ПЛАН

Вступ.

Розділ І. Економічна характеристика НДВГ “Наука”.

Розділ ІІ. Економічний зміст малоцінних і швидкозношуваних предметів та
методика їх обліку.

2.1. Класифікація МШП та типові форми первинних облікових документів для
їх обліку.

2.2. Облік малоцінних і швидкозношуваних предметів на складі та в
експлуатації.

2.3. Порядок нарахування і списання зносу малоцінних і швидкозношуваних
предметів, які знаходяться в експлуатації.

2.4. Облік руху МШП у бухгалтерії.

2.5. Методика обліку МШП у відповідності до нових стандартів
бухгалтерського обліку.

Висновки.

Список використаної літератури.

Додатки.

ВСТУП

У процесі виробництва в кожному підприємстві використовують значну групу
засобів праці відносно невеликої вартості або з порівняно коротким
строком служби. Такі засоби одержали назву малоцінні і швидкозношувані
предмети. За своїм економічним змістом і функціональним призначенням
вони є засобами праці і їх властивості однакові з властивостями основних
засобів (переносять свою вартість на готовий продукт поступово, в
процесі зношування). Але з метою спрощення планування й обліку малоцінні
і швидкозношувані предмети виділені в окрему групу оборотних засобів.

Приріст запасів малоцінних і швидкозношуваних предметів, як і будь-яких
інших матеріалів, впливає на розмір оподаткованого прибутку, а отже, і
на величину податків, а тому правильний облік і оцінка даного виду
запасів є одним з важливих питань бухгалтерського обліку. І мета даної
курсової роботи — дослідити усі аспекти обліку надходження, руху і
вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів з підприємства.

Для вивчення цього питання я використав різні нормативно-правові
документи, такі як Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову
звітність в Україні”, “Положення про організацію бухгалтерського обліку
і звітність в Україні” та інші, а також конкретні цифрові дані НДВГ
“Наука” і навчальну літературу по бухгалтерському обліку.

РОЗДІЛ І. ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НДВГ “НАУКА”.

НДВГ “Наука” розташована в зоні західного лісостепу на границі з
Львівсько-Рівенським агрогрунтовим районом. Віддаль від найближчої
залізничної станції м.Тернопіль – 5км. Через землекористування
господарства проходить асфальтна дорога республіканського значення
Тернопіль-Львів, яка дає добрий зв’язок господарства з обласним центром
і залізничною станцією м.Тернопіль.

Сільськогосподарську продукцію господарство поставляє в заготівельні і
переробні пункти Тернополя і інших областей, регіонів України.

Центральна садиба і дирекція розташована в с.Кутківці, які включені в
зону м.Тернопіль.

За термічними умовами землі господарства розташовані у центральному
агрокліматичному районі, який називають зоною “холодного Поділля”.

Основною рисою зони є велика вологість клімату в порівнянні з іншими
зонами лісостепу. Клімат помірно-континентальний і оптимально
сприятливий для розвитку овочівництва та визрівання всіх інших
сільськогосподарських культур, що районуються в даній зоні. Опади
переважають над випаровуванням, що характеризує позитивний баланс вологи
в грунті.

У геоморфологічному відношенні територія господарства знаходиться на
Подільському структурному плато, має загальний нахил з північного заходу
на південний схід, у зв’язку з чим основні річки, що прорізають його,
мають такий самий напрямок. Плато характеризується переважанням
спокійних форм рельєфу.

Рельєф території господарства водноерозійний, широкохвилястий, сильно
порізаний балочною системою. Східна границя господарства проходить по
р.Серет, заплава якої широка і заболочена. Рельєф в значній мірі
обумовив різноманітність грунтового покрову.

На основі матеріалів обстеження грунтів у господарстві виділено 8
агровиробничих груп грунтів, неоднакових за даними агровиробничих
властивостей.

Структура земельних угідь НДВГ “Наука” представлена у таблиці 1.

Таблиця 1

Структура земельних угідь НДВГ “Наука”

Назва земельних угідь Площа, га

Загальна земельна площа 1419

Сільськогосподарських угідь, всього,

у т.ч.:

ріллі

сінокосів

пасовищ

саду 1230

916

49

211

54

Ставків 22

Лісу 38

За фактичним станом господарством багатогалузеве. Існує окрема рільнича
бригада, овочева бригада, садівна бригада, держсортодільниця плодових і
ягідних культур. Молочно-товарна ферма за рільничою бригадою
організаційно не закріплена.

Про забезпеченість підприємства різними фондовими ресурсами та їх рух
протягом звітного періоду можна судити за наступними даними:

Таблиця 2

Рух основних фондів НДВГ “Наука” за 1998р. (тис. грн.)

Найменування показника Залишок (+)

Перевитрати (–)

на поч.року Надійшло (нараховано) за рік Витрачено (перераховано) за рік
Залишок (+)

Перевитрати (–)

на кін.року

1. Статутний фонд 6754 199 1194 5759

2. Додатковий капітал – 1602 325 1277

3. Нерозподілені прибутки (непокриті збитки) минулих років – – – –

4. Цільове фінансу-вання з бюджету -2 11 26 -17

5. Інші фонди спеціаль-ного призначення 11 – 1 10

Всього фондів 6769 1812 1552 7029

За структурою товарної продукції в грошовому виразі рослинництво складає
38%, у тому числі зернові культури – 4%, цукровий буряк – 20%, картопля
– 1%, овочеві – 31%. Продукція тваринництва складає 24%, у тому числі
молоко – 12;. м’ясо – 11%.

