ВСТУП.

З 16 листопада голова, нашої, держави виклав основні напрями
покращення економіки України. Україні були прописані: сильна державна
влада, протекціонізм внутрішнього ринку та відміна ПДВ.

Зокрема президентом було сказано:

“Ми одними з перших серед постсоціалістичних країн ввели ПДВ, не
маючи для цього ніяких передумов. Результат відомо: було нанесено
болючий удар по фінансам суб’єктів господарювання. Цей закон продовжує
здійснювати свій негативний вплив й зараз”

Зараз ми бачимо актуальність обговорення теми ПДВ. ПДВ є одним з
шляхів надходження у бюджет держави грошей. Беручи до уваги вищесказане
і аналізуючи те що сказав Президент, можна сказати, що держава приділяла
велику увагу ПДВ. В результаті, постраждали суб’єкти підприємницької
діяльності (СПД), їхні доходи падали, а звідси впав і рівень ВВП. Тож
можна зробити висновок, що неправильна політика лише одного важеля
нанесла вагомого гальмування розвитку економіки країни. Відміни ПДВ у
нашій країні СПД давно чекали, оскільки прибутку стане більший, життя
стане кращим, тому що платити будуть більше від того, що забирати будуть
менше.

Фіскальна необхідність ПДВ.

Існують два види; акцизів — універсальні та специфічні. ПДВ е
одним із різновидів універсальних акцизів. Специфічні акцизи виникли
набагато раніше, ніж універсальні. Характерними їх рисами є обмежений
перелік товарів, по яких вони стягуються, та диференційовані ставки по
окремих групах товарів. Історія універсальних акцизів бере початок лише
в нашому столітті, від специфічних вони відрізняються універсальними
ставками на всі групи товарів та ширшою базою оподаткування.

Поширення універсальних акцизів зумовлене рядом чинників. Широка
база оподаткування забезпечує стійкі надходження в бюджет, які не
залежать від змін в уподобаних споживачів та асортименті реалізованих
товарів. Універсальні ставки полегшують контроль податкових органів за
правильністю сплати податку. Універсальні акцизи доволі нейтральні до
процесів ціноутворення, оскільки податковий тягар рівномірно
розподіляється між усіма групами товарів. Недоліком цього виду акцизів є
підвищення під Їхнім впливом загального рівня цін у країні, де вони
вводяться або де на них підвищуються ставки, а також регресивність у
соціальному аспекті.

У податковій практиці існують, три форми універсальних акцизів:

податок з продажу у сфері оптової або роздрібної торгівлі: податок з
обороту та ПДВ. Об’єктом оподаткування податку з продажу у ланках
оптової чи роздрібної торгівлі є валовий дохід на кінцевому етапі
реалізації чи виробництва товарів, тобто, оподаткування провадиться лише
один раз, на одному ступені руху товарів.

Податок з обороту також стягується з валового обороту, але вже
на всіх ступенях руху товарів. Із цим пов’язаний значний недолік
податків цієї групи — кумулятивний ефект, який полягає в тому, що в
об’єкт оподаткування включаються податки, котрі були сплачені раніш, на
попередніх етапах руху товарів. ПДВ сплачується на всіх етапах руху
товарів, але об’єктом оподаткування виступає вже не валовий оборот, а
добавлена вартість, що зберігає переваги податку з обороту, але в той
самий час ліквідує його головний недолік — кумулятивний ефект.

ПДВ дуже поширений у країнах Західної Європи. В Україні, як уже
згадувалося. ПДВ був введений у 1992 p. Чому саме цей податок набув
такої популярності? Розглянемо його переваги та недоліки.

ПДВ має високу ефективність із фіскальної точки зору. Широка
база оподаткування, яка включає не тільки товари, але й роботи і
послуги, забезпечує надійність та стабільність бюджетних надходжень від
цього податку. Універсальні ставки полегшують як обчислення податку для
його платників, так і контроль податкових органів за правильністю та
своєчасністю сплати останнього. Стягнення ПДВ на всіх етапах руху
товарів, робіт, послуг має наслідком рівномірний розподіл податкового
тягаря між усіма СПД. Крім того, оподаткування добавленої вартості, а не
обсягу реалізації, сплата податку пропорційно вартості, знову створеній
саме на цьому етапі виробництва товару, наближають ПДВ до прямих
податків з точки зору прогресивності об’єкта оподаткування.

Недоліками ПДВ є значний його вплив на загальний рівень цін та
регресивність, особливо щодо малозабезпечених верств населення.

Обчислення та стягнення ПДВ потребують чіткого визначення
об’єкта оподаткування — добавленої вартості. Вона є часткою повної
вартості товару чи послуги. Повна вартість товару чи послуги має такі
складові частини:

по-перше, вартість сировини та матеріалів, а також послуг виробничого
характеру, що відносяться на собівартість; по-друге, заробітна плата
працівників, які займаються виготовленням цього товару чи наданням
послуги; по-третє, прибуток. Очевидно, що перша складова частина
вартості товару чи послуги не залежить від зусиль виготовлювача, вона
суто арифметичне включається в певну вартість товар чи послуги. У свою
чергу, заробітна плата і прибуток є тими частинами повної вартості, які
створюються на цьому етапі в процесі виробництва, а тому є добавленою
вартістю. Обчислити її обсяг можна двома методами: перший — від повної
вартості відрахувати вартість сировини матеріалів та. послуг виробничого
характеру: другий — скласти величини заробітної плати і прибутку,
найзручнішим, а тому найпоширенішим методом є перший, він застосовується
в нашій державі. Обчислення добавленої вартості на кожному етапі
виробництва товарів і надання послуг дає змогу уникнути подвійного
оподаткування і створює умови для рівномірного включення податку в ціни
товарів та послуг, на всіх етапах їх виробництва й реалізації.

Четвертий метод обчислення ПДВ дістав назву податкового кредиту.
Саме він, свого часу прийнятий країнами Європейського Союзу (ЄС) при
запровадженні ПДВ, найпоширеніший у практиці оподаткування. Його
переваги над іншими методами полягають у наступному: немає необхідності
в обчисленні величини добавленої вартості, завдяки чому полегшується
контроль не тільки податкових органів, але й самих платників за
правильністю обчислення ПДВ; крім того, це дає змогу встановлювати
менший інтервал між строками сплати податку, а в платників виникає
заінтересованість у правильному визначенні суми податку, який вони
сплачують постачальникам та виконавцям робіт.

Для обчислення ПДВ може застосовуватись як одна, так і декілька
ставок. З точки зору податкової адміністрації найкраще мати єдину
уніфіковану ставку, щоб полегшити контроль за стягненням податку. Але,
як правило, існують декілька ставок нарізні групи товарів; що
зумовлюється соціально-політичними чинниками.

В Україні порядок обчислення і сплати регламентується такими
документами:

Декретом Кабінету Міністрів України «Про ПДВ » від 26 грудня
1992р.№ 14-92;

Декретом Кабінету Міністрів України «Про внесення змін та
доповнень до деяких декретів Кабінету Міністрів України про податки» від
ЗО квітня 1993 p. № 43-93;

Законом України «Про внесення змін до декретів Кабінету
Міністрів України «Про ПДВ » та «Про акцизний збір»» від 19 листопада
1993 p.;

Інструкцією Головної державної податкової інспекції України
«Про порядок обчислення і сплати ПДВ » від 10 лютого 1993 р: № 3 та ін.

Якщо здійснювати оцінку ПДВ, який стягується в Україні, слід
зазначити його ефективність лише у фіскальному аспекті. В умовах
відсутності об’єктивних чинників, таких, зокрема, як розвинуті ринкові
відносини, система автоматизованого контролю тощо, переваги цієї форми
оподаткування не проявляються.

Платниками ПДВ є всі юридичні особи та громадяни, які
здійснюють від свого імені виробничу чи іншу підприємницьку діяльність
на території України, незалежно від форм власності та господарювання
(мал. 1). Єдиним обмеженням, що виключає СПД з числа платників ПДВ є
обсяг реалізації вироблюваних ними товарів ; якщо його величина не
перевищує 100 мінімальних розмірів заробітної плати на рік, вони не є
платниками податку на додану вартість. Такий порядок застосовується з
тієї причини, що податкові інспекції просто не в змозі ефективно
контролювати стягнення цього податку із значної кількості невеликих
платників, які до того ж не дають суттєвих сум додаткових надходжень
податків до бюджету. Тому із фіскальної точки зору оподаткування цих
суб’єктів підприємницької діяльності може виявитися неефективним:
по-перше, видатки на стягнення ПДВ із цих платників можуть перевищити
надходження від них; по-друге, у цих платників більше можливостей для
того, щоб ухилитися від даного податку.

До юридичних осіб—платників податку на додану вартість —
належать:

підприємства, організації, філіали, відділення і відокремлені
підрозділи підприємства (організації) та інші суб’єкти підприємницької
діяльності, що знаходяться на території України, мають розрахункові
рахунки в установах банків і самостійно реалізують товари, виконують
роботи та надають послуги. Це підприємства, створені на основі
законодавства України;

міжнародні неурядові організації, міжнародні об’єднання, іноземні
юридичні особи, які здійснюють від свого імені виробничу чи іншу
підприємницьку діяльність на території

України. Це — підприємства та організації, створені на основі
законодавства інших країн. Якщо такі СПД не мають розрахункових рахунків
в установах банків України, а також постійних представництв в Україні,
ПДВ сплачується покупцями товарів, замовниками робіт.

