Реферат з екології

на тему :

„Особливості лісівничих проектів та їх аналізу їх впливів на довкілля „

Вступ

Лісове господарство і лісопромислова діяльність мають важливе значення
для економіки України. Гостра необхідність вироблення виваженої політики
використання і відновлення лісових ресурсів сьогодні вже стала
очевидною. Повені останніх років ^Європі та Україні, зокрема на
Закарпатті, загибель людей, чималі збитки, принаймні частини з яких
можна було б уникнути,. — все це яскраве тому свідчення. Дієвими
інструментами втілення вироблених рішень у цій галузі є лісівничі
проекти. Незалежно від цілей, вони вимагають використання обмежених
ресурсів — праці, капіталу, самих екологічних систем, їх впливи на
довкілля і соціум різноманітні, важливі, але, як правило, не враховані
ринковими трансакціями, часові горизонти проектів досить великі. Все це
робить економічний аналіз впливів ЛП одним із найскладніших випадків
аналізу проектів з урахуванням їх впливів на довкілля, тому й виникла
потреба у методиці, яка б дозволяла повно та адекватно проаналізувати
широкий спектр вигід і витрат цих проектів. Розглянемо таку методику,
розроблену РАО і представлену у документах

ЛІСІВНИЧІ ПРОЕКТИ

ЛІСІВНИЧІ ПРОЕКТИ, ЇХ ЦІЛІ ТА ХАРАКТЕРНІ РИСИ

Лісівничі проекти об’єднує те, що дерево водночас є предметом і
продуктом праці людини. Цілі такого типу проектів різноманітні — від
лісопоновлення , задоволення рекреаційних потреб, створення національних
парків — до лісозаготівлі з метою

задоволення потреб власної країни чи експорту, закладення плантацій
цінних і швидкоростучих порід із подальшим використанням отриманої
деревини підприємствами деревообробної і целюлозно-паперової
промисловості. З-поміж інших проектів ЛП вирізняють такі риси:

величезне різноманіття біологічних процесів, на які впливають ЛП;

велика кількість виходів та непрямих ефектів, пов’язаних із виник

ненням екстерналій. Крім того, питання використання різноманітних

супутніх продуктів часто спричиняються до виникнення конфліктних

ситуацій, вимагають співпраці, координування та взаємних поступок;

сильна залежність від екзогенних біологічних чинників, що зумовлює

суттєву невизначеність ЛП;

висока інерційність ЛП — наслідки оптимальних чи далеких від

оптимальних рішень відчутні впродовж тривалого періоду;

горизонт ЛП, як правило, вимірюється десятками років, це довгострокові

проекти, а звідси випливає необхідність особливо ретельного й вива

женого їх планування і моніторингу;

різноманітність масштабів проектів — від закладення промислової план

тації до інтегрованого проекту, котрий залучає підприємства лісового

господарства, лісозаготівельної, деревообробної та целюлозно-паперової

промисловості, транспорт і ринкові структури.

Приватні підприємці та корпорації розпочинають ЛП з метою отримання
прибутку або розширення можливостей для його отримання, чи зменшення
небезпеки, що очікувані прибутки не будуть отримані. Державний сектор
зацікавлений у розгортанні або підтримці Ж, розпочатих у приватному
секторі, з ряду причин, пов язаних Із такими цілями суспільства, як:

• підвищення економічної ефективності, зростання вигід від використання

обмежених національних (ресурсів;

покращання добробуту бідніших прошарків населення;

посилення економічної, соціальної та політичної стабільності;

покращання довкілля та землекористування;

отримання державою більших прибутків, які можуть бути використані

на різні соціальні потреби.

Для ЛП, які розпочинаються державою, характерне поєднання всіх чи деяких
з цих цілей. Для аналізу ЛП важливо з’ясувати чи дійсно виходи,
передбачені проектом, аринесуть суспільству найкраще використання
обмежених ресурсів. Відповідь на це запитання дає економічний аналіз —
один із найкращих засобів надання такої інформації для прийняття рішень.
За своєю суттю це систематизований аналіз ЛП, який з’ясовує фінансові,
економічні та соціальні впливи проектів чи політичних заходів на певну
ситуацію.

— Лісівництво і лісопромислова діяльність важливі для різних країн.
Незалежно від цілей — лісовідновлення, рекреації, вирубування для
задоволення потреб власної країни чи для експорту — вони вимагають
використання обмежених ресурсів — праці, капіталу, а отже повинні бути
розроблені засоби вибору кращої з альтернатив.