У господарстві працює також майонезний цех і круп’яний цех, який
виробляє всі види круп, крім гречаних.

Фінансові результати від діяльності господарства представлені у таблиці
3. (додаток 1).

РОЗДІЛ ІІ. ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ МШП

ТА МЕТОДИКА ЇХ ОБЛІКУ.

2.1. Класифікація малоцінних та швидкозношуваних предметів і типові
форми первинних облікових документів для їх обліку.

Згідно з “Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності
в Україні” до малоцінних та швидкозношуваних предметів належать:

предмети вартістю до 15 неоподатковуваних мінімумів незалежно від
терміну служби, за винятком сільськогосподарських машин і знарядь,
будівельного механізованого інструменту, робочої та продуктивної худоби,
які є основними засобами незалежно від їх вартості;

знаряддя лову (трали, неводи, сіті та ін.) незалежно від їх вартості й
терміну служби;

спеціальні інструменти та спеціальні пристосування незалежно від їх
вартості;

спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні речі незалежно
від їх вартості й терміну служби;

форменний одяг, призначений для видачі працівникам підприємства
незалежно від їх вартості й терміну служби;

тимчасові (нетитульні) споруди, пристосування і пристрої, витрати на
зведення яких включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт;

предмети, призначені для видачі на прокат, незалежно від вартості.

У процесі обліку малоцінні та швидкозношувані предмети доцільно
систематизувати у такі групи:

інструменти та пристосування загального призначення (ріжучий, ударний,
слюсарний інструмент, прилади вимірювання тощо);

інструменти і пристосування спеціального призначення — предмети для
серійного і масового виробництва окремих виробів, виготовлення
індивідуального замовлення (виробництво спеціальних деталей,
пристосувань, прес-форми, моделі);

господарський інвентар (предмети господарського призначення,
протипожежні засоби, телефонні апарати, вішалка, стільці тощо);

виробничий інвентар (станки верстати, засоби охорони праці, робочі
столи, шафи, тумбочки, знаряддя лову тощо);

технологічна тара, призначена для багаторазового використання в
технологічному процесі (піддони, бочки тощо);

форменний, спеціальний одяг і взуття та запобіжні засоби (комбінезони,
куртки, чоботи, рукавиці, респіратори, окуляри тощо);

постільні речі (подушки, простині, матраци, рушники тощо);

інші малоцінні та швидкозношувані предмети (столовий інвентар, предмети,
призначені для видачі на прокат тощо).

Згідно з Положенням про матеріальну відповідальність робітників і
службовців за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації за
збереження малоцінних та швидкозношуваних предметів на складах і в
експлуатації відповідальність несе матеріально відповідальна особа, за
якою вони закріплені.

Відповідно до реалізації Державної програми переходу України на
міжнародну систему обліку і статистики затверджено типові форми з обліку
малоцінних і швидкозношуваних предметів і введено їх у дію з липня
1996 року:

1. Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів
(пристроїв) – форма № МШ-1 (додаток 2).

Застосовується для обліку зміни запасу інструментів (пристроїв) у
роздавальних коморах на тих підприємствах, де облік ведеться за
принципом установлення постійного оборотного (обмінного) фонду.
Відомість складається у двох примірниках начальником цеху разом з
начальником інструментального чи планового відділу за необхідності зміни
норми постійного запасу інструментів (пристроїв). Один примірник
відомості знаходиться в інструментальному відділі, другий – в цеху.

На підставі даних відомості вносяться зміни до картки складського обліку
матеріалів (типова форма №М-12) інстументально-роздавальної комори.

2. Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів – форма №МШ-2
(додаток 3).

Застосовується для обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів,
виданих під розписку робітнику чи бригадиру (для бригади) з роздавальної
комори цеху для тривалого користування.

Заповнюється в одному примірнику комірником на кожного робітника, що
одержав ці предмети.

Для обліку інструментів (пристроїв), виданих робітнику з комори цеху для
короткострокового користування, застосовується інструментальна марка,
яка при здачі інструментів комірнику повертається робітникові.

На кожну інструментальну марку, в якій вказується номер інструментальної
роздавальної комори, номер цеху, табельний номер робітника, комірник
видає тільки один інструмент.

3. Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв) – форма
№МШ-3 (додаток 4).

Застосовується для обліку інструментів (пристроїв), переданих на
заточування або ремонт. Використовується на тих підприємствах, де
заточування та ремонт інструментів (пристроїв) проводиться у
централізованому порядку. Замовлення виписуються у двох примірниках
комірником роздавальної комори. Один примірник залишається у комірника з
розпискою виконавця, другий передається разом з інструментом до цеху
виконання (заточувальної майстерні). Після заточування чи ремонту
інструмента (пристрою) комірник робить позначку у своєму примірнику про
повернення інструмента (пристрою) і розписується у примірнику цеху –
виконавця.

4. Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів – форма №МШ-4
(додаток 5).

Застосовується для оформлення поломки і витрати інструментів (пристроїв)
та інших малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Складається в одному примірнику майстром і начальником цеху (дільниці)
на одного або кількох робітників.

При поломці, псуванні та втраті малоцінних та швидкозношуваних предметів
з вини робітника акт складається у двох примірниках. Один примірних
залишається в цеху (на дільниці), а другий направляється до
розрахункової частини бухгалтерії для отримання у встановленому порядку
з робітника вартості поломаного, зіпсованого чи втраченого предмета.

При пред’явленні робітником акта вибуття, йому замість непридатного чи
втраченого предмета видається придатний і записується до картки обліку
малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма №МШ-2). Акти вибуття
потім прикладаються до актів списання (форма №МШ-5 і МШ-8).

5. Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні —
форма №МШ-5 (додаток 6).

Застосовується для оформлення списання інструментів, та обміну їх на
придатні на тих підприємствах, де облік ведеться за методом обмінного
(оборотного) фонду. Складається в одному примірнику комісією цеху на
підставі разових актів вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів
(форма № МШ-4).

Непридатний інструмент за актом здається до комори для утилю. Акт
візується начальником інструментального цеху чи планового відділу і
подається до центрального інструментального складу (ЦІС), який видає
цеху інструменти (пристрої) того ж найменування, марки та розміру за
актом без виписки вимог і лімітних карток. Після видачі складом
інструментів (пристроїв) акт передається до бухгалтерії, де згідно з цим
актом проводиться списання інструментів (пристроїв) зі складу без
відображення їх руху по роздавальних коморах цехів. Виданий складом
інструмент (пристрій) у порядку обміну за актами у картці обліку
роздавальних комор не відображається.

6. Особова картка обліку спецодягу, взуття та запобіжних засобів – форма
№МШ-6 (додаток 7).

Форма застосовується для обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних
засобів, які видаються робітником підприємства в індивідуальне
користування за встановленими нормами. Картка ведеться в одному
примірнику і зберігається у комірника цеху (дільниці).

У випадку втрати взятих предметів спецодягу, спецвзуття або запобіжних
засобів у особовій картці за формою №МШ-6 в рядку загубленого предмета в
розділі “Повернено” робиться запис: “Акт вибуття №____” і дата.

Черговий спецодяг, спецвзуття та запобіжні засоби колективного
використання, видані робітникам та службовцям тільки на час виконання
тих робіт, на які вони передбачені, повинні знаходитися у коморах і
видаватися під відповідальність майстрів та інших робітників, перелік
яких затверджується керівником підприємства.

Черговий спецодяг, спецвзуття та запобіжні засоби записуються в окремі
картки з позначкою “Чергова”.

При автоматизованому обробленні даних з обліку малоцінних та
швидкозношуваних предметів особова картка не ведеться.

7. Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та
запобіжних засобів – форма №МШ-7 (додаток 8).

Застосовується для обліку видачі спецодягу, спецвзуття та запобіжних
засобів робітникам підприємств у індивідуальне користування за
встановленими нормами.

Заповнюється у двох примірниках комірником цеху (відділу, дільниці)
окремо на видачу і на повернення спецодягу, спецвзуття та запобіжних
засобів і засвідчується відповідними підписами. Один примірник
передається до бухгалтерії, другий залишається у комірника цеху
(відділу).

За цією формою ведеться облік прийнятих від робітників спецодягу,
спецвзуття на прання, дезинфекцію, ремонт та на літнє зберігання.

8. Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів – форма
№МШ-8 (додаток 9).

Форма застосовується для оформлення списання морально застарілих,
зношених і непридатних для подальшого використання інструментів
(пристроїв), спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів по закінченні
строку використання, інших малоцінних та швидкозношуваних предметів і
здача їх до комори для утилю.

Акт складається в одному примірнику комісією на підставі разових актів
вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів (форма №МШ-4). іПісля
здачі списаних предметів до комори для утилю акт з розпискою комірника
здається до бухгалтерії. На різні види малоцінних та швидкозношуваних
предметів акти на списання складаються окремо.

Для обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів призначено активний
інвентарний рахунок 12 “Малоцінні і швидкозношувані предмети” і пасивний
рахунок 13 “Знос малоцінних і швидкозношуваних предметів”. На рахунку 12
виділено 2 субрахунки: 1 “Малоцінні і швидкозношувані предмети на
складі” і 2 “Малоцінні і швидкозношувані предмети в експлуатації”. Облік
наявності усіх видів малоцінних та швидкозношуваних предметів на складі
ведеться на першому субрахунку. Ті предмети, які знаходяться в робочому
процесі, процесі відновлення чи ремонту, а також предмети, видані у
підзвіт матеріально відповідальним особам зі складу господарства для
виробничих потреб відносяться до таких, що перебувають в експлуатації і
обліковуються відповідно на субрахунку 2.

2.2. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів на складі та в
експлуатації.

