ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему:

Організація та методика обліку і контролю грошових коштів підприємства
та аналіз грошових потоків

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Теоретичні основи обліку, контролю та аналізу

грошових коштів підприємства…………………………………………………6

1.1. Сутність та класифікація грошових потоків
підприємства……………………..6

1.2. Фактори, що визначають обсяг і структуру грошових

потоків підприємства……………………………………………………………..11

1.3. Законодавчі основи обліку і контролю грошових коштів

на підприємстві………………………………………………………………….16

1.4. Методичні підходи до аналізу грошових потоків
підприємства…………………17

Розділ 2. Організація та методика обліку і контролю грошових коштів

на
підприємстві……………………………………………………
……………………………….37

2.1. Облік готівкових і безготівкових розрахунків та документальне

оформлення касових
операцій……………………………………………………….
…………37

2.2. Облік інших коштів і валютних
операцій………………………………………………….58

2.3. Аудит готівково-рохрахункових операцій………………………………….…62

Розділ 3. Аналіз стану та структури грошових потоків на
підприємстві………………..67

3.1. Аналіз обсягу і структури грошових потоків
…………………………………………….67

3.2. Аналіз рівномірності, синхронності та збалансованості

грошових потоків
підприємства……………………………………………………
…………..72

3.3. Аналіз ефективності управління грошовими потоками
підприємства…………77

Розділ 4. Удосконалення організації обліку і контролю грошових

коштів підприємства та покращення стану грошових

потоків
підприємства……………………………………………………
……………………….83

4.1. Склад та інформаційне забезпечення задач системи автоматизації

обліково-аналітичних робіт в управлінні грошовими
коштами…………………..83

4.2 Організація обліку грошових коштів в інформаційних

бухгалтерських
системах……………………………………………………….
………………….85

4.3 Вихідні документи та їх використання в управлінні

грошовими
коштами………………………………………………………..
………………………..90

4.4. Шляхи покращення стану грошових потоків
підприємства………………………..91

Висновки……………………………………………………….
……………………………………………………97

Список використаних джерел
………………………………………………………………
……………102

Додатки………………………………………………………..
……………………………………………………108

ВСТУП

Функціонування підприємства – це складний динамічний процес, що є
результатом неперервного циклічного руху грошових коштів. Однією із
проблем, що виникають перед підприємствами в сучасних умовах, є
відновлення і збереження динаміки циклів операційної, інвестиційної і
фінансової діяльності, що є запорукою необхідної ліквідної позиції
підприємства і реалізації його попиту на кошти. Вирішення цієї проблеми
неможливе без глибоких досліджень економічних механізмів, що визначають
грошові потоки кожного окремого суб’єкта господарювання. Таким чином,
існує нагальна потреба в розробці методики обліку, контролю і аналізу
грошових потоків, підвищенні наукової обґрунтованості прийняття
фінансових рішень в умовах нестабільності та ризику, розробці системи
аналітичних і модельних засобів управління коштами. Необхідність в
організації обліку, контролю та економічного аналізу грошових потоків на
підприємствах обумовлена існуванням практичних потреб фінансового
управління, що стоять на рівні проблеми виживання окремих підприємств,
галузей і виходу із кризового стану економічної системи в цілому.

Питання теорії та практики обліку, контролю грошових коштів досліджують
так автори як Ткаченко Н.М., Марочкіна А.М., Бутинець Ф.Ф., Грабова
Н.М., Завгородній В.П., Кулаковська Л.П., Піч Ю.В. Питання економічного
аналізу грошових потоків висвітлюються ширше в роботах зарубіжних
авторів і частково у вітчизняних спеціалізованих виданнях. Свій внесок у
розробку аналітичного забезпечення управління грошовими потоками зробили
вітчизняні економісти: Бланк І.О., Голов С. Ф., Лігоненко Л.О., Литвин
Б. М., Мних Є.В., Нусінов В. Я., Ситник Г.В., Суторміна В. М., Шкарабан
С. І. та інші. Водночас у вітчизняному доробку бракує окремих
комплексних завершених досліджень з питань управління грошовими
потоками, які б розширили межі традиційного аналізу, сформували
конкретні підходи до розробки аналітичного забезпечення управління ними,
запропонували конкретні шляхи виходу підприємств із стану
неплатоспроможності тощо.

Очевидно, що брак досвіду функціонування підприємств України в ринкових
умовах, недостатнє вирішення проблеми управління їх грошовими потоками
як в методологічному, так і в прикладному аспектах призводять до того,
що у вітчизняній практиці аналізу рух коштів практично не береться до
уваги. Це зумовлює ігнорування найбільш важливої – динамічної частини
бізнесу і породжує низку серйозних проблем, пов’язаних з
необґрунтованістю та хаотичністю управління і загостренням загальної
проблеми неплатежів.

У зв’язку з цим тема роботи, в якій сформульовано теоретичні положення
та розроблено практичні рекомендації щодо формування системи
аналітичного забезпечення управління грошових потоків підприємств, є
актуальною.

Метою магістерської роботи є поглиблення та закріплення набутих
теоретичних знань і практичних навичок; уміння самостійної роботи з
літературними джерелами, застосування практичного досвіду і методів
удосконалення обліку, аналізу і аудиту в умовах використання сучасної
комп’ютерної технології обробки інформації на підприємствах і
організаціях різних форм власності. Метою роботи також є дослідження
науково-методологічних положень стосовно вдосконалення методики і
організації обліку, контролю і економічного аналізу грошових потоків
підприємств, що охоплює побудову моделі аналітичних досліджень та
з’ясування особливостей їх проведення в цілях раціоналізації грошових
потоків підприємств України. Для досягнення цієї мети в роботі
поставлено такі завдання:

дослідити теоретичні основи обліку, контролю і аналізу грошових потоків
підприємства;

розкрити сутність та провести аналіз організації та методики обліку і
контролю грошових коштів на підприємстві;

провести комплексний аналіз стану та структури грошових потоків на
підприємстві;

запропонувати механізм удосконалення організації обліку і контролю
грошових коштів підприємства та покращення стану грошових потоків
підприємства.

Таким чином, в цілому, завдання магістерської роботи полягає в
самостійному дослідженні предметної області, обґрунтуванні
запропонованих рішень і напрямів удосконалення бухгалтерського обліку,
економічного аналізу і аудиту грошових коштів на прикладі підприємства в
ринковому середовищі.

Об’єктом дослідження роботи є грошові потоки вітчизняних підприємств.

Предметом дослідження роботи є система аналітичного забезпечення
управління грошовими потоками підприємства.

Методологія дослідження ґрунтується на загальних наукових методах
пізнання, принципах системного аналізу, теоріях ринкової економіки.
Теоретичною і методологічною основою роботи є вчення про наукові методи
пізнання, фундаментальні праці вітчизняних та зарубіжних економістів з
питань економічного аналізу та фінансового менеджменту, закони України
та інші нормативні акти. Інформаційною базою також стала фінансова
звітність ТОВ „РІА”.

Для вирішення поставлених задач протягом дослідження застосовувалися
системний підхід, комплексність, логічні прийоми аналізу, в т. ч.
порівняння та ін.

Новизна одержаних результатів та практичне значення роботи складається в
удосконаленні організації обліку і контролю грошових коштів підприємства
та покращенні стану грошових потоків підприємства. В процесі дослідження
доведена залежність між автоматизованою системою управління грошовими
потоками і якістю управління ними.

Розділ 1. Теоретичні основи обліку, контролю та аналізу грошових коштів
підприємства

1.1. Сутність та класифікація грошових потоків підприємства

Вітчизняні аналітики почали широко оперувати терміном «грошовий потік»
лише з початком ринкового реформування української економіки. За
ринкових умов поява терміну «грошовий потік» поряд з існуванням
категорії коштів є цілком оправданою. Адже термін «грошовий потік»
розкриває динамізм підприємницької діяльності, де грошові надходження і
вибуття мають постійний характер, йдуть безперервними потоками. Лише в
балансі підприємства його кошти показані на певну дату[ REF
_Ref120432553 \r \h \* MERGEFORMAT 11 ,с.5].

В Україні ж на сьогодні при означенні поняття грошових потоків слід
керуватися П(С)БО 4, де під грошовими потоками розуміють надходження та
вибуття грошових коштів та їх еквівалентів[ REF _Ref105061978 \r \h \*
MERGEFORMAT 10 ].

Цікавим є визначення, наведене в роботі Лігоненко Л.О. та Ситник Г.В. [
REF _Ref120433047 \r \h \* MERGEFORMAT 47 ]: „грошові потоки
підприємства — це система розподілених в часі надходжень та видатків
грошових коштів, що генеруються його господарською діяльністю і
супроводжують рух вартості, виступаючи зовнішньою ознакою функціонування
підприємства”.

На думку зазначених авторів, дослідження грошових потоків підприємства
дозволяє усвідомити увесь механізм його функціонування, так як за
наявності власної, відносно самостійної логіки розвитку, грошові потоки
мають зовнішні ознаки всього комплексу функціональних зв’язків, які
розвиваються на підприємстві в процесі його діяльності (див. додаток
А.).

Сукупність грошових потоків підприємства можна класифікувати наступним
чином:

Залежно від масштабів обслуговування господарського процесу

грошовий потік по підприємству в цілому характеризує загальний обсяг
грошових операцій даного підприємства і акумулює в собі всі види
грошових потоків, що супроводжують та обслуговують процес його
функціонування;

грошові потоки окремих структурних підрозділів характеризують обсяги
грошових операцій кожного з них і дозволяють оцінювати ефективність їх
діяльності, участь кожного з них у господарському процесі підприємства;

грошовий потік від окремого виду чи напряму господарської діяльності
характеризує масштаби та обсяг операцій з даного виду діяльності
підприємства;

грошовий потік за окремою господарською операцією характеризує рух
грошових коштів за даною угодою, що дає змогу оцінити її ефективність та
вплив на сукупний грошовий потік підприємства.

Залежно від напрямку руху потоків розглядають:

вхідний (позитивний) грошовий потік характеризує обсяг надходження
грошових коштів від усіх видів діяльності;

вихідний (від`ємний) грошовий потік характеризує обсяг їх витрачання.

Залежно від виду господарської діяльності виділяють :

грошовий потік від операційної діяльності ;

грошовий потік від інвестиційної діяльності ;

грошовий потік від фінансової діяльності.

За вартісним складом грошових потоків виділяють:

валовий грошовий потік використовується для оцінки обсягів усіх видів
операцій підприємства, пов’язаних з рухом грошових коштів поза
залежністю від напряму руху коштів;

чистий грошовий потік представляє собою зміну наявних грошових коштів за
період та визначається як різниця між залишком грошових коштів на
кінець та початок періоду або надходженням та витрачанням грошових
коштів за період, що аналізується. Таким чином, він характеризує
сальдовий потік без відображення обсягу грошових операцій.

Залежно від регулярності здійснення грошові потоки підприємства
поділяють на :

регулярні грошові потоки –це потоки платежів, усі члени якого позитивні
величини, а часові інтервали між платежами однакові .У підприємстві такі
потоки є, як правило, результатом господарсько-фінансової діяльності
підприємства. Їх обсяг сталий в часі або має певну тенденцію до зміни.
Надходження та витрачання грошей здійснюється систематично, з певною
періодичністю. Це обумовлює можливість їх регулювання та планування;

Нерегулярні грошові потоки представляють різні за обсягом та проміжками
часу між їх здісненням платежі, пов’язані, як правило, з проведенням
окремих господарських операцій. Вони виникають спонтанно, не мають
сталого обсягу та періодичності. Планування утворення та здійснення цих
потоків може проводитися лише методом прямих розрахунків, відповідно до
часу та обсягів операцій, що їх породжує.

Залежно від пріоритетності здіснення платежів грошові потоки поділяються
на:

пріоритетний грошовий потік представляє систему грошових видатків, які
найбільшим чином забезпечують реалізацію стратегії підприємства.

обов’язковий грошовий потік – це обов’язкові грошові виплати, які
підприємство повинне здійснити в першочерговому порядку для запобігання
фінансових ускладнень та продовження нормального функціонування. До
нього належать проценти, податкові виплати, погашення сум боргів, строк
сплати яких настав, інші виплати, що є обов’язковими. Склад останніх
визначається самим підприємством залежно від умов господарювання.

другорядні грошові потоки представляють видатки грошових коштів, які
можуть бути відкладені з точки зору стратегічних потреб або у разі
неспроможності здійснення без прямих витрат для підприємства у вигляді
штрафів, неустойки, пені та ін.

По відношенню до певного інвестиційного проекту можна відокремити:

додатковий грошовий потік це потік від реалізації певного
інвестиційного проекту, потік, що стосується виключно даного проекту;

ретроспективний грошовий потік це всі інші грошові потоки, які не
враховуються під час прийняття управлінських рішень щодо даного
проекту;

Залежно від вартісної оцінки в часі:

нинішній грошовий потік це єдина спів стана теперішня вартість грошових
потоків підприємства , отримана шляхом дисконтування, яка враховує
фактор часу, інфляції та ризику;

майбутній грошовий потік, оцінений майбутньою вартістю.

За достатністю обсягу розрізняють:

дефіцитний грошовий потік це коли недостатнє надходження грошових коштів
для здіснення усіх планових видатків;

надлишковий грошовий потік це перевищення позитивного грошового потоку
над потребою підприємства у витрачанні.

За можливістю регулювання грошових потоків, їх поділяють на:

-Грошові потоки, що піддаються регулюванню (зміні в часі),

представляють собою такі види витрачання грошових коштів, строки яких
можна змінювати за домовленістю сторін (наприклад, лізингові платежі,
розрахунки з постачальниками).

-Грошові потоки, що не піддаються регулюванню (зміні в часі), — це такі
види витрачання грошових коштів, строки яких неможливо змінювати
(наприклад, податкові платежі).

Поділ грошових потоків за можливістю регулювання має індивідуальний
характер і обумовлюється специфікою діяльності конкретного підприємства.

За рівнем передбачуваності:

— повністю передбачувані грошові потоки це обсяги запланованих і
включених у відповідний план надходжень та видатків грошових коштів.

-Недостатньо (або абсолютно) непередбачувані грошові потоки — це
сукупність надходжень та витрат грошових коштів, які виникли в
результаті настання ризикових подій, непередбачуваних подій і,
відповідно, не включені до планів надходження і витрачання грошових
коштів.

За рівнем збалансованості:

-Збалансований грошовий потік характеризує такий вид сукупного грошового
потоку, по якому забезпечується збалансованість позитивного та
від’ємного грошових потоків.

-Незбалансований грошовий потік характеризує такий вид сукупного
грошового потоку, по якому не забезпечується збалансованість позитивного
і від’ємного грошових потоків.

Критерієм збалансованості є показник варіації між позитивним та
від’ємним грошовим потоком. У першому випадку він спрямовується до
одиниці, в другому — до нуля.

За періодом часу:

— Короткостроковий грошовий потік характеризує такий його вид, по якому
період від моменту надходження чи витрачання грошових коштів до повного
їх завершення не перевищує одного року.

— Довгостроковий грошовий потік характеризує такий його вид, по якому
період від моменту надходження чи витрачання грошових коштів до повного
їх завершення перевищує один рік.

За формами грошових коштів, що використовуються:

— Готівковий грошовий потік характеризує частину сукупного грошового
потоку, яка обслуговується готівкою. Готівкові грошові потоки
підприємств знаходяться під щільнішим регулюванням з боку державних
органів влади та Національного банку України.

— Безготівковий грошовий потік характеризує частину сукупного грошового
потоку, яка обслуговується безготівковими розрахунками.

За видом валюти, що використовується

— Грошовий потік у національній валюті характеризує таку частину
сукупного грошового потоку, яка обслуговується національною валютою.

— Грошовий потік в іноземній валюті характеризує таку частину сукупного
грошового потоку, яка обслуговується іноземною валютою. Використання
валюти як засобу платежу на території України має суттєві законодавчі
обмеження, що повинні враховуватися при здійсненні відповідних грошових
операцій.

За можливістю забезпечення платоспроможності:

— Ліквідний грошовий потік характеризує такий вид грошових потоків, по
яких надходження грошових коштів перевищує або дорівнює витрачанню
грошових коштів, тобто чистий грошовий потік є такий вид грошового
потоку, в якому спрямованість змінюється більше одного разу.

— Неліквідний грошовий потік характеризує такий від грошових потоків, по
яких находження грошових коштів менше або дорівнює обсягу витрачення
грошових коштів.

За характером грошового потоку по відношенню до підприємства:

— Внутрішній грошовий потік характеризує сукупність надходжень та
видатків грошових коштів у межах підприємства (грошові розрахунки з
персоналом, засновниками, структурними підрозділами).

— Зовнішній грошовий потік характеризує надходження та видатки грошових
коштів, що обслуговують грошові стосунки підприємства з іншими
контрагентами (постачальниками, покупцями, банками, страховими
компаніями тощо).

1.2. Фактори, що визначають обсяг і структуру грошових потоків
підприємства

На обсяг та структуру грошових потоків впливає значна кількість
факторів, які можна класифікувати за наступними ознаками.

За джерелами походження :

Фактори зовнішнього характеру – це система умов зовнішнього середовища,
які впливають на обсяг й структуру находження та витрачання грошових
коштів.

Фактори внутрішнього характеру, що формуються в середні підприємства і
впливають на обсяг та структуру грошових потоків підприємства.

За видами діяльності підприємства:

Фактори, що генеруються операційною діяльністю – це система параметрів
зовнішнього та внутрішнього середовища, які визначають умови ведення
операційної діяльності і, відповідно, впливають на стан і структуру
грошових потоків цього виду.

Фактори, що генеруються інвестиційною діяльністю – це система параметрів
зовнішнього та внутрішнього середовища, які визначають умови здіснення
інвестиційної діяльності і, відповідно, впливають на стан і структуру
грошових потоків цього виду.

Фактори, що генеруються фінансовою діяльністю – це система параметрів
зовнішнього та внутрішнього середовища, які визначають умови здійснення
фінансової діяльності і, відповідно, впливають на стан і структуру
грошових потоків цього виду.

За напрямом руху грошових коштів.

Фактори, що визначають обсяг та структуру позитивного грошового потоку –
сукупність умов формування надходження грошових коштів.

Фактори, що визначають обсяг та структуру від`ємного грошового потоку –
сукупність умов формування витрачання грошових коштів.

Формування грошових потоків підприємства відбувається під впливом
сумісної та одночасної дії різних за своїм походженням і характером
факторів:

Фактори, що визначають стан та структуру позитивного грошового потоку —
можливості формування позитивного грошового потоку є результатом
сукупного впливу факторів зовнішнього та внутрішнього характеру, які
формуються в сфері операційної, інвестиційної та фінансової діяльності
підприємства.

Фактори зовнішнього характеру визначають загальні умови функціонування
підприємства. До числа цих факторів належать загальна макроекономічна
ситуація, стан та спрямованість законодавства, що регулює підприємницьку
діяльність, стан платіжної дисципліни в державі, кон`юнктура ринка
збуту, кон`юнктура фінансового ринку тощо. Ці фактори не залежать від
діяльності окремого підприємства, але обумовлюють його потенційні
можливості по формуванню грошових коштів. Чим сприятливіша
макроекономічна ситуація, ліберальніше до підприємця господарське право
та господарство, чим вищий попит на споживчому ринку, тим краща
пропозиція на фінансовому ринку, тим кращі можливості підприємства по
формуванню грошових коштів.

Фактори внутрішнього характеру залежать від характеру та специфіки
діяльності самого підприємства. На рівні підприємства можливості
формування позитивного грошового потоку визначається наступними
факторами:

В сфері операційної діяльності:

організація маркетингової діяльності: вивчення споживачів, прогнозування
їх потреб, визначення форм, методів збуту продукції, проведення
рекламної діяльності.

організація закупівельної діяльності: виробу постачальників оцінки та
селективного відбору комерційних пропозицій по закупівлі сировини,
організація товаропостачання;

організація виробничого процесу, залучання необхідних матеріальних,
трудових та фінансових ресурсів, визначення способів їх найбільш
ефективного використання;

обсяг виручки від реалізації продукції підприємства, рівень цін на
продукцію;

кредитна політика підприємства, стан дебіторської заборгованості.

Логіка впливу перелічених факторів на обсяги формування грошових коштів
може бути визначена наступним чином: джерелом утворення грошей є факт
реалізації товарів, здіснення акту купівлі–продажу. На досягнення цього
результату і повинна бути спрямована діяльність по управлінню факторами
для максимізації находження грошових коштів.

В сфері інвестиційної діяльності:

вибір інвестиційної програми підприємства, тобто переліку реальних
інвестиційних проектів , що визначаються доцільними до реалізації;

склад інвестиційного портфеля: рівень доходності та ліквідності окремих
фінансових інструментів;

можливість виходу з проектів у разі їх недостатньої ефективності та
формами, що використовуються для цього;

можливість продажу частини основних засобів і нематеріальних активів, їх
стан та можлива ціна реалізації.

В сфері фінансової діяльності:

інвестиційна привабливість підприємства для зовнішніх інвесторів, що
визначає можливість ефективного розміщення додаткової емісії акції;

кредитоспроможність підприємства по обслугованою зовнішніх боргів, що
визначає можливість підприємства залучити банківські кредити;

наявна структура капіталу, обсяг кредитів та позик, терміни їх
повернення;

імідж та ділова репутація підприємства.

Фактори, що визначають обсяг та структуру від`ємного грошового потоку
підприємства — потреба у використанні грошових коштів підприємства
також залежить від факторів зовнішнього та внутрішнього характеру,
проте їх перелік та напрям впливу має істотні особливості.

До найважливіших факторів зовнішнього характеру належить:

кон`юнктура ринків товарних, трудових та матеріальних ресурсів, яка
визначає ціни їх закупівлі податкове та митне законодавство, яке
обумовлює розміри витрачання грошових коштів на сплату податків,
митних зборів, інших обов’язкових платежів;

інвестиційний клімат країни, який обумовлює доцільність та обсяги
інвестиційних вкладень підприємства;

кон’юнктура фінансового ринку, під впливом якої формуються
процентні ставки за банківські кредити, необхідний рівень сплати
дивідендів по акціям підприємства тощо.

Значно більшим чином потреба у використанні грошових коштів визначається
впливом внутрішніх факторів, до складу яких належать:

В сфері операційної діяльності:

обсяг постійних витрат та їх частка в загальному обсязі витрат
підприємства;

рівень змінних грошових витрат;

ефективність закупівельної діяльності, проявом якої є рівень цін
закупівлі сировини (товарів) порівняно із середньоринковим рівнем,
система розрахунків з постачальниками;

чисельність персоналу підприємства, ефективність управління залученням,
використанням та стимулюванням персоналу;

обсяги та склад основних засобів підприємства, їх вік, ремонтна
політика підприємства;

довжина операційного циклу та його окремих складових.

В сфері інвестиційної діяльності:

стратегічні цілі підприємства щодо темпів та напрямів розвитку;

стан основних засобів та нематеріальних активів і необхідність їх
оновлення;

інвестиційна програма підприємства, її загальний обсяг, терміни і графік
її освоєння;

інвестиційний портфель підприємства.

В сфері фінансової діяльності:

обсяг зовнішнього фінансування, терміни надання позик, необхідність їх
фактичного погашення в певний період часу;

склад співвласників (акціонерів) підприємства, їх стратегічні цілі та
економічні інтереси;

дивідендна політика підприємства, рівень та періодичність виплати
дивідендів;

доцільність викупу власних акцій та обмеження кількості акціонерів
підприємства, ризик зниження вартості акціонерного капіталу в
результаті їх продажу на вторинному ринку тощо.

Потреба у використанні грошових коштів формується під впливом багатьох
факторів, які не завжди є керованими з боку підприємства. Грошові
потоки, пов’язані з використанням грошових коштів, за розмірами та
ритмічністю, як правило, не співпадають з процесами формування грошових
коштів, оскільки це обумовлюється впливом факторів різної сукупності.
Розбалансування грошового обороту, неплатоспроможність підприємства має
суттєве, навіть катастрофічне значення для підприємства, створює загрозу
виникнення ситуації банкрутства. Саме тому необхідне детальне вивчення
факторів, що обумовлюють формування позитивного і від’ємного грошових
потоків та їх аналіз при розробці політики управління грошовими потоками
підприємства.

