.

Нормативний метод обліку витрат та «стандарт-кост»: сутність, переваги, проблеми (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
847 7702
Скачать документ

Реферат на тему:

Нормативний метод обліку витрат та «стандарт-кост»: сутність, переваги,
проблеми

Минуло майже сторіччя з того часу, як Г. Емерсон звернув увагу
промислового світу на невідповідність традиційних систем калькуляційного
обліку потребам промисловості, згідно яким необхідно оперативно
контролювати і регулювати витрати на підприємстві шляхом їх
прогнозування та передчасного визначення можливих результатів, які
планують отримати. Для досягнення такого співвідношення від створив
новий метод обліку витрат, названий як «стандарт-кост», який був
впроваджений у практику діяльності західних підприємств та ефективно
використовується до теперішнього часу.

Аналіз досягнень інших авторів в цій сфері свідчить про глибоке і
всебічне вивчення цього питання. Про необхідність впровадження
нормативного обліку як різновиду «стандарт-кост» і про його переваги
було написано багато робіт наступними вченими: Гаррисон Ч., Нападовська
Л.В., Мішин Ю.А., Маренич Т., Пушкар М.С., Гант Х., Жебрак М., Лень В.С.
та ін.

Систему обліку витрат «стандарт-кост», як відомо, ввели у практику
американський інженер Г. Емерсон та бухгалтери Ч. Гаррисон і Х. Гант.
Сам термін “стандарт-кост” дослівно означає стандартні вартості:
“стандарт” – кількість необхідних виробничих витрат (матеріальних і
трудових) для виготовлення одиниці продукції або заздалегідь обчислені
витрати на виробництво одиниці продукції або надання послуг; “кост ” –
це грошовий вираз виробничих витрат, які припадають на одиницю
продукції. Отже «стандарт-кост» – це заздалегідь визначені або
передбачені кошториси витрат на виробництво одного виробу або декількох
виробів одного виду протягом певного звітного і попереднього періоду, з
якими порівнюють фактичну собівартість [1].

Британський інститут присяжних бухгалтерів розглядає стандарт-кост як
підготовку і використання системи обліку стандартних витрат, їх
порівняння з фактичними витратами і аналіз відхилень фактичної кількості
виробів від стандартних за причинами і місцями їх виникнення.

Зміст системи стандарт-кост полягає в тому, що обліковується лише те, що
повинно відбутись, а не те, що відбулося, враховується не реальне, а
належне, і обгрунтовано відображаються відхилення, які виникли. В основі
лежить чітке, тверде запровадження норм витрат матеріалів, енергії,
робочого часу, праці, зарплати та інших витрат, пов’язаних з
виготовленням будь-якої продукції або напівфабрикатів. До того ж
встановлені норми не можна недовиконати. Перевищення норми над фактом
означає, що вона була встановлена помилково. Взагалі нормативи, як
правило, є незмінними протягом всього строку виготовлення цієї
продукції. Тільки суттєві зміни (наприклад, освоєння нового виробу)
потребують перегляду нормативів, але це вже зовсім інший продукт.

Перевага системи стандарт-кост перед іншими методами обліку витрат на
виробництво полягає в наступному.

По-перше, на підставі встановлених стандартів можна заздалегідь
визначити суму очікуваних витрат на виробництво і реалізацію виробів,
обчислити собівартість одиниці виробу для визначення цін, а також
скласти звіт про доходи. При цій системі керівництво фірми
забезпечується інформацією про величину відхилень від нормативів і про
причини їх виникнення, яка використовується для оперативного прийняття
управлінських рішень.

По-друге, менш складна техніка ведення обліку виробничих витрат і
калькулювання собівартості продукції, оскільки картки стандартної
собівартості друкуються заздалегідь із зазначенням нормативної кількості
виробничих витрат. Картка нормативної собівартості виробу показує всі
повні витрати на його виготовлення, що виключає повторне обчислення
виробничих витрат по операціях аби замовленнях. Коли операції
автоматизовані, стандартні умови вводяться в програму ЕОМ, яка управляє
виробничим процесом, будь-яке відхилення від стандартів виявляється
моментально, поправки вносяться в процесі роботи.

