.

Екологічний стан м. Хмельницький, на підставі моніторингових досліджень (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
748 10373
Скачать документ

Реферат на тему:

Екологічний стан м. Хмельницький, на підставі моніторингових досліджень

Нинішню екологічну ситуацію в Україні можна схарактеризувати як кризову.
Вона формувалася протягом тривалого періоду через нехтування
об’єктивними законами розвитку довкілля і неувагу до відтворення
природно-ресурсного потенціалу. Відбувалися структурні деформації
господарського комплексу, за яких перевагу надавали розвитку в Україні
сировинно-видобувних, тобто екологічно небезпечних галузей
промисловості.

Економіці України притаманна висока питома вага ресурсомістких та
енергоємних технологій, які впроваджували та нарощували найдешевшим
способом – без будівництва відповідних очисних споруд. Це було можливим
без ефективних правових, адміністративних та економічних механізмів
природокористування і без урахування вимог охорони довкілля. Ці та інші
чинники, зокрема, низький рівень екологічної свідомості суспільства,
призвели до значної деградації довкілля, надмірного забруднення
поверхневих і підземних вод, повітря і земель, нагромадження в дуже
великих кількостях шкідливих, у тому числі високотоксичних, відходів
виробництва.

Такі процеси тривали десятиріччями і призвели до різкого погіршення
стану здоров’я людей, зменшення народжуваності та збільшення смертності,
а це загрожує вимиранням і біологічно-генетичною деградацією нації.
Винятковою особливістю екологічного стану України є те, що екологічно
гострі ситуації на локальному рівні мають здатність поглиблюватися і
переходити в ранг великих регіональних криз. Чорнобильська катастрофа з
її довготривалими медико-біологічними, економічними та соціальними
наслідками спричинила в Україні ситуацію, яка наближається до рівня
глобальної екологічної катастрофи. Подібний стан і в більшості великих
та середніх міст.

Екологічні проблеми міст пов’язані, головно, з високою концентрацією на
порівняно невеликих територіях населення, транспорту і промислових
підприємств та з утворенням антропогенних ландшафтів, дуже далеких від
стану екологічної рівноваги.

Кругообіг речовин та енергії у містах значно інтенсивніший, ніж у
сільській місцевості. Середня густина природного потоку енергії Землі –
180 Вт/м2, частка антропогенної енергії в ньому – 0,1 Вт/м2. У містах
вона зростає до 30–40 і навіть до 150 Вт/м2 [1. С. 47].

Над великими містами атмосфера містить у 10 разів більше аерозолей і в
25 разів більше шкідливих газів. Близько 60–70% газового забруднення дає
автомобільний транспорт. Активніша конденсація вологи призводить до
збільшення опадів на 5–10%. Самоочищенню атмосфери перешкоджає зниження
на 10–20% сонячної радіації і швидкості вітру, про що свідчать
результати спеціальних досліджень цих процесів [1. С.58].

У разі повільного руху повітря теплові аномалії над містом охоплюють
шари атмосфери в 250–400 м, а контрасти температури можуть досягати 5–6
оС. З ними пов’язані температурні інверсії, які призводять до підвищення
рівня забруднення атмосфери, утворення брудного туману і смогу. Міста
потребують у десять разів більше води в розрахунку на одну людину, ніж
сільські райони, а забруднення водоймищ досягяє катастрофічних розмірів
[2. С.140].

Об’єми стічних вод досягають 1 м3 за добу в розрахунку на одну людину
[10. С.15]. Тому практично всі великі міста відчувають дефіцит водних
ресурсів і багато з них отримують воду з віддалених джерел.

Водоносні горизонти під містами сильно виснажені внаслідок безперервного
відкачування підземних вод. Крім того, вони забруднені на значну
глибину.

Докорінного перетворення зазнав у містах ґрунтовий покрив. На великих
площах під магістралями і кварталами він фізично знищений, а в
рекреаційних зонах – парках, скверах, дворах – сильно деградований,
забруднений побутовими відходами, шкідливими речовинами з атмосфери,
збагачений важкими металами, а знищення рослинного покриву грунтів
сприяє активному розвитку водної та вітрової ерозії.

