Реферат

Поняття та сутність бухобліку, користувачі бухгалтерської інформації,
бухоблік у системі наук

План

1.Поняття та сутність бухгалтерського
обліку…………………………………2

2. Користувачі бухгалтерської
інформації………………………………………7

3. Бухгалтерський облік у системі
наук………………………………………….8

1. Поняття та сутність бухгалтерського обліку

Поняття облік у широкому розумінні означає спостереження, вимірювання та
реєстрацію певних природних і суспільних явищ. Для людей важливим є
облік того, що впливає на суспільство, й об’єктом особливої уваги є
господарська діяльність, основу якої становить виробництво матеріальних
благ.

Господарська діяльність — це будь-яка діяльність, що пов’язана з
виробництвом, обміном і споживанням матеріальних і нематеріальних благ.

Суб’єктами господарської діяльності є фізичні та юридичні особи.
Фізичними особами є громадяни країни та інших держав,

юридичними особами — підприємства, організації й установи, їхня
діяльність в Україні регулюється чинним законодавством.

Господарський облік здійснюють як фізичні, так і юридичні особи.

Юридичні особи — суб’єкти господарської діяльності є обліковими
одиницями, які мають окрему систему бухгалтерського обліку і складають
встановлену звітність із дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Господарський облік історично зумовлений; виник і розвивався разом із
господарською діяльністю людини. У XV ст. з’явилися перші друковані
праці з правил ведення обліку, автором однієї з яких був Лука Пачолі
(1445—1515), відомий як родоначальник бухгалтерії. Його книга «Трактат
про рахунки і записи» є першою працею з бухгалтерського обліку. Із
розвитком продуктивних сил і виробничих відносин у різних
соціально-економічних формаціях облік адаптувався до вимог суспільства і
в результаті сформувався як прикладна економічна наука.

Метою господарського обліку є адекватне відображення фактів
господарської діяльності, надання повної і правдивої інформації для
прийняття рішень.

Зміст господарського обліку пізнають через його стади (етапи):

— спостереження;

— вимірювання;

— реєстрацію;

— групування;

— узагальнення.

Кожному з названих етапів (стадій) технології обліку відповідає певний
набір способів і прийомів (методологія): документація та інвентаризація,
оцінка і калькуляція, регістри, рахунки і подвійний запис, баланс і
звітність.

Господарський облік завжди за своїм призначенням забезпечує інформацією
процес управління та його апарат, оскільки господарський облік у
широкому розумінні є функцією управління, поряд із плануванням
(бюджетуванням), контролем, аналізом і прогнозуванням.

В Україні господарський облік поділяють на 3 види: оперативний,
статистичний, бухгалтерський, кожен з яких має свої завдання, об’єкти
обліку, способи одержання й обробки інформації, функції.

Оперативний облік використовується для спостереження і контролю за
окремими операціями і процесами на найважливіших ділян-

ках господарської діяльності з метою управління ними в міру їх
здійснення. Він тісно пов’язаний з контролем, не має певної системи
документації, використовує всі вимірники, забезпечує оперативність
одержання інформації.

Статистичний облік вивчає і контролює масові суспільно-економічні та
окремі типові явища і процеси. При цьому кількісні аспекти статистика
досліджує в нерозривному зв’язку з якісним змістом у конкретних умовах
місця і часу. Статистика застосовує різні вимірники і властиві їй
способи спостереження (масові та вибіркові), систему показників
(абсолютні, відносні та середні величини).

Дані статистичного обліку застосовують для макроекономічного аналізу й
управління, тому оперативний і бухгалтерський облік підпорядковують
завданням державної статистики.

Бухгалтерський облік відображає господарську діяльність підприємств,
організацій і установ. Він охоплює всі засоби господарства, джерела їх
формування, всі господарські процеси і результати діяльності.

