Реферат

Тема:

“Перевірка організації та оцінка стану системи обліку на підприємстві.”

План.

1. Мета і завдання аудиту стану організації та ведення обліку

2. Предмет, об’єкти та джерела інформації аудиту стану організації та
ведення обліку

3. Способи вивчення стану організації та ведення обліку на підприємстві

Список використаних джерел.

1. Мета і завдання аудиту стану організації та ведення

обліку

Важливою ділянкою діяльності аудитора є перевірка стану організації і
ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. Ефективна організація
обліку має велике значення для управління виробництвом і збереження
майна.

Метою аудиту стану організації бухгалтерського обліку є визначення
повноти бухгалтерського обліку, своєчасності надання достовірної
інформації про активи, зобов’язання, фінансовий стан та результати
діяльності підприємства.

Завдання аудиту стану обліку наступні:

вивчення наявності посадових інструкцій розподілу функціональних
обов’язків та їх дотримання працівниками бухгалтерії підприємства;

встановлення наявності системи внутрішніх документів, якими оформлюється
обрана облікова політика (наказ, розпорядження тощо);

дослідження організації документообігу та встановлення якості оформлення
документів;

перевірка правильності документального оформлення здійснених
господарських операцій, повноти і своєчасності їх відображення на
відповідних рахунках бухгалтерського обліку, у регістрах аналітичного і
синтетичного обліку;

встановлення затвердженої комісії по проведенню інвентаризації,
наявності протоколів засідань комісії, правильності обліку активів,
проведення їх інвентаризації відповідно до вимог законодавства.

2. Предмет, об’єкти та джерела інформації аудиту стану

організації та ведення обліку

Предметом аудиту стану обліку є виявлення ефективності діючої системи
організації та ведення бухгалтерського обліку. Об’єктами дослідження
виступають: Статут та інші установчі документи підприємства, Наказ про
облікову політику, інструкції, положення та інші внутрішні і зовнішні
нормативні акти, на підставі яких вивчаються: структура бухгалтерської
служби; облікова політика та принципи ведення бухгалтерського обліку;
відповідність обліку чинним нормативним документам; організація
документообігу; порядок відображення господарських операцій в облікових
регістрах та методи узагальнення даних; порядок підготовки
бухгалтерської звітності; організація використання комп’ютерної техніки
в обліковому процесі, ділянки обліку з підвищеним ризиком виникнення
помилок або викривлень, а також засоби контролю, передбачені обліковою
системою. Джерелами інформації аудиту організації стану обліку є: наказ
про облікову політику, регістри обліку, дані складського обліку, особові
справи працівників, первинні документи, звітність підприємства тощо.

Велике значення мають проектні матеріали з організації бухгалтерського
обліку, серед них — графіки документообігу, план організації
бухгалтерського обліку, робочі проекти автоматизованого ведення обліку,
посадові інструкції тощо. Мета їх видання — оформити порядок
застосування тих чи інших способів ведення обліку, обраних
підприємством; визначити, як технічно повинні використовуватися різні
елементи облікової політики.

3. Способи вивчення стану організації та ведення обліку на

підприємстві

При проведенні перевірки аудитору необхідно пам’ятати, що відповідно до
Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні» відповідальність за організацію бухгалтерського обліку несе
власник (власники) або уповноважений ним орган (посадова особа), який
здійснює керівництво підприємством.

При вивченні стану організації обліку аудитору необхідно дослідити
наступні питання.

Вивчення організації облікової політики підприємства:

Документом, в якому фіксуються положення облікової політики, є Наказ
керівника, що складається на кожен наступний рік.

До документів, якими оформлюють облікову політику, можна відносити не
лише накази і розпорядження керівника підприємства, але й різноманітні
внутрішні правила, інструкції, положення, регламенти і процедури,
рішення власників (загальних зборів акціонерів) тощо. Вибір конкретного
типу документу залежить від внутрішнього розпорядку підприємства і
характеру питання облікової політики.

З метою співставлення даних при веденні бухгалтерського обліку
підприємство повинно забезпечити незмінність протягом поточного року
прийнятої методики відображення окремих господарських операцій та оцінки
майна. Зміна положень облікової політики на наступний звітний рік
повинна бути відображена у Примітках до річної фінансової звітності.