1.3. Законодавчі основи обліку і контролю грошових коштів на
підприємстві

Гроші — це загальний еквівалент, той особливий товар, в якому усі інші
товари висловлюють свою вартість.

Ще зовсім недавно використання при розрахунках (платежах) безготівкових
коштів було прерогативою юридичних осіб. Стрімкий розвиток нових
технологій і техніки сприяло тому, що безготівкові гроші стають
невід’ємною частиною життя кожної людини, швидко витісняючи наявні.
Однак наявні кошти гідно витримують «конкуренцію» з безготівковими
грошима, коли мова йде про виплату підприємством заробітної плати
працівникам, компенсації командировочних витрат, а також при здійсненні
інших господарських витрат, як правило, проведених через касу
підприємства.

З огляду на той факт, що використання готівки підприємством викликає
спокуса витрати їхній не по цільовому призначенню, держава контролює
даний процес шляхом уведення нормативних актів. Так, у відповідності зі
ст. 40 Закону № 679 Національний банк України встановлює правила, форми
і стандарти розрахунків банків і інших юридичних і фізичних осіб в
економічному обороті України з застосуванням як паперових, так і
електронних документів і готівки, координує організацію розрахунків.

НБУ видає нормативно-правові акти з питань, віднесеним до його
повноважень, що є обов’язковими для органів державної влади й органів
місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій і установ
незалежно від форми власності, а також для фізичних осіб.

Нормативні акти, що регламентують здійснення операцій з грошовими
коштами:

1. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в
Україні, затверджене постановою Правління Нацбанку України від
15.12.2004 р. № 637 (зареєстрованою в Мін’юсті України 13-01.2005 р. за
№ 40/10320, за текстом — Положення № 637) із наступними змінами та
доповненнями.

2. Інструктція про безготівкові розрахунки в Україні в національній
валюті вiд 21 січня 2004 року за № 22 (зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 29 березня 2004 р. за №377/8976).

3. Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за
порушення норм з регулювання обігу готівки» вiд 12 червня 1995 року за №
436/95 із наступними змінами та доповненнями.

4. Постанова Правління Національного банку України „Про встановлення
граничної суми готівкового розрахунку” від 09 лютого 2005 року за №32
(зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 18 квітня 2005 р. за №
410/10690).

Фінансові ресурси підприємства мають наступні задачі:

Своєчасне і точне відображення наявності і руху коштів у касі, на
поточних і інших рахунках у банку.

Контроль дотримання ліміту готівки в касі, забезпечення схоронності і
раціонального використання коштів.

Контроль за законністю здійснення операцій з коштами як у національної,
так і іноземній валюті.

Організація синтетичного й аналітичного обліку коштів підприємства.

1.4. Методичні підходи до аналізу грошових потоків підприємства

Аналіз руху грошових коштів є необхідною умовою ефективного управління
грошовими потоками, які забезпечують фінансово-господарську діяльність
підприємства.

Метою аналізу грошових потоків підприємства є прискорення руху грошових
коштів і підвищення на цій основі оборотності активів і капіталу, а
також забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності
підприємства.

Організаційно-інформаційна модель аналізу грошових потоків є засобом
формалізації аналітичного процесу, її приблизну структуру наведено у
табл. 1.1. Реалізація елементів наведеної у табл. 1.1
організаційно-інформаційної моделі аналізу грошових потоків підприємства
забезпечує досягнення поставленої мети.

У таблиці 1.1 на першому класифікаційному рівні економічну інформацію
згруповано за ознакою середовища, у якому вона утворюється, тобто
розподілено на зовнішню та внутрішню. Важливим джерелом нормативної
інформації щодо руху грошових коштів є затверджені наказом Міністерства
фінансів План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкція про його
застосування, Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, зокрема,
П(С)БО 2 «Баланс», П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», П(С)БО 4
«Звіт про рух грошових коштів», П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»,
П(С)БО 11 «Зобов’язання» та деякі інші документи.

Планова інформація стосовно грошових потоків формується безпосередньо на
підприємстві, виходячи зі стратегічних напрямів його розвитку, вимог
чинного законодавства та відповідних нормативних документів, і міститься
у фінансових планах, бізнес-планах, інвестиційних проектах, кошторисах.
Основними джерелами фактографічної інформації щодо грошових потоків є
бухгалтерський облік. За напрямами використання інформація стосовно руху
грошових коштів розподіляється на зовнішню (яка використовується для
оцінки та контролю дотримання чинного законодавства, стандартів
бухгалтерського обліку та інших нормативних документів), планову (яка є
базою порівняння для аналізу і контролю виконання планових показників),
фактографічну (яка характеризує залишки, обороти з надходження і
витрачання грошових коштів підприємства і використовується в аналізі,
контролі та прогнозуванні).

Таблиця 1.1

Організаційно-інформаційна модель аналізу грошових потоків підприємства[
REF _Ref105000837 \r \h \* MERGEFORMAT 72 ,c.133-135]

1. Мета і завдання аналізу грошових потоків

1.1. Мета 1.2. Завдання

1 2

Метою аналізу грошових потоків підприємства є прискорення руху грошових
коштів і підвищення на цій основі оборотності активів і капіталу, а
також забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності
підприємства Аналіз джерел утворення грошових коштів

Аналіз напрямів витрачання грошових коштів

Аналіз руху грошових коштів за видами діяльності підприємства

Аналіз взаємозв’язку прибутку і змін грошових коштів

Аналіз взаємозв’язку зростання обсягів фінансово-господарської
діяльності і потреб у грошових коштах

2. Об’єкти і суб’єкти аналізу грошових потоків

2.1. Об’єкти 2.2. Суб’єкти

Залишки грошових коштів та їх еквівалентів на певну дату

Надходження грошових коштів у результаті операційної, інвестиційної та
фінансової діяльності підприємства Вищі посадові особи підприємства

Економічні служби підприємства

Керівники функціональних та структурних підрозділів підприємства

— Витрачання грошових коштів у результаті операційної, інвестиційної та
фінансової діяльності підприємства • Чинники, що спричинили зміну
грошових активів — Власники та акціонери.

— Зовнішні користувачі інформації

3. Система економічних показників аналізу грошових потоків

3.1. Абсолютні вартісні показники, джерелом яких є облік 3.2. Відносні
показники, які є наслідком аналітичної обробки облікової інформації

Залишки та обороти з надходження і витрачання грошових коштів та їх
еквівалентів

Фінансові результати діяльності підприємства

Активи підприємства

Власний капітал і зобов’язання

Абсолютні показники динаміки Відносні показники структури активів,
власного капіталу та зобов’язань

Відносні показники динаміки

Відносні показники інтенсивності процесів: коефіцієнти обороту з
надходження і витрачання грошових коштів; коефіцієнт достатності чистого
операційного грошового потоку; коефіцієнт ліквідності грошового потоку;
коефіцієнт ефективності грошового потоку

4. Інформаційне забезпечення аналізу грошових потоків

4.1. Зовнішня інформація 4.2. Внутрішня інформація

Правова

Нормативна

Довідкова Планова

Фактографічна

5. Методичні прийоми обробки первинної (вхідної) інформації

5.1. Економіко-логічні методи 5.2. Економіко-математичні методи

Групування

Порівняння

Розрахунок відносних показників

Розрахунок середніх показників

Деталізація

Елімінування Методи обробки динамічних рядів

Методи регресійно-кореляційного аналізу

Методи моделювання

6. Узагальнення і реалізація результатів аналізу фінансового стану

6.1. Узагальнення результатів 6.2. Реалізація результатів

Систематизація інформації.

Кількісна оцінка втрачених можливостей збільшення абсолютної величини
грошових коштів та прискорення їх оборотності

Кількісна оцінка потенційного збільшення абсолютної величини грошових
коштів та прискорення їх оборотності

Оцінка вірогідності прогнозованих показників

Розробка багатоваріантних заходів щодо збільшення абсолютної величини
грошових коштів та прискорення їх оборотності у майбутньому періоді

Оформлення результатів аналізу і передача їх в управлінські структури
для реалізації запропонованих заходів Оцінка заходів щодо збільшення
абсолютної величини грошових коштів та прискорення їх оборотності

Вибір оптимального варіанту заходів

Прийняття рішення щодо реалізації обраного варіанту заходів

Доведення прийнятого рішення до виконавців

Забезпечення контролю за виконанням прийнятих рішень

Методичні прийоми, які включено до моделі, дозволяють здійснити
загальний аналіз грошових потоків, аналіз руху грошових коштів, а також
аналіз фінансових коефіцієнтів, що визначають достатність чистого
грошового потоку, ліквідність грошового потоку, ефективність грошового
потоку підприємства.

В процесі аналізу грошових потоків використовується досить широкий
спектр напрямів аналітичних процедур та методичних підходів щодо
аналізу. Всю сукупність аналітичних процедур за формами здійснення на
думку Г.В. Ситник можна класифікувати за наступними ознаками (табл. 1.2)
[ REF _Ref120433047 \r \h 47 ,с.97].

Таблиця 1.2

Форми аналізу грошових потоків підприємства

Класифікаційні ознаки Форми аналізу

Спрямованість аналізу Аналіз обсягу грошових потоків

Аналіз динаміки грошових потоків

Аналіз структури грошових потоків

Аналіз рівномірності грошових потоків

Аналіз синхронності грошових потоків

Аналіз збалансованості грошових потоків

Аналіз ліквідності грошових потоків

Кількісна оцінка факторів, що визначають стан грошових потоків

Аналіз ефективності грошових потоків

Період проведення Ретроспективний аналіз

Поточний аналіз

Перспективний аналіз

Глибина аналітичної процедури Експрес-аналіз грошових потоків

Поглиблений аналіз грошових потоків

Інструменти аналізу Аналіз грошових потоків з використанням ПЕОМ

Аналіз грошових потоків без використання ПЕОМ

Суб ‘єкти аналізу Внутрішній аналіз грошових потоків

Зовнішній аналіз грошових потоків

Ступінь охоплення об’єкта аналізу Суцільний аналіз грошових потоків

Вибірковий аналіз грошових потоків

Зміст програми аналізу Комплексний аналіз грошових потоків

Тематичний аналіз грошових потоків

Джерело: [ REF _Ref120433047 \r \h 47 ,с.97]

На думку фахівців[ REF _Ref120433047 \r \h 47 ] методологія аналізу
грошових потоків знаходиться в стадії свого формування. Найбільш
послідовний та аналітично цілісний методичний підхід представлено в
роботах українського дослідника професора І.О. Бланка [ REF
_Ref105065108 \r \h 17 ]. Згідно з викладеною концепцією, аналіз
грошових потоків підприємства доцільно проводити за такими етапами
роботи, як: вивчення динаміки обсягу формування позитивного грошового
потоку, оцінка обсягу формування від’ємного грошового потоку,
дослідження збалансованості грошових потоків, вивчення синхронності
грошових потоків та оцінка ефективності грошових потоків. Дана методика
забезпечує комплексне вивчення характеристик грошових потоків у процесі
аналізу, логічність побудови аналітичної процедури, передбачає широкий
спектр розрахункових показників, що пропонуються до використання.

Л.О. Лігоненко та Г.В.Ситник розвиваючи та доповнюючи існуючі методичні
підходи, стверджують, що аналіз грошових потоків передбачає проведення
наступних етапів дослідження[ REF _Ref120433047 \r \h 47 ,с.105]:

1-й етап. Аналіз обсягу та динаміки грошових потоків, метою проведення
якого є визначення загальних обсягів грошових потоків, основних
тенденцій та пропорцій їх розвитку.

2-й етап. Анапи джерел формування грошових коштів, що передбачає
вивчення структури позитивного грошового потоку за видами діяльності,
ранжирування джерел надходження грошових коштів, визначення місця
(вагомості) кожного з них у грошовому забезпеченні функціонування
підприємства.

3-й етап. Аналіз напрямів використання грошових коштів, об’єктом якого є
вихідний грошовий потік підприємства. Оцінка структури вихідного
грошового потоку за видами діяльності та ранжирування окремих напрямів
використання дозволяє визначити найбільш «грошомісткі» з них та,
відповідно, зосередити увагу на процесі їх формування, можливих резервах
скорочення, ефективного розподілу в часі. Так, на підприємстві доцільно
проаналізувати вихідний грошовий потік від операційної діяльності за
видами виплат, що його формують. Результати такого аналізу надають цінну
інформацію для прийняття оперативних рішень та прогнозування
перспективного стану вихідного грошового потоку.

4-й етап. Аналіз рівномірності грошових потоків, метою якого є
ідентифікація та оцінка основних видів грошових потоків за ступенем
регулярності здійснення, виявлення факторів коливань грошових потоків,
наявності та причин затримок у надходженні грошових коштів та
відкладенні запланованих видатків.

Показники рівномірності грошових потоків, що розраховуються в межах
цього етапу аналізу, характеризують рівномірність надходження та
витрачання грошових коштів протягом періоду, що дозволяє оцінити їх
розподіл в часі. Розрахунок даних показників базується на класифікації
грошових потоків з точки зору регулярності.

Для аналізу рівня рівномірності грошових потоків застосовують наступні
показники:

:

— обсяг позитивного грошового потоку за період.

Даний показник характеризує діапазон коливань позитивного грошового
потоку, тобто визначає, наскільки рівномірно надходять грошові кошти
протягом періоду, що досліджується.

, яке характеризує діапазон коливання вихідного грошового потоку:

— обсяг вихідного грошового потоку за період.

.

що показує ступінь нерівномірності позитивного грошового потоку.

, який

визначає ступінь нерівномірності витрачання грошових коштів:

Коефіцієнт рівномірності надходження грошових коштів(KpN), який
характеризує ступінь рівномірності надходження грошових коштів:

KpN =100 -Vn.

Коефіцієнт рівномірності витрачання грошових коштів(KpV), що вказує на
ступінь рівномірності та ритмічності вихідного грошового потоку:

KpV=100-Vv.

Ступінь регулярності позитивного грошового потоку(Срн):

де ПГПр — обсяг регулярного позитивного грошового потоку; ПГП — обсяг
позитивного грошового потоку.

Ступінь регулярності надходження грошових коштів показує частку грошових
надходжень, які є регулярними, тобто дозволяє визначити стабільні
позитивні потоки та джерела їх надходження. На регулярність позитивного
грошового потоку вказує значення показника, що прямує до одиниці.
Зростання регулярності є свідченням стабільності операційної діяльності
й полегшує процес планування грошових потоків, підтримку належного рівня
ліквідності.

Відносна частота негативних відхилень у рівномірності

позитивного грошового потоку від операційної діяльності (Кн):

де Nн — кількість періодів, протягом яких спостерігались негативні
відхилення варіативного компоненту позитивного грошового потоку від
операційної діяльності;

n — кількість періодів, що досліджувались.

Даний показник характеризує частоту зменшення обсягу позитивного
грошового потоку від операційної діяльності протягом періоду, що
демонструє ступінь ризику даного виду операційної діяльності щодо
можливостей генерування позитивного грошового потоку та дозволяє
аналітику виявляти причини негативних коливань в надходженні грошових
коштів, розробляти заходи стабілізації позитивного грошового потоку та
підвищувати обґрунтованість касових планів. Високе значення показника
вказує на високий ступінь ризику падіння позитивного грошового потоку,
що потребує створення резервного запасу грошових коштів для забезпечення
платоспроможності.

Рівень дефіцитності позитивного грошового потоку від операційної
діяльності (Рдгпо):

де ЗНКсер — середньоденний обсяг затримки позитивного грошового потоку
від операційної діяльності (середньоденна затримка погашення
дебіторської заборгованості);

ПГПсер — середньоденний обсяг позитивного грошового потоку від
операційної діяльності.

Рівень дефіцитності позитивного грошового потоку характеризується
часткою середньоденного обсягу затриманих грошових надходжень у
середньоденному позитивному грошовому потоці та демонструє те, наскільки
вчасно і в якому обсязі надходять грошові кошти. Високий рівень
показника вказує на високу вірогідність виникнення дефіциту грошових
коштів для обслуговування господарської діяльності.

Середній період затримки позитивного грошового потоку

від операційної діяльності (Тдеф ):

де N-період надходження затриманих платежів;

n — кількість днів у періоді, що досліджувався.

Він характеризує середній термін, протягом якого відбувається затримка
надходження грошових коштів, виходячи з чого аналітик має можливість
прогнозувати ускладнення ліквідного характеру та здійснювати пошук
резервів їх уникнення шляхом створення резервного запасу грошових
коштів, пошуку зовнішніх джерел залучення грошових ресурсів тощо.

Частота виникнення затримок у надходженні грошових коштів від
операційної діяльності (Чзнгк):

де k — кількість випадків затримки надходження грошових коштів.

Частота виникнення затримок в надходженні грошових коштів характеризує
ступінь ризику настання таких затримок, що дозволяє оцінювати можливі
збої в розвитку грошових потоків та розробляти заходи щодо уникнення
дефіциту грошових коштів.

Частота перевитрачання грошових коштів у процесі операційної
діяльності (Кп):

де Nн — кількість періодів, протягом яких
спостерігалось перевитрачання грошових коштів.

Частота перевитрачання грошових коштів характеризує ймовірність
виникнення додаткових видатків грошових коштів і ситуацій, коли обсяги
витрачання грошових коштів перевищують їх середні обсяги, що дозволяє
виявляти причини таких ситуацій та розробляти інструментарій їх
регулювання й уникнення ускладнень ліквідного характеру.

5-й етап. Аналіз збалансованості грошових потоків, метою проведення
якого є дослідження узгодженості обсягів надходження та витрачання
грошових коштів, що визначає ступінь динамічної платоспроможності
підприємства, його фінансову рівновагу й можливості забезпечення
стійкого економічного зростання. Для дослідження рівня збалансованості
грошових потоків застосовують наступні показники.

Балансове рівняння грошових коштів:

ГАп+ПГП= ВГП+ГАк,

де ГАп(ГАк) — запас грошових коштів на початок (кінець) періоду;

ПГП — позитивний грошовий потік;

ВГП — від’ємний грошовий потік.

Індикатором незбалансованості окремих видів грошових потоків виступає
зменшення запасу грошових коштів на кінець досліджуваного періоду в
порівнянні з початком.

Чистий грошовий потік (ЧГП):

ЧГП=ПГП-ВГП,

де ПГП — позитивний грошовий потік; ВГП — від’ємний грошовий потік.

Чистий грошовий потік характеризує грошовий результат діяльності
підприємства, обсяг його власних фінансових ресурсів, що перебувають у
грошовій формі. Він характеризує приріст ринкової вартості підприємства
за досліджуваний період.

Коефіцієнт «якості» чистого грошового потоку (Кя):

де ЧП — обсяг чистого прибутку;

Ам — обсяг амортизаційних відрахувань;

ЧГП — обсяг чистого грошового потоку.

Коефіцієнт «якості» чистого грошового потоку надає узагальнюючу
характеристику структури джерел формування чистого грошового потоку.
Висока якість чистого грошового потоку характеризується
зростанням частки чистого прибутку в його формуванні за рахунок
зростання обсягів операційної діяльності.

Коефіцієнт достатності грошових потоків від операційної діяльності
(КДчгп):

де ОБ — сума виплат основного боргу по кредитам та позикам;

— сума приросту запасів товарно-матеріальних цінностей в складі
обігових активів;

Д — сума дивідендів, що сплачуються.

Даний коефіцієнт характеризує ступінь достатності грошових коштів від
операційної діяльності для покриття витрат на відшкодування капіталу,
чистих інвестицій в операційні запаси та готівкові дивіденди. Значення
показника на рівні одиниці свідчить про достатність власних грошових
коштів для покриття потреб у них. Щоб уникнути впливу економічних
циклів, рекомендується здійснювати розрахунок даного показника за
підсумками діяльності підприємства за п’ять років.

, який розраховується наступним чином:

де ДГКi — дефіцит грошових коштів, що виникає в певний день періоду.

Даний показник характеризує обсяг середньоденного дефіциту грошових
коштів, що виникає в процесі господарської діяльності підприємства. Його
розрахунок дозволяє оцінити можливу нестачу грошових коштів, виявити її
причину та вжити заходів щодо уникнення проблем з ліквідністю.

Рівень дефіцитності грошових коштів (Рдеф):

— середньоденний позитивний грошовий потік від операційної
діяльності.

Значення цього показника вказує на те, яку частку від
середньоденного позитивного грошового потоку від операційної
діяльності становить величина середньоденного дефіциту грошових коштів,
що дозволяє визначити обсяги додаткових надходжень, які має забезпечити
підприємство для покриття такого дефіциту. Розрахунок рівня дефіцитності
грошових коштів є важливим інструментом обґрунтування обсягу резервного
запасу грошових коштів.

Середній період дефіцитності грошових коштів (Тдеф) — характеризує,
протягом якого періоду підприємство відчуває нестачу грошових коштів і
потребує мобілізації додаткових резервів залучення грошових коштів або
зменшення витратної частини платіжного календаря:

де N — період погашення відкладених платежів;

k — кількість випадків відкладення платежів.

Частота виникнення дефіциту грошових коштів (Чдеф), яка характеризує
появу ускладнень ліквідного характеру в процесі господарської
діяльності підприємства і розраховується як:

Коефіцієнт достатності грошових потоків (Кдгк) — дає узагальнюючу
характеристику збалансованості грошових потоків і розраховується
наступним чином:

де ЗГК — запас грошових коштів на момент оцінки;

ВГф — фактичне витрачання грошових коштів за період оцінки;

ВГв — відкладене витрачання грошових коштів за період оцінки.

Інтерпретація результатів оцінки коефіцієнта достатності
грошових коштів представлена в табл. 1.3.

Таблиця 1.3

Матриця діагностики збалансованості грошових потоків на основі оцінки
коефіцієнта достатності грошових коштів

-Значення показника Характеристика ситуації

Кдгк > 1 при ВГв =0 Достатньо грошових коштів для виконання всіх
необхідних платежів, що дозволяє уникнути дефіциту грошових коштів.
Необхідно підтримувати досягнутий рівень збалансованості грошових
потоків

Значення показника Характеристика ситуації

Кдгк > 1 при ВГв>0 Коефіцієнт достатності свідчить про можливість
підприємства виконувати необхідні платежі, але при цьому наявне
відкладене витрачання грошових коштів. Це може бути свідченням або
халатності відповідальної особи за здійснення витрачання грошових
коштів, що негативно відображається на іміджі та кредитному рейтингу
підприємства, або так званого відкладання витрачання грошових коштів у
зв’язку з очікуванням більш пріоритетного витрачання, яке потребує
мобілізації певного обсягу грошових коштів і є важливим для
підприємства. Прикладом такої ситуації може бути відкладення видатків з
погашення кредиторської заборгованості з метою мобілізації коштів на
сплату податків, або основної суми боргу банківській установі. Такі
явища «очікування» в Україні досить поширені. Подібну ситуацію, на нашу
думку, можна вважати ознакою розбалансованості грошових потоків

Кдгк < 1 при ВГв >0 У підприємства періодично не вистачає грошових
коштів для забезпечення необхідних видатків у процесі діяльності. Така
ситуація потребує синхронізації потоків, пошуку джерел скорочення
витратної частини та збільшення доходної частини бюджету грошових коштів

де Кдгк — коефіцієнт достатності грошових коштів; Вв — обсяги
відкладених платежів (обсяг дефіциту грошових коштів).

Ступінь покриття стабільного вихідного грошового потоку від операційної
діяльності гарантованим позитивним грошовим потоком від операційної
діяльності (Сп):

де ГППО — гарантований мінімальний грошовий потік від операційної
діяльності; СВПО — стабільний вихідний грошовий потік від операційної

діяльності.

Даний показник дозволяє оцінити можливість підприємства забезпечувати
збалансованість грошових потоків при несприятливих умовах
господарювання, коли надходження грошових коштів мінімальні, що дозволяє
зробити висновки про спроможність підприємства зберігати відносно
стійке фінансове становище при сприятливій кон’юнктурі ринку.