Основні вимоги, які ставляться до обліку малоцінних та швидкозношуваних
предметів на складі, полягають у правильному оформленні відповідними
документами і своєчасному відображенні в обліку надходження малоцінних і
швидкозношуваних предметів; у відображенні точної й об’єктивної
інформації про наявність малоцінних і швидкозношуваних предметів у
розрізі інвентарних номерів і матеріально відповідальних осіб, передач
від однієї відповідальної особи до іншої, зміни їх придатності для
використання у зв’язку з видачею в експлуатацію чи ліквідацією тощо.

Малоцінні та швидкозношувані предмети, як правило, надходять
безпосередньо на склад підприємства від постачальників або з власного
виробництва (від ремонтних майстерень свого господарства).

Придбані предмети зі сторони обліковуються товарно-транспортними
накладними або рахунком-фактурою. При виготовленні у власному
виробництві використовується накладна внутрігосподарського призначення.

При надходженні малоцінних та швидкозношуваних предметів на склад
завскладом перевіряє їх фактичну кількість із записами в первинних
документах. Облік їх наявності ведеться в книзі або картці складського
обліку, причому окремо по кожному найменуванню і якісних ознаках, щоб не
допустити змішування предметів різної якості.

З метою покращення збереження до видачі в експлуатацію на окремих видах
малоцінних і швидкозношуваних предметів (форменний і спеціальний одяг,
спецвзуття, господарський та виробничий інвентар тощо) проставляється
інвентарний номер і робиться відмітка про їх приналежність до даного
господарства.

Видача малоцінних і швидкозношуваних предметів в експлуатацію
здійснюється на підставі угоди керівника підприємства за визначеними
нормами відпуску згідно з відповідальними первинними документами.

Для одержання інструментів зі складу для потреб виробництва, а також їх
повернення виписується накладна внутрігосподарського призначення або
лімітно-забірна картка. Причому на працівника, який користувався цими
інструментами, відкривається особова картка. У ній робляться відповідні
записи при одержанні й поверненні малоцінних і швидкозношуваних
предметів (форма №МШ-2).

На підставі накладної внутрігосподарського призначення завідуючий
складом приймає непридатні, зношені малоцінні предмети (інструменти,
прилади тощо) у вигляді металобрухту.

Для заміни зношеного інструменту придатним первинні документи не
складаються, а для заміни інструменту, який є непридатним для наступного
використання, складається акт вибуття (форма №МШ-4).

Накладна є основним первинним документом при одержанні зі складу
виробничого та господарського інвентаря. На останній вид малоцінних і
швидкозношуваних предметів, який використовується в централізованій
бухгалтерії чи в іншому структурному підрозділі управління, доцільно
складати описи.

Облік технологічної тари, інструментів і пристосувань спеціального
призначення ведеться аналогічно.

При обліку форменного, спеціального одягу і взуття та запобіжних
пристосувань необхідно враховувати наступні особливості. Видача зі
складу в експлуатацію проводиться відповідно до встановлених правил і
норм відпуску. З боку відповідних підрозділів управління необхідно
здійснювати суворий контроль за терміном використання в експлуатації
цього підвиду малоцінних і швидкозношуваних предметів. Для їх обліку
застосовується окремий первинний документ — особова картка обліку
спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів (форма №МШ-6).

Повторна видача запобіжних пристосувань в експлуатацію супроводжується
відповідними записами в особовій картці працівника про ступінь
(відсоток) придатності. Проведення профілактичних заходів (дезинфекція,
ремонт) оформляються окремою відомістю, в якій після приведення їх у
придатність для використання, при поверненні працівникові робиться
відповідна помітка.

В окремій картці обліковується спецодяг і спецвзуття, які закріплені за
відповідним робочим місцем і використовуються щоденно або для окремого
виду робіт.

Відповідно до законодавства і до умов ринкової економіки облік
матеріальних цінностей і малоцінних та швидкозношуваних предметів
зокрема має важливе значення. Від правильної їх оцінки залежить величина
прибутку. Тому податкові служби контролюють не лише їх наявність, але й
оцінку на початок і кінець періоду, яка може змінюватись під впливом
ринкової ціни. В європейський країнах такі зміни обліковуються по методу
ЛІФО і ФІФО.

При методі оцінки ФІФО запаси МШП повинні бути списані на виробництво за
цінами їх придбання в хронологічному порядку поступлення. Спочатку
списують в розхід предмети по ціні першої закупленої партії, потім
другої, третьої і так згідно черги до повного витрачання загальної
кількості даного виду предмету.

Ефект від використання даного виду оцінки полягає в тому, що матеріали
на кінець періоду оцінюють за цінами останніх закупок, а собівартість
реалізованої продукції визначається за цінами перших закупок товарів.
Цей метод дає найбільш високий рівень прибутку при оцінці матеріалів,
тому його доцільно використовувати в умовах стабільної економіки при
незначних коливаннях цін.

Метод ЛІФО обернений до попереднього методу, тобто витрачені запаси
оцінюються за вартістю останнього поступлення матеріалів, потім
попереднього і т.д. У період інфляції метод ЛІФО дає менший прибуток та
зменшує податки на прибутки.

