AeEIEIIIA ?IAIOA

ia oaio:

“Iae?e, aiae?c oa aoaeeo oiaa?ieo

?ano?n?a i?aei?e?inoa”

ia iaoa??aeao OIA “Aaiaeeeai”

ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП

ГЛАВА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ТОВАРНИМИ РЕСУРСАМИ ПІДПРИЄМСТВА
ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ

Економічна сутність та місце обліку, аналізу та аудиту в управлінні

товарними ресурсами

1.2. Економічно-правовий аналіз інформаційного забезпечення управління
товарними ресурсами

1.3. Організаційно-економічна характеристика базового підприємства
оптової торгівлі

ГЛАВА 2. Облік товарних ресурсів

2.1. Організація та методологія обліку товарних ресурсів

Облік товарних запасів оптового підприємства торгівлі та

звітність матеріально-відповідальних осіб

Синтетичний облік надходження і реалізації товарів

Інвентаризація товарних запасів та облік її результатів

Облік переоцінки товарів

ГЛАВА 3. АНАЛІЗ ТА АУДИТ ТОВАРНИХ РЕСУРСІВ

Інформаційна база та основні методи економічного аналізу

товарних ресурсів оптового підприємства

3.2. Методика загального аналізу товарних ресурсів

3.3. Методика факторного аналізу товарних ресурсів

3.4. Основні концепції методики зовнішнього аудиту товарних ресурсів.

ГЛАВА 4. Система автоматизації обліково-аналітичних робіт в управлінні
товарними ресурсами.

4.1. Склад і постановка задач

4.2. Алгоритмізація задач обліку і аналізу товарних ресурсів

4.3. Вихідні машинограми та їх використання в управлінні товарними
ресурсами.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІІ

ЛІТЕРАТУРА

ДОДАТКИ

ВСТУП

Нові економічні відносини проникають у всі сфери господарської
діяльності підприємств України. Відбувається інтенсивний перехід
діяльності економічних суб’єктів на ринкові відносини, в цих умовах у
підприємств виникає необхідність активніше використовувати
бухгалтерський облік, контроль та аудит, щоб контролювати та
удосконалювати свою роботу. Ринкові відносини, які склалися, об’єктивно
вимагають зміни бухгалтерського обліку, контролю та аудиту, наблизив
його максимально до міжнародних стандартів. Управління підприємством —
складний і відповідальний процес, який має свою стратегію і тактику. Ряд
керівників у своїй управлінській діяльності зосереджують увагу і основні
зусилля на вирішенні повсякденних завдань, тактичних питань. Водночас
має бути розумне чергування у вирішенні тактичних та стратегічних
завдань.

Дбаючи про поточну господарську діяльність, керівник підприємства, його
власники, головні спеціалісти зобов’язані постійно думати про
перспективу підприємства. Тільки така система управління може бути
основою успішного розвитку підприємства.

Ефективне використання товарних ресурсів, чіткий облік — це необхідний
елемент управління підприємства. Управління — це перш за все
передбачати: хід виконання виробничої програми, відхилення від плану і
завданих параметрів, відхилення у використанні виробничих ресурсів,
напрямки перспективного розвитку підприємства після прийняття
відповідних управлінських рішень.

До елементів управління належать:

— ПЛАНУВАННЯ — як процес визначення перспективних цілей та шляхів
досяг-нення доставленої мети;

— ОРГАНІЗАЦІЯ — як процес розподілу діяльності підприємства, визначення
змісту роботи і делегування влади;

— КОНТРОЛЬ — як процес виміру та оцінки реального стану виконання
поставлених завдань в порівнянні із завданими параметрами, визначення
відхилень та внесення коректив;

— УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ — визначення потреб у трудових ресурсах, добір,
прийняття на роботу, підвищення кваліфікації , тощо.

— МОТИВАЦІЯ — управління поведінкою людей для досягнення доставленої
мети.

Відомо, що жодна система управління не може функціонувати без
інформації. І в цьому відношенні саме облік забезпечує необхідну
інформацію для реалізації всіх елементів управління. Таким чином, облік
— це інформаційна система управління.

Облік не пасивно відображає господарські процеси, що відбуваються на
підприємстві, а активно впливає на них, контролює законність,
доцільність і ефективність використання виробничих ресурсів. Роль обліку
суттєво підвищується в умовах ринкової економіки, яка базується на
різних формах власності, наявності підприємств різних форм власності,
наявності підприємств різних форм господарювання та конкуренції
товаровиробників. Мова йде про посилення контрольних функцій обліку,
підвищення аналітичності та оперативності облікової інформації,
своєчасне забезпечення необхідною інформацією всіх рівнів управління
підприємством та прийняття управлінських рішень. Крім того, в ринкових
умовах є багато зовнішніх користувачів, яким потрібна інформація про
підприємство, його фінансовий стан і які зацікавлені в точності та
відповідності такої інформації.

Таким чином, бухгалтерський облік виконує в управлінні такі важливі
функції, як інформаційну, контрольну, оціночну та аналітичну.
Методологічно і організаційно бухгалтерський облік поділяється на
фінансовий і управлінський. Це дві галузі єдиної системи обліку, кожна з
яких має своє призначення і відіграє свою роль в управлінні
підприємством, у забезпеченні необхідною інформацією різнопланових
користувачів.

Фінансовий облік — це сукупність правил та процедур, які забезпечують
підготовку, оприлюднення інформації про результати діяльності
підприємства (установи, організації) та його фінансовий стан відповідно
до вимог законодавчих актів і стандартів бухгалтерського обліку.

Організація фінансового обліку повинна забезпечити: повне і безперервне
відображення усіх господарських операцій, які відбулися за звітний
період: складання установленої фінансової (бухгалтерської) звітності;
постачання необхідною та достовірною інформацією користувачів.

Управлінський облік — це сукупність методів та процедур, які
забезпечують підготовку і надання інформації для планування, контролю і
прийняття рішень на різних рівнях управління підприємством, установою
організацією. Управлінський облік — це внутрішній облік, який ведеться
для задоволення потреб у інформації керівництва всього підприємства та
його структурних підрозділів.

Товарно-матеріальні ресурси складають значну частину активів
підприємства і відображаються в балансі серед оборотних (поточних)
активів. Водночас вони мають суттєвий вплив на фінансові результати
підприємства, займаючи здебільшого домінуючі позиції у структурі витрат
підприємств різних сфер діяльності. Тому питанню організації обліку
товарно-матеріальних ресурсів завжди приділяється велика увага.

Так, як товарні ресурси для оптового торговельного підприємства є
основною статтею оборотних коштів, за рахунок яких в процесі
торговельної діяльності (обороту) підприємство отримує прибутки, які є
ціллю та основою життєдіяльності любого підприємства, то оперативний та
достовірний облік їх на підприємстві є також невід’ємною частиною
управління підприємством, без якого не можливе досягнення цілей
підприємства. Тому, тема удосконалення бухгалтерського обліку в системі
управління товарними ресурсами оптового торгівельного підприємства є
найактуальнішою темою для вирішення задач управління торговельним
підприємством.

Метою даної дипломної роботи є удосконалення бухгалтерського обліку і
розробка системи контролю та аналізу товарними ресурсами оптового
торговельного підприємства. В ході виконання дипломної роботи необхідно
на матеріалах оптового торговельного підприємства вирішити завдання:
удосконалити систему фінансового та управлінського обліку та контролю
товарних ресурсів, спроектувати систему економічного аналізу та аудиту
ефективності використання товарних ресурсів та запропонувати систему
автоматизації обліково-аналітичних робіт в управлінні товарними
ресурсами.

ГЛАВА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ТОВАРНИМИ

РЕСУРСАМИ ПІДПРИЄМСТВА ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ

1.1. Економічна сутність товарних ресурсів торгового підприємства

Власність підприємств і комерційних структур матеріалізується в майні.

В рамках підприємств майно є обoсобленим і виражається вартісними
показниками в балансі підприємства в розділі «Активи підприємства».

Майно або активи підприємства — це його економічні ресурси, які повинні
приносити доходи в результаті господарчої діяльності.

Майно підприємства представлено трьома групами активів:

1. Основні засоби та інші позаоборотні активи;

2. Запаси та витрати;

3. Грошові кошти та інші оборотні активи.

Друга та третя групи активів представляють собою поточні активи або
оборотний капітал, який легко конвертується на протязі року в готівкові
грошові кошти. До них також відносяться матеріальні запаси(сировина,
паливо, запчастини), малоцінні та швидкозношувані предмети праці,
товарні запаси, готова продукція, незавершене виробництво — те що ми
називаємо матеріальні оборотні активи.

Для здійснення контролю за станом та раціональним використанням
основних, оборотних та відворотних засобів, а також джерел їх утворення
на підприємстві ведеться синтетичний та аналітичний облік усіх ресурсів.
Тим самим всі ресурси, які не на торговельному підприємстві беруться на
облік бухгалтерською службою, адміністрацією господарства.

Необхідність такого обліку виникає в тому, що в результаті діяльності
торговельного підприємства виникають зовнішньо та внутрішньогосподарські
економічні зв`язки між об’єктами обліку, які моделюються в
бухгалтерському обліку з застосуванням подвійного запису на синтетичних
та аналітичних рахунках. За посередництвом записів змін в об’єктах
обліку на синтетичних та аналітичних рахунках здійснюється динамічне
спостереження за ресурсами господарства, контроль за їх фактичним
станом, раціональним використанням, а також управління ними.

У бухгалтерському обліку для відображення руху засобів, коштів і
господарських процесів використовують три види вимірників:

— натуральні,

— трудові,

— грошові (вартісні);

Натуральні вимірники використовують для одержання даних за кількістю
однорідних об’єктів обліку в одиницях виміру (за обсягом, площею, вагою,
довжиною). В обліку використовують натуральні вимірники: міри довжини
(сантиметри, метри, кілометри), ваги (грами, кілограми, тони тощо),
площі (квадратні метри, гектари тощо), об’єму (літри, кубічні метри
тощо) та інше. Натуральні вимірники використовують для обліку кількості
матеріальних цінностей. Використання матеріальних показників до сортів,
сортиментів дає можливість одержувати дані про кількість і якість
обумовлених матеріальних цінностей.

Натуральні вимірники використовуються в аналітичному обліку матеріальних
цінностей, готової продукції, товарів, основних засобів.

Трудові вимірники викоpистовуються з метою обліку кількості
відпрацьованого часу.

Грошові (вартісні) вимірники (гривні, копійки) є універсальними.

За допомогою грошового вимірника узагальнюються всі господарські
операції і явища, що раніше висловлювалися в натуральних і трудових
вимірниках.

Використовується грошовий вимірник поряд з натуральними і трудовими при
обліку заробітної плати, товарів, матеріалів, готової продукції, її
реалізації, прибутків, збитків, розрахунково-кредитних операціях тощо, а
також для узагальнення і визначення підсумків виробничо-господарської і
фінансової діяльності підприємства, організації, установи за звітний
період при складанні поточних і річних звітів (балансів), при складанні
планів розвитку підприємства. Бухгалтерський облік формує систему
звітних показників, необхідних для контролю за розробленими планами
підприємства.

Товари є основною статтею оборотних активів торговельного підприємства,
за посередництвом яких через товарообіг підприємство отримує переважну
частину свого прибутку. Тому управління товарними ресурсами слід
розглядати через призму потреб управління товарообігом.

На Рис.1.1.1 приведено основний зміст системи управління товарообігом.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ТОВАРООБІГОМ

1.Оцінка та прогнозування кон’юнктури споживчого ринку

2.Планування структури об’єму реалізації товарів

3.Нормування та планування товарних ресурсів

4.Планування надходжень та закупки товарів

Рис.1.1.1 . Характеристика системи управління товарообігом
торговельного підприємства.

Як слідує з вищенаведеної системи управління товарообігом, виділяють
чотири етапи управління, які повинні виконуватись в приведеній
послідовності.

Перший етап — оцінка та прогнозування кон’юнктури споживчого ринку, в
основному базується на вивченні кон’юнктури ринку, попиту та пропозицій.

Другий етап системи управління товарообігом можна розглянути на
рис.1.1.2 .

1.Вибір приоритетних цілей розвитку товарообігу на

підприємстві

ОСНОВНІ ЕТАПИ

ОБ’ЕМУ ТА

6.Розробка заходів по здійсненню плану реалізації товарів.

Рис.1.1.2 Послідовність окремих етапів планування об’єму та структури
реалізації товарів на торговельному підприємстві.

Третій етап системи управління товарообігом включає в себе основні етапи
нормування та планування товарних ресурсів на підприємстві, зображені на
рис.1.1.3

1.Визначення цілей формування товарних ресурсів на підприємстві

6.Забезпечення постійного контролю за станом товарних ресурсів на
підприємстві.

Рис.1.1.3 Послідовність окремих етапів нормування та планування товарних
ресурсів на торговельному підприємстві.

І на кінець, четвертий етап — етап планування надходження товарів на
підприємство:

ОСНОВНІ ЕТАПИ ПЛАНУВАННЯ НАДХОДЖЕНЬ

ТОВАРІВ НА ПІДПРИЕМСТВІ

1. Аналіз надходжень товарів на підприємство у передплановому періоді.

2.Визначення планового об’єму та структури та

структури

надходжень

товарів на підприємство.

3.Визначення

планового об’єму та джерел закупки необхідних товарів

4.Забезпечення ритмічності надходжень товарів на підприємства

Рис.1.1.4 Послідовність окремих етапів планування надходжень товарів на
торговельному підприємстві.

Таким чином, можна сформулювати основні етапи планування товарних
ресурсів :

1. Цільова установка для планування товарних ресурсів.

Аналіз розміру, складу (структури) та обороту товарних ресурсів в

передплановому періоді.

3. Розробка нормативів товарних ресурсів на плановий період.

4. На основі третього етапу, розробляється сума товарних ресурсів на
плановий період.

5. Контроль за правильністю використання запланованої суми товарних
ресурсів.

Основною задачею аналізу стану товарних ресурсів є знаходження рівня
забезпечення товарообігу відповідними розмірами товарних ресурсів за
передплановий період. Таким чином, для забезпечення управління товарними
ресурсами підприємства виникає необхідність в цілому ряду економічних та
аналітичних показників, які характеризують рух товарів та ефективність
їх використання. Для цього необхідно визначити такі показники:

1. Визначити суму товарних ресурсів та структуру товарних ресурсів на
початок та на кінець передпланового періоду.

Тут використовуються такі показники, як сума товарних ресурсів в
вартісному виразі, кількість чи розмір товарних ресурсів в натуральному
виразі.

Зп — запаси товарів на початок періоду в облікових цінах;

Н — обсяг надходження товарів на підприємство за період;

Р — обсяг реалізації (продажу) товарів за період в цінах реалізації та
облікових цінах;

Зк — запаси товарів на кінець періоду в облікових цінах.

В — обсяг вибуття товарів через нестачі, псування, природного збитку в
межах встановлених норм.

2. Порівняти динаміку товарних ресурсів та товарообігу (індекси) як в
цілому по товарним запасам так і по окремим групам та видам.

3. Аналіз рівня забезпечення товарообігу товарними запасами, рахується
розмір товарних ресурсів в днях обороту, в розрізі окремих товарних груп
та по підприємству в цілому.

Розраховується мінімальний, максимальний, середній рівень товарних
ресурсів (по середній хронологічній).

__ 1/2 ТЗп +…….+1/2 ТЗк

ТЗ = ———————————

n -1

4. На кожному етапі аналізу визначаються показники ефективності
використання товарних ресурсів через показники обертання товарних
ресурсів в оборотах чи днях обороту та рентабельності ТЗ.

Показники ефективності використання ТЗ підприємства:

Розмір товарних запасів в оборотах:

Р

Об = __ (в оборотах середньої величини ТЗ)

ТЗ

Розмір товарних запасів в днях обороту:

__

ТЗ * Д

d = ——— (в днях обороту середньої величини ТЗ)

Р

Рентабельність товарних ресурсів:

БП

R= __

ТЗ

Визначення та аналіз цих показників в динаміці та в структурі товарних
ресурсів дають змогу приймати найефективніші управлінські рішення з усіх
можливих.

Зведемо в таблицю 1.1.1 показники, які застосовуються в управлінському
обліку та аналізі товарних ресурсів оптового підприємства та методику їх
визначення:

Таблиця 1.1.1

Методика визначення економічних та аналітичних показників

обліку товарних ресурсів.

п/п Показник Методика визначення показника

ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ:

1 Запаси товарів на початок та на кінець періоду в облікових цінах
ряд.240 Балансу(товари по обліковій ціні), сальдо рах.41 «Товари» .

2 Обсяг реалізації товарів в облікових цінах Обороти з кредиту рахунку
41 «Товари» за відповідний звітний період в дебет рах.46 «Реалізація».

3 Обсяг реалізації в продажних цінах (товарообіг) Обороти по кредиту
рах. 46 «Реалізація» за відповідний звітний період

4 Обсяг надходження повідний звітний період. Обороти з кредиту рах. 60
«Розрахунки з постачальниками» в дебет рах. 41 «Товари» за від товарів
на підприємство

5 Обсяг іншого вибуття товарів (нестачі, псування, природного збитку)
Обороти з кредиту рах. 41 «Товари» в дебет рах.84 «Недостачі та втрати
від псування

цінностей» за відповідний звітний період. ¦

АНАЛІТИЧНІ ПОКАЗНИКИ

6 Середні товарні запаси за періoд Середня хронологічна сальдо рах.41
по ж/о за відповідний період (з журналу ордеру рах.41 або Головної
книги).

7 Оборотність товарних запасів (оборот.) Відношення обсягу реалізації
товарів за період (п.2) до середніх залишків товарів (п.6) (Показує
скільки раз обертаються кошти, вкладені в товарно-матеріальні цінності,
за період)

8 Оборотність товарних запасів(днях)

Відношення добутку середніх товарних запасів за період (зг. п.6) на
кількість днів в періоді до обсягу реалізації в облікових цінах (зг.п.2:
обороти Дт 46 Кт 41 за період)

Таким чином, визначивши приведені в таблиці 1.1.1 показники, управлінець
має змогу визначити ряд параметрів (показників) ефективності управління
товарними ресурсами:

— як виріс чи знизився обсяг товарних ресурсів;

— за рахунок яких факторів змінилися залишки товарних ресурсів на
підприємстві;

— як ефективно використовуються товарні запаси підприємства;

— інтенсивність використання товарних ресурсів по кількості оборотів
товарних залишків в періоді, що аналізується.

— визначити забезпеченість товарообігу товарними ресурсами в цілому, або
груп товарів в розрізі аналітичного обліку та інші показники, котрі
характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства.

На базовому підприємстві в управлінському обліку та аналізі
застосовуються в основному економічні показники обсягу товарних
ресурсів, тому для удосконалення системи ефективності управління
товарними ресурсами на підприємстві, запропоновано застосування
показників оборотності товарних ресурсів.

Це дасть можливість проводити аналіз ефективності використання товарних
ресурсів, як в цілому так і по окремим товарним групам чи товарам.

1.2. Економічно-правовий аналіз інформаційного забезпечення управління
товарними ресурсами

На відміну від управлінського обліку, фінансовий облік на підприємствах
з різною формою власності базується виключно на основі нормативних
документів, а саме: в-першу чергу Законів, прийнятих вищим законодавчим
органом Верховною Радою України, Указів Президента України, Постанов та
директив Кабінету міністрів України, наказів та інструкцій Міністерства
фінансів України та Головної податкової адміністрації України.
Нормативні документи, які приймаються вищевказаними законодавчими та
виконавчими органами є основою роботи бухгалтерської служби
підприємства, обов`язковими до виконання.

Тому перед початком розробки удосконалення системи фінансового та
управлінського обліку і контролю товарних запасів на підприємстві
доцільно було б розглянути нормативну базу, яка регулює питання обліку
товарних запасів на підприємстві торгівлі.

Нові суспільні і господарські відносини, обумовлені ринковою економікою,
переходом системи обліку України на міжнародні стандарти, знайшли
відображення в нормативній базі та в економічній літературі. Так були
прийняті відповідні нормативні і регламентуючі документи, такі як
“Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в
Україні”, вказівки “Щодо організації бухгалтерського обліку в Україні”,
Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів,
товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та
розрахунків та інші. Вказані документи регламентують порядок організації
і методику бухгалтерського обліку взагалі і зокрема товарних операцій. В
них відображені зміни в господарській практиці та формах звітності,
враховано розширення прав підприємств і необхідність переходу до
прийнятої в міжнародній практиці системи обліку.

Таблиця 1.2.1

Огляд нормативних документів по обліку товарних запасів.

п/п Найменування

документа Ким і коли

затверджено

Короткий зміст Використання в

обліку

1 2 3 4 5

1. Закон України

«Про власність»

від 7.02.1991 р. Постанова Верховної

Ради України

від 3.03.1991 р. (зі змінами і доповненнями) Регулювання відносин
власності на території України Загальне знайомство із

змістом, контроль за

його дотриманням

2. Закон України

«Про підприємництво»

від 7.02.1991 р.

№698-ХІІ, ВВР 1991 р.,

№14, ст. 168

Постанова Верховної

Ради України

від 5.03.1991р. (зі змінами і доповненнями) Регулювання загальних
положень

умов здійснення підприємства,

відносин підприємців та держави Відповідність підприємницької діяльності

3. Закон України

«Про підприємство в

Україні» Постанова Верховної

Ради України

від 7.05.1991р.

(зі змінами і доповненнями) Закон визначає основні функції

підприємства, дає його визна-

чення та інші основні поняття,

а саме: утворення і реєстрація

підприємства Організація бухгалтер-

ського обліку на під-

приємстві

4. Закон України “Про оподаткування прибут-ку підприємств «.

Зі змінами зг. Закону від18.11.97р.N 639/97 ВР 22 травня 1997 р.
Верховною Радою України ст.5.1,5.2,5.3 Віднесення вартості товарів до
складу валових витрат платника податків.5.9 Облік приросту, збитку
балансової вартості покупних матеріалів, сировини витрат в податковому
обліку, комплектуючих Порядок віднесення вартості придбаних товарів до
валових витрат в податковому обліку, облік приросту, убутку залишків
товарів.

5. “Положення про організацію бухгалтерського

обліку і звітності в

Україні” Постановою Кабінету

Міністрів України

/КМУ/ № 250

від 3.04.1993 р. (зі змінами і доповненнями ) Встановлює єдині
методологічні

засади бухгалтерського обліку

і звітності в Україні Основний документ врегулювання єдиної системи
бухгалтерського

обліку в Україні

1 2 3 4 5

6. “Положення про документальні забезпечення записів бухгалтерського
обліку” Наказом Міністерства

фінансів України від

24.05.9бр. № 88

Встановлює порядок створення,

прийняття і відображення та

зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської
звітності Підприємствами та організаціями

незалежного від власності Дотримання цього положення при оформлені
господарських операцій

первинними документами,

при заповнені регістрів

бухгалтерського обліку

та звітності

7. План рахунків бухгалтерського обліку торговельно-господарської
діяльності об’єднань, підприємств, організацій торгівлі громадського
харчування Станом на 1.01.98 р.

ПБТ “Баланс” №1(178) Система рахунків бухгалтерського обліку торгової та
фінансово-господарської діяльності

підприємства При веденні обліку

господарських операцій,

зокрема товарами

8. Вказівки щодо організації бухгалтерського

обліку в Україні

Постановами КМУ від

7.05.93р. № 25;

14.10.93р. № 78;

25.03.94р. № 29 Порядок бухгалтерського

обліку операцій, окремих

операцій Бухгалтерський облік операцій з оборотними коштами, в т.ч.
товарами. Відображення втрат від зменшення продажної вартості товарів
від застаріння та часткової втрати первісної якості

9. Інструкція про заповнення форм РІЧНОГО

бухгалтерського звіту Наказом Мінфіну

України від 18.08.95

№ 139(зі змінами і доповненнями) Містить положення щодо заповнення форм
річного бухгалтерського звіту Правильність заповнення форм звітності
/зокрема II розділу

активу балансу/

1 2 3 4 5

10. Порядок проведення дооцінки товарноматер.

