Дипломна робота

на тему: “Облік, аналіз і контроль в системі управління витратами
підприємства”

(на матеріалах приватного малого наукового виробничо-впроваджувального
підприємства “Контингент”, м. Вінниця)

Анотація

Дипломна робота на тему „Облік, аналіз і контроль в системі управління
витратами підприємства” виконана з використанням практичних матеріалів
підприємства ПМНВВП “Контингент”.

Зміст роботи включає вступ, п’ять розділів, висновки та пропозиції,
список використаних джерел і додатки.

Обсяг роботи становить ____ сторінок, включаючи ____таблиці,____
рисунки і ____ додатків.

В першому розділі розкриваються теоретичні аспекти обліку, контролю та
аналізу витрат підприємства їх економічна сутність та значення.
Наводиться економіко-правовий аналіз та огляд нормативної бази і
спеціальної літератури.

В другому розділі роботи розглянута організаційно-економічна
характеристика базового підприємства, характеристика основних показників
його діяльності, включаючи аналіз фінансового стану та
платоспроможності.

Третій розділ роботи присвячений обґрунтуванню системи фінансового та
управлінського обліку системи управління витратами підприємства,
відображення стану витрат базового підприємства у фінансовій та
статистичній звітності.

В четвертому розділі розроблена і апробована система загального
економічного аналізу витрат підприємства. Розглянуті основні концепції
зовнішнього та внутрішнього контролю системи управління витратами
підприємства.

П’ятий розділ розкриває питання автоматизації обліково-аналітичних робіт
з обліку системи управління витратами підприємства.

На основі вивчення і узагальнення матеріалу зроблені відповідні висновки
та пропозиції.

Ключові слова: система управління витратами підприємства, витрати,
фінансові результати, фінансовий облік, управлінський облік, економічний
аналіз, аудит.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Економічна сутність витрат в діяльності підприємства та їх
значення в сучасних
умовах господарювання

Економічна сутність витрат, їх оцінка та види

1.2. Характеристика нормативно-правової бази та економічної літератури
з питань обліку, контролю і аналізу витрат на підприємстві

Розділ 2. Організаційно-економічна характеристика ПМНВВП “Контингент”

Розділ 3. Розробка системи бухгалтерського обліку витрат підприємства

3.1 Документальне оформлення обліку витрат підприємства

3.2 Синтетичний облік витрат підприємства

3.3 Використання облікової інформації в управлінні підприємством

Розділ 4. Розробка системи контролю та аналізу витрат на підприємстві
ПМНВВП “Контингент”

4.1. Інформаційне забезпечення контролю і аналізу витрат підприємства

4.2. Методика проведення контролю витрат підприємства

4.3 Загальний та факторний аналіз витрат підприємства ПМНВВП
«Контингент»

Розділ 5. Система автоматизації обліку, контролю та аналізу витрат на
торгівельному підприємстві

5.1 Загальна характеристика систем автоматизації бухгалтерського обліку,
контролю та аналізу для ведення обліку витрат на підприємстві

5.2. Алгоритм розв’язання задачі автоматизації обліку, контролю і
аналізу витрат підприємства

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Становлення і розвиток в Україні ринкової інфраструктури докорінно
змінюють економічне, інформаційне і правове середовище функціонування
підприємств, сутність їхньої господарської діяльності.

Будь-яке підприємство, починаючи процес виробництва або
приймаючи рішення щодо його розширення, повинне бути впевнене в його
прибутковості. Порівняння витрат і результатів діяльності дозволяє
оцінити ефективність роботи підприємства. Без такого порівняння
виникають непоправні помилки при виборі економічної політики
підприємства, прийнятті важливих управлінських рішень, вибору видів
підприємницької діяльності, визначенні оптимальних обсягів і структури
випуску продукції (робіт, послуг), а також цін на продукцію, (роботи,
послуги).

Основний фінансовий результат діяльності підприємства — це прибуток,
який є основою і джерелом засобів для його подальшого розвитку.
Підвищити прибуток можна, збільшуючи обсяги виробництва або ціни на
продукцію (роботу, послугу), що випускається. Однак це не завжди можливо
і доцільно. Тому в системі розвитку підприємства в умовах значних
економічних обмежень підвищення фінансового результату безпосередньо
зв’язано зі зниженням витрат.

Практично на кожному підприємстві існують резерви для зниження витрат до
раціонального рівня, що дозволяє домагатися росту економічної
ефективності діяльності, підвищення конкурентноздатності. Особливо це
стосується галузі виробництва запчастин, специфікою якого є вузька
спеціалізація, дрібносерійність, короткий операційний цикл та висока
трудомісткість.

Виробнича діяльність пов’язана з ризиком вкладень у цю сферу. Для
мінімізації цього ризику потрібен суровий контроль процесу виробництва,
детальний його облік та виявлення факторів, які впливають на сам процес
виробництва і витрати, необхідні для його здійснення. Тому для кожного
підприємства даної галузі важливий поглиблений аналіз витрат і ефективне
управління ними для досягнення високого економічного результату.

Чітка побудова бухгалтерського обліку витрат відповідно до змін, що
відбуваються в його організації й техніці ведення, підвищує роль обліку
як основного засобу одержання достовірної інформації для прийняття
економічно обгрунтованих рішень і попереджень ризику у
виробничо-господарській діяльності підприємств, у системі оподаткування,
у складанні балансу, звіту про фінансові результати, різноманітної
фінансової звітності тощо.

Управління витратами доцільно у всіх сферах діяльності підприємства й
має велике значення та цінність для всіх місць виникнення і центрів
витрат.

Усі вище вказані фактори обумовлюють важливість і актуальність теми
даної дипломної роботи.

Метою написання роботи є з’ясування сучасної природи витрат діяльності
підприємства в умовах ринкової економіки, обґрунтування теоретичних і
методичних положень щодо удосконалення системи їх обліку, аналізу та
контролю, а також вивчення напрямків удосконалення бухгалтерського
обліку з використанням автоматизованих систем обробки інформації.

Для розкриття мети в дипломній роботі передбачається вирішити такі
завдання :

вивчити економічну літературу з питань формування і розподілу витрат
підприємства;

дослідити діючу практику обліку, контролю й аналізу витрат підприємства,
що досліджується;

на основі порівняння теоретичних знань і практики діяльності базового
підприємства сформулювати висновки та пропозиції по удосконаленню обліку
і практичному використанню контролю та аналізу витрат підприємства.

Об’єктом дослідження є витрати діяльності приватного малого наукового
виробничо-впроваджувального підприємства “Контингент”. Предмет
дослідження являє собою систему обліку, аналізу та контролю
господарських операцій, пов’язаних з витратами діяльності підприємств.

Методи дослідження:

загальнонаукові методи (аналіз, синтез, конкретизація);

спеціальні методи дослідження (порівняння, групування, відносні, середні
величини ланцюгових підстановок та різниць).

Практична цінність роботи полягає в розробці рекомендацій щодо
удосконалення системи обліку, аналізу та контролю витрат діяльності
підприємств.

Розділ 1. Економічна сутність витрат в діяльності підприємства та їх
значення в сучасних умовах господарювання

1.1 Економічна сутність витрат, їх оцінка та види

В умовах розбудови ринкових відносин в Україні якісно змінюються
економічні важелі управління, в тому числі облік, контроль, аналіз і
аудит.

Будь-яка діяльність господарюючого суб’єкта пов’язана з витратами
матеріально-речових, трудових та інших ресурсів, цінність яких
визначається на ринку. В системі управління підприємством головним
об’єктом є процес обліку, аналізу та контролю витрат господарської
діяльності в цілому та в розрізі їх видів, цілей, періодів виконання.

Існують різні теорії трактування витрат діяльності підприємства за своєю
економічною сутністю, галузевою ознакою та іншими напрямками, які
відображені в таблиці 1.1.

Економічний підхід до визначення витрат походить з їх економічної
природи (як витрати на просте відтворення ресурсів, що
використовуються), а не з характеру та джерел відшкодування. При
економічному підході до складу поточних витрат необхідно включати всі
витрати, пов’язані з поточною діяльністю підприємства, в тому числі і
непродуктивні витрати у зв’язку з порушеннями у виробничо-технологічному
процесі, незбалансованою структурою ресурсів, що використовуються тощо.
Такий підхід відповідає інтересам власників підприємства, тому що
характеризує весь обсяг фактично понесених витрат, пов’язаних із
здійсненням поточної діяльності, а отже, дає змогу визначити реальний
фінансовий результат діяльності підприємства.

За економічною сутністю поточні витрати підприємства являють собою
сукупність затрат живої та уречевленої праці на здійснення поточної
торговельно-виробничої діяльності підприємства; а за натурально-речовим
складом — спожиту частину матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

Таблиця 1.1

Визначення поняття витрат підприємства

№ Джерело Поняття

1 2 3

1 Економічна теорія Витрати — це виражені у грошовій формі витрати
різних ресурсів (праці, сировини, матеріалів, основних засобів,
фінансових ресурсів) у процесі виробництва, обігу і розподілу продукції,
товарів

2 П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності». З „Звіт про
фінансові результати», 16 „Витрати» Витрати — зменшення економічних
вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які
призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення
капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками)

3 Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх
планування в торгівельній діяльності, затверджено наказом Міністерства
економіки з питань європейської інтеграції України від 22.05.2002р. №145
Поточні витрати підприємства в торгівлі — це грошове відбиття живої та
уречевленої праці на здійснення поточної торгівельно-виробничої
діяльності підприємства, що за натурально-речовим складом становлять
частину матеріальних, нематеріальних трудових та фінансових ресурсів

4 Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97р.
№283/97-ВР зі змінами та доповненнями Валові витрати виробництва та
обігу — сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній
або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів
(робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником
податку для їх подальшого використання у власній господарській
діяльності

Витрати – це грошова форма витрачених за певний період задіяних чинників
виробництва, необхідних для здійснення підприємництвом своєї виробничої
і реалізаційної діяльності.

Проте, в бухгалтерському обліку ми користуємось П(С)БО 16 «Витрати».
Згідно цього положення витрати визнаються за наступних умов:

1. Зменшення активів або збільшення зобов’язань, яке призводять до
зменшення власного капіталу підприємства.

2. Визнання на підставі систематичного і раціонального розподілу
економічних вигод, які забезпечує актив протягом декількох звітних
періодів (наприклад, нарахування амортизації основних засобів,
нематеріальних активів, тощо).

3. Негайне визнання, якщо економічні вигоди не відповідають критеріям
активів підприємства (наприклад, уцінка товарів, створення резерву
сумнівних боргів).

4. Можлива достовірна оцінка суми витрат.

Дотримання цієї умови означає, що оцінка витрат відбувається на підставі
положень національних стандартів.

Вся діяльність підприємства поділяється на звичайну і надзвичайну. У
свою чергу, звичайна діяльність включає в себе операційну, інвестиційну,
та іншу звичайну діяльність.

Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства, а
також операції, які її забезпечують або виникають внаслідок здійснення
такої діяльності. Прикладом звичайної діяльності є виробництво та
реалізація продукції (товарів, робіт, послуг), розрахунки з
постачальниками та замовниками, курсові різниці, тобто операції, які
супроводжують звичайну діяльність підприємства.

До надзвичайної діяльності підприємства відносять операції, які не
відбуваються часто або регулярно і відрізняються від звичайних операцій.
Наприклад, стихійне лихо тощо.

Операційна діяльність підприємства — це основна діяльність, яка
пов’язана з виробництвом продукції (робіт, послуг) або реалізацією
продукції, що є визначальною метою створення підприємства та забезпечує
основну частину його доходу.

Інвестиційна діяльність підприємства пов’язана з придбанням і
реалізацією необоротних активів, фінансових інвестицій, які не є
складовою еквівалентів грошових коштів.

Фінансова діяльність — це діяльність, яка призводить до змін розміру і
складу власного і позичкового капіталу.

У зв’язку з цим, усі витрати поділяються на операційні, інвестиційні,
фінансові та інші витрати звичайної діяльності, а також надзвичайні
витрати (рис. 1.1).

Виробництво Управління Збут

Функції Фінан-сова Інвести-ційна

Основна Інші

Операційна Інша

Звичайна Надзвичайна

Види діяльності

Рис. 1.1 Класифікація доходів, витрат, прибутків і збитків

Основну частину витрат підприємства складають операційні витрати . Тому
далі ми зосередимо увагу на розгляді саме цього виду витрат.

Найбільш широкою є класифікація витрат за наступними ознаками
(рис.1.2).

Прямі витрати — це витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до
певного об’єкта витрат (сировина й основні матеріали, купівельні вироби
та напівфабрикати, основна заробітна плата виробничих робітників, паливо
на технологічні цілі та силова електроенергія) економічно можливим
шляхом.

Непрямі витрати — витрати, які не можуть бути безпосередньо віднесені до
певного об’єкта витрат і розподіляються спеціальними методами
(амортизація, витрати на опалення й освітлення, тощо).

1. За способом перенесення вартості на продукцію

Прямі витрати

2. За видами продукції (робіт, послуг)

Витрати на вироби

Витрати на групи виробів

З. За економічним змістом (елементами витрат)

Матеріальні витрати

Витрати на оплату праці

Відрахування на соціальні заходи

Амортизація

4. За статтями калькуляції

Сировина і матеріали (за мінусом зворотніх відходів)

Куповані напівфабрикати і комплектуючі вироби

Паливо і енергія на технологічні цілі

Зарплата виробничих працівників (основна і додаткова)

Відрахування на соціальні заходи

Загальновиробничі витрати

Підготовка і освоєння виробництва

5. За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат

Умовно-змінні витрати

Умовно-постійні витрати

6. За місцем виникнення витрат

Витрати виробництва

Витрати цеху

Витрати дільниці

7. За календарними періодами

Поточні витрати

8. За функціями управління

Виробничі витрати

9. В залежності від доцільності їх здійснення

Продуктивні витрати

(складом)

Фактичні витрати

Планові (бюджетні) або прогнозовані витрати

Нормативні витрати

Рис. 1.2 Групування витрат за класифікаційними ознаками

Витрати на вироби — це витрати, пов’язані з виробництвом або придбанням
товарів для реалізації. У виробничій сфері до цих витрат належать усі
витрати (матеріали, зарплата, амортизація тощо), пов’язані з функцією
виробництва продукції. У торговельному підприємстві витратами на
продукцію є чиста вартість придбання товарів для реалізації.

Групування витрат за економічними елементами та статтями калькуляції є
найбільш важливими ознаками класифікації. Так, витрати операційної
діяльності групуються за такими економічними елементами:

Матеріальні витрати (сировина, матеріали, комплектуючі, напівфабрикати,
паливо, енергія, тара; віднімається вартість повернутих відходів).

Оплата праці (всі форми основної заробітної плати штатного і
позаштатного виробничого персоналу підприємства).

Відрахування на соціальні заходи (включають відрахування на пенсійне
забезпечення, на соціальне страхування, страхування на випадок
безробіття, на індивідуальне страхування; величина відрахувань
встановлюється у відсотках від витрат на оплату праці).

Амортизація основних фондів і нематеріальних активів (амортизаційні
відрахування на повне відтворення основних фондів за нормами від
балансової вартості, інших необоротних матеріальних активів та
нематеріальних активів).

Інші операційні витрати (вартість робіт, послуг сторонніх підприємств,
сума податків, зборів, крім податків на прибуток, втрати від курсових
різниць, знецінення запасів, псування цінностей, сума фінансових санкцій
тощо).

Проте, класифікація витрат за економічними елементами не дозволяє
обчислювати собівартість окремих видів продукції, встановлювати обсяг
витрат конкретних підрозділів підприємства. З цією метою застосовують
класифікацію витрат за статтями калькуляції – в залежності від їх
призначення і місця виникнення.

Перелік і склад статей калькуляції виробничої собівартості продукції
(робіт, послуг) встановлюється підприємством самостійно і залежить як
від питомої ваги їх видів або груп витрат, так і від ступеня економічної
однорідності витрат, які об’єднані в статті, специфіки підгалузі,
характеру виробленої продукції, організації виробництва,
різноманітності технологічних процесів, можливості прямого або
обґрунтованого непрямого віднесення витрат на собівартість виробів. На
рахунку 1.2 було наведено типові статті калькуляції для виробничих
підприємств.

До змінних витрат належать витрати, розмір яких збільшується із
збільшенням обсягу продукції і знижуються з його зменшенням.

Постійні витрати — це витрати, розмір яких із збільшенням (зменшенням)
випуску продукції істотно не змінюється. До них належать постійні
загально виробничі витрати, які пов’язані з управлінням і
обслуговуванням виробництва.

Поточні — це витрати, періодичність яких менше одного місяця.

Довгострокові — це витрати, пов’язані з виконанням довгострокового
договору, який не планується закінчити раніше, ніж через дев’ять місяців
з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати).

Одноразові — це витрати, які здійснюються один раз (періодичністю більше
місяця) і спрямовуються на забезпечення процесу виробництва протягом
тривалого часу.

Продуктивні витрати — це витрати, які передбачені технологією і
організацією виробництва.

Непродуктивні — необов’язкові витрати, які виникають в результаті
конкретних недоліків організації виробництва, порушення технології.

В управлінському обліку існує дещо інша класифікація витрат. В цілях
управління вони поділяються за принципом: різні витрати для різних
цілей.

З цією метою виділяють такі три напрямки класифікації витрат (рис.
1.3.).

Вичерпані (спожиті) витрати – це збільшення зобов’язань або зменшення
активів у процесі поточної діяльності для отримання доходу звітного
періоду.

Невичерпані (неспожиті) витрати – це збільшення зобов’язань або
зменшення активів у процесі поточної діяльності для отримання доходу або
іншої вигоди в майбутніх періодах.

Невичерпані витрати відображаються в активі балансу, а вичерпані витрати
— у звіті про фінансові результати.

Рис. 1.3 Класифікація витрат з точки зору управлінського обліку

Витрати, пов’язані з операційною діяльністю підприємств, включають:

— витрати на продукцію (прямі матеріали, пряма заробітна плата, інші
прямі витрати, загально виробничі витрати);

— витрати періоду (адміністративні витрати, витрати на збут, інші
операційні витрати).

Витрати періоду — витрати, які не включаються у виробничу собівартість
запасів і розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були
здійснені. Підприємства, що виробляють продукцію, вважають такими
витратами витрати на здійснення всіх інших функцій (управління,
маркетинг, дослідження, розробки, тощо) вартісного ланцюжка.

Основні витрати – це сукупність прямих витрат на виробництво продукції.

Накладні, витрати, які пов’язані з процесом виробництва але вони не
можуть бути віднесені до певних об’єктів економічно можливим шляхом.

Релевантні витрати – це витрати , що можуть бути змінені внаслідок
прийняття рішення.

Нерелевантні — це витрати, що не залежать від прийняття рішення.

Маржинальні витрати – це витрати на виробництво додаткової одиниці
продукції.

Середні – це витрати , що визначаються як сума витрат на виробництво
основної і додаткової продукції поділена на кількість виготовлених
виробів.

Дійсні – це витрати, які вимагають сплати грошей або витрачання інших
активів і по мірі їх виникнення вони відображаються в облікових
регістрах.

Можливі витрати – це та вигода, яка втрачається, якщо вибір одного
варіанту дії вимагає відмовитись від альтернативного рішення.

Для контролю діяльності окремих підрозділів та оцінки роботи їх
керівників вирізняють контрольовані та неконтрольовані витрати.

Контрольовані витрати — це витрати, які менеджер може безпосередньо
контролювати або справляти на них значний вплив.

Неконтрольовані витрати — це витрати, які менеджер не може контролювати
або не може на них впливати.

Практичний розподіл витрат на контрольовані та неконтрольовані залежить
від сфери повноважень менеджера. Одні і ті самі витрати можуть бути
контрольовані з боку начальника цеху одного підприємства та
неконтрольованими для начальника цеху іншого підприємства.

Визначення інших витрат було наведено вище.

Витрати діяльності є якісним показником діяльності торговельного
підприємства, тому що їх розмір і рівень формуються під впливом факторів
як зовнішнього, так і внутрішнього середовища підприємства.

Загальні фактори витрат підприємства наведені на рисунку 1.4.

Рис. 1.4 Загальні фактори, що визначають розмір і рівень поточних витрат
підприємства

На внутрішні фактори в певній мірі може впливати керівництво
підприємства своїми рішеннями. При стабільній економіці в країні саме
внутрішні фактори є визначальними для рівня витрат підприємства.

Саме тому знання факторів, що впливають на розмір і рівень витрат
підприємства, дає змогу визначити резерви зниження витрат, що є
складовим елементом системи управління витратами торговельного
підприємства.

Таким чином, ми розглянули економічну сутність витрат, їх визнання в
бухгалтерському обліку у відповідності до П(С)БО 16 . Класифікація
витрат, яка наведена з точки зору фінансового та управлінського обліку,
дає можливість формувати собівартість та управляти витратами.

1.2. Характеристика нормативно-правової бази та економічної літератури
з питань обліку, контролю і аналізу витрат на підприємстві

Облік і контроль будь-якої ділянки діяльності підприємства
засновується на нормативно-правовій базі, інструктивних документах та
методичних рекомендаціях. Огляд нормативної бази та законодавчих
документів з питань теми дослідження наведено нами у таблиці 1.2

Таблиця 1.2

Нормативні документи з питань обліку, контролю і аналізу витрат
підприємства

№ Документ Короткий зміст Використання в обліковому та в
контрольно-ревізійному процесі

1 2 4 5

1. Конституція України

(основний закон )

Прийнятий ВР України від 28.06.96 №30 Основний закон України
Загальні положення, що регулюють діяльність і функціювання підприємства,
його правові засади

2. Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні. Закон України

Прийнятий ВР України від 26.01.93 р. №2939-XII Визначає статус
даної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові
основи діяльності Організація проведення ревізії на підприємстві

3. Про оплату праці. Закон України

Затверджений постановою ВР України від 25.03.95 р. №144/95-ВР
Нормативне визначення зарплати і регулювання її олати Облік та контроль
додержанням законодавчих положень з оплати праці

4 Про оподаткування прибутку підприємства. Закон України

Затверджений постановою ВР України від 22.05.97 р. №283/97р.-ВР
Перелік платників податку.