Довжина фінансового циклу (період обороту грошових коштів)
підприємства (ДФЦ):

ДФЦ = Пз + Пдз-Пкз

де Пз — період обороту запасів; Пдз — період обороту дебіторської
заборгованості. Пкз — період обороту кредиторської заборгованості.

Довжина фінансового циклу характеризує період обороту грошових коштів,
що обслуговують операційну діяльність, та загальний період обороту
грошових коштів. Інтерпретація результатів аналізу довжини фінансового
циклу підприємства представлена в табл. 1.4.

6-й етап. Аналіз синхронності грошових потоків, метою якого є оцінка
ступеню узгодженості грошових потоків у часі, що значним чином визначає
стан фінансової рівноваги підприємства. З цією метою застосовують
коефіцієнт кореляції вхідного та вихідного грошових потоків (КК):

Таблиця 1.4

Інтерпретація результатів аналізу довжини фінансового циклу підприємства

Значення показника Характеристика ситуації Рекомендовані заходи

ДФС =0 при відсутності простроченої кредиторської заборгованості

Підприємство має рівноважний фінансовий цикл: періоди надходження
коштів від реалізації запасів та погашення дебіторської заборгованості
співпадають з періодами погашення кредиторської заборгованості, що
свідчить про збалансованість і синхронність грошових потоків з
операційної діяльності Підтримання ситуації

ДФС=0 при наявності простроченої кредиторської заборгованості Ситуація
свідчить про наявність ознак порушення збалансованості й синхронності
грошових потоків. Підприємство відчуває дефіцит грошових коштів, який
намагається компенсувати шляхом використання позикових коштів, термін
погашення яких минув. Наявність простроченої дебіторської заборгованості
вказує на ознаки технічної неплатоспроможності підприємства Ситуація
вимагає пошуку резервів прискорення надходження грошових коштів та
можливості перегляду умов надання відстрочки платежу в сторону його
збільшення

ДФЦО при відсутності простроченої кредиторської заборгованості
Підприємство характеризується надлишковим фінансовим циклом: надходження
грошових коштів від продажу запасів та погашення дебіторської
заборгованості відбувається в коротші терміни, ніж настає період
погашення кредиторської заборгованості, тобто надходження грошових
коштів з операційної діяльності перевищує витрачання грошових коштів
Пошук напрямів ефективного інвестування вільних грошових коштів
підприємства

ДОЦ.<0 при наявності простроченої кредиторської заборгованості Ситуація характеризується розбалансованістю грошових потоків, наявністю дефіциту грошових коштів, що призводить до суттєвого погіршення фінансового стану підприємства Необхідна розробка заходів, спрямованих і на пошук резервів і зростання позитивного грошового потоку, прискорення надходження грошових коштів, підвищення платіжної дисципліни підприємства ДФЦ>0 Грошові потоки підприємства характеризуються розбалансованістю, що
негативно відображається на фінансовому стані підприємства: строк
погашення кредиторської заборгованості настає швидше, ніж надходять
кошти від продажу запасів та інкасації дебіторської заборгованості
Ситуація потребує реалізації комплексу заходів щодо підвищення
ефективності управління оборотними активами, позиковими

коштами, пошуку резервів зростання

обсягів діяльності, тобто програми

оздоровлення фінансового стану підприємства

— середньоквадратичне відхилення позитивного (від’ємного)
грошового потоку в досліджуваному періоді; n — загальна кількість
інтервалів у досліджуваному періоді.

7-й етап. Аналіз ліквідності грошових потоків, метою якого є дослідження
можливостей підприємства по здійсненню необхідних платежів і особливо по
погашенню зобов’язань. З цією метою розраховуються наступні показники:

Коефіцієнт перспективної ліквідності грошового потоку (KL),
розрахований як:

де ГАп(к) — обсяг грошових активів на початок (кінець) планового

періоду; ПГП — обсяг планового позитивного грошового потоку; ВГП — обсяг
планового вихідного грошового потоку.

Даний показник розраховується на основі прогнозного бюджету руху
грошових коштів, тобто є показником оцінки перспективного стану грошових
потоків. Протягом періоду, що досліджується, значення показника повинне
максимально наближатися до одиниці. Якщо даний коефіцієнт значно
перевищує одиницю, це свідчить про неефективне управління грошовими
потоками з точки зору забезпечення доходності. Значення показника значно
менше одиниці свідчить про підвищений ризик втрати ліквідності.

Відносний індекс ліквідності, що розраховується за
наступною формулою:

— середньоквадратичне відхилення чистого грошового потоку від
середньої величини, що очікується.

Даний показник вказує на можливість покриття наявними грошовими коштами
можливі флуктуації грошових потоків підприємства. Низьке значення
відносного індексу ліквідності відповідає високій вірогідності технічної
неплатоспроможності. Інтерпретація результатів оцінки цього показника
представлена в табл. 1.5.

Таблиця 1.5

Матриця діагностики відносного індексу ліквідності

Значення показника Характеристика ситуації Необхідні заходи

IL<1 Підприємство не спроможне покривати очікувані флуктуації грошових потоків наявними запасами грошових коштів та приростом грошових коштів у результаті проведення господарських операцій Пошук резервів зростання обсягу чистого грошового потоку та зменшення ступеню коливання грошових потоків. 3 цією метою має бути задіяний механізм пошуку резервів підвищення доходності торговельної діяльності, що дозволить підвищити обсяги надходжень та забезпечити їх регулярність, здійснювати жорсткий контроль погашення дебіторської заборгованості. Для зменшення рівня коливання грошових потоків необхідно підвищувати точність прогнозування руху грошових коштів, його обґрунтований розподіл в часі, налагодження контролю за виплатами IL=1 Наявний запас грошових коштів та їх приріст в результаті проведення господарської діяльності дозволяє покривати можливі флуктуації грошових потоків Комплекс заходів щодо утримання ситуації та пошук резервів зростання чистого грошового потоку для можливості його реінвестування ІL>1 Наявний запас грошових коштів та їх приріст у результаті
господарської діяльності дозволяє покривати можливі флуктуації грошових
потоків, забезпечуючи при цьому резерв грошових коштів, який може бути
вигідно реінвестований Комплекс заходів щодо утримання ситуації та пошук
ефективних напрямів інвестування грошових коштів для підвищення
ефективності діяльності підприємства

Коефіцієнт ліквідності грошових потоків (КЛ), який характеризує
здатність підприємства покривати необхідні витрати грошових коштів
позитивним грошовим потоком у звітному періоді:

ПГП — позитивний грошовий потік; ВГП — від’ємний грошовий потік.

Ступінь покриття прострочених зобов’язань чистим грошовим
потоком (Сппз):

Сппз=ЧГП/ПЗ*100,

де ПЗ — обсяг прострочених зобов’язань.

Він показує можливість підприємства покривати прострочені зобов’язання
без «ушкоджень» для поточної діяльності підприємства. Значення
коефіцієнта вище одиниці свідчить про спроможність підприємства сплатити
прострочені зобов’язання без відволікання грошових коштів з поточної
діяльності, не провокуючи відкладення платежів поточного характеру
внаслідок погашення зобов’язань минулих періодів. Значення показника
менше одиниці свідчить про «дефіцитність» грошових потоків підприємства,
їх низький рівень ліквідності, що призводить до неможливості погашення
прострочених зобов’язань без ускладнень в поточному періоді, тобто їх
виконання потягне за собою появу нових неплатежів.

Коефіцієнт перспективного виконання зобов’язань (Кпвбз)

де ПГПо (ПГПі, ПГПф) — плановий позитивний грошовий потік від
операційної (інвестиційної, фінансової) діяльності;

ТБЗ — термінові боргові зобов’язання в плановому періоді.

Даний показник є аналогом коефіцієнта загального покриття, але носить
динамічний характер, так як оперує не статичними величинами (запасами),
а динамічними — потоками. Це дозволяє оцінювати більш об’єктивно
прогнозний рівень платоспроможності підприємства. Точність розрахунку
даного показника забезпечується якісним складанням плану руху грошових
коштів.

Інтерпретація результатів оцінки коефіцієнта перспективного виконання
боргових зобов’язань представлена в табл. 1.6.

8-й етап. Аналіз факторів, що визначають стан грошових потоків. Метою
цього етапу є проведення кількісної оцінки основних чинників, що
визначають стан грошових потоків підприємства. Для проведення такої
оцінки застосовуються методи детермінованого та стохастичного факторного
аналізу. Прикладами проведення такого аналізу є:

8.1. Дослідження методом ланцюгових підстановок впливу позитивного та
від’ємного грошових потоків, вхідного грошового сальдо на зміну запасів
грошових коштів на кінець періоду. Для цього застосовують модель, яка
формується виходячи з балансового рівняння грошових коштів:

ЗГАк = ЗГАп + ПГП-ВГП.

8.2 Дослідження методом ланцюгових підстановок впливу

швидкості обороту запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості
на довжину фінансового циклу підприємства. З цією метою застосовують
модель розрахунку довжини фінансового циклу.

Таблиця 1.6

Діагностика показника перспективного виконання боргових зобов’язань

Значення показника Характеристика ситуації Необхідні заходи

Кпвбз <1 при Підприємство не спроможне виконати в наступному місяці усі боргові зобов'язання навіть за умови повного забезпечення витрачення грошових коштів на інші цілі, висока імовірність виникнення ситуації банкрутства Ранжирування боргових зобов'язань по часу виконання, проведення переговорів з кредиторами на перенесення термінів платежів, пошук резервів зростання грошових надходжень Кпвбз = 1 Підприємство може виконати в наступному місяці усі боргові зобов'язання, але тільки за умови скорочення витрачання грошових коштів на поточні потреби (часткового фінансування операційних витрат) Ранжирування поточних потреб за ступенем пріоритетності, визначення можливостей перенесення термінів поточних операційних платежів, пошук резервів зростання грошових надходжень та скорочення операційних витрат; при неможливості урегулювання ситуації - визначення можливості перенесення термінів сплати боргових зобов'язань Кпвбз > 1 Підприємство має можливість без ускладнення для поточного
фінансування діяльності виконати усі термінові боргові зобов’язання.
Необхідно враховувати, наскільки коефіцієнт перевищує одиницю,
розглянувши додатково прогнозовані грошові потоки за ступенем їх
пріоритетності, якщо це перевищення незначне для забезпечення
достатності грошових коштів для підтримання процесу господарювання,
необхідно здійснювати пошук резервів зростання грошових надходжень
Контроль за терміном сплати, недопущення накладання санкцій

8.3 Дослідження методом ланцюгових підстановок впливу
зміни середнього позитивного грошового потоку та рівня
дефіцитності грошових коштів на середній обсяг дефіциту грошових коштів.
Для цього застосовується наступна модель:

— рівень дефіцитності грошових коштів підприємства.

9-й етап. Аналіз ефективності управління грошовими потоками є
завершальним етапом аналітичної роботи, мета якого — визначити
результативність управлінських рішень щодо грошових потоків підприємства
та їх вплив на стан фінансової рівноваги і забезпечення сталого
економічного зростання. Для аналізу ефективності управління грошовими
потоками використовують наступні показники.

Коефіцієнт ефективності грошових потоків:

де ЧГП — обсяг чистого грошового потоку; ВГП — обсяг вихідного
грошового потоку.

Коефіцієнт реінвестування чистого грошового потоку від операційної
діяльності:

— сума приросту довгострокових фінансових інвестицій.

Даний коефіцієнт показує частку грошових інвестицій, спрямованих на
заміну активів зростання виробництва, і вважається достатнім на рівні
8-10%. Інтерпретація результатів аналізу коефіцієнта реінвестування
чистого грошового потоку представлена в табл. 1.7.

Таблиця 1.7

Матриця діагностики рівня реінвестування чистого грошового потоку від
операційної діяльності

Значення показника Характеристика ситуації Необхідні заходи

8% < КРчгп < 10% Необхідний приріст активів підприємство фінансує частково (на 8-10%) за рахунок приросту власних грошових ресурсів від проведення операційної діяльності, а частково (90-92%) за рахунок позикового капіталу, що є достатнім для ефективного функціонування підприємства і є свідченням ефективного управління грошовими потоками за умови, що приріст активів відповідає потребам підприємства Комплекс заходів з підтримки ситуації, вибір ефективних джерел залучення позикового капіталу КРчгп < 8% Необхідний приріст активів фінансується переважно за рахунок грошових коштів із зовнішніх джерел фінансування, оскільки операційна діяльність генерує недостатній обсяг чистого грошового потоку, що свідчить про незадовільний рівень ефективності управління грошовими потоками Заходи, спрямовані на зростання обсягу чистого грошового потоку та доведення його до розміру, що забезпечить стале економічне зростання підприємства Продовження табл. 1.7 КРчгг > 10% Фінансування необхідного приросту активів більш ніж на 10%
підприємство здійснює за рахунок приросту власних грошових коштів від
проведення операційної діяльності, що свідчить про ефективне управління
грошовими потоками, збалансованість внутрішнього механізму їх
формування, низький ступінь залежності підприємства від зовнішніх джерел
фінансування Підприємству необхідно здійснювати пошук оптимальної
композиції власних та зовнішніх джерел залучення грошових коштів з метою
підвищення рівня рентабельності власного капіталу, контролювати рівень
ефективності інвестування чистого грошового потоку

де КРчгп — коефіцієнт реінвестування чистого грошового потоку від
операційної діяльності.

Викладена послідовність аналізу грошових потоків та система аналітичних
показників, що формує зміст кожного з етапів роботи, дозволяє
забезпечити комплексне дослідження грошових потоків, надає всебічну та
повну інформацію про стан і тенденції розвитку грошових потоків,
розкриває причинно-наслідкові зв’язки цих тенденцій, що створює підстави
для формування коректних висновків та прийняття ефективних управлінських
рішень у сфері управління грошовими потоками.

Розділ 2. Організація та методика обліку і контролю грошових коштів на
підприємстві

2.1. Облік готівкових і безготівкових розрахунків та документальне
оформлення касових операцій

Основними документами, що регламентують порядок здійснення операцій з
наявними коштами на ТОВ «РІА», а також застосування штрафних санкцій за
порушення порядку ведення операцій з готівкою, є:

1. Положення про ведення касових 1. Положення про ведення касових
операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою
Правління Нацбанку України від 15.12.2004 р. № 637 (зареєстрованою в
Мін’юсті України 13-01.2005 р. за № 40/10320, за текстом — Положення №
637) із наступними змінами та доповненнями.

2. Інструктція про безготівкові розрахунки в Україні в національній
валюті вiд 21 січня 2004 року за № 22 (зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 29 березня 2004 р. за №377/8976).

3. Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за
порушення норм з регулювання обігу готівки» вiд 12 червня 1995 року за №
436/95 із наступними змінами та доповненнями.

4. Постанова Правління Національного банку України „Про встановлення
граничної суми готівкового розрахунку” від 09 лютого 2005 року за №32
(зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 18 квітня 2005 р. за №
410/10690).

Усі підприємства й індивідуальні підприємці, що мають поточні рахунки в
банку, зобов’язані зберігати свої кошти в установах банків. Однак для
здійснення господарської діяльності (для виплати заробітної плати й
оплати командировочних витрат, для придбання товарів, канцтоварів і
т.д.) їм необхідно визначена кількість готівкових коштів.

Розрахунки наявними коштами між собою і з громадянами ТОВ «РІА»можуть
здійснювати як за рахунок коштів, отриманих з кас банків, так і за
рахунок виторгу, отриманої від реалізації товарів (робіт, послуг), і
інших касових надходжень. Однак при цьому варто враховувати, що
Постановою Правління Національного банку України „Про встановлення
граничної суми готівкового розрахунку” від 09 лютого 2005 року за №32
установлений граничний розмір розрахунків готівкою одного підприємства
(підприємця) з іншим підприємством (підприємцем), що встановлений у сумі
10000 грн. протягом одного дня по одному чи декільком платіжним
документам.

У випадку здійснення ТОВ «РІА»розрахунків готівкою з іншими
підприємствами (підприємцями) понад 10000 грн., кошти, що перевищують
дану суму, додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня
здійснення даної операції. Потім отримана сума порівнюється з
затвердженим лімітом каси, і у випадку його перевищення до підприємства
застосовуються штрафні санкції за перевищення встановлених лімітів
залишку готівки в касі в розмірі дворазової суми понадлімітної готівки
за кожний день.

Зазначені обмеження стосуються також розрахунків готівкою підприємств в
оплату за товари, придбані для виробничих (господарських) нестатків за
рахунок коштів, отриманих по корпоративних картках.

У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими
підприємствами (підприємцями) понад установлену граничну суму кошти в
розмірі перевищення встановленої суми розрахунково додаються до
фактичних залишків готівки в касі на кінець дня платника готівки
одноразово в день здійснення цієї операції, з подальшим порівнянням
одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.

Виходячи з даного визначення „розрахунки готівкою” передбачають не
тільки розрахунки за реалізовану продукцію і т.п., але і будь-які інші
наявні надходження в касу підприємства, зокрема надходження від
позареалізаційних надходжень.

Нова редакція Положення про ведення касових операцій у національній
валюті в Україні, затверджена постановою Правління Нацбанку України від
15.12.2004 р. № 637 (зареєстрованою в Мін’юсті України 13-01.2005 р. за
№ 40/10320, за текстом — Положення № 637), прийнята Нацбанком відповідно
до ст. 33 Закону України від 20.05.99 р. № 679-ХІУ «Про Національний
банк України» (зі змінами та доповненнями).

З набранням чинності цим Положенням скасувалося: Положення про ведення
касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою
Правління Нацбанку України від 19.02.2001 р. № 72 та Інструкція про
організацію роботи з готівкового обігу установами банків України,
затверджена постановою Правління Нацбанку України від 19.02.2001 р. № 69

Положення № 637 прийнято з метою вдосконалення порядку проведення
суб’єктами господарювання операцій з готівкою та створення необхідних
умов для: здійснення такими суб’єктами в межах чинного законодавства
готівкових розрахунків; стимулювання розширення сфери безготівкових
платежів: уникнення дублювання ряду близьких за змістом позицій,
визначених у Положенні № 72 та Інструкції № 69.

Зміни щодо порядку ведення касових операцій у національній валюті в
Україні в межах законодавства (зокрема, Цивільного кодексу України від
16.01.2003 р. № 435-ІУ (зі змінами та доповненнями) та Господарського
кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-ІУ):

розширюють права суб’єктів господарювання;

зменшують зарегламентованість функціонування таких суб’єктів;

посилюють відповідальність у роботі.

Основні зміни, що відбулися:

по-перше, принципово змінено порядок установлення лімітів каси суб’єктам
господарювання. Відповідно до Положення № 637 розмір ліміту залишків
готівки в касі суб’єктів господарювання встановлюється ними самостійно в
порядку, визначеному цим нормативно-правовим актом. а не обслуговуючими
банками, як було до цього часу. Водночас, враховуючи значний рівень
готівкових розрахунків у платіжній системі України і пряму
зацікавленість банків у постійному надходженні від клієнтів готівки до
кас, яка є важливим ресурсом для банківської системи, залишено норму
щодо узгодження з банками відповідних строків здавання готівки для її
зарахування на банківські рахунки суб’єктів господарювання. При цьому
уточнено обов’язки суб’єкта господарювання і банку при укладанні
договору банківського рахунку в частині визначення строку здавання
готівки згідно з установленими вимогами.

Контроль за додержанням підприємствами вимог, визначених Положенням №
637 (у тому числі за дотриманням установлених строків здавання готівки
та ліміту каси), здійснюється органами контролю, визначеними п. З Указу
Президента України від 12.06.95 р. № 436/95 «Про застосування штрафних
санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (у редакції Указу
Президента України від 11.05.99 р. № 491/99, зі змінами та доповненнями)
відповідно до їх компетенції.

по-друге, скасовано вимогу щодо використання суб’єктами господарювання
власних готівкових коштів, одержаних з банківського рахунку за грошовим
чеком, виключно за цільовим призначенням.

При цьому заповнення відповідного реквізиту в грошовому чеку щодо цілей,
на які отримується готівка. здійснюється для вивчення й аналізу грошових
потоків за напрямами та тенденціями готівкового обігу.

по-третє, скасовано як обов’язкову вимогу щодо регламентації строків
видачі банками коштів на зарплату суб’єктам господарювання, у тому числі
необхідність розроблення ними і подання до обслуговуючого банку
календаря видачі зарплати виключно встановленої форми

Порядок видачі банками коштів на зарплату здійснюється відповідно до
нормативно-правових актів, зокрема до вимог Закону України від 24.03.95
р, № 108/95-ВР «Про оплату праці» (зі змінами та доповненнями), яким
серед інших установлено вимоги до системи організації оплати праці, а
також до строків і періодичності виплати зарплати. Так. конкретні форма,
механізми і строки видачі коштів на зарплату обираються (у межах
законодавства України) на договірній основі й можуть передбачати або
складання календарів зарплати, або визначення у відповідному договорі
строків одержання коштів на зарплату, або інші форми і механізми
реалізації цього питання, які не суперечать нормативно-правовим актам
України.

Положення № 637 передбачає збереження граничного обмеження по сумі
здійснюваних готівкових розрахунків одного суб’єкта господарювання з
іншим протягом одного дня як одного з необхідних адміністративних
важелів державного регулювання готівкових розрахунків, спрямованого на
стимулювання більш широкого застосування безготівкової форми платежів,
що в сучасних умовах відповідає ідеології ринкових перетворень та
досвіду провідних країн. Зазначене граничне обмеження визначається
окремою постановою, а саме постановою Правління Нацбанку України від
09.02.2005 р. № 32. Згідно з цією постановою розмір такої граничної суми
не змінено щодо існуючого і становить 10000 грн. (що загалом відповідає
аналогічним обсягам обмежень, установлених у ряді провідних країн світу,
включаючи Росію).

Норми цього Положення передбачають у межах законодавства певну
дерегуляцію в роботі між банками і суб’єктами господарювання при
проведенні останніми готівкових операцій з одночасним посиленням ролі
договірних взаємовідносин між ними і банками.

Водночас з набранням чинності новою редакцією Положення № 637 потребують
приведення у відповідність з його нормами діючі штрафні санкції, а також
перегляд механізму їх установлення, який відповідно до конституційних
положень має бути врегульовано на законодавчому рівні. Зазначене має
стати надійною запорукою запобігання порушенням установленого порядку
ведення й обліку касових операцій. підвищення рівня їх прозорості та. як
наслідок. максимального унеможливлення приховування окремими суб’єктами
господарювання доходів і несплати податків.

Відповідальною особою у касі ТОВ «РІА» є касир. Він несе повну
матеріальну відповідальність за схоронність усіх прийнятих їм цінностей.

У випадку відсутності касира (у зв’язку з хворобою і т. ін.), цінності,
що знаходяться в нього в підзвіті, терміново перераховуються іншим
касиром, якому вони передаються, у присутності керівника і головного
бухгалтера чи підприємства в присутності комісії в складі осіб,
призначених керівником підприємства. Про результати перерахування і
передачі цінностей складається акт за підписами зазначених осіб.

На підприємствах, що мають велику кількість підрозділів обслуговуються
централізованими бухгалтеріями, оплата праці, виплати посібника по
тимчасовій непрацездатності, стипендій і премій можуть здійснюватись за
письмовим наказом керівника підприємства, іншими, крім касирів, особами.
З цими особами полягає договір про повну матеріальну відповідальність і
на них поширюються усі права й обов’язки, установлені для касирів.

Підприємство може звернутися (при наявності обґрунтованих причин — зміна
розмірів касових оборотів, режиму функціонування, умов здачі виторгу і
т.п.) у банк із проханням про перегляд ліміту залишку готівки у касі.
Крім того, ліміт каси може бути переглянутий з ініціативи банку.
Підприємство, що бажає переглянути ліміт каси, повинне подати в банк
заявка-розрахунок, що є підставою для перегляду діючого ліміту каси (у
випадку обґрунтованості її даних), і оформити додаткова угода до
договору на розрахунково-касове обслуговування. До дати перегляду і
встановлення нового ліміту каси й одержання його підприємством діє
встановлений раніше ліміт каси.

Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання
готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові
розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги є
здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у
касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або
використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку
зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у
книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних
чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, отримані в установі банку і не використані по призначенню
протягом установлених термінів, повертаються підприємством в установу
банку не пізніше наступного робочого дня.

