.

Вибіркова перевірка (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
591 5833
Скачать документ

Реферат на тему:

Вибіркова перевірка

У процесі збору даних аудитор повинен прийняти рішення за кожним
положенням, що міститься як у первісних документах, так і в
бухгалтерській звітності. Такі рішення стосуються питання про те, яку
кількість даних необхідно одержати, тобто яким повинен бути обсяг
перевірки при аналізі господарської діяльності.

Розмір вибірки залежить від різних факторів. Так, від оцінки аудитором
стану обліку і внутрішнього контролю на підприємстві будуть залежати й
усі його наступні дії, тобто якщо в результаті вивчення звітності
клієнта і бесід з персоналом аудитор впевниться в тому, що звітність
складена правильно на основі достовірних вихідних даних, то він може
взагалі обмежитись оглядовою перевіркою.

Якщо ж такої впевненості немає, слід проводити аудиторську перевірку.
Але жодна з аудиторських перевірок не може і не повинна охоплювати всі
господарські операції, здійснені протягом періоду, що аналізується. Якби
для кожної обраної процедури аудитор повинен би був вивчити кожний
елемент сукупності, то було б практично неможливо провести повну
аудиторську перевірку у визначений термін.

У зв’язку з цим аудиторські фірми (аудитор) проводять вибіркову
перевірку, яка є більш ефективною порівняно із суцільною.

Характеристика вибірки як методу перевірки

Вибірка в аудиті — це процес вибору й аналізу частин даних з метою
отримання інформації чи оцінки стану всієї сукупності.

Так, аудитор перевіряє інформацію по 10-ти з 50 найменувань матеріальних
запасів, на основі цієї перевірки робить висновок щодо правильності
всієї сукупності інформації по матеріальних запасах

Норми і правила використання аудиторської вибірки під час аудиторської
перевірки, а також порядку визначення і побудови вибіркових тестів
регламентовані МСА 530 «Аудиторська вибірка та інші процедури вибіркової
перевірки»

Термін «аудиторська вибірка», або «вибіркова перевірка» означає
використання аудиторських процедур стосовно менш ніж 100 %
бухгалтерських проводок або показників фінансової звітності, котрі
дозволяють аудитору отримати аудиторські докази і, оцінивши окремі
характеристики відібраних даних, розповсюдити дієвість цих доказів на
всю сукупність даних

При побудові аудиторської вибірки необхідно враховувати конкретну мету
аудиту, сукупність даних (загальну сукупність) і обсяг вибірки.

Мета вибіркової перевірки.

Насамперед аудитор має визначити конкретну мету аудиторської вибірки і
процедур аудиту, шляхом яких така мета може бути досягнута найкращим
чином

Уся група однорідних даних, що підлягає розгляду аудитором, називається
«сукупністю» (популяцією) Сукупність — це набір окремих груп
(підсукупностей) та елементів Наприклад, якщо метою аудиту є перевірка
на предмет достовірного відображення кредиторської заборгованості, то
генеральною сукупністю даних може бути перелік усіх кредиторів.

Окремі дані, які складають генеральну сукупність, вважаються елементами
вибірки Вибірка елементів із генеральної сукупності може бути здійснена
різноманітними методами В аудиті за елементи можуть братися статті, із
записів яких проводиться вибірка Тому для оцінки сукупностей уся
документація клієнта розбивається на однорідні масиви даних за різними
ознаками — характером документів, матеріально відповідальними особами,
тимчасовою послідовністю тощо

Для досягнення найефективнішої побудови вибірки використовують метод
стратифікації Під стратифікацією слід розуміти процес розподілу
загальної сукупності на більш дрібні гадсукупності, кожна з яких має
свою власну вартісну характеристику Кожна пщсукупність повинна чітко
визначатися для того, щоб кожний елемент вибірки включався тільки в одну
виділену під-сукупність Стратифікація дозволяє аудитору скерувати свої
зусилля на тих даних, які містять найвищий ризик помилки.

Аудитор повинен визначити елементи вибірки таким чином, щоб вибірка була
репрезентативною Вибірка вважається репрезентативною (представницькою)
для даної сукупності, якщо п характеристики (тобто сумарний розмір її
елементів чи сума помилки, яка в ній міститься) математично пропорційні
показникам усієї сукупності При репрезентативній вибірці її результат
може бути перенесений на всю сукупність.

Перенесення (екстраполювання) помилки, виявленої у вибірці, на всю
сукупність називається екстраполяція Наприклад, балансова вартість
сукупності — 5000 грн. Балансова вартість вибіркової сукупності — 10
грн. Помилка, яка була визначена по вибірці, репрезентативна і складає
4% Якщо аудитор екстраполює помилку на всю сукупність, він перемножує
вартість сукупності на помилку (5000 х4%) і вважає, що дані по
сукупності спотворені на 200 грн.

