Реферат на тему:

Оформлення результатів ревізії фінансово-господарської діяльності
підприємства

1. Порядок узагальнення і методика оформлення акта ревізії

Однією із важливих процедур ревізії є узагальнення і систематизація
результатів контролю, необхідних для складання акта ревізії
фінансово-господарської діяльності підприємства. Зокрема, складаються
відомості вибіркової інвентаризації, порівняльні відомості за
результатами інвентаризації, акти інвентаризації коштів у касі, часткові
акти ревізії. Однорідні недоліки, що виявлені під час ревізії,
узагальнюються в таблицях, схемах, відомостях і інших документах.
Результати контролю можуть оформлятись групувальними відомостями
виявлених під час ревізії недоліків. Це групування недоліків у
діяльності підприємства за мірою їх виявлення ревізорами відображається
в групувальному журналі ревізора (групувальній відомості виявлених під
час ревізії недоліків і порушень). Відповідно до структури акта ревізії
фінансово-господарської діяльності у групувальному журналі ревізора
(групувальній відомості виявлених недоліків і порушень) для кожного
розділу акта ревізії відводиться декілька сторінок, на яких ревізор
відображає згруповані за однорідними ознаками недоліки і порушення.

Для доброякісного оформлення матеріалів ревізії фінансово-господарської
діяльності підприємства велике значення має правильна систематизація її
матеріалів. Тому перед складанням акта ревізії ревізуючі накоплюють
необхідний матеріал і систематизують його в певній послідовності. Така
систематизація виявлених порушень групується в зазначених журналах або
відомостях, які прикладають до акта ревізії. В акті ревізії зазначається
зміст виявлених недоліків і порушень із посиланням на відповідні додатки
(відомості, акти, розрахунки тощо).

Неістотні порушення заносять в акт ревізії у стисній формі, і за ними на
місцях приймаються міри щодо усунення.

На основі журналів або відомостей порушень, актів, розрахунків та інших
результатів ревізор складає акт ревізії фінансово-господарської
діяльності підприємства. Згруповані за видами найбільш істотні порушення
законності і доцільності господарських операцій і факти зловживань
записують в акти ревізії ґрунтовно, точно й об’єктивно.

Метою систематизації є групування конфліктних ситуацій, які викликали
порушеннями фінансово-господарської дисципліни, за їх однорідністю. Це
дає можливість систематизувати виявлені факти, що свідчать про порушення
законоположень, чи недоліки в діяльності підприємства, а також окремих
посадових осіб. Кожне порушення, записане в акті ревізії, обґрунтовують
посиланнями на документи і бухгалтерські записи та підтверджують
відомостями порушень, актами, розрахунками, завіреними копіями,
поясненнями посадових осіб. За кожним випадком порушень, відображеним в
акті, дають документально обґрунтовані, чіткі й влучні відповіді на такі
питання: ким і що порушено (сутність, зміст порушення чи зловживання);
як порушено (способи, шляхи відхилення від встановлених правил чи
законів); чим викликане порушення (причини, умови, мета) та які наслідки
їх (розміри нанесеного збитку). Ревізор не має права підміняти слідчі
органи чи кваліфікувати злочин. Тому в акті ревізії не повинні міститися
терміни, які носять характер юридичної кваліфікації, наприклад:
присвоїв, халатність, розтратник. Такі записи, що наперед визначають
оцінку виявлених фактів, створюють негативні взаємовідносини між
ревізором і посадовими робітниками організацій (підприємств), що
ревізуються.

Ревізор документально обґрунтовує відмічені в актах нестачі, порушення і
зловживання, розкриває їх причини і приймає міри щодо відшкодування
матеріального збитку.

Добре опрацьований і всебічно перевірений матеріал у процесі ревізії
дозволяє уникнути будь-яких несподіванок і заперечення посадових осіб
організації чи підприємства, що ревізується. Всі факти в акті ревізії
заносять після детальної перевірки й уточнення з відповідними посадовими
особами і працівниками бухгалтерської служби. Це полегшує опрацювання
ревізійних матеріалів і складання акта ревізії.

Акт ревізії фінансово-господарської діяльності підприємств складається
із вступної частини і результативної. Орієнтовна схема вступної частини
акта ревізії наведена нижче в додатку 1. У вступній частині акта
вказують найменування і підпорядкованість підприємства, що ревізується,
склад ревізійної групи, на основі якого документа проведена ревізія, за
який період, прізвище та ініціали керівників підприємства, головного
бухгалтера і час їх роботи, які ділянки діяльності підприємства
піддавались суцільній перевірці і які – вибірковій, об’єм і перелік
питань, які підлягали ревізії тощо.

У результативній частині в розрізі структури акта ревізії розкривається
зміст порушень і недоліків у роботі підприємства, що ревізується, і його
окремих ділянок. Кожний факт порушення необхідно підтвердити первинними
документами, машинограмами, таблицями, розрахунками тощо.

Зміст акта ревізії визначено Інструкцією про порядок проведення ревізії
і перевірок державною контрольно-ревізійною службою в Україні. Зміст
виявлених ревізією порушень і недоліків після вступної частини акта може
відображатись у таких розділах акта ревізії:

1. Ревізія операцій, пов’язаних із використанням і збереженням основних
фондів.

2. Ревізія операцій з товарно-матеріальними цінностями.

3. Ревізія коштів, касових і розрахункових операцій.

4. Ревізія операцій з виробництва та реалізації продукції.

5. Ревізія витрат на виробництво та калькулювання собівартості
продукції.

6. Ревізія використання трудових ресурсів і фонду оплати праці.

7. Ревізія капіталу, резервів і фінансового стану.

8. Ревізія результатів фінансово-господарської діяльності.

9. Перевірка стану бухгалтерського обліку, звітності і
внутрішньогосподарського контролю.

Залежно від галузі діяльності підприємства може визначитись і інша
структура акта ревізії.

Перевіривши усі перераховані документи за формою і змістом, розглянувши
пояснення осіб, відповідальних за виробничу і фінансово-господарську
діяльність підприємства, а також матеріально відповідальних осіб,
ревізія виявила недоліки і порушення законодавства і нормативних
документів, які викладено у відповідних розділах акта комплексної
ревізії.

Додаток 1

Орієнтовна схема вступної частини акта комплексної ревізії

А К Т

комплексної ревізії виробничої і фінансово-господарської діяльності

________________________________________________________________

(назва підприємства)

Місто_____________________“______”_____________200_ р.

Ревізійною бригадою у складі_______________________________________

________________________________________________________________

(прізвища, ініціали керівника і членів ревізійної бригади)

проведено комплексну ревізію виробничої і фінансово-господарської
діяльності 

_________________________________________________________

(назва підприємства)

за період з “______”____________200_ р. по “____”_____________200_ р.

ПІДСТАВИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ РЕВІЗІЇ

Наказ, виданий_____________ від “____”____________________200_ р.

