.

Сучасна практика застосування методів обліку витрат та обчислення собівартості продукції в сільськогосподарських підприємствах (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
290 1602
Скачать документ

Реферат на тему:

Сучасна практика застосування методів обліку витрат та обчислення
собівартості продукції в сільськогосподарських підприємствах

При оцінці роботи в ринкових умовах роль собівартості посилюється. Цей
факт підтверджує зростання кількості публікацій, які присвячені саме
темі собівартості.

В сучасних умовах визначення собівартості продукції відноситься до
прерогативи управлінського обліку, оскільки фінансовий облік спрямований
на оцінку активів підприємства з метою продажу і не завжди достовірно
відображає показники ефективності виробництва, які, до того ж, стають
комерційною таємницею.

Однин із принципів управлінського обліку: різні витрати – для різних
цілей – стосується методики формування собівартості.

Для правильної організації обліку витрат у відповідності із їх
особливостями, складом та значенням у процесі виробництва, а також для
потреб контролю, аналізу, обчислення собівартості та управління
витратами їх поділяють на групи (класифікують) за такими ознаками, які
визначаються метою класифікації.

Завданням обліку витрат як складових управління є: своєчасне, повне і
достовірне відображення витрат виробництва; відображення використаних
ресурсів, що входять до складу витрат; групування витрат з метою
обчислення собівартості продукції; обчислення витрат для визначення
фінансових результатів; групування та формування даних про витрати для
складання звітності різних рівнів.

Вивчення умов функціонування сільськогосподарських підприємств України в
сучасних умовах свідчить про їх істотні особливості порівняно з
підприємствами інших галузей народного господарства, що впливає на
організацію обліку, особливо однієї із його складових –  управлінського
обліку.

У методиці обліку витрат найбільше  проявляються відмінності фінансового
та управлінського облік, а також галузеві особливості діяльності
підприємств.

Особливості діяльності сільськогосподарських підприємств впливають на
процес прийняття управлінських рішень. Одночасно, ряд моментів
визначають побудову безпосередньо обліку витрат. Найбільш істотними
серед них можна назвати наступні:

1. виділення головних (рослинництво, тваринництво), допоміжних
(ремонтно-механічні майстерні, вантажний автотранспорт, жива тяглова
сила, машинно-тракторний парк, електро-, тепло-, водопостачання) та
підсобних  (промислові та обслуговуючі виробництва) галузей;

2. нерівномірність проведення витрат протягом виробничого періоду;

3. наявність великої кількості комплексних статей витрат, які вважаються
непрямими витратами і потребують розподілу відповідно до обраної бази;

4. можливість отримання інформації про фактичну собівартість продукції
лише раз в кінці року, коли будуть зібрані понесені за весь виробничий
період витрати та розподілені між усіма видами виробленої продукції;

( *

\

E1/4

????????? ? використання у виробничих процесах продукції власного
виробництва та надання послуг допоміжних виробництв один одному, що
потребує дотримання певної послідовності при визначенні фактичної
собівартості продукції (робіт, послуг) і закритті рахунків.

Нині за підприємствами законодавчо закріплено право самостійно
розробляти систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського)
обліку, вибирати підходи до ведення обліку витрат. Але сьогодні стан
справ в підприємствах АПК України (особливо сільськогосподарських)
такий, що останні не в змозі самостійно організувати, тим більше,
методично забезпечити функціонування ефективного обліку витрат та
калькулювання собівартості продукції.

Нині ряд теоретичних положень відносно обліку витрат основного
виробництва та на методику обчислення собівартості продукції в
сільському господарстві не мають однозначності. Так залишаються
розбіжності у точках зору науковців стосовно можливостей застосування на
сільськогосподарських підприємствах системи “стандарт-кост”, змін
періодичності калькулювання собівартості продукції, розподілу непрямих
витрат.

Із введенням 01.01.2007 року в дію  П(С)БО 30 “Біологічні активи”, на
наш погляд, галузеві особливості стали найбільш впливовим фактором при
формуванні облікової політики сільськогосподарських підприємств в тій
частині, яка має розкривати методи оцінки сільськогосподарської
продукції та закриття операційних рахунків в кінці звітного періоду.

Вивчення практики застосування методів обліку витрат та обчислення
собівартості продукції в сільськогосподарських підприємствах показує, що
вони не завжди задовольняють вимоги управління витратами та
собівартістю. Нині необхідно працювати в напрямку розробки методів
обліку витрат та калькулювання, які б задовільними потреби планування,
обліку, контролю та аналізу собівартості. Співставлення даних про
фактичну та планову собівартість після складання звітних калькуляцій,
унеможливлює адресність відхилень. Запізнення інформації про негативні
відхилення не дозволяють приймати рішення в момент їх виникнення.

Література:

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні” від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (зі змінами та доповненнями).

П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджене Наказом
Міністерства фінансів від 31.03.99р. № 87 (зі змінами та доповненнями).

П(С)БО 30 “Біологічні активи”, затверджене Наказом Міністерства фінансів
від 18.11.2005 р. № 790.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020