Ставка податку, правила ведення податкового обліку.

Зарахування податку до бюджету. Відповідальність платників податку
Для перевірки правильності визначення витрат підприємства в грошовій,
матеріальній та нематеріальній формах

5 Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Закон України прийнятий ВР України ( із змінами і доповненнями ) від
16.07 99 р. №996-XIV Основні принципи бухгалтерського обліку та
фінансової звітності. Організація бухгалтерського обліку на
підприємстві.

Первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку.

Загальні вимоги до фінансової звітності Регламентує організацію
обліку витрат та відображення результатів обліку у фінансовій звітності

6 Господарський кодекс України

Затверджений постановою ВР України від 16.01.2003р. №436 IV
Встановлює відповідно до конституції України правові основи
господарської діяльності (господарювання), яка базується на
різноманітності суб’єктів господарювання різних форм власності

Відповідність господарської діяльності підприємства чинному
законодавству

Продовження таблиці 1.2

1 2 4 5

7 Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові
результати”

Затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87
Зміст і форма звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги
до розкриття його статей Правильність визнання витрат, контроль порядку
їх відображення у звіті про фінансові результати, а також для
економічної характеристики

8 Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 9 „Запаси» від28.10.99 р.
№1706 Засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і
розкриття її у фінансовій звітності Для організації обліку операцій з
запасами підприємства

9 Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 16 „Витрати» від
28.10.98р. № 1706 Засади формування в бухгалтерському обліку інформації
про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності Для
організації обліку операцій, пов’язаних з витратами підприємства

10 Інструкція “Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку
активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і
організацій” затв. наказом Мінфіну №291 від 30.11.99 р Встановлює
призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для
узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух
активів, капіталу, зобов’язань та факти фінансово-господарської
діяльності підприємств Для організації бухгалтерського обліку

11 Інструкція про порядок проведення ревізій і перевірок органами даної
КРС в Україні

Затверджено наказом Головного КРУ України від 3.10.97 №121 Основні
положення та завдання ревізій і перевірок. Планування, організація і
проведення ревізій і перевірок, оформлення їх результатів та заходи щодо
усунення виявлених недоліків і порушень

Законодавче регулювання планування, організації і проведення ревізій на
підприємстві, термін ревізії, права і обов’язки ревізора

12 Про затвердження типових форм первинного обліку

Наказ міністерства статистики України від 29.12. 95 №352 Впровадження
типових форм первинного обліку Для правильності оформлення первинних
документів по відображенню витрат виробництва

Крім нормативної бази та законодавчих документів з питань теми
дослідження в процесі написання дипломної роботи була опрацьована
теоретична література.

При визначенні економічної сутності витрат, порядку їх обліку та
контролю, автори розглянутих літературних джерел по різному трактують ці
питання.

Автор навчального посібника «Бухгалтерський облік в Україні» Завгородній
В.П. [ ] у своїй праці комплексно розглянув питання організації і
методології бухгалтерського обліку щодо форм обліку на підприємствах з
різними формами власності та порядку складання бухгалтерської,
податкової та статистичної звітності. В його іншій праці «Автоматизація
бухгалтерського обліку, контролю, аналізу і аудиту» в доступній формі
описано методологію бухгалтерського обліку в умовах автоматизованої
обробки інформації, проведення внутрішнього та зовнішнього аудиту з
використанням спеціального програмного забезпечення.

Досить цікавими, на наш погляд, є наукові праці Грабової Н.М., яка є
автором і співавтором посібників, присвячених бухгалтерському обліку,
зокрема: «Теорія бухгалтерського обліку», «Бухгалтерський облік на
виробничих і торговельних підприємствах 2000», «Облік основних
господарських операцій в бухгалтерських проводках» [ ]. Це практичні
посібники призначені для бухгалтерів, аудиторів, менеджерів, працівників
фінансових, ревізійних та податкових органів, в яких розкрито роль
обліку витрат в системі управління і контролю в умовах розвитку
ринкової економіки, викладено теоретичні основи обліку витрат на
підприємстві, напрямки його удосконалення відповідно до Закону України
«Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та прийнятих
Положень (стандартів) з бухгалтерського обліку [6, 8].

Одними з основних джерел спеціальної літератури, використаних при
написанні даної дипломної роботи, є праці Ткаченко Н.М. „Бухгалтерський
фінансовий облік на підприємствах України» [ ] та Бутинця Ф.Ф.
„Бухгалтерський фінансовий облік” [ ]. Основна увага в них приділяється
вивченню економічного змісту витратних рахунків і методологічного
ведення обліку витрат з урахуванням вимог національних стандартів .

В праці Лишиленко О.В. „Бухгалтерський фінансовий облік” [ ] досить
детально вивчено та проаналізовано облік та методи формування і
розподілу витрат у всіх сферах діяльності підприємства, наводяться
різнобічні приклади кореспонденції рахунків для відображення
господарських операцій, що використовуються для відображення витрат у
різних видах діяльності підприємства, а також відображено документообіг
при формуванні витрат підприємства.

Дану тему дуже цікаво висвітлює і Катерина Юрченко у статті „Методи
обліку витрат на виробництво продукції”[ ]. Автор характеризує методи
обліку витрат виробництва: позаказний, попередільний, метод обліку
фактичних витрат та нормативний метод. Однак найбільшу увагу вона
приділяє нормативному методу обліку витрат на виробництво продукції,
обґрунтовуючи це тим, що даний метод може застосовуватись на різних
підприємствах, як виробничих, так і не виробничих. Автор статті
зауважує, що впровадження даного методу є найбільш раціональним для
виробництв масового характеру, які використовують стандартизацію всіх
виробничих процесів і рецептурне нормування витрат. В статті зазначено,
що нормативний метод обліку витрат допоможе менеджерам отримати
інформацію про відхилення фактичних витрат від норми, використовуючи
яку, менеджер зможе вживати необхідні заходи для встановлення причин цих
відхилень і попереджати їх виникнення в майбутньому.

Пізнавальною є і стаття пані Юрченко „Класифікація витрат виробництва в
нових умовах господарювання” [ ], де запропоновано класифікувати
витрати за видами діяльності та за функціями управління, що, на думку
автора, буде сприяти зниженню собівартості продукції.

Досить широко в періодичній літературі висвітлено і питання
управлінського обліку Нападовською Л., Кузнецовою С., Кучиною Л.,
Шандовою Н. ( ( та іншими. Дані вчені визначають управлінський облік
як передумову для правильного і обґрунтованого обліку та раціоналізації
вмтрат на підприємстві.

Питання організації та методики аудиту і контролю виробничих
витрат наводяться в книзі Бутинця Ф.Ф. “Аудит і ревізія підприємницької
діяльності” ( (. Автор пропонує виконувати його в двох
напрямках: спочатку провести фактичний контроль ( інвентаризацію
незавершеного виробництва ), а вже потім документальний контроль. При
документальному контролі перевіряється: дотримання умов визнання витрат,
достовірність формування прямих матеріальних витрат, витрат на оплату
праці, інших прямих витрат, а також загальновиробничих витрат, а також
витрат діяльності підприємства.

В.М. Мурашко в підручнику “Контроль і ревізія” ( ( контроль
витрат пропонує проводити в таких двох напрямках: перевірка
обгрунтованості витрат та ревізія обліку витрат. В даній темі автор
приділяє значну увагу методу обліку витрат і калькулювання собівартості
продукції.

Б.Ф. Усач в підручнику “Контроль і ревізія” ( ( методику
проведення контролю витрат вбачає в контролі витрат за елементами і
калькуляційними статтями, та в ревізії собівартості продукції.

Актуальною, на наш погляд, є праця Є.В. Калюги «Фінансово-господарський
контроль у системі управління» [ ]. Вона присвячена актуальним питанням
фінансово-господарського контролю витрат в умовах переходу до ринкових
відносин. Розглянуті напрями контролю ґрунтуються на дослідженні і
розробці його теорії, методології та практики з урахуванням накопиченого
досвіду західних країн. Приділено увагу внутрішньогосподарському
контролю витрат, спрямованому на попередження зловживань та
обґрунтовується необхідність проведення інвентаризацій.

Питання контролю і аналізу також широко висвітлюється в періодичній
літературі.

Зокрема, В. Моссаковський у своїй статті “Система контролю витрат
виробництва за сучасних умов” ( ( досліджує взаємозв’язок між
методом планування та обліку витрат та пов’язаного з ним контролю витрат
.

Автор досліджує чотири методи обліку: стандарт-кост, директ-костінг,
нормативний метод, чекова форма контролю витрат. Характеризуючи всі
переваги та недоліки даних методів, він зазначає і багато прогалин в
законодавстві України і визнає, що при належних засадах система контролю
витрат виробництва в ринкових умовах потребує належної побудови
інформаційного забезпечення та налагодження матеріального стимулювання
за результатами діяльності підрозділів.

Анатолій Білоусов у праці “Внутрішній аудит: перспективи розвитку і
методика організації на підприємствах України” ( ( говорить про
нерозвиненість в даній сфері законодавства, недооцінення на
підприємствах внутрішнього аудиту.

Отже, ми бачимо, що серед вчених-економістів немає єдиної думки
щодо методики проведення контролю витрат на підприємстві.

Досить цікавим та зрозумілим для вивчення є праця Є.В. Мниха
«Економічний аналіз» [ ], в якій розкривається програмний матеріал з
теорії І практики економічного аналізу діяльності господарюючих
суб’єктів. Автор виділив методологічні й організаційні засади
аналітичних досліджень у сфері виробничої, фінансової, інвестиційної та
інших видів діяльності підприємства.

Л. Почапська у статті “Аналіз витрат виробництва видавничої продукції” (
( наводить порядок проведення порівняльного аналізу в динаміці за
декілька років, показує приклади виконання кошторису витрат на
виробництво за даними одного з видавництв м. Києва, аналізує витрати на
1 грн. Товарної продукції і т. д.

Питання автоматизації обліку та контролю висвітлено у працях Бутинця
Ф.Ф. „Інформаційні системи бухгалтерського обліку”, Івахненкова С.В.
„Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту”
( (, а також в періодичній літературі. Зокрема, Горщар В. у статті
„1С: облік витрат на виробництво продукції” відповідає на практичні
питання автоматизованого обліку витрат.

Взагалі необхідно сказати, що проблемам обліку, контролю, аналізу та
автоматизації обліку витрат підприємства вчені-науковці та практики
приділяють надзвичайно велику увагу. Хоча, на думку автора дипломної
роботи, не досить ґрунтовно розглянуто питання документального
забезпечення витратних операцій. В той же час широко наведена
класифікація витрат та основи обліку (характеристика витратних рахунків,
кореспонденція). Щодо контролю витрат на підприємстві, то ми бачимо, що
серед вчених-економістів немає єдиної думки відносно методики його
проведення. Основні показники аналізу та питання автоматизації обліку
витрат висвітлено в економічній літературі доволі ґрунтовно.

Розділ 2. Організаційно-економічна характеристика ПМНВВП

“Контингент”

Приватне мале наукове виробничо-впроваджувальне підприємство
«Контингент» створене на основі підприємницької ініціативи громадян
Кравця Леоніда Мойсійовича та Гусаковського Олександра Миколайовича
згідно з Законом України ”Про господарські товариства”, Господарського
Кодексу та зареєстроване рішенням Виконкому Ленінської районної Ради від
20 листопада 1991р. №319 в цілях задоволення суспільних потреб в
продукції, послугах (роботах), реалізації на основі отриманого прибутку
соціально-економічних інтересів засновників і членів трудового
колективу.

Підприємство є юридичною особою, здійснює свою діяльність на основі
повного господарського розрахунку і самофінансування, діє на принципах
самоуправління, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок в
національній валюті та валютний рахунок в банківських установах України,
круглу печатку та штамп зі своїм повним найменуванням, знак для товарів,
послуг, інші реквізити.

Підприємство діє на принципах повного госпрозрахунку,: самофінансування
і самоокупності за рахунок власних і позикових коштів. Згідно Статуту,
основними цілями і напрямами діяльності підприємства “Контингент” є:

проведення науково-дослідних, проектно-конструкторських робіт,
впровадження і супроводження науково-технічних розробок в галузях
народного господарства;

виробництво і реалізація промислових товарів: електронних пристроїв,
побутової техніки, товарів народного вжитку;

будівництво та виготовлення будівельних матеріалів;

здійснення комерційної діяльності, проведення торгово-закупівельних
операцій;

інше.

Підприємство має право самостійно здійснювати зовнішньоекономічну

діяльність відповідно до діючого законодавства.

Майно підприємства – це основні та оборотні кошти, а також інші
цінності, які належать підприємству на правах власності і вартість яких
відображена в самостійному балансі підприємства.

Керівництво поточною діяльностю підприємства здійснює одноосібно
директор. Директор самостійно вирішує всі питання діяльності
підприємства, крім тих, що належать до виняткової компетенції зборів
засновників.

Прибуток є узагальнюючим показником фінансових результатів діяльності.
Чистий прибуток, що залишається в розпорядженні МП після проведення
обов’язкових платежів, розподіляється Радою засновників. МП самостійно
встановлює ціни і тарифи на свою продукцію, крім випадків, передбачених
діючим законодавством.

Джерелом формування фінансових ресурсів є прибуток, амортизаційні
відрахування, засоби, отримані від продажу цінних паперів, пайові та
інші внески членів трудового колективу, підприємств, організацій,
громадян, а також інші надходження.

З метою організації бухгалтерського обліку на підприємстві розроблений
та затверджений наказ про облікову політику (додаток 1). Згідно цього
наказу на підприємстві:

— амортизація малоцінних необоротних активів нараховується за податковим
методом у першому місяці їх використання у розмірі 100% їх вартості;

— для обліку транспортно-заготівельних витрат відкрито субрахунки
“Транспортно-заготівельні витрати” до відповідних рахунків запасів;

— готова продукція та незавершене виробництво відображається в
бухгалтерському обліку та балансі за фактичною виробничою собівартістю.

— оцінка вибуття сировини, матеріалів, напівфабрикатів, інших виробничих
запасів здійснюється за методом вартості перших за часом надходжень
(ФІФО);

— заробітна плата на підприємстві нараховувується згідно штатного
розкладу;

— облік витрат на підприємстві визначається по П(С)БО 16. Прямі витрати
(матеріальні, оплата праці, інші прямі витрати) включається в
собівартість в тому періоді, коли вони виникли, з використанням рахунку
231. Адміністративні витрати обліковуються на рахунок 92, витрати на
збут обліковуються на рахунок 93. Вони не включаються в собівартість
реалізації продукції, а вважаються витратами періоду. Згідно стандартів
бухгалтерського обліку, підприємство не використовує 8 клас рахунків;

— податковий облік ведеться на підприємстві згідно вимог діючого
законодавства;

— бухгалтерський облік на підприємстві веде головний бухгалтер, яка
підпорядкована безпосередньо директору;

— бухгалтерський облік ведеться на основі Плану рахунків
бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських
операцій підприємств і організацій та Інструкції №291 за
журнально-ордерною формою з елементами комп’ютерної обробки за
допомогою прикладної програми.

Організаційну структуру ПМНВВП “Контингент” зображено на рисунку 2.1.

Рис. 2.1 Організаційна структура ПМНВВП “Контингент” та його

адміністративно-управлінського складу

Отже, як видно, директор, який є одним з двох засновників підприємства,
керує підприємством згідно з рішенням співзасновника. Йому
підпорядкований головний бухгалтер, який розробляє наказ про облікову
політику, веде облік виробництва, всіх розрахункових та інших операцій,
а також виконує обов’язки касира на підприємстві.

Досить великим, як для малого підприємства, є проектно-конструкторський
відділ. Проте слід підкреслити, що це є специфіка науково-виробничого
впроваджу вального підприємства, яке і забезпечує досягнення основних
напрямів діяльності ПМНВВП “Контингент”. Головний інженер, який
підпорядкований безпосередньо директору, координує дії головного
конструктора та інженера-технолога.

Окремою ланкою організаційної структури ПМНВВП “Контингент” виступає
начальник постачання, який один забезпечує весь процес постачання на
підприємстві.

Перекладач, яка підпорядкована безпосередньо директору, забезпечує пошук
ринків збуту за кордоном.

Проте, найбільшу питому вагу в загальній кількості працівників
підприємства займають працівники, які безпосередньо пов’язані з
виробництвом продукції.

Для економічної характеристики ПМНВВП “Контингент” у таблиці 2.1
наведено основні показники фінансово-господарської діяльності
підприємства за 2001 – 2003 роки та їх абсолютне та відносне відхилення.
Дані таблиці взяті із звітів про фінансові результати та регістрів
обліку (додатки 3, 5, 7).

Виходячи з даних, наведених у таблиці, можна зробити висновок, що
підприємство “Контингент” працює рентабельно, хоча дуже нестабільно. У
2002 році спостерігалося зниження рівня доходу від реалізації продукції
порівняно з попереднім роком у два рази при відносній незмінності
собівартості продукції.

В результаті цього підприємство отримало дуже низький річний чистий
прибуток, який склав лише 12% від аналогічного показника попереднього
року.

Таблиця 2.1.

Основні показники фінансово-господарської діяльності

ПМНВВП “Контингент” за 2001-2003 рр.

№ з/п Економічні показники 2001р. 2002р. 2003р. Відхилення 2003р. від

2001р. 2002р.

Абс. (() Відн.% Абс. (() Відн.%

1 Дохід від реалізації продукції (без ПДВ), тис. грн. 697,8 331,6
585,9 — 111,9 — 16 254,3 76,7

2 Собівартість реалізованих товарів, тис. грн 306,3 68,1 263,9 -69,5
-17,8 58,5 22,2

3 Валовий прибуток 0,42 0,08 0,32

-0,1

0,24

4 Інші операційні доходи тис. грн 0,2 _ 0,1 — 0,1 — 50 — 100

5 Інші операційні витрати тис. грн 36,7 37,5 44,4 7,7 1,2 6,9 18,4

6 Фінансовий результат від операційної діяльності тис. грн 269,8 30,6
219,6 -50,2 -18,6 189 617,6

7 Інші доходи тис. грн — — — — — — —

8 Інші витрати тис. грн — — 50,0 50 100 50 100

9 Фінансовий результат від звичайної діяльності тис. грн 269,8 30,6
169,6 100,2 -37,1 139 454,2

10 Чистий прибуток тис. грн 166,3 21,6 102,9 — 63,4 — 38,1 81,3 376,4

11 Рентабельність (збитковість), % 23,8 6,5 17,5 -6,3 — 11 —

12 Середньоспискова чисельність працівників, чол. 25 25 27 2 8 2 8

13 Продуктивність праці, грн 15,66 10,54 11,9 -3,76 -24 1,36 12,6

14 Середня вартість основних засобів, тис.грн 60,15 106,55 148,05 87,9
146,1 41,5 38,9

15 Фондовіддача 11,6 3,1 3,95 -7,6 -65,5 0,9 29,0

Проте у 2003 році ситуація різко змінюється і збільшується на
77% виручка від реалізації порівняно з 2002 роком при майже незмінній
сумі собівартості реалізованих товарів. Як результат рентабельність
зростає від 0,08 до 0,24. Помітним є також систематичне збільшення з
кожним роком суми інших операційних витрат, на що, на наш погляд,
потрібно звернути увагу керівництву підприємства. Тому, не зважаючи на
різкий спад прибутковості у попередньому році базове підприємство працює
успішно і, як бачимо,має перспективи до зростання основних показників
прибутковості.

Аналізуючи показники платоспроможності ПМНВВП “Контингент” можна
стверджувати, що діяльність даного підприємства не є фінансово
стабільною. За даними таблиці 2.2 розглянемо більш детально показники,
які характеризують фінансовий стан за 2002-2003рр. підприємства, що
досліджується.

Аналіз ліквідності ПМНВВП “Контингент” здійснюється шляхом розрахунку
таких показників (коефіцієнтів):

1. Коефіцієнт покриття розраховується як відношення оборотних активів до
поточних зобов’язань підприємства та показує достатність ресурсів
підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних
зобов’язань. Збільшення цього показника свідчить про поліпшення
фінансового стану підприємства. Згідно таблиці 2.2 даний показник має
дуже високе значення, хоча і помітним є його зниження від 30,3 у 2002
році до 14,7 у 2003 році. Тут може виникнути сумнів у ефективності
використання поточних активів при дуже низькому рівні позикового
капіталу, тому що за рахунок власних коштів розширювати виробництво,
основні фонди, модернізувати і удосконалювати технології практично не
можливо бо, як бачимо, значна частка прибутку іде на забезпечення
поточної діяльності підприємства.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховується як відношення
найбільш ліквідних оборотних засобів до поточних зобов’язань
підприємства. відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати
поточних зобов’язань за умови своєчасного проведення розрахунків з
дебіторам. В обох роках даний показник є в межах норми, що свідчить про
можливість підприємства за останні два роки сплачувати поточні
зобов’язання за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності обчислюється як відношення грошових
засобів та їхніх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до
поточних зобов’язань. Даний коефіцієнт мав позитивне, хоча і невелике
значення і помітна тенденція до його збільшення від 0,25 у 2002 році до
0,43 у 2003 році.

Таблиця 2.2

Показники платоспроможності і фінансової стабільності ПМНВВП
“Контингент” за 2002-2003рр.

№ з/п Показники 2002 рік 2003 рік Нормативне значення Відхилення

2002 р. від нормативного значення 2003 р. від нормативного значення
2003 р. від 2002 р.

