Реферат на тему:

Організаційно-управлінські проблеми діяльності державної податкової
служби

План

1. Ефективність податкової системи та здійснення управління органами ДПС
України

2. Оптимізація системи оподаткування – ефективний інструмент
удосконалення управління органами ДПС України

Література 1. Ефективність податкової системи та здійснення управління
органами ДПС України

На етапі становлення податкової системи України в умовах розвитку
ринкових відносин первісно сформувалася централізована вертикальна
система податкових органів із чіткою спеціалізацією за видами податків.
Така організаційна структура податкових органів України є об’єктивною
необхідністю в період розробки та вдосконалення податкового
законодавства країни, створення методологічної бази його реалізації на
практиці та налагодження механізму нарахування та сплати податків.

Податкова система – це сукупність встановлених у країні податків, зборів
і платежів, які взаємно пов’язані між собою та органічно доповнюють один
одного, але мають різну цілеспрямованість. Вона, з одного боку,
забезпечує фінансову базу держави, а з іншого – виступає головним
знаряддям реалізації державної економічної політики та управління у цій
галузі. За допомогою податків вирішуються питання формування не лише
доходів бюджету, а і впливу держави та її органів на всі сторони
суспільного життя, охоплюючи і соціальне управління, складовою частиною
якого є управління органами ДПС.

Незважаючи на те, що процес розвитку й удосконалення податкової системи
України триває, первісна організаційна структура податкових органів
виконала свої завдання і в багатьох параметрах вичерпала потенціал
підвищення ефективності роботи податкових органів усіх рівнів
управління.

Тепер вкрай важливою вимогою стає розвиток державного управління і,
зокрема, системи податкових органів, для вирішення завдань у контексті
ринкових відносин, які передбачають нові процедури виконання податкового
законодавства. На таку організаційну перебудову підуть роки, оскільки
потрібна комплексна реорганізація і перепідготовка, а також добір
відповідних кадрів. Однак уже на початковому етапі можна вжити певних
кроків до зміцнення податкових органів.

Основні принципи побудови податкової системи України визначені Законом
України “Про систему оподаткування”, відповідно до якого вона будується
за принципами:

– обов’язковості і соціальної справедливості;

– рівнонапруженості та пропорційності;

– рівності та недопущення податкової дискримінації;

– стабільності, економічної ефективності і обґрунтованості;

– стимулювання підприємницької діяльності та інвестиційної активності;

– інфляційної нейтральності та адміністративної спрощеності податкового
законодавства.

Необхідність реформування податкової служби, підвищення ефективності її
діяльності обумовлені значним збільшенням суб’єктів підприємництва, що
потребує переходу до світових цивілізованих норм в оподаткуванні, все
більшою концентрацією оподатковуваних оборотів у фізичних осіб при
домінуючому раніше оподаткуванні підприємств, а також необхідністю
створення єдиного інформаційного простору для державного контролю за
товарно-грошовими потоками у країні, складною криміногенною ситуацією в
економіці.

Створення у 1996 році державних податкових адміністрацій започаткувало
процес реформування податкової служби, але до цього часу на державному
рівні ще чітко не визначені основні її напрями вдосконалення. Основна
мета реформування податкової служби України повинна зосереджуватись на
оптимізації її структури, яка б за відносно невеликих, обґрунтованих
витрат на утримання забезпечила б ефективний контроль за дотриманням
податкового законодавства одночасно із доведенням рівня збирання
податків та інших платежів до бюджетів усіх рівнів до максимального
рівня.

Для того, щоб визначитися у напрямах реформування, передусім необхідно
визначитися у напрямах управлінської діяльності податкової служби на
всіх рівнях. На даному етапі слід урахувати три основні завдання, з
якими постійно зустрічається податкова служба, що виникли у зв’язку з
переходом до ринкової економіки: 

– необхідність організації і здійснення роботи методами, які б сприяли
виконанню платниками податків своїх обов’язків і були б сумісними з
ринковою економікою; 

– постійне підтримання рівня надходжень до бюджету незалежно від
процесів у економіці;

– участь у розробці законопроектів, які б забезпечували ефективну
податкову політику. 

