ПЛАН
TOC \o “1-1″ \n \p ” ” \h \z HYPERLINK \l “_Toc508493926” Вступ
HYPERLINK \l “_Toc508493927” 1. Акції та їх відображення в обліку
HYPERLINK \l “_Toc508493928” 2. Облік облігацій
HYPERLINK \l “_Toc508493929” 3. Облік ощадних сертифікатів
HYPERLINK \l “_Toc508493930” 4. Облік векселів
HYPERLINK \l “_Toc508493931” 5. Облік операцій з казначейськими
зобов’язаннями держави
HYPERLINK \l “_Toc508493932” Висновки
ЗМІСТ
TOC \o “1-1” \h \z HYPERLINK \l “_Toc508493983” Вступ PAGEREF
_Toc508493983 \h 4
HYPERLINK \l “_Toc508493984” 1. Акції та їх відображення в обліку
PAGEREF _Toc508493984 \h 6
HYPERLINK \l “_Toc508493985” 2. Облік облігацій PAGEREF
_Toc508493985 \h 14
HYPERLINK \l “_Toc508493986” 3. Облік ощадних сертифікатів PAGEREF
_Toc508493986 \h 16
HYPERLINK \l “_Toc508493987” 4. Облік векселів PAGEREF
_Toc508493987 \h 18
HYPERLINK \l “_Toc508493988” 5. Облік операцій з казначейськими
зобов’язаннями держави PAGEREF _Toc508493988 \h 24
HYPERLINK \l “_Toc508493989” Висновки PAGEREF _Toc508493989 \h 28
HYPERLINK \l “_Toc508493990” Список використаної літератури PAGEREF
_Toc508493990 \h 30
HYPERLINK \l “_Toc508493991” Додаток PAGEREF _Toc508493991 \h 31
Вступ
Перехід до ринкової економіки в Україні тісно пов’язаний з процесом
реформування власності, супроводженням структурною перебудовою
економіки, механізму сучасного підприємства, формуванням розвиненої
інфраструктури фінансового ринку, який би забезпечував вільний обіг
коштів у формі цінних паперів.
Указом Президента України № 142/97 від 14 лютого 1997 р. затверджено
Положення про державні комісії з цінних паперів і фондового ринку, яке
значно розширює повноваження Державної комісії з цінних паперів і
фондового ринку. У попередньому Положенні, затвердженому Указом
Президента від 12 червня 1995 р., нараховувалося лише 2 пункти прав. а в
новому їх – 26. Комісія стала державним органом, здатним здійснювати
державне регулювання ринку цінних паперів, захищати права інвесторів,
координувати діяльність державних органів з питань функціонування в
Україні ринку цінних паперів та їх похідних. Це можливо шляхом
визначення обов’язкових нормативів, призупинення на термін до одного
року розміщення й обігу цінних паперів у разі порушення законодавства,
звернення до суду і арбітражного суду, проведення перевірок і ревізії
фінансово-господарської діяльності суб’єктів фондового ринку, накладання
штрафних санкцій, іншими методами.
Цінний папір – це грошовий документ, що засвідчує право володіння або
відносини позики і визначає стосунки між особою, що випустила цей
документ, і його власником.
До цінних паперів належать акції, облігації, зобов’язання Державної
скарбниці, ощадні сертифікати, векселі, приватизаційні папери,
національні лотереї.
Цінні папери являють собою засвідчене право володіння грошовими
документами, що визначає відносини між юридичною особою, що випустила ці
документи від свого імені (емітент), та їх власником (покупцем), і
передбачають як правило виплату доходів у вигляді дивідендів відповідно
до внесеної суми на розвиток виробництва, а також передавання грошових
прав іншим особам.
1. Акції та їх відображення в обліку
Акція – це цінний папір без визначення строку обігу, який посвідчує
внесення визначеного паю до Статутного фонду акціонерного товариства
(компанії), дає право на участь в управлінні ним і на одержання частини
прибутку у формі дивідендів, а також на участь у розподілі майна в разі
ліквідації товариства (компанії). Повернення вкладених коштів акція не
гарантує, вона не може бути пред’явлена підприємству з метою повернення
коштів (крім випадку ліквідації). Якщо акціонер не задоволений
прибутками, він може продати акції за ринковою вартістю.
На акції вказана її номінальна вартість, а продажна ціна називається її
курсом.
Акції можуть бути іменними і на пред’явника, привілейованими і простими.
Привілейована акція дає власникові переважне правова одержання
дивідендів, на пріоритетну участь у розподілі майна АТ у випадку його
ліквідації, на фіксований у процентах до номінальної вартості щорічно
сплачуваний дивіденд..
Власник привілейованої акції не володіє правом участі в управлінні, якщо
це обумовлено у статуті АТ.
При голосуванні власники акцій мають стільки голосів. скільки у них є
акцій. Контрольний пакет акцій – це кількість акцій, що належить одному
акціонерові, або частка акцій у загальній їх кількості.