Для своєчасного одержання в установі банку необхідної суми готівки
підприємства (підприємці) у встановленим банком термін повинні
попередити (письмово чи усно) установу банку про необхідну суму коштів у
банкнотах і розмінній монеті.

Щодо одержання з банку коштів на виплати, зв’язані з оплатою праці,
необхідно відзначити наступне. З метою регулювання касових ресурсів
установ банків підприємства повинні представляти банкам календар видачі
заробітної плати, у який підприємство включає основну і додаткову
заробітну плату, інші заохочувальні і компенсаційні виплати.

Якщо на підприємстві виплати заробітної плати передбачені не за один, а
за кілька днів, то керівник підприємства за узгодженням з установою
банку встановлює, у які конкретно дні й у яких сумах підприємство буде
одержувати готівку на заробітну плату.

Видача готівки на виплату заробітної плати в ті терміни, що приходяться
на вихідні (святкові) дні, здійснюється установами банків напередодні
(за два робочі дня). У четвер може також здійснюватись видача готівки,
якщо термін виплати заробітної плати приходиться на п’ятницю.

Підприємствам, вихідні дні яких не збігаються із суботою і неділею,
видача готівки на виплату заробітної плати в ті терміни, що приходяться
на вихідні дні цих підприємств, здійснюється напередодні (за два робочі
дні).

Для того щоб одержати в банку кошти, необхідно попередньо подати заяву
про бронювання коштів.

Одержання готівкових коштів у банку ТОВ «РІА» здійснюється по чеку.
Чекові книжки здобуваються підприємством за плату в установі банку.
Отримані в банку наявні підприємства можуть витрачати тільки на
визначені в чеку мети.

При одержанні готівки у банку клієнт представляє установі банку лист про
організацію охорони коштів і забезпеченні їхнього транспортування. Якщо
гроші в банку одержує не касир, а особа, що його заміняє, то вони
видаються тільки при наявності в особи, що одержує, крім документа, що
посвідчує особу, доручення.

Здача готівкових коштів у банк супроводжується заповненням об’яви на
внесення готівки, у якому вказується найменування підприємства, за що
здаються гроші і номер банківського рахунку.

Видача готівки з каси підприємства для здачі їх в установу банку
оформляється видатковим касовим ордером із відображенням цієї операції в
касовій книзі. Документом, що свідчить про здачу виторгу в установу
банку, є квитанція до об’яви на внесення готівки за підписами бухгалтера
і касира установи банку, засвідчена печаткою (штампом) установи банку.
Документом, що свідчить про здачу виторгу інкасаторам банку, є копія
супровідної відомості за підписом інкасатора, засвідчена печаткою
(штампом) установи банку.

При наявності на підприємстві декількох поточних рахунків здача виторгу
й інших касових надходжень таким підприємством може здійснюватись як на
основний, так і на додаткові банківські рахунки.

На прийняту від підприємства суму банк видає квитанцію, у якій
вказується, від кого прийняті гроші, номер рахунку, на який зараховані
гроші, сума. Квитанція служить підставою для списання коштів по касі.

Основні операції по руху коштів на розрахунковому рахунку на ТОВ «РІА»

Надійшов виторг за реалізацію продукції:

Дт 31 Кт 36

Зараховано короткострокову позику на р/р:

Дт 31 Кт 60

Надійшли гроші з каси на р/р:

Дт 31 Кт 30

Надійшла на р/р дебіторська заборгованість:

Дт 31 Кт 37

Оплачено рахунки постачальників за товарно-матеріальні цінності, що
надійшли:

Дт 63 Кт 31

Надійшли в касу гроші з р/р:

Дт 30 Кт 31

Перераховано податки в бюджет:

Дт 641 Кт 31

Перераховано органам соціального страхування:

Дт 65 Кт 31

Перераховано в погашення дебіторської заборгованості:

Дт 37 Кт 31

Погашено короткострокову позику банку:

Дт 60 Кт 31

При проведенні розрахунків на ТОВ «РІА» одержувач платежу (продавець)
зобов’язаний представити платнику (покупцю, замовнику) обліковий
розрахунковий документ (податкову накладну, рахунок-фактуру, товарний
чек, акт виконаних робіт, наданих послуг, акт чи закупівлі інші
документи), що засвідчує факт покупки товару, виконання роботи, надання
послуги.

Рис. 2.1. Схема документального оформлення касових операцій на ТОВ «РІА»

Розрахунки наявними повинні здійснюватись з оформленням прибуткових і
видаткових касових ордерів, касового чи товарного чека, квитанції, які б
підтверджували здійснені платниками (покупцями, замовниками) витрати
готівки.

Схему документального оформлення касових операцій на ТОВ «РІА» подано на
рис. 2.1.

Грошові кошти, що надходять у касу підприємства, повинні вчасно й у
повній сумі прибуткуватися. Оприбуткування готівки в касу визначається
як «здійснення підприємством обліку готівки в повній сумі її фактичних
надходжень з оформленням даної операції у встановленому порядку
прибутковим касовим ордером і відображенням у касовій книзі в день
одержання підприємством готівкових коштів».

Таким чином, щоб наявні кошти вважалися оприбуткованими, необхідно
оформити прибутковий касовий ордер, і зробити про це запис у касовій
книзі. Причому прибутковий запис у касовій книзі не обов’язково робити
відразу ж після виписки прибуткового касового ордера, вона може бути
зроблена протягом робочого дня касира в день надходження коштів.

При прийомі до касу грошових білетів і монет касири підприємств
зобов’язані керуватися Правилами визначення платіжності банкнот і монет
Національного банку України, затвердженими постановою Правління
Національного банку України, від касову книгу і прибуткують готівка у
своїх касах.

Прийом до касу коштів оформляється прибутковим касовим ордером, що
підписується 31.03.99 №152. Оборотні пам’ятні і ювілейні монети, що є
дійсними платіжними засобами, повинні прийматися в каси підприємств по
їхньому номіналі без обмеження для усіх видів платежів.

Типова форма прибуткового касового ордеру затверджена наказом Мінстату
України від 15.02.96 №51 і повинна застосовуватися всіма підприємствами.

При оформленні первинних документів відповідно до Положення про
документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку,
затвердженому наказом Мінфіну України від 24.05.95 №88, необхідне
заповнення всіх реквізитів. При заповненні прибуткового касового ордера
в ньому варто вказати наступні реквізити:

найменування підприємства, організації, у касу яких надійшли грошові
відомості засоби;

номер прибуткового ордера;

дату його складання;

кореспондуючий з рахунком 30 «Каса» рахунок бухгалтерського обліку, що
використовується при відображенні господарської операції, оформлюваної
цим прибутковим ордером;

сума, на яку оформляється прибутковий ордер;

код цільового призначення (по можливості);

від кого і на якій підставі отримані кошти.

Прибуткові касові ордери і квитанції до них повинні заповнюватися
бухгалтером тільки чорнильною чи кульковою ручкою, за допомогою
друкарських машинок, комп’ютерних чи коштів іншими способами, що
забезпечили б належну схоронність цих записів протягом установленого для
збереження документів терміну.

У прибутковому ордері на ТОВ «РІА» вказується документ, що служить
підставою здійсненої господарської операції по прийому коштів
(наприклад, авансовий звіт, чек, договір, накладна і т. д.).

Прибутковий ордер виписується в одному екземплярі. Особі, що здає кошти
в касу, видається квитанція, завірена підписами головного бухгалтера і
касира і печаткою підприємства. Прибутковий касовий ордер, по якому
отримана готівка, додається до першого екземпляра звіту касира.

При прийомі готівкових коштів до каси підприємства необхідно мати на
увазі, що з 01.01.2001 набрав сили Закон України «Про внесення змін у
Закон України «Про застосування електронних контрольно-касових апаратів
у сфері торгівлі, суспільного харчування і послуг» від 01.07.2000 №
1776-III) Відповідно до цього Закону «… реєстратори розрахункових
операцій і розрахункових книжок не застосовуються при здійсненні
торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами й
організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі,
суспільного харчування і послуг, у випадку проведення розрахунків у
касах підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і
видаткових касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних і
завірених печаткою у встановленому порядку…”.

Видача готівки з каси на ТОВ «РІА» здійснюється на підставі видаткових
касових ордерів, типова форма якого затверджена наказом Мінстату України
від 15.02.96 № 51 чи по платіжних (розрахунково-платіжних) відомостях.

При заповненні видаткового касового ордера необхідно вказати наступні
реквізити:

найменування підприємства, організації;

номер видаткового документа;

дату його складання;

кореспондуючий з рахунком 30 «Каса» рахунок бухгалтерського обліку, що
використовується при відображенні господарської операції, оформлюваної
видатковим ордером;

суму, видавану по цьому видатковому документі;

код цільового призначення по операції, оформлюваної видатковим ордером;

кому і на якій підставі видані кошти.

Видаткові касові ордери, як і прибуткові касові документи, повинні
заповнюватися бухгалтером тільки чорнильною чи кульковою ручкою, за
допомогою друкарських машинок, комп’ютерних чи коштів іншими способами,
що забезпечили б схоронність цих записів протягом установленого для
збереження документів терміну (3 роки).

Документи на видачу готівки повинні на ТОВ «РІА» бути підписані
керівником і головним бухгалтером підприємства чи особами, ними
уповноваженими. До видаткових ордерів можуть додаватися документи
(заявки на видачу готівки, рахунки і т.п.) із указівкою про це в розділі
«Додаток».

Якщо на документах, прикладених до видаткових касових ордерів, є
дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових
касових ордерах не обов’язкова.

У випадку видачі готівки фізичній особі по видатковому документі касир
повинний зажадати пред’явити паспорт чи документ, що заміняє, і записати
у видатковому документі його найменування і номер, ким і коли він
виданий. Фізична особа розписується у видатковому документі про
одержання готівки із вказівкою отриманої суми (гривень — словами,
копійок — цифрами), дати одержання і розписується в одержанні,
використовуючи чорнило чи кулькову ручку з темним чорнилом.

Якщо видатковий документ складений на видачу готівки декільком особам,
то одержувачі також пред’являють паспорти чи інші документи, що їх
заміняють, і розписуються у відповідній графі документа.

Видача готівки з каси, не підтверджена розписом одержувача у видатковому
документі, для виведення залишку готівки у касі не приймається.

Видача готівки особам, яких немає в штатному розкладі підприємства,
здійснюється по видаткових касових ордерах, що виписуються окремо на
кожну особу по окремій відомості.

Видачу готівки касир здійснює тільки особі, зазначеної у видатковому
документі. Якщо видача готівки здійснюється за дорученням, оформленим у
встановленому порядку відповідно до чинного законодавства, у тому числі
й особа, що не має можливості в зв’язку з хворобою чи по інших поважних
причинах розписатися власноручно, то в тексті ордера після прізвища,
імені і по батькові одержувача грошей бухгалтерія вказує прізвище, ім’я
і по батькові особи, якій доручено одержати наявні. При цьому в графі
„Видати” указуються прізвище і ініціали довіреної особи, у графі
„Підстава” — призначення платежу, у графі „Додаток” — доручення, у графі
„Документ” — реквізити документа довіреної особи.

Якщо видача готівки здійснюється по відомості, то перед розписом про
одержання грошей касир робить у ній напис: „За дорученням”. Доручення
залишається в касира і додаються до видаткового касового чи ордера
відомості.

Виплати, пов’язані з оплатою праці, стипендій, здійснюються касиром
підприємства по платіжним (розрахунково-платіжним) відомостях чи по
видаткових касових ордерах.

На титульній сторінці платіжної (розрахунково-платіжної) відомості
робиться дозвільний напис про видачу готівки за підписами керівника і
головного чи бухгалтера осіб, уповноважених керівником, із указівкою
термінів видачі готівки і суми (гривень — словами, копійок — цифрами).

Аналогічно може оформлятися й одноразова видача готівки на оплату праці
(у випадку відпустки, хвороби і т.п.), а також видача депонованих сум і
готівки під звіт на витрати, зв’язані зі службовими відрядженнями,
декільком особам. У централізованих бухгалтеріях, що обслуговують
бюджетні установи, на загальну суму виданої заробітної плати складається
один видатковий касовий ордер, дата і номер якого проставляються на
кожної платіжній (розрахунково-платіжної) відомості.

Одноразові видачі готівки на оплату праці окремим особам здійснюються,
як правило, по видатковому касовому ордері.

Після здійснення виплат, зв’язаних з оплатою праці, стипендій, по
платіжних відомостях, касир повинний:

у платіжній відомості проти прізвища осіб, яким не здійснена виплата,
поставити штамп чи зробити напис: «Депонована»;

скласти реєстр депонованих сум;

наприкінці відомості указати фактично виплачену суму і недоотриману суму
виплат, що підлягає депонуванню, звірити ці суми з загальним підсумком
по платіжній відомості і засвідчити напис своїм підписом. Якщо наявні
кошти видавалися не касиром, а іншим особам, то на відомості додатково
робиться напис: «Гроші по відомості видав (підпис)»;

виписати видатковий касовий ордер на фактично видану суму по відомості,
зареєструвати його і здійснити відповідний запис у касовій книзі.

Бухгалтерія на ТОВ «РІА» робить перевірку оцінок, зроблених касирами в
платіжних відомостях, і здійснює підрахунок виданих і депонованих по них
сум. Депоновані суми, що підлягають здачі в банк, оформляються шляхом
складання одного загального видаткового касового ордера.

Підприємства, що займаються закупівлею сільгосппродукції і заготівлею
вторсировини, можуть проводити видачу готівки здавачам сільгосппродукції
і вторсировини по відомостях, у яких указуються їхні прізвища, адреси,
обсяги зданої продукції і сума виплачених готівки, засвідчуваним
підписом здавача.

Якщо закупівля сільгосппродукції і заготівля вторсировини здійснюються
під час відрядження, то зведення про це подаються одночасно з авансовим
звітом про відрядження.

Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові документи
повинні заповнюватися бухгалтером тільки чорнильною чи кульковою ручкою,
за допомогою друкарських машинок, комп’ютерних чи коштів іншими
способами, що забезпечили б належну схоронність цих записів протягом
установленого для збереження документів терміну.

Як указувалося вище в прибутковому і видатковому касовому ордерах
указується підстава для їхнього складання і вказуються в реквізиті
«Додаток» прикладені до них документи.

Видача прибуткових касових ордерів і видаткових документів на руки
особам, що вносять чи одержують наявні, забороняється.

Прийом і видача готівки по касових ордерах може здійснюватись тільки в
день їхнього складання.

Виправлення в прибутковому і видатковому касовому документах
забороняється.

Таблиця 2.1

Документи, що служать підставою для оформлення касових операцій на ТОВ
«РІА»

№ п/п Касовий документ Господарська операція Підстава

Прибуткові касові ордера

1 ПКО Надходження торгового виторгу —

2 ПКО Одержання коштів з банку на виплату: заробітної плати, для видачі
на господарські нестатки, командировочні витрати, позички працівникам і
т.п. Корінець чека з чекової книжки

3 ПКО Повернення невикористаних підзвітних сум Авансовий звіт

4 ПКО Погашення нестач за результатами інвентаризації Акт інвентаризації
і виписка з протоколу зборів комісії

5 ПКО Оплата покупцем за реалізовану йому продукцію Накладна, акт,
рахунок

6 ПКО Передоплата покупцем за реалізовану йому продукцію Договір,
рахунок-фактура

7 ПКО Повернення позички, отриманої раніше працівником Договір із
працівником на надання позички

8 ПКО Оплата батьків за зміст дітей у дитячих установах, квартплати.
Квартплата. Договір

9 ПКО Внесок у статутний фонд підприємства наявними Чи статут протокол
зборів засновників

10 ПКО Оприбуткування надлишку коштів за результатами інвентаризації
каси Акт інвентаризації і виписка з протоколу зборів комісії

Видаткові касові ордери

11 ВКО Видача з каси під звіт на господарські витрати Розпорядження
керівника підприємства

12 ВКО Видача із каси під звіт на командировочні нестатки Наказ
керівника підприємства

13 ВКО Здача наявного виторгу в банк: — самостійно — шляхом інкасації
Оголошення на внесок наявними Супровідна відомість

14 ВКО Оплата праці Платіжна (разрахунково — платіжна) відомість

15 ВКО Видача позички працівнику Договір про надання позички

При одержанні прибуткових касових ордерів чи видаткових документів на
ТОВ «РІА» касир зобов’язаний перевірити:

наявність і дійсність на документах підпису головного бухгалтера, а на
видатковому документі — дозвільного напису керівника чи особи, ним
уповноваженої;

правильність оформлення документів, наявність усіх реквізитів;

наявність перерахованих у документах додатків.

У випадку недотримання хоча б одного з перерахованих вимог касир
повертає документи в бухгалтерію для відповідного оформлення.

Прибуткові касові ордери чи видаткові документи відразу ж після
одержання чи видачі по них готівки підписуються касиром, а на
прикладених до них документах ставиться штамп чи напис «Оплачено» із
указівкою дати (число, місяць, рік).

До передачі в касу прибуткові касові ордери чм видаткові документи
реєструються бухгалтерією в журналі реєстрації прибуткових і видаткових
касових документів. Видаткові касові ордери, оформлені на підставі
платіжних (розрахунок-але-платіжних) відомостей на виплати, зв’язані з
оплатою праці, реєструються після їхньої видачі.

Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів — форми
№ ДО-3 і № За, затверджені наказом Мінстату України «Про твердження
типових форм обліку касових операцій» від 15.02.96 № 51

Журнал за формою № ДО-3 заводиться окремо на прибуткові й окремо на
видаткові касові документи. Журнал форми № За заводиться один і на
прибуткові і на видаткові ордери. Форма журналу № За може вестися по
розсуду керівництва замість журналів форми № ДО-3.

Реєстрація прибуткових і видаткових касових документів може
здійснюватися за допомогою комп’ютерних коштів, що забезпечують
формування і роздруківку необхідних касових документів. При цьому в
документі «Вкладний лист журналу реєстрації прибуткових і видаткових
касових ордерів», що формується і роздруковується за відповідний день,
забезпечується також формування даних для обліку руху коштів по
цільовому призначенню.

Касові документи після складання касиром звіту і його обробки в
бухгалтерії комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються,
переплітаються в окремі папки і зберігаються протягом 36 місяців після
закінчення календарного року матеріально відповідальним особам, на який
покладений обов’язок збереження документів, в окремому сейфі чи
спеціальному приміщенні, що передається під охорону.

Винос з охоронюваного приміщення касових документів дозволяється тільки
в окремих випадках і тільки по письмовому дозволі чи керівника головного
бухгалтера. До кінця робочого дня документи обов’язково повертають.

Довідки по касових документах (підписані керівником і головним
бухгалтером) видаються відповідним органам за їхньою вимогою у випадках,
передбачених чинним законодавством України.

Касові документи можуть вилучатися у випадках, передбачених чинним
законодавством України.

Усі надходження і видачі готівки у національній валюті підприємства
враховують у касовій книзі, типова форма якої затверджена наказом
Міністерства статистики України від 15.02.96 №51.

Кожне підприємство, що є юридичною особою і має касою, веде одну касову
книгу для обліку операцій з наявними в національній валюті (без обліку
кас відособлених підрозділів).

Підприємство веде на кожен вид валюти окрему касову книгу. Аркуші книг
повинні бути пронумеровані, прошнуровані. Кількість аркушів у касовій
книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера
підприємства — юридичної особи.

Відособлені підрозділи, що мають каси і здійснюють розрахунки готівкою,
проводять при цьому касові операції по видачі (прийому) готівки на
будь-які нестатки з оформленням видаткових (прибуткових) касових ордерів
застосовують при розрахунках зі споживачами в сфері торгівлі,
суспільного харчування і послуг, самостійно здають наявний виторг у касу
установи банку (інкасаторам банку), повинні також вести касові книги,
видавані й оформлювані підприємством — юридичною особою, у склад якого
вони входять.

Відособлені підрозділи, що мають каси і здійснюють розрахунки готівкою
зі споживачами в сфері торгівлі і не проводять при цьому касових
операцій по видачі (прийому) готівки з каси на будь-які нестатки з
оформленням видаткових (прибуткових) касових ордерів, а здають отриманий
наявний виторг на підприємство — юридична особа, до складу якого вони
входять у встановлений їм термін, можуть не вести касову книгу.

Запису в касовій книзі здійснюються в двох екземплярах (через
копіювальний папір) чорнилом темного кольору кульковою чи чорнильною
ручкою. Перші екземпляри залишаються в касовій книзі. Інші екземпляри
повинні бути відривними, що і є звітом касира. Перші і другі екземпляри
мають однакові номери.

Виправлення в касовій книзі не допускаються. Якщо виправлення зроблені,
то вони засвідчуються підписами касира, а також головного бухгалтера чи
його заступника.

Запису в касовій книзі робляться касиром по операціях одержання чи
видачі готівки по кожному прибутковому касовому ордері і видатковому
документі в день їхнього надходження чи видачі.

Щодня наприкінці робочого дня касир підсумовує операції за день,
виводить залишок готівки у касі (наявна готівка в період виплати
заробітної плати перераховуються з обліком готівки, виданих по
незакритим платіжним (розрахунково-платіжним) відомостям) наступного дня
і передає в бухгалтерію як звіт касира другий відривний лист (копію
записів у касовій книзі за день) із прибутковими касовими ордерами і
видатковими документами під розпис у касовій книзі.

На підприємствах за умови забезпечення належного збереження касових
документів касову книгу можна вести також в електронній формі за
допомогою комп’ютерних коштів. Програмне забезпечення, за допомогою
якого ведеться касова книга, повинне забезпечувати візуальне
відображення і роздруківку документів «Вкладний лист касової книги» і
«Звіт касира», що за формою і змістом повинні відтворювати форму і зміст
касової книги в паперовій формі, затвердженої наказом Мінстату.

Запису в касовій книзі здійснюються шляхом уведення необхідної
інформації з первинних касових документів. Запису в касовій книзі
повинні здійснюватись до початку наступного робочого дня (тобто з
залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити,
передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги повинні
нумеруватися автоматично в порядку зростання з початку року.

У випадку роздруківки «Вкладного листа касової книги» наприкінці місяця
повинне автоматично роздруковуватися загальна кількість аркушів касової
книги за цей місяць, а у випадку роздруківки наприкінці року — їхня
загальна кількість за рік.

Після роздруківки «Вкладного листа касової книги» і «Звіту касира» касир
зобов’язаний перевірити правильність складання цих документів, підписати
їх і передати «Звіт касира» разом із прибутковими і видатковими касовими
документами в бухгалтерію під розпис у «Вкладному листі касової книги».

З метою забезпечення схоронності і зручності використання «Вкладний лист
касової книги» протягом року зберігається касиром окремо за кожен
місяць. Після закінчення календарного року (чи в залежності від
необхідності) «Вкладний лист касової книги» формується в підшивки в
хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується
підписами керівника і головного бухгалтера підприємства — юридичної
особи, а підшивки формуються в книгу, що скріплюється печаткою
підприємства — юридичної особи.

Після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях
повинна передаватися для збереження протягом 36 місяців в архів
підприємства — юридичної особи.

Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного
бухгалтера чи уповноважену керівником особу.

Порядок заповнення прибуткових і видаткових касових ордерів, платіжної
відомості на видачу заробітної плати, а також касової книги розглянутий
у прикладі.

