Реферат на тему:

Раціональне використання та охорона повітряного басейну

1.Забруднення атмосферного повітря, його види та шкода:

1.1.природне забруднення;

1.2.штучне;

а) забруднення автотранспортом;

б) радіоактивне забруднення;

в) парниковий ефект”;

г) “озонова діра”.

2. Заходи по охороні атмосферного повітря від забруднень.

3.Правова охорона атмосферного повітря.

1.Як усім відомо, без атмосферного повітря життя не Землі неможливе. Ми
вже говори, що повітря відноситься до невичерпних прир. ресурсів, але у
зв’язку із його забрудненням, воно може стати непридатним для
використання.

Від забруднення повітря найбільше потерпають мешканці великих
промислових центрів. Внаслідок забруднення атмосфери ці регіони
отримують на 15% менше сонячного світла, на 10% більше опадів у вигляді
дощу, снігу, граду. За даними англійських вчених щорічна шкода,
заподіяна господарству Великобританії внаслідок забруднення повітря,
становить понад 300 млрд. фунтів стерлінгів. А шкода, заподіяна
господарству США, оцінюється Америці агентством з захисту навколишнього
середовища в 5 млрд. доларів.

1.1.Атмосфера завжди містить певну кількість домішок, котрі зумовлюються
природою та антропогенними джерелами. До числа домішок, котрі,
виділяються природними джерелами відносяться: пил (рослинного,
вулканічного, космічного походження, внаслідок ерозії грунту, частинки
морс. солі тощо: туман, дим, гази від ліс. та степ. пожеж. гази
вулканічного походження, різноманітні продукти рослин, тварин, та
мікробіологічні походження. Природні забруднювачі бувають розподіленими,
наприклад, випадання космічного пилу, або короткочасними стихіями, напр.
лісові та степові пожежі, вивердження вулканів тощо.

Рівень забруднення атмосфери природними джерелами є фоновим і несуттєво
змінюється х плином часу.

Ще 50 років тому природа досить успішно ліквідовувала різноманітні
зображення. Оскільки атмосфера має могутні властивості самоочищення, але
нині вона з цим завданням вже не справляється.

Основними джерелами забруднення атмосфери є природні, промислові і
побутові процеси. Їх об’єднують у такі групи:

забруднювачі природнього походження (мінерального, рослинного,
тваринного, мікробіологічного);

забруднювачі, які утворюються при згоранні палива для потреб
промисловості, опалення житлових будинків, при роботу згоранні палива
для потреб промисловості, опалення житлових будинків, при роботі всіх
видів транспорту;

забруднювачі, які утворюються в результаті промислових викидів;

забруднювачі, зумовлені згоранням і переробкою побутових і промислових
відходів.

1.2.Поговримо детальніше про штучне забруднення атмосфери.

Щоб краще усвідомити, яким є стан забрудненості атм. повітря необхідно
привести певні статистичні дані.

За даними природоохоронног відомства України найзабрудненіше повітря
було в Маріуполі, Запоріжжі, Дніпропетровську, Дніпродзержинську,
Донецьку, Києві, Кривому Розі, Макіївці, Одесі.

З 45 тис. промислових об’єктів столиці України, що забруднюють повітря,
лише 30% мають очисні споруди і устаткування. Найбільшим забруднювачем
повітря в місті є автотранспорт, який щороку викидає в повітря 110 тис.
т шкідливих газів. А рік автомобілі спалюють понад мільйон тонн О2, чого
б вистачило для дихання 30 млн. чоловік.

Концентрація шкідливих речовин в атмосфері визначається не тільки масою
викиду, але й кліматичними і метеорологічними характеристиками
місцевості. Закономірності поширення домішок визначається як власністю
самих забрудників, так і регенераційними можливостями природного
середовища. Інтенсивність розсіювання домішок залежить від різниці tо
атмосферного повітря на різних в. Важливу роль у розсіюванні і
перенесенні домішок в атмосфері відіграє розподіл швидкості вітру за
висотою над землею і коефіцієнтом турбулентності в шарі повітря, де
відбувається розсіювання.

У складі викинутих стадіон. джерелами у 1998 р. забрудників тверді р-ни
становили 0,8 млн. т., а газопад, р-ним – 3,1 млн. т, у тому числі
ангідри – 1,0 млн. т. Окисли азоту – 0,3 млн.т., вуглецю – 1,4 млн.т.