Мал. 1. Платники ПДВ.

До фізичних осіб — платників ПДВ — відносять громадян України та
іноземних громадян, які займаються виробничою чи іншою підприємницькою
діяльністю на території України. Якщо такі іноземні громадяни не мають
розрахункового рахунку в установах банків України, та порядок сплати ПДВ
аналогічний.

За згодою підприємства виконавця робіт та відповідною гарантією
замовника платником податку може виступати іноземна юридична чи фізична
особа, що виконувала роботи. Для цього вона зобов’язана у встановленому
порядку зареєструватися в державній податковій інспекції за місцем
виконання робіт як платник ПДВ. У разі несплати до бюджету ПДВ по
виконаних роботах іноземною юридичною чи фізичною особою податок
сплачується замовником за казаних робіт.

Для обчислення податку на додану вартість застосовується
ставка 16,67% причому тільки до обороту, що включає в себе суму податку.
Ставка 29% застосовується при включенні ПДВ у ціни реалізованих товарів.

ПДВ з відповідними ставками — 21,875% був введений в Україні в
1992 р. На що спиралися законодавці, вибравши саме такий розмір ставок?
Вони виходили насамперед із необхідності формування доходів бюджету в
достатньому обсязі. Напередодні введення ПДВ, у 1991 p. існували два
непрямі податки— з обороту і з продажів, за рахунок яких формувалася
значна частина бюджетних надходжень. Тому при визначенні ставок ПДВ,
який вводився замість указаних податків, відштовхувалися від суми
доходів, які надходили в бюджет від податків з обороту і з продажів.
Поділивши суму оподатковуваного обороту на суму податкових надходжень,
які необхідно було одержати за рахунок ПДВ, і визначили розмір ставки.

У 1993 p. Україна впровадила нові ставки ПДВ—16,67%—для
визначення суми ПДВ і 20% — для включення ПДВ у ціни реалізації. Та в
Україні ці ставки проіснували недовго, і з 15 травня 1993р. обчислення
ПДВ знову почало проводитися за відповідними ставками 21,875% і 28%, що
було зумовлено необхідністю збільшення податкових надходжень в умовах
надзвичайно великого дефіциту бюджету. З 1995 p. ПДВ пропонується
сплачувати за ставками 16,67% і 20% відповідно;

Об’єктами оподаткування є обороти з реалізації товарів, робіт,
надання послуг, крім їх реалізації на експорт.

Товаром у податковій практиці вважається предмет, виріб,
продукція, тепло енергія, газ, вода, нерухоме майно, включаючи будинки і
споруди. Слід підкреслити, що при реалізації товарів об’єктом
оподаткування є обороти з відвантаження не тільки товарів власного
виробництва, але й придбаних. Якщо при реалізації товарів власного
виробництва об’єкт оподаткування—весь оборот з реалізації цих товарів,
та при реалізації придбаних товарів різниця між цінами реалізації
товарів і цінами їх придбання, включаючи суму ПДВ. Об’єктом
оподаткування при реалізації імпортованих товарів, які були придбані за
іноземну валюту, є їх митна вартість та різниця між цінами їх реалізації
за національну валюту України та митною вартістю. Для визначення митною
вартості іноземна валюта перераховується у валюту України за курсом
Національного банку України, що діє при розрахунках по
зовнішньоекономічних операціях на день подання вантажної митної
декларації.

Об’єктом оподаткування по роботах, що виконуються юридичними
особами, створеними згідно із законодавством інших країн, та іноземними
громадянами, які здійснюють від свого імені виробничу чи іншу
підприємницьку діяльність на території України і не мають розрахункових
рахунків в установах банків України, а також постійних представництв в
Україні, є обсяг виконаних робіт у національній валюті України.

З метою мінімізації ухилення від ПДВ до об’єктів оподаткування
також відносять:

1) обороти з реалізації товарів без оплати їх вартості всередині
підприємства для потреб власного споживання, витрати на які не
відносяться на собівартість виробництва, а також для своїх працівників:

2) обороти з передачі, товарів без оплати їх вартості в обмін на інші
товари:

3) обороти з передачі безплатно або з частковою оплатою товарів іншим
підприємствам або громадянам;

4) обороти з реалізації предметів застави, включаючи їх передачу
заставоутримувачу при невиконанні забезпеченого заставою зобов’язання.

У громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, об’єктом
оподаткування є чистий дохід, який вираховується як різниця між сумою
виручки від реалізації товарів і фактичними матеріальними витратами
(включаючи податок на додану вартість) на виробництво вказаних товарів.

Особливу увагу треба звернути на ті обороти, які не належать до
об’єкта оподаткування:

1) внески, паї та інші цільові фінансові ресурси, проведені за рахунок
коштів, залишених у розпорядженні підприємств, що об’єднуються за
договорами для фінансування капіталовкладень, спрямованих на збільшення,
обсягів виробництва, виконання спеціальних програм і завдань;

2) членські внески та відрахування на утримання негоспрозрахункових
підприємств (трестів, об’єднань, концернів, асоціацій, спілок тощо).
Наприклад, якщо на основі трьох взаємопов’язаних між собою, підприємств
створюється концерн, основним завданням якого є координація діяльності
підвідомчих йому підприємств та яке не має на меті отримання прибутку,
то концерн фінансує свої видатки за рахунок коштів, які перераховують
йому підвідомчі підприємства, і вони в цьому випадку не є об’єктом
оподаткування ПДВ для цього концерну:

3) добровільні внески та пожертвування на благодійні цілі некомерційним
благодійним організаціям;

4) надходження у державні цільові фонди;

5) державні дотації , субсидії, компенсації та суми ПДВ, які
використовуються для регулювання цін на окремі види
сільськогосподарської продукції, що реалізується державі.

Слід звернути увагу також на те, що оподаткуванню підлягають не
тільки обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), але й кошти
одержані від підприємців-покупців на власні потреби
підприємств-постачальників. Ці кошти не враховуються на рахунку 46
«Реалізація», а відносяться на рахунки 87 «Фонди економічного
стимулювання», 88 «Фонди спеціального призначення», 96 «Цільове
фінансування, та інші цільові надходження». Кошти, які надійшли на ці
рахунки і не підлягають оподаткуванню ПДВ, визначені вище. Чому кошти,
одержані підприємствами на власні потреби, включаються в об’єкт.
оподаткування? Насамперед з метою зменшення для платників ПДВ можливості
ухилення від нього.

Перш ніж навести перелік пільг, які діють згідно із
законодавством України, зупинимось ось на яких питаннях: чому на відміну
від інших держав цей перелік є досить поширеним, та що мають на меті
законодавці, вводячи ту чи іншу, пільгу?

Оскільки ПДВ включається в ціни товарів та послуг, остільки він
є ціноутворюючим чинником. Якщо ж деякі товари та послуги звільняються
від оподаткування, це повинно привести до зниження цін на них. Хто
заінтересований у зниженні цін? Насамперед покупці, бо вони несуть на
собі основний податковий тягар. Крім того, у цьому заінтересовані і
продавці та виготовлювачі продукції, оскільки в них з’являється
можливість за рахунок зниження цін збільшити обсяг реалізованої
продукції в кількісному виразі. Отже, звільнення від ПДВ має на меті два
основних завдання: по-перше. захист інтересів малозабезпечених верств
населення та стимулювання виготовлення окремих видів товарів.

В Україні перелік товарів та послуг, які звільняються від ПДВ,
є досить поширеним. Основна причина полягає в тому, що податок
стягується лише за однією ставкою, яка до того ж є доволі високою, на
відміну від інших країн, де ПДВ, як правило, стягується за кількома
ставками. У багатьох розвинутих країнах предмети першої необхідності
оподатковуються за ставками, нижчими від основної, завдяки чому перелік
товарів, які звільняються від податку, є набагато меншим.

Розглянемо перелік деяких товарів (робіт, послуг), які не
оподатковуються ПДВ у нашій державі.

Від ПДВ звільняються:

1) експорт товарів (робіт; послуг), включаючи послуги транспортування,
навантаження, розвантаження, перевантаження товарів, що експортуються,
на транзит іноземних вантажів включаючи транзитні послуги через
територію України;

Не підлягає оподаткуванню тимчасовий експорт товарів для обробки
їх за кордоном із наступним поверненням.

