.

Положення, статути, інструкції, правила (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1376 40623
Скачать документ

Реферат на тему:

Положення, статути, інструкції, правила

План

1. Положення.

2. Статут.

3. Інструкція.

4. Правила.

Це документи, що закріплюють функції, обов’язки та права органів на
тривалий час. Усі організації й підприємства у своїй діяльності поряд з
актами органів державної влади керуються положеннями, статутами,
правилами та інструкціями.

1. Положення

ПОЛОЖЕННЯ — правовий акт, що визначає основні правила організації та
діяльності державних органів, структурних підрозділів органу, а також
установ, організацій і підприємств (філій), які їм підпорядковуються.

Положення можуть бути як типовими, так і індивідуальними. Індивідуальні
положення для окремих установ, організацій, підприємств складаються на
базі типових і затверджуються керівниками цих установ. Типові положення
розробляються для системи установ підприємств і затверджуються вищими
органами управління.

Такі правові акти розробляються висококваліфікованими спеціалістами.
Цьому передує велика робота з вивчення різноманітних аспектів діяльності
підприємства або його структурних підрозділів.

Положення мають такі реквізити:

1) Герб;

2) назва відомства, організації, структурного підрозділу;

3) гриф затвердження;

4) назва виду документа (положення);

5) місце видання;

6) дата;

7) індекс;

8) заголовок до тексту;

9) текст;

10) підпис;

11) відмітка про погодження.

Текст положення має свою структуру і складається з таких розділів:

1. Загальні положення.

2. Основні завдання.

3. Функції.

4. Права та обов’язки.

5. Керівництво.

6. Взаємовідносини, зв’язок.

7. Майно і кошти.

8. Контроль, перевірка та ревізування діяльності.

9. Реорганізація і ліквідація.

У першому розділі визначається мета створення підприємства, установи,
організації або їхніх структурних підрозділів, головні завдання,
функціональні зв’язки з іншими організаціями і т. ін.

У другому — наводяться дані про основні та обігові кошти, порядок
придбання власності, амортизаційні відрахування та їхнє призначення,
прибуток, відрахування на преміювання робітників і службовців, житловий
фонд, службові приміщення, порядок розпоряджання надлишками
невикористовуваних обігових коштів.

В останніх розділах регламентується виробничо-господарська діяльність
підприємства, визначаються завдання щодо якості вироблюваної продукції.

Залежно від специфіки діяльності органів можуть відображатися: хід
капітального будівництва, винахідництво і раціоналізаторство; стан
матеріально-технічного забезпечення; трудовий режим; порядок розподілу
житлової площі; організація соціального страхування; оплата кредитів та
ін.

Визначається також правовий статус тимчасово створюваних комісій, груп,
бюро і т. п.

Наводимо зразок положення:

ЗАТВЕРДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО

Президент Національної Заступник міністра освіти

Академії наук України України

_______________Б.Є. Патон _______________В.П. Гондюл

(підпис, печатка) (підпис, печатка)

15 травня 1994 р. 15 травня 1994 р.

ПОЛОЖЕННЯ

про Національний атестаційний комітет України

з неруйнівного контролю

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2. СТРУКТУРА НАЦІОНАЛЬНОЇ АТЕСТАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ

3. СФЕРА ДІЯЛЬНОСТІ І ФУНКЦІЇ

4. ПРАВА НАЦІОНАЛЬНОГО АТЕСТАЦІЙНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ З НЕРУЙНІВНОГО
КОНТРОЛЮ

5. ОРГАНИ КЕРІВНИЦТВА НАЦІОНАЛЬНОГО АТЕСТАЦІЙНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ З
НЕРУЙНІВНОГО КОНТРОЛЮ

6. ФІНАНСОВІ ЗАСОБИ І МАЙНО

7. ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ

СКЛАВ:

Заступник Голови НАК-78

Держстандарту України,

Голова Українського товариства

неруйнівного контролю

і технічної діагностики,

професор (підпис) В.О. Троїцький

2. Статут

СТАТУТ — юридичний акт, що є зведенням правил, які регулюють діяльність
організацій, установ, товариств, громадян, їхні відносини з іншими
організаціями та громадянами, права й обов’язки у певній сфері
державного управління або господарської діяльності.

Статути можуть бути типові та індивідуальні.

Типові статути розробляються для певних систем установ чи підприємств і
затверджуються вищими органами державної влади та управління, з’їздами
громадських організацій.

