Реферат на тему:
Вплив адміністрування податків на ефективність функціонування податкової
системи
Фіскальна ефективність податків як їхня спроможність наповнювати бюджет
піддається впливу багатьох чинників. У ході наукових досліджень останніх
часів прийнято було звертати більше уваги на здатність забезпечувати
доходи бюджету, закладену самим внутрішнім механізмом розрахунку того чи
іншого податку. До цього додавалися ряд зовнішніх чинників, що впливали
на зміну бази оподаткування. Однак значною мірою розміри акумульованих
сум залежать від суб’єктивної діяльності державних органів,
відповідальних за справляння. Виходячи з цього, потребує дослідження
вплив адміністрування податків на фіскальну ефективність податкової
системи.
Питанням підвищення ефективності податкової системи в Україні присвячено
досить багато праць науковців. Серед них особливо слід відзначити
монографії А.М. Соколовської „Податкова система України: теорія та
практика становлення”, П.В. Мельника „Розвиток податкової системи в
перехідній економіці”, Ф.О. Ярошенка „Трансформація державної податкової
служби України” та ін.
Однак питання дослідження впливу саме підсистеми адміністрування
податків на ефективність податкової системи вітчизняними науковцями поки
що не виокремлювалося. Останнє і визначає мету даної публікації.
На ефективності податкової системи позначається як стан її ж внутрішніх
складових, так і зовнішнє середовище. До зовнішніх чинників слід, на
нашу думку, відносити:
– загальний стан економіки країни;
– структурні зрушення в економіці;
– спрямованість соціальної та економічної політики уряду;
– стан і структуру державного управління;
– стабільність внутрішньої політичної ситуації;
– популярність влади та оцінку її рішень підданцями;
– взаємовідносини із сусідніми державами;
– культуру та звичаї народу;
– природнокліматичні зміни та надзвичайні ситуації.
Серед внутрішніх чинників, здатних справити потужний вплив на зміну
ефективності системи оподаткування, перш за все слід виокремити стан її
власних складових:
– логічність податкового законодавства;
– узгодженість законодавчих і нормативних актів;
– стабільність податкового законодавства;
– оптимальність структури органів, які адмініструють податки;
– обґрунтованість методики адміністрування податків та її адекватність
економічним реаліям;
– урегульованість питань взаємовідносин з платниками.
Як бачимо з наведеного, добра половина внутрішніх чинників ефективності
податкової системи відноситься до підсистеми адміністрування податків.
Від обґрунтованості методики адміністрування та її адекватності
економічним реаліям часу залежить здатність держави контролювати
дотримання законодавства своїми підданцями, регулювати економічні
процеси та безпомилково визначати вектори своїх рішень у галузі
оподаткування.
Від урегульованості взаємовідносин з платниками значною мірою залежить
успішність податкової політики держави та сприйняття відповідних
урядових рішень. Ступінь наповнення бюджету, мабуть, найменше
визначається можливостями силового тиску державних органів управління.
Натомість, розуміння платниками необхідності сплати та психологічна
готовність віддавати державі визначену частину належних їм коштів
дозволяють без особливих проблем забезпечувати потреби фіску.
Однак виміряти вплив адміністрування податків на ефективність системи
оподаткування надзвичайно важко, а за деякими напрямами й неможливо. На
нашу думку, існує два аспекти такого впливу, що можуть бути
проаналізовані в цифровому вимірі:
– затратність підсистеми адміністрування податків;
– ефективність контролюючого впливу підсистеми адміністрування податків.
Щодо першого, то необхідно зазначити: ще А. Сміт, формулюючи принципи
оподаткування, загострив увагу на необхідності витрачання якомога меншої
суми коштів на потреби забезпечення власне системи справляння. Чим
більше держава витрачає на утримання фіскальних служб, тим меншим є
чистий фіскальний ефект оподаткування. У зв’язку з викладеним,
пропонуємо запровадити розрахунки та аналіз коефіцієнта затратності
підсистеми адміністрування податків. Динаміка цього показника свідчитиме
про напрям впливу відповідної підсистеми на ефективність податкової
системи.
