Реферат на тему:

Податок на додану вартість

Податок на додану вартість (ПДВ) домінує серед непрямих податків, що
надходять до бюджету. Тобто це податок, який виконує яскраво виражену
фіскальну функцію. Як уже зазначалось вище, особливість ПДВ полягає в
тім, що саме він справляє значний вплив на фінансово-господарську
діяльність суб’єктів господарювання та на їхній фінансовий стан.

Слід звернути увагу, що варіант обчислення ПДВ, який застосовується в
Україні, допускає оподаткування перенесеної вартості, а також подвійне
оподаткування. Це зумовлено тим, що ставки ПДВ встановлюються на
оподаткований оборот, який включає вартість матеріальних витрат
(перенесену вартість), а також попередньо включені у вартість товарів
(робіт, послуг) податки.

Податок на додану вартість був уведений в Україні з 1 січня 1992 p.
згідно із Законом України «Про податок на додану вартість» від 20 грудня
1991 p. Декрет Кабінету Міністрів України «Про податок на додану
вартість», що почав діяти з 1993 p., було підписано 26 грудня 1992 p. З
урахуванням доповнень і змін, що вносилися в наступних періодах,
указаний декрет регламентував порядок обчислення і сплати ПДВ протягом
1993—1997 pp. (до 1 жовтня 1997 p.).

З 1 жовтня 1997 p. порядок обчислення і сплати ПДВ регламентується
Законом України «Про податок на додану вартість» від З квітня 1997 р. На
жаль, податкове законодавство щодо ПДВ є дуже нестабільним. Так, тільки
з часу прийняття вказаного Закону і до введення його в дію було прийнято
чотири закони, які вносили зміни щодо ПДВ. Усього ж з 27 червня 1997 р.
по 24 березня 1998 p. було ухвалено 14 законів, згідно з якими вносилися
певні зміни в Закон «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997
p.

Виходячи з чинних законодавчих актів, розглянемо порядок обчислення і
сплати ПДВ, механізм його впливу на фінансово-господарську діяльність
підприємств.

Платники податку. Платниками податку в бюджет є суб’єкти господарської
діяльності (юридичні особи) і громадяни (фізичні особи), які здійснюють
підприємницьку діяльність на території України. При цьому податок
стягується, якщо обсяг оподаткованих операцій платника з продажу товарів
(робіт, послуг) за останні два надцять календарних місяців перевищував
1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Об’єкт оподаткування. Об’єктом оподаткування є такі опера ції.
здійснювані платниками податку, суб’єктами господарювання:

— продаж товарів (робіт, послуг) на митній території України, ;

тім числі операції з оплати вартості послуг за договорами оператив ної
оренди (лізингу);

—завезення (пересилання) товарів на митну територію України. виконання
робіт (послуг), що здійснюється нерезидентами для використання або
споживання цих робіт (послуг) на митній території України; завезення
(пересилання) майна згідно з договорами оренди (лізингу), застави,
іпотеки;

— вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України і
виконання робіт, надання послуг для споживання за межами митної
території України.

Отже, об’єктом оподаткування є операції, зв’язані з продажем товарів
(робіт, послуг) усередині держави, їхнім імпортом чи експортом.

Слід звернути увагу, що законодавче визначено поняття продажу товарів
(робіт, послуг). Продаж товарів — це будь-які операції, що здійснюються
згідно з договорами купівлі-продажу, іншими цивільно-правовими
договорами, що передбачають передачу права власності на товари за
компенсацію, а також операції з безоплатного надання товарів.

Не є продажем операції з передачі товарів згідно з договорами комісії
(консигнації»), поруки, відповідального зберігання, довірчого
управління, оренди (лізингу) та інших громадянсько-правових договорів,
що не передбачають передачу права власності на товари іншій особі.

Продаж послуг (робіт) — це будь-які операції цивільно-правового
характеру з надання послуг (робіт) з передачею права користування або
розпоряджання товарами, у тім числі нематеріальними активами, за
компенсацію, а також операції з безкоштовного надання послуг. Продаж
послуг (результатів робіт) включає надання права користування або
розпоряджання товарами згідно з договорами оренди (лізингу), продажу,
ліцензування, установлених законом способів передачі права
інтелектуальної власності.

