.

МШП (курсова робота)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
1158 20970
Скачать документ

Курсова робота

на тему:

МШП

ПЛАН

I.
Вступ

II. Критерії віднесення предметів до складу МШП чи МНМА

III. Облік МШП

1. Організація обліку

2. Придбання

3. Безоплатне одержання

4. Передача в експлуатацію

5. Реалізація

6. Інвентаризація

7. Рух МШП

IV. Облік МНМА

Висновок

Додатки

Список використаних документів

1. ВСТУП

Введення з 2000 року національних положень (стандартів) бухгалтерського
обліку (далі – П(С)БО) спричинило за собою зміни в організації обліку
фінансово-господарської діяльності підприємства.

Зокрема, згідно “нових бухгалтерських правил”, відбулася
перекласифікація активів за нововстановленими критеріями. Торкнулося це
перегрупування й активів, іменованих раніше малоцінними та
швидкозношуваними предметами, частина з яких у “новому бухобліку” як і
раніше називається малоцінними та швидкозношуваними предметами (далі –
МШП), а інша частина стала іменуватися малоцінними необоротними
матеріальними активами (далі – МНМА).

Відповідно до вимог П(С)БО основним критерієм для віднесення предметів
до складу малоцінних є термін їхнього корисного використання. І тепер
предмети, що використовуються протягом не більш одного року,
зараховуються до складу “Запасів”, а предмети, очікуваний термін
корисного використання яких перевищує один рік, — до складу “Необоротних
активів”. Іншими словами, частина МШП зі складу запасів перейшла до
складу основних засобів.

Така трансформація позначилася і на порядку відображення в
бухгалтерському обліку цих предметів, здійснюваному за новими правилами
навіть для тих активів, що продовжують іменуватися МШП.

Для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух малоцінних та
швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та знаходяться на
складі Планом рахунків передбачений рахунок 22 “Малоцінні та
швидкозношувані предмети”.

До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети, що
використовуються протягом не більше одного року або нормального
операційного циклу, якщо він більше одного року, зокрема: інструменти,
господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо.

Предмети, строк корисного використання яких більше одного року, зокрема
спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, відображаються на
субрахунку 112 “Малоцінні необоротні матеріальні активи” синтетичного
рахунка 11 “Інші необоротні матеріальні активи”. Вартість таких
предметів погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством
ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного способу використання таких
активів.

Експлуатаційні тимчасові (нетитульні) споруди облічуються на субрахунку
113 “Тимчасові нетитульні споруди”.

За дебетом рахунка 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмета”
відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені
малоцінні та швидкозношувані предмети, за кредитом — за обліковою
вартістю відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію
зі списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат
від псування таких предметів.

Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, переданих в
експлуатацію, виключається зі складу активів з подальшою організацією
оперативного кількісного обліку таких предметів за місцем експлуатації і
відповідними особами протягом строку їх фактичного використання.

П. КРИТЕРП ВІДНЕСЕННЯ ПРЕДМЕТІВ ДО СКЛАДУ

МШП ЧИ МНМА

До категорії малоцінних та швидкозношуваних предметів відносяться
предмети праці, що неодноразово беруть участь у виробничому процесі
підприємства.

До 1 січня 2000 року бухгалтерський облік малоцінних та швидкозношуваних
предметів грунтувався на методологічних принципах, викладених у
Положенні про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні,
затвердженому постановою КМУ від 03.04.93 р. № 250 (далі — Положення №
250), і Вказівках по організації бухгалтерського обліку в Україні.,
затверджених наказом Міністерства фінансів України від 07.05.93 р. № 25.

Вищевказаними документами були встановлені три основних критерії для
розмежування МШП і основних засобів:

вартість — не вище 500 грн. за одиницю незалежно від терміну служби;

термін служби — використовуються при виробництві продукції (робіт,
послуг) протягом періоду, що не перевищує одного року незалежно від
вартості;

наявність у переліку предметів, що відносяться до МШП.

