Зміст

TOC \o «1-3» \h \z HYPERLINK \l «_Toc30417965» План: PAGEREF
_Toc30417965 \h 3

HYPERLINK \l «_Toc30417966» Вступ PAGEREF _Toc30417966 \h 4

HYPERLINK \l «_Toc30417967» 1. Організація робіт та їх обліку
PAGEREF _Toc30417967 \h 5

HYPERLINK \l «_Toc30417968» 2. Принципи підготовки фінансової
звітності PAGEREF _Toc30417968 \h 10

HYPERLINK \l «_Toc30417969» 3. Мета, завдання, вимоги склад та
елементи фінансової звітності PAGEREF _Toc30417969 \h 14

HYPERLINK \l «_Toc30417970» 4. Річна бухгалтерська звітність
PAGEREF _Toc30417970 \h 15

HYPERLINK \l «_Toc30417971» Висновки та пропозиції PAGEREF
_Toc30417971 \h 20

HYPERLINK \l «_Toc30417972″ Список використаної літератури PAGEREF
_Toc30417972 \h 21

Організація робіт і складання річної і періодичної звітності

План:

Організація робіт та їх обліку

Принципи підготовки періодичної звітності

Мета, завдання, вимоги, склад та елементи фінансової звітності

Річна бухгалтерська звітність

Висновки

Використана література

Вирішення практичного завдання №15

Вступ

На сьогоднішній день, перехід до ринкових відносин – багатогранні
проблема. Однією з її складових є проведення системи бухгалтерського
обліку у відповідність з Міжнародними стандартами, бо його нести кування
з методикою, прийнятою в його розвинутих економічно країнах, не сприяє
залученню іноземних інвестиції в Україну, інтеграції нашої держави у
світову економічну систему. Однак не лише ці причини, хоч вони такі
важливі, є визначальними щодо реформування бухгалтерського обліку в
Україні.

В першу чергу це зумовлено вже давно назрілою проблемою систематизації
нормативної бази організації обліку та річної звітності зокрема. Бо
часткові, до того ж розрізненні, заходи у вигляді доповнень і уточнень
до окремих інструктивних матеріалів, що регламентують методику ведення
обліку та складання річної звітності давно себе вичерпали. З цією метою
здійснено кардинальні зміни методики бухгалтерського обліку на
підприємствах виробничих галузей, будівництва, торгівлі. Постачання.
Прийнято Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність
в Україні”, який визначає правові засади регулювання, організації
ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в
Україні.

Методику ведення фінансового обліку регулюють також нормативні акти
(положення інструкції вказівки), які конкретизують особливості обліку
коштів, основних і оборотних засобів, розрахунку витрат виробництва,
продукції, результатів фінансово-господарської діяльності.

1. Організація робіт та їх обліку

Факти господарської діяльності відстежуються шляхом їх фіксації в
первинних документах, що відображають ці факти. А документи
використовуються для оцінки економічних та юридичних наслідків
діяльності підприємства в результаті групування господарських операції
на рахунках бухгалтерського обліку. Останні групуються в Плані
розрахунків бухгалтерського обліку. Факти господарської діяльності в
системі бухгалтерського обліку відображаються за єдиною моделлю. Моделлю
кругообігу господарських засобів, їх джерел, виробничого процесу і
результатів діяльності в системі обліку виступає План рахунків.
Історично склалися два способи реєстрації факту обліку – простий і
подвійний, структура яких відрізняється способом відображення фактів
господарської діяльності на рахунках бухгалтерського обліку техніки
простого та подвійного запису.

Простій спосіб реєстрації фактів в бухгалтерського обліку полягає в
тому, що господарські операції на підставі документів відображаються в
облікових регістрах без кореспонденції рахунків. Це створює складнощі
при перевірці правильності облікових записів. В основі даного способу
лежить принцип відображення на рахунках надходжень і вибуття грошових
коштів і товарно матеріальних цінностей. Тому операції з оприбуткування
або витрачання записів, записуються простим записом, тобто лише на
одному рахунку без одночасного запису на іншому.

