Реферат на тему:

Податкова система Республіки Таджикистан

Податкова система Республіки Таджикистан (РТ) побудована відповідно до
Податкового кодексу (ПК РТ), який був прийнятий та введений у дію з 1
січня 1999 року. Цей законодавчий документ регламентує всі загальні
положення податкової системи, затверджує перелік діючих податків та
зборів, порядок їх введення, нарахування, стягнення та скасування, весь
комплекс взаємодій держави та платників податків. Його введення дало
змогу здійснити систему заходів та переглянути всю систему оподаткування
в країні. ПК РТ став єдиним законодавчим документом, який регулює всі
податкові питання — від взаємовідносин податкових органів та платників
до порядку розрахунку та сплати всіх податків.

ПК РТ встановлюються чітка систематизація всіх податків, жорстка система
введень, скасувань податків, ставки за всіма податками

та пільги. Порядок оподаткування складається з визначення платника
податку, податкової бази, ставок, пільг тощо. За місцевими податками,
згідно з чинною Конституцією та ПК РТ, визначаються єдині для всіх
органів місцевого самоврядування принципи оподаткування, тобто
забезпечується єдиний податковий порядок. Крім того, ПК РТ скасував
значну кількість підзаконних актів і дозволів, уможливив спрощення
законодавчої бази.

Податковий кодекс регламентував процедуру проведення перевірок,
застосування різних варіантів штрафних санкцій, коли платник податку не
виконує свої зобов’язання, зменшив діючі раніше жорсткі норми
відповідальності за податкові порушення, а також чіткіше сформулював
склад податкових порушень. Була також змінена система стягнення
податкових платежів. Спочатку податкова інспекція висуває вимоги про
сплату, а потім у законодавчому порядку до порушника податкового
законодавства застосовуються фінансові та штрафні санкції.

ПК РТ визначає порядок застосування штрафних санкцій до порушників. Якщо
платник не сплачує податкові платежі, у тому числі й поточні, у
встановлений законодавством термін, то він повинен сплатити відсотки від
цієї суми. У разі сплати більшої суми податку нараховані відсотки
підлягають поверненню платнику за період з дати надходження заяви на
повернення податку. Повернення зайвих коштів, сплачених платником
самостійно, якщо податковий орган не дотримувався терміну повернення,
здійснюється з відсотками виходячи з кожного поточного кварталу у
вигляді середньоарифметичних ставок кредитів кредитних аукціонів. ПК РТ
передбачаються штрафні санкції і до банків, які затримують списання
коштів до бюджету. Крім того, кошти, які потрібно було перерахувати
підприємству, можуть бути зараховані у вигляді сплати податку в
майбутньому періоді.

Прийняття Податкового кодексу забезпечило гарантію того, що кожен з
учасників податкових відносин чітко знає і може планувати та
координувати свої дії. ПК РТ зменшив кількість податків та зборів з 40
до 17, з яких 14 мають республіканське значення. Введення нових податків
можливе тільки при внесенні змін у чинний кодекс. Він також уможливив
запровадження особистих податкових режимів та спрощеної системи
оподаткування суб’єктів малого підприємництва.

З 1 січня 1999 року в ПК РТ введено положення про обов’язкове
декларування доходів фізичних та юридичних осіб. За несвоєчасне надання
податкової декларації з платника стягується штраф у розмірі 5 % суми
податку до сплати за звітний період за кожний місяць, за який не надана
декларація, але не більш ніж 25 % загальної суми податку. Частина
штрафу, яка стягується, не може перевищувати 250 неоподатковуваних
мінімумів за перший місяць, за який не була надана декларація. У
будь-якому разі сума штрафу не може бути меншою ніж:

• 25 неоподаткованих прибутковим податком мінімумів доходів громадян;

• 100 % розміру податку, який повинен бути вказаний у декларації. При
цьому сума недоплати визначається як різниця між сумою податку, що
повинна бути вказана в декларації, та сумою, яка сплачена до
встановленого терміну платежу.

Податки РТ поділяються на дві групи. До першої належать загальнодержавні
податки та збори, які є основним джерелом формування дохідної частини
бюджету держави:

• прибутковий податок з фізичних осіб, ставка якого має прогресивний
характер й знаходиться в межах від 10 до 30 %;

• податок на прибуток юридичних осіб. Ставка встановлена в розмірі 30%;

• податок на додану вартість — ставка 20 %;

• акцизи. Розмір ставки залежить від виду товару;

• соціальні внески. їх загальна сума становить 20-25 %;

• земельний податок;

• податок із надрокористувачів;

• податок на майно підприємств;

• податок із власників транспортних засобів. Розмір ставки залежить від
потужності двигуна;

• податок з користувачів автомобільних шляхів. Ставка встановлена у
розмірі 2 %;

• податок, який сплачують суб’єкти малого бізнесу та приватні підприємці
за спрощеною схемою оподаткування. Ставка становить 5%;

• податок з продажу бавовни — 23 % та алюмінію — 4 %;

• мито та інші митні платежі. Ставки встановлюються згідно з Митним
кодексом РТ;

• державне мито. Ставка становить 15-30 % ціни позову.