№_______та програма проведення ревізії, затверджена _________________

(ким, коли)

Особи, відповідальні за виробничу і фінансово-господарську діяльність
підприємства

Директор (керівник) підприємства __________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

з “____”________________200__ р. до “____”________________200__ р.

Головний бухгалтер ______________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

з “____”_____________200_ р. по “____”_____________________200__ р.

Ревізія проводилась за участю осіб, відповідальних за виробничу і
фінансово-господарську діяльність підприємства.

Ревізію розпочато “_____”______________________200__ р.

Ревізію закінчено “_____”_______________________200_ р.

Перелік перевірених ревізією документів:

1. Суцільній перевірці підлягали господарські операції__________________

________________________________________________________________

(з оформлення яких господарських операцій або процесів і за який період)

2. Вибірковим способом перевірено__________________________________

________________________________________________________________

(які господарські операції або процеси і за який період)

3. Облікові аналітичні реєстри і реєстри перевірені
суцільно_____________

________________________________________________________________

4. Вибірковим способом перевірено аналітичні реєстри_________________

________________________________________________________________

(найменування і за який період)

5. Реєстри синтетичного обліку – журнали-ордери, машинограми, Головна
книга, а також форми поточної і річної звітності, перевірені за звітними
періодами.

Для підтвердження виявлених зловживань і порушень ревізор повинен
прикласти до акта ревізії перевірені ним і завірені підприємством, що
ревізуються, копії виписки із оригіналу документа, оригінали документів
або підписані посадовими особами підприємства довідки, що складені на
основі наявних документів.

Акт ревізії підписує керівник ревізійної групи (ревізор), керівник і
головний бухгалтер підприємства, що перевіряється. При наявності
заперечень чи зауважень до акта ревізії керівник і головний бухгалтер та
інші особи, що підписують акт, роблять про це застереження і не пізніше
п’яти днів з дня підписання акта подають письмові пояснення. У тих
випадках, коли на окремих об’єктах, що контролюються, у філіалах, а
також окремих ділянках підприємства складені проміжні акти, то такі акти
підписуються ревізуючими і посадовими особами цих об’єктів, що
відповідають за господарські операції.

До підписування актів документальної ревізії можуть бути залучені також
керівники і головні бухгалтери, які раніше працювали на підприємстві, що
ревізується, до періоду роботи яких належать виявлені порушення чи
зловживання.

Крім керівника і головного бухгалтера підприємства, письмові пояснення
дають також інші посадові чи матеріально відповідальні особи, які винні
в порушеннях, зловживаннях, крадіжках, виявлених у ході ревізії.

Пояснення чи заперечення повинні бути детально перевірені членами
ревізійної бригади, а за ними подані мотивовані письмові заключення.

Якщо в ході проведення ревізії підприємства будуть виявлені великі
крадіжки, зловживання чи порушення, то ці підприємства підлягають
суцільній перевірці і щодо них складають окремі часткові проміжні акти
(додаток 2) з отриманими від посадових і винних осіб письмовими
поясненнями. Такі акти підписуються членами ревізійної бригади, які
брали участь у ревізії даної ділянки діяльності підприємства, і
посадовими особами, які відповідають за збереження грошових засобів і
товарно-матеріальних цінностей. Ці акти прикладають до основного акта
комплексної ревізії, а факти проміжних актів включаються до основного
акта, де коротко вказується сутність порушень чи крадіжок.

В акт ревізії повинні включатись тільки перевірені дані і факти, які
витікають із документів і матеріалів підприємства, що ревізується, із
зустрічних перевірок і перевірок фактичного змісту операцій, контрольних
обмірів виконаних робіт, інвентаризацій засобів підприємства та із
заключень спеціальних експертиз і перевірок тощо.

При складанні акта ревізії необхідно дотримуватись об’єктивності,
ясності, точності опису змісту виявлених фактів і даних, лаконічності. У
ньому повинні відображатись основні питання, які мають принципове
значення для підприємства, і фіксуватись тільки суттєві недоліки і
порушення, на основі яких будуть будуватися висновки та пропозиції за
результатами ревізії. Виявлені факти однорідних масових порушень,
малоістотні факти попередньо групують і систематизують в окремих
накопичувальних відомостях (журналах ревізії).

У відомості порушень (журналах ревізії) зазначається: період, що
перевіряється; дата і номер документа; дата і номер реєстру, в якому
була зроблено бухгалтерський запис; зміст порушення чи зловживання;
найменування законоположення, наказу, правила, постанови і рішення уряду
і вищих директивних органів; прізвище, ініціали і посади винних осіб
(які здійснили і дозволили господарську операцію); сума порушення і
збитки. Відомість підписується ревізуючим, керівником і головним
бухгалтером підприємства, що ревізується.

Не допускається включення в акт ревізії особистих поглядів, думок,
суб’єктивної оцінки дій керівних і посадових осіб. Акт ревізії не
повинен містити такі формулювання: “бездіяльність”, “безгосподарність”,
“головотяпство”, “розкрадач коштів”, “присвоєння державного майна“,
“антидержавна практика” тощо.

Акт ревізії не потрібно загромаджувати описом структури підприємства, що
ревізується. В акті ревізії не потрібно наводити планові і звітні дані,
які мають місце в періодичній і річній звітності.

Керівник ревізійної бригади доповідає окремо керівництву, яке призначало
ревізію, про передовий досвід роботи, що виявлений у ході ревізії і
потребує розповсюдження на інші підприємства.

Матеріали кожної ревізії після її завершення передаються ревізуючими або
їх групою керівнику відповідного підрозділу контрольно-ревізійної
служби.

Додаток до акта ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства

С Х Е М А

часткового акта ревізії

А К Т

Ревізії___________________________________________________________

(назва об’єкта інвентаризації)

____________________________ ______________________________

(місце складання) (дата складання)

На підставі наказу (розпорядження)

______________№_________від “____”_______________________200__ р.

ревізор____________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

за участю __________________________________________________

(посада, прізвище, ім’я, по батькові)

і в присутності відповідального за збереження цінностей________________

________________________________________________________________

(посада, прізвище, ім’я, по батькові)

провів ревізію____________________________________________________

(зазначається вид цінностей та об’єкти інвентаризації)

за період з ”____”_______________200_ р. до “____”_____________200_ р.

Під час ревізії здійснювалась фактична перевірка (інвентаризація)
цінностей станом на “ _____”___________200_ р., а також перевірка
документів і бухгалтерських записів за надходженням та вибуттям
__________________

(назва цінностей)

(при ревізії товарно-матеріальних цінностей зазначається, що
здійснювалась взаємозвірка розрахунків із постачальниками).