Зважаючи на особливості даних методів, сьогодні найчастіше
використовуються середньоарифметична ціна, яка вираховує всі ціни
придбання запасів протягом звітного періоду, і тим самим вирівнює ріст
або зменшення цін.

Приклад: дані про запаси на 30.06.1999 року НДВГ “Наука”:

1.06 ми мали 5 одиниць по ціні 1грн.;

6.06 закуплено 5 одиниць по ціні 1,1грн.;

13.06 закуплено 150 одиниць по ціні 1,2грн.;

20.06 закуплено 100 одиниць по ціні 1,3грн.;

25.06 закуплено 150 одиниць по ціні 1,4грн.

Усього товарів 500 одиниць загальною вартістю 625грн. Реалізовано 280
одиниць. Станом на 30.06 у нас залишилося 220 одиниць.

Метод ФІФО: визначаємо собівартість реалізованих товарів:

(50 * 1) + (50 * 1,1) + (150 * 1,2) + (30 * 1,3) = 50 + 55 + 180 + 39 =
324 (грн.)

Визначаємо собівартість кінцевих запасів:

625 – 324 = 301 (грн.) або (70 * 1,3) + (150 * 1,4) = 301 (грн.)

Метод ЛІФО: визначаємо собівартість реалізованих товарів:

(150 * 1,4) + (100 * 1,3) + (30 * 1,2) = 210 + 130 + 36 = 376 (грн.)

Визначаємо собівартість кінцевих запасів:

(120 * 1,2) + (50 * 1,1) + (50 * 1) = 249 (грн.) або 625 – 376 = 249
(грн.)

Метод середньої вартості: середня вартість одиниці товару:

625 : 500 = 1,25 (грн.)

Оцінка кінцевих запасів: 220 * 1,25 = 275 (грн.)

Собівартість товарів для продажу:

625 – 275 = 350 (грн.) або 280 * 1,25 = 350 (грн.)

Дані методи оцінки мають вказуватись у наказі про бухгалтерську політику
на підприємстві, який бухгалтерія складає на початку календарного року.

2.3. Порядок нарахування і списання зносу малоцінних і швидкозношуваних
предметів, які знаходяться в експлуатації.

Списання вартості малоцінних і швидкозношуваних предметів в експлуатації
здійснюється, виходячи із виробничого варіанту нарахування зносу. Метод
визначення зносу залежить від складу малоцінних і швидкозношуваних
предметів, певних особливостей їх використання, а також можливостей
організації належного контролю за їх зберіганням.

Є декілька методів погашення вартості малоцінних і швидкозношуваних
предметів в експлуатації:

виходячи зі строків служби;

шляхом нарахування зносу у розмірі 50% вартості при передачі в
експлуатацію і в розмірі 50%, що залишились (за вирахуванням вартості
отриманих при ліквідації матеріальних цінностей за ціною можливого
використання чи реалізації), — при вибутті за непридатністю;

шляхом нарахування зносу у розмірі 100% при передачі в експлуатацію;

іншими особливими методами, які передбачені нормативними документами.

Вартість предметів, що перебувають в експлуатації, таких, як: знаряддя
лову; спеціальний одяг, спеціальне взуття; постільні речі; форменний
одяг; тимчасові (нетитульні) споруди, пристосування і пристрої, витрати
на зведення, які включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт;
предмети, призначені для видачі на прокат, — погашаються шляхом
нарахування зносу, виходячи з терміну їх служби.

Вартість вказаних предметів, за виключенням тимчасових (нетитульних)
споруд і предметів, призначених для видачі на прокат, можна погашати
шляхом нарахування зносу в розмірі 50% вартості в період передачі їх зі
складу в експлуатацію і останніх 50%, за вирахування вартості одержаних
при їх ліквідації цінностей за вартістю можливого використання або
реалізації в період їх ліквідації (списання); прийняттям 100% вартості
при передачі вказаних предметів зі складу в експлуатацію.

Вартість спеціальних інструментів і спецпристосувань списується згідно з
визначеною нормою або кошторисною ставкою. Остання розраховується
виходячи з кошторису витрат на їх виготовлення (придбання) і
запланованого виробництва продукції протягом двох років.

Спеціальні інструменти і спеціальні пристосування призначені для
масового виробництва або для індивідуальних замовлень, дозволяється
повністю списувати у міру відпуску їх у виробництво чи експлуатацію.

Погашення вартості тимчасових (нетитульних) споруд проводиться щомісячно
і знос нараховується, виходячи з первісною (балансової) вартості, за
винятком матеріалів, що передбачено одержати від розробок (за ціною
можливого використання чи реалізації) і строку служби або терміну
будівництва, якщо строк служби перевищує тривалість будівництва. Під
первісною вартістю малоцінних і швидкозношуваних предметів вважаються
витрати на придбання, виготовлення або спорудження.

Малоцінні і швидкозношувані предмети вартістю більше 10грн. обліковують,
використовуючи рахунок 13 “Знос малоцінних і швидкозношуваних
предметів”.

Оскільки згідно з чинним законодавством України по бухгалтерському
обліку можливий вибір того чи іншого способу нарахування зносу
малоцінних і швидкозношуваних предметів, які використовуються у
господарській діяльності, вибраний на конкретному підприємстві спосіб
нарахування зносу обумовлюється в наказі про облікову політику, який
складається на підприємстві на початку кожного фінансового року. При
цьому слід врахувати. що протягом календарного (фінансового) року
вибраний метод не повинен змінюватися.

