Реферат на тему:

Завдання підрозділів ДПС по роботі з платниками податків

Податкова система і механізм її реалізації нерозривно пов’язані, вони
визначаються податковою політикою України та економічними реформами, що
здійснюються в державі.

Необхідною умовою формування податкової системи є урахування реальної
соціально-економічної ситуації в країні. Податкова система відображає
рівень розвитку економіки , внутрішню та зовнішню політику держави,
рівень розвитку соціальної сфери, географічне положення, народні
традиції та багато інших факторів.

У світі не існує двох країн з однаковими податковими системами, немає
також ідеальної податкової системи, оскільки у суспільстві постійно
відбуваються зміни. Ось чому податкова система повинна бути мобільною,
динамічною, розвиватися і перебудовуватися відповідно до вимог часу.

Керівництво ДПА України прийняло рішення про розгортання довгострокової
Програми модернізації державної податкової служби з метою побудови такої
служби, яку б підтримувало суспільство і яка спиралася б на визначенні у
податковому законодавстві правові норми відносин між платниками та
податковою службою, неупереджено ставилась до добросовістних платників
податків та ефективно застосовувала заходи і санкції у випадках ухилення
від сплати податків.

Одним із головних завдань моденізації податкової служби є створення
партнерських відносин та атмосфери повної довіри і поваги між податковою
службою та платниками із застосуванням заходів, які б сприяли
безкомпромісному витісненню тіньового сектора економіки та створенню
необхідних стимулів для легалізації [, с.3]. 

Закон України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” продовжив податкову реформу в Україні і підсумував десятирічну
законотворчу роботу з регулювання правовідносин у сфері погашення
податкової заборгованості платників податків з урвхуванням світового
досвіду роботи податкових органів. 

Водночас із розширенням прав платників податків щодо оскарження дій
податкових органів, збільшення термінів для самостійних розрахунків,
досягнення податкового компромісу цей Закон підвищує фінансову і майнову
відповідальність платників податків, що заборгували бюджету.

Нині у роботі податкових органів набувають великого значення
ідеологічний та інформаційно-пропагандистський аспекти роботи.

Особливо актуальними для органів ДПС є завдання створення позитивної
репутації державної податкової служби, або її позитивного іміджу. На
жаль, податкова служба уявляється людям монстром, якого звинувачують і в
банкрутствах підприємств, і в невиплатах зарплати та інших невиправданих
“гріхах”. Причиною цього є і системна криза молодої держави, яку
пояснюють історично успадкованими внутрішньоекономічними і
зовнішньополітичними обставинами, і недосконалість законодавства.

Крім цього, як підкреслюють спеціалісти із паблік рілейшнз, в нашому
суспільстві надзвичайно низький рівень взаєморозуміння і конструктивної
взаємодії державних органів влади та інших суспільних формувань. А
причиною цього може бути відсутність комплексної, зваженої програми
налагодження зв’язків із громадськістю, проведення просвітницької,
масово-роз’яснювальної роботи. Досягти взаєморозуміння із широкими
масами можна лише шляхом послідовної й неухильної податкової політики та
зусиль, спрямованих на інформування й переконання населення.

Робота з платниками податків керівництвом органів ДПС у регіонах
тривалий час розцінювалася як другорядна, така, що не дає видимих
результатів та не потребує особливих зусиль. Проте вже зараз варто дбати
про однаковий статус відділів по роботі з платниками податків з іншими
структурними формуваннями, про участь керівників підрозділів по роботі
із широкими верствами населення у розробці стратегічних рішень. 

Звернімося до досвіду інших держав, що мають у цьому напрямі певні
напрацювання. 

Основою філософії американської податкової системи є добровільна сплата
податків. Управління по роботі з податкоплатниками уже дітям зі шкільної
лави роз’яснює, кому, скільки, як і чому необхідно платити податки.
Добровільна сплата податків складає 85-90%. Такі високі показники –
результат консультаційно-роз’яснювальної роботи. У США проводиться маса
бізнес-семінарів, присвячених податковій політиці держави. Управління по
роботі з платниками податків, роз’яснюючи деталі законодавства, надає
практично будь-яку інформацію про витрати уряду. Платники податків,
таким чином, знають, куди йдуть їх гроші, а це допомагає їм примиритися
певною мірою з деякою втратою особистих доходів [с.4].

