Реферат на тему:
Податкова система Російської Федерації
План
1. Адміністрування податків
2. Федеральні податки
Література
Інтерес до Російської Федерації (Росії, РФ) викликаний не лише її
офіційним членством у клубі потужних держав – Великій вісімці (Great 8,
G8), не тільки спільною історичною долею українського і російського
народів упродовж декількох віків. Не менше значення має схожість і
зв’язаність народногосподарських комплексів наших двох країн, а також
унікальний природно-ресурсний потенціал Росії. Поступаючись іншим
країнам G8 у фінансово-економічних показниках та рівнем технологічного
розвитку, Росія перевершує їх вартістю сировинно-ресурсного компонента
національного багатства: США – в 2 рази, Німеччину – в 5–6 разів, Японію
– в 18–20 разів. Тим самим Росія залишається великою і потенційно
багатою державою.
Структура податкових надходжень у консолідований бюджет Росії (2,6
трильйони руб. або близько 90 млрд. у доларовому еквіваленті) в 2003 р.
склалася в таких пропорціях: податок на додану вартість – 23,2%, податок
на прибуток – 19,7%, податок на доходи фізичних осіб – 17%, платежі за
користування природними ресурсами – 14,9%, акцизи – 13%, інші доходи –
12,2%·.
1. Адміністрування податків
Податкова служба Російської Федерації (Росії, РФ) була створена в 1991
р. Структурно вона складається з 82 податкових управлінь по суб’єктах
Російської Федерації та 1600 інспекцій. На утримання податкової служби
витрачається 18 млрд. рублів (близько 500 млн. у доларовому
еквіваленті). В 1992 р. у складі податкової служби було сформоване
Управління податкових розслідувань, призначене для боротьби з
податковими злочинами. В 1993 р. дане управління виділили в окрему
правоохоронну структуру – Федеральну податкову поліцію. По суті
Управління, а потім поліція, конкурували в здійсненні контрольної роботи
з власне податковою службою. Про характер взаємин між двома податковими
відомствами можна сказати так: хто швидше добіжить до платника податків.
Ситуація усугублялася тим, що кожне з цих відомств мало спеціальні
фонди, куди за результатами перевірок відраховували певні суми від
додатково зібраних податків. Зрозуміло, – відомчий інтерес полягав у
максимізації фондів.
Історія з російською податковою поліцією повчальна в тому сенсі, що дає
уявлення про шкоду від дублювання функціональних повноважень різними
державними установами. Не дивно, що в податкової поліції в 1999 р.
відібрали контрольно-перевірочну функцію, а в 2003 р. її ліквідували
зовсім. З 2004 р. функції колишньої податкової поліції виконують
працівники оперативно-розшукових бюро Головного управління по боротьбі з
податковими злочинами Федеральної служби по економічних і податкових
злочинах у складі Міністерства внутрішніх справ РФ.
Податкові органи Росії знаходилися в системі Міністерства податків і
зборів (МПЗ), а на початку 2004 р. у ході адміністративної реформи
ввійшли в склад Міністерства фінансів РФ під назвою Федеральної
податкової служби. Головне завдання податкового відомства – контроль за
додержанням законодавства, правильністю обчислення податків, повнотою та
своєчасністю перерахування у відповідні бюджети державних податків та
інших платежів, встановлених законодавством РФ та суб’єктів федерації в
межах їх компетенції.
Податкові органи мають монопольне право на реєстрування юридичних осіб.
Крім того, податкове відомство наділене правами:
– Проводити в міністерствах, відомствах, підприємствах та організаціях
будь-якої форми власності, а також у громадян РФ, іноземних громадян і
осіб без громадянства перевірки грошових документів, бухгалтерських
книг, звітів, декларацій, кошторисів та інших документів, пов’язаних з
оподаткуванням, отримувати необхідні довідки та інформацію з питань, які
виникли під час перевірки, за винятком інформації, яка є комерційною
таємницею згідно законодавства. Результати перевірки оформляється
відповідними актами, в яких відображають порушення законодавства про
податки та інші платежі до бюджету, факти невиконання вимог посадових
осіб, даються вказівки щодо виправлення недоліків та внесення недоплат
до бюджету.