Приклад. Підприємством протягом 20 березня 2006 року були здійснені
касові операції, наведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Журнал господарських операцій на ТОВ «РІА» за 20 березня 2006 року

(витяг)

№ документа Зміст операцій Сума, грн. Дт Кт

… … … … …

ПКО № 101 Повернення Гуренко І.С. невикористаних коштів, виданих під
звіт на витрати по відрядженню 80 301 372

ПКО № 102 Отримано з банку:

для видачі заробітної плати за березень 2006 року 650 301 311

на господарчі витрати 50 301 311

на витрати по відрядженнях 100 301 311

ПКО № 103 Отримана від продавця-касира Іванова В.Р. торгова виручка 590
301 301

ПКО № 104 Оплата за товар від ТОВ «Альфа» 260 301 361

ВКО № 448 Видано заробітну плату за березень робітникам механічного цеху
250 661 301

ВКО № 449 Здана в банк торгова виручка 850 311 301

ВКО № 450 Видано під звіт Петрову А.І. на відрядження 100 372 301

ВКО № 451 Видано в підзвіт Сидорову Є.Р. на господарчі витрати 130 372
301

ВКО № 452 Видано заробітну плату АУП 300 661 301

ВКО № 453 Видана Петросяну Є.В. заробітна плата за довіреністю 50 661
301

… … … … …

При наявності на підприємстві декількох касирів старший касир перед
початком робочого дня видає іншим касирам авансом необхідну суму готівки
під розпис у Книзі обліку прийнятих і виданих касиром готівкових коштів.
Типова форма № ДО — 5 „Книга обліку прийнятих і виданих касиром
готівкових коштів”, затверджена наказом Міністерства статистики України
від 15.02.96 №51.

Ця книга може також використовуватися з метою обліку виданих коштів
довіреним особам для виплати заробітної плати, у випадку якщо заробітна
плата виплачується не через касу підприємства.

Касири наприкінці робочого дня зобов’язані скласти звіт про одержання
авансу і готівки, прийнятих (виданих) по прибутковим (видатковим)
документах, і здати залишок наявні і касові документи по проведених
операціях старшому касиру під розпис у книзі обліку прийнятих і виданих
касиром готівкових коштів.

Про аванси, отриманих для оплати праці і виплати стипендій, касир
зобов’язаний скласти звіт у встановлений термін з урахуванням дня
їхнього одержання. До закінчення цього терміну касири зобов’язані щодня
здавати в касу залишки готівки, не виданих по платіжним
(розрахунково-платіжним) відомостях. Наявні здаються в опечатаних
касирами сумках, пакетах і т.п. старшому касиру під розпис у книзі
обліку прийнятих і виданих касиром грошей із указівкою сум.

Для відображення в регістрах бухгалтерського обліку видачі готівки на
вищевказані цілі варто відкрити субрахунок „Операційна каса” до рахунку
30 „Каса”.

У регістрах бухгалтерського обліку видача розмінної монети відбивається
по дебету рахунку 30 „Операційна каса” і кредиту рахунку 301 „Каса в
національній валюті”. Дана операція повинна бути підтверджена випискою
видаткового касового ордера.

2.2. Облік інших коштів і валютних операцій

Дослідження обліку інших коштів на ТОВ „РІА” почнемо із розгляду рахунку
та його субрахунків на яких від ведеться.

Отже, на аналізованому підприємстві облік інших коштів ведеться на
рахунку 33(інші кошти) і має наступні субрахунку:

грошові документи в національній валюті

грошові документи в іноземній валюті

кошти в дорозі в національній валюті

кошти в дорозі в іноземній валюті

На цьому рахунку обліковуються кошти в дорозі і грошові документи
(розрахункові чеки, платіжні доручення, перекази), що наприкінці місяця
не зараховані на р/р.

Грошові документи поділяються на два види:

цінні папери;

інші грошові документи (путівки у будинки і табори відпочинку, чеки,
поштові марки, лотереї, проїзні квитки і т. ін.).

Цінні папери — документи, що засвідчують майнові права, що можуть бути
здійснені тільки при наданні оригіналу цих документів.

Цінні папери бувають пайові і боргові.

Пайові цінні папери, по яких емітент не несе зобов’язання повернути
засобу, інвестовані в його діяльність, але які засвідчують участь його в
статутному капіталі, надають їх власникам право на участь у керуванні
діяльністю емітента, одержання частини прибутку у вигляді дивідендів і
частини майна при ліквідації емітента (акції акціонерних товариств,
приватизаційні папери, інвестиційні сертифікати).

Боргові цінні папери, по яких емітент несе зобов’язання повернути у
визначений термін засобу, інвестовані в його діяльність, і виплатити
доход у вигляді фіксованого відсотка, але котрі не надають їх власникам
права на участь у керуванні справами емітента (облігації, ощадні
сертифікати, казначейські зобов’язання, векселі, акції підприємств).

Юридичні особи при проведенні безготівкових розрахунків використовують
розрахункові чеки, зібрані і зброшуровані в чекові книжки по 10, 20, і
25 листів кожна. Чекова книжка, як і розрахункові чеки у ній, є бланком
суворої звітності і виготовляється на спеціальному папері на банкнотній
фабриці НБУ.

Розрахунковий чек містить письмове доручення власника рахунку
обслуговуючому його банку на перерахування зазначеної в чеку суми грошей
із його рахунку на рахунок одержувача коштів.

Щоб одержати чекову книжку, підприємство повинно подати в обслуговуючий
його банк заяву в одномі екземплярі за підписами уповноважених осіб
підприємства, що мають право підпису документів для здійснення
розрахунково-грошових операцій, із відтиском печатки даного
підприємства.

Розрізняють наступні види валюти, використовувані в межах торгового
обороту при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності:

українська національна валюта, грн.;

вільноконвертована валюта, що може вільно і необмежено обмінюватися на
будь-які іноземні валюти;

валюта клірингу — це валюта. узгоджена учасниками безготівкових
розрахунків на основі взаємного заліку зустрічних вимог і зобов’язань;

валюта з обмеженою конвертацією (рос. карбованець).

Порядок відображення валютних операцій визначений положенням “По
бухгалтерському обліку операцій в іноземній валюті” затвердженому
наказом мінфіну України від 14.02.96 № 29 з наступними змінами і
доповненнями.

Відповідно до нормативних актів облік іноземних валют здійснюється в
національних грошових одиницях (грн.) і у валюті платежів.

Облік наявності і руху ін. Валюти ведеться на рахунку 31, якому
відкриваються наступні субрахунку:

поточні рахунки у національній валюті;

поточні рахунки в іноземній валюті;

інші рахунки в банках у національній валюті;

інші рахунки в іноземній валюті.

Для відкриття валютного рахунку необхідно:

копія установчих документів;

картка зі зразками підписів осіб, уповноважених розпоряджатися рахунком
і з відбитком печатки підприємства;

копія документів про реєстрацію підприємства;

довідка про реєстрацію в податковій інспекції;

тощо.

Бухгалтерський облік готівки в ін. валюті ведеться на субрахунку 302
„Каса в іноземній валюті” рахунку 30 „Каса”.

Бухгалтерський облік валютних операцій в Україні ведеться в перерахунку
на національну валюту за курсом НБУ.

На відміну від розрахункового рахунку підприємство може мати кілька
валютних рахунків залежності від виду ін. валюти. З р/р гроші знімає
тільки касир, а з валютного рахунку іноземну валюту можуть видати
працівнику підприємства, відрядженому за кордон, за заявою власника
рахунку з дорученням на надходження їм валюти.

Основні види операцій по русі коштів на валютному рахунку.

Зараховані на поточний рахунок наявні, що надійшли з каси: Дт 312 Кт
302

Зарахування на поточний рахунок сум, отриманих от іноземних покупців і
замовників в оплату за відвантажені товарно-матеріальні цінності:Дт 312
Кт 362

Зарахування на поточний рахунок сум повної чи часткової передплати, що
надійшла від іноземних покупців (замовників):Дт 312 Кт 681

Списання з поточного рахунку сум готівки, виданих банком у касу:Дт 302
Кт 312

Списання з поточного рахунку сум за відвантажені ТМЦ: Дт 632 Кт 312

Списання з поточного рахунку сум у порядку передплати, перерахованої
іноземним постачальникам (підрядникам): Дт 371 Кт 312

Документальне оформлення валютних операцій на ТОВ «РІА» показано на
схемі (рис. 2.2):

Рисунок 2.2. Схема документального оформлення валютних операцій на ТОВ
«РІА»

2.3. Аудит готівково-розрахункових операцій

Метою аудиту готівково-розрахункових операцій на ТОВ «РІА» є
встановлення об’єктивної істини щодо достовірності та об’єктивності
відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності готівкове
розрахункових операцій та доведення цієї істини через висновок до
користувачів

При здійсненні аудиту готівкове розрахункових операцій аудитору
необхідно

дати оцінку стану внутрішнього контролю за рухом і збереженням грошових
коштів та інших цінностей в касі підприємства

залежно від оцінки стану внутрішнього контролю встановити метод
організації аудиту: суцільний, вибірковий чи комбінований та встановити
необхідність проведення фактичного контролю;

перевірити за обраним методом:

забезпечення умов зберігання готівки та інших цінностей в касі при
надходженні їх з банку і при здаванні їх у банк;

забезпечення порядку збереження чекових книжок;

забезпечення контролю за випискою чеків і отримання за ними грошей;

дотримання порядку документального надходження грошей у касу і їх
видачі;

своєчасність оприбуткування готівкових грошей;

дотримання ліміту готівки в касі й умов видачі грошей під звіт на
операційні та інші потреби;

стан обліку касових операцій;

застосування реєстраторів розрахункових операцій.

При аудиті операцій з грошовими коштами на ТОВ «РІА» використовуються
наступні джерела інформації: касові плани, прибуткові і видаткові касові
ордери і виправдовуючі документи, додані до них, касові книги і звіти
касира, банківські виписки по поточних та інших банківських рахунках,
інші банківські документи, чекові книжки, корінці використаних чеків і
анульовані чеки, журнали реєстрації касових ордерів, а також дані
синтетичного й аналітичного бухгалтерського обліку по всіх операціях з
грошовими коштами, звіти про використання реєстраторів розрахункових
операцій (розрахункових книжок), акти перевірок каси контролюючими
органами.

В своїй роботі на ТОВ «РІА» аудитор значну увагу звертає на рівень
внутрішнього контролю на підприємстві, від якого в значній мірі залежить
обсяг перевірки, її особливості тощо. Для цього аудитор вивчає наступні
питання:

наявність на підприємстві налагодженої системи проведення раптових
перевірок каси з повним перерахуванням грошової готівки і перевіркою
інших цінностей, які знаходяться в касі;

наявність на підприємстві наказу керівника, який встановлює
періодичність перевірок;

наявність ознак формального проведення перевірок каси: призначення в
комісію по проведенню перевірок постійно одних і тих же осіб,
відсутність робочих записів ревізійної комісії, що додаються до акту та
свідчать про перерахування банкнот, проведення перевірок каси на звітні
дати, коли касир знає про них і заздалегідь готується, та ін.;

надання права підпису прибуткових і видаткових касових ордерів іншим
особам, крім головного бухгалтера і керівника підприємства, не
відображене в розпорядженнях керівника підприємства;

формальне проведення перевірок каси при зміні (звільненні) касирів;

відсутність в штаті касира, коли ці функції покладені на облікового
робітника без письмового розпорядження керівника підприємства;

наявність договорів про повну матеріальну відповідальність з касиром;

застосування на підприємстві РРО та внутрішній контроль за їх
використанням.

Відповідальність за дотримання порядку ведення касових операцій
покладається на керівника ТОВ «РІА», головного бухгалтера і касира.

При проведенні перевірки стану внутрішнього контролю аудитор
використовує різні аудиторські процедури, в тому числі опитування.
Результати опитування відповідальних осіб можуть бути різноманітними:
касир може не знати, чи є на підприємстві наказ про проведення раптових
ревізій каси, керівник підприємства — про необхідність укладання
договору про повну матеріальну відповідальність з касиром. Неспівпадання
у відповідях на поставлені аудитором запитання також можуть свідчити про
слабкі сторони внутрішнього контролю.

З метою виявлення слабких сторін в питаннях дотримання нормативних
документів по готівковому обігу аудитору необхідно детально вивчити акти
перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою контролюючими
органами. При необхідності аудитор може приймати участь в інвентаризації
готівки в касі.

Порядок проведення аудиту касово-розрахункових операцій на ТОВ «РІА»
показано на рис. 2.3.

Рис. 2.3. Порядок проведення аудиту грошових коштів в касі і операцій з
ними на ТОВ «РІА»

Перевірка проводиться в тих же напрямках що й контроль за дотриманням
порядку ведення операцій з готівкою контролюючими органами. Особливістю
є те, що аудиторські процедури проводять вибірково з метою встановлення
суттєвих відхилень, які впливають на достовірність та об’єктивність
звітних даних.

Суцільна перевірка проводиться на замовлення ТОВ «РІА» або при дуже
низькій оцінці системи внутрішнього контролю.

При аудиторській перевірці слід враховувати можливі порушення при
веденні операцій з готівкою.

Основні порушення — зловживання, розкрадання, помилки в обліку касових
операцій можуть бути кваліфіковані наступним чином:

1. Пряме розкрадання грошових коштів

нічим не приховане;

приховане неоформленими документами і розписками.

2. Неоприбуткування і привласнення грошових сум, що не надійшли:

з банку;

від різних фізичних і юридичних осіб по прибуткових ордерах;

від різних юридичних осіб за домовленістю.

3. Надлишкове списання грошей по касі:

повторне використання одних і тих самих документів;

неправильний підрахунок підсумків в касових документах і звітах;

списання сум без підстави чи за фальсифікованими документами;

підробка в законно оформлених документах із збільшенням суми списання.

4. Привласнення сум, законно нарахованих різним особам і організаціям:

привласнення депонованої заробітної плати і коштів, нарахованих на інших
підставах;

привласнення сум, які належать іншим підприємствам.

5. Розрахунки сумами готівкових грошових коштів, які перевищують
граничну величину:

з іншими юридичними особами і підприємцями, діючими без утворення
юридичної особи;

які надходять в касу підприємства, що перевіряється.

6. Розрахунки з населенням готівкою за готову продукцію, товари,
виконані роботи і надані послуги:

без застосування реєстраторів розрахункових операцій;

без реєстрації реєстраторів розрахункових операцій в податковій службі.

7. Перевищення ліміту готівки каси на кінець дня.

8. Несвоєчасні звіти підзвітних осіб за використані грошові кошти.

На відміну від контролюючих органів аудитор на ТОВ «РІА» повинен
дотримуватися принципу конфіденційності, всі встановлені порушення
фіксувати в звіті керівництву клієнта та, при необхідності в аналітичній
частині аудиторського висновку, але не розголошувати інформацію і не
сповіщати податкові органи.

Аудитор зобов’язаний повідомити клієнта про можливі стягнення за
виявлені порушення і допомогти їх усунути. Основні порушення готівкового
обігу за які накладаються стягнення, показані на рис. 2.4.

Рис. 2.4. Порушення у веденні готівкового обігу, за які накладаються
стягнення

Аудит грошово-розрахункових операцій є одним із розділів загального
аудиту. В процесі роботи аудитор оформлює необхідні робочі документи та
готує інформацію для підсумкових документів.

Розділ 3. Аналіз стану та структури грошових потоків на підприємстві

3.1. Аналіз обсягу і структури грошових потоків

Об’єктом дослідження в даній роботі виступає ТОВ „РІА”. В таблиці 3.1
наведена інформація про обсяг та динаміку грошових потоків підприємства
в 2004-2005 рр.

Таблиця 3.1

Інформація про сучасний стан грошових потоків підприємства в 2004-2005
рр.

Найменування показника 2004 р. 2005 р. Приріст в 2005 році

абс.

тис.грн. у %

1 2 3 4 5

I. Рух коштів у результаті операційної діяльності        

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування 9981,9
15118,5 5136,6 51,5

Коригування на:

амортизацію необоротних активів 4411,9 4887,3 475,4 10,8

збільшення (зменшення) забезпечень

збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць 931 1459,5 528,5
56,8

збиток (прибуток) від неопераційної діяльності 577 886,4 309,4 53,6

Витрати на сплату відсотків 13208,3 14710,7 1502,4 11,4

Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних
активах 29110,1 37062,4 7952,3 27,3

Зменшення (збільшення):

оборотних активів -16398   16398,0 -100,0

витрат майбутніх періодів 256,3 262,6 6,3 2,5

Збільшення (зменшення):

поточних зобов’язань 25425,3 29537 4111,7 16,2

доходів майбутніх періодів -1,8   1,8 -100,0

Грошові кошти від операційної діяльності 38391,9 12056 -26335,9 -68,6

Сплачені:

відсотки -13208,3 -14710,7 -1502,4 11,4

Продовження табл. 3.1

податки на прибуток -440,1 -3945,4 -3505,3 796,5

Чистий рух коштів до надзвичайних подій 24743,5 -6600,1 -31343,6 -126,7

Рух коштів від операційних подій

Чистий рух коштів від операційної діяльності 24743,5 -6600,1 -31343,6
-126,7

II. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності

Реалізація:

фінансових інвестицій 414 29410,2 28996,2 7003,9

необоротних активів 100,6 274,7 174,1 173,1

майнових комплексів

Отримані:

відсотки 61,5 26,5 -35,0 -56,9

дивіденди   138,8 138,8

Інші надходження 26,8 237,5 210,7 786,2

Придбання:    

фінансових інвестицій -54896,5 -29871,5 25025,0 -45,6

необоротних активів -10441,4 -20400,5 -9959,1 95,4

майнових комплексів    

Інші платежі -199,1 -19,1 180,0 -90,4

Чистий рух коштів до надзвичайних подій -64934,1 -20203,4 44730,7 -68,9

Рух коштів від надзвичайних подій    

Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності -64934,1 -20203,4 44730,7
-68,9

III. Рух коштів у результаті фінансової діяльності    

Надходження власного капіталу    

Отримані позики 375325,2 363056,6 -12268,6 -3,3

Інші надходження 6606,5 9620,8 3014,3 45,6

Погашення позик -318049 -318762 -713,0 0,2

Сплачені дивіденди    

Інші платежі -21803,3 -24045,2 -2241,9 10,3

Чистий рух коштів до надзвичайних подій 42079,4 29870,5 -12208,9 -29,0

Рух коштів від надзвичайних подій    

Чистий рух коштів від фінансової діяльності 42079,4 29870,5 -12208,9
-29,0

Чистий рух коштів за звітний період 1888,8 3067 1178,2 62,4

Залишок коштів на початок року 1298,9 2256,7 957,8 73,7

Продовження табл. 3.1

Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів -931 -1459,5 -528,5 56,8

Залишок коштів на кінець року    

З наведеної таблиці видно, що в 2004 р. чистий рух грошових коштів
дорівнював їх надходженню в сумі 1888,8 тис. грн. Це відбулося за
рахунок надходження коштів від операційної діяльності на суму 9981,9
тис. грн., не дивлячись на відплив грошових коштів від інвестиційної
діяльності на суму -64934,1 тис. грн. і від фінансової діяльності на
суму  42079,4 тис. грн. У 2005 р. чистий рух грошових коштів дорівнює їх
надходженню в сумі 3067 тис. грн., та збільшився проти попереднього року
на 1178,2 тис. грн., або 62,4%.

Такий чистий рух грошових коштів відбувся за рахунок надходження
грошових коштів від операційної діяльності в сумі 15118,5 тис. грн., що
більше ніж у попередньому році на 5136,6 тис. грн., або 51,5% та
відпливу грошових коштів від інвестиційної діяльності в сумі -20203,4
тис. грн. при надходженнях від руху коштів від фінансової діяльності у
розмірі 29870,5 тис. грн..

У 2004 р. чистий рух грошових коштів від інвестиційної діяльності
дорівнював їхньому відпливу в сумі -64934,1 тис. грн. Це відбулося за
рахунок перевищення відпливу грошових коштів у вигляді інших платежів на
суму 199,1 тис. грн., придбання фінансових інвестицій на суму 54896,5
тис. грн., придбання необоротних активів на суму 10441,4 тис. грн., не
дивлячись на отримані проценти у сумі 26,5 тис. грн., отримані дивіденди
на суму 138,8 тис. грн., інші надходження на суму 237,5 тис. грн.,
надходження від реалізації фінансових інвестицій на суму 29410,2 тис.
грн., та надходження від реалізації необоротних активів на суму 274,7
тис. грн.

У 2005 р. ситуація значно покращилася. Чистий рух грошових коштів від
інвестиційної діяльності дорівнює відпливу в сумі 20203,4 тис. грн., що
менше проти 2004 р. на 44730,7 тис. грн., або 68,9%. На це вплинули
надходження від реалізації фінансових інвестицій (29410,2 тис.
грн.),   необоротних активів  (274,7 тис. грн.). Також надходження
забезпечили отримані відсотки (26,5 тис. грн..), дивіденди (138,8 тис.
грн..) та інші надходження (237,5 тис. грн..). Відтік коштів відбувся
внаслідок придбання фінансових інвестицій  (29871,5 тис. грн..),
необоротних активів (-20400,5 тис. грн.), інших платежів (-19,1 тис.
грн..).

У 2004 р. спостерігались надходження грошових коштів від фінансової
діяльності на суму 42079,4 тис. грн. у вигляді отриманих позик на суму
 375325,2 тис. грн. та інших надходжень на суму 6606,5 тис. грн.. Відтік
коштів забезпечили виплати на погашення позик у розмірі 318049 тис. грн.
та інші платежі на суму 21803,3 тис. грн.

В 2005 р. чистий рух коштів від фінансової діяльності зменшився на
12208,9 тис. грн., або 29,0%. Надходження коштів забезпечили: отримані
позики (363056,6 тис. грн..), інші надходження  (9620,8 тис. грн.),
відтік коштів відбувся внаслідок погашення позик (318762 тис. грн..) та
інших платежів (24045,2 тис. грн..).

В таблиці 3.2 наведена структура грошових потоків підприємства за
останні 2 роки.

Таблиця 3.2

Аналіз існуючої структури грошових потоків, тис. грн.

Вид діяльності 2004 2005 Приріст в 2005 році

абс. тис. грн. %

Операційна 24743,5 -6600,1 -31343,6 -126,7

Інвестиційна 64934,1 (-) 20203,4 (-) -44730,7 -68,9

Фінансова 42079,4 29870,5 -12208,9 -29,0

Чистий рух коштів 1888,8 3067 1178,2 62,4

Загальна оцінка якості управління Добрий стан  Добрий стан  х х

Як бачимо, в 2004-2005 роках якість управління підприємством можна
охарактеризувати як добру, оскільки чистий рух грошових коштів є
позитивним. Основний рух грошових коштів підприємства генерує фінансова
діяльність. На підприємстві значну увагу приділяють здійсненням
інвестицій, це можна оцінити позитивно, оскільки інвестиції принесуть
ефект в майбутньому. На негативно оцінку заслуговує від’ємне значення
грошових потоків від операційної діяльності в 2005 році, що свідчить про
те, що в зазначеному періоді основна діяльність не генерувала грошових
потоків, а навпаки – поглинала.

Інформація про структуру грошових коштів ТОВ «РІА» та їх динаміку
наведена в таблицях 3.3-3.4.

Таблиця 3.3

Динаміка грошових коштів ТОВ «РІА» в 2001-2005 рр. (тис. грн.)

  Грошові кошти та їх еквіваленти: 2001 2002 2003 2004 2005 2002/2001
2003/2002 2004/2003 2005/2004

абс. абс. абс. % абс. % абс. %

  в національній валюті

4 1027,6 706,1 2154,8 3760 — 1023,6 -25590 -321,5 -31,3 1448,7 205,2
1605,2 74,5

  в іноземній валюті — 600,4 592,8 101,9 104,2

-600,4

-100 -7,6 -1,3 -490,9 -82,8 2,3 2,3

Разом 4 1628 1298,9 2256,7 3864,2 -1624 -40600 -329,1 -20,2 957,8 73,7
1607,5 71,2

З таблиці 3.3 видно, що лише в 2003-му році загальний обсяг грошових
коштів ТОВ «РІА» зменшився на 20,2% по відношенню до 2002 року, проте,
починаючи з 2003-го року спостерігається постійне збільшення обсягу
грошових коштів (близько 70% за рік), найбільшими темпами у структурі
грошових коштів зростали кошти в національній валюті, зокрема, найбільше
зростання грошових коштів в національній валюті (205,2%) спостерігається
в 2004 році.

Таблиця 3.4

Динаміка структури грошових коштів ТОВ «РІА» в 2001-2005 рр. (тис. грн.)