“Податки – це вартість послуг держави, і з прайс-листом цих послуг можна
ознайомитися”, – говорять у США.

Звичайно є такі, що ухиляються від сплати податків, тому в складі IRS
існує управління кримінальних розслідувань – аналог нашої податкової
міліції. 

Разом з управлінням аудиту і примусових стягнень вони формують у
платників податків розуміння неминучості, невідтворотності і
справедливості процесу оподаткування. Зустрічні перевірки, аналіз
декларацій третіх осіб, співставлення сум, що проходять через банківські
рахунки, не залишають шансів на ухилення від сплати податків. 

Розуміння того, що всі заплатять податки, переконує кожного, що й він
має їх сплачувати. 

Так поступово у людей виховали усвідомлення того, що податки – це їх
громадянська відповідальність, що це – ціна демократії.

У нашій державі також велике значення має надаватися створенню атмосфери
найбільшої довіри між державними податковими органами та платниками
податків. 

Одним із показників ефективності роботи ДПА України у збиранні податків
та обов’язкових платежів до бюджетів усіх рівнів є частка податкових
надходжень, сплачених добровільно, у визначені діючим законодавством
терміни. Зрозуміло, що чим вищим є цей показник, тим менше держава
витрачає адміністративних і фінансових ресурсів на виконання державної
функції – формування доходної частини бюджету. Тому поряд з іншими
механізмами примусу й стимулювання добровільної сплати податків,
податкові органи України широко використовують механізми пропаганди
переваг добровільної сплати одночасно з широкою масово-роз’яснювальною,
виховною роботою серед населення і платників податків.

Законодавче підкріплення такої роботи визначене Законом України “Про
державну податкову службу”, де серед основних функцій податкових органів
визначене завдання щодо роз’яснення порядку застосування законодавчих та
інших нормативно-правових актів про оподаткування через засоби масової
інформації (ЗМІ). На практиці ж податкова служба України значно
розширила цю функцію, оскільки з часу прийняття Закону (з 1990 р.)
суттєво змінилися соціально-економічні стосунки між державою і
платниками податків.

Злагода та порозуміння в стосунках між тими, хто збирає податки, та
тими, хто сплачує їх, – це важлива передумова підвищення ефективності не
тільки податкової, а й взагалі економічної політики. Тут мають
поєднуватися інтереси держави з інтересами конкретної людини,
підприємства.

З одного боку, перед органами податкової служби стоїть завдання
забезпечити повне та своєчасне надходження коштів до бюджетів – для
нормального функціонування державних інститутів і захисту соціальних
інтересів суспільства. З іншого – податкова політика не повинна заважати
підприємцям. Вона має стимулювати їх ділову активність, водночас
спонукаючи до чесної сплати податків. Адже чим ефективніше працюють
підприємства, тим вищий рівень сплати податків.

Нова ідеологія податкової політики потребує враховувати інтереси
конкретного підприємства.

5апеляційних процедур і вдосконалення арбітражного процесу. Тобто,
йдеться про створення умов для ефективної роботи суб’єктів
підприємництва. Нею передбачено здійснення комплексу заходів системного
вдосконалення існуючої податкової служби, впровадження сучасних засобів
обробки і захисту інформації, розвиток системи телекомунікацій, правове
забезпечення передавання інформації на машинних носіях і каналами
зв’язку.

Особливої уваги набувають масово-роз’яснювальна робота з платниками
податків, рівень їх інформаційного та консультаційного обслуговування.
Треба допомогти платникам краще зрозуміти, що відбувається в
законодавчому полі, політику податкової адміністрації.