По-третє, при правильній постановці системи потрібен менший
бухгалтерський штат, ніж при обліку минулих витрат, бо в межах цієї
системи облік ведеться за принципом виключення, тобто враховуються лише
відхилення від стандартів. Чим стабільніше працює підприємство і чим
більш стандартизовані виробничі процеси, тим менш трудомістким стає
облік і калькулювання.

Одна з основних переваг системи «стандарт-кост» полягає в тому, що якщо
внаслідок суттєвих змін у ціновій політиці (інфляція) загальна сума
витрат збільшиться, це не вплине на керівників цехів, оскільки вони
несуть відповідальність не у вартісному вимірі, а у натуральних
показниках. Перевитрати можна отримати, як уже зазначалося, тільки у
випадку суттєвих змін цього виробу, тобто якщо змінюється сам виріб [3].

Таким чином, система «стандарт-кост» може вплинути на підвищення
доходності підприємства за наступними трьома напрямками:

– виявлення перевитрат (несприятливих відхилень), які знижують прибуток
підприємства;

– надання менеджерам точних даних про собівартість виробництва, на
підставі яких відділ збуту може планувати обсяги продажу і встановлювати
оптимальні ціни;

– мінімізація облікової роботи, яка пов’язана з калькулюванням.

Для вирішення всіх трьох задач система «стандарт-кост» є більш придатною
в порівнянні з системою обліку минулих витрат.

У протилежність «стандарт-кост» на початку 30-х років в СРСР був
розроблений нормативний метод (першим автором вважається М. Жебрак),
який впроваджувався декілька десятиріч підряд. Розглянемо, що уявляє
собою нормативний метод та порівняємо його із західним прототипом.

В основу системи нормативного обліку виробничих витрат покладені
наступні найважливіші принципи:

– розробка нормативних калькуляцій на початок звітного періоду;

– систематичний та своєчасний облік змін норм і оперативне визначення
впливу цих змін на собівартість продукції;

– передчасний контроль витрат на основі первинних документів і фіксація
відхилень від норм в момент їх виникнення з одночасним виявленням причин
та винних;

– щоденна інформація про відхилення від норм.

@

B

B

??+?и застосуванні нормативного методу обліку витрат на виробництво і
калькулювання собівартості продукції підставою для визначення фактичної
собівартості є нормативна калькуляція, яка складається на основі науково
обґрунтованих норм та нормативів. Відхиленням від норм вважається як
економія, так і додаткові витрати сировини, матеріалів, заробітної
плати. Важливою умовою впровадження системи нормативного обліку є
наявність чітко розробленого технологічного процесу виготовлення
продукції, недотримання якого викличе відхилення від встановлених норм
витрат на виробництво.

Нормативний облік передбачає, що поточне виявлення відхилень від норм та
змін норм органічно включається в систему бухгалтерського обліку і в
основу розрахунку звітної собівартості продукції.

Щоденне узагальнення і аналіз відхилень від норм за місцями виникнення
витрат і в центрах відповідальності дозволяють керівникам виробничих
підрозділів своєчасно усувати негаразди, які виникають в організації
виробництва, і попереджати їх виникнення в майбутньому. Таким чином,
система нормативного обліку створює умови для організації управління
виробництвом за відхиленнями від норм у оперативному режимі.

Саме в цьому полягає головна мета нормативного обліку.

Слід зазначити, що треба не тільки опанувати методику і техніку обліку
за нормативними витратами, а й зрозуміти, в чому полягають відмінності
вітчизняного нормативного методу і методу «стандарт-кост», наскільки
вони суттєві та, головне, визначитися, в якому напрямку треба
вдосконалювати нормативний метод в умовах становлення ринкової економіки
в Україні.

Порівняння вітчизняного нормативного обліку витрат на виробництво з
американською системою «стандарт-кост» дозволяє встановити дуже суттєві
відзнаки. Наприклад, при застосуванні нормативного методу облік витрат
за нормами та відхиленнями від них входить в загальну систему
бухгалтерського обліку витрат на виробництво і калькулювання
собівартості продукції. Виявлена величина витрат від зміни норм, а також
відхилень від норм за статтями витрат щомісячно списується або на
собівартість продукції, або на винних. Для цього облік відхилень
пропонувалось вести за калькуляційними статтями за напрямками з
визначенням:

– об’єктів калькуляції у розрізі статей;

– цехів у розрізі об’єктів калькуляції і статей;

– причин і винних;

– елементів витрат.