Рослинний покрив міст майже повністю замінений культурними насадженнями
– парками, скверами, газонами, квітниками, алеями. Структура
антропогенних фітоценозів не відповідає зональним і регіональним типам
природної рослинності. Тому розвиток зелених насаджень міст відбувається
у середовищі, значно віддаленому від його природних аналогів, тому його
постійно підтримує людина. Багаторічні рослини в містах розвиваються в
умовах сильного пригноблювання.

Усі ці факти свідчать про надзвичайну актуальність спеціальних
досліджень екологічного стану міських геосистем.

Найповніше суті таких досліджень відповідає система урбоекологічного
моніторингу [5, 6]. Зміст цієї системи досліджень полягає у створенні
мережі об’єктів моніторингу рельєфу, ґрунтів, поверхневих і підземних
вод, рослинного покриву, атмосферного повітря, усіх видів господарської
діяльності, природних і техногенних процесів та розробці програми
спостережень і її реалізації з метою отримання детальної інформації про
екологічний стан компонентів довкілля міста і функціонування його
урбосистеми, обґрунтування процесорегулювальних заходів. Проблема
урбо-екологічного моніторингу останніми роками привертає щораз більшу
увагу науковців і практиків, про що свідчить збільшення кількості
публікацій у фахових виданнях і монографічних досліджень [6. С.10].

Звісно, що на початкових етапах досліджень екологічного стану
урбосистеми найбільше уваги треба приділяти вивченню стану геологічного
середовища і рельєфу, грунтів, рослинного покриву, поверхневих і
підземних вод та атмосферного повітря.

Стан рельєфу і геологічного середовища м. Хмельницького оцінила О.В.
Колтун [7]. Інші компоненти урболандшафту вивчені гірше. Тому, на жаль,
вичерпної і повної оцінки екологічного стану урбосистеми Хмельницького
досі нема, що зумовлено такими причинами:

оцінка екологічного стану міста повинна ґрунтуватися на визначенні
широкого спектра показників забруднення компонентів довкілля різних
частин міста підприємствами, транспортом, іншими чинниками;

таку оцінку доцільно давати територіям підприємств і їхніх виробничих
зон, транспортних магістралей, житлових масивів, рекреаційних зон тощо,
однак через брак коштів і недосконалу систему екологічного моніторингу
природного довкілля міста потрібної інформації нема або вона недостатньо
точна і надійна;

отримана інформація повинна бути систематизована, тобто зведена в єдину
систему, добре продуману, логічну і цілісну;

наявна система збирання та узагальнення отриманих даних про екологічний
стан м. Хмельницького побудована без цілісної наукової концепції, часто
не узгоджена, її підтримують не всі організації і служби, відповідальні
за вирішення екологічних і соціально-економічних проблем міста. Тому
побудова екологічної моделі Хмельницького – важливе завдання вчених
нашого міста.

Узагальнені дані свідчать про складний екологічний стан урбосистеми
Хмельницького. Викиди забруднювальних речовин у повітряний басейн міста
2000 р. становили 9 928,072 т, зокрема, від стаціонарних джерел – 2
928,072 т, (у тім числі рідких та газоподібних – 2 601,86 т), що на 4,8%
більше від показників 1999 р. – 2 794,735 (у тім числі
рідких та газоподібних – 2 506,497 т). Це пояснюють тим, що 2000 р.
зросли обсяги промислового виробництва. Обсяги промислової продукції у
порівняльних цінах становили 110,3% до попереднього періоду, зокрема,
товарів широ-кого споживання – 100,4%. Збільшилася загальна кількість
автотранспорту (табл. 1), викиди якого сягають 70% від загального об’єму
викидів [3. С. 8]. У 2001–2003 р. тривало зростання антропопресії на
міське середовище.

Таблиця 1

Наявність автотранспортних засобів

та головні показники роботи транспорту в м. Хмельницькому

Показники Одиниці

вимірювання Роки

1990 1995 1999 2001

Усього автомобілів Одиниці 27 068 37 247 48 710 49 708

Вантажні автомобілі, у тім числі

налагодження 36 котлів на загальну суму 95 780 грн.

Рис. 1. Динаміка викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря

м. Хмельницького: 1 – стаціонарні джерела; 2 – автомобільий транспорт.

З метою зменшення обсягів забруднення атмосферного повітря у місті
запроваджено автоматичну систему керування дорожнім рухом (АСКДР). Саме
завдяки їй поліпшилась якість повітря в центрі міста (рис. 1, 2), не
кажучи вже про зручність просування транспорту та безпеку пішоходів.

