КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Поняття документообігу

Документообіг — рух документів з організації з моменту їх отримання
чи утворення до завершення виконання чи відправки. Вірна організація
документообігу сприяє оперативному проходженню документів в апараті
управління, пропорційному завантаженню підрозділів та посадових осіб, що
показує позитивний вплив на процес управління в цілому. Документообіг на
підприємстві здійснюється у вигляді потоків документів, що циркулюють
між пунктами обробки (керівники установи та підрозділів, спеціалісти,
службовці) та пунктами технічної обробки самих документів (експедиція,
друкарське бюро та ін.). Вимоги до потоків документів: 1) рух документів
повинен бути прямоточним, тобто виключати непрямі маршрути; 2) принцип
однократного перебування документа в одному структурному підрозділі чи в
одного виконувача. Різні операції по обробці документів слід виконувати
паралельно, щоб скоротити час перебування у сфері діловодства та
підвищити оперативність виконання. При проектуванні раціональних
документопотоків на підприємстві складають схеми руху основних груп та
видів документів. Це дозволяє встановити раціональні маршрути руху та
етапи обробки документів, уніфікувати шляхи руху, порядок обробки різних
їх категорій. Схема документообігу представлена на рис. 1 для
підприємства з обсягом документообігу від 25 до 100 тис. документів на
рік. діловодства. Схеми розробляються для різних категорій документів
(вхідних, вихідних, внутрішніх, наказів по основній діяльності ,
особовому складу3. Порядок обробки та відправлення вихідної
документації. Уся вихідна кореспонденція мусить оброблятися та
відправлятися централізовано канцелярією підприємства. Як правило, вона
відправляється у день одержання від структурних підрозділів або
наступного дня. Відправлення або передача працівникам підприємства
документів без їх реєстрації в канцелярії неприпустима. Під час
приймання від виконавців вихідних документів необхідно перевіряти: —
правильність оформлення документа, розміщення на ньому реквізитів; —
правильність зазначення адреси кореспондента; — наявність усіх
необхідних підписів на документі та додатках до нього; — наявність від
на копіях документів, що залишаються у справах; — наявність на документі
позначки про додатки; — відповідність кількості примірників кількості
адресатів. Документи, що надсилаються водночас одному і тому ж адресату,
вкладаються в один конверт. На конверті проставляються реєстраційні
номери всіх документів, які знаходяться в конверті. Якщо оригінал
документа підлягає поверненню, то на верхньому полі першої сторінки
проставляється штамп «Підлягає поверненню». Оригінали наказів, планів,
протоколів тощо необхідно залишати в установах — авторах цих документів.
Підрозділам надсилаються їх другі примірники. Документи, які адресують
постійним кореспондентам, рекомендується відправляти у конвертах з
адресою одержувача та відправника, що виготовляються заздалегідь
друкарським способом. У випадку надсилання кореспонденції до інших міст,
крім найменування установи посади та прізвища адресата, слід зазначати
точну поштову адресу (поштовий індекс, місто, область, вулиця, номер
будинку). Обсяг документообігу — кількість вхідних, вихідних та
внутрішніх документів підприємства за певний період часу