При цьому п. 47 Положення № 250 містив перелік предметів, що відносяться
до МШП, а саме:

знаряддя лову (трали, неводи, сіті й ін.) незалежно від вартості й
терміну служби;

бензомоторні пилки, сучкорізи, сплавний трос, сезонні дороги, тимчасові
відгалуження лісовозних доріг, тимчасові будівлі в лісі з терміном
експлуатації до двох років (пересувні будиночки, котлопункти,
пилозаточні майстерні, бензозаправки й ін.);

спеціальні інструменти і спеціальні пристосування (для серійного та
масового виробництва визначених виробів чи для виготовлення
індивідуального замовлення) незалежно від вартості;

спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні приналежності
незалежно від їхньої вартості і терміну служби;

формений одяг, призначений для видачі працівникам підприємств, а також
одяг і взуття в установах охорони здоров’я, освіти, соціального захисту,
що утримуються за рахунок бюджету, незалежно від вартості й терміну
служби;

тимчасові (нетитульні) спорудження, пристрої і пристосування, витрати на
зведення яких включаються в собівартість будівельно-монтажних робіт;

тара, призначена для збереження товарно-матеріальних цінностей на
складах чи для здійснення технологічних процесів;

предмети, призначені для видачі напрокат незалежно від вартості;

молодняк тварин і тварини на відгодівлі, птах, кролики, хутрові звірі,
родини бджіл, а також піддослідні тварини;

багаторічні насадження, вирощувані в розплідниках як посадковий
матеріал.

Вартість МШП, що знаходяться в експлуатації (за винятком спеціальних
інструментів і пристосувань, тимчасових (нетитульних) споруджень, а
також предметів, призначених для видачі напрокат), погашалася шляхом
нарахування зносу одним із трьох способів:

щомісяця — виходячи з відповідного терміну служби;

у розмірі 50 % вартості при передачі зі складу в експлуатацію, а інші 50
% (за винятком вартості ‘їхнього можливого використання) — при вибутті
через непридатність;

у розмірі 100 % вартості — при передачі зі складу в експлуатацію.

Метод нарахування зносу, обраний підприємством, установлювався наказом
(розпорядженням) по підприємству про облікову політику на поточний
календарний (фінансовий) рік.

Вартість спеціальних інструментів і пристосувань погашалася відповідно
до встановленої норми чи кошторисною ставкою, розрахованою виходячи з
кошторису витрат на їхніх виготовлення (придбання) і запланованого
випуску продукції терміном до двох років.

Вартість спеціальних інструментів і пристосувань, призначених для
індивідуальних замовлень чи використовуваних у масовому виробництві,
дозволялося погашати в міру їхньої відпустки в виробництво чи
експлуатацію.

Вартість тимчасових (нетитульних) споруджень, пристроїв і пристосувань
погашалася щомісяця виходячи з їх: первісної (балансової) вартості за
винятком вартості матеріалів, що передбачалося одержати від розбирання
за цінами можливого використання чи реалізації., і терміну служби (якщо
термін служби перевищує тривалість будівництва – виходячи з терміну
будівництва).

Предмети вартістю до 10 грн. за одиницю списувалися на витрати в міру
їхньої відпустки у виробництво й експлуатацію.

Зазначені критерії (тимчасовий і будівельний) та перелік предметів, що
відносяться до МШП, дозволяли до 01.01.2000 р. досить чітко
розмежовувати МШП і основні засоби для цілей як бухгалтерського, так і
податкового обліку.

Введення національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку
істугно змінили підхід до класифікації таких предметів, що позначилося і
на їхньому відображенні в бухгалтерському обліку.

Визначення МШП, що містяться в П(С)БО 9 звучать так: «До складу запасів
відносяться малоцінні та швидкозношувані предмети, використовувані
протягом не більш одного року чи нормального операційного циклу, якщо
він перевищує один рік. Під операційним циклом розуміється проміжок часу
між придбанням запасів для здійснення діяльності й одержанням засобів
від реалізації зробленої з таких запасів продукції чи товарів і послуг».

У визначенні МШП, приведеному в П(С)БО 9, відсутній вартісний критерій і
немає посилання ні на який перелік предметів, а передбачається лише один
критерій при віднесенні предметів праці до складу МШП, а саме: предмети
повинні використовуватися протягом не більш одного року.

Що стосується тих предметів, що відповідно до Положення № 250
класифікувалися як МШП, але термін служби яких перевищує один рік, то
відповідно до вимог П(С)БО 7 такі предмети враховуються в складі інших
необоротних матеріальних активів, а саме як малоцінні необоротні
матеріальні активи.

Критерії розмежування МШП у запасах з основними засобами відповідно до
вимог старого і нового бухгалтерського обліку

Критерії

Вимоги, установлені Положенням № 250

Вимоги, установлені П(С)БО 7

П(С)БО 9

П(С)БО 7

Термін служби

Не повинний перевищувати року не залежно від вартості предмета

Не більш року чи нормального операційного циклу, якщо він перевищує рік

Очікуваний термін корисного використання (експлуатації) більш одного
року чи операційного циклу, якщо він перевищує рік

Вартісний

Ціна придбання не повинна перевищувати 500 грн. не залежно від терміну
використання

Немає

Немає

Спеціальний перелік

Наявність у переліку предметів згідно п. 47 Положення 250 не залежно
від терміну використання і вартості

Немає

Немає

Таким чином, критерієм, що розмежовує віднесення предмета до однієї з
розглянутих категорій (МШП чи МНМА) є термін його корисної експлуатації:
якщо цей термін менше 1 року, то такий предмет враховується в складі
«Запасів», а якщо більше 1 року — у складі «Необоротних активів».