Цінностей МФ та Міністерством

економіки від

31.05.93 № 69 Порядок проведення переоцінки виробничих запасів і товарів
на перше число кожного місяця Облік оборотних засобів, в т.ч. товарів.
Визначення реальної ціни товарно-матеріальних цінностей

11. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематері-альних
активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових засобів, документів та
розрахунків Наказом МФ України

від ІІ.О8.94р.

№ 69 Порядок та періодичність проведення підприємствами та організаціями
незалежно від форм власності інвентаризації їх майна засобів та
фінансових зобов’язань Облік залишків товарів і визначення достовірно
деяких бухгалтерського обліку і звітності

12. Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі,
знищення /псування/ матеріальних цінностей — Постанова КМ України від
22.01.96р.

№ 116 Вказівки про визначення розміру

збитків від нестачі товарно-матеріальних цінностей Облік
товарно-матеріальних цінностей і визначення суми відшкодування при
нестачі з вини

матеріально-відповідальних осіб

13. Закон України

«Про податок на додану вартість” (№168/97 від 3.04.97р.) Постанова
Верховної

Ради України (зі змінами доповненнями

№799/97 від 30.12.97) Закон визначає платників податку, об’єкти, базу та
ставки оподаткування та інші особливості оподаткування господарчих
операцій . Згідно закону облік товарів на складі підприємства оптової
торгівлі здійснюють оптовим купівельним цінам з урахуванням
транспортно-заготовельних витрат без ПДВ, який буде зараховуватись в
податковий кредит.

Порядок нарахування та внесення до бюджету податку, порядок утворення
звітних документів та звітування Ведення синтетичного обліку надходжень
товарів, та списання реалізованих товарів на складах оптового
торговельного підприємства

14. Інструкція № 7 «Про

безготівкові розрахунки в господарському обороті України» Постанова
Правління

Національного банку

України від 02.08.96

№ 204 Регулює принципи організації

безготівкових розрахунків у

народному господарстві їх

форми, стандарти документів Оформлення розрахункових документів при
надходженні і реалізації товарів

При написанні дипломної роботи була використана спеціальна економічна
література, в тому числі підручники посібники, періодичні видання.
Перелік використаних джерел наведено в таблиці використаної літератури
(1.2.1).

З проведеного аналізу нормативних документів можна зробити висновок, що
на сьогоднішній день бухгалтерський облік набув значних змін. Це
стосується того, що з введенням змін до Закону про оподаткування
прибутку підприємств, Закону про податок на додану вартість, в Україні
фактично почався перехід до міжнарод них стандартів обліку. З введенням
в дію цих Законів підприємства зобов’язані вести з метою оподаткування
податковий облік. Що стосується обліку товарно-матеріальних цінностей,
то їх бухгалтерський облік здійснюється без податку на додану вартість,
і підприємства в цілях оподаткування повинні додатково вести облік
приросту — убутку балансової вартості товарів в роздрібній, оптовій
торгівлі та на складах.

1.3. Організаційно-економічна характеристика базового підприємства
оптової торгівлі

Базове підприємство — ТОВ «Гандикап», зареєстровано в Шевченківській
райдержадміністрації м. Києва 23 грудня 1993 року. Підприємство є
юридичною особою, має самостійний баланс, печатку, розрахунковий
рахунок в Радянському відділені “Укрсоцбанку”, здійснює свою
господарську діяльність на основі повного господарського розрахунку,
самоокупності та самофінансування, має відокремлене майно у вигляді
основних і оборотних засобів.

ТОВ «Гандикап» здійснює оптову та роздрібну торгівлю товарами
канцелярського та побутового призначення. Район діяльності м. Київ та
Київська область. ТОВ «Гандикап» має склад для зберігання товарів, на
території якого працює оптово-роздрібний магазин .

Відповідальним за фінансово-господарську діяльність підприємства є:
директор, заступник директора по комерційній діяльності та головній
бухгалтер.

Штатний розклад підприємства розроблений, виходячи з задач підприємства
та об’ємів діяльності. Структура підприємства та управління його
підрозділами зображена на рис.1.3.1 .

Облік в ТОВ «Гандикап» централізований і ведеться по журнал ордерній
формі бухгалтерського обліку і здійснюється згідно затвердженого плану
рахунків бухгалтерського обліку.

Облік, з жовтня 1997 року, частково автоматизований комп’ютерним
приладдям та програмним забезпеченням, однак всі операції та
підрахунки, паралельно, здійснюються старим ручним методом.
Автоматизований облік руху товарів по складам з виведенням на кожний
місяць залишку товарів; друкуються товарно-транспортні накладні,
податкові накладні, платіжні доручення та інші необхідні документи, з
одночасним вводом даних для формування накопичувальних відомостей по
руху товарів.

Заступник директора по комерційній діяльності Головний бухгалтер. Заст.
Директора з фінансового менеджменту Юрист

Відділ кадрів

Склад

Рис.1.3.1 Організаційно-управлінська структура ТОВ «Гандикап.

Організаційна структура бухгалтерії представлена на рис 1.3.2.

Управління підприємством покладене на директора, який призначає
заступника: виконавчого директора та головного бухгалтера, котрі
безпосередньо підчиняються директору. В свою чергу, виконавчий директор
керує відділами: транспортний, маркетинговий, постачання та збуту та
йому підчиняється персонал працівників оптових торговельних складів.
Кожен з цих відділів виконує свої функції.

Головний бухгалтер

Операційний

відділ Відділ по обліку товару і тари на складах Бухгалтер по обліку
товарів у роздрібній торгівлі Бухгалтер по обліку

Каса

Рис.1.3.2. Організаційна структура бухгалтерії ТОВ «Гандикап»

Бухгалтерська служба, керована головним бухгалтером, ділиться на три
секції : обліку товарно-матеріальних цінностей (здійснює облік
товарно-матеріальниx цінностей підприємства, а також покладені обoв‘язки
по обліку основних засобів та нематеріальних активів);

Бухгалтер по обліку розрахункових та банківських операцій — здійснює
облік грошових коштів та розрахунків з бюджетом, поставниками і
покупцями; Заробітної плати, розрахунків з робітниками — (здійснює облік
розрахунків з робітниками, облік робочого часу та праці, проведення
касових операцій).

В зв`язку з невеликою чисельністю працівників підприємства та об‘ємами
виконуваної роботи, керівництво підприємства прийняло рішення, згідно
якого в штатному розкладі секторів передбачено по одному бухгалтеру,
котрі здійснюють облік згідно своїх посадових інструкцій. Головний
бухгалтер узагальнює поступаючи дані і на основі їх складає баланс та
необхідну звітність. Дана структура бухгалтерської служби на
підприємстві була продиктована задачами і об`ємом виконуваної роботи на
даному підприємстві, чисельністю працівників підприємства та ступенем
автоматизації та механізації праці бухгалтерів.

Основні показники роботи підприємства виражені в балансі підприємства
Ф-1, звіті про фінансові результати Ф-2 та в звіті про майновий стан
підприємства Ф-3. На основі звітних даних приводимо таблицю 1.3.1
«Характеристика основних показників господарської діяльності ТОВ
«Гандикап» за 1996-98 рр у порівняних цінах”.

Таблиця 1.3.1

ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ГОСПОДАРСЬКОІ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ »
ГАНДИКАП »

(у співвідносних цінах) грн., коп.

Показники Виміру 1996 р. 1997 р.

план

факт 97/96

абсол. | відн. 98/97

абсол. | відн. 98 факт /97 план

абсол. | відн.

1

2 3 4 5 6 7=4-3

(в сумі) 8=7/3*

100% 9=6-4

(в сумі) 10=9/4*

100% 11=6-5

(в сумі) 12=11/5*

100%

1. Товарообіг грн. 789 562,23 1 020 579,49 1 123 658,00 1 250 146,00 231
017,26 29,26 229 566,51 22,49 126 488,00 11,26

2. Валовий дохід з ПДВ грн. 84 595,95 123 029,00 136 600,00 155 446,00
38 433,05 45,43 32 417,00 26,35 18 846,00 13,80

3. Рівень валового доходу % 10,71 12,05 12,16 12,43 1,34 12,51 0,38 3,15
0,27 2,22

4. ПДВ грн. 14 099,33 20 504,83 22 766,67 25 907,67 6 405,50 45,43 5
402,84 26,35 3 141,00 13,80

5. Витрати обігу грн. 31 254,56 58 766,00 66 000,00 78 963,22 27 511,44
88,02 20 197,22 34,37 12 963,22 19,64

6. Рівень ВО % 3,96 5,67 5,87 6,32 1,71 43,18 0,65 11,46 0,45 7,67

7. Прибуток від реалізації грн. 39 242,07 43 758,17 47 833,33 50 575,11
4 516,10 11,51 6 816,94 15,58 2 741,78 5,73

8. Рентабельність реалізації % 4,97 4,28 4,25 4,04 -0,69 -13,88 -0,24
-5,61 -0,21 -4,94

9. Позареаліз. Результат грн. -3,00 82,00 446,00 -208,00 85,00 -2833,33
-290,00 -353,66 —654,00 -146,64

10. Балансовий прибуток грн. 39 239,07 43 840,17 48 279,33 50 367,11 4
601,10 11,73 6 526,94 14,89 2 087,78 4,32

11. Загальна рентабельність % 4,97 4,30 4,30 4,03 -0,67 -13,48 -0,27
-6,28 -0,27 -6,28

12. Чистий прибуток грн. 27 467,35 30 688,12 33 795,53 35 256,98 3
220,77 11,73 4 568,86 14,89 1 461,45 4,32

13. Рівень чистого прибутку % 3,47 3,00 3,00 2,82 -0,47 -13,54 -0,18
-6,00 -0,18 -6,00

Як видно з наведених показників господарською діяльності підприємства,
в 1998 році оптовий товарообіг у порівняних цінах виріс з 1020579.49
гривень до 1 250146.00 гривень в порівнянні з попереднім 1997р (на
22.49%) ,рівень валового доходу виріс на 3.15% (порівняно з планом виріс
на 2.28%). Рівень витрат обігу виріс на 9.7 % (порівняно з планом —
виріс на 7.54%) Продуктивність праці всього складу підприємства
підвищилась на 9.4% (порівняно з планом продуктивність підвищилась на
7.3%). Балансовий прибуток підприємства в 1998 році склав 50367.11грн.,
що на 4.32% вище запланованого показника, та на 14,89% вище показника
попереднього року.

Рис.1.3.3 Динаміка основних показників діяльності ТОВ ”ГАНДИКАП” за 1996
— 1998 рр.

Якщо проаналізувати виконання планових показників на 1998 рік, то в
цілому треба відмітити, що планові показники по товарообігу та валовому
доходу виконані з перевищенням, але негативна тенденція росту рівня
витрат обігу привела до незначного зниження на 1.2% рентабельності
товарообігу порівняно з попереднім роком та планом.

Серед позитивних моментів слід відмітити ріст продуктивності праці на
7.3% порівняно з планом та на 9.04% з попереднім роком. В цілому, якщо
проаналізувати динаміку основних показників господарської діяльності
підприємства за ряд років 1996 — 1998рр, то слід визнати, що на ряду з
ростом балансового прибутку підприємства намічається тенденція зниження
рентабельності товарообігу.

Дані показники балансового прибутку досягаються за рахунок екстенсивних
факторів, за рахунок неефективного використання коштів підприємства. Як
видно з таблиці 1.3.1 та рис.1.3.3 зниження рентабельності викликано
попереднім ростом рівня витрат обігу над ростом товарообігу та рівня
валового доходу. В даному випадку необхідно керівництву провести аналіз
витрат обігу і зробити необхідні висновки.

ГЛАВА 2. ОБЛІК ТОВАРНИХ РЕСУРСІВ

Організація та методологія обліку товарних ресурсів.

Бухгалтерський облік в західних країнах складається з фінансового обліку
і управлінського обліку.

Внутрішньогосподарський так званий управлінський облік не є якимось
самостійним бухгалтерським обліком. Це є продовження, точніше подальше
поглиблення, деталізація даних бухгалтерського фінансового обліку в
частині затрат і доходів підприємства, коли розкривається ефективність
придбання ресурсів, їх технологічної переробки та прийняття рішень,
мотивації.

Цей облік є комерційною таємницею підприємства і складається для
конкретного підприємства виходячи з характеру технологій та
організаційних рішень.

Основними користувачами інформації з управлінського обліку є керівники,
власники (засновники), менеджери різних рівнів. Побудова бухгалтерського
управлінського обліку грунтується на даних фінансового обліку.

Завдання управлінського обліку — розкрити, на основі деталізації і
предметно-цільової конкретизації, відповідність або невідповідність
показників бізнес плановим, при відхиленні виявити причину.

В побудові управлінського обліку бере участь також різна технологічна,
маркетингова, та інша інформація, яка впливає на оптимізацію
управлінських рішень щодо скорочення витрат, підвищення доходів,
одержання додаткового прибутку. Оптові підприємства закуповують товари у
виробників або у інших підприємств, для реалізації їх роздрібним
торговим підприємствам. При цьому вони займаються зберіганням великих
партій товарів, підсортуванням, комплектацією асортименту та пакуванням.

Основні завдання обліку товарів в оптовій торгівлі обумовлені

специфікою діяльності оптових підприємств. Бухгалтерський облік товарних
операцій повинен забезпечити:

перевірку правильності документального оформлення операцій поставки,
відпуску, повернення та інші;

документальне оформлення і своєчасне відображення в облікових регістрах

надходження, вибуття та переміщення в підприємстві товарів;

контроль за цінами на одержані і реалізовані товари;

контроль за збереженням товарів і тари;

контроль за розрахунками за товари;

контроль за виконанням договорів;

надання інформації про товарообіг, стан товарних запасів для управління
торговельним процесом;

проведення інвентаризацій, облік товарних недоліків.

Необхідність управлінського обліку товарних запасів полягає в тому, що
керівництву підприємства необхідно мати оперативну інформацію за
короткий період часу про стан товарних запасів. На базовому підприємстві
управлінський облік товарних запасів здійснюється не систематично.
Ведення обліку зводиться до контролю та аналізу обсягу товарних запасів
по результатам звіту матеріально-відповідальних осіб, та бухгалтерської
облікової інформації за місяць. Це не дає змоги своєчасно приймати
управлінські рішення. В таблиці 2.1.1 приведені задачі управлінського
обліку товарних запасів, методика управлінського обліку та необхідні
форми управлінського обліку для користування ними в управлінні товарними
ресурсами.

Таблиця 2.1.1

ЗАДАЧІ ТА МЕТОДИКА УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ ТОВАРНИМИ РЕСУРСАМИ

Задачі управління товарними ресурсами Методика управлінського обліку
Форми управлінського обліку товарних ресурсів

1. Забезпечення необхідно-го розміру товарних ресурсів та постійний
контроль за дотриманням встановлених норм та нормативів, як в цілому так
і по окремим товарним групам. Отримання оперативної інформації про
наявність товарних ресурсів на складах підприємства в розрізі товарів та
товарних груп.

Порівняння цих даних з нормативними.

Проведення аналізу причин відхилення.

Прийняття управлінського рішення

«Звіт про залишки товарів на склад і підприємства»

2. Постійний контроль за дотриманням запланованої структури товарних
ресурсів. 1. Отримання оперативної інформації про наявність та
структуру товарних ресурсів.

2. Порівняння структури товарних ресурсів з планом.

3. Проведення аналізу причин відхілення від планових показників.

4. Прийняття управлінського рішення.

«Звіт про залишки товарів на складі підприємства» (потижнево)

3. Формування системи постійного контролю за станом збереження товарних
ресурсів, своечасне виявлення залежалих товарів, які не користуються
попитом. 1. Проведення планових та позапланових інвентаризацій на
складах підприємства.

2. Аналіз результатів проведених інвентаризацій стосовно стану
збереження товарів.

3. Прийняття управлінських рішень.

Акт інвентаризації товарів. (згідно плану чи наказу керівника
підприємства)

Забезпечення виконання завдань, що виконуються бухгалтерським обліком
залежить від правильної організації матеріальної відповідальності
(Принцип-1) /бригадна і індивідуальна/, звітності
матеріально-відповідальних осіб, організації аналітичного обліку в
бухгалтерії і на складах, ступеню автоматизації облікових робіт і
використання ПЕОМ.

При організації бухгалтерського обліку товарних операцій використовують
типові форми первинних документів що використовуються в торгівлі, а
також міжвідомчі форми, що діють у всіх галузях народного господарства.

Облік ведеться в основному з використанням журнал ордерної форми обліку
і частковою, чи повною автоматизацією облікових робіт.

Оформлення господарських операцій і ведення регістрів бухгалтерського
обліку проводиться згідно Положення про документальне забезпечення
записів бухгалтерського обліку.

Важливим моментом організації обліку і виконання ним контрольних функцій
є єдність оцінки товарів при надходженні і списанні з
матеріально-відповідальних осіб.

(Принцип — 2) Згідно Положення по організації бухгалтерського обліку і
звітності товару в підприємствах оптової торгівлі оцінюються за
покупними або продажними цінами. Це обумовлює відповідний порядок
записів на рахунках бухгалтерського обліку. Визначення оцінки товарів
проводиться підприємствами самостійно. Рух товарів оформлюється
відповідними документами, які є підставою для оприбуткування і списання
товарів, відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського
обліку.

Надходження і реалізація товарів здійснюється на підставі договорів,
контрактів, що обумовлюють конкретні умови приймання товарів і їх
відвантаження, складання відповідних супроводжувальних документів і
порядку розрахунків. Порядок документального оформлення визначається
відповідними нормативними документами — інструкціями, положеннями,
наказами. Міністерства фінансів. Національного банку України та інших.

Порядок приймання товарів і документальне оформлення залежить від місця
приймання /на складі постачальника, від транспортних підприємств, на
складі покупця/ її характеру /по кількості, якості і комплектності/,
ступеню відповідності вимогам договору про поставку і супроводжувальним
документам.

В теперішній час, все частіше, використовують нову термінологію умов
постачання продукції(терміни “Інкотерм”), які використовують в
міжнародній практиці (Галицькі Контракти №46 “Про застосування
міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів” від 4 жовтня
1994р. ):

FRANCO — (з італ. — вільний) з доповненням про місце, до якого діє
умова;

FOB — (free on board) вільний на борту;

FAS — (free alongside sheep) вільний до борту;

CIF — (coast insurance freight) на борт + коносамент і страховий поліс;

— та інші.

Постачальник при відвантажені, направляє оптовому підприємству
супроводжувальні товарні документи /накладні, рахунки — фактури,
INVOICE,

специфікації та розрахункові документи — платіжні вимоги. Платіжні
документи і порядок розрахунків за товари визначені в інструкції № 7
«Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України».

Надходження товарів залізницею оформляється накладною, що є
супроводжувальним документом. Документ складається постачальником і
видається одержувачу вантажу на станції призначення. Квитанція на
прийнятий вантаж залізницею, відправляється покупцю разом з
розрахунковими документами.

Оптове підприємство для приймання вантажу на станції залізниці видає
матеріально-відповідній особі /помічнику, експедитору/ доручення,
розпорядження на одержання вантажу та вантажну квитанцію.

Експедитор одержує товар на підставі паспорту, доручення, вантажної
квитанції. Перевіряє одержаний вантаж на відповідність накладної
залізниці і робить в ній відмітку про вантаж, при порушеннях упаковки
або нестачі товарів експедитор перевіряє кожне товарне місце і складає
комерційний акт /в трьох примірниках/ разом з представником залізниці,
за підписом начальника станції. В акті показують найменування товару,
його кількість, масу відповідно документам постачальника і фактичну,
розмір списаної нестачі. Акт є підставою для пред’явлення претензії
транспортному підприємству. При нестачі товарів в межах норм природного
збитку комерційний акт не складається.

Перевезення товарів автомобільним транспортом оформлюється випискою
товарно-транспортної накладної (з жовтня 1997р. — бланки суворої
звітності). Вона виписується в чотирьох примірниках і є документом. Якщо
сума витрат відокремлена по перевезенню вантажів, тоді ТТН одночасно
слугує і супроводжувальним документом на перевезення вантажу і підставою
для оприбуткування товарів, підставою для списання товарів у
постачальника, підставою для розрахунків з автотранспортним
підприємством.

Для оформлення надходжень товарів застосовуються різні документи, які
складаються як постачальниками так і покупцями. Постачальники
контролюють ТМЦ на шляху до покупця, а покупці — з моменту їх прийому до
реалізації. Контроль за збереженням товарів досягається виконанням
правил прийому товарів, правильним документальним оформленням, точним
обліком операцій, пов`язаних з надходженням товарів, і розрахунків по
ним. Постачальник при відвантаженні товарів в адресу торгового
підприємства направляє супроводжуючі товарні документи (рис.2.1.1).

Рис.2.1.1 Документальне оформлення надходження товарів від
постачальника.

Перераховані документи можуть бути доповнені платіжною вимогою, в якій
постачальник зобов’язаний вказати на дату і номер угоди, дату
відвантаження товару, номера товарних та ін. прийомо-передаточних
документів, вид транспорту. Окремою стрічкою в платіжний вимозі
виділяється сума ПДВ, яка повинна бути сплачена покупцем. При доставці
товарів залізницею постачальник оформляє накладну спеціальної типової
форми, яка являється супроводжуючим документом і видається
вантажоодержувачу на станції призначення. Для отримання вантажу
торговельні підприємства виділяють матеріально-відповідальних осіб і
видають їм довіреність встановленої форми і вантажну квитанцію. Як
правило, термін дії довіреності 10 днів. Після отримання ТМЦ і
оприходування їх на склад, матеріально-відповідальна особа повинна
відчитатися перед бухгалтерією про використання довіреності, пред’явивши
документи постачальника та приходну накладну (прибутковий ордер),
підтверджуюча надходження товарно-матеріальних цінностей на склад
підприємства. На рисунку 2.1.2 відображена оперограма товарного звіту.

Виконавці

№ Зміст операцій Бригадир Члени

бригади Бухгалтер

Головний

2. Ознайомлення із змістом товарного

5. Внесення виправлень до товарного

звіту при необхідності

6. Інформування МВО про внесені

7. Складання облікового регістру

по рахунку 41

8. Передача облікового регістру

по рахунку 41 для складання

головної книги

Рис. 2.1.2. Оперограма товарного звіту.

Приймання товарів оформляється підписами на товарному документі Оптові
підприємства реалізують товари із своїх складів, а також транзитом.
Реалізація транзитом не передбачає завезення товару на склади і бази
оптових підприємств. Товар із складів постачальника або виробника
надходить в роздрібні підприємства по договору з оптовим підприємством.

Порядок документального оформлення реалізації залежить від способу
доставки товарів. Товари відпускають безпосередньо покупцеві,
відправляють залізницею або водним шляхом, централізовано розвозять
транспортом оптового підприємства або підприємства автотранспорту.

При відвантаженні товарів зі складу покупцеві виписується замовлення —
вибірковий лист, на підставі якого виписується рахунок. Рахунок
підписують керівник підприємства і головний бухгалтер. На підставі
рахунку проводиться відпуск товарів представнику покупця по пред’явленні
паспорту і доручення.

