.

Податкова система Великого Герцогства Люксембург (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
544 3559
Скачать документ

Реферат на тему:

Податкова система Великого Герцогства Люксембург

Податкова політика Великого Герцогства Люксембург (ВГЛ), а відповідно,
і податкова система побудовані на загальних принципах оподаткування, які
характерні для всіх країн Західної Європи. Платники податку поділяються
на резидентів та нерезидентів. До резидентів зараховуються усі компанії,
зареєстровані в ВГЛ, або ті, що мають на території держави органи
управляння. Вони сплачують податки з усіх видів доходів, одержаних з
різних джерел як на території держави, так й за її межами. До
нерезидентів належать компанії, які не мають юридичної адреси, а також
органів управління на території ВГЛ. Вони сплачують податки на дохід,
який одержують тільки на території Люксембургу.

Основним податком є податок на прибуток корпорацій. Його сплачують
акціонерні товариства (як відкритого, так й закритого типу), товариства
з обмеженою відповідальністю, кооперативи, інші юридичні особи. Не
підлягають оподаткуванню повні та командитні товариства, а також
неприбуткові організації та підприємства. Розмір доходу до оподаткування
визначається на основі даних внутрішнього обліку компанії, який
проводиться кожною фірмою за власною схемою (якщо вона не вступає у
протиріччя з правилами, які застосовуються у країнах Європейського
Союзу). Звітний період повинен перевищувати 12 місяців. Прибуток до
оподаткування визначається як різниця між вартістю активів на поточну та
звітні дати. Згідно з законодавством Люксембургу не має значення ні вид
прибутку (розподілений чи нерозподілений), ні джерело його одержання, ні
вид діяльності. Розрахунок прибутку до оподаткування має свої
особливості:

• за основу оподаткування береться мінімальна оцінка;

• розрахунок проводиться за кожною статтею;

• нереалізований прибуток до загальної суми прибутку не зараховується;

• активи та пасиви визначаються за мінімальною неліквідною вартістю;

• амортизаційні відрахування обов’язково враховуються і встановлюються
залежно від терміну служби обладнання і законами не регламентуються. Але
для проведення прискореної амортизації необхідно мати дозвіл;

• товарні запаси оцінюються за методом FIFO, тобто за ціною першої
одержаної або виробленої партії. При визначенні витрат, пов’язаних із
запасами, використовуються ціни, встановлені під час закупівлі, а тільки
потім враховуються ціни наступної купівлі.

На загальних підставах оподатковуються приріст і втрата капіталу.

До витрат компаній зараховують усі витрати, яких зазнає компанія у
процесі своєї діяльності:

• проценти за кредитами незалежно від відсоткової ставки;

• заробітна плата найманих працівників;

• відрахування на обов’язкове страхування та інші страхові внески;

• відрахування у пенсійний фонд;

• оренда та утримання приміщень;

• податки, сплачені за кордоном (лише ті, за якими не було податкового
кредиту);

• муніципальний податок;

• податок на нерухоме майно та інші збори;

• витрати, пов’язані з відрядженнями, та представницькі витрати;

• витрати, пов’язані зі створенням компанії;

• резерви за сумнівними боргами;

• роялті.

Не зараховуються на собівартість:

• корпоративні податки;

• податок на додану вартість;

• винагороди членам ради директорів;

• благодійні внески (крім встановлених розмірів).

Втрати, яких компанії зазнають після січня 1991 року, можуть бути
віднесені на собівартість, а надалі мати компенсації за рахунок
прибутку.

Прибуток оподатковується за прогресивною шкалою. Ставка становить від 20
до 42,6 %. Але надалі ставка оподаткування прибутку, що перевищує
визначену суму, знижується до 33 %. Крім того, з прибутку проводяться
відрахування у фонд допомоги по безробіттю за ставкою 4 %. Після сплати
корпоративного податку компанія не може одержати податковий кредит. З
неї також стягується податок на дивіденди у розмірі 15 %. Він
сплачується авансово і надалі може враховуватися при сплаті особистого
податку.

Загалом дивіденди та інші виплати не підлягають оподаткуванню, якщо
компанія-утримувач володіє 10 % акцій компанії-платника не менш як 12
останніх місяців. Пільги діють, якщо компанія-резидент одержує дохід від
компанії-нерезидента, прибуток якої оподатковується в її державі за
ставкою прибуткового податку не меншою, ніж в ВГЛ.

При оподаткуванні доходів, одержаних за межами ВГЛ, податкові органи
можуть надати податковий кредит. Але для цього необхідно виконати такі
умови:

• іноземне постійне представництво повинно мати окремий відособлений
баланс;

• податковий кредит не повинен бути більшим, ніж розмір податку, який
сплачується в ВГЛ (інакше різниця відноситься на прибуток);

• податковий кредит надається тільки з корпоративного податку (податок
на прибуток);

• податковий кредит, що надається підприємству, визначається щодо кожної
держави окремо;

• якщо між країнами існує угода про усунення подвійного оподаткування,
то прибуток, одержаний за кордоном, оподаткуванню не підлягає.