Грошові кошти та їх еквіваленти: 2001 % до підсумку 2002 % до підсумку
2003 % до підсумку 2004 % до підсумку 2005 % до підсумку

В національній валюті 4 100 1027,6 63,1 706,1 54,4 2154,8 95,5 3760,0
97,3

в іноземній валюті — — 600,4 36,9 592,8 45,6 101,9 4,5 104,2 2,7

Разом 4 100,0 1628,0 100,0 1298,9 100,0 2256,7 100,0 3864,2 100,0

З таблиці 3.4 видно, що протягом аналізованого періоду в структурі
грошових коштів ТОВ «РІА» більшу частину займають грошові кошти в
національній валюті. До того ж спостерігається тенденція до збільшення
питомої ваги коштів в національній валюті в 2004-2005 рр.

3.2 Аналіз рівномірності, синхронності та збалансованості грошових
потоків підприємства

Виходячи з інформації про рух грошових коштів в 2005 році (див. табл.
3.5), проаналізуємо рівень збалансованості та ліквідності грошових
потоків підприємства у звітному періоді.

Таблиця 3.5

Інформація про рух грошових коштів підприємства, тис. грн.

Показники 3-й квартал 4-й квартал

Залишок грошових коштів на початок періоду 5,5 75,5

Рух грошових коштів від операційної діяльності

Надходження грошових коштів

1. Виручка від реалізації продукції звітного періоду 1021 1153

2. Погашення дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги
421 440

Всього надходження грошових коштів від операційної діяльності 1442 1593

Витрачання грошових коштів

1. Оплата сировини та матеріалів 840 900

2. Заробітна плата 120 120

3. Сплата податків та зборів 210 250

4. Орендна плата 7 7

5. Оплата інших поточних витрат 12 15

Всього витрачання грошових коштів від операційної діяльності 1189 1292

Рух грошових коштів від інвестиційної діяльності

Надходження грошових коштів

1. Надходження грошових коштів від продажу основних засобів 43

Всього надходження грошових коштів від інвестиційної діяльності 43

Витрачання грошових коштів

1. Видатки грошових коштів на придбання патенту 15 —

2. Видатки грошових коштів на купівлю устаткування 100 130

Всього витрачання грошових коштів від інвестиційної діяльності 115 130

Продовження табл. 3.5

Рух грошових коштів від фінансової діяльності

Надходження грошових коштів

1. Надходження грошових коштів від продажу власних акцій 90 95

2. Надходження довгострокового кредиту банку 80 —

Всього надходження грошових коштів від фінансової діяльності 170 95

Витрачання грошових коштів

1. Сплата дивідендів 201 150

2. Погашення короткострокового кредиту банку 80 70

Всього витрачання грошових коштів від фінансової діяльності 281 220

Додаткова інформація про фінансово-господарський стан підприємства

тис. грн

Показники 3-й квартал 4-й квартал

1. Обсяг чистого прибутку 25 31

2. Амортизація 12 11

3. Обсяг прострочених зобов’язань 11 7

4. Обсяг дефіциту грошових коштів 2 1,5

Таким чином, в таблиці 3.5. ми бачимо динаміку зміни показників
діяльності за 3-1 та 4-й квартали. Дані наведені в таблиці використаємо
для розрахунків.

Розраховуємо обсяг чистого грошового потоку за формулою:

ЧГП=ПГП-ВГП,

де ПГП — позитивний грошовий потік; ВГП — від’ємний грошовий потік.

ЧГП1 = (1442+43+170) -(1189+115+281) = 70 (тис. грн);

ЧГП2 = (1593+95) — (1292+130+220) = 46 (тис. грн).

2. Розраховуємо коефіцієнт якості чистого грошового потоку за

формулою:

,

де ЧП — обсяг чистого прибутку; Ам — обсяг амортизаційних відрахувань;
ЧГП — обсяг чистого грошового потоку.

.

Розраховуємо середньоденний дефіцит грошових коштів за формулою:

де ДГКі — дефіцит грошових коштів, що виникає в певний день періоду.

.

Розраховуємо коефіцієнт достатності грошових коштів за формулою:

, де

ЗГК — запас грошових коштів на момент оцінки; ВГф — фактичне витрачання
грошових коштів за період оцінки; ВГв — відкладене витрачання грошових
коштів за період оцінки (дефіцит грошових коштів).

.

Розраховуємо ступінь покриття прострочених зобов’язань чистим
грошовим потоком за формулою:

де ПЗ — обсяг прострочених зобов’язань.

Розраховуємо коефіцієнт ліквідності грошового потоку за формулою:

де ПГП — позитивний грошовий потік; ВГП — від’ємний грошовий
потік.

.

Результати розрахунків заносимо в табл., 3.6 та обчислюємо абсолютне
відхилення показників за період.

Таблиця 3.6

Аналіз рівня збалансованості грошових потоків та ефективності управління
ними

Показники 3-й квартал 4-й квартал Абсолютне відхилення

1. Обсяг чистого грошового потоку, тис. грн 70 46 -24

2. Коефіцієнт якості чистого грошового потоку 0,53 0,91 0,38

3. Середньоденний дефіцит грошових коштів 0,022 0,016 -0,006

4. Коефіцієнт достатності грошових коштів 1,05 1,07 0,02

5.Ступінь покриття прострочених зобов’язань чистим грошовим потоком,%
636,36 657,14 20,78

6. Коефіцієнт ліквідності грошових потоків 1,04 1,03 -0,01

Аналізуючи таблицю 3.6, можна побачити, що в цілому значення обчислених
показників свідчать про збалансованість та ліквідність грошових потоків
підприємства. Але є і деякі недоліки в їх організації. На це вказує
наявність дефіциту грошових коштів (відкладеного витрачання). Зважаючи
на позитивне значення чистого грошового потоку та перевищення
коефіцієнтом достатності грошових коштів «1», перенесення платежів
пов’язане або з недостатнім рівнем синхронності грошових потоків, або
свідчить про недостатній рівень платіжної дисципліни (наслідком чого
можуть бути і прострочені зобов’язання). Також слід відзначити
недостатній коефіцієнт якості чистого грошового потоку в 1-му кварталі:
лише 53% від суми чистого прибутку та амортизації підприємство отримує в
грошовій формі. В зв’язку з цим доцільно запровадити заходи щодо
прискорення надходження грошових коштів та синхронізації грошових
потоків.

В таблиці 3.7 наведена інформація про рух грошових коштів від
операційної діяльності у звітному місяці. Проаналізуємо рівень
рівномірності грошових потоків та ефективності управління ними на
підприємстві у звітному місяці.

Таблиця 3.7

Інформація про рух грошових коштів від операційної діяльності у звітному
місяці

тис, грн

Показники 1-ша п’яти-денка 2-га п’яти-денка 3-тя п’яти-денка 4-та п’яти-

денка 5-та п’яти-

денка 6-та п’яти-денка

1. Виручка від реалізації про

дукції 21 11 15 27 33 22

2. Оплата сировини та матеріалів 5 — 40 10 — 30

3. Заробітна плата 2,5 — — — 2,5 —

4. Сплата податків та зборів 0,9 — 29 — 0,9 —

5. Орендна плата 3 — — — — —

6. Оплата інших поточних витрат — — — 2 — —

Всього витрачання грошових коштів 11,4 — 69 12 3,4 30

Із аналізу даних таблиці 3.7. ми бачимо про досить неоднорідну динаміку
руху грошових коштів від операційної діяльності у звітному місяці.
Розрахуємо на підставі цих окремі коефіцієнти наведені в таблиці 3.8.

Таблиця 3.8

Аналіз рівня рівномірності, синхронності грошових потоків підприємства
та ефективності управління ними

Показники Алгоритм розрахунку Значення

1. Середньоквадратичне (стандартне) відхилення позитивного грошового
потоку

,

— середній за період обсяг грошового потоку;

Nt – обсяг позитивного грошового потоку за період 7,94

2. Середньоквадратичне (стандартне) відхилення від’ємного грошового
потоку

,

— середній обсяг вихідного грошового потоку; Vt — обсяг вихідного
грошового потоку за період 25,73

3. Коефіцієнт варіації позитивного грошового потоку 7,94 / 21,5 0,37

4. Коефіцієнт варіації від’ємного грошового потоку 25,73 / 20,97 1,23

5. Коефіцієнт рівномірності позитивного грошового потоку 1-0,37 0,63

6. Коефіцієнт рівномірності від’ємного грошового потоку 1-1,23 -0,23

7. Коефіцієнт ефективності грошових потоків 3,2 / 125,8 0,03

Середнє значення позитивного грошового потоку за п’ятиденку:

Середнє значення від’ємного грошового потоку за п’ятиденку:

Чистий грошовий потік за досліджуваний місяць:

ЧГП = (21+11+15+27+33+22) — (11,4+69+12+3,4+30) = 3,2 (тис. грн).

Результати розрахунків свідчать про достатню рівномірність позитивного
грошового потоку, нерівномірність витрачання грошових коштів та
недостатній рівень ефективності грошових потоків (одна гривня витрачання
грошових коштів генерує 2 копійки приросту грошових коштів).
Підприємству необхідно впроваджувати заходи щодо вирівнювання та
оптимізації вихідного грошового потоку та зростання обсягу чистого
грошового потоку.

3.3. Аналіз ефективності управління грошовими потоками підприємства

Аналіз джерел утворення і напрямів витрачання грошових коштів
здійснюється на основі балансу підприємства, динаміка статей якого
інтерпретується як формування джерел або як витрата коштів.

Зменшення активів та зростання власного і позикового капіталу призводять
до формування джерел коштів. Ефективність використання коштів оцінюється
за його наслідками — збільшенням активів та зменшенням заборгованості
підприємства[ REF _Ref105000837 \r \h \* MERGEFORMAT 72 ,c.137].

За даними балансу ТОВ «РІА» здійснено оцінку утворених у звітному
періоді джерел коштів і обсягів їх витрачання за напрямами використання
(табл. 3.9).

Таблиця 3.9

Визначення і оцінка джерел утворення та напрямів витрачання коштів
підприємства в 2005 р.

Найменування показника На початок періоду, тис. грн. На кінець періоду,
тис. грн. Інтерпретоване відхилення, тис. грн.

як джерело коштів як витрата коштів

1 2 3 4 5

Актив

1. Необоротні активи 170703 195325,1   24622,1

1.1. Нематеріальні активи 157,3 818,6   661,3

1.2. Основні засоби 75778,6 88946,9   13168,3

1.3. Інші необоротні активи 94767,1 105559,6   10792,5

2. Оборотні активи 89355 128012,5   38657,5

2.1. Запаси 31669,8 43578,6   11908,8

2.2. Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги 23989,5
55288,1   31298,6

2.3.Дебіторська заборгованість за розрахунками 25771,3 21543,1   -4228,2

2.4.Грошові кошти та їх еквіваленти 2256,7 3864,2   1607,5

2.5. Інші оборотні активи 3112,1 590,7   -2521,4

3. Витрати майбутніх періодів 334,1 71,5   -262,6

Підсумок 260392,1 323409,1   63017

Пасив

1. Власний капітал 82790,9 94645,3 11854,4  

2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів 0 0 0  

3. Довгострокові зобов’язання 83467,4 122115,8 38648,4  

4. Поточні зобов’язання 94133,8 106648 12514,2  

4.1. Кредиторська заборгованість за товари 40791,3 51577,5 10786,2  

4.2. Поточні зобов’язання за розрахунками 13369,8 11618,1 -1751,7  

4.3. Інші поточні зобов’язання 2325 1169,2 -1155,8  

5. Доходи майбутніх періодів 0 0 0  

Підсумок 260392,1 323409,1 63017  

Аналіз даних, наведених у табл. 3.9, дозволяє загалом позитивно оцінити
зрушення в активах і пасивах підприємства, що призвели до збільшення
джерел утворення та обсягів витрачання коштів підприємства. У звітному
періоді підприємство здійснювало розвиток власних активів переважно за
рахунок утворення додаткових джерел позикового капіталу та
реінвестування прибутку.

Дослідження структури джерел утворення та напрямів витрачання коштів
дозволяє визначити статті балансу підприємства, що увібрали в себе
основну суму витрачених коштів, та статті, за якими ці кошти було
утворено (табл. 3.10).

Таблиця 3.10

Структура джерел утворення та напрямів витрачання коштів підприємства

Найменування показника Сума, тис. грн. %до підсумку Ранг згідно з
питомою вагою

Джерела утворення коштів

Збільшення власного капіталу 11854,4 18,81 2

Збільшення забезпечень майбутніх витрат і платежів 0 0,00

Збільшення довгострокових зобов’язань 38648,4 61,33 1

Збільшення кредиторської заборгованості за товари 10786,2 17,12 3

Збільшення поточних зобов’язань за розрахунками -1751,7 -2,78

Збільшення інших поточних зобов’язань -1155,8 -1,83

Збільшення доходів майбутніх періодів 0 0,00

Разом джерел утворення коштів 63017 100,00 *

Напрями розміщення і використання коштів

Збільшення нематеріальних активів 661,3 1,05 6

Збільшення основних засобів 13168,3 20,90 2

Збільшення інших необоротних активів 10792,5 17,13 4

Збільшення запасів 11908,8 18,90 3

Збільшення дебіторської заборгованості за товари 31298,6 49,67 1

Збільшення дебіторської заборгованості за розрахунками -4228,2 -6,71

Збільшення грошових коштів та їх еквівалентів 1607,5 2,55 5

Збільшення інших оборотних активів -2521,4 -4,00

Збільшення витрат майбутніх періодів -262,6 -0,42

Разом напрямів розміщення і використання коштів 63017 100,00 *

За даними, наведеними у табл. 3.10, основними джерелами які вплинули на
утворення коштів підприємства у звітному періоді є збільшення
довгострокових зобов’язань (1 ранг за значущістю у формуванні джерел),
збільшення власного капіталу (2 ранг) та збільшення кредиторської
заборгованості за товари (3 ранг).

Питома вага інших джерел утворення коштів була несуттєвою, отже, можна
стверджувати, що вони не відігравали суттєвої ролі у загальному
розширенні джерел фінансування підприємства. Така структура джерел
утворення коштів відповідає стратегічним цілям розвитку підприємства і
заслуговує на позитивну оцінку: власний капітал спрямовується на
розширення і удосконалення парку устаткування, впровадження прогресивних
виробничих та інформаційних технологій; за рахунок збільшення
кредиторської заборгованості за товари і поточних зобов’язань за
розрахунками створюються додаткові джерела фінансування оборотних
активів.

Структура напрямів витрачання коштів підприємства загалом відповідає
структурі джерел їх утворення і, отже, також має бути оцінена позитивно.

Отже, взаємопов’язані процеси розвитку джерел фінансування і розміщення
додатково утворених коштів в активах відповідають загальній стратегії
підприємства щодо збільшення обсягів і підвищення ефективності
фінансово-господарської діяльності на основі зростання
техніко-технологічного рівня виробництва.

Оскільки найбільший грошовий потік підприємства генерує фінансова
діяльність, то проаналізуємо основні показники, які характеризують
фінансову діяльність ТОВ «РІА», які наведені в таблицях 3.11-3.12 та
рис. 3.1.

Таблиця 3.11

Основні показники динаміки, які характеризують результати фінансової
діяльності підприємства в 2001-2005 рр.

Показник 2001 р. 2002 р. 2003 р. 2004 р. 2005 р.

 Доход від участі в капіталі

  717,1   3

 Інші фінансові доходи

15,2 55,6 59,4 211,3

 Інші доходи

1451,9 454,1 423,3 53920,1

 Фінансові витрати

2931 5899,1 13208,3 14710,7

 Втрати від участі в капіталі

  214,1 2,7 18279,7

 Інші витрати (13,3) 1223,3 88,2 1057 36741,1

Із аналізу таблиці 3.11 випливає, що на негативну оцінку заслуговують
втрати від участі в капіталі, які підприємство отримувало в
2004-2005–рр. В 2003-му і 2005-му роках підприємство отримувало доход
від участі в капіталі, але його розмір перевищував витрати лише в
2003-му році. У 2001 році підприємство не отримувало інших доходів крім
доходу від реалізації товарів (послуг).

Рис. 3.1. Динаміка основних показників, які характеризують
результати фінансової діяльності підприємства в 2001-2005 рр. (тис.
грн.)

Таблиця 3.12

Динаміка основних показників, які характеризують результати
фінансової діяльності підприємства в 2001-2005 рр.

Показник 2002/2001 2004/2003 2005/2002 2005/2002

тис.грн % тис.грн % тис.грн % тис.грн %

 Доход від участі в капіталі

-717,1 -100,0 3,0

3,0

 Інші фінансові доходи 15,2 100,0 3,8 6,8 151,9 255,7 196,1 1290,1

 Інші доходи 1451,9 10,0 -30,8 -6,8 53496,8 12638,0 52468,2 3613,8

 Фінансові витрати 2931 100,0 7309,2 123,9 1502,4 11,4 11779,7 401,9

 Втрати від участі в капіталі

-211,4 -98,7 18277,0 676925,9 18279,7

 Інші витрати 1210 9095 968,8 1098,4 35684,1 3376,0 35517,8 2903,4

На позитивну оцінку заслуговує збільшення:

інших фінансових доходів на 196,1 тис. грн.(1290,1%) за 2001-2005 рр.

інших доходів в 2005-му році на 53496,8 тис. грн. По відношенню до
2004-го року.

Занепокоєння викликає постійне збільшення фінансових витрат, приріст
яких за період з 2002 по 2005 рік склав 11779,7 тис. грн., або 401,9%.
Також на негативну оцінку заслуговує збільшення в 2005-му році розміру
втрат від участі в капіталі на 18277,0 тис. грн.

Розділ 4. Удосконалення організації обліку і контролю грошових коштів
підприємства та покращення стану грошових потоків підприємства

4.1. Склад та інформаційне забезпечення задач системи автоматизації
обліково-аналітичних робіт в управлінні грошовими коштами

Контроль операцій із коштами є важливою ділянкою в роботі бухгалтера,
аналітика, ревізора. Контроль повинен охопити всі облікові операції на
рахунках класу 3 «Кошти, розрахунки та інші активи». Значний обсяг
операцій, високі вимоги до їх точності примушують особливо уважно
ставитись до правильності і чіткості дотримання обліковим персоналом
нормативно-законодавчих вимог. Крім того, касові операції, пов’язані з
грошовими коштами, особливо з готівкою, створюють умови для порушень, що
вимагає проведення контролю цієї ділянки з особливою ретельністю.

Метою комп’ютеризації операцій із коштами в умовах АРМ є одержання
точних даних про рух коштів, а також визначення залишків їх у касі і на
поточних рахунках.

Завдання контрольно-ревізійної роботи в умовах АРМ полягає у перевірці
наступного комплексу задач:

— комп’ютеризація контролю обліку касових операцій;

— комп’ютеризація контролю поточних рахунків;

— комп’ютеризація контролю розрахунків із підзвітними особами;

— комп’ютеризація контролю операцій із дебіторами і кредиторами;

— комп’ютеризація інших розрахункових операцій класу 3 у плані рахунків
бухгалтерського обліку.

Інформаційне забезпечення комплексу задач.

Інформаційне забезпечення комплексу задач контролю і ревізії операцій із
коштами складається із вхідної первинної інформації, класифікаторів і
довідників, а також файлової вхідної інформаційної бази (рис. 4.1).

Рис. 4.1. Схема інформаційного забезпечення

Джерелами вхідної інформації є первинні документи, облікові регістри у
звичайному вигляді, а також у вигляді електронних форм (рис. 4.2).

Рис. 4.2. Вхідна фактографічна інформація

4.2 Організація обліку грошових коштів в інформаційних бухгалтерських
системах

Організація обліку грошових коштів в АІС. Значне місце при
комп’ютеризації обліку і його контролі займає правильне використання
класифікаторів і довідників. Для цієї роботи необхідно користуватися
наступними класифікаторами:

структурних підрозділів;

матеріально відповідальних осіб;

господарських операцій;

типових бухгалтерських проводок;

рахунків бухгалтерського обліку;

дебіторів і кредиторів;

можливих порушень;

довідник нормативно-законодавчих документів.

Класифікатор структурних підрозділів застосовується лише тоді, коли
підприємство чи організація мають складну організаційну структуру.
Наприклад, класифікатор універмагу може мати такий вигляд:

Найменування підрозділу Код

Адміністративні підрозділи:

1 . Бухгалтерія.

2. Адміністрація.

3. Інші адміністративні підрозділи 01-09

02

03

04-09

Відділи

1 . Готового одягу:

Секція жіночого одягу

Секція чоловічого одягу

Тощо

20-29

21

22

23-29

2. Взуття:

Секція жіночого взуття.

Секція чоловічого взуття.

Тощо 30-39

31

32

33-39

Класифікатор матеріально відповідальних осіб може створюватись окремо
або поєднуватись із кодами складів. Наприклад,

Склад «Готової продукції 10-19

КошкановаН.І 11

Назаренко С.П. 12

Склад «Товарно-матеріальних цінностей» 20-29

Балан С.І. 21

Склад «Паливо і мастила» 30-39

Красун Л.С. 31

Петренко І.В. 32

Тощо
40-49

Важливе місце при комп’ютеризації контролю і ревізії комплексу задач
операцій із коштами займає класифікатор касових господарських операцій,
який має такий вигляд:

Класифікатор касових господарських операцій

№ пор.

1

2

3 Зміст операції Код операції Бухгалтерська проводка

Дт Кт

Прибуткові операції

Надходження готівки в касу із банків

Надходження в касу виручки

Надходження грошей від підзвітних осіб і т.д. 11

12

13 301

301

301 311

702

362

Видаткові операції

1 2 Виплата заробітної плати Видача грошей підзвіт і т.д. 50

51 661

362 301

301

Класифікатор типових бухгалтерських проводок призначений для недопущення
некоректних записів. У комп’ютерних бухгалтерських програмах цей
класифікатор завжди присутній За його допомогою автоматично ведеться
контроль на припустимість проводки. Аналогічний класифікатор містить і
АРМ ревізора. Так по касових; операціях він має вигляд:

Дебет рахунка 30 «Каса» Кредит рахунка 30 «Каса»

Рахунок 14 «Довгострокові фінансові інвестиції». Рахунок 31 «Рахунки в
банках».

Рахунок 15 «Капітальні інвестиції». Рахунок 36 «Розрахунки з
покупцями та замовниками».

Рахунок 16 «Довгострокова дебіторська заборгованість». Рахунок 37
«Розрахунки з різними дебіторами».

Інші рахунки Інші рахунки

Класифікатор рахунків бухгалтерського обліку будується співвідносно
Плану рахунків бухгалтерського обліку. Для комп’ютеризації задач
контролю і ревізії операцій із коштами він буде мати такий вигляд:

Синтетичні рахунки Синтетичні субрахунки

Код

Назва Код Назва

30 Каса 301 Каса в національній валюті

302 Каса в іноземній валюті

31

Рахунки в банках 311 Поточні рахунки в національній валюті

312 Поточні рахунки в іноземній валюті

Інші

Класифікатор дебіторів і кредиторів створюється в процесі роботи, у міру
їх появи. Тому в АРМ ревізора використовується той перелік дебіторів і
кредиторів, який існує на підприємстві на момент перевірки.

