КОНТРОЛЬНА РОБОТА

на тему:

“Поняття та види

нематеріальних ресурсів.

Правові основи функціонування”

ПЛАН

1. Поняття нематеріальних ресурсів

2. Об’єкти права інтелектуальної власності. Правовий захист
нематеріальних ресурсів

3. Види ліцензій

Список використаної літератури

1. Поняття нематеріальних ресурсів

Нематеріальні ресурси — це  складова частина потенціалу підприємства, що
приносить економічну вигоду впродовж відносно тривалого періоду. Для
нематеріальних ресурсів характерна відсутність матеріальної основи
отримання прибутків та невизначеність розмірів    прибутку, що буде
отриманий.

Нематеріальні активи – це немонетарні активи, які не мають матеріальної
форми та контролюються підприємством з метою використання протягом
періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він
перевищує один рік У для виробництва, торгівлі, для адміністративних
потреб чи надання в оренду іншим юридичним або фізичним особам.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи №
242 від 18.10.99 р. визначає методологію обліку нематеріальних активів,
придбаних чи створених підприємством, яка включає:

порядок їх визначення та оцінки;

нарахування їх амортизації;

списання з балансу;

розкриття інформації.

Положення цього стандарту застосовуються підприємствами, організаціями,
установами та іншими юридичними особами всіх форм власності.

Витрати, пов’язані із створенням чи придбанням нематеріального активу,
які були відображені як витрати звітного періоду, не підлягають у
наступні звітні періоди визнанню як актив.

Не визнаються як актив, а завжди відображаються у складі витрат звітного
періоду:

витрати на рекламу;

витрати на підготовку і перепідготовку кадрів;

витрати на створення підприємства та підготовку його основної діяльності
(організаційні витрати);

витрати на підвищення ділової репутації підприємства (гудвіл), вартість
видань.

Нематеріальний актив визнається як актив, якщо:

існує ймовірність отримання у майбутньому економічних вигод
підприємством внаслідок його використання;

його оцінка може бути достовірно визначена. Надходження і оприбуткування
будь-якого об’єкта нематеріальних активів на підприємстві мають
підтверджуватися відповідними первинними документами, в яких наводяться
детальна характеристика об’єкта, його первісна вартість. термін
корисного використання, норми зносу (амортизації). місце, де буде
використовуватися об’єкт. До нематеріальних активів належать:

2. Об’єкти права інтелектуальної власності. Правовий захист
нематеріальних ресурсів

Об’єкти права інтелектуальної власності:

Право власності на винахід. Документ, що підтверджує право власності.
Патент.

Право власності на промисловий зразок. Патент.

Право власності на корисну модель. Патент.

Право власності на сорт рослин. Патент.

Право власності на товари і послуги. Свідоцтво.

Право власності на програми для ЕОМ. Це право на публікацію,
відтворення, розповсюдження та інші дії по введенню до господарського
обігу сукупності даних і команд, призначених для функціонування ЕОМ та
інших комп’ютерних устаткувань, з метою одержання визначених
результатів.

Право власності на науково-технічну інформацію, тобто результати
науково-технічних, виробничих робіт та іншої науково-технічної
діяльності, яка забезпечує їх відтворення, використання й
розповсюдження.

Право власності на фірмову назву. Чинним законодавством визначаються
права й обов’язки суб’єктів господарської діяльності, пов’язані з
використанням фірмових назв, виробничих марок і товарних знаків, що
належать до нематеріальних активів.

Право власності на базу даних. Право на публікацію, відтворення,
розповсюдження та інші дії з введення до господарського обігу сукупності
даних (статей, розрахунків тощо), систематизованих для пошуку та обробки
за допомогою ЕОМ, тощо.

Об’єкти права користування природними ресурсами:

Право користування надрами землі, а також розробка корисних копалин.

Право користування земельною ділянкою, а також право оренди земельної
ділянки.

Право на користування геологічною та іншою інформацією про природне
середовище.

Право на користування водними, біологічними та іншими ресурсами, які
впливають на рівень екологічної безпеки підприємств, населених пунктів,
регіонів тощо.

Об’єкти права користування економічними, організаційними та іншими
вигодами, такими, як право на використання економічних та інших
привілеїв, монопольні позиції на ринку виробництва товарів і надання
послуг, гудвіл тощо. Права підтверджуються відповідними документами.

Гудвіл (ділова репутація) – це комплекс заходів, спрямованих на
збільшення прибутку підприємства без відповідного збільшення активних
операцій, включаючи використання кращих управлінських здібностей,
домінуючу позицію на ринку продукції (робіт, послуг), нові технології
тощо.

Вартість гудвілу визначається різницею між ціною придбання і звичайною
ціною відповідних активів.

Аналітичний облік ведеться за видами окремих об’єктів нематеріальних
активів.

Нематеріальні ресурси — це  складова частина потенціалу підприємства, що
приносить економічну вигоду впродовж відносно тривалого періоду. Для
нематеріальних ресурсів характерна відсутність матеріальної основи
отримання прибутків та невизначеність розмірів    прибутку, що буде
отриманий.

Склад нематеріальних ресурсів та активів підприємства

Нематеріальні ресурси Охоронні документи

1. Об’єкти промислової власності

· Винаходи — пристрій, спосіб, речовина, а також застосування відомої
раніше речовини, пристрою по новому призначенню. Патент на винаходи
надає володарю патенту виключне право на використання винаходу.

Ліцензія надає право на використання винаходу.

· Промисловий зразок — художньо-конструктивне рішення, що визначає його
зовнішній вигляд.  Патент на промисловий зразок, ліцензія.

