Курсова робота з бухобліку

Податок з прибутку в Україні

Зміст

1. Податок на прибуток……………………………………………….

1.1.Платниками податку на прибуток …………………………..

1.2.Об’єкти оподаткування……………………………………….

1.3. Валовий дохід…………………………………………………

1.4. Не включаючи до складу валового доходу…………………

1.5. До валових витрат включають……………………………….

1.6. Оподаткування товарообмінних операцій………………….

2. Мета оподаткування…………………………………………………

3. Особливості оподаткування окремих платників податків………..

4. Амортизація………………………………………………………….

5. Норми амортизації…………………………………………………..

6. Ставка податку………………………………………………………

7. Безнадійна заборгованість…………………………………………..

8. Оподаткування виробників сільськогосподарської продукції……

9. Порядок нарахування та строки сплати податків………………….

10. Відповідальність платників податків……………………………..

11. Інші положення……………………………………………………..

12. Висновок…………………………………………………………….

13. Література……………………………………………………………

1. Податок на прибуток

Законодавчо-нормативна база:

1. Закон України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку
підприємств» станом на 01.05.2005 р. з змінами і доповненнями.

2. Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №
2181-ПІ.

3. Порядок складання декларації про прибуток підприємства, затверджений
наказом ДПА від 08.07.97р. № 214, у редакції наказу ДПА від 21.01.98 р.
№ 37 з змінами і доповненнями.

Податок на прибуток підприємств — це прямий податок, сплачуваний
підприємствами з прибутку, одержаного від реалізації продукції (робіт,
послуг), основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів,
валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних
цінностей, а також із прибутку від орендних операцій, роялті та від
позареалізаційних операцій.

Механізм оподаткування підприємств наведений на схемі 1 :

Схема 1.

1.1 Платниками податку на прибуток є

— із числа резидентів — суб’єкти підприємницької (господарської)
діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та
організації, що здійснюють діяльність, направлену на отримання прибутку
як на території України, так і за її межами;

— з числа нерезидентів — фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій
організаційно-правовій формі, які отримують доходи із джерелом їх,
походження з України;

— філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку з
числа резидентів, Ідо не мають статусу юридичної особи, розташовані на
території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.
Платник податку, що має такі філії, може прийняти рішення щодо сплати
консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних
громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної
громади за своїм місцезнаходженням. При цьому податок зменшується на
суму, сплачену до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням
філії;

— управління залізниці та підприємства залізничного транспорту, їх,
структурні підрозділи;

— постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх
походження в Україні або виконують агентські (представницькі) функції
для таких нерезидентів або їх засновників;

— Національний банк України та його установи.

1.2 Об’єкти оподаткування

Об’єктом оподаткування є прибуток, що визначається шляхом зменшення суми
скоригованого валового доходу звітного періоду на:

— суму валових витрат платника податку;

— суму амортизаційних відрахувань.

1.3 Валовий дохід

— загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності,
отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду у грошовій,
матеріальній або нематеріальній формах як на території України , її
континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за
їх межами.

Валовий дохід включає:

Загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі
допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної
особи, а також доходи від продажу цінних паперів (крім операцій з їх
первинного випуску (розміщення) та операцій з їх кінцевого погашення
(ліквідації).

Доходи: від товарообмінних (бартерних) операцій; від страхової
діяльності; від операцій з розрахунками в іноземній валюті; від операцій
з пов’язаними особами; від продажу (обміну, інших видів відчуження)
основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації;
від операцій з торгівлі цінними паперами та деривативами: інші доходи по
операціям особливого виду — спільній діяльності без створення юридичної
особи, виплаті дивідендів, операціям з борговими вимогами та
зобов’язаннями, виконаних довгострокових договірних зобов’язань.

Доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій, у тому числі у
вигляді:

— сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у
звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих
платнику податку у звітному періоді, за винятком випадків, коли така
безповоротна фінансова допомога та безоплатні товари (роботи, послуги)
отримуються неприбутковими організаціями, або такі операції здійснюються
між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають
статусу юридичної особи;

— сум невикористаної частини коштів, що повертаються зі страхових
резервів;

— сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів по
відшкодуванню сум безнадійної заборгованості за рахунок страхового
резерву платника податку, та інші;

— вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з
договорами схову та використаних ним у власному виробничому чи
господарському обороті;

— сум штрафів та/або неустойки чи пені, одержаних за рішенням сторін
договору або за рішенням відповідних державних органів, суду,
господарського чи третейського суду;

1.4. Не включаються до складу валового доходу:

Суми акцизного збору, податку на додану вартість, отриманих
(нарахованих) підприємством у складі ціни продажу продукції (робіт,
послуг), за винятком випадків, коли таке підприємство — отримувач не є
платником податку на додану вартість.

Суми коштів або вартість майна, отримані платником податку як
компенсація (відшкодування) за примусове відчуження державою іншого
майна платника податку у випадках, передбачених законодавством.

Суми коштів у частині надмірно сплачених податків, зборів (обов’язкових
платежів), що повертаються або мають бути повернені платнику податку з
бюджетів, якщо такі суми не були включені до складу валових витрат.

Суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді
прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким
платником податку, у тому числі грошові або майнові внески, згідно з
договорами про спільну діяльність на території України без створення
юридичної особи.

Вартість основних фондів безоплатно отриманих платником податку з метою
здійснення їх експлуатації у випадках, передбачених законодавством:

— у разі отримання підприємствами комунальної власності об’єктів
соціальної інфраструктури, що перебували на балансі інших підприємств та
утримувалися за їх рахунок. Отримані таким чином основні фонди
приймаються на баланс за балансовою вартістю. Порядок безоплатної
передачі таких основних фондів установлюється Кабінетом Міністрів
України.

1.5. До валових витрат включаються:

— суми витрат, не віднесені до складу валових витрат минулих звітних
податкових періодів у зв’язку з втратою, знищенням або зіпсуттям
документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених
такими документами у звітному податковому періоді;

— суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у
зв’язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому
періоді у розрахунку податкового зобов’язання;

— суми витрат, пов’язаних з поліпшенням основних, у сумі, що не
перевищує п’яти відсотків сукупної балансової вартості груп основних
фондів на початок звітного року. Витрати, що перевищують зазначену суму,
відносяться на збільшення балансової вартості груп 2 і 3 (балансової
вартості окремого об’єкта основних фондів групи 1), та підлягають
амортизації за нормами передбаченими для відповідних основних фондів.

1.6. Оподаткування товарообмінних (бартерних) операцій:

Доходи та витрати від здійснення товарообмінних (бартерних) операцій
визначаються платником податку виходячи з договірної ціни такої
операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Платник податку щоквартально подає розрахунок фінансових результатів
товарообмінних (бартерних) операцій разом із податковою декларацією про
прибуток до податкового органу за місцезнаходженням такого платника
податку.

2. Мета оподаткування:

— Дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг)
пов’язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не
менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на
дату такого продажу

— Витрати, понесені платником податку у зв’язку з придбанням товарів
(робіт, послуг) у пов’язаної особи визначаються виходячи із договірних
цін, але не більших за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання.

-Витрати платника податку, понесені по сплаті процентів по депозитах,
орендних платежах, цивільно-правових договорах, пов’язаним з платником
податку особам, визначаються виходячи із договірних цін (процентних
ставок за депозит), але не вищих за звичайні ціни (звичайні процентні
ставки за депозит)

З метою оподаткування платник податку веде окремий облік фінансових
результатів операцій з торгівлі цінними паперами та деривативами.

У разі коли протягом звітного періоду доходи, отримані (нараховані)
платником податку в зв’язку із продажем (відчуженням) цінних паперів і
деривативів, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником
податку в зв’язку із придбанням цінних паперів і деривативів протягом
такого звітного періоду, збільшені на суму нскомпенсованих балансових
збитків від таких операцій минулих періодів, прибуток включається до
складу валових доходів за результатами такого звітного періоду.

До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості
платника податку, яка погашається у зв’язку з таким продажем, обміном
або відчуженням.

-Спільна діяльність без створення юридичної особи провадиться на
підставі договору про спільну діяльність, що передбачає об’єднання
коштів або майна учасників для досягнення спільної господарської мети.