Недотримання підприємством вимог щодо законодавчої регламентації
облікової політики, навіть при несуттєвому впливі на фінансові
результати діяльності підприємства і достовірність фінансової звітності,
може призвести до негативних наслідків з боку уповноважених державних
контролюючих органів.

При дослідженні облікової політики аудитор повинен з’ясувати наступні
питання:

чи дотримується порядок оформлення Наказу про облікову політику, чи
наявні на підприємстві необхідні внутрішні документи, положення,
інструкції, які затверджуються одночасно з Наказом про облікову
політику;

термін фактичного введення в дію Наказу про облікову політику (з 1 січня
року, наступного за роком видання даного документу, а для новоствореного
підприємства — не пізніше 90 днів з дня державної реєстрації);

повне розкриття встановлених способів ведення бухгалтерського обліку,
які здійснюють суттєвий вплив на оцінку і прийняття рішень користувачів
бухгалтерської звітності (наприклад, оцінка і спосіб нарахування
амортизації на основні засоби, нематеріальні активи, критерії віднесення
об’єктів до основних засобів і нематеріальних активів, спосіб погашення
вартості малоцінних необоротних матеріальних активів, порядок оцінки
сировини, матеріалів, МШП, незавершеного виробництва, товарів, готової
продукції тощо) (див. табл. 1);

дотримання методики ведення обліку (методів оцінки запасів, методів
нарахування амортизації тощо), обраної та затвердженої в Наказі (див.
табл. 1);

чи затверджені керівником підприємства: робочий план рахунків, форми
первинних документів, порядок проведення інвентаризації, правила
документообігу і технологія обробки облікової інформації, порядок
контролю за господарськими операціями;

визначити, за допомогою якої форми ведеться облік, чи передбачена вона в
Наказі про облікову політику, акцентувати увагу на особливостях,
пов’язаних з цим (меморіально-ордерна, журнально-ордерна, журнальна,
автоматизована; для малих підприємств — спрощена форма обліку);

чи оформлені всі господарські операції первинними документами і чи
містяться в них обов’язкові реквізити; назва документу, дата його
складання, назва організації, від імені якої складений документ, зміст
господарської організації, вимірники господарської операції в
натуральному і грошовому вираженні, назва посадових осіб, відповідальних
за здійснення господарської операції і правильності її оформлення,
особисті підписи вказаних осіб;

чи проводиться на підприємстві інвентаризація майна і зобов’язань і як
часто, чи затверджуються керівником підприємства порядок і терміни її
проведення (за виключенням випадків обов’язкової інвентаризації);

При вивченні облікової політики підприємства аудитору необхідно звернути
увагу на те, щоб у Наказі про облікову політику підприємства було
передбачено один із наступних варіантів організації та ведення
бухгалтерського обліку (див. табл. 1).

Таблиця .1. Можливі варіанти організації та ведення бухгалтерського

обліку

№ з/п Облікова політика підприємства Можливі варіанти

1 Вибір суб’єкта, що здійснює облік бухгалтерська служба бухгалтер
керівник

приватний підприємець

аудиторська фірма

2 Організація роботи облікового апарату централізована

децентралізована Ч» змішана

3 Технологія обробки облікової інформації ручна

із застосуванням комп’ютерної техніки

4 Форма бухгалтерського обліку журнальна

журнально-ордерна

спрощена без ведення регістрів обліку майна

спрощена з веденням регістрів обліку майна

5 Обов’язки (відповідальність) бухгалтера. Відповідальність керівника
підприємства регулюються Законом

6 Робочий план рахунків та субрахунків підприємства додаток до Наказу
про облікову політику

7 Форми первинних облікових документів типові уніфіковані облікові
документи

перелік форм первинних документів, розроблених підприємством

форми первинних документів для внутрішнього контролю

8 Правила документообігу та технології обробки облікової документації
строк надання проміжної документації структурними підрозділами

графік документообігу

9 Структурні підрозділи, виділені на окремий баланс перелік
відокремлених підрозділів, виділених на окремий баланс

