.

Порядок та способи сплати податкових платежів (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
353 2499
Скачать документ

Реферат на тему:

Порядок та способи сплати податкових платежів

Залежно від виду податку, спрямованості, місця, яке він займає в
податковій системі країни, у світовій практиці існує кілька основних

способів сплати податку. До них належать: за кінцевим результатом,
авансовий, у джерела, кадастровий спосіб, при використанні майна.
Методика розрахунку та порядок сплати податкового платежу визначаються
чинним законодавством та підзаконними актами, іншими інструментами.

За кінцевим результатом. Податковий платіж сплачується після закінчення
фінансового періоду (року, півріччя, кварталу). Як правило, він
передбачає заповнення податкової декларації при поданні її до
податкового органу. Податкова декларація заповнюється на підставі
бухгалтерської, фінансової або статистичної звітності. Але в деяких
країнах є певні особливості щодо методики розрахунку та порядку сплати
податку:

• платник податкового платежу спочатку заповнює податкову декларацію,
подає її в податковий орган, а вже там визначають кінцеву суму
податкового платежу і платнику надають відповідну довідку. Потім
визначається кінцевий термін сплати податку та відповідальність платника
за його порушення. За сплату податкового платежу пізніше за встановлений
законодавством термін з порушника стягується штраф, пеня та
застосовуються інші штрафні санкції;

• платник податку заповнює податкову декларацію, самостійно розраховує
розмір податкового платежу і сплачує його. У податковий орган одночасно
подається податкова декларація та документ, який свідчить про сплату
податкового платежу;

• податковий орган на підставі інформації, яку одержує від платника або
з інших джерел, розраховує кінцевий розмір податкового платежу після
закінчення фінансового періоду і повідомляє про це платника податку,
який повинен сплатити його та повідомити про це відповідний податковий
орган.

Такий спосіб сплати податкового платежу свідчить про високий рівень
розвитку товарно-грошових відносин, обліку та відповідальності платників
податкових платежів, добре налагоджену бухгалтерську, статистичну та
фінансову звітність. Але при цьому послаблюється податковий контроль,
тому що інформація про податкову базу може приховуватись і з’являється
можливість ухилення від сплати податків.

Кожна країна встановлює кінцевий термін сплати податку після закінчення
звітного фінансового періоду (від 3 до 6 місяців) та ступінь
відповідальності за недотримання його.

Згадуваний спосіб застосовується для більшості податкових платежів — як
прямих, так і непрямих.

Авансовий спосіб. Це стосується тих податкових платежів, за якими
звітність здійснюється раз на рік, на півроку, квартал, а сплата
проводиться за більш короткий час (наприклад, у більшості країн світу це
податок на прибуток, доходи корпорацій, з власників транспортних засобів
тощо). Щомісяця податок сплачують авансовим способом, а кінцева сплата
його визначається з урахуванням авансових виплат. Розмір авансового
платежу обчислюється таким чином:

• за основу береться загальний розмір податкового платежу за попередній
період, потім він ділиться на кількість місяців сплати й рівними
частинами авансово сплачується щомісяця;

• розмір авансового податкового платежу встановлюється безпосередньо
платником виходячи з результатів попереднього звітного періоду та плану
податкових платежів. Як правило, розмір податкових платежів
встановлюється у рівних частинах;

• розмір авансового податкового платежу визначає податковий орган або
податковий інспектор, про що повідомляє платника, і встановлює термін
сплати податку.

Основним є встановлення податковим органом, згідно з чинним
законодавством, терміну сплати податкового платежу та дотримання його
платником. Авансовий спосіб найвигідніший для платника, тому що кінцева
сплата має відстрочку на певний час.

У джерела. Цей спосіб застосовується здебільшого при оподаткуванні
індивідуальних доходів. Податкові платежі стягуються безпосередньо
підприємством або тим, хто сплачує дохід (наприклад, прибутковий податок
при виплаті заробітної плати, дивідендів тощо). Це стосується також
податкових відрахувань на пенсійне страхування, сплати до фонду
безробітних, соціального страхування та ін. Перевага цього способу у
тому, що практично відсутня можливість ухилення від сплати податкового
платежу, тому що він нараховується цілеспрямовано бухгалтерією фірми та
стягується в безготівковій формі.

Кадастровий спосіб — найрозповсюдженіший. Він передбачає використання
кадастрів. Вони являють собою різні реєстри, що включають перелік
найтиповіших об’єктів (наприклад, земля, майно, доходи), які
класифікуються за різними ознаками, що дає змогу визначити середню
вартість або дохідність певної групи об’єктів. Такий спосіб
застосовується при створенні реєстрів при сплаті:

• земельного податку. Земля при цьому поділяється залежно від розміру
ділянок, які оподатковуються, кількості живності, віддаленості від
транспортних шляхів або ринків збуту, ринків сировини та ін.;

• промислового податку — потужність підприємства, кількість верстатів,
чисельність працюючих;

• майнового податку — вартість майна, його структура тощо. Середня
дохідність об’єкта оподаткування значно відрізняється від дійсної.

Але цей спосіб має і досить суттєві недоліки:

• створення різних кадастрів потребує тривалого часу, а це, як правило,
призводить до зростання витрат загалом, а також до збільшення ставок
податкового платежу;

• переважно застосовуються регресивні ставки оподаткування залежно від
рівня доходів;

• шкала оцінок кадастрів швидко застаріває і потребує постійної
переробки. Основною причиною є диференціація доходів або майна платників
податків.

Згаданий спосіб застосовується у тих країнах, де слабкий податковий
апарат.

При використанні майна. Зазначений спосіб застосовується при сплаті
податкових платежів щорічно або при одержанні майна через дарування, у
спадщину. Наприклад, з власників транспортних засобів — фізичних осіб,
при одержанні майна в спадщину тощо.

Список використаної літератури

Брант М., Шаповал С. Бизнес в Украине и за ее пределами. — К.:
Видавничий центр “Просвіта”, 1997.

Величко О., Дмитренко І. Іноземний досвід реформування податкової
системи // Економіст. — 1998. — № 7-9. — С. 120-123.

Гридчина М. В., Вдовиченко Н. И., Калина А. В. Налоговая система
Украины: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2000.

Дернберг Р. Л. Международное налогообложение / Пер. с англ. — М.: ЮНИТИ,
1997.

Евстигнеев Е. Н. Основы налогообложения и налогового права. — М., 1999.

Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег // Избранные
произведения / Пер. с англ. — М.: Экономика, 1983.

Налоговые системы зарубежных стран / Под ред. В. Г. Князева и Д. Г.
Черника. — М.: ЮНИТИ, 1997.

ЧерникД. Г. Налоги в рыночной экономике. —М.: ЮНИТИ, 1997.

Періодична преса України та країн світу.

Інтернет. Сайти різних країн світу.

HYPERLINK “http://www.google.net.com” www.google.net.com

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020