– Контролювати дотримання законодавства особами, що займаються
підприємницькою діяльністю, видавати на основі рішень органів виконавчої
влади їм патенти та реєстраційні посвідчення.
– Отримувати від підприємств, організацій та установ, громадян довідки,
документи та копії з них, стосовно господарської діяльності платника
податку та необхідні для правильного справляння податків. Останнім часом
відбулися серйозні зміни щодо регламентування комерційної таємниці. З 1
січня 2004 р. громадяни Росії одержують право ознайомитися з установчими
документами будь-якого підприємства, в тому числі з паспортними даними
його засновників. Вважають, що дане нововведення наблизить російську
податкову систему до європейських стандартів і буде мати позитивне
значення для ринку капіталу, оскільки інвестори заінтересовані в
доступності інформації. Щоправда, деякі спеціалісти сумніваються в
доцільності розкриття паспортних даних бізнесменів за нинішнього рівня
криміналізації суспільства.
– Досліджувати, не порушуючи відповідні правила при здійсненні своїх
повноважень, всі використовувані для отримання доходів або пов’язані з
господарською діяльністю платників виробничі, складські, торгівельні та
інші приміщення, незалежно від їх місцезнаходження. У випадках
відмовлення громадян, допустити посадових осіб до об’єктів, що
перевіряються, податкове відомство має право визначити оподатковуваний
дохід таких платників на основі документів, які свідчать про отримання
ними доходів і/або на підставі оподаткування осіб, що займаються
аналогічною діяльністю.
– Вимагати від керівників та інших посадових осіб юридичних осіб і
громадян ліквідації виявлених недоліків, контролювати їх виконання.
– Призупинити операції в банках та інших фінансово-кредитних установах у
випадках непред’явлення відповідних документів.
– Вилучати в підприємств, організацій, громадян документи, що свідчать
про заниження прибутку (доходу) та інших об’єктів оподаткування.
– Застосовувати до підприємств штрафні санкції (пені, штрафи).
– Ініціювати клопотання щодо заборони у встановленому порядку зайняття
підприємницькою діяльністю.
– Клопотати через суд та арбітраж про ліквідацію підприємств будь-якої
форми власності, проведення санації та оголошення банкрутом; про
визнання недійсними угод та перерахування до бюджету доходів, отриманих
по таким угодам.
Податкові інспекції несуть відповідальність за повноту і своєчасний
облік платників податків, а також за проведення документальних перевірок
правильності визначення податкових зобов’язань, своєчасності та повноти
сплати податків до бюджету. Перевірки проводяться не менше одного разу в
роки. Скарги на рішення податкових органів можуть бути подані до
вищестоящих органів і суду, що не призупиняє дію рішення податкової
служби.
2. Федеральні податки
Податок на додану вартість
Податок на додану вартість (ПДВ) запроваджений у Росії в 1992 р. У
визначенні доданої вартості за російським законодавством немає нічого
незвичного: додана вартість створюється на всіх стадіях виробництва та
обігу; визначається як різниця між вартістю реалізованих товарів, робіт
та послуг і вартістю матеріальних затрат, віднесених на витрати
виробництва і обігу.
До об’єктів податку на додану вартість відносяться наступні операції:
Ш Реалізація товарів, робіт, послуг на території РФ, у тому числі
реалізація предметів у заставі; передача товарів (виконання робіт,
надання послуг) по угоді про надання відступного; передача права
власності на товари (виконання робіт, надання послуг) на безоплатній
основі рахується реалізацією товарів, робіт, послуг.
Ш Передача на території РФ товарів (виконання робіт, надання послуг) для
власного використання, затрати на які не відносяться до витрат
виробництва і обігу ( в тому числі через амортизаційні відрахування) при
розрахунку податку на прибуток.