Ревізією встановлено:

№ п/п Зміст записів Надходження Вибуття

1. Залишок згідно з описом або актом на початок періоду, що
ревізується, тобто на “ ____”___________200_ р. 76,12  

2. Надійшло і вибуло

________________________________

(вид цінностей)

за даними бухгалтерського обліку за період, що ревізується, тобто

з _________________200_ р. до 24540,50 24547,02

ВИПРАВНІ ЗАПИСИ

№ п/п Зміст записів Надходження Вибуття

3. Необхідно збільшити надходження

__________________________________

(вид цінностей)

__________________________________

(зазначається підстава і сутність порушення)

__________________________________

якщо порушень багато, то робиться посилання на додатки
_________________________________    

4. 4. Потрібно збільшити видатки _______

__________________________________

(вид цінностей)

__________________________________

(зазначається підстава і сутність порушення)    

5. З урахуванням зазначених виправлених записів повинно
бути________________

_________________________________

(вид цінностей)

у залишку на “___”____________200_ р. 129,60  

6. При перевірці фактичної наявності

__________________________________

(вид цінностей)

на “_____”__________200__ р. виявилось (згідно з актом або описом
перевірки цінностей від “___”___________200_ р. 24,00  

7. Результати ревізії: (зазначається, наприклад , нестача – сто п’ять
гривень)    

Ревізією також встановлено (після табличної частини акта, де зазначені
результати інвентаризації цінностей з урахуванням виправних записів,
зазначаються додаткові дані, що характеризують обставини виникнення
нестач і конкретних винних).

Додатки: 1.___________________________________

2.___________________________________

3.___________________________________

Акт підписали: Ревізор____________________________________________

Головний бухгалтер_________________________________

Матеріально відповідальна особа______________________

Другий екземпляр відповідно оформленого акта ревізії передається
керівником ревізійної групи керівнику підприємства, що ревізується, під
розписку на першому екземплярі акта ревізії. Якщо акт ревізії підлягає
передачі судово-слідчим органам, то один екземпляр (третій) передається
в ці органи.

2. Висновки за матеріалами ревізії і прийняття заходів щодо усунення
виявлених ревізією порушень і недоліків

Одним із важливих етапів ревізії є складання висновків про роботу
підприємства, а також розробка заходів, направлених на усунення
недоліків у його роботі, та організація контролю за виконанням прийнятих
рішень.

У висновках дається коротка оцінка встановлених фактів і порушень.
Висновки за підсумками ревізії не повинні переказувати зміст акта
ревізії, а покликані давати характеристику стану роботи підприємства, що
обревізоване. Оцінка недоліків повинна бути об’єктивною, необхідно
вказати розміри матеріального збитку, втрат і безгосподарських витрат. У
висновках наводять найважливіші факти і положення із акта ревізії.
Висновки повинні розкривати причини порушень і зловживань.

Пропозиції за актом ревізії повинні бути направлені на усунення
виявлених порушень і недоліків, покращання роботи підприємства,
забезпечення збереження цінностей; відрізнятися стислістю та
конкретністю.

У пропозиціях необхідно викласти практичні заходи щодо усунення
недоліків і порушень, попередження можливості їх повторення. За кожним
пунктом потрібно вказувати, що необхідно зробити для усунення недоліків,
конкретні терміни і відповідальних осіб за виконання цих пропозицій. У
пропозиціях не повинно бути загальних фраз, а важливо викласти, що
необхідно зробити для попередження порушень, покращання господарської
діяльності і збереження товарно-матеріальних і грошових цінностей. Щоб
уникнути дублювання в оформленні ревізійних матеріалів, висновки і
пропозиції подають у формі проектів наказу за результатами ревізії.

Керівник відповідного підрозділу контрольно-ревізійної служби повинен
забезпечити належний контроль за виконанням прийнятих рішень. Керівники
підприємств, що обревізовані, зобов’язані у встановлений термін
представити звіти про результати здійснених ними заходів щодо усунення
виявлених ревізією порушень і недоліків, про що в журналі обліку
проведених ревізій контрольно-ревізійного управління (відділу) робиться
відмітка. Найбільш дієвим способом контролю за виконанням рішень за
результатами ревізії є їх перевірка безпосередньо на об’єктах ревізії. У
цьому випадку ревізор або другий спеціаліст (представник ревізуючого
органу) складає на об’єкті ревізії акт про виконання рішення за
результатами ревізії. У випадку невиконання рішень ревізуючий орган
приймає відповідні заходи, щоб забезпечити виконання даного рішення.

Якщо є підстава для притягнення винних осіб до кримінальної
відповідальності, то матеріали ревізії передаються слідчим органам.
Передачу матеріалів слідчим органам може проводити в необхідних випадках
безпосередньо керівник ревізійної групи, який проводив ревізію.

Матеріали, що передаються до судово-слідчих органів, повинні містити:
заяву (лист), де повинно бути викладено, в чому полягає суть
зловживання, які закони порушені, розмір нанесеного державі збитку,
винні особи; акт ревізії, підписаний необхідними особами; оригінали
документів чи копії документів, що підтверджують факти виявлених
зловживань; пояснення тих осіб, діяльність яких ревізують, а також інших
осіб, чиї свідчення мають значення для перевірки обставин здійснення
зловживань; заключення ревізуючих за цими поясненнями.

При передачі матеріалів ревізії судово-слідчим органам у справах
контрольно-ревізійного органу повинні бути залишені: копія акта ревізії;
копія пояснень посадових осіб обревізованої організації, винних у
встановлених ревізією порушеннях і зловживаннях; копії основних
документів, які підтверджують вказані в акті зловживання і порушення;
документ, що підтверджує передачу матеріалів слідчим органам.

При передачі матеріалів судово-слідчим органам для притягнення винних до
відповідальності перед слідчими органами одночасно ставиться питання про
прийняття заходів щодо забезпечення громадянських позовів, а керівнику
підприємства, що ревізується, пропонується пред’явити до винних осіб
громадянські позови про відшкодування нанесеного збитку.

Якщо нанесено матеріальний збиток, але винні особи не притягуються до
кримінальної відповідальності, чи кримінальну справу припинено,
необхідно запропонувати керівнику підприємства, що ревізується,
пред’явити громадянські позови до осіб, винних у нанесенні матеріального
збитку.

Контрольно-ревізійні органи повинні встановлювати ділові контакти з
органами слідства при розслідуванні ними справ за матеріалами ревізії.
Відмова про порушення кримінальної справи чи постанова слідчих органів
про припинення кримінальної справи, порушеної за матеріалами ревізії,
можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

Контрольно-ревізійні органи повинні здійснювати контроль за
впровадженням у життя заходів щодо усунення виявлених ревізіями
недоліків і порушень та виконанням прийнятих рішень, визначених наказом
(додаток 2).

Додаток 2

Н А К А З

“___”____________200_ р. №_________

Про результати комплексної ревізії виробничої і фінансово-господарської 

діяльності.

