2

Зміст

ВСТУП 2

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ВИТРАТ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ 5

1.1 Економічна сутність витрат на оплату праці 5

1.2 Облік витрат на оплату праці 9

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВАТ “Добромильський ДОК» 29

2.1 Загальна характеристика ВАТ «Добромильський ДОК». 29

2.2 Формування облікової політики 34

2.3 Аналіз фінансово-господарської діяльності ВАТ «Добромильський ДОК»
38

РОЗДІЛ 3. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ВИТРАТ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ НА 45

ВАТ «Добромильський ДОК» 45

3.1 Порядок документального оформлення витрат на оплату праці 45

3.2 Аналіз особливостей ведення обліку витрат на оплату праці у ВАТ
«Добромильський ДОК» 48

ВИСНОВКИ 53

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 55

АНОТАЦІЯ 58

ANNOTATION 59

ВСТУП

Заробітна плата є основним джерелом доходів працівників і найсильнішим
мотиватором трудового потенціалу більшості населення. В умовах
недосконалості ринкових регуляторів формування заробітної плати процеси
у сфері оплати праці набули значною мірою стихійного характеру. Різко
погіршилася структура та зменшилася питома вага заробітної плати у
валовому внутрішньому продукті. Заробітна плата перестала виконувати
свої функції: відтворювальну, стимулюючу та регулюючу. Реальна заробітна
плата знизилася до рівня, який не забезпечує працівникові обсягів
споживання матеріальних благ і послуг, достатніх для розширеного
відтворення його фізичної та інтелектуальної здатності до праці. Дуже
повільно зменшуються обсяги заборгованості з заробітної плати. Наслідком
цього є різке зниження купівельної спроможності населення, згортання
внутрішнього ринку. Неефективність існуючого механізму організації
заробітної плати вимагає детального перегляду базових теоретичних основ
і практичних втілень.

На вирішення цієї проблеми спрямовано ряд Указів Президента України щодо
реформування системи оплати праці, зокрема наступні: „Основні напрями
розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010р. ” від 3
серпня 1999р., „Основні напрями політики щодо грошових доходів
населення” від 7 серпня 1999р., „Основні напрями соціальної політики на
період до 2010 року” від 24 травня 2005р. Усі вони спрямовані на
вдосконалення механізмів державного та колективно-договірного
регулювання заробітної плати, визначення шляхів та механізмів її
реального зростання, посилення захисту прав працівників на її своєчасне
одержання. В силу зазначеного, на державному рівні, у кожній галузі та
на окремих підприємствах (в організаціях, фірмах) виникає необхідність у
виробленні власної політики заробітної плати. Вона повинна враховувати
інтереси різних груп працівників і власників, передбачати ефективну
систему зайнятості населення й винагороди за працю, заходи до
соціального захисту населення, механізми з підтримання доходів на рівні,
що забезпечує людині гідне життя.

Досягнення цих цілей важко здійснити без вироблення нових підходів до
розуміння теоретичних аспектів заробітної плати, її організації та
аналізу всієї інформації з оплати праці. Раціональне розв’язання
зазначених проблем дозволить підвищити ефективність керування заробітною
платою.

Разом із тим дискусійними є багато теоретичних положень. Низка питань,
що стосуються обліку та аналізу оплати праці, її організації, потребує
поглибленого дослідження, особливо за умов створення автоматизованих
робочих місць (АРМ) бухгалтера, економіста-аналітика, переходу на
національні стандарти.

В процесі написання роботи необхідно вирішити ряд завдань, зокрема:

провести характеристику особливостей господарсько-фінансової діяльності
підприємства та їх вплив на організацію та ведення бухгалтерського
обліку розрахунків з витрат на оплату праці.

розглянути питання обчислення основної і додаткової заробітної плати,
утримань і нарахувань на неї;

дослідити облікову політику ВАТ «Добромильський ДОК»;

дослідити посадові інструкції працівників бухгалтерії ВАТ
«Добромильський ДОК»;

охарактеризувати типові форми документації з організування витрат на
оплату праці у ВАТ «Добромильський ДОК»;

здійснити опис аналітичного і синтетичного обліку витрат на оплату праці
досліджуваного підприємства.

Метою бакалаврської кваліфікаційної роботи є дослідження існуючих
наукових і практичних рекомендацій щодо удосконалення організації та
методики обліку витрат на оплату праці на підприємстві ВАТ
«Добромильський ДОК».

Предметом дослідження є методичні, організаційні та практичні питання
обліку та аналізу заробітної плати на ВАТ «Добромильський ДОК».

Об’єктом дослідження обрано базове підприємство ВАТ «Добромильський
ДОК».

Актуальність написання роботи полягає в тому, що витрати на оплату праці
є на кожному підприємстві, а це потребує постійного дослідження і
детального розгляду відповідно до змін у законодавстві.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ВИТРАТ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ

1.1 Економічна сутність витрат на оплату праці

При ведені обліку та аналізу витрат на оплату праці на підприємстві
працівники бухгалтерії повинні керуватися нормами діючих законодавчих і
нормативних документів.

Кодекс законів про працю України [9] регулює трудові відносини всіх
працівників усіх підприємств незалежно від форм власності, виду
діяльності і галузевої приналежності, затверджує порядок укладання
колективного і трудового договорів, умови праці, висвітлює основні
положення робочого часу, нормування праці, оплати праці та інше.

Закон України „Про оплату праці” [16] визначає економічні, правові та
організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у
трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами.
Згідно цього Закону, заробітна плата — це винагорода, обчислена, як
правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або
уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної
роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та
господарської діяльності підприємства.

Основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні
сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні
характеристики. Держава здійснює регулювання оплати праці працівників
підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної
заробітної плати.

Закон України „Про охорону праці” [17], він визначає основні положення
щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і
здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові
умови праці. З метою визначення прав, обов’язків та відповідальності
працівників, з одного боку, та власника з іншого, на підприємствах усіх
форм власності складається колективний договір. При цьому слід
керуватися Законом України „Про колективні договори та угоди” [8]. В
колективному договорі узгоджуються умови прийняття на роботу, форми і
системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми
посадових окладів, умови введення і розміри надбавок, доплат, премій,
винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат.
Законом „Про працю” передбачено, що підприємства на період подолання
фінансових труднощів можуть користуватися нормами, які нижчі за
визначені Генеральною угодою, але не нижчі від державних норм. Інтереси
працівників при укладанні договору представляють профспілки, або інші
наділені правом представництва органи. Умови договору поширюються на
усіх працівників підприємства.

Закон України „Про відпустки” [2] встановлює державні гарантії права на
відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам
для відновлення працездатності, зміцнення здоров’я, а також для
виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та
інтересів, всебічного розвитку особи. Право на відпустки мають громадяни
України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами.
Установлюються такі види відпусток: щорічні відпустки; відпустки без
збереження заробітної плати; соціальні відпустки; додаткові відпустки у
зв’язку з навчанням; творча відпустка.

Закон України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”
[3] визначає порядок справляння та використання збору на обов’язкове
державне пенсійне страхування.

Згідно із Законом України „Про загальнообов’язкове державне соціальне
страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,
зумовленими народженням та похованням” [4] право на матеріальне
забезпечення і соціальні послуги за загальнообов’язковим державним
соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності
мають застраховані громадяни.

В Законі України „Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового
державного соціального страхування” [13] визначені розміри внесків до
фондів страхування.

Закон України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на
випадок безробіття” [5] визначає правові, фінансові та організаційні
засади загальнообов’язкового державного соціального страхування на
випадок безробіття.

Страхові тарифи відповідно до класів професійного ризику виробництва
встановлені в Законі України „Про страхові тарифи на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та
професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” [14].

Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб” [10] визначає
платників податку, об’єкт оподаткування, податкові соціальні пільги і
порядок їх надання, ставки податку, особливості нарахування і сплати
деяких видів доходів, а також оподаткування різних видів доходів.

Законом України „Про оплату праці” [16] у виняткових випадках
передбачена можливість виплати частини заробітної плати в натуральній
формі. Перелік товарів, заборонених для виплати заробітної плати
натурою, передбачено постановою Кабінету Міністрів України від
03.04.93р. №224. При виплаті заробітної плати в натуральній формі
підприємство повинно додержуватися ряду законодавчих вимог: можливість
виплати частини заробітної плати в натуральній формі має бути
передбачена умовами колективного договору на поточний календарний рік та
вартість натуральної частини оплати праці має бути еквівалентна оплаті
праці у грошовому виразі.

Типові форми первинного обліку особового складу затверджені наказом
Міністерства статистики України від 09.10.95р. № 253. Ці форми
використовуються підприємствами для обліку особового складу працівників.

Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках:
надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток, творчої
відпустки, переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу
за станом здоров’я, службових відряджень, вимушеного прогулу, інших
випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться
виходячи із середньої заробітної плати.

Інструкція зі статистики заробітної плати [6] містить основні
методологічні положення щодо визначення показників оплати праці. Для
оцінки розміру зарплати працівників застосовується показник фонду оплати
праці. До фонду оплати праці включаються нарахування працівникам у
грошовій та натуральній формі за відпрацьований та невідпрацьований час,
який підлягає оплаті, або за виконану роботу. Фонд оплати праці
складається з: фонду основної заробітної плати, фонду додаткової
заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Крім того для обліку розрахунків з оплати праці використовують наступні
нормативні документи:

Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні” [1] визначає правові засади регулювання, організації, ведення
бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Цей
закон поширюється на всіх юридичних осіб, які зобов’язані вести
бухгалтерський облік і фінансову звітність.

П(С) БО № 26 „Виплати працівникам” визначає методологічні засади
формування в бухгалтерському обліку інформації про виплати (у грошовій і
не грошовій формах) за роботи, виконані працівниками, та її розкриття у
фінансовій звітності. Виплати працівникам включають поточні виплати,
виплати при звільненні, виплати по закінченні трудової діяльності,
виплати інструментами власного капіталу підприємства, інші довгострокові
виплати.

Планом рахунків бухгалтерського обліку [12] для обліку розрахунків за
всіма видами оплати праці призначений рахунок № 66 «Розрахунки з оплати
праці». Згідно Інструкції про застосування плану рахунків
бухгалтерського обліку, на рахунку № 66 ведеться узагальнення інформації
про розрахунки з персоналом, який відноситься як до облікового, так і до
необлікового складу підприємства, — з оплати праці, а також розрахунки
за не одержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці
(розрахунки з депонентами).

