Реферат на тему:

Огляд законодавчої та нормативно-довідкової бази, наукової та
навчально-методичної літератури, щодо обліку розрахунків з оплати праці

1. Огляд законодавчої та нормативно-довідкової бази щодо обліку
розрахунків з оплати праці

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні”. Цей закон визначає правові засади регулювання, організації,
ведення бухгалтерського обліку та складання фіз. звітності в Україні.

Закон України “Про оплату праці”. У цьому законі вживається два терміни
– “Оплата праці” і “Заробітна плата”. Заробітна плата – це винагорода
обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором
власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану
ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов
виконавчої роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів
його праці та господарської діяльності підприємства (ст. 1 Закону
України “Про оплату праці”).

Законом України “Про оплату праці” передбачаються дві сфери рулювання
заробітної плати: на державному і договірному рівнях.

Державний рівень заробітної плати полягає у законодавчому регулюванні
оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом
встановлення мінімальної заробітної плати, а також інших державних норм
і гарантій; встановлення умов і розмірів оплати праці керівників
підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників
підприємств, установ і організацій, що фінансують чи датуються з
бюджету, регулювання фондів оплати праці працівників
підприємств-монополістів, а також шляхом встановлення податків на доходи
працівників.

Договірне регулювання оплати праці здійснюється на основі системи
соціально-партнерських угод, які укладаються на державному (Генеральна
угода), галузевому (галузева угода) регіональному (регіональна угода) і
виробничому (колективний договір) рівнях згідно із Законом України “Про
колективні договори і угоди”.

Наказ Міністерства фінансів України та Головного управління Державного
казначейства України від 10 грудня 1999 року № 114 “Про затвердження
Плану розрахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку
застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ.

Цей план рахунків розроблений на підставі міжнародних стандартів
бухгалтерського обліку, призначений для відображення в бухгалтерському
обліку господарських операцій установ і організацій, основна діяльність
яких ведеться за рахунок коштів державних або місцевих бюджетів (надалі
– установи), та операцій з виконанням сільських, селищних і міських
(міст районного підпорядкування) бюджетів.

Закон України “ Про порядок погашення зобов’язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами. Цей закон є спеціальним
законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення
зобов’язань юридичними або фізичними цільовими фондами з податків і
зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних
санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами
у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та
визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” За цим законом
платниками податку є:

резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території
України, так і іноземні доходи;

нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території
України.

Об’єктом оподаткування резидента є:

загальний місячний оподаткований дохід;

чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення
загального річного оподатковуваного доходу на суму оподатковуваного
кредиту такого звітного року.

Доходи з джерелом їх походження в Україні, які підлягають кінцевому
оподаткуванню при їх виплаті;

іноземні доходи.

Об’єктом оподаткування нерезидента є:

загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з
України;

загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з
України;

доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому
оподаткування при їх виплаті.

Загальний річний оподаткований дохід складається з суми загальних
місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних
доходів, одержаних протягом такого звітного року.

До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються:

доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди,
нараховані платнику податку.

Доходи від продажу об’єктів прав інтелектуальної власності; доходи у
вигляді сум авторської винагороди;

Сума пенсійних внесків межах недержавного пенсійного забезпечення
відповідно до закону;

Сума страхових сум або пенсійних виплат;

Частина доходів від операцій з моментом.

Оподатковуваний дохід, не включений до розрахунку загальних
оподатковуваних доходів попередніх податкових періодів та самостійно
виявлений у звітному періоді платником податку;

Дохід отриманий платником податку від його працедавця як додаткове
благо.

Дохід у вигляді неустойки, штрафів або пені, фактично одежних платником
податку як відшкодування матеріальної або немайнової шкоди.

Сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на
відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством
строки.

2. Огляд наукової та навчально-методичної літератури щодо розрахунків з
опати праці.

Основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка
складається з тарифних сіток, тарифних ставок, схем посадових окладів і
тарифно-кваліфікаційних характеристик (довідників).

