Курсова робота

Облік витрат виробництва у сільському господарстві

Вступ

Реорганізація форм господарювання в АПК і його транспортних
підрозділах, неминуче вимагає удосконалення системи обліку
машинно-тракторних робіт. У зв’язку з цим у загальному контексті
дослідження проблем, пов’язаних зі змінами господарського механізму,
необхідно розглянути і питання про стан господарського обліку в
транспортних підрозділах АПК та визначити основні напрями його
вдосконалення. При цьому особливу увагу варто приділити організації
системи первинного обліку їх роботи.

Ефективне використання машинно-тракторного парку залежить від
прогресивних форм організації його роботи, вдосконалення методів аналізу
та розробки заходів, що забезпечують покращання планування та управління
виробничою діяльністю. У зв’язку з цим першочергового значення набувають
питання покращання якості та оперативності обліку роботи
машинно-тракторного парку. Організація обліку роботи машинно-тракторного
парку була завжди проблематичним питанням. Вона змінювалася разом зі
зміною організаційної форми роботи та формою матеріального заохочення
трактористів-машиністів за виконані польові та транспортні роботи. У
багатьох великих та середніх сільськогосподарських підприємствах
машинно-тракторний парк був і залишається на сучасному етапі окремим
структурним підрозділом, який об’єднує в собі найбільш кваліфікованих
працівників підприємства і потужну техніку, за допомогою якої
виконується майже весь обсяг польових робіт і значна частина
транспортних робіт.

Метою обліку витрат на сільськогосподарських підприємствах є
документоване, своєчасне, повне і достовірне відображення фактичних
витрат на виробництво продукції для забезпечення контролю за
використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Облік витрат у сільськогосподарському виробництві повинен забезпечувати
оперативне, достовірне та повне надходження інформації щодо кількості та
вартості одержаної продукції (виконаних робіт і наданих послуг),
трудових, матеріальних та грошових витрат на виробництво продукції по
підприємству в цілому та окремих його структурних підрозділах (бригадах,
цехах, фермах тощо).

Актуальність даної теми курсової роботи є те, що в останні роки
спостерігається ріст використання машинно-тракторного парку це
призводить до його поповнень, а отже повинна бути налагоджена система
обліку витрат і виконаних робіт.

Завданням курсової роботи є:

ознайомлення з обліком витрат виробництва;

детальний розгляд та вивчення системи обліку витрат і виконаних робіт
машинно-тракторного парку;

визначення пропозицій по вдосконаленню обліку виконаних робіт
машинно-тракторного парку.

Розділ 1. Організаційно-економічна характеристика СТОВ «Лада»

Базове підприємство СТОВ «Лада» знаходиться в смт. Кринички, вул.
Дзержинського 32, Криничанського району, Дніпропетровської області
52300. ТОВ набуло прав юридичної особи з моменту його державної
реєстрації 14.03.02 року за номером 000405228ю0010169 в Криничанській
Райдержадміністрації. Господарство створене на базі КСП «Суворова» під
час його реформування.

Основною ціллю діяльності ТОВ є отримання прибутку. Предмет діяльності –
виробництво сільськогосподарської продукції.

Свою фінансово-господарську діяльність ТОВ здійснює на засадах
товарно-грошових відносин. Підприємство самостійно визначає структуру та
обсяги виробництва, в тому числі кооперацію з іншими виробниками та
партнерами, затверджує доходи і видатки, самостійно обирає для
обслуговування банківські, кредитні та страхові установи.

Головним обслуговуючим банком даного підприємства є АППБ «Аваль» м.
Дніпродзержинська МФО 306663.

У своїй діяльності СТОВ «Лада» використовує земельні ресурси, які
представленні у таблиці 1.

Таблиця 1

Склад і структура земельних угідь підприємства СТОВ «Лада».

Види угідь 2002 2003 2004 2004 у % до 2002

га % га % га %

Усього с/г угідь, у тому числі: 2745 100 2878 100 2492 100 90,78

Рілля 2313 84,26 2396 83,25 2360 94,70 102,00

Сінокоси — — — — — — —

Пасовища 432 15,74 482 16,74 132 5,30 7,41

З даної таблиці ми бачимо, що у 2004 році сільськогосподарські угіддя у
СТОВ «Лада» зменшилися на 9,22%, але збільшились площі ріллі за рахунок
зменшення площ пасовищ на 2%.

Розглянемо наявність трудових резервів, на підприємстві, у таблиці 2.

Таблиця 2

Наявність трудових ресурсів на підприємстві СТОВ «Лада».

Показники 2002 2003 2004 Відхилення

1 2 3 4 5

Продовження таблиці 2

1 2 3 4 5

Наявність с/г угідь, га 2745 2178 2492 — 253

Наявність ріллі, га 2313 2396 2360 + 47

Середньооблікова чисельність працівників, всього зайнятих у с/г
виробництві у тому числі : 190 125 135 — 55

— в рослинництві 170 54 71 — 99

— в тваринництві 20 71 32 12

Припадає на 1-го працівника с/г угідь, га 14,4 23,02 18,46 4,06

Припадає на 1-го працівника ріллі, га 12,17 19,17 17,48 5,31

З даної таблиці ми бачимо що середньооблікова чисельність працівників
зайнятих у с/г виробництві зменшилася на 55 чоловік, а забезпеченість
працівника с/г угіддями і ріллею збільшилася відповідно на 4,06 та 5,31
га.

Наявність на підприємстві необхідної кількості працівників веде до
вчасно виконаних робіт, що впливає на ефективність діяльності
підприємства і якості виробленої продукції, а також веде до великих
витрат пов’язаних з оплатою праці.

Розглянемо забезпеченість підприємства фондами, таблиця 3.

Основні фонди – вартість засобів праці, які використовуються в процесі
виробництва більше одного року і переносять свою вартість на вироблену
продукцію частинами.

Оборотні фонди – це фонди, які беруть участь у процесі виробництва
тільки один раз і переносять свою вартість повністю на виготовлений
продукт.

Таблиця 3

Аналіз забезпеченості підприємства фондами та ефективність їх
використання.

Показники 2002 2003 2004 2004 у % до 2002

Отримано ВП у співст. цінах тис.грн 1995,2 1216 1258 63,05

Середньорічна вартість основних фондів, тис.грн 15381 6400 5253 34,15

Середньорічна вартість оборотних фондів, тис.грн 7690,5 2162 1393 18,11

Середньорічна чисельність робітників, чол. 190 125 135 71,05

Фондозабезпеченість, тис.грн 560 222 211 37,68

Фондоозброєність, тис.грн 81 51,2 40 49,38

Вартість ВП в розрахунку на 100 га с/г угідь 560 222 211 37,61

З даної таблиці можна зробити такі висновки, що вартість основних фондів
значно зменшилася на 65%, також ми бачимо що фондовіддача значно
збільшилась на 14,62% за рахунок зменшення вартості основних фондів.

Для того, щоб визначити спеціалізацію підприємства СТОВ «Лада» потрібна
структура товарної продукції, яка наведена у таблиці 4.

Таблиця 4

Структура товарної продукції СТОВ «Лада».

Показники Виручка, тис.грн Структура виручки, %

2002 2003 2004 2002 2003 2004

Продукція рослин-ва всього

зернові та зернобобові з них: 602 582 680 44,68 42,61 45,75

— пшениця 259 209 390 19,22 15,30 26,74

— гречка 30 24 38 2,23 1,76 2,56

— ячмінь 313 349 106 23,20 25,55 7,13

— соняшник 468 510 526 34,73 37,34 35,39

Кукурудза на зерно 145 140 143 10,76 10,25 9,62

Разом по рослинництву 1070 1092 1206 79,40 79,95 81,14

Продукція тваринництва

ВРХ 101 100 102 7,50 7,50 6,13

свині 160 158 161 11,87 11,56 10,83

молоко 8,2 7,9 8,6 0,61 0,58 0,58

бджільництво 8,3 8 8,8 0,61 0,59 0,59

Всього по тваринництву 277,5 273,9 280,4 20,59 20,05 18,86

Всього по підприємству 1347,5 1365,9 1486,4 100 100 100

З даної таблиці можна сказати, що СТОВ «Лада» має м’ясо зернову
спеціалізацію. Оскільки зернові і зернобобові та свині мають найбільшу
питому вагу в структурі товарної продукції.

Кожен вид господарського обліку, контролю та аналізу є самостійним родом
діяльності та видом економічної інформації, яка має вигляд економічних
показників, які наведені у таблиці 5.