Отже, в цьому підрозділі було здійснено огляд законодавчої та
нормативно-довідкової бази, яка регулює витрати на оплату праці на
підприємстві. На сьогоднішній день існує ряд нормативних актів, за
допомогою яких держава регулює питання оплати праці. Це відбувається
шляхом встановлення мінімального рівня заробітної плати, рівня
оподаткування доходів, встановлення умов і розмірів оплати праці.
Законодавча база оплати праці потребує до себе постійної уваги у зв’язку
з частими її змінами.

1.2 Облік витрат на оплату праці

Основною формою розподілу доходів для найманих працівників є заробітна
плата – ціна, що виплачується за використання праці [25, с.108].

Перехід до ринкової економіки зумовлює появу ринку праці, а отже,
купівлю-продаж товару робоча сила. Вихідним положенням при з’ясуванні
суті заробітної плати слід брати потреби працівника. З урахуванням
досягнутого рівня розвитку продуктивних сил вони можуть бути зведені до
так званого споживчого кошика, тобто до певного набору життєвих засобів.
Далі відбувається грошова оцінка життєвих засобів споживчого кошика з
урахуванням деяких факторів оцінки робочої сили (кваліфікації
працівника, умов його праці, співвідношення попиту і пропозиції на
робочу силу). Все це утворює вартість або ціну робочої сили. Потім цю
вартість ділять на тривалість робочого дня (при почасовій оплаті) або на
кількість виробів, які мають бути вироблені при даному робочому дні (при
відрядній оплаті) і одержують так звану ціну праці.

Далі ціну праці зіставляють з мірою праці, тобто з тим обсягом роботи,
який повинен бути виконаний працівником. Потім враховують фактичні
витрати і результати праці, відповідно до яких встановлюють грошову
оплату праці (фактичне одержання грошової винагороди). І нарешті, на
ринку (тобто у сфері товарного обігу і нематеріальних послуг) працівник
перетворює грошову оплату в міру споживання. Остання становить основну
частку фонду життєвих засобів та існує поряд з такими його допоміжними
формами, як суспільні фонди споживання, доходи від підсобних
господарств, індивідуальної трудової діяльності тощо.

Отже, заробітна плата виражає і вартість товару робочої сили, і оплату
за працю, за витрати і результати її, що визнані ринком. Західні
економісти вже давно визнали сумісність у змісті заробітної плати
вартості робочої сили і забезпечення рівності заробітної плати за
однакові витрати праці, які дістали ринкове визнання.

У ринкових економічних системах основним доходом населення є зарплата. У
світовій економічній науці є чимало варіантів визначення поняття
заробітної плати.

За концепцією В. Петті, Д. Рікардо, зарплата є грошовим виразом
«мінімуму засобів існування» [4, с.230]. За А. Смітом, заробітна плата
включає в себе вартість життєвих засобів людини, щоб вона могла
«працювати» [7, с.123].А. Маршал в «життєво необхідні засоби» включає
вже засоби «щоб працювати» і «щоб жити» [2, с.78]. В. Петті в XVII ст.
вважав, що зарплата – це ціна праці.

М. Туган-Барановський вважав заробітну плату часткою робітничого класу в
суспільному продукті, яка залежить від продуктивності суспільної праці і
соціальної сили робітничого класу [15, с.340].

Необхідність прямого втручання в регулювання величини і динаміки
заробітної плати обґрунтував Дж. М. Кейнс. Щоб уникнути соціальних
потрясінь, він запропонував замість зниження зарплати шляхом перегляду
колективних угод використати поступове або автоматичне зниження реальної
зарплати в результаті зростання цін. Кейнс обґрунтував необхідність
політики жорсткої грошової заробітної плати [17, с.120].

З точки зору відносин розподілу заробітна плата – це грошове вираження
частини необхідного продукту, яка надходить в індивідуальне споживання
робітникам фірми у відповідності з кількістю і якістю затраченої ними
праці у виробництві.

Організації і фірми виплачують заробітну плату в грошовій формі, це
обумовлено наявністю товарно-грошових відносин і ринку. В цивілізованій
економіці виплата зарплати не може проходити в натуральній формі.
Грошова заробітна плата — найбільш гнучкий засіб обліку затрат і
результатів праці.

Регулювання заробітної плати здійснюється фірмою і державою. Перш за все
встановлюється міра праці. Вона відбиває кількість праці (величина
затраченої мускульної і нервової енергії), інтенсивність праці і якість
праці (ступінь складності і значення роботи). В результаті з’являються
норми виробітку, норми часу, норми обслуговування на тих чи інших
роботах. Підприємства і держава проводять нормування праці. Виконана
норма – це перш за все кількість праці певної якості, яку віддав
робітник фірмі чи державі протягом певного часу. За це він отримує
грошову винагороду в формі заробітної плати.

Держава і підприємство встановлюють такі принципи диференціації
заробітної плати працівників:

величина заробітної плати залежить від складності праці, професійних
навичок і кваліфікації робітника;

величина заробітної плати залежить від умов роботи, від її важкості,
шкідливості для здоров’я. Праця у важких і шкідливих умовах оплачується
вище;

величина заробітної плати залежить від результатів виробничої діяльності
фірми в цілому.

Розрізняють дві основні форми заробітної плати: погодинну та відрядну.
Погодинна зарплата нараховується робітникам залежно від кваліфікації і
фактично відпрацьованого часу. Вона застосовується для оплати праці тих
робітників:

виробіток яких неможливо чітко нормувати;

в роботі яких головним є не зростання продуктивності праці, а підвищення
якості продукції;

виробіток яких в основному залежить не від їх індивідуальних трудових
зусиль, а визначається технологічним процесом.

Функції ж робітника зводяться тільки до налагоджування, спостереження і
контролю за роботою обладнання. При погодинній формі величина заробітної
плати обчислюється як добуток погодинної ставки і кількості праці.
Погодинна оплата передбачає просту погодинну систему, що обумовлює
оплату за фактично відпрацьований час та погодинно-преміальну, яка
враховує ще й інші моменти: виконання норми, ріст продуктивності праці,
якість робіт і продукції, економію ресурсів [14, с.50].

Відрядна форма заробітної плати застосовується на роботах, де праця
піддається точному і повному обліку, де широко використовуються норми
виробітку. Величина заробітної плати при ній обчислюється як добуток
розцінки одиниці виробу і кількості виробів. Виділяють такі системи
відрядної заробітної плати:

пряма відрядна заробітна плата;

відрядно-прогресивна заробітна плата;

відрядно-регресивна заробітна плата;

відрядно-преміальна заробітна плата;

акордна заробітна плата;

колективна відрядна заробітна плата.

Останні десятиріччя характеризуються все більш широким застосуванням
погодинної заробітної плати і відповідним скороченням відрядної
внаслідок зростання механізації та автоматизації виробництва. У
Великобританії, США, Німеччині і Франції 60-70% промислових робітників
отримують погодинну заробітну плату [13, с.150].

Розрізняють номінальну і реальну заробітну плату.

Номінальна заробітна плата являє собою суму грошей, яку отримує робітник
за виконану роботу. На її величину впливають різні фактори: рівень
кваліфікації, різні умови й ефективність праці та кількість і якість
праці. Підвищення середньомісячної зарплати на перший погляд свідчить
про певне поліпшення добробуту населення. Але точнішим показником тут є
реальна заробітна плата.

Реальна заробітна плата – це сума матеріальних і духовних благ та
послуг, які можна придбати за номінальну зарплату. Реальна зарплата
залежить від ряду факторів:

а) рівня номінальної зарплати;

б) цін на товари і послуги, які споживає населення;

в) величини податків, які сплачуються різними верствами населення в
бюджет.

Як важлива соціально-економічна категорія заробітна плата в ринковій
економіці має виконувати такі функції:

відтворювальну – як джерела відтворення робочої сили і засобу залучення
людей до праці;

стимулюючу – встановлення залежності рівня заробітної плати від
кількості, якості і результатів праці;

регулюючу – як засіб розподіл і перерозподілу кадрів по регіонах країни,
галузях економіки з урахуванням ринкової кон’юнктури;

соціальну – забезпечення соціальної справедливості, однакової винагороди
за однакову працю [18, с.160].

Проте в сучасних умовах становлення ринку в Україні заробітна плата не
може виконувати цих функцій. Її рівень забезпечує не більш як 20%
відтворення робочої сили, яке не відшкодовує навіть прямих затрат праці
і не викликає заінтересованості в переорієнтації робочої сили на
пріоритетні сфери діяльності. Заробітна плата нині виконує інші функції,
а саме:

збереження зайнятості, запобігання безробіттю ціною заниження заробітної
плати;

забезпечення соціальних гарантій;

збереження попереднього статусу, пов’язаного із попереднім робочим
місцем;

стримування інфляції (шляхом заборгованості із заробітної плати);

перерозподіл зайнятих по галузях і сферах економіки;

поширення нелегальної діяльності та вторинної зайнятості;

посилення мобільності робочої сили.

Як соціально-економічна категорія, заробітна плата служить основним
засобом задоволення особистих потреб працюючих, економічним важелем, що
стимулює розвиток суспільного виробництва, ріст продуктивності праці,
скорочення витрат на виробництво, засобом перерозподілу кадрів по
галузях [25, с.145].

Основою організації оплати праці є тарифна система.

Тарифна система оплати праці – це сукупність правил, за допомогою яких
забезпечується порівняльна оцінка праці, залежно від кваліфікації, умов
її виконання, відповідності, значення галузі та інших факторів, що
характеризують якісну сторону праці. Тарифна система оплати праці
використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а
працівників – залежно від їх кваліфікації та відповідальності за
розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації
розмірів заробітної плати. Тарифна сітка (схема посадових окладів)
розробляється з урахуванням:

тарифної ставки робітника першого розряду, встановленої в розмірі не
нижче визначеного генеральною (галузевою) угодою рівня;

міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок
(посадових окладів).