Ш Виконання будівельно-монтажних робіт для власних потреб.
Ш Ввезення товарів на митну територію РФ.
Законодавством РФ встановлено перелік оборотів, які не оподатковуються
податком на додану вартість, а також перелік продукції (товарів, робіт,
послуг) звільнених від оподаткування ПДВ. Пільги поширюється на:
Обороти з реалізації продукції, напівфабрикатів, робіт та послуг одними
структурними одиницями для промислово-виробничих потреб іншим
структурним одиницям цього ж підприємства (оборот всередині
підприємства). Під структурними одиницями підприємства розуміють ті
одиниці, які не мають р/р в банках і знаходяться на балансі основного
підприємства.
Кошти отримані від реалізації військового майна та надання послуг
Міністерством оборони РФ, при обов’язковому направленні даних коштів на
покращення соціально-економічних та житлових умов військовослужбовців,
осіб звільнених з військової служби і членів їх сімей.
Обороти вугледобувних і вуглепереробних підприємств з реалізації вугілля
та продуктів вуглезбагачення.
Товари, що експортуються безпосередньо підприємствами-виробниками,
експортовані послуги і роботи; послуги по транспортуванню, навантаженню,
розвантаженню, перевантаженню експортованих товарів, а також при
транзиті іноземних вантажів через територію РФ.
Товари та послуги, призначені для офіційного використання іноземними
дипломатичними та прирівняними до них представництвами, а також для
особистого користування персоналу цих представництв, включаючи членів їх
сімей, які проживають разом із ними.
· Послуги міського пасажирського транспорту (крім таксі), а також
послуги по перевезенню пасажирів в приміському сполученні морським,
річним, залізничним і автомобільним транспортом.
Квартирну плату.
Вартість викупленого при приватизації майна державних підприємств,
вартість викуплених громадянами житлових приміщень в державних будівлях,
а також орендна плата за орендовані підприємства, що створені на базі
державних.
Операції по страхуванню, видачі і передачі позик, а також операції, що
проводяться із грошовими вкладами, р/р та іншими рахунками.
Операції пов’язані з обігом валюти, грошей і банкнот (крім нумізматики),
а також цінних паперів, (крім брокерських і інших посередницьких
послуг), за виключенням операцій по виготовленню, збереженню коштів та
цінних паперів, на основі яких справляється податок.
Дії, що виконуються уповноваженими на те органами, за які стягується
державне мито, а також послуги колегії адвокатів.
Платіжно-ліцензійні операції.
Продукцію власного виробництва окремих підприємств (студентських і
шкільних їдалень, лікарень, дитячих садків та ін.), які фінансуються з
державного бюджету.
Послуги в сфері освіти, пов’язані з навчально-виховним процесом.
Послуги міжвідомчої охорони Міністерства внутрішніх справ.
Науково-дослідні та конструкторські роботи, що виконуються за рахунок
бюджету і господарчих договорів.
Послуги установ культури та мистецтва, релігійних об’єднань,
театрально-видовищні та спортивні заходи.
Ритуальні послуги, включаючи виготовлення пам’ятників і проведення
церемоній релігійними організаціями ;
Обороти по реалізації конфіскованих, безгосподарних цінностей, скарбів,
а також цінностей, що перейшли до держави по праву спадку.
Платні медичні послуги для населення, ліки, протезно-ортопедичні вироби,
медичну техніка, путівки до санаторіїв і курортів, інвалідні автомашини.
Товари і послуги, які виробляють і надають лікувальні-виробничі
майстерні при психіатричних організаціях, а також громадські організації
інвалідів.
Товари (роботи, послуги) власного виробництва (крім брокерських і
посередницьких послуг), що реалізуються підприємствами, де кількість
інвалідів складає не менше 50 % від загального числа працюючих.
Вироби народних промислів, які визнані за художні цінності.