У крупних пром.центрах країни конц-ція різноманітних домішок у атмосфері
є наднормовою. В повітрі 100 міст України тах. Конц-ція деяких шкідливих
речовин перевищує допустимий рівень у 10 і більше разів. У залежності
від пром. спеціалізації міста у його атмосфері підвищилися конц-ція
певної домішки. Рівень наявності пилу підвищується в атмосферні міст з
переважаючою будів. індустрією і п-тю чорної металургії сполучення сірки
концент-ся в районах розташування п-в кольор.металургії та нафтохімії.
Загальний внеску підвищення конц-ції окислів азоту в атмосфері вносять
п-ва чорної металургії, хімії, в-ва мінер. добрив. Наявність в атмосфері
аміаку свідчить в 1 чергу про в-во мінер. добрив та хім. п-ва.
Бензапирен накопич-ся в районах розташування підприємств чорної та
кольорової металургії, вел. паливно-енергет. комплексів, залізниць.

Для недопущення викиду в атмосферу наднормових об’ємів шкіл. тв.р-н
розроблено нормативи ТДК шкіл. р-н у атмосфері населених пунктів.

Паливно-енергетичний комплекс є найпотужнішим збирачем атмосфери – 41 та
заг викидів. У процесі переробки та спалювання мінер. палива, особливо
вугілля, утвор-ся найбільше тв. часток, СО2, окислів S і N, а також
цілої низки окислів Ме.

Чорна металургія – наступне за інтенсивністю джерело забруднення
атмосфери. Металург.п-ва, викид-ть у повітря вел. об’єм пилу, сірчистого
ангідриду, окислів С2, а також фенол, сірководень, аміак, нафталін,
бензол та ін.

Характер забр-ня повітря, навколо конкретного п-ва визначаються його
діючою технологією в-ва, очисн. спорудами, продукцією, яку воно
виробляє.

Забруднення атмосфери значною мірою шкодить нар. господарству:
збільшиться затвор-ть населення, зазнають шкоди житлово-комунал., с/г і
л/г.

На охорону здоров’я та комун.госп-во припадає 80% втрат. Показовими ж
результати конкретних досліджень цього питання в Донецькій обл.. Так,
збитки від зниження якості молока в районі з забр. атмосферою. оцін-ся в
25-50 грн. На 1 голову вел. рогатої худоби в середньому на рік
порівнюючи з чистими районами; збитки від забруднення на відгодівлі –
200-400 грн. Існує залежність недобору врожаю озимої пшениці від заб-ня
атмосфери і т.д. А тепер більш детальніше розглянемо найболючіші
проблеми.

а) Основними забруднювачами атмосфери є автомобілі, що працюють на
бензині (на їх частку припадає = 70%, на 2 місці – літаки (=5%), далі
йдуть автомобілі з дизел. двигунами (4%, заліз. і вод. транспорт (=2%).

До осн. р-н забр-чів атмосфери, які викид-ся рухомими джерелами,
відносять: оксид вуглецю (у США його частка в заг. масі становить
(=70%), вуглеводні (=19%) і оксиди N2 (=9%).

Найбільше к-ть забр.р-н виділ-ся при розгоні автомобіля, особливо при
швидкому, а також при русі з малою швидкістю.

Відносна частка (від заг.маси викидів) вуглеводнів і окислу, вуглецю
найвища при гальмуванні автомобіля і на холостому ході двигуна, а окислу
азоту – при розгоні. Отже, забруднення повітр. середовища підвищується
при частих зупинках і при русі з малою швидкістю.

Значний вплив на якість і к-ть викидів домішок має режим роботи двигуна,
тобто співвідношення між масами пального і повітря, моментом
запалювання, якість пального.

б) Вплив радіоакт. випромінення на організм людини особливо небезпечний.
За результатами експериментів на тваринах та вивчення наслідків
опромінення людей під час атм. вибухів у Хіросімі та Нагасакі, а пізніше
в Чорнобилі, було виявлено що гостро біол. дія радіації проявл-ся у
вигляді променевої хвороби і здатна призвести до смерті, до локал.
уражень шкіри, кришталика ока, кістков. мозку. Нині захист організму
людини та живої складової біосфери від рідаакт. опром-ня – 1 із
найактуальніших проблем екології.