Тарифна система оплати праці — це сукупність правил, за допомогою яких
забезпечується порівняльна оцінка праці, залежно від кваліфікації, умов
її виконання, відповідальності, галузі та інших факторів, які
характеризують якісну сторону праці.

Тарифна сітка – це шкала, у якій наведені прийняті певною галуззю
кваліфікаційні розряди і відповідні їм тарифні коефіцієнти.

Тарифна ставка – це нормативний розмір оплати праці робітника
відповідного розряду за одиницю часу.

Вона може бути годинною, денною (змінною) місячною. Через тарифну оплату
забезпечується урахування кваліфікації робітника, складності, умов
праці.

Схема посадових окладів розробляється кожним підприємством самостійно, У
ній визначаються посаду, які можуть займати службовці, спеціалісти,
керівні працівники і відповідні цим посадам розміри окладів.

Тарифно-кваліфікаційні характеристики використовують для від їх
складності та кваліфікації за розрядами тарифної сітки. Довідник містить
кваліфікаційні характеристики робітників за відповідними розрядами. Це
перелік основних професій і спеціальностей робітників галузі; опис
найбільш розповсюджених типових робіт, що відповідають будь-якому
розряду кожної спеціальності, а також вимоги до знань робітника
відповідної професії і кваліфікації.

Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому
вираженні, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган
виплачує працівнику за виконану роботу.

Витрати на оплату праці складаються з: основної заробітної плати,
додаткової заробітної плати й інших заохочувальних та компенсаційних
виплат.

Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу згідно з
встановленими нормами праці (норм часу, обслуговування, посадових
обов’язків). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) для
працівників і посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата — це винагорода за роботу, виконану понад
встановлених норм, за трудові успіхи та винахідництво й особливі умови
праці. Вона складається з доплат, надбавок, гарантійних і компенсаційних
виплат, передбачених чинним законодавством, премій, пов’язаних з
виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних і компенсаційних виплат належать виплати у формі
винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами
та положеннями, компенсаційні й інші грошові та матеріальні виплати, які
не передбачені актами чинного законодавства або здійснюються понад
встановлених зазначеними актами норм.

Система оплати праці — це сукупність правил, які визначають
співвідношення між мірою праці та мірою винагороди працівників.

Погодинна форма оплати праці — це оплата праці, яка залежить від
кількості відпрацьованих годин і тарифної ставки (окладу) за одну
годину.

Погодинно-преміальна система оплати праці — це різновид погодинної
оплати праці, при якій понад заробітної плати, належної за фактично
відпрацьований час, сплачується преміальна винагорода за досягнення
високих кількісних і якісних показників.

Трудові відносини на підприємстві між власником (роботодавцем) і
працівником регулюються, крім нормативних і законодавчих актів, ще й за
допомогою трудових договорів і угод, види яких наведено нижче (див. рис.
1.1).

Рис 1.1. Види трудових і цивільно-правових договорів

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), яка
включена до штату підприємства, для виконання певної роботи (функцій) за
конкретною кваліфікацією, професією, посадою; працівнику гарантується
заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги,
компенсації; працівник підпорядковується правилам внутрішнього трудового
розпорядку тощо.

За цивільно-правовим договором, зокрема, за трудовою угодою, оплачується
не процес праці, а його результат. Він визначається після закінчення
роботи й оформлюється актами приймання-здачі виконаних робіт (наданих
послуг), на підставі яких здійснюється їх оплата, та інше.

Джерелом оплати праці для бюджетних установ є:

* кошти, що виділяються з відповідних бюджетів;

* частина доходу, отриманого в результаті господарської діяльності;

* інші джерела.

У кошторисі за загальним і спеціальним фондом передбачаються видатки на
оплату праці працівників бюджетних установ з нарахуванням внесків до
соціальних фондів на заробітну плату (коди видатків за економічною
класифікацією — 1110-1120), які складають значну частину всіх видатків
установи.