Товари, що ввозяться на територію РФ як гуманітарна допомога.
Здачу в оренду службових та жилих приміщень іноземним громадянам та
юридичним особам, акредитованим у РФ.
Деякі товари, що ввозяться на територію РФ, а саме: продовольчі товари
(крім підакцизних) і сировина для їх виробництва; товари для дітей;
обладнання та прилади, які використовуються в науково-дослідних роботах;
транспорт; вироби та ліки для інвалідів; медична техніка.
Крім того, від сплати ПДВ при ввезені на територію РФ звільнені внески в
статутні фонди підприємств із іноземними інвестиціями на протязі року з
моменту реєстрації; технологічне обладнання, запасні частини, матеріали
для забезпечення випуску з медичних імунобіологічних препаратів для
діагностики, профілактики та лікування інфекційних захворювань та
епідемій; товари і технологічне обладнання, що направляються як
безкоштовна технічна допомога іноземними державами у відповідності з
міжнародними угодами; книги і періодичні видання, навчальні посібники
для освітніх закладів.
При ввезені товарів на територію РФ податок на додану вартість
розраховується виходячи з митної вартості товарів, митних зборів, а
також для підакцизних товарів – сум акцизних зборів.
Оподатковуваний оборот – будь-які грошові кошти, якщо їх одержання
пов’язане з розрахунками по оплаті товарів (робіт, послуг). При цьому
виручка від реалізації визначається або по мірі оплати, або при
відвантаженні товарів і пред’явленні покупцю (замовнику) розрахункових
документів.
ПДВ справляється за такими ставками:
10 % – для продовольчих товарів (крім підакцизних) і товарів для дітей
за переліком, установленим урядом РФ; при реалізації для промислової
переробки і промислових потреб продукції борошномельної, круп’яної та
харчової галузей (за виключенням підакцизних товарів).
18 % (з 1.01. 2004 р.) – по інших товарах, роботах, послугах, у тому
числі і по підакцизних товарах.
Підприємства, котрі випускають і реалізують товари, оподатковувані
різними ставками, ведуть окремий бухгалтерський облік.
Повністю повертаються із державного бюджету суми ПДВ, оплачені
платниками податку постачальником та підрядником за матеріальні
цінності, а також послуги виробничого характеру, які використовуються
при виробництві наступних товарів (робіт, послуг) :
– товарів, які експортуються безпосередньо підприємствами-виробниками;
– товарів і послуг для дипломатів та прирівняних до них співробітників
іноземних представництв;
– послуг міського та приміського транспорту (крім таксі).
Платники ПДВ:
– підприємства та організації незалежно від форм власності та відомчого
підпорядкування, що мають статус юридичної особи, в тому числі
підприємства з іноземними інвестиціями, які здійснюють виробничу та
комерційну діяльність;
– філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, які знаходяться на
території РФ, мають р/р в установах банків та самостійно реалізують за
оплату товари, роботи, послуги;
– міжнародні об’єднання та іноземні юридичні особи, які здійснюють
виробничу та комерційну діяльність на території РФ;
– індивідуальні (сімейні) приватні підприємства, котрі здійснюють
виробничу та комерційну діяльність.
У ході податкової реформи протягом 2004–2005 рр. намічено знизити ставку
податку на додану вартість із 18 до 16–15%.
Література:
Александров И.М. Налоговые системы России и зарубежных стран. – М.:
Бератор-Пресс, 2002. – С. 175–179.
Налоги и налогообложение / Под ред. И.Г. Русаковой, В.А. Кашина. – М.:
ЮНИТИ, 2000. – С. 347–392.
Налоги и налогообложение / Под ред. М.В. Романовского, О.В. Врублевской.
– СПб.: Питер, 2001. – С. 452–456.
Тютюрюков Н.Н. Налоговые системы зарубежных стран: Европа и США. – М.:
Дашков и Ко, 2002. – С. 92–104.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