Рис. 2. Багаторічна і сезонна динаміка забруднення атмосферного повітря

урбосистеми Хмельницького (по місяцях). Роки: 1 – 2001; 2 – 2002; 3 –
2003; 4 – 2004.

Контроль за станом атмосферного повітря веде комплексна лабораторія
спостережень забруднення природного середовища Хмельницького
гідрометцентру на два пости (ПОСТ-2). За даними цієї лабораторії, у 2000
р. проведено 18 494 спостереження за концентраціями шкідливих речовин в
атмосферному повітрі м. Хмельницького за такими інгредієнтами: пилом,
оксидом вуглецю, двоокисом сірки, двоокисом азоту, окисом азоту,
фенолами, формальдегідом, аміаком, хлористим воднем, сірчаною кислотою
та розчинними сульфатами. На посту спостереження забруднень №1, що на
території військового шпиталю, відібрано проби на вміст важких металів
та бензопірену в повітрі. Спостереження засвідчують, що середньомісячні
концентрації цих інгредієнтів поступово збільшуються. Крім цих
показників, постійно відстежують і метеорологічні параметри, тому що
забруднення значно залежить від впливу метеорологічної ситуації.

Аналіз даних моніторингу свідчить, що за вмістом у повітрі двоокису
сірки, розчинних сульфатів та хлористого водню простежується незначне
поліпшення екологічної ситуації. Порівняно з 1999 р. середньорічні
концентрації розчинних сульфатів, хлористого водню та формальдегіду
практично не змінилися, а щодо інших інгредієнтів, то їхня концентрація
збільшилася.

У жовтні 2000 р. зареєстровано два випадки високого рівня забруднення
атмосферного повітря м. Хмельницького двоокисом азоту, яке було
пов’язане з несприятливими метеорологічними умовами та спалюванням
опалого листя.

Особливу шкоду атмосферному повітрю, рослинному покриву і ґрунтам
завдають автомобілі, технічні параметри роботи двигунів яких не
відповідають сучасним вимогам і призводять до погіршення якості повітря.
Вихлопні гази автомобілів містять багато свинцю, а зношення шин
зумовлює надходження в атмосферу і ґрунт цинку, від дизельних двигунів –
кадмію. Ці важкі метали належать до сильних токсикантів. Промислові
підприємства викидають дуже багато пилу, окислів азоту, заліза, кальцію,
магнію, кремнію, і хоча ці сполуки не такі токсичні, як зазначені вище,
проте вони знижують прозорість атмосфери, підвищують на 50% кількість
днів з туманами, на 10% збільшують кількість опадів, на 30% знижують
сонячну радіацію [9. С.102].

За даними МКП “Хмельницькводоканал”, у 2000 р. для потреб населення та
підприємств міста забрано 24,88 млн м3 свіжої води, у тім числі з
підземних джерел – 24,32 млн м3, з поверхневих водойм – 0,564 млн м3. З
цієї кількості на господарсько-питні потреби використано 22,31 млн м3
водних ресурсів, на виробничі – 2,358, для риборозведення – 0,219 млн
м3. У системах зворотного та повторного використання міститься 8,809
млн. м3 води, у тім числі зворотного – 8,542 млн м3, повторного –
0,267 млн м3, що далеко від світових гідроекологічних норм.

На території міста Хмельницького налічують 187 артезіанських свердловин,
з яких за дозволами на спеціальне водокористування беруть воду 33
водокористувачі.

У 2000 р. у поверхневі водні об’єкти скинуто 21,32 млн м3 стічних вод, з
них нормативно очищених майже 20,44 млн м3, а недостатньо очищених –
0,880 млн м3.

У стічні води урбосистеми Хмельницького скинуто такі забруднювальні
речовини, тис. т: нітрати – 0,253; СПАР – 2,627; жири – 0,096; залізо –
4,714; мідь – 0,309; цинк – 0,112; хром шестивалентний – 0,173; БСК пов.
– 0,338; нафтопродукти – 0,631; завислі речовини – 0,272; сухий залишок
– 13,31; сульфати – 1,277; хлориди – 1,800; азот амонійний – 0,093;
нітрити – 0,004; фосфати – 36,01; усього – 62,019. Як бачимо, у
структурі забруднень стічних вод найбільша частка припадає на
фосфати, сухий

залишок, залізо, СПАР, хлориди і сульфати та інші інгредієнти, які
свідчать про полікомпонентність забруднення водного середовища.