Особливим класифікатором є класифікатор можливих порушень. Складністю
при його створенні є правильне відображення переліку порушень, які
виникають у процесі обліку касових операцій і потребують особливої уваги
ревізорів. Класифікатор можливих порушень в обліку касових операцій
містить наступні позиції:

Класифікатор можливих порушень

№ Назва порушення Код

1 Нічим не замасковане викрадання грошових коштів 01

2 Замасковане фіктивними документами викрадення грошових коштів 02

3 Неоприбуткування і привласнення грошових сум, що надійшли з банку 03

4 Неоприбуткування і привласнення грошових сум, що надійшли за
прибутковим касовим ордером 04

5 Неоприбуткування і привласнення грошових сум, що надійшли від різних
юридичних осіб за дорученням 05

6 Надлишкове списання грошей по касі за рахунок повторного використання
одних і тих же документів Об

7 Надлишкове списання коштів по касі за рахунок неправильних підрахунків
у касових документах і звітах 07

8 Списання сум без підстав або за фіктивними документами 08

9 Підроблення збільшення суми списання в законно оформлених документах
09

10 Привласнення депонованої заробітної плати 10

11 Привласнення сум законно нарахованих різним особам і організаціям 11

12 Розрахунки готівкою в сумах, які перевищують можливу величину, з
фізичними та юридичними особами 12

13 Розрахунки з населенням готівкою за готову продукцію, товари і
послуги без використання ЕККА 13

14 Використання ЕККА без реєстрації в ДПА 14

15 Некоректне відображення касових операцій у реєстрах синтетичного
обліку 15

16 Недовкладання коштів перекрите їх лишками при здаванні в банк 16

17 Недооприбуткування грошових коштів 17

Необхідною частиною АРМ ревізора є нормативно-законодавча база. З цією
метою складається довідник нормативно-законодавчих актів за такою
формою:

Довідник нормативно-законодавчих актів

№ Назва документа, який регламентує облік і контроль операцій Код
документа

1 Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від
26 січня 1993 р. № 2939-ХП 01

2 «Інструкція про порядок проведення ревізій і перевірок органами
державної контрольно-ревізійної служби в Україні», затверджено наказом
Головного контрольно-ревізійного управління України від 3 жовтня 1997 р.
№121 02

3 Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні» від 16 липня 1999 р. № 996-ХІУ 03

4 «Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних
активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та
розрахунків», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11
серпня 1994 р. №69 04

5 Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від
28 грудня 1994 р. 05

6 Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 р. №
168/97-ВР 06

7 ПсБО № 7 07

8 Інші

Третю частину інформаційного забезпечення складає машинна інформаційна
база у вигляді вхідних нормативно-довідкових і оперативних файлів.
Вхідні оперативні файли для комп’ютеризації комплексу задач контролю і
ревізії операцій із коштами наведені нижче.

Вхідні оперативні файли

Найменування Позначення Призначення

Файл інвентаризації з обліковими даними.

файл інвентаризації з даними перевірки. ФІО ФІП Для складання «Акта
інвентаризації каси»

Файл залишків коштів на поточних рахунках.

Файл оборотних коштів на поточних рахунках. ФОС ФОБ Використовуються для
складання машинограми «Відомість контролю поточних рахунків у банку»

Файл контролю коштів, які видані підзвітним особам із каси.

Файл контролю коштів, які внесені підзвітними особами в касу. ФВД ФВН
Використовується для складання машинограми «Відомість контролю
розрахунків із підзвітними особами»

Файл виявлених порушень в обліку операцій із коштами. ФВП Призначений
для складання «Відомості виявлених порушень в обліку операцій із
коштами»

Структура файла інвентаризації з обліковими даними (ФІО)

№ Найменування реквізиту Позначення Тип

1 Назва грошових цінностей і цінних паперів НЩ С

2 Код матеріально відповідальної особи КМВ N

3 ПІБ матеріально відповідальної особи ПІБ С

4 Сума залишків за даними обліку СОГ N

Структура файла інвентаризації з даними перевірки (ФІП)

№ Найменування реквізиту Позначення Тип

1 Назва грошових цінностей і цінних паперів НГЦ С

2 Код матеріально відповідальної особи КМВ N

3 П.І.Б. матеріально відповідальної особи ПІБ С

4 Фактично виявлена сума залишків СГП N

Структура файла залишків коштів на поточних рахунках (ФОС)

№ пор. Найменування реквізиту Позначення Тип

1 Код аналітичного рахунка КАР N

2 Назва аналітичного рахунка НАР С

Кореспондуючий рахунок:

3 — код рахунка КР N

4 — код субрахунка КСР N

5 Сальдо на початок місяця дебетове дт N

6 Сальдо на початок місяця кредитове кт N

Структура файла оборотних коштів на поточних рахунках (ФОБ)

№ пор. Найменування реквізиту Позначення Тип

1 Код аналітичного рахунка КАР N

2 Назва аналітичного рахунка НАР С

Кореспондуючий рахунок:

3 — код рахунка КР N

4 — код субрахунка КСР N

5 Сума оборотів дебетових одт N

6 Сума оборотів кредитових ОКТ N

Структура файла контролю коштів, які видані підзвітним особам (ФВД)

№ пор. Найменування реквізиту Позначення Тип

1 Код підзвітної особи КПО N

2 П.І.Б. підзвітної особи ПІБ С

3 Номер видаткового документа нд N

4 Сума, яка видана підзвіт СП N

5 Сума залишку на кінець місяця за даними обліку здо N

Структура файла контролю коштів, які внесено підзвітними особами в касу
(ФВН)

№ пор. Найменування реквізиту Позначення Тип

1 Код підзвітної особи КПО N

2 П.І.Б. підзвітної особи ПІБ С

Видано підзвіт:

3 — номер документа нд N

4 — сума СП N

Внесено в касу:

5 — номер документа нд N

6 — сума СР N

7 Сума залишку на кінець місяця за даними перевірки здп N

Структура файла виявлених порушень в обліку операцій із коштами (ФВП)

№ пор. Найменування реквізиту Позначення Тип

1 2 3 4

1 Код матеріально відповідальної особи КМО N

2 П.І.Б. матеріально відповідальної особи ПІБ С

3 Код господарської операції КО N

4 Назва господарської операції НО С

За даними обліку:

5 — сума СО N

6 — дебет рахунка Дт N

7 — кредит рахунка Кт N

За даними перевірки:

8 — сума СП N

9 — дебет рахунка Дт N

10 — кредит рахунка Кт N

4.3 Вихідні документи та їх використання в управлінні грошовими коштами

Вихідні документи для операцій з грошовими коштами

Наведена в розділах 4.1-4.2 інформаційна база дозволяє скласти вихідні
документи, необхідні для контролю і ревізії операцій із коштами.

Вихідні документи

Назва Позначення Функціональне призначення

1 2 3

Акт інвентаризації каси АІК Містить предметну частину типового документа
«Акт інвентаризації каси». Використовується для контролю за залишками
грошових цінностей і цінних документів у касі

Відомість контролю поточних рахунків у банку ВРБ Складається з метою
контролю за точністю обліку коштів на рахунку 3 1 «Рахунки в банках»,
субрахунках 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 312 «Поточні
рахунки в іноземній валюті», 313 «Інші рахунки в банку в національній
валюті» і 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті»

Відомість контролю розрахунків з підзвітними

особами ВРП Складається з метою перевірки правильності розрахунків із
підзвітними особами

Відомість виявлених порушень в обліку операцій із коштами ВПК
Складається для систематизації і групування помилок, порушень і нестач в
обліку грошових цінностей і цінних документів

Нижче наводиться форма вихідних документів і математичний алгоритм до
кожної з них.

Акт інвентаризації каси (АІК)

Назва грошових цінностей і цінних паперів Матеріально відповідальна
особа Сума залишків за даними обліку Фактично виявлена сума залишків
Сума відхилень

(+;-)

Код П.І.Б.

НГЦ КМВ ПІБ СОГ СГП СВГ

Відомість контролю поточних рахунків у банку (ВРБ)

Аналітичний рахунок Кореспондуючий рахунок Сальдо на початок місяця Сума
оборотів Сальдо на кінець місяця

Код Назва Код рахунка Код субрахунка Дт Кт Дт Кт Дт Кт

КАР НАР КР КСР НДТ НКТ ОДТ ОКТ КДТ ККТ

Відомість контролю розрахунків із підзвітними особами (ВРП)

Підзвітна особа Видано підзвіт Внесено в касу Сума залишку на кінець
місяця Відхилення

Код ПІБ Номер документа Сума Номер

документа Сума Заданими обліку Заданими перевірки (+;-)

КПО ПІБ НД СП ВД СР ЗДО ЗДП ВП

Відомість виявлених порушень в обліку коштів (ВПК)

Матеріально відповідальна особа Господарська операція За даними обліку
За даними перевірки Код законодавчого акта

Код ПІБ Код Назва Сума Дт Кт Сума Дт Кт

КМО ПІБ КО НО СО Дт Кт СП Дт Кт КЗА

4.4. Шляхи покращення стану грошових потоків підприємства

Як вже було відзначено в попередніх розділах, на підприємстві виділяють
три види діяльності: основна, пов’язана з виробництвом; інвестиційна,
пов’язана з придбанням і продажем довгострокових активів і фінансова
діяльність (операції з цінними паперами, погашення заборгованостей і
т.д.). Кожний з цих видів діяльності генерує як припливи, так і відтоки
коштів. Таким чином, при складанні планових припливів і відтоків коштів
необхідно враховувати їхній рух за всіма видами діяльності підприємства.

Основну частину надходжень коштів, як правило, генерує основна
діяльність підприємства.

Першим кроком є прогноз збуту. Це може бути поквартальний, помісячний,
потижневий, навіть щоденний прогнози. Але, як правило, важко спланувати
продажі на настільки короткий період із прийнятним ступенем точності.

Компанія „РІА” може здійснювати якісні квартальні прогнози, в цьому
випадку планування припливів коштів здійснюється з розбивкою по
кварталах і виглядає у виді формату, представленого в табл. 4.1.

Надходження від покупців — це основний приплив засобів, але не єдиний.
Компанія планує в третьому кварталі 2006 року продати частину продукції
по договірній вартості 125 тис. грн..

Відтоки коштів умовно згрупуємо в такий спосіб:

Оплата рахунків постачальників. Прогноз виходить із припущення про те,
що всі рахунки постачальників оплачуються вчасно. Відстрочка або
затягування оплати, як правило, загрожує втратою знижок за швидку
оплату.

Оплата праці, управлінські й інші витрати. До цієї категорії входять всі
інші поточні витрати компанії.

Витрати на капіталовкладення. Компанія „РІА» планує великі
капіталовкладення в першому кварталі.

Податок на прибуток, виплати відсотків.

Таблиця 4.1

Прогноз надходжень коштів і дебіторської заборгованості фірми „РІА»
(тис. грн.) в 2007-му році

1 кв. 2 кв. 3 кв. 4 кв.

Дебіторська заборгованість (початок періоду) 300 325 307 382

Обсяг реалізації 875 785 1160 1310

Грошові надходження в т.ч.: 850 803 1085 1280

— за продукцію даного періоду (80%) 700 628 928 1048

— за продукцію попереднього періоду (20%) 150 175 157 232

Дебіторська заборгованість (кінець періоду) 325 307 382 412

Із аналізу таблиці 4.1. ми бачимо, що прогнозується суттєве збільшення
по всім показникам до 40%.

Прогнозний чистий грошовий потік компанії показаний у табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Бюджет коштів компанії „РІА» на 2007 рік (у тис. грн.)

1 кв. 2 кв. 3 кв. 4 кв.

Джерела коштів

Надходження по дебіторській заборгованості 850 803 1085 1280

Інші 51

125

Разом джерел 901 803 1210 1280

Використання коштів

Оплата рахунків постачальників 650 600 550 500

Оплата праці, управлінські й інші витрати 300 300 300 300

Капіталовкладення 325 13 55 80

Податки, відсотки і дивіденди 40 40 45 50

Разом використання 1315 953 950 930

Чистий грошовий потік (414) (150) 260 350

Відзначимо, що дефіцит засобів у першому і в другому кварталі,
обумовлений низькими продажами і високими капіталовкладеннями. У
третьому і четвертому кварталах обсяги продажів збільшуються.

Ситуацію можна інтерпретувати в такий спосіб: існує зростаючий попит на
продукцію та послуги, проте компанія „РІА» не в змозі виконувати всі
замовлення вчасно.

У першому кварталі 2007 року планується замінити використовуване
устаткування, щоб мати можливість збільшити обсяги виробництва. Під ці
цілі виділяється 325 тис. грн. Старе устаткування після встановлення
нового планується продати за 125 тис. грн. Такі заходи дозволяють
вирішити проблеми компанії і задовольнити зростаючий попит.

Наступний крок — це розрахунок потреби в додаткових джерелах
фінансування (табл. 4.3).

Таблиця 4.3

Потреба у фінансуванні компанії „РІА» на 2007 рік (тис. грн.)

1 кв. 2 кв. 3 кв. 4 кв.

Грошові кошти (початок періоду) 50 (364) (514) (254)

Зміни в залишках коштів (414) (150) +260 +350

Грошові кошти (кінець періоду) (364) (514) (254) +96

Мінімальний поточний залишок коштів 50 50 50 50

Потреба у фінансуванні 414 564 304 (46)

Із аналізу таблиці 4.3. ми бачимо, що потреба у фінансуванні
розраховується з урахуванням мінімально необхідного залишку коштів на
розрахунковому рахунку (у даному випадку 50 тис. грн.).

Наступний крок — ухвалення рішення про джерела фінансування і напрямки
використання тимчасово вільних коштів (якщо такі існують).

Серед можливих джерел фінансування виділяють:

короткострокова банківська позика;

комерційні папери;

комерційний кредит;

давальницька сировина;

прострочена заборгованість постачальникам;

факторинг (продаж дебіторської заборгованості);

короткострокова оренда.

Кожне з джерел має свої переваги та недоліки. Оптимальне рішення
приймається з урахуванням положення компанії, ситуації на ринку
кредитних ресурсів тощо.

В нашому випадку у компанії „РІА» укладений договір з банком, за яким
вона може отримати кредит максимум на суму 410 тис. гривень під 11.5
відсотків на рік або 2.875 відсотка на квартал. За договором компанія
може брати кредит у будь-який момент, коли їй це необхідно, поки не
досягне встановленого ліміту. Від компанії не потрібно спеціальної
застави у вигляді якихось активів для забезпечення повернення кредиту.

Подібного типу договори називають кредитною лінією. Коли компанія
одержує кредит за такими угодами, вона, як правило, зобов’язана
утримувати компенсаційний залишок коштів на депозиті в банку.

В якості альтернативного варіанту можна запропонувати використання
змішаного кредитування, коли частина необхідних грошових коштів
надходить у вигляді банківського кредиту, а інша частина за рахунок
тимчасово вільних коштів підприємства.

План фінансування, що формується за умови використання лише кредитної
лінії, приведений у табл. 4.4. З наведених даних видно, що використання
лише кредитної лінії не задовольнить потребу підприємства в коштах.

Альтернативний варіант: спочатку потрібно використовувати можливості
кредитної лінії, при необхідності на повну потужність, до вичерпання
встановленого ліміту кредитування. Але якщо потреби в коштах все-таки
перевищать можливості кредитної лінії, то треба прибігати до
прострочених платежів.

Таблиця 4.4

План фінансування компанії „РІА” на 2007 рік (тис. грн.)

НАДХОДЖЕННЯ 1к. 2 к. 3 к. 4 к.

Нові позики:

— кредитна лінія 410

Разом позик 410

Кошти від поточної діяльності (табл.. 3.2)

260 350

Зниження засобів для компенсаційного залишку

10 22

Приплив коштів 410 0 270 372

ПОТРЕБА 1к. 2 к. 3 к. 4 к.

Виплати:

— по кредитній лінії

48 362

Разом виплат 0

48 362

Виплата відсотків

— по кредитній лінії

12 12 10

Разом відсотків 0 12 12 10

Кошти для поточної діяльності (табл. 3.2) 414 150

Кошти для поповнення компенсаційного залишку 32

Потреба в коштах 446 162 60 372

Аналізуючи таблицю 4.4., ми бачимо, що компанія „РІА» зобов’язана
підтримувати залишок у розмірі 20% від суми позики. Інакше кажучи, якщо
компанії необхідні 100 гривень, вона повинна насправді одержати кредит в
розмірі 125 гривень, тому що 25 гривень (20% від 125 гривень) повинні
зберігатися в якості внеску у банку.

План фінансування, що формується з цих умов, наведений у табл. 4.5.

Таблиця 4.5

План фінансування компанії „РІА» на 2007 рік (тис. грн.)

НАДХОДЖЕННЯ 1к. 2 к. 3 к. 4 к.

Нові позики:

— кредитна лінія 410

— відстрочені платежі 36 200

Разом позик 446 200

Кошти від поточної діяльності (табл.. 3.2)

260 350

Зниження коштів для компенсаційного залишку

10 22

Приплив коштів 446 200 270 372

ПОТРЕБА 1 к. 2 к. 3 к. 4 к.

Виплати:

— по кредитній лінії

48 362

— по відстрочених платежах

36 200

Разом виплат

36 248 362

Виплата відсотків

— по кредитній лінії

12 12 10

— по відстрочених платежах

2 10

Разом відсотків

14 22 10

Кошти для поточної діяльності (табл.. 3.2) 414 150

Кошти для поповнення компенсаційного залишку 32

Потреба в коштах 446 200 270 372

Таким чином, із таблиці слідує, що у першому кварталі план передбачає
одержання позики в рамках кредитної лінії на всю необхідну суму (410
тис. гривень) і прострочену заборгованість на суму 36 тис. грн. Отже, за
даним планом компанія одержить 446 тисяч гривень у першому кварталі.

Чому будуть отримані 446 тисяч гривень відповідно до даного плану, хоча
потреба в коштах складає всього 414 тис. гривень? Головна причина
полягає в тому, що одержання кредиту на суму 410 тис. гривень по
кредитній лінії зажадає підтримувати залишок коштів у розмірі 20% від
410 тисяч гривень, або 82 тисячі. Компанія може частину цього
компенсаційного залишку забезпечити за рахунок 50 тисяч встановленого
нею мінімального поточного залишку на рахунку коштів, але все рівно ще
32 тисячі гривень повинні бути додатково отримані.

Висновки

В результаті проведеного дослідження автором були зроблені наступні
висновки:

В умовах становлення і розвитку ринкової економіки в Україні зростає
роль бухгалтерського обліку й економічного аналізу господарської
дальності підприємств усіх форм власності як складової частини системи
економічної інформації й управління. Управління підприємством вимагає
систематичної інформації про здійснювані господарські процеси, їх
характері й обсязі, про наявність матеріальних, трудових і фінансових
ресурсів, їхньому використанні, власному капіталі, зобов’язаннях і
фінансових результатах діяльності. Основним джерелом такої інформації є
дані бухгалтерського обліку, що встановлено Законом України „Про
бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”.

Розвиток господарських зв’язків в умовах ринку значно розширює кількість
користувачів обліковою і звітною інформацією. Ними є не тільки
працівники управління, безпосередньо пов’язані з підприємництвом, але і
зовнішні користувачі інформації, що мають прямої фінансовий інтерес:
банки — при ухваленні рішення про надання кредитів; постачальники — при
укладанні договорів на постачання товарно-матеріальних цінностей;
інвестори, засновники, акціонери, яких цікавить рентабельність
вкладеного капіталу і можливість одержання прибутків (дивідендів). Кошти
необхідні для забезпечення єдності виробництва й обігу, опосередковують
зміну форм руху авансованого капіталу з грошової в товарну, і з товарної
в грошову. Готівка в касі фірми (підприємства) утворюється з надходжень
готівковими грошовими коштами за надані послуги, продані товари або з
інших законних джерел і наявних коштів отриманих у банку на заробітну
плату соціального характеру й інші потреби, у встановлених законом
випадках.

В умовах ринкової економіки найбільше ліквідна частина майна організації
— кошти, представляють її робочий капітал. Від його розміру і чіткої
постановки бухгалтерського обліку залежить фінансова стійкість фірми, її
платоспроможність. Завданнями обліку коштів є:

повна і своєчасна реєстрація операцій, пов’язаних із рухом робочого
капіталу в касі і на рахунках у банках;

контроль за наявністю коштів, їхньою цілістю і цільовим використанням;

повне, своєчасне і правильне відображення в облікових регістрах поточних
операцій по надходженню і вибуттю даного капіталу;

контроль за дотриманням розрахунково-платіжної і кошторисної дисципліни;

контроль за своєчасністю повернення в банк сум, не використаних по
призначенню відповідно до виділених лімітів і кошторисів;

правильне і своєчасне проведення інвентаризації касової готівки,
операцій по рахунках у банках і відображення її результатів в обліку.

Вирішення цих завдань багато в чому залежить від чіткого дотримання
таких основних принципів в обліку коштів:

вільні кошти повинні зберігатися тільки в банку, а їх видача і
використання здійснюються відповідно до цільовим призначенням;

платежі здійснюють у безготівковому порядку після відвантаження
товарно-матеріальних цінностей, виконаних робіт і наданні послуг або
одночасно з ними. Попередня оплата припускається лише у випадках
передбаченим законодавством і обліковою політикою організації;

платежі здійснюються за згодою (акцептом) платника або по його
дорученню, без згоди — тільки у випадку передбаченим чинним
законодавством;

платежі здійснюються за рахунок власних коштів платника або за рахунок
кредитів банку;

списання з рахунку коштів в обсязі, достатнім для задоволення всіх
пред’явлених до організації вимог, здійснюється в порядку надходження
розпоряджень клієнта й інших документів на списання;

недостатність коштів на рахунку організації для задоволення всіх
пред’явлених вимог обумовлює списання цих засобів шляхом застосування
встановлення черговості платежів.

Погашення вимог у порядку календарної черговості надходження документів
передбачає задоволення цих вимог шляхом списання коштів, що відноситься
до однієї черговості.

В роботі проведено аналіз грошових потоків ТОВ «РІА». Метою аналізу
грошових потоків підприємства є прискорення руху грошових коштів і
підвищення на цій основі оборотності активів і капіталу, а також
забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства.

Важливим джерелом нормативної інформації щодо руху грошових коштів є
затверджені наказом Міністерства фінансів План рахунків бухгалтерського
обліку та Інструкція про його застосування, Положення (стандарти)
бухгалтерського обліку, зокрема, П(С)БО 2 «Баланс», П(С)БО 3 «Звіт про
фінансові результати», П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів», П(С)БО
10 «Дебіторська заборгованість», П(С)БО 11 «Зобов’язання» та деякі інші
документи.

Планова інформація стосовно грошових потоків формується безпосередньо на
підприємстві, виходячи зі стратегічних напрямів його розвитку, вимог
чинного законодавства та відповідних нормативних документів, і міститься
у фінансових планах, бізнес-планах, інвестиційних проектах, кошторисах.

Основними джерелами фактографічної інформації щодо грошових потоків є
бухгалтерський облік.

В роботі проведений аналіз структури та динаміки грошових активів
підприємства в 2001-2005, в результаті якого відзначено, що лише в
2003-му році загальний обсяг грошових коштів ТОВ «РІА» зменшився на
20,2% по відношенню до 2002 року, проте, починаючи з 2004-го року
спостерігається постійне збільшення обсягу грошових коштів (близько 70%
за рік або 1608 тис. грн.), найбільшими темпами у структурі грошових
коштів зростали кошти в національній валюті, зокрема, найбільше
зростання грошових коштів в національній валюті (205,2%) спостерігається
в 2004 році.

Протягом аналізованого періоду в структурі грошових коштів ТОВ «РІА»
більшу частину займають грошові кошти в національній валюті. До того ж
спостерігається тенденція до збільшення питомої ваги коштів в
національній валюті в 2004-2005 рр.

За даними балансу ТОВ «РІА» здійснено оцінку утворених у звітному
періоді джерел коштів і обсягів їх витрачання за напрямами використання.
Проведений аналіз дозволяє загалом позитивно оцінити зрушення в активах
і пасивах підприємства, що призвели до збільшення джерел утворення та
обсягів витрачання коштів підприємства. У звітному періоді підприємство
здійснювало розвиток власних активів переважно за рахунок утворення
додаткових джерел позикового капіталу та реінвестування прибутку.

Було проведене дослідження структури джерел утворення та напрямів
витрачання коштів дозволяє визначити статті балансу підприємства, що
увібрали в себе основну суму витрачених коштів, та статті, за якими ці
кошти було утворено. Було відзначено, що основними джерелами які
вплинули на утворення коштів підприємства у звітному періоді є
збільшення довгострокових зобов’язань (1 ранг за значущістю у формуванні
джерел), збільшення власного капіталу (2 ранг) та збільшення
кредиторської заборгованості за товари (3 ранг). Питома вага інших
джерел утворення коштів була несуттєвою, отже, можна стверджувати, що
вони не відігравали суттєвої ролі у загальному розширенні джерел
фінансування підприємства. Така структура джерел утворення коштів
відповідає стратегічним цілям розвитку підприємства і заслуговує на
позитивну оцінку: власний капітал спрямовується на розширення і
удосконалення парку устаткування, впровадження прогресивних виробничих
та інформаційних технологій; за рахунок збільшення кредиторської
заборгованості за товари і поточних зобов’язань за розрахунками
створюються додаткові джерела фінансування оборотних активів.

