.

Особливості аудиту в туризмі (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
4 424
Скачать документ

Реферат на тему:

Особливості аудиту в туризмі

Київ 2016

Зміст

1. Поняття аудиту та аудиторської перевірки.

2.Особенности аудиту туристських організацій – туроператорів та
турагентів.

2.1. Аудит законодавчого та нормативного регулювання;

2.2. Аудит витрат і доходів;

2.3. Аудит валютних операцій;

3. Аудиторський висновок – основний економічний документ.

Аудит – це вид діяльності, що полягає в зборі й оцінці фактів, що
стосуються функціонування і положення організації, здійснюваний
компетентним незалежною особою. Він спрямований на зниження
інформаційного ризику, тобто ймовірності того, що у фінансових звітах
містяться хибні і неточні відомості для їх користувачів.

Мета аудиту туристської організації – формування і вираження аудитора
(аудиторської групи) про відповідність обліково-аналітичної підсистеми
положенням (вимогам) нормативно-правових документів, що регулюють
діяльність цієї організації.

Мета обумовлює завдання аудиту туристської організації:

· Критична оцінка структури управління туристської організації;

· Перевірка правильності формування облікової інформації про витрати,
витрати і доходи туристської організації;

· Вивчення особливостей обліку валютних операцій у туристської
організації;

· Всебічне дослідження стану та перспектив розвитку бухгалтерського
обліку – управлінського обліку;

· Перевірка організації та методики податкового обліку;

· Складання аудиторського висновку;

· Розробка рекомендацій щодо вдосконалення обліково-аналітичної системи.

Аудиторська перевірка туристської фірми – захід, що полягає в зборі,
оцінці і аналізі аудиторських доказів, що стосуються фінансового
положення туристського підприємства, і має своїм результатом
висловлювання думки аудитора про правильність ведення бухгалтерського
обліку і достовірності бухгалтерської звітності цього економічного
суб’єкта. При виявленні аудитором фактів невиконання економічним
суб’єктом вимог нормативних актів, він повинен більш ретельно вивчити
обставини, при яких були допущені порушення, а також оцінити, як
вплинуть виявлені порушення на достовірність бухгалтерської звітності.
Факти невиконання вимог нормативних актів повинні бути враховані
аудитором при складанні аудиторського висновку.

Аудиторські перевірки можуть бути ініціативними (на вимогу власників, за
рішенням керівного органу і т.д.) або обов’язковими. Відповідно до
статті 7 Федерального закону «Про аудиторську діяльність” обов’язковий
аудит це щорічна обов’язкова аудиторська перевірка ведення
бухгалтерського обліку та фінансової (бухгалтерської) звітності
організації або індивідуального підприємця. У туристських організаціях
аудиторська перевірка в основному ініціативного характеру, тобто
здійснюється на вимогу власника.

Аудиторська перевірка може бути повною, тобто охоплює всі розділи
бухгалтерського обліку, у відповідності з певною вибіркою, і частковою,
при якій перевіряються, за погодженням з керівництвом турфірми, тільки
частина розділів обліку.

Для проведення аудиторської перевірки туристська організація
представляє в основному наступні документи: ксерокопії свідоцтва про
державну реєстрацію, свідоцтва про постановку на податковий облік та
річного балансу і звіту про прибутки та збитки, надані в податкові
органи за період, що перевірявся, завірені печаткою та підписами в
оригіналі, статутні документи, копію наказу про призначення керівника і
головного бухгалтера, ксерокопії наявних ліцензій та дозволів, відомості
про розрахункові, валютних та інших рахунках у банках, відомості на
керівників і бухгалтерів, які мають право першого та другого підписів,
виписку з наказу, розпорядження або іншого документа про призначення
аудиторської перевірки, відомості про місцезнаходження організації та її
відокремлених структурних підрозділів, відомості про об’єкти нерухомості
і транспортних засобах, що перебувають у власності підприємства, копія
наказу про облікову політику за період, що перевірявся, головна книга,
вся первинна документація по рахунках, авансові звіти, рахунки- фактури,
книга покупок, книга продажів, договори, акти виконаних робіт.