У випадках, коли оплату продукції в іноземній валюті здійснює
посередник, що має; заборгованість у національній валюті України
вантажоотримувачу, покупцю, замовнику тощо. платником податку на додану
вартість є цей посередник;

2) товари і послуги, призначені для офіційного використання іноземних
дипломатичних і прирівняних до них представництв, а також для особистого
використання дипломатичного та адміністративно-технічного персоналу цих
представництв включаючи членів їх сімей, які живуть разом із ними, якщо
аналогічне звільнення передбачене для України іноземною державою;

3)вугілля,вугільні брикети, збагачене вугілля — концентрат та промислові
продукти, які за технологією одержуються після переробки добутого
вугілля на вуглезбагачувальних фабриках, реалізуються як вугільна
продукція та електроенергія;

4) вартість робіт із будівництва, реконструкції та реставрації культових
споруд, що проводяться за рахунок пожертвувань;

5) вартість робіт із ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що
виконуються за рахунок коштів бюджету (пільга надається за умови
документального підтвердження джерела фінансування робіт, яке видається
відповідним фінансовим органом);

6) реалізація Національному банку України для державної скарбниці
дорогоцінних металів, каменів та інших коштовностей;

7) роботи з благоустрою, що виконуються за рахунок бюджету: озеленення
парків, скверів, бульварів, садів спільного користування та елементів
малих архітектурних форм при них, а також зелених насаджень на вулицях і
дорогах; оснащення зовнішніми електромережами і спорудами вуличного
освітлення, включаючи лінії електропередач до 1000 В. апаратуру
диспетчерського зв’язку; експлуатація міських вулиць та доріг (земляних
полотен, проїзних частин, тротуарів, пішохідних і велосипедних доріжок,
дощової каналізації, засобів організації дорожнього руху, мостів,
естакад, шляхопроводів, транспортних і пішохідних тунелів, водостічних і
дренажних насосних станцій, горизонтальних і вертикальних дренажів,
протизсувних споруд, підпірних стінок), включаючи виконання робіт з
утримання поточного, середнього і капітального ремонтів вулично-шляхової
мережі і споруд на ній, які виконуються власними силами або підрядним
способом за рахунок коштів бюджету;

8) прання білизни для лікарень, шкільних та дошкільних установ,
навчальних закладів та інших бюджетних установ;

9) вартість робіт з будівництва об’єктів соціальної сфери й житла;

10) продукти, дитячого харчування та дитяче харчування, що реалізується
молочними кухнями;

11) дитячі, журнали і газети, учнівські зошити та підручники. Доходи, що
одержані від розміщення реклами в указаних журналах і газетах,
оподатковуються на загальних підставах;

12) науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, що проводяться
за рахунок державного бюджету, а також проектно-розвідувальні роботи.
При цьому від податку на додану вартість звільняються науково-дослідні і
дослідно-конструкторські роботи та теми, що виконуються за договорами як
із міністерствами та концернами, так і з іншими організаціями, яким
виділяються кошти на оплату таких робіт із державного бюджету. При
виконанні вказаних робіт від сплати податку звільняються не тільки
головні організації, але й їхні співвиконавці. У договорах на виконання
таких робіт повинна бути вказівка на їх фінансування за рахунок коштів
бюджету.

Пільга надається за умови забезпечення обов’язкової щорічної
реєстрації відкритих науково-дослідних і дослідно-конструкторських
робіт, а також захищених дисертацій та представлення інформаційних карт
про виконання етапу або закінчення робіт (постанова Кабінету Міністрів
України від 31 березня 1992 p. № 162);

13) послуги у сфері освіти: курси, гуртки, секції, студії та уроки
(незалежно від того: хто їх проводить), що оплачуються учнями (дітьми до
18 років або їхніми батьками);

14) державні, митні та інші збори, які повністю сплачуються до бюджету.
Суми коштів, які отримуються на умовах оплати за видачу ліцензій, за
реєстрацію та інші уповноваженими на те організаціями міністерствами,
відомствами, органами МВС і МЗС України, судовими та митними органами,
нотаріальними конторами та ін., які повністю не надходять до бюджету,
підлягають оподаткуванню на загальних підставах, після чого проводиться
розподіл таких коштів згідно з установленим порядком;

15) операції щодо страхування і перестрахування (крім страхових зборів,
пов’язаних із поставкою товарів, виконанням робіт, наданням послуг),
видачі та передачі позик;

16) операції, які стосуються обігу валюти, грошей і банкнотів, що є
законними засобами платежу, за винятком тих, які використовуються в
нумізматичних цілях, а також цінних паперів (акцій, облігацій,
сертифікатів, векселів та ін.); операції, які здійснюються за грошовими
вкладами, розрахунковими, поточними та іншими рахунками. Звільняється
від ПДВ реалізація поштових марок, крім колекційних, конвертів і
листівок з поштовими марками лотерейних білетів, марок державного мита
та інших знаків.

Операції з виготовлення і зберігання грошей, банкнотів, цінних
паперів, конвертів, листівок, білетів, марок, знаків оподатковуються ПДВ
на загальних підставах.

Не підлягають оподаткуванню обороти казино, гральних
автоматів, виграші за ставками на іподромах тощо.

В установах банків оподаткуванню підлягають послуги з
інкасації, консультаційні, рекламні та інші комерційні послуги й оренда
(лізинг), у тому числі сейфів;

17) театрально-видовищні (спектаклі, вистави, демонстрація кіно .
відеофільмів тощо), культурно-освітні заходи (лекторії, виставки творів
художників, народних умільців і т. д.) та спортивні послуги (спортивні
заходи — футбольні матчі, турніри, змагання тощо — підлягають
оподаткуванню);

18) товари спеціального призначення для інвалідів;

19) підприємства, а також громадяни, які займаються підприємницькою
діяльністю без створення юридичної особи, якщо обсяг реалізації їх
товарів (робіт, послуг) не перевищує 100 мінімальних розмірів заробітної
плати на рік;

20) путівки на санаторно-курортне лікування;

21)ритуальні послуги;

22) лікарські засоби та вироби медичного призначення які реалізуються
через аптечні установи;

23) послуги з утримання дітей у бюджетних дошкільних закладах:

24) підготовка та перепідготовка кадрів, що здійснюється за рахунок
бюджету:

25) послуги міського пасажирського транспорту (крім таксі) і т. д.

Слід звернути увагу на те, що при наявності, оборотів із
реалізації товарів (робіт, послуг), як звільнених, так і не звільнених
від оподаткування, підприємства та організації повинні вести окремий
облік зазначених товарів (робіт, послуг).

Таким чином, надання пільг з ПДВ має на меті кілька основних
завдань серед них такі, як стимулювання експорту, розширення
науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, розвиток
соціально-культурної сфери.

Відшкодування та кредитування податку.

Як уже згадувалося, обчислення ПДВ в Україні проводиться
методом, який дістав назву сальдового. Він полягає в тому, що для
обчислення суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету, величина
добавленої вартості не підраховується, а розмір податку обчислюється
шляхом віднімання від суми ПДВ по реалізованій продукції (товарах,
роботах, послугах) суми ПДВ, що сплачений постачальникам за виконані
роботи, надані послуги, придбані матеріальні ресурси і введені в
експлуатацію основні виробничі фонди. Якщо ж підприємство реалізує
товари, роботи, послуги, які не оподатковуються ПДВ, виникає
необхідність відшкодувати йому суми ПДВ котре воно сплатило
постачальникам. Термін “відшкодування” може означати:

по-перше, повернення із бюджету сум ПДВ за рахунок платника:

по-друге, зарахування сум ПДВ, які сплачені постачальникам, у
рахунок чергових платежів ПДВ;

по-третє, віднесення на собівартість сум ПДВ, що сплачені
постачальникам.

Порядок відшкодування податку на додану вартість розглянемо
передусім по товарах, роботах, послугах, які згідно з чинним
законодавством звільняються від ПДВ. Залежно від порядку відшкодування
ПДВ, що сплачений або, підлягає сплаті постачальникам за виконані
роботи, надані послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо, придбані,
і введені в експлуатацію основні виробничі фонди та взяті на облік
нематеріальні активи, розподілимо товари, роботи та послуги, які
звільняються від ПДВ на два блоки.

У1-й блок входять товари, роботи, послуги, які звільнені від
податку на додану вартість і зазначені в пунктах «а»—«д». Суми ПДВ, які
сплачені підприємствами — виготовлювачами таких товарів (робіт, послуг)
постачальникам, зараховуються в рахунок чергових платежів або
відшкодовуються з бюджетів за рахунок загальних надходжень доходів
щомісячно не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця (за умови
подання .декларацій до 10 числа). У разі подання підприємствами
декларацій після 10 числа відшкодування проводяться в 5-денний строк із
дня їх одержання. При цьому повернення додатку не проводиться за
декларацією, яка була подана після закінчення річного строку, за
наступним місяцем, в якому було одержано останню декларацію податковим
органом. При відшкодуванні сум із бюджетів декларації подаються у двох
примірниках.

Розглянемо деякі особливості порядку відшкодування ПДВ по
товарах, які входять у цей блок: це стосується дипломатичних та
прирівняних до них представництв.

Дипломатичні та прирівняні до них представництва для
відшкодування податку, сплаченого по товарах, придбаних у роздрібній
торговельній мережі членами дипломатичного й адміністративно-технічного
персоналу цих представництв, включаючи членів їх сімей, що проживають
разом із ними, подають у відповідні податкові інспекції розрахунки і
товарні чеки магазинів на здійснені закупки. Сума податку, що підлягає
поверненню, розраховується представництвами за відповідними ставками в
процентах від вартості товарів (при наданні послуг з їх доставки,
пакування тощо — також від вартості послуг), указаної в товарних чеках.
Виплата сум податку проводиться за рахунок загальних надходжень цього
податку установами банку по чеках і висновках фінансових органів,
виписаних на підставі переданих із податкових інспекцій розрахунків.
Керівники фінансових органів і податкових інспекцій можуть вирішувати
питання про встановлення декадних строків (15-го, 25-го, 5-го)
відшкодування сум ПДВ у розмірі 1/3 суми відшкодувань за попередній
місяць.

З товарів (робіт, послуг), які відповідно до підпунктів “е”
— “х” (див. Пільги щодо ПДВ) звільняються від оподаткування суми ПДВ,
що сплачені або підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи,
надані послуги, за придбані матеріальні ресурси, паливо, відносяться на
собівартість товарів (робіт, послуг), а ПДВ, що сплачений або підлягає
сплаті постачальникам за придбані основні виробничі фонди і
нематеріальні активи, покривається за рахунок відповідних джерел їх
придбання.