Традиційний підхід включає встановлення певного критерію вибору, відтак
оцінення вартісне чи кількісне ) кожного запропонованого альтернативного
використання ресурсів з точки зору цього критерію. Головна частина
концепцій розроблена з позицій «планування проекту, оцінення та
аналізу», де під терміном проект розуміється певне використання
ресурсів, яке повинно бути оцінене. Проект охоплює входи (витрати),
виходи (доходи) і заходи або діяльність, які перетворюють входи у
виходи. Процес планування проекту охоплює виявлення альтернатив шляхів
досягнення цілі, звуження кола альтернатив до однієї, що видається
найкращою для досягнення цілі, детальне планування відібраної
альтернативи та послідуюча її оцінка) з точки зору прийнятого критерію,
яка встановлює вплив альтернативи на суспільство через призму цього
критерію. (1979)

— Проекти (1992)- це головний засіб підтримки і формування
розвитку, який використовується урядовими та неурядовими організаціями.
Успішний розвиток залежить від прийнятого рівня визначення, планування,
впровадження та управління проектами.

Проект встановлює набір входів, які через діяльність перетворюються у
набір виходів. Проекти впливають на людей як через зміни у виходах, так
і через діяльність, яка виробляє ці виходи. Усі ці різноманітні впливи є
предметом економічної оцінки. Процес формування проекту складається з
різноманітних стадій (фаз), як показано на рис. 1. Оцінка економічних
наслідків виконується на різних стадіях процесу формування проекту для
надання ОПР інформації щодо фінансових та економічних наслідків
розгортання процесу (1992).

— Особливості лісівничих проектів (ЛП) (1979). ЛП різні за
природою, ролем діяльності і розмірами. Це може змінюватися від
проекту створення невеликої плантації для палива до
інтегрованого проекту, який залучає лісозаготівельну,
деревообробну промисловість, транспорт, маркетинг; відвиробничого)
проекту_до проекту створення національного парку чи охорони вододілу
Відмінності між лісівничими проектами та іншими типами
-проектів в більшості питанням рівня ніж унікальності . Однак їм
притаманні / деякі особливості: а) тривалий виробничий період або
період між початковими інвестиціями і вихідними результатами (проекти
лісонасаджень); дерево є предметом і продуктом праці;

с) згідно а) і Ь) для ЛП характерно одностороння, гнучкість виробництва.
Дерево можна не врожаювати (), але якщо вже • врожай зібраний, то
зруйновано і виробничі умови ??? і на їх відновлення потрібно багато
часу. Отож існує

ЗАВДАННЯ АНАЛІЗУ ЛІСІВНИЧИХ ПРОЕКТІВ

Згідно рекомендацій ГАО. виділяють п ять груп типових
запитань,

1. Чи проект фінансова прийнятний для інвесторів? Чи мають інвестори
достатньо фінансових мотивів, щоб розпочати проект; які потоки видатків

і вигід фермерів, землевласників та інших груп, що підтримують проект;
чи проект достатньо фінансове привабливий, чи потрібна йому підтримка з
боку держави?

2.Як розподіляються витрати і вигоди між зацікавленими групами? Хто

платить і хто скористається вигодами проекту? Які соціальні наслідки

проекту? Розглядаються питання справедливості та перерозподілу вигід

від державних інвестицій (бідніші прошарки суспільства повинні отриму

вати більше), інтереси статі, різних культурних і регіональних груп.

3.Який бюджет проекту і фінансова стійкість вкладень? Чи залишається

проект

4} рамках бюджетних обмежень, чи потрібні додаткові кошти на

покриття операційних витрат, якими є грошові потоки, як вони
розподіляються у часі, які періоди є критичними, чи проекту властива
сезонність.

4.Як впливає проект на баланс іноземного обміну регіону чи країни? Такі

питання важливі для країн з великим чистим відпливом капіталу, вони

можуть впливати на рішення щодо витрат обміну у проекті, на субсидії

й тарифи.

5.Чи передбачає проект економічно ефективне використання^ обмежених

ресурсів.Чи вигоди проекту перевищать витрат якщо ті, оцінені та
дисконтовані?

прибутковість проекту, усунувши певні відносно самостійні збиткові

компоненти? .Чи існують дешевші засоби досягнення цілей проекту?

