Реферат на тему:

Тема: Національний архівний фонд. Склад, структура і правові засади.

План.

Історія формування. Про сокупний архівний фонд держави.

Склад, структура національного архівного фонду.

Право власності на документи НАФ.

Сукупність документів, що мають суспільне, наукове, духовно-культурне
значення. Тісно пов’язані з історією народу та його держави і
перебувають перед їх опікою. У колишньому РС було встановлено поняття
єдиного державного архівного фонду, з метою централізованого обліку,
контролю та зберігання документів державного архівного фонду, що включав
архівні документи УРСР.

Під час розбудови незалежної держави, змінилося значення державного
архівного фонду. Тут загострилися проблеми з підвищенням інтересу
архівно-інформаційних багатств, спостерігаються прояви

До документальної спадщини стала відчутність, невідповідність союзних
норм, актів новим суспільним умовам, загострилося відставання від котрої
бази архівів. Виявилася слабкість спеціальної захищеності архівів. У цій
ситуації потрібно було прийняти новий закон України “Про НАФ та
архітектурні установи”. Цей закон забезпечив правовий захист НАФ. Він
констатував поняття НАФ та архівні установи. Встановив НАФ юрисдикцію
держави, визначив певний механізм регулювання певних суспільних
відносин, які виникли у зв’язку з його формуванням, зберіганням і
використання його інституцій. Він став першим в історії нашої держави,
який стимулює розвиток нашої держави та правової бази архіву держави.
Він визначив у-ний орг.вик. влади, який здійснює архівною справою.

2.НАФ – це сукупність архівних документів, що відображають історію
духовного і матеріального життя українського народу та інших народів і є
найбільшим української нації.

До НАФ відносяться архівні документи, незалежно від їх виду, місця і
часу створення та форм власності на них. Для внесення архіву до НАФ
проводиться відновна експертиза та дослідна реєстрація документів.
Документи НАФ є культурними цінностями, що постійно зберігаються на
території України або поза її межами і підлягають поверненню в Україну.

В складі НАФ виділяють три основні групи документів.

це документи українського походження, що утворилися за межами України,
як результат діяльності української трудової еміграції, військових,
культурно-освітніх наук, установ, громадських об’єднань, окремих осіб і
передані у власність України чи її громадян у порядку ______ на підставі
дарування або зберігаються за межами України і відповідно до угод
підлягають поверненню в Україну.

Це документальні комплекси, що утворилися в різні історичні періоди на
теренах сучасної України у діяльності державної влади та м/с,
громадських організацій, установ усіх форм власності, окремих осіб та
зберігаються на території України.

Документи іноземного походження, що утворилися на теренах інших держав і
за різних обставин опинилися на території України. стали її невід’ємною
частиною національно-культурної історії.

Серед документів кожної з цих груп є такі, які мають особливе значення і
мають унікальний характер.

Особливо цінні документи – це архівні документи, що містять інформацію
про найважливіші події, факти, і явища життя суспільства, не втрачають
значення для економіки державного управління оборони і є неповторним з
погляду їх значення і їх автографічності.

Унікальні документи НАФ – це документи, які становлять виняткову
характерну цінність, мають важливе значення для форм самосвідомості
українського народу, визначають його склад у всесвітньо культурній
спадщині, ці документи включені до державного реєстру національного
культурного надбання і визначені положеннями про внесення документів НАФ
до унікальних, внесенням їх до державного реєстру національного
культурного надбання, а також їх зберігання.

До р-ного НАФу вперше у своїй історії приступили після відновлення
незалежності України. Основою Настала українська частина, а також
передані на державне зберігання документи комуністичної партії України.

1 січня 1991 року налічувалося в НАФ 65297 документів і майже 11 млн.
справ. Водночас було створено і галузеві державні архіви, які активно
зберігають документи, внутрішні картотекі.

Основна частина документів зберігається в наукових, науково-технічних та
науково-дослідних інститутах, научних центрах, заповідниках, наукових
бібліотеках.

3.основним і суттєвим чинником що впливає на правовий режим регулювання,
пов’язаних з документами має належність їх до певної форми власності. ЗУ
“Про НАФ та архітектурні установи” визначає будь які форми власності,
які передбачають КУ закони України.

класифікація НАФ за аспектами власності передбачає такі категорії:

Документи що належать державі.

Комплекси, що належать територ., громадянам.

Документи, що є власністю суб’єктів господарювання под-ного походження
релігійних організацій, об’єднань.

Приватні архівні знання.

Головне завдання архівної служби це забезпечення НАФ. Закон встановив
послідовно проводити право будь-кого архів. дол. Створювати власний
архів чи перед свої док. винні архівні установи на власний розсуд і
вільно кор.. відкр. Архівними установами.

Єдиною підставою для кор. арх. док. для кожної повнолітньої та
дієздатної особи є напис заяви.