1 . Аналіз ліквідності підприємства

1.1 Коефіцієнт покриття 30,3 14,7 >1,0 29,3 13,7 25,6

1.2 Коефіцієнт швидкої ліквідності 0,7 0,6 0,6-0,8 0 -0,1 -0,1

1.3 Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,25 0,43 >0 0,25 0,43 +0,18

1.4 Чистий оборотний капітал (тис. грн.) 322,7 338,2 >0 322,7 338,2
15,5

2. Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства

2.1

~ Коефіцієнт платоспроможності (автономії) 0,98 0,96 >0,5 0,48 0,46
-0,02

2.2 Коефіцієнт фінансування 0,03 0,05 <1,0 -0,97 -0,95 -0,02 2.3 Коефіцієнт забезпечення власними оборотними активами 29,3 13,7 >0,1
29,2 13,6 -15,6

2.4

Коефіцієнт маневреності власного капіталу 0,74 0,63 >0 0,74 0,63 -0,11

3. Аналіз ділової активності підприємства

3.1 Коефіцієнт оборотності активів 0,37 0,52 >0 0,37 0,52 0,15

3.2

Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) 1,2 1,25 >0 1,2
1,25 0,05

3.3 Коефіцієнт оборотності власного капіталу 0,38 0,55 >0 0,38 0,55
0,17

4. Аналіз рентабельності підприємства

4.1 Коефіцієнт рентабельності активів 0,02 0,04 >0 0,02 0,09 0,07

4.2 Коефіцієнт рентабельності власного капіталу 0,02 0,1 >0 0,02 0,1
0,08

4.3 Коефіцієнт рентабельності діяльності 0,07 0,18 >0

0,07 0,18 0,4

4. Чистий оборотний капітал розраховується як різниця між оборотними
активами підприємства та його поточними зобов’язаннями. З огляду на
невелику суму поточних зобов’язань на підприємстві даний показник є
досить, великим, що характеризує спроможність підприємства сплачувати
свої поточні зобов’язання та розширювати подальшу діяльність.

Аналіз фінансової стійкості підприємства здійснюється за даними балансу
підприємства, характеризує структуру джерел фінансування ресурсів
підприємства, ступінь фінансової стійкості і незалежності підприємства
від зовнішніх джерел фінансування діяльності. Аналіз фінансової
стійкості підприємства здійснюється шляхом розрахунку показників
(коефіцієнтів):

1. Коефіцієнт автономії розраховується як відношення власного капіталу
підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу
власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його
діяльність. Протягом 2002-2003рр. ПМНВВП “Контингент” при здійсненні
своєї фінансового-господарської діяльності підприємство мало занадто
високий рівень цього показника: 0,98 та 0,96 у 2002 та 2003 роках
відповідно. Це характеризує фінансову стійкість та незалежність від
депозитних засобів, але і ставить під сумнів ефективність використання
поточних рахунків.

2. Коефіцієнт фінансування розраховується як співвідношення залучених та
власних засобів і характеризує залежність підприємства від залучених
засобів. Значення цього показника менше і вказує на підвищення
фінансової стійкості підприємства. За даними таблиці 2.2 значення даного
показника становить 0,03 та 0,05 у 2002 та 2003 роках та вказує на
фінансову стійкість підприємства в процесі здійснення
фінансово-господарської діяльності.

3. Коефіцієнт забезпечення власними оборотними активами розраховується
як відношення величини чистого оборотного капіталу до величини оборотних
активів підприємства і показує забезпеченість підприємства власними
оборотними засобами. Даний показник є дуже завищений з огляду на те, що
у підприємства дуже мало поточних зобов’язань, як у 2002 так і у 2003
роках, і тому він становить відповідно 29,3 та 13,7.

4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина
власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності,
тобто вкладена в оборотні засоби, а яка — капіталізована. Даний
коефіцієнт розраховується як відношення чистого оборотного капіталу до
власного. Для здійснення своєї господарської діяльності ПМНВВП
“Контингент” має позитивне значення даного показника, хоча в 2003р.
спостерігається невелике його зменшення на 0,11.

Аналіз ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність основної
діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання
фінансових ресурсів підприємства. В процесі свої діяльності при даному
аналізі КМНВВП „Контингент” використовує такі
коефіцієнти:

1. Коефіцієнт оборотності активів обчислюється як відношення чистої
виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньої величини
підсумку балансу підприємства і характеризує ефективність використання
підприємством усіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їхнього
залучення.

2. Коефіцієнт оборотності основних засобів розраховується як відношення
чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до
середньорічної вартості основних засобів. Він показує ефективність
використання основних засобів підприємства.

3. Коефіцієнт оборотності власного капіталу є відношення чистої виручки
від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини
власного капіталу підприємства і показує ефективність використання
власного капіталу підприємства. Аналізуючи ділову активність
досліджуваного підприємства з даних таблиці 2.2 слід відмітити, що всі
показники ділової активності ПМНВВП “Контингент” мають позитивні, хоча і
недуже високі значення і у 2003 році помітне їх зростання. Це свідчить
про достатню швидкість обертання фінансових ресурсів і тенденцію до її
збільшення.

Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність
вкладення коштів у підприємство та раціональність їхнього використання.
Аналізуючи рентабельність, підприємство ПМНВВП “Контингент” використовує
такі показники:

1. Коефіцієнт рентабельності активів шляхом відношення чистого прибутку
підприємства до середньорічної вартості активів характеризує
ефективність використання активів підприємства. Згідно таблиці 2.2, слід
відмітити, що даний показник хоч і має позитивне, але зовсім невелике
значення. Це свідчить про низьку раціональність використання активів
досліджу вального підприємства.

2. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу — це відношення чистого
прибутку підприємства до середньорічної вартості власного капіталу і
характеризує ефективність вкладення коштів до даного підприємства. Для
ПМНВВП “Контингент” цей показник є досить високим, що свідчить про
ефективне вкладення коштів в підприємство.

3. Коефіцієнт рентабельності діяльності розраховується як відношення
чистого прибутку підприємства до чистої виручки від реалізації продукції
(робіт, послуг) і характеризує ефективність господарської
діяльності підприємства. З даних таблиці 2.2 спостерігається його високе
зростання від 0,07 у 2002 році до 0,18 у 2003 році.

Отже, аналізуючи основні показники фінансово-господарської діяльності
ПМНВВП „Контингент” за 2001 – 2003 роки (таб. 2.1) можна зробити
висновок, що підприємство “Контингент” працює рентабельно, хоча дуже
нестабільно. У 2002 році спостерігалося зниження рівня доходу від
реалізації продукції порівняно з попереднім роком у два рази при
відносній незмінності собівартості продукції. В результаті цього
підприємство отримало дуже низький річний чистий прибуток, який склав
лише 12% від аналогічного показника попереднього року. Проте у 2003 році
ситуація різко змінюється і всі основні показники
фінансово-господарської діяльності досліджуваного підприємства
зростають. Проаналізувавши показники платоспроможності і фінансової
стійкості ПМНВВП “Контингент” за 2002-2003р. ми дійшли такого висновку:
найбільш позитивними для досліджувального підприємства є показники
фінансової стійкості, що свідчить про добру платоспроможність
підприємства, хоча в 2003р. порівняно з 2002р. помітне незначне їх
зменшення. А найбільш негативними є показники ділової активності, хоча і
помітне їх збільшення у 2003 році порівняно з 2002 роком.

Розділ 3. Розробка системи бухгалтерського обліку витрат підприємства

3.1 Документальне оформлення обліку витрат підприємства

Витрати — один із важливих напрямків облікового процесу діяльності
підприємства.

При веденні бухгалтерського обліку витрат обробка та оформлення
первинних документів має велике значення для ведення безпомилкового та
прозорого обліку.

Документування — це основа бухгалтерського обліку, що передбачає
відображення в документах всіх господарських операцій та фактів
господарської діяльності.

У положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському
обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24
травня 1995р., зазначено, що первинні документи повинні бути складені у
момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо,
безпосередньо після її завершення.

У теорії та практиці бухгалтерського обліку традиційно
терміном ,,первинний документ» називають документ, на основі якого
здійснюється господарська операція та робляться записи у відповідних
регістрах обліку.

Первинні документи, у тому числі на паперових і машинозчитувальних
носіях інформації, повинні мати такі обов’язкові реквізити: назва
підприємства, установи, від імені якого складений документ; назва
документа (форми); код форми; дата і місце складання; зміст
господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному
виразі); посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та
здійснення господарських операцій і правильність її оформлення.
Інформація про — первинні документи з обліку витратних
операцій на виробничому підприємстві узагальнена в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Первинна документація з обліку витратних операцій на підприємстві

№ Господарська операція Документ Місце складання Хто складає

1 2 3 4 5

1. Списання матеріалів на витрати основного виробництва Акт на списання
матеріалів Внутрішній Начальник цеху

2. Відображення отриманих послуг з технічного обслуговування
комунікаційних мереж Договір, рахунок, платіжне доручення, акт
приймання-здачі виконаних робіт Зовнішній Бухгалтер

3. Відображення прийому виконаних робіт по гальванічному покриттю
деталей Договір, рахунок, платіжне доручення, акт прийому-здачі
виконаних робіт. Зовнішній Бухгалтер

4. Відображення отриманих послуг з водопостачання Договір, рахунок,
платіжне доручення Зовнішній Бухгалтер

5. Відображення отриманих послуг з постачання електроенергії Договір,
рахунок — фактура, податкова накладна, платіжне доручення Зовнішній
Постачальник електроенергії

6. Проведення наданих послуг оренди Договір, платіжне доручення, акт
виконаних послуг Зовнішній Орендодавець

7. Відображення витрат на

відрядження Авансовий звіт Внутрішній

Підзвітна особа

8. Відображення витрат по нарахуванню заробітної плати працівникам
підприємства та відрахувань на фонд оплати праці до фондів соціального
страхування Розрахунково-платіжна відомість, бухгалтерська
довідка-розрахунок по

відрахуванню на фонд оплати праці до фондів , соціального страхування
Внутрішній

Бухгалтер

Продовження таблиці 3.1

1 2 3 4 5

9. Отримання послуг банку по перерахуванню електронних платежів
Договір на розрахунково-касове обслуговування, банківська виписка
Зовнішній Обслуговуюча банківська установа

10. Відображення витрат по нарахуванню амортизації (зносу)
Бухгалтерська довідка — розрахунок зносу Внутрішній Бухгалтер

Так на ПМНВВП ”Контингент” підставою для списання
матеріальних витрат на собівартість продукції є Акт на списання
матеріалів на витрати основного виробництва (додаток 15). Для
відображення в обліку отриманих від постачальників та підрядників робіт
і послуг на досліджуваному підприємстві слугує Акт прийому-здачі
виконаних робіт, складений на основі договору про їх отримання (додатки
17-20). Підставою для віднесення вартості отриманих підприємством послуг
на витрати є також рахунок, виписаний постачальником( додатки 22,23). На
досліджуваному підприємстві підставою для відображення в обліку витрат
на оплату послуг зв’язку є податкова накладна (додаток 25,26), виписана
постачальником наданих послуг. Первинним документом для відображення
витрат на амортизацію основних фондів, яку складає та розраховує
головний бухгалтер ПМНВВП ”Контингент”. Первинним документом для
обліку заробітної плати є розрахунково-платіжна відомість. Проте, на
досліджуваному підприємстві такий документ не складається , а для обліку
заробітної плати передбачено складання Відомості обліку заробітної плати
(додаток 32), яка, по суті, є вторинним документом . Це ми вважаємо
значним недоліком обліку, бо відсутність первинної по обліку заробітної
плати може призвести до нераціонального завищення даної статті витрат.
Характеристика основних документів з обліку витрат наведена в таблиці
3.2.

На досліджуваному підприємстві відсутній затверджений
графік документообігу. Автор дипломної роботи вважає його запровадження
доцільним.

Таблиця 3.2

Характеристика основних документів з обліку витрат підприємства

№ Документ Застосування

1 Договір Виписується у двох примірниках. В ньому зазначаються :
підприємство-замовник і підприємство-виробник, об’єкт замовлення, строки
виконання, вартість об’єкту замовлення

2 Рахунок Документ виписується постачальником. Вказуються реквізити
постачальника , отримувача, а також назва виробленого товару та наданих
послуг, їх кількість, ціна і сума. Окремо вказується сума ПДВ.

3 Податкова накладна Виписується постачальником у двох примірниках.
Основними реквізитами є :порядковий номер, дата виписки,реквізити
постачальника і отримувача, номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ,
умови продажу, форма розрахунку,об’єкт оплати, ціна продажу без ПДВ,
сума ПДВ, загальна сума до сплати

4 Акт приймання-здачі виконаних робіт Документ складається у двох
примірниках. Вказуються реквізити постачальника , отримувача, а також
назва виробленого товару та наданих послуг, їх кількість, ціна і сума.
Окремо стоять підписи представників двох сторін, які безпосередньо
здійснювали приймання-передачу послуг

5 Розрахунково платіжна відомість Зостосовується для розрахунку та
видачі заробітної плати та пенсій всім категоріям працюючих. Складається
в одному примірнику в бухгалтерії. Нарахування заробітної плати
проводиться на основі даних первиних документів з обліку виробітки,
фактичного випрацьованого часу, доплатних листків та інших документів.
Одночасно проводяться розрахунки всіх утримань із заробітної плати і
визначається сума , належить до видачі.

Рух документів з обліку виробничих витрат на підприємстві зображено на
рис. 3.1

?

10 Підсумкові дані з журналів-ордерів переносять до головної книги

?

Рис. 3.1 Документообіг з обліку формування витрат підприємства

Отже, після укладання керівником підприємства договору з покупцем про
вироблення продукції на замовлення, головний бухгалтер підприємства
оформлює платіжне доручення на попередню оплату. При отриманні робіт і
послуг, отриманих від підрядників для виробничих потреб, керівник
підписує акт приймання-здачі виконаних ними робіт, який стає підставою
для віднесення головним бухгалтером цих витрат на собівартість
продукції. Від начальника цеху головний бухгалтер отримує звіт про рух
продукції і напівфабрикатів, а також виробничий звіт з відповідними
первинними документами. Після звірки даної документації головний
бухгалтер робить записи до регістрів аналітичного обліку, звідки дані
переносяться до журналу-ордеру.

3.2 Синтетичний облік витрат підприємства

Організація бухгалтерського обліку на ПМНВВП “Контингент” ґрунтується на
застосуванні загальноприйнятих у міжнародній практиці передумов та
принципів.

Передумовами бухгалтерського обліку є:

1. Самостійність і незалежність підприємства. ПМНВВП “Контингент” є
юридично самостійним стосовно своїх власників. Розрахункові рахунки
власників та підприємства розділені, відповідальність по зобов’язаннях
один одного не перетинається.

2. Безперервність діяльності підприємства. ПМНВВП “Контингент”
постійно функціонує і передбачає продовжувати в майбутньому свою
діяльність.

3. Грошовий вираз усіх господарських операцій.

4. Можливість поділу безперервної діяльності підприємства на звітні
періоди і періодичність виявлення результатів діяльності.

Бухгалтерський облік на ПМНВВП “Контингент” здійснюється на основі таких
принципів:

1. Двоїстості господарських записів.

2. Фактичної собівартості, що передбачає оцінку активів підприємства за
фактичними витратами на їх власне виробництво чи придбання.

3. Визнання доходів. Цей принцип передбачає, що доходи визнаються і
відображаються в обліку за методом нарахування, тобто з моменту
виникнення права на них.

4. Розмежування доходів і витрат між періодами та узгодження доходів
звітного періоду з витратами, завдяки яким одержані ці доходи.

5. Повноти відображення всіх господарських операцій і виробничих
процесів.

6. Достовірного і точного подання фінансової звітності.

7. Обережності й передбачливості, згідно з чим передбачені потенційні
збитки, (сумнівна) заборгованість клієнтів, знецінення активів тощо,
мають бути відображені у результатах звітного періоду.

8. Постійності, тобто незмінності прийнятої методології відображення
окремих господарських операцій та оцінки майна протягом поточного року.

Для узагальнення інформації про витрати на виробництво (основний вид
діяльності досліджуваного підприємства) призначений рахунок
бухгалтерського обліку 23 «Виробництво».

Цей рахунок активний, основний, витратний, призначений для обліку
господарських засобів.

По дебету рахунку 23 «Виробництво» відображаються прямі матеріальні,
трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати та
втрати від браку продукції (робіт, послуг), з кредиту списуються суми
фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції (у
дебет рахунків 26, 27), виконаних робіт та послуг (у дебет рахунку 90).
За кредитом субрахунків обліку витрат допоміжних (підсобних) виробництв,
з виконання некапітальних робіт у кореспонденції з дебетом рахунків 11
«Інші активи», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» та субрахунків
обліку витрат основного виробництва списується собівартість виготовлених
у допоміжних (підсобних) виробництвах виробів, споруд, робіт, послуг
(інструменту, енергії, пари, транспортних і ремонтних послуг тощо).

У бухгалтерському обліку для обліку витрат Планом рахунків передбачено
рахунки класів 8 «Витрати за елементами» та 9 «Витрати діяльності».

Рахунки класу 8 призначені для узагальнення інформації про витрати
підприємства протягом звітного періоду. На рахунках цього класу, крім
рахунка 85 «Інші затрати», ведеться облік витрат операційної діяльності
за такими елементами витрат: матеріальні витрати, витрати на оплату
праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація та інші операційні
витрати. Рахунок 85 „Інші затрати» застосовується для узагальнення
інформації про витрати, пов’язані з інвестиційною та фінансовою
діяльністю, а також про витрати, пов’язані з запобіганням надзвичайним
подіям та ліквідацією їх наслідків. Цей рахунок ведеться тільки тими
підприємствами та організаціями, які не застосовують рахунки класу 9.
Сальдо на ньому закривається в кінці року або щомісяця в кореспонденції
з дебетом рахунку 79 «Фінансові результати».

Рахунки класу 9 «Витрати діяльності» застосовуються для узагальнення
інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності
та витрати на запобігання надзвичайним подіям і ліквідацію їх наслідків.

На рахунках 9 класу витрати діяльності на ПМНВВП „Контингент” ведеться
облік витрат:

1. Собівартість реалізації. Рахунок 90 „Собівартість реалізації»
призначено для узагальнення інформації про собівартість реалізованої
продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг. За дебетом рахунка
90 відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції,
робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових
націнок), за кредитом — списання в порядку закриття дебетових оборотів
на рахунок 79 “Фінансові результати».

2. Загальновиробничі витрати . На рахунку 91 ,,Загальновиробничі
витрати” ведеться облік виробничих накладних витрат на організацію
виробництва , а також витрат на утримання та машин і устаткування. За
дебетом рахунка 91 відображається сума визнаних витрат ,а за кредитом
змінні та постійні розподілені загально виробничі витрати списуються на
23 рахунок, а постійні нерозподілені загально виробничі витрати
включаються до складу собівартості реалізованої продукції(робіт ,послуг)
у період їх виникнення в дебет рахунку 90 ,, Собівартість реалізації ”,

3. Адміністративні витрати. На рахунку 92 „Адміністративні витрати»
відображаються загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та
обслуговуванням підприємства.

До них належать витрати на утримання адміністративно-управлінського
персоналу, витрати на їх службові відрядження, витрати на утримання
основних засобів, інших матеріальних необоротних активів
загальногосподарського призначення (оренда, амортизація, ремонт,
комунальні послуги), охорона, юридичні, аудиторські, транспортні
послуги, поштово-телеграфні, канцелярські витрати, сума податків, зборів
(обов’язкових платежів).

За дебетом рахунка 92 відображається сума визнаних адміністративних
витрат, за кредитом — списання на рахунок 79 “Фінансові результати”.

4.Витрати на збут. На рахунку 93 „Витрати на збут» ведеться облік
витрат, пов’язаних зі збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів,
робіт, послуг. За дебетом рахунка відображається сума визнаних витрат на
збут, за кредитом — списання на рахунок 79 „Фінансові результати».

5. Інші витрати операційної діяльності . На рахунку 94 ,, Інші витрати
операційної діяльності ” ведеться облік витрат операційної діяльності
підприємства , крім витрат , які відображаються на рахунках 90, 91, 92
, 93. За дебетом рахунка 94 відображається сума визнаних витрат, за
кредитом – списання на рахунок 79,,Фінансові результати”.

6.Фінансові витрати . На рахунку 95 ,,Фінансові витрати ” ведеться облік
витрат фінансової діяльності підприємства . За дебетом рахунка
відображається сума визнаних витрат , за кредитом – списання на рахунок
79 ,,Фінансові результати”.

7. Податки на прибуток. На рахунку 98 „Податки на прибуток»
ведеться облік належної за даними бухгалтерського обліку суми податку на
прибуток від звичайної діяльності та надзвичайних подій. За дебетом
рахунка 98 відображається нарахована сума податку на прибуток, за
кредитом — включення до фінансових результатів на рахунку-79.

Згідно Наказу про облікову політику на приватному підприємстві
“Контингент” прямі витрати (матеріальні, оплата праці, інші прямі
витрати) включаються в собівартість в тому періоді, коли вони виникли, з
використанням рахунку 231. Адміністративні витрати обліковуються на
рахунок 92, витрати на збут на рахунку 93. Вони не включаються в
собівартість продукції. Рахунки класу 8 підприємство не використовує.

Хочемо звернути увагу на застосування підприємством субрахунку 231 для
обліку собівартості продукції. У звітному році це єдиний відкритий
субрахунок рахунку 23 „Виробництво”. Цей факт ми пояснюємо тим, що
ПМНВВП „Контингент” на даний час виготовляє лише один вид продукції –
комутатор, собівартість якого і обліковується на 231 рахунку. Проте
базове підприємство планує розширювати свою діяльність і для обліку
собівартості інших виробів буде відкрито інші субрахунки.

Так за умови обліку витрат без застосування 8 класу плану рахунків
витрати, які здійснюються на підприємстві, можуть відразу із рахунків,
на яких відображаються такі витрати (13, 20, 22, 25, 37, 39, 63, 65,
66), списуватися на витратні рахунки (23, 91, 92, 93, 94) із подальшим
списанням витрат із рахунків 9 класу «Витрати діяльності» на рахунок 79
«Фінансові результати».