Введення П(С)БО надало підприємствам право самостійно приймати рішення
про зарахування до складу МШП чи МНМА саме тих предметів, що
відповідають зазначеному критерію. І хоча такий підхід до віднесення
предметів до складу МШП без установленого вартісного критерію трохи
незвичний для бухгалтера, з економічної точки зору він цілком
обгрунтований: на двох різних підприємствах той самий предмет може
знаходитися в експлуатації протягом різних періодів і, отже, може бути
віднесений до різних видів активів.

При встановленні терміну корисного використання того чи іншого предмета
необхідно враховувати різні фактори, що можуть вплинути на інтенсивність
використання даного предмета у виробничому процесі, очікуваний фізичний
знос, а також моральний знос, що виникає в результаті зміни й
удосконалення виробництва. При цьому рекомендується також враховувати
інформацію, приведену в паспорті (при наявності) на предмет, чи
довідкову інформацію. Для документального оформлення такого рішення на
підприємстві може бути створена комісія, що визначає очікуваний термін
експлуатації конкретного виду предметів.

Таким чином, сьогодні малоцінні предмети можуть бути віднесені до складу
«Запасів» (які відповідно відбиваються в складі запасів у розділі II
активу балансу «Оборотні активи» у статті «Запаси») чи до необоротних
матеріальних активів (які у свою чергу відбиваються в розділі І активу
балансу «Необоротні активи» у статті «Основні засоби»).

III. ОБЛІК МАЛОЦІННИХ ТА ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ

(МШП)

Принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і
розкриття її у фінансовій звітності встановлені П(С)БО 9 «Запаси».

Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство
одержить у майбутньому економічні вигоди, зв’язані з к використанням, і
їхня вартість може бути вірогідно визначена. Під економічною вигодою
розуміється потенційна можливість одержання підприємством коштів від
використання активу.

Відповідно до Інструкції № 291, МШП, використовувані протягом не більш
одного року чи нормального операційного циклу, в бухгалтерському обліку
відбиваються на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети».

Згідно П(С)БО 9 при передачі МШП зі складу в експлуатацію знос не
нараховується, а вартість МШП виключається зі складу активів
підприємства (тобто списується з рахунка 22) і відноситься на витрати
звітного періоду.

1. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ МШП

Відповідно до Інструкції № 291 до МШП відносяться предмети, що
використовуються протягом не більш одного року чи нормального
операційного щ.клу, зокрема, інструменти, господарський інвентар,
спеціальне оснащення, спеціальний одяг і т.п.

Інструкція № 291 не містить вичерпного переліку предметів, що
відносяться до МШП.

При визначенні складу предметів, облік яких ведеться на рахунку 22,
можна керуватися визначеннями, наведеними в Положенні по бухгалтерському
обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, затвердженому листом
Міністерства фінансів СРСР від 18.10.79 р. № 166 (далі – Положення №
166).

При цьому, відповідно до постанови Верховної Ради України “Про порядок
тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР”
від 12.09.91р. № 1545-ХН, Положення № 166 діє в частині, що не
суперечить вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до Положення № 166 бухгалтерський облік МШП ведеться по
місцях збереження і перебування, а також по особах, відповідальних за
їхню схоронність, у розрізі наступних груп:

> інструменти і пристосування загального користування;

> спеціальні інструменти і спеціальні пристосування;

> змінне устаткування;

> технологічна тара;

> виробничий інвентар;

> господарський інвентар;

> спеціальний одяг, спеціальне взуття і запобіжні пристосування;

> постільні приналежності;

> інші малоцінні та швидкозношувані предмети.

При віднесенні предметів до складу МШП, наведених у Положенні № 166,
варто дотримуватись основного критерію — термін корисного використання
(експлуатації) цих предметів на підприємстві не повинний перевищувати
один рік.

