Організаційна стадія аудиту. Дослідницька стадія аудиту. Стадія узагальнення та реалізації результатів контролю. Заключна стадія аудиту
Організаційна стадія. Фінансово-господарський контроль і аудит в усіх ланках народного господарства, насамперед у його основній ланці – підприємстві, здійснюється проведенням ревізій тематичних, вибіркових, суцільних, аудиту та інших контрольних перевірок за допомогою певних прийомів. Сукупність організаційних, методичних і технічних прийомів, здійснюється за допомогою певних аудиторських процедур, становить контрольно-аудиторський процес.
В цьому процесі виділять такі стадії: організаційна, дослідницька, узагальнення та реалізації результатів контролю і заключна. Організовують і безпосередньо здійснюють цей процес контрольно-аудиторські підрозділи, які є в структурі органів управління, на які покладено контрольні функції управління.
Організаційна стадія включає в себе вибір об’єкта аудиту і організаційно-методичну підготовку.
Вибір об’єкта аудиту полягає у встановленні першочерговості об’єкта перевірки, яке в плані проведення аудиту повинно підлягати комплексному аудиту або контрольній перевірці. Виходячи з характеру діяльності підприємства, змісту контролю визначають потребу в спеціалістах, яких слід залучити з апарату підприємства при внутрішньому аудиті для виконання контрольно-аудиторського процесу.
Після цього видається організаційно-розпорядчий документ – наказ, розпорядження керівника організації. У цьому документі вказують найменування підприємства, яке контролюють, вид аудиту, період за який перевіряють його діяльність; прізвище, ім’я та по батькові, посаду кожного члена аудиторської перевірки, призначають її керівника, строк проведення аудиту.
Організаційно-методична підготовка аудиту починається з вивчення стану економіки об’єкта аудиту. Бригада аудиторів до виїзду на об’єкт контролю вивчає плани виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства та виконання їх за підконтрольний період. Для цього як джерела інформації використовують виробничо-фінансовий план економічного і соціального розвитку, річну і періодичну бухгалтерську і статистичну звітність, акт попередньої перевірки та рішення по ній, документи тематичних перевірок, обстежень, різних службових розслідувань і прийнятих за ними рішень.
Аналізують фінансовий стан підприємства, збереження його власності, розрахунково-кредитні відносини, платоспроможність, рішення вищого органу управління за поданнями органів державного контролю, зауваження установ банків, податкових органів із питань їхньої компетенції. Вивчають і аналізують також інформацію про діяльність підприємства за підконтрольний період.
На підставі вивчення економіки підприємства, яке перевіряється, керівник бригади аудиторів розробляє програму аудиту, яку затверджує керівник організації, що призначає аудит. У ній зазначають об’єкт контролю, його зміст і послідовність перевірки, періоди для суцільного і вибіркового контролю тощо. Потім вибирають методику аудиту – визначають методичні прийоми і контрольно-аудиторські процедури, застосування їх при перевірці різних об’єктів контролю, використання засобів обчислювальної техніки.
Конкретизують ці питання при розробці плану-графіка аудиту, який передбачає встановлення строку перевірки кожного об’єкта (розділу, теми) і виконавців, виходячи із загального строку проведення аудиту. Якщо проводиться аудит великого підприємства, концерну, акціонерного товариства, то затрати часу доцільно розрахувати за допомогою сітьового графіка, яким передбачити паралельне виконання різних контрольно-аудиторських процедур, із тим, щоб завершити увесь контрольно-аудиторський процес у запланований строк.
На цьому етапі узгоджується із замовником програма перевірки, обсяг робіт, термін аудиту, форма представлення результатів аудиту, рівні відповідальності аудиторської фірми, вартість аудиторських послуг; закріплюються всі ці домовленості між аудиторською фірмою і замовником договором. Після цього готується нормативно-правова база аудиторської перевірки.
Завершується організаційно-методична підготовка аудиту до виїзду на підконтрольне підприємство складанням робочого плану аудитора, де кожний виконавець за виділеним йому керівником бригади об’єктом і строком завершення контролю встановлює проміжні інтервали часу і елементи викуваних робіт.
Такі організаційні процедури виконуються при внутрішньому аудиті, який провадиться на підприємствах вищим органом управління за підпорядковістю.