Схему обліку витрат операційної діяльності з використанням
бухгалтерських рахунків 9 класу показано на Рис. 3.2.

При аналітичному обліку витрат на рахунках 9 класу ПМНВВП “Контингент”
використовує:

-рахунок 90, субрахунок 901 „Собівартість реалізованої готової
продукції”, на якому ведеться облік виробничої собівартості реалізованої
готової продукції;

-рахунок 92 „Адміністративні витрати» відображаються
загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням
підприємства;

-рахунок 93 „Витрати на збут» на якому ведеться облік витрат,
пов’язаних зі збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт,
послуг;

— рахунок 98 „Податки на прибуток» на якому ведеться облік належної за
даними бухгалтерського обліку суми податку на прибуток від звичайної
діяльності та надзвичайних подій.

Облік витрат на рахунку 91 “Загальновиробничі витрати” на ПМНВВП
“Контингент” не ведеться. Всі загальновиробничі витрати відносяться на
рахунок 231, на якому обліковується собівартість виробленої продукції.
Це пояснюється тим, що підприємство на даний час виготовляє лише один
вид продукції, хоча і п’яти модифікацій. Керівництво підприємства
вважає, що розподіляти між даними підвидами продукції загально виробничі
витрати недоцільно. Проте, ми вважаємо це недоліком облікової політики
ПМНВВП “Контингент” і пропонуємо запровадити облік загально виробничих
витрат на рахунку 91 з подальшим їх розподілом між виробленою
продукцією.

Рис. 3.4. Облік витрат операційної діяльності з використанням
бухгалтерських рахунків 9 класу

Кореспонденція рахунків з обліку виробництва ПМНВВП “Контингент” за
червень 2004 р., на підставі первинних документів, наведена у таблиці
3.3.

Таблиця 3.3

Кореспонденція рахунків з обліку виробництва ПМНВВП “Контингент” за
червень 2004 року

№ Зміст господарської операції Дебет Кредит Сума, грн. Додаток

1 2 3 4 5 6

1. Нараховано амортизацію основних засобів та нематеріальних активів, що
використовуються у виробництві згідно Відомості амортизації основних
фондів 231 131 1728,88 13

2. Відпущено зі складу сировину і матеріали згідно Акту списання
матеріалів на витрати основного виробництва 231 201 8230,88 15

3. На собівартість продукції списано вартість купівельних
напівфабрикатів 231 202 23666,6 15

4. Списано на собівартість продукції суму отриманих від підприємства
«ВТН» монтажних і наладочних робіт згідно Акту виконаних робіт 231 377
20000 17

5. Списано на собівартість продукції суму отриманих послуг екологічного
характеру згідно Акту здачі-прийняття робіт 231 377 344,47 20

6. Списано на собівартість продукції суму послуг по гальванічному
покриттю деталей згідно Акту здачі-прийняття робіт 231 377 655,43 21

7. Віднесено на собівартість продукції суму орендної плати за
обладнання, нараховану амортизацію, використану воду, електроенергію та
абонентну плату згідно рахунку № 165 від ВАТ «ВОМЗ» 231 377 820,50 22

Продовження таблиці 3.3

1 2 3 4 5 6

8. Списано на собівартість продукції вартість спожитої електроенергії
згідно рахунку за електроенергію від ВАТ «АК Вінницяобленерго» 231 377
2422,36 23

9. Згідно розрахунку бухгалтерії списано вартість орендної плати на
собівартість продукції 231 377 633,23 24

10. Нараховано заробітну плату виробничих робітників та робітників
загальновиробничого призначення згідно Відомості обліку заробітної плати
231 661 7681,29 32

11. Проведені відрахування на соціальне страхування від зарплати за
рахунком бухгалтерії 231 65 2996,96 29

12. Вироблена продукція списується на рахунок готової продукції 26 23
69180,6 9

З даних таблиці ми бачимо, що собівартість виробленої ПМНВВП
“Контингент” продукції, яка обліковується на рахунку 231 згідно наказу
про облікову політику включає: амортизацію виробничого обладнання, прямі
матеріали, отримані роботи і послуги, що безпосередньо відноситься до
виробленої продукції, витрати на оплату оренди; послуги, такі як
електроенергія, вода та інші (через відсутність рахунку загально
виробничих витрат), а також заробітна плата працівників, підприємства
(крім адміністративного персоналу) і відрахування на соціальні заходи.

В цілому можна говорити, що використання рахунків для обліку виробництва
на ПМНВВП „Контингент” відповідає чинному законодавству України. Проте
ми маємо одне заперечення. Для обліку розрахунків з постачальниками та
підрядниками ПМНВВП „Контингент” використовує 37 рахунок (підрахунок 377
„Розрахунки з іншими дебіторами”). При такому обліку змінюється
економічна сутність господарської операції, а також потрібна ретельна
перевірка дати проведення таких операцій, щоб була здійснена в тому
місяці, в якому вона віднесена до виробничих витрат. Інакше, згідно П(С)
БО 16 „Витрати”, попередня плата робіт та послуг витратами не визнається
і не включається до Звіту про фінансові результати .

Це ми вважаємо значним недоліком обліку та пропонуємо в розрахунках з
постачальниками використовувати рахунки передбачені „Інструкцією по
застосуванню плану рахунків”.

Після того, як процес виробництва продукції завершено, всі витрати на її
виготовлення сумуються і списуються з кредиту рахунку 23 в дебет 26
„Готова продукція”.

Варто зазначити, що по рахунку 23 „Виробництво” на кінець місяця може
бути дебетовий залишок (сальдо) в сумі незавершеного виробництва.
Проте, як видно з даних таблиці 3.3, на ПМНВВП “Контингент”
незавершеного виробництва не має. Це пояснюється тим, що підприємство
виготовляє продукцію лише на замовлення, а технологічний цикл
виробництва комутаторів недовгий. Замовлена готова продукція відразу
реалізовується покупцеві, тому ні незавершеного виробництва, ні готової
продукції на кінець періоду зазвичай не залишається.

Всі інші витрати на ПМНВВП “Контингент” не включаються до собівартості
продукції, є витратами періоду і списуються в кінці періоду на
фінансовий результат. На досліджуваному підприємстві вони поділяються на
адміністративні витрати та витрати на збут.

Кореспонденція рахунків по обліку витрат діяльності ПМНВВП “Контингент”,
на підставі первинних документів, наведена в таблиці 3.4

Виходячі з даних таблиці ми бачимо, що в обліку ПМНВВП “Контингент”
віднесення статей витрат до адміністративних та витрат на збут
відповідає П(С)БО 16 ,,Витрати”.

Таблиця 3.4

Бухгалтерські проведення з обліку витрат діяльності на ПМНВВП
“Контингент” за червень 2004 року

№ Зміст господарської операції Дебет Кредит Сума, грн. Додаток

1 2 3 4 5 6

1. Нараховано амортизацію по основних засобах адміністративного
призначення згідно Відомості амортизації основних фондів 92 131 3,81 13

2. Віднесено на адміністративні витрати суму послуг по технічному
обслуговуванню комунікаційних мереж згідно Акту здачі-прийняття робіт 92
377 266,17 18

3. Віднесено на адміністративні витрати суму послуг по виготовленню
сертифікатів відповідності згідно Акту приймання –здачі виконаних робіт
92 377 112,27 19

4. Списано на адміністративні витрати суму орендної плати приміщення
згідно розрахунку бухгалтерії 92 377 81,71 24

5. Віднесено на адміністративні витрати суму послуг МТЗ згідно
податкової накладної 92 377 8,87 25

6. Списано на адміністративні витрати вартість послуг ВАТ «Утел» 92 377
400,14 26

7. Віднесено витрати майбутніх періодів на адміністративні витрати 92 39
35,24 10

8. Віднесено суму комунального податку на адміністративні витрати 92
641.7 59,50 27

9. Віднесено на адміністративні витрати суму податку на землю 92 641.8
131,0 28

Продовження таблиці 3.4

1 2 3 4 5 6

10. Згідно відомості обліку заробітної плати нараховано

заробітну плату адміністративному персоналу 92 661 1705,58 32

11. Проведено нарахування на заробітну плату до фондів соціального
страхування згідно розрахунку бухгалтерії 92 65 682,07 29

12. Віднесено до витрат на збут вартість пакувальних матеріалів згідно
Акту списання матеріалів 93 201 644,43 15

13. В кінці місяця вартість адміністративних витрат списується на
зменшення фінансового результату 791 92 3489,36 10

14. Вартість витрат на збут списується на фінансовий результат 791 93
644,43 11

Узагальнюючи дані таблиць 3.3 та 3.4 можна побудувати модель організації
обліку витрат на ПМНВВП “Контингент” (рис. 3.5)

У своїй діяльності ПМНВВП “Контингент” використовує журнально-ордерну
форму бухгалтерського обліку з елементами комп’ютерної обробки за
допомогою прикладної програми. Опис автоматизованої системи обліку буде
наданий в 5-му розділі даної дипломної роботи, тому більш детально
зупинимося на журнально-ордерній формі бухгалтерського обліку.

Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку заснована на використанні
принципу систематизації та накопичування даних первинних документів
безпосередньо в регістрах аналітичного і синтетичного обліків відповідно
до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні”.

Записи в накопичувальних регістрах виконують по показниках, необхідних
для управління і контролю за фінансово-господарською діяльністю
підприємства, а також для складання періодичної та річної бухгалтерської
звітності. Основними регістрами при цій формі обліку є журнали-ордери,
що ведуться по кредиту синтетичних рахунків (синтетичного обліку) і
дебету кореспондуючих рахунків. Використовують також регістри
аналітичного обліку

щлщзлщшлзлзэлдздл

— відомості, таблиці, книги і картки.

Регістрами на ПМНВВП „Контингент” є аналітичні таблиці кожного
субрахунка робочого плану рахунків підприємства з кореспондуючими
рахунками (додатки 9, 10, 11). Суми, наведені в регістрах, підтверджені
відповідними первинними документами. Дані регістри знаходяться на
машинозчитувальних носіях інформації.

Дані з регістрів аналітичного обліку переносять до журналів-ордерів,
звідки, наприкінці місяця, підсумкові дані переносять до головної книги,
в якій підраховують обороти по дебету і кредиту кожного рахунка.

Головну книгу використовують для узагальнення даних журналів-ордерів,
взаємної перевірки зроблених записів по окремих рахунках і складання
звітного балансу.

У Головній книзі відображають початкове сальдо, поточні обороти і сальдо
на кінець звітного періоду (місяця, кварталу, року) по кожному
субрахунку. За методом подвійного запису суми дебетових і кредитових
оборотів, а також дебетових і кредитових сальдо мають бути відповідно
між собою рівними. Головна книга відкривається на рік. Послідовність
облікових записів при журнально-ордерній формі наведено на рисунку 3.4.

Узагальнення інформації про витрати підприємства відображається в „Звіті
про фінансові результати» (додаток 3,5,7) згідно Національного Положення
(стандарту) бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати».

У додатках 3, 5 та 7 наводяться три річні форми Звіту про фінансові
результати господарської діяльності ПМНВВП “Контингент”. Вивчивши дані
форми звітності, можна стверджувати, що витрати, понесені в процесі
своєї фінансово-господарської діяльності, головний бухгалтер
підприємства відобразила вірно, керуючись при складанні даної звітності
П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати».

Рис. 3.4 Схема журнальної форми обліку

Дослідивши облікову політику ПМНВВП „Контингент” можемо зробити
висновок, що організація бухгалтерського обліку на досліджувальному
підприємстві ґрунтується на застосуванні загальноприйнятих у міжнародній
практиці передумов та принципів. Витрати визнаються відповідно до П(С)
БО 16 „Витрати”. Прямі витрати (матеріальні, оплата праці, інші прямі
витрати) включаються в собівартість в тому періоді, коли вони виникли, з
використанням рахунку 231. Адміністративні витрати обліковуються на
рахунку 92, витрати на збут – на 93 рахунку. Вони не включаються до
собівартості продукції, а вважаються витратами періоду. Згідно
стандартів бухгалтерського обліку ПМНВВП „Контингент” не використовує 8
клас рахунків.

Розглянувши кореспонденцію рахунків з обліку витрат виробництва та
витрат діяльності можна говорити про раціональність цільового
призначення витрат на ПМНВВП „Контингент”. Проте ми маємо певні
заперечення щодо робочого плану рахунків ПМНВВП „Контингент”:

-неправильний вибір рахунку для обліку розрахунків з постачальниками;

— відсутність у робочому плані рахунків підприємства рахунку 91
„Загальновиробничі витрати”. Це призводить до завищення собівартості
основного виробництва та зниження фінансових результатів господарської
діяльності підприємства;

-відсутній затверджений керівництвом підприємства кошторис
представницьких витрат, який виступає документальним підтвердженням цих
витрат в разі їх виникнення наслідком цього може бути завищена
собівартість продукції для цілей бухгалтерського обліку і оподаткування
та заниження оподаткованого прибутку.

Проте, в цілому облік витрат на ПМНВВП „Контингент” відповідає діючим
стандартам бухгалтерського обліку та чинному законодавству України.

3.3 Використання облікової інформації в управлінні підприємством

Як уже зазначалося, найбільшу питому вагу у складі операційних витрат
ПМНВВП “Контингент” займають виробничі витрати, які складають
собівартість продукції. Для організації та управління процесом
виробництва і контролю за рівнем витрат потрібна інформація про
собівартість продукції.

Калькуляція – це визначення собівартості одиниці продукції вцілому та в
розрізі окремих статей витрат.

Калькуляція являє собою розрахунок у грошовому вимірнику результату
будь-якого господарського процесу – заготівлі матеріальних ресурсів,
виробництва продукції в основному та в допоміжних цехах, реалізації
продукції або матеріальних цінностей, визначення втрат від браку тощо.

Під калькулюванням розуміють систему економічних розрахунків
собівартості одиниці окремих видів продукції (робіт, послуг). В процесі
калькулювання вимірюються витрати на виробництво та кількість випущеної
продукції, та собівартість одиниці виробу, визначається економічна
вигідність виробництва.

В процесі калькулювання розв’язуються два основних завдання
управлінського обліку:

— на основі витрат на виробництво конкретного виду продукції визначити
адекватну, справедливу і конкурентноздатну продажну ціну;

— дані про собівартість продукції використовуються для прогнозування і
управління виробництвом та витратами.

Своєчасне калькулювання лежить в основі оцінки виконання прийнятого
підприємством або його підрозділом плану. Воно необхідне для аналізу
причин відхилень від планових завдань за собівартістю. Дані фактичних
калькуляцій використовуються для наступного планування собівартості, для
обґрунтування економічної ефективності впровадження нової техніки,
вибору сучасних технологічних процесів, проведення заходів по підвищенню
якості продукції, перевірки проектів будівництва і реконструкції
підприємств. За результатами калькулювання можна прийняти рішення про
виготовлення напівфабрикатів

самостійно або з використанням послуг сторонніх організацій.

Таким чином, виробничий облік і калькулювання є основними елементами
системи управління не тільки собівартості продукції, але і виробництвом
в цілому.

На практиці можуть застосовуватись різні калькуляції в залежності від
мети їх складання та використання.

Калькуляції поділяються:

— за часом складання – на директивні (нормативні, кошторисні, планові);

— за рівнем охоплення витрат або місцем їх здійснення – на галузеві,
повні, виробничі, внутрішньогосподарські, змінних витрат, технологічні;

— за характером виконання калькуляції – на масові (періодичні),
індивідуальні та проміжні;

— за властивостями калькуляційного об’єкту – на загальні, параметричні,
за центрами витрат.

В залежності від технології і характеру продукції об’єктами
калькулювання можуть бути:

— один продукт (комплекс продуктів) в цілому по виробництву;

— один продукт (комплекс продуктів) по окремих процесах, стадіях,
переділах, фазах виробництва;

— виріб (група виробів) по підприємству;

— виріб (група виробів) в розрізі цехів, дільниць, бригад;

— вид робіт, послуг по структурних підрозділах підприємства;

— напівфабрикат;

— деталь, вузол.

З об’єктом калькулювання тісно пов’язані калькуляційні одиниці, які є
вимірниками об’єкту калькулювання.

Метод обліку собівартості (вид калькулювання) є сукупність способів
аналітичного обліку витрат на виробництво за калькуляційними об’єктами і
прийомами визначення собівартості калькуляційних одиниць. Він залежить
від типу організації і технології виробництва та включає в себе принципи
збору інформації з центрів витрат про витрачені ресурси, узагальнення і
розподіл непрямих витрат.

В залежності від повноти охоплення обліком виробничих витрат розрізняють
облік повної собівартості, яка включає постійні та змінні, виробничі і
невиробничі витрати, та облік неповної собівартості (тобто калькулювання
на основі лише тільки змінних витрат).

В залежності від оперативності контролю собівартості ведуть облік
фактичних витрат (для складання звітної калькуляції) або облік
нормативної собівартості (якому передує складання нормативної, планової
чи кошторисної калькуляції) (рис.3.5)

В калькуляційному обліку об’єкти вказують ознаку групування витрат

(замовлення, переділ тощо) і одночасно характеризують вид калькулювання
(позамовний, попередній тощо), який залежить від прийнятого аналітичного
обліку витрат.

На ПМНВВП “Контингент” застосовується позамовний метод обліку витрат.
Сфера його застосування цехи і підприємства одиночного та
дрібносерійного виробництва, які виготовляють продукцію за замовленням
окремих споживачів.

Рис. 3.5 Класифікація методів обліку собівартості

При цьому методі калькулювання величина операційного прибутку перебуває
у прямій залежності від собівартості виробленої продукції.

При виробництві дрібносерійних виробів в бухгалтерії ПМНВВП
“Контингент” на кожне замовлення відкривають картку обліку витрат і
випуску. Підставою для відкриття замовлення є договір, укладений
підприємством виробником продукції з її замовником .

Кожному замовленню присвоюють черговий номер(шифр), який в
подальшому обов’язково зазначають у всіх документах, оформлюючи
отримання матеріалів на виконання замовлення і нарахування заробітної
плати виробничим робітникам. Це дає можливість всі витрати , що
відносяться до виготовлення конкретного замовлення, збирати на картках,
і обчислювати фактичну собівартість кожного замовлення за прямими
витратами.

Відповідно до чинного законодавства, підприємства самостійно
встановлюють перелік статей калькуляцій продукції, яку вони виробляють.
В таблиці 3.5 перелічені статті витрат, встановлених ПМНВВП „Контингент”
на виготовлення своєї продукції – комутатора (див. додаток 8).

Аналізуючи таблицю 3.5 хочемо підкреслити, що на ПМНВВП „Контингент” в
переліку статей калькуляції є затверджена стаття „Загально виробничі
витрати”. Проте в робочому плані рахунків не передбачено застосування
для обліку витрат 91 рахунку „Загальновиробничі витрати”. Цю
невідповідність ми вважаємо недоліком облікової політики.

Таблиця 3.5

Статті калькуляції, затверджені ПМНВВП „Контингент”

№ Статті витрат

1. Сировина і основні матеріали

2. Куповані комплектуючі вироби

3. Допоміжні матеріали

4. Основна і додаткова зарплата

5. Відрахування до пенсійного фонду

6. Відрахування до фонду соцстрахування

7. Відрахування до Фонду зайнятості

8. Відрахування до Фонду соцстрахування від нещасних випадків

9. Загально виробничі витрати

10. Інші виробничі витрати

11. Всього виробнича собівартість

12. Адміністративні витрати

13. Витрати на збут

14. Інші операційні витрати

15. Повна собівартість

16. Прибуток 10%

17. Оптова ціна

18. ПДВ, 20%

19. Оптова ціна з ПДВ

Об’єктом калькулювання при позамовному методі є собівартість кінцевого
замовлення , за яким виготовлені вироби пройшли випробування і прийняті
відділом технічного контролю або представником замовника. Витрати в
межах кожного замовлення групують за статтями, що видно з прикладу ,
наведеного в таблиці 3.6.

Таблиця 3.6

Картка обліку витрат, грн.

Найменування продукції-

комутатор 90.3734 Планова собівартість 640 грн.

Місяць

(звітний період) Матеріали , куповані напівфабрикати, допоміжні
матеріали Основна і додаткова заробітна платня Відрахування на
соціальні заходи Загально виробничі витрати Всього виробнича
собівартість

січень 137 35 14 2 188

лютий 180 48 19 4 251

березень 144 41 16 3 204

всього 461 124 49 9 643

В наведеній картці витрат на матеріали, куповані
напівфабрикати, допоміжні матеріали і заробітну плату прямо відносять на
замовлення щомісячно на підставі даних первинних документів.
Відрахування на соціальні заходи та загально виробничі витрати відносять
на замовлення в розмірі визначеного відсотку від заробітної плати. В
розглянутому прикладі ці витрати віднесені па замовлення в наступних
розмірах відрахування на соціальні заходи-39,9%, загально
виробничі-7,3%до заробітної плати виробничих робітників.

За наявності великої кількості первинних документів ,що
характерно для одиничного та дрібносерійного виробництва, при складанні
звітних калькуляцій повинен бути встановлений суровий контроль за
правильністю зроблених записів в картках обліку витрат і випуску по
завершених замовленнях , що закриваються. Для перевірки правильності або
точності записів при віднесені фактичних затрат на дане замовлення
використовують переліки потрібних матеріалів або напівфабрикатів, які
зазначаються в специфікаціях , перелік необхідних операцій обробки, який
міститься в технологічних картках, і кошторисні розрахунки даного
замовлення. Виявлені в результаті такої перевірки неправильно віднесені
витрати повинні бути списані з кредиту рахунку 23 » Виробництво» в
зменшення витрат по даному замовленню. Таке ж списання роблять і на
суму відпущених, але не використаних для виготовлення даного замовлення
матеріалів, деталей , напівфабрикатів. Невикористані матеріальні
цінності здаються на склади, при цьому дебетується відповідний
субрахунок 20 «Виробничі запаси».