Порядок обробки та відправлення вихідної документації. Уся вихідна
кореспонденція мусить оброблятися та відправлятися централізовано
канцелярією підприємства. Як правило, вона відправляється у день
одержання від структурних підрозділів або наступного дня. Відправлення
або передача працівникам підприємства документів без їх реєстрації в
канцелярії неприпустима. Під час приймання від виконавців вихідних
документів необхідно перевіряти: — правильність оформлення документа,
розміщення на ньому реквізитів; — правильність зазначення адреси
кореспондента; — наявність усіх необхідних підписів на документі та
додатках до нього; — наявність від на копіях документів, що залишаються
у справах; — наявність на документі позначки про додатки; —
відповідність кількості примірників кількості адресатів. Документи, що
надсилаються водночас одному і тому ж адресату, вкладаються в один
конверт. На конверті проставляються реєстраційні номери всіх документів,
які знаходяться в конверті. Якщо оригінал документа підлягає поверненню,
то на верхньому полі першої сторінки проставляється штамп «Підлягає
поверненню». Оригінали наказів, планів, протоколів тощо необхідно
залишати в установах — авторах цих документів. Підрозділам надсилаються
їх другі примірники. Документи, які адресують постійним кореспондентам,
рекомендується відправляти у конвертах з адресою одержувача та
відправника, що виготовляються заздалегідь друкарським способом. У
випадку надсилання кореспонденції до інших міст, крім найменування
установи посади та прізвища адресата, слід зазначати точну поштову
адресу (поштовий індекс, місто, область, вулиця, номер будинку.)

Кошторис-основний плановий документ для фінансування бюджетних установ ,
обчислення витрат на виробництво продукції , виконання робіт,надання
послуг тощо.

Локальний кошторис

Ремонт криші корівника Березень 2006 р.

№ п/п Шифр і № позиції нормативу Найменування робіт і витрат Од.виміру
Кілкість Вартість од. грн.., Загальна вартість Накл. витр Витрати праці
люд. Год.

Всього З/п Експл. Машин Всього З/п Експл. Машин На од. Робіт.будів
Тих що обсл маш

На од. На од.

В т.ч з/п

В т.ч з/п Всього

Всього Всього

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

1 8-2-4 Розбирання покриття із шіфера 100м2 17,4 96,11 90,86 5,25
1672,31 15,80 91,35 13,15 45,43 0,86

2,08

36,19 228,81

2 8-6-3 Ремонт та часткова заміна крокв та решетування 100м2 6,78 528,21
516,97 11,24 3581,26 3505,06 76,21 68,07 237,14 2,54

5,74

38,92 461,51

3 19-9-1 Теплоізоляція кровлі 100м2 5,52 567,48 240,40 227,08 3132,49
1327,07 1805,48 39,10 101,01 36,67

80,03

441,77 215,83

4 8-24-1 Улаштування покриття з оц. профілю 100м2 19,34 173,37 172,22
1,15 3352,98 3330,73 22,24 22,50 79 0,24

0,54

10,44 435,15

5 6-1-1 Демонтаж віконних рам 100м2 0,72 413,04 333,52 79,05 297,39
240,13 56,92 47,91 159,58 5,12

21,45

15,44 34,50

Разом

12036 9984 2052 1375,75

543

Прямі витрати

12036

Заробітна плата

9984

543

Нарахування на з/п 38,16%

3810

207

Машини і механізми

2052

Накладні витрати

2077

Адмін витрати

440

Матеріали

16691

Разом

35261

Планові накопичення 5%

1763

Разом

37024

ПДВ 20%

7405

Всього

44429

Замовник / Ф. І. П. /
Підрядник / Ф.І.П. /

Кошторис склав / Ф. І. П. /

Склад інформації що використовується для формування системи
Управлінського обліку.

Процес формування та розвитку управлінського обліку можна поділити на
три етапи. Тривалий час бухгалтерський облік був лише засобом реєстрації
господарських операцій методом подвійного запису і складання
фінансової звітності. Облік витрат виробничий облік), як частина
бухгалтерського обліку, здійснював тільки узагальнення витрат для
калькулювання собівартості продукції. Проте, вже на початку XX століття
стало зрозуміло, що традиційний облік не повною мірою задовольняє
потреби управління в умовах загострення конкуренції, ускладнення
технології та організації виробництва. Внаслідок цього на основі
розробки методів нормування праці (система Ф. Тейлора) було
посилено контрольну функцію обліку через застосування системи
калькулювання стандартних витрат і оперативного аналізу відхилень.

Другий етап розвитку управлінського обліку почався в середині 30-х
років і був пов’язаний, насамперед, з розробкою системи калькулювання
зміниш; витрат (яка отримала назву «директ-костинг») та обліку за
центрами відповідальності.

