Реферат на тему:

Податкова система Французької Республіки

Усі закони Французької Республіки (ФР), які стосуються введення нових
або знищення старих податків, сфери їх застосування, щорічно
затверджуються парламентом при прийнятті державного бюджету. Крім
законів, діють різні декрети й розпорядження, які приймаються з метою
доповнення, деталізації та пояснень до чинних законів.

Загалом податки та збори в ФР становлять близько 90 % дохідної частини
бюджету. При досить централізованій системі законодавства у сфері
оподаткування місцевим органам самоврядування належить відносна
автономія. Вони мають можливість самостійно встановлювати місцеві
податки, їх ставки та порядок стягнення. При цьому слід зазначити, що в
ФР діє досить чітка система розподілу податків за надходженням до
центрального та місцевих бюджетів. Але останнім часом з’явилась
тенденція децентралізації податкової політики. Це пов’язано з
розширенням прав місцевих органів влади у питаннях благоустрою,
екології, містобудування, професійної підготовки фахівців тощо, що
потребує додаткових надходжень до місцевих бюджетів.

Найбільшу частку в дохідній частині бюджету ФР займає податок на додану
вартість. Франція була першою державою у світі, яка застосувала цей
податок. ПДВ встановлюється на новостворену вартість, але є особливості
при його розрахунку та сплаті. Об’єктом оподаткування є ціна виробу. За
ПДВ у ФР діє дві ставки: основна — 18,6 % та підвищена — 22 %. Остання
встановлюється здебільшого на алкоголь, автомобілі, тютюнові вироби,
предмети розкоші. І навпаки, більшість продовольчих товарів, продукція
сільськогосподарського виробництва, книжки, медикаменти, деякі послуги
(туристичні, готельні) оподатковуються за зниженою ставкою. Зовсім
звільняються від сплати податку підприємства, які проводять
зовнішньоекономічні операції, пов’язані з експортом (при імпорті ПДВ
стягується на загальних підставах). Від сплати ПДВ звільняються:

• державні підприємства та установи, які виконують адміністративні,
соціальні, виховні, культурні та спортивні функції;

• сільськогосподарські виробничі підприємства;

• окремі професії — викладацька діяльність, приватні практикуючі лікарі,
духовні особи.

Акцизний збір є другим за питомою вагою непрямим податком після ПДВ. До
підакцизних товарів належать алкогольні напої, тютюнові вироби, сірники,
вироби з дорогоцінних металів, цукор, кондитерські вироби тощо. Акцизи є
джерелом поповнення не тільки державного бюджету, а й місцевих. Деякі
товари, зокрема електроенергія, обкладаються ще й податком на додану
вартість.

Велику питому вагу в загальній сумі податкових надходжень має також
податок з компаній, які у ФР існують переважно у формі товариств з
обмеженою відповідальністю, товариств на паях, акціонерних товариств, а
також товариств з іноземними інвестиціями. Об’єктом оподаткування
виступає чистий прибуток, який одержує компанія від усіх видів
діяльності і який розраховується як різниця між усіма доходами, тобто
виручкою від реалізації продукції, та всіма витратами (у тому числі
заробітна плата, вартість сировини, матеріалів, амортизації основних
засобів, відсотки за користування кредитом).

Податок з компаній сплачується п’ять разів на рік: чотири рази авансово
щоквартально, а п’ятий — як розрахунок кінцевого результату протягом
трьох місяців після завершення фінансового року. Щодо податку з компаній
передбачено багато пільг. Так, новоство-реним компаніям надаються пільги
протягом п’яти років (перші два роки податок взагалі не сплачується, на
третій рік — лише 25 % ставки, четвертий рік — 50 %, п’ятий рік — 75 % і
тільки на шостому році ставка становить 100 %). З метою стимулювання
підприємства в інвестуванні передбачається надання податкового кредиту в
розмірі 50 % на приріст витрат на науково-дослідні роботи. Але при цьому

встановлюється верхня межа витрат. На 25 % ставки діє податкова пільга
на приріст витрат компанії на професійну підготовку кадрів. Важливе
значення має амортизація. Вона проводиться у двох формах: лінійна, якщо
амортизаційні відрахування розраховуються в рівних частках протягом
визначеного періоду, та прискорена, коли застосовується відповідний
коефіцієнт. Але остання стосується лише промислового, енергозберігаючого
обладнання. Крім того, комп’ютери можна амортизувати протягом одного
року.