перелік відокремлених підрозділів, не виділених на окремий баланс

10 Одиниця обліку основних засобів об’єкт

група об’єктів

11 Строк корисної експлуатації основних засобів та інших необоротних
матеріальних активів встановлюється підприємством самостійно

12 Ліквідаційна вартість основних засобів, та інших необоротних
матеріальних активів, нематеріальних активів встановлюється
підприємством самостійно

.13 Метод нарахування амортизації основних засобів кумулятивний

прямолінійний

виробничий

зменшення залишкової вартості %• прискореного
зменшення залишкової вартості

податковий

14 Методи нарахування амортизації інших необоротних матеріальних активів
прямолінійний

виробничий

15 Методи нарахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних
активів і бібліотечних фондів 50 % — при введенні в експлуатацію, 50 % —
при списанні з балансу

одразу 100 % при введенні в експлуатацію

16 Встановлення вартісної межі віднесення об’єктів до малоцінних
необоротних матеріальних активів та основних засобів встановлюється
підприємством самостійно

17 Витрати на ремонт основних засобів відносяться на витрати
підприємства

включаються до вартості основних засобів

18 Метод нарахування амортизації нематеріальних активів прямолінійний

кумулятивний

виробничий

зменшення залишкової вартості

прискореного зменшення залишкової вартості

19 Метод списання запасів при їх вибутті ідентифікованої собівартості

середньозваженої собівартості

ФІФО

Л1ФО

нормативних затрат

ціни продажу

20 Оцінка незавершеного виробництва за нормативною виробничою
собівартістю

за прямими статтями витрат

за вартістю сировини, напівфабрикатів, матеріалів

21 Оцінка готової продукції фактична виробнича собівартість

планова виробнича собівартість

22 Варіант обліку витрат діяльності з використанням рахунків класу 8
«Витрати за елементами «для суб’єктів малого підприємництва, а
також інших підприємств, діяльність яких не спрямована на ведення
комерційної діяльності

з використанням рахунків класу 9 «Витрати діяльності»

з використанням рахунків класів 8 «Витрати за елементами» та 9
«Витрати діяльності»

23 Методи визначення собівартості цінних паперів, що були
реалізовані професійними учасниками ринку цінних паперів та вибули
середньозважена собівартість

ФІФО

ЛІФО

24 Резерви майбутніх витрат та платежів перелік резервів, що створюються
для наступних платежів

резерви майбутніх платежів не створюються

25 Порядок створення резерву по сумнівних боргах не створюється резерв
сумнівних боргів

створюється резерв сумнівних боргів

26 Метод формування резерву сумнівних боргів виходячи з
платоспроможності окремих дебіторів на основі класифікації дебіторської
заборгованості

27 Методи обліку доходів Доходи включаються до складу Звіту про
фінансові результати на підставі принципу нарахування і відповідності та
відображаються в бухгалтерському обліку і фінансових звітах тих
періодів, до яких вони відносяться

28 Метод визнання доходу від надання послуг метод оцінки ступеня
завершеності робіт

рівномірного нарахування

29 Порядок проведення інвентаризації активів та зобов’язань підприємства
кількість інвентаризацій в звітному році

дати їх проведення

перелік майна та зобов’язань, що підлягає інвентаризації

склад інвентаризаційної комісії

30 Порядок ведення податкового обліку. Відповідальні за формування
регістрів податкового обліку Накопичувальні відомості валових доходів і
валових витрат

До облікової політики підприємства висуваються певні вимоги, дотримання
яких також повинен перевірити аудитор:

повнота обліку, тобто в обліку повинні бути відображені всі факти
господарського життя, що мали місце;

обережність при обліку доходів, тобто більша готовність до обліку витрат
і пасивів, ніж можливих доходів і активів;

пріоритет змісту відображених фактів господарського життя перед формою,
тобто відображення їх, виходячи не лише з правової форми, але й з
економічного змісту і умов господарювання;

узгодженість даних аналітичного і синтетичного обліку;

5)раціональність у веденні бухгалтерського обліку відповідно до умов
господарської діяльності і розміру підприємства.

Облікова політика, крім питань щодо способів ведення обліку, регламентує
й організаційно-технічні аспекти (вибір форми обліку, організація роботи
бухгалтерської служби тощо).