Внаслідок запровадження цих систем сформувалась окрема підсистема
бухгалтерського обліку, яка застосовувала не тільки грошові вимірники, і
була орієнтована не на потреби калькулювання продукції для складання
офіційної звітності, а на прийняття поточних управлінських рішень.

Отже, можна вважати, що управлінський облік як самостійна система
сформувався в середині 50-х років. Саме відтоді він є обов’язковим
початковим курсом для менеджерів в університетах США, а згодом в інших
країнах світу.

Третій етап розвитку управлінського обліку почався в середині 70«х
років у зв’язку з посиленням ролі стратегічного управління в умовах
глобальних змін у технології та в системах управління.

Якщо до цього часу управлінський облік був орієнтований лише на
управління виробництвом, то тепер він дедалі більше перетворюється на
стратегічний управлінський облік.

Управлінський облік як самостійна наука

Сучасний управлінський облік, використовуючи зовнішню та внутрішню
інформацію, забезпечує потреби не тільки виробництва, а й маркетингу,
управління дослідженнями та інших функцій бізнесу. Він здійснює аналіз
діяльності з урахуванням як поточних, так і довгострокових цілей,
розробляє методи отримання, збору інформації про вирішальні фактори
успіху: якість, інновації, час тощо.

Під управлінським обліком розуміють процес виявлення, вимірювання,
накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі інформації,
що використовується управлінською ланкою для планування, оцінки та
контролю всередині підприємства.

Перші висловлювання про необхідність формування самостійної
інформаційної системи про витрати підприємства і про те, якою вона має
бути, з’явились ще на початку XX ст. у книзі Г. Емерсона «Продуктивність
праці як основа оперативної роботи і заробітної плати». У цій роботі
вперше була здійснена спроба виділити облік витрат виробництва в
самостійний напрямок облікової роботи.

Другою важливою обставиною, яка сприяла виділенню управлінського
обліку в самостійну галузь бухгалтерської справи, було створення в США
національної асоціації бухгалтерів-виробників, яка виникла в жовтні
1919р. за ініціативою Дж. Лі Нікольсона, — діяча в області
фабрично-заводського рахівництва. Ця асоціація відіграла велику роль в
розвитку і перекваліфікації бухгалтерів США.

Використання інформації в обліку

Первинна інформація забезпечує вихідними даними фінансовий і
управлінський облік. Фінансовий облік готує інформацію для внутрішніх і
зовнішніх користувачів, використовуючи при цьому загальні для всіх
підприємств правила ведення.

Великий обсяг первинної інформації не дозволяє менеджерам повністю її
осмислити, проаналізувати і використовувати в своїй роботі. Менеджери
для виконання своїх обов’язків повинні використовувати короткі огляди і
іншу згруповану інформацію. Облікова інформація, спеціально підготовлена
для керівників різних рівнів управління, називається управлінською
обліковою інформацією.

Управлінський облік використовує оперативну (первинну) інформацію
незалежно від її кількісного виміру, наприклад, відгуки покупців про
якість продукції. Але більша частіша первинної інформації не задовольняє
запитів керівників. Так, головного конструктора не цікавлять питання про
те, скільки заробив сьогодні або тиждень тому певний робітник
механічного цеху. Він зацікавлений у підсумкових даних: повністю чи ні
задоволена його заявка на матеріалі!, яка сума виділена бюджетом
підприємства на роботи, пов’язані зі зміною конструкції виробу або
освоєнням нових видів продуктів.

Отже, в роботі менеджери використовують як деталізовану, так і
підсумкову інформацію.

В загальному вигляд, бухгалтерський облік — це інформаційна система,
яка вимірює, обробляє і передає фінансові дані. Говорячи про будь-яку
облікову систему, в першу чергу необхідно визначити, Ідо саме вона
вимірює. Бухгалтерський облік пов’язаний з виміром впливу (в грошовому
виразі) господарських операцій на конкретні господарські одиниці =
підприємства. Об’єктом виміру в бухгалтерському обліку є господарські
операції.