-У разі, коли протягом звітного періоду витрати, понесені платником
податку в зв’язку із проведенням спільної діяльності, перевищують
доходи, отримані від таких операцій, балансові збитки переносяться на
зменшення доходів майбутнії1 податкових періодів від такої спільної
діяльності протягом строків, визначених п. 2.1.9.

— Порядок податкового обліку та звітності результатів
спільної діяльності встановлюється центральним податковим органом.

— Откуванпя операцій з борговими вимогами та зобов’язаннями

Це положення застосовується до неприбуткових установ і організацій,
які є:

а) органами державної влади України, органами місцевого самоврядування
та створеними ними установами або організаціями, що утримуються за
рахунок коштів відповідних бюджетів;

б) благодійними фондами і благодійними організаціями, створеними у
порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності, в
тому числі громадськими організаціями, створеними з метою провадження
екологічної, і оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої
та наукової діяльності, а також творчими спілками та політичними
партіями; науково-дослідними установами! та вищими навчальними закладами
Ш-ІУ рівнів акредитації, внесеними до Державного реєстру наукових
установ, яким надається підтримка держави, заповідниками,
музеями-заповідниками;

в) пенсійними фондами, кредитними спілками, створеними у порядку,]
визначеному законом;

г) іншими, ніж визначені у абзаці «б» цього підпункту юридичними
особами, діяльність яких не передбачає одержання прибутку згідно з
нормами відповідних] законів;

д) спілками, асоціаціями та іншими об’єднаннями юридичних осіб,
житлово-будівельними кооперативами, створеними для представлення
інтересів засновників, що утримуються лише за рахунок внесків таких
засновників та не проводять основної діяльності, за винятком отримання
пасивних доходів; ,

е) релігійними організаціями, зареєстрованими у порядку, передбаченому,
законом. І

є) житлово-будівельними кооперативами, об’єднаннями співвласників
багатоквартирних будинків, створеними у порядку, визначеному законом.

Звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій
громадських організацій інвалідів, майно яких є їх власністю, отриманий
від продажу товарів (робіт, послуг), крім підакцизних товарів та
прибутку, одержаного від грального бізнесу, де протягом попереднього
звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, які мають там
основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків загальної
чисельності працюючих за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів
становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних
витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат
виробництва (обігу).

Підприємства та організації, на які поширюється дія цього підпункту,
реєструються у відповідному органі податкової служби у порядку,
передбаченому для платників цього податку.

3 Особливості оподаткування окремих платників податку

-Звільняються від оподаткування доходи від надання послуг щодо збирання
та окремих видів відходів як вторинної сировини, перелік яких
визначається Кабінетом Міністрів України.

-Звільняються від оподаткування доходи у вигляді коштів, матеріальних
цінностей та нематеріальних активів, одержані позашкільними навчальними
закладами, незалежно від підпорядкування, типу і форми власності, від
здійснення або на здійснення діяльності, передбаченої їх статутом.

-Особливості оподаткування інноваційної діяльності інноваційних центрів,
внесених до Державного реєстру

-Оподатковується у розмірі 50 відсотків від діючої ставки прибуток від
продажу інноваційного продукту, заявленого при реєстрації в інноваційних
центрах, що створені відповідно до закону

Не включаються до валових доходів кошти, отримані Державною
адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізницею), а також
залізницями від підприємств, організацій та їх структурних підрозділів,
які перебувають у функціональному підпорядкуванні Укрзалізниці та
залізниць, що перераховуються ними за рахунок чистого прибутку, який
залишається в розпорядженні таких підприємств за результатами звітного
періоду після сплати всіх зобов’язань, у тому числі податків, зборів
(обов’язкових платежів), строк погашення яких настав.

4.Амортизація

Під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів ;лід
розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або
поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах
встановлених норм амортизаційних відрахувань.

Амортизації підлягають витрати на:

— придбання основних фондів та нематеріальних активів для
власне виробничого використання, включаючи витрати на придбання
племінної худоби придбання, закладення і вирощування
багаторічних насаджень до початку плодоношення;

— самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб
включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були
зайняті виготовленні таких основних фондів;

— проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та
інших видів поліпшення основних фондів;

— поліпшення якості земель, не пов’язаних з будівництвом.