Таблиця 5

Техніко-економічні показники СТОВ «Лада» за 2002 – 2004 роки.

№ Показники 2002 2003 2004

1 Об’єм ВП, тис.грн 1995,2 1261 1258

2 Чисельність персоналу, чол. 190 125 135

3 Фонд оплати праці, тис.грн 535 473 526

4 Сер.-міс. Зарплата, грн. 234,64 315,33 324,69

5 Продуктивність праці 10,50 0,73 9,32

6 Сер.-міс. вартість основних фондів, тис. грн. 153,81 6400 5233

7 Фондовіддача 0,13 0,19 0,24

8 Прибуток ( збиток ) 130 11 11

9 Рентабельність 33,81 0,17 0,21

Порівнюючи показники виробничої діяльності на протязі 3-х років, бачимо
суттєві зміни валової продукції в прибутку підприємства та інші
показники, що характеризують господарську діяльність та ефективність
виробництва.

Багато чинників впливають на ці зміни. Основний з них, це зміна вартості
придбаних запасів. У більшу сторону це впливає на собівартість запасів
(запасні частини, добрива) та на ті, що виробляються самостійно.

Розділ 2. Економічний зміст виробничих витрат та їх класифікація.

Зважаючи на те, що виробничі витрати є породженням відповідних факторів
виробництва, їх економічний зміст можна визначити як спожиту частку
виробничих ресурсів.

Витрати — це використані у процесі виробництва різні речовини і сили
природи на виготовлення нового продукту праці. В умовах товарного
виробництва грошовий вираз суми витрат на виготовлення конкретного
продукту називають собівартістю. Зміст термінів витрати і собівартість
поєднується в понятті витрати виробництва.

Згідно з П(С)БО 16 «Витрати» витратами визнаються:

1. Витрати відображуються в бухгалтерському обліку одночасно зі
зменшенням активів або збільшенням зобов’язань.

2. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активі, або
збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу
підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення
або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути
достовірно оцінені.

3. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно визначенням
доходу, для отримання якого вони здійснені.

4. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду,
відображуються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були
здійснені.

5. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох
звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу
його вартості між відповідними звітними періодами.

Витратами не визнаються:

1. Попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг.

2. Погашення одержаних позик.

3. Інші зменшення активів або збільшення зобов’язань, що не

відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту).

4. Витрати, які відображуються зменшенням власного капіталу відповідно
до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Розділ 3. Характеристика витрат за об’єктами і статтями.

У сільськогосподарських підприємствах витрати операційної діяльності
(рослинництва, тваринництва, промислового та допоміжного виробництва)
групуються за такими економічними елементами:

а) матеріальні затрати;

б) витрати на оплату праці;

в) відрахування на соціальні заходи;

г) амортизація;

д) інші операційні витрати.

Окрім класифікації витрат за елементами, на сільськогосподарських
підприємствах також застосовується класифікація витрат за об’єктами і
статтями.

Витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) формуються за центрами
відповідальності та об’єктами обліку, планування та калькулювання
собівартості продукції (робіт, послуг).

Залежно від конкретних умов виробництва, структури управління, системи
оплати праці, визначення та розподілу госпрозрахункового доходу,
бухгалтерія підприємства облік витрат може вести в цілому по конкретних
виробничих підрозділах без деталізації за окремими об’єктами (видами і
групами худоби та птиці, видами виробництв). Фактичні витрати підрозділу
розподіляють між окремими культурами, видами і групами худоби та птиці
пропорційно до планових витрат, а за їх відсутності — до нормативних
витрат згідно з технологічними картами чи укрупненими нормативами.

Залежно від характеру участі в процесі виробництва витрати
сільськогосподарського підприємства поділяються на основні та накладні.

Основні витрати пов’язані з безпосереднім виконанням технологічних
операцій по виробництву продукції (робіт, послуг), а накладні — з
управління та обслуговування діяльності підрозділу (бригади, цеху,
ферми, внутрігосподарського кооперативу тощо), галузі чи господарства в
цілому.

Витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) в плануванні та обліку
групуються за статтями, які господарство визначає самостійно з
використанням нижче наведеного переліку, виділяючи в окремі статті
змінні і постійні витрати.

Змінні витрати діляться на пропорційні, величина яких визначається
обсягом одержаної продукції, та непропорційні, величина яких залежить
від обсягу виконаних робіт чи поголів’я тварин; до постійних відносяться
витрати, величина яких не залежить ні від кількості продукції, ні від
поголів’я чи обсягу виконаних робіт.

Таблиця 6

Приблизний перелік статей витрат у сільському господарстві

Статті витрат У рослинництві У тваринництві У допоміжних виробництвах У
підсобних промислових виробництвах

Витрати на оплату праці + + + +

Насіння на посадковий матеріал +

Паливо та мастильні матеріали + + + +

Добрива +

Засоби захисту рослин та тварин + +

Корми

+ +

Сировина та матеріали (без зворотних відходів)

+ +

Роботи та послуги + + + +

Витрати на ремонт необоротних активів + + + +

Інші витрати на утримання сановних засобів + + + +

Інші витрати + + + +

Непродуктивні витрати(в обліку) + + + +

Загальновиробпичі витрати + + + +

До статті «Витрати на оплату праці» включається основна і додаткова
оплата праці працівників, безпосередньо зайнятих у технологічному
процесі виробництва (в тому числі трактористів-машиністів).

До статті „Насіння та посадковий матеріал” включається вартість насіння
та посадкового матеріалів власного виробництва і придбаного,
використаних для посіву (посадки) відповідних сільськогосподарських
культур та насаджень, крім молодих багаторічних насаджень. Витрати на
підготовку насіння до посіву (протруювання, сортування тощо),
навантаження та транспортування його до місця посіву не включаються до
вартості насіння, а відносяться на виробництво певної
сільськогосподарської культури (групи культур) за відповідними статтями
витрат.

За статтею «Паливо і мастильні матеріали» відображають комплексну ціну
палива, до якої входять його вартість на виконання технологічних
операцій, а також вартість мастил тощо.

До статті «Добрива» включаються витрати на внесені у ґрунт під
сільськогосподарські культури органічні (гній, торф, компост, сидеральні
добрива тощо), мінеральні, бактеріальні, інші добрива та мікродобрива.

Витрати на підготовку добрив, навантаження їх у транспортні засоби й
розкидачі, вивезення в поле та внесення у ґрунт списуються на конкретну
сільськогосподарську культуру (групу культур) за відповідними статтями
витрат і в цю статтю не включаються.

До статті «Засоби захисту рослин та тварин» включаються вартість
пестицидів, засобів протруювання, гербіцидів, дефоліантів та інших
хімічних і біологічних засобів, використаних для боротьби з бур’янами,
шкідниками і хворобами сільськогосподарських рослин, а також
біопрепаратів та дезінфікуючих засобів, які застосовуються у
тваринництві.

Витрати, пов’язані з обробітком посівів сільськогосподарських культур та
багаторічних насаджень зазначеними засобами (крім вартості використаних
матеріалів), відносяться на відповідні культури (групи культур) або на
багаторічні насадження за певними статтями витрат (пальне, оплата праці
тощо).

У статті «Корми» відображаються вартість кормів власного виробництва та
придбаних, витрати на їх внутрішньогосподарське переміщення з поля на
постійне місце зберігання. На цю статтю відносяться також витрати на
приготування кормів у кормоцехах і кормокухнях. Ці суми списуються
безпосередньо на відповідні види і групи тварин прямо або розподіляються
між ними пропорційно До маси кормів, використаних для відгодівлі.
Частина витрат на утримання кормоцехів відноситься на вартість кормів,
переданих на склад для зберігання.

Витрати з транспортування кормів із місць постійного зберігання до
кормоцехів (кормокухонь) або безпосередньо на ферму відносяться на
відповідні статті витрат (пальне і мастильні матеріали, оплата праці
тощо).

У допоміжних виробництвах на цю статтю списуються корми, використані на
годівлю дорослої робочої худоби.

