Реферат на тему:

“Основи формування Декларації

про доходи фізичних осіб. Терміни її подання”

В 2006 році, як і в минулому році процес декларування в Україні
проводиться згідно з Законом України від 22.05.03 № 889-ІV „Про податок
з доходів фізичних осіб” (далі Закон).

Обов’язок подання декларації у громадян-платників податку з доходів
фізичних осіб виникає у разі отримання ними протягом звітного року
різних видів оподатковуваних доходів у таких випадках:

— якщо при нарахуванні чи виплаті доходів податок не утримувався
(пп.8.1.3 ст.8 Закону);

— якщо доходи були одержані від особи, яка не є податковим агентом
(пп.8.2.1 та пп.. 8.2.2 ст.8 Закону);

— якщо громадянин отримував іноземні доходи (пп..9.9.1 ст.9 Закону).
Іноземний доход — це доход, відмінний від доходу з джерелом його
походження з території України (п.1.4 Закону).

Громадяни України, які знаходяться за її межами, повинні добровільно
задекларувати свої доходи шляхом подання декларації поштою до державної
податкової інспекції за місцем їх проживання на території України.

Нагадуємо, що термін подання декларацій про доходи одержані у 2005 році,
закінчується 1 квітня 2006 року.

До 1 квітня кожний сумлінний платник податків, що підробляв минулого
року не за основним місцем роботи, просто зобов’язаний завітати до
рідної податкової інспекції, отримати, заповнити і віддати податківцям
декларацію про свої доходи.

Протягом січня-березня 2004 року органи державної податкової служби
приймають декларації про сукупний річний дохід громадян, одержаний у
2003 році. І хоча порядок подання громадянами до органів державної
податкової служби декларацій про сукупний річний дохід в Україні діє вже
з 1993 року, питаннь не меншає.

Декларування доходів – є конституційним обов’язком кожного громадянина.
Ст. 67 Конституції України передбачає подання громадянами до податкових
інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та
доходи за минулий рік у законодавчо встановленому порядку. Порядок
подання таких декларацій встановлено статтями 12 та 19 Декрету Кабінету
Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 “Про прибутковий
податок з громадян” (зі змінами та доповненнями).

З 1 січня 2004 року набув чинності новий Закон України “Про податок з
доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 року (№ 889-IV), який вносить
суттєві зміни до порядку оподаткування та декларування доходів громадян.
Цей Закон замінив Декрет Кабінету Міністрыв України “Про прибутковий
податок з громадян” (далі – Декрет). Однак, враховуючи те, що минулого
року ще діяв зазначений Декрет, громадяни повинні декларувати свої
доходи згідно з його вимогами.

Декларацію про доходи подають:

— Громадяни, які мали постійне проживання в Україні, тобто проживали на
території України більше 183 днів протягом календарного року та які
протягом 2003 року одержали доходи не за місцем основної роботи, служби,
навчання.

— Громадяни, які мали постійне проживання в Україні, і які, поряд з
доходами із джерел в Україні за основним чи не основним місцем роботи
або за основним місцем роботи разом з неосновним місцем роботи,
одержували доходи за межами України.

— Громадяни, які протягом календарного року не мали місця основної
роботи, але одержували доходи з різних джерел як в Україні, так і за її
межами:

— одержували несистематичні доходи від здавання вторинної сировини;

— матеріальну допомогу;

— доходи від продажу лому дорогоцінних металів;

— доходи у вигляді авторської винагороди (гонорари за публікацію статей
у пресі);

— доходи від операцій купівлі-продажу акцій та інших корпоративних прав
незалежно від обсягів таких операцій та від того, здійснювались ці
операції за основним чи не за основним місцем роботи;

— отримували винагороду за кордоном, тощо.

За бажаннім подають декларацію громадяни, які протягом 2003 року
одержували доходи не за основним місцем роботи у розмірі, що не
перевищує 1 тис. 95 грн. на рік.

Відповідно до пп. “в” п. 1 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України
“Про прибутковий податок з громадян” до сукупного оподатковуваного
доходу не включаються державні пенсії, а також додаткові пенсії, що
виплачуються за умови добровільного страхування пенсій.

Якщо громадянин протягом календарного року одержував пенсію і доходи
тільки за основним місцем роботи (де ведеться трудова книжка), то
декларацію про доходи подавати до податкової інспекції не потрібно.

Декларація про доходи подається громадянами особисто або надсилається
поштою до районної податкової інспекції за місцем проживання
(реєстрації).

Декларування доходів громадян проводиться відповідно до Закону України
«Про податок з доходів фізичних осіб» і пов’язане з виконанням
конституційного обов’язку. Декларацію громадяни подають у податкові
органи за місцем проживання щорічно до першого квітня року, наступного
за звітним. Бланки декларацій видаються безкоштовно. Далі наведені
пункти Закону, що визначають доходи, які підлягають обов’язковому
декларуванню.

Сума (вартість) подарунків у межах, що підлягають оподатковуванню згідно
з нормами статті 14 цього закону.

Оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних
оподатковуваних доходів попередніх податкових періодів та самостійно
виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований
податковим органом згідно із законом.

Останній абзац пп.4.2.9

Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника
податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого
працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до
подарунків з їх відповідним оподаткуванням.

Сума заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної
давності, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк
давності згідно з законом, що встановлює порядок стягнення
заборгованості з податків, зборів (обов’язкових платежів) та погашення
податкового боргу.

Інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з
цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж
цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах
4.3.3 та 4.3.17 цієї статті.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна, у межах, що підлягає
оподаткуванню цим податком згідно з нормами статті 13 цього Закону.