=> Бухгалтерський облік поділяється на фінансовий, управлінський і
податковий. На виході бухгалтерської інформаційної системи формуються
звіти для:

— зовнішніх користувачів бухгалтерської інформації;

— внутрішніх користувачів бухгалтерської інформації;

— для цілей періодичного планування і контролю;

— для прийняття рішень в нестандартних ситуаціях і вибора політики
підприємства.

Під управлінським обліком розуміють процес виявлення, вимірювання,
накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі інформації,
що використовується управлінською ланкою для планування, оцінки та
контролю всередині підприємства.

Завданням управлінського обліку є складання звітів, інформація яких
призначена для власників підприємства, де ведеться облік, і його
керівників (менеджерів), тобто для внутрішніх користувачів
бухгалтерської інформації.

Предметом управлінського обліку в загальному вигляді виступає
сукупність об’єктів в процесі всього циклу управління виробництвом.
Зміст предмету розкривають його об’єкти, які можна об’єднати у дві
групи: 1) виробничі ресурси і 2) господарські процеси та їх результати,

Методи, що використовуються в бухгалтерському управлінському обліку,
доволі різні, але взагалі методом управлінського обліку є системний
оперативний аналіз.

=> Порівняння управлінського і фінансового обліку дає змогу виділити
їх основні відмінності:

— управлінський облік більше спрямований на майбутнє, у зв’язку з чим
поєднується з плануванням, а фінансовий, навпаки, реєструє факти і
господарські операції, які вже відбулися;

— управлінський облік не керується загальноприйнятими
бухгалтерськими стандартами і схемами, тоді як фінансовий чітко
регламентований за змістом і формами подання даних:

— при управлінському обліку зосереджується увага на
конкретних сегментах господарської діяльності (тобто на окремих видах
продукції, яку виробляють і реалізують, на певних сферах ринку і
території збуту, а також на різних рівнях управління тощо), а не на всій
організації в цілому, як фінансовий облік;

— управлінський облік, на відміну від фінансового, є необов’язковим,
і керівництво самостійно вирішує, організувати його чи ні;

— управлінський облік, як правило, децентралізований, а фінансовий
здійснюється в центральній (загальній) бухгалтерії підприємства.

Проте, поряд із зазначеними відмінностями, між управлінським і
фінансовим обліком є і спільні риси. Обидва вони, по-перше, грунтуються
на даних єдиної інформаційної системи обліку; по-друге, спираються на
концепцію відповідальності в управлінні господарськими об’єктами;
по-третє, їх інформація служить для прийняття рішень, хоча й різної
спрямованості.

Облікова інформаційна система має наступні стадії: збір, реєстрація
первинних даних, передача їх до обчислювальних. Центрів або апарату
управління для обробки даних з метою оперативного управління,
накопичення і групування даних по потоках і певних принципах, формування
зведеної інформації та здійснення розрахунків, що використовуються в
аналітичному і синтетичному обліку, складання внутрішньої та зовнішньої
звітності.

Управлінський облік використовує оперативну (первинну) інформацію
незалежно від її кількісного виміру, наприклад, відзиви покупців про
якість продукції. Але більша частина первинної інформації не задовольняє
запити керівників.

Управлінський облік побудований на наступних принципах:

1) безперервність діяльності підприємства;

2) використання єдиних планово-облікових одиниць виміру в плануванні
та обліку виробництва;

3) оцінка результатів діяльності структурних підрозділів
підприємства;

4) принцип прийнятності та багаторазового використання інформації;

5) принцип повноти і аполітичності інформації;

6) принцип періодичності;

7) принцип бюджетного методу управління.