Групування витрат на виконання замовлення за статтями представляє
собою, по суті, вже готову калькуляцію його собівартості.

Для кінцевого складання калькуляції продукції сумують усі
враховані за замовленням прямі і непрямі витрати та вираховують з цієї
суми вартість повернутих на склад невикористаних матеріалів, деталей,
напівфабрикатів та відходів. При виготовлені за замовленням одного
виробу його собівартість буде загальним підсумком витрат даного
замовлення. Якщо ж за замовленням виготовляється декілька виробів (або
невелика серія), то фактичну собівартість одиниці визначають шляхом
ділення загальної фактичної суми витрат на загальну кількість
виробів.

Таким чином, виробничий облік і калькулювання є основними елементами
системи управління не тільки собівартості продукції, але і виробництвом
в цілому.

Собівартість продукції на ПМНВВП „Контингент” обліковується позамовним
методом. Виходячи з того, що підприємство виготовляє комутатори лише на
окремі замовлення, незавершеного виробництва на кінець періоду, виходячи
з даних балансу, немає, то можна стверджувати, що метод калькулювання
обраний вірно. На підприємстві, що досліджується, ведеться планове
калькулювання, що видно з додатку 8. Проте, контролю та аналізу
виконання плану не застосовується, що ми вважаємо доцільним.

Розділ 4. Розробка системи контролю та аналізу витрат

на підприємстві ПМНВВП “Контингент”

4.1. Інформаційне забезпечення контролю і аналізу витрат підприємства

Формування ринкової економіки обумовлює розвиток контролю та аналізу як
на макрорівні, так і на мікрорівні — на рівні окремих підприємств і їх
внутрішніх структурних підрозділів, оскільки ці низові ланки при
будь-якій формі власності складають основу ринкової економіки.

Предметом аналізу є реальні витрати господарської діяльності. Предмет
аналізу визначається цілями його проведення, які залежать від запиту
користувачів аналітичної інформації. Виділяються дві групи користувачів:
внутрішні та зовнішні. Внутрішні користувачі (керівники і спеціалісти
різних ієрархічних рівнів господарюючого суб’єкта) становлять цілі
діагностики й оцінювання стану та перспектив діяльності, а також
результатів та ефективності їх управлінських дій. Зовнішніх користувачів
можна поділити на дві групи: а) тих, що безпосередньо зацікавлені у
результативності роботи господарюючого суб’єкта (власники, акціонери,
кредитори, партнери); б) тих. що захищають інтереси першої групи
(контролюючі органи, аудитори, профспілкові організації, мас-медіа
тощо).

Мета зовнішнього економічного аналізу — оцінити місце підприємства у
ринковому середовищі для визначення стратегії і тактики економічних
відносин, пошуку партнерів і клієнтів, забезпечення конкурентних позицій
тощо.

Внутрішній економічний аналіз спрямований на комплексне дослідження
економічного розвитку господарюючого суб’єкта, структурних підрозділів
для забезпечення найповнішого використання потенціалу і регламентації
діяльності всіх функціональних підсистем. Він ґрунтується на повній
економічній інформації (плановій, обліковій, нормативній), яка
регламентується або на інформації спеціальних обстежень всіх видів
діяльності підприємства чи його підрозділів. Внутрішній аналіз,
використовуючи весь комплекс економічної інформації, дає змогу
оперативно управляти господарськими процесами, вдосконаленням
організації виробництва ефективнішого використання трудових,
матеріальних і грошових ресурсів, підвищенням конкурентоспроможності
продукції на ринку.

Метою контролю обліку витрат підприємства є встановлення достовірності
первинних даних щодо накопичення та списання витрат, повноти і
своєчасності відображення первинних даних в зведених документах та
облікових регістрах, правильність ведення обліку витрат та його
відповідності прийнятій обліковій політиці, достовірності інформації
щодо витрат підприємства, наведеної у звітності господарюючого суб’єкта.

Завданням контролю операцій з обліку витрат підприємства є:

встановлення правильності документального оформлення накопичення та
списання витрат;

— перевірка правильності ведення обліку фактичних витрат та наступного
включення їх до собівартості продукції (робіт, послуг) відповідно до
прийнятого на підприємстві методу обліку витрат та калькулювання;

— підтвердження обґрунтованості обраного методу калькулювання;

— підтвердження правильності методу розподілу непрямих витрат, що
використовуються, і закріплений в наказі про облікову політику;

— перевірка правильності та обґрунтованості планування розміру прямих
витрат, які включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), та
визначення кошторисних ставок розподілу накладних витрат;

— підтвердження законності і правильності відображення на рахунках
бухгалтерського обліку витрат діяльності;

— перевірка повноти, правильності та достовірності відображення
інформації про витрати підприємства в звітності.

Предметом контролю операцій з обліку витрат підприємства є господарські
процеси та операції, пов’язані з накопиченням та списанням витрат
діяльності, а також відносини, що виникають при цьому в середені
підприємства і за його межами.

Основою економічного аналізу є система економічної інформації,
яка є базою прийняття оптимальних управлінських рішень.

Інформаційне забезпечення господарського механізму ускладнюється
відповідно до зростання суспільного виробництва в умовах ринкових
відносин та прискорення науково-технічного прогресу. Передусім
збільшуються обсяги економічної інформації про діяльність підприємств,
яка містить дані для дослідження контролем. Зростання обсягів інформації
ускладнює організацію і методику проведення аналізу і контролю
фінансово-господарської діяльності.

Виходячи із завдань інформаційного забезпечення витрат підприємства в
основу його класифікації покладено професійну інформаційну комунікацію,
пізнавальність інформації та зміст інформаційного забезпечення.

Джерела інформації економічного аналізу та контролю підрозділяються на
облікові та поза облікові. До облікових джерел відносяться:

— бухгалтерський облік і звітність;

— статистичний облік і звітність;

— оперативний облік і звітність;

— вибіркові облікові дані.

Статистичний облік і звітність, які відображають сукупність масових явищ
і процесів, що виявляють певні економічні закономірності, служать
важливим джерелом аналізу і контролю.

Оперативний облік і звітність забезпечують швидке одержання відповідної
інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень щодо
регулювання господарської діяльності.

Вибіркові облікові дані необхідні для поглибленого вивчення певних
питань діяльності підприємства.

Проте головним джерелом інформації при контролі і аналізі витрат є
бухгалтерський облік. Використання даних бухгалтерського обліку додає
аналітичним висновкам документальну обґрунтованість. Разом із тим вимоги
аналізу витрат підприємства враховуються при розробці системи
показників, що підлягають обліку, форм звітності і первинних документів.

Джерелами інформації бухгалтерського обліку для контролю і аналізу на
ПМНВВП „Контингент” є:

1. Наказ про облікову політику підприємства.

2. Первинні документи з обліку витрат підприємства (табл. 4.1).

3. Облікові регістри, що використовуються для відображення господарських
операцій з обліку витрат підприємства (табл.. 4.2).

4. Звітність (табл.. 4.2).

Контролеру потрібно враховувати, що застосування бланків застарілих та
довільних форм не допускається. В окремих випадках, при наявності
відповідних технічних засобів, можливе створення первинних документів на
машинозчитувальних носіях інформації. При цьому обов’язково повинні бути
дотримані вимоги положення про документи та документообіг в
бухгалтерському обліку, загальногалузевих керівних вказівок по наданню
юридичної сили документам на магнітних, паперових носіях, що створюються
засобами обчислювальної техніки, загальногалузевих керівних методичних
матеріалів зі створення та залучення автоматизованого бухгалтерського
обліку в складі АСУ підприємств, установ та інших нормативних
документів.

Контролер перевіряє первинні документи на підставі яких здійснюються
записи по відповідних рахунках (таб. 4.1)

Таблиця 4.1

Документування операцій з обліку витрат підприємства

№ з/п Шифр та назва рахунку Документи

1 2 3

1. 90 „Собівартість реалізації” Розрахунок бухгалтерії, довідка
бухгалтерії

2. 91 „Загальновиробничі витрати” Авансовий звіт, акт виконаних робіт,
ВКО, накладна, рахунок, посвідчення про відрядження, РПВ, довідка
бухгалтерії, розрахунок бухгалтерії, акт відремонтованих об’єктів.

Продовження таблиці 4.1

1 2 3

3. 92 „Адміністративні витрати” Авансовий звіт, акт виконаних робіт,
ВКО, накладна, рахунок, посвідчення про відрядження, РПВ, довідка
бухгалтерії, розрахунок бухгалтерії, акт відремонтованих об’єктів,
виписка банку

4. 93 „Витрати на збут” Авансовий звіт, акт виконаних робіт, ВКО,
накладна, рахунок, посвідчення про відрядження, РПВ, довідка
бухгалтерії, розрахунок бухгалтерії, акт відремонтованих об’єктів.

5. 94 „Інші витрати операційної діяльності” Авансовий звіт, акт
виконаних робіт, ВКО, накладна, рахунок, посвідчення про відрядження,
РПВ, довідка бухгалтерії, розрахунок бухгалтерії, акт відремонтованих
об’єктів, акт уцінки, порівняльна відомість, акт інвентаризації,
інвентаризаційний опис

6. 95 „Фінансові витрати” ВКО виписка банку, довідка бухгалтерії,
розрахунок бухгалтерії

7. 98 „Податки та прибутки Розрахунок бухгалтерії, довідка бухгалтерії

Контролеру необхідно знати порядок відображення витрат діяльності в
облікових регістрах та фінансовій звітності (табл.. 4.2).

Таблиця 4.2

Відображення витрат підприємства в облікових регістрах та фінансовій
звітності

Шифр та назва рахунку Регістр обліку Номер рядка в Звіті про фінансові
результати (ф. 2) Номер рядка в Примітках до фінансової звітності (ф.
№5)

1 2 3 4

80 „Матеріальні витрати” Журнал 5А 230 —

81 „Витрати на оплату праці” Журнал 5А 240 —

82 „Відрахування на соціальні заходи” Журнал 5А 250 —

83 „Амортизація” Журнал 5А 260 —

84 „Інші операційні витрати” Журнал 5А 270 —

85 „Інші затрати” Журнал 5А 150, 160, 170* —

90 „Собівартість реалізації” Журнал 5/5А 040 —

91 „Загально виробничі витрати” Журнал 5/5А * —

92 „Адміністративні витрати” Журнал 5/5А 070 —

93 „Витрати на збут” Журнал 5/5А 080 —

94 „Інші витрати операційної діяльності Журнал 5/5А 090 440 — 490

95 „Фінансові витрати” Журнал 5/5А 140 530 – 540

96 „Витрати від участі в капіталі” Журнал 5/5А 150 500 -520

97 „Інші витрати” Журнал 5/5А 160 —

98 „Податки на прибуток” Журнал 5/5А 180, 210 —

99 „Надзвичайні витрати” Журнал 5/5А 205 —

До позаоблікових джерел відносяться наступні:

— матеріали внутрішнього та зовнішнього аудиту;

— матеріали лабораторного контролю;

— матеріали перевірок податковою службою;

— матеріали виробничих нарад;

— матеріали зборів трудових колективів;

— матеріали засобів масової інформації;

— матеріали, отримані в результаті особистих контактів з виконавцями;

— інформація, одержана від споживачів продукції.

На наш погляд, дані джерела інформації є достатніми для ґрунтовного і
всебічного контролю і аналізу витрат досліджувального підприємства.

4.2. Методика проведення контролю витрат підприємства

Контроль фінансово-господарської діяльності ПМНВВП “Кконтингент”
поділяється на зовнішній та внутрішній.

Витрати підприємства є складовою частиною виробництва, тому їх контроль
здійснюється одночасно із перевіркою всієї фінансово-господарської
діяльності.

Зовнішній контроль діяльності досліджувального підприємства здійснюють
такі установи:

1. Державна податкова адміністрація України — єдиний орган у структурі
Державної влади, який здійснює фіскальний контроль за діяльністю
платників податків. Основним завданням державної податкової інспекції є
забезпечення Додержання законодавства про податки, повний облік усіх
платників податків та інших обов’язкових платежів у бюджет, здійснення
контролю і забезпечення правильності обчислення та сплати цих податків.
Контроль здійснюється шляхом планових та поточних камеральних перевірок.
При здійсненні планових перевірок контролюється правильність віднесення
витрат підприємства до складу валових витрат для визначення в
податковому обліку оподаткованого прибутку за період, що перевіряється.
Також перевіряється наявність первинних документів, що підтверджують
такі витрати та здійснюється перевірка показників податкової декларацій
з даними бухгалтерського обліку. Камеральна перевірка проводиться за
поточний податковий період при отриманні податковим органом квартальної
(проміжкової) та річної звітності від платника податку, а саме
Декларація про прибуток підприємства. В процесі камеральної перевірки
контролюється відповідність даних додатків декларації до рядків самої
декларації.

2. Органи статистики, на яких покладено повноваження контролю
правильності ведення бухгалтерського обліку. В процесі
перевірки контролюється стан організації бухгалтерського обліку витрат
виробництва на витратних рахунках (згідно плану рахунків) та
правильність кореспонденції витратних рахунків з іншими рахунками.
Органи статистики здійснюють контроль аналогічно податковій інспекції
шляхом організації планових та камеральних перевірок, використовуючи при
цьому дані бухгалтерського обліку та дані бухгалтерської звітності (Звіт
про фінансові результати).

3. Незалежні аудитори та аудиторські фірми, які з ініціативи власника
підприємства виконують зовнішній фінансовий контроль, їх основною метою
є захист інтересів замовника таких послуг.

На жаль, керівництво підприємства „Контингент” не користується
систематично послугами аудиторських фірм, що не дозволяє досліджуваному
підприємству своєчасно виявляти та виправляти недоліки бухгалтерського
та податкового обліку, а значить і заощаджувати кошти підприємства.

Виходячи з цілей, яких необхідно досягнути контролеру при проведенні
дослідження операцій з обліку витрат діяльності, формуються об’єкти
контролю (див. рис. 4.1).

Методика проведення зовнішнього контролю витрат ПМНВВП „Контингент”
наведена нижче.

Рис. 4.1 Об’єкти контролю операцій з обліку витрат підприємства

Контроль операцій з обліку витрат на досліджувальному підприємстві
необхідно розпочинати з інвентаризації об’єктів обліку (фактичний
контроль). Це дає можливість виявити недостачі або лишки та
правопорушення, якщо такі мають місце. Об’єктом інвентаризації при цьому
виступає незавершене виробництво.

Незавершене виробництво має піддаватися найретельнішій перевірці не
тільки на предмет фактичної наявності незавершених обробкою заготовок,
деталей, вузлів, сумішей, маси, а й щодо визначення їх правильної оцінки
(вартості).

Після вивчення фактичної наявності об’єктів обліку витрат діяльності
контролер розпочинає документальну перевірку. Перед тим, як перейти до
основного етапу контролю операцій з обліку витрат діяльності контролеру
необхідно вивчати наказ про облікову політику щодо питань, які
відносяться до обліку витрат.

Контроль операцій з обліку витрат діяльності рекомендується проводити
наступним чином:

1. Перевірка дотримання умов визнання витрат підприємства. Умови
визнання витрат згідно П (С) БО 16 було наведено вище.

2. Перевірка правильності формування собівартості продукції (робіт,
послуг). При проведенні перевірки необхідно пам’ятати, що згідно П (С)
БО 16 до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються
тільки прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці та інші
прямі витрати. Тобто, здійснюючи перевірку правильності формування
собівартості продукції (робіт, послуг) необхідно, передусім, дослідити
правильність включення витрат до собівартості.

Перевірка фактичної собівартості продукції є одним з важливих етапів
ревізії. Ревізію потрібно починати з перевірки нормативної собівартості,
перевірки звітів і калькулювання собівартості продукції за окремими
видами виробів. Перевірка собівартості продукції здійснюється в розрізі
калькуляційних статей затрат і визначення рівня собівартості окремих
видів продукції. Особливу увагу звертають на можливі випадки коливання
собівартості продукції за окремі періоди. Наприклад, якщо за певний
період (місяць) підвищуються витрати і необґрунтовано збільшується
собівартість продукції, то це може свідчити про наявність перевитрат
сировини, матеріалів і напівфабрикатів та інших витрат. Також з’ясовують
чи немає випадків необґрунтованого списання на собівартість продукції
нестач і псування цінностей, витрат, які не мають відношення до
виробничого процесу або перенесення їх з минулих періодів на місяць, що
перевіряється, т.д.

Під час ревізії перевірці підлягають витрати за окремими калькуляційними
статтями і підтвердження їх відповідними виправдовувальними первинними
документами. Одночасно перевіряють можливі випадки різкого зниження
витрат за окремими місцями, що може свідчити про завищення нормативів
витрат або необґрунтованого перенесення витрат місяця, що перевіряється,
на наступні періоди. Ревізія собівартості продукції допомагає встановити
обґрунтованість списання витрат на її виробництво і реалізацію. Тому
ревізор акцентує увагу на виявлення фактів списання і включення в
собівартість продукції витрат і витрат, які не пов’язані з її
виробництвом і реалізацією (витрати непромислових виробництв і
господарств, витрати і витрати, які належать віднесенню за рахунок
винних організацій і осіб, спеціальних коштів, резервів і витрат
майбутніх періодів, прибутків і збитків). Особливо перевіряють витрати
щодо безперспективних незакінчених робіт, а також робіт, які втратили
актуальність, і приймають заходи щодо зупинення подальшого проведення
затрат щодо них.

Ефективним методом перевірки правильності і документальної
обґрунтованості списання витрат на виробництво за елементами і
калькуляційними статтями є зустрічна перевірка і звірка даних первинних
документів (лімітних карт, карт розкрою, вимог, забірних відомостей – з
сировини і матеріалів) з даними аналітичного і синтетичного обліку
(машинограмами, відомостями розподілу затрат сировини і матеріалів,
заробітної плати, журналами 5 і 5-А, відомостями журнальної форми
обліку, відомостями оцінки остаточного браку і розрахунку втрат від
браку, даними оцінки залишків та недостач незавершеного виробництва) і
звітними матеріалами (виробничими звітами цехів, періодичними звітами із
собівартості). Одночасно перевіряється правильність оцінки матеріалів
шляхом співставлення оцінки списаних матеріалів з обліковою їх оцінкою;
правильність розрахованих відхилень від купівельних цін, оцінки
незавершеного виробництва і обліку зворотних відходів. За рахунок цих
факторів на окремих підприємствах має місце необґрунтоване регулювання
собівартості продукції, що випускається.

3. Перевірка правильності накопичення та списання адміністративних
витрат, витрат на збут та інших операційних витрат. Вивчаючи операції з
обліку адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат
необхідно пам’ятати, що вичерпний перелік таких витрат наведено в п. п.
18, 19, 20 П (С) БО 16 „Витрати”. Тобто, контролер повинен перевірити
правомірність віднесення витрат до адміністративних, витрат на збут,
інших операційних витрат.

4. Перевірка правильності накопичення та списання фінансових витрат.

Вивчаючи бухгалтерську звітність ПМНВВП „Контингент” можна зробити
висновок, що суттєвих порушень законодавства щодо визначення витрат,
правильності формування собівартості продукції (дод. 9), а також
правильності віднесення витрат підприємства до адміністративних та
витрат на збут (дод. 10 та 11) не виявлено. Всі суми в бухгалтерській
звітності підтверджені відповідними первинними документами.

Щодо внутрішнього контролю, то багаторічна практика аналізу
фінансово-господарської діяльності підприємств та стану бухгалтерського
обліку на них більш ніж переконливо свідчить про дуже низьку
ефективність внутрішнього контролю, який функціонує на базі існуючого
законодавства. На жаль, у чинному законодавстві ми знаходимо вимоги лише
до внутрішнього фінансового контролю (постанова КМУ від 22.05.2002р.
№685 „Про здійснення міністерствами, іншими центральними органами
виконавчої влади внутрішнього фінансового контролю»). Непрямо про
необхідність організації дійового внутрішнього контролю сказано у Законі
України від 16.07.99р. №996-ХІУ „Про бухгалтерський облік та фінансову
звітність в Україні», відповідно до якого питання організації
бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його
власника.

Організація внутрішньогосподарського контролю відповідно до чинного
законодавства покладена на керівника підприємства. На підставі
затвердженого плану працівники, зайняті управлінням, здійснюють
систематичний поточний контроль за діяльністю підрозділів підприємства.
За результатами контрольних перевірок керівництво підприємства приймає
рішення про усунення причин, що негативно впливають на діяльність
підприємства.

Здійснення внутрішнього контролю на ПМНВВП “Контингент” покладена на
керівників та головного бухгалтера. Обов’язковим завданням для керівника
підприємства є створення необхідних умов для правильного ведення
бухгалтерського обліку. Тому ПМНВВП “Контингент” щорічно виписує
різноманітну бухгалтерську та методичну літературу; створюються умови
для відвідування семінарів, конференцій. Щоквартально, начальники
відділів звітують перед керівництвом про склад та розмір витрат
поточного періоду та узгоджують прогнозний план витрат на наступний
звітний період.

Починаючи з 2000р., щорічно, керівники розглядають зміни щодо наказу про
облікову політику підприємства.

Обов’язковим завданням для головного бухгалтера є забезпечення
дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад
бухгалтерського обліку, організації контролю за відображенням на
рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.

Перш за все контролюється система документування та обліку,
перевіряється законність та доцільність складених господарських операцій
на основі первинних документів; достовірність відображення записів в
облікових регістрах.

При здійсненні внутрішнього контролю за витратами підприємства головний
бухгалтер ПМНВВП “Контингент” застосовує:

— нормативні перевірки, які являють собою вивчення вмісту
відображеної в документі операції з точки зору її відповідності до
чинних норм, правил та інструкцій;

— арифметичну перевірку, яка полягає в контролі за правильністю
підрахунків, зроблених при складанні конкретного бухгалтерського
документа.

Раз в рік на ПМНВВП „Контингент” проводиться інвентаризація матеріальних
активів шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації та порівняння
отриманих даних з даними бухгалтерського обліку.

