Реферат на тему:
“Біржі і біржова діяльність.
Закони України “Про товарну біржу”
і “Про фондову біржу”ПЛАН
1. Поняття та юридичні ознаки біржі, її функції і обов’язки
2. Види біржових угод та правила біржової торгівлі
3. Правовий статус фондової біржі та захист громадян-інвесторів на
фондовому ринку
Список використаної літератури
1. Поняття та юридичні ознаки біржі, її функції і обов’язки
Біржа визначається як сукупність осіб, що постійно в певному місці
здійснюють торговельні операції шляхом укладення певного виду угод.
Основними законами, що регулюють біржову діяльність в Україні є: закони:
“Про товарну біржу” і “Про цінні папери та фондову біржу”.
Закон України “Про товарну біржу” визначає умови створення та діяльності
товарних бірж на території України. Згідно з ч. 1 ст. 1 цього закону
товарна біржа є організацією, що об’єднує юридичних і фізичних осіб, які
здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має на меті надання
послуг щодо укладання біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і
пропозицій товарів, вивчення, упорядкування і полегшення товарообороту і
пов’язаних з ним торговельних операцій. Основна її мета — сприяти
зведенню в одному місці (на біржі) попиту і пропозиції на певні товари,
обслуговування їх обороту. Це характеризує біржу як економічну
категорію.
Юридичними ознаками біржі є:
• постійне місцем взаємодії попиту і пропозиції, тоді як ярмарок лише
періодично виконує цю функцію;
• зафіксований контингент клієнтів і відвідувачів.
• здійснення товарообігу поза біржею.
Фондова біржа — це біржа, що оперує цінними паперами, тобто грошовими
документами, що засвідчують право володіння або відносини позики,
визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником
і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або
процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що
випливають з цих документів, іншим особам.
Об’єктами операцій фондової біржі є:
· акції;
· облігації республіки, місцевих позик і підприємств;
· казначейські зобов’язання республіки;
· ощадні сертифікати;
· векселі.
З точки зору правового становища фондова біржа являє собою підприємство
у формі акціонерного товариства, яке зосереджує в собі попит і
пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу.
Товарні біржі класифікуються на види залежно від ряду підстав:
1. Залежно від характеру асортименту товарів товарні біржі поділяються
на:
· вузькоспеціалізовані (предметом торгівлі на таких біржах є один вид
товарів);
· спеціалізовані (предметом біржової торгівлі є, як правило, однотипні
групи товарів); універсальні (предметом торгівлі є широкий асортимент
різноманітних товарів).
2. Залежно від характеру біржових угод виділяють:
· біржі реального товару, на яких предметом купівлі-продажу є реальний
товар (як вироблений, так і намічений для виготовлення);
· ф’ючерсні, на яких здійснюється торгівля не реальними товарами, а
контрактами;
· опційні, предметом торгів на яких є тільки права на купівлю або
продаж реальних товарів або контрактів на них у наступному періоді;
· комплексні, на яких укладаються угоди щодо реального товару, а також
ф’ючерсні та опційні угоди.
3. Залежно від ступеня відкритості товарні біржі поділяються на
· відкриті (публічні), на яких крім членів біржі в біржових операціях
можуть брати участь і відвідувачі торгів (постійні і разові);
· закриті, на яких право участі в біржових торгах і укладання біржових
угод мають лише члени цієї товарної біржі.
До основних функцій біржі відносяться:
· Товаророзподільяча (товарна біржа виконує функцію товаророзподільчого
каналу або механізму, завдяки якому товар розподіляється між споживачами
за реальною ціною).
· Ринкоорганізуючиа (товарна біржа є свого роду господарюючим суб’єктом,
який організовує ринок. Тому її ще називають організованим ринком. Вона
створює необхідні умови учасникам біржових торгів у їх проведенні.
· Стандартизаційна (Продукція, що надходить на біржу, має відповідати
стандартам).
· Узгодження попиту і пропозицій (товарна біржа — це місце, де
узгоджуються попит і пропозиція на певний біржовий товар).
· Регулятивна (товарна біржа є регулятором цін. Завдяки коливанню
біржового попиту і біржової пропозиції тут не може бути державного
регулювання цін).
· Стабілізаційна (товарна біржа стабілізує ціни на біржовий товар.
Функція стабілізації цін здійснюється через механізм біржової спекуляції
або гри на підвищення і зниження цін)
· Котирувальна (біржа є місцем так званого біржового котирування цін.