Аналіз економічно ефективності може бути виконаний з позицій держави,
регіону,

чи певної території, тому початкові дані, а отже» й результати будуть
різними. Іноді ОПР не усвідомлюють усіх можливих впливів проекту й
упускають потребу виконання аналізу з позицій усіх його потенційних
учасників. Тому на стадії ідентифікації проекту особливо корисна
співпраця усіх груп, торкається проект. Адже економічно ефективний з
точки зору держави оскільки його фінансова ефективність невисока. У
такому випадку уряд повинен проаналізувати можливість надання державних
субсидій проекту, якщо він приносить помітний приріст у надлишок
споживачів і, таким чином, значно покращує добробут суспільства. Якщо ж
фінансове привабливий проект передбачає економічно

неефективне використання ресурсів, то урядові агенції повинні продумати
шляхи

інтерналізації негативних зовнішніх ефектів проекту, щоб запобігти
погіршенню

добробуту суспільства.

Питання фінансового та економічнопотрібно розглядати з урахуванням
етапів формування процесу, як це вже було показано у таблиці

ЗАГАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО АНАЛІЗУ ЛІСІВНИЧИХ ПРОЕКТІВ

Для вироблення загального підходу до процесу аналізу впливів лп
необхідно розглянути загальні принципи та обмеження, які накладаються на
цей процес.

Головним принципом аналізу ЛП є принцип «із та без проекту», оскільки
саме він дозвеяяє адекватно і повно виявити та~оцїнити усі витрати і
вигоди ЛП. Виконувати

аналіз Ж потрібно з дотриманням принципу взаємозалежності та
відокремленості компонент проекту, який теж є обов’язковим у формуванні
загального підходу до виконання аналізу. На особливостях застосування
цих принципів до аналізу ЛП ми зупинимося пізніше. Процес аналізу має
бути реалістичним у своїх підходах, тобто потрібно враховувати практичні
обмеження, в рамках яких виконується аналіз. Урахування цих обмежень
допоможе аналітику спланувати й організувати сам процес аналізу. Типові
обмеження, що накладаються на процес аналізу, показані на рис. .

ОСНОВНІ КРОКИ АНАЛІЗУ

Для отримання відповіді на питання фінансової та економічної
ефективності, незалежно від стадії формування проекту, виконуються такі
завдання (рис. 4.1):

1. Ідентифікація та кількісна оцінка входів і виходів. Першим кроком

аналізу є встановлення фізичних входів та виходів проекту, тобто його

витрат і вигід, прямих і непрямих, а також особливих впливів ЛП. Це

потрібно зробити для кожної окремої компоненти проекту, яка буде

виділена у процесі аналізу. Результати аналізу представляються у вигляді

таблиці фізичних потоків входів і виходів проекту в розрізі виділених

компонентів

2. Визначення вартості входів і виходів. На цьому кроці виконується

розрахунок майбутніх ринкових цін на входи і виходи ЛП, визначається

їх адекватність економічній, вартості ресурсів, у разі потреби, якщо це

можливо, визначаються економічні вартості найбільш важливих входів

та виходів проекту, формується таблиця вартості одиниць входів і

виходів. Якщо економічні вартості можливо, тоді краще

озглянути ефекти проекту у кількісному виразі, даючи чіткі пояснення

звіті. Аналітик не повинен розробляти некоректні міри вартості, які

призведуть лише до непорозуміння і введуть в оману ОПР.

3. Виконання аналізі. На цьому кроці розраховують грошові та вартісні

потоки проекту, порівнюють його витрати і вигоди у розрізі компонент

ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ВПЛИВІВ ЛІСІВНИЧИХ ПРОЕКТІВ

Поняття і роль економічної оцінки впливів лісівничих, проектів.

Економічна оцінка впливів-, зіткнень (Есопотгс ітрад^аззеззтепі) — один
із засобів надання інформації для прийняття рішень щодо лісівничих
проектів.

Роль економічної оцінки впливів. За своєю суттю оцінка — це
систематичний аналіз. Економічна оцінка впливів досліджує соціальні,
економічні та фінансові впливи діяльності чи ряду змін на певну
ситуацію.