Таким чином, відшкодування сум ПДВ, сплачених постачальникам із
бюджету, проводиться лише щодо частини товарів (робіт, послуг),
звільнені від цього податку. Стосовно іншої частини товарів (робіт,
послуг) звільнених від оподаткування, відшкодування ПДВ, сплаченого
постачальникам із бюджету, не проводиться, а ці суми ПДВ відносяться на
витрати виробництва та обігу.

По товарах (роботах, послугах), які не звільнені від податку
на додану вартість, суми ПДВ, сплачені постачальникам відносяться на
розрахунки з бюджетом і з бюджету на відшкодовуються, навіть якщо суми
податку, що сплачені або підлягають сплаті постачальникам за виконані
роботи, надані послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо придбані і
введені в експлуатацію основні виробничі фонди та взяті на облік
нематеріальні активи перевищують суми податку, одержані від покупців за
реалізовані товари (роботи, послуги). В цьому випадку сума перевищення
податку враховується в наступних звітних періодах при визначенні
платежів до бюджету.

Зверніть увагу: на розрахунки з бюджетом податок на додану
вартість відноситься тільки тоді, коли сума цього податку в
розрахункових документах указана окремим рядком. Крім цього, якщо при
придбанні за: національну валюту України товарів (робіт, послуг),
сировини, матеріалів, комплектуючих виробів застосована ставка, вища за
20%, сума перевищення податку на розрахунки з бюджетом не відноситься.

Постачальники при поверненні від покупців товарів проводять
коригування раніше сплачених сум податку. Відключення вказаних сум
проводиться після відображення обліку відповідних операцій, якщо не
минув річний строк з дня надходження їх у бюджет.

Термін кредитування податку означає, що підприємству
надається право відстрочити сплату податків на деякий час за певних
умов, визначених законодавством. В Україні кредитування ПДВ проводиться
тільки для підприємств із сезонним характером виробництво залежно від
залишків невикористаних товарів. Указані підприємства для одержання
кредитування сум податку на додану вартість, сплаченого при придбанні
товарів, у строки, встановлені для подання місячних декларацій по ПДВ;
подають у двох примірниках відповідним податковим органам розрахунки сум
кредитування податку на додану вартість за встановленою формою. При
поверненні кредиту в бюджет розрахунки подаються в одному примірнику.

Кредитування ПДВ із бюджетів здійснюється за рахунок
загальних надходжень податку на додану вартість фінансовими органам й
згідно з переданими податковими іншими інспекціями розрахунками з
позначкою «до кредитування податку щомісячно у 6-денний строк після
одержання розрахунку сум кредитування податку, шляхом перерахування
належної суми на розрахунковий рахунок підприємства. У такі самі строки
провадиться повернення кредиту до бюджету, але не пізніше 20 числа
місяця, наступного за звітним. При реорганізації (ліквідації)
підприємства наданий кредит повертається до бюджету або стягується у
безспірному порядку під час ліквідації. За користування коштами на
кредитування ПДВ проценти не сплачуються.

2. Порядок ведення податкового обліку та декларування ПДВ.

Обчислення суми ПДВ проводиться за ставкою 16,67% до обороту, що включає
суму ПДВ. Ставка 16,67 % є похідною від ставки 20% і її розмір
розрахований таким чином. Якщо ми маємо кінцеву ціну реалізації, яка
включає ПДВ, для визначення суми податку насамперед необхідно обчислити
ціну без суми ПДВ, тобто тільки собівартість та прибуток (і акцизний
збір по підакцизних товарах). Таким чином, для визначення суми ПДВ
застосовується формула:

ПДВ = Ц х (20/120). у свою чергу 20/120 = 0,1667. або 16.67%.

Обчислення податку на додану вартість проводиться: за ставкою 16,67% до
оподатковуваного оборогу (тобто до обороту, що включає суму ПДВ).

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету,
визначається як різниця між сумою податку, одержаного від покупців за
реалізовані товари (роботи, послуги), і сумами податку, що сплачені або
підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, послуги, придбані
матеріальні ресурси, паливо, вартість яких відноситься на витрати
виробництва й обігу відповідно до основних положень про склад витрат, та
податку за придбані та введені в експлуатацію основні виробничі фонди
(згідно з класифікацією) і взяті на облік нематеріальні активи (вартість
майнових та інших прав. «ноу-хау», ліцензій та ін.).

Зверніть увагу: суми податку, що сплачені або підлягають сплаті
постачальникам за виконані роботи, послуги, придбані матеріальні
ресурси, паливо, вартість яких відноситься на витрати виробництва й
обігу, та податку за придбані і введені в експлуатацію основні виробничі
фонди і взяті на облік нематеріальні активи до витрат виробництва й
обігу не належать.

Таким чином, порядок обчислення суми податку на .додану вартість, що
підлягає сплаті в бюджет, можна представити у вигляді схеми, яка включає
кілька етапів.

1-й етап.

Формування ціни реалізації виробника, що включає ПДВ та акцизний збір (
по підакцизних товарах).

собівартість (у тому числі матеріальні

витрати без суми ПДВ)

Х1,20= Ціна реалізації покупних

товарів, що включає

суму ПДВ

прибуток

сума акцизного збору

сума надбавок до цін згідно з чинним “ законодавством

2-й етап

.

Обчислення суми ПДВ по реалізованій продукції що одержана від покупців
товарів

Ціна реалізації товарів (робіт, послуг), що включає ПДВ та акцизний збір
оподатковуваний оборот Х0,1667= сума ПДВ. одержана від покупців товарів

3-й ЕТАП

Перший варіант

Визначення суми ПДВ. Що сплачена або підлягає сплаті постачальникам по
матеріальних витратах, основних виробничих фондах, та нематеріальних
активах.

сума, що підлягає сплаті або сплачена постачальникам за виконані роботи
послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо. Вартість яких відноситься
на витрата виробництва включаючи ПДВ

Х0,1667= сума ПДВ. одержана від покупців товарів

вартість придбаних і Введених в експлуатацію основних виробничих фондів
(включаючи ПДВ)

вартість взятих на облік матеріальних активів (включаючи ПДВ)

Другий варіант

суми витрат, що вказані в першому варіанті, але без включення

до них суми ПДВ (тобто суми витрат, що відносяться на собівартість та
інші джерела фінансування).

Х0,20=Сума ПДВ по вказаних витратах.

4-й етап

ОБЧИСЛЕННЯ СУМИ ПДВ. ЩО ПІДЛЯГАЄ СПЛАТІ В БЮДЖЕТ

Слід підкреслити, що порядок визначення суми податку на додану вартість,
викладений вище. стосується лише підприємств, які займаються
виготовленням товарів (робіт, послуг), Для підприємств, що одержують
свої доходи у вигляді різниці в цінах, порядок визначення ПДВ, що
підлягає сплаті до бюджету, дещо інший:

1-й ЕТАП

ФОРМУВ

АННЯ ЦІНИ РЕАЛІЗАІЇ ПОКУПНИХ ТОВАРІВ

купівельна ціна товарів, що не включає ПДВ Ціна реалізації покупних

торговельна націнка, що х 1,20 = товарів, що включає включає витрати
обігу та прибуток, суму ПДВ ціна реалізації

2-й ЕТАП

ОБЧИСЛЕННЯ СУМИ ОПОДАТКОВУВАНОГО ОБОРОТУ ТА СУМИ ПДВ

Ціна реалізації покупних — Купівельна ціна. = Оподатковуваний товарів,
що включає суму що включає ПДВ оборот або ПДВ валовий доход

Валовий дохід Х 0,1667 = сума ПДВ по одержаному валовому доходу Надалі
обчислення суми ПДВ. що підлягає сплаті в бюджет, проводиться так само.
як і в першому випадку.

Отже. існують два основних методи обчислення суми податку на додану
вартість залежно від виду діяльності підприємства, саме тому встановлені
два види декларації по податку на додану вартість, які підприємства
подають у податкові інспекції. Декларацію за формою №1 подають
підприємства, які займаються виготовленням товарів (робіт, послуг),
декларацію за формою №2 —- підприємства, які займаються торгівельною,
заготівельною, оптовою, постачальницько-збутовою та посередницькою
діяльністю. У випадках, коли підприємство поряд із виробничою Діяльністю
Займається і торгівельно-посередницькою, обчислення ПДВ проводиться
окремо по кожній діяльності (з поданням окремих декларацій за формою №1
та №2).

Існують деякі особливості в обчисленні суми ПДВ по придбаних та
введених в експлуатацію основних виробничих фондах та взятих на облік
нематеріальних активах. Так, сума ПДВ розподіляється, удвох випадках:

1) якщо основні виробничі фонди використовуються одночасно для
здійснення різних видів діяльності, щодо яких подаються декларації за
формами №1 та №2:

2) якщо підприємства одночасно, реалізують товари (роботи і послуги),
які підлягають і не. підлягають оподаткуванню.

Методика розподілу єдина для обох випадків і полягає в наступному: сума
ПДВ по придбаних та введених в експлуатацію основних виробничих, фондах
та взятих на облік нематеріальних активах розподіляється по різних видах
діяльності та по оподатковуваних і неоподатковуваних товарах (роботах,
послугах), виходячи з питомої ваги різних видів діяльності або
оподатковуваних товарів у загальному обсязі реалізації товарів (робіт,
послуг). При цьому за підсумками роботи в поточному році здійснюється
кінцевий перерахунок результатів розподілу вказаних сум ПДВ, який
відображається у декларації за грудень поточного року.