Виконання зазначених завдань вимагає суттєвих змін у культурі діяльності
податкової служби, організації управлінської діяльності й законодавчому
забезпеченні, модернізації усіх наявних ресурсів.

Проведений аналіз показав, що в Україні як і в інших країнах, що
здійснюють перехід до ринкової економіки, ряд факторів знижують частку
податкових надходжень у ВВП. Дані фактори вимагають зміщення в масштабах
усієї економіки від сектора з високим рівнем оподаткування до сектора з
більш помірним рівнем оподаткування, законодавчого розширення бази
оподаткування з одночасним зменшенням податкових ставок і здійсненням
інших заходів, а також вирішення проблем, пов’язаних із простроченою
заборгованістю із платежів між підприємствами і простроченою
заборгованістю бюджету. Чимало з цих факторів знаходяться за межами
впливу податкової служби, але, разом з тим, масове недотримання положень
податкового законодавства приватними особами та підприємствами, особливо
великими, залишається найважливішим фактором, тісно пов’язаним із
показником роботи податкової служби і таким, що сприяє зниженню
надходжень до бюджету. Відповідно до викладеного вище, найважливішим
напрямом діяльності податкової служби стає профілактична робота щодо
зниження високого рівня порушень податкових норм таким чином, щоб не
перешкоджати лібералізації і розвитку економіки.

Зниження податкової дисципліни, як правило, характеризується різницею
між сумою надходжень до бюджету і тією сумою, яку платники податків
фактично повинні сплатити при дотриманні у своїй діяльності норм
податкового законодавства. Даний показник складається із суми, що
навмисне не сплачена, та суми, яка ненавмисно не сплачена через незнання
податкових правил. У міжнародній практиці часто у вигляді показника
ефективності роботи податкової служби розглядається її спроможність
знижувати обсяг недобору податків. При цьому, враховуючи різноманітність
ухилень від сплати податків, такими ж різноманітними повинні стати і
заходи податкової служби, націлені на підвищення податкової дисципліни.

Міжнародний досвід свідчить про те, що для підвищення податкової
дисципліни серед платників податків необхідні наступні умови: простота
податкового законодавства та його стабільність; надання послуг платникам
податків у виконанні ними обов’язків, застосування ефективних програм
перевірок та стягнення податків; справедливе та послідовне застосування
податкового законодавства.

2. Оптимізація системи оподаткування – ефективний інструмент
удосконалення управління органами ДПС України

Характерною особливістю діючої податкової системи є її певна
недосконалість: неузгодженість і суперечливість окремих податкових
законів, нестабільність, надмірне податкове навантаження на платників,
безсистемне та невиправдане надання пільг, перекручування економічної
сутності окремих податків та непристосування до переходу від
адміністративно-командних до правових методів управління господарством.
Усе це обумовлює необхідність реформування податкової системи, у першу
чергу, шляхом створення всеохоплюючого – Закону Податкового кодексу.

Одночасно з цим повинна вдосконалюватись і податкова служба, основні
напрями реформування якої передбачають: 

– участь у вдосконаленні податкового та загального законодавства,
спрямованого у бік його спрощення шляхом зменшення кількості податків,
спрощення механізму обчислення податків, насамперед для фізичних осіб,
зменшення податкової звітності, уніфікації бухгалтерського обліку у
різних галузях господарської діяльності та приведення його до світових
стандартів;

– ініціювання прийняття законів, які б встановлювали, що після прийняття
законодавчих актів про оподаткування їх слід вводити в дію лише через
рік, тобто із початком наступного фінансового року, при цьому
стабільність ставок, пільг та правил оподаткування протягом трьох років
із моменту введення в дію податкового законодавства повинно
закріплюватись на законодавчому рівні;

– забезпечення безумовного виконання протягом усього періоду дії
податкового законодавства щодо платників податків, які беруть участь у
цільових державних інвестиційних програмах;