При відвантажені деяких видів продовольчих товарів виписуються
специфікація, вибуткову товарну специфікацію та інші.

При відвантажені товарів залізницею або водним шляхом експедиційному
відділу виписують доручення і товарну накладну. Станція залізниці видає
квитанцію про приймання вантажу, яка разом із рахунком, специфікацією,
пакувальними ярликами і платіжними вимогами направляють покупцеві.

Централізована доставка товарів із складів оптового підприємства в
підприємства оформляється випискою товарної транспортної накладної.
Товарно-транспортна накладна — це комбінований документ, що слугує
документом для відвантаження товарів, оприбуткування товарів покупцем і
для розрахунків з транспортною організацією за надані послуги.

Реалізація товарів транзитом здійснюється на підставі договорів, на
відвантажені товари складаються два комплекти платіжних вимог: перший —
для розрахунків між постачальником і оптовою підприємством; другий — для
розрахунків між оптовими підприємствам і роздрібним.

На базовому підприємстві для відпуску товарів покупцям, оприходування
та внутрішнього переміщення товарів застосовується типова накладна,
приведена в додатку 1. Згідно «Положення про організацію бухгалтерського
обліку і звітності в Україні» затверджене Постановою КМУ 250 від
03.04.93р. та «Положення про документальне забезпечення записів у
бухгалтерському обліку»(наказ Мін. фінансів України N 88 від 24.05.95р.)
всі записи у регістрах бухгалтерського обліку проводяться на підставі
первинних документів, які фіксують факти здійснення господарської
операції і розпорядження на їх проведення. Первинні документи повинні
мати такі обов’язкові реквізити: назва підприємства, назва документа,
код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції,
вимірювачі господарської операції( у натуральному і вартісному виразі),
посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської
операції і правильність її оформлення, особисті підписи та інші ознаки,
що однозначно ідентифікують особу, яка здійснила господарську операцію.

2.2. Облік товарних запасів оптового підприємства торгівлі та звітність
матеріально-відповідальних осіб

Найбільш поширеною формою оперативної звітності на базовому
підприємстві матеріально-відповідальних осіб є товарний звіт(додаток
11). Він є важливим документом для контролю за станом зберігання
товарних запасів, їх рухом і збереженням. Товарний звіт складається
матеріально-відповідальною особою у 2-х екземплярах, один з яких разом з
документами (накладними), підтверджуючими надходження та вибуття
товарів, здають в бухгалтерію підприємства, а інший, з розпискою в
прийомі звітності залишається у матеріально-відповідальної особи.

В звіт записують кожен документ, вказуючи його дату, номер,
найменування поставника чи отримувача, вартості товарів і тари.
Надійшовши від постачальників товари в товарних звітах приходують на
основі супроводжуючих документів, а надходження товарів в порядку
внутрішнього переміщення — на основі накладних на внутрішнє переміщення
товарів (додаток 3) і інших документів.

Кожен документ в товарному звіті записують в окрему стрічку. Надійшовши
в бухгалтерію, товарні звіти перевіряють, в першу чергу контролюють
своєчасність, правильність оформлення прийому та відпуску товарів. Кожен
документ повинен мати дату складання, а також підписи осіб,
відповідальних за проведення операції. Обов’язково на документі підписи
особи, отримуючи товар. Товарно-транспортні накладні та інші видаткові
документи являються бланками суворої звітності, тому вони повинні мати
типографську нумерацію та штамп підприємства.

Виявлені в товарному звіті помилки виправляються коректурним способом
та підтверджуються підписами осіб, склавших документ. Таким чином,
запропоноване удосконалення первинних документів, від ображаючих рух
товарів на підприємстві, дозволяють повністю виконати задачі
бухгалтерського обліку товарів . Мати достовірну та оперативну
інформацію про товарні запаси на підприємстві в розрізі аналітичного та
синтетичного обліку. Забезпечити збереження товарно-матеріальних
цінностей та підготувати інформаційну базу для аналітичної роботи.

Збереження та рух товарних залишків, роботу матеріально-відповідальних
осіб контролюють за допомогою спеціально встановленої звітності. Форма
звітності залежить від способу ведення обліку, об’єму документації,
місця і часу таксировки документів.

Товарний звіт складає матеріально-відповідальна особа /бригада

матеріально-відповідальних осіб/, у двох примірниках, один з яких разом
з усіма супроводжувальними документами, що підтверджують надходження або
вибуття товарів, здають в бухгалтерію торговельного підприємства, а
другий, з розпискою в прийомі звіту зостається у
матеріально-відповідальної особи /бригади/.

У звіті записується кожний документ з вказанням його дати, номера,
найменування постачальника або одержувача, вартості товарів і тари.
Строки представлення товарних звітів для підприємств встановлюють
керівники і головні бухгалтери /але не менш одного разу на 10 днів/.

Товари, що надійшли від постачальників, у тов. звітах оприбутковуються
на основі відповідних супроводжувальних документів, а надходження
товарів у порядку внутрішнього переміщення — на основі накладних та
інших документів. Накладну використовують для обліку переміщення
товарно-матеріальних цінностей у середині торгових підприємств зі складу
на склад, її складає матеріально-відповідальна особа, яка відпустила
цінності, у двох-трьох примірниках, один з яких служить підставою для
списання цінностей з підзвіту складу з якого було відпущено товари. Якщо
для доставки товарів із одного складу в інший виникає необхідність
використання транспортних засобів використовують товарно-транспортні
накладні встановленої форми.

Кожний документ у товарному звіті записується в окрему строку.

Товарні звіти, що надійшли у бухгалтерію підлягають ретельній перевірці.
Перш за все — контролюють своєчасністю правильність оформлення прийому
та відпуску товарів.

Кожний прикладений документ повинен мати дату складання, а також підписи
осіб, відповідальних за здійснену операцію. Відсутність дати може
приховувати факт несвоєчасного оприбуткування або списання товарів.
Обов’язково повинен бути на документі підпис особи, що одержала товар.
Всі реквізити у товарно-транспортних накладних на відпуск товарів
повинні бути заповнені правильно, чітко і ясно.

Товарно-транспортні накладні та інші видаткові документи (у додатку) є
бланками суворої звітності. Тому необхідно перевіряти наявність на цих
документах типографської нумерації та штампу підприємства. Слід звернути
увагу також на те, чи є пропуски в порядковій нумерації видаткових
документів.

При перевірці своєчасності і повноти оприбуткування товарів велике
значення має наявність зустрічних документів на їх оплату /платіжних
доручень та інше/. Всі розрахункові документи, по яких зроблена оплата
товарів, повинні бути обов’язково звірені з супроводжувальними товарними
документами. При перевірці товарних звітів — залишок товарів на початок
дня звіряється з залишком товарів на кінець дня у попередньому звіті. Ці
залишки повинні бути тотожні. Якщо товарний звіт складається після
проведення інвентаризації, тоді залишок товарів на початок дня береться
по даним підсумку інвентаризаційних описів. Виявлені в товарному звіті
помилки виправляються коректурним способом. Виправлення повинні бути
підтверджені підписами осіб, які склали документ.

Аналітичний облік товарів в оптових підприємствах ведуть по
матеріально-відповідальним особам і по найменуванню товарів. Складський
облік в місцях зберігання ведуть матеріально-відповідальні особи складу
по кількості, ціні, найменуванню та сортам товарів. Спосіб аналітичного
обліку залежить від способу зберігання товарів і техніки обліку. На
практиці застосовується партіоний і сортовий способи складського обліку
товарів. На тих підприємствах, де товари відпускаються в упаковці
виробника, тобто немає потреби перетворювати виробничий асортимент у
торговий, використовується партіоний облік товарів. При партіоному
способі партією вважається певна кількість товарів які надійшли
одночасно по одному супроводжувальному документу. Обов’язковими умовами
партіоного обліку є:

наявність на кожному місці пакувального ярлика з вказанням найменування
товарів, цін на них, з обрахуванням вартості;

відповідність загальної вартості по пакувальним ярликам і по рахунку;

зазначення в документі номера партії;

зберігання товарів по партіям у порядку нумерації місць.

При партіоному обліку товари, що надійшли на склад, не змішуються з
товарами, які надійшли раніше і зберігаються окремо по кожній партії.
Кожній партії присвоюється номер, цим номером є номер супроводжувального
документа постачальника або порядковий номер спеціальної книги
реєстрації отриманих вантажів.

На кожну партію виписується під тим же номером партіона карта в якій
матеріально-відповідальна особа помічає рух товарів по даній партії.
Партіоні карти виписуються і реєструються в бухгалтерії підприємства. На
всіх видаткових документах по кожному відпуску товара вказується номер
партії, а у партіоній карті, відповідно, помічається номер видаткового
документу і кількість виданих товарів. Партіоний облік не допускає
пересортиці товарів, недовкладень при відпуску, поскільки сукупність
записів у видатковій частині партіоної карти по кількості одиниць і
вартості товару повинна бути рівна даним, записаним у приході. Крім
того, спрощується контроль цін на видаткових документах, так як вони
відповідають прибутковим документам. При повному виданні партії партіона
карта закривається і здається разом з товарним звітом у бухгалтерію, де
виявляються нестачі або залишки ще до проведення інвентаризації.
Взаємний залік залишків і нестачі товарів, які виникли в різних партіях,
не допускається.

Сортовий спосіб обліку товарів застосовується на тих оптових
підприємствах, де зберігання товарів організовано по найменуванням і
сортам незалежно від часу їх надходження. При такому способі зберігання
товари, що надійшли, приєднуються до залишку тих товарів з таким же
найменуванням і сортам, які все є у наявності.

Аналітичний облік товарів при сортовому способі ведеться в картках
кількістю — сумового обліку. Картки розміщуються в картотеці по групам
товарів, а в групах — по найменуванням, артикулам, сортам і цінам. При
незначній кількості товарів замість карток реєстру аналітичного обліку
може бути книга комірника. Записи в картках роблять на основі
прибуткових і видаткових документів тільки по кількості. Після кожного
запису виводять сальдо. Аналітичний облік товарних запасів у бухгалтерії
ведуть по матеріально-відповідальним особам, кількості і сумі, або
тільки в сумарному виразі.

При партіоному обліку — в бухгалтерії ведуть карти партіоного обліку, що
відкриваються по кожному складу і бригаді матеріально-відповідальних
осіб. Порядок записів у карти такий же, як і на складі. Дані
бухгалтерського обліку в бухгалтерії щомісячно співставляються з даними
обліку, що ведуть матеріально-відповідальні особи. По картам партіоного
обліку щомісячно складається оборотна відомість, в якій виводяться
залишки по кожній партії товарів. По даним карток сортового обліку на
кінець місяця і на дату інвентаризації складається також оборотна
відомість по номенклатурі товарів, кількості і сумі. Підсумки оборотних
відомостей, по картках сортового і партіоного обліку, повинні
відповідати сумам синтетичного субрахунку 41-1 «Товари на складах»

При оперативно-бухгалтерському /сальдовому/ способі облік товарів в
бухгалтерії ведуть тільки у сумарному виразі. Цей спосіб є найбільш
прогресивним порівняно з натурально-вартісним і тому став досить таким
поширеним. Сутність цього способу полягає в тому, що бухгалтерія веде
тільки вартісний облік товарів по матеріально-відповідальним особам. У
дні звітності матеріально-відповідальними особами складу бухгалтер
перевіряє правильність записів і підтверджує своїм підписом в регістрах
складського обліку, після чого вони набувають бухгалтерської
достовірності. В кінці місяця і на дату інвентаризації дані складського
обліку звіряють з бухгалтерським сумарним обліком. Для цього на основі
карток складського обліку складають відомості залишків товарів по
кількості та сумі. Відомість відкривається на рік по
матеріально-відповідальним особам. Щомісячно у ній проставляють залишки
товарів по кількості. Помножують кількість товарів на їх ціну, одержують
залишки у сумі. Загальну суму залишків товарів по відомості
співставляють із сумою сальдо по субрахунку 41.1. Товари на складах.
Співставлені суми повинні бути рівні.

Сальдовий спосіб обліку сприяє скороченню чисельності і раціоналізації
праці облікових працівників. Замість ведення карток кількісного обліку і
складання громіздких оборотних відомостей, по ним працівники бухгалтерії
можуть зосередити свою увагу на контролі за правильним та своєчасним
відображенням всіх операцій складського обліку.

Синтетичний облік товарів здійснюється на активному інвентарному
рахунку 41 «Товари». Сальдо рахунку дебетове. По дебету рах.41 «Товари»
відображаються операції по надходженню товарів, а по кредиту рах.41-
операції по відпуску товарів. Рахунок 41 «Товари» в залежності від виду
діяльності підприємства (торгівля, побут, посередницькі підприємства і
т.д.) мають декілька субрахунків:

а) субрахунок 1 — товари на складах;

б) субрахунок 2 — товари в роздрібній торгівлі;

в) субрахунок 3 — предмети прокату;

г) субрахунок 4 — тара під товаром та порожня;

Як правило, в оптовому торговельному підприємстві рахунок 42 «Торгова
націнка» не застосовується, тому, що в ринкових умовах коли оптове
торговельне підприємство в залежності від умов, які склалися на ринку,
постійно застосовує гнучку систему цін, облік товарів по цінам
реалізації в такому випадку в оптовому торговельному підприємстві не
виправдовує себе. Приведемо в таблиці 2.2.1 характеристику рахунків
синтетичного обліку товарів на оптовому підприємстві.

Бухгалтерський облік реалізації товарів здійснюється згідно «Положення
про порядок реалізації та ведення бухгалтерського обліку операцій,
пов`язаних з продажем товарів», затвердженим Міністерством фінансів
України та Міністерством економіки України 03.07.1993 року N 14-401,
листом Мінфіну України від 10.12.1993р N 18-4170. Також, необхідно
врахувати зміни, які внесені в порядок обліку, в зв`язку з прийняттям
змін до «Закону України про оподаткування прибутку підприємств» від
22.05.97р та «Закону України про податок на додану вартість» від
03.04.1997р., «Положення по бухгалтерському обліку операцій в іноземній
валюти» нак.29 Мінфіну України від 14.02.1996р ( в частині формування
собівартості отриманих по імпорту товарів), «Інструкція по
бухгалтерському обліку податку на додану вартість» нак.141 Мінфіну
України від 01.07.1997р.

Таблиця 2.2.1

Характеристика рахунків синтетичного обліку товарів

на підприємстві оптової торгівлі.

Найменування рахунку, номер рахунку /субрахунку Класифікаційна
характеристика

Характеристика сальдо та оборотів

1. Товари на складах

41/1 Активний Сальдо рахунку показує суму залиш-ку товарів на кінець
звітного періоду, обороти по К-ту рахунка показують суму списання
товарів, а по Д-ту – суму надходження товарів.

2. Товари у роз-дрібній торгівлі

41/2 Активний Має ті ж характеристики, що і раху-нок 41/1, у
роздрібній торгівлі товари обліковуються за роздрібними ціна-ми, окремо
ведеться облік торгових надбавок (націнок).

3. Тара під това-ром та порожня

41/3 Активний Має ті ж характеристики, що і раху-нок 41/1, але показує
наявність і рух тари в господарстві.

4. Товари, передані на консигнацію (комісію)

41/6 Активний Має ті ж характеристики, що і рахунок 41/1

Надходження товарів від постачальників відображається в обліку на
підставі супроводжуючих документів: накладних, рахунків-фактур і т.п.
Приймають товари матеріально-відповідальні особи. При прийомі
матеріально-відповідальна особа підприємства перевіряє відповідність
отриманих товарів супроводжуючим документам і ставить підпис про
прийняття товарів на збереження під свою відповідальність. Документообіг
руху товарів та реєстрацію господарських операцій регістрах синтетичного
обліку на підприємстві можна відобразити за допомогою рис.2.2.1.

Первинні документи

1) прибуткова накладна

2) видаткова накладна

3) товарно-транспортна накладна

4) акт прийому-передачі

5) акт на списання

Накопичувальні та оборотні відомості,

книга та картки аналітичного обліку

ЖУРНАЛИ-ОРДЕРА 41/1,45,60,46/1

ГОЛОВНА КНИГА

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ БАЛАНС

Форми квартальної та річної звітності.

Форми N 1,2,3.

— — — — -> звірення записів

———> запис

Рис.2.2.1 Документообіг руху товарів та ведення регістрів синтетичного
обліку.

2.3. Синтетичний облік надходження і реалізації товарів.

Синтетичний облік товарів здійснюється на активному інвентарному рахунку
41 «Товари» Сальдо цього рахунку завжди дебетове. По дебету рахунка 41
«Товари» відображаються операції по надходженню товарів, а по кредиту —
відпуск товарів.

Рахунок 41 «Товари» має декілька субрахунків. Для обліку товарів на
оптових підприємствах застосовується субрахунок 41.1 «Товари на
складах». Бухгалтерський облік товарів регламентується Положенням “Про
порядок реалізації та ведення бухгалтерського обліку, пов’язаних з
продажем товарів». Кореспонденція рахунків по надходженню товарів і тари
на оптовому підприємство приведено в табл. 2.3.1.

По даним звітності матеріально-відповідальних осіб роблять записи у
регістри бухгалтерського обліку, в яких відображається рух товарів і
тари, визначаються залишки.

Таблиця 2.3.1.

Основні кореспонденції рахунків по надходженню товарів і тари оптовим
підприємствам, без застосування рахунків 18 (ВВ) та 48 (ВД)

Зміст господарської Підстава для На підприємстві Згідно нормативам

п/п операції запису Дебет Кредит Дебет Кредит

1 2 3 4 5 6 7

І ситуація. Надходження товарів від українських постачальників без
попередньої оплати

(розходжень не встановлено)

1. Оприбуткування вартості товарів по обліковим (покупним) цінам,

без ПДВ та ПДВ окремо Рахунки фактури

Приймальний

акт 41

67.2 60

60 41

67.2 60

60

2.

Оприбуткування вартості тари, що

надійшла з товаром,

без ПДВ та ПДВ окремо

Рахунки фактури

Приймальний

акт 41.3

67.2

60

60

41.3

67.2

60

60

3. Відображення витрат по доставці

та іншим витратам,

без ПДВ та ПДВ окремо

(Транспортні) Рахунки фактури

Прийм. Акт 44

67.2 60

60 44

67.2 60

60

4. Після оплати за придбаний товар

Податкова накладна 60

68 51

67.2 60

68 51

67.2

ІІ ситуація.

Попередня оплата

1. Передплата за товар (виписка банку)

без ПДВ Договір,

Рахунки фактури 60

51

60

51

2. На суму ПДВ

68 51 68 51

3. Відображення повної заборгованості постачальника (на суму ПДВ)

60 67.2 60 67.2

ІІІ ситуація. При прибуткуванні оплачених товарів від українського
постачальника — виявлено нестачу

1. Передплата (див. Ситуацію ІІ)

60

68

60 51

51

67.2

60

68

60 51

51

67.2

2. Оприбуткування фактичної наявності

товарів без ПДВ,

та ПДВ окремо Акт встановлених розходжень, Приймальний

акт 41.1

67.2

60

60

41.1

67.2

60

60

3. На суму виявленої нестачі без ПДВ,

та ПДВ окремо (червоним сторно) Акт встановлених розходжень 63

67.2 60

60 63

67.2 60

60

4. Задоволення претензії постачальником Розрахунок корегування,
Банківська виписка 51

51

63

67.2 51

51

63

67.2

5. Зменшення суми податкового кредиту (червоним сторно)

68 67.2 68 67.2

ІV ситуація. Оприбуткування товарів одержаних від іноземних
постачальників по зовнішньоекономічному контракту

1. -на суму митної вартості товару,

заборгованість перед постачальником Митна вартість 41.1 60.2 41.1 60.2

2. Згідно ГТД нараховуємо суму митних зборів і мита ГТД 44.1 76 41.1 76

3. На суму податкового зобов’язання по ПДВ Митна декларація 68.3 76 68.3
76

41.1 Товари на складах, 41.3 «Тара під товарами і порожня». В кожному
рядку записується прізвище матеріально-відповідальної особи, номер і
дата документу, залишку товарів, тари на початок звітного періоду,
обороти по дебету і кредиту в кореспонденції з кредитуємими та
дебетуємими рахунками, сума залишку окремо по товарам і тарі на кінець
звітного періоду.

Оборот по дебету рахунку 41 «Товари» по кожному рядку повинен
дорівнювати загальній сумі надходження товарів і тари у даному звітному
періоді, а оборот по кредиту цього рахунку — загальній сумі видатку
товарів і тари.

На основі товарних звітів роблять записи також у журнал-ордер по рахунку
60 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”.

Журнал-ордер рахунку 45 «Товари відвантажені, виконані роботи і послуги»
вже не використовується. Рахунок 41″Товари» напряму списується на
рахунок 46 “Реалізація”, що передається одразу на рахунок 62 “Розрахунки
з покупцями і замовниками” .

Підсумки у журналі-ордері рахунку 41 «Товари» і відомості звіряють з
іншими обліковими регістрами. Суми товарів і тари, одержаних від
постачальників, звіряють з журналом-ордером рахунку 60 “Розрахунки з
постачальниками і підрядчиками”. Суми внутрішнього відвантаження по
відомості і журналу-ордеру по рахунку 41 «Товари» повинні бути рівні.
Суму товарів і тари, які були повернуті постачальникам або передані
іншим підприємствам, потрібно співставити з даними відомості по
журналу-ордеру рахунку 60 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”.

Синтетичний облік реалізації товарів із складів оптових підприємств
ведеться на операційно-результативному рахунку 46 «Реалізація». Цей
рахунок використовується для відображення списання товарів з
матеріально-відповідальних осіб і оприбутковання виручки від реалізації,
для визначення валового доходу від реалізації контролю за виконанням
плану товарообігу.

Підсумок обороту по дебету рахунку 46 — це сума реалізованих товарів по
пониженим цінам з податком на добавлену вартість, а по кредиту — по
цінам реалізації. Результат від реалізації товарів /валовий доход від
реалізації/ представляє собою суму реалізованої торговельної надбавки
оптового підприємства і виявляється шляхом співставлення оборотів по
кредиту і дебету рахунку 46 «Реалізація».

Таблиця 2.3.2.

Основна кореспонденція рахунків по реалізації товарів підприємством
оптової торгівлі, без застосування рахунків 18 (ВВ) та 48 (ВД)

Зміст господарської Підстава для На підприємстві Згідно нормативам

п/п операції запису Дебет Кредит Дебет Кредит

1 2 3 4 5 6 7

І ситуація.

Реалізація товарів в Україні (перша дія — відвантаження)

1. Відвантаження товарів (ціна реалізації) Транспортні документи,
товарні

звіти 62 46 62 46

2. Нарахування податкового зобов’язання по ПДВ за реалізовані товари

Розрахунок 46

67.1 46

67.1

3. Списання реалізованих товарів

по покупній вартості Товарні

звіти 46 41.1 46 41.1

4. Фінансовий результат від реалізації +

_ 46

(80) 80

(46) 46

(80) 80

(46)

5. Надходження платежу на рахунок за відвантажені товари /по продажній
вартості/ Виписка банку 51 62 51 62

6. Відображення податкового зобов’язання по ПДВ за реалізовані товари

Книга обліку продажу товарів, податкова декларація 67.1 68 67.1 68

ІІ

ситуація.