Від сплати податку звільняється приріст капіталу, який одержують від
продажу акцій інших компаній, які повністю сплачують податки (не має
значення, яка це компанія — резидент чи нерезидент). Але ця пільга
надається, якщо компанія володіє не менш як 25 % акцій або їх вартість
не менша за визначену суму і ці акції належать компанії протягом 12
місяців. Звільнення від податку стосується випадків, коли приріст
капіталу одержують внаслідок форс-мажорних обставин, стихійних лих, при
зміні виробничої діяльності тощо. Крім того, всі операції щодо
реорганізації компанії-резидента звільняються від податків, якщо їх
засоби переходять на баланс новоствореного підприємства. У Люксембургу
обов’язково потрібно подати податкову декларацію до 31 травня року,
наступного за звітним (на прохання платника податковий орган може
змінити термін сплати).

Податок сплачується платником щоквартально, його розмір встановлює
податковий інспектор. Якщо платник не дотримується термінів сплати, то з
нього стягується штраф у розмірі 1 % суми податку щомісячно. Строк
давності позову становить п’ять років, але він може бути продовжений і
до 10 років. Платник може опротестувати свої претензії у глави
податкового відомства або у Державній раді, але це звернення не
призупиняє сплати податку. Авансова сплата податку здійснюється з
дивідендів або інших доходів, з акцій, доходів від привілейованих акцій,
з роялті, резидентів. Ставка авансового податку становить: з дивідендів
— 15 % від джерела та 17,65 % — від утримувача, з роялті — від 10 до 12
% (його сплачують тільки нерезиденти).

Прибутковий податок муніципалітету має різні ставки. Максимальна
становить 10 %. При розрахунку державного прибуткового податку цей
податок віднімається від чистого доходу.

Прибутковий податок з фізичних осіб. Він стягується з усіх доходів,
одержаних резидентом незалежно від джерела. Нерезиденти сплачують його
тільки з доходів, одержаних на території ВГЛ. При оподаткуванні подружжя
їх доходи об’єднуються при визначенні бази оподаткування. Для подружжя,
яке працює, встановлюється знижка розміру чистого оподатковуваного
доходу від 0 до 50 %. Додатково стягується прибутковий податок у розмірі
2,5 % нарахованого податку.

Відрахування з фізичних осіб. Крім прибуткового податку із заробітної
плати працівників, безпосередньо роботодавцем з чистого доходу
відраховуються:

• внески у соціальні фонди;

• страхові премії;

• відрахування до благодійних фондів;

• акції компаній-резидентів ВГЛ (відрахування залежать від кількості
утримувачів);

• особисті відрахування витрат для іноземного керівництва банків, які
створені в ВГЛ.

Муніципальний додатковий податок. Його сплачують фізичні особи, які
мають доходи від торгівлі, продажу чистого власного капіталу, торгівлі
земельною власністю. Розмір відрахування встановлюється у визначених
розмірах (окремо на дохід від торгівлі та чистий власний капітал).

Податок на особисте майно стягується з фізичних осіб на підставі
заповненої декларації на майно. Ставка становить 0,5 %. При цьому
особиста нерухомість оцінюється за її офіційною вартістю. При сплаті
зазначеного податку також передбачаються відрахування у визначених
розмірах на себе, дружину та на кожного утримувача.

Податок на додану вартість стягується за стандартною ставкою — 15 %. На
професійні послуги встановлюється знижена ставка, яка дорівнює 12 %, на
постачання газу, електроенергії ставка становить 6 %, на продукти
харчування, газети, книги, готельні послуги та послуги пасажирського
транспорту — 3 %. Банківські, фінансові, страхові послуги, освіта,
охорона здоров’я, деякі види некомерційної діяльності взагалі
звільняються від сплати цього податку.

Податок на спадщину або дарунки. Він диференційований залежно від
відношення членів родини до спадщини. Для прямих спадкоємців ставка
становить від 6 до 19,2 %, для інших — від 9 до 48 %.

Список використаної літератури

Брант М., Шаповал С. Бизнес в Украине и за ее пределами. — К.:
Видавничий центр “Просвіта”, 1997.

Величко О., Дмитренко І. Іноземний досвід реформування податкової
системи // Економіст. — 1998. — № 7-9. — С. 120-123.

Гридчина М. В., Вдовиченко Н. И., Калина А. В. Налоговая система
Украины: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2000.

Дернберг Р. Л. Международное налогообложение / Пер. с англ. — М.: ЮНИТИ,
1997.

Евстигнеев Е. Н. Основы налогообложения и налогового права. — М., 1999.

Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег // Избранные
произведения / Пер. с англ. — М.: Экономика, 1983.

Налоговые системы зарубежных стран / Под ред. В. Г. Князева и Д. Г.
Черника. — М.: ЮНИТИ, 1997.

ЧерникД. Г. Налоги в рыночной экономике. —М.: ЮНИТИ, 1997.

Періодична преса України та країн світу.

Інтернет. Сайти різних країн світу.

HYPERLINK “http://www.google.net.com” www.google.net.com

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020