– введення регулюючих основ при оподаткуванні шляхом делегування
податковим адміністраціям права надання відстрочок та кредитів залежно
від фінансового стану платника податку та перспектив розвитку на термін
до 3 років, у тому числі й на правах податкового кредиту;

– забезпечення застосування непрямих методів визначення бази
оподаткування фізичних осіб шляхом створення системи контролю за їх
витратами;

– вирішення питання щодо доцільності створення комп’ютерної системи, яка
б дозволила накопичувати відомості про витрати громадян на дорогі
покупки, проведення цивільних угод (біржові, нотаріальні і т. п.) та
подальше порівняння цих даних із даними про доходи, вказаними у
деклараціях громадян;

– приведення у відповідність загального й податкового законодавства
шляхом виявлення та усунення протиріч між законами та нормативними
актами.

Головною метою вдосконалення є модернізація структури податкової служби
та практики її операційної діяльності відповідно до вимог ринкової
економіки з одночасним забезпеченням стабільності надходжень до бюджету,
контролем недоїмки та зменшенням тіньової економіки. Одночасно повинен
бути забезпечений баланс між операційними та управлінськими вимогами, а
також вимогами до автоматизації в обмежених часових рамках.

Варто зазначити, що теперішня практика роботи податкової служби свідчить
про те, що значна частина часу витрачається на комплексні перевірки за
дорученнями владних структур, на роботу в різних комісіях, яка не
пов’язана з виконанням завдань, поставлених перед службою. У зв’язку з
цим необхідно внести відповідні зміни до чинного законодавства щодо
заборони залучення податкових органів до виконання невластивих їм
функцій.

Важливою умовою успішного проведення структурної перебудови податкової
служби, упровадження технологій і процедур є організація ефективної
системи навчання персоналу кожного підрозділу податкової служби та
платників податків, тому вся сукупність робіт із організації і
проведення навчання – невід’ємна частина здійснення модернізації
податкової служби і одне з найскладніших його завдань.

Таким чином, удосконалення діяльності податкової служби включає такі
основні чотири елементи:

1) перехід податкових органів на функціональну структуру; 

2) введення нових податкових технологій і процедур; 

3) навчання податкових працівників і платників податків;

4) підвищення рівня інформатизації податкової служби.

Першим і найбільш радикальним кроком удосконалення управління податковою
службою є перехід її підрозділів і всіх ланок на функціональну
структуру.

У зв’язку з переходом на функціональну організаційну структуру виникне
необхідність у наступному кроці, тобто у зміні традиційних технологій і
процедур діяльності податкової служби, які полягають у повній
комп’ютеризації усіх управлінських процесів і обробки даних, наданих
платниками, та ефективному співробітництві з ними.

Таке вдосконалення забезпечить найбільш раціональне використання
трудових ресурсів податкової служби та створить передумови для
комплексного технологічного його розвитку. Крім того, структура органів
управління, побудована за функціональним принципом, лише тоді стане
ефективною, коли буде забезпечена високим рівнем навчального процесу
щодо підготовки кадрів, а також забезпечення його доступу до
комплексного інформаційного простору податкової служби. 

Найважливішою особливістю модернізації діяльності податкових органів
повинна стати умова, що під час її провадження підрозділи податкової
служби повинні функціонувати в суворій відповідності до діючого
законодавства України. Це передбачає виявлення функцій податкових
органів, які виходять за межі сфери оподаткування і в перспективі
повинні бути передані до інших державних відомств.

Напрями вдосконалення діяльності податкової служби повинні передбачати
проведення досліджень із метою виявлення нормативно-правових положень,
які знижують ефективність роботи податкової служби на конкретних
ділянках і створюють проблеми в галузі розвитку інформатизації.

При здійсненні заходів щодо модернізації доцільно врахувати багатий
практичний досвід адміністративно-територіальних і міжрайонних
податкових органів України із функціонального розвитку й підвищення
інформатизації роботи.

Концепція модернізації податкової служби може складатися з таких трьох
взаємопов’язаних частин: домінанти системи “Самонарахування”, визначення
її особливостей і обмежень; ідеології функціональної діяльності;
проектів організаційної структури.

