Реферат на тему:

Податкова система Чеської Республіки

Наприкінці 80-х — на початку 90-х років XX ст. відбулося руйнування
єдиного соціалістичного табору, і країни, що входили до нього, стали на
шлях самостійного економічного розвитку. Більшість із них пішла шляхом
ринкового реформування. Але кожна країна мала свою початкову економічну
базу. Загалом більшість східноєвропейських країн невеликі за розміром і
мають середній світовий рівень економічного розвитку та продуктивності
праці. До таких країн належить і Чеська Республіка (ЧР).

Чеська Республіка — країна з розвиненою індустрією, але значну частину
займає і аграрний сектор, тобто в країні органічно поєднуються
промисловість і сільське господарство, які і формують загальний
національний дохід держави.

З початком перебудови економіки для ЧР були характерні ті ж негативні
явища, що і для інших країн соціалістичної орієнтації. На початку 90-х
років державний бюджет формувався зі значним дефіцитом. Для його
ліквідації потрібно було, з одного боку, досить суттєво скоротити
дотації різним підприємствам, компенсації та субсидії населенню у
зв’язку з високими темпами інфляції за рахунок зменшення державних
капітальних вкладень в економіку, а також закрити або зменшити деякі
соціальні програми, військове фінансування. З другого боку, створити
умови для одержання підприємствами прибутків, провести продуману
приватизацію та політику залучення інвестицій, у тому числі і зовнішніх.
Слід зазначити, що в ЧР у той період темпи інфляції були не такими
високими порівняно з іншими країнами. Тому і проведення податкової
реформи було передусім спрямоване на зацікавленість підприємців та
різних підприємств, незалежно від форми власності, у розвитку
виробництва, з одного боку, і в наповненні дохідної частини державного
бюджету та вирішенні загальнонаціональних завдань — з другого. Загалом
податкова система реформувалась з метою вступу держави до Європейського
Союзу.

Насамперед це стосувалось проведення диференціації податків з населення,
зміни соціальної політики, але це все проводилось виважено. Характерною
особливістю податкової системи ЧР є її простота. Усі правовідносини у
податковій сфері регулюються лише дев’ятьма законодавчими документами та
деякими підзаконними актами. Тобто ЧР намагалась при проведенні
податкової реформи уникнути тих проблем, які були характерні для інших
держав і пов’язані з великою кількістю податків, різними податковими
ставками, вузькою базою оподаткування, а також наявністю значної
кількості податкових пільг тощо. Проведення такої виваженої податкової
політики дало змогу ЧР сформувати так званий середній клас, тобто тих,
хто заробляє для себе і постійно сплачує податки, чим забезпечує
надходження до державного бюджету і при цьому не ухиляється від сплати
податків. Усе це стало наслідком стимулювання розвитку малого та
середнього бізнесу.

Податкова система ЧР дотримується фіскального принципу ринкової
економіки. Вона спрямована на забезпечення гнучкого взаємозв’язку
дохідної та витратної частин державного бюджету, на розвиток валового
внутрішнього продукту, створення рівних умов конкуренції серед
підприємств, підтримку корисної підприємницької діяльності.

Центральна податкова установа ЧР є складовою міністерства фінансів
країни. Працівник установи або інспекції — керівник податками. Він має
відповідні права та обов’язки. Так, керівник (причому будь-якого рівня)
не має права приймати рішення про безперечне списання засобів під час
виявлення порушень. При проведенні перевірки, коли виявляються певні
порушення податкового законодавства, податковий працівник надсилає
повідомлення про це платнику податку. Останній повинен протягом 15 днів
виправити помилки і сплатити податок. Якщо платник податку цього не
робить, то податківець звертається до суду. Слід зазначити, що загальні
штрафи за податкові порушення у ЧР досить високі. У країні не існує
такого поняття, як ліміт каси, а також проблем щодо роботи з готівкою.
Тому підприємець може мати будь-яку суму готівкою на підприємстві або
вдома, якщо це йому вигідно. Штраф може сплачуватися повністю готівкою.