Бухгалтерський облік — це процес виявлення, вимірювання, реєстрації,
накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про
господарську діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім
користувачам для прийняття рішень. Таке визначення дано в Законі України
«Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16 липня
1999 p. № 996-XIV.

Важливі особливості бухгалтерського обліку полягають у тому, що він перш
за все вартісний, суцільний і безперервний, документально обґрунтований,
використовує властиві йому способи опрацювання інформації.

Всі юридичні особи, створені в Україні, незалежно від організаційних
форм і форм власності, повинні вести бухгалтерський облік та подавати
фінансову звітність. Це положення засвідчує стаття 29 (Облік і
звітність) Закону України «Про підприємства в Україні» від 4 січня 1992
р. № 2032-ХП.

Метою бухгалтерського обліку є надання користувачам для прийняття рішень
повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і
діяльність підприємства.

Всі три види обліку — оперативний, статистичний і бухгалтерський — тісно
взаємопов’язані, доповнюють один одного й утворюють єдину систему
обліку, яка ґрунтується на єдності предмета, мети, завдання,
методології, державного регулювання.

Бухгалтерський облік у загальному циклі управління підприємством
(планування — облік — аналіз — регулювання) виконує такі функції:
інформаційну, контрольну, оціночну, аналітичну.

Інформаційна функція бухгалтерського обліку полягає в забезпеченні
інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства для потреб
внутрішніх і зовнішніх користувачів.

Контрольна функція бухгалтерського обліку полягає в необхідності
здійснення методами бухгалтерського обліку контролю збереження та
ефективного використання ресурсів, виконання планових завдань,
дотримання чинного законодавства й умов угод і контрактів.

Оціночна функція бухгалтерського обліку полягає у вимірі та оцінці
ресурсів, визначенні вартості й собівартості виробленої продукції,
розрахунку результату діяльності підприємства, його рентабельності.
Оцінка є результатом вимірювання й ідентифікації об’єктів обліку.

Аналітична функція бухгалтерського обліку полягає в здійсненні на основі
первинних та зведених даних економічного аналізу наявності, стану і руху
ресурсів та результатів діяльності підприємства із широким застосуванням
економіко-статистичних методів і моделювання.

Для досягнення мети та виконання обліком функцій він має відповідати
таким вимогам: порівнянності конкретних показників бізнес-плану та
обліку, точності й об’єктивності, ясності й доступності, своєчасності,
економічності.

Порівнянність конкретних показників бізнес-плану та обліку необхідна для
оцінки виконання планових завдань, порівняння результатів діяльності з
витраченими ресурсами. Така порівнянність ґрунтується на єдиних
методологічних засадах побудови планових і фактичних показників.

Точність і об’єктивність обліку означають, що всі облікові дані мають
бути правильними і відображати справжній стан і результати діяльності,
тобто відображати як досягнення, так і недоліки в роботі підприємства.

Ясність і доступність обліку означають, що показники обліку мають бути
простими і зрозумілими, чітко характеризувати усі аспекти діяльності
підприємства, бути доступними для широкого загалу працівників і
акціонерів підприємства, громадськості.

Своєчасність обліку полягає в забезпеченні підприємств своєчасною
інформацією, необхідною для прийняття ефективних рішень, розробки
конкретних заходів, оперативного керівництва.

Економічність обліку означає, що він має бути максимально дешевим при
необхідній повноті й вчасності. Його досягають автоматизацією
обліково-обчислювальних робіт, яка приводить до економії матеріальних і
трудових ресурсів.

Для відображення господарських засобів і процесів, що здійснюються на
підприємстві, їхніх кількісних і якісних характеристик, в обліку
застосовують різні вимірники: натуральний, трудовий, грошовий.

Натуральні вимірники забезпечують кількісне і якісне відображення
облікових об’єктів в одиницях ваги, об’єму, площі, потужності тощо. Вони
мають свої переваги і недоліки. Без натуральних вимірників не можна
скласти виробничий план з номенклатури виробів, проаналізувати
використання матеріальних ресурсів, балансів. Проте натуральні вимірники
можна застосовувати лише для обліку однорідних об’єктів, їх не можна
узагальнювати, використовуючи різні одиниці виміру.