Не вважаються об ‘єктами оподаткування такі операції, здійснювані суб
‘єктами господарювання:

—випуск, розміщення і продаж цінних паперів, емітованих суб’єктами
підприємницької діяльності, а також деривативів;

—обмін цінних паперів на інші цінні папери, депозитарна, реєстраторська
та клірингова діяльність з цінними паперами;

— передача майна в оренду і його повернення після закінчення терміну
договору оренди, сплата орендних платежів відповідно до договорів
фінансової оренди;

— надання послуг зі страхування і перестрахування, із соціального і
пенсійного страхування;

— обіг валютних цінностей;

— надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, за
кредитними і депозитними договорами;

— виплата заробітної плати, інших грошових виплат, дивідендів;

— надання брокерських, дилерських послуг з укладанням контрактів на
торгівлю цінними паперами і деривативами на фондових і товарних біржах;

— передача основних фондів у формі внесків у статутні фонди юридичних
осіб в обмін на їхні корпоративні права;

— оплата вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних і
дослідно-конструкторських робіт, що здійснюються за рахунок державного
бюджету.

База оподаткування. База оподаткування для нарахування ПДВ залежить від
сфери та виду діяльності суб’єкта господарювання. Розглянемо можливі
варіанти визначення бази оподаткування.

База оподаткування з продажу товарів (робіт, послуг) визначає-гься,
виходячи з договірної (контрактної) вартості цих товарів (ро-оіт,
послуг), розрахованої за вільними або регульованими цінами (тарифами). У
базу для розрахунку ПДВ включається акцизний збір.

Приклад 2.

Договірна (контрактна) ціна виробу 120 грн. Виріб є підакцизним.
Акцизний збір (включений у відпускну ціну) — 20 грн. Відпускна ціна,
включаючи акцизний збір, — 140 грн. Сума ПДВ, включена в ціну, — 28 грн.
(140 грн. х 0,2). Відпускна ціна виробу, включаючи акцизний збір і ПДВ,
становитиме 168 грн. (140 грн. + 28 грн.).

Сьогодні в практиці роботи суб’єктів господарювання поширені бартерні
операції і натуральні виплати в рахунок оплати праці фізичним особам. У
такому разі база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни
вказаних операцій, але не нижче за звичайну ціну.

Звичайна ціна — ціна реалізації товарів (робіт, послуг) продавцем,
включаючи суми нарахованих (сплачених) відсотків, вартість іноземної
валюти, яка може бути отримана у разі їх продажу особам, котрі не пов
‘язані з продавцем за звичайних умов ведення господарської діяльності.

Для товарів, які ввозяться на митну територію України, база
оподаткування включає митну вартість, вартість митних процедур, ввізне
мито, акцизний збір.

Певні особливості оподаткування підприємницької діяльності зв’язані з
комісійною торгівлею. Щодо товарів, котрі були в користуванні та
отримані в осіб, що не зареєстровані як платники податків, базою
оподаткування є сума комісійної винагороди платника податку.

Вартість тари, що згідно з договором (контрактом) є поворотною, у базу
оподаткування не включається. Однак якщо протягом встановленого
законодавством терміну тара не повертається відправнику, її вартість
включається в базу оподаткування покупця товару.

Операції, звільнені від оподаткування. Сфера і види діяльності суб’єктів
господарювання дуже різноманітні. Тому в процесі їхньої діяльності
важливо враховувати, які операції звільнено від податку на додану
вартість. Згідно з чинним законодавством від ПДВ звільнено такі операції
суб’єктів господарювання. /. Операції з продажу:

— вітчизняних продуктів дитячого харчування молочними кухнями і
спеціалізованими магазинами;

— товарів спеціального призначення для інвалідів (відповідно переліку,
встановленого Кабінетом Міністрів України);

—лікарських засобів і виробів медичного призначення, шо за,к єстровані в
Україні в установленому порядку (в тому числі надання послуг з їх
продажу аптечними закладами);

— книг вітчизняного виробництва, періодичних видань, друкованих засобів
масової інформації вітчизняного виробництва (включаючи їх доставку),
учнівських зошитів, підручників та інших навчальних посібників;

— путівок для санаторно-курортного лікування та відпочинку дітей;

— товарів, робіт, послуг для власних потреб дипломатичних представництв,
консульських установ і представництв міжнародних організацій в Україні;

—товарів, робіт, послуг (за винятком підакцизних товарів, грального
бізнесу) підприємствами, що засновані всеукраїнськими громадськими
організаціями інвалідів. На цих підприємствах інвалідів має бути не
менше 50% від загальної кількості працівників, а фонд оплати їхньої
праці має становити не менше 25% суми загальних витрат на оплату праці.