Оптове підприємство — комітент (договір про комісію)

1. Товари передаються по обліковим цінам комісіонеру (особливість:
власником товару зостається комітент до моменту продажу комісіонером)
Договір про комісію, та акт приймання на відповідальне зберігання 41

окремий с/р 41.1 41

окремий с/р 41.1

2. Надходження платежу на рахунок за відвантажені товари /по продажній
вартості/ від комісіонера Виписка банку 51 46.1

51 46.1

3. Нараховується податкове зобов’язання по ПДВ

46.1 68

46.1 68

4. Списання реалізованих товарів по покупній вартості Товарні

звіти 46.1 41

окремий с/р 46.1 41

окремий с/р

5. Фінансовий результат від реалізації +

_ 46.1

(80.1) 80.1

(46.1) 46.1

(80.1) 80.1

(46.1)

ІІІ

ситуація.

Оптове підприємство — комісіонер (договір про комісію)

1. Товари приймаються по цінам комітенту (особливість: власником товару
зостається комітент до моменту продажу комісіонером) Договір про
комісію, та акт приймання на відповідальне зберігання 002

002

2. Товар реалізований (Податковий кредит виникає після списання коштів
комітенту) Товарні

звіти 62 46.1 62 46.1

3. Надходження платежу на рахунок за відвантажені товари /по продажній
вартості/ від покупця Виписка банку 51 62

51 62

4. Нарахування податкового зобов’язання по ПДВ

46.1 68 46.1 68

5. Нарахування заборгованості перед комітентом (за товар реалізований),
одразу нарахування податкового зобов’язання по ПДВ, яке після списання
грошей буде включатись у склад податкового кредиту

Договір про комісію 46.1

67.2 76

окремий с/р

76

46.1

67.2 76

окремий с/р

76

6. Фінансовий результат від реалізації +

_ 46.1

(80.1) 80.1

(46.1) 46.1

(80.1) 80.1

(46.1)

7. Перерахування коштів комітенту Виписка банку 76 51 76 51

8. Відображення права на податковий кредит

68 67.2 68 67.2

9. Списання реалізованого товару Товарні

звіти

002

002

ІV

ситуація. Оптове підприємство реалізує товар на експорт

(розрахунок в інвалюті)

1. Перераховано мито Контракт 76 51 76 51

2. Відображено експорт товару

(контрактна вартість в перерахунку за курсом НБУ) Оформлена ГТД 62.2
46.1 62.2 46.1

4. Нарахування сплаченого мита Митні збори 44 76 44 76

5. Фінансовий результат від реалізації

46.1 80.1 46.1 80.1

V

ситуація. Оптове підприємство придбало і реалізує товар

(підприємство не є платником ПДВ)

1. Оприбуткування вартості товарів по обліковим (покупним) цінам, разом
з ПДВ Рахунки фактури

Приймальний

акт 41.1

60

41.1

60

1. Оплата за товар (виписка банку)

Договір,

Рахунки фактури 60

51

60

51

2. Товар реалізований (Податковий кредит не виникає ) Товарні

звіти 62 46.1 62 46.1

5. Фінансовий результат від реалізації +

_ 46.1

(80.1) 80.1

(46.1) 46.1

(80.1) 80.1

(46.1)

Як видно з приведених даних, на підприємстві кореспонденція рахунків
руху товарів в цілому відповідає вимогам нормативних документів. Лише не
відповідає кореспонденція рахунків при митному оформленні імпортних
товарів, де митні збори віднесені до витрат обертання, а не на
собівартість товарів, чим порушено «Положення по бухгалтерському обліку
операцій в іноземній валюти» нак.29 Міністерства фінансів України від
14.02.1996р. В дебет рахунку 41/1 записується тільки вартість товарів,
фактично надійшовших на підприємство. При надходженні товарів по
імпорту, оформляється вантажна митна декларація, вартість товарів,
отриманих від постачальників збільшується на суму митних зборів,
акцизного збору. В бухгалтерському обліку, суми до сплати митних зборів,
акцизного збору відображаються: Д-т 41/1 К-т 76, 68/акциз, 60 на суми,
відповідно: митних зборів, акцизного збору та постачальнику по курсу НБУ
на дату оформлення ВМД.

2.4. Інвентаризація товарних запасів та облік її результатів.

Інвентаризація — це спосіб бухгалтерського обліку майна, коштів
підприємства, що забезпечує відповідність облікових даних їх фактичній
наявності.

Проведення інвентаризацій регламентується Інструкцією “Інвентаризації
основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних
цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків”.

Відповідальність за організацію проведення інвентаризації несе керівник
підприємства. Інвентаризація проводиться інвентаризаційною комісією
згідно наказу керівника. Товари на складах інвентаризуються не менш
одного разу — на непродовольчих, не менш двох разів — на продовольчих
складах.

В обов’язковому порядку інвентаризацію проводять перед складанням річної
бухгалтерської звітності при зміні матеріально-відповідальних осіб /на
день прийому — передачі справ/, при встановлені фактів крадіжок або
зловживань, псування цінностей, а також за рішенням судово-слідчих
органів, у разі пожежі або стихійного лиха, при зміні форми власності.

До початку проведення, в присутності комісії матеріально-відповідальні
особи складають звіт про останні проведені операції; відображають їх у
складському обліку і разом з описом документів під розписку, здають до
бухгалтерії. Матеріально-відповідальні особи дають комісії розписку, у
якій підтверджують, що всі документи здані до бухгалтерії, і всі
матеріальні цінності, довірені їх до зберігання, знаходяться в
приміщенні складу або в інших місцях. Під час інвентаризації прибуткові
і видаткові операції з матеріальними цінностями, як правило, не
здійснюються.

Дані про наявність товарів з вказівкою назви, одиниці виміру і кількості
фактично виявлених записують в інвентаризаційний опис. Кожна сторінка
опису підписується всіма членами комісії і матеріально-відповідальними
особами. Наприкінці кожної сторінки цифрами і прописом записується
загальна сума натуральних одиниць, відображених на даній сторінці. На
останній сторінці інвентаризаційного опису матеріально-відповідальні
особи підтверджують, що всі матеріальні цінності облічено і відображені
в інвентаризаційному опису правильно і повністю, ніяких пропусків і не
включених в опис предметів немає. Інвентаризаційні описи складаються в
необхідній кількості примірників, один з яких вручається
матеріально-відповідальним особам.

Якість роботи інвентаризаційної комісії перевіряються шляхом контрольних
перевірок. Правильність і своєчасність проведення інвентаризацій,
додержання правил інвентаризації контролюється керівником і головним
бухгалтером. Контрольні перевірки оформляються складанням акту у двох
примірниках. Перший здається разом з інвентаризаційними описами у
бухгалтерію, другий залишається у матеріально-відповідальних осіб.

Одержані дані, що містяться в інвентаризаційному опису співставляються з
обліковими даними про залишки товарів і тари. Звіряння фактичних і
облікових залишків оформлюється звіряльною відомістю результатів
інвентаризації.

В результати співставлення облікових даних з фактичними можуть бути
виявлені такі факти:

а/ фактичний і бухгалтерський залишки співпадають;

б/ фактичний залишок меньше облікового — нестача;

в/ Фактичний залишок більше облікового — надлишок.

Розходження фактичної наявності товарів і тари з даними бухгалтерського
обліку регулюються підприємством у такому порядку:

— товари і тара, що виявилися у надлишку оприбутковуються і

зараховуються на результати фінансової діяльності;

— збиток цінностей, у межах затверджених норм, списується за рішенням
керівника підприємства відповідно до витрат обігу. Норми природного
збитку можуть застосовуватись лише в разі виявлення фактичних нестач.
При відсутності норм, збиток розглядається, як понад нормована нестача;

— понаднормативна нестача цінностей, а також втрати від псування
останніх відносяться на винних осіб за цінами, за якими обчислюється
розмір шкоди від розкрадання, нестач, знищення та псування матеріальних
цінностей;

— понадмірні втрати і нестачі матеріальних цінностей, в тих випадках,
коли винуватої особи не встановлено, або стягнення з винних осіб
відмовлено судом — зараховуються на збитки підприємства.

При пересортиці взаємний залік залишків і нестача дозволяється, тільки
як виняток, за один і той же перевіряємий період у однієї і тієї ж
особи, у відношенні товарно-матеріальних цінностей одного і того ж
найменування і в тотожних кількостях. Залік можливий лише при поєднанні
однієї і тієї ж групи товарно-матеріальних цінностей, якщо цінності, що
входять до її складу, мають схожість у зовнішньому вигляді або упаковані
в однакову тару /при відпуску їх без розпакування тари/.

Різницю між сумою нестачі та залишків /якщо вона більша, ніж величина
залишків/, яка виникла в результаті пересортиці, стягують з
матеріально-відповідальної особи.

Сумові різниці, що виникають в результаті продажу товару нижчого гатунку
по цінам вищого, належить поверненню покупцям; якщо покупця встановити
неможливо, то вона перераховується в державний бюджет. Заниження цін
стягується з матеріально-відповідальних осіб.

Товарні втрати та нестачі, виявлені під час інвентаризації,
обліковуються на рахунку 84 «Нестачі і втрати від псування цінностей».
На цьому рахунку відображається рух виявлених сум по нестачам, крадіжкам
та втратам від псування цінностей, незалежно від того, відносяться вони
до рахунків витрат обертання, чи стягуються з винних осіб.

На рахунку 84 «Нестачі і втрати від псування цінностей» не обліковуються
втрати цінностей у результаті стихійного лиха, які списуються на
зменшення прибутку. На дебет рахунку 84 «Нестачі і втрати від псування
цінностей» записуються всі види втрат /нестача, втрата, крадіжки,
зниження якості/ цінностей, незалежно від характеру, причини виникнення,
джерел відшкодування та порядок оформлення операцій.

З кредиту даного рахунку втрати списуються на слідуючи рахунки:

44 «витрати обертання»

42-1 «Торгова націнка /надбавка/»

72 «Розрахунки по відшкодуванню матеріальних збитків»

80 «Прибутки і збитки» та інд.

З кредиту рахунка 84 «Нестачі і втрати від псування цінностей» втрати
товарів списуються в оцінці, відображений на його дебеті.

Облік переоцінки товарів.

Проведення інвентаризації є обов`язковим:

при передачі майна державного підприємства в оренду, перетворення
державного підприємства в акціонерне товариство, а також в інших
випадках, передбачених законодавством;

перед складанням річної бухгалтерської звітності;

при зміні матеріально-відповідальних осіб;

при встановлені фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на
день встановлення таких фактів);

за приписом судово-слідчих органів;

у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха;

у разі ліквідації підприємства.

Також проведення інвентаризації може встановлюватися рішенням керівника
підприємства.

Основними задачами проведення інвентаризації товарно-матеріальних
цінностей є:

виявлення фактичної наявності товарно-матеріальних цінностей;

встановлення лишку або нестачі товарно-матеріальних цінностей шляхом
зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку.

виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою
первісну якість, застарілих фасонів, моделей, а також ТМЦ що не
використовуються;

перевірка дотримання умов та порядку збереження товарно-матеріальних
цінностей.

Порядок проведення інвентаризацій регулюється «Інструкцію по
інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів,
товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та
розрахунків» затвердженою наказом Мінфіну України від 11.08.1994р N 69.
Дані про наявність тих чи інших цінностей з вказівкою назви, відмітних
ознак, номенклатурного номеру, одиниці виміру і кількість фактично
виявлених натуральних одиниць, записується в інвентаризаційний опис.
Інвентаризаційні описи складаються в необхідній кількості примирників,
один з яких вручається матеpіально-відповідальним особам. Одержані дані,
що містяться в інвентаризаційних описах, співставляються з обліковими
даними про залишки тих же матеріальних цінностей. Таке співставлення
називають порівнюванням фактичних і облікових залишків і записують у
«Порівнювальні відомості результатів інвентаризації товарно-матеріальних
цінностей».

Розходження фактичної наявності матеріальних цінностей та коштів з
даними бухгалтерського обліку, що встановлені при інвентаризації та
інших перевірках, регулюються:

— надлишки матеріальних цінностей підлягають оприбуткуванню та
зарахуванню на результати фінансово-господарської діяльності з наступним
встановленням причин виникнення надлишку і винних у цьому осіб;

— убуток цінностей в межах затверджених норм списується за рішенням
керівника підприємства на витрати обігу;

— понаднормові нестачі цінностей, а також втрати від псування відносять
на винних осіб за цінами, за якими обчислюється розмір шкоди від
розкрадання, нестач, знищення та псування матеріальних цінностей;

— понаднормові втрати і нестачі матеріальних цінностей, в тих випадках
коли винуватців не встановлено, або у стягнені з винних відмовлено
судом, зараховуються на збитки або зменшення фінансування.

Матеріали інвентаризацій та рішення щодо регулювання розбіжностей
затверджуються керівником підприємства, з включенням результатів у звіт
за той період, протягом якого закінчена інвентаризація, а також у річний
звіт.

Природній убуток товарів може мати місце при перевезенні , зберіганні і
реалізації товарів. Природній убуток на продовольчі товари
регламентується наказом N 88 Міністерства торгівлі СРСР від 02.04.87
року. Природній убуток списується по фактичним залишкам, але не вище
встановлених норм.

Списання природного убутку проводиться тільки після проведення
інвентаризації. Сума природного убутку визначається за результатом
спеціального розрахунку. До суми природного убутку на фактичні залишки
товарів по даним інвентаризації на початок звітного періоду додається
сума нарахованого убутку по документам надійшовші за цей період товари і
віднімається убуток на товари передані іншим підприємствам, списані по
актам і т.д., а також на фактичний залишок товарів по результатам
інвентаризації на кінець звітного періоду.

Виявлену фактичну нестачу в межах норм природного убутку відображають
записами: Д-т 84 К-т 41/1 На суму нестачі товарів в межах норм
природного убутку;

Не підлягають переоцінці товари відвантажені та товари, несплачені в
строк покупцями, які обліковуються по балансу відправника. Для
проведення переоцінки виробничих запасів і товарів на перше число
кожного місяця провадиться інвентаризація їх наявності. Переоцінка
товарно-матеріальних цінностей провадиться один раз на місяць за цінами,
що склалися у розрахунках з постачальниками на кінець попереднього
періоду. Перелік товарно-матеріальних цінностей, які підлягають
дооцінці, визначаються на початок та кінець місяця. При цьому, для
визначення підстав для дооцінки, приймається мінімальна ціна на початок
місяця та максимальна, що складалася у розрахунках на кінець місяця.

Вся сума дооцінки спрямовується на поповнення оборотних коштів з
відповідним збільшенням нормативу власних оборотних коштів, а не на
збільшення прибутку.

У бухгалтерському обліку суми дооцінки товарно-матеріальних цінностей,
що відображені у підписаному відповідною комісією підприємства акті,
заносяться на дебет рахунків по обліку виробничих запасів і товарів та
кредит рахунка 14 «Переоцінка товарно-матеріальних цінностей», з якою
вони списуються у кореспонденції за кредитом рахунка 88 «Фонди
спеціального призначення», субрахунка «Дооцінка товарно-матеріальних
цінностей».

Згідно «ЗАКОНУ УКРАІНИ про оподаткування прибутку підприємств» та
внесених змін до нього від 22.05.97р N 283/97-ВР, та «Закону про податок
на додану вартість» від 03.04.97р. N 168/97-ВР, товари на підприємствах
торгівлі обліковуються без податку на додану вартість. Таким чином, з
01.10.97р. товари не включають в собі податок на додану вартість.

ГЛАВА 3. АНАЛІЗ ТА АУДИТ ТОВАРНИХ РЕСУРСІВ

3.1.Інформаційна база і основні методи економічного аналізу товарних
ресурсів оптового підприємства.

Головним джерелом в інформаційній системі підприємства є бухгалтерський
облік.

Ця роль витікає з особливостей:

— в бухгалтерському обліку підприємництво відображається як система
різнорідних, але взаємопов’язаних об’єктів, його джерел і змін останніх
в результаті діяльності. Узагальнення здійснюється в єдиному грошовому
вираженні, шляхом суцільного спостереження і виміру усіх змін даних
об`єктів.

— бухгалтерський облік категорично документований, в критичних
ситуаціях довіряють тільки бухгалтерському обліку.

— бухгалтерська інформація дає суцільну, без пропусків картину бізнесу.
Така вичерпність інформації забезпечує підприємцям свободу в прийнятті
управлінських рішень.

Таким чином, головна задача бухгалтерського обліку — отримання точної і
достовірної інформації про господарські процеси і результати діяльності
підприємства, необхідною як для оперативного керівництва і управління
підприємством, так і для використання інвесторами, кредиторами.
податковими, фінансовими і банківськими органами іншими юридичними і
фізичними особами.

Інформаційна база аналізу складається з господарських та фінансових
законодавчих актів, нормативно-планової документації, інформації
бухгалтерського та статистичного обліку.

Для внутрішнього фінансового аналізу має використовуватись інформація,
що міститься в Головній книзі підприємства, а також у журналах-ордерах
або машинограмах синтетичного та аналітичного обліку. При необхідності
до аналізу може бути залучена також звітна та оперативна статистична
інформація.

Основним джерелом інформації, що використовується в управлінні
товарними ресурсами є бухгалтерські звіти:

Баланс підприємства форма N1;

Звіт про фінансові результати та їх використання — форма N2;

Дані аналітичного обліку — оборотна відомість товарів на складі,
товарні звіти, журналу ордеру по рах.41 «Товари» або Головної книги.

Для проведення економічного аналізу в таблиці 3.1.1 приводимо основні
показники, які будуть застосовуватись при аналізі та методику їх
розрахунку на базі даних бухгалтерського обліку.

Таблиця 3.1.1

Інформаційне забезпечення управління товарними ресурсами.

Показник Алгоритм розрахунку Інформаційне забезпечення

Сума отриманих товарів Обороти по дебету Дані
синтетичного

в облікових цинах рахунку 41/1 обліку: Ж/О № 3,*

Головної книги

Дані аналіт. обліку:

Оборотна відомість

Сума отриманої тари Обороти по дебету Дані
синтетичного

рахунку 41/3 обліку: Ж/О №3,

Головна книга.

Сума реалізованих Обороти з К-ту 41/1 Дані
синтетичного

товарів в в Д-т 46 обліку обліку: Ж/О 06,

облікових Головна книга.

Цінах Для аналітичного

обліку: оборотна відомість,

дані управлінського обліку.

Сума реалізованих Обороти по К-ту 46 Дані синтетичного

товарів в продажних обліку: Ж/О 06

цінах (товарообіг)

Сума товарних нестач, Обороти з К-ту 41/1 Дані
синтетичного

вибуття товарів в Д-т 84, 14 та інш. обліку: Ж/О 5,7,

Головна книга.

Дані аналітичного

обліку: картки

складського обліку, дані

управлінського обліку.

Середні товарні Середня хронологічна Дані синтетичного

запаси за період обліку: Ж/О 6,

сальдо рах. 41/1 Головна книга.

Для аналітичного обліку: оборотна відомість.

(* — скорочена журнал ордерна форма обліку)

В процесі економічного аналізу, аналітичної обробки економічної
інформації застосовується ряд спеціальних засобів та прийомів.

Способи та прийоми економічного аналізу можна умовно розділити на дві
групи: традиційні (економіко-логічні) та економіко-математичні. В число
основних традиційних способів та прийомів економічного аналізу можна
віднести використання:

відносних та середніх величин,

застосування порівняння,

групування,

індексного методу,

методу цепних підстановок,

балансового методу.

Порівняння як метод є одним із найважливіших, з нього і починається
аналіз. Застосовується декілька форм порівняння:

порівняння з планом,

порівняння з попереднім періодом;

порівняння з найкращими показниками;

порівняння з середніми даними.

Виявлені в результаті порівняння звітних показників з плановими
являються об`єктом подальшого аналізу.

Групування — невід`ємна частина любого економічного дослідження.
Групування обумовлює класифікацію явищ, процесів, причин, факторів їх
обумовлюючих.

Структурні групування використовуються при вивченні самих підприємств:
по виробничій потужності, рівню механізації та ін. Індексний метод
базується на відносних показниках, відображаючих відношення рівня даного
явища до його рівня за минулий час або до базового. Індексним методом
можна виявити вплив на вивчаємий сукупний показник різних факторів. В
число економіко-математичних методів можна віднести:

елементарної математики (техніко-економічні розрахунки);

класичні методи математичного аналізу (інтегральний,

диференціальний т.д.);

економетричні методи;

математичної кібернетики та інші.

В процесі економічного аналізу товарних ресурсів найбільш широко
застосовуються методи:

1) економіко-логічні:

відносні показники;

середні показники;

Застосовується для розрахунку середніх товарних ресурсів підприємства в
розрізі товарних груп та груп товарів:

групування;

застосовується система групування:

по складам;

по призначенню товарних ресурсів на поточні, сезонного накопичення,

дострокового завозу, цільові;

по асортименту: товарам та товарним групам.

2) Факторного аналізу:

балансовий метод,

Застосовується в аналізі товарного балансу підприємства в розрізі груп
товарів;

а) Факторний аналіз впливу показників товарного балансу на середні
товарні ресурси підприємства в розрізі товарних груп та товарів.

цепних підстановок,

б) Застосовується для факторного аналізу впливу на розмір товарних
ресурсів зміни обсягу товарообігу.

3.2. Методики загального аналізу товарних ресурсів.

Значення аналізу товарних ресурсів в тому, що він є необхідною умовою
ефективного управління товарними ресурсами, їх об`ємом та структурою.

Функції управління відображають його етапи в часі. На етапі
попереднього управління — ПЛАНУВАННЯ, проводиться перспективний
(прогнозний) аналіз, виходячи з основних стратегічних цілей підприємства
отримання цільового прибутку, визначаються основні показники
підприємства. Вихідним пунктом перспективного аналізу є спадкоємність
економічних показників від одного звітного періоду до іншого. Головними
задачами перспективного аналізу є: прогнозування господарської
діяльності, наукове обгрунтування перспективних планів, оцінка
очікуваного виконання планів. При складанні планів перспективний аналіз
виступає як головна форма передпланових досліджень економіки
підприємства, в ході виконання планів — це інструмент передбачення та
оцінки очікуваних результатів.

Основні причини відхилень фактичних значень економічних показників від
плану — неможливість повного врахування всіх факторів, визначаючих даний
показник. Управління товарними запасaми на даному етапі включає в себе
нормування товарних ресурсів та планування надходжень товарів.

Основні задачі аналізу товарних ресурсів та аналізу надходжень товарів
на етапі планування товарних ресурсів приведені на рис.3.2.1.

ОСНОВНІ ЕТАПИ ЗАГАЛЬНОГО АНАЛІЗУ ТОВАРНИХ РЕСУРСІВ

АНАЛІЗУ ТОВАРНИХ РЕСУРСІВ АНАЛІЗ НАДХОДЖЕННЯ ТОВАРІВ

Визначення цілей формування товарних ресурсів Аналіз надходжень товарів
на підприємство в передплановому періоді

Аналіз розміру, складу та обертання товарних ресурсів в передплановому
періоді

Аналіз планового об`єму та структури надходжень товарів на підприємство

Визначення планової суми товарних ресурсів.

Аналіз ритмічності надходжень

товарів на підприємство

Аналіз динаміки розробленого плану товарних ресурсів

Рис.3.2.1 Основні задачі загального аналізу товарних ресурсів на
підприємстві.

На етапі управління — ОРГАНІЗАЦІЯ, застосовується оперативний аналіз.
Головною задачею оперативного аналізу є постійний контроль за
раціональним функціюнуванням господарської системи — виконання планових
завдань, процесами реалізації товаpів, а також виявлення та використання
поточних внутрішніх резервів з метою забезпечення виконання плану.
Оперативний аналіз максимально наближений до реального часу, він
базується на даних первинного обліку (оперативно-технічного,
бухгалтерського, статистичного). Дає можливість виявляти причини
недоліків в роботі та своєчасно приймати управлінські рішення.