В даний час застосовується безліч методик загального аудиту та аудиту
організацій різних форм власності та галузей, хоча в галузі туризму
розробок мало. Методика аудиту основних засобів і нематеріальних
активів, грошових коштів, коштів у розрахунках, позикових ресурсів та ін
в туристських організаціях така ж, як і для підприємств інших галузей.
Але в туристських організаціях є своя специфіка.

Розглянемо особливості аудиту законодавчого та нормативного регулювання,
витрат і доходів та валютних операцій туроператорів і турагентів.

Аудит законодавчого та нормативного регулювання.

У процесі вивчення системи нормативно-правового регулювання
організації-туроператорів аудитор з’ясовує, як застосовуються в суб’єкта
законодавчі акти, що регулюють діяльність туристських фірм, тобто чи
дотримуються встановлені правила.

Туристична діяльність та бухгалтерський облік в туризмі регламентується
федеральними законами та нормативними документами:

– Федеральний закон від 24.11.1996г. № 133-ФЗ «Про основи туристської
діяльності в РФ»;

– Постанова Уряду РФ від 11.02.2002г. № 95 «Про ліцензування
туроператорської та турагентської діяльності»;

– Наказ Державного комітету Російської Федерації по фізичній культурі і
спорту від 04.12. 1998р. № 102 «Методичні рекомендації з планування,
обліку і калькулювання собівартості туристського продукту і формування
фінансових результатів у організацій, що займаються туристичною
діяльністю»;

– Наказ Державного комітету Російської Федерації по фізичній культурі і
спорту від 08.06.1998г. № 210 «Про затвердження особливостей складу
витрат, що включаються до собівартості туристського продукту
організаціями, що займаються туристичною діяльністю»;

– Федеральний закон від 10.12.2003. № 173-ФЗ «Про валютне регулювання та
валютний контроль».

У хід перевірки аудитор повинен подивитися чи відповідає діяльність
турфірми нормативним документам. Необхідно перевірити обов’язкову
наявність ліцензій на туроператорську чи турагентську діяльність,
договорів з партнерами та клієнтами (туристами).

Організація-туроператор в ході своєї діяльності укладає договори набуття
права на послуги, купівлі-продажу, возмездного надання послуг, у тому
числі послуг готелю, перевезення, страхування, доручення, агентські
договори. Завдання аудитора полягає у правовій оцінці цих документів та
виявленні порушень та протиріч. В першу чергу встановлюється
відповідність назви договорів їх змістом. Потім перевіряється наявність
всіх умов, які повинні бути зафіксовані відповідно до цивільного
законодавства Російської Федерації. Досліджується правова форма кожного
з перерахованих договорів на предмет їх відповідності вимогам Цивільного
кодексу РФ. Необхідна також перевірка відповідності документів вимогам
Федерального закону «Про бухгалтерський облік».

Багато туроператорів здійснюють господарські операції з турагентами на
основі агентських договорів. Алгоритм перевірки такого договору включає
в себе візуальну оцінку відповідності назви змісту договору, перевірку
наявності всіх пунктів, передбачених цивільним та бухгалтерським
законодавством і вироблення пропозицій щодо вдосконалення форми даного
договору.

Аудит витрат і доходів. У цілому методика аудиту витрат і доходів
туроператорів і турагентів ідентична, але є деякі особливості.

Головна особливість полягає в тому, що турагенти застосовують Методичні
рекомендації з бухгалтерського обліку витрат, що включаються у витрати
обігу і виробництва, і фінансових результатів на підприємствах торгівлі
та громадського харчування. Тому аудитор повинен перш за все
ідентифікувати відповідність методики обліку витрат у турагента нормам
даних Методичних рекомендацій. Після цього слід з’ясувати, як
дотримуються положення інших регламентуючих документів.