Біржове котирування — це реєстрація біржовими органами курсів цін, що
виникають стихійно, на окремі біржові товари (цінні папери) з
урахуванням укладених біржових угод).
· Інформаційна (біржа здійснює збирання і обробку ринкової інформації,
тобто є інформаційним центром ринку щодо виробництва біржового товару,
динаміки попиту на товари, цін на біржових та інших ринках тощо. Біржа
забезпечує інформаційне обслуговування своїх клієнтів, у тому числі
шляхом видання біржового бюлетеня — періодичного органу, в якому
публікуються курси цін на товари чи цінні папери).
· Третейські (товарна біржа виконує тритейські функції, тобто розглядає
спори між членами біржі, а також між членами біржі та їх контрагентами.
Рішення тритейської комісії біржі є обов’язковими і мають силу
виконавчого документа. Відповідно до викладених функцій товарні біржі
діють за певними принципами, користуються правами та несуть встановлені
законом обов’язки).
Принципами діяльності бірж є рівноправність учасників біржових
торгів; застосування вільних (ринкових) цін; публічне проведення
біржових торгів. Товарна біржа має право:
• встановлювати відповідно до чинного законодавства власні правила
біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов’язковими для всіх
учасників торгів;
• створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них;
• розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти і
типові контракти;
• зупиняти на деякий час біржову торгівлю, якщо ціни біржових угод
протягом дня відхиляються більше ніж на визначений біржовим комітетом
(радою біржі) розмір;
• встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, плату за
послуги, що надаються біржею;
• встановлювати інші грошові збори;
• встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за
реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за порушення статуту
біржі та біржових правил;
• засновувати тритейські комісії для вирішення спорів у торговельних
угодах;
· укладати міжбіржові угоди з іншими біржами, мати своїх представників
на них, у тому числі на біржах, розташованих за кордоном України;
• вносити в державні органи пропозиції з питань, що стосуються біржової
діяльності;
• видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні та рекламні
видання;
• здійснювати інші функції, передбачені статутом біржі.
До основних обов’язків біржі, передбачених статтею 4 Закону “Про товарну
біржу” відносяться:
– створення необхідних умов для біржової торгівлі, регулювання біржових
операцій,
– регулювання цін на підставі співвідношення попиту та пропозиції на
товари, що обертаються на біржі.
Біржа зобов’язана надавати організаційні та інші послуги членам і
відвідувачам біржі, здійснювати збирання, обробку і поширення
інформації, пов’язаної з кон’юнктурою ринку.
2. Види біржових угод та правила біржової торгівлі
Залежно від місця укладання закон розрізняє біржові та позабіржові
угоди. Біржовими угодами є дії громадян і організацій щодо встановлення,
зміни або припинення цивільних прав або обов’язків, які вчинені на біржі
в результаті біржових торгів. Укладаються ці угоди через посередників —
брокерські контори іброкерів, а не самими продавцями і покупцями
реального товару. Виконуються біржові угоди поза біржею (товару як
такого на біржі немає). Біржова угода має юридичні ознаки звичайної
угоди щодо змісту, структури тексту, форми тощо.Щоб відрізнити біржові
угоди від звичайних, небіржових, законодавець, по-перше, визначає, що
діяльність щодо їх укладення називається біржовими операціями; по-друге,
встановлює особливі умови, яким має відповідати біржова угода. Предметом
біржової угоди є так званий біржовий товар. Відповідно до ст. 15 Закону
України “Про товарну біржу” біржова угода може бути укладена на
купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, які допущені для обігу на
товарній біржі. Вимоги до біржового товару регулюються правилами
біржової торгівлі окремих бірж.
Вони здійснюють обмін товарів, що характеризуються якісною однорідністю.
Обов’язковою вимогою є те, що біржовий товар не повинен потребувати
додаткового узгодження його характеристик. Товар, який подається біржі,
має відповідати встановленим стандартам. Якщо він частково втратив
споживчі якості, відповідні дані мають бути відомі всім учасникам
біржового торгу.
Відмінність між біржовими і небіржовими угодами полягає також у тому, що
суб’єктами (учасниками) біржових угод можуть бути лише члени біржі.
