Реферат на тему:

Податкова система Естонської Республіки

Основи податкової системи Естонської Республіки (ЕР) були закладені ще
до здобуття нею незалежності в 1991 році. Нова податкова система почала
діяти з 1 січня 1991 року, коли Естонія ще входила до складу СРСР.

Ця система — одна з найпростіших у Європі. Створена ще на початку 90-х
років вона виявилася досить ефективною. Про це свідчать надходження до
державного бюджету, які за останні 5-6 років збільшились більш ніж у два
рази, а за обсягом іноземних інвестиції у розрахунку на душу населення
Естонія займає одне з перших місць серед країн Центральної та Східної
Європи.

Підготовка та проведення податкової реформи і продовження розвитку
податкової системи у 1991-1994 pp. відіграли важливу роль у формуванні
незалежної фінансової політики та подоланні дефіциту бюджету ЕР.
Податкова система країни змодельована за західноєвропейським зразком. На
думку зарубіжних експертів, вона є однією з найкращих у Європі, особливо
щодо податків на прибуток та з обороту.

Податкова система в ЕР діє на підставі Закону «Про оподаткування», який
надає перелік усіх державних податків. Місцеві податки визначаються на
підставі Закону ЕР «Про місцеві податки» (який був прийнятий в 1994 р.).
В ЕР нараховується 11 державних податків: прибутковий податок з фізичних
осіб, податок на прибуток підприємств, соціальний податок, податок з
обороту, земельний податок, податок з грального бізнесу, митні збори та
різні акцизи. Місцева влада може встановлювати свої податки та платежі,
до яких належать: місцевий прибутковий податок, особливий податок,
податки з продажу, з реклами, з розваг, з моторно-транспортних засобів,
з човнів, на закриття шляхів та вулиць, за утримання тварин.

В ЕР діють угоди про уникнення подвійного оподаткування з іншими
країнами: Латвією, Литвою, Україною, Білоруссю, Польщею, Фінляндією,
Швецією, Норвегією, Чехією, Великобританією, Ісландією, Данією, Канадою.
Естонія також підписала угоди про уникнення подвійного оподаткування з
Німеччиною, Голландією, Італією, США, Китаєм, Францією, Молдовою, але
поки що вони не вступили в дію.

Прибутковий податок з фізичних осіб. Він має пропорційний характер.
Особи, які провели в ЕР 183 дні протягом календарного року, вважаються
постійними жителями і мають декларувати доходи, одержані ними в Естонії,
а також за її межами. Виняток становлять представники іноземних
дипломатичних місій, члени представництв міжнародних організацій за
програмою співробітництва, товариств і асоціацій, які не одержують дохід
і не розподіляють його між своїми членами (перелік цих організацій
затверджено урядом), а також виробничі підприємства організацій
інвалідів. Цим податком обкладаються доходи, одержані фізичною особою в
податковий період з усіх джерел в ЕР та за її межами.

1. Трудові доходи, всі виплати працівникам, службовцям та
військовослужбовцям, у тому числі заробітна плата, додаткові виплати,
надбавки, відпускні чи вихідні виплати, передбачені у зв’язку з
припиненням трудового договору чи звільненням зі служби, компенсація за
додаткові дні відпустки, що виплачується державою відповідно до
законодавства країни, а також винагороди спортсменам.

2. Доходи від підприємницької діяльності.

3. Прибуток від відчуження майна, у тому числі нерухомого чи рухомого,
цінних паперів, іменних акцій, паїв, вкладів у повне чи ко-мандитне
товариство, пайових внесків у кооператив, паїв інвестиційного фонду,
права вимоги, переважного права купівлі, права забудови, особистого
права користування, прав орендатора, обов’язку викупу, іпотеки,
комерційної застави, реєстрової застави чи іншого обмеженого речового
права чи майнового права.

4. Доходи від здачі в оренду майна та ліцензійні платежі.

5. Проценти за вкладами.

6. Дивіденди.

