ЗМІСТ

Вступ

1.Сутність оподаткування підприємницької діяльності.

2.Система органів державної податкової служби.

2.1.Загальні положення.

2.2.Функції органів державної податкової служби.

2.3.Права, обов’язки та відповідальність органів державної податкової
служби.

2.4.Посадові особи органів державної податкової служби та їх
соціально-правовий захист

2.5.Податкова міліція.

3.Податкова реформа та створення моделі ефективної податкової системи в
Україні.

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Тема даної курсової роботи є найактуальнішою на даному етапі розвитку
України, адже досконала система оподаткування в країні є запорукою
успішної діяльності фірм і підприємств і , як наслідок цього, економіки
держави вцілому.

Чинна система оподаткування в Україні формувалась протягом останніх
десяти років. На жаль, поки що вона не зовсім досконала і не повністю
відповідає вимогам часу. Сьогодні ще існують неузгодженість і протиріччя
окремих норм податкових законів, їх нестабільність, безсистемне надання
пільг та перекручування суті податків. Не секрет, що й податковий тиск
на платників податків необхідно знижувати.

Все це й обумовлює необхідність реформування податкової системи та
створення єдиного всеохоплюючого податкового закону — Податкового
кодексу.

Проведення податкової реформи є однією з найважливіших передумов для
кардинального покращення соціально-економічної ситуації та забезпечення
першопочатку та подальшого розвитку і динамічного прискорення
економічного зростання в країні.

В даній курсовій роботі розглядатимуться наступні питання: структура
системи оподаткування в Україні, структура системи органів державної
податкової служби України, а також будуть представлені пропозиції щодо
подальшої реформи та створення моделі ефективної податкової системи в
Україні.

Підчас написання запропонованої курсової роботи я акцентував увагу на
вище згаданих питаннях саме тому, що вони є основними. Конкретне,
наглядне представлення системи оподаткування і державної податкової
служби в Україні дасть змогу їх оцінити та співставити з надалі
запропонованою моделлю ефективної податкової системи в Україні.

Основними критеріями для оцінки існуючих систем і органів державної
податкової служби в Україні та запропоновані як більш ефективні є
сучасні вимоги щодо зниження податкового навантаження, розширення бази
оподаткування, вдосконалення практики податкового адміністрування та
стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО СИСТЕМУ ОПОДАТКУВАННЯ

Встановлення і скасування податків і зборів (обов’язкових платежів) до
бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам
здійснюється Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної
Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами .

Верховна Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні, міські
ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах
сум, що надходять до їх бюджетів.

Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) і
пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися
іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та до
державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету
відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний
платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про
оподаткування.

Державні цільові фонди — це фонди, які створені відповідно до законів
України і формуються за рахунок визначених законами України податків і
зборів (обов’язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм
власності та фізичних осіб.

Державні цільові фонди включаються до Державного бюджету України, крім
Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При
цьому збір на обов’язкове соціальне страхування, визначений від об’єкта
оподаткування для працюючих інвалідів, у повному обсязі зараховується до
Фонду України соціального захисту інвалідів. Відрахування та збори на
будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг
загального користування України зараховуються на окремі рахунки
відповідних бюджетів та використовуються виключно на фінансування
дорожнього господарства України у порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України.

Система оподаткування — це сукупність податків і зборів до бюджетів та
до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами
України порядку.

Принципами побудови системи оподаткування є:

– стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної
активності — введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу),
спрямованого на розвиток виробництва;

– обов’язковість — впровадження норм щодо сплати податків і зборів
(обов’язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про
об’єкти оподаткування за звітний період, та встановлення
відповідальності платників податків за порушення податкового
законодавства;

– рівнозначність і пропорційність — справляння податків з юридичних осіб
здійснюються у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення
сплати рівних податків і зборів (обов’язкових платежів) на рівні
прибутки і пропорційно більших податків і зборів (обов’язкових платежів)
— на більші доходи;

– рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації —
забезпечення однакового підходу до суб’єктів господарювання (юридичних і
фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов’язків щодо
сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);

– соціальна справедливість — забезпечення соціальної підтримки
малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно
обгрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та
застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян,
які отримують високі та надвисокі доходи;

– стабільність — забезпечення незмінності податків і зборів
(обов’язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом
бюджетного року;

– економічна обгрунтованість — встановлення податків і зборів
(обов’язкових платежів) на підставі показників розвитку національної
економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності
досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;

– рівномірність сплати — встановлення строків сплати податків і зборів
(обов’язкових платежів) виходячи з необхідності забезпечення своєчасного
надходження коштів до бюджету для фінансування витрат;

– компетенція — встановлення і скасування податків і зборів
(обов’язкових платежів), а також пільг їх платникам здійснюються
відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою
України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими,
селищними, міськими радами;

– єдиний підхід — забезпечення єдиного підходу до розробки податкових
законів з обов’язковим визначенням платника податку і збору
(обов’язкового платежу), об’єкта оподаткування, джерела сплати податку і
збору (обов’язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і
збору (обов’язкового платежу), строків та порядку сплати податку,
підстав для надання податкових пільг;

– доступність — забезпечення дохідливості норм податкового законодавства
для платників податків і зборів (обов’язкових платежів).

Платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і
фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок
сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі).

Облік платників податків і зборів (обов’язкових платежів) здійснюється
державними податковими органами та іншими державними органами відповідно
до законодавства. Банки та інші фінансово-кредитні установи відкривають
рахунки платникам податків і зборів (обов’язкових платежів) лише за
умови пред’явлення ними документа, що підтверджує взяття їх на облік у
державному податковому органі, і у триденний термін повідомляють про це
державний податковий орган.