Відповідальність за проведення інвентаризації згідно із законодавством
покладається на керівника підприємства, до обов’язків якого входить:
створення необхідних умов для її проведення у стислі терміни, визначення
об’єктів, кількості і термінів проведення інвентаризації.

Отже, суттєвих порушень законодавства щодо визначення витрат,
правильності формування собівартості продукції, а також правильності
віднесення витрат підприємства до адміністративних та витрат на збут не
виявлено. Всі суми в бухгалтерській звітності підтверджені відповідними
первинними документами.

Не досить досконалим, на думку автора даної дипломної роботи, є ведення
внутрішнього контролю на підприємстві, що досліджувалось.

Автор дипломної роботи пропонує керівництву підприємства звернути на це
увагу. Зокрема , ми пропонуємо проводити інвентаризацію декілька разів
на рік. Також доцільно було б систематично користуватись послугами
аудиторських фірм. Такі впровадження стали б причиною для удосконалення
обліку витрат і ретельного контролю за ними.

4.3 Загальний та факторний аналіз витрат підприємства ПМНВВП
«Контингент»

Економія витрат на виробництво одна з основних та вирішальних умов
зростання грошових накопичень і прибутку. Джерелами зниження
собівартості продукції є економія живої та матеріалізованої праці, що
забезпечується раціональним та ощадливим використанням усіх видів
ресурсів, дотриманням суворого режиму економії в усіх підрозділах
підприємства, утворення проти затратного механізму господарювання.

Основними завданнями аналізу витрат є перевірка достовірності даних
обліку і звітності про витрати підприємства, виявлення факторів, які
впливають на їх формування. Оцінку динаміки загального обсягу витрат та
їх структури можна зробити за результатами загального аналізу (табл.
4.3,4.4).

На рівень прибутку від надання (реалізації) послуг впливає такий чинник,
як зміна показника собівартості продукції (робіт, послуг). Надпланове
зниження собівартості реалізованої послуги дозволяє одержати додатковий
прибуток, що дорівнює за розміром сумі зниження собівартості. Витрати на
гривню реалізованої продукції (роботи, послуги) та на 1 грн. чистого
доходу є основними показниками, які характеризують їх рівень і динаміку
та ефективність використання трудових, матеріальних, грошових ресурсів
на ПМНВВП «Контингент».

Зниження витрат на гривню продукції характеризує успішність роботи
підприємства з впровадження нової техніки, підвищення продуктивності
праці і кваліфікаційного рівня працівників, раціонального використання
ресурсів.

Таблиця 4.3

Динаміка витрат ПМНВВП «Контингент» за період 2001-2003роки

№ Показники Факт за Відхилення

2003 р. від

2001р. 2002р. 2003р. 2001р. 2002р.

1 2 3 4 5 6 7

1. Доход (виручка) від

реалізації продукції (товарів),

без ПДВ, тис. грн. 697,8 331,6 585,9 -11,9 354,3

2. Собівартість реалізованої

продукції, тис. грн. 391,5 263,5 322,0 -69,5 58,5

3. Чистий прибуток, тис. грн. 166,3 21,6 102,9 -63,4 81,3

4. Витрати на 1 грн.

реалізованої продукції,

тис. грн. 0,56 0,79 0,55 -0,1 -0,33

5. Витрати на 1 грн. чистогого прибутку, тис. грн. 2,35 12,2 3,13 0,78
-9,07

Витрати на 1 грн. реалізованої продукції визначається шляхом
відношення собівартості реалізованих послуг до доходу (виручки) від
реалізації цієї послуги, без ПДВ.

Витрати на 1 грн. чистого прибутку розраховується як
співвідношення собівартості реалізованих послуг і чистого прибутку.

Аналізуючи дані таблиці 4.3 видно, що зменшення собівартості
реалізованої продукції в 2003р. порівняно з 2001р. на 69,5 тис. грн.
призвело до зменшення чистого прибутку на 63,4 тис. грн. Наслідком цього
є зменшення витрат на 1 грн. реалізованої продукції на 0,1 тис. грн. та
незначного збільшення витрат на гривню чистого прибутку (0,78 тис.
грн.).Збільшення ж собівартості та чистого прибутку 2002-ого року на
56,5тис.грн.та 81,3 тис. грн. відповідно призводить до зменшення витрат
на гривню реалізованої продукції на 0,ЗЗ тис. грн. та витрат на гривню
чистого прибутку на 9,07 тис. грн.

Групування витрат на виробництво і реалізацію продукції за економічно
однорідними елементами дає можливість визначити всі матеріальні, трудові
і грошові витрати підприємства на виробництво продукції у звітному
періоді. Таке групування є єдиним та обов’язковим для всіх підприємств
незалежно від їх галузевої належності.

Для аналізу структури витрат по елементах та вивчення розвитку їх
динаміки на ПМНВВП» Контингент» за 2001-2003 роки доцільно користуватися
аналітичною таблицею 4.4.

З даних таблиці ми бачимо ,що питома вага матеріальних витрат у 2003
році збільшилась порівняно із 2001 роком на 7,2% та зменшилась порівняно
з 2002 роком на 1,9%. Витрати на оплату праці пропорційно збільшилися
відносно 2001 року на 7,4% та практично не змінилися порівняно з 2002
роком(-0,2%). Відрахування на соціальні заходи та витрати на амортизацію
збільшилися у 2003 році відносно 2001 року (на 3,2% та 2,2%
відповідно),та зазнали незначного зменшення порівняно із 2002роком(0,1%
та 0,3% відповідно) . Значних змін зазнали інші операційні витрати у
2002 році вони зменшилися відносно 2001 року на 20% та збільшилися у
порівнянні із 2002 роком на 2,5%.

Таблиця 4.4

Структура операційних витрат за елементами ПМНВВП „Контингент” за 2001 –
2003 роки, тис. грн.

№ Елемент

витрат 2001р… 2002р… 2003р…. Питома вага витрат, %

2001р…. 2002р… 2003р…. Відхилення у

2003 році від

2001р…. 2002р….

1. Матеріальні витрати 172,3 147,1 172,0 39,8 48,9 47,0 7,2 -1,9

2. Витрати на оплату праці 50,6 58,0 70,1 11,7 19,3 19,1 7,4 -0,2

3. Відрахування на соціальні заходи 18,1 22,7 27,2 4,2 7,5 7,4 3,2 -0,1

4. Амортизація 11,6 15,7 17,9 2,7 5,2 4,9 2,2 -0,3

5. Інші операційні витрати 179,7 57,5 79,2 41,6 19,1 21,6 -20,0 2,5

6. Разом витрат 423,3 301,0 366,4 100 100 100 — —

Отже, ми бачимо, що у 2001 році найбільшу вагу займали інші
операційні витрати(41,6%). На другому місці знаходяться матеріальні
витрати (39,8%), 11,7% складають витрати на оплату праці. Найменшу вагу
в усіх трьох роках займають витрати на амортизацію. Проте у 2002 та 2003
роках ситуація змінюється: найбільшу питому вагу у складі операційних
витрат займають матеріальні витрати (48,9% та 47%), на другому місці
стоять витрати на оплату праці та інші витрати (по 19-20%).

Динаміку операційних витрат ПМНВВП „Контингент” за 2001-2003
роки зображено в таблиці 4.5.

З даних таблиці 4.5 бачимо, що в 2003 році спостерігається
зменшення інших операційних витрат відносно 2001 року на 55,9% та
незначне зменшення матеріальних витрат-0,2%. Всі інші елементи витрат
зазнали збільшення. Проте за рахунок того, що саме інші операційні
витрати у 2001 році складали найбільш питому вагу, а друге місце після
них займали матеріальні витрати (таб.4.1 ),то сума операційних витрат у
2003році зменшилась на 65,9 тис. грн. або на 15,2%. Це призвело до
зменшення собівартості продукції на 69,5 тис. грн. або на 17,8%.Стосовно
ж 2002 року спостерігається збільшення всіх операційних витрат у
2003році, наслідками чого є збільшення їх загальної суми на 21,7%, а
значить і збільшення собівартості на 58,5 тис. грн. або на 22,2%.

Таблиця 4.5

Динаміка операційних витрат за елементами фінансово-господарської
діяльності ПМНВВП „Контингент” за 2001 – 2003 роки.(тис. грн.)

№ Елементи Факт за Відхилення 2003р. від

2001р.. 2002р.. 2003р.. 2001р. 2002р.

В сумі У % В сумі У %

1. Матеріальні затрати 172,3 147,1 172,0 -0,3 -0,2 24,9 16,9

2. Витрати на оплату праці 50,6 58,0 70,1 19,5 38,50 12,1 20,9

3. Відрахування на соціальні заходи 18,1 22,7 27,2 9,1 50,3 4,5 19,8

4. Амортизація 11,6 15,7 17,9 6,3 54,3 2,2 14,0

5. Інші операційні витрати 179,7 57,5 79,2 -100,5 -55,9 21,7 37,7

6. Разом: 432,3 301,0 366,4 -65,9 -15,2 65,4 21,7

7. Собівартість реалізованих послуг 391,5 263,5 322,0 -69,5 -17,8 58,5
22,2

Графічно динаміка елементів операційних витрат зображено на рисунку
4.2.

Рисунок 4.2 Динаміка операційних витрат ПМНВВП ,,Контингент”(тис. грн..)

Проаналізувавши дані таблиць 4.3 — 4.5 ми зробили наступний висновок:
операційні витрати за елементами в процесі фінансово-господарської
діяльності ПМНВВГГ «Контингент» мають значний вплив на формування як
собівартості наданих послуг, так і чистого прибутку.

Проте ми не можемо стверджувати, що зниження собівартості обов’язково
призведе до збільшення чистого прибутку. Прикладом цього є ситуація 2002
року, коли зменшення собівартості продукції не призвело до збільшення
чистого прибутку за рахунок отримання дуже низького доходу від
реалізації продукції.

Для прийняття управлінських рішень щодо витрат підприємства результатів
загального аналізу недостатньо. Отож, в період розбудови ринкової
економіки досить актуальними є результати факторного аналізу.

Під факторним аналізом розуміють методику комплексного системного
вивчення і вимірювання впливу факторів на величину результативних
показників.

Один з прийомів проведення факторного аналізу є прийом елімінування.

Елімінування — означає усунення, виключення впливу усіх факторів на
величину результативного показника, крім одного.

На підставі даних таблиці 4.6 проаналізуємо вплив розміру витрат
досліджувального підприємства на зміну розміру чистого прибутку. Дані
таблиці відповідають даним Звіту про фінансові результати ПМНВВП
«Контингент» за 2002 – 2003 роки (додатки 5, 7).

З даних таблиці ми бачимо збільшення всіх витрат діяльності ПМНВВП»
„Контингент” окрім одного -інших операційних витрат. Причому видно
відносно невелике збільшення собівартості реалізованої продукції
(основної складової частини витрат) при збільшенні адміністративних
витрат, витрат на збут та при появі у 2003 році статті фінансових
витрат. У цьому ж періоді підприємство отримало виручку від реалізації
продукції на 75% більше ніж у попередньому періоді. ї власне за рахунок
цього чистий прибуток у 2003році більший за прибуток попереднього
періоду майже в п’ять разів.

Таблиця 4.6

Витрати і прибуток діяльності ПМНВВП „Контингент” за 2002 – 2003 роки
(тис. грн.)

№ Показники 2002 р. 2003 р. Зміна

1 2 4 5 6

1 Виручка від реалізації продукції

без урахування ПДВ, акцизного збору

та інших вирахувань з доходів. 331,6 585,9 254,3

2 Собівартість реалізованої продукції 263,5 322,0 58,5

3 Адміністративні витрати 9,5 37,1 27,6

4 Витрати на збут 2,3 4,3 2,0

5 Інші операційні витрати 25,7 3,0 -22,7

6 Фінансові доходи — — —

7 Фінансові витрати — 50,0 50,0

8 Податки на прибуток 9,0 66,7 57,7

9 Чистий прибуток 21,6 102,9 81,3

Мета аналізу витрат на виробництво за окремими статтями полягає у
дослідженні впливу окремих статей витрат на собівартість та виявлення
закономірностей динаміки собівартості.

Даний аналіз на ПМНВВП «Контингент» не проводиться. Однак, враховуючи
сучасні умови господарювання, вважаємо такий аналіз витрат доцільним.

Для цього пропонуємо приклад звітної калькуляції (таб. 4.7), в якій

Наводяться показники, які дають змогу порівнювати фактичну і планову
собівартість. Це дає можливість визначити , наскільки знизилась
собівартість одиниці продукції порівняно з плановою як в цілому , так і
по кожній статті витрат.

З наведеного прикладу калькуляції видно , що по всіх статтях
витрати порівняно з минулим роком знизилися. Порівняно з планом за
статтями «Сировина й матеріали» ,»Напівфабрикати «, «Купованні
комплектуючі вироби», «Заробітна плата виробничих виробників», допущені
перевитрати. В результаті на один комутатор отримано
перевитрати в сумі 0,38 грн. (19,05-18,67), що в цілому складає 2,0% від
його планової собівартості.

Таблиця 4.7

Звітна калькуляція

Виріб

Тип

Випуск виробів, шт..

За планом За фактом

За звітній період З початку року За звітній період З початку року

1 2 3 4

Комутатор 90.3734 13500 21000 14200 22100

Статті витрат Собівартість , грн.

За звітом за минулий рік За планом Фактично

Сировина і основні матеріали

Куповані комплектуючі вироби

Допоміжні матеріали

Всього:матеріальні витрати

Основна: додаткова зарплата

Відрахування до пенсійного фонду

Відрахування до фонду соцстраху

Відрахування до фонду зайнятості

Відрахування до фонду соцстраху від нещасних випадків

Загальновиробничі витрати

Всього виробнича собівартість 1,41

12,9

0,02

14,33

4,11

1,32

0,12

0,08

0,13

0,04

20,13 1,38

12,32

0,02

13,72

3,52

1,13

0,10

0,07

0,11

0,04

18,67 1,4

12,52

0,01

13,93

3,64

1,16

0,11

0,07

0,12

0,02

19,0,5

Для виготовлення замовлень, як правило, витрачається значна
за сумою, масою і номенклатурою кількість матеріалів. На зворотній
калькуляції дається докладне розшифрування витрат за статтями основних
матеріалів , купованих напівфабрикатів і комплектуючих виробів із
зазначенням по їх головних групах кількості та вартості.

Отже, операційні витрати за елементами в процесі
фінансово-господарської діяльності ПМНВВГГ «Контингент» мають значний
вплив на формування як собівартості наданих послуг, так і чистого
прибутку.

З огляду на це ми вважаємо значним недоліком відсутність
їх аналізу на досліджуваному підприємстві і пропонуємо керівництву його
запровадження. Ми також пропонуємо на ПМНВВП „Контингент” проводити
аналіз статей витрат для визначення факторів, які впливають на їх зміну.
Такий аналіз дозволив би керівництву підприємства приймати відповідні
рішення для зменшення витрат базового підприємства.

Розділ 5. Система автоматизації обліку, контролю та аналізу витрат на
торгівельному підприємстві

5.1 Загальна характеристика систем автоматизації бухгалтерського обліку,
контролю та аналізу для ведення обліку витрат на підприємстві

Організація управління й обліку на підприємстві сьогодні неможливі без
застосування інформаційних технологій. Працівники практично всіх сфер
господарського життя на виробництві, у торгівлі, у сфері обслуговування
використовують у своїй діяльності комп’ютери. Обчислювальна техніка
суттєво підвищує якість обробки облікової інформації. При цьому
застосування комп’ютерів змінює зміст та організацію праці облікового
персоналу: зменшується кількість ручних операцій з обробки первинних
документів, систематизації облікових показників, заповнення регістрів та
звітних форм. Облікова праця стає більш творчою, спрямованою на
організацію й вдосконалення обліку.

Об’єктом інформаційного забезпечення управління є
організаційно-економічна, облікова та технологічна інформація, яка
відображає процеси виробництва, розподілу, обміну та споживання
матеріальних благ та послуг, та виникає в процесі
виробничо-господарської діяльності і використовується для управління
цією діяльністю при здійсненні всіх функцій управління. Вона виражає
стан виробничо-господарської і фінансової діяльності підприємства в
числовому вигляді через систему натуральних в вартісних показників.

Облікова інформація, як частина економічної інформації має ряд
особливостей, які зображені на рис. 5.1.

На формування облікової інформації впливає методологія бухгалтерського
обліку. Структуру інформаційної системи бухгалтерського обліку
визначають такі методологічні принципи, як рахунки та подвійний запис,
баланс та інші. Ними позначається організація інформаційних процедур,
зокрема обчислювальна обробка та використання облікової інформації.
Особливості облікової інформації відображаються і в інформаційних
задачах бухгалтерського обліку, сутність рішення яких полягає у
визначенні зведено-підсумкових величин із встановленими групувальними
ознаками.

Рис. 5.1 Особливості облікової інформації

Головною метою функціонування бухгалтерської інформаційної
системи на підприємстві є забезпечення керівництва підприємства
фінансовою інформацією для прийняття обґрунтованих рішень при виборі
альтернативних варіантів використання обмежених ресурсів. Бухгалтерські
інформаційні системи представляють бухгалтерську інформацію, що
відображає повну картину господарської діяльності підприємства.

Застосування комп’ютерної техніки вносить певні зміни до організації
бухгалтерського обліку, причому обчислювальна техніка з допоміжного
засобу перетворюється на визначний фактор організації обліку, змінюючи
не тільки форму обліку, але й зміст. Ці зміни зумовлені тим, що
змінюються способи обробки інформації, за яких забезпечується різна
швидкість надання звітної інформації. При комп’ютеризації технічні
засоби стають основним засобом ведення обліку: суттєві зміни
відбуваються в процесі збирання, накопичення облікової інформації, її
передачі та одержання підсумкових показників. Автоматизовані
інформаційні технології утворюють людино-машинну облікову систему, яка
функціонує на базі обчислювальних мереж та інших сучасних засобів
комп’ютерної техніки, що забезпечують комплексне виконання функцій
бухгалтерського обліку.

Правильно організований облік витрат в розрізі статей калькуляції, за
місцями їх виникнення, за видами продукції дає керівництву достатній
обсяг інформації для прийняття ефективних управлінських рішень.
Комп’ютеризація обліку витрат охоплює широке коло трудомістких операцій.
До них відносять: групування виробничих витрат за напрямами
витрачання, визначення нормативної (планової) та фактичної
собівартості продукції, напівфабрикатів і незавершеного виробництва,
облік відхилень від норм витрат, зведений облік витрат на виробництво,
відображення на рахунках синтетичного обліку кореспонденції рахунків. В
умовах автоматизації розрахунків і групування нормативів існує
можливість для переходу від складання нормативних калькуляцій на перше
число місяця, кварталу, року до розробки їх на будь-яку дату поточного
місяця. Це дозволяє відмовитися від щомісячного перерахунку залишків
незавершеного виробництва у зв’язку зі змінами норм на початок місяця і
точніше обчислювати фактичну собівартість товарного відпуску продукції.
В комп’ютерній бухгалтерії через розширені можливості аналітичного
обліку можлива побудова багаторівневих розрізів статей витрат,
необхідних для потреб управління, а також облік витрат за центрами
відповідальності. Така схема калькуляції дозволить отримати інформацію
про: витрати певного виду ресурсів на одиницю окремого виробу по
конкретному розділу; витрати за видами і групами продукції; витрати по
підрозділах; витрати за видами витрат або за групами витрат
(використовуючи різні рівні аналітичного обліку).

Стандартні підходи до обробки даних дають можливість взаємо замінювати
бухгалтерів на різних ділянках роботи. Завдяки цьому скорочується
кількість часу працівників бухгалтерії на виконання облікових функцій,
зростають можливості для аналізу, статистичної обробки та підготовки
аналітичної інформації, призначеної для ефективного управління
підприємством.

Спеціалізовані бухгалтерські програми дозволяють:

1) складати оборотну відомість і баланс в будь-який момент часу при
будь-якій кількості введених господарських операцій. Це надає можливість
в процесі обліку складати кілька проміжних оборотних відомостей
для визначення собівартості продукції з врахуванням незавершеного
виробництва, обороту по реалізації, прибутку, окремих податків, тощо;

2) в будь-який момент часу коригувати введені операції:

змінювати суму, дату, зміст і коментарі;

доповнювати журнал операцій новими операціями в будь-якому місці і
порядку;

цілком та безслідно знищувати будь-які операції;

3) будувати різноманітні звіти на підставі журналу операцій.

Головним призначенням бухгалтерської програми є полегшення рутинної
роботи бухгалтера зі складання різних відомостей, журналів та звітів. За
умови правильного рознесення сум первинних документів по синтетичних
рахунках, точного зазначення аналітичних об’єктів зведені дані
розраховуються комп’ютером автоматично. До того ж, вкрай низькою є
ймовірність припущення арифметичних помилок, а також помилок, пов’язаних
з неправильним перенесенням тієї чи іншої цифри. Використання засобів
автоматизації дозволяє практично повністю вирішити проблему точності і
оперативності інформації. Протягом декількох хвилин можуть бути
підготовлені різноманітні і деталізовані дані, необхідні для прийняття
ефективних рішень. До того ж, правильний вибір засобів автоматизації та
програмного забезпечення дозволяє легко і миттєво адаптувати роботу
бухгалтерії до правових норм, які часто змінюються.

Комп’ютерні системи сьогодні дозволяють:

обробляти і зберігати велику кількість однакових в структурному плані
одиниць інформації (наприклад, адреси із зазначенням імені, міста,
вулиці, телефону, поштового індексу тощо);

здійснювати вибірку інформації з великої кількості даних (пошук адреси,
назв фірм чи телефонів будь-яких конкретних осіб тощо);

виконувати складні математичні розрахунки (складати графіки
повернення кредиту на кілька років вперед тощо);

одержувати паперову копію будь-якого документу (первинних
документів, форм звітності тощо) за декілька секунд;

багато разів відтворювати будь-які дії (наприклад, роздруковувати
примірники певного документу тощо).