Важливим аспектом діяльності ДПС є висвітлення результатів роботи
податкових органів. Люди повинні не просто читати про кількість
виявлених порушень, кримінальних справ, донарахованих сум податків тощо,
– вони мають усвідомлювати, що за скоєні злочини треба відповідати за
законом. З іншого боку, населенню, зокрема платникам податків, необхідно
пояснювати, як поповнюється казна, куди спрямовуються зібрані кошти у
видатках бюджету. 

Необхідно конкретно зазначати об’єкти фінансування – погашення
заборгованості з виплати пенсій, зарплат працівникам бюджетної сфери;
придбання ліків для лікарень; розвиток культури; ремонт чи будівництво
доріг тощо. Тільки за умови такого підходу пересічний громадянин зможе
правильно оцінити діяльність податкових служб та усвідомити необхідність
сплати податків.

Податкова система не повинна залишати сумніву у платників щодо
неминучості сплати податків. Система штрафів і санкцій, громадська думка
мають бути такими, щоб несплата або несвоєчасна сплата податків були
менш вигідними, ніж своєчасне виконання обов’язків перед податковими
органами.Отже, виходячи із сучасних умов розвитку податкової системи і
стратегічних завдань діяльності ДПС, можна визначити такі завдання
підрозділів по роботі з платниками податків:

1) вироблення ідеології податкової політики, яка органічно поєднувала б,
узгоджувала б інтереси підприємців, тобто платників податків і держави;
формування податкової дисципліни й високої податкової культури населення
й зокрема платників податків;

2) забезпечення широкого й оперативного інформування платників податків
про зміни у нормативному регулюванні податкової сфери; досягнення
прозорості та доброчесності податкової системи;

3) роз’яснення порядку застосування податкового законодавства та інших
нормативно-правових актів про податки, збори, обов’язкові платежі та
неподаткові доходи, що сплачуються до бюджетів та цільових фондів;

4) організація навчання платників податків та працівників податкових
органів з питань застосування податкового законодавства;

5) пропаганда поваги з боку держави до платника податків, встановлення і
зміцнення партнерських відносин між податковими органами і платниками
податків;

6) забезпечення зворотного зв’язку платників податків з органами влади,
податковою службою для вироблення стратегічних напрямів діяльності,
удосконалення податкової й економічної політики держави; підтримки
податкової служби з боку громадськості;

7) зростання рівня добровільної сплати податків;

8) зменшення вартості адміністрування податків.

При створенні моделі реформування податкових відносин на основі їх
гармонізації необхідно виходити з таких положень:

по-перше, з визнання перехідного періоду, впродовж якого необхідно
модернізувати механізм функціонування цих відносин на новій ринковій
основі;

по-друге, зі спільного бажання податківців і платників податків йти на
компроміси і співпрацювати, що повинно надати їх стосункам характеру
добровільності, привести до поступової втрати насильницької, примусової
функції;

по-третє, з посилення взаємозалежності та ухвалення взаємоприйнятних
рішень на основі взаємної зацікавленості (вигоди) та відповідальності.
Це дозволить врахувати поточні та стратегічні інтереси, реалізувати їх з
дотриманням принципу підпорядкованості; 

по-четверте, з поетапності. Кожен етап формування механізму регулювання
податкових відносин повинен сприяти поєднанню різних форм гармонізації
інтересів, поступово наближаючись до більш складних, а також бути
всебічно підготовленим на основі як взаємної зацікавленості, так і з
урахуванням реальної ситуації.

При всій суперечливості та різноспрямованості стратегічних та поточних
економічних інтересів у кожний конкретний період на основі цих принципів
можна досягти загальної мети, а саме: провести модернізацію податкових
відносин найбільш ефективно та з найменшими витратами.

Отже, пріорітети податкової політики мають базуватися на засадах
ціннісних орієнтацій, морально-етичних норм, а не на наповненні бюджету
“за будь-якої ціни”, домінуванні фіскального підходу. Саме таким чином
повинна формуватися соціально справедлива, національна і, що дуже
важливо, патріотична податкова політика.

