Реферат на тему:

Податкова система Королівства Норвегія

Податкова система Королівства Норвегія (КН) побудована на тих же
принципах, що й податкові системи інших країн Північної Європи. У цій
державі діють ті ж податки, що й у інших країнах.

Більшість юридичних осіб (підприємств, фірм, корпорацій, товариств), які
здійснюють на територій КН свою виробничу або іншу діяльність, сплачують
податок на додану вартість. Вони обов’язково повинні зареєструватися в
Державному регістрі платника ПДВ, якщо обороти товарів та послуг, які
підлягають оподаткуванню, протягом 12 місяців перевищують встановлену
суму. Втім, існує положення, коли податкові органи мають право
зареєструвати це підприємство достроково. Ставка податку встановлена у
розмірі 23 % обороту товарів та послуг, який підлягає оподаткуванню,
причому в нього також включається експорт товарів. Але за цим податком
діють і певні пільги. Так, від сплати ПДВ звільняються діяльність у
галузі фінансів, освіта, страхові, медичні, деякі професійні послуги, а
також певні операції з експорту товарів. Деякі види діяльності замість
ПДВ оподатковуються іншим податком.

Важливе місце в загальній системі оподаткування займає податок на
прибуток фірм та підприємств. Загалом відкриття підприємства в КН дуже
спрощене і не потребує окремого обов’язкового дозволу, але він потрібен,
якщо власник підприємства бажає зайнятися особливими видами діяльності,
такими як банківська справа, страхування тощо.

У КН існує положення, згідно з яким усі юридичні особи або приватні
підприємці для здійснення своєї виробничої та іншої діяльності повинні
зареєструватися в Центральному координаційному регістрі юридичних осіб,
а також у місцевому податковому органі. Це стосується не лише
вітчизняних підприємств, а й іноземних представництв, розташованих на
території держави.

Основною організаційно-правовою формою на території держави є акціонерні
компанії. Для них встановлюється розмір мінімального статутного фонду.
Статутний капітал може бути повністю сформований за рахунок іноземних
компаній, але при цьому на підприємстві повинно працювати 50 %
управлінського персоналу, який є резидентами країни протягом останніх
двох років.

Якщо певні види діяльності (наприклад, сільське господарство) з
об’єктивних причин можуть бути уразливими з боку іноземних конкурентів,
то їм держава надає субсидії. Крім того, деяким підприємствам надається
допомога та пільги при експорті товарів. Встановлюється гнучка система
відрахувань у соціальні фонди, які сплачує роботодавець при переміщенні
підприємств з великих міст у північні регіони. При цьому ставка
коливається від 0 % в північних регіонах до 14,1 % — у центральних.
Загалом ставка податку на прибуток становить 28 %.

Прибуток до оподаткування складається з балансового прибутку, зменшеного
на суму витрат, пов’язаних із виробництвом та реалізацією виробів, а
також на суму сплачених податків на території КН. Деякі витрати не
підлягають відрахуванню з прибутку до оподаткування (наприклад,
розважальні заходи).

Також при розрахунку прибутку до оподаткування проводяться амортизаційні
відрахування від балансового прибутку, але тільки на ті виробничі
активи, вартість яких перевищує встановлену суму та терміни використання
більш ніж три роки. Найвищі ставки оподаткування на офісне обладнання,
придбання цінностей (ЗО %), вантажні транспортні засоби, автобуси (25
%), легкові автомобілі, обладнання, інструменти, морські та річкові
судна (20 %), повітряні судна (12 %). На приміщення, споруди, готелі,
ресторани ставка становить 5 %, на офісні споруди — 2 %.

Дивіденди підлягають оподаткуванню на тих самих умовах, що й прибуток
корпорацій, причому способом у джерела. Ця система застосовується з
метою уникнення подвійного оподаткування. Акціонери, які є резидентами,
мають право одержати податковий кредит, що дорівнює сумі податку, який
сплачує компанія щодо дивідендів. Якщо особа, яка одержує дивіденди в
закритих товариствах, є нерезидентом КН, їй надається податковий кредит
і податки на дивіденди, які утримуються у джерела, вона сплачує за
ставкою 25 %. Якщо вона є резидентом країни, яка не має угоди з КН про
запобігання подвійного оподаткування, то у Норвегії існує положення про
те, що збитки компаній можуть бути перенесені на 10 років.

Роботодавці сплачують податки на соціальне страхування у розмірі від 0
до 14,1 % з прибутку до оподаткування. Крім того, роботодавець повинен
сплачувати податок у розмірі 10 % суми доходу, який перевищує розмір,
встановлений чинним законодавством.

Податкова декларація разом із документами, які підтверджують її,
подається у податкові органи до 28 лютого звітного року. Податок
сплачується щоквартально авансовим способом. Він розраховується з суми
доходів, одержаних у попередньому податковому році і перераховується
рівними частинами у два терміни (15 лютого та 15 квітня). Останні дві
сплати (25 вересня та 15 листопада) розраховуються з доходу, одержаного
за попередній квартал.

Основним податком для фізичних осіб є прибутковий податок. Він має
велику питому вагу серед усіх доходів бюджету. Податковим резидентом КН
вважається фізична особа, яка присутня або має намір бути присутньою на
території КН більш ніж шість місяців з дня прибуття у країну. Особи, які
мають статус резидента КН, повинні сплачувати податки з усіх доходів,
одержаних як на території КН, так і за її межами. Нерезиденти мають
право сплачувати податки тільки з доходів, одержаних з джерел,
розташованих на території

КН. Звільняються від оподаткування особи, які є резидентами іншої
держави, яка, у свою чергу, має угоду з КН, та за умови фактичної
присутності на території КН менш ніж 183 дні в податковому році. Із
дивідендів, одержаних від іноземної компанії, стягується податок на
загальних умовах.

