Реферат на тему:

“Вода в грунті”

1. Функції води в природі та житті ґрунту

Вода в природі виконує дві функції: забезпечує багато фізичних і
хімічних процесів; є потужною транспортною геохімічною системою, яка
сприяє переміщенню речовин у просторі. У житті ґрунту вода виконує п’ять
функцій:

вона є одним з факторів ґрунтоутворення й процесів вивітрювання
мінералів;

гумусоутворення, хімічні реакції відбуваються тільки у водному
середовищі;

під впливом води проходить формування ґрунтового профілю;

регулювання температури грунту відбувається при допомозі води;

вода є одним із факторів життя рослин та організмів, а також родючості
грунтів.

Форми ґрунтової води

Вода в грунті неоднорідна, різні її порції мають різні фізичні
властивості. Вони обумовлені характером взаємного розміщення та
взаємодії молекул води між собою із іншими фазами грунту – твердою,
рідкою, газовою, живою. Порції ґрунтової води, які мають однакові
властивості мають назву форми ґрунтової води.

Найбільш сучасною і повною є класифікація форм води в грунті, яку
розробив А. А. Роде (1988). Згідно з цією класифікацією можна розрізнити
п’ять форм грутової води:

тверда;

хімічно-зв’язана;

пароподібна;

фізично-зв’язана;

вільна вода.

Тверда – лід – потенційне джерело рідкої та пароподібної води, в яку лід
переходить внаслідок танення і випаровування. Поява води у формі льоду
може мати сезонний або багатовіковий характер. Температура замерзання
води в грунті при 0(С, а якщо в ній багато солі, то при більш меншій
температурі.

Хімічно-зв’язана вода містить конституційну й кристалізаційну. Перша з
них представлена гідроксильною групою ОН хімічних сполук, гідроксилу
заліза, алюмінію, марганцю, органічних та органо-мінеральних сполук,
глинистих мінералів; молекулами води кристалогідратів , переважно солей:
напівгідрати СаSO4*0.5H2O, гіпсу СаSO4*2H2O, мірабіліту NaSO4*10H2O. Ця
вода входить до твердої фази грунту, не переміщується, не має
властивостей розчинятися.

Пароподібна вода міститься в грунтовому повітрі поровому просторі у
формі водяного пару. Один і той же грунт може поглинати різну кількість
парів води з атмосферного повітря: чим більша вологість підземного
повітря, тим в більшій кількості повітря має грунт. При підвищенні
температури знижується вологість повітря і знижується вода в грунті.

Фізично-зв’язана – сурбована на поверхні ґрунтових частинок, які
володіють визначеною поверхневою енергією, за рахунок сили притягання.
Вони мають різну природу, частини грунту притягують молекули води і
утворюється плівка. У залежності від міцності утримування води, цю воду
поділяють на міцно і пухко-зв’язану. Міцно-зв’зана – це вода , яка
поглинута грунтом з пароподібного стану. Властивість грунту сурбувати
воду називається гігроскупічністю грунту, а поглинуту воду називають
гігроскопічною. За фізичними властивостями ця вода наближається до
твердих тіл, її густина досягає 1,5-1,8г/см3, ця вода не замерзає, не
розчиняє електроліти, не доступна до рослин, відрізняється підвищеною
в’язкістю. Пухко-зв’язана вода грунту не може сурбувати пароподібну
форму більше максимуму гігроскопічної води, але рідку воду може
сурбувати і в більших кількостях. Вода, яка утримується в грунті
сорційними силами зверху – вода плівчаста. Пухко-зв’язана вода досягає
7-15%, у глинистих 30-35% і в піщаних 3-5%.

Вільна вода міститься у грунті зверху плівчастої, відрізняється від
останньою відсутністю молекул води. Вона представлена у грунті у формі
капілярної та гравітаційної. Капілярна вода утримується в порах грунтів
малого діаметра, утримується капілярними силами або менісковими.
Капілярна вода починає рухатися у грунтах, пори яких досягають 8 мм.
Найінтенсивніший рух тоді, коли діаметр порів має біля 0,1мм. Вона
рухлива, розчиняє речовини, вона поділяється на: капілярно-підвішену,
капілярно-підперту, капілярно-посаджену. Капілярно-підвішена заповнює
всі пори при зволоженні зверху. Капілярно-підперта заповнює всі пори при
зволоженні знизу, рухається до 6м. Капілярно-посаджена посаджена зверху
– дрібнозернистий шар, знизу – товсто зернистий. Гравітаційна вода
рухається за рахунок гравітаційної сили тяжіння. Поділ ґрунтової води є
умовний, у зв’язку з тим, що вона знаходиться під дією декількох сил
(сорпційних, капілярних та сил тяжіння).

3. Водні властивості грунтів

Водні властивості грунтів визначаються відношенням грунтів до води – їх
стійкість у водному середовищі, здатність пропускати і віддавати воду.
Водостійкість – здатність грунту зберігати або втрачати свої властивості
під час перебування у водному середовищі. Поділяється на водонестійкі,
піщано-глинисту масу (леси), середньо водостійкі (руйнуються декілька
годин), водостійкі. Окремим випадком водостійкості є набухання глин —
здатність засвоювати основу і збільшення об’єму, а також його зворотній
процес. Вологоємкість – здатність грунтів зміщувати і утримувати певну
кількість вологи. Є вологоємкі ( глини, суглинки), середньо вологоємкі
(супіски), невологоємкі (крупні піски). До вологоємкості грунтів
визначають вологоємкість повну, коли всі пори заповнені водою.
Водопроникність – здатність грунту пропускати воду.

Висновок

На цій лабораторній роботі я дізнався про функцію води в природі та
житті грунту. Також дізнався про форми грунтової води, що вона буває
тверда, хімічно-зв’язана, пароподібна, фізично-зв’язана і вільна. Цікаво
було дізнатися про водні властивості грунтів, які функції виконує вода в
грунті. Мені було надзвичайно цікаво і я сподіваюся що це допоможе мені
у проходженні мною практики.

Похожие записи