Об’єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції
(робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна
або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів,
майно юридичних і фізичних осіб та інші об’єкти, визначені законами
України про оподаткування.

Порядок зарахування податків і зборів (обов’язкових платежів) до
Державного бюджету України і місцевих бюджетів та державних цільових
фондів встановлюється Верховною Радою України, Верховною Радою
Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами .

Платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані:

1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про
фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у
терміни, встановлені законами;

2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів
відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші
документи і відомості, пов’язані з обчисленням і= сплатою податків і
зборів (обов’язкових платежів);

3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у
встановлені законами терміни;

4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження
приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов’язані з
утриманням об’єктів оподаткування, а також для перевірок з питань
обчислення і сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи
під час перевірки, що проводиться державними податковими органами,
зобов’язані давати пояснення з питань щодо оподаткування у випадках,
передбачених законами, виконувати вимоги державних податкових органів
щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати
акт про проведення перевірки.

Обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і збповіно язкових
платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов’язкового платежу)
або його скасуванням. У разі ліквідації юридичної особи заборгованість з
податків і зборів (обов’язкових платежів) сплачується у порядку,
встановленому законами України.

Обов’язок фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових
платежів) припиняється із сплатою податку і збору (обов’язкового
платежу) або його скасуванням, а також у разі смерті платника.

Платники податків і зборів (обов’язкових платежів) мають право:

1) подавати державним податковим органам документи, що підтверджують
право на пільги щодо оподаткування у порядку, встановленому законами
України; 2) одержувати та ознайомлюватися з актами перевірок, проведених
державними податковими органами;

3) оскаржувати у встановленому законом порядку рішення державних
податкових органів та дії їх посадових осіб.

Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати
податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про
оподаткування несуть платники податків, зборів (обов’язкових платежів)
відповідно до законів України.

Фінансові санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій,
які здійснюються органами державної податкової служби України та іншими
уповноваженими державними органами, застосовуються у розмірах,
передбачених законодавчими актами, чинними на день завершення таких
перевірок або ревізій.

Обов’язки банків та інших фінансово-кредитних установ

1. Банки та інші фінансово-кредитні установи зобов’язані подавати
державним податковим органам на їх запит відомості про наявність і рух
коштів на розрахункових та інших рахунках платників податків — клієнтів
цих установ.

2. Банки та інші фінансово-кредитні установи виконуютьдоручення
платників податків і зборів (обов’язкових платежів) на перерахування
податків і зборів (обов’язкових платежів) до Державного бюджету України
і місцевих бюджетів у встановлений законами України термін.

3. Керівники та інші посадові особи банків та інших фінансово-кредитних
установ за невиконання вимог, передбачених частинами першою і другою
цієї статті, а також за неподання державним податковим органам
відомостей про відкриття рахунків суб’єктам підприємницької діяльності
притягаються до відповідальності згідно з законами України.

Контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів
(обов’язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та
іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

За стягнення податків і зборів (обов’язкових платежів), які не
передбачені , посадові особи державних податкових органів та інших
державних органів несуть відповідальність згідно з законами України.

РОЗДІЛ 2. СИСТЕМА ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ

2.1. Загальні положення

До системи органів державної податкової служби належать:

Державна податкова адміністрація України, державні податкові
адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та
Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст
Києва та Севастополя), районах у містах (далі – органи державної
податкової служби).

У складі органів державної податкової служби знаходяться відповідні
спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями (далі —
податкова міліція).

Державна податкова адміністрація України залежно від кількості платників
податків та інших місцевих умов може утворювати міжрайонні (на два і
більше районів), об’єднані (на місто і район) державні податкові
інспекції та у їх складі

відповідні підрозділи податкової міліції.

У Державній податковій адміністрації України та державних податкових
адміністраціях в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та
Севастополі утворюються колегії. Чисельність і склад колегії Державної
податкової адміністрації України затверджуються Кабінетом Міністрів
України, а колегій державних податкових адміністрацій в Автономній
Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі — Державною
податковою адміністрацією України. Колегії є дорадчими органами і
розглядають найважливіші напрями діяльності відповідних державних
податкових адміністрацій.

Структура Державної податкової адміністрації України затверджується
Кабінетом Міністрів України.

Завданнями органів державної податкової служби є:

здійснення контролю за додержанням податкового законодавства,
правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів,
державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а
також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі — податки,
інші платежі);

внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення
податкового законодавства;

прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і
методичних рекомендацій з питань оподаткування;

формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб — платників
податків та інших обов’язкових платежів та Єдиного банку даних про
платників податків — юридичних осіб;

роз’яснення законодавства з питань оподаткування серед платників
податків;

запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до
компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування
та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються
Конституцією України ( 254к/96-ВР ), законами України, іншими
нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями
Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної
Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань
оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Державна податкова адміністрація України є центральним органом
виконавчої влади.

Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях,
містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій
адміністрації України.

Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та
Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні
податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим
адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та
Севастополі.

Органи державної податкової служби України координують свою діяльність з
фінансовими органами, органами Державного казначейства України, органами
служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, державними
митною та контрольно-ревізійною службами, іншими контролюючими органами,
установами банків, а також з податковими службами інших держав.

Державну податкову службу України очолює Голова Державної податкової
адміністрації України, якого призначає на посаду та звільняє з посади
Президент України за поданням Прем’єр-міністра України.

Заступники Голови Державної податкової адміністрації України
призначаються на посаду і звільняються з посади Кабінетом Міністрів
України за поданням Голови Державної податкової адміністрації України.
Кількість заступників Голови Державної податкової адміністрації України
визначається Кабінетом Міністрів України.

Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях,
містах Києві та Севастополі очолюють голови, які призначаються на посаду
і звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Голови
Державної податкової адміністрації України.

Державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та
Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні
податкові інспекції очолюють начальники, які призначаються на посаду і
звільняються з посади Головою Державної податкової адміністрації України
за поданням голів відповідних державних податкових адміністрацій в
Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Начальники управлінь податкової міліції призначаються Головою Державної
податкової адміністрації України.

Органи державної податкової служби спрямовують на розвиток
матеріально-технічної бази 30 відсотків донарахованих і стягнутих за
результатами документальних перевірок сум податків, інших платежів і
внесків, фінансових санкцій (за вирахуванням сум, що повертаються
платникам за їх позовами до органів державної податкової служби на
підставі рішень суду чи арбітражного суду та в інших випадках,
передбачених законодавством). Порядок використання зазначених коштів
визначається Міністерством фінансів України.

Державна податкова адміністрація України, державні податкові
адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та
Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст
Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об’єднані
державні податкові інспекції є юридичними особами, мають печатку із
зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, інші
печатки і штампи, відповідні бланки, рахунки в установах банків

2.2 . Функції Державної податкової адміністрації України

Державна податкова адміністрація України здійснює такі функції:

1) виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних
податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов’язану
із:

здійсненням контролю за додержанням законодавства про податки, інші
платежі, валютні операції, порядку розрахунків із споживачами з
використанням електронних контрольно-касових апаратів, комп’ютерних
систем і товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її
використанням для розрахунків за товари, роботи, послуги, а також
контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів
підприємницької діяльності та ліцензій, патентів, інших спеціальних
дозволів на здійснення окремих видів підприємницької діяльності;

здійсненням контролю за додержанням виконавчими комітетами сільських і
селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від
платників податків, своєчасністю і повнотою перерахування цих сум до
бюджету;

обліком платників податків, інших платежів;

виявленням і веденням обліку надходжень податків, інших платежів;

2) видає у випадках, передбачених законом, нормативно-правові акти і
методичні рекомендації з питань оподаткування;

3) затверджує форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших
документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів,
декларацій про валютні цінності, зразок картки фізичної особи — платника
податків та інших обов’язкових платежів, форму повідомлення про
відкриття або закриття юридичними особами, фізичними особами —
суб’єктами підприємницької діяльності банківських рахунків, а також
форми звітів про роботу, проведену органами державної податкової служби;

4) роз’яснює через засоби масової інформації порядок застосування
законодавчих та інших нормативно-правових актів про податки, інші
платежі та організовує виконання цієї роботи органами державної
податкової служби;

5) здійснює заходи щодо добору, розстановки, професійної підготовки та
перепідготовки кадрів для органів державної податкової служби;

6) подає органам державної податкової служби методичну і практичну
допомогу в організації роботи, проводить обстеження та перевірки її
стану;

7) організовує роботу по створенню інформаційної системи
автоматизованих робочих місць та інших засобів автоматизації та
комп’ютеризації робіт органів державної податкової служби;

8) розробляє основні напрями, форми і методи проведення перевірок
додержання податкового та валютного законодавства;

9) при виявленні фактів, що свідчать про організовану злочинну
діяльність, або дій, що створюють умови для такої діяльності, направляє
матеріали з цих питань відповідним спеціальним органам по боротьбі з
організованою злочинністю;

10) передає відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами
правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх
розслідування не належить до компетенції податкової міліції;

11) подає Міністерству фінансів України та Головному управлінню
Державного казначейства України звіт про надходження податків, інших
платежів;

12) вносить пропозиції та розробляє проекти міжнародних договорів
стосовно оподаткування, виконує в межах, визначених законодавством,
міжнародні договори з питань оподаткування;

Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу,
районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції
виконують такі функції:

1) здійснюють контроль за додержанням законодавства про податки, інші
платежі;

2) забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність
обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також
здійснюють реєстрацію фізичних осіб – платників податків та інших
обов’язкових платежів;

3) контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських
звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших
документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також
перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення
об’єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів;

4) здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних
операцій, додержанням установленого порядку розрахунків із споживачами з
використанням електронних контрольно-касових апаратів, товарно-касових
книг, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за
товари, роботи і послуги, а також за наявністю свідоцтв про державну
реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, ліцензій, патентів,
інших спеціальних дозволів на здійснення деяких видів підприємницької
діяльності;

5) ведуть облік векселів, що видаються суб’єктами підприємницької
діяльності при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у
зовнішньоекономічних відносинах та щомісяця подають інформацію про це
місцевим органам державної статистики; здійснюють контроль за погашенням
векселів; видають суб’єктам підприємницької діяльності дозволи на
відстрочення оплати (погашення) векселів із зазначених операцій;

6) забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових
санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України
за порушення податкового законодавства, а також стягнення
адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства,
допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та
громадянами;

7) аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового
законодавства;

8) проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків,
інших платежів;

9) за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою
злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності
документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів;

10) передають відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами
правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх
розслідування не належить до компетенції податкової міліції;

2.3 Права органів державної податкової служби

Органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають
право:

1) здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно
від форм власності та у громадян, в тому числі громадян-суб’єктів
підприємницької діяльності, перевірки грошових документів,
бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових
книг, показників електронних контрольно-касових апаратів і комп’ютерних
систем, що застосовуються для розрахунків за готівку із споживачами, та
інших документів незалежно від способу подання інформації (включаючи
комп’ютерний), пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, інших
платежів, наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів
підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів
тощо) на її здійснення, а також одержувати від посадових осіб і громадян
у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають
під час перевірок; перевіряти у посадових осіб, громадян документи, що
посвідчують особу, під час проведення перевірок з питань оподаткування;
викликати посадових осіб, громадян для пояснень щодо джерела отримання
доходів, обчислення і сплати податків, інших платежів, а також проводити
перевірки достовірності інформації, одержаної для занесення до
Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших
обов’язкових платежів.