Друга група податків та обов’язкових платежів — це місцеві податкові
платежі, тобто ті, які сплачуються в бюджети областей, міст, районів,
селищ. До них належать:

• податок з роздрібного продажу. Ставка встановлена у розмірі 5%;

• податок на нерухомість фізичних осіб. Ставка становить 1 %;

• податок на утримання громадського пасажирського транспорту — ставка
близько 2 %.

Специфіка податкової системи РТ полягає в особливостях стягнення кожного
податку.

Податок на прибуток юридичних осіб. Суб’єктом оподаткування виступають
підприємства та організації — як резиденти, так і нерезиденти. Основна
ставка оподаткування — ЗО %. Передбачаються знижені ставки, за якими
податок стягується з доходів юридичних осіб-нерезидентів, які не мають
постійного представництва на території РТ. За ставкою 12 % стягується
податок з доходів, одержаних у вигляді відсотків та дивідендів; за
ставкою 4 % — з доходів від страхових платежів, а також від надання
послуг зв’язку та перевезень; за ставкою 6 % — з доходів від фрахту; за
ставкою 20 % — з доходів у вигляді роялті. Прибуток до оподаткування
визначається як різниця між валовими доходами та відрахуваннями.
Особливістю є порядок оподаткування доходів підприємств-нерезидентів.
Податковим кодексом РТ вводиться термін «постійне представництво». Це
зареєстроване представництво іноземного підприємства, яке не є окремою
юридичною особою. Воно повинно мати постійний, підприємницький характер
діяльності, а також здійснювати діяльність на території тільки однієї з
держав, які домовляються. Так, прибуток, одержаний через представництво
в РТ, оподатковується у загальному порядку, а прибуток, не пов’язаний з
постійним представництвом, — без здійснення відрахування. Тому від того,
є постійне представництво чи його нема, залежить розмір сплати податку.

До підприємств постійного представництва не належить діяльність,
пов’язана з використанням споруд виключно з метою наукових досліджень,
зберігання, реклами, демонстрації та постачання товарів, здійснення
підготовчої та допоміжної діяльності. Кодексом визначений порядок, коли
іноземна юридична особа, яка діє через постійне представництво,
розглядається як компанія РТ і платник податку, але податок вона сплачує
тільки з прибутку, одержаного від діяльності на території РТ. Загалом
при оподаткування не враховується прибуток іноземної юридичної особи,
одержаний від проведення зовнішньоекономічних операцій виключно цією
юридичною осо-

бою і пов’язаний із закупівлею продукції (робіт, послуг) в РТ, за умови,
що при експорті в митній декларації як виробник виступає виробник —
юридична особа РТ, а підприємство, яке отримує, — головний офіс
іноземної юридичної особи. Також не враховується прибуток при постачанні
іноземною юридичною особою продукції, робіт та послуг, коли юридична
особа — резидент РТ стає власником продукції до перетину кордону
держави. Згідно з чинним законодавством податок на прибуток сплачується
не пізніше 15 числа кожного місяця у розмірі 1/12 частини суми податку
за попередній податковий рік, який множиться на коефіцієнт 1,2. Кінцевий
розрахунок за цим податком здійснюється не пізніше ЗО квітня згідно з
декларацією, яку необхідно подати до державних податкових органів до 1
квітня.

Згідно з ПК РТ деякі юридичні особи мають право на пільги або
звільняються від сплати зазначеного податку. Таке підприємство протягом
року з дня одержання доходу подає заяву на зниження або взагалі
скасування податку. Тоді йому повертається сплачений податок або
надається попереднє звільнення. Основною умовою застосування цієї пільги
є наявність діючої угоди про усунення подвійного оподаткування між РТ та
державою, в якій перебуває юридична особа. Але для одержання пільги
необхідно виконати такі умови. По-перше, податкові органи повинні
перевірити обґрунтованість заяви на звільнення від оподаткування
юридичної особи: чи має ця юридична особа підстави для одержання
податкових пільг. Необхідними документами можуть бути різні угоди,
контракти. Крім того, необхідно, щоб особа мала постійне
місцезнаходження на території республіки, тобто здійснювала свою
діяльність та знаходилась на території РТ не менш ніж 182 доби на рік,
або щоб юридична особа, яка одержує товар, також мала постійне
місцезнаходження в країні, з якою укладена угода про уникнення
подвійного оподаткування. Тільки після проведення ретельної перевірки
податковий орган протягом місяця дає дозвіл на податкову пільгу. Відмова
має бути обґрунтованою, і якщо особа, яка подала заяву на одержання
дозволу на відповідну пільгу, не отримала її, вона може оскаржити дії
податкової інспекції в судовому або адміністративному порядку.