2. Операції з надання послуг:

— перевезення пасажирів міським транспортом (за умови, що тарифи на такі
перевезення регулюються законодавче);

— ремонт шкіл, дошкільних установ, інтернатів, установ охорони здоров’я
(в сільській місцевості);

— обробка землі сільськогосподарськими виробниками багатодітним сім’ям,
інвалідам, ветеранам, самотнім особам і особам, що постраждали від
Чорнобильської катастрофи, школам, дошкільним установам, інтернатам,
установам охорони здоров’я в сільській місцевості;

— послуги освіти, які надаються установами освіти, що мають відповідний
дозвіл;

— послуги, що надаються установами охорони здоров’я, які мають
спеціальний дозвіл на надання таких послуг;

—доставка пенсій і грошової допомоги населенню.

3. Операції з виконання робіт:

— будівництво за рахунок коштів інвесторів житла для
військовослужбовців, ветеранів війни, членів сімей військовослужбовців,
що загинули, виконуючи службові обов’язки;

— будівництво житла, що здійснюється за рахунок коштів фізичних осіб за
умови передачі його у власність тим самим фізичним особам.

4. Операції з передачі:

—земельних ділянок під об’єктами нерухомості або незабудова-ної землі;

безкоштовної передачі рухомого складу однією залізницею або
підприємством залізничного транспорту іншим залізницям або підприємствам
залізничного транспорту загального користування державної форми
власності.

5. Операції завезення на митну територію України продуктів морського

промислу, виловлених суднами України.

Як уже зазначалося, на фінансовий стан суб’єктів господарювання справляє
вплив сплата ПДВ у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг). При
цьому важливим для покупця — суб’єкта господарювання є визначення
джерела сплати і наступного відшкодування ПДВ (вхідного ПДВ}, включеного
в ціну.

Установлені такі джерела відшкодування вхідного ПДВ.

1. Для придбаних товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва, вхідний ПДВ відшкодовується за
рахунок сум ПДВ, які надходять від реалізації продукції (робіт, послуг)
суб’єктом господарювання, а також із коштів державного бюджету.

Такий самий порядок відшкодування вхідного ПДВ встановлений щодо
придбаних основних фондів і нематеріальних активів, котрі підлягають
амортизації. Сплачений вхідний ПДВ включається в податковий кредит. В
обліку суми вхідного ПДВ відносять на дебет 68 рахунка «Розрахунки з
бюджетом (субрахунок — розрахунки з бюджетом за ПДВ)» (рис. 1).

2. Інше джерело відшкодування ПДВ встановлено для суб’єктів
господарювання, що здійснюють операції з продажу товарів (робіт,
послуг), звільнених від оподаткування. У цьому разі суми ПДВ, сплачені у
зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких включається
до складу валових витрат виробництва, також включаються до складу
валових витрат виробництва. У цієї групи суб’єктів господарювання ПДВ,
сплачений під час придбання основних засобів і нематеріальних активів,
що підлягають амортизації, не відшкодовується, а відноситься на
збільшення вартості основних засобів і нематеріальних активів. Отже, у
таких підприємств вхідний ПДВ не включається в податковий кредит.

Рис. 1 Структурно-логічна схема функціонування рахунка 68 (субрахунок –
розрахунки з бюджетом)

3. Якщо суб’єкт господарювання — платник податку — купує товари (роботи,
послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат
виробництва і не підлягає амортизації, вхідний ПДВ відшкодовується за
рахунок відповідних джерел придбання товарів (робіт, послуг) і до складу
податкового кредиту не включається.

Таким чином, при стягненні ПДВ істотний вплив на фінансову діяльність
суб’єктів господарювання справляє надання і погашення податкового
кредиту.

Податковий кредит складається із сум ПДВ, сплачених платником цього
податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням: товарів (робіт,
послуг), вартість яких відносять до складу валових витрат виробництва
(обігу); основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають
амортизації. Податковий кредит дає підприємству право на відшкодування
сплаченого ПДВ у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), тобто
вхідного ПДВ. Тому важливе значення мають умови і час виникнення
податкового кредиту, а також джерела і час його погашення.

Податковий кредит виникає (формується) в суб ‘єктів господарювання, що
здійснюють операції з продажу товарів (робіт, послуг), які обкладаються
ПДВ. При цьому в суму податкового кредиту включається та частина
сплаченого ПДВ, що має відношення до придбаних товарів (робіт, послуг),
які використані для реалізації оподаткованих ПДВ товарів (робіт,
послуг).