Основою побудови системи тарифних ставок і окладів є мінімальна
заробітна плата. Мінімальна заробітна плата — це законодавчо
встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю,
нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну,
погодинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не
включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.
Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається
відповідно до статей 9 і 10 Закону України “Про оплату праці” та не може
бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією,
обов’язковою на всій території України для підприємств, установ,
організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб.
Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством
порядку. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною
Радою України за поданням Кабінету Міністрів України, як правило, один
раз на рік у законі про Державний бюджет України з урахуванням
пропозицій, вироблених шляхом переговорів, представників професійних
спілок, власників або уповноважених ними органів, які об’єдналися для
ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди. Розмір
мінімальної заробітної плати може переглядатися при внесенні змін до
закону про Державний бюджет України залежно від зростання індексу цін на
споживчі товари і тарифів на послуги за угодою сторін колективних
переговорів. Зміни розміру мінімальної заробітної плати іншими законами
України та нормативно-правовими актами є чинними виключно після внесення
змін до закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідно до статті 59 Закону України «Про Державний бюджет України на
2008 рік» від 28.12. 2007 № 107-VІ з 1січня до 31 березня встановлено
мінімальну заробітну плату в сумі 515 грн. До цього її розмір з 1 квітня
до 31 червня складає 525 грн. Виходячи з мінімальної заробітної плати і
середньомісячного фонду робочого часу, котрі встановлюються в
законодавчому порядку, визначаються мінімальні розміри годинних тарифних
ставок першого розряду. Це пов’язане з тим, що згідно з чинним
законодавством працівник не може одержувати за місяць (при повній
зайнятості) менше мінімальної заробітної плати. Мінімальна заробітна
плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території
України для підприємств усіх форм власності і господарювання. Також
держава встановлює рівень оподаткування доходів працівників,
міжгалузевих співвідношень в оплаті праці, умов і розмірів в оплаті
праці в бюджетних організаціях та інше. Прожитковий мінімум для
працездатної особи на 2008 рік становить: 01.01. 2008-31.03. 2008 – 633
грн.; 01.04. 2008-31.06. 2008 – 647 грн.; 01.07. 2008-31.09. 2008 – 649
грн.; 01.10 2008-31.12. 2008 – 669 грн.

Трудові відносини оформляються трудовим договором між власником
підприємства і найманим працівником. Трудовий договір (контракт) – це
угода між працівником та власником підприємства, установи, організації
або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник
зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням
внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства зобов’язується
виплачувати працівникові заробітну плату та забезпечувати умови праці,
необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю,
колективним договором і угодою сторін. Трудовий договір може бути:

безстроковий, тобто такий, що укладається на невизначений термін;

укладений на термін, погоджений сторонами;

такий, що укладається на виконання певної роботи [17, с.37].

З усього зазначеного можна зробити висновок, що заробітна плата – це
об’єктивно необхідний для відтворення робочої сили та ефективного
функціонування виробництва обсяг вираженої в грошовій формі основної
частини життєвих засобів, що відповідає досягнутому рівневі розвитку
продуктивних сил і зростає пропорційно підвищенню ефективності праці
трудящих [18, с.450]. Розрізняють номінальну і реальну заробітні плати.
Перша з них означає суму грошей, яку отримують працівники за свою працю.
Друга – засвідчує кількість товарів і послуг, які працівник може
придбати за зароблену суму грошей. Основна заробітна плата – це плата за
виконану роботу згідно з встановленими нормами праці (норми часу,
виробітку, обслуговування, службових обов`язків). Додаткова заробітна
плата – оплата за роботу, виконану понад встановлених норм, за трудові
успіхи, винахідництво і особливі умови праці. До інших заохочувальних і
компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за показниками
роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями,
компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, не передбачені
понад встановлені законодавством норми [4, с.258]. Система оплати праці
– це сукупність правил, які визначають співвідношення між мірою праці й
мірою винагороди працівників. Системи оплати праці, які застосовуються
найбільш часто на підприємствах, відображені на рис.1.1

Відрядна форма оплати праці має наступні системи: пряма відрядна,
відрядно-преміальна, прогресивна, непряма відрядна, акордна, бригадна.

Пряма відрядна система – це система, при застосуванні якої заробіток
нараховується тільки за виконану роботу (виготовлену продукцію).

Відрядно-преміальна система – це різновид відрядної форми оплати праці,
при якій крім заробітної плати, належної за виконану роботу,
виплачується премія. Сума заробітку при цій системі визначається із
залежності.

Відрядно-прогресивна система оплати праці – це різновид відрядної форми
оплати праці, при якій робота, виконана в межах встановлених норм,
оплачується за звичайними відрядними розцінками, а частина роботи,
виконаної понад норму, — за прогресивно-зростаючими розцінками і в
залежності від проценту перевиконання норм.

Акордна система оплати праці – це різновид відрядної системи, при якій
норма і розцінка для виконавця або групи виконавців встановлюється не за
кожною окремою операцією, а на весь комплекс робіт.

picscalex1170100090000037800000002001c0000000000040000000301080005000000
0b0200000000050000000c022704e306040000002e0118001c000000fb02100007000000
0000bc02000000cc0102022253797374656d0004e306000026680000fc5b1100ca858239
c0bcb8060c020000040000002d01000004000000020101001c000000fb02ceff00000000
00009001000000cc0440001254696d6573204e657720526f6d616e000000000000000000
0000000000000000040000002d010100050000000902000000020d000000320a2d000000
0100040000000000e3062704205f1600040000002d0100000300000000002

Рис.1.1 Форми і системи оплати праці

Для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується
показник фонду оплати праці. Фонд оплати праці складається з: фонду
основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати, інших
заохочувальних і компенсаційних виплат. Структура фонду оплати праці
подана на рис.1.2

picscalex1280100090000037800000002001c0000000000040000000301080005000000
0b0200000000050000000c0264078607040000002e0118001c000000fb02100007000000
0000bc02000000cc0102022253797374656d00078607000026680000fc5b1100ca858239
c0bcb8060c020000040000002d01000004000000020101001c000000fb02ceff00000000
00009001000000cc0440001254696d6573204e657720526f6d616e000000000000000000
0000000000000000040000002d010100050000000902000000020d000000320a2d000000
010004000000000085076307205f1600040000002d0100000300000000002

Рис.1.2 Структура фонду оплати праці

Система посадових окладів є різновидом погодинно-преміальної системи. За
цією системою оплачуються працівники, робота яких має стабільний
характер.

Відрядна форма передбачає залежність суми заробітку від кількості
виготовлених виробів або обсягу виконаних робіт за певний проміжок часу.

Відрядна бригадна система оплати праці – це оплата, яку визначають
шляхом множення розцінки за одиницю роботи на фактично виконаний обсяг
робіт бригадою [8, с.259].

В умовах встановлення ринкових відносин на багатьох підприємствах
знайшла використання безтарифна система оплати праці.

Фактична заробітна плата кожного робітника підприємства є часткою у
фонді оплати праці всього колективу або колективу окремого підрозділу і
залежить від кваліфікаційного рівня працівника, коефіцієнта трудової
участі і фактично відпрацьованого часу.

Традиційні форми оплати праці (відрядна і почасова) недостатньо
стимулюють трудову активність працівників. Світовий досвід показує, що
для оплати праці працівників, професії яких мають підприємницьку
спрямованість, доцільно використовувати комісійну форму заробітної
плати, оскільки саме з її допомогою форма оплати праці враховує
конкретний вклад кожного працівника в досягненнях відповідних
результатів підприємством. Це означає, що розмір заробітної плати
певного працівника повинен відповідати тому економічному ефекту, який
підприємство досягає з його допомогою.

Контрактна система оплати праці ґрунтується на заключенні договору між
роботодавцем і виконавцем, в якому обумовлюється режим та умови праці,
права і обов’язки сторін, рівень оплати праці та інше. Договір може
оплачувати час знаходження виконавця на підприємстві, фірмі (погодинна
оплата праці) або конкретне виконане завдання (відрядна оплата).

Система участі у прибутках передбачає розподіл певної частини прибутку
підприємства між його працівниками. Такий розподіл може проводитись у
формі грошових виплат або розповсюдження акцій між працівниками
підприємства. Впровадження такої системи викликане тим, що існуючі
системи оплати праці не викликають у працівників реальної зацікавленості
у значних результатах роботи підприємства. А справедливий і зрозумілий
для всіх розподіл частини прибутку між власником підприємства,
адміністрацією, спеціалістами і робітниками створює умови для хорошого
психологічного клімату в колективі і процвітання підприємства. Виплати з
прибутків залежать від рівня витрат на виробництво, цін, фінансового
стану підприємства. Їх розміри визначаються окремою угодою між
відповідними сторонами (при укладанні тарифних угод). Системи участі у
прибутках диференціюються на систему оцінки заслуг, систему участі у
прибутках в залежності від продуктивності та інше [25, с.151-152].

Зарплату виплачують працівникам у строки, встановлені в колективному
договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не
перевищує шістнадцяти календарних днів. За роботу в першій половині
місяця виплачують аванс, а остаточний розрахунок проводять при видачі
грошей за другу половину місяця. Коли ж день виплати зарплати збігається
з вихідним, святковим або не робочим днем, її видають напередодні. З
особистої письмової згоди працівника виплачувати зарплату можна через
установи банків, поштовими переказами на зазначений ними рахунок
(адресу) з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок підприємства [5,
с.274].

Згідно з чинним законодавством кожен працівник має право на відпустку.

Відпустки поділяються на:

1) щорічні відпустки (основна відпустка, додаткова відпустка за роботу
із шкідливими та важкими умовами праці, додаткова відпустка за особливий
характер праці, інші додаткові відпустки, передбачені законодавством);

2) додаткові відпустки у зв’язку з навчанням;

3) творча відпустка;

4) соціальні відпустки (відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами,
відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
додаткова відпустка працівникам, які мають дітей);

5) відпустки без збереження заробітної плати [19].

Порядок нарахування деяких виплат з оплати праці наведено в табл.1.1

Таблиця 1.1

Порядок нарахування деяких виплат з оплати праці

Характер виплатМетодика (спосіб, порядок) розрахунку12Оплата праці за
сумісництвом

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за
фактично виконану роботуОплата праці при виконанні робіт різної
кваліфікації

При виконанні робіт різної кваліфікації праця погодинних робітників, а
також службовців оплачується за роботою

вищої кваліфікації, праця робітників-відрядників – за розцінками,
встановленими для роботи, яка виконується

Оплата праці при суміщенні професій (посад) і виконанні обов’язків
тимчасово відсутнього працівника

Працівникам, які виконують, поряд зі своєю основною роботою, роботу за
іншою професією або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без
звільнення від своєї основної роботи, проводиться доплата за суміщення
професій або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.
Розмір доплат встановлюється на умовах, передбачених у колективному
договорі Оплата роботи в надурочний час

При погодинній системі оплати праці робота в понадурочний час
оплачується у подвійному розмірі, а при відрядній – виплачується доплата
у розмірі 100% від тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації
за всі відпрацьовані годиниОплата роботи у нічний часРобота в нічний час
оплачується у підвищеному розмірі, встановленому генеральною
(колективною) угодою та колективним договором. Цей розмір не повинен
бути нижчим, ніж 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в
нічний час Порядок оплати праці при невиконанні норм виробіткуПри не
виконанні норм виробітку не з вини працівника оплата праці проводиться
за фактично виконану роботу. Проте місячна заробітна плата не може бути
нижчою 2/3 тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу)

Оплата праці за незакінченим відрядним нарядом

В разі, коли працівник залишає відрядний наряд незакінченим з незалежних
від нього причин, виконана частина роботи оплачується за оцінкою,
визначеною за погодженням сторін відповідно до існуючих норм і
розцінокПорядок оплати праці при виготовленні продукції, що виявилась
бракомПри виготовленні продукції, яка виявилася браком не з вини
працівника, оплата праці здійснюється за заниженими розцінками. Проте
місячна заробітна плата не може бути нижчою 2/3 тарифної ставкиОсновна
відпустка гарантована працівникові незалежно від того, де він працює і
яку роботу виконує. Додаткова відпустка надається у випадку особливих
умов і характеру роботи, тобто визначальними стають особливі обставини,
передбачені законодавством або колективним договором.