Подвійний спосіб реєстрації фактів в бухгалтерському обліку ґрунтується
на подвійному записі, є більш досконалим порівняно з простою системою
обліку і забезпечує правильне відображення предмету бухгалтерського
обліку. При цьому реєструються не лише кількісні зміни, які відбуваються
в різних частинах майна, але й ті, що впливають на розмір вимог щодо
цього майна з боку осіб, яким воно належить (власника або кредиторів).

Подвійний спосіб є найбільш досконалим, оскільки він може бути
пристосований до потреб будь-кого підприємства, а також відображає на
лише зміни майна та боргів, як простий, а й зміни у величині капіталу.
Бухгалтерський облік є великою системою, яку не можна в повному обсязі
досліджувати з позиції одного спостерігача в час та просторі.

Діяльність будь-якого підприємства залежить від правильно складеного
бізнес-плану. Він дозволяє вирішити проблеми розвитку бізнесу, включає
розробку цілей і завдань, які ставлять перед підприємством на
перспективу, оцінку поточного стану і тенденцій галузі, сильних і
слабких сторін бізнесу, аналіз ринку та інформацію про клієнтів. В ньому
задається оцінка ресурсів, необхідних для досягнення поставлених цілей в
умовах конкуренції. Складений бізнес план є робочим інструментом який
при вмілому використанні допоможе ефективно управляти підприємством.

Бізнес план складається для:

внутрішніх цілей;

залучення коштів інвесторів;

створення підприємства.

За критерієм обсягу бізнес-плани поділяють на три види: короткий,
повний, та операційний бізнес-плани.

Під організацією бухгалтерського обліку розуміють систему умов та
побудови облікового процесу з метою отримання достовірної та своєчасної
інформації про господарську діяльність підприємства і здійснення
контролю за раціональним використанням виробничих ресурсів і готової
продукції. Її призначення – удосконалення та раціоналізація обробки
інформації, розподіл робіт між персоналом бухгалтерії, наукова
організація праці.

Організація бухгалтерського обліку – це цілеспрямована діяльність
керівників підприємства по створенню, постійному впорядкуванню та
удосконалення системи бухгалтерського обліку з метою забезпечення
інформацією внутрішніх та зовнішніх користувачів.

Організація обліку зводиться до таких завдань:

своєчасне, повне, достовірне, безперервне відображення всіх фактів
господарської діяльності, які були здійсненні на підприємстві;

обробка даних за допомогою відповідних процедур, прийомів та способів у
відповідності до вихідної інформації;

складання на основі отриманого масиву обробленої інформації зафіксованої
у первинних документах і регістрах балансу і фінансової звітності та
подачі їх зацікавленим користувачам.

Організація бухгалтерського обліку передбачає вирішення наступних
принципово важливих питань:

розробка концепції облікової політики підприємства;

межі застосування фінансового та управлінського обліку.

Від вирішення цих питань залежить структура та якість обліку, врахування
запитів управлінської системи і функціонування інформаційної системи
підприємства. Суб’єктами в організації бухгалтерського обліку виступають
керівники підприємства та головний бухгалтер, об’єктом – обліковий
процес; праця виконавців, організаційне, технічне забезпечення обліку,
тобто система бухгалтерського обліку.

На першому, методичному етапі організації бухгалтерського обліку
здійснюється вибір системи певних способів і прийомів, в основі яких
лежать документування , інвентаризація, використання синтетичних та
аналітичних рахунків, застосування методу подвійного запису, оцінка
майна та зобов’язань, калькулювання, бухгалтерський баланс та звітність.

Другий етап – це технічний, — це вибір форми обліку, що найбільше
відповідає галузі підприємства:

вибір способу обробки облікових даних;

розробка переліку і форм облікових регістрів;

встановлення порядку здійснення засобів в регістрах і перенос даних в
регістри.