Всі види флори та фауни Землі протягом мільйонів років виникали та
розвивалися під постійним впливом прир. радіоакт. фону й пристос-ся до
нього. Але штучно створені радіо акт. р-ни, ядерні реактори, устат-ня
сконцентрували незнані раніше в природі обсяги іоніз. випр-ня, до чого
природа виявилася непристосованих.

Нині гол.джерелами радіо акт.забр-ня біосфери є раідоакт. аерозолі, які
потрапляють в атмосферу під час випробовувань ядер. зброї, аварій на АЕС
та раіоакт. в-вах, а також рідіонуклеїди, що виділяються з рідоакт.
відхоів, захоронених на суші й на морі, з відпрацьованих атом. реакторів
у устаткування.

Під час аварій атом. реакторів, розгерметизації захоронень радіоакт.
відходів, радіацій, бруд поширюється на десятки сотні км, внаслідок
вибухів ядер. бомб – по всій планеті.

За силою та глибиною впливу на організм іоніз. випр-ня вваж-ся
найсильнішим. Різні організми мають неоднакову стійкість до дії радіо
акт.опромін-ня, навіть клітини 1 організму мають різну чутливість.
Кінцевий результат опромінення залежить не стільки від повної дози,
скільки від її потужності, тобто часу, протягом якого вона накопичена, а
також від характеру її розподілу. Це пов’язано з тим, що в живих
організмах у відповідь на опромінення включається зах. механізми системи
адаптації, які мають забезпечити стабільність функціонування організму і
відновити зруйновані функції. Результат залежить від співвідношення к-ті
ушкоджених тканин і захисно-відновної здатності організму.

Трагічні наслідки аварії на ЧАЕС спричинили загрозу генет. здоров’ю
нації. Радіо акт продукти створили вис. радіан. фон і сприяли зовн.
опром.-ню людей. Багато з них потрапили в організм через органи дихання,
травлення, шкіру.

Після аварії осн. радіонуклідом був рідоакт. йод, що нагромадж-ся у
щитовидній залозі, а потім здійснює кругообіг в організмі, відщеплюється
в печінці і частково виводиться через нирки. Радіо акт. цезій відклад-ся
переважно в м’язах, проникає в клітини і рівномірно опромінює організм.
Плутоній є дуже небезп. елементом, він переходить в амер. і поглин-ся
організмом, викликаючи дуже важкі захворювання.

Джерелами радіо акт. відходів є також численні наук.-дослідні
організації, пром. п-ва, мед. заклади. В зв’язку цим необхідно
забезпечити радіан. небезпеку населення шляхом навчання безпечному
поводженню з радіо акт. відходами.

г) Скупчений у зем. атмосфері СО2 має бічну дію – пропускає сон. світла,
але затримує тепло нагрітої сонцем, поверхні Землі. Внаслідок цього
відбувається нагрівання планети. Це явище відоме як парн. ефект.
Подальше збільшення конц-ції СО2 в атмосфері призведе до зміни теплового
режиму планети у бік підвищення tо.

Останнім часом занепокоєність вчених з приводу парн. ефекту зросла.
Встановлено, що крім СО2 парн. ефект створюють і деякі ін. гази, які
називаються малими домішками. Комп’ютерне моделювання свідчить, що
подвоєння вмісту NO2 (окислу Т) підвищує to на 0,7 оС, метану (СН4) на
0,4оС вод.пари – на 0,3оС, фторхлорметанів, або фреонів (СFC3, CFCl2) –
на 0,8оС.

За розрахунками вчених, підвищення сер. річної to Землі на 2,5оС
призведе до значних змін на планеті. Потепління вплине на характер таких
важл. явищ природи, як опади, вітер, хмарність, океанські течії, розміри
полярних, крижаних утворень. Окремі континенти стануть посушливішими, а
узбережжя – затопляться, зими будуть короткими й теплішими, а літо –
тривалішими і спекотним. Осн.клімат. зони змістяться в бік полюсів
приблизно на 400-500 км. Це викличе потепління в зоні тундри, танення
вічної мерзлоти у холодних широтах. Рівень світ. океану підніметься на
2-3 м, що призведе до затоплення багатьох прибережних земель, міст,
портів тощо, де проживають мільйо6ни людей.