Сума доходу, який не оподатковується прибутковим податком,
встановлюється щороку урядом ЕР. До типових доходів, що не підлягають
оподаткуванню, належать:

• державні пенсії та інші соціальні виплати;

• витрати за позиками та лотереями;

• дохід від продажу майна, яке знаходиться у власному користуванні понад
два роки;

• кошти, витрачені на здобування освіти (але не більш як 6 тис. крон на
рік);

• суми відшкодування витрат на проїзд;

• витрати, пов’язані з орендою житла, та інші витрати, які сплачуються у
зв’язку з відрядженням публічного службовця, у тому числі добові,
військовослужбовців, працівників та членів правлінь на умовах і в межах
норм, встановлених урядом ЕР;

• суми компенсацій, які виплачуються публічним службовцям,
військовослужбовцям, працівникам та членам правлінь у зв’язку з
використанням ними для виконання робочих чи службових обов’язків
легкових автомобілів, що знаходяться у власності платника податку чи
взятих у них у довгострокову оренду;

• виплати президенту ЕР, які здійснюються згідно з Законом «Про посадові
гарантії Президента Республіки»;

• суми відшкодувань працівникам та службовцям у зв’язку з нещасними
випадками на виробництві чи професійними хворобами у розмірі, що не
перевищує в календарному місяці розмір народної пенсії, тощо.

Прибутковим податком обкладаються також доходи нерезидента, одержані від
роботи за трудовою угодою чи публічної служби, якщо він працював у ЕР, а
виплати здійснювались Естонською державою, органом місцевого
самоврядування або президентом, а також через зареєстровану в ЕР
юридичну особу-резидента, який має постійне місце діяльності в країні.
Однак він не стягується з доходів, одержаних за виконання своїх
посадових обов’язків в ЕР дипломатичними та консульськими
представництвами іноземних держав, представниками спеціальних місій і
членами дипломатичних делегацій, членами представництв міжнародних
організацій за програмою співробітництва, а також особами, які працюють
у вказаних представництвах і не є громадянами чи постійними жителями ЕР.

Прибутковий податок в Естонії розраховується за такою методикою. Із
заробітної плати, відсотків, дивідендів, страхових відшкодувань, пенсій,
стипендій, аліментів та інших компенсацій, оренди стягується 26 %. З
ліцензійних платежів, з винагород, що виплачуються спортсменам або
художникам, нерезиденту за діяльність в Естонії, а також з винагород
нерезиденту за надані в ЕР послуги — 15 %. Зі страхових відшкодувань та
виплат із пенсійного фонду, що обкладаються податком за пільговою
ставкою, — 10 % Якщо при стягненні прибуткового податку з нерезидента
міжнародний договір передбачає ставки, нижчі за введені в країні, то
застосовуються ставки, передбачені міжнародною угодою. Якщо сума
податку, сплачена платником, менша за суму, що підлягає сплаті
відповідно до закону про цей податок, то на суму податку, яка не
сплачена у встановлений термін, нараховуються проценти.

За порушення законів про податки фізичні особи несуть відповідальність
відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення або
Кримінального кодексу. Адміністративні стягнення у зв’язку з несплатою
податків можуть накладатися не пізніше, ніж протягом трьох років з дня
закінчення терміну перерахування стягненої чи такої, що підлягає
стягненню, суми податку чи надання податкової декларації, у якій була
вказана сума податку, менша за ту, що підлягає сплаті відповідно до
закону про податок, або більша за суму, яка підлягає поверненню згідно з
чинним законодавством.

Цей податок сплачується у джерела виникнення доходу, тобто сам працівник
не платить податок, за нього це щомісяця робить роботодавець. До 31
березня фізична особа має подати декларацію про свої доходи у місцеве
відділення податкового департаменту, на підставі якої розраховується
сума фактичного доходу та розмір податку до сплати.

Податок на прибуток підприємств. Іноземні підприємства, які
зареєстровані в ЕР, повинні зареєструватися у комерційному реєстрі, що
надає їм статус юридичної особи в ЕР і, відповідно, вони стають
платниками податків. Ставка податку на прибуток підприємств становить 26
%. Винятком є страхові компанії — вони сплачують податок у розмірі 4 %
вартості страхових полісів та 1 % полісів страхування житла.

Методика розрахунку амортизації при визначенні суми прибуткового податку
спрощена порівняно з іншими країнами світу: максимальною нормою на рік
для будівель і споруд вважається 8 % купівельної вартості, для інших
основних засобів — 40 % залишкової вартості, причому застосовується
метод скорочення залишку. Підприємство — платник цього податку повинно
вносити щомісяця авансові платежі у розмірі 1/12 від суми торішнього
прибутку. В кінці року (фактично до 31 березня) платник податку подає
звіт про прибутки у місцеве відділення податкового департаменту, на
підставі якого розраховується фактична сума податку.