До статті «Сировина й матеріали» включається вартість сировини та
матеріалів, які є необхідними компонентами або утворюють основу
виготовленої продукції;

а) у цехах з виробництва комбікормів — вартість зерна, зерносумішей,
трав’яного борошна, жому, кормових дріжджів, сухого перегону,
м’ясо-кісткового та рибного борошна, мінеральної сировини, мікродобавок
та інший компонентів;

б) у млині, крупорушці — вартість зерна;

в) у пункті первинної обробки льону та продукції інших луб’яних культур
— вартість соломки, трести;

г) у цехах з переробки овочів, фруктів та картоплі —вартість овочів,
фруктів і картоплі, бобових, спецій, консервантів та інших продуктів;

д) у виноробних цехах — вартість винограду, плодів та ягід,
виноматеріалів, сокоматеріалів, спирту-ректифікату, цукру, вакуум-сусла,
коньячного спирту, лимонної кислоти тощо;

є) у цехах забою худоби — вартість худоби, птиці, звірів, кролів,
каракульських ягнят;

є) у підрозділах з переробки молока — вартість молока, молочних
продуктів, цукру, ваніліну та інших продуктів.

У допоміжних виробництвах до цієї статті включаються вартість
матеріалів, палива, запасних частин, використав них для виробничих
потреб.

Вартість використаних сировини і матеріалів зменшується на вартість
зворотних відходів, що виникли у про цесі виготовлення готової
продукції, якщо вихідні матеріали повністю чи частково втратили
початкові споживчі якості (хімічні або фізичні властивості, у тому числі
повномірність, конфігурацію тощо) і внаслідок цього не можуть бути
використані за прямим призначенням.

Відходи, що не використовуються, — не оцінюються. І

У статті «Роботи та послуги» відображаються витрати на роботи та послуги
власних допоміжних виробництв, які забезпечують виробничі потреби, та
вартість послуг виробничого характеру, наданих сторонніми
підприємствами, включаючи плату за воду для зрошення та інші послуги,
надані водогосподарськими організаціями (крім робіт та послуг, витрати
на які включаються до інших статей).

До складу цієї статті включають вартість послуг власного та залученого
автомобільного, тракторного та гужового транспорту (на переміщення
виробничих запасів з центральних складів, складів виробничих підрозділів
підприємства та інших місць постійного зберігання на поля, ферми,
польові стани, місця заправлення тракторів, комбайнів та інших
сільськогосподарських машин під час їх роботи в полі, вивезення
сільськогосподарської продукції з поля до місць зберігання та
використання). Витрати відносяться на окремі об’єкти планування та
обліку, виходячи з обсягів робіт, пов’язаних з перевезенням вантажів (у
тонно-кілометрах, умовних еталонних гектарах тощо).

Вартість послуг електро-, тепло-, водо- та газопостачання визначається з
включенням вартості відповідно електричної, теплової енергії, води,
газу, одержаних зі сторони та вироблених у власному підприємстві.

Сума плати за воду для зрошення визначається, виходячи з тарифів,
затверджених у встановленому порядку, та обсягів водопостачання для
поливу певних сільськогосподарських культур та угідь, а також для інших
виробничих потреб.

До вартості послуг з агрохімічного обслуговування та внесення добрив,
наданих сторонніми підприємствами і організаціями, не включається
вартість отрутохімікатів та добрив.

До цієї статті включаються також витрати холодильних установок і камер
для замороження, охолодження та зберігання продукції. Витрати, пов’язані
зі зберіганням У них м’яса, овочів, плодів та інших продуктів,
призначених для переробки, відносяться на вартість відповідних видів
сировини, використаних у виробництві.

До складу статті «Витрати на ремонт необоротних активів» включають:

а) суми на оплату праці працівників, зайнятих на ремонтних операціях,
вартість запасних частин, ремонтно-будівельних та інших матеріалів,
витрачених на поточний ремонт основних засобів, включаючи вартість
пального та мастильних матеріалів, використаних на ремонті та
обкатування машин після ремонту;

б) вартість послуг сторонніх організацій та власних майстерень з
технічного обслуговування і поточного ремонту тракторів,
сільськогосподарських машин та обладнання, І

в) витрати на ремонт плівкових теплиць і парників, а також витрати на
ремонт і заміну гусениць та гумових шин тракторів і
сільськогосподарських машин (вартість плівки, яка використовується для
ремонту теплиць і парників, а також гуми включається у витрати на
поточний ремонт без вартості зношеної плівки чи гуми за цінами їх
можливої реалізації (використання)).

До статті «Інші витрати на утримання необоротних активів» включаються
суми, використані на їх утримання безпосередньо в конкретному
виробництві.

До складу цих витрат належать:

а) витрати на оплату праці персоналу, що обслуговує необоротні активи
(крім трактористів-машиністів та інших працівників, зайнятих у
технологічному процесії виробництва сільськогосподарської продукції та
ін.), механіків, сторожів, місць зберігання техніки тощо;

б) вартість пального та мастильних матеріалів на переїзд тракторів та
самохідних машин з однієї ділянки на іншу;

в) амортизаційні відрахування, які прямо не відносяться і на певні
об’єкти обліку витрат (сільськогосподарські куль тури або види тварин).

Витрати на утримання основних засобів, включаючи орендну плату,
обліковуються на рахунку 91] «Загальновиробничі витрати» і відносяться
на собівартість продукції окремих культур та видів незавершеного
виробництва таким чином:

а) тракторів — пропорційно обсягу виконаних ними механізованих
тракторних та будівельних робіт (в умовних еталонних гектарах);

б) ґрунтообробних машин — пропорційно обробленим площам, зайнятим
певними культурами,

в) сівалок — пропорційно площі посіву культур;

г) технічних засобів для збирання врожаю — прямо пропорційно зібраній
площі певних культур;

д) машин для внесення в ґрунт добрив — пропорційно фізичній масі
внесених добрив;

є) меліоративних споруд — пропорційно меліорованим площам;

є) приміщень для зберігання продукції — пропорційно кількості та
тривалості зберігання продукції протягом звітного періоду.

Витрати на утримання меліоративних споруд підприємства, що плануються та
обліковуються за статтею «Інші витрати на утримання необоротних
активів», відносяться на сільськогосподарські культури, які вирощуються
на зрошуваних та окремо осушених землях. Витрати на зрошення, якщо вони
не можуть бути безпосередньо віднесені на певні культури, розподіляються
між ними, а також пасовищами та сіножатями пропорційно площі поливних
земель.

Витрати на догляд за полезахисними лісовими смугами включаються без
вартості одержаних з цих смуг дров, хмизу, плодів (за цінами їх можливої
реалізації чи використання). Ці витрати відносяться на багаторічні
насадження та посіяні культури пропорційно площам, до яких лісові смуги
прилягають.

Витрати на утримання тваринницького приміщення, де розміщено кілька
видів худоби, розподіляються пропорційно зайнятій площі.

До складу цієї статті входить різниця між первісною вартістю та виручкою
від вибракуваних тварин основного стада з наступним віднесенням цієї
суми на витрати виробництва відповідної продукції (молоко, приплід,
вовна тощо).

Витрати на утримання допоміжних та підсобних (промислових) виробництв
відносяться на кожне з виробництв безпосередньо або розподіляються між
окремими об’єктами обліку витрат пропорційно зайнятій площі, обсягу
виконаних робіт чи сумі витрат на оплату праці працівників, зайнятих
виконанням виробничих операцій.

У статті «Інші витрати» відображаються витрати, що безпосередньо
пов’язані з виробництвом певної продукції і не включені до жодної з
наведених вище статей, а саме:

а) вартість спецодягу та спецвзуття, що видаються працівникам, зайнятим
доглядом за худобою, птицею тощо (за винятком вартості спецодягу, який
видається ветеринарним працівникам і сторожам), а також інших малоцінних
швидкозношуваних предметів;

б) вартість підстилки для тварин (соломи, торфу, тирси);

в) витрати на штучне осіменіння тварин (утримання пункту, вартість
сперми, оплата праці техніка штучного осіменіння тощо);

г) витрати на будівництво та утримання літніх таборів, загонів, навісів
та інших споруд некапітального характеру для тварин. Ці витрати
обліковуються у складі витрат майбутніх періодів, а на собівартість
відносяться рівними частками протягом терміну використання зазначених
споруд, який встановлюється комісією з прийняття відповідного об’єкта в
експлуатацію;

д) платежі за страхування майна, тварин, урожаю сільськогосподарських
культур, а також окремих категорій працівників, зайнятих безпосередньо
на роботах зі підвищеною небезпекою для життя і здоров’я у випадках,
передбачених законодавством;

є) інші витрати, що включаються до собівартості продукції (робіт,
послуг) і не віднесені до цієї та інших статей витрат. Ці витрати, як
правило, безпосередньо відносяться на відповідні сільськогосподарські
культури (групи культур), види тварин і продукцію підсобних промислових
та інших виробництв.