Щодо знов Побудованих (створених) підприємств застосовується вказаний
вище порядок розподілу сум податку по придбаних і введених в
експлуатацію основних виробничих фондах та взятих на ооіік матеріальних
активах із кінцевим перерахунком за перший календарний рік з по частку
ді’.льності такого підприємства.

Зверніть увагу на порчдок визначення суми ПДВ, яка підлягає сплаті до
бюджету. якщо сировина, матеріали та інші вироби купуються за іноземну
валюту, адже ПДВ “ сплачується не тільки в Україні, але й в інших
державах (у тому числі в державах колишнього СРСР). У цьому випадку сума
ПДВ за придбані сировину, матеріали не зменшує суму ПД8, яка належить
сплаті до бюджету, а разом із вартістю цих матеріалів та сировини
відноситься на витрати виробництва й обігу, тобто на собівартість
виробництва відноситься митна (закупівельна) вартість сировини,
матеріалів та ін.

Не виключається із загальної податкової суми. що підлягає
сплаті до бюджету. податок із товарів (робіт, послуг), використаних на
невиробничі потреби. Сплата податку з товарів (робіт, послуг),
використаних на невиробничі потреби, провадиться за рахунок відповідних
джерел фінансування. Розглянемо це положення детальніше. Сума ПДВ за
сплачені постачальникам сировину, матеріали, комплектуючі та ін.. які
використовуються ‘

для потреб основної діяльності, відноситься на зменшення суми ПДВ,
належної до сплати в бюджет по реалізованій продукції в момент їх оплати
постачальникам або коли вони взяті на облік. Отже. ці матеріальні
ресурси можуть ще й не бути використані для потреб основної діяльності,
а податок на додану вартість по них уже зменшиз суму ПДВ, належну до
сплати в бюджет. Далі, припустимо, що ці ресурси використовуються не для
потреб основної діяльності (тобто списуються не на собівартість, а на
інші джерела фінансування, наприклад, на ремонт у дитячому садку, що
знаходиться на балансі цього підприємства, за рахунок прибутку, або ці
ресурси продаються). У цьому випадку необхідно на суму ПДВ. сплачену
постачальникам по цих матеріалах, збільшити суму податку на додану
вартість, належну до сплати в бюджет, і провести ії в обліку за рахунок
відповідних джерел фінансування (прибутку, фондів економічного
стимулювання тощо).

При встановленні строків сплати податку на додану вартість до бюджету
для юридичних осіб визначальною є середньомісячна сума ПДВ, обчислена за
IV квартал минулого року. При цьому в розрахунок не беруться стан,
обчислені по перерахунках податку за попередні роки, а також суми
нарахованої пені.

Після визначення середньомісячної суми податку за IV квартал минулого
року по кожному платнику податкові інспектори можуть установити для них
строки сплати ПДВ до бюджет} в такому порядку:

а) при середньомісячній сумі податку на додану вартість за ІУ квартал
минулого року понад Ю&в’в-млн. грн, ПДВ сплачується подекадне: 15. 25
числа: поточного місяця і 5 числа наступного. В ці строки підприємство
сплачує, авансові платежі, які визначаються виходячи з однієї третини
податку за останньою місячною декларацією. 15 числа наступного місяця
сплачується різниця між сумами податку, нарахованої о за місячною
декларацією і сумами податку, сплаченого декадними платежами.

Якщо обчислена в місячній декларації сума ПДВ буде більшою від суми
податку. сплаченого декадними платежами доплата податку за результатами
перерахунку проводиться не пізніше строку, встановленого для подання
місячної декларації (тобто до 15 числа наступного місяця).

У випадках, коли сума податку, сплаченого декадними платежами, буде
більшою, ніж сума, обчислена в місячній декларації, від’ємна різниця, за
відсутності в платника недоїмки по платежах до бюджету, на підставі
письмової заяви повертається платнику у 5 — денний строк з дня подання
заяви або зараховується в рахунок наступних плате/ків.

б) при середньомісячній сумі податку на додану вартість за IV квартал
мит лого року до 10 млн. грн. ПДВ сплачується один раз на місяць, не
пізніше 15 чгсла місяця, наступного за звітним, виходячи з фактичної
реалізації. У такі ж самі строки, ні.’-.а-‘іежно від середньомісячної
суми платежу, ПДВ сплачується підприємствами Міністерства шляхів
сполучення України. Державного комітет) України по зв’язку. Міністерства
цивільної авіації України.

Якщо строки подання декларацій, а відповідно і строки сплати податку за
ці періоди припадають на вихідний (неробочий) або святковий день. вони
переносяться на перший робочий тень після вихідного або святкового дня.

Новостворені підприємства, а також підприємства, які раніше не були
платниками податку на додану вартість, сплачують податок, виходячи з
фактичного обороту за кожний місяць (тобто один раз на місяць незалежно
від суми податку). Після закінчення тримісячного строку з дня створення
підприємства обчислюється середньомісячна сума ПДВ за ці три місяці, і
надалі строки сплати податку визначаються виходячи з цієї суми згідно з
порядком, викладеним више. Керівники податкових інспекцій в деяких
випадках можуть переносити строки подання декларацій та строки сплати
ПДВ для окремих платників на 5 днів.

Зверніть увагу: датою здійснення обороту (реалізації) вважається день
надходження коштів на розрахунковий рахунок підприємств, а по експорту
товарів (робіт, послуг) — день надходження коштів в іноземній валюті на
розрахунковий рахунок підприємств. При безплатній передачі або обміні
товарів, виконанні робіт, наданні послуг (у тому числі і при бартерних
операціях у галузі зовнішньоекономічної діяльності) днем здійснення
обороту є день їх передачі (відвантаження, виконання, надання).

Декларації, складені не за встановленою формою і не підписані керівником
і головним бухгалтером підприємства-платника, вважаються неподаними і
повертаються платникам для доопрацювання.

Таким чином, ми розглянули порядок визначення строків сплати та подання
декларацій для юридичних осіб. Дещо інший порядок застосовується для
громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без створення
юридичної особи: ці платники повинні протягом року щоквартально до 15
березня, 15 травня, 15 серпня і до 15 листопада приносити до бюджету
авансові платежі в розмірі 1/4 суми річних платежів. Річна сума
авансових платежів визначається на основі суми податку, сплаченого за
минулий календарний рік, або на основі планових сум доходу в поточному
році. До 15 березня року. наступного за звітним платник податку повинен
подати до податкової інспекції декларацію про фактично одержані доходи,
на основі якої обчислюється сума ПДВ за звітний рік. Якщо сума податку,
сплаченого авансовими платежами, менша від суми податку, обчисленого за
декларацією за звітний період, платнику необхідно до 15 березня внести в
бюджет від’ємну різницю; відповідно якщо ця сума більша — різниця
підлягає поверненню платнику за його письмовою заявою.

f. Податковий облік ПДВ

Податковий облік є різновидом господарського обліку . Податковий
облік-це науково обгрунтована система спостереження, відображення,
узагальнення та контролю за змінами . які мають місце в податковому
процесі. Предметом податкового обліку є податковий процес. Податковий
облік здійснюється за допомогою наступних методів:

1. Відображення усіх господарських операцій в первинних документах і
реєстрах податкового обліку та їхня оцінка:

2. Подвійний запис операцій і система рахунків;

3. Проведення періодичної та річної інвентаризації коштів на рахунках і
в розрахунках податкових зобов’язань;

4. Узагальнення інформації у балансі.

Податковий облік в органах ДПСУ є основним засобом формування
інформаційних потоків , що забезпечує повне і точне відображення
виконання Державного бюджету України, а також контролює надходження і
використання фінансових ресурсів відповідно до функціональної, відомчої
та економічної податкової класифікації.

Податковий облік ПДВ є братом бухгалтерського обліку ПДВ. Звідси
Податковий облік ПДВ це контроль фіскальних органів за відображенням
усіх господарських операцій по ПДВ в первинних документах і облік
реєстрації платників ПДВ в податкових органах та їх оцінка і аналіз.

Ведення податкового обліку ПДВ здійснюється податковими органами на
основі фінансової звітності із оподатковуваного обороту підприємств,
їхньої діяльності.

Оподатковуваний оборот з відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих
послуг обчислюється виходячії з їхньої вартості за вільними цінами і
тарифами- державними фіксованими та регульованими цінами і тарифами, що
включають податок на додану вартість за встановленою ставкою. Деякі
особливості властиві визначенню оподатковуваного обороту при реалізації
товарів (робіт, послуг) за державними фіксованими та регульованими
цінами (тарифами): він обчислюється за вирахуванням фактично наданих
торговельних (оптово-збутових) знижок.

До оподатковуваного обороту включаються також суми грошових коштів (крім
коштів у вільно конвертованій валюті), одержаних підприємствами за
реалізовані ними товари (роботи, послуги) у вигляді безоплатної
фінансової допомоги або призначених для поповнення фондів спеціального
призначення, формування статутного фонду, збільшення прибутку та інших
власних потреб (див. Об’єкт оподі.л кування).

Оподатковуються також обороти з реалізації конфіскованого, безхазяйного
майна. скарбів і скуплених цінностей: суми (крім сум штрафів), що
надходять на підставі рішень судових та інших органів з розгляду спорів,
стягненні з осіб. які винні в розкраданні. нестачах, псуванні і
пошкодженні товарів. При стягненні сум з таких осіб оподатковуваний
оборот вираховується виходячи з вільних цін. які діють у торгівлі на
момент визначення сум, що) підлягають стягненню, а по товарах, на які
встановлено державні фіксовані та регульовані ціни. — виходячи з цих
цін.