Трудові вимірники використовують для визначення затраченої праці в
одиницях робочого часу — днях, годинах, хвилинах. За їх допомогою у
поєднанні з натуральними встановлюють і контролюють норми виробітку,
визначають продуктивність праці, обчислюють фонд робочого часу й оплати
праці.

Грошовий вимірник застосовують для узагальнення, обчислення вартості
об’єктів обліку. Цей вимірник використовують при плануванні та обліку
процесів виробництва й обігу, для визначення результатів і
рентабельності діяльності, здійснення розрахунків між підприємствами,
організаціями, установами. Як і натуральний, грошовий вимірник має певні
переваги і недоліки.

Застосування в обліку всіх трьох вимірників у взаємозв’язку забезпечує
повне і різнобічне відображення обліковуваних об’єктів, отримання
узагальненої інформації щодо діяльності як окремого підприємства,
галузі, так і економіки країни в цілому.

В умовах ринкових відносин бухгалтерський облік диференціюється за
сферою діяльності та за обліковими функціями.

За сферою діяльності бухгалтерський облік поділяється на
виробничо-господарський, бюджетний і банківський. За об’єктами обліку,
планом рахунків, специфікою ведення ці види обліку істотно відрізняються
один від одного.

За обліковими функціями бухгалтерський облік поділяється на фінансовий,
податковий і управлінський.

Фінансовий облік — комплексний системний облік майна, господарської
діяльності підприємства через суцільне, повне й безперервне відображення
господарських процесів за звітний період. Його ведуть відповідно до
законодавства країни та міжнародних і національних стандартів
бухгалтерського обліку. Здійснюється для формування вартісних показників
діяльності підприємства і виявлення зовнішніх зв’язків із
постачальниками, покупцями, банками, інвесторами, акціонерами.

Податковий облік — окремий функціональний облік з метою посилення
контрольно-аналітичної функції обліку правильності нарахувань та сплати
податків. Здійснюється для формування показників валового доходу і
валових витрат з метою обчислення прибутку і податку.

Фінансовий і податковий облік регулюються законодавством. Він
обов’язковий для всіх суб’єктів господарювання й оприлюднюється у
фінансовій звітності та деклараціях, підлягає аудиту.

Управлінський облік — процес підготовки інформації, необхідної
керівництву для потреб внутрішнього менеджменту поточної виробничої
діяльності підприємства. Здійснюється для формування показників
всередині підприємства за центрами відповідальності.

Порівняльну характеристику фінансового й управлінського обліку подано в
табл. 1.1.

Таблиця 1.1. Порівняльна характеристика фінансового і управлінського
обліку

№ пор. Критерій Фінансовий Управлінський

1 2 3 4

1 Головні користувачі інформації Менеджери і зовнішні користудачі
Менеджери різних рівнів

2 Обмеження Загальноприйняті принципи (стандарти) і нормативні акти
Немає ніяких

3 Використання вимірників Єдиний грошовий вимірник Різні, у тому числі
якісні

4 Об’єкт аналізу і обліку Господарська одиниця в цілому Структурні
підрозділи (центри відповідальності) або окремі сторони діяльності

5 Націленість Оцінка минулого Прогноз на майбутнє

6 Відкритість даних Більшість даних доступна всім Комерційна таємниця

7 Ступінь надійності Інформація має оперативний характер і піддається
перевірці Інформація має ймовірнісний і суб’єктивний характер, а іноді
містить комерційну таємницю

1 2 3 4

8 Групування затрат За елементами затрат За статтями калькуляції

9 Періодичність складання звітів Регулярна щорічна або щоквартальна
звітність Змінний інтервал (оперативна інформація)

10 Обов’язковість ведення Обов’язково Необов’язково

Отже, систему господарського обліку в Україні можна представити за такою
схемою (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Система господарського обліку

Більш широке тлумачення використаних у даному розділі визначень та
термінів подано в дод. 1.

