Реферат на тему:

Основні види податкової звітності

У зв’язку із введенням в дію Законів України “Про оподаткування
прибутку підприємств” і “Про податок на додану вартість”, окрім подання
бухгалтерської звітності передбачено також подання податкової звітності.
Формами такої звітності (з додатками) є:

— Декларація про прибуток підприємства.

— Податкова декларація податку на додану вартість.

Декларація про прибуток підприємства заповнюється у тисячах гривень з
одним десятинним знаком. Дані, що наведені у декларації, повинні
підтверджуватися первинними документами, даними бухгалтерського обліку,
відповідати податковому обліку (звітності).

Декларація складається із вступної частини, схеми основних частин і
сімнадцяти додатків. У вступній частині декларації відображається повна
назва підприємства (згідно установчих документів), зареєстрованого в
установленому порядку, форма власності (згідно якої зареєстроване
підприємство, виходячи із закону України “Про власність”),
ідентифікаційний код, назва органу, у відомстві якого знаходиться
підприємство (якщо такий є), повний юридичний адрес і номер телефону
платника податку.

Основні частини декларації зведені в одну таблицю наскрізною нумерацією
рядків і призначені для розрахунку і відображення загальної суми
зобов’язань платника із перерахування у бюджет податків. Більшість
рядків декларації заповнюються на основі додатків. У цьому випадку після
назви показника вказано, на основі якого додатку заповнюється даний
рядок. Однак деякі рядки декларації заповнюються на основі даних
бухгалтерського і податкового обліку; при цьому посилань на додатки
немає.

Рядки додатків, у свою чергу, заповнюються на основі даних
бухгалтерського і податкового обліку. Однак в деяких додатках, зокрема
“О” і “П”, при підрахунку окремих показників використовуються
безпосередньо дані рядків декларації.

Основна частина декларації і додатку має по чотири графи – код рядка.
Коди рядків додатку складаються із двох розділених крапкою цифр, перша
з яких

Декларація про прибуток підприємства

Форма звітності Квартальна

Термін подання Не пізніше 25 числа місяця, слідую чого за звітним
кварталом.

Ким подається Платниками податку на прибуток підприємства, крім
страховиків, банківських закладів і підприємств, основною діяльністю
яких є виробництво сільськогосподарської продукції, для яких встановлені
окремі форми декларацій.

Користувачі інформації Державні податкові органи.

Нормативна база Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” в
редакції Закону України від 22.05.97р. №283/97-ВР (із змінами, внесеними
Законами України від 19.09.97р. №535/97-ВР, від 04.11.97р. №607/97-ВР,
від 18.11.97р. №639/97-ВР, від 30.12.97р. №793-97/ВР, від 10.02.98р.
№98/98-ВР).

Декларація про прибуток підприємства, затверджена наказом Державної
податкової адміністрації України від 21.01.98р. №37 (додаток).

Порядок складання декларації про прибуток підприємства, затверджений
наказом ДПА України від 21.01.98р. №37.

відповідає кодові рядка декларації.

Рядки декларації згруповані в сім умовних частин, в кожній з яких
об’єднані однорідні показники:

Рядки 1-11 – Валові доходи.

Рядки 12-33 – Валові витрати.

Рядки 34-35 – Суми амортизаційних відрахувань.

Рядки 36-40 – Прибутки та збитки.

Рядки 41-42 – Податкові зобов’язання.

Рядки 43-45 – Податок на прибуток.

Рядок 46 – Обов’язки платника по утриманню і перерахуванню в бюджет
податку у джерела виплати.

В декларацію повинні вноситися всі передбачені у ній дані: У випадках
відсутності в підприємстві яких-небудь даних, передбачених в Декларації,
у відповідному рядку ставиться почерк.

Декларація заповнюється чорнилом, шариковою ручкою, за допомогою
печатної машинки, принтера і інших засобів, які забезпечують зберігання
цих даних на протязі встановленого терміну зберігання звітності.

В декларації не допускають будь-які підчистки, помарки, неоформлені
належним чином виправлення. Виправлення помилок в декларації
здійснюється з дотриманням Положення про документальне забезпечення
записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Приказом Міністерства
фінансів України від 24 травня 1995 року №88 із змінами та доповненнями.

Рядки декларації заповнюються на основі:

1. Показників додатків.

При цьому в графі 1 після назви показника вказується, на основі якого
додатку заповнюється той чи інший рядок. Причому в деяких випадках дані
просто переносяться із конкретного рядка додатка в конкретний рядок
декларації. В інших випадках, скоріше чим заповнити рядок декларації,
потрібно просумувати рядки того чи іншого додатка.

2. Безпосередньо показників бухгалтерського і податкового обліку.

Цих рядків більше усього у другій частині декларації. В них
відображаються ті показники, які будуть використані податковими органами
при відборі платників для документальної пробірки.