Структура напрямів витрачання коштів підприємства загалом відповідає
структурі джерел їх утворення і, отже, також має бути оцінена позитивно.

Отже, взаємопов’язані процеси розвитку джерел фінансування і розміщення
додатково утворених коштів в активах відповідають загальній стратегії
підприємства щодо збільшення обсягів і підвищення ефективності
фінансово-господарської діяльності на основі зростання
техніко-технологічного рівня виробництва.

В роботі проаналізовані основні показники, які характеризують фінансову
діяльність ТОВ «РІА». Зокрема, на негативну оцінку заслуговують втрати
від участі в капіталі, які підприємство отримувало в 2004-2005–рр. В
2003-му і 2005-му роках підприємство отримувало доход від участі в
капіталі, але його розмір перевищував витрати лише в 2003-му році.

На позитивну оцінку заслуговує збільшення: інших фінансових доходів на
196,1 тис. грн.(1290,1%) за 2002-2005 рр. інших доходів в 2005-му році
на 53496,8 тис. грн. по відношенню до 2004-го року. Занепокоєння
викликає постійне збільшення фінансових витрат, приріст яких за період з
2002 по 2005 рік склав 11779,7 тис. грн., або 401,9%. Також на
негативну оцінку заслуговує збільшення в 2005-му році розміру втрат від
участі в капіталі на 18277,0 тис. грн.

В роботі аналізуються поточні фінансові рішення з фінансування
діяльності компанії за рахунок ефективного використання тимчасово
вільних коштів. Короткострокове фінансове планування передбачає: аналіз
фінансового стану компанії; розрахунок планових надходжень грошових
коштів; розрахунок планових відтоків грошових коштів; виявлення потреби
в додаткових джерелах фінансування; вибір джерел фінансування;
підготовку плану фінансування; оцінку плану фінансування. Були
розглянуті два варіанти короткострокового фінансування діяльності
підприємства і обраний варіант, який передбачає змішане фінансування за
рахунок використання кредитної лінії і прострочених платежів. В
результаті реалізації даного проекту підприємство матиме змогу
утриматись в 2007-му році від залучення 32 тисяч гривень додаткових
грошових коштів, необхідних для інвестування в модернізацію обладнання
та устаткування.

Список використаних джерел

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року N 436-IV.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції
Закону N 283/97-ВР від 22.05.97. З наступними змінами і доповненнями.

Закон України „Про господарські товариства” N 1576-XІІ від 19 вересня
1991.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні» від 16.07.1999 p., №996-XIV.

Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення
норм з регулювання обігу готівки» вiд 12 червня 1995 року за № 436/95 із
наступними змінами та доповненнями.

Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні,
затверджене постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004 р. №
637 (зареєстрованою в Мін’юсті України 13-01.2005 р. за № 40/10320, за
текстом — Положення № 637) із наступними змінами та доповненнями.

Постанова Правління Національного банку України „Про встановлення
граничної суми готівкового розрахунку” від 09 лютого 2005 року за №32
(зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 18 квітня 2005 р. за №
410/10690).

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджене
Наказом Міністерства фінансів України N 87 від 31.03.99.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові
результати» Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 87 від
31.03.99.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових
коштів» Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 87 від
31.03.99.

Інструктція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті
вiд 21 січня 2004 року за № 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 29 березня 2004 р. за №377/8976).

АВЕРС — Бухгалтерия. Наличное обращение: расчеты в кассах предприятий,
через ЭККА и товарно-кассовые книги.— Д.: «Баланс Клуб», 1998. – 353 с.

Аналітичне забезпечення раціоналізації грошових потоків підприємств (на
прикладі меблевого виробництва України): Автореф. дис… канд. екон.
наук: 08.06.04 / В. Р. Шевчук; Терноп. акад. нар. госп-ва. — Т., 2001.
— 120 с. — укp.

Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория анализа хозяйственной деятельности. —
М.: Финансы и статистика, 1998. – 453 с.

Бандурка АМ., Червяков И.М., Посылкина О.Б. Финансово-экономический
анализ. — Харьков: Изд-во Харьковского ун-та внутренних дел, 1999. – 560
с.

Білуха М.Т. Курс аудиту. — К : «Вища школа» Т-во «Знання», КОО, 1999. –
353 с.

Бланк И.А. Стратегия и тактика управления финансами. Киев, МП „ИТЕМ
лтд”, СП „АДЕФ-Украина”, 1996. – 534 с.

Бутинець Ф.Ф. та ін. Інформаційні системи бухгалтерського обліку. –
Житомир: ПП “Рута”, 2002. – 410 с.

Бутинець Ф.Ф., Івахненков С.В. Інформаційні системи обліку. Курс лекцій.
— Житомир: ЖІТІ, 1997. – 530 с.

Бухгалтерський облік в Україні / За редакцією Р. Л. Хом`яка. – Львів:
Національний університет “Львівська політехніка” 2003. – 410 с.

Бухгалтерський облік і фінансова звітність в Україні / Під ред. С. В.
Голова– Дніпропетровськ. ТОВ “Баланс”, 2001. – 353 с.

Бухгалтерський облік у торгівлі / Н. М. Грабова, В. М. Домбровський; За
ред. М. В. Кужельного. – К.: А.С.К., 2004. – 740 с.

Бухгалтерський словник / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця– Житомир: ПП
“Рута”, 2001. – 250 с.

Бухгалтерський фінансовий облік / За редакцією проф. Ф. Ф. Бутинця–
Житомир: ПП “Рута”, 2003. – 450 с.

Васюренко О.В. Банківські операції. — К.: Т-во «Знання», КОО, 2002. –
385 с.

Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку / Під ред. М. В. Кужельного.
– К.: А.С.К., 2001. – 510 с.

Грабова Н.М., Добровський В.М. Бухгалтерський облік на виробничих і
торговельних підприємствах. – К.: А.С.К., 2002. – 492 с.

Грабова Н.М., Кривоносов Ю.Г. Облік основних господарських операцій в
бухгалтерських проводках. – К.: А.С.К., 2002. – 396 с.

Грачова Р. Як визначити реальний фінансово-майновий стан свого
підприємства.//Дебет-Кредит. – 2000. — №34.

Давидов Г.М. Аудит. — К.: Т-во «Знання», КОО, 2001. – 420 с.

Деващук Л.Л., Єрмолаєва В.І., Квач ЯЛ., Рудинська О.В. Теоретичні основи
та практика бухгалтерського обліку. Частина 1. — X.:ТОВ «Одісей». —
2001. – 451 с.

Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація. — К.: Т-во «Знання», КОО,
2001. – 361 с.

Ефимова О.В. // Как анализировать финансовое положение предприятия. —
М.: 1994. – 351 с.

Ефимова О.В. // Финансовый анализ. — М.: Бухгалтерский учет, 1996. – 415
с.

Завгородній В.П. Бухгалтерський облік в Україні. – К.: А.С.К., 2002. –
419 с.

Івахненко В. Горбаток М., Льовочкін В. Економічний аналіз. — К.: КНЕУ,
1999. – 459 с.

Івахненко В.М. Курс економічного аналізу. — К.: Знання Прес, 2000. – 473
с.

Івахненко В.М. Курс економічного аналізу. – К.: Знання-Прес, 2000. – 310
с.

Івахненков С.В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського
обліку та аудиту. Навчальний посібник. К: Знання-Прес, 2003. – 349 с.

Іващенко В,І., Болюх М.А. Економічний аналіз господарської діяльності. —
К.: ЗАТ «ШЧЛАВА», 1999. – 468 с.

Ковбасюк М.Р. Економічний аналіз діяльності комерційних банків і
підприємств. / Навчальний посібник. – К: Видавничий дім «Скарби», 2001.
– 336 с.

Кожанова Є. П., Отенко І. П. Економічний аналіз: Навчальний посібник для
самостійного вивчення дисципліни- X.: ВД «ІНЖЕК», 2003. -208 с.

Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. — К.:
Т-во «Знання», КОО, 2000. – 460 с.

Кулаковська Л.П. Основи аудиту: Курс лекцій. — Житомир: ЖІТІ, 2000. –
362 с.

Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту. — К.: «Каравелла»; Львів :
«Новий світ -2000», 2002. – 341 с.

Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік. — К.: ЦНЛ, 2003. – 468 с.

Лігоненко Л.О., Ситник Г.В. Управління грошовими потоками: Навч. посіб.
– К.: Київ. Нац. Торг.-екон. ун-т., 2005. – 255с.

Марочкіна А.М. Бухгалтерський облік за Національними стандартами. —
Харків: Торсінг, 2002. – 410 с.

Матеріали серверу HYPERLINK «http://www.istock.com.ua»
http://www.istock.com.ua .

Мельник В.М. Основи економічного аналізу. – Ірпінь, 2000. – 319 с.

Мних Д.В., Буряк П.Ю, Економічний аналіз на промисловому підприємстві. —
Львів: Наука, 1998. – 527 с.

Налоги и бухгалтерский учет 25 февраля 2002 / №4 (52) Операции с
наличными В. Матвеева

Налоги и бухгалтерский учет. Валютные операции.— Фактор: № 3 (69) март,
2002.

Операції комерційних банків / Р. Коцовська, В. Ричаківська, Г. Табачук,
Я. Грудзевич, М. Вознюк. — 2-ге вид., доп. — Львів: ЛБІ НБУ, 2001. – 342
с.

Попович П.Я. Економічний аналіз та аудит на підприємстві. — Тернопіль:
Економічна думка, 1998. – 472 с.

Потемкина В.М. Финансы предприятий: Учебное пособие.— Донецк: «КИТИС»,
2000. – 410 с.

Р. Казакова. Денежные средства. Расчеты.— К.: Новая бухгалтерия 2001. –
352 с.

Рудницъкий В.С. Методологія і організація аудиту. — Тернопіль:
«Економічна думка», 1998. – 192 с.

Рященко О. Мистецтво жити без грошей // Дебет-Кредит. –№50. –2001.

Савицкая Г.Б. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. — Минск:
ООО «Новое знание», 1999. – 372 с.

Савченко О. Кассовые операции.— Харьков: Фактор, 2001. – 312 с.

Сердюк В.Н. Бухгалтерский учет: Учебно-практическое пособие. — 4-е изд.—
Донецк: ДонНУ, 2002. – 452 с.

Сопко В.В., Верхоглядова Н.І., Шило В.П., Ільіна С.Б., Брадул О.М.
Організація і методика проведення аудиту: Навчально-практичний посібник.
– К.: ВД „Професіонал”, 2004. – 624 с.

Стражев В.И. и др. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности. —
Минск: Высшая школа, 1999. – 473 с.

Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства. Навч. посіб.
– К.:”Каравела”, 2003. – 432 с.

Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України.
— К.: АСК, 2002. – 427 с.

Ткаченко Н.М. Теоретико-методологічні проблеми формування
бухгалтерського обліку. – К.: А.С.К., 2002. – 352 с.

Управління грошовими потоками торговельного підприємства: Автореф.
дис… канд. екон. наук: 08.07.05 / Г.В. Ковальчук; Київ. нац.
торг.-екон. ун-т. — К., 2001. — 21 с. — укp.

Финансы. Денежное обращение. Кредит: Учебник для вузов / Л.А. Дробозина,
Л.П. Окунева, Л.Д. Андросова и др.; Под ред. проф. Л.А. Дробозиной. —
М.: Финансы.

Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. – К.: Ельга,
Ніка-Центр, 2002. – 360 с.

Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф.
А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. — К.: КНЕУ, 2000. — 460
с.

Фінансовий аналіз: Навчальний посіб. / Г.В. Митрофанов, Г.О. Кравченко,
Н.С. Барабаш та ін.; За ред. проф. Г.В. Митрофанова. – К.: Київ нац.
торг.-екон. ун-т.: 2002, — 301 с.

Фінансовий звіт ТОВ «РІА», за 2002 рік.

Фінансовий звіт ТОВ «РІА», за 2003 рік.

Фінансовий звіт ТОВ «РІА», за 2004 рік.

Фінансовий звіт ТОВ «РІА», за 2005 рік.

Фінансовий менеджмент./За ред. Проф. Г.Г.Кірейцева. – Київ:ЦУЛ, 2002.
-496 с.

Чабанова Н.В. Василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік. – К.:
Академія, 2002. – 480 с.

Черелевский Л.М. Економічний аналіз на підприємствах промисловості і
торгівлі. – К., 2003. – 473 с.

Шеремет А.Д. Методика финансового анализа. М:Инфра-М, 1996. – 176 с.

Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. — М.: ИНФРА-М,
1995. – 460 с.

Шишкин А.К., Микропов В.А., Дышкант И.Д. // Учет, анализ, аудит на
предприятии.— М.: ЮНИТИ, 1996. – 516 с.

Яцків Т.І. Теорія економічного аналізу. — Львів: Світ, 1993. – 286 с.

Додатки

Додаток А. Рух грошових коштів в процесі господарської діяльності
підприємства

Джерело:[ REF _Ref120433047 \r \h \* MERGEFORMAT 47 ,c.8]

Додаток Б. Основні звітні показники підприємства за 2001-2005 рр.

Баланс

Одиниця виміру: тис.грн.

A К Т И В Код рядка 2001 2002 2003 2004 2005

1 2 3 4 5 6 7

  A К Т И В  

       

  І. Необоротні активи  

       

  Нематеріальні активи:  

       

  залишкова вартість   010

1,5 19,8 157,3 818,6

  первісна вартість   011

3,1 21 172,2 1054,8

  знос   012

1,6 1,2 14,9 236,2

  Незавершене будівництво   020   4,9 2716,9 2823,2 3375,3 19145,2

  Основні засоби:  

     

  залишкова вартість   030   5770,7 58106 69192,3 75778,6 88946,9

  первісна вартість   031   8347 78968,6 94063,1 104698 121429,1

  знос   032   2576,3 20862,6 24870,8 28919,4 32482,2

  Довгострокові фінансові інвестиції:  

     

  які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств   040

12776,7 37038,6 44997,2 39908,2

  інші фінансові інвестиції   045   29

     

  Довгострокова дебіторська заборгованість   050   — 94,3 8,9 4,7 22,2

  Відстрочені податкові активи   060   —     2,1 96,2

  Інші необоротні активи   070   21,5 27,7   46387,8 46387,8

  Усього за розділом І   080   5826,1 73723,1 109082,8 170703 195325,1

  ІІ. Оборотні активи  

     

  Запаси:  

     

  виробничі запаси   100   65,5 1036,8 1926,4 2750,3 5716,3

  тварини на вирощуванні та відгодівлі   110   —

     

  незавершене виробництво   120   — 18,2 42,3 44,5 45,6

  готова продукція   130   —        

  товари   140   2,4 8223,1 16010,8 28875 37816,7

  Векселі одержані   150   —

  2555,6 3147,8

  Дебіторська заборгованість за товари, роботи послуги:     —

     

  чиста реалізаційна вартість   160   319,1 7693,2 4624,9 23989,5
55288,1

  первісна вартість   161   319,1 7693,2 4624,9 23989,5 55288,1

  резерв сумнівніх боргів   162   —

     

  Дебіторська заборгованість за розрахунками:     —

     

  з бюджетом   170   33,8 483,2 925,7 117,7 1111,7

  за виданими авансами   180   87,2 21,8 69,3 2840,6 82,8

  з нарахованих доходів   190   —        

  із внутрішніх розрахунків   200   10,7 11,1 4290,9 270,1 245,4

  Інша поточна дебіторська заборгованість   210   3 5492,2 17527,1
22542,9 20103,2

  Поточні фінансові інвестиції   220   —

     

  Грошові кошти та їх еквіваленти:     —

     

  в національній валюті   230   4 1027,6 706,1 2154,8 3760

  в іноземній валюті   240   — 600,4 592,8 101,9 104,2

  Інші оборотні активи   250   — 354,7 55,7 3112,1 590,7

  Усього за розділом ІІ   260   525,7 24962,3 46772 89355 128012,5

  ІІІ. Витрати майбутніх періодів   270   0,6 892,6 590,4 334,1 71,5

  Баланс   280   6352,4 99578 156445,2 260392,1 323409,1

 

     

П А С И В Код рядка 2001 2002 2003 2004 2005

1 2 3 4 5 6 7

  І. Власний капітал  

       

  Статутний капітал   300 1027,6 5275,5 31653,1 31653,1 31653,1

  Пайовий капітал   310

       

  Додатковий вкладений капітал   320

3283,9 74,7 124 511,5

  Інший додатковий капітал   330 6238,3 35655,9 38464,3 35337,8 35341

  Резервний капітал   340

396,6 1318,9 1630,9 7913,3

  Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)   350

2171,3 8232,3 14050,9 19226,4

  Неоплачений капітал   360

    5,8  

  Вилучений капітал   370

       

  Усього за розділом І   380 5810,6 46783,2 79743,3 82790,9 94645,3

  ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів  

       

  Забезпечення виплат персоналу   400

       

  Інші забезпечення   410

       

  Цільове фінансування   420

0,2      

  Усього за розділом ІІ   430

0,2      

  ІІІ. Довгострокові зобов’язання  

       

  Довгострокові кредити банків   440

596,8 9537,3 68463,8 109585,2

  Інші довгострокові фінансові зобов’язання   450 120 16934 7318,3
7318,3 7318,3

  Відстрочені податкові зобов’язання   460

16934 145,1 3351,5 2607,5

  Інші довгострокові зобов’язання   470

1197,5 3721,8 4333,8 2604,8

  Усього за розділом ІІІ   480 120 18728,3 20722,5 83467,4 122115,8

  ІV. Поточні зобов’язання  

       

  Короткострокові кредити банків   500

21124,6 39298 37647,7 28399,9

  Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями   510

       

  Векселі видатні   520 54,2 193,3 253,5   13883,3

  Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги   530 293
8808,8 12199,3 40791,3 51577,5

  Поточні зобов’язання за розрахунками:  

       

  з одержаних авансів   540 16,3 517,6 1194,4 11206,2 8064,2

  з бюджетом   550 18,2 693,6 711,8 1404,8 2502,6

  з позабюджетних платежів   560

39 26,7 19 6,7

  зі страхування   570 12,6 156,4 182,7 192,6 359,5

  з оплати праці   580 19,4 315,9 680,3 547,2 685,1

  з учасниками   590

12,2 287,7    

  із внутрішніх розрахунків   600 4,4        

  Інші поточні зобов’язання   610 3,7 2203,1 1143,2 2325 1169,2

  Усього за розділом ІV   620 421,8 34064,5 55977,6 94133,8 106648

  V. Доходи майбутніх періодів   630

1,8 1,8    

Звіт про фінансові результати

Одиниця виміру: тис.грн.

I. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Найменування показника Код рядка 2001 2002 2003 2004 2005

1 2 3 4 5 6 7

 Доход (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг)  010  1683,5
117191,9 164683,2 381828,9 631886,5

 Податок на додану вартiсть  015  ( 280,6 ) 19345 27263,7 63340,7
105257,2

 Акцизний збiр  020

     

   025

0,2    

 Інші вирахування з доходу  030

0,2 367,6 6623,9 4117,9

 Чистий доход (виручка) від реалізації продукції: (товарів, робіт,
послуг)  035  1402,9 97846,7 137051,7 311864,3 522511,4

 Собівартість реалізованої продукції : (товарів,робiт, послуг)  040
 ( 1216 ) 81688 109887,8 246385,1 362721,8

 Валовий: прибуток  050  186,9 16158,7 27163,9 65479,2 159789,6

 Валовий: збиток  055

     

 Iншi операцiйнi доходи  060  62,5 5519,1 8706 20667,5 48016,7

 Адміністративні витрати  070  ( 218,8 ) 8054,8 10533,4 12406,2 22489,6

 Витрати на збут  080  ( 15 ) 4888,8 8469,1 33913,5 107458,6

 Інші операційні витрати  090  ( 102,9 ) 4167,4 5248,1 16059,8 47142,5

 Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток  100 4566,8
11619,3 23767,2 30715,6

 Фінансові результати від операційної діяльності: збиток  105  ( 87,3 )
       

 Доход від участі в капіталі  110

  717,1   3

 Інші фінансові доходи  120

15,2 55,6 59,4 211,3

 Інші доходи  130

1451,9 454,1 423,3 53920,1

 Фінансові витрати  140

2931 5899,1 13208,3 14710,7

 Втрати від участі в капіталі  150

  214,1 2,7 18279,7

 Інші витрати  160  ( 13,3 ) 1223,3 88,2 1057 36741,1

 Фінансові результати від звичайної діяльності: до оподаткування:
прибуток  170

1879,6 6644,7 9981,9 15118,5

 Фінансові результати від звичайної діяльності: до оподаткування: збиток
 175  ( 100,6 )        

 Податок на прибуток від звичайної діяльності  180

828,8 401,2 3825,7 4386,8

 Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток  190

1050,8 6243,5 6156,2 10731,7

 Фінансові результати від звичайної діяльності: збиток  195  ( 100,6 )
       

 Надзвичайні: доходи  200

       

 Надзвичайні: витрати  205

  2,2    

 Податки з надзвичайного прибутку  210

       

 Чистий: прибуток  220

1050,8 6241,3 6156,2 10731,7

 Чистий: збиток  225 ( 100,6 )

     

ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

Найменування показника Код рядка 2001 2002 2003 2004 2005

1 2 3 4 5 6 7

 Матеріальні затрати  230  503,2 3432,5 3922,9 4461,4 7207,6

 Витрати на оплату праці  240  391,2 6235,1 6972,1 9737 14862,5

 Відрахування на соціальні заходи  250  143,2 2160,7 2344,8 3361,9
5329,2

 Амортизація  260  335,2 3085 3544,4 4411,9 4887,3

 Інші операційні витрати  270  145 9822,1 15889,5 4508,6 125150,7

 Разом  280  1517,8 24735,4 32673,7 26480,8 157437,3

PAGE

PAGE 2

PAGE

Виручка від продажу

Амортизація активів

Повернення суми вкладу

Проценти, дивіденди

Здійснення фінансових вкладень

Придбання виробничих активів

Інвестиційний цикл

Фінансовий цикл

Виплата дивідендів та купівля акцій

Позика

Виплата позик

Інвестиції

Операційний цикл

Авансові платежі постачальника

Закупівля по факту поставки

Погашення заборгованості постачальника

Інкасація грошових коштів

Оплата по факту реалізації

Отримання авансу від покупця

Фінансові вкладення

Основні фонди та нематеріальні активи

Заборгованість

Акціонерний капітал

Дебіторська заборгованість постачальника

Комерційний кредит постачальника

Грошові потоки

Комерційний кредит покупця

Дебіторська заборгованість продавця

Формування товарної пропозиції

Фінансування поточних витрат

Реалізація продукції

Процес виробництва

Головна книга

Ж/о 01 при скороченій формі

Ж/о № 2 при ж/о формі

Ж/о 01 при скороченій формі

Ж/о № 1, від. № 1 при ж/о формі

Виписка банка р/р

Ж/о прибуткових та видаткових касових ордерів

Касова книга (інвалюта)

Видатковий касовий ордер

Прибутковий касовий ордер

Головна книга

Відомість № 1

Журнал-ордер № 1

Касова книга

Журнал реєстрації касових ордерів

Видатковий касовий ордер

Прибутковий касовий ордер

Баланс

Інформаційне забезпечення комплексу задач контролю і ревізії операцій з
коштами в умовах АРМ бухгалтера або ревізора

Первинна інформація

Первинні документи

Облікові регістри

Класифікатори

Вхідна інформаційна база

Нормативно-довідкові файли

Оперативні файли

Нормативно-законодавчі файли

Джерела вхідної інформації

Первинні документи

Прибуткові касові ордера

Вибуткові касові ордера

Авансові звіти

Платіжне доручення

Векселі

Грошові чеки

Облікові регістри

Касова книга

Інвентарний опис

Журнали реєстрації документів

Платіжна відомість

Відомість обліку грошових коштів

Відомість обліку розрахунків

Журнал-ордер „Облік грошових коштів і грошових документів”

Картки аналітичного обліку розрахунків із дебіторами і кредиторами

Звіт про рух грошових коштів ф.№3

Похожие записи