Для вирішення різноманітних завдань за допомогою персональних
комп’ютерів застосовують пакети прикладних програм, які дозволяють
вводити в комп’ютер дані та виконувати над ними різні операції.

Найбільш відомими і розповсюдженими є такі програми, як „Галактика»,
„Парус — Предприятие 7.11″ та ,,1С:Предприятие».

Програма „Галактика» є багатокористувацькою комплексною системою
автоматизації управління підприємством, яка охоплює всі аспекти його
внутрішньої і зовнішньої господарської діяльності. Значною відмінністю
програми „Галактика» від інших програм є комплексний підхід до проблеми
автоматизації підприємства, що охоплює всі сфери управління сучасним
підприємством, включаючи фінансове і господарське планування, управління
кадрами, бухгалтерський облік, оперативне управління. Вирішення
перерахованого комплексу задач забезпечується контурами. Контур — це
сукупність програмних модулів для виконання однорідних задач. В програмі
„Галактика» їх є чотири:

„Контур административного управлення»;

„Контур оперативного управлення»;

„Контур управлення производством»;

„Контур бухгалтерского учета».

Модульний принцип побудови даної програми дозволяє залежно від
виробничо-економічної необхідності використовувати окремі програмні
модулі або комбінувати їх за умови встановлення всіх модулів програми.
Наприклад, модуль „Фактические затрати» призначений для розрахунку
бухгалтерських фактичних затрат за підсумками виробничої діяльності
підприємства за місяць. Основним джерелом первинної інформації для
проведення розрахунків є книга бухгалтерських проводок. Розподіл
непрямих витрат здійснюється шляхом такої процедури, як закриття
рахунків. Ця процедура служить також для розподілу витрат при наданні
зустрічних послуг підрозділів підприємства один одному. Результатом
послідовного виконання операцій по закриттю рахунків є бухгалтерські
проводки, які містять суми затрат по аналітичним рахункам. Ці суми
враховуються при розрахунках кошторисів витрат, зведення витрат і
калькуляцій, на основі яких визначається фактична виробнича
собівартість. Різноманітні звіти по зведенню витрат, кошторисів,
калькуляцій, фактичному випуску дозволяють отримати повну картину
калькулювання бухгалтерської фактичної собівартості.

Ведення виробничого обліку в системі „Галактика» передбачає певне
групування затрат підприємства, які розподіляються за:

Видами. Згідно П(С)БО 16 „Витрати» затрати групуються за економічними
елементами. Крім того, витрати на виробництво і реалізацію
класифікуються за статтями затрат. Організація обліку витрат за їх
видами дозволяє підприємству розрахувати структуру собівартості
виробленої продукції. Аналіз структури собівартості сприяє виявленню
найбільш ефективних напрямків її зниження.

Місцями виникнення. Облік затрат за місцем виникнення забезпечує
контроль за роботою підприємства в цілому та його структурних
підрозділів зокрема. Комп’ютерні системи вирішують такого роду
задачі досить оперативно, надаючи керівництву саму різноманітну
аналітичну інформацію.

Центрами відповідальності. Метою організації обліку за центрами
відповідальності є накопичення даних про витрати по кожному з них, з
тим, щоб відхилення від кошторису могли відноситись до
матеріально відповідальної особи. Фактичні дані за центрами
відповідальності відображаються в звітах про виконання кошторису. З них
керівники центрів отримують інформацію про відхилення від кошторису за
різними статтями витрат.

Носіями затрат. Носіями витрат в залежності від виду продукції і
технології її виробництва можуть бути товари або полуфабрикати, групи
однорідних товарів, будівельні об’єкти, види робіт та послуг.

Інші способи групування виробничих витрат. За допомогою
комп’ютерної системи „Галактика» надається можливість групування витрат
з метою планування і прийняття рішень. Застосовуючи дану систему,
користувач може не тільки калькулювати собівартість, а і одночасно
ділити витрати на постійні і змінні, що дозволяє використовувати
методи поглибленого оперативного аналізу для планування діяльності
підприємства.

Програма „Галактика» є багатофункціональною і тому вона підходить для
великих підприємств, об’єднань, корпорацій тощо. На Україні дана
програма використовується на таких великих підприємствах, як наприклад,
Компанія „NEMIROFF».

Програма „Парус-Предприятие» є комплексною програмою
автоматизації бухгалтерського обліку підприємств малого та середнього
бізнесу. Після встановлення програми немає необхідності проводити
будь-які серйозні налагодження, однак користувач має право налагодити
програму відповідно до умов функціонування підприємства та організації
обліку: переналагодити План рахунків, номенклатуру записів,
створити бланки, зразки заповнення документів, правила їх обробки
в обліку тощо. Наприклад, в існуючій версії собівартість готової
продукції можна визначити, використовуючи розширену користувацьку
аналітику по рахунку 23 „Виробництво», розкривши інформацію,
принаймні, в двох розділах: за типами витрат (рекомендується для
виявлення тих витрат, які можна скоротити і знизити собівартість) і за
видами готової продукції.

Програма складається з функціонально відокремлених модулів:
„Администратор», „Бухгалтерия», „Реализация на склад», кожен з яких
містить один або декілька додатків, тобто програм, що працюють в ОС МS
Windows.

Інформація, яка вводиться в програму, надходить в базу даних, що є
єдиною для всіх модулів програми. База даних може знаходитись на
жорсткому диску комп’ютера або на жорсткому диску окремого комп’ютера в
мережі за умови користування програмою кількома користувачами у мережі.
Якщо декілька комп’ютерів працюють з однією базою даних, то будь-яка
зміна інформації в ній і буде відображена одразу на всіх комп’ютерах. В
той же час, в програмі є ряд характеристик, що стосуються лише того
додатку і лише того комп’ютера, на якому йде робота. Це, передусім,
різноманітні налагодження відображення даних. Вони стосуються лише
інтерфейсу програми; їх можна назвати налагодженнями робочого місця. Вся
інформація зберігається в різних об’єктах, зареєстрованих в програмі.
Об’єктом можуть виступати документи, господарські операції, особові
рахунки, товари тощо.

Програма дозволяє формувати велику кількість різного роду звітності (на
базі Місrosoft Ехсеl). Це дає змогу робити різноманітні звіти, які
стосуються витрат діяльності підприємства для подальшого їх вивчення та
аналізу.

Досліджуване підприємство, ПМНВВП “Контингент”, для обліку своєї
фінансово-господарської діяльності та ведення бухгалтерського обліку
використовує програму „ 1С :Предприятие 7.7″.

„1С:Предприятие 7.7″ — це універсальна програма автоматизації
діяльності підприємства, яка використовується для будь-яких
розрізів економічної діяльності підприємства, в тому числі й різних
ділянок бухгалтерського обліку.

Програма «1С:Предприятие 7.7″ має компонентну структуру. Всього існує
три основні компоненти:

1).»1С: Бухгалтерия 7.7″. Дана компонента може бути використана для
ведення будь-яких розділів бухгалтерського обліку на підприємствах
різного типу. Різнобічність та гнучкі можливості системи
„1С:Предприятие» дозволяють використовувати її як досить простий і
наочний інструмент бухгалтера, і як засіб повної автоматизації обліку
від введення первинних документів до формування звітності.

Система „1С:Предприятие» може бути використана для ведення практично
будь-яких розділів бухгалтерського обліку:

облік операцій з банком та касою;

облік основних засобів і нематеріальних активів;

облік матеріалі і МШП;

облік товарів, послуг та виробництва продукції;

облік валютних операцій;

облік взаєморозрахунків з організаціями, дебіторами, кредиторами,
підзвітними особами;

облік розрахунків по заробітній платні;

облік розрахунків з бюджетом;

інші розділи обліку.

Система „1.С:Предприятие» має гнучкі можливості щодо організації обліку:

синтетичний облік за багаторівневим планом рахунків;

облік за декількома планами рахунків;

валютний облік і облік покриття валют;

багатомірний аналітичний облік;

багаторівневий аналітичний облік за кожним виміром;

кількісний облік; облік по декількох підприємствах в одній інформаційній
базі.

2) «1С: Оперативний учет 7.7″. Дана компонента є універсальною
системою для обліку наявності та руху засобів і може бути настроєна
різноманітні схеми обліку складських запасів, взаєморозрахунків, коштів
на розрахункових рахунках та в касі, кредитів тощо. Система
„1С:Предприятие» забезпечує рішення широкого кругу різнобічних задач
оперативного обліку, наприклад:

облік складських запасів товарів та їх руху;

облік амортизації основних засобів;

облік взаєморозрахунків з клієнтами та постачальниками;

облік товарних кредитів і контроль їх погашення;

автоматичний розрахунок цін на списання товару та ін.

Компонента „Оперативний учет» орієнтована на роботу в реальному часі.
Вона автоматично підтримує в актуальному стані поточні залишки товарів
та грошових коштів. При вводі документів може використовуватися контроль
наявності товарів на складі чи стану взаєморозрахунків клієнта.

3) «1С:Расчет 7.7″. Дана компонента орієнтована на проведення
періодичних розрахунків і призначена для рішення широкого кругу різних
задач, пов’язаних з обліком самих різнобічних ресурсів та розрахунків
тих чи інших параметрів за ними. Це можуть бути:

облік номенклатури продукції що виробляється, послуг, розрахунків їх
собівартості;

реєстрація клієнтів і розрахунок вартості заказів, які для них
виконуються та ін.

Система дозволяє проводити розрахунки з конкретною періодичністю, від
одного дня до року. Програма має однокористувацьку і мережеву версії.
Для користувачів програми є декілька режимів роботи, як це зображено на
рисунку 5.2.

Рис. 5.2 Режими роботи в програмі „1.С:Бухгалтерия 7.7”

У типовій конфігурації можуть бути реалізовані різні варіанти обліку
витрат підприємства: з використанням рахунків 8 і 9 класу; з
використанням рахунків тільки класу 8; з використанням тільки рахунків
класу 9.

Система програм „1С:Предприятие 7.7″ — це досить могутній інструмент для
роботи головного бухгалтера, який дає можливість систематично та
оперативно володіти фінансовим станом підприємства та контролювати своїх
підлеглих. Одночасно програма є надійним та доступним помічником
рядового бухгалтера, вона дає можливість підняти якість обліку на
будь-якій ділянці бухгалтерського обліку.

5.2. Алгоритм розв’язання задачі автоматизації обліку, контролю і
аналізу витрат підприємства

Для організації аналітичного обліку за бухгалтерськими рахунками в
системі „1С:Предприятие» використовуються види субконто, за допомогою
яких реалізується можливість отримання деталізованої характеристики
даних синтетичних рахунків. Види субконто в даній конфігурації мають тип
„Справ очник», „Документ», „Дата».

„Справочник» призначений для ведення аналітичного обліку на рахунку за
об’єктами обліку підприємства. Що стосується витрат, то для витратних
операцій ПМНВВП „Контингент” використовує такі довідники, як :

„ТМЦ». Даний довідник призначений для збереження списку ТМЦ (товарів,
продукції, матеріалів та ін.), наданих та отриманих послуг. Він
використовується як для заповнення документів, так і для ведення
аналітичного обліку за рахунками 2 класу (крім рахунків 21″ Тварини на
вирощуванні та відгодівлі», 23 „Виробництво»), а також на
позабалансовому рахунку 02 „Активи на відповідальному зберіганні» та ТМЦ
„МШП в експлуатації». На закладці „Дополнительно» в реквізиті „Услуга»
вказують рахунок витрат (за замовчуванням це рахунок 94.)

„Состав продукции». Даний довідник підпорядкован довіднику ТМЦ»,
оскільки, по-перше, даний довідник можна відкрити за допомогою кнопки
„Состав» при редагуванні ТМЦ виду „Продукция» та, по-друге, реквізит
„Затрата» може приймати значення як з довідника „ТМЦ», так і з довідника
„Види затрат». Цей список затрат використовується для первинного
заповнення документа „Калькуляция».

„Контрагенти», оскільки даний довідник використовується як при складанні
первинних документів, так і при веденні аналітичного обліку на рахунку
ВР „Валовые расходы».

„Валовые доходы / расходы». Даний довідник використовується для ведення
аналітичного обліку на забалансових рахунках ВР „Валовые расходы,
„Валовые доходи». Цей довідник організовано згідно структурі
Декларації про прибуток. В дужках після найменування елементу вказано
розділ (стаття) декларації. Якщо в кожній проводці по рахунку ВР, в
кожному документі правильно вказано статтю з цього довідника, то
декларація про прибуток сформується автоматично.

„Види затрат» містить список видів витрат. Цей довідник
використовується як при редагуванні документів, так і для ведення
аналітичного обліку за рахунками класу 9, а також рахунку 23
„Виробництво», 39 „Витрати майбутніх періодів» та 44.3 „Прибуток, який
використовується в звітному періоді».

Типова конфігурація включає широкий набір документів. Частина документів
призначена тільки для введення, зберігання та друку первинних
документів, наприклад, „Платіжне доручення», „Рахунок». Інша частина,
крім введення даних первинного документу виконує автоматичне формування
проводок. Це такі документи як: „Видаткова накладна», „Видатковий
касовий ордер», „Введення в експлуатацію». Для ведення витратних
операцій ПМНВВП “Контингент” у своїй діяльності використовує такі
документи: договір, акт виконаних робіт, видаткова накладна, банківська
виписка, видатковий касовий ордер, калькуляція, нарахування зносу та ін.

Розглянемо на прикладі введення деяких документів пов’язаних з обліком
штатних операцій на ПМНВВП “Контингент”.

1. Нарахування амортизації. Для нарахування амортизації в
бухгалтерському та податковому обліку використовується документ
„Нарахування зносу», рис.5.4, який відкривається через меню Документи
–Необоротные активи и МБП — Начисление износа (рис. 5.3).

Рис. 5.3 Меню програми „Документы» 1С: Предприятие

Даний документ є регламентованим, оскільки його необхідно вводити
щомісяця з ознакою „Рассчитать амортизацию в бухгалтерском учете».
Натисканням кнопки ОК документ проводиться та зберігається.

Рис. 5.4 Нарахування амортизації в бухгалтерському обліку

Для відображення амортизації в податковому обліку в програмі потрібно
ввести документ „Начисление износа» один раз в квартал з встановленим
прапорцем „Рассчитать амортизацию в налоговом учете».

2. Відображення послуг сторонніх організацій. За допомогою документа „У
слуги сторонних организаций» можна розподілити витрати за різними видами
затрат. Наприклад, 30.06.04 ПМНВВП “Контингент” отримала рахунок за
послуги зв’язку від ВАТ „Укртелеком» на суму 10,64 грн., в т.ч. НДС 1,77
грн. Для введення документа необхідно зробити таку послідовність дій:

— відкрити новий документ, „Услуги сторонних организаций» через меню
Документи — Приход — Услуги сторонних организаций. Спочатку заповнюється
шапка закладки „Основные», а потім закладка „Дополнительные»;

— другим кроком є заповнення табличної частини. В графі „Услуга»
необхідно вибрати потрібний елемент довідника „Номенклатура». Оскільки
кожному елементу відповідає свій рахунок і вид витрат, в довіднику
повинно бути два записи „Услуги связи» — для адміністративних
витрат та загальновиробничих. Ввести нові записи можливо, не покидаючи
форму вибору довідника, натисканням клавіші “INS” або відповідної кнопки
на панелі інструментів. Після того-як таблична частина заповнена
необхідно натиснути кнопку „ОК». З’явиться вікно з запитом „Провести
документ ?». Натисканням на кнопку „Да» автоматично даний документ
зберігається і проводиться.

Оскільки ПМНВВП “Контингент” у своїй діяльності облік витрат веде за
допомогою використання 9 класу рахунків, то послідовність дій по обліку
витрат в конфігурації 1С:Предприятие є наступною:

ведення обліку витрат на рахунках класу 9;

введення в кінці місяця регламентованого документу „Финансовые
результаты” з ознакою „Закрытие административных затрат»;

введення в кінці місяця регламентованого документу „Финансовые
результаты” з ознакою „Закрытие затрат на сбыт”;

введення регламентованого документу „Финансовые результаты» для
реалізації етапу „Закрытие общепроизводственных затрат»;

формування заключних калькуляцій;

введення документа „Финансовые результати» з ознакою „визначення
фінансового результату».

3. Калькулювання. Документ „Калькуляция» призначений для відображення
господарських операцій, пов’язаних зі списанням матеріалів у
виробництво, оприбуткуванням продукції, розрахунком її собівартості і
відпускної ціни. Даний документ може працювати в режимі
„предварительная» і „окончательная». Будь-яка „калькуляція», введена в
режимі „ввод нового» є початковою, а будь-яка введена „калькуляція» в
режимі „ввод на оснований» є заключною.

3.1 Створення початкових калькуляцій. Для створення даного документа
передбачена така послідовність дій:

— Відкриття документу через меню Документи — Производство
-Калькуляция.

— Шапка документу складається з двох закладок: „Основные» та „Налоги и
рентабельность” (рис.5.5).

Рис. 5.5 Створення початкових калькуляцій

На закладці „Основные», в групі „Материалы и продукция», вказується
продукція, її кількість, склади матеріалів, що списуються, та готової
продукції. На закладці „Налоги и рентабельность” можна задати
складові для розрахунку продажної вартості виробу:
рентабельність, ПДВ та ін.

— В табличній частині вказується перелік витрат, які включаються в
розрахунок собівартості партії продукції. В ролі витрат можуть бути
матеріали з довідника „Номенклатура» та види витрат з довідника „Виды
затрат».

— Кнопка „Заполнить» дозволяє заповнити табличну частину у відповідності
з кількістю і складом продукції для виробу, що виготовляється. За
допомогою кнопки „Подбор» можливо підібрати додатково необхідні ТМЦ з
довідника „Номенклатура», використовуючи механізм підбору.

— Матеріали списуються на рахунки і види затрат, які вказані для
кожного з них в формі редагування елементу довідника „Номенклатура»
(група „Затрат» на закладці „Дополнительно»).

3.2 Створення заключних калькуляцій.

— Для відкриття даного документу зручно користуватися меню: Сервис —
Помощник „Создание окончательньїх калькуляций” (рис.5.6).

Рис. 5.6 Створення заключних калькуляцій

Обробка виконується в кінці кожного місяця, коли проведені документи
„Фінансові результати» в режимах „Закрытие административных
затрат»(рахунок 92), „Закрытие затрат на сбыт”(рахунок 93) та „Закрытие
общепроизводственных затрат (рахунок 93)».

— В процесі роботи помічник пропонує вказати фірму, місяць і вид
діяльності, за яким створюються калькуляції. Перед формуванням
документів пропонується сформувати „Оборотно-сальдовую ведомость по
счету 23″, щоб перевірити витрати за видами і впевнитися в тому, що
внесені всі документи по незавершеному виробництву.

— Останнім кроком є формування документу „Калькуляция» в режимі
„окончательная» і пропонує їх провести.

Як було зазначено вище, в кінці кожного місяця рахунки витрат повинні
закриватися для визначення фінансового результату.

При встановленні режиму „Закрытие элементов затрат» здійснюється
списання сальдо рахунків класу 8 за елементами витрат на рахунки, які
вказані для кожного елементу (виду затрат) в формі елемента довідник
„Виды затрат» (тобто Д-т 9 клас К-т 8 клас). Після списання (розподілу)
сальдо рахунків 8 класу

Для цього здійснюється списання сальдо рахунків 9 класу на фінансовий
результат (тобто Д-т 79 К-т 9 клас). Всі ці списання здійснюються за
допомогою документа „Закрытие затрат”.

В конфігурації 1С:Предприятие є можливість не тільки постійно
контролювати але й аналізувати свою роботу. Так, наприклад, для аналізу
витрат та витратних операцій гол. бухгалтер ПМНВВП “Контингент”
використовує такі документи, які знаходяться в меню Отчеты.

Звіти поділяються на дві групи:

1) Стандартні звіти. Взагалі, вони видають бухгалтерські підсумки в
різних розрізах для будь-яких рахунків, що вказуються, видів субконто,
валют. До них відносяться такі звіти, як „Оборотно-сальдовая ведомость»,
„Шахматка», „Анализ счета», „Картка счета». Такі звіти використовуються
дуже широко безпосередньо при веденні бухгалтерського обліку для аналізу
бухгалтерських підсумків на рівні рахунків, субрахунків, валют, об’єктів
аналітики, різних періодів і детальних проводок.

2) Регламентовані звіти. Ці звіти призначені для їх передачі різним
контролюючим органам. До таких звітів відносяться такі як „Баланс»,
„Звіт про фінансові результати», „Декларація про прибуток» та ін.

Удосконалення обліку витрат, при автоматизованій системі обліку, яку
використовує у своїй діяльності ПМНВВП “Контингент” являє собою механізм
накопичення інформації про витрати звітного періоду за допомогою
формування бухгалтерських проводок з одночасним відображенням цих витрат
по їх видам (елементам) згідно класифікації . Також автоматизована
система обліку витрат надає бухгалтеру можливість групування відповідних
витрат за видами діяльності (ПМНВВП “Контингент” здійснює звичайну
діяльність) для подальшого більш детального аналізу своєї господарської
діяльності.

Висновки та пропозиції

Становлення і розвиток в Україні ринкової інфраструктури докорінно
змінюють економічне, інформаційне і правове середовище функціонування
підприємств, сутність їхньої діяльності. В останні роки в практиці
українського бухгалтерського обліку відбуваються досить серйозні зміни,
пов’язані з перебудовою всієї національної облікової системи і
приведенням її до вимог міжнародних стандартів обліку.