Індивідуальний статут укладається для певної організації чи установи
шляхом конкретизації типових статутів і затверджується вищою установою,
якій підпорядковується ця організація.

Статути після затвердження їх підлягають обов’язковій реєстрації в
органах Міністерства фінансів України. Лише після реєстрації
новостворена організація може розпочинати свою діяльність.

Реквізити статуту:

1) гриф затвердження вищою установою чи органом управління;

2) назва виду документа (статут);

3) заголовок;

4) текст;

5) відмітки про погодження та реєстрацію;

6) дата.

Статут є основою для розробки положення. Структура тексту статуту:

1. Загальні положення.

2. Мета і завдання діяльності.

3. Функції.

4. Створення й використання коштів. Майно підприємства.

5. Управління.

6. Створення та використання пайового фонду.

7. Членство. Права й обов’язки.

8. Звіт, звітність і контроль.

9. Виробничо-господарська, зовнішньоекономічна діяльність.

10. Реорганізація та ліквідація.

Статути є основою діяльності керівних громадських, кооперативних
організацій, спортивних добровільних товариств, радгоспів, колгоспів.

Статути господарських організацій мають свої особливості. В цих статутах
визначаються порядок вступу в організацію, права та обов’язки її членів,
органи управління, порядок виборів, оплати членських внесків та ін.

Статут орендного підприємства визначає: мету і завдання підприємства,
виробничо-господарську діяльність, утворення і використання коштів,
створення і використання пайового фонду, членство у підприємстві,
відповідальність працівників, органи самоврядування, права й обов’язки
загальних зборів орендарів, права й обов’язки дирекції, права й
обов’язки директора, відповідальність органів самоврядування і їхніх
членів, прийняття ухвал і передавання повноважень.

?????ємство є заново створеним, чи виділеним із складу діючого; завдання
і функції підприємства; майно підприємства; управління підприємством;
організацію і оплату праці; звіт, звітність і контроль;
зовнішньоекономічну діяльність: реорганізацію і припинення діяльності
підприємства.

Статут колективного підприємства, статут товариства з обмеженою
відповідальністю, статут акціонерного товариства складаються за тією
самою схемою, що й попередні. Гриф “ПОГОДЖЕНО” пишуть у лівому куті
документа великими літерами, великими літерами у правому куті пишуть і
слова “СТАТУТ ЗАРЕЄСТРОВАНО” за таким зразком:

ПОГОДЖЕНО СТАТУТ ЗАРЕЄСТРОВАНО

_____________________________ реєстраційний номер_________

(назва вищої організації, прізвище, Ухвалено на загальних зборах

ініціали керівника) трудового колективу.

“___”_______________199_р. Протокол №___ від__________

Далі посередині пишуть назву документа “СТАТУТ”, нижче зазначають назву
підприємства.

Примітка. Рубрикація для статуту обов’язкова; нумерують не лише розділи,
а й пункти у межах кожного розділу.

Для текстів ділових документів властиві стандартні початки і закінчення.

Наводимо зразок статуту:

ЗАРЕЄСТРОВАНО ЗАТВЕРДЖЕНО

Свідоцтво номер 84349 Загальними зборами учасників

Реєстраційний номер 624/11 товариства з обмеженою

З березня 1999 р. відповідальністю “ІНЖЕНЕРНО-

Завідувач бюро координації, ВИПРОБУВАЛЬНИЙ ЦЕНТР”

контролю, державної реєстрації Протокол № 7

господарських формувань від 20 лютого 1999 року

і об’єднань громадян Голова зборів учасників

економічного управління

виконкому Львівської міської

ради народних депутатів

_______________Є. Пограничний __________________М. Ревчук

СТАТУТ

дочірнього підприємства “ПРОМІНЬ-ЛЬВІВ”

при товаристві з обмеженою відповідальністю

“ІНЖЕНЕРНО-ВИПРОБУВАЛЬНИЙ ЦЕНТР”

м. Львів

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2. ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

3. МАЙНО ТА КОШТИ ПІДПРИЄМСТВА

4. ЗВІТНІСТЬ, ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ

5. ПОСТАЧАННЯ, РЕАЛІЗАЦІЯ ПОСЛУГ І ТОВАРІВ

6. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

7. ТРУДОВИЙ КОЛЕКТИВ ПІДПРИЄМСТВА

8. РЕОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЛІКВІДАЦІЯ

3. Інструкція

ІНСТРУКЦІЯ — документ, у якому викладають правила, що регулюють
спеціальні сторони діяльності і стосунки установ чи поведінку
працівників при виконанні службових обов’язків; це зведення правил,
детальні настанови, приписи керівного органу чи особи службовим особам
або органам, обов’язкові для виконання. Розрізняють відомчі й міжвідомчі
інструкції. До відомчих належать інструкції, обов’язкові для системи
одного відомства (міністерства). Міжвідомчими називають інструкції, які
видаються спільно двома або кількома організаціями різних систем. Такі
інструкції обов’язкові для організацій і підприємств цих систем.

