Реферат на тему:
Податкова система Королівства Іспанія
Податкова політика Королівства Іспанія (КІсп.) суттєво змінилась у 70-х
роках XX століття, після проведення податкових реформ 1977 та 1984-1985
років. Основна їх мета — реорганізація податкової служби держави для
спрощення процедури сплати податків, поліпшення обліку платників,
посилення боротьби з податковими злочинами. Для цього були проведені
такі організаційні заходи:
• введено ідентифікаційні номери для всіх платників податків — як для
юридичних, так й для фізичних осіб;
• введено податкові етикетки, де міститься вся інформація про платника
податку: ідентифікаційний номер, всі види податків, які має сплачувати
платник, терміни сплати. Ці етикетки юридичним особам видаються при
реєстрації, а фізичним відправляються поштою;
• обов’язкове подання податкової декларації разом із податковими
етикетками;
• введено податкові вектори й пам’ятки, в яких визначаються податки та
терміни їх сплати;
• встановлено тісне співробітництво з банківськими установами та
структурами;
• змінено організаційну структуру управління податками і податкову
службу загалом.
Зміна організаційної структури податкової служби активно почалася в 1992
році, коли з міністерства економіки та фінансів було виділено податкове
управління і на його базі створено податкове агентство. Основними його
функціями стали:
• організація податкової служби, податкових органів та планування їх
діяльності;
• контроль за виконанням податкового законодавства.
• матеріально-технічне забезпечення регіональних, провінціальних та
муніципальних податкових управлінь.
Основними завданнями податкового агентства були:
• зменшення непрямих податків та непрямого податкового тягаря, утворення
системи допомоги платникам податків та розширення інформаційного
обслуговування платників і податкова допомога за телефоном, створення
бази даних з питань та відповідей, скорочення термінів відповідей на
запитання та звернення громадян;
• укріплення режиму об’єктивної оцінки модулями. Здебільшого вони були
призначені для роботи з невеликими підприємствами, щоб спростити
процедуру сплати податків та підвищити ефективність їх стягнення;
• перевірка та контроль за виконанням податкових обов’язків та боротьба
зі злочинами. Щоб досягти цієї мети, було визначено два типа контролю:
– суспільний контроль, який базується на інформаційній базі й
складається з перевірок річних декларацій за прибутковим податком,
розрахунків податку на додану вартість, періодичних перевірок інших
декларацій платника податку;
– поточний контроль податкових інспекторів;
• ефективність стягнення податків, основне завдання якого — примусове
стягнення податковим агентством заборгованості, яка не була сплачена
добровільно, і прийняття різних заходів для її повернення;
• сфера митниць та особистих податків. Після створення Європейського
Союзу між країнами-членами були знищені і податкові кордони. Створення
єдиного внутрішнього ринку змінило і функції митниць та напрямки
особистих податків. Втім, з’явилася необхідність зміцнення зовнішніх
кордонів та посилення боротьби з шахрайством.
Основним завданням податкового агентства є розширення податкової бази
держави, введення нових податкових, митних платежів та зборів,
удосконалення старих податків та забезпечення їх сплати відповідно до
чинного законодавства або укладених міжнародних угод, насамперед між
державами — членами Європейського Союзу. Крім того, податкове агентство
щорічно затверджує річний план податкових платежів, обов’язковий для
всієї податкової служби.
Організація податкової служби КІсп. створена на основі трьох рівнів
бюджету: державного, регіонального, місцевого (муніципального). Кожний з
них має свої джерела одержання доходів.
Державний бюджет складається на 47 % з прямих податків, з яких 38 %
становить прибутковий податок з фізичних осіб, 8 % — податок з компаній,
а також податок на майно фізичних осіб, і на 40 % — з непрямих, серед
яких найбільшу питому вагу мають податок на додану вартість — 25 % і
спеціальні податки, акцизи та мито.
Найбільшу питому вагу серед платників податків — фізичних осіб має
прибутковий податок. Дохід платника визначається з різних джерел.
По-перше, це заробітна плата найманих працівників, пенсії, допомога по
безробіттю, доходи від капіталу, підприємницької діяльності, професійна
діяльність, приріст майна. При обчисленні оподатковуваного доходу з цієї
суми відраховується:
• допомога у зв’язку із звільненням;
• допомога у зв’язку з хворобою;
• виграші та премії;
• відрахування на соціальне страхування;
• профспілкові внески;
• витрати у встановленому розмірі на кожну дитину;
• утримання батьків, якщо їм більш ніж 65 років і вони проживають в
сім’ї платника;
• внески на благодійні цілі;
• розмір вкладень на підприємницьку діяльність; Зменшується також
оподатковуваний дохід на 15 % на витрати на
ліки, якщо є документи, що підтверджують це.