Метою даної дипломної роботи було детальне розкриття та вивчення теми,
яка стосується обліку, контролю та аналізу в системі управління
витратами підприємства та напрямками удосконалення їх обліку при
автоматизованій системі у виробничій сфері. Для розкриття мети дипломної
роботи автор вирішував наступні задачі:

— вивчення економічної літератури з питань формування і розподілу витрат
підприємства ПМНВВП “Контингент”;

— вивчення процесу здійснення аналітичного та синтетичного обліку
витратних операцій;

— дослідження діючої практики контролю й аналізу витрат на даному
підприємстві;

— вивчення ведення бухгалтерського обліку за допомогою
автоматизованої програми 1С:„Предприятие» та переваги цієї
програми над іншими, тощо.

Досить детально вивчивши та проаналізувавши діяльність підприємства
ПМНВВП “Контингент” автор дипломної роботи дійшов таких висновків:

У ПМНВВП “Контингент” існує ряд труднощів і проблем, пов’язаних із
загальним нестабільним станом у сучасній економіці. Тому удосконалення
обліку витрат для підприємства набуває важливого значення. Воно
дозволить поліпшити свою виробничо-фінансову діяльність шляхом виявлення
резервів підвищення ефективності використання його потужностей і
ресурсів для досягнення намічених цілей.

За результатами аналізу основних показників фінансово-господарської
діяльності ПМНВВП “Контингент”, слід зазначити, що за останні 3 роки
вона не є досить успішною.

Аналізуючи основні показники фінансово-господарської діяльності ПМНВВП
„Контингент” за 2001 – 2003 роки (таб. 2.1) можна зробити висновок, що
підприємство “Контингент” працює рентабельно, хоча дуже нестабільно. У
2002 році спостерігалося зниження рівня доходу від реалізації продукції
порівняно з попереднім роком у два рази при відносній незмінності
собівартості продукції.

В результаті цього підприємство отримало дуже низький річний чистий
прибуток, який склав лише 12% від аналогічного показника попереднього
року.

Проте у 2003 році ситуація різко змінюється і збільшується на 77%
виручка від реалізації порівняно з 2002 роком при майже незмінній сумі
собівартості реалізованих товарів. Як результат рентабельність зростає
від 0,08 до 0,24. Помітним є також систематичне збільшення з кожним
роком суми інших операційних витрат, на що, на наш погляд потрібно
звернути увагу керівництву підприємства. Тому, не зважаючи на різкий
спад прибутковості у попередньому році базове підприємство працює
успішно і, як бачимо має перспективи до зростання основних показників
прибутковості.

Проаналізувавши показники платоспроможності і фінансової стійкості
ПМНВВП “Контингент” за 2002-2003р. ми дійшли такого висновку: найбільш
позитивними для досліджувального підприємства є показники фінансової
стійкості, що свідчить про добру платоспроможність підприємства, хоча в
2003р. порівняно з 2002р. помітне незначне їх зменшення. А найбільш
негативними є показники ділової активності, хоча і помітне їх збільшення
у 2003 році порівняно з 2002 роком.

Згідно наказу про облікову політику, затвердженою на підприємстві,
бухгалтерський облік ведеться на основі Плану рахунків бухгалтерського
обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій
підприємств і організацій та Інструкції №291 за журнально-ордерною
формою з елементами комп’ютерної обробки за допомогою прикладної
програми.

При вивченні бухгалтерського обліку, автором дипломної роботи були
виявлені такі недоліки:

— деякі документи ПМНВВП „Контингент” складені російською мовою;

— незатверджений документообіг на досліджувальному підприємстві;

— неправильної вибір рахунку для обліку розрахунків з постачальниками і
підрядниками;

— на досліджуваному підприємстві загальновиробничі витрати не
розподіляються між виробленою продукцією, хоча в плановій калькуляції
така стаття присутня;

— не затверджено суму представницьких витрат на підприємстві;

— необґрунтоване відкриття субрахунків до рахунків бухгалтерського
обліку на даному підприємстві, наприклад 231, 661.11(додаток 9,30).

Контроль витрат ПМНВВП „Контингент” поділяється на внутрішній та
зовнішній. Автором дипломної роботи було запропоновано методику
проведення зовнішнього контролю на досліджувальному підприємстві, яка
включає фактичний контроль (інвентаризацію незавершеного виробництва) та
документальний контроль (контроль операцій з обліку витрат діяльності).

Вивчаючи бухгалтерську звітність ПМНВВП „Контингент” можна зробити
висновок, що суттєвих порушень законодавства щодо визначення витрат,
правильності формування собівартості продукції (дод. 9), а також
правильності віднесення витрат підприємства до адміністративних та
витрат на збут (дод. 10 та 11) не виявлено. Всі суми в бухгалтерській
звітності підтверджені відповідними первинними документами.

Не досить досконалим, на думку автора даної дипломної роботи, є ведення
внутрішнього контролю на підприємстві, що досліджувалось.

Ми також вважаємо значним недоліком відсутність аналізу витрат
на досліджуваному підприємстві і пропонуємо керівництву його
запровадження. Ми також пропонуємо на ПМНВВП „Контингент” проводити
аналіз статей витрат для визначення факторів, які впливають на їх зміну.
Такий аналіз дозволив би керівництву підприємства приймати відповідні
рішення для зменшення витрат базового підприємства.

Досить позитивним у фінансово-господарській діяльності ПМНВВП
“Контингент” є те, що бухгалтерський облік підприємства ведеться за
допомогою зручної, доступної та ефективної автоматизованої програми
1С:»Предприятие». Дана система є могутнім інструментом для роботи
головного бухгалтера, який дає можливість систематично та оперативно
володіти фінансовим станом підприємства та контролювати своїх підлеглих.
Одночасно програма є надійним та доступним помічником рядового
бухгалтера, вона дає можливість підняти якість обліку на будь-якій
ділянці бухгалтерського обліку. Багато уваги на ПМНВВП “Контингент”
приділяється ефективному використанню і застосуванню програми, що в
основному впливає на зміну інформаційних функцій бухгалтерії:
автоматизоване ведення даних, широке використання розподільчої бази
даних, автоматизований контроль інформації, організація облікової
інформації для контролю і аналізу тощо. Це впливає на особливості
організації виробництва і ступінь автоматизації, його розміри і
структуру підприємства, спеціалізацію, рівень підготовки і ділової
здібності персоналу, функціональні і експлуатаційні можливості технічних
засобів.

Для удосконалення управління витратами на ПМНВВП „Контингент” ми вносимо
такі пропозиції в систему обліку, контролю та аналізу підприємства, що
досліджувалось:

— збільшення чисельності виробничого персоналу;

— розробка та запровадження графіку надходження та обробки документів;

— визначення переліку осіб, відповідальних за діяльність здійснення
окремих видів витрат;

— для обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками
використовувати рахунки, передбачені інструкцією по застосуванню плану
рахунків;

— внесення до робочого плану рахунків рахунку загальновиробничих витрат
з наступним розподілом цих витрат між виробами;

— систематичне користування послугами аудиторської фірми;

— максимізація контролю за всіма видами витрат;

— проведення інвентаризації декілька разів на рік, порівнянням даних
інвентаризації з даними обліку виробництва;

— запровадження аналізу відхилень від планової калькуляції та
калькуляції попереднього аналогічного періоду;

— запровадження ведення факторного аналізу витрат на досліджувальному
підприємстві.

Підбиваючи підсумки, можна сказати, що фінансова стійкість ПМНВВП
“Контингент” не втрачена і є шанси вийти із скрутного становища,
послабити фінансову напруженість і покращити кінцеві результати шляхом
використання виявлених резервів. Це дозволить підвищити його імунітет до
фінансових криз, дасть змогу швидко і у повному обсязі на них
відреагувати та забезпечить досягнення поставлених цілей, його
платоспроможності і конкурентноздатності у майбутніх періодах.

Список використаних джерел

Конституція (основний закон) України. Прийнятий ВР України 28.06.96р.

Про підприємства в Україні: Закон України від 26.02.96р. №. 785-12 (зі
змінами та доповненнями).

Про господарські товариства: Закон України від 19.09.91р. № 1577-12 (зі
змінами та доповненнями).

4. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон
України від 16.07.99р. № 996-ХТУ (зі змінами та доповненнями).

Про аудиторську діяльність: Закон України від 22.04.93р. № 3125-ХЇІ (зі
змінами та доповненнями).

Про податок на додану вартість: Закон України від 03.04,97р. № 168/97
-ВР (зі змінами та доповненнями).

Про систему оподаткування: Закон України від 25.06.1991р. №1251-XII (зі
змінами та доповненнями).

8. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від
22.05.1997р. №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

9. Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами: Закон України від 21.12.00р. № 2181-Ш (зі
змінами та доповненнями).

10. Про контрольно-ревізійну службу в Україні: Закон України від
26.01.93р,, № 2939-ХП (зі змінами та доповненнями).

11. Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в
Україні, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від
3.04.1993р. №250 (зі змінами та доповненнями).

12. Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку
активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і
організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від
30.11.1999р. №291 (зі змінами та доповненнями).

13. Положення про затвердження порядку надання фінансової звітності,
затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000р. №419
(зі змінами та доповненнями).

14. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до
фінансової звітності», затверджене наказом Міністерства фінансів України
від 31.03.1999р. №87 (зі змінами та доповненнями).

15. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові
результати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від
31.03.1999р. №87 (зі змінами та доповненнями).

16. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»,
затверджене приказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318
(зі змінами та доповненнями).

26. Білуха М.Т.: Курс аудиту . Підручник. — К.: Вища шк.. — Знання, 1998

22. Бутинець Ф.Ф., Виговська Н.Г., Малюга Н.М., Петренко Н.І.: Контроль
і ревізія: Підручник для студентів спеціальності „Облік і аудит».
-Житомир: ПП. „Рута», 2002.

23. Бутинець Ф.Ф., Івахненков С.В., Дави дюк Т.В., Шахрайчук Т.В.
Інформаційні системи бухгалтерського обліку: Підручник для студентів
вищих навчальних закладів спеціальності 7.050.106 «Облік і аудит»
-Житомир: ПП «Рута», 2002

25. Бутинець Ф.Ф.: Контроль і ревізія: Підручник для студентів
спеціальності „Контроль і ревізія» вищ. навч. закладів./ За ред. Проф..
Бутинця Ф.Ф.- 3-тє вид., доп. І перероб.-Житомир: ПП „Рута», 2002.

28. Голов С.Ф.: Управлінський облік. Підручник. -К.: Лібра, 2003.

29. Грабова Н.М., Кривоносов Ю.Г.: Облік основних господарських
операцій в бухгалтерських проводках: Навч. посібник: 3 — те вид. — К.:
А.С.К., 2000.

30. Давидова Т.М. Методологічні аспекти обліку витрат на збут та
відображення їх в фінансовій звітності // Вісник податкової служби
України № 8/2002, лютий.

31. Давидов Г.М. Аудит: Навч. посібник- 3-тє вид., стер. -К.: Т-во
„Знання», КОО, 2002

32. Дором НІ. Аудит: методологія і організація. -К.: Т-во „Знання». КОО,
200133. Завгородній В.П.: Автоматизація бухгалтерського обліку,
контролю, аналізу та аудиту.-К.-.А.С.К.,- 1998.

34. Іванов Ю.А. 1С: Бухгалтерія 7.7 для України: Заняття 44. Облік
затрат і визначення фінансового результату.// Податки та бухгалтерський
облік, Фактор № 42 (600) 26 травня 2003р.

35. Калюга Є.В. Фінансово-господарський контроль у системі управління:
Монографія. -К.: Єльга, Ніка -Центр, 2002

38. Кужельний М.В., Калюга Є.В., Калюга О.В. Контроль фінансової
діяльності та правильності її складання: Навч.-метод. посібник для
студентів економічних спеціальностей і працівників
обліково-аналітичних і контрольно-ревізійних служб підприємств,
організацій та установ.-К.: Єльга, Ніка-Центр, 2001-240с.

39. Мазаракі А.А. Економіка торговельного підприємства. Підручник для
вузів. (Під ред. проф. Н.М. Ушакової ) — К.: Хрещатик, 1999. — 800 с,

40. Мних Є.В. Економічний аналіз. Підручник. — Житомир, 2002. — 460с.

41. Поддєрьогін А.М.: Фінанси підприємств: Підручник. — К, : КНТЕУ,
1998. -368с.

43. Сєрікова Т.М., Понікаров В.Д., Кожанова Є.П., Оленко І.П.: Облік,
аналіз, аудит. Навчальний посібник. — X.: ВД „ІНЖЕК» 2003. — 380с.

44. Скрипник О.Л. Класифікація витрат по статтям калькулювання. Прямі
витрати: //Бухгалтерія №22/1 (437), 28 травня 2001 року.

47.Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах
України: Підр. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. — 6-те вид. — К.:
А.С.К., 2002

48. Швиданенко Г.О., Покропившій С.Ф., Клименко С.М.: Економіка
підприємства: Навч. — метод. Посібник для самост. вивч. — К.: КНЕУ, 2000
49. Чистова Д.В., Таранова А.В., Заремба О.А., Заремба А.В.:
Господарські операції в комп’ютерній бухгалтерії 7.7 для України. 2002р.

50. Чистова Д.В., Таранова А.В., Заремба О.А.,
Заремба А.В.:1С:Підприємство 7.7 Конфігурація „Бухгалтерський облік» для
України. 2002.

51. Чистова Д.В., Таранова А.В., Заремба О.А.. Заремба
А.В.: 1С-.Підприємство: Руководство користувача,2003.

52. Юрченко К.О. Особливості обліку витрат на поліпшення і ремонт
основних засобів.// Вісник податкової служби України № 4/2002, січень.

53. Юрченко К.О. Методи обліку витрат на виробництво продукції. //Вісник
податкової служби України № 37/2002, жовтень.

Аудит і ревізія підприємницької діяльності. Навчальний посібник для
студентів вузів спеціальності 7.050.106. „облік і аудит”/Ф.Ф. Бутинець
та ін., за ред. Проф.. Ф.Ф. Бутинця — Житомир: ПП „Рута”, 2001.

Аудит: практическое пособие/А. Кузьминский, Н. Кужельный, Е. Петрик и
др. Под ред. Проф. Ф.Ф. Бутинця — Житомир: ПП «Рута», 2001.

Білоусов А. Внутрішній аудит: Перспективи розвитку і методика
організації на підприємствах України// Бухгалтерський облік і
аудит.–2001–№2

Бланк И.А. Управление предприятием. — М.: Ассоциация авторов и издатилей
«Тандем». Изд-во ЭКМОС, 1998.

Бутинец Ф.Ф. Бухгалтерський і управлінський облік Навч. посібник./ Ф.Ф.
Бутинець, Л.В. Лижевська, Н.В. Герасимчук. – Житомир: ЖІТІ, 2000.

Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник./ За ред. проф.. Ф.Ф.
Бутинця, – Житомир: ЖІТІ, 2000.

Горщар В. 1С: Облік витрат на виробництво продукції // Бухгалтерія –
2003-№35

Дорфман В. Облік матеріальних витрат у промисловості // Дебет-Кредит –
2002 — №10

Іванов Ю., Котлярів Є. Реформована собівартість (калькулювання у
прмисловості) // Бухгалтерія – 2001– №20/1

Кузнєцова С. Легітимація як напрям розвитку бухгалтерського
управлінського обліку в Україні // Бухгалтерський облік і аудит – 2004 —
№12.

Купчина Л. Управленческий учет помогает увеличить прибыль компании //
Проблемы теории и практики управления – 1998 – №6

Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік: Навч. посібн./К. Вид-во „Центр
навч. літератури”, 2003.

Мазаракі А., Гуляєва Н. та ін. Методичні рекомендації з формування
складу витрат та порядку їх планування в торговельної діяльності //
Вісник КНТЕУ – 2002. – №6.

Мамішев А. Зміст і призначення контролю в механізмі
управління//Економіка, фінанси, право – 2003 – №3

Мосаковський В. Система контролю витрат виробництва за сучасних
умов//Бухгалтерський облік і аудит – 2002 – №9

Мурашко В.М., Сторожук Т.М. Мурашко О.В. Контроль і ревізія
фінансово-господарської діяльності: Навчальний посібник/ за ред. П.В.
Мельника – К.: ЦУЛ, 2003.

Нападовська Л. Методологічні засади упр. обліку // Бухгалтерський облік
і аудит – 2004 — №4

Первинна документація / Склад. О. Піроженко – 3-тє вид., перероб. і доп.
– Х; Фактор 2003.

Почапська Л. Аналіз витрат виробництва видавничої продукції//Вісник
КНТЕУ–2002–№3Усач Б.Ф. Контроль і ревізія: Підручник. – К.: Знання –
Прес, 2002.

Ушакова Н.М., Кукурудза Л.О., Лисенко В.П. Управління поточними
витратами торгового підприємства: Навч. посібн. / К.: КДТЕУ, 1997

Фридман П. Контроль затрат и финансовых результатов при анализе качества
продукции. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997.

Чернелевський Л.М. Економічний аналіз на підприємствах промисловості і
торгівлі. Підручник. – К., 2003.

Шандова Н.В. Створення ефективної системи управління витратами
підприємства// Фінанси України – 2003 – №7 – с.97-101

Шандора Н.В. Методичні аспекти організації управління витратами //
Фінанси України – 2003 – №12 – с. 53 – 57

Юрченко К. Внутрішньогосподарський (управлінський) облік витрат і
звітність // Вісник податкової служби України – 2002. №20. – с. 38-39.

Юрченко К. Методи обліку витрат на виробництво продукції //Вісник
податкової служби України – 2002р. – №37.

Пустовіт Г. Особливості обліку виробничих витрат і калькулювання
собівартості готової продукції в малих підприємствах //Бухгалтерський
облік і аудит 2004 – №5– с 3-8

Доходи (прибутки)

Витрати (збитки)

Контрольовані та неконтрольовані

Дійсні та можливі

Маржинальні та середні

Постійні та змінні

Релевантні та нерелевантні

Основні та накладні

Прямі та непрямі

Витрати на продукцію і витрати періоду

Вичерпані та невичерпані

Контроль

Прийняття рішень

Оцінка запасів, визначення фінансовіх

результатів

Напрямок

Класифікація

Фактори, що визначають розмір та рівень поточних витрат підприємства

Внутрішні фактори

Зовнішні фактори

Обсяг та склад виробленої продукції

Стан ринків факторів виробництва

Умови постачання сировини і матеріалів

Кон’юнктура споживчого ринку

Стан та ефективність використання основних фондів

Стан економіки країни в цілому

Стан та ефективність використання трудових ресурсів

Механізм державного регулювання підприємницької діяльності

Структура капіталу

Засновник

Директор

Перекладач

Головний інженер

Начальник

виробництва

Начальник постачання

Головний бухгалтер

Бригадир

Інженер-постачальник

Головний конструктор

Інженер-технолог

Виробничий відділ

Проектно-конструторський відділ

Комірник

Основні цехи

Первинні документи

Картотека окремих аналітичних рахунків

Журнали-ордери

Допоміжні та групувальні відомості (книги)

Відомості за окремими

аналітичними рахунками

Головна книга

БАЛАНС

Фінансова звітність

Облік нормативної собівартості

Облік фактичної собівартості

Позамовний облік

Попроцесний облік

Облік неповної собівартості

Облік повної собівартості

Оперативність обліку витрат

Об’єкт обліку витрат

Повнота обліку витрат

Методи обліку собівартості

— первинні документи з обліку витрат підприємства

— список осіб, які мають право підписувати документи і які саме

— порядок контролю виконання обов’язків

— об’єкти обліку витрат та об’єкти калькулювання

— склад виробничої собівартості

— метод обліку витрат та калькулювання

— склад постійних та змінних загальновиробничих витрат

— розмір нормальної виробничої потужності

— порядок та база розподілу загально виробничих витрат

— порядок оцінки залишків незавершеного виробництва

— склад адміністративних витрат, витрат на збут, інших витрат

Об’єкти аудиту і ревізії операцій з обліку витрат підприємства

Елементи облікової

політики

— витрат на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг

— собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг)

— адміністративних витрат

— витрат на збут

— інших операційних витрат

— витрат за елементами

— фінансових витрат

— витрат від участі в капіталі

— інших витрат

— надзвичайних витрат

Операції з обліку

Записи в первинних документах

Інформація про порушення ведення обліку, недостачі, зловживання, які
знайшли документальне підтвердження в актах ревізії, перевірок,
висновках аудиторів

постанова

Особливості облікової інформації

Зумовлена, з одного боку, великим числом взаємопов’язаних і взаємодіючих
елементів внутрішнього характеру, а з іншого — місцем підприємства в
загальній системі економіки, складовою частиною якою воно є.

Безперервність

Циклічність

Облікова інформація зазнає однакової обробки за одні і ті ж часові
періоди, але її зміст і числове наповнення змінюються

Масовість

Наявність однорідних масових арифметичних операцій при обробці

Суттєвість

Не потрібно втрачати час на облік незначних факторів

Складність розрахунків

Середня кількість арифметичних, логічних та інших дій. що доводяться на
одну форму показника, і чим вони складніші, тим більше часу потрібно на
автоматизацію даної задачі або комплексу задач

Режими роботи в програмі „1С:Бухгалтерия7. 7″

У мережевій версії режим застосовується при роботі кількох бухгалтерів з
однією базою даних. Використовуються для ведення господарських операцій
бухгалтером у випадку використання однокористувацької версії.

„1С:Предприятие

7.7”

Використовується тільки в мережевій версії програми, призначений для
запуску програми в однокористувацькому режимі. Використовується головним
бухгалтером для розрахунків підсумків або для зміни робочого періоду.

„1С:Предприятие Монопольно”

Призначений для налагоджування програми — для зміни структури даних
(налагодження аналітичного обліку, створення форм документів та звітів і
програмування алгоритмів облікових розрахунків). Використовується
головним бухгалтером та спеціалістом з налагодження програми.

„Конфигуратор»

“Отладчик”

Призначений для пошуку та усунення помилок при роботі певної
конфігурації програми. Використовується програмістами.

Призначений для здійснення контролю дій користувачів щодо зміни
облікових даних або параметрів налагодження, які фіксуються і
запам’ятовуються програмою. Використовується головним бухгалтером або
аудитором (контролером).

„Монітор”

Похожие записи