=> Системи управлінського обліку класифікуються за повнотою охоплення
інформацією, ступенем взаємозв’язку фінансового і управлінського обліку,
ступенем нормування, повнотою включення витрат до собівартості
продукції.

Такий підхід до організації управлінського обліку допускає виділення

його складових частин;

=> облік постачальницько-заготівельної діяльності;

=> облік виробничої діяльності;

=> облік витрат на виробництво і собівартість продукції;

=> облік фінансово-збутової діяльності;

=> облік організаційної діяльності.

Штатний роспис-документ затверджений наказом власника або уповноваженого
ним органу , який визначає склад працівників даного підприємства ,
установи організації із зазначенням їх посад та посадових окладів
,особливостей оплати .

ЗАТВЕРДЖУЮ:

штат у кількості ___ одиниць із місячним фондом заробітної плати
________ грн.

 

Директор

_____________ (Ф. І. Б.)

(підпис)

М.П.

ШТАТНИЙ РОЗПИС

___________________________

(найменування підприємства)

на ________ рік

№ з/п Назва посада Кількість одиниць Оклад,грн. Примітка

1 2 3 4 5

Призначення на роботу

Кожен громадянин реалізує право на працю шляхо укладання трудового
договору з підприємством , установою , організацією або з фізичною
особою.

Трудовий договір.

Строковий трудовий договір.

Сумісництвом.

Тимчасовими працівниками.

Договір підряду.

Трудовий договір –являє собою угоду між працівником і власником
пітприємства, установою , організацією або уповноваженим ним органом чи
фізичною особою .

Строковий трудовий договір-укладається у випатках , коли трудові
відносини можуть бути встановлені на певний строк з урахуванням
характеру подальшої роботи або умов їївиконання ,чи інтересів працівника
та вінших випатках , передбачених законодавством .

Сумісництвом – вважається виконання працівником , крім своєї основної
роботи іншої , регу лярної та оплачуваної роботи на умовах трудового
договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому
підприємстві.

Тимчасовими працівниками-важаються працівники ,прийняті на роботу
терміном до двох місяців ,а для заміщення тимчасово вітсутніхпрацівників
, за якими зберігається їх місце роботи ,- до чотирьох місяців .

Договір підряду –являється особою угодою між фізичною особою і
роботодавцем , відносно до якого одна сторона зобовязується на свій
ризик виконати певну роботу ,а а інша сторона зобовязується прийняти і
оплатитивиконану роботу .

Розірвання трудового договору

Розірвання трудового договору за згодою сторін .

Розірвання трудового договору , термін дії якого минув .

Розірвання трудового договору у звязку зпризивом на військову службу ,
направленням на альтернативну (невійськову ) службу .

Розірвання трудового договору з ініціативи працівника .

Розірвання трудового договору з ініціативи власника .

Розірвання трудового договіру у звязку з переведенням працівника на інше
підприємство або переходом на виборну посаду .

Розірвання трудового договіру у звязку з відмовою працівника від
переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством , а також
відмовою від продовження роботи у звязку зі зміною істотних умов праці .

Розірвання трудового договіру у звязку з набуттям законної сили вироком
суду .

Розірвання трудового договіру на підставах , передбачених контрактом .

Розірвання трудового договору за згодою сторін – обовязковим є взаємне
волевиявлення сторін спрямоване наприпинення трудових відносин.

Розірвання трудового договору , термін дії якого минув — трудові
відносини можуть бути припинені з працівником ,з яким уклаено трудовий
договір на певний строк або на час виконання певної роботи.

Розірвання трудового договору у звязку зпризивом на військову службу ,
направленням на альтернативну (невійськову ) службу — підставою для
звільнення працівника є повістка військкомату або інший документ ,що
пітвержує призов на строкову військову службу , а принаправленніна
альтернативну службу – направлення на проходження альтернативної служби
.

Розірвання трудового договору з ініціативи працівника – працівник має
право розірвати трудовий догогвір ,укладений на невизначений термін
,попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово (
шляхом подання заяви ) за два тижні.