Не підлягають амортизації та провадяться за рахунок
відповідних джерел фінансування:

— витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою й
жилих будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів;

— витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг
загального користування;

— витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші)
поліпшення невиробничих фондів.

Порядок бухгалтерського обліку вартості невиробничих фондів
установлюється Міністерством фінансів України. Такий бухгалтерський
облік ведеться окремо від податкового обліку та не впливає на податкові
зобов’язання платника податку.

До валових доходів платника податку у разі продажу невиробничих фондів
включаються доходи, отримані (нараховані) від продажу, а до валових
витрат — сума витрат, пов’язаних із придбанням (виготовленням) таких
невиробничих фондів (без врахування зносу) та їх поліпшенням.

У разі вимушеної заміни основних фондів, якщо з не залежних від платника
податку обставин вони (чи їх частина) зруйновані, вкрадені чи підлягають
знесенню або платник податку змушений відмовлятись від використання
таких

основних фондів з обставин загрози чи неминучої заміни, зруйнування або
знесення умови підтвердження наявності такої загрози або неминучості у
порядку, визначеної законодавством), платник податку в звітному періоді,
на який припадає така заміна:’

а) збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого об’єкта
основи фондів групи 1, який підлягає вимушеній заміні, а вартість такого
об’єкта прирівнює до нуля;

б) не змінює балансову вартість груп 2 і 3 для таких обставин стосовно
основи фондів цих груп.

У разі коли страхова організація або інша юридична чи фізична осо
визнана винною у заподіяній шкоді, компенсує платнику податку втрати,
пов’язані вимушеною заміною основних фондів, платник податку в
податковий період, на припадає така компенсація:

а) збільшує валовий доход на суму компенсації за основні фонди групи 1;

б) зменшує баланс відповідної групи основних фондів на суму компенсації]
основні фонди груп 2 і 3.

Порядок обліку основних фондів, наданих в лізинг (оренду)

Балансова вартість відповідної групи основних фондів не зменшується ні
вартість основних фондів, які надаються платником податку в оперативний
лізинг (оренду). Балансова вартість відповідної групи основних фондів
зменшується а вартість основних фондів, які надаються платником податку
у фінансовий лізинг (оренду) у порядку, передбаченому для продажу
основних фондів. При цьому лізингоотримувач (орендар) збільшує балансову
вартість відповідної групи основній фондів у порядку, передбаченому для
придбання основних фондів.

5.Норми амортизації

Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості
кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду
в такому розмірі (в розрахунку на календарний квартал):

група 1 — 1,25 відсотка;

група 2 — 6,25 відсотка;

група 3 — 3,75 відсотка. •

Платник податку може самостійно прийняти рішення про застосування
прискореної амортизації основних фондів групи 3, придбаних після
набрання чинності цим Законом за такими нормами (у розрахунку на
календарний рік):

1 -й рік експлуатації — 15 відсотків;

2-й рік експлуатації — ЗО відсотків;

3-й рік експлуатації — 20 відсотків;

4-й рік експлуатації — 15 відсотків;

5-й рік експлуатації — 10 відсотків;

6-й рік експлуатації — 5 відсотків;

7-й рік експлуатації — 5 відсотків.

Зазначене рішення не може бути прийняте платниками податку, що
випускають продукцію (роботи, послуги), ціни (тарифи) на яку
встановлюються (регулюються) державою або платниками податку, які
визнані такими, що займають монопольне становище на ринку, відповідно до
закону.

Облік таких основних фондів ведеться окремо по кожному об’єкту.

Амортизаційні відрахування нараховуються на балансову вартість таких
об’єктів, яка дорівнює їх первісній вартості, збільшеній на суму витрат,
пов’язаних із поліпшенням таких фондів.

Поточний і капітальний ремонт, реконструкція, модернізація, технічне
переозброєння та інші види поліпшення основних фондів

Платники податку мають право протягом звітного року віднести до валових
втрат будь-які витрати, пов’язані з поліпшенням основних фондів, у сумі,
що не перевищує п’ять відсотків сукупної балансової вартості груп
основних фондів на початок звітного року.