З 1 січня 2000 року набув чинності новий закон, згідно з яким не
оподатковується та частина прибутку, яка реінвестується у розвиток
підприємства. Тепер оподатковуються тільки дивіденди підприємства від
цінних паперів, а також відраховуються витрати, що прямо не пов’язані з
виробництвом. Таким чином, проводиться політика, спрямована на
оподаткування не заробленого прибутку, а розподіленого. На думку
розробників цього законопроекту, відміна податку на реінвестований
прибуток повинна стимулювати економічне зростання, сприяти створенню
нових робочих місць і додатковому припливу інвестицій.

Податок на прибуток підприємств спрямований на стимулювання збільшення
іноземних інвестицій в державу (хоча вона одержує їх у великих обсягах).
Цей крок був зроблений урядом під впливом проведеного в ЕР опитування
інвесторів, які підтвердили як одну з умов збільшення інвестицій у
країну звільнення їх від оподаткування. За прогнозами фахівців, такий
порядок передбачається залишити і після вступу ЕР до Європейського
Союзу.

Втім, це призводить до скорочення грошових надходжень від цього податку
до державного бюджету. Тому були підвищені певні акцизи та мита. Крім
того, державі доведеться відмовитися від деяких запланованих на
найближчі роки витрат. Однак прихильники нового закону впевненні, що
очікувані витрати незабаром дадуть «дивіденди» у вигляді економічного
зростання.

Податок з обороту забезпечує близько половини всіх надходжень до
державного бюджету. Це аналог податку на додану вартість і стягується на
підставі закону ЕР, прийнятого 25 серпня 1993 року і введеного в дію з 1
січня 1994 року.

Об’єктами оподаткування є:

• продаж, обмін та реалізація товарів та послуг;

• споживання товарів або послуг безпосередньо платниками податку, коли
проводиться передача товарів та надання послуг роботодавцями в рахунок
покриття заробітної плати, премії або інших виплат, якщо зареєстрований
платник податку сплатив при придбанні цих товарів або послуг податок з
обороту;

• відчуження організаторами лотереї товарів власного виробництва та
надання ними послуг як лотерейних виграшів.

З імпортованих виробів податок сплачується в порядку, встановленому
митними правилами.

Податком з обороту не обкладаються такі товари та послуги:

• послуги зі здобування базової, основної, середньої та вищої освіти, а
також підвищення та здобування освіти за вільним вибором;

• способи поштової оплати та послуги державного поштового зв’язку;

• медичні послуги, перераховані у відповідному законі про медичне
страхування;

• речі та послуги, пов’язані з похованням;

• послуги, що надаються кредитними та небанківськими фінансовими
установами, а також страхові послуги;

• організація азартних ігор;

• лотерейні білети;

• здача в оренду приміщень та надання послуг з їх обслуговування
власниками цих приміщень, а також витрати, пов’язані зі сплатою
земельного податку та страхуванням приміщень;

• ліки та медичні вироби, лікарські та діагностичні засоби згідно с
переліком, затвердженим міністерством соціальних питань;

• соціальні послуги;

• наукова діяльність університетів та наукових установ, які фінансуються
з державного бюджету.

Не обкладається цим податком імпорт таких товарів та майна:

• водні та повітряні судна, які використовуються виключно для здійснення
міжнародних рейсів;

• товари та інше майно, що переміщується з іноземних держав у вільну
митну зону;

• успадковане майно, яке доставляється у країну спадкоємцем;

• товари, які повертаються в ЕР на підставі передбачених угодами
гарантій;

• книги, газети, журнали та інші носії інформації, що завозяться з інших
держав бібліотеками як пожертвування або в порядку обміну;

• золото, яке перевозиться банком ЕР через митний кордон Естонії;

• товари, у тому числі подарунки, які імпортуються у зв’язку з
офіційними візитами керівників держави та уряду, а також міжнародних
організацій;

• нагороди та призи, одержані громадянами ЕР в іноземних державах.

Платником податку є особа, у якої внаслідок підприємницької діяльності
з’являється оподатковуваний оборот.

