.

Біржі праці (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 5767
Скачать документ

Реферат

на тему:

Біржі праці

1. РИНОК ПРАЦІ

HYPERLINK
“file:///C:\\Documents%20and%20Settings\\Andrew\\My%20Documents\\В%20БИБ
ЛИОТЕКУ\\enbv.narod.ru\\enbv.narod.ru\\text\\Econom\\stock\\str\\10.html
” \l “123#123”

Ринок праці, як і ринок капіталів, товарів, цінних паперів та ін.
-складова частини економіки. На ньому, як зазначають експерти
Міжнародної організації праці (МОП), “підприємці і наймані працівники
разом ведуть переговори, колективні або індивідуальні щодо заробітної
плати і умов праці.”

Ринок праці, як економічна категорія, тривалий час розглядався у нас як
явище, притаманне тільки капіталістичному суспільству, а безробіття – як
чисто соціальне явище, результат антагоністичних суперечностей між
працею і капіталом, і що тільки завдяки наполегливій боротьбі трудящих
вдалося вирвати у монополістичного капіталу уступки у вигляді системи
допомоги безробітним: матеріальної- із фондів по безробіттю, і
організаційної – у працевлаштуванні завдяки службам зайнятості.

Дійсно, з розвитком капіталізму, переходом його в монополістичну стадію
ускладнилися економічні зв’язки й економічні відносини. Істотних змін
зазнав і ринок робочої сили. Змінилося ставлення до робочої сили і в
підприємців. Розвиток сучасного виробництва пред’явив підвищені вимоги
до якості робочої сили: кваліфікації, професійної та загальної освітньої
підготовки, творчого ставлення до праці, високої якості роботи. Бізнес
активно включився у професійну підготовку кадрів.

Скорочення потреб у робочій силі в певні періоди, яке раніше призводило
до зростання безробіття, стало нині певною мірою регульованим процесом.
Цьому сприяють не тільки соціально-економічні, а й політичні фактори.

Ринок праці сформувався як система суспільних відносин, які відображають
рівень розвитку і досягнутий на цей період баланс інтересів між тими
силами, які беруть участь на ринку: підприємцями, найманими працівниками
і державою. Організаційною формою вираження таких інтересів на ринку
праці є асоціації підприємців, з одного боку, і профспілок – з іншого.
Держава ж виступає як роботодавець на державних підприємствах і
інвестор, фінансуючи великі проекти і програми розвитку. Однак головна
його функція полягає у визначенні правил регулювання інтересів партнерів
і сил, які цьому протистоять.

У вузькому розумінні механізм регулювання ринку – це зведення
нормативних, законодавчих або колективно-договірних актів, якими
керуються партнери при реалізації політики зайнятості.

У широкому контексті механізм регулювання охоплює цілий спектр
економічних, юридичних, соціальних і психологічних факторів, що
визначають функціонування ринку праці. Воно здійснюється через систему
працевлаштування, державні програми допомоги в набутті професійних знань
і працевлаштуванні незайнятому, але бажаючому працювати населенню та ін.

Перехід до ринкової економіки загострює проблему зайнятості і додає до
неї нові, пов’язані з структурною перебудовою нашого народного
господарства і виникненням нових трудових відносин, обумовлених різними
формами власності.

Згідно з Законом України “Про зайнятість” від 01. 03. 1991 p., держава у
разі неможливості надати відповідну роботу безробітному, може
запропонувати пройти професійну перепідготовку або підвищити свою
кваліфікацію. Розроблено основні принципи державної політики зайнятості
населення. Держава сприяє також незайнятим громадянам у поновленні їх
трудової діяльності та забезпечує їм різні види компенсацій.

2. СУБ’ЄКТИ РИНКУ ПРАЦІ ТА ЇХ ФУНКЦІЇ

HYPERLINK
“file:///C:\\Documents%20and%20Settings\\Andrew\\My%20Documents\\В%20БИБ
ЛИОТЕКУ\\enbv.narod.ru\\enbv.narod.ru\\text\\Econom\\stock\\str\\10.html
” \l “123#123”

Проблема зайнятості населення в умовах становлення і розвитку ринкових
відносин є актуальною. Для реалізації політики зайнятості населення і
забезпечення громадянам відповідних гарантій, для допомоги безробітним
громадянам у пошуках роботи та працевлаштуванні на всій території
України створюються біржі праці або служби чи центри зайнятості.

Що стосується біржі праці, то це установа, яка здійснює посередництво
між найманими працівниками і підприємцями при укладенні угоди
купівлі-продажу робочої сили. Біржа праці виконує посередницькі послуги
при працевлаштуванні безробітних, а також осіб, що бажають змінити місце
роботи, вивчає попит і пропозицію робочої сили, надає інформацію про
спеціалістів, які потрібні на ринку праці. Біржа праці веде облік
безробітних і здійснює виплату їм допомоги по безробіттю. Для цього
узагальнюється інформація про наявність робочих місць, організовується
підготовка спеціалістів тощо.

Діяльність інститутів ринку праці здійснюється в межах державної
політики про зайнятість населення і гарантує громадянам країни
реалізувати своє право на працю відповідно до Закону України “Про
зайнятість населення”. Цей Закон визначає правові економічні й
організаційні основи зайнятості населення України, а також соціальні
гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.

Реалізують цю програму і контролюють хід виконання цього законодавства
служби зайнятості, створені в їх складі інспекції та комерційні центри,
що мають відповідний дозвіл.

Державна служба зайнятості виконує такі функції:

* аналізує і прогнозує попит та пропозицію на робочу силу, інформує
населення і державні органи управління про стан ринку праці;

* консультує громадян, власників підприємств, установ і організацій або
уповноважені ними органи, які звертаються до неї, про можливість
одержання роботи і забезпечення робочою силою, вимоги до професії тощо;

* веде облік вільних робочих місць і громадян, які звертаються з питань
працевлаштування;

* організовує, за потребою, професійну підготовку і перепідготовку
громадян у системі служби зайнятості або направляє їх для навчання,
сприяє підприємствам у розвитку та визначенні курсів навчання та
підвищення кваліфікації (Закон України “Про зайнятість населення”,
ст.19).

Фінансування заходів з реалізації державної програми зайнятості
здійснюється через Державний фонд сприяння зайнятості населення, який є
самостійною фінансовою системою, утворюється на державному та місцевому
рівнях і формується за рахунок:

* асигнувань у розмірі не менше 3 % від обсягів державного і місцевого
бюджетів;

* обов’язкових внесків підприємств, установ, організацій (які займаються
комерційною діяльністю), кооператорів;

* добровільних внесків громадських організацій, громадян, зарубіжних
фірм, інших надходжень;

* коштів служби зайнятості за надання платних послуг підприємствам та
організаціям.

Розпорядником коштів державного фонду сприяння зайнятості є Державна
служба зайнятості.

Контроль за додержанням законодавства України про зайнятість населення
здійснюється державними адміністраціями, інспекціями служби зайнятості
та професійними спілками.

З метою поліпшення державної політики зайнятості, суб’єкти ринку праці
повинні займатися вирішенням проблем, пов’язаних з прогнозуванням
сукупної робочої сили залежно від попиту і під впливом зміни відносин
власності, цін, політики доходів, а також заходів державного регулювання
розвитку виробничих галузей та сфери, що обслуговує населення, особливо
охорони здоров’я, освіти, науки і наукового обслуговування. Все це разом
взяте дозволить інститутам ринку праці оцінити очікувані зміни,
спрогнозувати демографічну і міграційну поведінку, економічну активність
населення, і тим самим впливати на рівень безробітних.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019