Для нарахування суми відпускних потрібно керуватися Порядком обчислення
середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р.
№ 100. Відповідно до цього Порядку суми виплат, належних працівнику за
час надання йому щорічних, основної та додаткової відпусток, тривалість
яких визначається в календарних днях, розраховуються шляхом ділення
сумарного заробітку за останні 12 місяців перед наданням відпустки на
відповідну кількість календарних днів року і множенням отриманого
результату на кількість календарних днів наданої відпустки.

Витрати на оплату праці як складові собівартості впливають на результати
фінансово-господарської діяльності підприємства. За нормальної
організації виробничого процесу збільшення цих витрат свідчить про
підвищення якості продукції, рівня продуктивності праці та доходу.

Умовно витрати на оплату праці можна поділити на такі групи:

1) витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати й інших
видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок у вигляді премій,
заохочень, відшкодування вартості товарів (робіт, послуг),

2) витрати на виплату авторських винагород,

3) витрати на виплату за виконані роботи (послуги) за договорами
цивільно-правового характеру,

4) інші виплати в грошовій або натуральній формі, установлені за згодою
сторін,

5) обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, що
надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством,

6) внески платника податків на обов’язкове страхування життя або
здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством. Ці витрати
входять також до валових витрат підприємства.

Витрати на оплату праці на підприємстві визначаються виходячи з
відрядних розцінок, тарифних ставок і посадових окладів, що
встановлюються залежно від результатів праці, її кількості і якості,
стимулюючих і компенсуючих виплат, системи преміювання робітників,
керівників, спеціалістів, службовців за виробничі результати [17, с.45].

Заробітна плата робітників, зайнятих у виробництві продукції (робіт,
послуг), безпосередньо включається до собівартості відповідних видів
продукції. Частина основної зарплати робітників, зайнятих у виробництві
відповідної продукції (робіт, послуг), віднесення якої безпосередньо до
собівартості окремих видів продукції ускладнене, включається до
собівартості на основі розрахунку кошторисної ставки цих витрат на
одиницю продукції.

Структуру витрат на оплату праці наведено на рис.1.3

Додаткова заробітна плата робітників, зайнятих у виробництві відповідної
продукції (робіт, послуг), безпосередньо включається до собівартості
окремих видів (груп однорідних видів) продукції [15, с.11-12].

’’

’’

Рис.1.3 Структура витрат на оплату праці

З суми нарахованої заробітної плати здійснюються різноманітні утримання,
які подаються в табл.1.2

Таблиця 1.2

Утримання із заробітної плати

Вид утриманняПлатникиОб’єкт оподаткуванняСтавка1234Податок з доходів
фізичних осіб-Резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження
в Україні, так і іноземні доходи;

Нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з УкраїниДля
резидента: загальний місячний оподатковуваний дохід, чистий річний
оподатковуваний дохід, доходи з джерелом їх походження з України, які
підлягають оподаткуванню при їх виплаті, іноземні доходи15% від об’єкту
оподаткуванняФонд соціального страхування на випадок тимчасової

не працездатності — Наймані працівники;

Інваліди, які працюють на підприємствах і в організаціях УТОГ та УТОС

Сума оплати праці, що включає основну та додаткову зарплату, а також
інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній
формі, яка підлягає обкладанню податком

з доходів фізичних осібПри зарплаті >525 грн. ста-новить 1%, а <525 грн. -0,5%. Для інвалідів – 0,25%Фонду соціального страхування на випадок безробіття1) Наймані працівники, які працюють в умовах трудового контракту 2) Працюючі пенсіонери, працюючі інваліди, які мають право на пенсіюСума оплати праці, що включає основну та додаткову зарплату, а також інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, яка підлягає обкладанню податком з доходів фізичних осіб1) 0,5% від об’єкту оподаткування; 2) не сплачують Також кожне підприємство здійснює нарахування на фонд оплати праці. Перелік нарахувань поданий в табл.1.3 Таблиця 1.3 Нарахування на заробітну плату Вид нарахуванняПлатникиОб’єкт оподаткуванняСтавки1234Внески до Пенсійного фонду1) роботодавці і фізичні особи, які використо-вують працю найманих працівників; 2) роботодавці, в яких працюють інваліди; 3) підприємства всеукраїнських громадських організацій, де кількість інвалідів не >50%;

4) фізичні особи (СПД) — платники фіксованого, єдиного, фіксованого
сільськогосподарського податків — Фактичні витрати на оплату праці
найманих працівників, що задовольняють умови: є частиною основної і
додаткової зарплати або компенсаційних виплат, в тому числі в

натуральній формі; виплати не відносяться до тих, що не враховуються при
визначенні бази нарахувань страхових внесків; не перевищує 2660 грн. в
місяць.

1) 33,2%;

2) 4% — за інвалідів і 33,2% — за інших працівників;

3) 0%;

4) фіксований розмір (не менше МСВ) Внески до Фонду соціального
страхування на випадок тимчасової втрати працездатності1) підприємства і
організації УТОС і УТОГ;

2) підприємства і організації, на яких кількість інвалідів становить не
менше 50% загальної чисельності працюючих і фонд оплати праці інвалідів
становить не > 25% витрат на оплату праці;

3) інші роботодавці. Фактичні витрати на оплату праці найманих
працівників, що задовольняють умови: є частиною основної і додаткової
заробітної плати, заохочувальних і компенсаційних виплат у тому числі в
натуральній формі; підлягають обкладенню податком з доходів фізичних
осіб; (> 2660 грн. на місяць) 1) 0,5%;

2) 0,7% на заробіток інвалідів та 2,9% на заробіток інших працівників;

3) 2,9%

Внески до Фонду соціального страхування на випадок

безробіття1) підприємства і організації УТОС і УТОГ;

2) підприємства і організації, на яких кількість інвалідів становить не
>50% загальної чисельності працюючих

3) інші роботодавці. Фактичні витрати на оплату праці найманих
працівників, 1) не нараховують;

2) 1,3% на заробіток

працівників, не нараховують за працівників-інвалідів;

3) 1,3%Внески до Фонду страхування від нещасного випадку на виробництві
та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності1)
власник підприємства або уповноважений ним орган;

2) фізична особа, яка використовує найману працю;

3) бюджетні установи та об’єднання громадян;

4) підприємства і організації, на яких кількість інвалідів становить не
> 50% загальної чисельності працюючих і фонд оплати праці інвалідів
становить не >25% витрат на оплату праці. фактичні витрати на оплату
праці найманих працівників, що задовольняють умови: є частиною основної
і додаткової заробітної плати, заохочувальних і компенсаційних виплат у
тому числі в натуральній формі; підлягають обкладенню податком з доходів
фізичних осіб; не перевищують 2660 грн. на місяць. 1) Страховий тариф;

2) Страховий тариф;

3) 0,2%;

4) 50% страхового тарифу

Джерелом коштів витрат на оплату праці працівників комерційних
підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх
господарської діяльності. Для установ і організацій, що фінансуються з
бюджету, — це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також
частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших
джерел. Об’єднання громадян оплачують працю найманих працівників з
коштів, які формуються відповідно до їх статутів.

Співвідношення окремих складових заробітної плати в загальному її обсязі
становить структуру заробітної плати. У стабільних розвинених
економічних системах основна заробітна плата становить 85-90% у
структурі заробітної плати. В Україні в сучасних умовах через
нестабільність доходів підприємств, інфляцію і складну та непостійну
систему оподаткування, недостатній рівень нормування праці, питома вага
тарифних ставок у заробітній платі в середньому становить 65-70%, що є
одним із суттєвих недоліків в організації оплати праці. Фонд додаткової
заробітної плати та інші заохочувальні і компенсаційні виплати
знаходяться у співвідношенні 27% і 6% відповідно [13, с.254]

Отже, в першому розділі було розглянуто структуру фонду заробітної
плати, форми і системи оплати праці, які можуть використовуватися на
підприємстві, порядок нарахування деяких виплат, утримання із заробітної
плати і нарахування на фонд оплати праці, варіанти нарахування і видачі
заробітної плати, а також витрати на оплату праці,
законодавчо-нормативну базу по оплаті праці

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВАТ “Добромильський ДОК»

2.1 Загальна характеристика ВАТ «Добромильський ДОК».

Відкрите акціонерне товариство «Добромильський Док» було створено 25.03.
1997р. № 638 шляхом перетворення державного деревообробного комбінату
«Добромиль» у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу
Президента України «Про заходи щодо забезпечення прав громадян на
використання приватизаційних майнових сертифікатів» від 26.11. 1994р. №
699/94.

Товариство створюється з метою здійснення підприємницької діяльності для
одержання прибутку в інтересах акціонерів Товариства, максимізації
добробуту акціонерів у вигляді зростання ринкової вартості акцій
Товариства, а також отримання акціонерами дивідендів. .

Предметом діяльності є: виробництво та реалізація меблів, їх монтаж та
ремонт, виробництво пружинних блоків, торгівельна діяльність у сфері
гуртової, роздрібної, комісійної торгівлі щодо реалізації непродовольчих
товарів, виконання будівельно-монтажних, транспортних робіт,
бухгалтерське обслуговування підприємств та організацій.

Окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, Товариство
може здійснювати після одержання ним спеціального дозволу (ліцензії).

Товариство має право самостійно здійснювати зовнішньоекономічну
діяльність у будь-якій сфері, пов’язаній з предметом його діяльності.
При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності Товариство користується
повним обсягом прав суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності відповідно
до чинного законодавства України.

ВАТ «Добромильський ДОК» самостійно здійснює планування своєї
діяльності, проводить фінансування на підставі принципів госпрозрахунку
і самофінансування, має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та
інші рахунки в установах банків, печатку, штамп, бланки, іншу атрибутику
юридичної особи.

Воно несе відповідальність по своїх зобов’язаннях всім своїм майном, на
яке може бути накладене стягнення згідно з діючим законодавством
України, акціонери не відповідають за зобов’язаннями Товариства і несуть
ризик збитків, пов’язаних з діяльністю Товариства, у межах вартості
акцій, що їм належать, акціонери, які не повністю оплатили акції,
відповідають за зобов’язаннями Товариства у межах неоплаченої частини
вартості належних їм акцій.