Слід зазначити, що спроби аналогічних розрахунків приймалися ще на
початку ХХ століття відомими в Російській Імперії теоретиками в галузі
фінансів. Так, професор Л.В. Ходський наводить дані про те, що витрати
на справляння податків у розрахунку на душу населення в провідних
країнах Європи* в кінці ХІХ – на початку ХХ століття варіювалися від
0,31 до 0,90 російських металевих рублів. При цьому найвищими вони були
в Австрії. Відношення ж витрат на справляння податків до загальної суми
податкових доходів держав у тих же країнах складало від 3,54 % до 10,32
%. Найвищим рівнем цього показника відзначилася також Австрія. Причому,
незважаючи на те, що в Російській Імперії витрати на справляння податків
у розрахунку на душу населення були найнижчими, показник їх відношення
до акумульованих сум при цьому був досить значним (6,24 %). Останнє
дозволяє робити висновки про відносно дорогу підсистему адміністрування
податків у тогочасній Росії. Її утримання суттєво зменшувало чисті
податкові доходи, а значить, негативно впливало на ефективність діючої в
ті часи податкової системи.
На нашу думку, сьогодні розраховувати коефіцієнт затратності підсистеми
адміністрування податків слід не лише шляхом відношення витрат держави
на утримання всіх фіскальних органів до забезпечених ними надходжень
податків і зборів. Необхідно також поряд із цим загальним коефіцієнтом
визначати і окремі за кожним державним фіскальним органом. Окремі
коефіцієнти дозволять деталізувати причини змін загального показника.
Фіскальними органами в Україні слід вважати митну та податкову служби,
органи державного соціального страхування та пенсійного фонду.
Розрахунки затратності підсистеми адміністрування податків в Україні
наведено в табл. 1. Як видно на рис. 1, зміна відповідного коефіцієнта
за аналізований період (1998–2002 рр.) не мала чітко вираженої
спрямованості, однак можна говорити все ж про наявність тенденції до
зростання. Останнє, на нашу думку, слід пов’язувати з вирішенням проблем
технічного озброєння служб. Разом з тим довготривале збереження
відповідних тенденцій може справити негативний вплив на ефективність
адміністрування податків, адже, як зазначалося, зростання витрат на
утримання фіскальних органів призводить до відносного скорочення чистого
фіскального ефекту функціонування податкової системи.
Принагідно доцільно підкреслити, що утримання фіскальних служб України
дорожчає і відносно кожного громадянина індивідуально (рис. 2). У 2002
році кожен громадянин України заплатив за існування відповідних органів
76 грн 70 коп. Якщо при цьому врахувати, що лише 45 % населення України
є зайнятим в економічній діяльності, то кожен працюючий сплатив на
відповідні цілі 170 грн 27 коп. за вказаний рік.
Таблиця 1
Розрахунок коефіцієнта затратності підсистеми адміністрування податків в
Україні
Показники Рік
1998 1999 2000 2001 2002
Мобілізовані податки і збори до бюджетів
та позабюджетних фондів (млн грн.) 31 686,6 36 582,7 44 339,6 57 115,4
70 959,9
Витрати на утримання фіскальних служб
(млн грн.) 1 091,6 1 844,7 1 584,0 3 234,4 3 681,4
Коефіцієнт затратності підсистеми
адміністрування податків (%) 3,4 5,0 3,6 5,7 5,2
Рис. 1. Динаміка коефіцієнта затратності підсистеми адміністрування
податків в Україні в 1998–2002 рр.
Рис. 2. Витрати на справляння податків в Україні у розрахунку на душу
населення в 1998–2002 рр. (грн)
Пропонуємо також результати аналізу коефіцієнтів затратності підсистеми
адміністрування податків у розрізі служб. При цьому зазначимо, що для
врахування специфіки їх діяльності щодо акумулювання грошових коштів у
відповідних фондах, ми згрупували дані по службах, робота яких
спрямована в основному на формування бюджетів усіх рівнів, та по
службах, зорієнтованих на наповнення позабюджетних фондів (табл. 2). З
рис. 3 видно, що зростання загального коефіцієнта затратності підсистеми
адміністрування податків в Україні сталося під впливом подорожчання
адміністрування зборів до позабюджетних цільових фондів. Пов’язуємо це з
роздробленням фонду обов’язкового державного соціального страхування на
кілька фондів та формуванням їх штатної структури, технічним оснащенням
тощо.
Цікаво, що коефіцієнт затратності адміністрування податків податковою
службою має досить чітку тенденцію до спадання (рис. 4). Нагадаємо, що
саме органи цієї служби вважаються основною складовою підсистеми
адміністрування податків.
Іншим показником, за допомогою якого можна оцінити вплив підсистеми
адміністрування податків на ефективність податкової системи, є
коефіцієнт контролюючого впливу підсистеми адміністрування податків.
Його можна розрахувати як співвідношення донарахованих за результатами
перевірок сум (податків, штрафів, пені) та загальної суми надходжень
податкового характеру до бюджетів і цільових позабюджетних фондів.