У випадках, якщо у звітному році використовується інший варіант
нарахування зносу МШП, ніж у попередньому році, необхідно провести
коригування сум зносу. Збільшення суми нарахованого зносу відображається
по дебету рахунків обліку витрат виробництва і обігу (20 “Основне
виробництво”, 23 “Допоміжні виробництва”, 44 “Витрати обігу”) та кредиту
рахунку 13 “Знос малоцінних і швидкозношуваних предметів”. Зменшення
нарахованої суми зносу відображається по дебету рахунку 13 в
кореспонденції з рахунком 80 “Прибутки і збитки”.

Приклад.

Списуються малоцінні і швидкозношувані предмети за первісною вартістю
480грн., сума раніше нарахованого зносу становить 240грн. Кореспонденція
рахунків щодо відображення операції:

а) відображення донарахування зносу

Дт 20 (44) – Кт 13 — 240

б) відображення списання первісної вартості МШП

Дт 13 – Кт 12/2 — 480

Якщо в експлуатацію видаються малоцінні і швидкозношувані предмети,
використання яких не пов’язане з виробництвом та збутом продукції (робіт
і послуг), нараховується знос у розмірі 100% вартості з віднесенням його
за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, коштів
фондів і цільового фінансування.

У бухгалтеріях підприємств, де використовується метод нарахування зносу
по МШП в розмірі 100% вартості при передачі в експлуатацію, при списання
за непридатністю малоцінних і швидкозношуваних предметів, матеріальні
цінності а цінах можливого використання або реалізації, що надійшли при
цьому відображаються по дебету рахунку обліку виробничих запасів і
кредиту рахунку 12, субрахунок 2 методом “червоне сторно”.

При поверненні на склад підприємства малоцінних і швидкозношуваних
предметів, які вже були в експлуатації, їх первісна вартість
обліковується по дебету рахунку 12, субрахунок 1 “Малоцінні і
швидкозношувані предмети в експлуатації” без сторнування нарахованого по
них зносу. У випадку наступної видачі таких предметів в експлуатацію
знос в розмірі 50% вартості (при такому методі нарахування зносу) не
нараховується, решта 50% (за вирахуванням вартості одержаних при
ліквідації матеріальних цінностей за ціною можливого використання або
реалізації) нараховується при списанні за непридатністю. Облік МШП, що
були в експлуатації і здані на склад, повинен забезпечити одержання
своєчасної, точної й об’єктивної інформації, щоб правильно розрахувати
знос по них.

Предмети вартістю до 10грн. за одиницю повністю погашаються у міру
відпуску їх у виробництво або експлуатацію. При поверненні з
експлуатації вони оприбутковуються за ціною можливого використання або
реалізації на рахунок 12, субрахунок 1 “Малоцінні і швидкозношувані
предмети на складі” на зменшення витрат по відповідному рахунку, на яких
раніше була списана вартість вказаних предметів. Щоб забезпечити
збереження предметів вартістю до названої межі у сільськогосподарському
підприємстві, необхідно організувати належний оперативний контроль за їх
рухом, а особливо облік у кількісному виразі.

2.4. Облік руху МШП у бухгалтерії.

У бухгалтерії підприємства на підставі первинних документів відображають
рух малоцінних і швидкозношуваних предметів у такій кореспонденції
рахунків:

№ п/п Господарська операція Кореспондуючі рахунки Сума

Дт Кт

1 2 3 4 5

Оприбуткування МШП

1 Оприбуткування придбаних МШП виробничого призначення: а) за рахунок
оборотних коштів:

1.1. Оприбутковано МШП, що надійшли 12/1 60 За ціною прид. без ПДВ

1.2 Відображено ПДВ в сумі податкового кредиту (за наявності податкової
накладної 67/2 60 На суму ПДВ

1.3 Оплачено рахунки постачальників 60 51 На варттість МШП

1 2 3 4 5

1.4 Відображено виникнення права на податковий кредит

б) за рахунок сум, виданих під звіт: 68 67/2 На суму ПДВ

1.5 Оприбуткування МШП, що надійшли 12/1 71 За ціною прид-бання без ПДВ

1.6 Відображення ПДВ у сумі розрахунків щодо податкового кредиту 67/2 71
На суму ПДВ

1.7 Видано гроші з каси під звіт 71 50 На суму витрат

1.8 Списано суму раніше нарахованого податкового кредиту на розрахунки з
бюджетом (за наявності податкової накладної)

в) самостійно виготовлених на підприємстві МШП: 68/ПДВ 67/2 На суму ПДВ

1.9 Оприбуткування МШП 12/1 23 На вартість МШП

2 Оприбуткування придбаних МШП виробничого призначення 12/1 60 За ціною
прид-бання без ПДВ

67/2 81 Сума ПДВ

Передача в експлуатацію, нарахування зносу і виведення з експлуатації
МШП

3 Передача МШП зі складу в експлуатацію 12/2 12/1 На вартість переданих
МШП

4 Нараховано знос 20-29,44 13 На суму залежно від обраного методу
нарахування зносу*