________________________________________________________________

(найменування підприємства)

за період з “____”_____________200_ р. до “_____”_____________200_ р.

Проведеною комплексною ревізією виробничої і фінансово-господарської
діяльності________________________________________________________

________________________________________________________________

(найменування проревізованого підприємства)

за період з “____”_____________200_ р. до “____”_______________200_ р.

ревізійною
бригадою________________________________________________________

(найменування органу, що призначив ревізію)

встановлено______________________________________________________

(основні результати ревізії)

На підставі викладеного наказую:

1. Директору_____________________________________________________

(найменування проревізованого підприємства,

________________________________________________________________

прізвище, ім’я, по батькові)

за допущені_____________________________________________________

(зміст порушень, недоліків, за які несе відповідальність керівник
підприємства)

оголосити________________________________________________________

(дисциплінарне стягнення)

2. Заступнику директора __________________________________________

(аналогічно п.1)

3. Головному бухгалтеру___________________________________________

(аналогічно п.1)

4. Начальнику планово-економічного відділу__________________________

(аналогічно п.1)

5. Директору_____________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

для ліквідації недоліків у виробничій і фінансово-господарській
діяльності, виявлених ревізією, і запобігання повторенню їх у
майбутньому вжити заходів.

5.1. Накласти адміністративні стягнення на посадових осіб,
відповідальних за недоліки і порушення у виробничій і
фінансово-господарській діяльності.

5.2. Вжити необхідних заходів щодо відшкодування заподіяного збитку
працівниками підприємства________________________________________

________________________________________________________________

(причини збитку, розмір їх і відповідальні особи)

5.3. Розробити і впровадити в строк до “___”_________________200__ р.

заходи щодо ліквідації недоліків і порушень у виробничій і
фінансово-господарській діяльності і запобігання повторенню їх у
майбутньому.

5.4. Забезпечити виконання заходів, про що доповісти _________________

________________________________________________________________

(посада, прізвище, ініціали)

Керівник органу, який приймає

рішення за результатами ревізії_____________________________________

(ініціали, прізвище)

3. Реалізація результатів ревізій і перевірок, проведених органами
державної контрольно-ревізійної служби

Кваліфіковано провести ревізію, об’єктивно і принципово обґрунтувати
кожний факт, викладений в акті, – важлива і відповідальна частина
ревізійної роботи. Але на цьому ревізія не закінчується. Ревізія
вважається завершеною, коли виявлені порушення усунуто, а
фінансово-господарську діяльність налагоджено таким чином, що забезпечує
виконання завдань, що стоять перед підприємствами, установами й
організаціями, що були перевірені. Крім того, необхідно вжити заходи,
які виключають можливість повторення аналогічних порушень на інших
підприємствах, в установах і організаціях.

При реалізації матеріалів ревізій (перевірок), вжитті заходів за їх
наслідками необхідно керуватись основними нормативними актами,
дотримуватись такого порядку.

Важливе значення має усунення виявлених у ході проведення ревізії
(перевірки) порушень законодавства з фінансових питань. У ході ревізії
(перевірки) необхідно добиватись максимального усунення виявлених
фінансових порушень, недоліків та відшкодування збитків.

При виявленні значних порушень фінансової дисципліни, недостачі коштів,
матеріальних цінностей працівники державної контрольно-ревізійної служби
в ході ревізії, не чекаючи її завершення, складають за такими фактами
проміжний акт, вимагають від посадових осіб необхідні пояснення.
Матеріали ревізій, при необхідності, передаються згідно з описом
правоохоронним органам для проведення розслідування, притягнення винних
осіб до відповідальності, відшкодування збитків, і одночасно перед
керівництвом підприємства (установи, організації), що перевіряється,
ставиться питання щодо усунення виявлених порушень.

При проведенні ревізій і перевірок на підприємствах, в установах і
організаціях необхідно ретельно перевіряти постановку роботи щодо
відшкодування винними особами матеріальних збитків, незалежно від того,
яким чином виявлено ці збитки. Показник відшкодування збитків за рахунок
винних осіб є одним з показників ефективності та якості роботи
контрольно-ревізійного апарату. Контрольно-ревізійний апарат повинен
добиватись максимального відшкодування винними особами нанесених державі
збитків відповідно до чинного законодавства України.

Вилучення ревізорами оригіналів необхідних документів здійснюється у
випадках, якщо їх збереження на об’єкті, що ревізується, не
гарантується, а також у випадках виявлення фіктивних документів,
підробок і фальсифікацій на строк до закінчення ревізії або перевірки. У
справах організації, підприємства, установи залишається акт вилучення та
копії або реєстр вилучених документів, завірені підписами ревізуючого та
головного бухгалтера або іншої відповідальної особи організації, яка
ревізується.

Факти, що викладені в проміжних актах, у скороченій формі включаються до
загального акта ревізії.

Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення
виявлених порушень, ревізуючі готують і за підписом керівника (або його
заступника) відповідного підрозділу контрольно-ревізійної служби
направляють керівництву перевіреного об’єкта, його вищій організації
вимоги щодо усунення виявлених порушень та вжиття заходів щодо повного
відшкодування збитків і притягнення осіб, винних у допущених порушеннях,
до дисциплінарної і матеріальної відповідальності. Загальні підстави й
умови матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну
підприємству, установі, організації, регламентуються статтями 130–138
Кодексу законів про працю України, а дисциплінарної – статтями 139–152
КЗпПУ. При направленні листа до вищої організації, в разі необхідності
вносять пропозиції щодо розриву контрактів із керівниками підвідомчих їм
підприємств і організацій.

У всіх випадках за результатами проведених ревізій (перевірок) у межах
наданих прав контрольно-ревізійні підрозділи оформляють рішення про
застосування фінансових санкцій.

Фінансові санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій, які
здійснюються органами державної контрольно-ревізійної служби України,
застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами, чинними на
день завершення таких ревізій і перевірок.

????¤?¤?$???????E? фінансові санкції, передбачені в підпунктах 3.3.1 і
3.3.2 цієї Інструкції, застосовуються щодо податків, інших платежів, за
якими встановлено обов’язкове подання органам державної податкової
служби податкових декларацій, розрахунків. Рішення про застосування
фінансових санкцій приймається у строк не пізніше десяти днів з дня
складання акта ревізії (перевірки).

Рішення про вилучення і стягнення коштів та застосування фінансових
санкцій за результатами ревізій і перевірок (далі – рішення) приймаються
Головним контрольно-ревізійним управлінням України та
контрольно-ревізійними управліннями в Автономній Республіці Крим,
областях, містах Києві і Севастополі, а також контрольно-ревізійними
підрозділами (відділами і групами) в районах, містах, районах у містах
(надалі контрольно-ревізійні органи), яким надано статус юридичної
особи, за встановленою формою в п’яти примірниках: перший – надається
підприємству, установі, організації та іншим суб’єктам підприємництва, у
яких вилучаються кошти; другий – органам державної податкової служби для
контролю за надходженнями коштів до бюджетів та державних цільових
фондів; третій – органу, якому безпосередньо підпорядковано
підприємство, установа, організація та інший суб’єкт підприємницької
діяльності, для відповідного реагування; четвертий – за необхідністю,
органу статистики для контролю за внесенням відповідних змін до
статистичної звітності. Останній примірник залишається у справах органу
державної контрольно-ревізійної служби, яким прийнято рішення.