Ставка податку з обороту становить 18 % оподатковуваної вартості або
ставка, передбачена чинним законом. А на такі товари та послуги, як
книги (крім підручників та робочих зошитів), лікарські засоби, медичне
обладнання та вироби, необхідні для надання медичної допомоги, послуг та
проведення медичних обстежень, засоби реабілітації інвалідів, а також
дезінфікуючі засоби, зареєстровані інспекцією з охорони здоров’я для
професійного використання, оборот небезпечних відходів, вона дорівнює 5
%.

Податок з обороту сплачується у розмірі 0 % з таких товарів і послуг:
експорт товарів та послуг, вистави та концерти, театрально-видовищні
програми, які входять у затверджений міністерством культури перелік,
передплатні періодичні видання, підручники та робочі зошити для шкіл та
гімназій, ухвалені міністерством освіти ЕР.

Соціальний податок введено в дію 15 квітня 1998 року. Соціальний податок
стягується із:

• заробітної плати та інших виплат працівнику на підставі укладеної
трудової або іншої угоди, у тому числі якщо оплата проводиться в
натуральному виразі;

• заробітної плати та інших виплат президенту ЕР, держслужбов-цям;

• виплат членам правлінь та рад, а також інших керівних органів
підприємств;

• компенсацій, сплачених особам при відшкодуванні втрат внаслідок
нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання до
досягнення пенсійного віку;

• заробітної плати та інших виплат офіцерам, солдатам та вільнонайманим,
які знаходяться на службі в збройних силах за угодою;

• виплат фізичним особам на підставі угоди підряду. Соціальний податок
сплачується щомісяця із сум, не нижчих за

мінімальну заробітну плату працівника або службовця, для якого це місце
є основним місцем роботи. Платниками цього податку є:

• юридичні особи;

• фізичні особи, які використовують найману працю;

• філії іноземних підприємств, постійним місцем діяльності яких є
Естонія;

• державні та місцеві органи самоврядування та різні установи. Ставка
соціального податку становить 33 % суми, що оподатковується, причому 20
% відраховується до позабюджетного фонду соціального забезпечення, а 13
% — до фонду медичного страхування.

Акцизний збір регламентується такими законодавчими актами: Законами «Про
акциз на моторне пальне», «Про акциз на алкоголь», «Про акциз на тютюн»,
«Про акциз на моторно-транспортні засоби».

Закон «Про акциз на моторне пальне» був прийнятий 17 червня 1993 року та
введений в дію з 1 липня 1993 року. Цим податком обкладається, крім
пального, мастило, що виробляється в ЕР, а також імпортоване в країну.
Акциз не сплачується з моторного пального в стандартних паливних баках
транспортних засобів, у тому числі в баках водних транспортних засобів,
яке використовується моторними транспортними засобами, а також з
пального, що знаходиться в моторах транспортних засобів, та моторного
мастила, виробленого в ЕР; з експортованого виробником моторного
пального та мастила, яке вивозиться з ЕР, якщо це підтверджується митною
декларацією про експорт, гранична кількість моторного пального та
моторного мастила, яка дозволена для ввезення в ЕР фізичною особою
згідно з діючими митними правилами.

Закон «Про акциз на тютюн» прийнято 29 червня 1994 року. Цей збір
стягується з тютюнових виробів, що виробляються в ЕР, а також ввезених
на митну територію країни, за винятком тієї кількості, яка дозволяється
діючими правилами ввозу для фізичних та юридичних осіб. Акциз з
тютюнових виробів, що виробляються в ЕР, сплачується виробниками, а з
тих, що ввозяться на територію країни, — безпосередньо імпортерами.
Акцизним збором не обкладаються тютюнові вироби, якщо вони:

• ввозяться з митної території ЕР;

• ввозяться на митну територію ЕР для подальшого транзитного
перевезення;

• продаються після проходження митного та прикордонного контролю при
виїзді з Естонії або до митного та прикордонного контролю при придбанні
в ЕР;

• належать юридичним особам іноземних держав та ввозяться на митну
територію тимчасово у невеликій кількості для виставляння на ярмарках та
виставках з дозволу митного департаменту з обов’язковим вивезенням у
незмінному вигляді.

Ставка акцизного збору встановлюється в кронах до певної кількості
тютюнових виробів.