2. Користувачі бухгалтерської інформації

Всі учасники ринкової економіки є користувачами бухгалтерської
інформації. Залежно від основних інтересів і цілей це можуть бути
державні органи і громадські організації, юридичні особи, які мають
відносини з цим підприємством, фізичні особи (акціонери), зарубіжні
партнери та інвестори.

Всіх користувачів бухгалтерської інформації поділяють на внутрішніх і
зовнішніх. Класифікацію користувачів облікової інформації можна подати
за схемою, наведеною на рис. 1.2 (с. 18).

До внутрішніх користувачів належать: власники підприємств, управлінський
персонал, робітники і службовці. Внутрішні користу-

вачі задовольняють свої інформаційні потреби щодо ефективності роботи
апарату управління, прибутковості організацій, прийняття управлінських і
планових рішень, стабільності й прибутковості підприємства, збереження
робочих місць, оплати праці та пенсійного забезпечення тощо.

Рис. 1.2. Класифікація користувачів облікової інформації

До зовнішніх користувачів належать ті, які мають прямий фінансовий
інтерес, не мають прямого фінансового інтересу і без фінансового
інтересу.

До тих, які мають прямий фінансовий інтерес, належать ділові партнери
підприємства на ринку (дійсні та потенційні) інвестори, постачальники,
замовники, покупці, клієнти, банківські й небанківські кредитні
установи, майбутні акціонери.

До тих, які не мають прямого фінансового інтересу, належать органи
державного і міжнародного регулювання та контролю (органи податкової
служби, органи державної статистики, органи державних і міжнародних
цільових фондів, органи державних і міжнародних комісій і комітетів),
учасники фондового і товарних ринків (брокери, дилери, депозитарії,
кліринги).

До користувачів без фінансового інтересу належать аудиторські фірми,
фінансові аналітики та радники, судові та арбітражні органи, громадські
організації, профспілки.

3. Бухгалтерський облік у системі наук

Наука — це динамічна система знань, які розкривають нові явища в
суспільстві і природі з метою використання їх у практичній діяльності
людей.

Історія розвитку бухгалтерського обліку показує, що він являє собою
самостійну галузь наукових знань, яка має певні системоутворюючі ознаки
і є частиною системи економічних наук.

Бухгалтерський облік є самостійною прикладною економічною наукою і
певною галуззю практичної суспільної діяльності.

Вища атестаційна комісія (ВАК) України у класифікації економічних наук
визнала як самостійну науку 08.06.04 «Бухгалтерський облік, аналіз та
аудит». Це зумовлено тим, що бухгалтерський облік накопичує, групує і
систематизує факти господарської діяльності, є досконалою інформаційною
базою управління підприємством. Застосування методичних прийомів аналізу
та аудиту дає змогу за даними бухгалтерського обліку розкрити
причинно-наслідкові результати господарської діяльності, активізувати та
прогнозувати цю діяльність.

Бухгалтерський облік як наука і практична діяльність тісно пов’язаний з
цілою сукупністю фундаментальних і прикладних дисциплін.

Теорія обліку передусім спирається на філософію, яка вивчає найбільш
загальні закони розвитку суспільства і пізнання. Ці закони визначають
розвиток теорії і практики бухгалтерського обліку, для яких важливе
значення мають такі розділи філософії, як онтологія та гносеологія.

Бухгалтерський облік спирається на широку законодавчу базу, яка регулює
діяльність підприємства. Правова регламентація розглядається не тільки
як метод, а і як принцип управління. Тому юридичні науки, правові
дисципліни формують правове поле бухгалтерського обліку підприємств,
організацій і установ.