При стягненні мита у ФР основним стає не поповнення державного бюджету,
а захист вітчизняного виробника, ринку. Особлива митна політика є
інструментом податкової політики. Вона забезпечує вирівнювання (інколи і
зниження) цін на продукцію вітчизняних виробників. Мито стягується, як
правило, з ціни виробу, а в деяких випадках з ваги, площі тощо.

Податок з доходів, одержаних від операцій з нерухомим майном, цінними
паперами та іншим майном. Він встановлюється на доходи від продажу
нерухомого майна, причому оподаткування здійснюється у разі фактичного
продажу. За максимальною ставкою оподатковується новозбудоване майно або
таке, якому менше двох років. Не підлягає оподаткуванню прибуток від
продажу основного житла, а також від продажу житла, термін власності
якого понад 32 роки.

Податок на власність. Власність — це майно у вигляді будинків, споруд,
промислових та сільськогосподарських підприємств, акцій, облігацій тощо.
Ставка встановлюється таким чином, щоб прибутковий податок і податок на
власність не перевищували 85 % усього прибутку. З деяких видів майна
(яке використовується у професійній діяльності, предмети старовини,
художні та колекційні вироби) податок взагалі не стягується або
надаються пільги. Ставка податку становить від 0 до 1,5 % вартості
майна.

Реєстраційні та гербові збори, до яких належать різні соціальні податки,
податок на заробітну плату. Останній сплачується роботодавцями з фонду
оплати праці. Податок має прогресивну шкалу

Податок на професійну освіту. Основна мета цього податку — знаходження
коштів на фінансування професійно-технічної освіти у країні. Він
стягується з фонду оплати праці за ставкою 0,5 % річного фонду оплати
праці підприємства загалом плюс 0,1 %. Якщо на підприємстві працює понад
10 осіб, то воно переходить на фінансування довгострокової професійної
освіти. У цьому разі ставка підвищується до 1,2% загального фонду
заробітної плати. Якщо підприємство використовує тимчасову робочу силу,
ставка підвищується до 2 %. На професійну підготовку молоді стягується
додатково ще 0,3 %. Крім того, підприємство, на якому працює понад 10
працівників, обов’язково бере участь у фінансуванні житлового
будівництва, для чого відраховується 0,65 % річного фонду оплати праці
(при цьому форма участі може бути будь-якою: від прямого інвестування до
надання позики).

Податок з автотранспортних засобів підприємств та компаній. Його
платником виступають фірми, які мають власний автотранспорт. Ставка
податку встановлюється залежно від потужності транспортних засобів та їх
кількості.

Серед податків з фізичних осіб важливе значення має прибутковий податок.
Сума доходів громадян розраховується на початку року за підсумками
попереднього фінансового року. В доходи громадян враховуються всі види
доходів, одержаних від будь-якої діяльності, у тому числі заробітна
плата, доходи від операцій з нерухомістю, при передачі власності тощо.
Згаданий податок стягується за прогресивною шкалою. Для цього
встановлюється неоподатковуваний мінімум доходів на рік, а далі
застосовуються ставки від 0 до 56,8 %.

Крім прибуткового податку, фізичні особи сплачують різні соціальні
відрахування, які, по суті, також є податками.

Поряд із загальнодержавними податками існує багато місцевих, які
встановлюють місцеві органи самоврядування, вони ж визначають їх ставки
та порядок сплати.