Платежі за прийнятими рішеннями перераховуються підприємствами,
установами й організаціями на відповідні розділи і параграфи
класифікації доходів бюджету самостійно у десятиденний термін з дня
прийняття рішення, а при несвоєчасній сплаті зазначені суми стягуються
податковими органами в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Суми відрахувань на позабюджетні рахунки контрольно-ревізійних
підрозділів стягуються органами державної контрольно-ревізійної служби в
порядку, передбаченому чинним законодавством.

Вилученню підлягають визначені на підставі матеріалів ревізій і
перевірок усі суми, незалежно від фінансового стану підприємства,
установи, організації чи іншого суб’єкта підприємницької діяльності.

При поданні позовів до арбітражних судів із метою стягнення належних
бюджету платежів, сум фінансових санкцій, відшкодування збитків
необхідно керуватись такими вимогами.

Статтею 2 Адміністративно-процесуального кодексу України (АПКУ)
визначено, що арбітражний суд порушує справи за позовними заявами, в
тому числі й заявами державних та інших органів, які звертаються до
арбітражного суду у випадках, передбачених законодавчими актами України.

Крім того, цією ж статтею окремо передбачено право органів державної
контрольно-ревізійної служби України звертатися до арбітражних судів із
письмовими заявами про банкрутство.

Отже, у зв’язку із специфікою роботи, у органів державної
контрольно-ревізійної служби може виникнути необхідність звернутися до
арбітражного суду як з майновим – з вимогою відшкодування сум, так і
немайновим – з вимогою визнати договір чи інший акт незаконним –
позовами.

Необхідно звернути увагу на те, що, відповідно до статті 5 АПКУ, спір
може бути передано на вирішення арбітражного суду за умови додержання
сторонами встановленого для даної категорії спорів порядку їх
доарбітражного врегулювання.

Не поширюються вимоги щодо доарбітражного врегулювання господарських
спорів на спори про визнання недійсними договорів та деякі інші
господарські спори.

Звернутися до арбітражного суду з позовною заявою в інтересах держави
може тільки юридична особа. Контрольно-ревізійні відділи (групи), які за
своїм статусом не є юридичними особами, повинні подати клопотання до
вищої організації щодо звернення до арбітражного суду та представити
необхідні для цього документи ревізій (перевірок).

Підприємства та організації, що порушили майнові права і законні
інтереси інших підприємств і організацій або держави, зобов’язані
поновити їх, не чекаючи претензій, порядок пред’явлення та розгляду яких
регламентовано статтею 6 АПКУ.

Порядок, строки розгляду і повідомлення про розгляд претензій
регламентовано статтями 7 та 8 АПКУ.

Крім того, у доарбітражному (претензійному) порядку врегулювання
господарських спорів законодавець статтею 9 АПКУ передбачає
відповідальність сторін.

Розділом VІІІ (статті 54–58) АПКУ законодавчо регламентовано порядок
подання позову.

Документи, що додаються до позовної заяви, відповідно до статті 57 АПКУ,
повинні підтверджувати:

1) вжиття заходів щодо арбітражного врегулювання господарського спору з
відповідачем;

2) відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї
документів;

3) обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

До заяви про визначення акта недійсним додається також копія акта, що
опротестовується або засвідчений витяг з нього.

При об’єднанні позовних вимог необхідно мати на увазі, що згідно зі
статтею 58 АПКУ в одній позовній заяві може бути об’єднано кілька вимог,
пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Поряд з цим можуть бути адміністративні стягнення. Закон України “Про
державну контрольно-ревізійну службу України” уповноважує Головне
контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління
в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі,
контрольно-ревізійні підрозділи (відділи і групи) у районах, містах,
районах у містах накладати у випадках, передбачених законодавчими
актами, на керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і
організацій адміністративні стягнення.

Застосування органами державної контрольно-ревізійної служби заходів
адміністративного впливу повинно провадитись у межах їх компетенції
відповідно до законодавства. Ніхто не може бути підданий впливу у
зв’язку з адміністративним правопорушенням, а тільки на підставі та за
порядком, встановленим законодавством.

При впровадженні у справах про адміністративні правопорушення –
порушення законодавства з фінансових питань, їх розгляді, винесенні
постанов за цими справами, здійсненні контролю за виконанням постанов
про накладення адміністративних стягнень необхідно керуватись Кодексом
України про адміністративні правопорушення та Рекомендаціями щодо
застосування адміністративних стягнень за порушення законодавства з
фінансових питань, погоджених листом Генеральної прокуратури України від
22.01.98 № 05/3-6вих-98 і надісланих на місця листом Головного
контрольно-ревізійного управління України від 24.02.98 № 13–18/45.

Види порушень законодавства з фінансових питань, а також розміри
адміністративних стягнень, визначені статтею 164-2 Кодексу України про
адміністративні правопорушення (у подальшому КУпАП) такі:

§ приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат
і збитків;

§ відсутність бухгалтерського обліку або порушення установленого
порядку;

§ внесення неправдивих даних до бухгалтерської або статистичної
звітності;

§ несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації коштів і
матеріальних цінностей;

§ порушення правил ведення касових операцій;

§ перешкоджання працівникам державної контрольно-ревізійної служби у
проведенні ревізій та перевірок.

Невжиття заходів щодо відшкодування з винних осіб збитків від недостачі,
розтрат, крадіжок і безгосподарності тягнуть за собою накладання штрафу
від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті ж самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано
адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у
частині першої цієї статті, тягнуть за собою накладання штрафу від
десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Від імені державної контрольно-ревізійної служби в Україні розглядати
справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням
законодавства з фінансових питань (стаття 164-2 КУпАП), і накладати
адміністративні стягнення мають право начальник ГоловКРУ України та його
заступники, начальники контрольно-ревізійних управлінь в Автономній
Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та їх заступники
(стаття 234-1 КУпАП).

Адміністративна відповідальність за порушення законодавства з фінансових
питань, передбачена статтею 164-2 КУпАП, настає, якщо ці порушення за
своїм характером не тягнуть за собою відповідно до чинного законодавства
кримінальної відповідальності.

