Реферат на тему:
Податковий тиск: психологічна інтервенція в засоби масової інформації
Засоби масової інформації, як відомо, формують громадську думку, яка
впливає в подальшому на політичні і соціально-економічні процеси в
країні. Це має позитивні наслідки, якщо інформаційний матеріал
об’єктивно відображає реалії життя і спрямований на прискорення
науково-технічного і соціального прогресу. Проте недостатньо достовірна
інформація або навіть і брехлива наносить вагомі збитки суспільству як
матеріального, так і духовного характеру. Прикладом такого впливу
засобів масової інформації на формування громадської думки можуть бути
публікації про систему оподаткування в Україні.
Проблема системи податків почала постійно висвітлюватися на сторінках
центральних і місцевих газет, журналів, у передачах по радіо і
телебаченню з моменту прийняття Закону України “Про систему
оподаткування”(1991). Причому з самого початку журналісти в публікаціях
негативно ставилися до системи оподаткування в Україні. І в подальшому,
з кожним новим нормотворчим актом: “Про акцизний збір” (1992 ), “Про
прибутковий податок з громадян” (1992), “Про податок на додану вартість”
(1997) та інші, критична “атака” раз у раз посилювалася. Податковій
системі України стали присвоювати такі образливі епітети, як
“фіскальна”, “пригноблююча”, “антигуманна”, “антинародна” і навіть
“кримінальна”.
У психологічну антиподаткову кампанію до журналістів приєдналися вчені,
які стали вважати, що головним детермінантом розвитку тіньової економіки
в Україні є ухилення від сплати податків. Такої думки притримується О.
Турчинов [1], Н. Кероза і І. Кичко [2], В. Борозюк [3], А. Бунич [4],
М. Камлик [5], Д. Голосніченко [6], І. Дульська [7] та інші. Узагальнив
думки вчених з цього приводу В. Пшонка: “За різними оцінками у вигляді
податків стягується 60–80 % прибутків підприємств. Це формує у
українських підприємців прагнення ухилення від сплати податків” [8].
Цікавими є результати досліджень, проведених в Україні Міжнародною
фінансовою корпорацією влітку 1996 р. Було опитано 235 керівників
приватизованих і приватних підприємств щодо податкової системи. 80 %
опитуваних визначили, що приховують від оподаткування від 10 до 90 %
прибутку підприємства [9].
Про значний податковий тягар, що несуть підприємці України, висловились
у своїх виступах на сторінках газет і журналів і такі державні діячі, як
В. Пинзеник [10], В. Ющенко [11], Ю. Кравченко [12] та інші.
Для виявлення сутності питання щодо “пригноблюючого” оподаткування в
Україні потрібно, по-перше, встановити розмір сукупного податкового
тиску на підприємницьку структуру, а по-друге, порівнювати його з
провідними цивілізованими країнами світу.
Для розрахунку сукупного податкового навантаження на одну
середньостатистичну підприємницьку фірму України застосуємо метод
адекватної одиниці показників. Для цього існуючі нормативи оподаткування
прибутку і фонду заробітної плати приведемо до бази оподаткування ПДВ,
тобто до обсягу валового доходу фірми. А тому визначимо питому вагу
кожної бази оподаткування середньостатистичної фірми:
, (1)
де di – питома вага і-ої бази оподаткування фірми;
bi – значення і-ої бази оподаткування фірми;
D – валовий дохід фірми.
Для розрахунку питомої ваги кожної бази оподаткування у валовому доході
фірми України скористаємося даними офіційної статистики [13].
Розрахунки питомої ваги кожної бази оподаткування фірми зведено у
таблицю 1.
Таблиця 1
Питома вага баз оподаткування у валовому доході середньостатистичної
фірми України
Наші розрахунки питомої ваги баз оподаткування у валовому доході
середньостатистичної фірми України несильно відрізняються від даних
дослідження у Дніпропетровській області, проведеного Ю. Долгоруковим,
Н. Редіним [14].
Сукупний податковий тиск на фірму, приведений до її валового доходу,
подамо у вигляді алгебраїчного багаточлена:
, (2)
де Р – сукупний приведений податковий тиск на фірму;
a1 – норматив ПДВ (0,2);
а2 – норматив податку на прибуток (0,3);
а3 – норматив податку на фонд заробітної плати (0,377);
Аj – ставка акцизного збору для j-го товару.