До складу статті «Непродуктивні витрати» (в обліку) включають втрати від
падежу молодняку та дорослої худоби на відгодівлі, птиці, звірів,
кролів, а також бджолиних сімей, за винятком втрат, які сталися
внаслідок стихійного лиха, сум, що підлягають відшкодуванню винними
особами, та вартості одержаної сировини (шкур, технічного м’яса тощо) за
цінами можливої реалізації.

На цю статтю відноситься брак у виробництві, яким вважаються вироби,
напівфабрикати, деталі, вузли та роботи, які не відповідають
встановленим стандартам чи технічним умовам і не можуть бути використані
за своїм прямим призначенням чи можуть бути використані лише після
виправлення.

За місцем виявлення брак поділяється на внутрішній, виявлений на
підприємстві до відправлення продукції споживачам, та зовнішній,
виявлений у споживачів у процесі збирання, монтажу чи експлуатації
виробу.

До собівартості внутрішнього остаточного браку включаються фактичні
витрати за всіма статтями витрат.

До вартості остаточного браку додаються витрати на його виправлення і з
цієї суми вираховуються (віднімаються) вартість забракованої продукції
за ціною можливого використання і суми відшкодування, фактично утримані
з осіб, з вини яких стався брак, та суми, які за рішенням суду мають
відшкодувати постачальники за поставку недоброякісних матеріалів,
напівфабрикатів тощо.

Вартість браку відноситься на собівартість продукції, під час
виробництва якої він був допущений.

У статті «Загальновиробничі витрати» відображається бригадні, фермські,
цехові та загальновиробничі витрати.

До бригадних, фермських, цехових та загальновиробничих витрат належать
такі: витрати на оплату праці працівників апарату управління, орендна
плата; амортизаційні відрахування і витрати на утримання та поточний
ремонт необоротних активів загального призначення; витрати на заходи з
охорони праці та техніки безпеки; витрати на перевезення працівників до
місця безпосередньої роботи; на утримання польових станів; інші витрати,
пов’язані з управлінням та обслуговуванням виробництва окремих
підрозділів та галузей.

Бригадні, фермські, цехові та загальновиробничі витрати рослинництва,
тваринництва та промислових виробництв розподіляються між об’єктами
планування й обліку пропорційно до загальної суми витрат, за винятком
вартості насіння, кормів, сировини, матеріалів та напівфабрикатів,
відносяться на собівартість тільки тієї продукції, що виробляється в
даній бригаді, фермі, цеху чи у відповідній галузі.

Розділ 4. Економічний зміст витрат машинно-тракторного парку і завдання
їх обліку.

Ефективне використання машинно-тракторного парку залежить від
прогресивних форм організації його роботи, вдосконалення методів аналізу
та розробки заходів, що забезпечують покращання планування та управління
виробничою діяльністю. У зв’язку з цим першочергового значення набувають
питання покращання якості та оперативності обліку роботи
машинно-тракторного парку. Організація обліку роботи машинно-тракторного
парку була завжди проблематичним питанням. Вона змінювалася разом зі
зміною організаційної форми роботи та формою матеріального заохочення
трактористів-машиністів за виконані польові та транспортні роботи. У
багатьох великих та середніх сільськогосподарських підприємствах
машинно-тракторний парк був і залишається на сучасному етапі окремим
структурним підрозділом, який об’єднує в собі найбільш кваліфікованих
працівників підприємства і потужну техніку, за допомогою якої
виконується майже весь обсяг польових робіт і значна частина
транспортних робіт. Сюди входять трактори, комбайни, причіпні, начіпні
сільськогосподарські машини і знаряддя для обробітку ґрунту, вирощування
та збирання врожаю. Складовою машинно-тракторного парку є також машинні
двори, гаражі, навіси, майданчики для зберігання техніки та інші основні
засоби машинно-тракторного парку.

Діючі організаційні форми роботи машинно-тракторного парку спонукають
дуже критично відноситись до Інструкції про застосування Плану рахунків,
бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських
операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства
фінансів України від 30.11.99 р. № 291, та Методичних рекомендацій з
планування обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг)
сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Мінагрополітики
України від 18.05.2001 р. № 132.

Зазначені нормативні документи можуть бути ефективними лише у малих
сільськогосподарських підприємствах, де трактори, комбайни та інші
сільськогосподарські машини є у невеликій кількості та їх використання
здійснюється в комплексі технологічних операцій з вирощування певних
культур.

В інших випадках необхідно застосовувати таку організацію
бухгалтерського та оперативного обліку, яка б забезпечила оперативність
управління і контроль за: використанням палива, обсягом виконаних робіт
і їх якістю, використанням робочого часу і нарахуванням оплати праці,
експлуатацією машинно-тракторного парку та його технічним станом.

Розділ 5. Організація бухгалтерського обліку витрат.

Метою обліку витрат на сільськогосподарських підприємствах є
документоване, своєчасне, повне і достовірне відображення фактичних
витрат на виробництво продукції для забезпечення контролю за
використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Облік витрат у сільськогосподарському виробництві повинен забезпечувати
оперативне, достовірне та повне надходження інформації щодо кількості та
вартості одержаної продукції (виконаних робіт і наданих послуг),
трудових, матеріальних та грошових витрат на виробництво продукції по
підприємству в цілому та окремих його структурних підрозділах (бригадах,
цехах, фермах тощо).

Облік витрат сільськогосподарського виробництва ведеться відповідно до
П(С)БО 16 „Витрати» та П(С)БО 9 „Запаси» у розрізі окремих об’єктів
(виробництв, видів або груп культур чи тварин) на рахунку 23
„Виробництво», до якого можуть відкриватись такі субрахунки:

„Рослинництво»;

„Тваринництво»;

„Допоміжне виробництво»;

„Ремонт основних засобів».

За дебетом рахунку 23 відображаються прямі матеріальні, трудові та інші
прямі витрати, а також виробничі накладні витрати та втрати від браку
продукції (робіт, послуг), за кредитом — суми фактичної виробничої
собівартості завершеної виробництвом продукції (у дебет рахунків 27
„Продукція сільськогосподарського виробництва»), виконаних робіт і
послуг (у дебет рахунку 90 „Собівартість реалізації» та ін.).

Для узагальнення інформації про втрати від браку у виробництві
призначено рахунок 24 „Брак у виробництві», за дебетом якого
відображають витрати через виявлений зовнішній і внутрішній брак. За
кредитом рахунку 24 відображають суми, що відносяться на зменшення
витрат на брак, та суму, що списується на витрати виробництва як втрати
від браку, суми зменшення втрат від бракованої продукції (вартість
відходів від бракованої продукції, вартість утримання з винуватців браку
та ін.).

Для обліку виробничих накладних витрат на організацію виробництва та
управління окремими видами діяльності галузі сільського господарства
(рослинництво, тваринництво, промислове виробництво), відділеннями,
бригадами та іншими підрозділами основного і допоміжного виробництва
призначено рахунок 91 „Загальновиробничі витрати».

На тому самому рахунку ведуть облік витрат на утримання
сільськогосподарської техніки. Аналітичні рахунки відкривають за видами
машин (трактори, зернові комбайни, спеціальні комбайни, ґрунтообробні,
посівні машини тощо). До складу витрат відносять оплату праці
працівників, що займаються обслуговуванням конкретних машин (без оплати
праці трактористів, які працюють на цих машинах), амортизацію, витрати
на ремонт тощо. Наприкінці року ці витрати відносять на окремі об’єкти
витрат прямо (по спеціальних машинах) або розподіляють пропорційно
обсягу виконаних робіт у фізичних обсягах, а по тракторах—в умовних
еталонних гектарах (між сільськогосподарськими, транспортними та
будівельними роботами).

За дебетом рахунку 91 відображаються суми визнаних витрат, за кредитом —
щомісячне, за відповідним розподілом, списання на рахунок 23
„Виробництво».

Для відображення загальногосподарських витрат, пов’язаних з управлінням
та обслуговуванням підприємства, призначено рахунок 92 „Адміністративні
витрати», за дебетом якого відображаються суми визнаних адміністративних
витрат, а за кредитом — списання на рахунок 79 „Фінансові результати».