Про наслідки ревізії або перевірки в обов’язковому порядку надсилається
лист керівництву об’єкта, що ревізувався (перевірявся), з обов’язковими
вимогами щодо усунення виявлених порушень, а також вищим органам
управління (за підпорядкованістю), інформуються відповідні органи
державної влади, а в необхідних випадках матеріали ревізій чи перевірок
невідкладно надсилаються правоохоронним органам.

При виявленні порушення законів України, постанов Верховної Ради
України, нормативних актів Президента України і Кабінету Міністрів
України, а також нормативних актів міністерств та інших центральних
органів виконавчої влади, зареєстрованих у встановленому порядку в
Міністерстві юстиції України, у випадках, передбачених чинним
законодавством, подається інформація:

· Головним контрольно-ревізійним управлінням України – Президенту
України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України,
міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади;

· контрольно-ревізійними управліннями в Автономній Республіці Крим,
областях, містах Києві і Севастополі – Головному контрольно-ревізійному
управлінню України, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої
влади, обласним, районним, Київській та Севастопольській міським
державним адміністраціям;

· контрольно-ревізійними відділами у районах, містах і районах у містах
– контрольно-ревізійним управлінням в Автономній Республіці Крим,
областях, містах Києві та Севастополі, відповідним місцевим державним
адміністраціям;

· результати ревізій виконання бюджетів в Автономній Республіці Крим,
областях, містах Києві та Севастополі та стану роботи фінансових органів
і органів Державного казначейства повідомляються керівником ревізійної
групи Раді міністрів Автономної Республіки Крим, керівництву обласних,
Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій та в разі
необхідності розглядаються на засіданнях Ради міністрів Автономної
Республіки Крим, колегій обласних, Київської і Севастопольської міських
державних адміністрацій;

· результати ревізій виконання бюджетів районів, міст, районів у містах
та стану роботи фінансових і казначейських органів цих регіонів
доповідаються місцевим державним адміністраціям та розглядаються на
засіданнях їх колегій, для участі в роботі яких у райони (міста)
виїжджають керівні працівники обласного фінансового управління чи
контрольно-ревізійного управління в області (місті). Керівництво
обласного фінансового управління і контрольно-ревізійного в області
(місті) вирішує також питання про необхідність розгляду наслідків таких
ревізій на засіданні обласного (міського) фінансового управління;

· результати ревізій виконання бюджетів сільських і селищних рад та
забезпечення збереження у них коштів виносяться на розгляд виконкомів
цих рад, а в необхідних випадках – на розгляд відповідних рад вищого
рівня.

Забезпечити гласність у ревізійній роботі на всіх її етапах –
найголовніше завдання кожного контролера-ревізора. Однією з форм
гласності та участі громадськості в проведенні ревізій і перевірок є
доповіді ревізорів. Перед тим, як оприлюднити результати ревізії,
доцільно проінформувати про них керівника підприємства, установи,
організації і порадитися, на яких зборах чи нараді доповісти про
результати ревізії. Перевіряючому необхідно ретельно підготуватися до
виступу на зборах чи нараді.

Виступ повинен бути конкретним, ґрунтуватися на фактах, із зазначенням
виявлених порушень, їх причин і винних осіб. З урахуванням висловлених
міркувань ревізуючий після зборів чи наради спільно з адміністрацією
уточнює план або перелік заходів, спрямованих на усунення недоліків та
покращання фінансово-господарської діяльності організації, яку
перевіряють. Ці заходи оформляються наказом або розпорядженням керівника
підприємства, організації, установи, що перевірялася.

У разі потреби матеріали ревізій (перевірок) оприлюднюються через засоби
масової інформації.

Працівники органів ДКРС готують і вносять пропозиції, беруть участь у
підготовці проектів рішень, наказів щодо усунення виявлених фінансових
порушень.

Якщо діями чи бездіяльністю посадових осіб державі або юридичній особі
заподіяні матеріальні збитки, але їх дії в кримінальному порядку не
розглядаються, належить поставити вимоги перед керівником перевіреної
або вищої (за підпорядкуванням) організації щодо пред’явлення позовів до
винних осіб.

Контроль за станом усунення виявлених порушень, виконання рішень за
наслідками проведених ревізій (перевірок). Важливим методом підвищення
дієвості ревізій і перевірок є чітко організований подальший контроль за
фактичним виконанням розроблених заходів, виданих наказів, прийнятих
рішень та інших документів, який повинен здійснюватися регулярно.

Контроль за виконанням вжитих заходів щодо усунення порушень
здійснюється шляхом отримання інформації від керівників підприємств і
організацій. Проте найбільш дієвою формою контролю є перевірка прийнятих
рішень і вжитих заходів, повноти відшкодування збитків, надходження до
бюджету належних коштів безпосередньо на підприємствах, в установах і
організаціях, що перевірялись.

Враховуючи, що перевірка виконання рішень є важливим завданням, цю
роботу необхідно передбачувати в планах роботи і по можливості доручати
такі перевірки тим контролерам-ревізорам, які раніше проводили ревізії в
цих організаціях.

Проведену ревізію (перевірку) потрібно вважати завершеною лише після
того, як забезпечено фактичне усунення виявлених фінансових порушень і
недоліків.

У разі виявлення фактів невжиття заходів щодо відшкодування збитків,
випадків повторення правопорушень, за які вже було накладено
адмінстягнення, приймаються рішення про повторне накладення
адміністративних стягнень.

Усі суми, які фактично відшкодовані, поновлені, перераховані до бюджету,
факти притягнення винних осіб до дисциплінарної та матеріальної
відповідальності повинні мати документальне підтвердження.

Контрольно-ревізійні підрозділи в обов’язковому порядку передбачають у
планах роботи проведення повторних перевірок стану усунення виявлених
порушень законодавства з фінансових питань.

Наслідки таких перевірок оформляються актом (довідкою), розглядаються
керівництвом, після чого приймаються відповідні рішення.

Таким чином, дієвість кожної ревізії (перевірки), тобто вжиття заходів,
що забезпечують зміцнення фінансової дисципліни, економне витрачання та
збереження коштів і матеріальних цінностей у бюджетних установах, на
підприємствах і організаціях усіх форм власності є найважливішим
завданням державної контрольно-ревізійної служби.

4. Звіт про контрольно-ревізійну роботу та подання термінових донесень
за виявленими порушеннями фінансової дисципліни

Звіт про контрольно-ревізійну роботу затверджено наказом Головного
контрольно-ревізійного управління України від 18.12.97 № 165 (зі змінами
і доповненнями, внесеними наказом Головного контрольно-ревізійного
управління України від 04.03.99 № 21).

1. Загальні положення. Звіт про контрольно-ревізійну роботу складається
і подається органами державної контрольно-ревізійної служби за
наслідками її контрольно-ревізійної роботи наростаючим підсумком із
початку року (відсутність того чи іншого показника (рядок, графа)
прокреслюється).