5 Списання МШП вартістю понад 30% неоподатковуваного мінімуму доходів
громадян за одиницю, що стали непридатними, або внаслідок втрати ними
свого виробничого призначення, крім предметів, придбаних за рахунок
коштів спеціальних фондів та інших спеціальних джерел

5.1 Списання первісної вартості МШП 13 12/2 За первісною вартістю

5.2 Донараховано знос по предметах, що вибули, для підприємств, що не
застосовують порядок нарахування 100% зносу 20-29, 44 13 На суму донар.
зносу

6. Оприбуткування зворотних відходів (утилізованої частини зношених
предметів) 05-08

20 12/2

12/2 Вартість зворотних відходів

7. Оприбуткування зворотних відходів за вартістю їх можливого
використання при списанні МШП, які стали непридатними, придбаних за
рахунок коштів спеціальних фондів та інших спеціальних джерел 05-08

81 12/2

12/2 Вартість зворотних відходів

* По спеціальних інструментах і пристроях, пов’язаних з виконанням
певного замовлення, нараховується 100% зносу навіть у тому разі, якщо на
підприємстві прийнято інший порядок нарахування зносу та інших
малоцінних та швидкозношуваних предметах.

На основі первинних документів складського обліку завідуючий складом
складає звіт про рух товарно-матеріальних цінностей. У бухгалтерії
підприємства на підставі цього звіту проводять записи в журнал-ордер
№10/1 СГ, звідки виведені залишки заносять у Головну книгу.

2.5 Методика обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів у
відповідності до нових стандартів бухгалтерського обліку.

Поступове входження України у світову ринкову економіку супроводжується
змінами та наближенням нашої держави до загальноприйнятих світових
стандартів, серед яких і міжнародні стандарти бухгалтерського обліку.

23.05.1992 року Президентом України було видано наказ “Про перехід
України до загальноприйнятої по міжнародній практиці системи обліку і
статистики”. Згідно з ним було створено державну комісію, яка повинна
контролювати впровадження в Україні міжнародних стандартів
бухгалтерського обліку та системи статистичних показників і методики їх
розрахунку.

На сьогодні прийнято Закон “Про бухгалтерський облік і фінансову
звітність в Україні”, у якому визначаються сфери його дії, основні
принципи, державне регулювання, документальне забезпечення, організація
ведення бухгалтерського обліку та порядок формування бухгалтерської
звітності. На відміну від положення, яке діяло до цього часу,
бухгалтерський облік організовується на підприємствах відповідно до
розроблених і затверджених Міністерством Фінансів стандартів, якими
визначаються умови і правове поле організації обліку на відповідних
етапах бухгалтерської роботи. Сьогодні вже прийнято і затверджено 13
стандартів, серед яких стандарт №9 “Запаси”, який визначає методологічні
засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси, у тому
числі обліку малоцінні та швидкозношувані предмети, і розкриття її у
фінансовій звітності. Норми цього положення застосовуються
підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від
форми власності (крім бюджетних установ).

Згідно даного стандарту, запаси — це майно, яке:

утримується для подальшого продажу за умов звичайної господарської
діяльності;

перебуває у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту
виробництва;

утримується для споживання під час виробництва продукції, виконання
робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

У стандарті дається визначення фактичної собівартості запасів, яка
включає:

суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю);

суми. що сплачуються за інформаційні, посередницькі та інші подібні
послуги у зв’язку з пошуком і придбанням запасів;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не
відшкодовуються підприємству;

затрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування
запасів до місця їх використання, включаючи витрати зі страхуванням та
відсотки за комерційний кредит постачальників;

інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і
доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в
запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні
витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства
на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

Не включається до первісної вартості запасів, а належить до витрат того
періоду, в якому вони були здійснені:

понаднормові втрати і нестачі запасів;

проценти за користування позиками;

витрати на збут;

загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не
пов’язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в
якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

При відпуску запасів у виробництво, продаж та іншому вибутті оцінка їх
здійснюється за одним з таких методів: ідентифіконваної собівартості
відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості
перших за часом надходжень запасів (ФІФО); собівартості останніх за
часом надходження запасів (ЛІФО); нормативних затрат; ціни продажу. Для
всіх одиниць запасів, що мають однакове призначення та однакові умови
використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в
експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з
подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів
за місцем експлуатації і відповідними особами протягом строку і
фактичного використання.

У цьому Положенні також визначається ефективність вибуття запасів, їх
оцінка на початок і на кінець звітного періоду, приріст запасів і його
вплив на формування приросту капіталу у виробництві, інформація про
запаси, яка повинна наводитись у примітках до фінансової звітності.

За новим планом рахунків бухгалтерського обліку, затвердженим наказом
Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №291, малоцінні та
швидкозношувані предмети обліковуються на рахунку 22 “Малоцінні та
швидкозношувані предмети” у такій кореспонденції:

1. Придбання МШП – дебет рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані
предмети” і кредит рахунків:

63 “Розрахунки з постачальниками та підрядчиками” – при оплаті сум за
договорами постачання;

40 “Статутний капітал”, 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)” –
при отриманні МШП як внеску до статутного капіталу;

74 “Інші доходи” – при отриманні в обмін на неподібні активи;

71 “Інший операційний доход” – при безоплатному отриманні.