Найбільший обсяг стічних вод скидає МКП “Хмельницькводоканал” – 4017,2 т
за рік. Крім того, недостатньо очищені води скидає ТОВ “М’ясний двір
Поділля”– 61,91 т. за рік. Важливу роль у структурі довкілля урбосистеми
Хмельницького відіграє рельєф та елементи гідрографічної мережі,
зокрема, долина р. Південний Буг і басейни річок Плоска, Самець.

th

????????

(

(

??????‡?

????????

?????????жах лісостепової зони. Протікає Плоска по території
Хмельницької області. Витік річки є на висоті 360 м над рівнем моря за 2
км західніше с. Хоменці Хмельницького району. Річка належить до
категорії малих, а басейн – до сильно освоєних (табл. 2).

Таблиця 2

Головні гідрографічні параметри р. Плоска

Параметр Значення

Куди впадає Південний Буг

Права чи ліва притока Права

Довжина, км 29,5

Відмітка, м.абс:

витоку

гирла

278

360

Падіння, м 82

Похил, м/км:

середній

середньозваженний

2,78

1,49

Площа водозабору, км2 128

Середня висота водозабору, м.абс. 318

Середній нахил водозабору, м/км 55,0

Заліснення, % 8,24

Заболоченість, % 4,14

Озерність, % 1,5

Розораність, % 71,1

Еродованість, % 51,7

Урбанізованість, % 12,2

Кількість приток:

довжиною понад 10 км

довжиною 10 км і менше

0

37

Довжина річкової мережі, км:

з урахуванням річок L ( 10 км

з урахуванням річок L ( 10 км

29,5

1,04

Коефіцієнт густоти річкової мережі, км/км2:

з урахуванням річок L ( 10 км

з урахуванням річок L ( 10 км

0,23

1,04

Звивистість 1,06

Загальна кількість ставків і водосховищ, які регулюють місцевий стік,
станом на 01.01.1992 р. становила 19 шт, а їхній сумарний об’єм – 4,50
млн м3. Води річки належать до гідрокарбонатного класу, їхня жорсткість
– 5,0–6,4 мг-екв/дм3, загальна мінералізація 300–400 мг/дм3. Високий
ступінь еродованості ґрунтів басейну свідчить про значне екологічне
напруження, яке створюють тут екзогенні процеси (див. табл. 2), та про
небезпеку хімічного і механічного забруднення поверхневих вод (табл. 3).

Таблиця 3

Головні гідрохімічні та бактеріологічні характеристики якості води р.
Плоска

Характеристики (показники) якості води Річка Плоска

Перетин 1, 15 км Перетин 2, гирло

Мінералізація і головні іони, мг/дм3:

(

HCO-3

SO42-

CI-

Ca2+

Mq2+

Na+ + К+

472

317

20,0

21,3

60,0

24,0

29,9

568

378

28,0

24,9

88,0

24,0

29,3

Загальна твердість, мг-екв/дм3 5,0 6,4

Завислі речовини, мг/дм3 7,4 10,9

Біогенні компоненти, мг/дм3:

азот амонійний (NН4+)

азот нітритний (NО2-)

азот нітратний (NО3-)

фосфати (РО43-)

0,08

0,05

0,15

0,38

0,52

0,36

0,62

0,14

Органічні показники, мг/дм3:

БСК5

біхроматна окиснюваність

7,2

8,4

3,6

7,6

Гази, %:

кисень

вміст кисню

водневий показник рН

8,8

8,8

7,3

5,6

17,6

7,3

Витрати води (Q), м3/с 0,14 0,29

Аналіз гідрохімічного стану річки Плоска у гідростворах перед і після її
виходу з міста свідчить про погіршення майже всіх показників: збільшення
мінералізації води на 20% і вмісту біогенних речовин у чотири–сім разів,
зростання загальної твердості і зменшення ступеня насичення киснем
(табл. 3, 4), появу важких металів, забруднення води нафтопродуктами.
Всі ці ознаки свідчать про необхідність детальніших досліджень як цієї,
так і деяких інших малих річок міста, бо вони створюють загрозу.