По-друге, це чистий дохід від використання рухомого та нерухомого
капіталу. Є три способи обчислення доходу.
1. Пряма оцінка, коли дохід визначається як різниця між доходами та
витратами.
2. Оцінка з використанням коефіцієнтів. Для цього необхідна згода
платника. Чистий дохід визначається як різниця між загальною сумою
доходів та витратами, розмір яких обчислюється за допомогою законодавчо
встановлених коефіцієнтів витрат. При визначенні доходів цим способом
загальний обсяг не повинен перевищувати визначену суму і на підприємстві
має працювати не більш як 12 осіб.
3. Оцінка за допомогою індексів та модулів. Для розрахунку цим способом
також необхідна згода платника. Оцінка проводиться з урахуванням різних
чинників: чисельності найманих працівників, кількості електроенергії,
яка споживається, потужності автотранспорту тощо. Максимальний рівень
обороту також встановлюється державою.
При збільшенні вартості майна дохід розраховується як різниці між
вартістю придбаного та реалізованого майна за певний період. При цьому
обчислюються доходи від майна, яке не було використане протягом цього
періоду в професійній діяльності (якщо є відповідні документи).
Кожний платник податку в кінці фінансового року заповнює декларацію про
доходи. З 1989 року використовуються, за бажанням платника, два типа
декларації: індивідуальна та сімейна. Декларація про доходи подається до
20 червня наступного року. Причому податок може сплачуватися у два
етапи:
• 60 % податку;
• 40 % податку не пізніше 5 листопада.
Ставка встановлюється залежно від розміру доходу.
Серед податків з юридичних осіб найбільшу питому вагу має податок з
корпорацій. Базою оподаткування є прибуток від реалізації товарів,
виконаних робіт, наданих послуг, а також від приросту або зменшення
майна. Ставка податку становить 35 % для більшості підприємств, 26 % —
для кооперативів. Встановлено подвійне оподаткування дивідендів. З метою
стимулювання інвестицій у країну встановлюються знижки на інвестиції:
• в основний капітал — 5 %;
• у кінопромисловість — 25 %;
• у культуру, освіту, професійну підготовку, на створення робочих місць
— 10 %;
Декларація про сплату зазначеного податку подається до 1 липня року, що
настає за звітним.
Податок на додану вартість. Основною причиною його введення в 1986 році
був вступ КІсп. до Європейського Економічного Співтовариства.
Платниками податку є всі підприємницькі структури, а також професійна
діяльність фізичних осіб. Ним оподатковується тільки внутрішній оборот,
тобто на експортні операції ПДВ не розповсюджується.
У 1994 році встановлені три ставки оподаткування:
• 4 % — на продовольчі товари широкого вжитку (хліб, молочні продукти,
яйця, фрукти, овочі, зерно), а також деякі непродовольчі товари: книги,
газети, ліки, машини для інвалідів, муніципальне житло;
• 7 % — на продукти харчування та продовольчі товари, які не належать до
першої групи, житло для малозабезпечених, готельні, транспортні та
перекладацькі послуги, білети в театри, кіно, на виставки, спортивні
заходи тощо;
• 16 % — усі інші товари, вироби та послуги.
Від сплати податку звільняються заклади освіти, медичні послуги в
лікарнях, фінансові та банківські операції, страхова справа, деякі
операції з нерухомістю. Не сплачується ПДВ з товару, придбаного без
зазначеного податку. Всі дані мають бути підтверджені бухгалтерськими
документами. Якщо сума ПДВ перевищує певну суму, то обов’язково
проводиться документальна перевірка.
ПДВ сплачується щоквартально до 20 числа місяця, що настає за звітним
кварталом. В Іспанії встановлені досить жорсткі санкції за недотримання
термінів сплати податків:
• за затримку сплати до 3 місяців — 10 % розміру податку;
• за затримку сплати до 6 місяців — 50 %;
• за затримку сплати на термін понад 6 місяців — 100 %. Повернення
податку відбувається за останньою річною декларацією протягом шести
місяців. При шахраюванні, фальсифікації рахунків тощо можуть
застосовуватись кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі
строком на шість років або штрафні санкції у розмірі до 600 %.
Акцизи. Набір підакцизних товарів такий, як й в інших країнах:
алкогольні напої, тютюнові вироби, пальне, автомобілі.
На регіональному рівні встановлюються податки, які сплачуються в місцеві
бюджети.
1. Податок на нерухомість. Об’єктом оподаткування виступають земельні
ділянки, будівлі в межах муніципального округу. Оцінка майна
здійснюється Кадастровим управлінням.