2. Відпущені зі складу МШП (крім підприємств, що використовують рахунки
VIII класу) для власних потреб: кредит рахунку 22 “Малоцінні та
швидкозношувані предмети” та дебет рахунків:

23 “Виробництво” – виробництво продукції;

91 “Загальновиробничі витрати” – загальновиробничих потреб;

24 “Брак у виробництві” – виправлення браку;

93 “Витрати на збут” – забезпечення збуту продукції;

92 “Адміністративні витрати” – загальногосподарських потреб;

94 “Інші витрати операційної діяльності” – виконання досліджень та
розробок; утримання об’єктів житлового господарства і соціального
призначення;

15 “Капітальні інвестиції” – капітального будівництва.

3. Відпущені зі складу МШП підприємствам, які використовують рахунки
VIII класу: кредит рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” і
дебет рахунків:

80 “Матеріальні витрати” – для операційної діяльності;

15 “Капітальні інвестиції” – для капітальних інвестицій.

4. Реалізація МШП:

а) дохід від реалізації: дебет рахунків 31 “Рахунки в банках”, 37
“Розрахунки з різними дебіторами” – кредит рахунку 71 “Інший операційних
доход”;

б) собівартість реалізованих МШП: дебет рахунку 94 “Інші витрати
операційної діяльності” – кредит рахунку 22 “Малоцінні та
швидкозношувані предмети”;

в) відображення ПДВ: дебет рахунку 71 “Інший операційний доход” – кредит
рахунку 64 “Рахунки за податками, платежами”.

ВИСНОВКИ

Дослідивши і вивчивши питання організації обліку малоцінних та
швидкозношуваних предметів я можу зробити наступні висновки:

Малоцінні і швидкозношувані предмети становлять окрему групу оборотних
засобів.

Для їх первинного обліку застосовуються типові форми первинних
документів (форми №№ МШ-1 – МШ-8).

При надходженні МШП на склад вони оприбутковуються за первісною
вартістю, яка складається з договірної ціни і затрат на їх доставку.

При відпуску даних запасів у виробництво, продаж та іншому вибутті
оцінка їх здійснюється за тим методом, який вказаний у наказі про
облікову політику на підприємстві.

У процесі використання малоцінних та швидкозношуваних предметів на них
нараховується знос, який облічується на синтетичному рахунку 13 “Знос
малоцінних та швидкозношуваних предметів”. Вартість МШП може погашатися
одним з трьох основних методів, прийнятим на підприємстві.

Для синтетичного обліку МШП призначений активний інвентарний рахунок 12
“Малоцінні і швидкозношувані предмети”, який має два субрахунки: 1
“Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі” і 2 “Малоцінні та
швидкозношувані предмети в експлуатації”.

При організації обліку МШП за міжнародними стандартами бухгалтерського
обліку слід керуватись Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №9
“Запаси”, в якому визначається оцінка їх надходження і вибуття,
ефективність такого вибуття, оцінка на початок і на кінець звітного
періоду, приріст запасів і його вплив на формування приросту капіталу у
виробництві.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні”.

Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні.

Ю.Я.Литвин, В.М.Олійник, М.С.Палюх, М.В.Сенчишин. Організація
бухгалтерського обліку, контролю і аналізу в сільському господарстві. –
Тернопіль: Книжково-журнальне видавництво “Тернопіль”, 1998.

Ю.Я.Литвин, В.М.Олійник, М.С.Палюх, П.Я.Хомин, В.С.Совінський,
В.А.Дарій. Бухгалтерський облік у сільському господарстві. – Тернопіль:
Чарівниця. 1995.

Облік МШП // Баланс – 1997р. – №12.

Облік МШП // Все про бухоблік – 1999р. — №40.

Порядок нарахування зносу на МШП // Все про бухоблік – 1999. — №79.

Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку
МШП // Податки та бухоблік – 1998. — №25.

Річний звіт НДВГ “Наука” за 1998р.

Руденок О., Савченко О. Облік МШП // Податки та бухоблік. — 1998. —
№25.

О.П.Скирпан, В.М.Олійник, М.С.Палюх. Бухгалтерський облік у сільському
господарстві. – Книжково-журнальне видавництво, “Тернопіль”, 1998.

Сук П. Облік МШП // Бухгалтерія – 1999. — №4.

ДОДАТОК 1

Фінансовий результат господарської діяльності НДВГ “Наука”

за 1998 рік (тис.грн.)

Назва показника Прибутки Збитки

Виручка від реалізації продукції 676 –

Державне регулювання цін – –

Податок на додану вартість – 102

Затрати на виробництво продукції – 813

Результат від реалізації – 239

Інші операційні доходи і витрати – –

Інші позареалізаційні доходи і витрати 22 –

Усього прибутків і збитків 22 239

Прибутки або збитки звітного періоду – 217

Нерозподілені прибутки (непокриті збитки) звітного періоду – –

PAGE 1

PAGE 29

Похожие записи