При формуванні кошторису обов’язково повинна виконуватися вимога щодо
першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці
з нарахуваннями на неї. Фонд оплати праці формується відповідно до
затвердженого у встановленому порядку штатного розпису. Для закладів
освіти, наприклад, штатні розписи затверджуються керівником відповідної
вищої організації. Виняток становлять заклади освіти, що мають статус
національних, яким призначення встановлюються безпосередньо в державному
бюджеті, — їх кошториси та штатні розписи затверджуються керівниками
таких закладів у межах доведених Міністерством фінансів України обсягів
бюджетних асигнувань і середньорічної чисельності ставок.

При формуванні спеціального фонду кошторису видатки на заробітну плату
за рахунок спеціальних коштів розраховуються залежно від обсягу
діяльності, що здійснюється за рахунок цих коштів, з урахуванням норм,
що використовуються установами аналогічного профілю (наприклад, якщо
працівникові згідно із штатним розписом установлений посадовий оклад 300
грн. із загального фонду, то за рахунок спеціальних коштів йому буде
встановлено оклад у тому ж розмірі). Бюджетна установа, яка здійснює
госпрозрахункову діяльність, разом з кошторисом затверджує свій штатний
розпис, до якого включає структурні підрозділи, які утримуються за
рахунок коштів спеціального фонду.

Заробітна плата працівників бюджетних установ складається
з посадового окладу (встановленої ставки заробітної плати), премій,
доплат за суміщення професій і надбавок в межах вставленого в установі
фонду оплати праці. При погодинній оплаті праці працівників, зайнятих в
усіх галузях народного господарства, за проведення навчальних занять
заробітна плата розраховується, виходячи з фактично відпрацьованого часу
з урахуванням ставки погодинної оплати праці.

Правильність і точність розрахунків з персоналом з оплати праці залежить
від якогось оформлення невинних документів з обліку:

особових складу працівника;

використаного часу;

обсягу виконаних робіт.

Облік особового складу працівників здійснює відділ кадрів, де ведеться:

книга наказів (розпоряджень) про прийняття, переведення та звільнення з
роботи;

книга обліку руху трудових книжок та вкладишів до них;

прибутково-видаткова книга обліку бланків трудових книжок та вкладишів
до них;

особові листки та картки;

книга протоколів загальних зборів трудового колективу.

Робота у вихідний день компенсується працівнику наданням
іншого дня відпочинку або за угодою сторін у грошовій формі. Робота у
вихідні та святкові дні оплачується не менше, ніж в подвійному розмірі:

працівникам, праця яких оплачується за годинними (денними) ставками,

в розмірі не менше подвійної годинної (денної) ставки;

працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі не менше однієї
годинної (денної) ставки окладу, якщо робота проводилася в межах
місячної норми робочого часу, і в розмірі не менше подвійної годинної
(денної) ставки понад окладу, якщо робота проводилася більше місячної
норми.

Існують певні виплати за заробітною платою працівників підприємства, що
не включаються до фонду оплати праці (див. рис. 1.2).

Рис 1.2. Виплати, які не включаються до фонду оплати праці.

Підставою для призначення допомоги у зв’язку з тимчасовою
непрацездатністю є виданий у встановленому порядку лікарняний лист (лист
непрацездатності). Інші документи не можуть бути підставою для
призначення допомоги цього виду. Допомога у зв’язку з тимчасовою
непрацездатністю призначається у наступних випадках:

* при захворюванні (травмі), пов’язаному з втратою працездатності;

* при санаторно-курортному лікуванні;

* при хворобі члена сім’ї у випадку необхідності догляду за ним;

* при карантині;

* при тимчасовому переведенні на іншу роботу у зв’язку
із захворюванням туберкульозом або професійним захворюванням;

* при протезуванні із перебуванням у стаціонарі
протезно-ортопедичного підприємства.

Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю обчислюється, виходячи
із загального стажу роботи працівника в розмірах, які визначаються
залежно від загального трудового стажу працівника (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Розміри допомоги із тимчасової непрацездатності залежно від
загального стажу працівника

Сума допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю визначається
шляхом множення середньоденної заробітної плати за попередні шість
місяців (або фактично відпрацьований час) на кількість робочих днів, а у
тіпалках, передбачених законодавством, — на число календарних днів,
пропущених у період непрацездатності, та на відсоток, визначений на
підставі загального трудового стажу працівника.