Згідно із Законом «Про податок на додану вартість» застосовуються дві
ставки оподаткування: 20% і нульова. Нульова ставка оподаткування ПДВ
застосовується до таких операцій:

— продаж товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за
межі митної території України;

— продаж робіт (послуг), призначених для використання і споживання за
межами митної території України;

— продаж товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, що
розміщені на території України в зонах митного контролю (безмитних
магазинах);

— надання транспортних послуг з перевезення пасажирів і вантажів за
межами митного кордону України;

— продаж вугілля та продуктів його збагачення, вугільних і торф’яних
брикетів, електроенергії, імпортованого газу.

Не дозволяється застосування нульової ставки ПДВ до операцій, що
зв’язані з вивезенням (експортом) товарів (робіт, послуг), у тих
випадках, коли ці операції звільнені від оподаткування на митній
території України.

Таким чином, застосування нульової ставки оподаткування ПДВ до
перелічених вище операцій дає змогу включати в суму податкового кредиту
ПДВ на придбані товари (роботи, послуги), що використані для продажу
товарів (робіт, послуг), які оподатковуються за нульовою ставкою.

Підставою для включення ПДВ у податковий кредит є податкова накладна, що
передається покупцеві продавцем товарів (робіт, послуг). Податкову
накладну складають у двох примірниках у момент виникнення податкових
зобов’язань продавця. Оригінал податкової накладної передається
покупцеві, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є важливим
розрахунковим і податковим документом. У разі звільнення від податку на
додану вартість у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з
посиланням на відповідні законодавчі документи.

Не дозволяється включати в податковий кредит витрати на сплату ПДВ, що
не підтверджені податковою або митною декларацією. За імпортування робіт
(послуг) підтвердженням факту виникнення податкового кредиту є акт
прийняття робіт (послуг) або банківський документ, що свідчить про
переказ грошей на оплату таких робіт (послуг).

Коли на час перевірки платника податку податковим органом включені до
складу податкового кредиту суми не підтверджуються відповідними
документами, до платника податку застосовуються фінансові санкції на
суму непідтвердженого документами податкового кредиту.

Слід звернути увагу на дату виникнення права платника податку на
податковий кредит. Вона залежить від виду операцій, що здійснюються,
форми розрахунків. Можливі такі варіанти визначення дати виникнення
податкового кредиту.

1. Для звичайних операцій, пов’язаних із продажем товарів (робіт,
послуг), — це дата списання коштів із банківського рахунка платника
податку для оплати товарів (робіт, послуг), підтверджена податковою
накладною, або дата отримання товарів.

2. Для бартерних (товарообмінних) операцій — це дата здійснення
заключної балансуючої операції.

3. Для операцій, зв’язаних із завезенням (імпортом) товарів, — це дата
оформлення ввізної митної декларації з указаною в ній сумою податку.

4. За імпортування робіт (послуг) — це дата списання коштів з
розрахункового рахунка платника податку для їх оплати або дата
оформлення документа, що підтверджує факт виконання робіт (послуг)
нерезидентом.

Погашення (відшкодування) податкового кредиту здійснюється насамперед за
рахунок сум ПДВ, що надходять від реалізації товарів (робіт, послуг)
платника податку. Суми ПДВ, що надходять від реалізації продукції
(робіт, послуг), в обліку відносять на кредит рахунка 68
«Взаємовідносини з бюджетом (субрахунок — розрахунки з бюджетом за
ПДВ)».

Сума ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет суб ‘єктом господарювання —
платником податку, визначається як різниця між загальною сумою його
податкових зобов ‘язань, що виникли у зв ‘язку з продажем товарів
(робіт, послуг) протягом звітного періоду, і сумою податкового кредиту,
що сформувався протягом того самого періоду.

Якщо за результатами звітного періоду сума податкового кредиту перевищує
суму податкових зобов’язань платника ПДВ, різниця підлягає відшкодуванню
платнику податку з державного бюджету.

Сума ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет або сума податкового кредиту, що
відшкодовується з бюджету, визначається на підставі податкової
декларації за звітний період. Відшкодування з бюджету податкового
кредиту платнику ПДВ має бути здійснене після подачі звіту через три
звітні періоди (крім оподаткування за нульовою ставкою). На вимогу
платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або
частково зарахована в суму наступних платежів з ПДВ або інших податків,
які зараховуються до державного бюджету.