Податкова система в ЧР побудована таким чином, що контакти між платником
податку та податківцем можуть бути відсутні. Більшість підприємців
середнього та малого бізнесу звітують перед податковими установами раз
на рік і не знають свого податкового інспектора. Крім того, деякі
підприємці не мають бухгалтера (це стосується передусім малого бізнесу),
по-перше, тому що заробітна плата бухгалтера досить висока ($600-800), а
по-друге, за малих оборотів мати бухгалтера недоцільно. У ЧР практично
відсутні численні відрахування у різні позабюджетні та цільові фонди, у
тому числі у фонд оплати праці.

Загалом в ЧР стягуються такі податки:

• податок на додану вартість;

• акцизи (на пально-мастильні матеріали, спирт, міцні алкогольні напої,
пиво та тютюнові вироби);

• прибутковий податок з доходів фізичних осіб;

• прибутковий податок з доходів юридичних осіб;

• податкові відрахування у фонди;

• податок на нерухоме майно;

• шляховий податок з автомобілів;

• податок на спадщину та дарування;

• податок на передачу нерухомого майна;

• податок на охорону навколишнього середовища. Завершується фінансовий
рік для платника податку складанням і поданням у податкову установу
річного звіту та податкових декларацій.

Згідно з законом №337/1992 Зведення законів та наступних доповнень
регулює стягнення податків на території Чеської Республіки. Звіт подають
усі без винятку підприємницькі структури, зареєстровані торговим судом
ЧР або іншим державним органом незалежно від наслідків
фінансово-господарської діяльності (навіть коли вона взагалі не
здійснювалась або підприємство зазнало збитків). Звіт та декларація про
доходи подаються у податковий орган району, де суб’єкт оподаткування має
юридичну адресу, до 31 березня року, наступному за звітним. Декларацію
про податок на нерухомість та шляховий податок — до 31 січня року,
наступному за звітним, а декларація про ПДВ та акциз подається
систематично протягом року і має свій податковий період — місяць або
квартал. Звіт та декларація повинні бути підписані виконавчим директором
юридичної особи. Підтвердженням своєчасності одержання звіту та
декларації є печатка податкового органу на копії декларації. За
несвоєчасне подання звіту та декларації накладається штраф, сума якого
встановлюється особисто.

У Чехії, як і в більшості країн Західної Європи, основний податковий
тягар лягає на непрямі податки (ПДВ, акцизи, мито). У зв’язку з
постійною інтеграцією ЧР в Європейський Союз питома вага мита
зменшується.

Податок на додану вартість введений у країні з 1 січня 1999 року (закон
№ 588/1992 Зведення законів та наступні доповнення до нього).
Оподаткуванню підлягають як діяльність всередині країни, так і
імпортовані товари, нерегулярні міжнародні автомобільні перевезення
пасажирів, що здійснюються іноземною транспортною фірмою в ЧР.
Обов’язковими платниками податку є особи, які проживають в Чехії і на
користь яких здійснюється ця діяльність, а при вивозі товарів — особи,
які їх одержують. Якщо автобусні перевезення здійснюються нерегулярно
всередині країни, податок сплачує іноземна транспортна компанія.

ПДВ сплачують як фізичні, так і юридичні особи.

Об’єктом оподаткування виступають усі передбачені законом види
діяльності, які також здійснюються безоплатно, в тому числі всередині
країни. При ввезенні товарів діє положення про митні нормативи. Якщо
ввезені товари звільняються від сплати мита, то вони звільняються також
і від сплати ПДВ. Експорт товарів не оподатковується ПДВ.

Щодо зазначеного податку встановлені дві ставки: основна — 22 % та
додаткова — 5 % виручки за реалізацію виробів, товарів, надання послуг
та виконання робіт. П’ятивідсоткова ставка застосовується для товарів,
які мають соціальне значення — хліб, крупа, м’ясо, олія, цукерки, товари
для інвалідів, лікарські препарати. У перший рік свого заснування
підприємство не сплачує ПДВ. Але якщо воно зацікавлене в одержанні ПДВ,
то може одержати свідоцтво платника ПДВ. У ЧР існує кілька магазинів для
юридичних осіб, де можна придбати товари для фірми без ПДВ.