Існують наступні види відрахувань з суми фактичних витрат на оплату
праці найманих працівників (рис. 1.4).

Рис. 1.4. Види відрахувань від заробітної плати.

З оплати праці членів трудового колективу й осіб, які працюють на
підприємстві, а також за трудовими угодами, договорами підряду, за
сумісництвом, за виконання разових і випадкових робіт, відбуваються
різні утримання. За своїм характером вони поділяються на 2 групи:
обов’язкові та утримання за ініціативою підприємства.

Обов’язкові утримання включають податок з доходів фізичних осіб,
утримання внесків до Пенсійного фонду, утримання внесків на соціальне
страхування з тимчасової втрати працездатності, утримання внесків на
соціальне страхування на випадок безробіття, утримання за виконавчими
листами та приписами нотаріальних контор на користь юридичних і фізичних
осіб тощо.

До утримань за ініціативою підприємства відносяться: суми, утримані з
членів трудового колективу за заподіяну матеріальну шкоду, допущений
брак, своєчасно неповернуті суми, одержані у підзвіт, безвідсоткові
позики, видані членам трудового колективу, за формений одяг.

Відповідно до чинного законодавства утримання податку з доходів фізичних
осіб здійснюється в розмірі 13 %; утримання до Пенсійного фонду з
нарахованої заробітної плати здійснюються у розмірі: 1 %, якщо загальна
сума нарахованої заробітної плати складає до 150 грн.; 2 %, якщо сума
заробітної плати більше 150грн.; утримання на соціальне страхування у
зв’язку з тимчасовою втратою працездатності становлять 0,5 % від
нарахованої заробітної плати; утримання на обов’язкове соціальне
страхування на випадок безробіття становить 0,5 % від нарахованої суми
заробітної плати.

Кожен громадянин України, який перебуває у трудових відносинах з
підприємствами, організаціями, установами, має право на відпустку.

Відпустка — це тимчасове звільнення від роботи для відпочинку. Право на
відпустку не залежить від місця роботи, форми власності підприємства,
посади, системи оплати праці, тривалості та періодичності робочого часу,
терміну трудового договору.

Законом України «Про відпустки» встановлено такі види відпусток (див.
рис. 1.5).

Рис. 1.5. Класифікація відпусток.

Порядок розрахунку суми відпускних. Обчислення суми відпускних
здійснюється в такому порядку:

* розраховується середньоденна заробітна плата;

* встановлюється тривалість відпустки в календарних днях;

* обчислюється сума відпускних.

Порядок обчислення середньоденної заробітної плати наступний:

Середньоденна

заробітна плата

= заробіток за останні 12 місяців перед наданням
відпустки або за менший фактично відпрацьований період

х кількість календарних

днів відпустки

відповідна кількість календарних днів року або меншого
відпрацьованого періоду (за винятком 10 святкових і неробочих днів,
встановлених законодавством)

До святкових і неробочих днів відносяться: 1 січня — Новий рік, 7 січня
— Різдво Христове. 8 березня — Міжнародний жіночий день, один день —
Великдень, 1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих, 9
травня — День Перемоги, один день — Трійця, 28 червня — День Конституції
України, 24 серпня — День незалежності України.

На кожного працівника у відділі кадрів відкривається особова картка, в
якій зазначаються необхідні анкетні дані про працівника та всі зміни,
які відбуваються v його роботі.

Всі працівники, які працюють в установі, повинні мати трудові книжки.
Трудова книжка зберігається на основному місці роботи.

В кожній установі незалежно від режиму роботи повинен бути організований
табельний облік робочого часу.

Табель — це первинний документ з обліку відпрацьованого часу.

Він складається в одному примірнику табельником, майстром або іншими
особами, яким доручено вести табельний облік, і подається до бухгалтерії
у встановлені на підприємстві терміни.