Періодичність таких перевірок та проведення обстеженьвиробничих,
складських, торговельних та інших приміщень встановлюється Державною
податковою адміністрацією України.

Орган державної податкової служби може запрошувати громадян, в тому
числі громадян — суб’єктів підприємницької діяльності, для перевірки
правильності нарахування та своєчасності сплати ними податків, інших
платежів. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються
громадянам рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави
виклику, дата і година, на яку викликається громадянин;

2) одержувати безоплатно від підприємств, установ, організацій,
включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки
та інші фінансово-кредитні установи, від громадян

— суб’єктів підприємницької діяльності довідки, копії документів про
фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки підприємств,
установ і організацій незалежно від форм власності та громадян про
розрахункові, валютні та інші рахунки, інформацію про наявність та обіг
коштів на цих рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені
терміни валютної виручки від суб’єктів підприємницької діяльності, та
іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, інших
платежів у порядку, визначеному законодавством, входити в будь-які
інформаційні системи, зокрема комп’ютерні, для визначення об’єкта
оподаткування;

— одержувати безоплатно від митних органів щомісяця звітні дані про
ввезення на митну територію України імпортних товарів і справляння при
цьому податків, інших платежів та інформацію про експортно-імпортні
операції, що здійснюють резиденти і нерезиденти, за формою, погодженою з
Державною податковою адміністрацією України, та від органів статистики —
дані, необхідні для використання їх у проведенні аналізу
фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій
всіх форм власності;

3) обстежувати будь-які виробничі, складські, торговельні та інші
приміщення підприємств, установ і організацій незалежно від форм
власності та житло громадян, якщо вони використовуються як юридична
адреса суб’єкта підприємницької діяльності, а також для отримання
доходів. У разі відмови керівників підприємств, установ, організацій і
громадян допустити посадових осіб органів державної податкової служби
для обстеження зазначених приміщень і обладнання та неподання документів
про отримані доходи і проведені витрати органи державної податкової
служби мають право визначати оподатковуваний доход (прибуток) таких
підприємств, установ, організацій та громадян на підставі документів, що
свідчать про одержані ними доходи (прибутки), а стосовно громадян —
також із урахуванням оподаткування осіб, які займаються аналогічною
діяльністю;

4) вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств,
установ, організацій, а також від громадян, діяльність яких
перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства і
законодавства про підприємницьку діяльність, контролювати їх виконання,
а також припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень
посадовими особами органів державної податкової служби;

5) зупиняти операції платників податків, інших платежів н рахунках в
установах банків, інших фінансово-кредитних установах, за винятком
операцій щодо сплати податків, інших платежів у разі:

відмови у проведенні документальної перевірки чи недопущення посадових
осіб органів державної податкової служби для обстеження приміщень, що
використовуються для одержання доходів або пов’язані з утриманням інших
об’єктів оподаткування незалежно від їх місцезнаходження, обладнання,
електронних контрольно-касових апаратів, комп’ютерних систем, що
застосовуються для розрахунків за готівку із споживачами, вагокасових
комплексів, систем та засобів штрихового кодування;

неподання органам державної податкової служби та їх посадовим особам
бухгалтерських звітів, балансів, податкових декларацій (розрахунків),
декларацій про валютні цінності, звітів про застосування електронних
контрольно-касових апаратів, комп’ютерних систем та інших документів,
пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів;

непред’явлення свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів
підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів
тощо) на її здійснення, сертифікатів відповідності електронних
контрольно-касових апаратів, комп’ютерних систем;

6) вилучати (із залишенням копій) у підприємств, установ та організацій
документи, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів
оподаткування, несплату податків, інших платежів, та вилучати у громадян
— суб’єктів підприємницької діяльності, які порушують порядок заняття
підприємницькою діяльністю, реєстраційні посвідчення або спеціальні
дозволи (ліцензії, патенти тощо) з наступною передачею матеріалів про
порушення органам, що видали ці документи;

7) застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян
фінансові санкції у вигляді стягнення:

однократного розміру донарахованої за результатами перевірки суми
податку або іншого платежу, а у разі повторного порушення протягом року
після порушення, встановленого попередньою перевіркою, — у двократному
розмірі донарахованої за результатами перевірки суми податку, іншого
платежу;

десяти відсотків належних до сплати сум податків, інших платежів за
неподання або несвоєчасне подання органам державної податкової служби
податкових декларацій, розрахунків, аудиторських висновків та інших
документів, необхідних для обчислення податків, інших платежів, а також
за неподання або несвоєчасне подання установам банків платіжних доручень
на сплату податків, інших платежів;

застосовувати до установ банків або юридичних осіб, фізичних осіб —
суб’єктів підприємницької діяльності, які у встановлений законом строк
не повідомили про відкриття або закриття рахунків у банках, фінансові
санкції у вигляді стягнення від двадцяти до ста неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян.

Зазначені санкції застосовуються у випадках, якщо інше не передбачено
законом, який запроваджує відповідний податок, інший платіж.

Фінансові санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються щодо
податків, інших платежів, за якими встановлено обов’язкове подання
органам державної податкової служби податкових декларацій, розрахунків.
Рішення про застосування фінансових санкцій приймається у строк не
пізніше десяти днів з дня складання акта перевірки;

8) стягувати до бюджетів та державних цільових фондів донараховані за
результатами перевірок суми податків, інших платежів, суми недоїмки з
податків, інших платежів, а також суми штрафів та інших санкцій,
передбачених пунктом 7 цієї статті та іншими законами України, якщо ці
платежі не сплачені добровільно в десятиденний строк з дня прийняття
органом державної податкової служби відповідного рішення, з підприємств,
установ, організацій незалежно від форм власності та наслідків
фінансово-господарської діяльності у безспірному порядку, а з громадян —
за рішенням суду або за виконавчими написами нотаріусів.