Послідовність оперативного аналізу товарних ресурсів підприємства
включає в себе:

— Виявлення відхилення від плану в обсязі та структурі товарних ресурсів
(порівняння їх з нормативними);

— Кількісна оцінка найважливіших факторів, що впливають на обсяг
товарних ресурсів, а саме: обсяг товарообігу, вибуття товарів
нерівномірність надходжень товарів.

— Аналіз структури товарних ресурсів та оцінка змін, які відбулись;

На заключному етапі -КОНТРОЛЬ, проводиться поточний (ретроспективний)
аналіз. Він базується на бухгалтерській та статистичній звітності.
Головна задача поточного аналізу — об`єктивна оцінка результатів
господарської діяльності, комплексне виявлення невикористаних резервів,
та мобілізація їx для підвищення економічної ефективності в наступному.
Поточний аналіз — найважливіший елемент управління. Результати поточного
аналізу використовуються для вирішення проблем стратегічного управління,
в т. ч. техніко-екoномічного планування, так, як науково-обгрунтоване
планування передбачає глибокий аналіз господарчого стану на початок
планового періоду — джерела планування. Основний недолік поточного
аналізу, що він вже не в змозі що-небудь змінити, але його результати
дають можливість в подальшому усунути недоліки в роботі, виявити
невикористані резерви. Особливість методики поточного аналізу в тому, що
фактичні результати діяльності підприємства оцінюються в порівнянні з
планом та даними попередніх аналітичних періодів. Відхилення від бази
порівняння встановлюються по техніко-економічним факторам, визначаючим
ці відхилення, встановлюються причини відхилень, служби, та відповідні
міри по усуненню їх. Поточний аналіз — найбільш повний аналіз
господарської діяльності, включаючий в себе результати оперативного
аналізу, він також є базою перспективного аналізу. Послідовність
аналізу товарних ресурсів підприємства на даному етапі включає в себе,
як загальний аналіз, так і аналіз факторів, що вплинули на відхилення
показників від базисних:

Аналіз змін в обсязі товарних ресурсів звітного періоду у фактичних та
співставних цінах в порівнянні з показниками попереднього року та планом
на звітний рік.

Етапи загального аналізу включають:

І. Проводиться аналіз виконання плану обсягу та структури товарних
ресурсів (табл.3.2.1) Цей аналіз може бути як ретроспективним (за
підсумками року), так і оперативним — на протязі поточного року. Перед
проведенням аналізу необхідно провести попередні розрахунки середнього
товарного запасу згідно додатка13. Для розрахунку використовується метод
середньої хронологічної. Товарні запаси групуються по групам товарів
згідно класифікації. Далі порівнюються фактичні середні товарні ресурси
з плановими, і розраховується відхилення від плану — абсолютне та
відносне. Порівняння відхилення середніх товарних ресурсів від
нормативних дає змогу оцінити як забезпечується товарообіг товарними
ресурсами;

Якщо фактичні товарні ресурси менше нормативних, то це дає змогу
зробити висновок, що товарообіг недостатньо забезпечений необхідним
обсягом товарних ресурсів, що впливає на зменшення обсягу товарообігу.
Якщо ж фактичні товарні ресурси перевищують нормативні, то це приводить
до росту витрат, пов`язаних з зберіганням товарів, неефективному
використанню коштів підприємства, необхідності залучення в обіг
додаткових коштів. Одночасно пропонується проводити аналіз по структурі
груп товарів, що дасть можливість виявити відхилення від нормативу по
окремим групам товарів і в цілому. По результатам проведеного
ретроспективного або оперативного аналізу керівництво приймає
управлінські рішення щодо відповідності показників плановим, і після
проведення аналізу факторів, які вплинули на відхилення показників,
приймаються відповідні управлінські рішення. За результатами проведення
аналізу виконання плану товарних ресурсів ТОВ ”Гандикап” за 1998 рік
можна зробити висновок, що на підприємстві є значні недоліки в
забезпеченні товарообігу товарними ресурсами. По групам товарів 69 та 83
«Телерадіотовари», «Освітлювальна арматура та електролампи» фактичні
товарні ресурси значно (на 22.9% та 74.3% відповідно) менше нормативних,
тому це привело до втрат запланованих обсягів товарообігу по даним
групам. По іншим групам товарів фактичні товарні ресурси значно
перевищили нормативні, що привело до додаткових витрат, пов`язаних з
цим. Значно змінилася структура товарних ресурсів порівняно з плановою ,
а це приведе до значних відхилень від запланованого товарообігу. Цілком
логічно, що керівництву підприємства необхідно дати негативну оцінку
роботи відділам постачання та збуту, та, можливо, транспортному відділу
підприємства.

Своєчасний оперативний аналіз товарних ресурсів на протязі поточного
року дасть можливість підтримувати структуру та обсяг товарних ресурсів
на рівні запланованих показників, контролювати їх та приймати своєчасні
управлінські рішення.

ІІ. Для аналізу та наступному плануванню обсягу та структури товарних
ресурсів на підприємстві пропонується проведення в динаміці аналізу
обсягу, структури товарних ресурсів та оцінку змін, які відбулись за
1997-98рр;

В таблиці 3.2.2 приведена динаміка обсягу та структури товарних
ресурсів підприємства за 1997-1998р. Аналіз на основі приведеної таблиці
дозволить зробити висновок як помінялась структура товарних ресурсів за
останні 2 роки, виходячи з запланованого товарообігу на 1998 рік та
інших умов, внести корективу в планові показники товарних ресурсів на
1998р. Також це дасть можливість зробити висновки в роботі підрозділів
підприємства в порівнянні за два попередні роки (табл.3.2.2.).

Таблиця 3.2.1

ОЦІНКА

виконання плану обсягів та структури товарних ресурсів ТОВ ”Гандикап»
за 1998 р.

(в розрізі товарів та товарних груп) (тис. грн.)

Таблиця 3.2.2

ДИНАМІКА

обсягу і структури товарних ресурсів на ТОВ ”Гандикап» за 1997-1998 р.

(в розрізі товарів та товарних груп) (тис. грн.)

СЕРЕДНІЙ ТОВАРНИЙ ЗАПАС ВІДХИЛЕННЯ +/-

Код Товари і товарні групи 1997 1998 По сумі По пит. вазі

сума питома вага (%) сума питома вага (%) абсол. відносне абсол.

1 2 3 4 5 6 7=5-3 8=7/3*100% 9=6-4

51 Верхній трикотаж 15,00 6,13 31,51 9,79 16,51 110,07 3,67

54 Шкіряне взуття 4,96 2,03 5,44 1,69 0,48 9,68 -0,34

78 Килими та килимові вироби 3,59 1,47 7,48 2,32 3,89 108,36 0,86

69 Телерадіотовари 91,44 37,36 69,90 21,73 -21,54 -23,56 -15,63

83 Електроосвітлювана арм-ра 63,06 25,76 18,00 5,59 -45,06 -71,46
-20,17

66 Обчислювальна техніка 52,23 21,34 170,20 52,90 117,97 225,87 31,56

— Інші непродовольчі товари 14,48 5,92 19,20 5,97 4,72 32,60 0,05

Всього: 244,76 100,00 321,73 100,00 76,97 31,45

Таблиця 3.2.3.

ДИНАМІКА

оборотності товарних ресурсів ТОВ ”Гандикап” за 1997-98рр.

Товари СЕРЕДНІ ТЗ Реалізація Швидкість обертання ТЗ (днях) Оборотність
ТЗ (разах)

Код і 1997 1998 1997 1998 1997 1998 Відхил. 1997 1998 Відхил.

товарні групи (тис. грн) (тис. грн) (тис. грн) (тис. грн)

абсол.

абсол.

1 2 3 4 5 6 7=3*360/5 8=4*360/6 9=8-7 10=5/3 11=6/4 12=11-10

51 Верхній трикотаж 15,00 31,51 11,30 12,10 477,88 937,49 459,61 0,75
0,38 -0,37

54 Шкіряне взуття 4,96 5,44 15,80 8,30 113,01 235,95 122,94 3,19 1,53
-1,66

78 Килими та килимові вироби 3,59 7,48 6,30 3,20 205,14 841,50 636,36
1,75 0,43 -1,33

69 Телерадіотовари 91,44 69,90 435,20 495,00 75,64 50,84 -24,80 4,76
7,08 2,32

83 Електроосвітлювана арматура 63,06 18,00 88,30 111,20 257,10 58,27
-198,82 1,40 6,18 4,78

66 Обчислювальна техніка 52,23 170,20 427,80 459,00 43,95 133,49 89,54
8,19 2,70 -5,49

— Інші непродовольчі товари 14,48 19,20 3,50 5,60 1 489,37 1 234,29
-255,09 0,24 0,29 0,05

Всього: 244,76 321,73 988,20 1 094,40 89,17 105,83 16,67 4,04 3,40
-0,64

ІІІ. І на заключному етапі загального аналізу товарних ресурсів
підприємства пропонується зробити аналіз оборотності та швидкості
обертання товарних ресурсів в структурі та в динаміці за 1996-97рр.
(табл.3.2.3) . Такий аналіз буде корисно зробити з ціллю порівняння
забезпечення товарообігу товарними ресурсами по товарним групам,
визначити резерви, щодо скорочення по окремим групам об`єму груп
товарних ресурсів які повільно обертаються, та збільшення нормативу по
товарним групам, які обертаються швидше для повного забезпечення ними
товарообігу.

З приведених даних динаміки оборотності товарних ресурсів ТОВ ”Гандикап”
за 1997-1998р можна зробити висновок, що в порівнянні з 1997 роком в
1998році швидкість обертання значно зменшилась по товарним групам 51,
54, 78, 66 і, навпаки, по товарним групам 69, 83 швидкість обертання
підвищилась. Тому при плануванні нормативу товарного запасу на
перспективу необхідно прийняти до уваги приведені дані та скоректувати
норматив товарних ресурсів. Збільшити норматив по товарним групам 69,83
та зменшити по групам 51,54,78,66.

Таким чином, запропонований загальний аналіз товарних ресурсів, дозволяє
визначити стан використання товарних ресурсів на підприємстві. В
структурі та обсязі товарів — по товарним групам, в динаміці — в часі,
на протязі декілька попередніх років. Аналіз дозволяє виявити додаткові
резерви, заощадити, таким чином, кошти підприємства, вкладені в товарні
ресурси, які повільно обертаються. А з іншого боку, через запропонований
аналіз, визначити необхідний обсяг товарних ресурсів по тим групам
товарів, якими недостатньо забезпечений товарообіг підприємства. Але для
прийняття управлінського рішення, недостатньо проведення загального
аналізу. Найбільш точну оцінку, причин, викликавших ті чи інші зміни в
товарних запасах, та міри по усуненню недоліків, можна прийняти тільки
після проведення факторного аналізу.

3.3. Методика факторного аналізу товарних ресурсів.

Виходячи з задач управління товарними ресурсами, керівнику підприємства
необхідно визначити, а за рахунок яких факторів змінився обсяг товарних
ресурсів. Що, і в якій мірі вплинуло на товарні запаси підприємства. Для
проведення такого аналізу пропонується використати балансовий метод.

Для цього використовується формула товарного балансу:

ТР = З поч + Н — З кін (в межах нормативу)

Зп + Н = Р + ІВ + Зк

^ Зк= ^ Зп + ^ Н — ^ ІВ — ^ Р

^ Зк (Зп) = ^ Зп абсолютна величина приросту (зменшення) товарів

на кінець періоду за рахунок приросту (зменшення)

запасів товарів на початок періоду. ^Зп = Зп1 -Зп0

^ Зк (Р) =- ^ Р абсолютна величина приросту (зменшення) товарів на

кінець періоду за рахунок приросту (зменшення)

обсягу реалізації. ^ Р= Р1 — Р0

^ Зк (Н )= ^Н абсолютна величина приросту (зменшення) товарів

на кінець періоду за рахунок приросту (зменшення)

обсягу надходжень товарів. ^ Н= Н1- Н0

^ Зк (ІВ)=- ^ІВ абсолютна величина приросту (зменшення) товарів

на кінець періоду за рахунок приросту (зменшення)

іншого вибуття товарів. ^ІВ= ІВ1 -ІВ0

Розрахунок впливу показників товарного балансу на об`єм товарних
ресурсів на кінець 1998 року приведений в таблиці 3.3.1. Для визначення
впливу показників товарного балансу скористаємося даними додатку 7
«Показники товарного балансу ТОВ ”Гандикап” за 1996-1997рр». На підставі
приведених показників товарного балансу знайдемо приріст (зменшення) їх
значень в звітному та базисному періодам. А потім на підставі формули
товарного балансу:

^ Зк= ^ Зп + ^ Н — ^ ІВ — ^ Р

по кожній товарній групі проводиться факторний аналіз впливу показників
товарного балансу на зміну товарних ресурсів на кінець звітного періоду
(1998р).

В запропонованій формі факторного аналізу наглядно представлено, що на
загальне збільшення (на 180.0 тис. грн) об`єму товарних запасів на
кінець 1998 року в порівнянні до 1997 року в значній мірі вплинуло
збільшення надходжень товарів на 336.8 тис. грн. Інші фактори: ріст
товарообігу (на 106.5 тис. грн.), збільшення запасів товарів на початок
1998р в порівнянні з початком 1996р. (на 41.4 тис. грн), та збільшення
іншого вибуття (на 8.9 тис. грн.) привели в суми до зменшення ресурсів
товарів на 156.8 тис. грн. Що говорить про затоварення (зменшення
обсягів продаж) окремих груп товарів.

Приведена методика факторного аналізу дозволяє провести аналіз і в
структурі товарних ресурсів. Зробити висновок про зміни об`ємів товарних
ресурсів по окремим товарам та товарним групам. Аналогічно провести
аналіз впливу факторів по кожній товарній групі.

Запропонований факторний аналіз може бути корисним як для оперативного
управління товарними ресурсами, так і для планування товарних ресурсів,
тому що він показує за рахунок яких факторів відбулася зміна в об`ємі
товарних ресурсів, як в цілому так і в структурі товарних ресурсів.
Виявити причини відхилень. А це дає можливість в процесі управління
приймати рішення по коригуванню обсягу товарних ресурсів — збільшити чи
зменшити надходження та інше.

Таблиця 3.3.1

Р О З Р А Х У Н О К

впливу показників товарного балансу на обсяг товарних запасів ТОВ
”Гандикап” на кінець 1998 р.

Відхилення фактичних товарних ресурсів періоду від базисного «+ чи «-

Код Товари і товарні ЗАГАЛЬНЕ В тому числі за рахунок зміни

групи ^ Зк ^ Зп ^ Н -(^іВ) -(Р)

1 2 3 4 5 6 7

51 Верхній трикотаж 6,3 13,0 -6,1 0,2 -0,8

54 Шкіряне взуття 6,7 -2,9 2,4 -0,3 7,5

78 Килими та килимові вироби 6,4 0,7 1,1 1,5 3,1

69 Телерадіотовари -8,6 -50,7 109,7 -7,5 -60,1

83 Електроосвітлювана арм-ра -35,6 -15,5 2,8 0,0 -22,9

66 Обчислювальна техніка 198,0 7,6 224,4 -2,8 -31,2

— Інші непродовольчі товари 6,8 6,4 2,5 0,0 -2,1

Всього: 180,0 -41,4 336,8 -8,9 -106,5

Так по товарним групам 69 та 83 можна зробити висновок, що в зв`язку з
ростом обсягів реалізації, необхідно збільшити надходження товарів
названих груп, для поповнення товарних ресурсів. Дана методика
факторного аналізу дозволяє провести факторний аналіз залишків товарів
на кінець звітного періоду. В управлінні товарними ресурсами одним із
головних аспектів є дотримання необхідних розмірів товарних ресурсів.
Тому на етапи ретроспективного та перспективного аналізу (планування)
необхідна інформація про швидкість обертання та фактори, які впливають
на швидкість обертання товарних ресурсів. Такий аналіз дозволить
управлінцю виявити слабкі місця в управлінні товарними ресурсами. Для
виявлення факторів, які вплинули на швидкість обертання товарних
ресурсів скористаємось методом цепних підстановок. Метод ланцюгових
підстановок, застосовується для факторного аналізу забезпеченості
підприємства товарними ресурсами в днях обороту:

ТЗ * d

факторна модель Д = ———- (в днях обороту середньої

Р величини товарного запасу)

d — кількість днів в періоді;

Р — товарообіг;

ТЗ — середні товарні ресурси за період;

Методика аналізу полягає в наступному.

Визначається:

Загальна оцінка змін швидкості обертання ТЗ (абсолютне значення) в
звітному та базисному (плановому) періоді:

^ Д = Д1 — Д2

2) Швидкість обертання фактичного товарного запасу при реалізації
базисного періоду та ТЗ звітного періоду.

ТЗ1 *d

Д`= ————

Р0

3) Відхилення швидкості обертання за рахунок зміни середнього товарного
запасу.

^ Д (тз) =Д` — Д0 за рахунок зміни ТЗ;

4) Відхилення швидкості обертання за рахунок зміни обсягів реалізації.

^ Д(р)= Д1 — Д` за рахунок зміни обсягів реалізації;

5) Сумарний вплив факторів.

^Д = ^ Д(тз) + ^ Д(р)

Факторний аналіз проводиться по кожній групі товарів. В таблиці 3.3.2
приведено розрахунок впливу факторів на швидкість обертання товарного
запасу по товарним групам за 1997-98рр. На підприємстві також
пропонується провести аналогічний розрахунок по відношенню до планових
показників товарних ресурсів. Це дасть можливість на стадіях
оперативного управління своєчасно виявити причини, які впливають на
швидкість обертання товарних ресурсів з метою прийняття управлінських
рішень. Як видно з приведених даних таблиці 3.3.2, значне зниження
швидкості обертання по таким товарним групам 51,54,78,66 викликанe
зменшенням обсягів реалізації, тому в даному випадку управлінське
рішення повинне направлено в сторону відділу маркетингу з ціллю
стимулювання продажу товарів цих груп. В свою чергу, по товарним групам
69, 83 значно підвищилась швидкість обертання за рахунок росту об`ємів
продаж та зменшення товарного запасу. В даному випадку управлінське
рішення повинне бути направлене на забезпечення своєчасних та
рівномірних поставок товарів цих груп (відділ постачання).

Таблиця 3.3.2

РОЗРАХУНОК

впливу факторів на швидкість обертання товарних ресурсів

по товарним групам на ТОВ ”Гандикап” за 1997-98 р.

Товарні запаси Перерахована швидкість Відхилення + чи —

Товари в днях обертання Загальне В т. ч. за рах. зміни

Код і товарні групи 1997 1998 Д‘=ТЗ1*360/Р0 1998 Обсягу реалізації
Середнього ТЗ

1 2 3 4 5 6=4-3 7=4-5 8=5-3

51 Верхній трикотаж 477,88 937,49 16,06 459,61 921,43 -461,82

54 Шкіряне взуття 113,01 235,95 2,61 122,94 233,34 -110,40

78 Килими та килимові вироби 205,14 841,50 1,82 636,36 839,68 -203,32

69 Телерадіотовари 75,64 50,81 1 044,07 -24,83 -993,26 968,43

83 Електроосвітлювана арматура 257,10 58,27 80,13 -198,83 -21,86
-176,97

66 Обчислювальна техніка 43,95 133,49 56,04 89,54 77,45 12,09

— Інші непродовольчі товари 1 489,37 1 234,20 23,17 -255,17 1 211,03 -1
466,20

Всього: 89,16 102,84 271,12 13,68 -168,28 181,96

Д`- при фактичних середніх товарних запасах та реалізації базисного
періоду.

Таблиця 3.3.3

Розрахунок

впливу на зміну об’єму товарних ресурсів зміни об’єму товарообігу

та організації завозу товарів

Товарні запаси

Товарообіг Перерахований товарний

Відхилення + чи —

Товари в днях Рзв запас

В т.ч. за рах. зміни

Код і товарні групи норматив звіт звіт ТЗ‘=Рзв*d0/360 Загальне Зміни ТО
Організ. завозу товару

1 2 3 4 5 6=5*3/360 7=4-3 8=6-3 9=4-6

51 Верхній трикотаж 12,50 937,49 12,10 0,42 924,99 -12,08 937,07

54 Шкіряне взуття 90,00 235,95 8,30 2,08 145,95 -87,93 233,88

78 Килими та килимові вироби 72,00 841,50 3,20 0,64 769,50 -71,36
840,86

69 Телерадіотовари 163,80 50,18 495,30 225,36 -113,62 61,56 -175,18

83 Електроосвітлювана арм-ра 113,40 58,27 111,20 35,03 -55,13 -78,37
23,24

66 Обчислювальна техніка 36,00 133,49 459,00 45,90 97,49 9,90 87,59

— Інші непродовольчі товари 80,00 1 234,29 5,60 2,80 1 054,29 -177,20 1
231,49

Всього: 87,48 105,80 1 094,70 266,01 18,32 178,53 -160,21

Для визначення факторів, що вплинули на виконання планових показників
товарних ресурсів пропонується для аналізу розрахунок впливу на об`єм
товарних ресурсів обсягу товарообігу та організації завозу товару.
Методика проведення розрахунку методом цепних підстановок аналогічна
попередньому. Тут розраховується товарний запас звітного періоду
виходячи з норми товарного запасу та обсягу реалізації звітного періоду,
а потім розраховується різниця між середнім товарним запасом звітного
періоду, нормативним запасом та перерахованим товарним запасом.
Результати проведеного розрахунку показують значні недоліки в
організації завозу товарів на підприємство, поганий контроль за станом
товарних ресурсів зі сторони відділу збуту та постачання. Таким чином,
запропонована методика факторного аналізу на підприємстві дозволить
своєчасно визначати на всіх стадіях управління фактори, які впливають на
ефективність використання товарних ресурсів, та на основі аналізу
приймати вірні управлінські рішення щодо управління товарними ресурсами.

3.4. Основні концепції методики зовнішнього аудиту товарних ресурсів.

Основою господарчою діяльності підприємств являються матеріальні
цінності. Аудит їх діяльності необхідно починати з інвентаризації та
перевірки виконання угод постачальників і покупців. Важливе значення має
правильний вибір об‘єктів інвентаризації. Вивчається організація
укладання угод про матеріальну відповідальність, стан складського
господарства, розміщення товарно-матеріальних цінностей, виконання
правил їх збереження та охорони.

При інвентаризації перевіряють також ваговимірювальні прибори з метою
встановлення термінів їх метрологічної перевірки відповідними органами
сертифікації, стандартизації та метрології.

Необхідно визначити наявність у клієнтів нормативних актів, норм
природного убутку товарів, товарно-транспортних накладних, рахунків та
інших первинних документів на транспортування матеріальних цінностей, їх
оприходування, витрачання та інше.

Важно правильно визначити обтекти аудиту. Це прийом цінностей по
кількості та якості, їх збереження, псування, норми природного убутку,
бухгалтерський облік, звітність, первинні документи та інше.

При аудиті матеріальних цінностей, як і грошових коштів, використовують
способи та прийоми вивчення первинних документів, які забезпечують
максимальний ефект і дозволяють робити обгрунтовані висновки.

Прийоми та способи перевірки бухгалтерських даних ділять на загальні та
часткові, які тісно взаємопов`язані. Зупинимося на останніх.

Контрольні порівняння фактичних залишків товарів з послідуючою
інвентаризацією, їх надходження та документування витрачанням необхідно
використовувати коли аудитор має дані про порушення:

— дописках товарно-матеріальних цінностей в інвентаризаційних описах з
метою приховування нестач до початку проведення інвентаризацій;

— даних про заниження в порівнянні з фактичним залишкoм деяких товарів в
інвентаризаційному описі на початок звітного періоду для приховування
надлишків;

— реалізації так названих інших товарів, не відображених в прибуткових
документах;

— навмисному завищенні цін на товари, які відпускались по документам на
інші цілі.