Таким чином, сукупний податковий тиск на фірму має такий вигляд:
. (3)
Розрахуємо сукупний податковий тиск для середньостатистичної фірми
України без урахування акцизного збору і місцевих податків і зборів:
Р = 1Ч 0,2 + 0,3 Ч 0,157 + 0,377 Ч 0,124 = 0,294.
(4)
Податкове навантаження на фірму у даному випадку становить 29,4 % від
обсягу її валового доходу.
Дослідження у західному регіоні України показали, що сумарні місцеві
податки і збори не перевищують 3 % валового доходу фірми. Тоді з їх
урахуванням податкове навантаження становитиме 32,4 % (Р1 = 32,4 %).
Урахуємо складову акцизного збору для фірми, що реалізує товари
підакцизної групи. Для цього спочатку наведено розміри акцизного збору
для окремих найбільш розповсюджених видів товарів (таблиця 2).
Таблиця 2
Ставки акцизного збору для окремих видів товарів
Для фірми, що реалізує товари і – підакцизної групи, податкове
навантаження визначається:
, (5);
де Р2 – податкове навантаження на фірму, що частково реалізує товари
підакцизної групи;
Аі – ставка акцизного збору для і-го товару;
di – питома вага і-го товару у валовому доході фірми.
Наприклад, для фірми, що реалізує бензин моторний, податкове
навантаження становить:
Р2 = 32,4 % +10 % = 42,4 %.
Значна ставка акцизного збору на етиловий спирт пояснюється великою
прибутковістю від оптової торгівлі горілчаними виробами, а при
роздрібній торгівлі, а ще й на розлив – отриманням надприбутків. Питома
вага акцизного збору у загальному обсязі податків, зборів і обов’язкових
платежів становить 6,6 % [13].
Податкове навантаження на середньостатистичну фірму України становить 38
%. Порівняємо це податкове навантаження з навантаженням податків, зборів
і обов’язкових платежів передових країн світу [15].
Таблиця 3
Таблиця сукупного податкового навантаження на фірму в окремих країнах
світу
При порівнянні податкового навантаження на середньостатистичну фірму
України з іншими країнами можна зробити висновок, що воно знаходиться в
межах оптимального. Тому для податкової системи України застосування
епітетів “пригноблююча”, “антинародна” та інших абсолютно не доречне.
Проте чому саме у журналістів склалася така негативна думка щодо
податкової системи України. Для з’ясування цього питання нами було
проведено соціологічне опитування 22 журналістів газет “Діло”, “Момент
істини” і “Ратуша”. Результати соціологічного опитування подано в
таблиці 4.
Таблиця 4
Результати опитування журналістів щодо податкового тиску
на підприємницькі структури в Україні
Результати опитування журналістів показали, що вони в основному
потрапили під вплив працівників комерційних структур. Приватні бесіди з
керівниками фірм малого і середнього бізнесу свідчать, що вони самі не
розраховували сукупне податкове навантаження, але вважають, що воно
занадто велике. Його потрібно звести до мінімуму, бо у фірми маленький
прибуток.
Психологічний аналіз мотивації підприємців щодо зменшення або навіть
скасування податкової системи показав, що вони перебувають під впливом
основного економічного закону ринкової економіки – отримання
максимального прибутку. І чим більший прибуток, тим вищий рейтинг фірми
і соціальна значимість комерсанта в суспільстві. Тому їх свідомі
психічні форми потрапляють під вплив підсвідомих, що базуються на
фізіологічних інстинктах. Резервуар психічної енергії підприємця (Ід)
витрачається на психічний елемент (Его), тобто на задоволення своїх
плотських потреб[17].
Суперего у підприємців практично відсутнє. Як вважав відомий психолог
Вільгельм Бунд, суперего розвивається із Его і здійснює цензуру
поведінки, думок і збереження соціальних норм через функціональні
механізми сумління, самоспостереження і формування ідеалів[17].