Слід звернутії увагу на визначення оподатковуваного обороту по
підакцизних товарах. оскільки сума акцизного збору включається в
оподатковуваний оборот податку на додану вартість. Крім того, в
оподатковуваний оборот входить плата за організацію програм телебачення
і радіо-мовлення у встановлених розмірах, а також суми інших надбавок до
цін (тарифів), bo передбачені чинним законодавством. До оподатковуваного
обороту включаються державні, митні та інші збори, крім тих, які
повністю надходять до бюджету’, а також страхові та інші збори,
пов’язані з поставкою товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Існ\тоть деякі особливості при визначенні оподатковуваного обороту по
товарах (роботах, послугах), які обмінюються на території України і
передаються безплатно або з частковою оплатою їх вартості (включаючи
натуральну оплату праці) чи використовуються всередині підприємства для
потреб, не пов’язаних з виробничою діяльністю. Ці особливості ми
розглянемо залежно від того. є ці товари (роботи, послуги) власними чи
покупними.

І.Якщо обмінювані на території України товари (роботи, послуги) власного
виробництва передаються безплатно або з частковою оплатою (включаючи
натуральну оплату праці). оподатковуваний оборот обчислюється виходячи з
рівня державних фіксованих та регульованих цін (тарифів), що включають
фактичну собівартість і прибуток на подібні товари (роботи, послуги),
котрі склалися за той місяць, у якому відбувся обмін товарами (роботами,
послугами). За відсутності реалізації таких товарів (робіт, послуг) у
даному місяці оподатковуваний оборот визначається за середніми вільними
(ринковими) цінами по підприємству за попередній звітний період.

При використанні всередині підприємства товарів власного виробництва для
потреб, не пов’язаних із виробничою діяльністю, оподатковуваний оборот
обчисляється виходячи з вартості таких або аналогічних товарів- а в разі
відсутності такої вартості — із собівартості. визначеної у день
здійснення — обороту. При виконанні робіт чи наданні послуг .для власних
потреб, не пов’язаних з виробничою діяльністю, та при натуральній оплаті
праці роботами (послугами) власного виробництва оподатковуванням
оборотом є сума витрат на їх виконання.

Таким чином, оподатковуваним оборотом по товарах (роботах, послугах)
власного виробництва залежно від напрямку їх подальшого використання є
або повна вартість цих товарів (що включає собівартість та прибуток) або
їх собівартість (сума витрат на їх виконання).

2. При визначенні оподатковуваного обороту по покупних товарах
насамперед треба звернути увагу на те. що він не може бути меншим за
купівельну ціну цих товарів. У випадках подальшої реалізації (обміну)
покупних сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, устаткування тощо
за цінами, які менші від цін придбання, від’ємна різниця між сплаченим
постачальникам податком на додану вартість і одержаним з покупців
покривається за рахунок коштів, що залишились у розпорядженні
підприємства.

Дещо інший порядок визначення оподатковуваного обороту при продажу за
цінами, нижчими від цін придбання, обміні, безплатній передачі основних
виробничих фондів

а) якщо основні виробничі фонди були придбані до 6 січня 1993 p..
оподатковуваним оборотом є їх балансова вартість:

б) якщо основчі виробничі фонди були придбані після 6 січня 1993 p..
оподатковуваний оборот визначається виходячії з їх балансової вартості з
урахуванням фактичного зносу

При обміні покупними товарами оподатковуваний оборот визначається на
базі їх купівельної ціни.

Розглянемо тепер особливості визначення оподатковуваного обороту
торговельних. заготівельних, оптових, постачально-збутових та інших
підприємств, що надають торговельно-посередницькі послуги.

Оподатковуваним оборотом у зазначених вище підприємств є сума валового
доходу. одержаного у вигляді різниці між цінами реалізації товарів
(робіт, послуг) і цінами, за якими вони проводять розрахунки з
постачальниками, включаючи суми ПДВ (надбавок. націнок, знижок,
винагород, зборів тощо). Націнки, надбавки, знижки, винагороди, збори
застосовуються до вартості товарів з податком на додану вартість

Розглянемо на прикладі, як визначається оподатковуваний оборот по
товарах, що були придбані за валюту України.

Приклад. Підприємство придбало 10 холодильників за ціною 62р0 тис. грн.
за кожний, включаючи ГЇДВ. на загальну суму буоО тис. грн. Потім 5
холодильників були реалізовані за ціною 8300 тис. грн. за штуку.
включаючі] ПДВ, а ше 5 — за ціною 4tf)0 тис. грн. Загальна сума
реалізації становить 62000 тис. грн. (5 Х ЗЗрО^-і-з Х 4100). або суму
закупки. Оскільки оподатковуваний оборот по покупних товарах не може
бути нижчим за купівельну ціну ного обчислення, проводиться таким чином:
5 шт. Х 83/30 тис. грн — 5 шт.х 6200 тис.грн.=105,00 тис. грн.: сума ПДВ
— 1750 тис, грн. (10500 тис.грн.х 0.1667).

По імпортних товарах об’єктом оподаткування є їх митна вартість з
урахуванням фактично сплачених сум митних зборів і мита (по підакцизних
товарах — з урахуванням сум акцизного збору), ввезених для власних. І
виробничих потреб, для реалізації у вільному обігу, а також ре
експортованих товарів, імпортованих тимчасово та на правах комісії. При
подальшому продажу імпортних товарів об’єктом оподаткування є різниця
між цінами їх реалізації та митною вартістю з урахуванням сум митних
зборів, мита. ПДВ та акцизного збору.

У підприємств громадського харчування оподатковуваний оборот по
товарах, які реалізуються через роздрібну торговельну мережу без
додаткової переробки, обчислюється таким самим чином, як і в
торговельних підприємств. По продукції власного виробництва
оподатковуваним оборотом; є різниця між цінами реалізації продукції
власного виробництва і цінами, за якими вони оплачують продукти та
сировину, включаючи ПДВ. При цьому в калькуляцію продукції власного
виробництва продукти та сировина також включаються за цінами,
виплачуваними постачальникам з урахуванням податку иа додану вартість.

Бухгалтерський облік розрахунків із бюджетом по податку на
додану вартість ведеться на рахунку 68 «Розрахунки з бюджетом»,
субрахунок «Розрахунки по податку на додану вартість». За дебетом цього
рахунку відображаються: по-перше, суми ПДВ, що сплачені або підлягають
сплаті постачальникам за виконані роботи, надані послуги. придбані
матеріальні ресурси, паливо, які відносяться на витрати виробництва й
обігу, а також за придбані і введені в експлуатацію основні виробничі
фонди та нематеріальні активи, які використовуються у виробництві
продукції (робіт, послуг); по-друге, суми ПДВ. перераховані до бюджету.

За кредитом рахунку відображаються суми податку на додану
вартість по відвантажених товарах (роботах, послугах), що включаються до
складу виручки від реалізації, а також суми ПДВ з одержаних від
підприємств-покупців коштів на власні потреби
підприємств-постачальників, які не занесені на рахунок «Реалізація».
Крім цього, за кредитом відображаються суми податку” по матеріальних
цінностях- що використовуються для невиробничих потреб. Таким чином,
кредитове сальдо за рахунком 68 показує Суму заборгованості бюджету по
ПДВ. дебетове — суму надлишку по податку, перерахованому до бюджету, або
суму перевищення податку на додану вартість, сплаченого постачальникам
за матеріальні ресурси і т. ін. над сумою ПДВ. одержаного від покупців
за реалізовану продукцію (роботи.послуги).

Розглянемо детальніше- як відображаються в бухгалтерському
обліку суми податку на додану вартість по різних операціях. Покупці
(замовники) суми ПДВ. що сплачені або підлягають сплаті постачальникам
за виконані роботи надані послуги, придбані матеріальні ресурси, паливо,
придбані і введені експлуатацію основні виробничі фонди та нематеріальні
активи, які. використовуються у виробництві продукції (робіт, послуг),
відображають за дебетом рахунку 68 кредитом рахунків 60 «Розрахунки з
постачальниками і підрядниками», 76 “Розрахунки з різними дебіторами і
кредиторами” тощо.

Зверніть увагу: в попередньому прикладі суми ПДВ не відносяться на
рахунки обліку виробничих авансів: вони не відносяться також на
собівартість продукції (робіт, послуг), а відображаються на рахунку 68
«Розрахунки з бюджетом». Але існують винятки з цього порядку, зокрема
суми податку на додану вартість, що сплачене або підлягають сплаті
постачальникам за виконані роботи, надані послуги за придбані
матеріальні ресурси, нематеріальні активи, введені в експлуатацію
виробничі фонди, що використовуються для виконання операцій, звільнених
від податку згідно з підпунктами «е»—«х» (див. Пільги щодо ПДВ).
включаються до їх вартості та відображаються за дебетом рахунків обліку
виробничих запасів, затрат на виробництво, капіталовкладень та
нематеріальних активів.

Сума податку на додану вартість по відвантаженнях товарах
(роботах, послугах) включається до складу виручки від реалізації (тобто
відображаються в обліку по кредиту рахунку 46 «Реалізація»). Надалі сума
ПДВ виділяється Із суми виручки від реалізації та відображається
постачальником за дебетом рахунку 46 «Реалізація» і «кредитом рахунку
68.