Для обліку витрат, пов’язаних із збутом продукції, товарів, робіт,
послуг призначено рахунок 93 „Витрати на збут», за дебетом якого
відображаються суми визнаних витрат на збут, а за кредитом—списання на
рахунок 79 „Фінансові результати».

На сільськогосподарських підприємствах за умови використання
журнально-ордерної форми обліку для підприємств агропромислового
комплексу існують деякі специфічні особливості в обліку окремих видів
витрат.

Оплата праці в сільському господарстві нараховується виходячи з обсягів
виконаних робіт чи виходу продукції або відпрацьованого часу на підставі
відповідних первинних документів і відносяться на відповідні об’єкти
витрат

Нарахування оплати праці та інших аналогічних витрат відображається по
кредиту пасивного рахунку 66 „Розрахунки з оплати праці». При цьому
кредит рахунку 66 кореспондує з дебетом рахунків відповідних витрат. У
разі, коли підприємства не використовують в обліку рахунки класу 8
„Витрати за елементами», такими витратами згідно з П(С)БО 16 „Витрати»
будуть: прямі виробничі (рахунок 23 „Виробництво»), загальновиробничі
(рахунок 91 „Загальновиробничі витрати»), на управління (рахунок 92
„Адміністративні витрати»), на збут (рахунок 93 „Витрати на збут»).

Витрати на оплату праці, які не пов’язані з виробничою діяльністю
підприємства, відносяться до інших витрат операційної діяльності.
Нарахування зазначених виплат у бухгалтерському обліку відображається по
кредиту рахунку 66 „Розрахунки з оплати праці» у кореспонденції з
дебетом рахунку 94 „Інші витрати операційної діяльності».

Аналогічно, але з оборотом по кредиту відповідного субрахунку
підприємствами відображаються нарахування збору до Пенсійного фонду та
внески на інші соціальні заходи (для тих підприємств, які не сплачують
фіксованого сільськогосподарського податку). Зазначені відрахування
належать до тих же напрямків витрат, що й оплата праці, яка стала базою
для їх нарахування.

Розрахунки з оплати праці у сільськогосподарських підприємствах ведуться
на синтетичному рахунку 66 „Розрахунки з оплати праці» в розрізі
субрахунків:

„Розрахунки за заробітною платою»;

„Розрахунки з депонентами».

Сільськогосподарські підприємства можуть здійснювати нарахування оплати
відпусток з використанням резерву оплати відпусток, який створюється з
метою рівномірного розподілу витрат на оплату відпустки протягом
звітного періоду. Резерв створюється шляхом щомісячного його нарахування
за нормативом від фактичних витрат на оплату праці.

Розділ 6. Первинний облік роботи тракторів, комбайнів та інших
самохідних машин.

Основним первинним документом для обліку роботи тракторів, комбайнів та
інших самохідних машин є Обліковий лист тракториста-машиніста.

Незалежно від форми організації механізованих робіт на кожний трактор
призначають одного, а при роботі у дві зміни — двох трактористів. Облік
в тракторній бригаді веде обліковець-заправник або цю функцію виконує
бригадир тракторної бригади, в обов’язки якого входить своєчасне і
правильне складання первинних документів обліку виконаних робіт,
витрачання нафтопродуктів і нарахування оплати праці механізаторам.

Виконання тракторних та інших механізованих робіт записують щоденно до
облікового листа кожного тракториста. Листок розраховано приблизно на
п’ятнадцять змін, показники записують по кожній зміні окремо.

Кожен механізатор після закінчення зміни повинен мати відомості про
кількість та якість виконаної ним роботи, про витрати пального і розмір
заробітку за зміну. Всі ці показники записують щоденно до облікового
листа. У встановлені в господарстві строки (через 10 — 15 днів) облікові
листи, підписані механізатором, бригадиром, агрономом, обліковець подає
до бухгалтерії, де їх перевіряють, затверджують, після чого вони є
підставою для узагальнення і систематизації у Накопичувальні відомості
обліку використання машинно-тракторного парку і Журнал обліку робіт і
витрат. Слід мати на увазі, що трактористи-машиністи виконують різні
сільськогосподарські роботи.

Для переведення окремих робіт в еталонний обсяг виконаних робіт
застосовують таку методику.

Розрахунок обсягу тракторних робіт в умовні еталонні гектари
відбувається множенням кількості виконаних змінних норм виробітку
трактора певної марки на його змінний еталонний виробіток.

Еталонний змінний виробіток трактора визначається множенням коефіцієнту
перерахунку його в умовні еталонні трактори на кількість виконаних
нормозмін. Коефіцієнти перерахунку фізичних тракторів в еталонні та
змінні еталонні виробітки по різних марках наведено в таблиці 7.

Кількість виконаних нормозмін залежить від форми оплати праці:

відрядної, коли встановлені норми виробітку;

погодинної коли облік ведуть за відпрацьований час.

Приклад 1. Трактор МТЗ-80 з сівалкою СЗ-3,6 використовувався при сівбі
зернових культур. Норма виробітку при 7-годинному робочому дні — 16,9
га, фактично виконано за зміну — 18,6 га. Визначаємо:

кількість виконаних нормозмін.

18,6 га / 16,9 га = 1,1 нормозмін;

еталонний змінний виробіток на трактор МТЗ-80

0,7 ум. ет. га * 7 год = 4,9 ум. ет. га;

кількість виконаних умовних еталонних гектарів

1,1 * 4,9 ум. ет. га = 5,39 ум. ет. га.

Таблиця 7

Еталонний виробіток, коефіцієнти перерахунку фізичних тракторів в
еталонні.

Марка Виробіток ум. ет. га. Витрати пального на 1 ум.ет.га, кг

За 1 год.(коефіцієнт перерахунку фіз. тракторів в ет.) За 7 – годинну
робочу зміну

Т-130 1,76 12,3 11,1

Т-150 1,65 11,6 14,1

Т-130Б 1,54 10,8 11,9

Т-4А 1,45 10,2 13,6

Т-100М 1,34 9,4 12,1

ДТ785М 1,1 7,7 12,6

ДТ-75 1,03 7,2 12,9

Т-74 1,0 7,0 10,6

Т-70С 0,9 6,3 13,2

ДТ-54С 0,86 6,0 9,3

Т-54В 0,69 4,8 9,5

К-701М 3,0 21,0 14,8

К-701 2,7 18,9 14,8

К-700А 2,2 15,4 14,8

К-700 2,1 14,7 14,8

Т-150К 1,5 10,5 14,9

МТЗ-102 0,89 6,3 17,3

МТЗ-100 0,87 6,1 17,3

МТЗ-80 0,7 4,9 17,7

ЮМЗ-6Л 0,6 4,2 14,5

МТЗ-52 0,58 4,1 11,8

МТЗ-50 0,55 3,9 12,4

Т-40АМ 0,54 3,8 10,5

Т-40М 0,53 3,7 10,8

Т-40А 0,5 3,5 11,4

Т-40 0,48 3,4 10,2

Т-25А 0,3 2,1 15,3

Т-16М 0,22 1,5 13,2

ХТЗ-16131 2,2 15,4 12,35

ХТЗ-17021 2,46 17,22 12,09

ХТЗ-25Ф 0,3 2,1 15,3

ХТЗ-17221 2,46 17,22 12,09

«Массей Фергюсон 8940» 1,94 13,58 14,93

«Массей Фергюсон 9240» 2,14 14,98 16,44

«Джон Дір» 2,53 17,71 11,38

«Валет 8400» 2,17 15,19 12,88

Приклад 2. Трактор МТЗ-80 використовується протягом 5 годин на звезенні
сільськогосподарського інвентарю на машинний двір. Визначаємо:

кількість нормозмін

5 год / 7 год = 0,71;

еталонний змінний виробіток на МТЗ-80

0,7 ум. ет. га * 7 год. = 4,9 ум. ет. га;

кількість виконаних умовних еталонних гектарів

0,71 х 4,9 ум. ет. га = 3,48 ум. ет. га.

Підсумкові дані за кількістю виконаних нормозмін і умовних еталонних
гектарів з кожного Облікового листа тракториста-машиніста (ф- № 67)
переносять до Накопичувальної відомості обліку використання
машинно-тракторного парку (ф. № 37а) і до Журналу обліку робіт і витрат
(ф. № 37), де ці показники накопичують і підсумовують.

На підставі даних накопичувальних реєстрів визначають річний обсяг робіт
в умовних еталонних гектарах по марках тракторів і видах робіт.