Акція неподільна. Якщо одна й та ж акція (крім акцій трудового
колективу) належить декільком особам, то всі вони визнаються одним
держателем акції і можуть здійснювати свої права через одного з них або
через загального представника.
Реквізити акції: фірмове найменування підприємства, що випустило акцію,
його місцезнаходження, найменування цінного папера – “акція”, її
порядковий номер, дата випуску, категорія акції, її номінальна вартість,
ім’я держателя (для іменної акції); розмір Статутного капіталу і
кількість акцій для акціонерного товариства (на день випуску акцій);
термін сплати дивідендів; підпис керівника підприємства або іншої
уповноваженої на це особи.
Випуск акцій акціонерного товариства здійснюється в розмірі його
Статутного капіталу на день випуску акцій (який зазначається в акції)
або на всю вартість майна державного підприємства (у разі перетворення
його на акціонерне товариство).
Додатковий випуск акцій акціонерним товариством можливий у випадках,
коли всі раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю не нижче
номінальної. Забороняється випуск акцій для покриття збитків, пов’язаних
з господарською діяльністю підприємств.
Сертифікат акцій засвідчує дольову участь акціонерів у Статутному
капіталі акціонерного товариства та підтверджує членство в ньому, а
також розподілі майна при його ліквідації.
Власник сертифіката (акціонер) має право:
брати участь у зборах акціонерів товариства особисто або через
представника чи делегувати свої права правлінню;
продати, обміняти сертифікат акцій на інше майно, передати “їх третій
особі, подарувати чи передати у спадщину з переходом усіх прав та
обов’язків члена Акціонерного товариства до спадкоємця або
правонаступника;
реалізувати власні сертифікати на фондовому ринку іншим юридичним чи
фізичним особам за ринковою ціною, що складається в результаті біржового
котирування акції.
Товариство має право придбати в акціонерів (за їх згодою) оплачені ними
акції для їх наступного перепродажу, розповсюдження серед своїх
працівників або анулювання.
Реалізація товариством придбаних акцій здійснюється шляхом їх
перепродажу або розповсюдження серед працівників товариства.
Реалізація товариством придбаних акцій здійснюється на підставі рішення
уповноваженого органу управління товариства.
Після викупу акцій анулювання товариством придбаних акцій здійснюється
на підставі рішення загальних зборів акціонерів товариства про зменшення
статутного фонду шляхом зменшення кількості акцій існуючої номінальної
вартості.
Особи, які бажають придбати акції, повинні внести на рахунок засновників
не менше 10% вартості акцій, на які вони підписалися, після чого
засновники дають їм письмове зобов’язання про продаж.
Якщо до закінчення терміну відкритої підписки (6 місяців) не вдалося
покрити 60% акцій, акціонерне товариство вважається не заснованим.
Процес реалізації або анулювання акцій здійснюється у термін не більше 1
року після реєстрації акціонерного товариства.
Справедливою вартістю цінних паперів є поточна ринкова вартість на
фондовому ринку, за відсутності такої оцінки — експертна оцінка.
Оподаткування прибутковим податком при продажу акцій. Закон України “Про
внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 539 — XIV від 23
березня 1999 р. (“Урядовий кур’єр”, 2 червня 1999 р.) визначив, що не
оподатковуються прибутковим податком тільки ті доходи від продажу акцій
та інших корпоративних прав, які були отримані громадянами у процесі
приватизації державного майна.
Якщо протягом звітного періоду (рік) витрати, понесені у зв’язку з
придбанням цінних паперів, перевищують доходи, отримані від продажу
(відчуження) цінних паперів протягом такого звітного періоду, збитки
переносяться на зменшення доходів майбутніх періодів (рах. № 69) від
таких операцій протягом 5 років.
Акціонерне товариство відшкодовує власникові акцій збитки, пов’язані зі
змінами Статутного капіталу. Суперечки з цих питань вирішуються судом.
Кореспонденцію рахунків з обліку акцій наведено в таблиці 1.
Таблиця 1
Кореспонденція рахунків з обліку операцій з акціями
№пп
Зміст операції Дебет Кредит
1 2 5 6
1. Витрати, пов’язані з випуском акцій підприємства (придбання бланків
цінних паперів, сплата комісійних винагород, поширення акцій та ін.),
здійснюються за рахунок коштів підприємства 952 311
2. На всю суму підписки на акції (Статутний капітал) при створенні
акціонерного підприємства – здійснена підписка на акції (номінальна
вартість) 46 40
3. Здійснена підписка на акції на суму емісійного доходу 46 421
4. Внесення акціонерами своєї заборгованості по підписці на акції у
формі:
– грошових коштів 30, 31 46
– основних засобів 10 46
– нематеріальних активів 12 46
– виробничих запасів 20 46
– об’єктів незавершеного будівництва 151 46
– цінних паперів (облігацій) інших підприємств 14 46
5. Викуплено акції в акціонерів: – за номіналом 451 31
– за ціною, нижчою за номінальну вартість 451 31
– за ціною, вищою за номінальну вартість 451 31
6. Анульовано акції, що раніше були викуплені:
– на суму номінальної вартості 40 451
— на суму, що перевищує номінальну вартість 421 451
7. Повторно випущені в обіг акції замість раніше викуплених за ціною,
нижчою за номінальну вартість:
– на суму фактичної собівартості 31 451
– на суму різниці між ціною реалізації та фактичною собівартістю 31 421
8. Зменшено Статутний капітал шляхом 40 46
9. Збільшено Статутний капітал за рахунок обміну облігацій на акції 52
40
10. Збільшено Статутний капітал за рахунок збільшення номінальної
вартості акцій 443 40
Облік розрахунків з акціонерами, що працюють на підприємстві та
володіють акціями, потрібно вести за новим Планом рахунків на рахунку №
67 “Розрахунки з учасниками”, який призначений для узагальнення
інформації про розрахунки з учасниками та засновниками підприємства, що
пов’язані з поділом прибутку (дивіденди тощо).