У разі незгоди суб’єкта оподаткування з рішенням податкового органу
щодо безспірного стягнення коштів таке стягнення може бути зупинено
терміном на тридцять днів вищестоящим органом державної податкової
служби. Якщо скаргу суб’єкта оподаткування відхилено, разом з податковим
зобов’язанням стягується пеня, нарахована з моменту виникнення такого
податкового зобов’язання до моменту його погашення;

9) надавати в межах своїх повноважень відстрочки і розстрочки сплати
податків, інших платежів на умовах податкового кредиту з урахуванням
фінансового стану платників податку;

Державна податкова адміністрація України має право скасовувати рішення
інших органів державної податкової служби, а державні податкові
адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та
Севастополі, державні податкові інспекції у містах з районним поділом
(крім міст Києва та Севастополя) — рішення нижчестоящих державних
податкових інспекцій у разі їх невідповідності актам законодавства. Цей
порядок не застосовується щодо рішень податкової міліції

Посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані
дотримувати Конституції ( 888-09 ) і законів України, інших нормативних
актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств,
установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи
державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати
надані їм права.

За невиконання або неналежне виконання посадовими особами органів
державної податкової служби своїх обов’язків вон притягаються до
дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та матеріальної
відповідальності згідно з чинним законодавством.

Збитки, завдані неправомірними діями посадових осіб органі державної
податкової служби, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів державного
бюджету.

Посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані
дотримувати комерційної та службової таємниці.

Рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та
їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

2.4. Посадові особи органів державної податкової служби

Посадовою особою органу державної податкової служби може бути особа,
яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам,
установленим Державною податковою адміністрацією України.

У разі прийняття на роботу посадовій особі може бути встановлено
випробувальний термін від шести місяців до одного року.

На роботу до органів державної податкової служби не можуть бути
прийняті особи, яких було засуджено за вчинення корисливих злочинів.

Посадові особи органів державної податкової служби не мають права
займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом
на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та
викладацької діяльності).

Посадові особи органів державної податкової служби підлягають
атестації. Порядок атестації визначається Державною податковою
адміністрацією України.

Посадовим особам і працівникам органів державної податкової служби
видається службове посвідчення, зразок якого затверджує Державна
податкова адміністрація України

Держава гарантує захист життя, здоров’я, честі, гідності та майна
посадових осіб органів державної податкової служби та членів їх сімей
від злочинних посягань та інших протиправних дій.

Невиконання законних вимог посадової особи органу державної податкової
служби, її образа, погроза вбивством, насильством, знищенням майна та
насильницькі дії щодо посадової особи органу державної податкової
служби, а також умисне знищення чи пошкодження її майна та інші
протиправні дії тягнуть за собою встановлену законом відповідальність.

У разі загибелі посадової особи органу державної податкової служби у
зв’язку з виконанням службових обов’язків сім’ї загиблого або його
утриманцям виплачується одноразова допомога у розмірі десятирічної
заробітної плати загиблого за останньою посадою, яку він займав, за
рахунок коштів державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з
винних осіб.

У разі заподіяння посадовій особі органу державної податкової служби
тяжких тілесних ушкоджень під час виконання нею службових обов’язків, що
перешкоджають надалі займатися професійною діяльністю, їй виплачується
одноразова допомога у розмірі п’ятирічної заробітної плати за її
останньою посадою за рахунок коштів державного бюджету з наступним
стягненням цієї суми з винних осіб.

У разі заподіяння посадовій особі органу державної податкової служби
менш тяжких тілесних ушкоджень під час виконання нею службових
обов’язків їй виплачується одноразова допомога в розмірі однорічної
заробітної плати за її останньою посадою за рахунок коштів державного
бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.

Рішення про виплату одноразової допомоги приймається начальником органу
державної податкової служби за місцем роботи потерпілого на підставі
обвинувального вироку суду або постанови слідчих органів чи прокурора
про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами або про
припинення попереднього слідства.

Шкода, завдана майну посадової особи органу державної податкової служби
або членів її сім’ї у зв’язку з виконанням нею своїх обов’язків,
відшкодовується в повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету з
наступним стягненням цієї суми з винних осіб.

Відшкодування шкоди, завданої майну посадової особи орган державної
податкової служби або членів її сім’ї, провадиться на підставі рішення
або вироку суду.

Для обліку фактичних витрат, пов’язаних з виплатою сум одноразової
допомоги та відшкодуванням шкоди, завданої майну посадової особи органу
державної податкової служби або членів її сім’ї, для органів державної
податкової служби в установах банків відкриваються спеціальні рахунки.

2.5 Податкова міліція та її завдання

Податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з
податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів
державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням
податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову,
кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Завданнями податкової міліції є:

запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх
розкриття, розслідування та провадження у

справах про адміністративні правопорушення;

розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів;

запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення
її фактів;

забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової
служби, захисту їх від протиправних посягань, пов`язаних з виконанням
службових обов`язків.

До складу податкової міліції належать:

Головне управління податкової міліції, Слідче управління податкової
міліції, Управління по боротьбі з корупцією в органах державної
податкової служби Державної податкової адміністрації України;

управління податкової міліції, слідчі відділи податкової міліції,
відділи по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби
відповідних державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці
Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

відділи податкової міліції, слідчі відділення (групи) податкової міліції
відповідних державних податкових інспекцій в районах, містах, районах у
містах, міжрайонних та об’єднаних державних податкових інспекцій.