Для організації обліку МШП рекомендується застосовувати типові форми
первинних документів, затверджені наказом Міністерства статистики
України від 22.05.96р. № 145, а саме:

о форма № МШ-1 “Відомість на поповнення (вилучення) постійного
запасу інструментів (пристосувань)”;

о форма № МШ-2 “Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних
предметів”;

о форма № МШ-3 “Замовлення на ремонт чи заточення
інструментів (пристосувань)”;

о форма № МШ-4 “Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів”;

о форма № МШ-5 “Акт на списання інструментів і обмін їх на придатні”;

о форма № МШ-6 “Особиста картка обліку спецодягу, спец, взуття і
запобЬ:сних пристосувань”;

о форма № МШ-7 “Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спец,
взуття і запобіжних пристосувань”;

о форма № МШ-8 “Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних
предметів”. Оскільки організація обліку МШП в експлуатації має визначені
особливості в залежності від видів предметів, розглянемо специфіку
обліку найбільш розповсюджених з них.

Інструменти і пристосування загального користування

До інструментів і пристосувань загального користування відносяться
механізовані і немеханізовані знаряддя праці загального призначення, а
предмети, що прикріплюються також до машин, що служать для обробки
матеріалів.

До групи інструментів відносяться: ріжучі, абразивні, слюсарно-монтажні
і подібні їм інструменти, вимірювальні прилади, ударні, що давлять і
ущільнюють знаряддя праці, включаючи механізовані знаряддя праці, що
працюють за допомогою електроенергії, стиснутого повітря (штампи,
прес-форми, моделі), і інші пристосування.

У Положенні № 166 приведені два варіанти організації обліку операцій по
видачі інструментів і пристосувань зі складу в роздавальні комори. При
першому варіанті всі операції по руху інструментів і пристосувань між
складом і роздавальними коморами підприємства оформляються первинними
документами в наступному порядку:

Операції по руху інструментів і пристосувань

Первинні документи

Одержання коморами інструментів і пристосувань зі складу

Лімітні карти чи накладні-вимоги

Повернення коморами інструментів і пристосувань на склад

Накладні-вимоги

Здача коморами негідних, зношених інструментів і пристосувань у виді
брухту, утилю

Накладні-вимоги

У цьому випадку інструменти, що прийшли в непридатність, і пристосування
списуються на підставі карток складського обліку.

При другому варіанті документальному оформленню підлягають тільки
операції по руху інструментів і пристосувань, зв’язаних зі зміною
запасів у роздавальних коморах. Цей варіант видачі інструментів і
пристосувань прийнято називати методом обліку оборотного (обмінного)
фонду інструментів в експлуатації.

При цьому варіанті комори обмінюють на складі негідні, зношені
інструменти на придатні (штука на штуку), що не приводить до кількісної
зміни запасів інструментів у коморах і тому не вимагає складання
спеціального первинного документа на обмін. Такий варіант обліку
доцільно застосовувати на підприємствах з добре організованою системою
складського обліку й інструментальним господарством.

Даний варіант організації обліку передбачає виписку первинних документів
тільки на операції по доукомплектуванню роздавальних комор відсутніми
інструментами чи поверненню на центральний склад зайвих інструментів.
Для обліку зміни запасу інструментів застосовується відомість форми №
МШ-1, на підставі якої вносяться зміни в картки складського обліку
матеріалів (типова форма № МФУ-12), що ведуться в роздавальній коморі І
на складі.

Операції по обміну складом інструментів, що прийшли в непридатність,
виробленому за принципом штука за штуку чи по заміні загублених
інструментів оформляються актами форми № МШ-5 з додатком актів про
поломку і втрату інструмента форми № МШ-4. Акт форми № МШ-5 є підставою
для одержання на складі нового інструмента замість списаного.

Оперативний облік і контроль за схоронністю інструментів., видаваних у
тимчасове користування на робочі місця, залежать від тривалості й інших
умов їхнього закріплення за виконавцями.

Первісна видача інструментів і пристосувань на робочі місця в тривале
користування виробляється відповідно до технологічних карт на підставі
вимоги майстра і відбивається в картках обліку МШП форми № МШ-2, що
відкриваються на кожного працівника, що одержав ці предмети. Одержання
інструментів і пристосувань підтверджується підписом робітника в картці
форми № МШ-2. Наступні видачі інструментів і пристосувань з роздавальної
комори замість зношених документально не оформляються, а виробляються
при пред’явленні акта вибуття форми № МШ-4.

Видача робітником інструментів у короткочасне користування контролюється
за допомогою інструментальних марок (жетонів) без реєстрації в
яких-небудь документах.

При одномарочній системі контролю робітник одержує інструмент із
роздавальної комори на підставі пред’явленої інструментальної марки з
вибитим табельним номером. Видаючи працівнику інструмент, комірник
поміщає інструментальні марки з осередку стелажа, у яких зберігався
виданий інструмент, і повертає їх робітнику після здачі інструмента в
комору.