Біржові угоди за різними критеріями поділяються на види. Найбільш
загальним критерієм поділу є ч а с виконання угоди. Згідно з цим
критерієм є угоди:
• з негайним виконанням. Такі угоди передбачають придбання або
відчуження товару шляхом негайного виконання угоди. За такою угодою
товар має знаходитися на одному з вказаних біржею складів і передаватися
покупцеві негайно. Конкретний термін визначається Правилами біржової
торгівлі;
• термінові. Згідно з такими угодами організація-продавець передає у
певний, визначений сторонами строк у власність (повне господарське
відання) організації-покупця товар, а покупець зобов’язується прийняти і
оплатити товар на умовах (щодо строку платежу, ціни), встановлених
договором. По суті, це договори поставки біржового товару, строки
виконання яких визначаються на майбутнє. Оскільки йдеться про поставки в
майбутньому, така біржова угода називається угодою на строк, або
форвардною угодою.
Видами біржових угод є:
1. Форвардний контракт — це стандартний документ, який засвідчує
зобов’язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у
визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін
такого продажу під час укладення такого форвардного контракту. При цьому
будь-яка сторона форвардного контракту має право відмовитися від його
виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у
випадках, визначених цивільним законодавством. Претензії щодо
невиконання або неналежного виконання форвардного контракту можуть
пред’являтися виключно емітенту такого форвардного контракту.
Продавець форвардного контракту не може передати (продати) зобов’язання
за цим контрактом іншим особам без згоди покупця форвардного контракту.
Покупець форвардного контракту має право без погодження з іншою стороною
контракту в будь-який момент до закінчення строку дії (ліквідації)
форвардного контракту продати такий контракт будь-якій іншій особі,
включаючи продавця такого форвардного контракту.
Строк його виконання зазначається у біржовому контракті. Найбільша
тривалість цього строку також регулюється біржею в Правилах біржової
торгівлі. До угод на строк відносяться також біржові угоди з товаром,
який знаходиться в дорозі, а також з товаром з наступним надходженням.
Характерною особливістю угоди на строк є те, Що договори такого роду
можна багаторазово перепродувати на біржі аж до моменту остаточної
поставки товару.
2. Ф’ючерсний контракт –це контракт, предметом якого є стандартний
біржовий контракт на стандартизований товар з визначеним наперед строком
виконання, але за ціною, встановленою на день укладання контракту.
Ф’ючерсний контракт визначається Законом України “Про оподаткування
прибутку підприємств” як стандартний документ, який засвідчує
зобов’язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у
визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на
момент виконання зобов’язань сторонами контракту.
При цьому будь-яка сторона ф’ючерсного контракту має право відмовитися
від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту
або у випадках, визначених цивільним законодавством.
Покупець ф’ючерсного контракту має право продати такий контракт протягом
строку його дії іншим особам без погодження умов такого продажу з
продавцем контракту.
Особливості ф’ючерсної угоди полягають у тому, що:
• предметом ф’ючерсної угоди є купівля-продаж біржового контракту на
певний товар, а не реального товару;
• предмет контракту і сам контракт мають бути стандартними (в тому числі
щодо кількості та якості товару, способу встановлення ціни тощо),
оскільки це необхідно для підтримки біржового обігу ф’ючерсів;
• біржовий контракт (предмет ф’ючерса) укладається за умови, що він має
вказане біржею стандартне місце поставки, але може вільно продаватись і
купуватись на біржі протягом усього строку своєї дії;
• особливістю прав продавця ф’ючерса є можливість зворотного його викупу
за біржовим курсом (ціною ф’ючерсного ринку) у будь-який момент до
закінчення ліквідаційного строку. З свого боку, покупець має право
вільного продажу ф’ючерса за таким же курсом і до того ж строку.
3. Опціонні угоди – це стандартний документ, який засвідчує право
придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у
майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціона або на час
такого придбання за рішенням сторін контракту. Перший продавець опціона
(емітент) несе безумовне та безвідкличне зобов’язання щодо продажу
цінних паперів (товарів, коштів) на умовах укладеного опціонного
контракту. Будь-який покупець опціону має право відмовитися у будь-який
момент від придбання таких цінних паперів (товарів, коштів).
Претензії стосовно неналежного виконання або невиконання зобов’язань
опціонного контракту можуть пред’являтися виключно емітенту опціона.
Опціон може бути проданий без обмежень іншим особам протягом строку його
дії.
Стаття 17 Закону “Про товарну біржу” визначає обов’язковий зміст Правил,
коло питань діяльності біржі, на які воли поширюються, основні заборони,
що мають діяти на товарній біржі. Вони регулюють:
• порядок здійснення біржових операцій;
• порядок ведення біржової торгівлі;
• процедуру біржової третейської комісії з цих питань.