Акцизний податок. Законодавчим документом є Закон «Про акцизний податок»
№ 587/1992 Зведення законів та наступні доповнення до нього. Ним
встановлені умови оподаткування пального, мастил, нафти, виробів з неї,
пива, вина, тютюнових виробів тощо. Платниками є як юридичні, так і
фізичні особи, які виробляють, продають ці товари, а також проводять
операції з ними за умови, що попереднім власником цей податок не був
сплачений. Акцизний збір сплачується тільки один раз. Зобов’язання про
сплату податку виникає у день одержання товару зі складу виробника, при
експорті — у день, коли з’являється митний борг. Згідно з чинним
законодавством розрахунок та сплата податку платником здійснюється
самостійно, виняток становлять цигарки, де розрахунок проводить
податковий орган. Платник податку має право на повернення сплаченого
податку, якщо митниця підтверджує експорт товару, а також у разі продажу
імпортованого товару, на який уже сплачено податок іншою особою.
Повернути сплачений податок можна протягом шести місяців від останнього
дня місяця, в якому виникло право на повернення податку. У цьому разі
суб’єкт, який зобов’язаний сплачувати цей податок та має право на його
повернення, повинен подати в податковий орган відповідну податкову
декларацію щомісячно до 25 числа місяця, наступного за тим, у якому
виникли зобов’язання щодо сплати податку. Від сплати податку
звільняються пальне для міжнародних повітряних сполучень, паливо для
державних потреб, а також спирт та вироби з нього, якщо вони є
компонентами при виробництві інших товарів (ліків, косметики тощо).
Тютюнові вироби повинні реалізовуватись тільки з акцизними марками.

Прибутковий податок з юридичних осіб стягується з доходів від капіталу,
підприємницької діяльності, найманої праці, оренди та ін. Ставку податку
встановлено з 1 січня 2000 року в розмірі 31 % (раніше була 35 %).
Загалом в ЧР ставки зменшуються кожні два роки. Податок сплачується, як
правило, раз на квартал. Але для деяких підприємств існує інший порядок.
Новостворені підприємства оподатковуються раз на рік у березні за
наслідками роботи за попередній рік. Це дає їм можливість нарощувати
обороти в перший рік роботи. Якщо обороти підприємства у наступний рік
діяльності не перевищують встановленої суми, то підприємство знову
сплачує податок раз на рік. При збільшенні оборотів воно починає
сплачувати податок два рази на рік, а при значному перевищенні
визначеної суми — щоквартально.

Особливого значення при обчисленні бази оподаткування юридичних осіб
набуває проблема витрат. У нормативних актах вони називаються «витрати
для досягнення та скорочення доходів». До них належать усі витрати,
пов’язані з утриманням автотранспорту, в тому числі його ремонт тощо.
Але існує і ліміт. Якщо, наприклад, автомобіль не є власністю
підприємства, а одного з засновників, то частина витрат іде
безпосередньо як витрати підприємства. Частково до витрат можна віднести
харчування співробітників підприємства (до 50 % вартості основної
страви).

Прибуткове оподаткування фізичних осіб. Цей податок має прогресивний
характер. Ставка оподаткування становить 15-32 % річного доходу громадян
держави (до 1999 року існувала максимальна ставка оподаткування 39 %).
При сплаті цього податку враховується стан платника податку. Ставка
зменшується, якщо платник має непрацюючу дружина, дітей, пристарілих
батьків або на утриманні є інваліди та ін. Зі сплаченого прибуткового
податку проводяться відрахування на соціальне (8 %) та медичне
страхування (4,5 %). Інших відрахувань з фонду оплати праці у ЧР не
існує.

У країні не існує обмежень у роботі з готівкою, а отже, і порушень у
банківських операціях, пов’язаних з її одержанням.