Клімат. Зміни можуть відбув-ся не лише внаслідок впливу техн.прогресу, а
й внасл. зіни поверхні землі. Зменш-ня лісів призводить до зниження
випаров-ня й збільшення прямої тепловіддачі, що впливає на циркуляцію
шарів атмосфери.

Крім того, атмосфера землі підігрів-ся внаслідок спалювання вел. к-ті
нафти, вугілля, торфу, а також роботи АЕС.

Таким чином, діяльність людини, що спричиняє клімат зміни, має негат.
Наслідки. Для точного прогноз-ня майбутніх змін і контролю потрібен
добре налагоджений моніторинг.

г) Молекула озона склад-ся з 3 атомів кислю О3. У повітрі його дуже мало
основна його маса сконцентрована на h – 20-30 км. Озон утворює оболонку,
яку називають “шитом” Землі. Товщина цього шару – лише кілька мм. У
малих зонах О3 дуже корисний для живих організмів. Люди відчувають
помітне поліпшення самопочуття при диханні “озоновим” повітрям після
грози. Коли к-сть озону значно збільш-ся, зростає захворюваність людей.
Навіть навел. зменшення товщини озон. шару підвищує імовірність
виникнення раку шкіри. Зниження цього шару в 2 рази призвело б до
згубних наслідків для всіх живих істот на землі.

Озон. шар поглинає ультрафіол. випр-ня сонця, захищаючи землю. Малі дози
такого випр-ня корисні, вони сприяють утворенню в організмі людини
вітамінів групи “Д”, посилюють імунітет. Але у вел. дозах це проміння
здатне вбити будь-який живий організм, в тому числі і людину.

У публікаціях учених звучить тривога в зв’язку зі зменшенням О3 в
атмосфері, виникненням над Антарктидою і швидким розширенням зони – з
дуже низькою конц-цією О3, яку було названо “озон. дірою”.

Вел. небезпеку для озон. шару становили окисли азоту, що утвор-сь про
проведенні випробувальних ядерних вибухів. У Південній півкулі к-ть
озону зменш-сь ядерні держави домовились про припинення ядер. випроб-ува
в атмосфері, ця небезпека зникла.

Руйнується озон і при запусках балістичних ракет. Впливають а знищення
озон. шару піднім-ся сполуки сл., що викид-ся хім. заводами, а також
побутові – фреони.

Вчені США, Канади і скандин. країн заборонили у себе застосування
фреонів в аерозол. балончиках. Пізніше до них приєдналася ще 31 держава.

У 1985 р. над Антарктидою було виявлено зменш-ня озону. Майже розмірові
Антарктиди. Причини утворення озон дірки” ще не встановлені. Вчені
припускають, що на це вплив-ть як прир.процеси, так і господ. діяльність
людини.

Вчені намагаються передбачити не тільки причини, а й наслідки зменшення
озон.шару. Встановлено, що зменшення на % призведе до збільшення
захворювання на 1% призведе до збільшення захворювання на рак шкіри,
пошкоджень очей людини та ін. Негативно впливає зменшення О3 і на
фітопланктон.

Озон. Шар руйн-ся не тільки над Антарктидою, але й над Африкою над
островом. Шпіцберген та землею Франца-Йосифа, над Півн. Африкою,
тимчасове його змінення спостерігаєсять в різних регіонах планети.

Вчені всього світу намагаються звернути увагу урядів і громадської на
проблему захисту озон. шару.

81 країна світу прийняла “Гельсінську декларацію про захист озон. шару”.
Учасники конфедерації погодилися повністю припинити в-во фреонів та ін.
хлорних сполук до 2000 р. надати допомогу країнам, що розвиваються, для
впровадження безпечних для озон. шару технологій.

2. Методи охорони оточ. серед-ща від забруднень відходами п-ті –
сукупність техн. і організ. заходів, які дозволяють звести до min. Чи
повністю виключити викиди в біосферу, як матеріальних, так і енергет.
забруднень.

Однак яких-небуть універс. рецептів, які радикально вирішають проблему
боротьби з забрудненнями, поки-що, на жаль, не існує. Метод, який дає
гарні результати в 1 випадку. Може бути неефективним в інших умовах.
Найефективнішим є поєднання кількох м-дів, раціонально підібраних до
певного випадку.