3. Сумування показників інших рядків Декларації.

Заповнення декларації починається з визначення валових доходів. Суми
валових доходів відображаються в рядках .

Під валовими доходами розуміють загальну суму доходу платника податку
від всіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) на протязі звітного
періоду в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах як на
території України, її континентальному шельфі, виключній (морській)
економічній зоні, так і за її межами.

У відповідності з даним визначенням валового доходу, доходи бувають
отримані і нараховані. Поняття “отримані доходи” роз’яснень не потребує,
оскільки ясно, що річ йде про грошові кошти, зараховані на банківські
рахунки підприємства, оприбутковані у касі, про матеріальні цінності і
нематеріальні активи, переданих у власність чи повне господарське
ведення підприємства, про передані результати робіт, отримані послуги.
Поняття ж “нараховані доходи”, потребують більш ширшого роз’яснення.
“Нараховані доходи” – це суми, які ще не отримані підприємством, але їх
величина вже відома. Такими доходами, згідно пункту 11.3 статті 11
Закону є:

вартість відвантажених товарів, результатів робіт (послуг);

вартість оприбуткованих товарів, результатів робіт (послуг) по бартерних
договорах;

суми нарахованих по кредитно-депозитних договорах процентів (комісійні);

курсові валютні різниці;

капітальний дохід;

дохід при врегулюванні безнадійної і сумнівної заборгованості.

У відповідності з пунктом 7 Положення про організацію бухгалтерського
обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України, підприємство може самостійно встановити порядок
накопичення даних про валові доходи і валові витрати без записів в
системі регістрів і рахунків бухгалтерського обліку із наступним
використанням таких даних для складання податкової декларації.

Суми валових витрат записуються у рядках 12-33 декларації. Ці рядки
заповнюються на основі відповідних показників, вказаних у відповідних
додатках.

Наприклад, рядок 12 декларації заповнюється на основі даних додатку “Ж”.

В рядку 1 додатку “Ж” відображаються суми витрат, пов’язаних з
придбанням матеріалів, сировини, комплектуючих частин і напівфабрикатів
(окрім тих, які придбані у нерезидентів на території офшорних зон) як за
національну, так і за іноземну валюту, за умови, що ці матеріальні
цінності будуть використані у власній господарській діяльності і не
підлягають наступному продажу. Ці суми підлягають включенню в число
валових витрат при наявності відповідних відправних (супровідних) чи
розрахункових документів, які підтверджують факт придбання цих
матеріальних цінностей. Дані сум відображаються в цьому рядку без
обліку ПДВ і акцизного збору.

В рядку 2 додатка “Ж” вказуються суми витрат, пов’язаних із придбанням
матеріальних цінностей у нерезидентів в офшорних зонах. Суми таких
витрат включаються в чисто валових витрат в розмірі 85% від вартості
придбаних матеріалів.

При відсутності переліку офшорних зон даний рядок не заповнюється.

В рядку 3 додатку “Ж” відображаються витрати, пов’язані з придбанням
матеріальних цінностей. Дані сум включаються в число валових витрат при
умові, що договірна ціна по таких операціях не перевищує звичайної
ціни; включення вказаних сум можливе при наявності відправних чи
розрахункових документів.

Аналогічно заповнюються рядки 5, 6, 7 додатку “Ж”, де відображаються
суми витрат, пов’язаних з придбанням товарів, а також рядки 9, 10, 11,
це вказані витрати, пов’язані з оплатою вартості виконаних робіт,
наданих послуг. При проведенні часткових поставок товарів (робіт,
послуг) в рахунок балансу його операція по бартерному договору валові
витрати виникають при здійсненні кожної поставки товарів (робіт,
послуг). В рядку 12 додатку “Ж” вказується сума засобів чи майнових
цінностей, наданих виконавцю довготермінових договорів у вигляді
авансів (передоплат).

В рядку 13 додатку “Ж” відображається вартість об’єкта довготермінового
контракту чи його частини, переданих на баланс замовника. Такі витрати
відображаються у вигляді довготермінового договору (контракту).

Дані, отримані у результаті сумування рядків 1-3, 5-7, 9-13 додатку “Ж”,
записуються у рядок 12 декларації.

Окрім додатку “Ж” до декларації додаються ще додатки “З”, “Л”, “К”, де
також вказані суми валових витрат.

Ще однією формою податкової звітності є податкова декларація з податку
на додану вартість. Основна характеристика цієї декларації наведено у
табл. 1.3.

Подання податкової декларації з податку на додану вартість передбачено
ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

У відповідності із пунктом 7.7.2 статті 7 Закону України “Про податок на
додану вартість” подання декларації здійснюється у терміни, які
передбачені для сплати податку, тобто не пізніше 20 числа місяця,
наступного за звітним періодом.