1. Земельний податок. Якщо ділянка землі забудована, податок стягується
з усієї площі й стосується усієї нерухомості, яка є: споруди, будинки,
сільськогосподарські та інші будови, пристрої промислового або
комерційного використання. Частка, яка оподатковується, дорівнює 1/2
кадастрової орендної вартості ділянки. Щодо цього податку встановлюються
пільги, а з деякої власності він узагалі не стягується, наприклад, з
державної власності, що знаходиться за межами міст і призначена для
сільськогосподарського використання, з фізичних осіб, старших 75 років,
та ін.

2. Податок на незабудовані ділянки стосується площі під забудову. Базою
оподаткування є кадастровий дохід. Він становить близько 80 %
кадастрової орендної вартості ділянки. Від сплати податку тимчасово
можуть звільнятися ділянки, які знаходяться у державній власності.

3. Податок на житло сплачують як власники житла, так й ті, хто його
орендує. У деяких випадках малозабезпечені можуть звільнятися від його
сплати.

4. Професійний податок. Ним оподатковуються юридичні та фізичні особи,
які займаються професійною діяльністю і не одержують при цьому
заробітної плати. База для оподаткування розраховується як сума орендної
вартості нерухомості, якою володіє платник і використовує для своєї
професійної діяльності, або як відсоток від заробітної плати, яка
виплачується співробітникам, а також відсоток від одержаного доходу.

5. Податок на прибирання територій.

6. Мито на утримання сільськогосподарської палати.

7. Мито на утримання торгово-промислової палати.

8. Мито на утримання палати ремесел.

9. Місцеві збори за освоєння родовищ.

10. Збори на установку електроосвітлення.

11. Мито за використання устаткування.

12. Мито з автотранспортних засобів.

13. Туристський збір.

14. Податок за перевищення допустимого ліміту щільності забудови.

15. Податок за перевищення межі питомої зайнятості площі.

16. Податок на озеленення та ін.

За порушення податкового законодавства передбачаються цивільні,
адміністративні та карні санкції (останні визначаються не карним
законодавством або нормами Кримінального кодексу, а нормативними актами
загальної системи податкового законодавства). До таких порушень належать
обман, шахрайство, приховування бази оподаткування, подання заздалегідь
неправильної бухгалтерської звітності тощо. Особливо це стосується
різних фіктивних угод купівлі-продажу. Як покарання можуть бути
застосовані:

• штраф на велику суму;

• обов’язкове відшкодування сум податків;

• позбавлення волі порушника на різні строки;

• заборона займатися підприємницькою та комерційною діяльністю;

• публікація вироку суду в пресі.

Порушенням вважається ситуація, коли платник податку протидіє агентам,
які здійснюють перевірку, образа їх тощо.

Список використаної літератури

Брант М., Шаповал С. Бизнес в Украине и за ее пределами. — К.:
Видавничий центр «Просвіта», 1997.

Величко О., Дмитренко І. Іноземний досвід реформування податкової
системи // Економіст. — 1998. — № 7-9. — С. 120-123.

Гридчина М. В., Вдовиченко Н. И., Калина А. В. Налоговая система
Украины: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2000.

Дернберг Р. Л. Международное налогообложение / Пер. с англ. — М.: ЮНИТИ,
1997.

Евстигнеев Е. Н. Основы налогообложения и налогового права. — М., 1999.

Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег // Избранные
произведения / Пер. с англ. — М.: Экономика, 1983.

Налоговые системы зарубежных стран / Под ред. В. Г. Князева и Д. Г.
Черника. — М.: ЮНИТИ, 1997.

ЧерникД. Г. Налоги в рыночной экономике. —М.: ЮНИТИ, 1997.

Періодична преса України та країн світу.

Інтернет. Сайти різних країн світу.

HYPERLINK «http://www.google.net.com» www.google.net.com

Похожие записи