Оцінка імовірних економічних впливів, зіткнень потенційних або

запропонованих проектів називається попередньою оцінкою впливів. Вона
виконується на стадії визначення і підготування проекту. Оцінка,
зроблена після ( „впровадження проекту, оглядаючись на події, які вже
відбулися, називається послідуючою оцінкою. Методика проведення обох
оцінок подібна. Різниця полягає у тому, з якою ціллю виконується оцінка,
з якою інформацією виконується робота/, як отримується Як правило,
попередня оцінка впливів проводиться на стадії визначення і
підготування проекту. Вона використовує прогнози подій умов- виконується
для того, щоб надати ОПР/ІнформацІю, достатню гщоб зробити кількісну.
Вона,базується на непевних кошторисах і долає проблему відсутності
інформації, яку можна було „.застосувати в аналізованій ситуації.
Оскільки вона має справу із прогнозами на майбутнє, то ключова роль у
цьому виді оцінки належить стратегії поводження із непевністю.

Послідуюча оцінка впливів виконується після завершення проекту в цілому
або його окремий стадій. Метою її виконання є забезпечення ОПР
інформацією ,„яка необхідна для вирішення питань про ефективність
завершення проекту, покращання впровадження аналізованого проекту,
покрашення попередньої оцінки майбутніх проектів. Оскільки хюєлідуючйи
аналіз має справу з подіями і процесами, які вже відбулися, то для
складання кошторисів аналітик використовує записи минулих подіи і
матеріали спеціальних досліджень, якщо це дозволяють зробити кошти, час,
результати експертиз. На жаль, записи минулих подій можуть не зберегтися
як правило, є фрагментарними, неспівставимими,