При двухмарочній системі видачі інструментів використовуються два види
марок: з табельним номером робітника і з номенклатурним номером
інструмента. Перший використовується для визначення, кому з робітників
виданий інструмент у короткочасне користування, а другий дозволяє
установити, скільки і які інструменти видані кожному робітнику.

Господарський інвентар

До господарського інвентарю відносяться предмети конторського і
господарського оснащення: конторські меблі (столи, стільці, шафи,
портьєри), вішалки, гардероби, протипожежний інвентар.

Інвентарна тара, використовувана для постійного збереження запасів, для
обслуговування виробництва, як тару тривалого користування і нерозривно
зв’язана з характером виробництва (наприклад, бочки на пивоварних і
хімічних підприємствах), чи контейнери, предмети, що призначені для
укладання і тимчасового збереження матеріалів, переміщення продукції
усередині підприємства, відносяться до господарського чи виробничого
інвентарю.

Господарський інвентар відпускається зі складу підприємства в
експлуатацію особам, відповідальним за його схоронність, на підставі
вимог, оформлених у встановленому порядку. Облік господарського
інвентарю, отриманого зі складу, матеріально відповідальна особа веде в
двох картках, одна э яких заповнюється по номенклатурних номерах
інвентарю, а інша — по окремих особах, яким виданий інвентар у
користування.

Якщо господарський інвентар одержує зі складу безпосередньо особа, на
яку покладена відповідальність за забезпечення його схоронності в цеху,
чи відділі іншій службі, ця особа повинна здійснювати облік отриманого
інвентарю в книзі (журналі), у якій указуються найменування і коротка
характеристика предметів, дата надходження в експлуатацію, інвентарний
номер, вартість, оцінка про вибуття.

Спеціальний одяг, спеціальне взуття і засоби індивідуального захисту

До спеціального одягу, спеціальному взуттю і засобів індивідуального
захисту відносяться комбінезони, костюми, куртки, штани, халати, кожухи,
різне взуття, рукавиці, окуляри, шоломи, протигази, респіратори і т.п.

Спецодяг і спецвзуття видаються працівникам тих професій і посад, що
передбачені в типових галузевих нормах безкоштовної видачі працівникам
спеціального одягу, спеціального взуття й інших засобів індивідуального
захисту, або галузевих нормах, затверджених на підставі типових,
відповідно до встановлених норм і термінів носіння незалежно від форми
власності і галузевої приналежності підприємства, на якому працює даний
працівник.

Видача, збереження і користування спецодягом, спецвзутгям і засобами
індивідуального захисту здійснюються відповідно до порядку,
установленого Положенням про порядок забезпечення працівників
спеціальним одягом, спеціальним взуттям і іншими засобами
індивідуального захисту, затвердженим наказом Державного комітету
України по нагляду за охороною праці від 29.10.96р. № 170.

Облік видачі працівникам спецодягу і спецвзуття ведеться в особистій
картці форми № МШ-6, у якій з описом і іншими даними, що характеризують
такі предмети, відбиваються терміни їхнього носіння і відсоток
придатності. Картка форми № МШ-6 ведеться в одному екземплярі і
зберігається в місцях видачі спецодягу і спецвзуття до моменту їхнього
вибуття через непридатність чи втрати. У випадку втрати спецодягу і
спецвзуття в картці робиться запис про їхнє вибуття на підставі акта
форми № МШ-4.

Крім спецодягу і спецвзуття індивідуального користування, працівникам
може видаватися на час роботи черговий спецодяг, спецвзуття і захисні
засоби. Дані предмети видаються тільки на час виконання робіт, для яких
вони передбачені, чи можуть бути закріплені за визначеними робітниками
місцями і передаватися від однієї зміни працівників іншій. Ці МШП
повинні враховуватися на окремих картках форми № МШ-6 з оцінкою
“Чергова”.

Що стосується оформлення вибуття МШП, то для визначення їхньої
непридатності до подальшого використання, чи неможливості неефективності
проведення їхнього відновлення, ремонту, а також для оформлення
необхідної документації на списання зазначених предметів на підприємстві
створюються постійно діючі комісії. Дані комісії роблять огляд
предметів, що підлягають списанню, установлюють їхню непридатність до
відновлення і подальшого використання, визначають можливість
використання чи реалізації матеріалів, що залишаються від предметів, що
списуються, а також складають акт на списання МШП форми № МШ-5 чи № МШ-8
на підставі актів вибуття форми № МШ-4.

2. ПРИДБАННЯ

Відповідно до П(С)БО 9 придбані (отримані) МШП зараховуються на баланс
по первісній вартості.