Амортизація витрат на поліпшення основних фондів, одержаних в
оперативний лізинг (оренду)

У разі коли договір оперативного лізингу (оренди) зобов’язує або
дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об’єкта оперативного лізингу
(оренди), орендар може збільшити (створити) балансову вартість
відповідної групи основних фондів на вартість фактично проведених
поліпшень такого об’єкта. При цьому орендарем не враховується балансова
вартість об’єкта оперативного лізингу (оренди) за винятком вартості
фактично проведених його поліпшень при застосуванні п. 2.1.11.9.

Амортизація витрат, пов’язаних з видобутком корисних копалин

. Будь-які витрати на розвідку (до розвідку), облаштування та розробку
будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин ( у тому числі будь-які
нафтові або газові свердловини) включаються до окремої групи витрат
платника податку, на балансі якого перебувають такі запаси (родовища),
та підлягають амортизації.

Облік балансової вартості витрат, пов’язаних з видобутком корисних
копалин, ведеться по кожному окремому родовищу (кар’єру, шахті,
свердловині). Порядок такого обліку встановлюється Міністерством
фінансів України.

Загальний розрахунковий обсяг видобутку корисних копалин визначається
за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України. |

Норми амортизації для свердловин, що використовуються для розробки
нафтових та газових родовищ, встановлюються у відсотках до їх первісної
вартості у такому розмірі (в розрахунку на рік):

1-й рік експлуатації — 10 відсотків;

2-й рік експлуатації — 18 відсотків;

3-й рік експлуатації — 14 відсотків;

4-й рік експлуатації — 12 відсотків;

5-й рік експлуатації — 9 відсотків;

6-й рік експлуатації — 7 відсотків;

7-й рік експлуатації — 7 відсотків;

8-й рік експлуатації — 7 відсотків;

9-й рік експлуатації — 7 відсотків;

10-й рік експлуатації — 6 відсотків;

11 -й рік експлуатації — 3 відсотки.

Платники податку мають право протягом звітного року віднести до валових
витрат будь-які витрати, пов’язані із проведенням ремонту,
реконструкції, модернізації та іншим поліпшенням свердловин, що
використовуються для розробки нафтових та газових родовищ, у сумі, що не
перевищує 10 відсотків первісної вартості окремої свердловини.

У разі коли діяльність, пов’язана з розвідкою (до розвідкою) запасів
ловиш) корисних копалин, не привела до їх відкриття або платником
податку було прийнято рішення щодо недоцільності проведення подальшої
розвідки чи розробки їх запасі н (родовищ) у зв’язку з їх
економічною недоцільністю, дозволяється віднесення витрат з такої
розвідки (до розвідки) чи розробки до складу валових витрат виробництва
(обігу) поточного податкового періоду такого платника податку. При
цьому балансова вартість такої групи витрат, пов’язана з
видобутком корисних копалин, прирівнюється до нуля.

6. Ставка податку

Прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на
власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою ЗО
відсотків до об’єкта оподаткування.

Оподаткування доходів від грального бізнесу.

Платник податку, який здійснює виплату виграшів у лотерею або інші види
ігор чи розиграшів, які передбачають придбання особою права на участь у
таких іграх чи розтратах до їх проведення, зобов’язаний утримувати та
вносити до бюджету ЗО відсотків від суми таких виграшів. Крім того, будь
— яка особа, яка здійснює виплату особі у зв’язку із виграшем у казино,
бінго, інші ігри у гральних місцях (домах), зобов’язана утримувати та
вносити до бюджету ЗО відсотків від суми прибутку такої особи, який
визначається як різниця між її доходами, отриманими у вигляді виграшів
за відповідний робочий день, та витратами, понесеними такою фізичною
особою протягом такого робочого дня, пов’язаними з таким виграшем, але
не більше суми такого виграшу. Не підлягають оподаткуванню виграші у
державні грошові лотереї.

Правіша ведення податкового обліку

Податкові періоди

Для оподаткування прибутку підприємств використовуються такі періоди:

— звітний (податковий) рік — період, який розпочинається 1 -січня
поточного року і закінчується 3 1 грудня поточного року;

— звітний (податковий) квартал.