2. Податок на економічну діяльність. Платниками податку є юридичні та
фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю. По суті, це
податок на одержання дозволу на право здійснення діяльності та її
доцільності для регіону. Від нього залежить й ставка оподаткування.
Податок сплачується один раз на рік.
3. Податок на зростаючу вартість земельної ділянки сплачується при зміні
власника земельної ділянки або у разі передачі ділянки іншій особі. Ним
оподатковується зміна кадастрової вартості земельної ділянки за період
від придбання до продажу її іншому власнику.
4. Податок з механічних автотранспортних засобів сплачують тільки
власники таких засобів. Ставка залежить від потужності двигуна.
5. Податок за надання послуг, які не мають індивідуального характеру.
Ставки оподаткування встановлює щорічно відповідне міністерство на
підставі особливого каталогу. Об’єктом оподаткування є вивіз сміття,
будівництво споруд загального призначення тощо. 6. Спеціальні податки
дають змогу компенсувати вартість послуг. Вони мають індивідуальний
характер, але виконуються централізовано. Наприклад, асфальтування
шляхів для мешканців прилеглих будинків.
Оподаткування в КІсп. має певні особливості. Країна поділяється на три
групи.
Перша група має найбільші права у сфері оподаткування. Тут можна
самостійно встановлювати різні податки, які потім надходять як в
регіональні, так й в місцеві бюджети. До цієї групи належать Країна
Басків та Наварра.
Друга група регіонів наділена правами регулювання ставок податків.
Третя група не має ніяких прав.
У КІсп. існує досить чітка система перевірок податковими службами
підприємств. У країні розроблено й чітко дотримується державний план
документальних перевірок із встановленням конкретних дат. На
регіональному рівні самостійно визначається 25 % загальної кількості
перевірок від передбачених загальним державним планом. Важливе значення
це має в умовах ринкової економіки, нестабільної економічної ситуації,
коли підприємства знаходяться на різних циклах економічного розвитку.
Персонал податкової служби поділяється на дві категорії. Нижчий рівень —
податкові агенти. їм необхідно мати середню освіту за фахом, і вони
виконують менш кваліфіковану роботу — збір інформації, заповнення
особливих бланків для одержання відомостей від платників, ведуть усю
технічну, кур’єрську роботу, можуть виконувати особливі завдання з
перевірки певного факту або іншу роботу. Податковий інспектор виконує
більш кваліфіковану роботу, приймає рішення за результатами
документальних перевірок, має право на зниження штрафних санкцій.
При проведені податкової політики значна увага приділяється розширенню
інвестицій в державу, боротьбі з безробіттям та підтримці малого та
середнього бізнесу.
Так, при високих податкових ставках для нових інвестицій та виробництв
встановлюються досить суттєві пільги. Знижується база оподаткування на 5
% суми нових інвестицій. Якщо підприємство
інвестує в нові технології або розробку нових видів виробів та товарів,
то база оподаткування зменшується на 20 %. Підприємства або фізичні
особи — експортери продукції одержують особливі пільги для компенсації
витрат на освоєння нових ринків та відкриття філій за кордоном.
Для вирішення проблеми безробіття підприємствам, які створюють нові
робочі місця або використовують працю інвалідів та осіб, старших 45
років, надаються прямі субсидії з бюджету.
Особливі пільги надаються підприємствам малого та середнього бізнесу.
Податкова політика, яка проводиться, дала змогу КІсп. в сучасних умовах
стати однією з найпривабливіших країн Західної Європи. Великі корпорації
та концерни з інших країн відкривають свої підприємства в Іспанії, хоча
рівень освіти та кваліфікації в цих країнах приблизно однаковий.
Список використаної літератури
Брант М., Шаповал С. Бизнес в Украине и за ее пределами. — К.:
Видавничий центр “Просвіта”, 1997.
Величко О., Дмитренко І. Іноземний досвід реформування податкової
системи // Економіст. — 1998. — № 7-9. — С. 120-123.
Гридчина М. В., Вдовиченко Н. И., Калина А. В. Налоговая система
Украины: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2000.
Дернберг Р. Л. Международное налогообложение / Пер. с англ. — М.: ЮНИТИ,
1997.
Евстигнеев Е. Н. Основы налогообложения и налогового права. — М., 1999.
Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег // Избранные
произведения / Пер. с англ. — М.: Экономика, 1983.
Налоговые системы зарубежных стран / Под ред. В. Г. Князева и Д. Г.
Черника. — М.: ЮНИТИ, 1997.
ЧерникД. Г. Налоги в рыночной экономике. —М.: ЮНИТИ, 1997.
Періодична преса України та країн світу.
Інтернет. Сайти різних країн світу.
HYPERLINK “http://www.google.net.com” www.google.net.com
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