Первісною вартістю МШП, придбаних за плату, є собівартість, що
складається з наступних фактичних витрат:

• сум, що сплачуються постачальнику (продавцю) відповідно до
договору за

винятком непрямих податків;

сум увізного мита;

• сум непрямих податків у зв’язку з придбанням МШП, що не
відшкодовуються підприємству;

• транспортно-заготівельних витрат (витрат на заготівлю МШП, оплату
тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування
МШП усіма видами транспорту до місця їхнього використання, включаючи
витрати по страхуванню ризиків транспортування МШП),
Транспортно-заготівельні витрати включаються в собівартість придбаних
МШП чи загальною сумою відбиваються на окремому субрахунку обліку
запасів. Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на
окремому субрахунку обліку запасів, щомісяця розподіляється між сумою
залишку МШП на кінець звітного місяця і сумою МШП, що вибули
(використаних, реалізованих, безоплатно переданих і т.п.) за звітний
місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, що відноситься до вибулих
МШП, визначається як добуток середнього відсотка
транспортно-заготівельних витрат і вартості вибулих МШП із відображенням
її на тих же рахунках обліку, у кореспонденції з якими відбите вибуття
цих МШП. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається
шляхом розподілу суми залишків транспортно-заготівельних на початок
звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на
суму залишку МШП на початок місяця і МШП, що надійшли за звітний місяць;
• інших витрат, безпосередньо зв’язаних дз придбанням МШП і доведенням
їх до стану, у якому вони придатні для використання в запланованих
цілях. До таких витрат відносяться прямі матеріальні витрати, прямі
витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доробку і
підвищення якісно-технічних характеристик МШП.

Не включаються в первісну вартість МШП, а відносяться до витрат того
періоду, у якому вони були здійснені (установлені):

— наднормативні втрати і нестачі МШП;

— відсотки за користування позиками;

— витрати на збут;

загальногосподарські й інші подібні витрати, безпосередньо не зв’язані з
придбанням і доставкою МШП і доведенням їх до стану, у якому вони
придатні для використання в запланованих цілях.

3. БЕЗОПЛАТНЕ ОДЕРЖАННЯ

Первісною вартістю МШП, отриманих підприємством безоплатно,
є їхня справедлива вартість. Вартість безоплатно отриманих МШП
відбивається в складі інших доходів на рахунку 745 “Доходи від
безоплатно отриманих активів” звітного періоду. Приклад

Підприємством безоплатно отриманий господарський інвентар, по
справедливій вартості 270 грн.

У регістрах бухгалтерського обліку дана операція відбивається наступними
записами:

№ п/п

Первинний документ

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

дебет

кредит

1

2

3

4

5

6

1

Прибуткова накладна

Оприбуткування госпінвентарю

22

631

270

Валовий дохід — 270 грн.

2

Договір (лист) про безоплатну передачу

Відображення доходу підприємства від безоплатного отримання
госпінвентарю

631

745

270

3

Бухгалтерська довідка

Списання суми доходу на фінансовий результат

745

793

270

4. ПЕРЕДАЧА В ЕКСПЛУАТАЦІЮ

Відповідно до П(С)БО 9 вартість МШП, переданих в експлуатацію,
виключається зі складу активів, тобто списується з балансу підприємства.

Списання вартості запасів може відбуватися за допомогою одного з методів
оцінки запасів, запропонованих у П(С)БО 9:

7. Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів

Суть цього методу полягає в тому, що вартість запасів, що вибувають
визначається окремо по кожній одиниці запасів, тобто одиниця запасів
вибуває по такій же вартості, по якій вона була оприбуткована при
надходженні.

2. Метод середньозваженої собівартості

Оцінка по середньозваженій собівартості відбувається по кожній одиниці
запасів розподілом сумарної вартості залишку таких запасів на початок
звітного місяця і вартості отриманих у звітному місяці запасів на
сумарну кількість запасів на початок звітного місяця й отриманих у
звітному місяці запасів.

3. Метод нормативних витрат

При використанні цього методу собівартість запасів, що вибувають
визначається виходячи з норм витрат на одиницю продукції (робіт,
послуг). Норми витрат установлюються підприємством самостійно з
урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих
потужностей і діючих цін. Для того щоб нормативні витрати були
максимально наближені до фактичних витрат, норми витрат і ціни повинні
регулярно (наприклад, з періодичністю один раз на місяць) перевірятися і
переглядатися підприємством.

4. Метод ціни продажів

Даний метод оцінки вартості вибуття запасів використовують підприємства
торгівлі, який заснований на застосуванні середнього відсотка торгової
націнки на товари. Собівартість реалізації в такому випадку визначається
як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і
сумою торгової націнки на ці товари. Сума торгової націнки, що
приходиться на реалізовані товари, визначається як добуток продажної
(роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка
торгової націнки. Середній відсоток торгової націнки визначається
розподілом суми залишку торгових націнок на початок звітного місяця і
торгових націнок до продажної вартості отриманих у звітному місяці
товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на
початок звітного місяця і продажної (роздрібної) вартості отриманих у
звітному місяці товарів.