Для здійснення своєї діяльності ВАТ «Добромильський ДОК» має право:

Самостійно здійснювати планування своєї діяльності і перспектив
розвитку;

Виступати контрагентом в угодах, в тому числі укладати угоди, договори,
контракти з юридичними та фізичними особами;

Виступати позивачем та відповідачем в суді та здійснювати інші дії що не
суперечать діючому законодавству України;

Створювати дочірні підприємства з правом юридичної особи, відкривати
філії, представництва, агентства, відділення, фірмові магазини,
навчальні центри та інші відокремлені підрозділи з правом відкриття
поточних та розрахункових рахунків, затверджувати відповідні положення;

На добровільній основі вступати в асоціації та інші господарські
об’єднання, виступати засновником акціонерних та інших товариств,
спільних підприємств, міжнародних об’єднань і організацій.

Майно підприємства складають основні та оборотні фонди, а також інші
цінності, вартість яких відбивається в балансі.

Джерелами формування майна підприємства є: грошові, матеріальні та
інтелектуальні внески власника; доходи, одержані від реалізації
продукції (послуг); надходження від стягнення майнових та інших штрафних
санкцій; інші джерела, не заборонені законодавчими актами України.

ВАТ «Добромильський ДОК» самостійно здійснює власну
господарсько-фінансову діяльність, визначає напрямки підвищення її
ефективності, розробляє перспективні плани економічного та соціального
розвитку; будує свої господарські відношення з іншими підприємствами,
організаціями, установами, тимчасовими трудовими колективами та окремими
громадянами на підставі договорів, в яких обумовлюється взаємні права та
обов’язки сторін; набуває необхідні матеріально-технічні ресурси та
виконує замовлення по державним та договірним цінам; має право
реалізувати свої вироби через власну торгівельну мережу, із цією метою
відкривати фірмові магазини чи відділи в державних, кооперативних та
інших підприємствах торгівлі.

Прибуток, що залишається у підприємства після сплати платежів до бюджету
поступає в його повне розпорядження, а чистий прибуток спрямовується на
формування єдиного фонду виробничого та соціального розвитку, фонду
матеріального заохочення, резервного фонду, разом з тим підприємство
може утворювати інші фонди, що впливають із цілей та завдань його
діяльності (нормативи розподілу прибутку визначаються власником).

ВАТ «Добромильський ДОК» реалізує свою продукцію, роботи, послуги по
цінам і тарифам, що встановлюються самостійно або на договірній основі,
згідно з чинним законодавством, а взаємовідносини з найманими
працівниками та службовцями будуються на договірній (контрактовій)
основі і регулюються діючим законодавством.

Форми, системи і розміри оплати праці встановлюються підприємством
самостійно, згідно з чинним законодавством. Трудові доходи кожного
робітника визначаються його особистим трудовим внеском з урахуванням
кінцевих результатів роботи підприємства і регулюються податками,
максимальними розмірами не обмежуються.

Працівники ВАТ «Добромильський ДОК» підлягають соціальному та медичному
страхуванню і соціальному забезпеченню в порядку і на умовах
передбачених чинним законодавством.

Керівництво діяльністю підприємства здійснюється безпосередньо самим
власником або призначеною особою. До компетенції власника відносяться:
визначення загального напрямку економічного та соціального розвитку
підприємства; визначення штатного розкладу (Додаток Ж); визначення
порядку розподілу чистого прибутку, встановлення нормативів по утворенню
фондів підприємства; дача згоди на відкриття представництв, філій,
заключення договорів, відкриття в банках розрахункових та інших
рахунків; вирішення інших важливих питань діяльності.

Для здійснення керівництва поточною діяльністю підприємства власником
наймається директор. З ним укладається контракт, в якому визначаються
його права, обов’язки і відповідальність умов його матеріального
забезпечення і звільнення з займаної посади з урахування гарантій,
передбачених законодавством України.

Директор має право: самостійно вирішувати всі питання діяльності
підприємства за винятком віднесених до компенсації власника; видавати в
межах своєї компенсації накази, розпорядження, затверджувати положення,
підписує грошові, звітні та інші документи, видавати довіреності і т.п.;
діючи від імені підприємства, представляти його інтереси на всіх
вітчизняних та іноземних підприємствах, фірмах і організаціях, укладати
угоди, відкривати в банку розрахункові та інші рахунки за згодою
власника, користуватися правом розпорядження коштами підприємства;
вирішує питання кадрового забезпечення.

Управлінський персонал ВАТ «Добромильський ДОК» складається з:
директора, заступник директора по організації та виробництві, головного
інженера, головного бухгалтера, заступника директора по перспективному
розвитку, заступника директора по охороні праці, провідного інженера по
кадрах та зав. канцелярією.

Організаційна структура ВАТ «Добромильський ДОК» показана на рис 2.1

Права та обов’язки працівників ВАТ «Добромильський ДОК» визначається
правилами внутрішнього розпорядку підприємства, що затверджується
директором, а також посадовими інструкціями працівників підприємства
відповідно положенням діючого законодавства.

Повноваження трудового колективу реалізується його загальними зборами.
Трудовий колектив: розглядає і вирішує питання самоврядування трудового
колективу; розглядає і затверджує проект колективного договору; визначає
і затверджує перелік та порядок надання робітникам підприємства пільг;
приймає участь у матеріальному і моральному стимулюванні продуктивності
праці.

Підприємство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів
своєї роботи, веде статистичну звітність.

Відповідальність за стан обліку, подання бухгалтерської звітності
покладається на головного бухгалтера підприємства, компетенція якого
визначена діючим законодавством і посадовою інструкцією (Додаток Д).

picscalex1400100090000037800000002001c0000000000040000000301080005000000
0b0200000000050000000c028f043808040000002e0118001c000000fb02100007000000
0000bc02000000cc0102022253797374656d00043808000026680000fc5b1100ca858239
c0bcb8060c020000040000002d01000004000000020101001c000000fb02ceff00000000
00009001000000cc0440001254696d6573204e657720526f6d616e000000000000000000
0000000000000000040000002d010100050000000902000000020d000000320a2d000000
010004000000000037088e04205f1600040000002d0100000300000000002

picscalex1320100090000037800000002001c0000000000040000000301080005000000
0b0200000000050000000c02b104c407040000002e0118001c000000fb02100007000000
0000bc02000000cc0102022253797374656d0004c407000026680000fc5b1100ca858239
c0bcb8060c020000040000002d01000004000000020101001c000000fb02ceff00000000
00009001000000cc0440001254696d6573204e657720526f6d616e000000000000000000
0000000000000000040000002d010100050000000902000000020d000000320a2d000000
0100040000000000c407b004205f1600040000002d0100000300000000002

Рис.2.1. Організаційна структура ВАТ «Добромильський ДОК»

2.2 Формування облікової політики

Складовою частиною організації обліку на підприємстві є перелік
документів, що використовуються для первинного відображення
господарських операцій, а також перелік облікових регістрів, необхідних
для накопичення і систематизації інформації. Перелік документів повинен
бути затверджений в наказі або розпорядженні керівника підприємства про
облікову політику і може включати: робочий план рахунків бухгалтерського
обліку, що містить синтетичні та аналітичні рахунки, необхідні для
ведення бухгалтерського обліку у відповідності до вимог своєчасності та
повноти обліку та звітності; форми первинних облікових документів, що
застосовуються для оформлення фактів господарської діяльності, за якими
не передбачені типові форми первинних облікових документів, а також
форми документів для внутрішньої бухгалтерської звітності; порядок
проведення інвентаризації активів та зобов’язань; методи оцінки активів
та зобов’язань; правила документообігу і технологія обробки облікової
інформації; порядок контролю за господарськими операціями; інші рішення,
необхідні для ведення бухгалтерського обліку.

Положення облікової політики фіксуються в наказі керівника підприємства.
Облікова політика підприємства може змінюватися, якщо: змінюються
статутні умови; змінюються вимоги органу, який затверджує П(с) БО; нові
положення облікової політики забезпечують достовірне відображення подій
або операцій у фінансовій звітності [21, с.51-53].

Формування облікової політики на ВАТ «Добромильський ДОК» здійснюється
головним бухгалтером і затверджується наказом директора. Наказ „Про
організацію бухгалтерського обліку й облікову політику у 2006 році”
(Додаток Б).

Згідно наказу про облікову політику підприємства, бухгалтерський облік
на ВАТ «Добромильський ДОК» організований наступним чином:

на підприємстві застосовується план рахунків бухгалтерського обліку
активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і
організацій з урахуванням положень інструкції щодо застосування Плану
рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і
господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом
Міністерства фінансів України від 30.11.99р. №291;

аналітичний облік руху товарно-транспортних цінностей та послуг
підприємства організований: в бухгалтерії – у відомостях обліку залишків
матеріалів у кількісно-сумарному вираженні та оборотній відомості по
рахунку 361 „Розрахунки з організаціями та установами”; на складах – у
картках складського обліку в кількісному вираженні.

Порядок ведення бухгалтерського обліку окремих господарських операцій,
зокрема обліку оплати праці, затверджено так:

оплату праці спеціалістам, службовцям, водіям та працівникам цеху по
виробництву меблів проводити по посадових окладах у відповідності до
затвердженого штатного розпису та згідно з встановленими граничними
розмірами.

Відповідальність за виконання даних положень лежить на головному
бухгалтері, який здійснює свою діяльність на підставі посадової
інструкції. Опишемо головні пункти даного документу.

Мета діяльності головного бухгалтера ВАТ «Добромильський ДОК»:
забезпечення дотримання на підприємстві встановлених єдиних
методологічних принципів бухгалтерського обліку, складання і подання у
встановлений термін фінансової та податкової звітності і контроль за
раціональним, економним використанням матеріальних ресурсів, збереженням
товарно-матеріальних цінностей.

Функціональні обов’язки: здійснює організацію бухгалтерського обліку,
ведення первинної д окументації, здійснює контроль за відображенням на
рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій. заповнює
форми бухгалтерської та податкової звітності; контролює дотримання
встановлених правил проведення інвентаризації і бере участь в оформленні
матеріалів, пов’язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі,
розкрадання і псування активів підприємства; складає рахунки щодо
амортизації основних засобів; приймає перевіряє звіти матеріально
відповідальних осіб; попередньо візує договори на придбання і продаж,
документи на відпуск товарно-матеріальних цінностей; організовує
передавання матеріалів до слідчих органів, прокуратури, суду при
виявленні нестачі товарно-матеріальних цінностей; приймає і розробляє
документи щодо нарахування заробітної плати (наряди, табелі тощо);
нараховує заробітню плату працівникам, веде книгу депонованої заробітної
плати; виконує розрахунки по лікарняних листках та оплаті відпусток;
утримує податки із заробітної плати та проводить нарахування податків по
заробітній платі; складає та здає звіти по соціальних Фондах до 20 числа
щоквартально, а до Пенсійного Фонду – щомісячно до 20 числа; забезпечує
оформлення грошових документів; веде облік і відповідає за зберігання
виконавчих листів і пенсійних повідомлень; складає заявки для одержання
грошей у банку для виплати заробітної плати; таксує і розробляє звіти
матеріально-відповідальних осіб; складає та оформляє документи з усіх
банківських операцій та реєструє їх; забезпечує цільове використання
коштів, отриманих у банку, веде облік щодо них; робить записи у Головній
книзі, звіряє дані журналів-ордерів з оборотами за синтетичними
рахунками.