Відомчі інструкції бувають:

1) посадові;

2) з техніки безпеки;

3) з експлуатації обладнання та ін.

Інструкція затверджується вищими органами або керівниками організацій
(чи їхнім наказом із зазначенням номера та дати видання). На інструкції
може бути помітка про те, що вона є додатком до розпорядчого документа.
При затвердженні інструкції розпорядчим документом у ньому
встановлюється термін введення інструкції, зазначаються відповідальні
виконавці.

Інструкція містить спеціальні розділи за групами певних операцій. Розділ
у свою чергу складається з окремих пунктів із зазначенням способів та
порядку виконання тих чи інших видів робіт (відхилення від дій,
передбачених пунктами інструкції, не дозволяються й кваліфікуються як
порушення дисципліни).

Реквізити інструкції:

1) назва виду документа (інструкція);

2) гриф затвердження;

3) заголовок;

4) дата, індекс, місце видання;

5) текст;

6) підпис;

7) види погодження.

Текст викладається у вказівно-наказовому стилі із формулюваннями на
зразок “повинен, слід, необхідно, не дозволено”. Текст документа має
бути стислим, точним, зрозумілим, оскільки він призначений для
постійного користування. Зміст викладається від 2-ї, 3-ї особи, рідше —
у безособовій формі.

Структура тексту інструкції:

1. Загальні положення (основні завдання працівника; порядок посідання
посади; професійні вимоги; кому підпорядковується; основні керівні
документи).

2. Функції (предмет, зміст, перелік видів робіт).

3. Права.

4. Посадові обов’язки.

5. Відповідальність.

6. Взаємини (зв’язки за посадою).

Окрему групу становлять посадові інструкції.

Посадова інструкція — це документ, що визначає організаційно-правове
становище працівника у структурному підрозділі і забезпечує умови для
його ефективної праці.

Посадова інструкція складається з таких розділів: загальна частина;
функції; обов’язки; права; взаємовідносини; відповідальність працівника;
оцінка працівника.

У загальній частині зазначають: основні завдання працівника; порядок
призначення на посаду; професійні вимоги; кому підпорядковується;
основні керівні документи.

У розділі “Функції” зазначають предмет, зміст і обсяг обов’язків.

Інструкцію підписує керівник організації.

Примітка. Розділи інструкції й пункти в межах кожного розділу нумерують
арабськими цифрами (1., 2., 3.; 1.1., 1.2., 1.3. і т.д.).

Наводимо зразок типової інструкції з техніки безпеки:

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Державного

комітету України з питань

у справах нагляду

за охороною праці

від 20 жовтня 1998 р. № 107

ЗАРЕЄСТРОВАНО

у Міністерстві юстиції

України

13 березня 1999 р. за № 58/594

ТИПОВА ІНСТРУКЦІЯ

для інженерно-технічних працівників,

які здійснюють нагляд за утриманням

та безпечною експлуатацією

вантажопідйомних кранів

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2. ОБОВ’ЯЗКИ ІТП З НАГЛЯДУ ЗА ВАНТАЖОПІДЙОМНИМИ КРАНАМИ

3. ПРАВА ІТП З НАГЛЯДУ ЗА ВАНТАЖОПІДЙОМНИМИ КРАНАМИ

4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ІТП З НАГЛЯДУ ЗА ВАНТАЖОПІДЙОМ-НИМИ КРАНАМИ

Зразок

Міністерство легкої промисловості України

Луганське трикотажне об’єднання “Лутрі”

ВКАЗІВКА

11.12.98 м.Луганськ № 140

Про проведення

I. Констатаційна частина.

II. Розпорядча частина:

ЗОБОВ’ЯЗУЮ (або: ПРОПОНУЮ і т. ін.)

1. _________

2. ________

3. _________

Керівник структурного підрозділу (підпис) Розшифрування підпису.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020