РЕФЕРАТ
на тему:
Біосферний заповідник “Асканія Нова”
імені Ф.Е. Фальц-Фейна
Розташування: Херсонська область, Чаплинський район
Площа: 33307,6 га
Підпорядкування: Українська академія аграрних наук
Поштова адреса: 75230, Херсонська область, Чаплинський район, смт.
Асканія-Нова, вул. Фрунзе, 13
Тел/факс (380-5538) 6-12-32
E-mail: [email protected], [email protected]
Серед заповідних об’єктів України біосферний заповідник “Асканія-Нова”
займає особливе місце, так як історія заповідання його території
нараховує близько 110 років.
З кінця ХІХ ст. Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн в економії “Асканія-Нова”
серед пасовищ почав створювати захисні ділянки. Перші його спроби (1883,
1888 роки) виявилися невдалими, оскільки відведені під заповідання землі
потрапляли у смугу доріг Чумацького шляху, що на той час проходили через
Асканію-Нова. У 1898 році Ф. Фальц-Фейн закладає нову заповідну ділянку
площею 520 десятин. Саме вона стала праядром нинішнього біосферного
заповідника, столітній ювілей якого відзначався в 1998 році.
З 1 квітня 1919 року Декретом Ради Народних Комісарів УРСР
“Асканія-Нова” була проголошена Народним заповідним парком, в лютому
1921 р. на цих землях створюється перший державний степовий заповідник
“Чаплі”. У грудні 1984 р. заповідник на VIII сесії Бюро Міжнародної
координаційної ради з програми ЮНЕСКО “Людина та біосфера” був включений
до міжнародної мережі біосферних резерватів (Сертифікат ЮНЕСКО від 15
лютого 1985 р.). Указом Президента України від 26 листопада 1993 № 563
йому надано статус біосферного заповідника, а постановою Кабінету
Міністрів України від 2 квітня 1994 р. № 213 визначено сучасну назву –
“Біосферний заповідний “Асканія-Нова” імені Ф.Е. Фальц-Фейна”.
На сьогодні “Асканія-Нова” це природоохоронна науково-дослідна установа
загальнодержавного і міжнародного значення, перед якою стоять завдання
збереження генофонду та природних біотопів типчаково-ковилового степу,
вивчення динаміки природної та трансформованої степових екосистем;
збереження, вивчення, відтворення і поповнення в штучних умовах колекцій
видів дерев, чагарників та квітково-декоративних рослин, особливо
рідкісних та зникаючих; збереження, збагачення та вивчення генофонду
тварин з колекції зоологічного парку, розробка технологій їх утримання
та розведення, ренатуралізації аборигенних видів.
У заповіднику працюють 286 осіб, з них у науковому підрозділі 38, у
службі охорони 40 осіб.
Загальна площа заповідника становить 33307,6 га. Згідно з функціональним
зонуванням його території, площа заповідної зони становить 11054 га,
буферної зона – 6895,6 га, зони антропогенних ландшафтів – 15358,0 га.
До його землекористування входять: цілинний степ і перелоги (11054,0
га), дендрологічний парк (196,6 га) та зоопарк (61,6 га). Решта
території – суходільні та поливні землі господарств Інституту
тваринництва степових районів “Асканія-Нова”, фермерські господарства і
населені пункти.
За фізико-географічним районуванням територія заповідника “Асканія-Нова”
відноситься до Причорноморсько-Приазовського південностепового краю
південно-степової підзони Степової зони. За схемою геоботанічного
районування рослинність заповідника репрезентує
Чаплинсько-Якимівсько-Приазовський округ Приазовсько-Чорноморської
степової підпровінції Причорноморської (Понтичної) степової провінції
Європейсько-Азіатської степової області.
Клімат території помірно континентальний із жарким посушливим літом та
м’якою нестійкою зимою. Середньорічна температура повітря становить
+9,5оС (мінімум – -32оС, максимум – +40,3оС). Середньорічна сума опадів
– майже 400 мм з мінімумом 164 мм (1943 рік) та максимумом 703 мм (1997
рік). Рівнинний рельєф сприяє швидкому поширенню як холодних, так і
теплих повітряних мас.