Головний бухгалтер зобов’язаний ВАТ «Добромильський ДОК»:

а) керуватися у своїй роботі законодавчими і нормативними документами,
прийнятими у встановленому порядку, нести відповідальність за дотримання
методологічних принципів і стандартів бухгалтерського обліку;

б) забезпечувати облік і контроль господарських операцій, руху активів,
власності та зобов’язань, складання і подання установлених форм
звітності;

в) підписувати разом з керівником підприємства грошові та розрахункові
документи, кредитні і фінансові зобов’язання.

У ВАТ «Добромильський ДОК» головний бухгалтер має таких заступників:
заступник головного бухгалтера, бухгалтери, обліковці, бухгалтер –
касир.

Структуру бухгалтерії показано на рис 2.2

Рис.2.2 Структура бухгалтерії ВАТ «Добромильський ДОК»

Отже, в даному підрозділі було розглянуто облікову політику ВАТ
«Добромильський ДОК». При організації ведення обліку підприємство
дотримується Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову
звітність в Україні”.

2.3 Аналіз фінансово-господарської діяльності ВАТ «Добромильський ДОК»

Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства та стану його
активів і зобов’язань відіграє в ринкових умовах важливу роль. Він
необхідний для поліпшення організації фінансів та підвищення
ефективності їх використання в процесі господарської діяльності.

Зміст аналізу полягає у вивченні розміщення і використання засобів
виробництва, платоспроможності підприємства.

При проведенні аналізу перш за все необхідно звернути увагу на зміну
валюти балансу. Зростання валюти балансу є позитивним показником, але у
випадках, коли це зростання відбувається не за рахунок збільшення
боргових зобов’язань, а внаслідок збільшення власного капіталу.

Зменшення валюти балансу сповіщає про звуження діяльності підприємства.

В такому разі необхідно детально розглянути кожну причину такого
звуження.

Негативним явищем в балансі є зростання дебіторської та кредиторської
заборгованості звітного періоду.

З метою об’єктивного оцінювання економічного стану ВАТ «Добромильський
ДОК» наводимо значення основних показників, що характеризують діяльність
підприємства за останні 3 роки.

Важливим показником при аналізі фінансового стану є платоспроможність
підприємства, яку визначають шляхом розрахунку коефіцієнтів ліквідності.
Ліквідність характеризує здатність підприємства швидко мобілізувати
активи для погашення своїх зобов’язань. Показники ліквідності наведені в
табл.2.1

Таблиця 2.1

Показники ліквідності ВАТ «Добромильський ДОК» за 2005-2007 рр.

Назва показникаФормулаНорм.

знач. Роки

Відхилення

2005-2006Відхилення

2006-2007200520062007Коефіцієнт поточної ліквідностіФ.1р.260

Ф.1р.620> 11,1770,9821,601-0, 190,62Коефіцієнт абсолютної
ліквідностіФ.1р.220+230+240

Ф.1р.620 >0, збільш. 0,0140,0110,311-0,0030,3

Фактичні показники ліквідності на ВАТ «Добромильський ДОК» відповідають
нормативним, тому майбутню платоспроможність підприємства можна вважати
задовільною. Одна з найважливіших характеристик фінансового стану
підприємства – стабільність його діяльності з позиції довгострокової
перспективи. Вона пов’язана з загальною фінансовою структурою
підприємства, ступенем його залежності від кредиторів та інвесторів.
Фінансова стабільність – це спроможність підприємства здійснювати
діяльність стабільно завдяки фінансовому забезпеченню власними
оборотними та залученими коштами. Показники платоспроможності
представлені в табл.2.2

Таблиця 2.2

Показники платоспроможності ВАТ «Добромильський ДОК»

за 2005-2007 рр.

Назва показникаФормулаНорм.

Знач. РокиВідхилення

2005-2006Відхилення

2006-2007200520062007Власні обігові коштиФ.1р.380+430+480-080Збільш.
163,7-243.15-187,727,15Коефіцієнт платоспроможностіФ.1р.380

Ф.1р.640Збільш. 0,7680,6937.07-0,756,377Коефіцієнт фінансової
залежностіФ.1р.640

Ф.1р.380Зменш. 1,3021,44150,930,13949,489Коефіцієнт фінансового ризику

Ф.1р430+480+620+630

Ф.1р.380<1, зменш. 0,300,4415,180,1414,74 Коефіцієнт забезп. власними об. засобами Ф.1р.260-р.620 Ф.1р.260 < 0,1 0,151 0,02 23,72 0,17 23,74Маневреність власних обігових коштівФ.1р.230+р.240 Ф.1р.260+270-620-630 Зменш. 0,076 0,61 17,59 0,686 18,2Коефіцієнт фінансової стійкостіФ1р380+430+480+630 Ф.1р.640Зменш. 0,7680,6938,66-0,757,967 За 2007рік відбулося збільшення платоспроможності ВАТ "Добромильський ДОК" порівняно з 2006роком, проаналізувавши коефіцієнт фінансового ризику можна сказати, що у 2007р на кожну одиницю власних коштів припадає 0,38грн залучених, у 2006-0,44грн, а у 2005-0,30грн., тому підприємство є не залежним від позикових коштів. Для оцінки рівня ефективності використання ресурсів підприємства застосовують різні показники оборотності. Показники оборотності мають велике значення для оцінки фінансового стану підприємства, тому що швидкість обороту майна безпосередньо впливає на платоспроможність підприємства. Крім того, збільшення швидкості оборотності, при інших умовах, відображає підвищення виробничо-технічного стану. Показники ділової активності наведені в табл.2.3 Таблиця 2.3 Показники ділової активності ВАТ "Добромильський ДОК" за 2005-2007 рр. Назва показникаФормулаНорм. Знач. Роки Відхилення 2005-2006Відхилення 2006-2007200520062007Коефіцієнт оборотності активівФ.2р.035 (Ф.1р. к.3р.280+к.4р.280) /2Збільш. 3.262.533.15-0,730,62Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованостіФ.2р.035 (Ф.1р. к.3р.160 + к.4р.160) /2Збільш. 8.627.677.07-0,95-0,6Строк погашення дебіторської заборгованості360 К. об. дзЗменш. 41,7646,9450,935,183,99Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості Ф.2р.035 (Ф.1р. к.3р.530 + к.4р.530) /2Збільш. 11,0510,4715,18-0,584,71 Строк погашення кредиторської заборгованості 360 К. об. кз Зменш. 32,6 34,4 23,7 1,8 10,7Коефіцієнт оборотності ОЗФ.2р.035 Ф.1р.031(3) +031(4) /2Збільш. 15,8413,0217,5-2,824,57Коефіцієнт оборотності власного капіталуФ.2р.035 Ф.1р. (380(3) +380 (4)) /2Збільш. 13,678,758,66-4,92-0,09Коефіцієнт оборотності запасівФ.2. р.035 Середній залишок не грошових оборотних активівЗбільш. 0,43,986,13,582,12 Найбільш задіяно активів було у 2005 році, а найменш – 2006. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості у 2005р. був найвищим, у 2006 дещо спав, а у 2007 знизився до 7,07, це означає, що при 360робочих днях дебітори погасять нам свою заборгованість через 41,76 днів - 2005,46,94 – 2006р, 50,93-2007. Це негативно впливає на діяльність підприємства, так як зменшується обертання коштів. Показник кредиторської заборгованості показує скільки оборотів необхідно підприємству для оплати заборгованості. Чим вищий даний коефіцієнт тим більшу активну структуру мають оборотні засоби, тим стійкіший фінансовий стан товариства. Показники прибутковості показують, наскільки ефективно використовувались всі ресурси, які забезпечили отримання фірмою прибутку. Рентабельність як показник дає уявлення про достатність прибутку порівняно з іншими окремими величинами, які впливають на виробництво, реалізацію і взагалі на фінансово-господарську діяльність підприємства. При визначенні показника рентабельності прибуток співвідноситься з чинниками, які мають найбільший вплив на його отримання. До таких чинників належать інвестиції, активи, витрати. Показники рентабельності показані в табл.2.4 Рентабельність як показник дає уявлення про достатність прибутку порівняно з іншими величинами, які впливають на виробництво і реалізацію. Найбільшу прибутковість власний капітал приніс у 2005році, найменшу – у 2007. це пояснюється збільшенням самого капіталу, і зменшенням його оборотності, хоч капітал за всі роки приносить прибуток. Найменша рентабельність активів була у 2006році. це означає, що грошові кошти збільшилися, але не у відповідності до збільшення прибутку. При аналізі прибутковості підприємства можна сказати, що дане підприємство є прибутковим і платоспроможним за всі 3 роки. Таблиця 2.4 Показники рентабельності ВАТ "Добромильський ДОК" за 2005-2007 рр. Назва показникаФормулаНорм. Знач. РокиВідхилення 2005-2006Відхилення 2006-2007 200520062007Коефіцієнт прибутковості власного капіталуФ.2р.220 Ф.1р. (380(з) +р.380(4)) /2> 0, збільш. 0,40,10,07-0,3-0,03Коефіцієнт
рентабельності активівФ.2р.220

Ф.1р. (280(3) +280(4)) /2> 0, збільш.
0,0980,0270,091-0,0710,064Рентабельність продукціїФ.2р.100

Ф.2р.040> 0, збільш. 0,0460,0570,0690,0110,012Рентабельність
реалізаціїФ.2р.100

Ф.2р.010-р.015-р.020> 0, збільш. 0,0170,0420,0540,0250,012

Отже, розрахувавши показники фінансового стану підприємства можна
зробити висновок, що фактичні показники ліквідності на ВАТ
«Добромильський ДОК» відповідають нормативним, тому майбутню
платоспроможність підприємства можна вважати задовільною. За 2007рік
відбулося збільшення платоспроможності ВАТ «Добромильський ДОК»
порівняно з 2006роком, проаналізувавши коефіцієнт фінансового ризику
можна сказати, що у 2007р на кожну одиницю власних коштів припадає
0,38грн залучених, у 2006-0,44грн, а у 2005-0,30грн., тому підприємство
є не залежним від позикових коштів. Найбільш задіяно активів було у 2005
році, а найменш – 2006. Коефіцієнт оборотності дебіторської
заборгованості у 2005р. був найвищим, у 2006 дещо спав, а у 2007
знизився до 7,07, це означає, що при 360робочих днях дебітори погасять
нам свою заборгованість через 41,76 днів — 2005,46,94 – 2006р,
50,93-2007. Це негативно впливає на діяльність підприємства, так як
зменшується обертання коштів. Показник кредиторської заборгованості
показує скільки оборотів необхідно підприємству для оплати
заборгованості. Чим вищий даний коефіцієнт тим більшу активну структуру
мають оборотні засоби, тим стійкіший фінансовий стан товариства.