Виділ-ть активні і пасивні методи охорони НПС від пром. забр-нь.

Пасивні (захисні) м-ди — їх викор-ня не пов’язане з безпосереднім
впливом на джерело забр-ня. Це традиційно використовувані м-ди очистки і
утилізації. До пасивних м-дів належить і:

1) рац. розміщення джерел забр-ня;

Територіально-виробничих комплексів, об’єднань і п-в, цехів, обладнання;

2) локалізація джерел забр-ня за допом. екранування, поглинання, джерел,
забруднення та захоронення трос. відходів;

3) очищення викидів в атмосферу, як здійснення за допом. мех. хім.
біо-хім., фіз.–хім., фіз. та термічних м-дів.

Активні (технологічні і технічні) м-ди боротьби з забр-нями НПС –
вдосконалення існуючих і розробка нових технол. процесів, обладнання та
устаткування з метою max зниження маси, конц-цієї матеріальних чи рівня
енергетичних зобр-нь будь-якого виду. При такому підході проблема
виріш-ся радикально.

Активні м-ди можуть здійснитися по наступних осн. напрямках, які
перераховані в порядку зростання ефект-ті і одночасно складності задач,
які необхідно вирішити: — мінімізація шкіл. викидів в-ва можлива при
вдосконаленні технолог. процесів і обладнання;

заміна токс. відходів, що не підлягають утилізації на ті, що можна
утилізувати.

Вищою формою активного вдосконалення: технології в-ва явл-ся створення
безвідходної технології на основі замкнутих технол. процесів, при яких
відходи кожного попереднього процесу є сировиною для наступного. Такий
м-д радикально вирішують проблему забр-ння НПС.

3. Пав. основи охорони атм. повітря передбачені в з-ні України “Про
охорону атм. повітря”. В з-ні ставляться завдання збереження, поліпшення
та від втор-ня стану атмосфер. повітря відвернення і зниження шкіл. хім.
фіз. біол. та ін. впливів на атм. повітря, забезпечення рац. викор-ня
його для виробничих потреб, а також зміщення правопорядку і законності у
цій сфері.

П-ва, установи і організації, діяльність яких пов’язана із викидами
шкіл. р-н у атм. повітря зобов’язані.

здійсн-ти організ-госпд. техн. та ін. заходи щодо виконання умов і
вимог, передбачених у дозволі на викиди забр. р-н та ін. шкіл. вплив;

вживати заходи щодо зменшення обсягів викидів і зниження шкіл. впливу
фіз., хім. та біол. факторів;

забезпечити безперебійну ефект. роботу та підтримання у справному стані
споруд, устаткування і апаратури для очищення викидів та зменшення
рівнів ін. шкіл. впливу;

здійснити контроль за обсягом та складом заборг. Р-н, що викид-ся в атм.
повітря і рівнями ін. шкіл. впливу та вести їх постійний облік;

мати заздалегідь розроблені спец. заходи щодо охорони атм.повітря на
випадок аварійних ситуацій і несприятл. методом умов та вживати заходів
для ліквідації причин та наслідків зображення атм.повітря.

Виконання заходів щодо охорони атм. повітря не повинно призвести до
зобр-ня грунтів, вод та ін. природ. об’єктів.

Буд-во та введення в експлуатацію нових та реконструйованих п-в і
об’єктів, які не відповідають вимогам по охороні атм. повітря
забороняється.

З метою запобігання зобр-ня там. повітря закон передбачає встановлення
нормативів ГДК шкіри. фіз..хім. та біол. факторів, які негативно
впливають на населення, росл. і твар. світ.

Особи, які винні у порушенні прав громадян на ек4олог. Стан атм.
повітря, перевищенні лімітів та нормативів ГДВ забр. р-н в атм. повітря,
перевищенні нормативів гран. допуст. фіз. впливів на атм. повітря,
викидів забр. Р-н в атмосферу без дозволу спец. уповнов. держ. органів,
здійснення незаконної діяльності, що негативно впливає на погоду і
клімат, проектуванні і буд-ві об’єктів з порушенням вимог щодо охорони і
використання атм. повітря відмові від надання своєчасної повної і
достовірної інформації про стан атм. повітря та ін. правопорушеннях
несуть Кримі., амін. Та ін. відпов-ть відповідно до діючого закон-ва.

Похожие записи