В рамках фінансового обліку витрат аудитор встановлює відповідність
групування витрат туроператора вимогам Особливостей складу витрат, що
включаються до собівартості туристського продукту організаціями, що
займаються туристичною діяльністю. У відповідності з даним документом
витрати туроператора повинні бути згруповані за п’ятьма елементами:
матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні
потреби, амортизаційні відрахування, інші витрати. Крім того, витрати
класифікуються за двома основними ознаками:

за напрямками діяльності: витрати по звичайної діяльності,
позареалізаційні витрати, надзвичайні витрати;

за сферами діяльності: витрати, пов’язані з придбанням
матеріально-виробничих запасів, витрати, пов’язані з процесами
виробництва і управління.

Якщо у туроператора організована управлінська бухгалтерія, то аудитор
повинен провести окрему перевірку блоку обліково – аналітичної системи –
управлінського обліку. Аудит управлінського обліку проходить у кілька
етапів: юридична та економічна оцінка структури управлінської
бухгалтерії, вивчення внутрішньофірмових документів, що регламентують
діяльність і функції управлінської бухгалтерії, посадових інструкцій
працівників управлінської бухгалтерії.

Аудитор повинен перевірити порядок відображення витрат на рахунках
бухгалтерського обліку. Витрати на виробництво і реалізацію туристського
продукту повинні акумулюватися на рахунках 20 «Основне виробництво», 23
«Допоміжне виробництво», 25 «Загальновиробничі витрати», 26
«Загальногосподарські витрати» та ін Суми витрат залежно від
господарської ситуації відображаються за кредитом рахунків 60 «
Розрахунки і з постачальниками і підрядниками », 71« Розрахунки з
підзвітними особами », 76« Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами
»в кореспонденції з дебетом рахунків обліку витрат відповідно до
встановленого порядку.

Підсумковим етапом перевірки обліку витрат туроператора є розробка
рекомендацій щодо вдосконалення цієї ділянки обліково-аналітичної
системи. Доцільно розробити альтернативний внутрішньофірмовий документ –
Положення за складом витрат, що включаються до собівартості туристської
продукції (послуг), та формування фінансових результатів.

Далі перевіряється склад і методика обліку витрат туроператора. У
процесі аудиту необхідно згрупувати витрати в робочому документі
аудитора по трьох позиціях: витрати від звичайної діяльності,
позареалізаційні витрати та надзвичайні витрати. Вивчення складу витрат
туроператора відповідно до їх класифікації дозволить виявити порушення,
наприклад необгрунтованого зменшення суми прибутку звітного року.

У туроператорів виникають витрати за двома напрямками: на чартерні рейси
та створення нового туристичного продукту. У вартість витрат на чартерні
рейси включаються витрати, що виникають при покупці послуг фрахтування
всіх місць транспортного засобу або його частини (чартеру) в
організації-перевізника та придбання певної кількості місць у
транспортному засобі, який виконує регулярний чи чартерний рейс.

,

6

¤

?

$

&

(

*

,

¦

¦

&

-ї враховують ці витрати на дебеті рахунку 20 «Основне виробництво» і
кредиті рахунку 60 «Розрахунок з постачальниками і підрядниками», а слід
відносити на кредит рахунку 76 «Розрахунки з різними дебіторами і
кредиторами».

Аудитору слід звернути увагу на витрати на відрядження. Спочатку
перевіряється документація, що служить підставою для відрядження
працівників. До складу документації включаються наказ керівника про
відрядження, посвідчення про відрядження, авансовий звіт і
виправдувальні документи, що додаються до нього. Аудитор виявляє
наявність і правильність оформлення всіх виправдувальних документів.
Також перевіряється обгрунтованість витрат на відрядження, вироблених
співробітниками підприємств туроператорів і турагентів, особливо витрати
в закордонних відрядженнях. Потім визначається правильність
кореспонденції рахунків з обліку витрат на відрядження і достовірність
аналітичних даних по рахунку 71 «Розрахунки з підзвітними особами».