На кредиті рахунка № 67 “Розрахунки з учасниками” відображається
збільшення заборгованості підприємства перед засновниками та учасниками
товариства, на дебеті – її зменшення (погашення, в тому числі
реінвестування доходів тощо). Рахунок № 67 “Розрахунки з учасниками” має
такі субрахунки:
№ 671 “Розрахунки за нарахованими дивідендами” № 672 “Розрахунки за
іншими виплатами”. На субрахунку № 671 “Розрахунки за нарахованими
дивідендами” обліковують дивіденди, нараховані власникам простих та
привілейованих акцій (часток у Статутному капіталі) за рахунок прибутку
або інших передбачених установчими документами джерел.
На субрахунку № 672 “Розрахунки за іншими виплатами” підприємства ведуть
облік інших виплат, нарахованих засновникам та учасникам за користування
майном, зокрема земельним і майновим паєм, а також виплат у зв’язку з
одержанням належної вибулому учасникові (засновникові) частини активів
підприємства.
Аналітичний облік ведеться за кожним засновником та учасником та за
видами виплат.
Рахунок № 67 “Розрахунки з учасниками” кореспондує з такими рахунками
(Таблиця 2):
1. По завершенні підписки на акції – на номінальну вартість акцій, що
належать учасникам підписки, по яких не було здійснено розрахунок:
Дебет рахунка № 46 “Неоплачений капітал”
Кредит рахунка № 40 “Статутний капітал”. Аналогічний запис робиться на
суму перевищення оцінкової вартості акцій (розмір заборгованості
збільшується).
2. На суму коштів, перерахованих передплатниками до банку на спеціальний
рахунок акціонерного товариства, тобто на суму коштів, що надійшли вір,
продажу акцій:
Дебет рахунка № 31 “Рахунки в банках”
Кредит рахунка № 46 “Неоплачений капітал”
3. У міру надходження (заліку) належних з учасників платежів:
Дебет рахунка № ЗО “Каса”
Дебет субрахунка № 311 “Поточні рахунки в національній валюті”
Кредит рахунка № 46 “Неоплачений капітал”.
Таблиця 2
Кореспонденцій рахунку № 67 “Розрахунки з учасниками” з іншими рахунками
Дебет Кредит
Кредит рахунків: Дебет рахунків:
30 “Каса” 40 “Статутний капітал”
31 “Рахунки в банках” 41 “Пайовий капітал”
37 “Рахунки з різними дебіторами” 44 “Нерозподілені прибутки(Непокриті
збитки)”
40 “Статутний капітал”
41 “Пайовий капітал”
46 “Неоплачений капітал”
64 “Розрахунки за податками й платежами”
70 “Доходи від реалізації”
71 “Інший операційний дохід”
73 “Інші фінансові доходи”
74 “Інші доходи”
Дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою на користь
власників корпоративних прав, емітованих такою юридичною особою, у
зв’язку з розподілом його частини його прибутку.
Джерелом нарахування дивідендів є прибуток, що лишився в розпорядженні
підприємства після оподаткування, або інших, передбачених установчими
документами джерел, до яких відноситься в першу чергу рах. № 44
“Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”.
Розрахунок дивідендів здійснюється за формулою:
Д = ПП – (П+В+РК +ІФ),
де Д – дивіденди, грн., ПП – прибуток підприємства, П – податки, В –
витрати на утримання акціонерного товариства, РК – Резервний капітал (не
менше 25% Статутного капіталу АТ, щорічні відрахування від чистого
прибутку, не менше 5%), ІФ – Інвестиційний фонд на розвиток і розширення
виробництва.
Дивідендна ставка (ДС), %:
ДС = ПДІ /СК ( 100,
де ПДІ = ПД — податок на всю масу дивідендів, СК – статутний капітал.
Дивіденд акціонера (ДА), грн.:
ДА = АНВ ( ДС ( КД,
де АНВ – номінальна вартість акції, грн., КА – кількість акцій, що
належать акціонерові, шт.