У звіт включаються дані після закінчених та оформлених у звітному
періоді ревізій і перевірок, у тому числі за проміжними актами,
матеріали яких передані у правоохоронні органи, які проведені
безпосередньо працівниками державної контрольно-ревізійної служби. Дані
про фінансові порушення, виявлені іншими контролюючими органами, до
звіту не включаються.

У разі остаточного опротестування (скасування) матеріалів ревізії
(перевірки) за фактами порушень фінансової дисципліни в арбітражному
суді суми виявлених порушень із показників звітності виключаються.

Суми незаконних витрат, недостач і розкрадань грошових коштів в
іноземній валюті включаються у звіт шляхом перерахунку іноземної валюти
в грошову одиницю, що діє на території України, за курсом Національного
банку України на день виявлення порушень фінансової дисципліни
(складання акта), а відшкодовані, повернуті (поновлені) суми – за курсом
на день здійснення таких операцій.

Зведений звіт про контрольно-ревізійну роботу контрольно-ревізійного
управління включає в себе дані звітів усіх структурних підрозділів, які
йому підпорядковані.

Звіт про контрольно-ревізійну роботу підписує начальник
контрольно-ревізійного управління або його заступник, у регіонах і
містах – начальник контрольно-ревізійного відділу або його заступник.

2. Розділ І. Перевірено підприємств, установ і організацій (кількість).
У цьому розділі відображається кількість підприємств, установ і
організацій, що зареєстровані органами статистики в Єдиному державному
реєстрі, на яких проведені ревізії та перевірки, за винятком зустрічних.
Ревізія і перевірка вважається проведеною, якщо за її результатами
складені і підписані у встановленому порядку відповідно акт або довідка.

У окремих рядках наводяться дані про загальну кількість перевірених
підприємств, установ і організацій, включаючи і тих, які утримуються за
рахунок бюджетних коштів.

3. Розділ ІІ. Ревізіями і перевірками виявлено незаконних і не за
цільовим призначенням проведених витрат, недостачі, розкрадання коштів і
матеріальних цінностей. У цьому розділі показуються виявлені ревізіями
та перевірками: незаконні і не за цільовим призначенням проведені
витрати коштів і матеріальних цінностей, їх нестачі і розкрадання.

У показниках цього розділу відображається відповідно кількість
підприємств, установ та організацій, де встановлені факти незаконних і
не за цільовим призначенням проведених витрат, недостачі і розкрадання
коштів і матеріальних цінностей, їх сума в цілому; кількість
підприємств, установ і організацій, де встановлені факти незаконних і не
за цільовим призначенням проведених витрат коштів і матеріальних
цінностей та їх сума, в тому числі окремо за бюджетними установами та
організаціями.

У показник “незаконних і не за цільовим призначенням проведених витрат
коштів і матеріальних цінностей” включаються виявлені ревізіями і
перевірками:

– бюджетні кошти, що передбачені для державних потреб (програм), які
витрачені незаконно, з порушенням чинного законодавства, діючих
нормативних актів (у тому числі про бюджетну систему), не за цільовим
призначенням і не для державних потреб, внаслідок чого державна,
комунальна власність перейшла у недержавну (колективну, приватну);

– вартість основних засобів, інших матеріальних цінностей, що
знаходились у державній, комунальній власності і незаконно перейшли у
недержавну власність;

– суми, витрачені бюджетними організаціями понад виділені на заробітну
плату асигнування (у зв’язку з утриманням працівників понад затверджену
штатну чисельність, внаслідок незаконного підвищення окладів, ставок, за
невідпрацьований час тощо);

– незаконно виплачені суми премій, пенсій, компенсацій, допомоги,
стипендій;

– незаконні видатки внаслідок безпідставного списання підзвітних сум за
відрядженнями;

– незаконні витрати державних бюджетних коштів, що допущені в результаті
завищення обсягів фактично виконаних робіт, послуг (інших кількісних
показників), встановлених норм витрат;

– суми, недоотримані державними підприємствами та організаціями при
реалізації основних засобів (інших матеріальних цінностей) внаслідок
порушення встановленого порядку визначення їх вартості (продажу за
заниженими цінами);

– незаконне списання за обліком перерахованих сум (дебіторської
заборгованості) за неотримані послуги, матеріальні цінності;

– інші незаконні витрати державних коштів і матеріальних цінностей, що
спричинили збитки об’єкта контролю;

– витрати коштів державного бюджету, місцевих бюджетів не за цільовим
призначенням, наприклад, кошти, виділені на заходи, пов’язані з
ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, витрачені не за
призначенням на фінансування соціально-культурних закладів, установ за
іншими державними програмами;

– витрати бюджетних коштів на утримання апарату міністерства понад
затверджений кошторис у межах загальних бюджетних асигнувань за системою
цього міністерства (у т. ч. за рахунок коштів, виділених на утримання
підвідомчих організацій).

Незаконними витратами вважаються витрати, проведені з порушенням чинного
законодавства при умові списання за касовими видатками бюджетної
установи, а також фактичні витрати, здійснені понад затверджені ліміти
на відповідний період; суми втрат, віднесені на собівартість робіт,
послуг суб’єктами господарської діяльності, що призвели до прямих
збитків підприємства (завищення норм витрат, тарифів, розцінок тощо).

Не включаються в незаконні витрати:

– суми дебіторської заборгованості, що рахуються за обліком і термін
повернення та позовної давності яких минув;

– суми витрат (фінансування яких передбачається за рахунок прибутку,
цільових коштів та інших джерел), віднесені на собівартість робіт,
послуг суб’єктами господарської діяльності;

– інші незаконні витрати, що не спричинили збитків.

У показник недостачі і розкрадання коштів і матеріальних цінностей
включаються виявлені ревізіями та перевірками недостачі і розкрадання
коштів і матеріальних цінностей на підприємствах, в установах і
організаціях та інші збитки, виявлені у недержавній формі власності.

4. Розділ ІІІ. Виявлено інших порушень фінансової дисципліни. У цьому
розділі показуються виявлені ревізіями і перевірками:

– суми завищених асигнувань та зайво одержаних бюджетних коштів, у тому
числі у зв’язку з завищенням і неправильним обрахуванням штатів,
контингенту, інших кількісних показників, а також застосуванням норм
витрат із порушенням чинного законодавства;

– лишки коштів і матеріальних цінностей на основі оформлених у
встановленому порядку матеріалів інвентаризацій;

– суми заниження при обліку вартості основних засобів та інших
товарно-матеріальних цінностей (суми їх дооцінки, індексації відповідно
до існуючого порядку, які безпідставно не були відображені при
бухгалтерському обліку і звітності). Крім того, у цьому розділі
відображаються суми вартості матеріальних цінностей і коштів, які
безпідставно не були оприбутковані при бухгалтерському обліку, але є в
наявності;

– зайво зараховані, але не сплачені суми: заробітної плати, за виконані
роботи, послуги тощо;

– кошти, приховані в банках України та за кордоном;

– занижена вартість приватизованого майна та орендної плати;

– сума іммобілізації обігових коштів підприємства;

– сума взаємозаліку, проведеного при відсутності на зазначену дату
недоїмки по платежах до бюджету, яка не належить до незаконних і не за
цільовим призначенням проведених витрат.