Якщо заяву працівника про звільнення за власним бажанням обумовлено
неможливістю продовжувати роботу на цьому підприємстві ,власник має
розірвати трудовий договір у термін , про який просить працівник , ( а
саме ):

Переїзд на нове місце проживання ;

Переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість ;

Вступ до навчального закладу ;

Неможливість проживання в цій місцевості , пітверджена медичним
висновком ;

Вагітність ;

Догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або
дитиною-інвалідом ;

Догляд за хворим членом сімї відповідно до медичного висновку або за
інвалідом І групи ;

Вихід на пенсію ;

приймання на роботу за конкурсом і з інших поважних причин .

Якщо працівник після закінчення терміну попередження про звільнення
не залишив роботу і не вимагає розірвання трудового договору , власник
пітприємства не має права звільнити його за поданою раніше заявою , крім
випатків , коли на його місце запрошено іншого працівника , якому
відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладанні
трудового договору .

Застроковим трудовим договором працівник заздалегідь зобовязується
виконати доручену роботупротягом терміну дії договору . Тому працівник
, який уклав трудовий договір , немає права його розірвати за
однобічнимволевиявленням до закінчення обумовленого строку .

Однак у деяких випадках строковий трудовий договір підлягає
достроковому розірванню , а саме :

У разі хвороби або інвалідності , що перешкоджають виконанню роботи за
договором ;

При порушенні власникомабо уповноваженим ним органом законодавства про
працю , колективний чи трудовий договори ;

Розірвання трудового договору з ініціативи власника –згідно зі
ст.40КзпП трудовий договір , укладений на невизначений термін , а також
строковий трудовий договір до закінчення термінуйого дії можуть бути
розірвані власником або уповноваженим ним органом тільки в таких
випатках:

Зміна в організації виробництва і праці , у тому числі з ліквідацієя ,
реорганізація , банкрутство або перепрофілювання підприємства ,
скорочення чисельності чи штату працівників.

Виявлення невідповідності працівника займанній посаді або виконуваній
роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоровя , що
перешкоджають продовженню цієї роботи .

Систиматичне невиконання працівником без поважних причин обовязків ,
покладенихна нього трудовим договором або правилами внутрішнього
роспорядку , якщо до працівникараніше застосувалися заходи
дисціплінарного чи громадського покарання .

Прогул ( у тому числі вітсутність на роботі понад три години протягом
робочого дня ) без поважних причин .

Неявка на роботу протягом чотири місяці підряд унаслідок тимчасової
непрацездатності .

Поновлення на роботі працівника , який раніше виконував цю роботу .

Поява на роботі в нетверзому стані , у стані наркотичного або токсичного
спяніння .

Вчинення за місцем роботи розкрадання ( у тому числі дрібного ) майна
власника , установленого вироком суду , що набув законної сили , або
постановою органу , до компетенції якого входить накладання
адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу
.

Розірвання трудового договіру у звязку з переведенням працівника на інше
підприємство або переходом на виборну посаду – можливе при поданні
рішення відповідного органу про обрання .

Розірвання трудового договіру у звязку з відмовою працівника від
переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством , а також
відмовою від продовження роботи у звязку зі зміною істотних умов праці –
власник повинен матиписьмовідокази відмови працівника .

Розірвання трудового договіру у звязку з набуттям законної сили вироком
суду — розірвання трудового договіру у звязку із засудженням працівника
до позбавлення волі здійснюється на пітставі вироком суду , що набув
законої сили,яким працівника засуджено до позбавлення волі , випробних
робіт , що виключає можливість продовження цієї роботи на підприємстві .

Розірвання трудового договіру на підставах , передбачених контрактом
–робиться в тому випадку ,якщо припинення трудових відносин здійснюється
на підставі додаткових умов ,зазначених у трудовому контракті , не
передбачених чинним законодавством .

Використана література

Похожие записи