.

Особливості відображення в обліку витрат на дослідження і розробки інтелектуальної власності (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
244 1851
Скачать документ

Реферат на тему:

Особливості відображення в обліку витрат на дослідження і розробки
інтелектуальної власності

Дослідження і розробка – пов’язані між собою етапи виробничого процесу,
між якими немає законодавчо визначеної чіткої межі. Положеннями
(стандартами) бухгалтерського обліку передбачено, що дослідження не
визнаються активом, а підлягають відображенню у складі витрат періоду.
Розробки ж капіталізуються і складають основу собівартості об’єкта.
Вивчення технологічного процесу доводить, що тривалість і вартість
розробок значно перевищує дослідження, однак статистичні дані інші. Це
вказує на те, що на практиці розмежувати ці два етапи досить складно,
тому собівартість об’єктів інтелектуальної власності реально не
визначається.

В обліку під дослідженнями розуміють заплановані підприємством
дослідження, які проводяться ним уперше з метою отримання і розуміння
нових наукових та технічних знань, розробка – застосування підприємством
результатів досліджень та інших знань для планування і проектування
нових або значно вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, процесі,
систем або послуг до початку їхнього серійного виробництва або
використання [1].

Аналізуючи МСФО, С.Е.Левін наводить наступні характеристики досліджень –
це отримання нових знань, пошук альтернативних матеріалів та процесів,
формулювання, оцінка та відбір альтернатив для покращення матеріалів,
технологій. Стадію розробок виокремлюють такі роботи як проектування,
конструювання моделей і зразків, інструменту, проектування і тестування
дослідної установки, альтернативних матеріалів [3, с.27]. Більшість
вчених у визначенні досліджень і розробок одностайні з розробниками
вітчизняних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

На нашу думку, основні характеристики процесу дослідження наступні:

– планується підприємством;

– має теоретичний характер;

– спрямування на отримання нових знань в певній галузі;

– використовуються тільки інформаційні джерела. 

Якщо проведена робота відповідає всім наведеним характеристикам – це
витрати на дослідження.

Для процесу розробок характерними є:

– застосування результатів дослідження;

– прикладний характер;

– спрямування на отримання нового продукту, процесу і т.д.;

– використання сировини і матеріалів.

Обліковці наголошують на труднощах при обліку розробок об’єктів
інтелектуальної власності власними силами  [4].

O

gd5o

обки». В зарубіжній літературі рекомендують всі витрати на дослідження і
розробки списувати на фінансові результати [2]. На нашу думку, якщо
метою дослідження є створення нового об’єкту інтелектуальної власності,
то їх доцільно обліковувати у складі активів на рахунку 15 «Капітальні
інвестиції» з обов’язковим зазначенням всіх витрат, якщо ні – відразу
списувати в дебет рахунку 94 «Інші операційні витрати». Після завершення
процесів дослідження і розробок всі витрати на рахунку 15 підлягатимуть
детальному аналізу і розподілу на дві групи: капіталізовані (залишаються
на дебеті рахунку 15) і списані на витрати (кореспонденція Дт 94 – Кт
15).

Обов’язковою умовою є ідентифікація всіх витрат по об’єктах, що можна
групувати у відомостях довільної форми. При формуванні собівартості
об’єкта інтелектуальної власності в кінці тривалого виробничого процесу
капіталізовані витрати на дослідження і розробку допоможуть відобразити
реальну вартість нематеріальних активів.

Для того, щоб накопичені витрати на розробку об’єкта інтелектуальної
власності капіталізувались у нематеріальний актив необхідно виконати
вимоги передбачені П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», а саме

– підприємство має намір, технічну можливість та ресурси для доведення
нематеріального активу до стану, в якому він придатний для реалізації
або використання;

– підприємство в змозі достовірно оцінити витрати, пов’язані  розробкою;

– ймовірне отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або
використання нематеріального активу.

Ще однією обов’язковою умовою є оформлення права на об’єкт
інтелектуальної власності. Тільки після виконання всіх цих вимог
розробки будуть відображатись у складі нематеріальних активів. Якщо хоча
б одна з них не виконується, то всі витрати списуються на фінансові
результати.

Наявність багатьох умов щодо віднесення витрат на дослідження та
розробку до активів підприємства вказує на доцільність затвердження
методичних рекомендацій щодо їх обліку відповідно до галузевих
особливостей на кожному етапі створення об’єктів.

Література:

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи»
затверджене наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999р. №242

Вемі Глен А. Шорт Деніел І. Основи фінансового обліку/ Пер. з англ.
О.Мінін, О.Ткач. – К.: Основи, 1999. – 943с.

Левин С.Е. Учет нематериальных активов в соответствии с МСФО//
Международный бухгалтерский учет. – 2004. – №6. – С.26-30.

О.Мороз, Ю.Єремейчикова і ін. Проблеми обліку об’єктів інтелектуальної
власності в Україні// Бухгалтерський облік і аудит. – 2005. – №2. –
С.23-29.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020