Вартість акції після сплати дивідендів (АД):
АД = ДС/П% ( АНВ,
де П% – позиковий процент (середній, що приймається біржами на день
оцінки вартості акцій).
Розрахунок дивідендної ставки здійснюється за формулою:
ДС = (МДІ – МДПА)/(СФК – АВ),
де МДІ – маса дивідендів без податку, СФК – статутний капітал на кінець
фінансового року, за який сплачуються дивіденди, АВ – вартість акцій,
викуплених АТ і не розміщених серед акціонерів.
Дивіденд конкретному акціонерові, нарахований за звітний період (Д),
грн.:
Д = АНВ ( ДС ( КД ( ТА / 100д,
де ТА – термін володіння однією акцією протягом звітного періоду, дні;
КД – кількість днів у звітному періоді: у кварталі д = 90, у році д =
365.
Нараховану суму дивідендів підприємства відображають проводкою:
Дебет рахунка № 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”, субрах.
№ 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді”
Кредит рахунка № 67 “Розрахунки з учасниками”.
2. Облік облігацій
Облігації – це цінні папери, що засвідчують внесення її і власником
грошових коштів і підтверджують зобов’язання відшкодувати йому
номінальну власність у передбачений в ній термін зі сплатою фіксованого
відсотка.
На відміну від акції облігація не дає її власникові права на участь в
управлінні АТ.
Облік бланків акцій і облігацій. Бланки акцій і облігацій підприємства
зберігають і обліковують як бланки суворої звітності в установленому
порядку. На всі бланки цінних паперів, які зберігаються на підприємстві,
складають списки, де зазначають вид цінних паперів, номер, серію,
номінальну вартість та термін погашення. При погашенні цінних паперів у
списку роблять позначку про дату, виписку банку або інший документ, на
основі якого оприбутковано кошти. Якщо придбані цінні папери здають до
банку на зберігання, у реєстрах аналітичного обліку роблять посилання на
відповідний документ, одержаний від банку. Витрати, пов’язані зі сплатою
банку винагороди за зберігання та перепродаж цінних паперів,
відображають на дебеті рахунка № 95 “Фінансові витрати”.
Бухгалтерський облік бланків акцій і облігацій підприємства ведуть на
позабалансовому рахунку № 08 Бланки суворого обліку” за номінальною
вартістю. Рух цих бланків здійснюється на основі відповідних
прибутково-видаткових ордерів. Списування їх з забалансового обліку
здійснюється водночас із записами про реалізацію цінних паперів.
Аналітичний облік бланків акцій і облігацій підприємства ведуть також на
рахунку № 08 “Бланки суворого обліку” за їх видами, місцями зберігання
та матеріально відповідальними особами.
Кореспонденцію рахунків з обліку операцій з облігаціями відображено в
таблиці 3.
Таблиця 3
Кореспонденція рахунків з обліку операцій з облігаціями
№ Зміст операції Дебет Кредит
1. Випущено облігації з премією на строк більше від одного року:
– номінальна вартість 311 521
– премія за облігаціями 311 522
2. Нараховано відсотки за облігаціями, випущеними з преміями
– сума відсотків (при 4,23%) 952 684
– амортизація премії (25%) 952 684
3. Випущено облігації з дисконтом на строк більше одного року:
– отримано кошти 31 521
– дисконт на облігації 523 521
4. Нараховано відсотки за облігаціями, випущених з дисконтом
– сума відсотків (при 2%) 952 684
– сума амортизації дисконту 952 523
5. Сплачено відсотки за облігаціями 684 31
3. Облік ощадних сертифікатів
Ощадні сертифікати – це письмове свідоцтво кредитної установи (банку)
про депонування грошових коштів, що засвідчує право вкладника на
одержання по закінченні встановленого терміну депозиту і процентів по
ньому.
Ощадні сертифікати видаються банком під визначений договором процент на
визначений термін або за вимогою.
Видаються ощадні сертифікати як іменні, так і на пред’явника. Іменні
сертифікати оберненню не підлягають, а їх продаж (відчуження іншим
способом) є недійсним. За умови, якщо держатель сертифіката вимагає
повернення депонованих коштів за терміновим сертифікатом раніше
зумовленого терміну, йому сплачується зменшений процент, рівень якого
визначається на договірній основі при внесенні депозиту.
Ощадні сертифікати містять такі реквізити:
найменування цінного папера – “сертифікат”;
найменування кредитної установи, що випустила сертифікат, її
місцезнаходження;
порядковий номер;
дату випуску;
суму депозиту;
строк вилучення вкладу (для термінових сертифікатів);
найменування власника (для іменних сертифікатів), який вніс депозит і є
держателем сертифіката;
підпис керівника банку або іншої вповноваженої особи.
Облік ощадних сертифікатів, придбаних підприємством в банку, ведуть на
рахунку № 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”, № 314 “Інші
рахунки в банку в іноземній валюті”. Аналітичний облік ведеться за
банками, що видали ощадні сертифікати, а для термінових сертифікатів – і
за термінами їх вилучення.