Напрями удосконалення податкової служби також включають розробку
означених компонентів для обласного та районного рівнів.

Основним завданням при цьому є визначення функцій податкової
адміністрації і переліку процедур, що забезпечують реалізацію кожної
функції. Такий підхід дозволяє чіткіше описати функціональну систему
податкової служби та запропонувати проекти організаційної структури усіх
рівнів. Для проведення модернізації податкової служби передбачається
розробка процедур районної державної податкової інспекції; процедур
обласної державної податкової адміністрації. 

Підготовка означених документів є практичним внеском для запровадження
та подальшого розвитку нового й важливого напряму методологічної роботи
державної податкової служби загалом. Цей напрям передбачає розробку
податкових технологій, управлінських процедур, інструктивних матеріалів
із функціональної діяльності податкової служби. Окремі інструктивні
матеріали із функціональної діяльності розроблялися в центральному
органі державної податкової служби України і раніше, але ця робота
носила вибірковий, а не системний характер. Однак методологічна робота
повинна набувати комплексного й постійного характеру, а успіх
модернізації податкової служби значною мірою залежить від її якості.
Після дослідного (експериментального) впровадження нових управлінських
та податкових процедур і технологій необхідно розробити інструкції,
методичні рекомендації, навчальні програми. Тобто забезпечити
безболісний перехід підрозділів державної податкової служби на нову
організаційну структуру та досягти ефективної роботи буде складно.

служби дозволить створити всі необхідні передумови для переходу на
трирівневу систему нормативно-правового забезпечення нарахування і
стягнення податків в Україні (1-й рівень – закони, 2-й – інструктивні
матеріали щодо видів податків, 3-й – інструктивні матеріали, методики,
комплексне навчання із бездоганного виконання функцій кожної ланки
податкової служби).

У результаті реорганізації центрального апарату державної податкової
служби України в грудні 1996 року були закладені важливі організаційні
передумови для розвитку методології функціональної діяльності. Створені
нові управління: примусового стягнення податків, управління по роботі з
платниками податків, управління Державного реєстру фізичних осіб,
управління АІС “Податки” юридичних осіб, управління апеляцій (розгляду
податкових суперечок і претензійної роботи), управління організації
документальних перевірок, яке включає також підрозділ перевірок крупних
платників податків та відділ методології перевірок і податкового обліку,
Головне управління податкової поліції, управління по боротьбі з
корупцією, організаційно-розпорядче управління, управління економічного
аналізу, управління наукових досліджень та наукових закладів, Центр
перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для державної
податкової служби України. Створення функціональних управлінь є головним
імпульсом для розвитку модернізації всіх ланок податкової системи
України.

Робота щодо вдосконалення структури та управління органами ДПС
продовжується і зараз. Черговим стратегічним завданням для державної
податкової служби України є забезпечення максимально можливої
координації діяльності даних підрозділів. Вирішення такого завдання має
принципове значення для проекту модернізації податкової служби, оскільки
його результати безпосередньо залежать від розробки нових методичних
матеріалів щодо відбору платників податків для документальних перевірок
і ефективного збирання неплатежів (недоїмки). Необхідно здійснити
експериментальне впровадження розробок функціональних управлінь
державної податкової служби України у районних податкових органах,
об’єктивно оцінити їх ефективність на практиці.

Особливої уваги заслуговує подальший розвиток податкової адміністрації у
сфері інформатизації. Розробка системи електронної обробки даних при
модернізації податкової служби відіграватиме важливу, але допоміжну
роль, оскільки вона є лише інструментальним засобом доступу до
інформаційних ресурсів податкового органу. Такий підхід до проектування
системи електронної обробки даних базується на міжнародному досвіді
інформатизації органів управління, що передбачає головним завданням
модернізацію самих об’єктів управління з урахуванням вимоги
інформатизації. Виконання такого завдання дозволяє значно спростити та
стандартизувати розробки систем електронної обробки даних, зменшити
затрати в цій галузі й ефективно використати вже нагромаджений досвід
інформатизації податкових органів. 