Більшість туристичних компаній працює на спрощеній системі
оподаткування, так як це вигідно для туристських підприємств (не
потрібно оформляти декларації за різними податками, не платять ПДВ).
Туристичні організації частіше вибирають як об’єкт «доходи мінус
витрати», тому що в турфірмах обсяг витрат доволі великий.

Туроператор і турагент між собою зазвичай укладають договір
купівлі-продажу. Тоді діяльність агентства можна розглядати як торгову,
а самі турпутівки – як покупної товар для подальшого перепродажу.
Виходить, що путівка – це товар, і його можна врахувати як витрата для
розрахунку єдиного податку. Однак такий підхід вважається порушенням.
Фахівці з Мінфіну прийшли до висновку, що туристична путівка – це не
товар. Вона лише підтверджує право на тур. І фірми не можуть врахувати
витрати на придбання путівок при розрахунку єдиного податку.

Для вирішення виниклої проблеми замість договору купівлі-продажу можна
укладати інші види договорів. Наприклад, це може бути договір надання
послуг або посередницький договір. У першому випадку турагент
(виконавець) за завданням туроператора (замовника) надає послуги для
туриста. Тоді витрати з придбання прав на проживання, авіапереліт,
трансфер і ін можна віднести до матеріальних затрат. У другому випадку
це може бути договір комісії, агентський договір або інший аналогічний.
Тоді туроператор виступає з боку комітента (принципала), а турагент – з
боку комісіонера (агента). За договором одна сторона за дорученням іншої
реалізує туристичний продукт за винагороду. Гроші, отримані турагентом
від туристів, не будуть його власністю. Агентству належать лише
комісійні, а це і буде його дохід.

Аудитор повинен ретельно перевірити відповідність усіх витрат і доходів
туроператора нормативним документам, проаналізувати правильність
укладення договорів між туроператором і турагентом.

Методологічні основи обліку доходів туроператора містяться в ПБО 9 / 99
«Доходи організації». Аудитор перевіряє правильність віднесення доходів
організації до доходів від звичайної діяльності, операційних доходів,
позареалізаційних доходів. Крім того, виявляється наявність надзвичайних
доходів.

Як звичайних доходів туроператор повинен виділити виручку від просування
туристичного продукту. Надходження, пов’язані з наданням за плату в
тимчасове користування активів туроператора, участю в статутних
капіталах організацій та інші доходи становлять операційні доходи
туроператора.

Аудитор перевіряє правильність віднесення сум відповідних доходів на
рахунки 90 «Продажі» і 91 «Інші доходи і витрати». Аудит організації
обліку доходів повинен проводитися за двома напрямками: перевірка даних
синтетичного і аналітичного обліку.

У результаті перевірки правильності формування в обліку даних про доходи
організації аудитор отримує відомості про обсяг прибутку. Оскільки у
бухгалтерському обліку виділяють п’ять видів прибутку, необхідно
перевірити достовірність показників валового прибутку, прибутку від
реалізації продукції, прибутку до оподаткування, оподатковуваного
прибутку та чистого прибутку. Особливу увагу слід приділити розподілу
чистого прибутку організації.

Аудит валютних операцій. У першу чергу аудитор встановлює правову
відповідність ведення господарських операцій та облікових регістрів
положенням законодавчих актів, в тому числі Федерального закону
Цивільного кодексу РФ «Про валютне регулювання та валютний контроль»,
«Положення по веденню бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності
в Російській Федерації , Положення з бухгалтерського обліку «Облік
активів і зобов’язань, вартість яких виражена в іноземній валюті». Потім
перевіряється комплект документів, які є підставою для здійснення
господарських операцій по валютному рахунку.