Суми податкового кредиту, не відшкодовані платнику податку в
установлений термін, є бюджетною заборгованістю. На суму цієї бюджетної
заборгованості нараховується пеня в розмірі 120% від облікової ставки
Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості.
Пеня на користь платника податку нараховується за кожний день бюджетної
заборгованості, включаючи день її погашення.

Терміни сплати ПДВ у бюджет. Вибираючи податковий період, платник має
врахувати можливість отримання бюджетного відшкодування податкового
кредиту. Таке відшкодування безпосередньо зв’язане з податковим
періодом.

Для платників податку, у котрих обсяг операцій, що оподатковуються, за
попередній календарний рік перевищує 7200 неоподаткованих мінімумів
доходів громадян, оподатковуваний (звітний) період дорівнює календарному
місяцю. При цьому сплата ПДВ має здійснюватися не пізніше 20 числа
місяця, що настає за звітним періодом.

Платники податку, що в них обсяг оподатковуваних операцій є меншим, ніж
вказано вище, самі визначають податковий період. Він може дорівнювати
календарному місяцю або кварталу. Заяву про своє рішення платник податку
подає в податковий орган за місяць до початку календарного року.
Протягом календарного року можлива заміна квартального податкового
періоду на місячний за заявою платника податку.

Платник ПДВ, що використовує квартальний податковий період, але здійснює
експортні операції з продажу товарів (робіт, послуг), може одержати
бюджетне відшкодування частини податкового кредиту за результатами двох
перших місяців кварталу.

Час виникнення податкових зобов’язань. Здійснення розрахунків з бюджетом
щодо ПДВ, можливість отримання бюджетного відшкодування податкового
кредиту, яке впливає на фінансовий стан підприємства, залежать від часу
виникнення податкових зобов’язань.

Час (дата) виникнення у платника податкових зобов’язань унаслідок
продажу ним товарів (робіт, послуг) має деякі особливості залежно
в’їдумов продажу, учасників цього процесу, форми розрахунків.

1. За звичайного продажу товарів (робіт, послуг) датою виникнення
податкових зобов’язань є дата, що припадає на податковий період,
протягом якого відбулося зарахування коштів від покупця, замовника на
банківський рахунок постачальника в оплату за продані товари (роботи,
послуги), або дата відвантаження товарів.

2. У разі здійснення бартерних (товарообмінних) операцій дата виникнення
податкового зобов’язання — це:

• дата відвантаження товару, а для робіт (послуг) — дата оформлення
документа, що підтверджує факт виконання робіт (послуг);

• дата одержання товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення
документа, що підтверджує факт отримання робіт (послуг).

3. За продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних
коштів датою виникнення податкових зобов’язань є дата надходження коштів
на розрахунковий рахунок платника податку або дата отримання відповідної
компенсації в будь-якому вигляді, включаючи зменшення заборгованості
платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.

4. У разі імпорту товарів датою виникнення податкових зобов’язань є дата
оформлення ввізної митної декларації з указаною в ній сумою податку, що
підлягає сплаті. За імпорту робіт (послуг) датою виникнення податкових
зобов’язань е дата списання коштів з розрахункового рахунка платника
податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що
підтверджує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом.

Відтак можна дійти висновку, що між формуванням вхідного ПДВ (виникнення
податкового кредиту) та його відшкодуванням минає час. Цей період є
періодом іммобілізації оборотних коштів на сплату вхідного ПДВ. Чим він
триваліший, тим більш тривалою є іммобілізація оборотних коштів, тобто
негативний вплив на фінансовий стан підприємств (рис. 2).

Час іммобілізації оборотних коштів підприємства — платника податку на
сплату вхідного ПДВ залежить від часу списання коштів з його
банківського рахунку за куплені товари (роботи, послуги) і часу
надходження ПДВ від продажу продукції (робіт, послуг), тобто зарахування
коштів від покупця, замовника на банківський рахунок платника податку, а
також від часу отримання відшкодування з державного бюджету.

Час перерахування коштів для сплати вхідного ПДВ і час надходження ПДВ
від продажу продукції (робіт, послуг) залежить від форм розрахунків, що
застосовуються, умов купівлі товарів, напрямків продажу продукції,
платоспроможності покупця.

Час іммобілізації оборотних коштів підприємства на сплату вхідного ПДВ
також залежить від умов його відшкодування з бюджету (виплата
компенсації з бюджету або залік у наступні платежі в бюджет). Впливає
також тривалість податкового періоду.