Розділ 7. Бухгалтерський облік витрат машинно-тракторного парку.

В бухгалтерії підприємства для обліку витрат, пов’язаних з утриманням і
експлуатацією тракторів, комбайнів, інших самохідних, причіпних,
начіпних сільськогосподарських машин і знарядь для обробітку ґрунту,
вирощування та збирання врожаю, використовують субрахунки 2351
«Утримання і експлуатація машинно-тракторного парку», 2352 «Утримання і
експлуатація комбайнів та інших самохідних машин». На субрахунку 2351
обліковують витрати на утримання і експлуатацію тракторів на всіх видах
робіт, тракторних причепів, сільськогосподарських машин і знарядь,
використовуваних на обробітку ґрунту, сівбі, догляді за посівами і
збиранні врожаю, а також машинних дворів, гаражів, навісів, майданчиків
для зберігання техніки та інших основних засобів машинно-тракторного
парку. В межах цього субрахункуу ведуть один аналітичний рахунок, на
якому обліковують витрати на експлуатацію тракторів на
сільськогосподарських і транспортних роботах.

Облік ведуть за такими статтями: різні матеріальні витрати (паливо,
будівельні матеріали, запасні частини, МШП); витрати на оплату праці;
відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші витрати.

На статті «Паливо» обліковують вартість нафтопродуктів, використаних
тільки на транспортних роботах тракторів (за винятком цих робіт у
рослинництві). Вартість використаних нафтопродуктів на
сільськогосподарських роботах на цю статтю не відносять, а списують
безпосередньо на відповідні об’єкти обліку в рослинництві. На вартість
нафтопродуктів, витрачених на транспортних роботах тракторів (за
винятком цих робіт у рослинництві), дебетують субрахунок 2351 і
кредитують субрахунок 203 (80).

На статтю «Будівельні матеріали» списують вартість будматеріалів,
витрачених на ремонт гаражів, навісів, майданчиків та інших основних
засобів, які використовуються на обслуговуванні машинно-тракторного
парку. На вартість списаних матеріалів дебетують субрахунок 2351 1
кредитують субрахунок 205 (80).

На статтю «Запасні частини» списують вартість запчастин, витрачених на
ремонт машин, знарядь та інших технічних засобів за межами
ремонтно-механічної майстерні. Дебетують субрахунки 2351 і кредитують
субрахунок 207 (80). На цій же статті обліковують вартість гуми для
тракторів и інших сільськогосподарських машин, одержаної зі складу
замість спрацьованої.

На статтю «Малоцінні та швидкозношувані предмети» списують вартість
таких предметів, використаних для машинно-тракторного парку. Дебетують
субрахунок 2351 і кредитують рахунки 22 (80).

На статті «Роботи і послуги» відображують вартість робіт і послуг,
наданих допоміжними виробництвами, сторонніми організаціями і
підприємствами машинно-тракторному парку. На вартість списаних робіт і
послуг дебетують субрахунок 2351 1 кредитують рахунки 23, 63, (80), 68
(80).

На статтю «Витрати на оплату праці» відносять основну і додаткову оплату
праці, нараховану трактористам-машиністам за виконані транспортні роботи
(за винятком рослинництва). До складу основної і додаткової оплати праці
входять надбавки трактористам-машиністам за класність, винагороди за
вислугу років, премії за економію прямих витрат, на виконання державних
і громадських обов’язків та інші види додаткової оплати праці на
транспортних роботах. Дебетують субрахунок 2351 1 кредитують рахунок 66
(81). Суми нарахованої основної і додаткової оплати
трактористам-машиністам на сільськогосподарських роботах на зазначену
статтю не відносять. Ці суми списують безпосередньо на відповідні
об’єкти обліку в рослинництві. При нарахуванні оплати праці дебетують
субрахунок 2311 кредитують рахунок 66 (81).

По статті «Відрахування на соціальні заходи» відображують відрахування
за встановленими нормами від витрат на оплату праці
трактористів-машиністів, зайнятих на транспортних роботах (за винятком
рослинництва). Дебетують субрахунок 2351 1 кредитують рахунок 65 (82).

По статті «Амортизація» відображують суму амортизаційних відрахувань на
основні засоби та інші необоротні матеріальні активи по
машинно-тракторному парку. Нарахування амортизації по машинах і
обладнанню припиняється після закінчення нормативного строку їх служби
за умови повного перенесення всієї вартості на витрати виробництва. На
суму нарахованої амортизації дебетують субрахунок 2351 і кредитують
рахунок 13 (83).

На статті «Інші операційні витрати» відображують платежі по страхуванню
майна машинно-тракторного парку, витрати по відрядженнях та ін.
Дебетують субрахунок 2351 і кредитують рахунки 65, 23, 372 (84).

Протягом звітного періоду на кредиті субрахунку 2351 відображують тільки
планову вартість транспортних робіт (вказуючи їх загальний обсяг у
тонно-кілометрах і умовних еталонних гектарах), яку було віднесено на
рахунки з обліку товарно-матеріальних цінностей та інших споживачів
послуг. У кінці року нерозподілену частину витрат, облічену на
субрахунку 2351, розподіляють між окремими культурами (групами культур і
транспортними роботами пропорційно до виконаних робіт в умовних
еталонних гектарах за формою, наведеною в таблиці 8.

Таблиця 8

Відомість розподілу витрат з утримання і експлуатації
машинно-тракторного парку.

Об’єкти обліку, на які відносяться витрати

Обсяг виконаних робіт, ет. га

Витрати

до розподілу, грн

Кореспондуючий рахунок

Культури

1

Озима пшениця

930

4138,50

231 100

2

Соняшник

750

3337,50

231 200

3

Цукровий буряк

1207

5371,15

231 300

Разом

2887

12847,15

X

4

Транспортні роботи тракторів

10 478

46 623,97

X

Всього

13365

59471,12

2351 (кредит)

Після списання витрат на сільськогосподарські роботи (культури, групи
культур) на субрахунку 2351 залишаються витрати, які відносяться лише на
транспортні роботи тракторів. Після цього визначають фактичну
собівартість 1 ет. гектара (або 1 т-км) транспортних робіт тракторного
парку шляхом ділення суми витрат, що залишилися, на обсяг транспортних
робіт тракторів за рік.

Розрахунок собівартості 1 ет. гектара наведено в таблиці 9.

Розділ 8. Розрахунок фактичної собівартості транспортних робіт
тракторного парку.

Зіставляючи фактичну собівартість 1 ет. га (т-км) з плановою, визначають
калькуляційну різницю і дописують її (при подорожчанні) на рахунки
споживачів або сторнують (при здешевленні). На суму калькуляційної
різниці дебетують субрахунки 20, 903 і кредитують субрахунок 2351.
Умовний розрахунок наведено в таблиці 9.

Таблиця 9

Розрахунок списання калькуляційних різниць між плановою і фактичною
собівартістю транспортних робіт тракторного парку.

Споживачі транспортних послуг

Обсяг виконаних робіт, ет. га

Собівартість транспортних послуг. грн

Сума

Кореспондуючий

рахунок

план 12,00

факт 15,96

Економ.(-}

перевитрати (+)

Перевезення вантажів:

1

Зернових відходів

64,2

770,40

1024,63

254,23

208

2

Лісоматеріалів

2183

26196,00

34840,68

8644,68

205

3

Добрив

417

5004,00

6655.32

1651,32

208

4

Загальновиробничого призначення галузі рослинництва 257

3084,00

4101,72

1017.72

911

5

Загально виробничих витрат всіх напрямів діяльності. 2700

32 400.00

43002,00

10 692,00

92

6

Населенню за

готівку 622

7464,00

9927,12

2463,12

903

7

Стороннім організаціям

4083,9

49006,80 65216,56

16209.76

903

а

На будівництво пекарні

146

1752,00

2330,16

578,16

151

9

Аміачної селітри під озиму пшеницю 4.9

58.80

78,20

19,40

231

Разом

10478

125 736,00

167266,39

41 530,39

2351 (кредит)

На субрахунку 2352 «Утримання і експлуатація комбайнів та інших
самохідних машин» протягом року обліковують витрати на утримання і
експлуатацію зерно- і бурякозбиральних машин та інших самохідних
комбайнів, машин, гаражів, навісів, майданчиків, інших основних засобів,
пов’язаних з утриманням експлуатацією зазначених машин. Аналітичні
рахунки за цим субрахунком відкривають за видами машин: зерно-,
кукурудзо-, бурякозбиральні комбайни тощо.