Таблиця 4

Додаткові гідрохімічні та бактереологічні характеристики

якості води р. Плоска

Характеристики (показники) якості води Річка Плоска

Перетин 1, 15 км Перетин 2, гирло

Бактеріопланктон, млн.кл/ мл

3,1

Колі-індекс, тис.кл/л 4,4 2,8

Важкі метали, мг/дм3:

мідь

цинк

нікель

кобальт

марганець

свинець

хром Не визначали

0,010

0,024

0,016

0,004

0,04

0,021

0,006

Нафтопродукти, мг/дм3 Не визначали 0,08

Річка Самець належить до басейну річки Південний Буг і є її правою
притокою. Басейн річки розміщений у межах лісостепової зони. Протікає
річка по території міста Хмельницького та області. Вона належить до
категорії малих, а басейн має високий рівень господарського освоєння та
еродованості ґрунтового покриву (табл. 5).

Таблиця 5

Головні гідрографічні параметри р. Самець

Параметр Значення

Куди впадає Південний Буг

Права чи ліва притока Права

Довжина, км 25,5

Відмітка, м.абс:

витоку

гирла

340,00

276,70

Падіння, м 63,3

Похил, м/км:

середній

середньозважений

2,48

1,56

Площа водозабору, км2 92,4

Середня висота водозабору, м.абс. 320

Середній нахил водозабору, м/км 61,3

Заліснення, % 5,3

Заболоченість, % 3,8

Озерність, % 3,0

Розораність, % 68,6

Еродованість, % 77,5

Урбанізованість, % 15,9

Кількість приток:

довжиною понад 10 км

довжиною 10 км і менше

0

59

Довжина річкової мережі, км:

з врахуванням річок L ( 10 км

з врахуванням річок L ( 10 км

25,5

113,1

Коефіцієнт густоти річкової мережі, км/км2:

з врахуванням річок L ( 10 км

з врахуванням річок L ( 10 км

0,28

1,22

Звивистість 1,21

Зрошених земель зі сталою водопровідною мережею, тис. га 0,042

Осушених земель зі сталою водопровідною мережею, тис. га 0,250

Загальна кількість ставків і водосховищ, які регулюють місцевий витік,
станом на 01.01.1992 р. становила 19, а їхній сумарний об’єм – 4,50 млн
м3.

Води річки належать до гідрокарбонатного класу, їхня твердість становить
6,0– 8,1 мг-екг/дм3, загальна мінералізація – 300–780 мг/дм3 (табл.
6).

Головним джерелом забруднення р. Самець є очисні споруди Хмельницького
м’ясокомбінату, що розташовані на відстані 0,5 км від гирла річки і
функціонують з перевантаженням. Біологічний норматив очищення становить
1,3 тис. м3/добу, а концентрація забруднювальних речовин у стічних водах
така, мг/л: БСК – 159; завислі речовини – 121; сухий залишок – 835.

Таблиця 6

Головні гідрохімічні та бактеріологічні характеристики

якості води р. Самець (2001)

Характеристики (показники) якості води Головна річка

Перетин 1

(с. Малиничі),

середня течія Перетин 2 (м.Хмельницький), гирло

до очисних споруд після

очисних споруд

Мінералізація і головні іони, мг/дм3:

(

HCO-3

SO42-

Ca2+

Mq2+

Na+ + К+

543.4

505

6,00

28,0

3,8

0,6

543.2

485

7,00

46,0

4,6

0,6

689

490

9,80

182

3,0

4,2

Загальна твердість, мг-екв/дм3 4,40 5,20 7,20

Завислі речовини, мг/дм3 6,00 4,00 15,00

Біогенні компоненти, мг/дм3:

азот амонійний (NН4+)

азот нітритний (NО2-)

азот нітратний (NО3-)

залізо загальне

0,04

0,04

10,2

0,20

0,12

0,45

15,1

0,22

4,70

0,30

н/в

0,12

Органічні показники, мг/дм3:

БСКповне

перманганатна окиснюваність

13,2

4,60

12,5

5,7

11,4

20,8

Гази, %:

кисень

водневий показник рН

11,4

7,00

3,30

7,10

1,00

7,70

Витрати води (Q), м3/с 0,03 0,61

Таблиця 7

Додаткові гідрохімічні та бактереологічні характеристики

якості води р. Самець (2001)

Характеристики (показники)