Податкову міліцію очолює начальник податкової міліції — Перший
заступник Голови Державної податкової адміністрації України.

Податкову міліцію в державних податкових адміністраціях в Автономній
Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі очолюють
начальники управлінь податкової міліції — перші заступники голів
відповідних державних податкових адміністрацій.

Податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань:

1) приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про
злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в
установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені
законом рішення;

2) здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність,
досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить
дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції,
вживає заходів до відшкодування заподіяних державі збитків;

3) виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших
правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення;

4) забезпечує безпеку працівників органів державної податкової служби
та їх захист від протиправних посягань, пов`язаних з виконанням ними
посадових обов`язків;

5) запобігає корупції та іншим службовим порушенням серед працівників
державної податкової служби;

6) збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень податкового
законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів
кримінального характеру, пов’язаних з оподаткуванням.

3. ПОДАТКОВА РЕФОРМА ТА СТВОРЕННЯ МОДЕЛІ ЕФЕКТИВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ В
УКРАЇНІ

Чинна система оподаткування в Україні формувалась протягом останніх
десяти років. На жаль, поки що вона не зовсім досконала і не повністю
відповідає вимогам часу. Сьогодні ще існують неузгодженість і протиріччя
окремих норм податкових законів, їх нестабільність, безсистемне надання
пільг та перекручування суті податків. Не секрет, що й податковий тиск
на платників податків необхідно знижувати.

Все це й обумовлює необхідність реформування податкової системи та
створення єдиного всеохоплюючого податкового закону — Податкового
кодексу. Слід зазначити, що в Україні вперше створюється такий цілісний
документ з питань оподаткування.

У Кодексі йтиметься не про просте скорочення переліку податків та
зниження їх ставок, хоча й ці заходи матимуть позитивний результат, а й
про розширення поля оподаткування, залучення до нього все більшої
кількості платників податків, а також про зміну самої ідеології
оподаткування.

В урядовому проекті Кодексу передбачено суттєве скорочення загальної
кількості загальнодержавних та місцевих податків і зборів: пропонується
залишити 23 їх види замість 39, передбачених чинною сьогодні системою.

З переліку місцевих податків і зборів вилучено комунальний податок та
низку інших, які істотно не впливають на формування місцевих бюджетів,
проте вимагають невиправданих витрат на їх адміністрування.

З метою забезпечення стабільної фінансової бази місцевих бюджетів в
урядовому проекті Податкового кодексу запропоновано доповнити перелік
місцевих податків збором за організацію гастрольної діяльності, збором
за видачу дозволів на будівництво в населених пунктах об’єктів
виробничого і невиробничого призначення, індивідуального житлового,
дачного будівництва, будівництва садових будинків та гаражів.

Іншою, не менш важливою проблемою, яка вирішується в урядовому проекті
Кодексу, е суттєве зниження податкового навантаження на платників
податків. З цією метою запропоновано знизити ставки оподаткування по
податку на прибуток підприємств з 30 до 20, по податку на додану
вартість — з 20 до 17, а максимальну ставку податку на доходи фізичних
осіб — з 40 до 20 відсотків.

На відміну від чинного законодавства, у проекті Податкового кодексу
зменшено розмір ставок і по справлянню податку на окремі види
транспортних засобів (зокрема, на трактори колісні, легкові автомобілі з
малим і середнім об’ємом циліндру двигуна), що дасть можливість зменшити
податковий тиск на платників податку й поліпшити фінансовий стан
власників вантажних транспортних засобів.

Крім того, норми проекту Кодексу спрямовані на спрощення системи
адміністрування податків. Так. у законопроекті передбачено одноразове
подання платниками податку на прибуток декларації за наслідками роботи
за рік. При цьому для забезпечення рівномірних надходжень протягом року
до бюджету коштів від сплати зазначеного податку передбачено здійснення
щомісячних авансових платежів, розмір яких розраховуватиметься виходячи
з результатів господарської діяльності платника за минулий рік і
підлягатиме коригуванню залежно від того, збільшились чи зменшились його
доходи протягом поточного звітного року.

Водночас проектом Податкового кодексу зберігаються щоквартальне подання
декларації з податку на прибуток та щоквартальна сплата цього податку
для підприємств, які мали від’ємне значення об’єкта оподаткування за
минулий рік, а також для новостворених підприємств протягом першого року
їх діяльності.

У проекті пропонується також запровадити новий порядок розрахунку
податку на доходи фізичних осіб, зокрема здійснювати оподаткування
сукупних доходів, визначених наростаючим підсумком з початку року. Такий
порядок дасть змогу не провадити перерахунки наприкінці року й скоротить
обсяги роботи як бухгалтерів підприємств, так і працівників державної
податкової служби. При цьому, якщо дохід фізичної особи за звітний рік
за не основним місцем роботи не перевищує 12 мінімальних заробітних
плат, така фізична особа зможе не подавати податкову декларацію про свої
доходи до податкового органу.

Крім цього, для цілей оподаткування враховуватиметься обсяг витрат
громадян, що е не менш важливим для компенсації можливих втрат і
розширення бази оподаткування.

Суму податку, нарахованого за звітний період, у проекті запропоновано
зменшувати на суму неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, але за
умови, що дохід громадянина не перевищує 540 грн. на місяць.

З метою економічної підтримки окремих галузей народного господарства та
малого підприємництва у проекті Податкового кодексу передбачено
можливість застосування на обмежений період часу спеціальних режимів
оподаткування для окремих платників податків,

Для поліпшення взаємостосунків між платниками податків та органами
державної податкової служби передбачено кардинальні зміни щодо
адміністрування податків і, зокрема, щодо порядку стягнення з платників
податкової заборгованості.