Економічна оцінка впливів не є механістичною вправою з бухгалтерського
обліку. Це намагання оцінити різними способами дійсну вартість проекту
для суспільства та окремих груп індивідуумів. Метою її є надання
підґрунтя ‘(передісторії) для прийняття більш інформованих рішень щодо
використання обмежених ресурсів. Моніторинг і вартісна оцінка важливі
на стадії впровадження проекту. Вони мають справу з подіями, які
відбуваються на даний момент, а тому отримана інформація
використовується для керування проектом у відповідь на зміни обставин та
їх, покращені розуміння. Моніторинг і вартісна оцінка також надають
інформацію в напрямку’закінчення проекту, що є необхідн<^для вирішення питання про його завершення, тт. поширення, переорієнтацію, розширення. Планування проекту (1979). Головною функцією планування проекту у державному секторі є виявлення і вироблення таких ЛД, які є реальними ефективними і послідовними у просуванні нації до -цілей. З практичної точки зору ця функція охоплює відшукання технічно допустимопгрішення для даної ситуації, яке дає суспільству прийнятні повернення приййятне" для інституційної ситуації в країні та її менеджменту, яке може бути фінансоване» доступними існуючими ресурсами. Тому багато державних ЛП припиняється, -будучи- F компромісами в ,тих ситуаціях, коли рух в напрямку домінуючої відбувається . Компромісне рішення досягається шляхом більш широкого аналізу кожної точки зору і знаходження альтернатив, яким? задовольняють різні цілі на мшімально-приинятному для ситуації^ рівні. Рішення про розпочинання проекту будується на результатах порівняння бажаності для суспільства наслідків різних альтернатив, які потребують використання однаковиіс обмежених ресурсів. Процес планування проекту є тривалим процесом послідовних наближень .і очищень* різні точки зору і цілі розглядаються, аргументуються, розглядаються' повторно аж поки зусилля зосереджуються на одній альтернативі і приймається рішення про можливість чи неможливість розпочинання проекту. Досвід показує, що навіть після впровадження процес продовжується. Звичайно, такий процес описати складно, але потрібно акуратно попрацювати для отримання попередньої інформації. Головною функцією планування проекту є надання інформації щодо аналізованих альтернатив щоб з'ясувати якими будуть їх впливи. Ця функція називається аналізом. Застосовуються різні види аналізу для отримання різноманітної інформації щодо впливів проекту з погляду різних цілей. Головною метою громадських проектів є збільшення кількості доступних товарів і послуг. вцьому випадку І метою економічна ефективність-, аналіз проектів з такої точки/зору називається аналізом економічної ефективності або економічним аналізом Він X є предметом економічного аналізу лісівничих проектів (ЕАЛП). ЕАЛП намагається пояснити як проводиться' екон. аналіз лієівшних проектів, як н-гі використовуються результати на різних етапах процесу планування. Закінчується він оцінкою проекту, щоб надати ОПР повну, релевантну і корисну ^інформацію. Таким чином ЕАЛП вивчає застосування економіки для розробки (/і/ оцінки лісівничих проектів від моменту виникнення ідеї до моменту представлення підсумкового проекту ОПР. (У пізнішій редакції є оцінка на стадії впровадження та після неї). (1979) Процес формування економічної оцінки впливів ЛП. Основи процесу формування оцінки впливів однакові для різних стадій. Розробляючи підходи до оцінки ЛП, людина чи команда, яка виконує її, повинна: 1. визначити питання, на які потрібно дати відповідь; 2. виробити всебічний підхід до оцінки проекту; 3. відповісти на поставлені запитання. Основи процесу економічної оцінки проекту (крок 3) теж не залежать від етапу чи поставлених запитань. Цей процес складається з таких кроків: визначення і кількісна оцінка входів і виходів проекту; калькуляція вартості одиниці, як ринкових цін так і економічних вартостей, залежно від поставленого запитання; розрахунок відповідних показників рентабельності проекту; врахування^рактору ризику та непевності (сенситивний аналіз). Використання аналізу у процесі планування проекту. Під аналізом проекту розуміється його обстеження для виявлення складових частин та (поєднання єдиний проект. На протязі усього процесу використовуються різні типи аналізу щоб краще зрозуміти'".проект з різних точок зору, допомогти направити процес у бік найкращих засобів досягнення цілей. Типи аналізу визначаються напрямом проекту, цілей та обмежень. Наприклад, проект для паперової та целюлозної промисловості аналізуєтеся, з технічної точки зору (рішення повинно бути технічно допустиме), оцінюється 'бюджет -дроекту (проект -повинен.. бути погоджений з Існуючими та очікуваними Інституцінними умовами, доступними ресурсами), а також проект невинен аналізуватись з точки зору довкілля (цілі покращання довкілля, обмеження підтримки довкілля) економічної ефективності (зростання доходів, які випливатимуть із використання національних ресурсів). Також можуть аналізуватися н#с!®ііт (ітрасіз), пов'язані із розвитком регіону, балансом платежів, зайнятістю, ринками... Єдиної інтегрованої методики виконання аналізу немає, оскільки різні проекти потребують різних видів аналізу, які не є доповняльними і немає практичного, .шляху поєднання чи порівняння різних цілей з точки зору кількісних виразів. Різні види аналізу виконуються на різних стадіях ЕАЛГК. різними, спеціалістами (якщо проект великий) або кількома головними лісничими (якщо проект менш складний) і часто взаємодіють вони лише після отримання попередніх результатів. Економічний аналіз є лише одним із входів процесу. Його важливість визначається важливістю мети економічної ефективності для даного проекту і способу його представлення чи використання у процесі планування. Організація ЕАЛП. На ранній стадії процесу планування проекту, коли альтернативи для досягнення цілі вже визначені, частково аналізується ряд альтернатив для виявлення тих, які слід відхилити, а які потрібно розглянути більш детально. Цей аналіз може торкатися лише питань альтернативних коштів, чи особливих технологій, що є бажані для даного випадку, необхідний рівень аналізу випливає з природи проекту. Тому тип і рівень аналізу змінюється із передбаченим способом використання результатів. Але головні кроки подібні. ,^ Тому ЕАЛП поділений на два етапи. Перший розглядає кроки і техніки економічного аналізу. Тут розглядаються питання контексту проекту (поля його діяльності), визначення видатків і доходів, їх оцінки для випадків можливості "їй неможливості використання ринкових цін, вибору критеріїв оцінки проектів, врахування часу, інфляції та непевності для прийняття аденкватних рішень. Використання економічного аналізу Гв процесі планування ^проекту) змінюється на різних стадіях планування, тому друга частина досліджує застосування як у процесі проектування і приготування, так і для остаточного оцінення. На ранніх стадіях процесу планування економічний аналіз може мати найбільший вплив. Якщо економічний аналіз робить найбільший вклад у забезпечення найкращого використання обмежених ресурсів країни, то вш . повинен бути на ранніх стадіях процесу поступового просування і звуження кількості альтернатив. На стадії остаточної оцінки проекту ^економічний аналіз дає корисну інформацію для ОПР, але до цього момену повинні бутя- вирішені питання вибору технології, розташування, розміру і поля діяльності (зсоре). Більшість удосконалень у лісовому секторі >
відбувається у прибутковий спосіб через поступові зміни .

Список використаної літератури :

1.Л.Д Загвойська, Т.Є. Масенко , М.М. Якуба , „Економічний аналіз
інвестиційних проектів „ Львів 2004.

2. Аналіз вигід і витрат . Практичний посібник Ред. Кілієвича О. – Київ
:

Основи , 1999.

Похожие записи