Третій етап – це організація управління бухгалтерії. Він включає:

встановлення найбільш економічної і найбільш зручної загальної системи
обліку;

визначення оптимальної структури облікового апарату;

встановлення норм праці та часу, необхідного для виконання робіт і
визначення оптимальної чисельності бухгалтерів;

набір кадрів та їх навчання;

організація робочих місць бухгалтерів;

раціональне розміщення облікового апарату;

встановлення належних інформаційних зв’язків між окремими частинами
бухгалтерії та між бухгалтерією та оперативними підрозділами;

організація матеріального, інформаційного і технічного забезпечення
облікових працівників;

мотивація працівників бухгалтерії;

встановлення правильного і точного обліку роботи працівників та контроль
за виконанням ними функцій;

організація архіву бухгалтерських документів;

організація безпеки та захисту облікової інформації.

Організація бухгалтерського обліку включає такі елементи:

положення про бухгалтерську службу;

положення про головного бухгалтера;

схему документообігу;

посадові інструкції виконавцям;

організаційне, правове, методологічне забезпечення бухгалтерської
служби;

технічне забезпечення обліку;

наукова організація праці;

інші види робіт з організації обліку.

Організація бухгалтерського обліку підприємства залежить від обсягу
облікових робіт, наявності комп’ютерної техніки, інших умов, а також від
тієї облікової політики яку веде підприємство. При цьому свою облікову
політику підприємства розробляють самостійно на основі встановлених
загальних правил бухгалтерського обліку.

2. Принципи підготовки фінансової звітності

Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням наступних
принципів:

автономні підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як
юридична особа, що відокремлена від власників. Тому особисте майно і
зобов’язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності
підприємства;

безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів зобов’язань
підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;

періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні
періоди часу з метою складання фінансової звітності;

історичної собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи
з витрат на їх виробництво;

повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити
всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій,
яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

послідовності, який передбачає із року в рік застосуванням підприємством
обраної облікової політики;

обачності, згідно з яким методом оцінки, що застосовується в
бухгалтерському обліку, повинні запобігати зниженню оцінки зобов’язань
та витрат і зниження оцінки активів та доходів підприємства;

перевалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись
відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення
всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій
одиниці.

Бухгалтер повинен прослідкувати, щоб кожен фінансовий зміст містив дату,
на яку наведені його показники, або період який він охоплює.

У фінансовій звітності повинна бути вказана валюта, в якій відображені
елементі звітності. Та одиниця її виміру. Якщо валюта звітності
відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то
бухгалтер в наказі про облікову політику повинен передбачити, а в
Примітках до фінансової звітності розкрити причини цього та методи, що
були використані для приведення фінансової звітності з однієї валюти і
іншу.

Незалежно від обумовленої облікової політики і і прийнятої на
підприємстві системи обліку при складанні звітності необхідно суворо
дотримуватись черговості закриття синтетичних рахунків і субрахунків.

Пробний баланс складають після відображення в обліку всіх операцій за
звітний рік, а також результатів перевірок, інвентаризації, розподілень,
списань і калькуляції. Він потрібен для того, щоб переконатися, що
рознесення всіх виправних, розподільчих і коригуючи проводок зроблено
правильно, що на рахунках допоміжних виробництв залишилось сальдо, яке
дорівнює вартості незавершеного виробництва, що на рахунках витрат
майбутніх звітних періодів, резервів і незавершеного виробництва
залишились суми, підтвердженні інвентаризаційними описами, а рахунок
загально виробничих витрат закрито. Якщо це все так, то можна розпочати
калькуляцію собівартості продукції основного виробництва.

Бухгалтерська звітність підписується керівником і головним бухгалтером
підприємства. При виготовленні підприємством бланків форм фінансової
звітності можливе включення тільки тих статей активу, капіталу,
зобов’язань, інших показників типових форм, дані про які випливають із
результатів діяльності цього підприємства, при цьому зберігається їх
нумерація, зазначена на типових формах фінансової звітності,
затверджених Міністерством фінансів України.

o

¶ f

(

*

,

.

®

°

?

ae

ae

e

i

i

?

o

o

oe

? ? ¬ ° ? ? ¶ ? ? ? o o oe »

$

&

X

Z

\

`

b

d

f

h

j

 

c

¤

¦

a

ae

ae

?&?