В організаційному аспекті підприємству надаються наступні права:

обирати форму організації бухгалтерського обліку (мати свій
бухгалтерський відділ; найняти для виконання бухгалтерської роботи
спеціаліста за договором чи доручити дану роботу спеціалістам
відповідних фірм);

визначати види бухгалтерії (централізовану, децентралізовану чи
змішану), встановити структуру бухгалтерської служби і порядок
підлеглості відділів;

визначати можливість і необхідність відокремлення окремих підрозділів на
самостійний баланс, виявляти необхідність і можливість організації
відділу

Вивчення організації діловодства. Діловодство повинно забезпечувати
оперативну роботу всього обліково-аналітичного апарату, можливість
організації і здійснення швидкого контролю за виконанням і зберіганням
кожного документа — носія інформації.

Базовим моментом в системі діловодства є номенклатура. Номенклатурою
діловодства називається перелік найменувань справ підприємства для
групування і зберігання в них документів.

Спільна номенклатура справ складається працівниками канцелярії за
погодженням з усіма відділами (службами) підприємства. В ній
зазначається перелік справ, необхідних для збереження кореспонденції та
документів кожного відділу.

Добре розроблена номенклатура справ має велике значення для правильного
ведення діловодства.

Аудитору необхідно встановити:

чи відокремлюються бухгалтерські документи від інших;

чи дотримується порядок обробки документів.

Перевірка організації документування господарських операцій.
Документування є першою стадією бухгалтерського обліку, яка включає в
себе: реєстрацію та фіксацію інформації про факти, операції, процеси, її
обробку та узагальнення.

Аудитору при вивченні організації документування господарських операцій
необхідно встановити:

чи своєчасно та якісно складаються документи;

чи є в документі обов’язкові реквізити, чи відповідає відображена
господарська операція чинному законодавству та чи є логічне узгодження
окремих показників операції ;

чи записуються в хронологічній послідовності операції в регістри
бухгалтерського обліку із первинних документів і чи забезпечений захист
регістрів від несанкціонованих виправлень (в умовах комп’ютеризації
обліку);

чи в повному обсязі складена бухгалтерська звітність;

чи дотримується на підприємстві класичний порядок обробки документів:
первинні документи картки аналітичного обліку (необов’язковий етап)
оборотні відомості з аналітичного обліку (необов’язковий етап)
регістри синтетичного обліку Головна книга фінансові звіти.

Вивчення організації документообігу. Під документообігом розуміють
організовану систему створення, перевірки та обробки первинних
документів в бухгалтерському обліку від моменту їх створення до передачі
в архів.

Розробка механізму управління документообігом є необхідною складовою
організації бухгалтерського обліку та повинна забезпечувати:

стабільність роботи бухгалтерської служби;

чіткість руху та оперативність обробки документів;

своєчасність прийняття управлінських рішень.

Своєчасне оформлення первинних документів, передача їх у встановленому
порядку і строки для відображення в бухгалтерському обліку здійснюється
відповідно до затвердженого на даному підприємстві графіка
документообігу.

Розглядаючи порядок документообігу на підприємстві, аудитор визначає,
який шлях проходять первинні документи від їх створення до розміщення в
архіві, з одного боку, і до відображення даних, що в них містяться, в
облікових регістрах — з іншого.

При вивченні організації документообігу аудитору необхідно встановити:

чи затверджений керівником перелік форм первинних документів, що
застосовуються для оформлення фактів господарської діяльності, за якими
не передбачені типові форми первинних облікових документів, а також
форми документів для внутрішньої бухгалтерської звітності;

чи затверджений і введений в дію наказом керівника графік
документообігу;

чи дотримуються не тільки облікові, а й інші працівники, пов’язані з
веденням обліку, правил документообігу і технології обробки облікової
інформації;

чи здійснюється контроль за господарськими операціями;

чи розроблено номенклатуру справ в порядку поточного зберігання
документів;

чи правильно організовано зберігання бухгалтерських документів у
поточному і постійному архівах.