Вирішення потребують наступні проблеми:

– забезпечення ефективного обліку юридичних та фізичних осіб; 

– удосконалення механізму нарахування і стягнення податків; 

– досягнення повнішого обліку бази оподаткування;

– забезпечення контролю за додержанням податкової дисципліни;

– відбір платників податків для документальних перевірок і планування
контрольної роботи; 

– організації збирання (ліквідації) недоїмки;

– застосування штрафів і нарахування пені;

– обробка банківської інформації; 

– розвиток статистичної звітності, розробка засобів економічного аналізу
та прогнозування; 

– організація функціональної та інформаційної взаємодії податкових
органів з іншими державними установами.

У результаті розробки цих проблем мають бути підготовлені пропозиції
щодо вдосконалення діючого податкового законодавства та інших
нормативно-правових актів. Усі ці заходи потребують відповідного
фінансування.

У випадку обмеження фінансових ресурсів модернізація податкової служби
України може мати істотні негативні риси, зокрема: модернізація
податкової служби може обмежитися лише посиленням контролю за
загальнодержавними податками; виникнуть певні ускладнення в
реорганізації роботи з фізичними особами та із справлянням місцевих
податків і зборів; скоротяться можливості підготовки
висококваліфікованого персоналу; певною мірою будуть згорнуті роботи в
напрямі розширення взаємодії податкових органів з іншими організаціями;
під час проектування системи електронної обробки даних стримуватиметься
розвиток регіональної і централізованої обробки інформації (обробка
первинної податкової інформації на районному рівні, забезпечення
міжрайонного інформаційного обміну на обласному рівні, передача зведеної
податкової інформації на регіональні та центральний рівні); у цей період
не буде поштовхів для розвитку засобів зв’язку і телекомунікацій, що
відповідно стримає розвиток системи електронної обробки даних.

Перераховані особливості не відповідатимуть комплексному підходу до
розвитку податкової служби, оскільки зберігатимуться функції, що не
змінюються. Крім того, підтримка модернізації міжнародними організаціями
може мати жорстке обмеження та регламентацію позики.

Подальший розвиток функціональної структури державної податкової служби
у будь-якому з напрямів модернізації неминуче призведе до необхідності
вирішення вищезазначених обмежень і вимагатиме додаткових фінансових
ресурсів.

У зв’язку з підвищенням рівня інформатизації податкових органів районної
і обласної ланки виникне ряд специфічних проблем правового й
інформаційного характеру: невизначеність юридичного статусу інформації
на електронних носіях, здобутої у результаті електронної обробки даних
із паперових документів; захист інформації у системі електронної обробки
даних та під час її передачі каналами зв’язку; забезпечення ефективного
контролю за доступом до інформації у системі електронної обробки даних.

Проблема невизначеності юридичного статусу інформації при електронній
обробці даних носить правовий характер, і можливості її вирішення
обмежені лише підготовкою пропозицій до законодавства та відповідних
рекомендацій.

Концепція модернізації податкових органів передбачає виділення основних
і допоміжних видів функціональної діяльності податкових органів. Кожний
такий вид включає в себе конкретний набір функцій і може розглядатися як
функціональний блок.

Основними видами функціональної діяльності податкового органу мають
стати керівництво державною податковою інспекцією; робота з платниками
податків, що включає: облік платників податків; прийом податкових
документів та інформування платників податків; навчання платників
податків; інформаційну роботу із зовнішніми організаціями;
інформатизацію, що включає введення даних у ПК; облік податкових
нарахувань і платежів; контроль за податковими нарахуваннями і
платежами; формування статистичних звітів; відбір платників податків для
документальних перевірок; відбір порушників податкової дисципліни;
експлуатацію системи електронної обробки даних і системно-технічне
обслуговування; документальні перевірки; виявлення і попередження
порушень податкової дисципліни; збирання (ліквідацію, стягнення)
недоїмки; контроль за використанням ЕККА; аналітичну й статистичну
роботу; правове забезпечення податкової інспекції; зберігання паперових
документів.