· Товарний знак (знак обслуговування) — це позначення здатне відрізнити
товари та послуги одних юридичних осіб від інших. Свідоцтво на товарний
знак надає володарю виключне право на його використання.

· Ноу-хау — технологічна, комерційна інформація, що є секретом
виробництва. Інформація підлягає захисту від незаконного використання
іншими особами при умові, що: вона має дійсну чи потенційну цінність в
силу невідомості її третім особам, до неї нема вільного доступу на
законній підставі; володар її приймає необхідні заходи до охорони її
конфіденційності . Сукупність документів, що визначають сутність та
режим розробки ноу-хау на підприємстві.

2. Об’єкти інтелектуальної власності

· Літературні, наукові, учбові твори, переклади та інші об’єкти.
Виключне право на авторське видання; авторський, видавничий договори, що
дозволяють публічне відтворення чи інше використання творів.

·  Програмне забезпечення електронно-обчислювальних машин (ЕОМ)
Виключне право або видавничий договор.

· Банки та бази даних — об’єктивна форма представлення та організації
сукупності даних (статей, розрахунків і т.п.) систематизованих таким
чином, щоб ці дані могли бути знайдені і оброблені на ЕОМ Виключне
право або авторський договор.

3. Інші нематеріальні ресурси

· Раціоналізаторські пропозиції

· Гудвіл (імідж, репутація, постійна клієнтура та інше.

3. Види ліцензій

Види ліцензій

1. В залежності від об’єму прав на використання ліцензії розрізняють:

· Проста ліцензія надає ліцензіару право самостійно використовувати
технічне рішення та можливість заключати аналогічні ліцензійні угоди з
іншими ліцензіатами.

· Виключна  ліцензія передає ліцензіату право виключного використання
об’єкта ліцензії,  але ліцензіар залишає за собою право використовувати
технічне рішення.

· Повна ліцензія передбачає перехід до ліцензіата усіх  прав
передбачених патентом.

2. В залежності від умов, за якими надається дозвіл використовувати
об’єкт ліцензії розрізняють:

· Добровільна ліцензія.

· Примусова ліцензія.

3. В залежності від характеру об’єкта, що передається за ліцензійною
угодою розрізняють:

· Патентна ліцензія.

· Безпатентна ліцензія.

Розрізняють три способи обліку нематеріальних ресурсів підприємства:

1  Даний спосіб полягає у списані усієї суми витрат за рахунок прибутку
у поточному році. Цей підхід консервативний але він не відповідає
принципу нарахування: об’єм  реалізованої продукції порівнюється  з  
витратами.

2. Другий спосіб полягає у тому, щоб взагалі не враховувати витрати на
наукові дослідження при розрахунку прибутку поточного року, а відкласти
їх на майбутні періоди з метою включення в собівартість реалізованої
продукції у наступні роки. У цьому випадку витрати, що відкладені, є
нематеріальним активом і будуть включені у баланс, як частина вартості
підприємства.

4. Третій спосіб полягає у тому щоб списати деяку частину витрат на
наукові дослідження у поточному році, а залишок відкласти на майбутні
періоди.

Розрізняють два підходи до оцінки нематеріальних активів підприємства:

Перший підхід до оцінки нематеріальних активів підприємства — витратний:
передбачає облік усіх витрат на розробку, правову охорону, маркетинг та
інші витрати.

Другий підхід до оцінки нематеріальних активів підприємства — ринковий :
передбачає розрахунок прибутку, що можна отримати від реалізації
продукції, отриманої від використання певної розробки. Для реалізації
ринкового підходу необхідно враховувати конкурентоспроможність
продукції, отриманої на основі використання розробки на конкретному
ринку, а також можливість отримання прибутку. Перелік показників
конкурентоспроможності продукції , отриманої в результаті  проведених
наукових досліджень:

Отже, нематеріальні активи — це активи, які не мають матеріальної форми,
можуть бути ідентифіковані (відокремлені від підприємства) та
утримуються підприємством з метою використання протягом періоду більше
одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік)
для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду
іншим особам.

До нематеріальних засобів (активів) належать: придбане місце на
товарній, фондовій біржах, авторські права, права на інтелектуальну
власність і використання земельних ділянок, програмне забезпечення,
майнові права, вартість одержаних патентів, ліцензій та інших активів,
які не мають матеріальної форми, але дають можливість підприємству
отримувати прибуток.

Список використаної літератури

Господарське право / За ред. Щербини. – К., 2000.

Енциклопедія бухгалтерських проводок // Бізнес (Додаток). –2002. –24
липня.

Новий бухгалтерський облік в Україні (побудова і застосування):
навчально-методичний посібник. –Тернопіль: Карт-бланш, 2002. –288 с.

Облік по-новому: вчимося працювати // Все про бухгалтерський облік.
–2001 р. –7 червня.

Партин Г.О. Бухгалтерський облік: основи теорії та практики. Навчальний
посібник. –К.: Знання, 2002. –245 с.

Пушкар М.С. Національні стандарти бухгалтерського обліку України.
–Тернопіль: Лілея, 2002. –100 с.

Сопко В.В. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник. –К., 2002. 578с.

Сопко В., Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку,
економічного контролю та аудиту. Підручник. –К.: КНЕУ, 2002. –260с.

Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України.
–К.: А.С.К., 2001. –784 с.

Фінансовий облік і звітність на підприємствах різних галузей / за ред.
П.Я. Хомина. –Тернопіль: Астон, 2002. –288 с.

PAGE

PAGE 2

Похожие записи