?&?

?&?

? організація з інформацією про склад фінансової звітності, яка
подається адресатам. На підприємствах, де бухгалтерський облік ведеться
централізованою бухгалтерією, звітність підписується керівником
підприємства, централізованої бухгалтерії або спеціалізованої
організації, що веде бухгалтерський облік.

Головний бухгалтер повинен заздалегідь визначити коло користувачів яким
подаватиметься звітність. Підприємства зобов’язані подавати квартальну
та річну звітність органам, до сфери управління яких вони належать,
трудовим колективам на їх вимогу, власникам відповідно до установчих
документів тощо. Органами виконавчої влади та іншим користувачам
фінансова звітність подається відповідно до чинного законодавства.
Термін подання встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Датою подання фінансової звітності вважається день її фактичної передачі
адресату, а в разі відправлення її поштою – дата отримання. У випадку
якщо дата подання припадає на неробочий день, термін переноситься на
перший робочий день після вихідного. Термін подання підприємством
фінансової звітності у межах, зазначених пунктами 5-11 Порядку подання
фінансової звітності, встановлює міністерство або інший орган виконавчої
влади, що входить до сфери управління майном підприємства комунальної
власності.

Складання та подання статистичної та податкової звітності є важливою
ділянкою роботи бухгалтера.

Перелік форм статичної звітності затверджується Державним комітетом
статистики України.

Перелік форм податкової звітності залежить від системи оподаткування,
обраної підприємством, і тривалості звітного періоду.

На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов’язані складати
фінансову звітність. Фінансову звітність підписують бухгалтер та
керівник підприємства.

Фінансова звітність підприємства включає баланс, звіт про рух грошових
коштів, звіт про фінансові результати, звіт про власний капітал та
примітки до звітів.

Для суб’єктів малого підприємництва і представників іноземних суб’єктів
господарської діяльності національними положеннями встановлюється
скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту
про фінансові результати.

3. Мета, завдання, вимоги склад та елементи фінансової звітності

Форми фінансової звітності підприємства і порядок їх заповнення
встановлюється Міністерством фінансів України за погодженням з Державним
комітетом статистики України.

Форми фінансової звітності банків і порядок їх заповнення встановлюється
Національним банком України за погодженням з Державним комітетом
статистики України.

Форми фінансової звітності бюджетних установ, органів державного
казначейства України з виконання бюджетів усіх рівнів і кошторисів
видатків та порядок їх заповнення встановлюється Державним казначейством
України.

Фінансова звітність підприємства складається з п’яти основних звітів.
Фінансові звіти містять статті, склад і зміст яких визначається
відповідними Положеннями.

Стаття наводиться у фінансовій звітності, якщо відповідає таким
критеріям:

існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод,
пов’язаних з цією статтею;

оцінка статті може бути достовірно визначена.

До фінансових звітностей включаються показники діяльності філій,
представництв, відділів, та інших відособлених підрозділів підприємства.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік.
Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного
періоду. Проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний
період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року.
Перший звітний період новоствореного підприємства може бути меншим за 12
місяців, але не може бути більшим за 15 місяців. Звітним періодом
підприємства, що ліквідується, є період початку року до моменту
ліквідації.

4. Річна бухгалтерська звітність

В умовах переходу до ринкової економіки здійснюються важливі заходи щодо
удосконалення фінансової звітності, приведення її до вимог міжнародних
стандартів. Так починаючи з 1993, баланс, який в умовах директивної
економіки був дуже деталізованим і через те громіздким (його статті
групувались в п’яти розділах) поступово наближається до прийнятної в
міжнародній практиці форми нетто-балансу, а його статті позбавляються
надмірної деталізації.