Вивчення ефективності організації роботи облікового апарату. При
проведенні такої перевірки вивчаються обов’язкові умови належної
організації обліку в бухгалтерії. При цьому встановлюється наявність
наступних умов:

розподіл службових обов’язків між працівниками апарату бухгалтерії;

забезпечення бухгалтерії необхідними нормативними документами, бланками
первинних бухгалтерських документів, регістрів і звітів;

наявність графіку здачі матеріально відповідальними особами підрозділів
всіх необхідних бухгалтерських документів, звітів і реєстрів;

забезпечення відповідно до встановлених правил збереження архіву
бухгалтерських документів, регістрів обліку і звітів поточного та
попередніх років.

Одночасно аудитор перевіряє укомплектованість штату облікових
працівників, їх кваліфікацію, а також умови праці. При цьому аудитору
необхідно зробити висновок, як бухгалтерський облік забезпечує потреби
управління виробництвом в частині підвищення його економічної
ефективності та відповісти на наступні питання:

наскільки ефективний, дієвий та оперативний облік на підприємстві, що
перевіряється: як вирішені питання на складних ділянках облікової
роботи, наскільки звільнений обліковий персонал від виконання
невластивих йому функцій, які раціональні прийоми застосовуються для
виключення дублювання даних;

чи є облік дієвим, оперативним, чи використовуються облікові дані для
безпосередньої та швидкої допомоги керівництву,
адміністративно-управлінському та інженерно-технічному персоналу у
вирішенні завдань, поставлених перед ним, чи своєчасно надаються
необхідні довідки, пояснення, матеріали для аналізу, обґрунтовані
рекомендації, розрахунки тощо;

як організована облікова робота на підприємстві: чи встановлений твердий
графік, що передбачає терміни виконання всього комплексу облікових
робіт; чи правильно розподілені обов’язки між всіма обліковими
працівниками відповідно до з посад та кваліфікацій; чи розроблені для
них посадові інструкції, що визначають їх обов’язки та відповідальність
за доручену ділянку роботи; чи проводиться систематичний інструктаж щодо
порядку заповнення, проходження документації і ведення обліку; чи
перевіряється в процесі інструктажу виконання окремих робіт з одночасним
виправленням виявлених недоліків та помилок. Такий інструктаж, за
замовленням клієнта, також доцільно проводити при проведенні аудиту.

Система бухгалтерського обліку господарюючого суб’єкта вважається
ефективною, якщо в ході фіксації господарських операцій виконуються
наступні вимоги:

наявні оригінали документів, що підтверджують здійснення
фінансово-господарських операцій;

документи правильно заповнені за встановленими формами і відповідно до
встановлених вимог;

наявні необхідні реквізити, підписи відповідальних осіб;

операції відображені в обліку з дотриманням періоду їх здійснення;

операції зафіксовані в обліку в правильних сумах;

операції відображені на рахунках бухгалтерського обліку відповідно до
діючих нормативних положень та облікової політики;

зафіксовані особливості операцій, які мають суттєве значення для обліку
та звітності.

Про ефективність системи бухгалтерського обліку можна судити за рівнем
досягнення показників безпомилковості реєстрації і обробки господарських
операцій підприємства, а саме:

наявність — відображено дійсно існуючі операції (в протилежному випадку,
наприклад, в обліку, може відображатись продаж неіснуючим покупцям);

повнота — відображено всі здійснені операції (жодна не пропущена);

арифметична точність — всі суми правильно підраховані і точні (в іншому
випадку, наприклад, замовнику може бути виставлено рахунок і записана
неправильна сума продажу, так як відвантажена кількість і кількість,
відображена на рахунку, не співпадає і зафіксована ціна за одиницю іншої
продукції);

рознесення по рахунках — всі операції правильно рознесені по відповідних
бухгалтерських рахунках;

формальна дозволеність — на кожну операцію одержано або загальний, або
спеціальний формальний дозвіл;

часова визначеність — всі операції своєчасно реєструються і віднесені до
потрібного звітного періоду (наприклад, продаж поточного періоду може
бути записаний в цьому періоді, а продаж наступного періоду віднесений
до наступного періоду);

надання і розкриття даних у звітності — всі дані правильно підсумовані
та узагальнені, дотримано встановлені вимоги щодо порядку і обсягу
розкриття інформації у звітності.