5. Розділ ІV. Донараховано до бюджету платежів та інших сум, відрахувань
до державних фондів. У цьому розділі (рядок 150) показуються суми, які
донараховані за наслідками ревізій та перевірок і підлягають внесенню до
бюджету, державних позабюджетних фондів, у тому числі внаслідок:

– заниження платниками сум податків, що підлягають сплаті до бюджету,
інших доходів, а також належних до сплати сум пені, штрафних санкцій за
такі порушення;

– кошти, одержані міністерствами, державними комітетами, державними
фондами, підприємствами, установами, організаціями за незаконними
угодами та з порушенням чинного законодавства;

– не внесення належних відрахувань до державних фондів і сум штрафних
санкцій за такі протиправні дії;

– пеня і штрафи за скасованими взаємозаліками.

6. Розділ V. Вжиті заходи за наслідками ревізій та перевірок. У цей
розділ включаються дані про вжиті заходи щодо усунення виявлених
порушень фінансової дисципліни як в ході проведення ревізій та перевірок
на підприємствах, в установах і організаціях, так і на підставі рішень,
інших заходів, прийнятих за їх результатами. Такі дані повинні бути
підтверджені.

У зв’язку з цим у відповідних рядках цього розділу відображаються:

– суми, які фактично внесені, перераховані на відшкодування незаконних
витрат, що призвели до збитків;

– суми, які фактично повернені, поновлені за бухгалтерським обліком на
усунення встановлених ревізіями та перевірками незаконних витрат, що не
призвели до збитків;

– суми відшкодування за виявленими недостачами, розкраданнями та іншими
збитками;

– сума взаємозаліку, що віднесена до незаконних витрат і скасована на
момент складання звітності.

В окремому рядку розділу відображають суми, що фактично внесені до
бюджету, державних фондів (з урахуванням сум фінансових, штрафних
санкцій) за наслідками проведених ревізій та перевірок.

Відповідно окремо відображають такі дані:

– суми скорочених, зарахованих у поточне фінансування завищених
бюджетних асигнувань та зайво одержаних бюджетних коштів;

– суми виявлених лишків коштів і вартості матеріальних цінностей, які
оприбутковані і проведені по бухгалтерському обліку і звітності;

– суми заниження в обліку вартості основних засобів та інших
товарно-матеріальних цінностей, що відновлені по бухгалтерському обліку;

– розмір поновленої в обліку зайво нарахованих, але не сплачених сум:
заробітної плати, за виконані роботи, послуги тощо;

– розмір поновлених в обліку коштів, прихованих у банках України та за
кордоном;

– розмір поновлених в обліку вартості приватизованого майна та орендної
плати;

– сума взаємозаліку, що віднесена до інших порушень фінансової
дисципліни і скасована на момент складання звітності.

Поряд з цим в окремому рядку показується кількість справ, які передані
(направлені) органам Прокуратури, СБУ, МВС, і по рядку 210 – суми, що
визначають розміри незаконних витрат, недостачі, розкрадань грошових
коштів і матеріальних цінностей, донарахованих платежів і доходів до
бюджету та державних фондів, інших порушень, які відображені в
матеріалах ревізій і перевірок.

Окремо (у відповідному показнику) показується кількість осіб, що
притягнута за наслідками ревізій і перевірок до дисциплінарної
(включаючи звільнення), матеріальної відповідальності, та окремо
відображається кількість звільнених із займаних посад осіб.

7. Розділ VI. Середньоспискова чисельність ревізорів. У цьому розділі
(рядок 240) показується середньоспискова чисельність ревізорів, що
визначається шляхом ділення сум фактичної чисельності ревізорів, які
працюють в органах державної контрольно-ревізійної служби, на перше
число кожного місяця на кількість місяців (за півроку або рік).

Порядок подання термінових донесень за виявленими порушеннями фінансової
дисципліни

З метою покращання стану роботи з питань підготовки і подання до
Головного контрольно-ревізійного управління України термінових донесень
за фактами виявлених порушень фінансової дисципліни наказом від 10.02.98
№ 30 Головного контрольно-ревізійного управління України встановлено
порядок підготовки подання термінових донесень. При цьому визначено, що
термінові донесення подаються за всіма фактами виявлених порушень
фінансово-бюджетної дисципліни, використання бюджетних коштів не за
цільовим призначенням, недостачі, розкрадань в особливо великих розмірах
(понад 17 тис. грн.). У зв’язку з цим начальники управлінь Головного
контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних
управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і
Севастополі повинні забезпечити в п’ятнадцятиденний термін з дня
підписання акта ревізії (перевірки) подання термінових донесень в
управління організаційної роботи Головного контрольно-ревізійного
управління України.

При підготовці термінових донесень необхідно дотримуватись таких вимог:

– чітко зазначити точну назву організації, підприємства, де виявлено
фінансові порушення, зловживання, кому безпосередньо підпорядковується і
до сфери дії якого міністерства належить, в зв’язку з чим проводилася
ревізія (за планом, за чиїм дорученням і т. д.), дата початку і
закінчення ревізії, суть виявлених порушень, їх розмір;

– викласти обставини та умови, що сприяли фінансовим порушенням,
зловживанням, методи розкрадань і зловживань, протягом якого періоду
здійснювались розкрадання і ким саме (прізвище, посада);

– назвати причини несвоєчасного виявлення розкрадань, вжиті заходи до
осіб, що проводили ревізії і не виявили розкрадань;

– вказати, якими методами проводилась ревізія, перерахувати
послідовність дій ревізуючих, вжиті ними заходи, що випливають із
виявлених фактів порушень, пропозиції щодо запобігання зловживанням.

Список літератури

Атанасян Г.А., Голубятников С.П. Судебная бухгалтерия: Учебник. – М.:
Юрид. лит., 1989. – 352 с.

Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю: Підручник. – К.:
Вища школа, 1994.

Белуха Н.Т. Контроль и ревизия в отраслях народного хозяйства. – М.:
Финансы и статистика, 1992.

Белуха Н.Т. Ревизия и контроль в торговле. – М.: Экономика, 1998.

Бутинець Ф.Ф. Контроль і ревізія. – Житомир, 2000.

Вітвіцька М.О. Контроль і ревізія. – К., 1999.

Егорова С.К. Контроль и ревизия в бытовом обслуживании. – М.: Финансы и
статистика, 1990.

Завгородній В.П., Савченко В.Я. Бухгалтерський облік, контроль і аудит в
умовах ринку. – К.: БМУ Інформ, 1995.

Похожие записи