Література:

Закони України

Закон України “Про державну податкову службу”.

Закон України ”Про друковані засоби масової інформації (пресу) в
Україні” № 2782 – ХІІ від 16 листопада 1992 р. // ВВР, 1993, №1, ст.1.

Закон України “Про порядок висвітлення діяльності органів державної
влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової
інформації” від 23 вересня 1997 р. // ВВР України. №49, 1997, ст.299.

Закон України “Про інформацію” від 02.10.92 № 2657- ХІІ // ВВР, 1992,
№48, ст.650.

Закон України “Про телебачення і радіомовлення” від 21 грудня 1993 р.
№3759 – ХІІ // ВВР, 1994, №10, ст.43.

Закон України ”Про рекламу” (т.11, с.7-18) від 3 липня 19996 р. № 270/96
– ВР // ВВР, 1996, №39, ст.181.

Закон України “Про звернення громадян” від 02.10.96 №393/96 – ВР // ВВР,
1996, №47, ст.256.

Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181
–ІІІ

Накази ДПА України

Наказ ДПА від 17.07.2001 № 293.

Про затвердження Положення про волонтерів.

Наказ ДПА від 28.04.2000 №226 “Про утворення інспекцій по роботі з
великими платниками податків”.

Типові положення про підрозділи по роботі з платниками податків.

№ 626 від 26.12.98 Графік прийому відвідувачів.

Азаров М.Я.

Азаров М. Ідеологія податківців має бути такою: інспектор для платників,
а не навпаки // Консультант, – 2001, № 5, 3 січня.

Алехина И. Имидж и етикет делового человека. – М.., 1996. – 126с.

Баркеро Реберо Х.Д. Связи с общественностью в мире финансов. – М., 1996.

Бекешкіна І.Е. Конфліктологічний підхід до сучасної ситуації в Україні.
– К., 1994.

Біленчук П.Д. Правова деонтологія – К.: АТІКА, 1999. – 320с.

Биркенбия В. Язык интонации, мимики, жестов. – Спб, 1997.

Веникдитова В.И. О деловой этике и такте. – М., 1994.

Вечер Л.С. Секреты делового общения. – Минск, 1996.

Викентьев И.Л. Приемы рекламы и Public Relations. – Спб,1995.

Вольф І. Современный этикет. – М.: Кристина, 1996. – 255 с.

Выходец А.М., Кизилова Э.А. Культура и этика взаимоотношений налоговых
инспекторов с налогоплательщиками – К., 1999.

Гаєвський Б.А. Основи науки управління. – К.: МАУП, 1997. – 112 с.

Гарячі питання на “гарячих лініях”// Консультант, № 8-9, 20 лютого 2001
року, Ст.12

Головаха Н.И., Панина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания.
– К., 1989.

Гусарев С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія. – К.: ВІРА-Р, 1999, 

Діловий етикет. – К. Альтерпрес, 1998. – 320 с.

Добрович Л. Общение: наука и искусство. – М., 1996.

Доти Дороти Паблисити и паблик рилейшнз. — М., 1996.

Дридзе Т.М. Язык и социальная психология. – М., 1980.

Зигерт В., Ланг Л. Руководить без конфликтов. – М., 1990.

Каррас Ч.Л. Искусство ведения переговоров. – М., 1997

Кобликов А.С. Юридическая этика. – М.: Норма-Инфра, 1999. – 168 с.

Коваль А. Ділове спілкування. – К.,1992.

Коваленко В., Савченко О., Зикун Н. Організація діловодства в органах
ДПС. – Ірпінь, 2001.

Корніяка О. Мистецтво гречності – К., 1994.

Королько В.Г. Основи паблік рілейшнз. – Київ, 1997.

Кохтев Н.Н., Розенталь Д.Э. Слово в рекламе. – М.: Экономика, 1978.

Крижанская Ю.С., Третьяков В.П. Грамматика общения. – М., 1990.

Кромптон А. Мастерская рекламного текста. – М., 1995.

Похожие записи