Аудитор встановлює цілі проведення поточних валютних операцій.
Визначення цілей операцій з придбання та витрачання іноземної валюти
необхідно для детальної перевірки блоків валютних операцій (оплата
витрат по закордонних відрядженнях, обов’язковий продаж частини валютної
виручки та ін.)

Далі аудіюєтся порядок ведення господарських операцій за рахунком 52
«Валютні рахунки». Встановлюється наявність і правильність використання
субрахунків до цього рахунку. Достовірність аналітичного обліку
підтверджується перевіркою відповідних облікових регістрів (карток
рахунку, виписок валютного рахунку, розрахунків тощо) і зіставленням
його інформації з даними синтетичного обліку.

В обов’язковому порядку перевіряється реальність і своєчасність продажу
туроператором або турагентом частини валютної виручки (10%). Після
перевірки законності оформлення документів з продажу обов’язкової
частини валютної виручки та правильності відображення її реалізації в
бухгалтерському обліку аудіюєтся переклад залишилася частини виручки
(90%) на поточний валютний рахунок турфірми.

Туристські фірми можуть використовувати різні методики обліку валютних
операцій. Мета аудиту полягає у виявленні порушень у кореспонденціях
рахунків з обліку валютних операцій. До завдань аудиту відносяться
визначення ефективності застосовуваної методики обліку валютних операцій
та розробка пропозицій щодо її вдосконалення або використанню
альтернативної методики.

Сума валютної виручки турагента, отримана у вигляді комісійних та
агентських винагород, зараховується на спеціальний транзитний валютний
рахунок. Завдання аудитора полягає в перевірці правильності обліку
наявності і руху іноземної валюти на даному рахунку. Крім того,
встановлюється відповідність всіх документів, які є підставою для
зарахування валютної виручки на спеціальний транзитний валютний рахунок,
вимогам бухгалтерського, валютного та податкового законодавства.

Основним економічним документом, що містить інформацію про результати
проведеної перевірки комерційної організації, в тому числі туристської,
служить аудиторський висновок. У ході аудиту всі дії аудиторів
спрямовані на досягнення головної мети аудиторської перевірки –
формування об’єктивної думки про достовірність бухгалтерської звітності
економічного суб’єкта. Це думка і становить зміст аудиторського
висновку.

Відповідно до статті 10 Федерального закону «Про аудиторську діяльність»
аудиторський висновок – це офіційний документ, призначений для
користувачів фінансової (бухгалтерської) звітності аудіруемих осіб,
складений у відповідності з федеральними правилами (стандартами)
аудиторської діяльності і у якому виражене у встановленій формі думку
аудиторської організації або індивідуального аудитора про достовірність
фінансової (бухгалтерської) звітності аудируемого особи і відповідності
порядку ведення його бухгалтерського обліку законодавству Російської
Федерації.

Порядок складання аудиторського висновку наведено в Правилі (стандарті)
аудиторської діяльності № 6 «Аудиторський висновок щодо фінансової
(бухгалтерської) звітності», затвердженому постановою Уряду РФ від
23.09.2002 № 696).

Відповідно до цього правила аудиторська фірма за результатами проведеної
перевірки повинна висловити думку про відповідність у всіх істотних
аспектах бухгалтерської звітності нормативним актом, що регулює
бухгалтерський облік і звітність в Російській Федерації.

Думка про достовірність звітності може бути виражене у формі безумовно
позитивного, умовно позитивного чи негативного аудиторського висновку
або у формі відмови від висловлення думки, оформлюваного також у вигляді
аудиторського висновку.

У безумовно позитивному висновку думку аудиторської фірми про
достовірності бухгалтерської звітності турфірми означає, що ця звітність
підготовлена ??таким чином, щоб забезпечити у всіх істотних відносинах
відображення активів, пасивів та фінансових результатів діяльності
підприємства за звітний період виходячи з Федерального закону “Про
бухгалтерський облік” та інших нормативних актів, що регулюють
бухгалтерський облік і звітність в Російській Федерації.