Придбані підприємством в банках ощадні сертифікати відображають записом:
Дебет субрахунка № 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”
Кредит субрахунка № 311 “Поточні рахунки в національній валюті”
Кредит субрахунка № 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”.
При вилученні сум, депонованих банком при видачі ощадного сертифіката, в
обліку підприємства будуть зворотні записи.
Методика зберігання ощадних сертифікатів аналогічна методиці зберігання
акцій та облігацій. Облік одержаних доходів за ощадними сертифікатами
аналогічний облікові нарахування дивідендів за акціями і процентів за
облігаціями.
Облік одержаних доходів за ощадними сертифікатами:
Дебет рахунка № 311 “Поточні рахунки в національній валюті”
Дебет рахунка № 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”
Кредит рахунка №’73 “Інші фінансові доходи”.
Законом “Про внесення змін до деяких законодавчих активів України” №
539-ХІУ від 23.03.99 р. змінено порядок оподаткування прибутковим
податком відсоткових доходів громадян від ощадних сертифікатів: доходи
від іменних сертифікатів звільняються від оподаткування, а доходи від
неіменних сертифікатів підлягають оподаткуванню.
3 доходів від неіменних сертифікатів утримується прибутковий податок у
джерела виплати в розмірі 20%.
4. Облік векселів
Вексель – це цінний папір, що засвідчує безумовний грошовий обов’язок
векселедавця сплатити до настання терміну визначену суму коштів
власникові векселя (векселетримачеві).
Векселедавцями можуть виступати тільки юридичні особи – суб’єкти
підприємницької діяльності, які визнаються такими відповідно до чинного
законодавства України.
Векселі можуть видаватися лише для оплати за поставлену продукцію,
виконані роботи та надані послуги, за винятком векселів Мінфіну, НБУ та
Кабінету Міністрів України.
Банк, який авансує клієнтові кошти при обліку векселів, утримує з нього
плату – обліковий процент (дисконт). Банк скуповує векселі до закінчення
терміну їх дії.
Передаточний надпис на векселі, що засвідчує перехід прав по цьому
документу від однієї особи до іншої, називається індосаментом.
Випускаються два види векселів — прості (додаток 1) і переказні.
Простий вексель не зобов’язує векселедавця сплатити до наступного
терміну визначену суму коштів тримачу векселя.
Простий вексель містить такі реквізити:
найменування – “вексель”;
прості й нічим не зумовлені обіцянки сплатити визначену суму;
зазначення терміну платежу;
зазначення місця, де має здійснюватися платіж;
найменування того, кому або за чиїм наказом має бути здійснено платіж;
зазначення дати і місця складання векселя;
підпис векселедавця.
Переказний вексель – це письмовий наказ векселетримача (трассанта),
адресований платникові (трассату) про сплату зазначеної у векселі суми
коштів третій особі -першому тримачу векселя (ремітенту).
Переказний вексель містить такі реквізити:
найменування – “вексель”;
зазначення терміну платежу;
підпис векселедавця;
прості й нічим не обумовлені пропонування сплатити визначену суму;
найменування платника.
Якщо в документі відсутній хоча б один із реквізитів, зазначених вище,
то ані простий, ані переказний векселі не мають сили.
Переказний вексель може до настання строку платежу бути пред’явлений
векселетримачем для акцепту платнику за місцем його проживання. Акцепт –
це згода платника на оплату переказного векселя.
Платіж за переказним векселем може бути забезпечений повністю або в
частині вексельної суми через аваль. Аваль – це вексельне доручення, яке
гарантує оплату векселя.
Негативна якість переказних векселів: використання підприємствами, які
мають податкову заборгованість, переказних векселів для розрахунків з
постачальниками матеріальних цінностей дає змогу таким підприємствам, як
і при звичайному бартері, ухилятися від сплати нарахованих податків і
зборів.
1 – видача векселя
2 – пред’явлення векселя до оплати
3 – погашення векселя (оплата)
4 – вручення погашеного векселя з розпискою про отримання платежу
Рис. 1. Схема обліку простого векселя
1 – видача векселя
2 – пред’явлення векселя до акцепту (презентація)
3 – підтвердження акцепту
4 – пред’явлення векселя до оплати
5 – погашення векселя (оплата)
6 – вручення погашеного векселя з розпискою про отримання платежу
Рис. 2. Схема обліку переказного векселя (трати)
Заборгованість за розрахунками з покупцями, замовниками та іншими
дебіторами, забезпечену одержаними векселями, підприємством
обліковується на рахунку № 34 “Короткострокові векселі одержані”.
Аналітичний облік векселів одержаних ведуть за кожним одержаним
векселем.
При одержанні векселів на відвантажену продукцію (товари), виконані
роботи і послуги у бухгалтерському обліку на суму цих векселів роблять
запис:
Дебет рахунка № 34 “Короткострокові векселі одержані”
Кредит рахунка № 719 “Інші доходи від операційної діяльності”.
