Засади розвитку науково-технічного та ресурсного потенціалів України в
умовах інтеграції до європейського союзу

На сьогоднішній день у зовнішньоекономічній діяльності України
спостерігається позитивна тенденція: досить динамічно розвивається
торгівля України з Європейським Союзом. Для порівняння наведемо
статистичні дані. Отже, на ЄС припадає 35% зовнішньоторговельного
обороту України, в той час як на Російську Федерацію – 26%, причому у
випадку Росії це, в першу чергу, сировина і енергоносії, у випадку ЄС –
високі технології, що необхідні для переобладнання промисловості України
[3].

Також, спостерігається чудовий демонстраційних ефект від європейських
інтеграційних процесів: вступ країн Центральної та Східної Європи до ЄС
супроводжується прискореним економічним зростанням. В 2004 році ріст ВВП
в 10 країнах — нових членах ЄС збільшився на 3,7%. В 2005 році ВВП зріс
ще на 4,5% і це вдвічі вище, ніж в „старому” ЄС. За оцінками Єврокомісії
розширення Європейського Союзу стимулювало надходження прямих іноземних
інвестицій до цих 10 країн, а доходи фермерів зросли майже на 50% [4].

При тому, Україні загрожує „ефект доміно”, якщо вона буде зволікати з
інтеграційними процесами, або буде проводити їх неналежним чином. Як
правило, інтеграційні об’єднання застосовують протекціоністські заходи
проти країн які не входять в інтеграційне об’єднання в наслідок чого
скорочується їх зовнішня торгівля. У сучасних умовах економічна
замкнутість національних господарств не лише нераціональна, бо позбавляє
економіку відособленої країни переваг, що випливають з міжнародного
поділу праці, спеціалізації та кооперації, а й практично неможлива.

Але, перед вступом в ЄС, Україна повинна пройти ряд етапів, які є
обов’язковою умовою:

— перший етап, вступ до Світової організації торгівлі;

— другий етап, вступ до НАТО.

Щодо вступу до Світової організації торгівлі, то потрібно врахувати
наступний аспект: СОТ об’єднує 153 країни, на які припадає понад 95%
світової торгівлі, майже 85% світового валового національного продукту
та понад 85% населення світу. З економічної точки зору Україна не
повинна залишатися поза межами даного ринкового простору [5].

Україна, до речі, зробила значні кроки до вступу в СОТ за останні десять
років і 16 травня 2008 року Україна стала 152-м членом Світової
організації торгівлі. 5 лютого 2008 року вступний пакет розглянула і
затвердила Генеральна ради СОТ. Президент України та Генеральний
директор Світової організації торгівлі підписали Протокол про вступ
України в СОТ. 10 квітня 2008 року Верховна Рада України ухвалила закон
№ 250-VI «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової
організації торгівлі. 16 квітня 2008 року Президент України підписав
закон про ратифікацію Протоколу, і того ж дня Міністерство закордонних
справ направило СОТ повідомлення про це. З цього дня пішов відлік 30
днів – офіційного терміну від повідомлення про ратифікацію до членства в
СОТ.

Як будь-який процес, входження в СОТ має свої позитивні і негативні
наслідки.

Розглянемо позитивні наслідки членства СОТ для України. Серед них:

— отримання полегшеного доступу до світових ринків товарів, послуг,
технологій і капіталів (відповідно до норм і правил СОТ);

— зниження комерційних ризиків (за рахунок більш стабільного режиму
торгівлі);

— пожвавлення виробництва в експортоорієнтованих галузях;

— прискорення структурних реформ і створення стимулів для підвищення
конкурентоспроможності вітчизняних підприємств (посилення конкуренції на
внутрішнюму ринку з приходом іноземних компаній);

— посилення стимулів для інновацій на вітчизняних підприємствах
(внаслідок кращого захисту інтелектуальної власності);

— отримання механізму справедливого вирішення торгівельних спорів.

Все це сприятиме підвищенню науково-технічному потенціалу України та
більш ефективному використанню її ресурсному потенціалу. І це,
безумовно, ще не всі позитивні моменти які отримала Україна внаслідок
вступу до СОТ.

Але поряд з позитивними наслідками є і негативні. В основному вони
торкаються товаровиробників. Розглянемо їх:

— неготовність вітчизняних виробників в окремих випадках до жорсткої
конкуренції (національні виробники недостатньо готові до відкритої
конкурентної боротьби. Існує велика проблема якості вітчизняної
продукції. Першочергова задача для українських підприємств – це
якнайшвидше наблизитися до міжнародних та європейських стандартів
якості);

— зменшення прямої підтримки з боку держави для окремих галузей (згідно
вимог СОТ держава повинна обмежити підтримку галузей
сільськогосподарського машинобудування, автомобілебудування, чорної
металургії тощо);

— проблематична ситуація виникає в українському аграрному секторі
(згідно Угоди СОТ про сільське господарство, держава повинна зменшити
субсидування аграрного сектору; зросте конкуруючий імпорт; відбудеться
зростання експорту сировини, яка споживається українським
агропромисловим комплексом).

Щодо споживача, то він, безумовно, тільки виграє, тому, що розшириться
асортимент та якість товарів і послуг, які будуть пропонуватися на
внутрішньому ринку. Притому прогнозується зниження їхньої ціни, оскільки
будуть скасовані торгові бар’єри щодо імпорту продукції. А вітчизняні
підприємства будуть вимушені також зменшити ціни на свою продукцію,
внаслідок загострення конкурентної боротьби. Структура споживання також
підлягатиме змінам. Споживачі збільшать споживання послуг, що наблизить
їх до стандартів споживання розвинутих країн. Оскільки, підвищиться
реальний заробіток громадян України, то це призведе до покращення
соціально-економічного становища її населення.