Бухгалтерський облік тісно пов’язаний з економічною теорією і
прикладними економіками, які вивчають різні фази відтворення:
виробництво — обмін — розподіл — споживання та такі економічні

категорії, як виробничі ресурси, ціна, гроші, товар, прибуток. Разом з
тим, економічна теорія є методологічною базою інших економічних наук,
зокрема мікро- та макроекономіки, економічної статистики, фінансів,
менеджменту і маркетингу.

Бухгалтерський облік як функція управління тісно пов’язаний із
плануванням, аналізом, контролем {регулюванням.

Планування і прогнозування використовують облікову інформацію для
складання планів і прогнозів і контролю їх виконання, таким чином, між
обліком і плануванням мають місце прямі та зворотні зв’язки.

Аналіз є проміжним етапом процесу управління між збором інформації і
прийняттям рішень щодо оперативного регулювання виробництва і планування
господарської діяльності економічних суб’єктів. Аналіз вимагає знання
методів та прийомів, що дає можливість розкрити внутрішню природу
об’єкта, його взаємозв’язки і напрями розвитку.

Контроль дає змогу здійснювати важливу функцію обліку щодо контролю
господарської діяльності та майна підприємства, дотримання чинного
законодавства та умов укладених угод, доцільності та ефективності
господарської діяльності. Контроль може здійснюватися через ревізію й
аудит, судово-бухгалтерську експертизу.

Регулювання виступає важливим елементом постановки цілей, визначення
шляхів їх досягнення і вибору оптимальних варіантів вирішення та
найкращої альтернативи. Багатовекторний підхід до бізнесу визначає
основні важелі регулювання: економічні, правові, податкові тощо.

Математика в сучасних умовах автоматизації обліково-аналітичних робіт
відіграє важливу роль в алгоритмізації облікового процесу, моделюванні
господарських процесів, розробці й використанні економіко-математичних
методів аналізу. Теорія ймовірностей і математична статистика дають
змогу виміряти ступінь відповідності облікових даних реальному стану
речей, оцінити ймовірність помилок, що виникають при реєстрації фактів,
використати науково обґрунтовані статистичні методи зведення та
групування, вибіркових обстежень.

Соціологія, психологія та етика — це блок дисциплін, які дають
можливість формувати суспільний імідж та авторитет професії бухгалтера,
забезпечувати узгодженість його особистої поведінки та міри
відповідальності, об’єктивно властивої представникам цієї професії.

Етичні норми встановлюють моральні критерії, якими повинен керуватися і
яких зобов’язаний дотримуватися кожен бухгалтер під час здійснення своєї
професійної діяльності.

Взаємозв’язок бухгалтерського обліку як науки і практики з іншими
науками представлено на рис. 1.3.

Рис. 1.3. Взаємозв’язок бухгалтерського обліку з іншими науками

Бухгалтерський облік має свою символіку (рис. 1.4). В 1944 р. відомий
французький вчений Жан Батіст Дюмарже (1874—1946), автор «позитивної»
теорії бухгалтерського обліку на відміну від юридичної доктрини обліку,
створив міжнародний герб бухгалтерів, який складається з трьох фігур:
сонця — бухгалтерський облік освітлює господарську діяльність; ваг —
баланс; кривої Бернуллі, яка символізує те, що облік, який виник одного
разу, буде існувати вічно, та девізу: «Наука, довіра, незалежність!»

Рис. 1.4. Міжнародний герб бухгалтерів

Список використаної літератури

1. Конституція України. Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28
червня 1996 р.

2. Закон України «Про підприємства в Україні» від 27 березня 1991 р. №
887-ХІІ.

3. Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р. №
1576-ХП.

4. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в
Україні» від 16 липня 1999 p. № 966-XIV.

5. Закон України «Про державну статистику» від 13 липня 2000 р. №
1922-ІП.

6. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 р. №
3125-ХП.

7. „Теорія бухгалтерського обліку” В.Г.Швець

PAGE

PAGE 1

Похожие записи