Наявність необумовлених чи неправильно виправлених помилок в облікових
регістрах і банківських документах є неприпустимою і свідчить про
незадовільний стан бухгалтерського обліку на підприємстві.

Перевірка обґрунтованості планів роботи бухгалтерії підприємства, що
вивчається, стану їх виконання. У річному плані роботи бухгалтерії
передбачаються роботи з удосконалення облікового процесу в структурних
виробничих підрозділах підприємства (цехах, відділеннях, бригадах,
складах) та в бухгалтерії, плани контрольної роботи, технічного навчання
та підвищення кваліфікації працівників бухгалтерії.

Обґрунтованість обсягів роботи щодо вдосконалення обліку та контролю
визначається шляхом аналізу даних про виявлені порушення при здійсненні
попередніх перевірок органами державного контролю та плану роботи
бухгалтерії з удосконалення обліку, обстеження обсягів застосування
комп’ютерної техніки в обліковому процесі тощо.

Перевірка планування та організації праці працівників бухгалтерії. При
проведенні такої перевірки аудитор встановлює наявність і вивчає зміст
посадових інструкцій на кожного працівника бухгалтерії, наявність
графіків документообігу, графіків здачі звітності до бухгалтерії
структурними підрозділами підприємства та здачі виконаної роботи
працівниками бухгалтерії головному бухгалтеру для контролю й
узагальнення облікової інформації, платіжні графіки, особливо по
розрахунках з бюджетом у розрізі видів податків і строків платежів.

Окремо увагу необхідно звернути на використання головним бухгалтером
своїх прав і виконання ним службових обов’язків як керівником облікової
та контрольної роботи на підприємстві. При цьому аудитор повинен оцінити
дотримання головним бухгалтером вимог Закону України «Про бухгалтерський
облік та фінансову звітність в Україні».

Перевірка стану оперативного обліку. Перевіряючи ведення оперативного
обліку необхідно встановити наступне:

чи відповідає він поставленим вимогам;

чи проводиться обробка, накопичення та представлення даних для потреб
оперативного управління господарсько-фінансовими процесами на всіх
рівнях управління;

чи забезпечується управлінський персонал своєчасними і достовірними
даними бухгалтерського та статистичного обліку.

При перевірці стану оперативного обліку особлива увага звертається на
якість оформлення первинної документації, своєчасність її подання до
бухгалтерії, правильність заповнення реквізитів, обсяг відображених
операцій, правильність проставлених шифрів тощо. Одночасно вивчається,
хто саме з облікових працівників приймає первинні документи від
посадових та матеріально відповідальних осіб, освіта такого працівника,
стаж роботи і чи може він надавати практичну допомогу особам, які
складають первинні документи.

Перевірка організації архіву облікової інформації. В кінці звітного
періоду, обов’язково наприкінці року, всі документи повинні бути
зброшуровані в папки, пронумеровані, підписані і здані до архіву для
зберігання (при цьому на підприємстві повинно бути спеціальне, належним
чином обладнане для зберігання документів, службове приміщення).

Бухгалтерія повинна вести описи архівних справ (папок) по роках,
складати акти про знищення документів, по яких закінчився термін
зберігання, встановлений чинним законодавством. При зберіганні облікової
інформації на машинних носіях в наявності повинно бути не менше 2-3-х
копій на дискетах, повинні дотримуватись терміни перезапису інформації.
З архіву документи повинні видаватись тільки з дозволу головного
бухгалтера.

Без підпису головного бухгалтера грошові та розрахункові документи
вважаються недійсними та не повинні прийматися до виконання, тобто
головний бухгалтер мас контролювати їх зміст.

Список використаних джерел.

Ф.Ф Бутинець Аудит – Житомир: ПП „Рута”, 2002

Б.Ф. Усач Аудит. – Київ.: „Знання — Прес”, 2002.- 222с.

М.Т. Білуха Курс аудиту. – Київ.: „Вища школа”, 2000.-573с.

Л. І. Федулова Управління аудиторською діяльністю // Бухгалтерський
облік і аудит. -1999.-190с.

В.С. Рудницький Методологія і організація аудиту. – Тернопіль:
Економічна думка, 2000.- 192с.

Похожие записи