A

Що стосується другого етапу (вступ до НАТО), то він є неофіційно
необхідною умовою вступу до Європейського Союзу. Входження до НАТО
створить Україні вагомі передумови інтеграції в Європу, у західні
політичні й економічні структури.

Україна для НАТО є геополітично важливою країною. Твердження про те, що
наше приєднання до Альянсу означає дії проти Росії, є абсолютно хибним.
Навпаки, дії НАТО спрямовані не проти Росії, а в напрямку залучення
країни до вирішення спільних проблем європейської безпеки. Питання
побудови військової оборони проти Росії, військової конфронтації вже
давно знято з завдань Альянсу.

Перший мотив приєднання України до НАТО – це зміцнення власної безпеки.
Ми не можемо економічно стабільно розвиватись, якщо не будемо відчувати
себе в безпеці. Сьогодні НАТО – це союз демократичних країн. Тому, намір
України вступити до Альянсу перш за все є проявом бажання стати
демократичною державою.

Наша країна знаходиться на шляху виконання критеріїв вступу до НАТО.
Процес є довготривалим. Насамперед, це виконання військових критеріїв.
Але їх виконати значно простіше, ніж політичні критерії. Необхідно
почати демократичний діалог між різними політичними силами, продовжити
комплексну реформу політичної системи, забезпечити верховенство права,
довести до кінця започатковані економічні реформи. Саме ці критерії
потребують значного часу і коштів по їх реалізації. По деяким оцінкам
для досягнення критеріїв членства в НАТО Україні потрібно від 5 до 10
років [6].

Неоднозначне ставлення громадян до можливих напрямів розвитку зовнішньої
політики держави. Так, за результатами соціологічного опитування, яке
здійснювалося Київським міжнародним інститутом соціології та
соціологічною службою Українського центру економічних і політичних
досліджень імені Олександра Разумкова з 17 по 24 грудня 2008 року,
населення України ще не готове підтримати рішення про вступ в альянс.
Згодна із вступом України до НАТО меншість (лише 22,1%) опитаних, а
проти виступає більше половини респондентів (55,7%). Лише у Західному
регіоні згодна із вступом до НАТО відносна більшість респондентів
(39,7%), проти у Центральному регіонах виступає відносна більшість
(50,2%), а в Південному (80,1%) і Східному регіонах (67,3%) — абсолютна
більшість опитаних. Причин багато, але головна серед них – відсутність в
населення об’єктивної та всебічної інформації про нинішнє НАТО
(висвітлюються переважно протокольні події без глибокого аналізу
позитивних аспектів співробітництва з НАТО, зате жваво коментуються
результати опитувань у частині низького рівня підтримки вступу в
Альянс).

Не можна зазначити напевно — буде Україна членом НАТО в майбутньому чи
ні. Але всіма можливостями співробітництва з Альянсом необхідно
скористатися. Попри всю критику, ця організація — найефективніша система
безпеки у світі.

Із вступом України до Європейського Союзу згодні майже половина (44,7%)
опитаних, не згодні — більше третини (35,2%) респондентів. Точки зору на
цю проблему кардинально відрізняються в різних регіонах. Якщо у
Західному та Центральному регіонах підтримує ідею вступу до ЄС абсолютна
більшість респондентів, у Південному регіоні — відносна більшість, то у
Східному половина опитаних виступають проти, а згодні з цим лише 30,3%
[2]. Об’єднання ринкового простору надасть новий поштовх розвитку
науково-технічному та ресурсному потенціалів України.

Для цього існують усі передумови становлення України як процвітаючої
незалежної держави в європейському економічному просторі. До них можна
передусім віднести:

1. Наявність промислових, сировинних і водних ресурсів.

2. Потенційну здатність кадрів до висококваліфікованої і наукоємної
праці.

3. Вигідне географічне положення.

Висновки

Таким чином, Україна рухається в сторону європейських структур – із
різною швидкістю і навіть із різними векторами. Швидкість могла б бути
більшою, особливо в демократизації внутрішньої політики, ринкових
перетворень в економіці, у вирішенні соціальних питань. За
безпосередньої участі урядових органів нашої країни необхідно більш
швидше поглиблювати інтеграційні процеси, як це характерно для Західної
Європи.

Подальшими напрямками дослідження є розроблення і здійснення на практиці
різних проектів погодження політики між країнами в фінансовій,
кредитній, валютній, податковій, сільськогосподарській, митній та інших
галузях що сприятиме розвитку науково-технічного і ресурсного
потенціалів України. Можна зробити висновок, що Україна має достатні і
необхідні умови для її розвитку як незалежної, суверенної держави
інтегрованої у світову співдружність.

Література

1. Жук М.В. Комерційні відносини України: організація зовнішньої
торгівлі: Підручник. – Чернівці: Рута, 2004. – 560с.

2. Ставлення громадян до можливих напрямів розвитку зовнішньої політики
держави. // Соціологічне опитування Київського міжнародного інституту
соціології та соціологічної службою Українського центру економічних і
політичних досліджень імені Олександра Разумкова. Режим доступу: http://
www.uceps.org.ua.

3. Основні показники економічного та соціального розвитку України. Режим
доступу: http://me.kmu.gov.ua.

4. Тези виступів на громадських слуханнях “Нова Україна в оновленій
Європі”, м. Черкаси, 6 травня 2005 року. Режим доступу: http://
www.ieac.org.ua.

5. Світова організація торгівлі. Режим доступу: http:// www. wto.in.ua.

6. Критерії членства в СОТ, ЄС та НАТО. Інтеграційні перспективи
України. // Аналітичне дослідження. Режим доступу: http://
www.ieac.org.ua.

Похожие записи