Баланс. Зміст балансу як фіксованого змісту як фіксованого змісту про
засоби та джерела їх утворення затверджено Міністерством фінансів
України типовим для всіх галузей народного господарства відповідним
стандартом. Баланс складається з активу (ліва частина), в якому в якому
розміщені засоби підприємства, що згруповані у трьох розділах, і пасивну
(права частина), де відображено джерела формування цих засобів, які
згруповані відповідно у п’яти розділах, виходячи з економічного змісту
статей балансу. Загальні переліки активу і пасиву (валюта балансу), а це
в Україні є гривні, рівні між собою. Це зумовлено як відповідністю
наявних засобів джерелом їх утворення, так і тим, що будь-яка
господарська операція способом подвійного запису викликає рівні зміни
лише засобів і джерел їх утворення, або їх розміщеннями за статтями
балансу, але не приводить порушення рівності. Тому при складанні балансу
важливо пам’ятати, що нерівність цих підсумків свідчить лише про
допущені помилки або в перенесений сальдо за синтаксичними розрахунками
з Головної книги, або ж при їхньому підрахунку.

При складанні балансу слід мати на увазі, що дані залишків за статтями в
ньому наводяться заокруглені в тисячах, а у Головній книзі сальдо за
синтаксичними розрахунками підраховують з точністю до однієї копійки.
Тому необхідно уважно, у відповідності з існуючими правилами
заокруглення цифр, проводити перенесення сальдо за рахунками у Головній
книзі і запис їх як даних відповідних статей балансу. Інша особливість
балансу полягає в тому, окремі статті, в ньому об’єднують залишки
декількох рахунків чи субрахунків.

Оскільки в підсумок балансу не входять регулюючі статті (знос основних
засобів, нематеріальних активів, малоцінних та швидкозношуваних
предметів, торгова націнка), а також не відображаються розгорнуті сальдо
затратних рахунків і реалізації, то між підсумком Головної книги і
валютою балансу є відповідна різниця.

У балансі залишки за статтями, тобто окремими показниками, вказують на
початок року і на кінець звітного періоду (кварталу). Дані на початок
року переписують з балансу на кінець минулого звітного року, який
наведено в річному звіті, якщо протягом наступного року підприємство не
поділялось чи не об’єднувалось з іншими господарствами. Якщо ж такі
зміни відбулись в поточному році, то при складанні квартального балансу
за відповідний квартал дані на початок року в цьому випадку записують з
доданого до акта приймання передачі розподільчого чи об’єднуючого
балансу.

Джерелами складання періодичної і річної звітності є дані синтетичного і
аналітичного обліку.

Необхідно мати на увазі, що окремі статті балансу, хоч і є залишками
рахунків, записи на яких ведуть в одних і тих же аналітичного обліку,
розміщених в різних розділах балансу.

Звіт про фінансові результати.

Одночасно з балансом подають “Звіт про фінансові результати” ф№2,
оскільки згідно із стандартом №1 “Загальні вимоги до фінансової
звітності”, він також належить до неї. Сама же форма цього звіту
визначену у П (с) 50 №3 однойменної назви.

Основою для складання “Звіту про фінансові результати” ф№2 дані
аналітичного обліку за рахунками, що належать до сьомого та дев’ятого
класу. Це зумовлено тим що на відміну від попереднього Плану рахунків,
коли комерційна собівартість і виручка від реалізації обліковувались на
одному рахунку “реалізація” у новому плані рахунків такі показники
обліковуються на синтетичних рахунках, що належать до різних класів.

Метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам
повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати,
прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період. Форма
звіту про фінансові результати є додатком до положення (стандарту)3.

Для малих підприємств може передбачатись скорочена форма звіту про
фінансові результати.

Слід зауважити, що за статтею “Дохід виручка від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг)” показують фактичну суму обігу за кредитом
рахунку 70 “Доходи від реалізації”, а не власне вартості їх за цінами
реалізації, тобто в тому числі з сумою податку на додану вартість і
акцизного збору. Це зумовлене методикою бухгалтерських записів,
пов’язаних із реалізацією продукції, робіт, послуг і товарів та
нарахування платежів у бюджет і оплатою придбаного покупцями.