Таким чином, суспільна свідомість підприємців, яка перебуває під впливом
психічного компонента (Его), оцінила податкову систему як
“пригноблюючу”, що заважає розвитку бізнесу і не дає можливості
отримувати бажаних прибутків. Ця концепція підприємців оволоділа
свідомістю журналістів, а останні розгорнули багаторічну кампанію
„охаювання” податкової системи, без науково обґрунтованої перевірки. Тут
доречним буде висловлювання професора Петра Мельника: “Перемога над тим
чи іншим соціальним злом або його нейтралізація можливі тільки з
урахуванням поглиблених наукових підходів, перш за все, за допомогою
інструментарію філософії, психології, соціології, кримінології,
кримінального права”[18].
Неправдива інформація щодо важкового податкового тиску на комерційні
структури в результаті психологічної інтервенції заполонила сторінки
періодичних видань, передач по радіо і телебаченню. Чи можна таку
інформацію називати брехнею або журналістською “качкою”? Наведемо з
цього приводу визначення брехні відомого психолога Поля Екмана: “Я
визначаю брехню як дію, якою одна людина вводить у оману іншу свідомо,
без попереднього повідомлення про свою мету і без чітко вираженого з
боку жертви прохання не розкривати правди ”[19].
Висвітлення детермінантів виникнення психологічної інтервенції в засоби
масової інформації щодо надмірного податкового тиску в Україні показало,
що вона носить не навмисний характер. Це її виправдовує з критеріїв
мотивації. Але щодо наслідків такої інтервенції, яка нанесла
психологічну травму і почуття невдоволення процесами трансформації
України до ринкових умов широких верств населення, – вона підлягає
осудженню. І, напевно, потрібно вжити значну кількість
загально-соціальних і кримінологічних заходів щодо недопущення таких
помилок у майбутньому.
Література:
1. Турчинов О. Тіньова економіка: теоретичні основи дослідження. – К.:
Артек, 1995. – 300 с.
2. Кероза Н., Кичко І. Податкове реформування в процесі розбудови
соціально орієнтованої економіки // Право України. – 1999. – № 6. – С.
77–79.
3. Боробюк В. Оцінка стану тіньової економіки України: Зб. наукових
праць. Вип. 3.– К.: Ін-т Росії,1997. – С. 138–142.
4. Бунич А. Теневая экономика. – М.: Экономика, 1991. – 160 с.
5. Камлик М. Економіко-правові засоби боротьби з економічною
злочиністю.– К.: НАВС, 1995. – 124 с.
6. Голосніченко Д. Кримінологічні проблеми боротьби з порушеннями
податкового законодавства України: Автореф. дис. – К.: НАВС, 1998. – 17
с.
7. Дуньевна І. Вплив податків на інноваційно-інвестиційну діяльність //
Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку. –
Львів: Ін-т регіон. досліджень, 2000. – С. 286 – 288.
8. Пшонка В. Господарський механізм ринку // Право України. – 1999.– №
5. – С. 39–42.
9. Дедекаєв В. Тіньова економіка вимагає відслідковування // Альманах
економічної безпеки. – 1998. № 1. – С.12–13.
10. Пинзеник В. Програма економічних реформ В Україні // Високий замок.
– 1994.– № 12. – С . 3–4.
11. Ющенко В. Програма дії Уряду // Урядовий кур’єр.– 2000. – С. 4–8.
12. Кравченко Ю. Боротьба з економічною злочиністтю – пріоритетний
напрямок діяльності органів внутрішніх справ України // Персонал. –
1999. – № 3. – С. 18–24.
13. Статистичний щорічник України за 2000 рік. – К.: Техніка, 2001. –
598 с.
14. Долгоруков Ю., Редін Н. Мале підприємство у Дніпропетровській
області // Економіка України.– 2002. – № 6. – С. 32 – 36.
15. Брегін М., Горішний Г., Гнус П. Основи податкового законодавства. –
Львів: Світ, 2000. – 87 с.
16. Фрейд З. Вступ до психоаналізу. – К.: Основи, 1998. – 709 с.
17. Вундт В. Очерк психологии. – М.: Из-во И.Н. Кушнекова, 1997 – 386 с.
18. Мельник П.В., Ківенко Н.В., Лановенко І.І. Філософсько-психологічні
підвалини кримінології як науки. – К.: Академія ДПС України, 2001. – 676
с.
19. Экман Пол. Психология лжи. – СПб.: Питер, 1999. – 266 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