Дата збільшення валових витрат

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка
припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з
подій, що сталася раніше:

— або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на
оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку — день
їх видачі з каси платника податку;

— або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт
(послуг) — дата фактичного отримання платником податку результатів робіт
(послуг).

У разі здійснення торгівлі продукцією (валютними цінностями) або
роботами (послугами) з використанням торговельних автоматів або іншої!
подібного обладнання, що не передбачає наявності касового апарату
контрольованого уповноваженою на це фізичною особою, датою збільшений 3
валового доходу вважається дата вилучення з таких торговельних апаратів
або подібного обладнання грошової виручки.

Правила інкасації зазначеної виручки встановлюються Національним
банком ., України.

Датою збільшення валового доходу в разі продажу товарів (робіт, послуг)
з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на
розрахунковий рахунок платника податку або дата отримання відповідної
компенсації у будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення
заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед
таким бюджетом.

7. Безнадійна заборгованість

Порядок врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості

Платник податку — продавець товарів (робіт, послуг), у тому
числі банки і банківські фінансові установи, має право
зменшити суму валового доходу звітного періоду на вартість
відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих і послуг), у
разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує
без погодження з платником податку оплату їх вартості.
Зазначене зменшення здійснюється у разі, якщо платник
податку звернувся із заявою до суду (громадянського суду) про стягнення
заборгованості з такого покупця або про визнання покупця банкрутом, а
також у випадках, коли за поданням продавця нотаріус вчинив виконавчий
напис про стягнення боргу з покупця чи стягнення заставленого майна.

У разі коли протягом наступних податкових періодів суд (громадянський
суд) не задовольняє з вини платника податку позов або задовольняє його
частково, платник податку зобов’язаний збільшити валовий доход
відповідного податкового періоду на вартість відвантажених товарів
(виконаних робіт, наданих послуг) або її частину, що не визнана судом
(господарським судом), та нарахувати пеню виходячи з діючої на момент
такого збільшення облікової ставки Національного банку України,
збільшеної в 1,2 рази. Зазначена пеня розраховується за строк з першого
дня податкового періоду, наступного за періодом, протягом якого
відбулося зменшення валового доходу, до останнього дня податкового
періоду, на який припадає збільшення валового доходу.

Будь-який банк, а також будь-яка небанківська фінансова установа,
створена згідно з нормами відповідних законів, крім страхових компаній
(далі — фінансові установи), зобов’язані створювати
страховий резерв відшкодування можливих втрат по основному боргу (без
процентів та комісій) за всі1 видами кредитів та інших активних
операцій, які відносяться до їх господарської діяльності згідно з
законодавством.

Розмір страхового резерву, що створюється за рахунок збільшення валових
витрат фінансової установи, не може перевищувати:

— для комерційних банків — 20 відсотків від суми боргових вимог, а саме
сукупної заборгованості за кредитами, гарантіями та перуками, фактично
наданими (виставленими на користь) дебіторам на останній робочий день
звітного податкового періоду;

— для небанківських фінансових установ — розміру, що встановлюється
відповідними законами про відповідну небанківську фінансову установу,
але не більше ЗО відсотків від суми боргових вимог, а саме сукупних
зобов’язань дебіторів такої небанківської фінансової установи на
останній робочий день звітного податкового періоду.

При цьому валовий доход дебітора збільшується на суму його
заборгованості, по якій минув термін позовної давності у відповідний
податковий

8. Оподаткування виробників сільськогосподарської продукції

Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво
сільськогосподарської продукції, сплачують податок на прибуток у порядку
і в розмірах, передбачених Законом «Про оподаткування прибутку
підприємств», за підсумками звітного податкового року.

Валові доходи і витрати підприємств — виробників сільськогосподарської
продукції, утримані (понесені) протягом звітного податкового року,
підлягають індексуванню виходячи з офіційного індексу інфляції за період
від місяця, наступного за місяцем понесення таких витрат (отримання
доходів), до кінця звітного податкового року.

Сума нарахованого податку зменшується на суму податку на землю, що
використовується у сільськогосподарському виробничому обороті.