Єдиною вимогою до власників є завдання забезпечити архівні документи
України у разі недотримання власник може бути, за рішенням суду
позбавлений прав власності на ці документи.

Відповідно до КУ іноземні особи та особи без громадянства мають рівні
права, щодо доступу до документів, громадян тих держав, до яких перед.
обмеж. Доступу громадян України до їхніх державних фондів.

Надання функцій забезпечення збереженості документів архівний закон
передбачає норму про обов’язкову архівних документів, які пройшли
експертизу цінності і якщо вона є архівною частиною цієї процедури і
якщо положення про державну реєстрацію документів передбачає збереження
їх тоді власник документів забов’язаний встановити до відома в державну
архівну установу, яка видала в архівну установу про передачу прав
власності на документ або будь-які зміни їх місця перебування,
відчуження у будь-якій формі має бути документ засвідчений, ще мають
бути листи, свідоцтва, угоди, заповіти.

Певні обмеження прав вільного володіння, розпорядження і користування
док. НАФ торкається лише тих випадків, завдання шкоди, збереження
документів чи порушення законних інтересів держави, власника документів
або інших осіб.

Вивезення оригінальних документівНАФ за межі України заборонено.

Винятком можуть бути лише експонування архівних документів на виставках
або реставраціях документів.

Тема. Формування національного архівного фонду (НАФ)

План

Експертиза цінності документів. Завдання, принципи, категорії.

Діяльність експертних комісій.

Перелік документів.

Комплектування державного архіву.

Державна реєстрація документів НАФ.

Робота державного архіву з джерелами комплектування.

1.Під формуванням НАФ розуміють комплекс організаційних, методичних і
практичних заходів спрямованих на систематичне поповнення його цінними
для суспільства документами та виключення із складу документів, що
втратили свою суспільну значимість.

Експертиза цінності документів – це визначення підставі чинних засад та
критеріїв культурної і практичної цінності документів.

Їх основними завданнями є:

Визначення по кожній установі склад документів, що мають наукову та
культурну цінність і підлягають постійному зберіганню, тривалому
зберіганню (понад 10 р.), або тимчасового зберігання (до 10 р.)

Визначення складу документів, що відповідають профілю конкретного
державного архіву, обмеженне приймання на державне дублетної
документації.

Забезпечити повноту складу документів кожного фонду і архіву в цілому.

Кінцевою метою експертизи цінності док. – є комплпектув. кожного ДА
новим комплексів док. Його профілю.

Експертиза цінності док. діє за таким принципом:

При найменшому фізичному обсягу док. найбільша інформаційна
наповненість.

Проведення експертизи цінності документів вимагає дотримання принципів
об’єктивності:

історичності;

всебічності;

комплектності

При проведенні експертизи цінності документів застосовують критерії
цінності документів.

До критерію походження належать:

функціональне цільове призначення установи;

значення особи у житті суспільства;

час і місце створення документу.

До критеріїв змісту належать особливості док-ї інформації, її
повторювальність в інших документах, вид документу, юридична сила.
Основними критеріями цінності змісту документа є – значимість його
інформації.

Під час експертизи цінності документу важливе значення має критерій
зовнішній вид документу. До критеріїв зовнішніх особливостей документу
належить:

наявність резумації, віз, позначок документу; зовнішній вигляд і
оформлення документів.

2. Експертизи цінності документу належить до компетенції таких
експертних комісій:

Центральної експертно-перевіряючої комісії держком архіву (УЕПК)

Експертних комісій (ЕК), архівний відділ райдержадміністрації, міських
рад та архівних підрозділів.

Діяльність експертних комісій регулюється положенням про них на
розробленій основі типового положення.

Склад експертної комісії формується з:

основних архів атів;

представників наукової і творчої громадськості;

Головами ЕК призначають заступників керівників організацій.

Право остаточного вирішення питань відбору документів на зберігання та
до знищення подається експертно-перевіряючим комісіям. В разі
розбіжності питання може врегулювати центрально-експертна перевіряючи
комісія або у судовому порядку.

Після формування справ, складання їх заголовків та описів справ на
документи постійного зберігання, тривале зберігання із особового складу
оформляють результати експертизи цінності. Акти і описи подаються на
опис, затверджуються в установленому порядку і тоді вирішується доля
документів. Одні постійного зберігання передаються в архів на
зберігання.

Не підлягають вирішення до знищення документи, які створені до 1946
року.

3. При проведенні експертизи цінності документів застосовують перелік
документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та м/с
із зазначенням строків зберігання.

Переліки бувають:

міжвідомчі – це для всіх органів державної влади та м/с інших установ,
організацій і підприємств.

відомчі – це для установ і організацій кожного окремого міністерства чи
відомства.

Конкретні – це для кожної організації окремо.

Зазначені в переліках статті і строків зберігання обов’язкові для всіх
установ та організацій і жодна з них не має права зменшити ці строки.

Похожие записи