В умовно позитивному аудиторському висновку думку аудиторської фірми
означає, що за винятком зазначених в аудиторському висновку обставин
бухгалтерська звітність підготовлена ??таким чином, щоб забезпечити у
всіх істотних відносинах відображення активів, пасивів та фінансових
результатів діяльності економічного суб’єкта за звітний період виходячи
з нормативного акта, що регулює бухгалтерський облік і звітність в
Російській Федерації.

У негативному аудиторському висновку думку аудиторської фірми означає,
що у зв’язку з певними обставинами ця звітність підготовлена ??таким
чином, що вона не забезпечує у всіх істотних відносинах відображення
активів, пасивів та фінансових результатів діяльності економічного
суб’єкта за звітний період виходячи з нормативного акта, що регулює
бухгалтерський облік і звітність в Російській Федерації.

Аудиторський висновок містить три обов’язкові елементи:

1.) Вступна частина аудиторського висновку являє собою загальні
відомості про аудиторську фірму.

2.) Основна (аналітична) частина, в якій міститься інформація про
загальні результати перевірки стану обліково-аналітичної системи та
системи внутрішньофірмового контролю та їх відповідності положенням
нормативно-правових документів, що регулюють бухгалтерський облік.

3.) Підсумкова частина аудиторського висновку являє собою думку
аудиторської фірми про достовірності бухгалтерської звітності
економічного суб’єкта. Підсумкова частина повинна включати: назву цієї
частини; адресність підсумкової частини; назву організації; об’єкт
аудиту; посилання на нормативно-правові документи, що регулюють порядок
складання та подання бухгалтерської звітності; думку аудиторської
організації про достовірність бухгалтерської звітності дослідженого
господарюючого суб’єкта; дата аудиторського висновку.

До висновку повинна бути додана бухгалтерська звітність економічного
суб’єкта, щодо якої проводився аудит.

Література:

1. Федеральний закон від 07.08.2001 р. № 119-ФЗ «Про аудиторську
діяльність».

2. Постанова Уряду Російської Федерації від 23.09.2002 р. № 696 «Про
затвердження федеральних правил (стандартів) аудиторську діяльність» (зі
змінами на 16.04.2005 року).

3. Агеєва Ю.Б., Агєєва А.Б. Аудиторська перевірка: практичний посібник
для аудитора та бухгалтера – М.: Бератор-Прес, 2003 р.

4. Александров О.А. Бухгалтерський облік у туризмі: практичний посібник
/ О.А. Александров. – М.: Омега – Л, 2006. – 190с. – (Практична
бухгалтерія).

5. Ковальова О.В. Аудит / навчальний посібник / О.В. Ковальова, Ю.П.
Константинов. – М.: «Пріор-издат», 2003 .- 320с.: Іл.

6. Подільський В.І. Аудит / під редакцією В.І. Подільського. – М.:
ЮНИТИ, 2003р.

7. Подільський В.І., Савін А.А., Сотникова Л. В. Основи аудиту: Посібник
для підготовки до кваліфікаційного іспиту на атестат професійного
бухгалтера. – Інформаційне агентство “ІПБ-БІНФА”, 2002 р.

8. Суйц В.П. Аудит: загальний, банківський, страховий / підручник для
вузів / / Суйц В.П., Ахметбеков О.М., Дубровіна Т.А. – Москва: ИНФРА-М,
2000 – 496 с.: Іл.

9. Журнал “Бухгалтерський облік” № 8, 2001 рік, стаття Л. З. Шнейдмана
«Як читати аудиторський висновок».

10. Журнал «Розрахунок» № 10, 2004 рік, стаття Є. Лебедєвої «Турпутівки
визнаємо витратою».

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019