AE

AПри проведенні складного аудиту доцільно застосовувати метод
стратифікації вибірки за окремими статтями Вибірки зазвичай формуються
за наступними статтями

– перевірка системи внутрішнього контролю,

– виробничі запаси,

– собівартість виготовленої продукції,

– дебіторська заборгованість,

– кредиторська заборгованість,

– витрати,

~ банківські рахунки

Для того, щоб зробити достовірний висновок по всій груш, який
Грунтується на аналізі деяких відібраних частин цієї групи, вибіркова
перевірка повинна проводитись за чітко розробленою програмою, яка
дозволить прийти до правильного висновку

Ризик, чи непередбачуваність, неминучі при проведенні аудиту. Навіть за
найкращих обставин є ризик того, що суттєві помилки не будуть виявлені
ні процедурами внутрішнього контролю, ні в процесі аудиту..

Аудиторський ризик при проведенні вибіркової перевірки полягає в тому,
що висновок про сукупність може бути зроблений помилково. Такий ризик
включає два компоненти ризик помилки вибірки і ризик неефективності
вибіркової перевірки.

Ризик помилки вибірки — це ймовірність того, що за даними вибірки буде
отримана неправильна інформація про сукупність (вибірка
нерепрезентативна). Наприклад, сукупність включає 20 елементів, 3 з них
включені до вибірки. Усі одиниці вибірки мають помилки, але жодні інші
одиниці сукупності помилок не мають. За результатами перевірки робиться
висновок, що З/З, чи 100% вибраної сукупності помилкові. Насправді,
тільки 3/20, чи 15% сукупності помилкові.

Інші помилки — це можливість допущення інших помилок, які можуть
призвести до неправильних висновків, зроблених на основі вибірки. До них
належить застосування неправильної техніки проведення вибіркової
перевірки; неправильно визначена сукупність; не визначені (пропущені)
помилки в елементах вибірки. Ризик інших помилок можна мінімізувати
шляхом планування і правильного виконання плану перевірки.

При визначенні обсягу вибірки аудитор повинен брати до уваги існування
ризику неефективності вибіркової перевірки, припустиму помилку й
очікувану помилку.

Ризик неефективності вибіркової перевірки — це ймовірність того, що
аудиторський висновок, підготовлений на засадах вибіркового дослідження,
може відрізнятися від висновку, якби аудитор зробив таку перевірку
шляхом суцільної перевірки з використанням тих самих аналітичних
процедур. Ризик неефективності вибіркової перевірки свідчить про
ймовірність помилкового рішення, яке може бути прийняте на підставі
даних вибірки. Він існує і при статистичних, і при нестатистичних
методах вибіркової перевірки. Його не можна оминути при вибірковому
контролі.

Характеристика методів вибірки

Процес вибіркового аудиту складається з наступних основних процедур:

– дослідження складу загальної сукупності; .

– визначення обсягу та інтервалу вибірки;

– вибір методів відбору;

– перевірка вибіркової сукупності;

– оцінка результатів вибіркової перевірки;

– оцінка ризику вибіркового контролю;

– екстраполяція результатів перевірки і підготовка висновку.

Результати вибірки обґрунтовуються і фіксуються в робочих документах.

Незважаючи на існування великої кількості методів відбору об’єктів
перевірки, найпоширенішими вважаються наступні:

– метод випадкового відбору, який забезпечує рівні шанси для
потрапляння у вибірку кожного елемента загальної сукупності,
використовуючи, наприклад, таблицю випадкових чисел;

– систематичний вибір, котрий являє собою вибір даних для перевірки з
використанням постійного інтервалу між вибірками і випадкового старту
для першого інтервалу. Інтервал може визначатися на певній кількості
даних, наприклад, кожний 10-й номер грошового документа або збільшення
сукупності вартості на десять тисяч гривень. При використанні системного
вибору аудитор повинен визначити, що сукупність даних не структурована
таким чином, що інтервал вибірки буде відповідати певній
сукупності даних;

– безсистемний вибір, який може бути прийнятною альтернативою
випадкового вибору, є спробою аудитора здійснити відбір даних, які
складають репрезентативну вибірку. Із загальної сукупності без
намірів включити або виключити будь-які конкретні дані. При використанні
цього методу аудитор повинен передбачити захист від упередженого вибору,
наприклад, стосовно легкодоступних даних, які можуть складати
нерепрезентативну вибірку.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020