За нашими даними, понад 95 % усіх донарахувань за результатами перевірок
здійснені органами податкової служби. Враховуючи це, провадитимемо
розрахунки відповідного коефіцієнта лише за даними цієї служби.
Таблиця 2
Розрахунок коефіцієнтів затратності адміністрування податків у розрізі
фіскальних служб
Показники Рік
1998 1999 2000 2001 2002
За службами, зорієнтованими в основному на формування доходів бюджетів
(податкова, митна):
мобілізовані податки і збори до бюджетів (млн грн.) 21848,3 25130,4
31317,5 36716,7 45392,5
витрати на утримання служб (млн грн.) 862,0 1261,7 1112,9 1031,7 1208,8
коефіцієнт затратності адміністрування податків
(К1) (%) 3,9 5,0 3,6 2,8 2,7
За службами, зорієнтованими в основному
на формування доходів позабюджетних фондів
(органи державного пенсійного фонду та
державного соціального страхування):
мобілізовані збори до позабюджетних фондів
(млн грн.) 9838,3 11452,3 13022,1 20398,7 25567,5
витрати на утримання фіскальних служб
(млн грн.) 229,6 583,0 471,1 2202,7 2472,6
коефіцієнт затратності адміністрування податків
(К2) (%) 2,3 5,1 3,6 10,8 9,7
Рис. 3. Динаміка коефіцієнтів затратності адміністрування податків у
розрізі фіскальних служб України в 1998–2002 рр.
Рис. 4. Динаміка коефіцієнта затратності адміністрування податків
податковою службою України в 1998–2002 рр.
Таким чином, коефіцієнт контролюючого впливу підсистеми адміністрування
податків на ефективність податкової системи має значення, наведені на
рис. 5. Динаміка цього показника свідчить, що не можна говорити про
чіткі тенденції його змін. Однак протягом більшості років в
аналізованому періоді (1998–2002) він становив від 9 % до більш ніж 14
%. Останнє означає, що до 1/7 податкових доходів держави формувалося за
рахунок додаткових заходів впливу фіскальних органів на платників. Якщо
надавати характеристику з огляду лише на математичні значення
коефіцієнта, то можна дійти простого висновку про потужний контролюючий
вплив підсистеми адміністрування податків на ефективність податкової
системи. Однак необхідність сутнісного пояснення вимагає від нас
підкреслити, що такий стан речей свідчить про невідлагодженість
податкової системи та її підсистем, оскільки для забезпечення
необхідного фіскального ефекту потребує надзвичайно широкомасштабного
адміністративного втручання фіскальних органів, що інколи межує з
адміністративним тиском на платників. Це яскраво підтверджується при
розгляді впливу фінансових санкцій і пені на значення аналізованого
коефіцієнта. Інколи він складав більше 3/4. Хоча необхідно зазначити, що
ступінь такого впливу з 2000 року має тенденцію до спадання. Його
зменшення, на нашу думку, треба пов’язувати зі змінами в законодавстві
щодо розмірів і порядку нарахування фінансових санкцій і пені. Тобто ми
не схильні вважати, що змінилися принципові підходи до організації
процесу адміністрування податків – швидше можна говорити лише про зміни
техніки розрахунку фінансових санкцій і пені.
Рис. 5. Динаміка коефіцієнта контролюючого впливу підсистеми
адміністрування податків на ефективність податкової системи України в
1998–2002 рр.
Числовим вимірам та аналізу піддаються, на нашу думку, лише два
показники, охарактеризовані вище.
При цьому ми впевнені, що стабілізація розвитку економічної системи
країни та відлагодження фіскальних механізмів забезпечення доходів
держави дозволить у подальшому встановити чіткі тенденції щодо впливу
окремих чинників на ефективність податкової системи. Останнє слугуватиме
підставою для створення формульного механізму обрахунку відповідних їм
показників.
Література:
Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці. –
Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2001. – 362 с.
Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та
державними цільовими фондами. Закон України № 2181 від 21.12.2000 //
HYPERLINK “http://www.liga.net” http://www.liga.net
Соколовська А.М. Податкова система України: теорія та практика
становлення. – К.: НДФІ, 2001. – 372 с.
Ходский Л.В. Основы государственного хозяйства. – С.-Петербург:
Типография М. Стасюлевича, 1901. – 568 с.
Ярошенко Ф.О. Трансформація державної податкової служби України:
Монографія. – Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2004. – 368 с.
* Велика Британія, Росія, Пруссія, Австрія, Італія, Франція.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