Контрольні порівняння можна проводити так: до залишку товару
відповідного найменування, указаному в інвентаризаційному опису,
складеному до початку звітного періоду, прибавляють кількість облікових
одиниць цього товару, надійшовшого протягом перевіряємого періоду, і
віднімають кількість одиниць, зафіксованих в видаткових документах.
Отримана величина показує максимально можливий залишок цього товару на
кінець інвентаризаційного періоду. Ці дані порівнюють з фактичними
залишками по відомості встановленої форми.

Необхідно відмітити, що по прибутковим та видатковим документам
кількісний облік матеріальних цінностей відновлюється повністю. Це дає
можливість прослідкувати рух кожного окремого товару. Відновлення
кількісного обліку по суті близько до контрольногo порівняння. Однак це
може бути можливо при повному документуванню всіх операцій. Якщо ж
операції повністю не документуються, то в таких випадках необхідно
проводити контрольні порівняння.

Рух матеріальних цінностей необхідно аналізувати в тих випадках, коли є
відомості про те що у клієнта, у якого всі операції документуються,
бувають крадіжки та інші негативні явища, але при інвентаризації цього
не виявлено.

Аналізуючи рух матеріальних цінностей, можна викрити підробки в
документах по операціям витрачання товарів, складаючи таблицю
надходження та витрачання товарів по дням.

Важливий спосіб бухгалтерської перевірки — порівняння даних
прибутково-видаткових документів, безпосередньо відображаючих рух
матеріальних цінностей з даними інших документів, які фіксують ці ж
операції але в інших аспектах.

Використовуючи також такі прийоми і способи, як порівняння даних
документів, безпосередньо відображаючих надходження та витрачання
матеріальних цінностей, з даними документів, якими оформлені інші
операції, обумовлені першою операцією, даних про переміщення
матеріальних цінностей з даними по тарі, в якій вони перевозились, даних
бухгалтерського обліку з даними оперативного обліку.

Безпосередній огляд бухгалтерських документів проводиться для перевірки
правильності арифметичних підрахунків в них та їх правильного
оформлення.

Співставлення даних бухгалтерського обліку з даними оперативного обліку
використовують для вивчення господарських операцій. Дaні оперативного
обліку не можуть бути підставою для облікових записів, тому бухгалтери
та аудитори їх не використовують. По документам оперативної звітності
можна визначити дійсний характер та об`єм операцій, пов`язаних з
матеріальними цінностями. Однак це не може бути підставою для висновку
аудитора. Вони лише допомагають вибрати правильний напрямок вивчення.

Правильно проведена інвентаризація тих чи інших операцій з
матеріальними цінностями допомагає якісному проведенню аудиту.
Вивчаються також питання визначення норм ресурсів товарно-матеріальних
цінностей.

Особливу увагу необхідно приділити тим цінностям, які надійшли під час
інвентаризації, їх правильному прийому матеріально-відповідальними
особами і відображенню в відповідному інвентаризаційному описy.

Якщо інвентаризація проводиться тривалий час, допускається відпуск ТМЦ
з відображенням в окремому інвентаризаційному описy.

В окремому інвентаризаційному описy відображаються ТМЦ, які є власністю
інших підприємств або находяться в дорозі.

Головною ціллю інвентаризації являється визначення фактичної наявності
і стану майна об`єкта інвентаризації.

Порядок проведення та періодичність інвентаризації визначений
«Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів,
товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та
розрахунків» (Наказ Мінфін України N 69 11.08.94р) та «Положення про
організацію бухгалтерського обліку в Україні» (Постанова КМУ N 250 від
03.04.93р) зі змінами та доповненнями.

Тому тільки до виконання цих нормативних документів необхідно добавити,
що задача аудиторів полягає в вивченні якості інвентаризацій клієнтами.
Описи повинні бути обгрунтованими, їх показники вірними, містити
кількість товарів на складах з обов`язковим визначенням площі, на якій
зберігаються товари. Всі виявлені недоліки фіксуються аудитором для
звірки з інвентаризаційними описами.

Перевірка рахунків складських операцій є однією з основних складових
аудиту, тому що значна доля помилок допускається при оцінці товарів під
час інвентаризації.

Об`єм вивчення аудиторами цих рахунків в значний мірі залежить від
ефективності внутрішньoго контролю на підприємстві та доcвіду аудитора.

Важлива проблема пов`язана з аудитом зберігання деяких товарів, маючи
на увазі ефективність використання складської площі.

Велике значення має система безперервної інвентаризації, матеріали якої
є важливим елeментом внутрішнього аудиту.

Оцінюють товари по собівартості або по ринковим цінам. Аудитори
підтверджують прaвильність оцінки вартості матеріальних цінностей.

В процесі аудиту важливе значення має аналіз товарів на складі. Згідно
з загальними принципами аудиторських міроприємств, аудитор повинен бути
присутній при інвентаризації, здійснюване підприємством. Для визначення
методу оцінки товарно-матеріальних цінностей аудитор вивчає відповідні
документи. Якщо оцінка по собівартості, визначають метод розрахунку.

Для профілактики зловживань перевіряється порядок обліку та контролю по
виданим довіреностям.

Важливу увагу необхідно приділити аудиту списання товарів.

Порушення можуть бути пов`язані з незаконним списанням товарів
використанням завищених норм їх списання на природній убуток та бій.

Для того щоб виявити реалізацію необлікованих товарів, необхідно
співставити кількість оприходуваних товарів по документам складу з
кількістю товарів, за підготовку яких нарахована заробітна плата,
кількість витраченого пакувального матеріалу та списаної тари. Звертають
увагу на збереження цінностей, облік накладних на відпуск товарів,
порядок їх видачі.

Джерелом інформації про операції з матеріальними активами підприємств,
крім вищезгаданих нормативних документів є Положення про поставки
продукції виробничо-технічного призначення, інструкція про порядок
видачі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей,
затверджена Мінфіном України.

Найбільш типовими порушеннями при здійснення операцій з матеріальними
цінностями є:

— незадовільна організація складського господарства та збереження

цінностей;

Інвентаризація матеріальних цінностей

Аудит прибуткових та видаткових документів,

Порівняння прибуткових та видаткових документів

Аналіз бухгалтерських операцій

по журналам-ордерам до рахунк.

матеріальн. оборотних активів

Аудит даних балансу та звітності та порівняння їх з Головною
книгою, ж-ордерами, відомостями, первинними документами.

Рис.3.4.1 Послідовність аудиту матеріальних активів.

невиконання завдання по заготовці товарів;

придбання непотрібних товарів, наявність на складі зіпсованих

цінностей;

завищення собівартості придбаних товарів ;

порушення правил прийому вантажів, неправильне визначення та

оформлення нестач;

неповне оприходування надходжень ТМЦ;

необгрунтовані претензії до постачальників;

нераціональний відпуск товарів, порушення норм або лімітів їх

відпуску;

відпуск дефіцитних товарів як надлишків на сторону;

порушення порядку проведення інвентаризацій;

нестачі, надлишки, привласнення матеріальних цінностей;

помилки чи підробки при кодування документів;

заміна нових предметів старими;

відпуск цінностей по заниженим цінам;

незадовільна постановка бухгалтерського обліку.

Правильна організація прийому та відпуску матеріальних цінностей
гарантує їх збереження та безперервне забезпечення ним виробництва.

Надходження від постачальників контролюється по виписаним ними
документам, відповідним журнал ордерам, відомостям надходження
матеріальних цінностей від постачальників або на складі підприємства, а
також по прибутковим документам складів чи інших місць збереження.

Має деякі особливості аудит на вимогу правоохоронних органів. Звичайно
він проводиться в ході розслідування чи судового розгляду кримінальних
чи цивільних справ про нестачі, крадіжки, посадових чи господарських
злочинів. Підставою для проведення аудиту в цьому випадку е постанова
прокурора або народного суду. Організація та методика проведення аудиту
носять загальний характер. Аудит проводять суцільним методом, так як
вибіркові перевірки можуть привести до неправильних висновків.

При проведенні аудиту перевіряють чи правильно регулюються
інвентаризаційні різниці, убуток цінностей в межах встановлених норм.
Норми застосовують тільки до цінностей, до яких встановлена нестача. При
відсутності норм, убуток розглядається як понаднормативна нестача, яка
відноситься на матеріально-відповідальних осіб згідно з методикою оцінки
для відшкодування.

Глава 4. Система автоматизацii облiково- аналiтичних робiт в управлiннi
товарними запасами.

4.1. Склад i постановка задач.

Головною задачею аналiзу є пошук невикористаних внутрiшнiх резервiв
пiдвищення економічної ефективностi господарської дiяльностi підприємств
торгiвлi i обгрунтування на цiй основi оптимальних управлiнських рiшень.

Обгрунтувати правильнiсть управлiнських рiшень в умовах численних i
рiзнобiчних господарських ситуацiй можна тiльки за допомогою аналiзу.

Пiд час аналiзу всю сукупнiсть методiв, за допомогою яких вивчаються
показники як в умовах ручної обробки інформації, так i за допомогою
ПЕОМ, можна подiлити на 5 груп:

1. Визначення або виявлення взаємозв’язку результативного показника з
факторами, якi обумовлюють його змiну;

2. Розчленування або деталізація результативного показника;

3. Порiвняння фактичного показника з базисним;

4. Визначення за допомогою методiв аналiзу ступеня впливу на
результативний показник факторiв, якi обумовлюють його змiну;

5. Узагальнення результатiв аналiзу.

Постановка задач аналiзу товарних запасiв:

Постановка або математичне формування задачi є визначення взаємозв’язків
мiж розрахунковими i фактичними показниками.

Використання в процесi аналiзу математичних моделей дозволяє

абстрактно вiдбити умовний образ результативного показника,

який існує в господарськiй дiяльностi.

Склад i постановку задач сформулюємо в таблиці 4.1.1 «Iнформацiйна
модель забезпечення аналiзу товарних запасiв».

Таблиця 4.1.1

ІНФОРМАЦІЙНА МОДЕЛЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АНАЛІЗУ ТОВАРНИХ ЗАПАСІВ ТОВ “ГАНДИКАП”

Задача

Вхідна інформація Вихідна інформація

Нормативно-довідникова Змінна Звідки надходить Машинограма Куди
направляється Періодичність

1. Аналіз виконан-ня плану обсягів та структури товарних запасів.
Торгфінплан, коди торгових груп Ф.3 торг «Звіт по продаж та залишку
товарів.» Ф.2 торг «Звіт про залишки товарів» Бухгалтерія Відділ
постачання Машинограма виконання плану товарних запас і в по товарним
групам. Директору, виконавчому директору, відділ постачання та збуту,
транспортний відділ. місяць, квартал, рік.

2.Аналіз динаміки обсягів та структури товарних запасів. Торгфінплан,
коди торгових груп Ф.3 торг «Звіт по продаж та залишку товарі в.» Ф.2
торг «Звіт про залишки товарів» Бухгалтерія Відділ постачання
Машинограма динаміки обсягу та струк-тури товарних запасів по товарним
групам. Директору, виконавчому директору, відділ постачання та збуту,
транспортний відділ. місяць, квартал, рік

3.Розрахунок впливу на суму товарних запасів змін товарообігу та ін.
показників товарного балансу. Торгфінплан, коди торгових груп Ф.3 торг
«Звіт по продаж та залишку товарів.» Ф.2 торг «Звіт про залишки товарів»
Бухгалтерія Відділ постачання Машинограма впливу на ТЗ змін Т/0 та інших
показників товарного балансу Директору, виконавчому директору, відділ
постачання та збуту, транспортний відділ. місяць, квартал, рік.

4. Розрахунок обертання в днях та рівня впливу на відхилення за рахунок
зміни Т/0 та середніх товарних запасів. Торгфінплан, коди торгових груп
Ф. 3 торг «Звіт по продаж та залишку товарі в.» Ф. 2 торг «Звіт про
залишки товарів Бухгалтерія Відділ постачання Машинограма впливу на
швидкі сть обертання ТЗ за рахунок зміни ТО та ТЗ. Директору,
виконавчому директору, відділ постачання та збуту, транспортний відділ.
квартал, рік.

В ході аналізу товарних запасів як ретроспективного так і оперативного
пропонується ввести оперативну автоматизовану інформаційну систему
забезпечення аналізу та управлінського обліку (рис. 4.1. 1).

Первинні документи руху товарів

Рис. 4.1.1 Автоматизована інформаційна система забезпечення аналізу та
управлінського обліку товарних запасів.

Суть її полягає в тому, що на складах підприємства та в його структурні
підрозділи забезпечені комп’ютерними засобами. Для автоматизації
пропонується використання СУБД Fox Pro 2.0. Суть полягає в тому, що на
склад надходять первинні документи відображаючі рух товарів. Працівник
складу веде облік за допомогою комп’ютерної техніки. Заносить в
комп’ютерну базу даних всі відомості згідно первинних документів. Після
цього в комп’ютері формуються записи в картці складського обліку. За
допомогою програмних засобів СУБД Fox Pro 2.0 формуються звіти: оборотна
відомість руху товарів на складі, звіти управлінського обліку товарних
запасів та автоматично складається інформаційна база для аналізу
товарних запасів по товарним групам або по окремим товарам. На
комп’ютері керівництва, відділів та бухгалтерії поступають з комп’ютерів
складу файли бази даних, в яких міститься вся інформація про рух товарів
та товарні залишки.

На робочих місцях управлінців за допомогою тих же засобів СУБД Fox Pro
2.0 формуються звіти та аналіз в вигляді машинограм за бажанням
користувача.

Передачу інформації про стан товарних запасів пропонується здійснювати
засобами модемного зв’язку або через засоби накопичення на магнітних
дисках (дискетах).

4.2. Алгоритмізація задач обліку і аналізу товарних запасів.

При обліку, плануванні та аналізу товарних запасів використовується ціла
система показників (вартісні, натуральні, кількісні, питомої ваги та
об’ємні). В таблиці 4.2.1 приведений перелік показників та їх умовне
позначення.

Таблиця 4.2.1

Основні показники та їх умовне позначення.

Назва показника

Умовне позначення

Примітка

1. Сума товарів на початок пер оду. ТРР

2. Сума надходжень товарів ТN

3. Сума іншого вибуття ТіV

4. Товарообіг в облікових цінах (реалізація) ТK

5. Товари на кінець періоду ТКР

6. Норматив товарних запасів. NORM

7. Кількість днів в періоді n

В результаті проведення облікової роботи працівником складу на
комп’ютерних засобах в системі управління базами даних СУБД FOX PRO 2.0
формується файл бази даних TOVAR.DBF. Файл проіндексований по групам
товару та по даті здійснення операцій руху товарів. Структура файла
зображена на рис. 4.2.1.

FILE TOVAR.DBF

Поля файла бази даних обліку та руху товарів

DATE KOD_

TOV TPP ТN ТR ТіV ТКР NORM

21/02/97 66 ТКР(п-1)j 266. 0 240. 0 5. 2 ТКР( п-1)j + ТNj -ТіVj –ТRj 25.
3

22/02/97 53

23/02/97 83

і т. д.

Рис.4.2.2 Структура файла бази даних руху товарів.

В даній структурі поля:

DATE — поле дати здійснення операції;

KOV_TOV — поле коду товару;

ТРР — поле даних суми товарів товарної групи (або виду товару) на
початок періоду, береться з базі даних за попередній період.

ТМ — поле суми надходження товарів, автоматично формується при здійснені
«запису» в «комп’ютерну» картку складського обліку при надходженні
товару. Аналогічно формуються поля даних показників реалізації ТК та
іншого вибуття товару ТіV.

ТКР — поле суми товарів на кінець періоду, формується розрахункове за
балансовим методом. КОКМ — поле нормативу товарного запасу.

Отримана таким чином база даних дозволяє робити з її даними різноманітні
математичні та логічні операції в цілях бухгалтерського, управлінського
обліку, для аналізу товарних запасів. Дані можуть оперативно надходити
на запит керівництва та служб підприємства. Далі в комп’ютери, куди
надійшли дані по заданому алгоритму вони обробляються і видаються на
принтер чи монітор в вигляді машинограм. Алгоритм обробки інформації
приведений в таблиці 4. 2. 2.

Таблиця 4.2.2

Вихідні показники

Назва Розрахункова формула

Середні товарні запаси по групам товарів. P1j = ТРPj / 2

Сума товарних запасів. Р2j = SUMMA (Р11+Р12+…Р2n)

Структура товарних запасів по групам товарів Р3j = P1j / Р2

Швидкість обертання ТЗ по групам товарів. Р4j = Р1j * n / ТRj

Кількість оборотів ТЗ. Р5j = TRj / Р1j

В приведеній таблиці Р1, Р2 і т.д. показники, які розраховуються в
подальшому в СУБД програмними засобами. Звичайно, використання
електронних таблиць це найпростіший спосіб застосування ПЕОМ для
проведення аналізу. Побудувавши такі машинограми для аналізу всієї
господарської діяльності підприємства можна отримати всі необхідні дані
для аналізу, лише заповнивши в дану електронну таблицю ВХІДНІ ДАНІ і
отримати результат в вигляді розпечатки. Є багато інших програм, що
дозволяють вирішувати ці задачі автоматично, так як вони суміщають в
собі бухгалтерський та управлінський облік. Але вони е не на всіх
підприємствах з різних причин. Є можливість успішно вирішувати ці задачі
за допомогою систем управління базами даних СУБД FOX PRO та багато інших
програмних засобів, але для всіх цих програм єдиним е питання постановки
задач та вибору математичної моделі для проведення факторного аналізу з
послідуючим прийняттям управлінських рішень, які теж можна закласти в
програму в залежності від результатів аналізу. Запропонована система
дасть можливість в подальшому нарощувати модульним способом систему
автоматизації всієї управлінської діяльності підприємства, а також на
потребу змінювати її за бажанням користувачів.

4.3. Вихідні машинограми та їх використання в управлінні товарними
запасами.

Використання машинограми 4.3.1 дає змогу оцінити виконання підприємством
плану обсягу та структури товарних запасів. Вихідна машинограма
представляє собою перелік товарів по товарним групам, планові та звітні
показники суми та питомої ваги даних груп товарів в загальній сумі
товарних запасів. Далі для аналізу проводиться відхилення звітних
показників від планових. Дана машинограма дозволяє оперативно по
підсумкам місяця, кварталу, року виявляти тенденцію відхилення
показників товарного запасу від планових, для прийняття управлінського
рішення на основі проведеного в подальшому факторному аналізі цього
відхилення. Для ретроспективного аналізу обсягу та структури товарних
запасів, з ціллю подальшого використання для планування товарних запасів
на наступний період, вияв-лення тенденцій в зміні питомої ваги та
обсягів товарного запасу, та прийняття рішення на основі подальшого
факторного аналізу, про ефективність роботи служб підприємства,
використовується машинограма 4.3.2. Побудова даної машинограми
аналогічна машинограмі 4.3.1., але в ній порівнюються дані не з планом,
а з базисним періодом. Для факторного аналізу пропонується машинограма
4.3.3 розрахунку впливу товарообігу та організації завозу товарів на
підприємстві. Дана машинограма приводить дані про нормативні та звітні
товарні запаси по структурі товарів. На основі даних, приведених в
машинограмі проводиться розрахунок факторів, та рівень їх впливу на суму
товарних запасів. На основі даної машинограми можна дати оцінку роботи
відділу постачання та збуту, транспортному відділу по забезпеченню
товарообігу необхідним об’ємом товарних запасів, про дотримання
нормативу товарних запасів на підприємстві. Машинограма 4.3.4 дасть
можливість керівництву підприємства зробити висновок про ефективність
використання товарних запасів, швидкості їх обертання, такий аналіз
доцільно було б робити не рідше одного разу в квартал, коли можна було б
помітити загальну тенденцію в ефективності використання ресурсів
підприємства. Якщо по деяким групам товару за рахунок росту товарообігу
швидкість обертання виросла, необхідно підкорегувати плани поставок, чи
навпаки. Дана машинограма дає можливість керівництву керувати обсягами
товарних запасів, в залежності від факторів, які вплинули на них.

Машинограма 4.3.1

ОЦІНКА

виконання плану обсягів та структури товарних запасів

(тис. грн.)

№ товарної

групи

Товари і товарні групи

ТОВАРНИЙ ЗАПАС

ВІДХИЛЕННЯ ВІД ПЛАНУ+/-

по нормативу звіт

Сума Питома вага(%) Сума Питома вага(%) абсолют. Відносне

(%) питома вага

51 Верхній трикотаж

15. 00 5. 8 31. 51 9. 8 16. 51 110.07 4.0

54 Шкіряне взуття

5. 00 1.9 5. 44 1. 7 0. 44 8. 80 -0. 2

78 Килими та килимові вироби 4. 50 1. 7 7. 48 2. 3 2. 98 66. 22 0. 6

69 Телерадіотовари

90. 62 34. 8 69. 90 21. 7 -20.72 -22.86 -13. 1

83 Електроосвітлювальна арматура та електролампи 70. 00 26. 9 18. 00 5.6
-52.00 -74.29 -21. 3

66 Обчислювальна техніка

60. 00 23. 1 170.20 52. 9 110.20 183.67 29. 8

Непродовольчі товари 15. 00 5. 8 19. 20 6. 0 4. 20 28. 00 0. 2

ВСЬОГО: 260.12 100. 0 321.73 100. 0 61. 61 23. 68

Машинограма 4.3.2

Аналіз динаміки

обсягу й структури товарних запасів за період.

(тис. грн.)