якості води Головна річка

Перетин №1

(с. Малиничі), середня течія Перетин №2

(м. Хмельницький), гирло

Бактеріопланктон, млн.кл/мл 2,52 3,4

Колі-індекс, тис. кл/л 9,0 10,0

Сульфіди, тис. кл/ мл 3,00 4,00

Важкі метали, мг/дм3:

мідь

цинк

нікель

кобальт

марганець

свинець

хром

0,00

0,069

0,012

0,013

0,211

0,024

0,011

Нафтопродукти, мг/дм3

0,11

Пестициди хлорорганічні, мг/дм3

0,009

Стосовно параметрів гідроекологічного стану р. Самець, то її рівень
забруднення є помітно вищим (див. табл. 6), особливо за вмістом азоту
амонійного і нітратного, важких металів, пестицидів тощо (табл. 7), що
зумовлено інтенсивнішим використанням земельних ресурсів, вищим ступенем
еродованості ґрунтів та сільськогосподарської освоєності, більшою
часткою угідь, відведених під забудову і промислове використання.

Результати моніторингових спостережень на серії поперечних перетинів
русел річок у м. Хмельницькому відображають тенденції зміни
гідрохімічного, режиму цих водних об’єктів за 1999–2002 р.

Спостереження за якістю води Південного Бугу в 1999–2000-х роках.

Перетин 1. Розташований вище м. Хмельницького у передмісті Гречани. Стан
річки Південний Буг тут майже не змінився. Органічне забруднення
помірне, вміст солей нікелю і міді не перевищує ГДК, нафтопродуктів та
солей цинку не виявлено. Гідро-хімічна характеристика води Південного
Бугу перед входом річки у межі міста така: мінералізація – 378,0/332,3
мг/дм3; БСКповн. – 6,05/5,85 мг/дм3; NH4 – 0,26/0,26 мг/дм3. Вміст солей
заліза перевищує норму ГДК у 2 рази.

Перетин 80. Розташований в м. Хмельницькому в місці впадіння р. Плоскої
у р. Південний Буг. Належить до регіональної мережі
спостереження. Стан річки Плоскої не змінився. Залишається високим вміст
органічних речовин (2,1 ГДК). Проте концентрація солей нікелю є у межах
норми, нафтопродуктів та солей цинку не вияв-лено. Гідрохімічна
характеристика така: мінералізація – 378,0/390,5 мг/дм3; БСКповн. –
6,3/8,05 мг/дм3; NH4 – 0,35/0,48 мг/дм3. Вміст солей заліза перевищує
норму ГДК в 2,4 раза, міді – в 1,3 раза.

Перетин 81. Розташований у м. Хмельницькому в районі міського пляжу.
Створ регіональний. Стан річки стабільний, органічне забруднення
становить 2,0 ГДК. Нафтопродуктів та солей цинку не виявлено.
Забруднення відбувається внаслідок надходження зливових стоків міста.
Гідрохімічні показники такі, мг/дм3: мінералізація – 430,7/319,0;
БСКповн. – 6,12/8,6; NH4 – 0,53/0,35. Вміст солей заліза перевищує норму
ГДК у 3,7 раза, міді – в 1,3 раза, нікелю – в 1,2 раза.

Перетин 82. Розташований у м. Хмельницькому в місці впадіння р. Кудрянки
у р. Південний Буг. Створ регіональний. Мінералізація стоку річки –
396,0/415,5 мг/дм3; БСКповн. – 7,14/7,58 мг/дм3; NH4 – 1,028/0,47
мг/дм3. Вміст солей заліза перевищує норму ГДК у 3,1 раза, міді – у 2,0
раза. Вміст солей нікелю не перевищує ГДК, нафтопродуктів та солей цинку
не виявлено. Головні забруднювачі – міські ОС №1 та ВАТ “,М’ясний двір
Поділля”.

Перетин 2. Розташований нижче м. Хмельницького у с. Червона Зірка.
Головні забруднювачі – міські ОС №2 (с. Давидківці), підприємства м.
Хмельницького, міські зливові каналізації. Органічне забруднення
становить 2,15 ГДК, амоній сольовий – 7,4 ГДК. Нафтопродуктів та цинку
не виявлено. Мінералізація річкової води становить – 454,3/440,75
мг/дм3; БСКповн. – 6,45/9,48 мг/дм3; NH4 – 3,71/1,94 мг/дм3. Вміст солей
заліза перевищує норму ГДК у 3,4 раза, міді – в 1,3 раза, нікелю – в 1,7
раза.