Якщо підприємство відображає в обліку реалізацію продукції (товарів,
робіт, послуг) при поданні розрахункових документів покупцям
(замовникам), то при одержанні векселів за реалізовану продукцію
(товари, роботи, послуги) роблять запис:
Дебет рахунка № 34 “Короткострокові векселі одержані”.
Кредит рахунка № 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”.
Суми на рахунку № 34 “Короткострокові векселі одержані” списують у міру
погашення заборгованості, забезпеченої векселями, у кореспонденції з
рахунками грошових коштів.
Надходження грошових коштів за векселі:
Дебет рахунка № 31 “Рахунки в банках”
Дебет рахунка № 30 “Каса”
Кредит рахунка № 34 “Короткострокові векселі одержані”.
Купівля векселів полягає в їх оплаті, як правило частковій, до
закінчення терміну векселя з тією метою, щоб, одержавши за векселем борг
повністю, після настання строку платежу різницю зарахувати на прибуток
підприємства.
Кореспонденція рахунків при купівлі векселів:
Дебет рахунка № 34 “Короткострокові векселі одержані”
Кредит субрахунка № 311 “Поточні рахунки в національній валюті”
На суму прибутку (одержана різниця між ціною векселя і сплаченою сумою):
Дебет субрахунка № № 311 “Поточні рахунки в національній валюті”
Кредит субрахунка № 719 “Інші доходи від операційної діяльності”.
Продаж векселів полягає в одержанні грошових коштів за вексель до
закінчення терміну його оплати. Різниця між ціною векселя і одержаною за
нього сумою являє збиток підприємства.
Проводка така:
Дебет рахунка № 31 “Рахунки в банках”
Дебет рахунка № 719 “Інші доходи від операційної діяльності”
Кредит рахунка № 34 “Короткострокові векселі одержані”.
Заборгованість за розрахунками з постачальниками, підрядчиками та іншими
кредиторами, забезпечену виданими векселями, підприємство обліковує на
рахунку № 62 “Короткострокові векселі видані”. Аналітичний облік
векселів одержаних ведуть за кожним виданим векселем.
При видачі векселів у забезпечення заборгованості постачальникам роблять
запис:
Дебет рахунка № 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”
Кредит рахунка № 62 “Короткострокові векселі видані”.
Видача векселів у забезпечення інших операцій:
Дебет рахунка № 45 “Вилучений капітал” (фактична собівартість акцій
власної емісії або часток, викуплених господарським товариством у його
учасників)
Дебет рахунка № 61 “Поточна заборгованість за довгостроковими
зобов’язаннями” (погашення поточної заборгованості, її списання
тощо)
Дебет рахунків № 64 “Розрахунки за податками й платежами” (належні до
відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо)
Дебет рахунка № 65 “Розрахунки за страхуванням”
Дебет рахунка № 68 “Розрахунки за іншими операціями”
Дебет рахунка № 94 “Інші витрати операційної діяльності” (витрати,
пов’язані з дослідженням та розробками, що здійснює підприємство та ін.)
Кредит рахунка № 62 “Короткострокові векселі видані”. Погашення
заборгованості, забезпеченої виданими векселями, відображаються записом:
Дебет рахунка № 62 “Короткострокові векселі видані” Кредит рахунка № 31
“Рахунки в банках”. Якщо виданий вексель передається на користь
векселедавця або платника для оплати за відвантажену продукцію, то в
бухгалтерському обліку сторін заборгованість по векселях списується в
кореспонденції з рахунками № 95 “Фінансові витрати”, № 36 “Розрахунки з
покупцями та замовниками”, № 63 “Розрахунки з постачальниками та
підрядниками”, № 37 “Розрахунки з різними дебіторами”.
При здійсненні дисконтних операцій (продаж векселів векселетримачів
установі банку) записи на суму проданих банку векселів:
Дебет субрахунка № 311 “Поточні рахунки в національній валюті”
Дебет субрахунка № 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”
Кредит субрахунка № 719 “Інші доходи від операційної діяльності” – на
суму дисконту (облікового процента).
Облік операцій по дисконтуванню векселів здійснюється як облік позикових
операцій. Із позики, виданої під вексель, банк утримує суму облікового
процента (дисконту). Запис в обліку:
Дебет рахунка № 62 “Короткострокові векселі видані” Кредит рахунка № 60
“Короткострокові позики” Кредит рахунка № 50 “Довгострокові позики”.
Оперативний контроль за оплатою одержаних і виданих векселів
рекомендується вести за допомогою картотеки, упорядкованої за термінами
погашення заборгованості.
Хоча світовий досвід підтверджує перевагу вексельної форми розрахунків,
в Україні векселі ще не посіли відповідного місця у платіжній системі.
5. Облік операцій з казначейськими зобов’язаннями держави
Казначейські зобов’язання – це різновид цінних паперів на пред’явника,
які розміщуються на добровільних засадах, посвідчують внесення їх
тримачами грошових коштів до бюджету і дають право на одержання
фінансового доходу протягом всього терміну володіння цими цінними
паперами.