Шляховий податок з автомобілів сплачується на підставі закону № 16/1993
Зведення законів та наступних доповнень до нього. Предметом дії цього
закону є оподаткування автотранспортних засобів при використанні
шляхових комунікацій. Тому об’єктом оподаткування виступають
автотранспортні засоби:

• що працюють від власного двигуна та призначені для руху по шляхах (у
тому числі причеп) і які мають звичайний реєстраційний номер;

• зареєстровані за кордоном, а використовуються на території ЧР з метою
здійснення підприємницької діяльності.

Платником зазначеного податку є фізична або юридична особа, яка:

• записана в технічному паспорті автотранспортного засобу як власник;

• користується автотранспортним засобом, який зареєстрований за кордоном
(якщо він використовується з метою здійснення підприємницької
діяльності);

• представництво іноземного підприємства, якщо воно використовує
транспортний засіб для своїх потреб;

• роботодавець у разі сплати ним витрат працівника, які були пов’язані з
виконанням виробничого завдання з використанням власного автомобіля.

Для легкових автомобілів базою оподаткування є об’єм двигуна, для
вантажних — співвідношення загальної ваги, яка приходиться на одну вісь,
та кількості осей. При в’їзді на територію ЧР іноземний автотранспортний
засіб, якщо він призначений для здійснення на території держави
підприємницької діяльності і це передбачається технологічним процесом,
шляховий податок стягується на митниці. При виїзді з території ЧР у разі
перевищення строків перебування на території держави, податок стягується
за фактичну кількість днів перебування. При достроковому від’їзді
автотранспортного засобу з території держави сплачений податок не
повертається. Зобов’язання щодо реєстрації та сплати податку виникає у
платника з моменту видачі технічного паспорта, у якому суб’єкт записаний
як власник автотранспортного засобу. Він сплачується рівними частками до
15 квітня, 15 липня, 15 жовтня, 15 грудня. Податкова декларація та
шляховий податок повинні подаватися до податкового органу не пізніше 31
січня року, наступному за звітним.

У проведені податкової реформи важливе місце займає структура податків.
Вона постійно змінюється під впливом економічних, соціальних та
політичних чинників. Основними в ЧР є податок на додану вартість,
акцизний збір, прибутковий податок з юридичних та фізичних осіб. Інші
податки мають другорядне значення.

Високу питому вагу в загальній сумі податкових надходжень мають
прибутковий податок (понад ЗО %) та непрямі податки (ПДВ, акцизи), які
становлять близько 25 % усіх надходжень. Реформування податкової системи
в Чехії здійснюється у таких напрямках:

• розширення і оподаткування власних доходів;

• модернізація податків на споживання;

• зменшення значення податку на прибуток корпорацій;

• створення умов та надання пільг для малого та середнього бізнесу;

• пільгове оподаткування іноземних інвестицій та стимулювання залучення
їх в економіку.

Список використаної літератури

Брант М., Шаповал С. Бизнес в Украине и за ее пределами. — К.:
Видавничий центр «Просвіта», 1997.

Величко О., Дмитренко І. Іноземний досвід реформування податкової
системи // Економіст. — 1998. — № 7-9. — С. 120-123.

Гридчина М. В., Вдовиченко Н. И., Калина А. В. Налоговая система
Украины: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2000.

Дернберг Р. Л. Международное налогообложение / Пер. с англ. — М.: ЮНИТИ,
1997.

Евстигнеев Е. Н. Основы налогообложения и налогового права. — М., 1999.

Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег // Избранные
произведения / Пер. с англ. — М.: Экономика, 1983.

Налоговые системы зарубежных стран / Под ред. В. Г. Князева и Д. Г.
Черника. — М.: ЮНИТИ, 1997.

ЧерникД. Г. Налоги в рыночной экономике. —М.: ЮНИТИ, 1997.

Періодична преса України та країн світу.

Інтернет. Сайти різних країн світу.

HYPERLINK «http://www.google.net.com» www.google.net.com

Похожие записи