До доходів, які підлягають оподаткуванню, належать заробітна плата та
інші виплати роботодавця, суми відшкодування з фондів соціального
страхування, пенсії, аліменти, дохід від підприємницької діяльності та
відсотки на капітал. Подружжя сплачують цей податок окремо.

При сплаті прибуткового податку визначають дві групи платників:

• самотні громадяни;

• громадяни, які мають на утриманні одну або більше осіб. Прибутковий
податок має різні ставки оподаткування, які залежать від напрямку сплати
та суб’єкта, який його отримує. Для платників, які мають встановлені
законодавством розміри доходів, діють ставки 9,5 та 13,7 %. Для іншої
групи платників ставка залишається такою ж, але збільшується розмір
доходів до оподаткування. Ставка муніципального доходу має фіксований
розмір і встановлюється залежно від групи платників та одержаного
доходу. Вона становить 21 % і додатково 7 % податку у фонд вирівнювання,
який сплачується з суми чистого доходу. Особистий дохід, який
визначається як валовий дохід від трудової діяльності, у тому числі
пенсії, і є об’єктом оподаткування.

Крім того, кожен працівник сплачує із заробітної плати внески до
соціальних фондів у розмірі 7,8 %. Для вільних та приватних підприємців
ставка податку в соціальні фонди становить 10,7 % доходу, який перевищує
встановлену законодавством суму, та 7,8 %, коли сума перевищує її.
Прибутковий податок стягується з пенсій у розмірі З %. Ця ж ставка
застосовується і для осіб у віці до 17 та після 69 років. Іноземні
громадяни також сплачують зазначений податок. Якщо діє угода з державою,
громадянином якої є потенційний платник податку, тоді він звільняється
від його сплати. Іноземці, які працюють на Континентальному шельфі,
взагалі звільняються від сплати страхових внесків. Одержаний дохід може
бути зменшений на суму фактично підтверджених витрат, але не більш як на
20 % загального доходу. При розрахунку податку також відраховується з
доходу мінімум заробітної плати, який не підлягає оподаткуванню (причому
для першої групи платників він вищий, ніж для другої). Прибуток за
акціями, облігаціями та іншими цінними паперами, дохід від інвестицій
оподатковується за ставкою 28 %.

Кожний платник податку має подати не пізніше 31 січня року, наступного
за звітним, податкову декларацію. Індивідуальні підприємці та
роботодавці повинні одержати також картку податкових відрахувань, у якій
вказують суми податків, утримані із заробітної плати працівників. Цю
картку роботодавець заповнює та подає у податкові органи кожні два
місяці. Кінцеві розрахунки за податками проводяться на початку
наступного податкового року, коли суми, що перевищують норми,
відшкодовуються і, навпаки, недоплачені доповнюються додатковими
платежами.

Крім прибуткового податку, фізичні особи сплачують також податок на
спадщину та дарування. Ставка оподаткування становить 18-30 % і
визначається ступенем спорідненості та вартості майна. Втім,
встановлюється законодавчо вартість майна, яка взагалі звільняється від
сплати податку. Якщо той, хто дарує майно, є резидентом КН, то податок
сплачується з усього майна, у тому числі і з того, що знаходиться за
межами країни. Якщо платник податку — нерезидент КН, то він сплачує
податок тільки з активів, які знаходяться на території Норвегії (якщо не
існує інших угод між державами).

Юридичні та фізичні особи щорічно сплачують податок на майно виходячи з
фактичної вартості капітальних активів. Акціонерні товариства від сплати
цього податку звільняються. Фізичні особи-рези-денти сплачують податок
на майно як в КН, так і за її межами, а нерезиденти — тільки на те, що
знаходяться в Норвегії. Ставка становить від 0 до 1,5 %. Якщо сума
податку на майно перевищує 65 % суми загального доходу до оподаткування,
а сума чистих активів не перевищує встановлену, то ставка може бути
знижена. При перевищенні суми чистих активів ставка зменшується до 0,6 %

При купівлі земельних ділянок сплачується державне мито у розмірі 2,5 %.
Особливим податком обкладаються нафтові та газові компанії. Податок на
товари розкоші (парфуми), спирт, бензин сплачується за ставкою не більш
ніж 70 %.

Список використаної літератури

Брант М., Шаповал С. Бизнес в Украине и за ее пределами. — К.:
Видавничий центр «Просвіта», 1997.

Величко О., Дмитренко І. Іноземний досвід реформування податкової
системи // Економіст. — 1998. — № 7-9. — С. 120-123.

Гридчина М. В., Вдовиченко Н. И., Калина А. В. Налоговая система
Украины: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2000.

Дернберг Р. Л. Международное налогообложение / Пер. с англ. — М.: ЮНИТИ,
1997.

Евстигнеев Е. Н. Основы налогообложения и налогового права. — М., 1999.

Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег // Избранные
произведения / Пер. с англ. — М.: Экономика, 1983.

Налоговые системы зарубежных стран / Под ред. В. Г. Князева и Д. Г.
Черника. — М.: ЮНИТИ, 1997.

ЧерникД. Г. Налоги в рыночной экономике. —М.: ЮНИТИ, 1997.

Періодична преса України та країн світу.

Інтернет. Сайти різних країн світу.

HYPERLINK «http://www.google.net.com» www.google.net.com

Похожие записи