Результати спостережень за деякими показниками у 2002 р. зображені на
рис. 3.

Водні ресурси використовують нераціонально, у великої кількості
приватних домогосподарств нема лічильників води, у більшості районів так
званого приватного сектору нема госпфекальної каналізації, мешканці
користуються септиками, які не відповідають санітарно-гігієнічним
вимогам, або приєднуються до зливової каналізації, внаслідок чого
забруднюють як підземні, так і поверхневі води.

Рис. 3. Перевищення ГДК заліза (1), фенолів (2) і хрому (3)

у водах річки Південний Буг (2002).

За медико-статистичними даними управління охорони здоров’я Хмельницької
міської ради, простежуються певні відмінності в рівнях захворюваності та
поширення деяких груп захворювань у різних мікрорайонах міста. Зокрема,
сечокам’яну хворобу в зоні діяльності міської поліклініки №3 (мікрорайон
Ракове) реєструють частіше, ніж в інших мікрорайонах міста (у 2002 р.
під диспансерним наглядом перебувало 11 на 1 тис. дорослого чоловічого
населення, в поліклініці №1 – 3,3, у поліклініці №2 – 2,9, у поліклініці
№4 – 6). Алергічні реніти реєстрували минулого року частіше в зонах
поліклінік №3 (3,2 на 1 тисячу дорослого населення) і № 4 (2,3), тоді як
у зонах діяльності поліклінік №1 та 2, відповідно, 1,5 та 1,7 раза та 1
тисячу дорослого населення. Ці приклади можна пов’язати з певним
негативним впливом чинників навколишнього середовища (якості питної води
в першому випадку та забрудненості атмосферного повітря в іншому).

Отже, першочерговими заходами, що спрямовані на поліпшення
урбоекологічної ситуації, повинні бути: аналіз стану довкілля на
підставі моніторингових досліджень; побудова екологічних моделей
урбанізованих територій; збереження та відновлення прибережно-річкових і
заплавних, озерних та болотних, лучних і лісових екосистем на території
міста і прилеглій до нього зоні; збереження зникаючих видів рослин та
їхніх популяцій; екологічне оздоровлення урболандшафтів і територій
інтенсивного ведення господарської діяльності (приміська зона);
екологізація агроландшафтів та агротехнологій, методів господарювання у
лісовому, рибному, мисливському, водному та земельному секторах
економіки міста і приміської території; створення національної
екологічної мережі (системи зелених коридорів) як складової частини
плану оздоровлення міської системи Хмельницького.

Використана література

Голубець М.А. Місто як екологічна і соціальна система // Вісн. АН УРСР.
– 1989. – № 12. – С. 47–58.

Дмитрук О.Ю. Урбаністична географія з основами урбоекології
(ландшафтознавчий аспект): Навч. посібн. – К.: Вид.-поліграф. центр
“Київський університет”, 2000. – 140 с.

Еко-Хмельницький. Міський екологічний бюлетень. Вип. №1. – Хмельницький,
2001. – 78 с.

Загальна гігієна з основами екології / За ред. В.А. Кондратюка. –
Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. –149 с.

Ковальчук І.П. Еколого-геоморфологічний аналіз урбосистем // Українська
геоморфологія: стан і перспективи: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф.
– Львів: Меркатор, 1997. – С. 202–204.

Ковальчук І., Волошин П. Урбоекогеоморфологічний аналіз і синтез //
Геоморфологічні дослідження в Україні: минуле, сучасне, майбутнє:
Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. до 50-річчя кафедри геоморфології і
палеогеографії ЛНУ ім. Івана Франка. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім.
Івана Франка, 2002. – С. 9–12.

Колтун О.В. Антропогенна трансформація рельєфу міста Хмельницького:
Автореф. дис. … канд. геогр. наук. – Львів, 2002. – 19 с.

Кучерявий В.П. Урбоекологія. – Львів: Світ, 1999. – 422 с.

Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В. Екологія і охорона природи:
Словник-довідник. – К.: Знання, 2002. – 550 с.

Статистичний збірник основних показників соціально-економічного розвитку
Хмельницької області за 1999 рік. – Хмельницький, 2000.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020