Протягом року витрати на утримання і експлуатацію комбайнів
нагромаджують на дебеті субрахунку 2352 за такими статтями: матеріальні
витрати; амортизація; інші операційні витрати. Статті витрат «Витрати на
оплату праці», «Відрахування на соціальні заходи» на цьому субрахунку не
обліковують. Оплату праці комбайнерів, відрахування на соціальні заходи,
вартість палива, витраченого на роботу комбайнів, відносять
безпосередньо на відповідні культури. На суму нарахованої оплати праці з
відрахуваннями дебетують субрахунок 231 і кредитують рахунки 65 (82), 66
(81). На вартість списаного палива, витраченого на роботу комбайнів,
дебетують субрахунок 2311 кредитують субрахунок 203 (80). Витрати за
статтями «Матеріальні витрати», «Амортизація», «Інші операційні витрати»
обліковують аналогічно до статей витрат субрахунку 2351.

На кредиті субрахунку 2352 протягом року не роблять ніяких записів. У
кінці року або після закінчення збирання врожаю витрати, облічені на
цьому субрахунку, списують окремими статтями на відповідні культури
пропорційно до площ, на яких зібрано врожай. Якщо на збиранні врожаю
були зайняті вузькоспеціалізовані комбайни, витрати списують на
культури, зібрані цими комбайнами (картоплезбиральні комбайни — на
картоплю, бурякозбиральні — на буряки тощо), якщо ж комбайни загального
призначення (зернозбиральні) — пропорційно до площ, які були під
урожаєм. На суму списаних матеріальних витрат (за винятком палива),
амортизації основних засобів та інших витрат дебетують субрахунок 231 по
культурах кредитують субрахунок 2352.

Для обліку витрат і виконаних робіт машинно-тракторним парком за
вищеназваними аналітичними рахунками і статтями витрат новим варіантом
Журнально-ордерної форми передбачено Виробничий звіт.

Облік ведуть за такими статтями: різні матеріальні витрати (паливо,
будівельні матеріали, запасні частини, МШП); витрати на оплату праці;
відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші витрати.

Розділ 9. Вдосконалення первинного обліку машинно-тракторного парку.

Реформування сільськогосподарських підприємств в основному призвело до
роздрібнення великих і середніх агроформувань, створення на їх місці
невеликих одноосібних фермерських господарств або ж селянських спілок,
розпорошення наявних транспортних засобів, що в свою чергу, зумовило
необхідність перегляду організаційних форм транспортного обслуговування
сільськогосподарських товаровиробників. Так, якщо у 80 — 90-і роки
80—90% вантажів у сільськогосподарських підприємствах перевозилося
автомобільним транспортом, то в 1995—1997 роках його питома вага в
транспортному обслуговуванні знизилася до 50—60%, а в 2000—2001-му — до
40—50%. Натомість у сільськогосподарських формуваннях зросла роль
тракторного та гужового транспорту, на частку яких припадає до 50%
вантажообігу. Особливо інтенсивно використовуються альтернативні види
транспорту на внутрішньогосподарських перевезеннях.

Реорганізація форм господарювання в АПК і його транспортних
підрозділах, неминуче вимагає удосконалення системи обліку транспортних
робіт. У зв’язку з цим у загальному контексті дослідження проблем,
пов’язаних зі змінами господарського механізму, необхідно розглянути і
питання про стан господарського обліку в транспортних підрозділах АПК та
визначити основні напрями його вдосконалення. При цьому особливу увагу
варто приділити організації системи первинного обліку їх роботи.

Підвищення ефективності використання автотранспорту та інших
транспортних засобів пов’язане із застосуванням прогресивних форм
організації транспортного процесу, удосконаленням методів економічного
аналізу його роботи, а також розробкою заходів, що забезпечують
поліпшення планування і керування виробничою діяльністю. У цьому зв’язку
першочергового значення набувають питання підвищення якості і
оперативності обліку роботи транспорту, тому що саме облік є основним
джерелом необхідної інформації. До того ж, якщо облік автотранспортної
роботи нині в основному налагоджений і тільки потребує подальшого
вдосконалення, то процес накопичення і обробки інформації про
використання тракторного та гужового транспорту практично не
розроблений.

Оскільки основою господарського обліку є інформація, накопичена за
допомогою первинних документ, то раціональна організація збору и обробки
інформації про використання кожного виду транспорту значною мірою
залежить від правильної постановки первинного обліку та визначення
оптимального шляху руху документів від моменту їх складання до передачі
в архів.

Від якості організацій системи первинного обліку залежать оперативність,
повнота і вірогідність кінцевої, результативної інформації про роботу як
транспортної складової, так і підприємства в цілому, що, в свою чергу,
дозволить приймати ефективні управлінські рішення. Контроль за
раціональним використанням рухомого складу щоденно можна здійснювати
використовуючи інформацію про виїзд транспортних засобів на лінію, що
фіксується в «Книзі обліку виходу машин на лінію».

Носієм вихідної інформації про роботу вантажного автотранспорту в
автотранспортних, сільськогосподарських, промислових та інших
підприємствах і організаціях є Подорожній лист вантажного автомобіля (ф.
№ 2), Товарно-транспортні накладні (ф. № 1-ТН) і Талон замовника (ф. №
1-ТЗ), які були введені в дію інструкцією про порядок виготовлення,
зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для
перевезення вантажів автомобільним транспортом і обліку транспортної
роботи, затвердженою наказом Міністерства статистики і Міністерства
транспорту України 07.08.96 р. № 228/253. При цьому чітко зазначено, що
«використання первинної транспортної документації невстановлених форм не
допускається. ЇЇ застосування в обліковій практиці тягне за собою
накладення штрафу від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів … згідно зі
статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення». Крім
того, цією ж інструкцією передбачено, що «перевізники, які експлуатують
вантажні автомобілі власні або орендовані (без водія) — зобов’язані при
випуску автомобіля на лінію видавати водію під розпис подорожні листи
типових форм, оформлені належним чином».

Послідовність заповнення Подорожнього листа визначена інструктивними
матеріалами з організації первинного обліку використання автотранспорту
і вимагає обов’язкового заповнення всіх реквізитів.

По закінченні робочого дня подорожні листи разом із
товарно-транспортними документами і актами виміру пального водії
зобов’язані здавати диспетчеру, який перевіряє правильність і якість
заповнення документів та визначає результати роботи автомобіля у розділі
«Результати роботи автомобіля і причепів», де вказує і підтверджує
підписом техніко-експлуатаційні показники роботи автомобіля і суму
нарахованої оплати праці водію.

Подальша обробка подорожніх листів та інших документів здійснюється в
бухгалтерії. Тут, зведення про експлуатацію вантажного автотранспорту
групують у накопичувальній відомості обліку роботи вантажного
автотранспорту (ф. № 38), записи до неї роблять на підстав подорожних
листів, товарно-транспортних накладних. У цій же відомості передбачений
щомісячний розподіл вартості послуг за користувачами пропорційно обсягу
виконаних робіт у тонно-кілометрах за фактичною собівартістю.

На практиці дані про роботу вантажного автотранспорту, а саме: затрати
праці в людино-годинах і машинно-днях, оплата праці водіїв, витрати
пального і мастильних матеріалів, число поїздок з вантажем, пробіг
автомобілів, загальний обсяг перевезень вантажів у тоннах і виконаних
тонно-кілометрах відображають у Виробничому звіт з обліку роботи
вантажного автотранспорту довільної форми без застосування типової форми
№ 38. Порядок складання даного звіту проводиться в такий спосіб — окремо
в Реєстрах у хронологічному порядку реєструють показники дорожніх листів
по кожному автомобілю, потім складають Виробничий звіт, у якому
підбивають підсумки за місяць. Реєстри і Виробничий звіт складає
диспетчер автогаража протягом місяця. Існуючий порядок обліку, на мій
погляд, має ряд суттєвих недоліків По-перше, недосконалою є форма
Дорожніх листів, які мають ряд декларативних реквізитів і показників, що
не застосовуються, або ж дублюються в інших документах. Це робить даний
документ громіздким і незручним в обробітку. По-друге, накопичувальні
документи і регістри синтетичного та аналітичного обліку побудовані так,
що для складання звітних форм про наявність і роботу автомобілів
бухгалтеру потрібно робити додаткові відбірки, тобто спостерігається
невідповідність показників бухгалтерського обліку звітності і особливо
статистичної звітності. По-третє, існуюча система обліку не дозволяє
повністю задовольнити потребу в економічній інформації керівництва та
власників. По-четверте, нині практично відсутній механізм о6ліку роботи
автомобілів, що знаходяться у приватній власності, та власники яких
ведуть транспортну діяльність.