товарної

групи Товари і товарні групи

ТОВАРНИЙ

ЗАПАС

ВІДХИЛЕННЯ

+/-

базисний звітний

Сума Пит. вага Сума Пит. вага Сума % Пит. вага

51 Верхній трикотаж 15.00 6.13 31.51 9.79 16. 51 110.07 3.67

54 Шкіряне взуття 4.96 2.03 5.44 1.69 0.48 9. 68 — 0.34

78 Килими та килимові вироби 3.59 1. 47 7.48 2.32 3.89 108.36 0.86

69 Телерадіотовари 91.44 37.36 69.90 21.73 -21.54 -23.56 -15.63

83 Електроосвітлювальна арматура та електролампи 63.06 25.76 18.00 5.59
-45.06 -71.46 -20.17

66 Обчислювальна техніка 52.23 21.34 170.20 52.90 117.97 225.87 31. 56

непродовольчі товари 14.48 5.92 19.20 5.97 4.72 32. 60 0.05

ВСЬОГО: 244.76 100.00 321.73 100.00 76.99 31.45

Таблиця 4.3.3

Розрахунок

впливу на зміну об’єму товарних запасів зміни об’єму товарообігу

та організації завозу товарів

товарної групи

Товари і товарні групи

Товарні запаси в днях

Товарообіг

Рзв

Перерахований товарний запас

ВІДХИЛЕННЯ

+ чи –

в тому числі

за рах

норматив звіт звіт

Загаль Зміни т/о Органі

51 Верхній трикотаж 12.50 937.49 12.10 0.42 924.5 -12.08 937. 00

54 Шкіряне взуття 90.00 235.95 8.30 2.08 145.95 -87.93 233. 80

78 Килими та килимові вироби 72.00 841.50 3.20 0.64 769.5 -71.36 840. 80

69 Телерадіотовари 163.80 50.18 495.30 225.36 -113.62 61.56 -175.00

83 Електроосвітлю-вальна арматура та електоролампи 113.40 58.27 111.20
35.03 -55.13 -78.37 23. 24

66 Обчислювальна техніка 36.00 133.49 459.00 45.90 97.49 9.90 87. 59

Непродовольчі товари 180.00 1234.29 5.60 2.80 1054.29 -177.20 1231.00

ВСЬОГО: 87.48 105.80 1094.70 266.01 18. 32 178.53 -160.00

Машинограма 4.3.4

РОЗРАХУНОК

впливу факторів на швидкість

обертання товарних запасів

№ товарної

групи

Товари і товарні групи

Товарні запаси

в днях

Перерахована швидкість

Обертання

Д* =Т31*360/P0

Відхилення + чи —

ЗАГАЛЬНЕ в т.ч. за рахунок зміни

по норма тиву фактично

обсягу реалізації

Середнього тов. запасу

1 2 3 4 5 6=4-3 7=4-5 8=5-3

51 Верхній трикотаж 180.00 937.49 16. 06 757.49 921.43 -163.94

54 Шкіряне взуття 90. 00 235.95 2. 61 145.95 233.34 -87.39

78 Килими та килимові вироби 72. 00 841.50 1. 82 769.50 839.68 -70.18

69 Телерадіотовари 163.80 50. 81 104.07 -112.99 -53.26 -59.79

83 Електроосвітлю-вальна арматура та електоролампи 113.40 58. 27 80. 13
-55.13 -21.86 -33.27

66 Обчислювальна техніка 36. 00 133.49 56. 04 97. 49 77. 45 20. 04

Непродовольчі товари 180.00 1234.2 23. 17 1054.20 1211.12 -156.83

ВСЬОГО: 87.80 102.84 271.12 15.84 -168.28 183.32

Інтерес до автоматизації підприємств з кожним днем все вище. Причому
сьогодні сміливо можна говорити, що появляється необхідність в системах,
які дозволяють автоматизувати не тільки бухгалтерський та складський
облік, але й управління підприємством, проводити аналіз господарської
діяльності. Практично всі серйозні розробники програмного забезпечення
бухгалтерського обліку пропонують сьогодні нові версії своїх продуктів,
в яких в тій чи іншій ступені реалізовані управлінські та аналітичні
функції. Проаналізуєм деякі з них,що присутні сьогодні на ринку
програмного забезпечення бухгалтерського обліку.

СП “Парус”(Київ) представляє черговий проект по автоматизації
підприємств ПАРУС-5. На відміну від попереднього проекту версій 4.0 який
має декілька модификацій для автоматизації бухгалтерського обліку
підприємств різного виду діяльності (бюджетних, торгових, страхових та
інш.), ПАРУС-5 виконує комплексну автоматизацію управління фінансове —
господарської діяльності підприємства і дозволяє в рамках єдиної системи
вести як бухгалтерський так і складський облік і управлінський облік.
ПАРУС-5-це сучасний підхід до проблеми автоматизації, заснований на
глибокому вивченні бізнес процесів підприємства заказника і гнучкої
налагодженої системі під його задачі. Система ПАРУС-5 складається з
окремих модулів, котрі можна підключати за бажанням заказника. Так в цю
систему входять модулі «Управлінський облік», «Постачання та сбут»,
«СААР», «Зарплата», «Товарні звіти», «Склад», «Доку-ментооборот»,
«Товарна аналітика», «Виписки банка». Ще одна нова розробка корпорації
«Парус» (Москва)- система бухгалтерського обліку «Парус 97», побудована
по технології «клієнт-сервер». Однак, цю систему можна використовувати і
на локальному комп’ютері.

Парус 97 — це забезпечення багатовалютного обліку, деталізація обліку по
рахункам розширеного аналітичного обліку до п’ятого порядку, розрахунок
амортизаційних відрахувань та переоцінка основних засобів, інтеграція з
програмами Microsoft office.

«Фінансовий експерт» — це сімейство бухгалтерських програмних комплексів
кампанії IDM (Київ). Для автоматизації бухгалтерського обліку
підприємств з невеликим об’ємом господарських операцій призначена
система FinExpert 3. 11. Основний режим її роботи — ведення журналу
господарських операцій, на основі якого будується Оборотний баланс по
всім рахункам. В балансі відображається інформація про рух коштів і
сальдо на рахунках, можна провести аналіз оборотів, залишків та
кореспонденції рахунків. Версія системи » FinExpert » 3.12, пропонується
для підприємств з середнім об’ємом господарських операцій, вона
відрізняється від попередньої можливістю ведення розширеного
аналітичного обліку. Це досягається за допомоги аналітичних признак і в
на рахунках, використовуючи які, користувач може отримувати розгорнуте
сальдо на любому рахунку. Оборотний баланс в системі FinExpert 3.12,
можна побудувати не тільки за місяць, квартал, півріччя, але й по
окремим операціям, на вибір користувача.

FinExpert 3.21- це вже комплексна мережена бухгалтерська система, для
великих підприємств любої форми власності. Вона дозволяє автоматизувати
елі годуючі розділи бухгалтерського обліку: заробітна плата, облік
основних засобів, облік банківських операцій,ведення каси,
взаєморозрахунків з поставниками і покупцями, дебіторами та кредиторами,
розрахунки з підзвітними особами, облік товарів та матеріалів, облік
реалізації. Всі доповнення працюють в декількох валютах. Цією компанією
вже представлена остання розробка системи FinExpert 4.1 for WINDOWS ,
яка передбачена для експлуатації на великих підприємствах з великими
об’ємами даних. Для середніх підприємств е також версія цієї програми
більш полегшена.

«Акцент- бухгалтерія для WINDOWS-95» це універсальна (налагоджувальна
для любого виду діяльності програма бухгалтерського обліку. Розробник
фірма «ІМПАКТ» Донецьк. Імпакт пропонує три варіанти поставки програми
для кожної з категорій фірм: малих, середніх та великих підприємств.
Причому всі три варіанти працюють в загальному інформаційному полі. План
рахунків можна налагодити на любу форму власності підприємства. Причому
субрахунки незалежні від рахунків, а для пасивно-активних рахунків можна
задати правила формування розгорнутого сальдо. Звіти складаються за
допомогою Майстра Звітів в любому розрізі і комбінації аналітичних
признаків: по датам, номерам документів, по дебету/кредиту рахунків, по
об’єктам обліку та інш. «Акцент» дозволяє формувати первинну інформацію
з любого режиму роботи, змінювати інформацію за любий час і будувати
звіти.

Комплекс програм LadyFin (Київ) — це мережений комплекс бухгалтерських
програм, котрі складаються з п’яти функціонально-незалежних систем,
котрі можуть бути встановлені на різних місцях комп’ютерної мережі.
Центральний модуль комплексу «Гроссбух» — необхідний для обліку руху
коштів по бухгалтерським рахункам і має розвинуті можливості
аналітичного обліку. Сюди також входять: модулі для формування
банківських та касових документів, облік оборотів по банківським та
касовим рахункам, система розрахунків заробітної плати, система ведення
обліку товарне — матеріальних цінностей, система обліку амортизації та
руху основних засобів.

Компанія «Інтелект-сервіс» (Москва) відома бухгалтерам своєю розробкою
«БЗСТ-4» — це комплексна бухгалтерська, складська і торгова система,
побудована на основі автоматизації процедури ввода первинних документів,
їх таксировки і розноски по рахункам бухобліку. На ряду з повною
реалізацією стандартних можливостей попередніх версій система дозволяє
проводити обмін документами з системами Клієнт — Банк, працювати з
віддаленим складом, передавати дані, працювати з інтелектуальними
касовими апаратами, резервувати товар .Має такі модулі «АРМ головного
бухгалтера», «Каса», «Розрахункові та валютні рахунки», «Основні
засоби», «Облік матеріалів», «Зарплата», «Товари, готова
продукція»,»Управління продажами», «Управління закупками»,» Аналіз руху
товарів». Для аналізу фінансового стану підприємства розроблений пакет
програм «ФРАНТ» комплекса «БЗСТ-3».

Таким чином в даному розділі наведені самі останні тенденції програмного
забезпечення бухгалтерського обліку, існують тисячі програм
бухгалтерського обліку, але спеціалісти виділяють ці програми як новизну
в автоматизації бухгалтерського обліку, тому що вони вирішують задачі
бухгалтерського та управлінського обліку комплексно. Дозволяють в одній
програмі закласти всю систему сучасного управління підприємства
підприємством, та мають гнучку систему налагодження цих програм під
любого користувача.

Висновки і пропозиції.

Проведене вивчення обліку, аналізу та аудиту товарних ресурсів на
матеріалах ТОВ «Гандикап» дає підставу зробити слідуючи висновки та
пропозиції:

1. Діяльність підприємства в сфері оптової торгівлі товарами народного
споживання отримала свій розвиток в умовах становлення ринкових
відносин в економіці України. Нормативна база по операціям з товарами
нараховує близько 40 документів і протягом останніх років була значно
доповнена прийняттям нових податкових законів, які поклали початок
податкової реформи.

2. В роботі, виходячи з задач управління по забезпеченню товарообігу
необхідними об’ємами товарних ресурсів, обгрунтована необхідність і
запропонована система економічних та аналітичних показників наявності і
руху товарів.

3. В роботі обгрунтована система первинного обліку товарних операцій. На
підприємстві форми первинного обліку товарів (накладні) не відповідають
вимогам нормативних документів. Запропоновані нові форми ведення
первинних документів обліку руху товарів та удосконалення системи
складського обліку товарів.

4. Запропоновано з метою інформаційного забезпечення обліку, аналізу
товарних запасів в розрізі товарів та товарних груп склад і форму
звітності матеріально-відповідальних осіб підприємства.

5. Облік імпортних операцій не виділяється як самостійна підсистема.
Кореспонденція рахунків по обліку імпортних операцій з товарами не
відповідає діючому законодавству в частині формування собівартості
імпортних товарів.

6. В роботі проаналізовано стан організації контрольно-аналітичної
роботи на підприємстві. Що дає змогу зробити висновок: на базовому
підприємстві ТОВ «Гандикап» контрольно-аналітична робота ведеться не
системно і не відповідає вимогам до управління товарними запасами. В
роботі запропонована методика управлінського обліку товарних запасів.

7. Розглянуті питання проведення економічного аналізу та запропонована
методика проведення загального та факторного аналізу товарних запасів.
Апробація методики на базовому підприємстві дозволила виявити динаміку
показників товарних запасів підприємства.

8. В роботі запропоновано перелік форм машинограм, необхідних для
проведення системної аналітичної роботи на підприємстві стосовно
товарних запасів підприємства.

9. В роботі запропоновані основні концепції і методика проведення
зовнішнього аудиту товарних запасів.

10. В роботі розглянуті питання автоматизації обліку, контролю та
аналізу і запропоновані шляхи до застосування повної автоматизації
ведення бухгалтерського обліку та управління на підприємстві в умовах
повної комп’ютеризації підприємств.

На базовому підприємстві для відпуску товарів покупцям, приходування та
внутрішнього переміщення товарів застосовується типова накладна,
приведена в додатку 1. Згідно «Положення про організацію бухгалтерського
обліку і звітності в Україні» затверджене Постановою КМУ 250 від
03.04.93р. та «Положення про документальне забезпечення записів у
бухгалтерському обліку»(наказ Мін. фінансів України N 88 від 24.05.95р.)
всі записи у регістрах бухгалтерського обліку проводяться на підставі
первинних документів, які фіксують факти здійснення господарської
операції і розпорядження на їх проведення. Первинні документи повинні
мати такі обов’язкові реквізити: назва підприємства, назва документа,
код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції,
вимірювачі господарської операції( у натуральному і вартісному виразі),
посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської
операції і правильність її оформлення, особисті підписи та інші ознаки,
що однозначно ідентифікують особу, яка здійснила господарську операцію.

Приведена в додатку 1, форма накладної, яка використовується на базовому
підприємстві не повністю задовольняє всім вимогам, які пред`являються до
форми первинних документів на внутрішнє переміщення, оприходування та
відпуск товарів і має слідуючи недоліки:

Відсутність назви підприємства (для скорочення часу для заповнення,
даний реквізит можна було б внести як постійний реквізит);

В зв`язку з тим, що згідно Закону України «Про податок на додану
вартість», товари на підприємстві обліковуються без податку на додану
вартість, а ПДВ окремою стрічкою в документах повинно додаватись до суми
товару, в накладну на відпуск товарів необхідно внести замість графи
«Ціна» та «Сума» графу «Ціна без ПДВ» , «Сума без ПДВ», «ПДВ 20%» та
«Разом з ПДВ».

Відсутній реквізит для прізвищ відповідальних за здійснення
господарських операцій осіб, тому часто даний обов`язковий реквізит не
заповнюється, а тільки підписується.

Відсутній реквізит дозволяючих підписів керівника та головного
бухгалтера підприємства на здійснення господарської операції.

Залежно від характеру операцій та технології обробки даних до первинних
документів можуть бути включені додаткові реквізити. В подальшому для
автоматизації обробки даних на підприємстві за допомогою засобів
автоматизації (ПЕОМ, АСУ) є необхідність включити до обов`язкових
реквізитів первинних документів обліку товарів на всіх стадіях руху
товарів, реквізити номенклатурного номеру товару за розробленою на
підприємстві системою кодировок.

Це дає можливість автоматизувати процес групування товарів за допомогою
засобів комп’ютерної техніки для обліку руху товарів, автоматизувати
процес управління, проведення аналізу та контролю за станом використання
товарів на підприємстві.

З метою забезпечення обліку, аналізу та контролю за товарами по
структурним підрозділам, а також в інших цілях, (запроваджуючи єдину
автоматизовану систему управління, обліку та контролю заробітної плати,
основних засобів та інше), в форму первинних документів пропонується
внести додатково реквізит шифру структурного підрозділу (складу).

Так, як внутрішнє переміщення товару здійснюється тільки з дозволу
керівника та головного бухгалтера підприємства, то при оформленні
накладної-вимоги необхідні дозволяючі підписи керівника та головного
бухгалтера підприемства. Про що і внесені зміни в форму накладної.

Ще додатково в форму накладної на внутрішнє переміщення товарів
пропонується внести графи шифрів підрозділів та номенклатурного номеру
товару для автоматизованої обробки інформації на підприємстві.

В даних підрозділах складені накладні виконують функції прибуткових і
одночасно для звіту перед бухгалтерією.

Одним із основних недоліків форми прибутково-видаткових накладних які
застосовуються на підприємстві є те, що в цих формах первинних
документів не передбачено вказувати посаду, прізвище та ім’я осіб, які
відповідальні за здійснення господарської операції.

В запропонованій формі накладної (додаток 3) цей недолік усунено.

При відпуску товарів покупцям автомобільним транспортом оформляється
товарно-транспортна накладна типовоі форми (Додаток 7), яка є основним
супроводжуючим документом при місцевих поставках. Вона є достатньою для
оприходування вантажоодержувачем (покупцем), перевезених ТМЦ.
Товарно-транспортні накладні являються бланками суворої звітності і
складаються в 4-х або 5-ти екземплярах. Перший — для списання цінностей
продавцю, який відвантажив товар, другий-на перевозку вантажу та для
оприходування покупцем (отримувачем), третій — для розрахунків
автотранспортного підприємства з замовником транспорту, четвертий — для
обліку транспортної роботи і додається разом з шляховим листом, п`ятий —
перепусткою для вивозу вантажу.

На базовому підприємстві застосовується сортовий спосіб обліку товару.
На підставі прибутково-видаткових накладних та інших первинних
документів, які відображають рух товарів, на оптових складах
підприємства по кожному виду товару заповнюється книга складського
обліку. Книга на підприємстві заповнюється за формою згідно додатка 9.
Дана форма складського обліку мае декілька недоліків, які пропонується
усунути:

— по перше, відсутні дані про норматив товарних запасів, а це необхідно
для того, щоб начальник складу міг контролювати та оперативно подавати
інформацію відповідним службам підприємства на іх поповнення;

— по друге, при великій кількості номенклатури товарів на складі
виникають труднощі з оперативним пошуком необхідного товару, наприклад,
для відпуску покупцям п`яти-десяти найменувань товару, тому в форму
складського обліку запропоновано внести реквізити місцезнаходження
товару в місцях зберігання.

— по трете, для автоматизації обліку руху товарів запропоновано в форму
складського обліку ввести графу «номенклатурний номер».

— в четвертих, хоча на складі підприємства оптової торгівлі допускається
вести або книгу складського обліку або картки складського обліку,
пропонується ведення картки складського обліку: з картками легше
працювати окремо, а також в подальшому складський облік пропонується
автоматизувати з видачею на друк карток складського обліку товарів
(додаток 5), які потім можуть зберігатись в картотеці для аналітичного
обліку.

Синтетичний облік товарів на рахунку 41 «Товари» підприємство оптової
торгівлі веде, використовуючи скорочену журнал-ордерну форму, в
журнал-ордери з дебетовою відомістю по субрахункам 41/1 «Товари на
складах», 41/3 «Тара під товаром і порожня». Він має багато недоліків, а
саме, не забезпечує необхідною інформацією в розрізі матеріально-
відповідальних осіб та місць збереження товарних запасів, тому
запропоновано ведення облікових регістрів за наступною схемою:

Товарний звіт матер.

Картки складського відповідальної

обліку особи

Запис в обліковий

регістр

Оборотні відомості

товарів Журнал-ордер

звірка та відомість по

даних рах. «Товари»

аналіт.

та синт. обліку

Рис.1 Ведення облікових регістрів та перевірки відповідності

даних аналітичного обліку синтетичному.

Таким чином, з розробленої документації та рис.1, який показує
взаємозв`язок між нею, видно, що на рівні «картки складського обліку —
оборотної відомості товарів» на підприємстві буде забезпечуватись
аналітичний облік товарів. На рівні «матеріальний звіт — обліковий
регістр» буде забезпечуватись синтетичний облік товарів. А між цими
двома рівнями буде проводитись звірка відповідності даних аналітичного
та синтетичного обліку. Це дасть можливість, оперуючи вищеперерахованою
звітністю мати необмежену інформацію про товарно-матеріальні цінності в
розрізі місць збереження, матеріально-відповідальних осіб, найменуванню,
сортам та інше.

Сучасному етапу розвитку автоматизації систем обліку в Україні дуже
бракує сполученості (уніфікації) програмних пакетів бухгалтерського
обліку і програм фінансових закладів (умовно ”1С” + “Банк-клієнт”).
Можна тільки уявити, на скільки зменшиться час вводу даних у комп`ютер
за банківськими виписками, особливо — на підприємствах оптової
торгівлі. На ТОВ “Гандикап” ця операція займає у бухгалтера, приблизно
дві — три години щоденно. А з застосуванням такої уніфікованої програми
цей процес займав би не більше, ніж зв`язок за допомогою модема, з
приводу отримання даних з програми “Банк-клієнт” (Це 1 — 2 хвилини).
Плюс підвищення якості вводу інформації. На практиці, саме на цьому
етапі провадиться помилкова інформація, а для пошуку і виправлення цих
помилок потрібен час ще більшій, ніж введення даних.

Також провадження систем розрахунків кредитними картками є величезним
помічником для систем бухгалтерського обліку. (Виплати заробітної платні
та багато різноманітних покрашень, які вибігають з цього сучасного
впровадження).

ДОДАТОК 2

ТОВ “ГАНДИКАП”

ПРИБУТКОВА НАКЛАДНА

Номер документу Дата складання Склад Постачальник товарів Шифр
поста-чальн. Номер супр-го докумен

124 12.05.97р 01 АТ «Київелектроприлад» 168 25/1

Номен

Клату рний номер Найменування продукції Од.

виміру Кількість Ціна

Сума

Порядк.

номер за пису по картотеці

по документу прийнято

83. 01 Автомат АЗ-16А шт. 250 250 25. 50 6375.00 12

83. 03 Реле Р-125 шт. 100 100 5. 10 510.00 6

Всього:

6885.00

Всього: ДВА найменувань

прописом

на суму Шість тисяч вісімсот вісімдесят п’ять грн. ____00__коп.

Здав експедитор Савченко І. І. Прийняв нач.складу
Якушев М.А

посада, підпис, прізвище
посада, підпис, прізвище

ТОВ “ГАНДИКАП”

НАКЛАДНА — ВИМОГА

на відпуск (внутрішнє переміщення) товарів

Номер

доку-мента Дата складання Відправник Отримувач

Наймену-вання Шифр Найменування Шифр

25 13.05.1997р Склад № 1 01 Склад N 2 02

Номен

клату

рний

номер

Найменування продукції

Одиниця

виміру

Кіль

кість

Ціна

Сума Порядко-вий номер

запису

в склад.

картотеці

83. 01 Автомат АЗ-16А шт. 100 25. 50 2550.00 13/6

83. 03 Реле Р-125 шт. 50 5. 10 255.00 7/5

Всього:

2805.00

Всього: ДВА найменувань

прописом

на суму Дві тисячі вісімсот п’ять грн. ____00__коп.

Керівник Мількевич В.Б. Відпустив нач.складу
Якушев М.А

посада, підпис, прізвище

Головний бухгалтер Садовніков І.І. Отримав нач.складу
Петренко С.І

посада, підпис, прізвище

ДОДАТОК 4

15 травня 1998р

НАКЛАДНА № 35

Відпущено ТОВ “ГАНДИКАП”

Одержано ТОВ «Агротехсервіс»

Через Кіреу Р.В.

Доручення серія АБВ № 012345 від «10» травня 1998 р

N п/п Номенклатур

ний номер Найменування продукції Кількість Ціна без

ПДВ Сума без

ПДВ

шт. вага

1. 83. 01 Автомат АЗ-16А 10

З0.00 300.00

2. 83. 03 Реле Р-125 20

6.00 120.00

Всього : 420.00

ПДВ 20% 84.00

Разом з ПДВ 504.00

Всього: ДВА найменувань

прописом

на суму П’ятьсот чотири грн. ____00__коп.

Керівник Мількевич В.Б. Головний бухгалтер Садовніков І.І.

Відпустив нач.складу Якушев М.А Отримав нач.складу
Кіреу Р.В.

посада, підпис, прізвище
посада, підпис, прізвище

Додаток 5

КАРТКА СКЛАДСЬКОГО ОБЛІКУ

Склад Стелаж Ячейка Марка Сорт Профіль Розмір Од. виміру Номенкл номер
Норма ЗАПАСУ

01 5 25 АЗ-6А

шт. 83. 01 4500.0

Найменування товару: Автомат АЗ-16А

Ціна 25. 50

Дата запису № док. № запису Від кого отримано кому відпущено Прихід
Розхід Зали-шок Сума

12.05.98р 124 12 АТ «Киівелектроприлад» 250

250 6375.00

13.05.98р 25 13 Склад N 2

100 150 3825.00

15.05.98р 35 14 ТОВ «Агротехсервіс»

10 140 3570.00

Всього за місяць: 250 110 140 3570.00

Додаток 6

Звіт

про залишки товарів на складі № 1

ТОВ “ГАНДИКАП” на «31»травня 1998р.

№ товар.

групи Найменування товарної

групи, товару Товарні за залишки Питома вага Відхилення від нормативу

Норматив (т. грн) Факт

(т.грн) Норматив

% Факт

% Суми товари. залишків Питомої

ваги

%

51 Верхній трикотаж 12.50 31.51 5.8 9.8 16.51 4.0

54 Шкіряне взуття 5.00 5.44 1.9 1.7 0.44 -0.2

78 Килими та килимові вироби 4.50 7.48 1.7 2.3 2.98 0.6

69 Телераді отовари 90.62 69.90 34.8 21.7 -20.72 -13.1

83 Електроосв. арматура, ел. лампи 70.0 18.00 26.9 5.6 -52.00 -21.3

66 Обчислювальна техніка 60.0 170.20 23.1 52.9 110.20 29.8

00 інші непродовольчі товари 15.00 19. 20 5.8 6.0 4.20 0.2

ВСЬОГО: 260.2 321.73 100.0 100.0 61.61

Підписи членів комісії ___________________________ Сидоренко С.П.