Кошти або майно (немайнові активи), отримані платником податку як
хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із
законом, у сумах, підтверджених обвинувальним вироком суду, незалежно
від призначеної ним міри покарання.

Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку,
який припиняє трудові відносини з працедавцем, виникає сума недоплати,
що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній
звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до
складу податкового зобов’язання платника податку за наслідками звітного
податкового року

Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку,
який припиняє трудові відносини з працедавцем, виникає сума переплати,
що перевищує суму податкового зобов’язання, нарахованого за останній
звітний період, то така сума підлягає відшкодуванню з бюджету у
встановленому порядку.

Якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом підприємницької
діяльності, то особою, відповідальною за нарахування та сплату
(перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець.

Платник податку, який отримує дохід у вигляді виграшу в азартні ігри в
казино, інших гральних місцях чи домах, зобов’язаний включити до складу
свого загального оподатковуваного річного доходу позитивну різницю між
сумою такого доходу та документально підтвердженими витратами,
понесеними у зв’язку з отриманням такого доходу протягом такого року.

При отриманні нецільової благодійної допомоги від благодійника —
фізичної особи платник податку зобов’язаний подати річну податкову
декларацію із зазначенням її сум у разі, якщо: а) загальна сума
отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового
року перевищує її граничний розмір, установлений підпунктом 9.7.3 цього
пункту (у 2005 році 630 грн.); б) платник податку не має права на
отримання податкової соціальної пільги згідно з підпунктом 6.5.1 пункту
6.5 статті 6 цього Закону.

Цільова благодійна допомога, яка надається резидентами — юридичними або
фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) закладу охорони здоров’я
для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку або
члена його сім’ї першого ступеня споріднення, а саме витрати на
косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне
протезування, не пов’язане з медичними показаннями), водолікування та
геліотерапію, не пов’язані з хронічними захворюваннями, лікування та
протезування зубів з використанням дорогоцінних металів,
гальванопластики та порцеляни, аборти (крім абортів, які проводяться за
медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком
зґвалтування), операції з переміни статі; лікування венеричних
захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало
нестатеве зараження або зґвалтування), лікування тютюнової чи
алкогольної залежності; клонування людини або її органів; придбання
ліків, медичних засобів та пристосувань, які не підпадають під перелік
життєво необхідних, встановлений Кабінетом Міністрів України.

У разі коли після завершення наукового дослідження (розробки) у набувача
благодійної допомоги залишаються об’єкти власності, надані благодійною
організацією для виконання такого дослідження (розробки), такий набувач
зобов’язаний:

— або придбати такі об’єкти власності у такої благодійної організації за
їх звичайною ціною на момент такого придбання;

— або повернути такі об’єкти власності такій благодійній організації чи
іншій благодійній організації;

— або визнати дохід у розмірі вартості таких об’єктів власності,
визначеної за звичайними цінами, з наступним його оподаткуванням.

Якщо цільова благодійна допомога у вигляді коштів не використовується її
набувачем протягом 12 календарних місяців та не повертається
благодійнику до закінчення такого терміну, то такий набувач зобов’язаний
включити невикористану суму такої допомоги до складу загального річного
оподатковуваного доходу та сплатити відповідний податок. За виключенням
благодійної допомоги у вигляді ендавменту. Під терміном «ендавмент» слід
розуміти суму коштів або цінних паперів, які вносяться благодійником у
банк або небанківську фінансову установу, завдяки чому набувач
благодійної допомоги отримує право на використання процентів або
дивідендів, нарахованих на суму такого ендавменту. При цьому такий
набувач не має права витрачати або відчужувати основну суму такого
ендавменту без згоди благодійника.

Якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, то
сума такого доходу включається до складу загального річного
оподатковуваного доходу платника податку — їх отримувача, який
зобов’язаний подати річну податкову декларацію.

Сума податку, нарахована податковим агентом на суму надміру витрачених
коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не
повернутих у встановлений строк, утримується особою, що надала такі
кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його
оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а при
недостатності суми такого доходу — за рахунок оподатковуваних доходів
наступних звітних місяців, до повної сплати суми такого податку.

Якщо платник податку припиняє трудові або цивільно-правові відносини з
особою, що надала такі кошти, то така сума податку утримується за
рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу під час проведення
остаточного розрахунку, а при недостатності суми такого доходу
непогашена частина податку включається до складу податкового
зобов’язання платника податку за наслідками звітного податкового року.

Якщо платник податку, який отримав страхове відшкодування, не здійснив
таку заміну (відновлення) застрахованого рухомого майна до закінчення
календарного року (2005 рік), наступного за роком, в якому відбулася
така страхова подія (2004 рік), то невикористана сума такого страхового
відшкодування включається до складу відповідного річного
оподатковуваного доходу такого платника податку.

Платники податку — резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце
проживання, зобов’язані подати податковому органу декларацію не пізніше
закінчення 60 календарного дня, що передує такому виїзду.

Використана література

Декларація про доходи, зобов’язання фінансового характеру та майновий
стан державного службовця та особи, яка претендує на зайняття посади
державного службовця щодо себе та членів своєї сім’ї: Затв. наказом
Мінфіну України від 6 березня 1997р. №58 // Урядовий кур’єр. — 1997. —
10 квітня. — С. 10.

Щодо заповнення Декларації про сукупний річний доход: Рекомендації
№14-104 від 20.01.95 р. Головної держ. податкової інспекції України //
Бюл. нормат. актів Мінфіну України. — 1995. — №5-6. — С. 181-187.

Похожие записи