У “Звіті про фінансові результати” ф№2 при обчисленні результату
реалізації продукції, робіт, послуг чи товарів відображаються окремими
статтями податок на додану вартість і акцизний збір у рядках 015 та 020
відповідно. Їх суму підраховують на основі даних аналітичного обліку за
дебетом рахунку 70 “Доходи від реалізації” і звіряють з записами цих сум
та за кредитом рахунку 64 “Розрахунки по видатках і платежах” у
журналі-ордері №8. Після цього визначають власне виручку, яку у згаданій
формі звіту відображають у ряду 040 “Чистий дохід” (виручка) від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) як різницю між кредитовим
обігом за рахунком 70 “Доходи від реалізації” та його дебетовим обігом.
Якщо підприємство надавало знижки покупцям, чи вони повертали товари, то
такі суми відображають у статті “Інші врахування з доходу” за даними
однойменного субрахунку 704 і віднімають при визначенні показника
чистого доходу (виручки). У вільному рядку 025 підприємства відображають
збори на пенсійне страхування з продажу ювелірних виробів, ренті платежі
та інші збори.

Звіт про рух грошових коштів.

У Звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів
протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та
фінансової діяльності.

Якщо Звіт про рух грошових коштів в результаті однієї операції включає
суми, які належать до різних видів діяльності, то ці суми слід наводити
окремо у складі відповідних видів діяльності.

Внутрішні зміни у складі грошових коштів до Звіту про рух грошових
коштів не включається.

Підприємство розгорнуто проводить суми надходжень та видатків, що
виникають у результаті операційної, інвестиційної та фінансової
діяльності.

Не грошові операції (отримання активів шляхом фінансової оренди;
бартерні операції; придбання активів шляхом емісії акцій тощо) не
включається до Звіту про рух грошових коштів.

Звіт про рух грошових коштів складається за формулою наведеною в
додатках.

Звіт про власний капітал.

Складовою частиною фінансової звітності згідно із стандартом є і цей
звіт. Його форма визначена Положенням (стандартом) бухгалтерського
обліку №5. ця форма звітності подається разом із річним звітом.

Основою для складання цього звіту є дані за розрахунками, залишки за
якими відображені у першому розділі пасиву балансу “Власний капітал”.
Тому при складанні цього звіту, так і балансу необхідно звірити
відповідні показники.

Примітки до фінансової звітності.

Примітки до фінансової звітності введені вперше, хоч до цього існувала
пояснююча записка в якій підприємства повинні наводити окремі
роз’яснення до тих чи інших форм звітності проте на практиці більших
підприємств такої звітності не складають, що ускладнювало поглиблений
аналіз звітних показників.

Зараз введений уніфікований зразок приміток до фінансової звітності і
яких наводиться детальніша розшифровка форм звітності передбачена
стандартами 2-5.

Ці примітки складаються на підставі даних аналітичного обліку, оскільки
розшифровки показників деталізовані.

Висновки та пропозиції

В системі економічної інформації особливе місце займає вчення показників
бухгалтерської звітності підприємства звітність є важливим елементом
управлінських рішень. Бухгалтерська звітність містить в собі визначений
аналітичний потенціал і може бути використана в процесі прийняття
управлінських рішень як поточного так і перспективного характеру. Навіть
погляд на показники бухгалтерської звітності може дати досвідченому
аналітику достатньо повну інформацію про поточний фінансовий стан
підприємства, можливі перспективи його розвитку. Головними вимогами
інформації звітності є її доречність і достовірність. Вчасні строки її
подання вищестоящим органам, які приймають звіти. Основне, правильність
її подання і розкриття правдивої інформації підприємства.

Список використаної літератури

Професійна бухгалтерська газета “Все про бухгалтерський облік” №64, 14
липня 2001р. Сторінки 4-11.

Гарасим П. М. “Фінансовий облік і звітність на підприємстві різних
галузей” Тернопіль. Астон 2000.

Професійна бухгалтерська газета “Все про бухгалтерський облік” №86 18
вересня 2001р. ст. 3-26.

PAGE

PAGE 3

Похожие записи