Звітний (податковий) період встановлюється у визначеному законодавством
порядку, і може відповідати одному календарному місяцю чи одному
календарному кварталу в залежності від обсягу операцій, які обкладаються
податком, з продажу товарів (робіт, послуг) за попередній календарний
рік.

Звітний (податковий) період, який відповідає одному календарному місяцю,
встановлюється для платників, які за попередній календарний рік мали
обсяг операцій, які обкладають податком, з продажу товарів (робіт,
послуг) з врахування ПДВ більше 7200 н.м.д.г. і для платників, які
станом на дату складення декларації не відпрацювали 12 місяців.

Для платників, які за попередні 12 місяців мали обсяг оподатковуваних
податком операцій з продажу товарів (робіт, послуг) з врахуванням ПДВ
вартістю менше 7200 н.м.д.г., звітний (податковий) період встановлюється
на їх вибір.

Оригінал декларації подається платником в податковий орган по місцю
надходження платника. Подання ксерокопій не допускається.

Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи шариковою ручкою
або напечатана без виправлень і помарок. В рядках, де відсутні дані для
заповнення, повинен бути проставлений прочерк. Суми обороту і податку в
декларації проставляються в гривнях, без копійок, із відповідними
заокругленнями згідно існуючих правил.

Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського
обліку платника і даним книг податкового обліку, достовірність даних
підтверджується: підписом платника, якщо платник фізична особа, в інших
випадках (особа, визначена в якості платника ПДВ, крім фізичних осіб —
підписами відповідних посадових осіб (директора, головного бухгалтера) і
печаткою.

У відповідності з Наказом Президента України “Про деякі зміни в
оподаткуванні”. Державною податковою адміністрацією України розроблені
форми податкової декларації з ПДВ, у відповідності з яким всіх платників
ПДВ можна розділити на 2 групи: група 1 – платники, які подають повну
форму декларації (платники ПДВ, у яких обсяг оподатковуваних операцій на
протязі любого періоду за останні 12 календарні місяці, і перевищує 1200
н.м.д.г.), і група 2 – платники. Які подають скорочену форму декларації
(платники ПДВ, які мають обсяг оподатковуваних операцій за любий період
на протязі останніх 12 календарних місяців, і який не перевищує 1200
н.м.д.г.

Відмінність в порядку заповнення цих двох форм декларації полягає у
заповненні ІІІ розділу. В скороченій формі декларації відсутній
розрахунок бюджетного відшкодування, що вказує на те, що для таких
платників негативна різниця між сумою податкових зобов’язань і
податкового кредиту звітного періоду зараховується в погашення
податкових зобов’язань майбутніх звітних періодів, і права на отримання
бюджетного відшкодування такі платники до досягнення встановленого
обсягу оподатковуваних операцій не мають.

Щоквартально, до 15 числа місяця, наступного за звітним періодом,
підприємства подають до податкової інспекції «Довідку про суми
виплачених доходів і утриманих з них податків фізичних осіб» ф.№8ДР, у
яких за кожним працівником — їхніми ідентифікаційними номерами, вказують
у розрізі ознак доходу (за довідником ознак доходів) наприклад, 01 доход
за основним місцем роботи; 02 — доход за неосновним місцем роботи; 03 —
матеріальна допомога; 04 — дивіденди і т.д.) суму виплаченого доходу,
утриманого прибуткового податку, дату, прийняття і звільнення з роботи,
ознаку пільги щодо прибуткового податку (за довідником пільг, наприклад,
011 — неоподатковуваний мінімум на дітей до 16 років; 02 — пільги
громадянам, що постраждали від аварії на ЧАЕС тощо.

Характеристика податкової декларації

з податку на додану вартість

Форма звітності Місячна і квартальна

Строки здачі Місячна – не пізніше 20 числа місяця, слідую чого за
звітним.

Квартальна – не пізніше 20 числа місяця, слідую чого за звітним
кварталом.

Ким представляється Підприємствами – платниками податку на додану
вартість, а також особами, здійснюючими облік результатів спільної
діяльності.

Користувач інформації Державні податкові адміністрації.

Нормативна база Закон України від 03.03.97р. №168/97-ВР “Про податок на
додану вартість” (із змінами, внесеними Законами України).

Порядок заповнення і пред’явлення податкової декларації по податку на
додану вартість, затверджений наказом Державної податкової адміністрації
України від 30.05.97р. №166 (із змінами, внесеними приказом Державної
податкової адміністрації України від 10.04.98р. №179, від 23.10.98р.
№499).

Порядок заповнення форм податкової накладної, Порядок ведення книги
обліку придбання товарів (робіт, послуг), Порядок ведення книги обліку
продажі товарів (робіт, послуг), затверджені приказом Державної
податкової адміністрації України від 30.05.97р. №166.