Випускаються такі види казначейських зобов’язань:
а) короткострокові – до 1 року;
б) середньострокові – від 1 до 5 років;
в) довгострокові – від 5 до 25 років.
Короткострокові й середньострокові казначейські зобов’язання
випускаються Міністерством фінансів України, довгострокові – Кабінетом
Міністрів України.
Короткострокові казначейські зобов’язання випускаються Міністерством
фінансів строком на 3, 6 і 12 місяців на пред’явника. Ц зобов’язання не
мають купонів і погашаються шляхом к викупу, включаючи сплату
нарахованих по них процентів.
Середньострокові казначейські зобов’язання випускаються Міністерством
фінансів на строк від 1 до 5 років і не мають купонів.
Доходи тримачам середньострокових казначейських зобов’язань сплачуються
шляхом нарахування процентів до номіналу без щорічних виплат при їх
викупі залежно від строку, що минув від випуску зобов’язань до його
погашення.
Довгострокові казначейські зобов’язання випускаються державою на строк
від 5 до 25 років на пред’явника. Випуск довгострокових казначейських
зобов’язань здійснюється у тому ж порядку, що і випуск середньострокових
казначейських зобов’язань.
Дохід за казначейськими зобов’язаннями починають сплачувати у наступному
році після року придбання.
Виплата доходу за казначейськими зобов’язаннями здійснюється щороку по
купонах або при погашенні зобов’язань шляхом нарахування процентів до
номіналу без щорічних виплат.
Операції з казначейськими векселями:
1. Одержані від міністерств, відомств та інших головних розпорядників
державних коштів казначейські векселі перший векселетримач відображає за
вексельною сумою записом:
Дебет рахунка № 34 “Короткострокові векселі одержані”
Кредит рахунка № 46 “Неоплачений капітал”.
2. Передавання казначейських векселів для погашення кредиторської
заборгованості за вексельною сумою:
Дебет рахунка № 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядчиками”
Кредит рахунка № 34 “Короткострокові векселі одержані”.
Наступний запис в обліку здійснюється на підставі заяви
підприємства-векселетримача і письмового повідомлення про зарахування
казначейських векселів для сплати податків до Державного бюджету України
або виписки банку про надходження коштів на рахунок в банку підприємства
на вексельну суму:
Дебет субрахунка № 644 “Податковий кредит”
Кредит рахунка № 34 “Короткострокові векселі одержані”
Дебет субрахунка № 311 “Поточні рахунки в національній валюті”
Кредит рахунка № 34 “Короткострокові векселі одержані”.
Водночас перший векселетримач у тому ж звітному періоді, в якому
казначейський вексель прийнятий до погашення заборгованості по платежах
до Державного бюджету України, робить запис:
Дебет рахунка № 48 “Цільове фінансування і цільові надходження”
Кредит рахунка № 42 “Додатковий капітал” – на суми у зв’язку з державним
регулюванням цін і тарифів.
3. Одержання за згодою казначейського векселя від векселетримача в
погашення дебіторської заборгованості за відвантажену продукцію, товари,
інше майно, виконані роботи та надані послуги на вексельну суму
підприємствами, які виручку від реалізації продукції (робіт, послуг)
визначають за методом нарахування:
Дебет рахунка № 34 “Короткострокові векселі одержані”
Кредит рахунка № 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”.
Після надходження коштів за цей казначейський вексель, зарахування у
сплату податків до Державного бюджету України або передачі його у
погашення кредиторської заборгованості за згодою відповідних кредиторів:
Дебет субрахунка № 311 “Грошові документи в національній валюті”
Дебет рахунка № 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”
Кредит рахунка № 71 “Інший операційний дохід”.
Придбання за договором купівлі-продажу казначейських векселів
відображається записом:
Дебет рахунка № 34 “Короткострокові векселі одержані” (на вексельну
суму)
Кредит рахунка № 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”. _/ .
Якщо казначейський вексель є предметом застави і переходить згідно з
законодавством від заставодавця, то сума, одержана за вексель,
відображається у заставодавця записом:
Дебет рахунків вимог, що випливають із договору банківської позики,
купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу, виконання робіт та ін. №
62 “Короткострокові векселі видані”
Кредит рахунка № 71 “Інший операційний дохід”. Вексельна сума цього
казначейського векселя:
Дебет рахунка № 94 “Інші витрати операційної діяльності”
Кредит рахунка № 34 “Короткострокові векселі одержані”. Перевищення
вексельної суми над одержаною за векселем, що є предметом застави,
зараховується до прибутку від реалізації інших цінностей, зворотний
результат списується записом:
Дебет рахунка № 48 “Цільове фінансування і цільові надходження”
Кредит рахунка № 71 “Інший операційний дохід”.