Дещо інший порядок відображення в бухгалтерському обліку ПДВ
підприємствах торгівлі, постачання, громадського харчування. Так, сума
податку на додану вартість по товарах, що надійшли від постачальників,
вони відображають разом із вартістю товару за дебетом рахунку 41
«Товари» у кореспонденції з рахунком 60.

Отже. ми розглянули два основних джерела на рахунки яких
відносяться податок на додану вартість: це собівартість та розрахунки з
бюджетом, існує ще одне джерело покриття ПДВ: прибуток, що залишається в
розпорядженні підприємства. Для його відображення використовуються
рахунки 81 «Використання прибутку». 87 «Фонди економічного
стимулювання». 88 «Фонди спеціального призначення». 96 «Цільове
фінансування та цільові надходження».

На рахунок цих фондів ПДВ відноситься у трьох випадках:

1) якщо матеріальні цінності які були придбані для потреб виробництва,
використовуються для невиробничих потреб. У цьому випадку сума ПДВ по
таких матеріальних цінностях відображається, за кредитом рахунку 68 у
кореспонденції з дебетом рахунків обліку джерел відшкодування витрат,
пов’язаних з невиробничими проблемами (зазначені вище рахунки):

2) при безплатній передачі товарів (робіт послуг) іншим підприємствам
або громадянам суми податку на додану вартість, включаючи суми податку
по матеріальних ресурсах. основних виробничих фондах, сплачуються за
рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства з
відображенням за дебетом рахунку 81 і кредитом рахунку 68:

3) при одержанні від підприємств покупців (замовників) коштів на власні
потреби підприємств-постачальників. ПДВ із цих сум відображається
останніми за дебетом рахунку 51 і кредитом рахунку 68.

Приклад 1. Матеріали, які були придбані для виробничих потреб і с>ма ПДВ
з яки\ відображена за дебетом рахунку 68. витрачаються на ремонт
дитячого садка, що переб> ває на балансі підприємства, в сумі 50000 грн.
В облік”}’ ця операція відображається:

Д 87 (і т. ін.) К 05 50000 Д87(…) К68 10000

(50000 X 0.20)

При визначенні суми ПДВ застосовується ставка 20%, тому то в обліку
вартість цих матеріалів відображається без податку на додану вартість,

Приклад 2. Матеріали, які були придбані для виробничих потреб

і сума ПДВ з яких була відображена за дебетом рахунку 68. використані
для невиробничих

потреб на суму 2000 тис. грн. В обліку це відображається:

Д81 К05 2000 тис Д81 К68 400 тис

(2000 Х 0,20)

Суми податку на додану вартість по придбаних основних невиробничих
фондах включаються до їх вартості (тобто не відносяться на розрахунки з
бюджетом, як по основних виробничих фондах).

Розглянемо тепер, як відображається в обліку податок на додану вартість
по будівельно-монтажних роботах замовників (забудовників). Тут треба
розрізняти два види — залежно від способу виконання будівельно-монтажних
робіт: 1) підрядного: 2) господарського (тобто безпосередньо самим
підприємством).

У першому випадку замовники (забудовники) суму. ПДВ по виконаних
підрядчиками будівельно-монтажних роботах та устаткуванню, що не
потребує монтажу, відображають за дебетом рахунку 33 «Капітальні
вкладення по устаткуванню, що потребує монтажу, і будівельних,
матеріалах та конструкціях — за дебетом рахунку 07 «Будівельні матеріали
та устаткування до установки».

Приклад. Підприємство перерахувало ремонтно-будіведьному управлінню за
виконані будівельно-монтажні роботи по спорудженню складського
приміщення 18 млн грн.. у тому числі податок на додану вартість — 3
млн.гри. Ця операція знайде відображення:

ДЗЗ К51 18млн.

Таким чином, у цьому випадку ПДВ на розрахунки бюджетом не відноситься,
а покривається за рахунок відповідного джерела фінансування.

У другому випадку при виконанні будівельно-монтажних робіт господарським
способом. податок на додану вартість відображається за дебетом рахунку
33 у кореспонденції з кредитом рахунку 68, тобто підприємства, які
виконують будівельно-монтажні роботи для власних потреб, повинні
обчислити ПДВ і перерахувати його до бюджету. Об’єктом оподаткування в
цьому випадку є собівартість виконаних робіт. Сума податку, яка підлягає
оплаті, до бюджету, визначається я-ї різниця між сумою податку
обчисленого виходячи із фактичних витрат на будівельно-монтажні
(ремонтні) роботи, і сумою податку, сплаченого по будівельних матеріалах
та устаткуванню, що потребує монтажу, які використані на виконання таких
робіт.

Кредитове сальдо на рахунку 68 (різниця між сумою податку за
відвантажені товари (роботи, послуги) і сумою податку, що сплачена або
підлягає сплаті постачальникам за придбані матеріальні ресурси (роботи,
послуги), введенні в експлуатацію основні виробничі фонди, нематеріальні
активи) перераховується у бюджет і відображається за дебетом рахнк\ 65 і
кредитом рахунку 51 “Розрахунковий рахунок»

Підприємства із сезонним характером виробництва, які проводять
кредитування ПДВ, зараховані на розрахунковий рахунок кошти на
кредитування податку відображають за дебетом рахунку 51 і кредитом
рахунку 95 «Інші позикові кошти» субрахунок 4 «Кредитування податку на
додану вартість». Повернення кредиту відображається підприємствами
зворотними записами.

Таким чином, ми розглянули порядок відображення в обліку операцій,
пов’язаних із податком на добавлену вартість. Звернемо увагу на порядок
складання розрахункових та відвантажувальних документів.

Що стосується розрахункових (платіжних) документів за реалізовані товари
(роботи. послуги), то в них сума податку повинна вказуватись окремим
рядком, а при звільненні їх від податку в зазначених документах робиться
позначка «Без ПДВ». Якщо в розрахункових (платіжних) документах сума
податку не відокремлена або не зроблена позначка «Без ПДВ», вони не
повинні прийматися установами банків для виконання. Контроль за
виконанням банками цього правила здійснюють податкові інспекції.

У всіх випадках відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг),
включаючи продаж за готівку, за бартерними операціями, в обов’язковому
порядку складаються рахунки-фактури, накладні, акти, реєстри тощо, в
яких указуються: дата складання, назви й адреси постачальника та
покупця; кількість ціна і сума ПДВ по кожній позиції окремо.

У журналах-ордерах, відомостях, машинограмах та інших регістрах
бухгалтерського обліку по заготівлі матеріалу і реалізації продукції
(робіт, послуг) сума ПДВ повинна виділятися в окрему графу на підставі
розрахункових документів.

3, Контроль ФІСКАЛЬНИХ органів за справлянням ПДВ і відповідальність
платників

Платники податку на додану вартість та їх службові особи несуть
відповідальність за правильність обчислення і своєчасність сплати
податку до бюджету відповідно до чинного законодавства України. Контроль
за правильністю обчислення і своєчасністю сплати ПДВ здійснюється
податковими інспекціями згідно із Законом України «Про державну
податкову службу в Україні».

Існують два етапи перевірок декларацій по податку на додану вартість:
камеральна, та документальна. Камеральна перевірка (без виходу на
підприємство) проводиться податковим інспектором у момент одержання
декларації з використанням бухгалтерської звітності про
фінансово-господарську діяльність підприємств. Зокрема, перевіряється
взаємо погодженість різних форм, звітності (відповідність сум ПДВ.
відображених у формі №2, яка є додатком до балансу, та відображених у
деклараціях за звітний рік). При цьому слід звернути увагу на те, що
форма №2 бухгалтерської звітності ведеться наростаючим підсумком з
початку року. а декларації по ПДВ складаються щомісячно (щоквартально).
Надалі перевіряється відповідність декларації по додатку на додану
вартість за звітний період, останній декларації за попередній звітний
період, зокрема по сумах перевищення ПДВ, що сплачений або підлягає
сплаті постачальникам, (підрядникам), над сумою ПДВ. одержаного від
покупців за попередній період, яка буде враховуватись у звітному
періоді. Таке ж порівняння проводиться по розрахунках сум кредитування
ПДВ по підприємствах із сезонним характером виробництва.: Останній етап
— перевірка правильності арифметичних підрахунків у поданій декларації.
Якщо в результаті камеральної перевірки помилок в обчисленні ПДВ не
встановлено, перевірена декларація передається інспектору з обліку для
відображення в особовому рахунку платника. Якщо буде виявлено, що
платежі ПДВ підлягають сплаті в більшій сумі, ніж указано в декларації,
сплата донарахованих сум проводиться у 6-денний строк з дня надіслання
податковим органом повідомлення про доплату. При зменшенні обчислених до
сплати сум податку сума різниці зараховується платнику до чергових
платежів або повертається йому на підставі письмової заяви.

Документальні перевірки декларацій по податку на додану вартість
проводяться податковим інспектором з виходом на підприємство у строки,
встановлені, керівниками податкових органів, але не рідше одного разу на
два роки. а по платниках податку, які сплачують декадні платежі.—не
менше одного разу на рік.

При документальній перевірці податкові інспектори використовують
банківські та розрахункові (вивантажувальні) документи, а також дані
аналітичного та синтетичного бухгалтерського обліку, зокрема відомість №
16«Реалізація». журнали-ордери № 2. З, 6. 8 та головну книгу.