РОЗДІЛ 3. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ВИТРАТ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ НА

ВАТ «Добромильський ДОК»

3.1 Порядок документального оформлення витрат на оплату праці

На ВАТ Добромильський ДОК» між працівниками і адміністрацією
підприємства укладено колективний договір, на основі якого підприємство
здійснює розрахунки з своїми працівниками. В колективному договорі, який
затверджено протоколом № 6 від 04.01. 2004р. статтею 4 „Оплата праці”
визначається, що головною цілю соціального захисту, яку переслідує
підприємство і з метою якого укладено колективний договір, є
забезпечення росту заробітної плати, яка б в умовах ринкових відносин
випереджувала темпи росту інфляції з врахуванням прожиткового мінімуму.

Оплата праці працівників визначається їх особистим трудовим внеском з
урахуванням кінцевих результатів роботи підприємства і максимальними
розмірами не обмежується.

Основним документом, який визначає оплату праці на підприємстві є
Положення про оплату праці на підприємстві. Даний документ містить:

загальні принципи організації оплати праці на підприємстві, системи і
форми оплати праці;

штатний розклад працівників підприємства [Додаток Ж] ;

побудову основної оплати праці з інструкціями по посадах і професіях
тарифних ставок;

обумовлені доплати, надбавки і компенсації із зазначенням їх розмірів;

інші преміальні системи, що використовуються на підприємстві [26,
с.244].

На ВАТ «Добромильський ДОК» затверджене положення про оплату праці
працівників ВАТ «Добромильський ДОК», згідно з яким:

1. Оплату праці спеціалістам, службовцям виробничим працівникам та
водіям проводити у відповідності до затвердженого штатного розпису за
фактично відпрацьований час.

2. Проводити доплату працівникам за ненормований робочий день в розмірі
25% місячної тарифної ставки.

3. Проводити доплату за роботу в святкові і вихідні дні в подвійному
розмірі до посадового окладу за кожну годину роботи в цей час.

4. Проводити доплату за суміщення професій (посад) в розмірі до 100%
тарифної ставки.

5. Проводити доплату за виконання обов’язків тимчасово відсутнього
працівника в розмірі до 100% тарифної ставки (окладу) відсутнього
працівника.

ВАТ «Добромильський ДОК» своїм працівникам надає такі матеріальні
допомоги: на оздоровлення та придбання медикаментів на лікування, в
зв’язку з тяжким матеріальним становищем, на поховання та інше,
одноразові виплати з нагоди святкування: міжнародного жіночого дня 8
Березня.

Облік праці та її оплати на ВАТ «Добромильський ДОК» організований таким
чином, що сприяє підвищенню продуктивності праці, а також правильному
обчисленню чисельності працівників для обліку заробітної плати.

Процес обліку оплати праці можна поділити на етапи: облік особового
складу та використання робочого часу; облік виробітку продукції і
заробітної плати.

Типові форми кадрової документації наведено в табл.3.1

Таблиця 3.1

Типові документи з обліку особового складу

П-1Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу; П-2Особова картка;
П-3Алфавітна картка; П-4Особова картка фахівця з вищою освітою, який
виконує науковоП-5Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу;
П-6Наказ (розпорядження) про надання відпустки; П-7Список про надання
відпустки; П-8Наказ (розпорядження) про припинення дії трудового
договоруП-13Табель обліку використання робочого часу;
П-49РозрахунковоП-50Розрахункова відомість; П-52Розрахунок заробітної
плати; П-53Платіжна відомість; П-54Особовий рахунок; П-56Накопичувальна
картка обліку заробітної плати.

Оформлення працівника на досліджуване підприємство здійснюється на
основі наказу (розпорядження) про прийняття на роботу, який складається
у довільній формі. На працівника відкривається особова картка, в якій
зазначаються необхідні анкетні дані і всі зміни, які відбуваються у його
роботі і водночас роблять позначку про прийняття на роботу у трудовій
книжці. Крім того кожному працівнику присвоюється табельний номер, який
у подальшому проставляється на всіх документах, котрі стосуються цього
працівника.

Для обліку використання робочого часу застосовують табель обліку
використання робочого часу. Дані табельного обліку використовуються
також для визначення заробітку працівників, які перебувають на
погодинній оплаті праці, та окремих виплат іншим працівникам. Табель
являє собою іменний список усіх працівників з позначками проти кожного
прізвища про використання робочого часу. Табель обліку використання
робочого часу поданий в (Додатку З).

Зведеним документом, який відображає розрахунки з робітниками і
службовцями, є розрахунково-платіжна відомість. Ця відомість складається
щомісяця у розрізі працівників. Відомість складається з чотирьох частин.
У першій частині вказується прізвище, ім’я, по-батькові кожного
працівника і його посада, у другій – суми всіх видів нарахованої
заробітної плати, в третій – утримання за їх видами, а в четвертій –
суми, які належать до виплати.

Видача авансу на підприємстві виконується за платіжною відомістю. Дані
про аванс, який виплачується, про суми утримання податків, які
обчислюються по заробітній платі, та інші утримання записуються протягом
місяця у відкриту на поточний місяць розрахунково-платіжну відомість.

Для запису за кожний місяць протягом року всіх видів нарахувань і
утримань із зарплати працівника на підставі первинних документів по
обліку відпрацьованого часу застосовується особовий рахунок.

ВАТ «Добромильський ДОК» проводить нарахування оплати відпусток з
використанням резерву оплати відпусток, який створюється з метою
рівномірного розподілу витрат на оплату відпустки протягом звітного
періоду.

Резерв оплати відпусток створюється шляхом щомісячного його нарахування
за нормативом від фактичних витрат на оплату праці.

При розрахунку нормативу враховується заробітна плата, яка включається
до розрахунку середнього заробітку за рік, і відрахування на соціальні
заходи. Норматив резерву відпусток становить 10% фактичних витрат на
оплату праці в місяць.

Сума, яка нарахована працівнику за виконану роботу, і сума, яка належить
до виплати, як правило, відрізняються одна від одної на суму проведених
утримань із заробітної плати. Утримання можуть бути обов’язкові
(провадяться у випадках, передбачених законодавством) і утримання, які
здійснюються за ініціативою підприємства. При кожній виплаті зарплати
загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 50% зарплати.

3.2 Аналіз особливостей ведення обліку витрат на оплату праці у ВАТ
«Добромильський ДОК»

Облік витрат на оплату праці ведеться за допомогою синтетичних та
аналітичних розрахунків.

Облік розрахунків з витрат на оплати праці здійснюється на рахунку 81
„Витрати на оплату праці”. Характеристика цього рахунку наводиться в
табл.3.2

Таблиця 3.2

Характеристика рахунку з обліку витрат на оплату праці

Назва та шифрПризначення рахункуПо дебету відображаєтьсяПо кредиту
відображаєтьсяОбліко-вий регістр81 «Витрати на оплату праці»Узагальнення
інформації про розрахунки з персоналом, які відносяться як до
облікового, так і до необлікового складу підприємства, — з оплати праці
(за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), а також
розрахунки за не одержану персоналом у встановлений термін суму з оплати
праці (розрахунки з депонентами) здійснюється на рахунку 81 «Витрати на
оплату праці»). Облік затрат за елементом затрат, які в кінці періоду
разом з доходами, відображеними на рахунках «Доходи і результати»
діяльності, списують безпосередньо на рахунок 79 «Фінансові результати».
списання цих витрат, на виробництво продукції (робіт, послуг), до затрат
допоміжних виробництв, які прямо включаються до виробничої собівартості
продукції (робіт, послуг) Журнал 5

Рахунок 81 „Витрати на оплату праці” має такі субрахунки:

811 «Виплати за окладами і тарифами»

812 «Премії та заохочення»

813 «Компенсаційні виплати»

814 «Оплата відпусток»

815 «Оплата іншого невідпрацьованого часу»

816 «Інші витрати на оплату праці»

Синтетичний облік оплати праці здійснюється при журнальній формі
бухгалтерського обліку у журналі №5, в якому зазначається нарахована
заробітна плата як у цілому, так і в розрізі окремих об’єктів витрат на
підприємстві. Виплата заробітної плати знаходить своє відображення у
журналі №1.

Аналітичний облік розрахунків по заробітній платі має стільки ж
рахунків, скільки працюючих на підприємстві за обліковим складом, тобто
це облік розрахунків по заробітній платі по кожному працюючому окремо.
Сума всіх нарахувань заробітної плати по кожному аналітичному рахунку
(тобто по кожному працюючому) дорівнюватиме кредитовому обороту
синтетичного рахунка № 66 за звітний місяць, тобто сумі нарахованої
заробітної плати по цеху, відділу, підприємству в цілому. Сума всіх
утримань за аналітичними рахунками дорівнюватиме дебетовому обороту
синтетичного рахунку № 81. Сума в графі розрахунково-платіжної відомості
«Сума, належна до виплати» аналітичних рахунків дорівнює кредитовому
сальдо синтетичного рахунку № 81 „Витрати на оплату праці”. Кредитове
сальдо рахунку 81 показує заборгованість підприємства робітникам і
службовцям на перше число кожного місяця.

Аналітичний облік розрахунків з депонентами здійснюється у „Книзі обліку
розрахунків з депонентами” (типова форма №8), яка відкривається у
розрахунку на один календарний рік. Записи в книгу прізвищ працівників,
а також не отриманих ними сум здійснюється позиційним способом за
результатами закриття кожної розрахунково-платіжної відомості, або
платіжної відомості на протязі року.

Треба зауважити, що депоновані суми не включаються до відомостей на
видачу заробітної плати у наступні місяці. Для їх отримання працівнику
необхідно особисто звернутися до бухгалтерії. Видача депонованої
заробітної плати здійснюється лише за видатковим касовим ордером. За
фактом отримання депонованих сум із каси у Книзі робиться відповідна
відмітка про номер видаткового касового документа, а також зазначається
видана сума проти того місяця року, в якому було здійснено вказану
виплату.