Правила біржової торгівлі визначають:
• строк та місце проведення біржових операцій;
• склад учасників біржових торгів і сукупність вимог, що ставляться до
них;
• порядок здійснення та реєстрації біржових операцій;
• порядок надання та розмір плати за користування послугами біржі;
• відповідальність учасників та працівників біржі за невиконання або
неналежне виконання правил біржової торгівлі;
• інші положення, встановлені органами управління біржі.
Правила біржової торгівлі затверджуються загальними зборами членів біржі
або уповноваженим ними органом.
Закон “Про товарну біржу” передбачає, що на кожній товарній біржі мають
діяти загальні заборони, а саме:
• забороняються купівля і продаж товарів та контрактів з метою впливу на
динаміку цін (тобто навмисна їхня скупка) як однією особою
безпосередньо, так і через підставних осіб;
• забороняються будь-які погоджені дії учасників біржової торгівлі з
метою зміни чи фіксації поточних біржових цін;
• забороняється поширення неправдивих відомостей, що можуть призвести до
штучної зміни кон’юнктури.
Правила біржової торгівлі регулюють процедуру проведення біржових
торгів, яка має приблизно такий вигляд.
1. Юридична особа, що бажає купити або продати біржовий товар, подає
брокеру заявку за встановленою формою з повною інформацією щодо предмета
угоди в строк, встановлений Правилами (як правило, не пізніше ніж за три
доби до проведення торгів). Заявки реєструються і вводяться до банку
даних (інформаційної системи) біржі, де вони знаходяться протягом певної
кількості торгів, встановленої Правилами.
Наявні товари, що вимагають негайної реалізації (протягом одного
біржового дня), виставляються на біржі шляхом безпосереднього подання
заявки біржовому брокеру у встановлений час. Якщо такі товари не продані
протягом дня, вони або знімаються з торгів, або за згодою
брокера-продавця вводяться в банк даних.
2. У визначений час (за день до початку торгів) брокери мають одержати
інформаційні листи, в яких зазначаються перелік виставлених на торги
товарів на цей біржовий день, їх кількість, ціна. Варто відмітити, що
перед початком торгів проводиться реєстрація брокерів, що прибули на
торги. Після цього вони допускаються в торговельний зал біржі.
3. Торги розпочинаються за встановленим сигналом. Після цього
виставлені на торги товари оголошуються на інформаційному табло (на
деяких біржах голосом). У момент оголошення брокер-продавець і
брокер-покупець голосом і спеціальними професійними жестами домовля-;•
ються щодо укладення майбутньої угоди.
4. Закінчуються біржові торги згідно із встановленим сигналом, після
чого укладати біржові угоди не можна.
Біржова угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.
Оформлення і реєстрацію біржових угод усіх видів здійснює реєстраційне
бюро (палата) біржі у встановлений Правилами час. Зареєстровані на біржі
угоди не підлягають нотаріальному засвідченню.
За порушення Правил біржової торгівлі встановлюються (в самих же
Правилах) санкції, які застосовуються біржею. Ними можуть бути штрафи у
визначених розмірах, хоча може застосовуватися і така санкція, як
позбавлення брокера права протягом певного часу брати участь у торгах.
Рішення про застосування санкцій за порушення.
Правила біржової торгівлі приймаються від імені біржового комітету його
відповідальним представником (наприклад, генеральним директором біржі).
3. Правовий статус фондової біржі та захист громадян-інвесторів на
фондовому ринку
Фондова біржа, відповідно до Закону України “Про цінні папери і
фондовому біржу”, являє собою організаційно оформленніий постійно діючий
ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами, що можуть вільно
продаватися і купуватися. Вона зосереджує попит і пропозицію цінних
паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та викотінші функції,
пов’язані з обігом цінних паперів.
Фондова біржа створюється у формі акціонерного товариства (закритого або
відкритого) не менш як 20 засновниками — торговцями цінними паперами
(банками, акціонерними товариствами, статутний фонд яких сформовано за
рахунок виключно іменних акцій, та іншими товариствами, для яких
операції з цінними паперами є виключним видом їхньої діяльності).
Засновники повинні мати дозвіл на здійснень комерційної і комісійної
діяльності з цінними паперами.Фондова біржа набуває прав юридичної особи
з моменту її реєстрації.
Статут та правила фондової біржі затверджуються її вищи: органом —
зборами акціонерів.