Основні території цілинного степу розташовані в центрі сухої безстічної
рівнини, де зовсім немає природних водотоків. Лише навесні після танення
снігу та під час сильних дощів у вибалках утворюються тимчасові струмки,
які несуть воду до подових блюдець.
Особливістю околиць “Асканії-Нова” є глибоке залягання підземних вод.
Перший водоносний горизонт знаходиться на глибині від 18 до 30 м,
наступний (артезіанський) – у понтичних пористих вапняках на глибині 45
м і більше. За жорстких посушливих кліматичних умов, сезонного розвитку
рослинності на лесах, своєрідного впливу степової фауни сформувались
південні чорноземи й темно-каштанові ґрунти, які є найпоширенішими на
суходолах. У подових западинах трапляються глейосолоді та інші варіанти
лучних ґрунтів.
Заповідник забезпечує збереження єдиної в Європі ділянки
типчаково-ковилового степу з переважаючою рослинністю дернових злаків.
Ценотична різноманітність представлена: степами, у яких відмічено 152
асоціації, що входять до 11 формацій, солончаками – відповідно 15
асоціацій і 14 формацій, луками – 40 і 12, прибережно-водною і водною
рослинністю – 4 і 4, болотами – 2 і 2, чагарниками – 2 і 2. Структуру
рослинності складають справжні, лучні і чагарникові степи, справжні,
остепнені і болотисті луки. До Зеленої книги України занесено 1
чагарникову і 3 степові асоціації. Флора заповідника нараховує 1316
видів судинних рослин (із них у заповідному степу – 515 видів),
мохоподібних – 57, лишайників – 55, водоростей – 285, а грибів – 388
видів.
Загальна кількість видів природної фауни у заповіднику становить 1873
види, з них 67 видів ссавців, 272 – птахів, 5 – плазунів, 4 –
земноводних, 8 – риб, 14 – молюсків, 1109 – комах, 9 – багатоніжок, 186
– павукоподібних, 10 – ракоподібних.
До Червоної книги України віднесено 30 видів флори, з них 4 види
лишайників, 4 – мікобіоти та 73 види фауни, до Європейського червоного
списку – 12 видів флори і 16 – фауни, до списків видів, що охороняються
Бернською конвенцією – 203 види фауни і 3 – флори.
Особливо велике значення має територія заповідника для збереження
мігруючих видів птахів. Щорічно тут збираються величезні зграї сірих
журавлів (9-15 тис.особин), сірих (5-10 тис.) і білолобих гусей (20-500
тис.), десятки тисяч крижнів і інших видів.
Сучасний дендрологічний парк складається з двох частин: старої,
закладеної у 1885-1902 роках та нової – з насадженнями 20-30-річного
віку. Колекційний фонд дендропарку становить 1647 видів, форм і сортів
деревних та квітково-декоративних рослин з 56 родин (з них 1087
інтродукованих видів). Тут культивується майже 90 видів реліктових,
рідкісних та зникаючих рослин, з них 68 занесено до Червоної книги
України, 3 – перебувають під міжнародною охороною.
Зоопарк “Асканія-Нова” (акліматизаційний зоопарк тут було засновано ще у
1874 році) за масштабами утримання тварин у напіввільних умовах,
технологіями акліматизації, реакліматизації немає рівних собі серед
країн СНД і є одним з найкращий у світі. Його спеціалізація – розведення
і вивчення біології копитних тварин степів, саван, пустель і гірських
районів, навколоводних птахів та рідкісних птахів степової зони. У
зоопарку утримуються 114 видів тварин, у тому числі 15 аборигенних і 99
екзотичних, серед яких багато рідкісних та таких, що перебувають під
загрозою зникнення. Деякі з цих видів – журавель степовий та сірий, орел
степовий та огар розмножуються в умовах зоопарку.
Біосферний заповідник “Асканія-Нова” – найбільший еколого-освітній центр
на півдні України. Щорічно його відвідують близько 68 тис. осіб. Крім
відвідання дендропарку і зоопарку відвідувачам пропонуються екскурсії по
спеціальних маршрутах та екологічних стежках, прокладених територією
біосферного заповідника.
Відвідувачі можуть зупинитися у готелі “Канна” (40 місць), кемпінгу
“Фортуна” (45 місць), готелі агрофірми “Асканія-Нова” (50 місць), а
також у приватному секторі.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