___________________________
Петренко П.П.

___________________________ Ващенко
С.И.

** БА 0233546 ДОДАТОК 7

Товарно-транспортна накладна № 12

Вантажо відправник ТОВ «ГАНДИКАП»

Вантажоотримувач ____ТОВ «ВЕКТА»_____

Платник ________________________

Код прод. (номенкл. номер) Номер прейскуранта (допевненя) Артикул
Кількість Ціна Найменування продукції, товару Одиниця фізичної величини
Вид упаковки Кількість місць Маса (кг) Сума

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

83.26 2536945

10000 0.55 Електролампи шт коробка 100 200 55000.00

Товарна накладна має продовження на – листах, бланках за N _________

і має_________один______________________порядкових номерів записів

Всього найменувань_____одне____ Маса вантажу (нетто)_190 кг________

Всього місць________________СТО________________________________

Маса вантажу (брутто)_____200 кг__________________________________

Додатки ________________________________________________________

Всього відпущено на суму_П’ятдесят п’ять тисяч гривень 00 коп._________

Відпуск дозволив___________Мількевич В. Б. Головний
бухгалтер

Відпустив_________Якушев М. А. М. П. «_25″_травня_____1998_р. Націнка
%__10 ___________________________

Складські чи транспортні витрати

________________________________________

По довіреності N ГАД 1256325

Виданої ТОВ Векта»_______________________

Вантаж до перевезення прийняв____________

Вантаж отримав__________________________

______________Садовніков І. І.

ДОДАТОК 8

КНИГА СКЛАДСЬКОГО обліку ТОВ «ГАНДИКАП»

ТОВ “ГАНДИКАП”

Найменування продукціЇ Автомат АЗ-16А

Одиниця виміру штук

Ціна. 25 грн. 50коп

№ запису Номер документа Дата запису Від кого отримано, кому відпущено
Прихід Розхід Залишок Сума

12 124 12.05.97р Ат «Київелектроприлад» 250

250 6375.00

13 25 13.05.97р Склад N 2 ТОВ

100 150 3825. 00

14 35 15.05.97р «Агротехсервіс»

10 140 3570.00

Всього за місяць:

250 110 140 3570.00

ТОВ “ГАНДИКАП”

ДОДАТОК 9

ВІДОМІСТЬ

залишків товарів на складі за 1997р

Матеріально-відповідальна особа __________________ Якушев М.А.

N

п/п

Найменування

Одиниця

виміру Облікова

ціна Залишок

на 01.12 Залишок

на 01.01 і т. д.

Кількість Сума Кількість Сума

1. Автомат АЗ-16А шт. 25.50 ЗО 765.00 45 1147.50

2. Реле Р-150 шт. 5. 10 100 510.00 80 408.00

3. Електрокалорифер К-1,5 шт. 35.00 20 700.00 35 1225.00

Всього:

1975.00

2780.50

Перевірив бухгалтер ________________________________ ТОВ “ГАНДИКАП”
ДОДАТОК 10

СКЛАД N 1

(підрозділ)

ТОВАРНИЙ ЗВІТ N 11

за 15 травня 1997—р.

Матеріально-відповідальна особа:—Якушев М.А

Ліміт товарних запасів 150000,00 грн.

Найменування постачальника

(отримувача)

Документ

Сума

Дата Номер Товару Тари

Залишок на 01.05.1997 року

145624-00 2456-00

Надходження АТ «Київелектроприлад»

12/15/97р 124 6375-00 —

Всього в надходженні:

— — 6375-00 —

Всього з залишком:

— — 151999-00 2456-00

Витрати

Склад № 2

ТОВ «Агртехсервіс»

13/05/97р 15/05/97р

25

35

2550-00

255-00 —

Всього витрати: — — 2805-00 —

Залишок — — 149194-00 2456-00

Додаток (документів) _________________ підпис
____________________________Якушев М.А.

Звіт з документами прийняв і попередньо перевірив
_________________________

Бухгалтер_______________

Звіт перевірив бухгалтер –

З виправленнями згоден, залишок товару на суму — Сто сорок дев’ять тисяч
сто дев’яносто чотири гривні 00 коп

залишок тари на суму – Дві тисячі чотириста п’ятдесят шість гривень 00
коп.

підтверджую: нач.складу ____________________________Якушев М.А.

(підпис)

Додаток 11

ПОКАЗНИКИ товарного балансу ТОВ “ГАНДИКАП” в розрізі груп і товару (тис.
грн.)

товарної

групи

Товари і товарні групи

Зп Н Р ІВ

1996р 1997р 1996р 1997р 1996р 1997р 1996р 1997р

51 Верхній трикотаж 15. 1 28. 1 25. 8 19. 7 11. 3 12. 1 1.5 1.3

54 Шкіряне взуття 5. 3 2. 4 13. 4 15. 8 15. 8 8. 3 0. 5 0. 8

78 Килими та килимові вироби 3. 2 3. 9 9. 1 10. 2 6. 3 3. 2 2. 1 0. 6

69 Телераді отовари 125. 1 74. 4 390. 4 500. 1 435. 2 495. 3 5.9 13. 4

83 Електроосвітлювальна

арматура та електоролампи 51. 2 35. 7 72. 8 75. 6 88. 3 111. 2 0 0

66 Обчислювальна тех ніка 60. 1 67. 7 435. 4 659. 8 427. 8 459 0 2. 8

непродовольчі товари 11. 3 17. 7 9. 9 12. 4 3. 5 5. 6 0 0

ВСЬОГО: 271. 3 229. 9 956. 8 Ґ293.6 988. 2 1094. 7 10. 0 18. 9

РОЗРАХУНОК середніх товарних запасів ТОВ “ГАНДИКАП” за 1996 — 1997 роки

товарної

групи Товари і товарні групи IV кварт. I квартал II квартал III квартал
IУ квартал Сере

1995р 1996р 1997р 1996р 1997р 1996р 1997р 1996р 1997р 19

51 Верхній трикотаж 15. 10 10. 20 29. 20 13. 40 32. 20 14. 80 33. 40 28.
10 34. 40 15.

54 Шкіряне взуття 5. ЗО 4. 70 3. 60 5. 70 5. 20 5. 60 7. 20 2. 40 9. 10
4. 9

78 Килими та килимові вироби 3. 20 2. 80 6. 10 3. 70 7. 60 4. 30 9. 10
3. 90 10. 30 3. 5

69 Телераді отовари 125.10 103.60 72. 20 83. 60 69. 20 78. 80 68. 10 74.
40 65. 80 91.

83 Електроосвітлюваль на арматура та електоролампи 51. 20 46. 90 23. 30
73. 60 15. 40 88. 30 15. 40 35. 70 . 10 63.

66 Обчислювальна тех 60. 10 39. 80 123.60 45. 60 180.30 59. 60 210.20
67. 70 265.70 52.

11. 30 ніка 13.50 18. 10 14. 60 18. 50 15. 30 19. 10 17. 70 24. 50 14.
48 19. 20

ВСЬОГО: 271.30 221.50 276. 10 240.20 328.40 266.70 362.50 229.90 409.90
244

Висновки і пропозиції.

Проведене вивчення обліку, аналізу та аудиту товарних ресурсів на
матеріалах ТОВ «Гандикап» дає підставу зробити слідуючи висновки та
пропозиції:

1. Діяльність підприємства в сфері оптової торгівлі товарами народного
споживання отримала свій розвиток в умовах становлення ринкових
відносин в економіці України. Нормативна база по операціям з товарами
нараховує близько 40 документів і протягом останніх років була значно
доповнена прийняттям нових податкових законів, які поклали початок
податкової реформи.

2. В роботі, виходячи з задач управління по забезпеченню товарообігу
необхідними об’ємами товарних ресурсів, обгрунтована необхідність і
запропонована система економічних та аналітичних показників наявності і
руху товарів.

3. В роботі обгрунтована система первинного обліку товарних операцій. На
підприємстві форми первинного обліку товарів (накладні) не відповідають
вимогам нормативних документів. Запропоновані нові форми ведення
первинних документів обліку руху товарів та удосконалення системи
складського обліку товарів.

4. Запропоновано з метою інформаційного забезпечення обліку, аналізу
товарних запасів в розрізі товарів та товарних груп склад і форму
звітності матеріально-відповідальних осіб підприємства.

5. Облік імпортних операцій не виділяється як самостійна підсистема.
Кореспонденція рахунків по обліку імпортних операцій з товарами не
відповідає діючому законодавству в частині формування собівартості
імпортних товарів.

6. В роботі проаналізовано стан організації контрольно-аналітичної
роботи на підприємстві. Що дає змогу зробити висновок: на базовому
підприємстві ТОВ «Гандикап» контрольно-аналітична робота ведеться не
системно і не відповідає вимогам до управління товарними запасами. В
роботі запропонована методика управлінського обліку товарних запасів.

7. Розглянуті питання проведення економічного аналізу та запропонована
методика проведення загального та факторного аналізу товарних запасів.
Апробація методики на базовому підприємстві дозволила виявити динаміку
показників товарних запасів підприємства.

8. В роботі запропоновано перелік форм машинограм, необхідних для
проведення системної аналітичної роботи на підприємстві стосовно
товарних запасів підприємства.

9. В роботі запропоновані основні концепції і методика проведення
зовнішнього аудиту товарних запасів.

10. В роботі розглянуті питання автоматизації обліку, контролю та
аналізу і запропоновані шляхи до застосування повної автоматизації
ведення бухгалтерського обліку та управління на підприємстві в умовах
повної комп’ютеризації підприємств.

На базовому підприємстві для відпуску товарів покупцям, приходування та
внутрішнього переміщення товарів застосовується типова накладна,
приведена в додатку 1. Згідно «Положення про організацію бухгалтерського
обліку і звітності в Україні» затверджене Постановою КМУ 250 від
03.04.93р. та «Положення про документальне забезпечення записів у
бухгалтерському обліку»(наказ Мін. фінансів України N 88 від 24.05.95р.)
всі записи у регістрах бухгалтерського обліку проводяться на підставі
первинних документів, які фіксують факти здійснення господарської
операції і розпорядження на їх проведення. Первинні документи повинні
мати такі обов’язкові реквізити: назва підприємства, назва документа,
код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції,
вимірювачі господарської операції( у натуральному і вартісному виразі),
посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської
операції і правильність її оформлення, особисті підписи та інші ознаки,
що однозначно ідентифікують особу, яка здійснила господарську операцію.

Приведена в додатку 1, форма накладної, яка використовується на базовому
підприємстві не повністю задовольняє всім вимогам, які пред`являються до
форми первинних документів на внутрішнє переміщення, оприходування та
відпуск товарів і має слідуючи недоліки:

Відсутність назви підприємства (для скорочення часу для заповнення,
даний реквізит можна було б внести як постійний реквізит);

В зв`язку з тим, що згідно Закону України «Про податок на додану
вартість», товари на підприємстві обліковуються без податку на додану
вартість, а ПДВ окремою стрічкою в документах повинно додаватись до суми
товару, в накладну на відпуск товарів необхідно внести замість графи
«Ціна» та «Сума» графу «Ціна без ПДВ» , «Сума без ПДВ», «ПДВ 20%» та
«Разом з ПДВ».

Відсутній реквізит для прізвищ відповідальних за здійснення
господарських операцій осіб, тому часто даний обов`язковий реквізит не
заповнюється, а тільки підписується.

Відсутній реквізит дозволяючих підписів керівника та головного
бухгалтера підприємства на здійснення господарської операції.

Залежно від характеру операцій та технології обробки даних до первинних
документів можуть бути включені додаткові реквізити. В подальшому для
автоматизації обробки даних на підприємстві за допомогою засобів
автоматизації (ПЕОМ, АСУ) є необхідність включити до обов`язкових
реквізитів первинних документів обліку товарів на всіх стадіях руху
товарів, реквізити номенклатурного номеру товару за розробленою на
підприємстві системою кодировок.

Це дає можливість автоматизувати процес групування товарів за допомогою
засобів комп’ютерної техніки для обліку руху товарів, автоматизувати
процес управління, проведення аналізу та контролю за станом використання
товарів на підприємстві.

З метою забезпечення обліку, аналізу та контролю за товарами по
структурним підрозділам, а також в інших цілях, (запроваджуючи єдину
автоматизовану систему управління, обліку та контролю заробітної плати,
основних засобів та інше), в форму первинних документів пропонується
внести додатково реквізит шифру структурного підрозділу (складу).

Так, як внутрішнє переміщення товару здійснюється тільки з дозволу
керівника та головного бухгалтера підприємства, то при оформленні
накладної-вимоги необхідні дозволяючі підписи керівника та головного
бухгалтера підприемства. Про що і внесені зміни в форму накладної.

Ще додатково в форму накладної на внутрішнє переміщення товарів
пропонується внести графи шифрів підрозділів та номенклатурного номеру
товару для автоматизованої обробки інформації на підприємстві.

В даних підрозділах складені накладні виконують функції прибуткових і
одночасно для звіту перед бухгалтерією.

Одним із основних недоліків форми прибутково-видаткових накладних які
застосовуються на підприємстві є те, що в цих формах первинних
документів не передбачено вказувати посаду, прізвище та ім’я осіб, які
відповідальні за здійснення господарської операції.

В запропонованій формі накладної (додаток 3) цей недолік усунено.

При відпуску товарів покупцям автомобільним транспортом оформляється
товарно-транспортна накладна типовоі форми (Додаток 7), яка є основним
супроводжуючим документом при місцевих поставках. Вона є достатньою для
оприходування вантажоодержувачем (покупцем), перевезених ТМЦ.
Товарно-транспортні накладні являються бланками суворої звітності і
складаються в 4-х або 5-ти екземплярах. Перший — для списання цінностей
продавцю, який відвантажив товар, другий-на перевозку вантажу та для
оприходування покупцем (отримувачем), третій — для розрахунків
автотранспортного підприємства з замовником транспорту, четвертий — для
обліку транспортної роботи і додається разом з шляховим листом, п`ятий —
перепусткою для вивозу вантажу.

На базовому підприємстві застосовується сортовий спосіб обліку товару.
На підставі прибутково-видаткових накладних та інших первинних
документів, які відображають рух товарів, на оптових складах
підприємства по кожному виду товару заповнюється книга складського
обліку. Книга на підприємстві заповнюється за формою згідно додатка 9.
Дана форма складського обліку мае декілька недоліків, які пропонується
усунути:

— по перше, відсутні дані про норматив товарних запасів, а це необхідно
для того, щоб начальник складу міг контролювати та оперативно подавати
інформацію відповідним службам підприємства на іх поповнення;

— по друге, при великій кількості номенклатури товарів на складі
виникають труднощі з оперативним пошуком необхідного товару, наприклад,
для відпуску покупцям п`яти-десяти найменувань товару, тому в форму
складського обліку запропоновано внести реквізити місцезнаходження
товару в місцях зберігання.

— по трете, для автоматизації обліку руху товарів запропоновано в форму
складського обліку ввести графу «номенклатурний номер».

— в четвертих, хоча на складі підприємства оптової торгівлі допускається
вести або книгу складського обліку або картки складського обліку,
пропонується ведення картки складського обліку: з картками легше
працювати окремо, а також в подальшому складський облік пропонується
автоматизувати з видачею на друк карток складського обліку товарів
(додаток 5), які потім можуть зберігатись в картотеці для аналітичного
обліку.

Синтетичний облік товарів на рахунку 41 «Товари» підприємство оптової
торгівлі веде, використовуючи скорочену журнал-ордерну форму, в
журнал-ордери з дебетовою відомістю по субрахункам 41/1 «Товари на
складах», 41/3 «Тара під товаром і порожня». Він має багато недоліків, а
саме, не забезпечує необхідною інформацією в розрізі матеріально-
відповідальних осіб та місць збереження товарних запасів, тому
запропоновано ведення облікових регістрів за наступною схемою:

Товарний звіт матер.

Картки складського відповідальної

обліку особи

Запис в обліковий

регістр

Оборотні відомості

товарів Журнал-ордер

звірка та відомість по

даних рах. «Товари»

аналіт.

та синт. обліку

Рис.1 Ведення облікових регістрів та перевірки відповідності

даних аналітичного обліку синтетичному.

Таким чином, з розробленої документації та рис.1, який показує
взаємозв`язок між нею, видно, що на рівні «картки складського обліку —
оборотної відомості товарів» на підприємстві буде забезпечуватись
аналітичний облік товарів. На рівні «матеріальний звіт — обліковий
регістр» буде забезпечуватись синтетичний облік товарів. А між цими
двома рівнями буде проводитись звірка відповідності даних аналітичного
та синтетичного обліку. Це дасть можливість, оперуючи вищеперерахованою
звітністю мати необмежену інформацію про товарно-матеріальні цінності в
розрізі місць збереження, матеріально-відповідальних осіб, найменуванню,
сортам та інше.

Сучасному етапу розвитку автоматизації систем обліку в Україні дуже
бракує сполученості (уніфікації) програмних пакетів бухгалтерського
обліку і програм фінансових закладів (умовно ”1С” + “Банк-клієнт”).
Можна тільки уявити, на скільки зменшиться час вводу даних у комп`ютер
за банківськими виписками, особливо — на підприємствах оптової
торгівлі. На ТОВ “Гандикап” ця операція займає у бухгалтера, приблизно
дві — три години щоденно. А з застосуванням такої уніфікованої програми
цей процес займав би не більше, ніж зв`язок за допомогою модема, з
приводу отримання даних з програми “Банк-клієнт” (Це 1 — 2 хвилини).
Плюс підвищення якості вводу інформації. На практиці, саме на цьому
етапі провадиться помилкова інформація, а для пошуку і виправлення цих
помилок потрібен час ще більшій, ніж введення даних.

Також провадження систем розрахунків кредитними картками є величезним
помічником для систем бухгалтерського обліку. (Виплати заробітної платні
та багато різноманітних покрашень, які вибігають з цього сучасного
впровадження).

Список використаних джерел

1. Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996
р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996.- № 30.

2. Про підприємства: Закон України, прийнятий Верховною Радою України 27
березня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1991.- № 14 (з
наступними змінами і доповненнями).

3. Про власність: Закон України, прийнятий Верховною Радою України 7
лютого 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1991.- № 6 (з
наступними змінами і доповненнями).

4. Про податок на додану вартість: Закон України, прийнятий Верховною
Радою України 3 квітня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. —
1997. — № 15.

5. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України, прийнятий
Верховною Радою України 22 травня 1997 р. // Відомості Верховної Ради
України. — 1997. — № 19.

6. Про аудиторську діяльність: Закон України, прийнятий Верховною Радою
України 22 квітня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. —
№ 23 (з наступними змінами і доповненнями).

7. Про державну контрольно-ревізійну службу: Закон України, прийнятий
Верховною Радою України 20 січня 1993 р. // Відомості Верховної Ради
України. — 1993.- № 13 (з наступними змінами і доповненнями).

8. Про державну податкову службу: Закон України, прийнятий Верховною
Радою України 24 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України.
-1993.- № 58 (з наступними змінами і доповненнями).

9. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському
обліку: затверджено наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня
1995р. № 88 // Бухгалтерський облік і аудит. — 1995. — № 9 (з наступними
змінами і доповненнями).

10. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в
Україні: Постанова Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. № 250
// Зібрання постанов Уряду України — 1993 (з наступними змінами і
доповненнями).

11. Рекомендації з бухгалтерського обліку валових витрат та валових
доходів: Затверджено наказом Міністерства Фінансів України від 04 серпня
1997 р. № 168 // Бухгалтерський облік і аудит. — 1997. — № 15.

12. Інструкція про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту
підприємствами: Затверджено наказом Міністерства Фінансів України від 18
вересня 1995 р. № 139 // Бухгалтерський облік і аудит. — 1995. — № 1.

13. Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі,
знищення товарно-матеріальних цінностей: Постанова Кабінету Міністрів
України від

22 січня 1996 р. № 116 // Зібрання постанов Уряду України. — 1996 (з
наступними змінами і доповненнями).

14. Баканов М.И. Анализ хозяйственной деятельности в торговле. — М.:

Экономика, 1990.

15. Балабанов И.Т. Анализ и планирование финансов хозяйственного
субъ-екта. — М.: Финансы и статистика, 1997.

16. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту. — К.:

Вища шк., 1996.

17. Білуха М.Т. Курс аудиту. — К.: Вища шк., 1998.

18. Валевич Р.П. Экономика торгового предприятия. — М.: Экономика, 1996

19. Верига Ю.А. Бухгалтерський облік в основних галузях господарства.
-К.: Вища шк., 1997.

20. Голов С.Ф. Фінансовий та управлінський облік. — К.: Автоінтерсервіс,
1997.

21. Горбатенко А.В. Анализ экономической состоятельности предприятия на
базе ПЗВМ. — Одесса: Учтехприлад, 1997.

22. Горелкин В.Г. Первичная документация и ведение учетных регистров.

-К.: Вища шк., 1992.

23. Грабова Н.Н. Основные бухгалтерские проводки по учету хозяйственных
операций на предприятиях с разными формами собственности. — К.:
Учетинформ, 1997.

24. Гребнев О.М. Зкономика предприятия. — М.: Финансы й статистика,
1997.

25. Завгородний В.П. Автоматизация бухгалтерского учета, контроля,
анализа, аудита. К.: А.С.К., 1998.

26. Завгородний В.П. Бухгалтерский учет, контроль, аудита. К.:
Блиц-Информ, 1995.

27. Зубілевич С.Л. Основи аудиту. — К.: Ділова Україна, 1996.

28. Карпова Т.П. Основи управленческого учета. — М.: Инфра, 1997.

29. Качалин В.В. Финансовый учет й отчетность в соответствии со
стандартами ОААР. — М.: Дело, 1998.

30. Кравченко Л.И. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. —
Минск: Высшейшая шк., 1996.

31. Кузьминський А.М. Організація бухгалтерського обліку, контролю та
аналізу. — К.: Вища шк., 1993.

32. Мітрофанов Г.В. Методика аналізу фінансового стану підприємств
торгівлі в умовах формування ринкової економіки. — К.: КДТЕУ, 1993.

33. Орловский П.Н. Системний анализ. — М.: Финансы й статистика, 1996.

34. Пархоменко В.М. Бухгалтерський облік в Україні. 4.3. Облік витрат .
виробництва та обліку. — К.: Лібра, 1996.

35. Подольский В.Й.. Аудит. — М.: дело, 1997.

36. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий. — М.:

Финансы й статистика, 1997.

37. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облік на підприємствах України з
різними формами власності. — к. : А,С,К„ 1998.

38. Устенко О.А. Зкономика предприятий. — К.: Учетинформ, 1997.

39. Ушакова Н.М. Управління поточними витратами торговельного
підприємства. — К.: КДТЕУ, 1997.

40. Чебанова Н.В. Бухгалтерський учет. — М.: Экоперспектива, 1997.

41.Чедвик Л.А. Основы финансового учета. — М: банки й биржи, 1997.

42.Чистов Д.В. Основы компьютерной бухгалтерии. — М.: дело, 1997.

43. Шеремет А.Д. Методика финансового анализа. — М.: Экономика, 1995.

44. Шеремет А.Д. Аудит. — М.: Экономика, 1995.

Надходження на склад

Документи постачальника

Сертифікати

Посвідчення Прибутковий ордер

Накладні, митні декларації

Товарно-транспортні накладні, АКТ

рахунки-фактури прийому

Похожие записи