Основна мета документальної перевірки — визначити правильність
відображення у головній книзі оборотів по дебету і кредиту рахунку 68
«Розрахунки з бюджетом», субрахунок «Податок на додану вартість» та їх
відповідність сумам, відображеним у податкових деклараціях за період, що
перевіряється.

Передусім розглянемо порядок перевірки оборотів по дебету рахунку 68:

1. СУМИ ПДВ. сплачені за придбану сировину, матеріали та інші
товарно-матеріальні цінності, відносяться на дебет рахунку 68 тільки в
тому випадку, якщо вони використовуються для потреб основної діяльності.
Якщо ж ідеться про потреби невиробничого характеру, податок на ДОДАНУ
вартість слід віднести на рахунок відповідних джерел фінансування
(прибутку і т. ін.). Для перевірки цього використовуються банківські та
розрахункові док\-менти, за якими перевіряється, які саме матеріальні
цінності були оплачені, та журнал-ордер №6. за яким ‘

установлюється, за рахунок яких джерел фінансування віднесений ПДВ по
відповідних матеріальних ресурсах.

2. Сума ПДВ, що сплачена за роботи та послуги, відноситься на дебет
рахунку 68 тільки тоді, якщо їх вартість відноситься на витрати
виробництва (обігу). Отже. сума ПДВ. сплачені за роботи, послуги,
джерелом фінансування яких не є собівартість, повинні відноситися на
рахунок відповідних джерел фінансування. Для перевірки використовуються
банківські документи та журнал-ордер № 6;

3. При перевірці правильності віднесення на дебет рахунку 68 податку,
сплаченого за придбані основні фонди, слід визначити:

а) чи належать ці фонди, згідно з класифікацією, до основних виробничих
фондів (адже ПДВ по невиробничих фондах на дебет рахунку 68 не
відноситься);

б) коли ці фонди були введені в експлуатацію (податок по придбаних, але
не введених в експлуатацію основних виробничих фондах на дебет рахунку
68 не відноситься);

4. При перевірці торговельних підприємств необхідно звернути увагу на
те, що при придбанні ними товарів для подальшого перепродажу їх вартість
відображається в облік}’ на рахунку 41 «Товари» разом із податком на
додану вартість, сплаченим постачальникам за цей товар; тобто суми ПДВ,
сплачені постачальникам ,та розрахунки з бюджетом не відносяться (дебет
рахунку 68).

Дуже уважно слід перевіряти віднесення на дебет рахунку 68 податку по
сировині. матеріалах, (роботах, послугах), якщо вони використовуються
для виробництва товарів (робіт, послуг), які згідно з чинним
законодавством звільняються від сплати ПДВ. Так, податок, сплачений
постачальникам, відноситься на розрахунки з бюджетом тільки при
виробництві товарів (робіт, послуг), зазначених у пунктах «а»—«д» . При
виробництві товарів (робіт, послуг), зазначених у пунктах «е» — «х’>.
ПДВ. сплачений постачальникам. відноситься на собівартість, а за
придбані основні фонди і нематеріальні активи — покривається за рахунок
відповідних джерел їх придбання, тобто не відноситься на дебет рахунку
68.

Перевірка правильності відображення в декларації оборотів за дебетом
рахунку 68 проводиться з використанням журналу-ордера № 6 за рахунками
62 «Розрахунки з покупцями і замовниками». 60 «Розрахунки з
постачальниками і підрядчиками», 76 «Розрахунки з різними дебіторами і
кредиторами» та розрахункових, (платіжних) документів.

Розглянемо порядок перевірки оборотів по кредиту рахунку 68.

1. Насамперед перевіряється повнота оборотів з відвантаження робіт та
надання послуг. Для цього, використовуються: відомість -N”16 (з
відвантаження та реалізації товарів), товарно-транспортні накладні на
відвантаження готової продукції та ПОКУПНИХ товарно-матеріальних
цінностей, банківські (журнал-ордер .№ 2) та касові документи
(журнал-орден № 1). якщо реалізація була за готівку.

2. За кредитом рахунку 68 відображаються також суми податку, сплачені за
придбану сировину, матеріали та інші товарно-матеріальні цінності, які
використовуються для потреб невиробничого характеру. Пов’язано це з тим.
що ці матеріальні ресурси відображаються в обліку без ПДВ, який
відноситься на дебет рахунку 68. Отже, при сплаті постачальникам за ці
ресурси сума ПДВ. яка підлягає сплаті до бюджету, зменшується, а при
використанні їх на невиробничі потреби на цю суму ПДВ повинна бути
збільшена сума ПДВ, належна до сплати в бюджет, за рахунок відповідних
джерел фінансування. Для цього необхідно перевірити обороти за дебетом
рахунків, на які відносяться затрати невиробничого характеру (рахунки
81. 87, 96 тощо). Якщо на ці рахунки списувалися матеріальні цінності
або роботи, послуги, слід перевірити, чи

віднесені відповідні суми ПДВ по цих витратах. Для цього достатньо
перевірити дані головної книги за дебетом відповідних рахунків.

3. Перевірці підлягає також правильність відображення за кредитом
рахунку 68 суми ПДВ по реалізації основ них виробничих і невиробничих
фондів (детальніше порядок підрахунку ПДВ по цих операціях див.
Особливості обчислення ПДВ по окремих платниках і товарах, роботах,
послугах).

4. За кредитом рахунку 68 відображаються суми ПДВ із коштів, які
отримало

підприємство на власні потреби від своїх покупців (замовників) та які не
знайшли відображення на рахунку 46 «Реалізація». Для перевірки
віднесення ПДВ із цих сум на кредит рахунку 68 необхідно надходження
коштів на рахунки 87, 88, 96 тощо порівняти з тими сумами, які надійшли
на рахунковий рахунок (дебет 51 і кредит 87 рахунків), для чого
використовуються журнал-ордер № 2 та головна книга. Якщо ці суми
однакові, податок на додану вартість із цих сум не був обчислений.

Після перевірки правильності відображення оборотів за дебетом і кредитом
рахунку 68 перевіряється правильність арифметичного підрахунку оборотів
за цим рахунком, а також їх відповідність сумам ПДВ. відображеним у
деклараціях.

Надалі визначаються обгрунтованість застосування встановлених пільг по
податку на додану вартість на окремі товари, роботи, послуги, а також
своєчасність перерахування податку до бюджету згідно з установленими
строками.

В установах банків податкові інспекції перевіряють своєчасність
виконання доручень підприємств щодо перерахування з їх рахунків платежів
у бюджет, а також виконання вимог щодо складання підприємствами
розрахункових, платіжних документів, у яких в обов’язковому порядку
повинен указуватись окремим рядком ПДВ.

Якщо за результатами документальної перевірки встановлені порушення в
обчисленні податку на додану вартість, складається акт у двох
примірниках. Акт підписується податковим інспектором, керівником
підприємства та головним бухгалтером підприємства-платника. Один із
примірників акта залишається на підприємстві, другий наступного дня
після його підписання передається начальнику податкової інспекції для
прийняття рішення про застосування фінансових санкцій. Податкові органи
мають право накладати такі санкції:

а) У разі приховування (заниження) оподатковуваного обороту з платників
податку в доход бюджету стягуються с\’ма податку, вирахуваного із
заниженого прибутку, штраф у двократному розмірі нарахованої суми
податку, а при повторному порушенні протягом року — штраф у
п’ятикратному розмірі суми податку, обчислені із заниженого обороту і
штраф вносяться до бюджету за рахунок доходу, що залишається в
розпорядженні платника, в 10-денний строк від дня складання акта про
виявлення поруше’.іЬ:

б) на службових осіб. винних у приховуванні (заниженні) оподатковуваного
обороту, а також \ відсутності бухгалтерського обліку та веденні його з
порушенням установленого порядку, несвоєчасному поданні чи поданні за
невстановленою формою декларацій, розрахунків та інших документів,
пов’язаних з обчисленням і сплатою податку до бюджету, податковими
інспекціями накладається адміністративний штраф у розмірі від п’яти до
десяти розмірів мінімальної заробітної плати, а за ті ж самі дії.
вчинені повторно протягом року після-накладання адміністративного
штрафу.— в розмірі від десяти до п’ятнадцяти розмірів мінімальної
заробітної плати;

в) платники податку за неподання, несвоєчасне подання податковим органам
декларацій, розрахунків та інших документів, необхідних для нарахування
і сплати ПДВ. а також за неподання або несвоєчасне подання установами
банків платіжних доручень на перерахування ПДВ, сплач^тоть до бюджету
10-% належних сум податку;

г) своєчасно не сплачені суми податку стягуються за весь час
заборгованості бюджету з нарахуванням пені в розмірі 0.2 % із суми
недоїмки за кожний день прострочення (включаючи день сплати).

У випадках незгоди з фактами, які викладені в акті. керівники та інші
посадові особи підприємства подають письмові пояснення мотивів незгоди;
Рішення даного податкового органу можуть бути оскаржені в місячний строк
у вищестоящому податковому органі. У разі незгоди з рішенням, прийнятим
цим податковим органом, воно моє бути оскаржено в судовому порядку. У
випадках установлення фактів порушення законодавства, за які передбачено
кримінальну відповідальність, усі матеріали передаються правоохоронним
органам.

Надалі акт передається інспектору з обліку з метою відображення сум в
особовому рахунку платника.

PAGE

PAGE 21

PAGE 10

— PAGE 21 —

Похожие записи