Відображення затрат підприємства, у тому числі і затрат на оплату праці,
можна здійснювати трьома способами:

за допомогою рахунків тільки класу 9 „Витрати діяльності”;

2) за допомогою рахунків класів 8 „Витрати за елементами” і 9 „Витрати
діяльності”;

3) малим і неприбутковим підприємствам – тільки за допомогою рахунків
класу 8 „Витрати за елементами”.

ВАТ «Добромильський ДОК» при нарахуванні заробітної плати використовує в
обліку рахунки класу 8 „Витрати за елементами”. Нарахування витрат на
оплату праці і обов’язкових зборів відноситься в дебет рахунків 81
„Витрати на оплату праці”,82 «Відрахування на соціальні заходи».

Типову кореспонденцію бухгалтерських рахунків по обліку оплати праці
наведено у табл.3.3

Таблиця 3.3

Кореспонденція бухгалтерських рахунків по обліку оплати праці

Зміст господарської операціїКореспонденція рахунківДтКт

Відпущено матеріали у виробництво

801

201МШП передано в експлуатацію80122Нарахована заробітна плата основним
працівникам811661Нараховано збір на обов’язкове пенсійне
страхування821651Нараховано збір на обов’язкове соціальне
страхування822652Нараховано збір на обов’язкове соціальне страхування на
випадок безробіття823653Нарахована амортизація основних виробничих
засобів831131Нарахована заробітна плата загально цехового
персоналу811661Проведено нарахування на обов’язкові види страхування від
зарплати цехового персоналу81165Нарахована заробітна плата
адмінперсоналу підприємства811661Проведено нарахування на обов’язкові
види страхування від зарплати адміністративного персоналу81165Нарахована
заробітна плата працівникам відділу збуту811661Проведено нарахування на
обов’язкові види страхування від зарплати працівників відділу збуту81165

Списано витрати на відрядження та інші господарські витрати

84

372Здійснено списання витрат підприємства2381,82,83,84Оприбуткована
продукція на склад2623Списана собівартість готової продукції на
фінансові результати7926

Остання операція відображається на рахунках лише тоді, коли буде
здійснено реалізацію продукції, тобто тут повинен бути задіяний принцип
відповідності доходів і витрат.

Крім того слід зазначити, що підприємство при застосуванні даного
варіанта обліку витрат може і не використовувати рахунок 23
«Виробництво». У цьому випадку в кінці звітного періоду витрати за
елементами разом з доходами списуватимуться безпосередньо на рахунок 79
«Фінансові результати».

Як рекомендації по удосконаленню діючої системи організації обліку
пропонуємо затвердити порядок документообігу зокрема, щодо руху
документів у ВАТ «Добромильський ДОК» стосовно витрат на оплату праці.

Отже, в цьому розділі були розглянуті особливості ведення
бухгалтерського обліку витрат на оплату праці, доплати та надбавки,
синтетичний і аналітичний облік та документування розрахунків витрат на
оплату праці, які використовуються на підприємстві ВАТ «Добромильський
ДОК».

ВИСНОВКИ

Дипломне дослідження виконане на матеріалах ВАТ «Добромильський ДОК».
Кваліфікаційна робота складається з трьох розділів.

У першому розділі ми розглянули дві основні форми заробітної плати:
погодинну та відрядну. Погодинна зарплата нараховується робітникам
залежно від кваліфікації і фактично відпрацьованого часу. Відрядна форма
заробітної плати застосовується на роботах, де праця піддається точному
і повному обліку, де широко використовуються норми виробітку.

На сьогоднішній день існує багато законодавчо-нормативних актів, за
допомогою яких держава регулює питання оплати праці. Законодавча база
оплати праці є доволі мінливою і потребує до себе постійної уваги як з
боку науковців-теоретиків так і бухгалтерів-практиків у зв’язку з
постійними її змінами.

Фонд оплати праці на підприємстві складається з фонду основної
заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати та інших
заохочувальних і компенсаційних виплат.

У другому розділі розглянули фінансово-економічну діяльність. Так
наприклад основними видами діяльності досліджуваного підприємства є:

виробництво та реалізація меблів;

виробництво пружинних блоків;

їх монтаж та ремонт;

реалізація готової продукції.

Формування облікової політики на ВАТ «Добромильський ДОК» здійснюється
головним бухгалтером і затверджується наказом директора.

Метою діяльності головного бухгалтера ВАТ «Добромильський ДОК» є
забезпечення дотримання на підприємстві встановлених єдиних
методологічних принципів бухгалтерського обліку, складання і подання у
встановлений термін фінансової та податкової звітності і контроль за
раціональним, економним використанням матеріальних ресурсів, збереженням
товарно-матеріальних цінностей.

У третьому розділі ми розглядали розрахунки з витрат на оплату праці на
ВАТ «Добромильський ДОК».

Основними формами для підтвердження здійснених витрат на оплату праці на
ВАТ «Добромильський ДОК» є розрахунково-платіжна відомість та особовий
рахунок.

Отже при написанні роботи вирішили ряд завдань, зокрема:

провели характеристику особливостей господарсько-фінансової діяльності
підприємства та їх вплив на організацію та ведення бухгалтерського
обліку розрахунків з витрат на оплату праці.

розглянули питання обчислення основної і додаткової заробітної плати,
утримань і нарахувань на неї;

дослідили облікову політику ВАТ «Добромильський ДОК»;

дослідили посадові інструкції працівників бухгалтерії ВАТ
«Добромильський ДОК»;

охарактеризували типові форми документації з організування витрат на
оплату праці у ВАТ «Добромильський ДОК»;

здійснили опис аналітичного і синтетичного обліку витрат на оплату праці
досліджуваного підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. По бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон
України від 16.07. 1999р. №996-ХVI (зі змінами та доповненнями).

2. Про відпустки: Закон України від 14.11. 1996р. №504/96-ВР.

3. Про затвердження типових форм первинного обліку особового складу
підприємства, установи, організації Наказ Державного комітету статистики
України від 09.10. 1996р. №253.

4. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з
тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням
та похованням: Закон України від 18.01. 2001р. №2240-ІІІ (зі змінами і
доповненнями).

5. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття: Закон України від 02.03. 2000р. №1533-ІІІ (зі змінами і
доповненнями).

6. Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати:
Постанова Кабінету Міністрів України від 08.02. 1995р. №100 (зі змінами
і доповненнями).

7. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили
втрату працездатності: Закон України від 23.09. 1999 №1105-ХІV.

8. Про колективні договори та угоди: Закон України від 01.07. 1993р.
№3291-ХІІ.

9. Про працю України: Закон України від 10.12. 1971р. №322-VIII.

10. Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22.05. 2003р.
№889-ІV.

11. Про податок на додану вартість: Закон України від 03.04. 1997 р.
№168/97 – ВР зі змінами і доповненнями

12. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань
і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений Наказом
Міністерства фінансів України від 30.11. 1999р. №291.

13. Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного
соціального страхування: Закон України від 11.01. 2001р. №2213-ІІІ.

14. Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України від
22.02. 2001р. №2272-ІІІ.

15. Про систему оподаткування: Закон України №77/97-ВР від 18.02. 1997р.

16. Про оплату праці: Закон України від 24.03. 1995р. №108/95-ВР (зі
змінами і доповненнями).

17. Про охорону праці: Закон України від 14.10 1992р.2694-ХІІ.

18. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник для студентів ВНЗ / Т.А.
Бутинець, Л.В. Чижевська, С.Л. Береза / За ред. проф.Ф. Ф. Бутинця. —
Житомир: ЖІТІ, 2000. -672 с.

19. Бухгалтерський облік в Україні: Навчальний посібник/ за редакцією
Р.Л. Хом’яка. – 2-ге видання. — Львів: «Інтелект — Захід», 2003. – 820с.

20. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія:
підручник, Київ: ІЗМН, 1997.

21. Бутинець Ф.Ф., Олійник О.В., Шигун М.М., Шулепова С.М. Організація
бухгалтерського обліку. — Житомир: ПП “Рута”, 2001. — 316с.

22. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред. проф.Ф. Ф.
Бутинця. — Житомир: ЖІТІ, 2002. — 608с.

23. Воротіна Н.В. Теоретичні питання податкового законодавства України/
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних
наук. – К., 1996.

24. Грабова Н.М., Кривоносов Ю.Г. Облік основних господарських операцій
в бухгалтерських проводках. Київ: «А. С.К. «, 2001.

25. Грачова Р. Бухгалтерський облік податку на прибуток // Дебет-Кредит.
– 2001 – №18.

26. Гуйда Л. Облік землі. – 2006. – №15.

27. Григорук А.А., Палюх М.С., Литвин Л.М., Літвінова Т.Д. Основи
економічної теорії: політекономічний аспект / За ред. Григорука А.А.,
Палюха М.С. – Тернопіль, 2002. – 304 с.

28. Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник – Харьков: КОНСУМ, 1997.

29. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег/ Пер. с англ. –
М., 1978.

30. Лишиненко О.В. Бухгалтерський фінансовий облік. Навчальний посібник.
— К.: Вид-во «Центр учбової літератури, 2003. -524с.

31. Макконелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. В
2 т.: Пер. с англ. Т.1. — М.: Республика, 1992. — 399 с.; T.2. — М.:
Республика, 1992. — 400с.

32. Маршалл А. Принципы политической экономии: В 3 т. – М., 1993.

33. Посібник з бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності
підприємствами України / проект USAID «Реформа бухгалтерського обліку та
аудиту в Україні». — К., — 2002. — 472 с.

34. Пушкар М.С. Фінансовий облік. — Тернопіль, 2002. — 389с.

АНОТАЦІЯ

Бакалаврська кваліфікаційна робота виконана на тему «Бухгалтерський
облік витрат на оплату праці ВАТ «Добромильський ДОК». Метою
бакалаврської роботи є дослідження існуючих наукових і практичних
рекомендацій щодо удосконалення організації та методики обліку витрат на
оплату праці на підприємстві. Розглянути поняття: зарплати, витрат на
оплату праці, документування, синтетичний та аналітичний облік витрат на
оплату праці ВАТ «Добромильський ДОК».

ANNOTATION

Bachelor qualifying work is executed on a theme «Record-keeping of
charges of payment of labour on liability Company limite» WAT
«Dobromylski DOK». The study, detailed consideration and researsh of
Statutes of record-keeping, in labour on enterprise is the purpose of
Bachelor work. The concept of charges of payment of labour and wages,
legal frameworks and principles of forming of charges of payment of
labour, is examined in Bachelor work. It is lighted The question of
documenting, analytical accounting of charges of payment of labour
synthetic and.

Похожие записи