Проектом Кодексу передбачається запровадження більш раціональної
процедури стягнення податків шляхом збалансування інтересів держави щодо
ефективного стягнення податків з мінімізацією його втручання в
діяльність суб’єктів господарювання. Для цього запропоновано ввести
новий порядок погодження з платниками податків донарахованих
контролюючими органами сум податків та нарахованих фінансових санкцій,
що дасть змогу попередити зловживання та перевищення повноважень
посадовими особами контролюючих органів.

Крім того, встановлення граничних термінів на позасудове оскарження
рішень контролюючих органів дає можливість запровадити більш справедливу
апеляційну процедуру.

Проектом Кодексу передбачається відміна картотеки № 2, існування якої
гальмує розвиток підприємницької активності, і її заміна механізмом, що
базується на принципі відповідальності платника перед бюджетом.

Усі ці заходи спрямовано на побудову більш демократичних взаємовідносин
між державою та платниками податків щодо визначення зобов’язань
платників зі сплати належних сум податків.

Водночас, з метою захисту інтересів бюджету, проектом Кодексу
передбачено запровадження низки положень, спрямованих на зміцнення
податкової дисципліни (зокрема, посилення майнової відповідальності
платників податків та запровадження інституту адміністративного арешту
активів несумлінних платників податків, які ухиляються від їх сплати).

Крім того, проектом Кодексу передбачається введення адекватної
відповідальності за порушення податкового законодавства.

Для сумлінних платників податків, які через об’єктивні причини та
форс-мажорні обставини перебувають у скрутному фінансовому становищі,
передбачається застосування податкового компромісу, який полягає у
наданні відстрочки, розстрочки, а також частковому чи повному списанні
податкового боргу.

Принциповим е те, що підприємства малого бізнесу переведено в проекті
Кодексу на спеціальний режим оподаткування.

Запровадження норм урядового проекту Податкового кодексу призведе до
зменшення бюджетних надходжень порівняно з поточним роком. Разом з тим
забезпечити достатні надходження до бюджету при зменшенні кількості
податків та зниженні податкових ставок можна лише за умови розширення
бази оподаткування, основним напрямом якого е скорочення пільг в
оподаткуванні.

При підготовці проекту Кодексу переглянуто діючий перелік податкових
пільг та виключень з правил оподаткування й відмінено ті з них, які
безпосередньо не спрямовано на соціальний захист малозабезпечених верств
населення, не мають інноваційної спрямованості або запроваджені з метою
часткового вирішення проблем, пов’язаних з нестачею бюджетних асигнувань
на ту чи іншу ціль.

Проаналізувавши наявну в чинному податковому законодавстві кількість
пільг, які надаються юридичним особам зі сплати податків, можна дійти
висновку, що більша частина української економіки по суті е пільговою.
Якщо протягом 1997 — 2000 років обсяги надходжень до Зведеного бюджету
зросли в 1.4 раза. то обсяги податкових пільг — в 4,2 раза.

Аби держава могла вирішувати всі питання щодо виконання своїх функцій,
їй потрібно мати достатньо коштів, які збираються у бюджеті. Збільшення
бюджетного фінансування може бути забезпечено достатніми надходженнями
платежів до бюджету, а не шляхом викривлення загальноприйнятих схем
оподаткування. Ось чому в проекті Кодексу запропоновано скасувати цілу
низку податкових звільнень і за рахунок цього розширити базу
оподаткування.

Однак не слід очікувати, що скасування пільг одразу приведе до
збільшення надходжень платежів до бюджету. До цього питання треба
підходити комплексно.

Виходячи з вимог реформування податкової системи, положення проекту
Податкового кодексу мають соціальну спрямованість. Як приклад можна
навести норми законопроекту, що стосуються оподаткування доходів
фізичних осіб та податку на майно.

Що ж до оподаткування доходів фізичних осіб, то необхідно зазначити:
передбачене урядовим проектом Кодексу істотне зниження ставок
оподаткування забезпечить поповнення власного бюджету громадян, а це
безперечно сприятиме зростанню попиту на товари на внутрішньому ринку і,
відповідно, розвитку вітчизняного виробництва.

У свою чергу, збільшення доходів підприємств за рахунок часткового
вивільнення коштів фонду заробітної плати дасть змогу роботодавцям взяти
на себе зобов’язання щодо соціальних виплат своїм працівникам, що
сприятиме поступовому зменшенню навантаження на бюджет по видатках на
соціальне забезпечення.

З метою зниження такого навантаження та дотримання вимог соціальної
справедливості проектом Кодексу передбачено зменшення нарахованої суми
податку з доходів фізичних осіб на суму, еквівалентну 10 відсоткам
мінімальної заробітної плати. Крім того, в законопроекті передбачаються
пільги для батьків, на утриманні у яких перебувають діти непрацездатного
віку та діти-інваліди.

Проект Податкового кодексу не зменшує рівня існуючих на сьогодні пільг в
оподаткуванні податком з доходів фізичних осіб для таких соціальне
незахищених верств населення. як ветерани війни, інваліди, учасники
бойових дій тощо.

Передбачені проектом Кодексу соціальні пільги для фізичних осіб по
податку на майно за умов відсутності реформи в системі оплати праці та
наявності значної заборгованості із заробітної плати зорієнтують цей
податок на багаті верстви населення.

13 липня 2000 року Верховна Рада України ухвалила проект Податкового
кодексу в першому читанні з урахуванням низки застережень та пропозицій,
які знайшли відображення з Постанові Верховної Ради України «Про

прийняття за основу проекту Податкового кодексу України». Слід зазначити
що багато пропозицій, передбачених у цій постанові, заслуговують на
увагу і повинні бути враховані при доопрацюванні і підготовці до другого
читання проекту Кодексу. Зокрема, це стосується виключення з системи
оподаткування шкільного податку та збору на розвиток виноградарства,
садіПроект Податковоства.