Мито. Згідно з Законом «Про іноземні інвестиції» закордонні інвестори,
підприємства та інші юридичні особи та роботодавці мають право ввозити
особисту власність і вивозити свою продукцію без

сплати мита. Також без сплати мита закордонні інвестори можуть ввозити
кошти як плату за нерухомість і для здійснення діяльності, передбаченої
відповідними законними актами.

Державне мито. Урядом ЕР встановлені різні ставки державного мита. Так,
за оформлення митних процедур необхідно сплатити 200 кр., за внесення
запису до комерційного регістру — 700 кр. (для акціонерних товариств —
0,2 % акціонерного капіталу).

Податок на землю. Цей податок розраховується виходячи з вартості землі,
яка підлягає оподаткуванню і включає державний та місцевий податки.
Державний податок на землю становить 0,5 % від вартості землі, а
місцевий — 0,3-0,7 %. Він стягується відповідно до Закону «Про податок
на землю», який був прийнятий у липні 1993 року, і сплачують його всі
власники та користувачі землі.

Податок з грального бізнесу стягується з лотереї за ставкою 16 %, гри на
спритність — 18 %, гри в тоталізатор — 5 %, парі — 30 %, гри випадку —
10 тис. кр. на місяць, гральних автоматів — 3 тис. кр. на місяць.

До місцевих податків належать такі.

Особистий податок. Його сплачує мешканець волості або міста у віці від
18 до 65 років. Ставка або їх диференціація встановлюється зборами.
Термін обкладання податком — один календарний рік. Від сплати особистого
податку звільняються військовослужбовці строкової служби, а також
інваліди І та II груп. Роботодавець на підставі заяви платника податку,
прийнятого на роботу на термін не менш ніж один місяць, повинен
утримувати із заробітної плати щомісяця 1/12 частину від річної суми
особистого податку та перераховувати її в бюджет місцевого
самоврядування за місцем проживання, яке вказує платник податку, до 5
числа місяця, наступного за виплатою заробітної плати.

Особа, яка не звільняється від сплати особистого податку і з якої цей
податок не стягується, надає зборам та керівництву податкового органу
свою домашню адресу та сплачує особистий податок в бюджет самоврядування
за місцем проживання у розмірі не менш як 1/4 частину від річної суми
податку до 25 числа першого місяця наступного кварталу.

Волосна та міська управи мають право надавати пільги з особистого
податку або звільняти від нього на умовах та в порядку, встановленому
зборами.

Місцевий прибутковий податок. Цей податок введений для підприємств, що
розташовані та зареєстровані на території волості або міста і дохід
яких, згідно з Законом «Про прибутковий податок», підлягає
оподаткуванню. До категорії платників входять також неко-мерційні
об’єднання та союзи, інші організації, які займаються господарською
діяльністю.

Об’єктом місцевого прибуткового податку є розрахований, відповідно до
Закону «Про прибутковий податок», оподатковуваний дохід платника
податку, з якого вилучена встановлена частина державного прибуткового
податку. Для страхових компаній об’єктом прибуткового податку є сума
страхових платежів (премій).

Ставка місцевого прибуткового податку встановлюється зборами, і її
розмір не повинен перевищувати 2 % доходу, який оподатковується, а для
страхових товариств — 0,4 % суми страхових платежів (премій) за
страхування або перестрахування, що надійшли в період оподаткування.

Волосна та міська управи мають право надавати пільги щодо цього податку
та звільняти від нього на умовах та в порядку, які встановлюються
зборами.

Податок з продажу сплачують фізичні особи, які здійснюють на території
волості або міста підприємницьку діяльність, а також підприємства, що
зареєстровані у волості або місті. Ним оподатковується вартість товарів
та послуг, які реалізовані платником податку кінцевому споживачу. Ставка
податку з продажу встановлюється зборами, причому дохід платника не
повинен перевищувати 1 % виражених у ціні продажу товару або послуги.
Періодом оподаткування є квартал. Платник податку повинен надавати
керівнику податкового органу, якого призначають збори, до 20 числа
першого місяця наступного кварталу фінансову декларацію про оборот,
затверджену міністерством, а також сплатити податок з продажу в бюджет
місцевого самоврядування у той же термін, що і подається декларація.