Для виплати заробітної плати оформлюються видаткові касові ордери,
розрахунково-платіжні відомості або платіжні відомості.

Узагальнення інформації про розрахунки з персоналом з оплати праці (за
всіма видами заробітної плати, премій. Допомоги тощо), а також про не
одержану персоналом у встановлений термін суму заборгованості з оплати
праці (розрахунки з депонентами) ведеться на рахунку 66 “Розрахунки з
оплати праці”, який має субрахунки.

661 “Розрахунки за заробітною платою”.

663 “розрахунки з депонентами”

Трудові

договори

Трудові

договори

Строкові

Безстрокові

Трудовий контракт

Договір підряду

Трудова угода

Договір доручення

Авторський договір

предмет: виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією,
посадою

предмет: певний результат роботи

Види договорів

Регулюються Кодексом законів про працю

Види відпусток

Щорічні

Додаткові у зв’язку з навчанням

Творча

Соціальні відпустки

Без збереження заробітної плати

Основна

Додаткова за роботу в шкідливих і важких умовах праці

Додаткова за особливий характер праці

Інші додаткові відпустки

У зв’язку з вагітністю та пологами

По догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

Додаткова для працівників, які мають дітей

Інші види соціальних відпусток

Виплати, що не включаються до фонду оплати праці

Допомоги у зв’яжу з тимчасовою непрацездатністю, з вагітністю та
пологами, одноразова допомога при народженні дитини, із догляду за
дитиною до встановленого законодавством cтpумy, грошові виплати матерям,
що доглядають трьох і більше дітей віком до 16-тн років, допомога на
дітей віком до 16 років(учням-до 18 років)

Суми вихідної допомоги

Одноразові допомоги та добові, які виплачуються при переведенні,
прийманні та направленні на роботу й іншу місцевість, витрати на
відрядження

Надбавки за пересувний, роз’їзний характер робіт для працівників
безпосередньо зайнятих у будівництві, реконструкції та капітальному
ремонті

Суми виплат щорічної ш щомісячної компенсації сім’ям на дітей, які
потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи

Щорічна допомога на оздоровлення дітей, вартість подарунків дітям до
свят тощо

Витрати на підготовку та перепідготовку кадрів

Компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного
інструменту й особистою транспорту

Компенсації працівникам втрати частий заробітної плати у зв’язку із
затримкою строків її виплати

Суми матеріальної допомоги на поховання

Доходи працівників (дивіденди, висотки)

Інші види виплат, передбачені законодавством

60% середньої заробітної плати (доходи)

Працівники з трудовим стажем

80% середньої заробітної плати (доходи)

100% середньої заробітної плати (доходи)

Працівники з трудовим стажем від 5 до 8 років

Працівники за дотримання таких умов

Трудове каліцтво або травма визначають виробничими, якщо працівник
отримав їх:

— дорогою на роботу або з роботи (протягом однієї години до початку
роботи або після її закінчення);

— під час роботи на території підприємства або біля підприємства;

— під час відрядження;

— при виконанні держобов’язків;

— при виконані обов’язку громадянина з порятунку людського життя;

— під час охорони державної, суспільної, колективної або приватної
власності громадян і правопорядку.

а) трудовий стаж понад 8 років;

б) тимчасова непрацездатність настала через трудове каліцтво або
професійне захворювання;

в) при утриманні 3-х або більше дітей до 16 років (учнів до 18 років);

г) тимчасова непрацездатність настала внаслідок поранення. Контузії,
каліцтва або захворювання, отриманого під час виконання військового
обов’язку;

д) перенесена променева хвороба, викликана Чорнобильською катастрофою, а
також участь у ліквідації на ЧАЕС у 1986-1989 рр. тощо.

Відрахування від заробітної плати

Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування

Внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з
тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням
і похованням

Внесок на загальнообов’язкове державне страхування на випадок безробіття

Внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності (залежно від класу професійного ризику
виробництва)

Похожие записи