Якщо за результатами звітного податкового року такі підприємства
мг. балансові збитки, вони переносяться на зменшення валових доходів
майбутні податкових років у порядку, встановленому Законом «Про
оподаткування прибути підприємств». гін

У разі якщо об’єктом такого товарного кредиту є товари, витрати на
включаються до складу валових витрат, датою збільшення
валових витрат позичальника є дата здійснення розрахунків щодо
погашення заборгованості по таким товарному кредиту.

9. Порядок нарахування та строки сплати податку

-Платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають]
сплаті.

— Податок на прибуток нараховується за ставкою, визначеною п.2.1.12 від
прибутку, що підлягає оподаткуванню, розрахованому • з урахуванням всіх
пунктів підрозділу 2.1.

— Податок, що підлягає сплаті до бюджету, дорівнює сумі, визначеній
згідно з пунктом 2.1.18.2, яка зменшена на вартість торгових патентів,
придбаних платником податку згідно із Законом України «Про патентування
деяких видів підприємницької діяльності».

— Податок сплачується до бюджету не пізніше 20 числа місяця, наступного
за звітним кварталом.

Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво
сільськогосподарської продукції, подають декларацію про прибуток у
строки, визначені законом для річного податкового періоду за формою, що
встановлюється центральним податковим органом України

У разі, якщо за звітний (податковий) рік валовий доход таких підприємств
від продажу сільськогосподарської продукції не перевищує п’ятдесяти
відсотків загальної суми валового доходу, прибуток таких підприємств від
продажу продукції (робіт, послуг), що не відноситься до
сільськогосподарської продукції, оподатковується у загальному порядку.

У разі зупинення діяльності постійного представництва до закінчення
звітного кварталу, зазначені документи подаються державному податковому
органу протягом 15 календарних днів з моменту такого зупинення.

Податок на прибуток нерезидента щоквартально обчислюється платником
податку і підлягає підтвердженню податковим органом за місцезнаходженням
постійного представництва.

Відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податку на
доходи громадян, сум внесків на соціальні заходи, податків, несуть
платники податку, які провадять відповідні виплати.

Надміру внесеш до бюджету суми податку, що нараховані за звіті період
наростаючим підсумком з початку року, зараховуються в рахунок насту
платежів або повертаються платнику податку не пізніше десяти робочих
днів з одержання письмової заяви такого платника податку.

10. Відповідальність платників податку

Відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати
податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у
порядку та розмірах, визначених Законом України «Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІП.

11. Інші положення

Суми виявленого прихованого (заниженого) прибутку та штрафи
справляються: за весь час ухилення від сплати податку.

Після закінчення встановлених строків сплати податку до бюджетів
невнесені суми стягуються з нарахуванням пені, відповідно до закону.

Сума податкових платежів, що надміру надійшла до бюджету в результаті
неправильного нарахування або порушення платником податку встановленого
порядку сплати податку, підлягає поверненню з відповідного бюджету
протягом десяти робочих днів з моменту отримання податковим органом
відповідної заяви ,платника податку або зарахуванню на зменшення
платежів до цього бюджету майбутніх ,:\одів, за вибором платника
податку, в разі якщо не минув строк позовної давності, всиновлений
законодавством.

Подання заяви про повернення надміру сплачених податків перериває
перебіг строку позовної давності.

Обов’язковими для виконання платником податку є тільки акти центрального
податкового органу, видані у випадках, прямо передбачених Законом, та
зареєстровані Міністерством юстиції України.

Список використаної літератури

Глобова Н. М. «Теорія бухгалтерського обліку 2001» , Київ «А. С. К.»
2003 р.

Бутинець Ф. Ф. «Бухгалтерський фінансовий облік», ПП «Рута» Житомир
2003р.

Всеукраїнський бухгалтерський тижневик «Баланс», листопад-грудень 2003
р.

А. М. Гуржій, Н. І. Поворознюк, В. В. Самсонов «Інформатика та
інформаційні технології» Харків 2003 р.

Податок на прибуток

* 30%

Оподатковуваний прибуток

Прибуток (валові доходи – валові витрати – амортизаційні відрахування)

Юридичні особи

Ставка

Об’єкт оподаткування

Платники

Похожие записи