Організаційні принципи зовнішнього аудиту, які проводять незалежні аудиторські фірми, аналогічні, обмежуються колом питань, поставлених замовником на його вирішення, часом проведення тощо.
Дослідницька стадія. Дослідницька стадія контрольно-аудиторського процесу здійснюється аудиторами безпосередньо на об’єкті аудиту – підприємстві. При цьому забезпечується додержання принципу раптовості аудиту. Складається ця стадія з двох етапів: переддослідного і дослідного.
Переддослідний етап включає низку процедур організаційно характеру, спрямований на створення необхідних умов для якісного проведення аудиту в установлені строки.
Дослідній етап – це виконання аудиторських процедур із перевірки виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства за допомогою найпростіших засобів обчислювальної техніки, а також діалогового спілкування з ЕОМ.
Під час дослідницької стадії вивчаються:
- Особливості підприємства;
- Перспективи розвитку;
- Вивчається система обліково-аналітичного і контрольного процесу;
- Виділяються проблемні напрямки аудиту;
- Оцінюється ступінь ризику.
Стадія узагальнення та реалізації результатів контролю. Заключна стадія. Стадія узагальнення та реалізації результатів контролю включає в себе узагальнення і реалізацію результатів контрольно-аудиторського процесу.
Узагальнення результатів контролю – це систематизація недоліків у діяльності підконтрольного підприємства. При цьому виявлені недоліки групують, оформлюють результати проміжного контролю, складають аналітичні таблиці, слідчо-юридичне обґрунтування, узагальнюють і відображають результати аудиту в акті (висновку).
Реалізація результатів контролю є завершальним етапом у контрольно-аудиторському процесі. Бригада контролерів разом з керівництвом підприємства, де було проведено аудит, обговорюють результати контролю, доповідаючи про них на зборах акціонерів, засновників. Обговорення результатів аудиту оформляють спеціальним протоколом. оформляють спеціальним протоколом. Надання гласності результатам контролю, зміцнення його демократичних принципів дає змогу об’єктивно визначити причини недоліків у діяльності підприємства і розробити проект профілактичних заходів щодо запобігання недолікам у подальшій роботі підприємства.
При проведенні зовнішнього аудиту обговорення результатів контролю у колективі та розробка запобіжних заходів можуть відбуватись без участі аудиторів.
Виділяючи заключну стадію у контрольно-аудиторському процесі, як окрему, необхідно сказати, що ця стадія майже збігається зі змістом стадії реалізації результатів контролю; але в них є деякі відмінності. А саме, під час цього етапу обговорюється якась додаткова документація, для того, щоб більш детально і змістовно розглянути питання по, яким у аудиторів виникли проблеми. Розглянувши цю інформацію аудитори відсилають її замовнику для того, щоб не було претензій до написаного негативного висновку. А закінчується ця стадія передачею аудиторського висновку замовнику.
Отже, контрольно-аудиторський процес є системним впливом на суб’єкт підприємницької діяльності з метою її оптимізації та нормативно-правового регулювання в умовах ринкових відносин.
Література
- Закон “Про аудиторську діяльність” від 22 квітня 1993р. зі змінами і доповненнями 26 березня 1996р.
- Кодекс професійної етики аудиторів України від 18.12. 98.
- Національний норматив аудиту № 9 “Планування”.
- Положення про ліцензування аудиту затверджене АПУ від 17 лютого 1994р. №12.
- Білуха М. Т. Курс аудиту: – К.: Вища школа – Знання, 1998, 574с.
- Жила В. Т. Ревізія і аудит: – К.: МАУП, 1998, 96с.
- Зубілевич С. Я., Голов С. Ф. Основи аудиту: – К.: Ділова Україна – 1996, 370с.
- Лабынцев Н. Т. Аудит: – М.: ПРИОР- 1999. – 208с.
- Романов А. Н., Одинцов Б. Е. Автоматизация аудита: – М.: ЮНИТИ, 1999. -336с.
- Шишкин А. К. Учет, анализ, аудит: – М.: ЮНИТИ, 1996. -496с.
- Вимоги до аудиту в умовах реформування обліку і звітності в Україні //Аудит, ревізія, контроль// №10, 1999р., с38-42.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