Включення традиційних податкових функцій (облік податкових нарахувань і
платежів, контроль за податковими нарахуваннями і платежами, формування
статистичних звітів, відбір платників для перевірок та відбір порушників
податкової дисципліни) до окремого блоку функціональної діяльності –
“Інформатизації” пов’язане з необхідністю повної автоматизації цих
функцій (їх виконання забезпечує система електронної обробки даних). 

До допоміжних видів, що забезпечують функціональну діяльність
податкового органу, слід віднести: адміністративно-господарську
діяльність; фінансову діяльність; забезпечення відомчого режиму.

Вищенаведені напрями діяльності податкового органу можуть виглядати як
набір спеціалізованих функцій або одна комплексна функція. Кожна функція
податкової інспекції складається з набору процедур, виконання яких і
дозволяє реалізувати її на практиці.

Чітке виділення функцій податкової інспекції та податкової адміністрації
та складу процедур є найважливішим елементом змісту модернізації
податкової служби.

Нами наведені функції податкової служби районної ланки та процедур для
кожної функції. Для їх систематизації був використаний практичний
досвід, а також пропозиції і рекомендації обласних державних податкових
адміністрацій. Велика методична й інформаційна допомога при їх
підготовці була надана з боку міжнародних фінансових організацій, що
дозволило використати світовий досвід розвитку податкової служби.

У даний час зазначені функції повністю або частково виконуються
спеціалістами державних податкових інспекцій. Автоматизація цих функцій
надасть змогу звільнити спеціалістів від рутинної роботи й використати
їх на складніших ділянках роботи податкової інспекції (планування і
здійснення документальних перевірок, ліквідація недоїмки, роз’яснювальна
робота з платниками податків тощо).

Оскільки у діючій системі податкових органів країни передбачені
додаткові рівні системи управління (міський, окружний) і значна
кількість обласних податкових адміністрацій частково виконують функції
районних державних податкових інспекцій (займаються нарахуванням і
стягненням податків з платників), то вдосконалення податкової системи
дозволить забезпечити необхідну інтеграцію функцій районного й обласного
рівнів.

На підставі досвіду практичної роботи районних податкових органів можна
виділити ряд функцій, які за своєю природою невластиві системі
нарахування і стягнення податків, зокрема: ведення Державного реєстру
підприємств; контроль за використанням ЕККА в торгівлі; розподіл
податкових надходжень щодо бюджетів; забезпечення статистичної звітності
у галузевому розрізі й за статтями бюджету; боротьба з контрабандою;
повернення кредитів; викриття нелегального виробництва спиртних напоїв;
контроль за формуванням цін; контроль за реєстрацією юридичних осіб
(визнання реєстрації недійсною); контроль за порушенням валютного
законодавства; надання консультацій із питань, що виходять за межі
податкової системи (бухгалтерський облік тощо). 

Державні податкові інспекції вимушені виконувати зазначені функції поряд
з основною роботою – забезпеченням нарахувань і стягнень податків, що є
значним додатковим навантаженням на персонал. При підготовці пропозицій
із удосконалення податкового законодавства й інших нормативно-правових
документів необхідно передбачити поступове скорочення подібних функцій. 

Діяльність працівників податкової служби пов’язана із взаємостосунками з
людьми – представниками різноманітних організацій-платників податків. У
психологічній площині ці взаємостосунки відрізняються підвищеною
емоційною напругою ділових партнерів, тому що внутрішньо вони готуються
до протистояння можливим претензіям, потенційній конфліктній ситуації
при здійсненні контролю, оскільки на суб’єктивному рівні контроль
більшістю людей сприймається як прояв недовіри. Отже, для ефективного
виконання своїх посадових обов’язків працівнику податкової служби
необхідно знати психологію поведінки людини в діловій ситуації. Тому
очевидно, що в податкових інспекціях має працювати психолог.

З метою підвищення ефективності зазначених перетворень запропоновані
заходи визначають напрями та межі накресленої модернізації податкових
органів.