Податок з човнів сплачують власники човнів при їх технічному огляді, а
також яхт, катерів довжиною до 12 метрів (тобто маломірних суден) у
бюджет місцевих органів самоврядування за місцезнаходженням цих суден у
встановлений зборами термін. Періодом оподаткування є один календарний
рік. Якщо маломірне судно було зареєстроване після початку цього
терміну, то воно обкладається податком з наступного після реєстрації
місяця пропорційно числу місяців, які залишились до кінця періоду
оподаткування.

Орган, який реєструє маломірні човни, тобто утримувач реєстру, повинен
надавати у волосні та міські управи за їх клопотанням до 15 числа
першого місяця наступного кварталу необхідні для стягнення податку з
човнів відомості про зареєстровані або виключені з реєстру човни, що
належать фізичним та юридичним особам, які проживають та цій території.

Збори мають право встановлювати диференційовані ставки податку на
маломірні судна, а також забороняти технічний огляд човнів, що належать
власникам, які не сплатили цей податок. Волосна та міська управи мають
право надавати пільги щодо податку з човнів та звільняти від нього на
умовах та в порядку, який встановлюють збори.

Податок з реклами та об’яв. Його сплачують фізичні та юридичні особи з
реклами або різних об’яв, що розміщуються на території місцевого органу
самоврядування, а також на засобах громадського транспорту, які
зареєстровані на фізичну або юридичну особу і знаходяться на території
місцевого органу самоврядування. Перелік об’яв та видів реклами, що
підлягають оподаткуванню, а також місць їх розміщення встановлюється
зборами.

Від податку з реклами та об’яв звільняються об’яви державних установ та
установ місцевого самоврядування, а також пов’язані з виборчою кампанією
різних партій, публічних союзів та незалежних кандидатів. Ставка
встановлюється зборами. Податок сплачується у місцевий бюджет органів
самоврядування у встановлений термін. Волосна та міська управи мають
право надавати пільги щодо податку з реклами та об’яв та звільняти від
нього на умовах та в порядку, що встановлюється зборами.

Податок на перекриття шляхів та вулиць сплачують фізичні та юридичні
особи у разі організації демонстрацій та інших заходів, а також при
проведенні будівельних та ремонтних робіт, якщо це супроводжується
повним або частковим перекриттям шляхів, вулиць, площ, парків, зон
відпочинку. Ставка податку встановлюється зборами місцевого органу
самоврядування. Він сплачується у місцевий бюджет у встановлений зборами
термін.

Податок з механічних транспортних засобів сплачують фізичні та юридичні
особи, які мають механічні транспортні засоби, що внесені до державного
реєстру. Ставка цього податку встановлюється збора-

ми і залежить від потужності двигуна, типу транспортного засобу та
кількості посадочних місць. Щодо податку з механічних транспортних
засобів надаються пільги. Так, не оподатковуються засоби, що належать
державним установам і установам самоврядування, збройним силам, а також
ті, якими користуються акредитовані в ЕР та дипломатичні особи,
дипломатичні та консульські представництва, міжнародні організації та їх
представництва, міжурядові програми співробітництва, механічні
транспортні засоби, що належать інвалідам І та II груп. Періодом
оподаткування є один календарний рік. З механічних транспортних засобів,
зареєстрованих після ЗО червня поточного календарного року, податок
сплачується у розмірі 50 % ставки річного податку. Цей податок
стягується у бюджет органу місцевого самоврядування на території
проживання або знаходження власника механічного транспортного засобу в
термін, встановлений зборами.

Податок за утримання тварин сплачують власники тварин, які утримуються
на території волості або міста. Перелік таких тварин встановлюють збори.
Не оподатковуються утримання службових тварин поліцією, збройними
силами, прикордонною охороною, митницею, пожежними та рятувальними
загонами, якщо вони використовуються для виконання службових завдань,
собак-поводирів для сліпих, а також при утриманні тварин на території
волості або міста на термін не більше одного місяця. Період
оподаткування — один календарний рік. Ставка податку встановлюється
зборами. Він сплачується у бюджет органу місцевого самоврядування у
встановлений термін. Волосна та міська управи мають право надавати
пільги щодо зазначеного податку або взагалі звільняти від його сплати на
умовах та в порядку, який встановлюється зборами.