Коли ПДВ, сплачений підприємством під час купівлі товарів (робіт,
послуг), включається до складу витрат виробництва, реальне відшкодування
вхідного ПДВ відбувається не після його віднесення на собівартість
продукції (робіт, послуг), а тільки після реалізації цієї продукції.
Отже, збільшується період іммобілізації оборотних коштів.

Відповідно до Указу Президента України від 7 серпня 1998 p. «Про деякі
зміни в оподаткуванні» відбулись зміни порядку сплати ПДВ та
відшкодування вхідного ПДВ з державного бюджету.

По-перше, визначену за результатами звітного періоду суму ПДВ до
відшкодування передбачається зарахувати на зменшення податкових
зобов’язань платника податку протягом трьох наступних за звітним
податкових періодів. Однак це не стосується випадків, коли сума ПДВ до
відшкодування виникає за здійснення операцій, які оподатковуються за
нульовою ставкою.

Ця зміна негативно вплине на фінансовий стан платників ПДВ, оскільки
буде супроводжуватись збільшенням періоду іммобілізації оборотних коштів
на сплату вхідного ПДВ. Згідно із Законом про ПДВ відшкодування вхідного
ПДВ за рахунок коштів державного бюджету здійснювалось протягом 40 днів.

По-друге, з метою скорочення заборгованості (недоїмки) платників
податків передбачено зарахувати суму бюджетного відшкодування ПДВ у
рахунок інших податків і зборів, що сплачуються відповідним платником
податків до державного бюджету. Згідно із Законом про ПДВ використання
суми бюджетного відшкодування було можливим лише в рахунок платежів за
ПДВ. Така зміна може позитивно вплинути на фінансовий стан підприємств.

Рис. 2 Умови і фактори, що впливають на формування й відшкодування
вхідного ПДВ (податкового кредиту) на підприємстві

Згідно з вищеназваним Указом з 1 жовтня 1998 року змінено дату
виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту. Виникнення
податкових зобов’язань настає з моменту відвантаження товарів,
фактичного надання послуг. Датою виникнення права на податковий кредит є
час отримання товару, а не тільки його оплати. Це має зменшити
іммобілізацію оборотних коштів підприємства на оплату вхідного ПДВ.

При цьому збережено порядок визначення дати виникнення податкових
зобов’язань (за датою оплати) для таких груп товарів: вугілля та
вугільні брикети, електрична, теплова енергія, газ, послуги з
водопостачання.

ДЕБЕТ

КРЕДИТ

Рахунок — 68(рахункиз бюджетом).

Субрахунок — розрахунки з бюджетом за ПДВ

Віднесення ПДВ на дебет рахунка (виникнення податкового кредиту)

Час (дата) виникнення права на податковий кредит у разі купівлі товарів
(робіт, послуг):

– дата списання коштів з банківського рахунка платника податку для
оплати товарів (робіт, послуг), засвідчення податкової накладної або
дата отримання товарів

1. Сума ПДВ за кредитом перевищує суму ПДВ за дебетом субрахунка: ПДВ
перераховується в бюджет у встановлений термін.

2. Сума ПДВ за дебетом субрахунка перевищує суму ПДВ за кредитом
субрахунка:

– можливе зменшення наступних платежів у бюджет;

– можливе відшкодування з державного бюджету

Час (дата) виникнення податкових зобов’язань унаслідок продажу (товарів,
робіт, послуг):

– підтверджена документальна дата зарахування коштів від покупця,
замовника на розрахунковий рахунок постачальника в оплату товарів
(робіт, послуг) або дата відвантаження товарів

Віднесення ПДВ на кредит рахунка (виникнення податкових зобов’язань)

Умови формування вхідного ПДВ

Джерела відшкодування вхідного ПДВ підприємства

Придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відносять до складу
вало-вих витрат виробництва

Придбання основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають
амортизації

Розрив у часі (час іммобілізації оборотних коштів підприємства на сплату
вхідного ПДВ)

Собівартість. Не має реального відшкоду-вання до реалізації продукції
(робіт, послуг)

ПДВ від реалізації продукції (робіт, послуг)

Коштидержавного бюджету

Збіль-шується

Скоро-чується

Виплата компенсації з бюджету

Зарахування в рахунок наступних платежів у бюджет

Тривалість податкового періоду

Попередня оплата

Акредитивна форма

Вексельна форма

Інші форми розрахунків, які допускають затримку оплати

Фактори, які впливають (форми розрахунків)

Напрямок реалізації продукції (робіт., послуг)

Структура реалізації

Форма розрахунків

Платоспроможність покупців

Фактори, які впливають

Похожие записи