Практична реалізація зазначених заходів передбачає необхідне технічне
забезпечення державних податкових органів, упровадження сучасних засобів
захисту інформації, розвиток системи телекомунікацій, правове
забезпечення передачі інформації на машинних носіях і каналами зв’язку.
Уся сукупність даних проблем може бути повністю вирішена лише в межах
державного проекту модернізації податкової служби і для цього необхідні
довгострокові та значні обсяги інвестицій. Упровадження проекту включає
розробку типових рішень щодо розв’язання проблем у податкових органах,
де здійснюватиметься експеримент, що в перспективі дозволить забезпечити
планування і цілеспрямоване виділення коштів.

ЛІТЕРАТУРА

Конституція України. – К., 1996.

Закон України “Про державну податкову службу України” // Відомості
Верховної Ради (із змінами та доповненнями, внесеними Законами України
від 7 липня 1992 р. № 2555-ХІІ, 11 липня 1995 р. № 297/95-ВР, 16 травня
1996 р. № 203/96-ВР, 5 лютого 1998 р. № 83/98-ВР). – 1991. – № 6. – С.
37.

Закон України “Про державну службу” // Відомості Верховної Ради (із
змінами згідно із Законами № 282-95-ВР від 11.07.95 та № 358-95-ВР від
05.10.95). – 1993. – № 52. – С. 490.

Закон України “Про систему оподаткування” // Урядовий кур’єр. – 1997. –
20 березня.

Закон України “Про банкрутство” // Відомості Верховної Ради (із змінами
і доповненнями, внесеними Законом України від 30.06.99). – 1992. – № 31.

Указ Президента України “Про затвердження Програми кадрового
забезпечення державної служби та Програми роботи з керівниками державних
підприємств, установ і організацій” від 10.10.95 № 1035/95.

Аверьянов В.Б. Функции и организационная структура органов
государственного управления. – К.: Наукова думка, 1979.

Азаров М.Я., Кольга В.Д., Онищенко В.А. Все про податки. – К.:
“Експерт-Про”, 2000.

Андрушків Б.М., Кузьмін О.Е. Основи менеджменту. – Львів: Світ, 1995.

Асмус В.Ф. Платон. – М., 1969.

Атаев Л.А. Научная организация управленческого труда. – М., 1980.

Афанасьев В.Г. Общество: системность, познание и управление. – М.,
1981. 

Бачило М.Л. Функции органов управления. – М., 1984.

Бизюкова Н.В. Кадры. Подбор и оценка. – М., 1984.

Білоус В.Т. Управління податковою службою в Україні. – Автореф. дис… к.
держ. упр. – К., 1998. – 22 с. 

Вицин С.Е. Определение и обоснование целей в социальном управлении. –
М.: Акад. МВД СССР, 1977.

Вицин С.Е. Методология системного подхода к исследованию и решению
социальных проблем. – М., 1978.

Венделин А.Г. Подготовка и принятие управленческих решений:
Методологический аспект. – М.: Экономика, 1977.

Гега П.Т. Правовий режим оподаткування в Україні. – К.: Юрінком, 1997. 

Голиков В.И. Теория принятия управленческих решений. – К., 1976.

Государственная служба / Под. ред. А.В. Оболонского. – М.: Дело, 1999.

Дерягин И.Я. Право и управление. – М., 1981.

Дубенко С.Д. Державна служба і державні службовці в Україні. – К.:
Видавничий дім “Ін Юре”, 1999.

Евланов Л.Т. Теория и практика принятия решений. – М.: Экономика, 1984.

Жиголов В.Т., Шимановська Л.М. Основи менеджменту і управлінської
діяльності. – К., 1994.

Завадський Й.С. Менеджмент. – К., 1998.

Завгородний В.П. Налоги и налоговый контроль в Украине. – К.: “А.С.К”,
2000.

Иванцевич Дж., Лобанов А.А. Человеческие ресурсы управления. – М.: Дело,
1993.

Киллен К. Вопросы управления: Пер. с анг. – М.: Экономика, 1981.

Коваль Л. Адміністративне право України. – К.: Основи, 1994. 

Похожие записи