У статуті фондової біржі визначаються:
1) її найменування і місцезнаходження;
2) найменування і місцезнаходження засновників;
3) розмір статутного фонду;
4) умови і порядок прийняття в члени і виключення членів фондової біржі;
5) права і обов’язки членів фондової біржі;
6) організаційна структура;
7) компетенція і порядок створення керівних органів;
8) порядок і умови відвідування фондової біржі;
9) порядок і умови застосування санкцій, встановлень фондовою біржею;
10) порядок припинення діяльності.
У статуті можуть передбачатися інші положення, що стосуються створення і
діяльності фондової біржі.
Варто відмітити, що правила фондової біржі є локальним нормативним
актом, що регламентує її діяльність, пов’язану з торгівлею цінними
паперами. У зв’язку з цим правила повинні передбачати:
1) види угод, що укладаються на фондовій біржі;
2) порядок торгівлі на фондовій біржі;
3) умови допуску цінних паперів на фондову біржу;
4) умови і порядок передплати на цінні папери, що котируються на
фондовій біржі;
5) порядок формування цін біржового курсу та їх публікації;
6) обов’язки членів біржі щодо ведення обліку та інформації, внутрішній
розпорядок роботи комісій фондової біржі, порядок їхньої діяльності;
7) систему інформаційного забезпечення фондової біржі;
8) види послуг, що надаються фондовою біржею, і розмір плати за них;
9) правила ведення розрахунків на фондовій біржі;
10) інші положення, що стосуються діяльності фондової біржі.
Закон “Про цінні папери і фондову біржу” передбачає особливі умови
припинення діяльності фондової біржі, її діяльність припиняється у тому
разі, коли число членів біржі стає меншим за 10. Якщо у фондовій біржі
залишилося 10 членів, її діяльність припиняється у випадку неприйняття
нових членів протягом шести місяців.
Порядок захисту громадян-інвесторів на фондовому ринку передбчений
Указом Президента України від 8 липня 1998 року “Про фонд захисту
громадян-інвесторів на фондовому ринку. Відповідно до цього нормативного
акту основним завданням створюваного Фонду захисту громадян-інвесторів
на фондовому ринку є зниження ризику втрати коштів
громадянами-інвесторами під час здійснення операцій з цінними паперами.
Учасниками фонду є торгівців цінними паперами та комерційні банки, які
мають дозвіл Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на
здійснення діяльності по випуску та обліку цінних паперів. Фонд не
вправі займатися підприємницькою та інвестиційною діяльністю з метою
отримання прибутку.
Учасники фонду зобов’язані стати на облік у фонді не пізніше 60 днів з
дня отримання дозволу на здійснення діяльності по випуску та обігу
цінних паперів. Після взяття на облік у фонді кожний учасник сплачує
реєстраційний збір у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів
громадян. Поряд з цим, учасники фонду щоквартально не пізніше 20 числа
місяця наступного за звітним кварталом сплачують поточні внески в
розмірі 0,2% загального обсягу коштів, отриманих за виконання ними
договорів.
Кошти фонду розміщуються в:
· державні цінні папери;
· депозитні рахунки комерційних банків.
Вищим органом управління фондом є адміністративна рада, до складу якої
входить голова і чотири члени. Вона обирається на чотири роки. Засідання
її проводяться не рідше двох разів в місяць. До її основних напрямків
діяльності входять питання про визначення основних напрямків діяльності
фонду, представництва в господарському суді, ліквідаційних комісях,
затвердження кошторисів і т.і.
Державний контроль за діяльністю фонду здійснює Державна комісія з
цінних паперів та фондового ринку.
Список використаної літератури
Закон України “Про товарну біржу”, від 10 грудня 1991 року // Відомості
ВР 1992, № 10.
Закон України “Про цінні напери та фондову біржу” від 18 червня 1991
року //Відомості ВР України ,1991, №38. Із змінами та доповненнями
//Галицькі контракти, 1996, № 42.
Дегтярьова О.І. і О.А. Кандинська «Біржова справа» М., ІО «Юнити»,
1997.
«Збірник інформаційних матеріалів по товарних біржах» М.,1997
Грязнова А.Г. “Біржова діяльність” М., 1995.
Іващенко А.А. «Товарна біржа» М., «Міжнародні відносини»,1991.
Васильєв Г.А., Каменева Н.Г. Товарні біржі» М., «Вища школа», 2000.
А. Елдер «Як грати і вигравати на біржі».
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