Не можна не погодитись з пропозиціями народних депутатів про включення
до проекту Кодексу норм, що передбачають проведення одноразового
декларування майна фізичними особами, розширення бази оподаткування
податком на транспортні засоби за рахунок оподаткування літаків та інших
літальних апаратів, а також сплату податків виключно у грошовій формі.

Однак із деякими пропозиціями погодитись не можна, оскільки вони
призведуть до значних втрат бюджетних надходжень, а також ускладнять
процес адміністрування податків. Це пропозиція щодо різкого збільшення
(до 250 тис. грн.) обсягу оподатковуваних ПДВ операцій, при досягненні
якого суб’єкт господарювання зобов’язаний зареєструватись як платник
ПДВ. В урядовому проекті Податкового кодексу цей «поріг» встановлено на
рівні 62 тис. грн., що тричі перевищує нині діючий рівень, а Постановою
Верховної Ради України пропонується збільшити цей обсяг оподатковуваних
операцій більш як у 12 разів, Збільшення цього «порогу», при перевищенні
якого суб’єкт господарювання зобов’язаний зареєструватися платником ПДВ,
— передчасне і призведе до втрат бюджету в сумі близько 576 млн. грн.

Під час розгляду проекту Кодексу в першому читанні Верховною Радою
України прийнято рішення вилучити з проекту норму, яка дає право
встановлювати базу і і ставки оподаткування в інших, крім Кодексу,
нормативно-правових актах.

Відповідно до норм проекту Кодексу така ситуація має місце пише щодо
встановлення бази оподаткування та ставок оподаткування ресурсними та
рентними платежами й екологічним збором. Такий підхід не е новим, і
сьогодні база оподаткування та ставки по цих платежах встановлюються
постановами Кабінету Міністрів України. Враховуючи специфіку
вищезазначених платежів, кількість ставок та нормативів, багаточисленні
чинники та показники, які впливають на їх розміри, необхідність їх
постійного та своєчасного коригування не дає змоги вирішити ці проблеми
в Кодексі,

При підготовці проекту Податкового кодексу уряд виходив насамперед з
того, що якнайшвидше проведення податкової реформи е однією з
найважливіших умов для кардинального покращання економічної ситуації і
забезпечення початку та подальшого динамічного прискорення економічного
зростання в країні. Прийняття ж Податкового кодексу і е одним із
основних інструментів для реалізації цього завдання.

ВИСНОВКИ

Отож податки — це обов язковий внесок до бюджету відповідного рівня або
державного цільового фонду ,що здійснюється на умовах ,визначених
законом України про оподаткування. Серед основних принципів
оподаткування є такі ,як стимулювання підприємницької виробничої
діяльності ,рівність ,економічна обгрунтованість ,соцсправедливість… Це
все є особливо важливим для економіки України саме в цей час ,час її
становлення в ринкових умовах. Тому надзвичайно зростає роль і значення
органів ,що покликані слідкувати за дотриманням правильності та чесності
в сфері оподаткування ,органів ,на яких покладено контроль за збором
податків ,що є найбільшим джерелом поповнення держбюджету. Таким органом
в Україні є державна податкова служба ,що включає в себе також силовий –
податкову міліцію.

Серед головних їх завдань є : здійснення контролю за додержанням
податкового законодавства ; запобігання злочинам та іншим
правопорушенням ,які віднесені законом до компетенції податкової міліції
;роз яснення законодавства з питань оподаткування серед платників
податків…

Але довгий час в Україні була величезна кількість невирішених питань з
оподаткування .

Потрібні були не поодинокі спроби щось змінити у цій сфері ,а
конкретний ,повноцінний і всеохоплюючий юридичний документ ,що включив
би в себе працю кращих знавців податкової справи і став би якщо не
панацеєю від усіх бід, то хоча б створив більш-менш нормальні умови
співіснування податківців і платників податків. Адже кілька останніх
років податкова система України була настільки незбалансованою,
“жорсткою “ до будь-яких проявів підприємництва, що це привело до
масової втечі економіки в “тінь”, що не могло не відобразитись на стані
бюджетної сфери.

Саме таким творінням і став Податковий кодекс, прийнятий 13-го липня
2000 року. Не можна сказати, що він одним махом вирішить всі проблеми
системи оподпткування в Україні, але це вже великі зрушення, переоцінити
які неможливо. І є надія, що цей крок буде не останнім на шляху
удосконалення податкової системи України і виведення її на такий рівень,
коли ті, чиї прибутки оподатковуються, не вважатимуть це здирництвом і
не “ховатимуть” свій бізнес.

А для цього потрібно буде вирішити іще дуже багато проблем і
розбіжностей, серед яких також і така як, перетворення Податкового
кодексу в дієву силу, а не просто гру паперів, які ніхто не читає і на
які ніхто не звертає уваги.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

Закон України “Про систему оподаткування”

Закон України “Про державну податкову адміністрацію”

Людмила Дурнєва. Податок на додану вартість у проекті Податкового
кодексу України. / Вісник податкової служби України. № 37. — 2000.

Наталія Фліссак. Податкова реформа та створення моделі ефективної
податкової системи в Україні. / Вісник податкової служби України. № 35.
— 2000.

Наталія Голуб. Перехід до Податкового кодексу здійснюватиметься
поетапно. / Вісник податкової служби України. № 35. — 2000.

Юрій Сильницький. Права та обов’язки платників податків як важливі
компоненти податкової культури. / Вісник податкової служби України. №
36. — 2000.

Андрій Савчин. Переваги проекту Податкового кодексу України порівняно з
чинним податковим законодавством. / Вісник податкової служби України. №
30. — 2000.

PAGE

PAGE 2

Похожие записи