Норми витрат переглядаються по мірі здійснення організаційно-технічних
заходів, тоді як при «стандарт-кост» це не передбачається. В міру
здійснення заходів переглядаються також нормативні калькуляції на
вироби, якщо у нормативне бюро надходять повідомлення про зміни норм
витрат. Для прийняття управлінських рішень відхилення за місцями їх
виникнення виявляються в оперативному порядку на підставі сигнальної та
іншої документації. На відміну від системи «стандарт-кост» відхилення
від норм за статтями витрат на окремих рахунках не обліковуються.
Величина витрат за відхиленнями відображається у оборотних відомостях
витрат і випуску продукції з виробництва за окремими видами виробів, а
також у калькуляціях фактичної собівартості цих виробів [4].

Проведений аналіз переваг та недоліків двох методів обліку витрат та
калькулювання собівартості продукції досить очевидно розкриває
обставини, чому в системі управління виробництвом на наших підприємствах
не зайняв належного місця аналог американської системи «стандарт-кост» –
нормативний метод. Цьому завадили певні причини.

По-перше, труднощі впровадження «стандарт-кост» були обумовлені такою
вимогою до бухгалтерського обліку, як достовірність. Вважається, що на
це вплинуло те, що наукові впровадження не так жорстко вимагалися, як
виконання інших обов’язкових нормативних документів. Надзвичайно
деталізований облік потрібен був лише для одного – оперативного
реагування на діючі у виробництві процеси та пошуку винних у
перевитратах, які б їх відшкодували. Слід зауважити, що у західній
практиці при виникненні відхилень різницю відносять на фінансові
результати, а не шукають винних, адже їх може і не бути. По-друге,
нормативний облік витрат як аналог «стандарт-кост» і постачальник
оперативної інформації про витрати для управлінців різних рівнів не
придбав для самих управлінців такого вагомого значення, як у
закордонному управлінському циклі, тобто виявився непотрібним. Якби
керівники підприємств хотіли працювати за жорсткими нормами, вони,
безумовно, вводили б цей облік.

Отже, ми підійшли до головної причини, чому нормативний метод не зайняв
у вітчизняному управлінні виробництвом того місця, яке йому належить за
правом у всіх розвинутих країнах. Причина полягає в тому, що одні не
змогли розібратися, хто буде виконувати цю роботу (бухгалтери або
спеціалісти управлінського кола – менеджери, техніки, інженери), а іншим
не потрібні були такі дані. Однак, не дивлячись на це, теорія наведених
методів залишається незмінною, вони є універсальними і, за думкою
багатьох дослідників можуть застосовуватися при кожному методі обліку
витрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції.

В підсумку слід зазначити наступне: нормативний метод тільки тоді буде
найбільш ефективним, коли він не фрагментарно, а повністю буде
відповідати закордонному взірцю «стандарт-кост», який є надзвичайно
прогресивним і актуальним у теперішній час. Це не тільки оперативне
планування витрат, яке необхідно керівникам. Це також їх облік на
бухгалтерських рахунках не за документами за фактичними витратами, а за
нормативними документами з одночасним відображенням відхилень лише у
фінансових результатах.

Для широкого використання у вітчизняній практичній діяльності цій
методиці потрібно, з одного боку, щоб керівники захотіли отримувати таку
інформацію, а з іншого – зацікавити морально і матеріально
бухгалтерський апарат у виконанні такої роботи.

Література:

Корецький М.Х., Дацій Н.В., Пельтек Л.В. Управлінський облік: Навч.
посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 296 с.

Лень В.С. Управлінський облік: Навч.посіб. – К.: Знання-Прес, 2003. –
287 с.

Слезко Т. Методы учета затрат «стандарт-кост» и нормативный: история и
современность// Бухгалтерский учет и аудит. – 2007. – № 7 – С. 3-9.

Нападовська Л.В. Управлінський облік.: Монографія. – Дніпропетровськ,
2000. – 450 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020