4. Казначейські векселі, не пред’явлені до погашення в установлений
термін, списуються записом:
а) Дебет рахунка № 94 “Інші витрати операційної діяльності” — за
вексельною сумою казначейського векселя, одержаного у погашення
дебіторської заборгованості (в останнього векселетримача);
б) Дебет рахунка № 45 “Вилучений капітал” – на суму прибутку, утвореного
при придбанні за договором купівлі-продажу, що втратив силу
казначейського векселя;
в) Дебет рахунка № 94 “Інші витрати операційної діяльності” — на різницю
між вексельною сумою, що втратила силу казначейського векселя, і сумою
прибутку, одержаного при його придбанні.
Кредит рахунка № 34 “Короткострокові векселі одержані”.
5. Передача і продаж казначейських векселів оформлюються векселетримачем
реєстром у двох примірниках, один з яких з підписами керівника,
головного бухгалтера і печаткою векселетримача видається одержуючій
стороні, а другий – з підписами керівника, головного бухгалтера і
печаткою підприємства, яке одержало вексель, залишається у попереднього
векселетримача.
Аналітичний облік казначейських векселів ведеться за термінами погашення
векселів і способами їх одержання.
Висновки
Підсумовуючи все вищенаведене в курсовій роботі, можна виділити
наступне:
Цінні папери – це грошові та товарні документи, які засвідчують про
участь їх власників у акціонерному капіталі або надання організації, що
їх випускає, кредиту певної форми. Вони передбачають можливість виплату
частини прибутку у вигляді дивідендів або процентів, а також передачі
грошових та інших прав, що випливають з цих документів.
Порядок обліку цінних паперів регулюється чинним законодавством України.
Емітент здійснює випуск цінних паперів від свого імені з відповідними
зобов’язаннями, що випливають з умов випуску.
Відповідно до нормативних актів, в Україні можуть здійснювати обіг такі
види цінних паперів: акції, облігації, векселі, чеки, сертифікати,
казначейські зобов’язання.
Акції є цінними паперами, які підтверджують право акціонера брати участь
в управлінні даного акціонерного товариства, право на отримання частини
прибутку у вигляді дивіденду і право на отримання частини майна при
ліквідації підприємства. Розрізняють акції іменні та на пред’явника,
прості та привілейовані.
Облігація – цінний папір, який підтверджує зобов’язання повернути її
власнику номінальну вартість внесених коштів у встановлений термін з
оплатою фіксованого відсотка. Кошти, які надійшли від продажу облігацій,
на відміну від акцій, не збільшують статутного фонду.
Ощадний сертифікат – письмове свідоцтво кредитної установи про
депонування (вкладення) грошових коштів, що забезпечує право власника на
отримання депозиту (вкладу) по закінченні встановленого терміну та
відсотків за нього. Ощадні сертифікати видаються банками під визначений
договором відсоток на певний термін або до запитання. Розрізняють два
види цих цінних паперів: іменні та на пред’явника. Особливістю ощадних
сертифікатів є те, що вони можуть вільно продаватися та прийматись до
оплати будь-якою установою банку.
Вексель – цінний папір, який є водночас формою розрахунків, а також
формою комерційного кредиту. Векселі поділяються на прості та перевідні
(тратта).
Казначейські зобов’язання є різновидом цінних паперів на пред’явника,
які розміщуються добровільно, посвідчують внесення їх тримача грошових
коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу протягом
всього терміну володіння цінними паперами. Випускаються короткострокові,
середньострокові (Міністерством фінансів України) та довгострокові
(Кабінетом Міністрів України) казначейські зобов’язання.
Список використаної літератури
Альбом бухгалтерських проводок. –Харків: Фактор, 2000. –80 с.
Грабова Н.М., Кривоносов Ю.Г. Оьлік основних господарських операцій в
бухгалтерських проводках. К.: А.С.К., 2000. –416 с.
Енциклопедія бухгалтерських проводок // Бізнес (Додаток). –2000. –24
липня.
Методичні вказівки та завдання для проведення практичних занять з курсу
” Бухгалтерський облік”. –Тернопіль: ТАНГ, 2000. –68 с.
Новий бухгалтерський облік в Україні (побудова і застосування):
навчально-методичний посібник. –Тернопіль: Карт-бланш, 2000. –288 с.
Облік по-новому: вчимося працювати // Все про бухгалтерський облік.
–2000 р. –7 червня.
Партин Г.О. Бухгалтерський облік: основи теорії та практики. Навчальний
посібник. –К.: Знання, 2000. –245 с.
Пушкар М.С. Національні стандарти бухгалтерського обліку України.
–Тернопіль: Лілея, 2000. –100 с.
Сопко В.В. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник. –К., 2000. 578 с.
Сопко В., Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку,
економічного контролю та аудиту. Підручник. –К.: КНЕУ, 2000. –260 с.
Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України.
–К.: А.С.К., 2000. –784 с.
Фінансовий облік і звітність на підприємствах різних галузей / за ред.
П.Я. Хомина. –Тернопіль: Астон, 2000. –288 с.
Додаток 1
PAGE
PAGE 31
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