Податок з розваг. Його сплачують організатори розважальних заходів, які
проводяться на території волості або міста, а також власники
розважальних закладів, розташованих на цих територіях. Він стягується з
продажу білетів на розважальні заходи. Такі заклади повинні бути
зареєстровані у волосній або місцевій управі, на території якої
проводяться заходи. Податок сплачується у бюджет місцевого органу
самоврядування у встановлений термін. Волосна та міська управи мають
право надавати пільги або взагалі звільняти від сплати цього податку на
умовах та в порядку, який встановлюється зборами.

На думку естонських фахівців та спеціалістів, діюча податкова система не
є ідеальною. У чинних законах і особливо в підзаконних актах багато
протиріч. Наприклад, проценти фізичних осіб за вкладами у банки
звільнені від прибуткового оподаткування, а дивіденди за цінними
паперами — ні. Це заохочує вкладання коштів саме в банки, і дрібні
інвестори, які виходять на фінансовий ринок, опиняються у гіршому
становищі порівняно з вкладниками банків. Естонські експерти пояснюють
це лобістською політикою банкірів.

Як і в інших країнах світу, в ЕР має місце ухилення від сплати податків,
тоді як багато платників податків ставлять за мету мінімізувати розмір
податків до сплати. Одним із прикладів «кримінального» ухилення від
сплати податків є одержання заробітної плати в «конвертах». За оцінками
деяких експертів, близько 20 % працюючих в Естонії реально одержують
заробітну плату більшу, ніж офіційно вказується у платіжних відомостях.
Тобто роботодавці не сплачують певну частину податків із заробітної
плати найманих працівників. Але слід зазначити, що ухилення від сплати
податків в ЕР не мають масового характеру. Так, у 1999 році надходження
від сплати основних податків до державного бюджету ЕР становили 99 %
запланованого рівня, що свідчить про досить високу ефективність
податкової системи.

Значну частину в доходах бюджету країни становлять непрямі податки —
податок з обороту, акцизний збір. Це має велике значення, тому що
стягнення та контроль за сплатою цих податків значно дешевші порівняно з
прибутковим податком з фізичних осіб та ін.

Загалом щодо податкової системи ЕР можна зробити такі висновки:

• в Естонії застосовується досить унікальна податкова система, якої
немає у світі. Вона побудована на принципах простоти в розрахунках
податків, зручності при їх сплаті і контролі за ними;

• фіскальна політика сприяє розширенню зовнішньоекономічних зв’язків,
при цьому значна увага приділяється пом’якшенню інвестиційного клімату в
державі;

• загалом податкова система характеризується відносно невисоким
податковим навантаженням, що, в свою чергу, сприяє стимулюванню
економічного зростання та забезпеченню стабільних надходжень до
державного бюджету;

• основна перевага податкової системи Естонії в тому, що вона має
відносно стабільне податкове законодавство (що невластиво іншим країнам
у перехідний період).

Такий напрямок при формуванні системи оподаткування був продиктований
політикою, спрямованою на європейську інтеграцію в період її формування,
і при цьому використаний найперспективніший досвід розвинених
європейських країн. Податкова система ЕР характеризується продуманою і
зваженою податкової політикою держави, а також зручною з точки зору
платника податку.

Список використаної літератури

Брант М., Шаповал С. Бизнес в Украине и за ее пределами. — К.:
Видавничий центр «Просвіта», 1997.

Величко О., Дмитренко І. Іноземний досвід реформування податкової
системи // Економіст. — 1998. — № 7-9. — С. 120-123.

Гридчина М. В., Вдовиченко Н. И., Калина А. В. Налоговая система
Украины: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2000.

Дернберг Р. Л. Международное налогообложение / Пер. с англ. — М.: ЮНИТИ,
1997.

Евстигнеев Е. Н. Основы налогообложения и налогового права. — М., 1999.

Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег // Избранные
произведения / Пер. с англ. — М.: Экономика, 1983.

Налоговые системы зарубежных стран / Под ред. В. Г. Князева и Д. Г.
Черника. — М.: ЮНИТИ, 1997.

ЧерникД. Г. Налоги в рыночной экономике. —М.: ЮНИТИ, 1997.

Періодична преса України та країн світу.

Інтернет. Сайти різних країн світу.

HYPERLINK «http://www.google.net.com» www.google.net.com

Похожие записи