Інструкція по бухгалтерському обліку податку на додану вартість,
затверджена приказом Міністерства фінансів України від 01.07.97р. №141
(із змінами, внесеними приказами Міністерства фінансів України від
17.10.97р. №218, від 19.02.98р. №37).

Указ Президента України від 07.08.98р. №857/98 “Про деякі зміни в
оподаткуванні”.

Принципи визначення валових витрат підприємства

До складу валових витрат виробництва та обігу слід включати:

1. Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного
періоду і пов’язаних з підготовкою, організацією, веденням виробництва,
реалізацією продукції (робіт, послуг) та охороною праці. Таким чином, у
валові витрати будуть включені матеріальні витрати і витрати на оплату
праці. Слід звернути увагу, що включення у валові витрати вартості
матеріальних ресурсів пов’язане з їх придбанням, а не списанням на
виробництво і реалізацію продукції.

2. Витрати на поточний і капітальний ремонт, реконструкцію,
модернізацію, технічне переоснащення та інші види поліпшення основних
фондів, в сумі, що не перевищує 5% сукупної балансової вартості груп
основних фондів на початок звітного року.

3. Суми плати за землю, податку з власників транспортних засобів,
внесених загальнодержавних зборів, а також місцевих податків і зборів
(див. рис. 5.2).

4. Суми коштів або вартість майна, добровільно перерахованих (переданих)
до Державного бюджету України або бюджетів територіальних громад, до
неприбуткових організацій (не більше 4% оподаткованого прибутку
попереднього звітного періоду).

5. Суми коштів, перерахованих підприємствами всеукраїнських об’єднань
осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, коли на цих
підприємствах як на основному місці роботи працює не менше 75% таких
осіб, згаданим об’єднанням для проведення благодійної діяльності (не
більш 10% оподаткованого прибутку попереднього звітного періоду).

6. Суми коштів, унесених у страхові резерви (в порядку, передбаченому
Законом «Про оподаткування прибутку підприємств»).

7. Суми резервів, не включених до складу валових витрат минулих звітних
податкових періодів у зв’язку із втратою або псуванням документів, чи
допущенням помилок у розрахунках податкового зобов’язання, виявлених у
звітному періоді.

8. Суми безнадійної заборгованості в разі, коли відповідні дії щодо
стягнення таких боргів не дали позитивного результату, а також суми
заборгованості, щодо яких минув термін позовної давності.

До складу валових витрат дозволяється включати також такі витрати
платників податку на прибуток (витрати подвійного призначення):

— на гарантійний ремонт (обслуговування) реалізованих товарів;

— на винахідництво та раціоналізацію господарських процесів;

— на придбання науково-технічної літератури, передплату спеціалізованих
періодичних видань, оплату участі в наукових семінарах з основної
діяльності;

—на проведення передпродажних і рекламних заходів стосовно товарів
(робіт, послуг), що їх продає платник податку;

— на утримання та експлуатацію фондів природоохоронного призначення;

— на страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції,
кредитних і комерційних ризиків; майна платника податку, страхування
громадянської відповідальності, зв’язаної з експлуатацією транспортних
засобів, що входять до складу основних фондів, можливих екологічних і
ядерних ризиків;

— на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, які видають
державні органи на відповідні види діяльності;

— на забезпечення найманих робітників спеціальним одягом, взуттям тощо;

— на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах із
платником податку;

— на експлуатацію об’єктів соціальної інфраструктури, що перебували на
балансі підприємства та утримувалися за рахунок платника податку до
прийняття Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» (окрім
капітальних витрат, що підлягають амортизації).

Вивчення валових витрат виробництва й обігу, особливостей їх формування
дає змогу зробити висновки, що за складом і обсягом вони перевищують
витрати, які підприємство включає в собівартість, що зменшує суму
оподаткованого прибутку.

Це досягається у зв ‘язку з віднесенням до складу валових витрат:
сплачених податків за землю та з власників транспортних засобів;
використання прибутку на благодійну діяльність; використання прибутку на
фінансування соціальної інфраструктури підприємств.

Зменшення оподаткованого прибутку також досягається внаслідок збільшення
суми амортизаційних відрахувань, які виключаються зі скоригованого
валового доходу. Збільшення амортизаційних відрахувань зумовлено такими
змінами щодо їх обчислення.

Література

Порядок ведення податкового обліку та складання податкової звітності
результатів спільної діяльності на території України без створення
юридичної особи. Затверджений наказом ДПА України від 11.07.1997р. №234.

Порядок заповнення податкової накладної. Затверджений наказом ДПА від
30.05.1997р.№165.

Порядок заповнення та подання податкової декларації про податок на
додану вартість. Затверджений наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166.

Порядок складання декларації про прибуток підприємства. Затверджений
наказом ДПА України від 21.01.1998р. №37

PAGE

PAGE 7

Похожие записи