Одним із недоліків організації первинного обліку з роботи
автотранспортних засобів є те, що Подорожні листи, як правило, видаються
не в замін зданих документів. Це веде до нагромадження у водіїв пакетів
документів, які вони здають диспетчеру наприкінці місяця, чим
ускладнюють процес їхньої обробки, порушуються терміни нарахування
оплати праці та визначення техніко-експлуатаційних показників,
відбувається неякісне рознесення даних дорожніх листів у Накопичувальні
відомості обліку роботи вантажних автомобілів.

В автотранспортних підрозділах сільськогосподарських підприємств також
не завжди ведеться облік залишку пального в баках, що не дає можливості
забезпечити належний контроль за схоронністю та цільовим використанням
нафтопродуктів. Недоліком в оформленні подорожнього листа є те, що не
всі реквізити в ньому заповнюються. Це можна пояснити тим, що багато
даних, які містяться у подорожньому листі, не мають практичної цінності
для обліку і аналізу використання автомобільного транспорту. Так і
реквізити дорожнього листа вантажного автомобіля як «Послідовність
виконання завдання» і «Таксування» займають невиправдано велику частину
документа і практично не заповнюються, оскільки вся необхідна інформація
про виконану транспортну роботу міститься в товарно-транспортних
накладних і талонах замовника.

Таким чином, можна зробити висновок, що застосовувана нині форма
Подорожнього листа не є оптимальною і вимагає подальшого удосконалення.

На мою думку, доцільніше було б розробити і застосовувати на практиці
Подорожній лист накопичувальної форми, в якому б фіксувалася робота
автомобіля за 7—10 днів, що дозволило б зекономити як матеріальні так і
трудові затрати на одержання и обробку інформації про роботу
автомобільного транспорту. Тому пропоную свій варіант Подорожнього листа
вантажного автомобіля багатоденної форми. (додаток 1). Використання
даної форми доцільно в підприємствах, де автомобілі закріплені за
водіями. При цьому скоротиться документопотік і кожен документ міститиме
лише ту інформацію, яка характеризує роботу автотранспорту.

Використання пропонованої форми Подорожнього листа дозволило б
здійснювати подальше накопичення інформації про роботу автомобільного
транспорту за звітний місяць у Зведеній накопичувальній відомості
наступної форми (додаток 2), що значно скоротило б трудомісткість
облікового процесу та дозволило б оперативніше складати статистичну
звітність без додаткових вибірок і групувань.

Крім того, з метою збору, накопичення і використання інформації про
транспортну роботу тракторів вважаю за необхідне вести її облік
аналогічно робот автотранспорту в Подорожніх листах трактора
багатоденної форми. Для накопичення інформації про транспортну роботу
тракторів з метою її подальшого використання при аналізі вантажопотоків
та порівняння ефективності роботи різних транспортних засобів вважаю за
можливе також використовувати Зведену накопичувальну відомість.

Висновки і пропозиції.

В процесі написання курсової роботи були виконані наступні завдання:

ознайомлення з обліком витрат виробництва;

детальний розгляд та вивчення системи обліку витрат і виконаних робіт
машинно-тракторного парку;

визначені пропозиції по вдосконаленню обліку виконаних робіт
машинно-тракторного парку.

По завершені курсової роботи можна зробити наступні узагальнення і
висновки:

Витрати — це використані у процесі виробництва різні речовини і сили
природи на виготовлення нового продукту праці. В умовах товарного
виробництва грошовий вираз суми витрат на виготовлення конкретного
продукту називають собівартістю. Зміст термінів витрати і собівартість
поєднується в понятті витрати виробництва.

Не визначаються витратами звітного періоду:

а) платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими
аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;

б) попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;

в) погашення одержаних позик;

г) зменшення активів або збільшення зобов’язань, що призводять до
зменшення капіталу в наслідок його вилучення або розподілу власниками.

В бухгалтерії підприємства для обліку витрат, пов’язаних з утриманням і
експлуатацією тракторів, комбайнів, інших самохідних, причіпних,
начіпних сільськогосподарських машин і знарядь для обробітку ґрунту,
вирощування та збирання врожаю, використовують субрахунки 2351
«Утримання і експлуатація машинно-тракторного парку», 2352 «Утримання і
експлуатація комбайнів та інших самохідних машин». В межах цього
субрахунку ведуть один аналітичний рахунок, на якому обліковують витрати
на експлуатацію тракторів на сільськогосподарських і транспортних
роботах.

Основним первинним документом для обліку роботи тракторів, комбайнів та
інших самохідних машин є Обліковий лист тракториста-машиніста.

Застосовувана нині форма Подорожнього листа не є оптимальною і вимагає
подальшого удосконалення, де які з них були пропоновані в розділі 9.

Список використаної літератури.

Закон України від 16.07.99р. «Про бухгалтерський облік та фінансову
звітність в Україні».

Наказ Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001р. «Методичні
рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції
(робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств».

Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку № 16 «Витрати».

Бойчук О.В. «Організація бухгалтерського обліку витрат» Все про
бухгалтерський облік, 2004р. №3

Бондар І.П. «Виробничі витрати та їх класифікація» Економіка АПК 2003р.
№10

Гнєздилова О.М. «Удосконалення обліку використання транспортних засобів
в аграрних підприємствах». Економіка АПК, 2003р. №8

Ігнатенко М.С. «Основні напрямки вдосконалення бухгалтерського обліку на
сільськогосподарських підприємствах»//Світ бухгалтерського обліку 2001р.
№7

Ковач Н.О. «Первинний облік роботи тракторів, комбайнів та інших
самохідних машин» Все про бухгалтерський облік. 2002р №4

Москаленко С.В. «Облік витрат і виконаних робіт у допоміжних
виробництвах». Науковий вісник НАУ, 2002р. Випуск 44.

Огійчук М.С. Бухгалтерський облік у сільському господарстві. Підручник:
Київ: Алеута – 2006р. с- 877

Огійчук М.С. Бухгалтерський облік у сільському господарстві. Підручник:
Київ: Вища освіта – 2003р. с — 800

Плаксієнко В.Я. Бухгалтерський облік у сільському господарстві.
Підручник: Дніпропетровськ — 2005р. с — 409

Сук П.П. «Первинний облік витрат допоміжних виробництв в
сільськогосподарських підприємствах» Бухгалтерія у сільському
господарстві, 2002р №1

Рудник В.С. «Організація бухгалтерського обліку витрат на
сільськогосподарських підприємствах». Облік і фінанси АПК. 2004р №9

Чубенко П.І. «Організація виконання робіт машинно-тракторного парку»
Економіка АПК. 2001р №6

Додаток 1

Штамп підприємства

Подорожній лист №____

вантажного автомобіля

на період з ______по____________200_р.

Водій _______________ Марка
автомобіля__________

Категорія_____________ Держ.
номер_______________

Режим роботи_________ Гаражний
номер___________

Дата Роботи водія та авто Рух пального, л Пункт призначення та відмітка
про виконання завдання Примітка

Виїзд з гаража, год.хв Повернення в гараж, год.хв Нульовий пробіг, км
Показник спідометра видано Витрати Залишок

При виїзді При поверненні

За нормою фактично

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Дата № ТТН Маршрут Кількість їздок з вантажем Відстань перевезення, км
Перевезено, т Виконано, ткм Пробіг, км Примітка

загальний У тому числі з вантажем

13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

Вид ПММ _________________

Оборотна сторона

Додаток 2

Зведена накопичувальна відомість

Роботи вантажного автотранспорту

На період з_____по_____________200_р

Період Дні в роботі Автомобіль Роботи водія та авто, год. Рух пального
Водій Замовник

марка Держ. номер У наряді У русі На ремонті У простої Видано ПММ
Витрати, л Економія (перевитрати)

За нормою Фактично

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Продовження форми

Кількість їздок з вантажем Відстань перевезення, км Перевезено, т
Виконано, ткм Пробіг, км Нараховано оплати праці, грн Примітка

загальний У тому числі з вантажем

15 16 17 18 19 20 21 22

PAGE

PAGE 3

Похожие записи