Податок на майно підприємств. В РТ цей податок встановлюється у розмірі
0,5 % від середньорічної балансової вартості майна, яка розраховується
як середньоарифметична залишкова балансова вартість майна на початок та
кінець звітного періоду. Платником цього податку є всі юридичні особи,
іноземні підприємства, філії, відокремлені підрозділи, які мають свій
розрахунковий рахунок та звітують окремим балансом. Об’єктом
оподаткування є майно підприємств, які здійснюють свою діяльність на
території РТ, у вартісному виразі, яке знаходиться на балансі
підприємства, у тому числі нематеріальні активи та запаси. Іноземні
підприємства, які здійснюють свою діяльність на території РТ, через свої
постійні представництва сплачують податок тільки на майно, пов’язане з
постійною діяльністю. Цей податок стягується раз на рік до 1 квітня
наступного за звітним роком.

Земельний податок у Таджикистані встановлюється з урахуванням складу
землі, її якості, місцезнаходження земельної ділянки, кадастрової оцінки
землі, характеру її використання та економічних особливостей. Платниками
є фізичні та юридичні особи, які мають землю у власності, володінні або
використанні. Всі землі поділяються на два типи:

• землі міст та селищ міського типу;

• землі за межами міст та селищ міського типу.

Ставка земельного податку не залежить від результатів господарської
діяльності особи, яка користується землею, і встановлюється у вигляді
стабільного розміру з розрахунку на рік. Особа, яка користується землею,
щорічно до 1 березня звітного періоду подає у податкові органи за
місцезнаходженням земельної ділянки розрахунок податку. Якщо земельна
ділянка тільки відведена, то розрахунок податку подається протягом
місяця з часу його надання. Цей податок сплачується до 15 березня, 15
червня, 15 вересня, 15 грудня рівними частинами.

Податок із надрокористувачів. У РТ він стягується згідно з контрактом на
надрокористування, який укладається між уповноваженими від уряду та
фізичними і юридичними особами. Контракти поділяються на два типу.
Перший передбачає оплату надрокористувачем усіх видів податків та
особливих платежів, встановлених ПК РТ. Другий тип передбачає передачу
надрокористувачем частки РТ при розподілі продукції, а також сплату
податку на прибуток юридичних осіб, ПДВ, бонусів, роялті та інших
платежів.

Перевага надається першому типу контрактів. Податковий режим
встановлюється і діє протягом усього терміну дії контракту.

Крім того, слід зазначити, що цей податок передбачає сплату й інших
особливих платежів. Але вони відраховуються при розрахуйку податку на
прибуток або податку на збитки (неприбуток). До основних із них
належать:

• підписний бонус. Це разовий фінансовий платіж надрокористувача за
право здійснення діяльності з надрокористування при укладанні контракту.
Кінцевий розмір бонусу визначається в контракті залежно від економічної
значущості надрових сховищ, які передаються в користування. Термін
сплати бонусу встановлюється угодою учасників контракту, але не більш як
ЗО календарних днів з дати укладення контракту;

• бонус комерційного виявлення та бонус видобутку є фінансовими
платежами і сплачуються надрокористувачем за кожне комерційне виявлення
або при досягненні обсягів видобутку, які обумовлені в контракті.
Порядок, умови та терміни сплати визначаються в угоді;

• роялті сплачуються надрокористувачами за всіма видами корисних копалин
на території РТ. Кодексом передбачається грошова та натуральна форми
сплати цього податку, причому ставка визначається в кожному контракті
залежно від виду корисних копалин. Розрахунки проводяться платниками і
подаються у податкові органам за місцем реєстрації платника податку до
10 числа місяця, наступного за звітним.

Об’єктом оподаткування надприбутку є сума чистого прибутку
надрокористувача за кожним укладеним контрактом, якщо вона перевищує 20
% від внутрішнього розміру прибутку підприємства на кінець звітного
періоду. Розрахунок надприбутку подається до податкового органу до 1
квітня року, наступного після звітного, а сплачується до 10 квітня.

Також слід зазначити, що приєднання РТ до міжнародних угод щодо
податків, мита дає можливість збільшити ефективність податкової системи
держави. Список використаної літератури

Брант М., Шаповал С. Бизнес в Украине и за ее пределами. — К.:
Видавничий центр «Просвіта», 1997.

Величко О., Дмитренко І. Іноземний досвід реформування податкової
системи // Економіст. — 1998. — № 7-9. — С. 120-123.

Гридчина М. В., Вдовиченко Н. И., Калина А. В. Налоговая система
Украины: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2000.

Дернберг Р. Л. Международное налогообложение / Пер. с англ. — М.: ЮНИТИ,
1997.

Евстигнеев Е. Н. Основы налогообложения и налогового права. — М., 1999.

Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег // Избранные
произведения / Пер. с англ. — М.: Экономика, 1983.

Налоговые системы зарубежных стран / Под ред. В. Г. Князева и Д. Г.
Черника. — М.: ЮНИТИ, 1997.

ЧерникД. Г. Налоги в рыночной экономике. —М.: ЮНИТИ, 1997.

Періодична преса України та країн світу.

Інтернет. Сайти різних країн світу.

HYPERLINK «http://www.google.net.com» www.google.net.com

Похожие записи