5. Метод ФІФО

Оцінка запасів по методу ФІФО грунтується на припущенні, що запаси
використовуються в тій послідовності, в якій вони надходили на
підприємство, тобто запаси, придбані першими, продаються першими, а
запаси, що залишилися на кінець періоду, є запасами, що були придбані чи
виготовлені в останню чергу. При цьому вартість залишку запасів на
кінець звітного місяця визначається по собівартості останніх за часом
надходження запасів.

6.МетодЛІФО

Оцінка запасів по методу ЛІФО припускає, що запаси використовуються в
послідовності, протилежній їхньому надходженню на підприємство, тобто
першими вибувають одиниці запасів, що придбані чи виготовлені останніми,
у результаті чого на кінець періоду залишаються одиниці запасів,
придбані чи виготовлені першими. При цьому запаси, що вибувають першими,
оцінюються по собівартості останніх за часом надходження запасів.
Вартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається по
собівартості перших за часом надходження запасів.

У залежності від обраного підприємством методу оцінки запасів,
наприкінці звітного періоду вартість вибулих запасів списується на
витрати.

Це означає, що в момент передачі МШП в експлуатацію, вони списуються з
балансу, і ‘їхня вартість включається до складу витрат того звітного
періоду, в якому вони були передані в експлуатацію.

Надалі з метою забезпечення схоронності цих предметів в експлуатації,
підприємство повинне організувати контроль за рухом таких цінностей,
зокрема, вести оперативний облік у кількісному вираженні по місцях
експлуатації і матеріально відповідальним особам протягом терміну
їхнього фактичного використання.

У випадку повернення придатних для подальшого використання МШП на
сі’лад, вони оприбутковуються по дебету рахунка 22 “Малоцінні та
швидкозношені предмети” і кредиту рахунка 71 “Інший операційний доход”.
Приклад

Протягом звітного періоду зі складу підприємства відпущені МШП: на
капітальне будівництво — 96 грн.; на виробництво продукції— 740 грн.; на
загальногосподарські потреби — 83 грн.; для адміністративних потреб —
230 грн.; на забезпечення збуту продукції— 121 грн.;

4

6

L

N

d

f

?

h¬_!CJH

?$

?$

?$

??

??

??

??

??

??

2

4

??

?4

6

8

J

L

??

?L

N

P

b

d

??

?d

f

h

¦

?

??

??

?

1/4

3/4

l|:

5. РЕАЛІЗАЦІЯ Для відображення доходу від реалізації МШП і інших оборотних активів Планом рахунків передбачений субрахунок 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів". Сума доходу, отримана від реалізації МШП (без обліку сум ПДВ), списується на фінансовий результат і відбивається проводкою: дебет 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів" і кредит субрахунку 791 "Результат основної діяльності". У дебет субрахунку 791 списується собівартість реалізованих МШП, а також'суми адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат. 6. ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ Для забезпечення вірогідності даних бухгалтерського обліку і фінансової звіті юсті підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їхня наявність, стан і оцінка. У Законі України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 p. № 996-XIV зазначено, що об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначається власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим відповідно до законодавства. Порядок проведення, документальне оформлення і терміни інвентаризації визначені Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів і розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69, зі змінами і доповненнями. Для проведення інвентаризації на підприємстві за наказом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія в складі керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, що очолюється керівником чи підприємства його заступником. При проведенні інвентаризації комісія повинна визначити фактичну наявність і стан об'єктів шляхом підрахунку, виміру, зважування, огляду аж до лабораторних вимірів і аналізів у місцях збереження, а також наявність і стан об'єктів перевірки за матеріально відповідальними особами. Інвентаризаційна комісія в присутності матеріально відповідальної особи визначає фактичну наявність залишків матеріальних цінностей і складає інвентаризаційні описи, у яких відбиваються найменування МШП, їхній номенклатурний номер, одиниці виміру, вид, сорт і інші відмітні ознаки. На кожній сторінці інвентаризаційного опису вказується прописом число порядкових номерів МШП і загальна кількість у натуральних вимірниках. На останній сторінці інвентаризаційного опису матеріально відповідальна особа підтверджує своїм підписом, що всі матеріальні цінності перевірені, внесені в опис правильно і претензій до інвентаризаційної комісії вона не має. Для визначення результатів інвентаризації бухгалтерія підприємства складає порівнювальні відомості, в яких відбиваються фактичні залишки МШП і ті, що числяться по даним бухгалтерського обліку. Установлені при інвентаризації розбіжності фактичної наявності матеріальних цінностей з даними бухгалтерського обліку регулюються підприємством у наступному порядку. Надлишки МШП, виявлені в ході інвентаризації, підлягають оприбуткуванню і віднесенню на результати фінансово-господарської діяльності підприємства з установленням причин їхнього виникнення. Приклад У ході інвентаризації на складі підприємства виявлені надлишки МШП на суму 4грн. У бухгалтерському обліку дана операція відбивається наступними записами: № п/п Первинний документ Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків Сума, грн. дебет кредит 1 2 3 4 5 6 1 Акт інвентаризації Оприбуткування надлишків МШП, 22 719 45 виявлених при Інвентаризації 2 Бухгалтерська довідка Відображення в складі фінансових результатів суми 719 791 45 доходів від виявлених надлишків МШП Відповідно до П(С)БО 9 суми виявлених нестач списуються на витрати звітного періоду. Суми виявлених нестач і втрат від псування цінностей до ухвалення рішення про конкретних винних осіб відбиваються на забалансовому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей». Аналітичний облік по цьому рахунку ведеться по кожному списаному активу. Після одержання відшкодування від винної особи, підприємство списує суму нестачі з забалансового рахунка 072 «Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей». Частина суми відшкодування, що надійшла від винної особи, списується на фінансовий результат підприємства, а інша частина підлягає перерахуванню в бюджет. 7. РУХ МАЛОЦІННИХ ТА ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ 1. Придбання малоцінних та швидкозношуваних предметів, що використовуються у господарській діяльності: 1.1. Підприємство є платником ПДВ: 1.1.1. За попередньою оплатою: • на дату оплати: Дебет 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" (аналітичний рахунок "Розрахунки з постачальниками та підрядниками - платниками податку на додану вартість") або Дебет 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" (аналітичний рахунок "Розрахунки з іншими кредиторами - платниками ПДВ") Кредит 31 "Рахунки в банках" • відображення податкового кредиту по ПДВ (при наявності податкової накладної): Дебет 641 "Розрахунки за податками" (аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість") Кредит 644 "Податковий кредит" • на дату оприбуткування: Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" Дебет 644 "Податковий кредит" Кредит 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" (аналітичний рахунок "Розрахунки з постачальниками та підрядниками - платниками ПДВ") або Кредит 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" (аналітичний рахунок "Розрахунки з іншими кредиторами - платниками ПДВ") 1.1.2. Придбання за штату: Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" Дебет 641 "Розрахунки за податками" (аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість") Кредит 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" (аналітичний рахунок "Розрахунки з постачальниками та підрядниками - платниками ПДВ") або Кредит 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" (аналітичний рахунок "Розрахунки з іншими кредиторами - платниками ПДВ") 1.1.3. Придбання через підзвітних осіб при отриманні ними авансу: Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" Дебет 641 "Розрахунки за податками" (аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість") Кредит 372 "Розрахунки з підзвітними особами" 1.2. Підприємство не є платником ПДВ, або при наявності операцій, що звільняються від ПДВ, або не є об'єктом обкладення ПДВ: 1.2.1. Придбання за попередньою оплатою: • на дату оплати: Дебет 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" (аналітичний рахунок "Розрахунки з постачальниками та підрядниками - неплатниками ПДВ") або Дебет 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" (аналітичний рахунок "Розрахунки з іншими кредиторами - неплатниками ПДВ") Кредит 31 "Рахунки в банках" • на дату оприбуткування: Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" Кредит 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" (аналітичний рахунок "Розрахунки з постачальниками та підрядниками - неплатниками ПДВ") або Кредит 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" (аналітичний рахунок "Розрахунки з іншими кредиторами неплатниками ПДВ") 1.2.3. Придбання через підзвітних осіб при отриманні ними авансу. Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" Кредит 372 "Розрахунки з підзвітними особами" 2. Безоплатне надходження малоцінних та швидкозношуваних предметів: Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" Кредит 719 "Інші доходи від операційної діяльності" 3. Надходження малоцінних та швидкозношуваних предметів як внесок до статутного капіталу: Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" Кредит 40 "Статутний капітал" або Кредит 46 "Неоплачений капітал" 4. Додаткові витрати, пов'язані з оприбуткуванням малоцінних та швидкозношуваних предметів, оплачувані підприємством: • транспортні витрати: Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" Дебет 641 "Розрахунки за податками" (аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість") Кредит 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" (аналітичний рахунок "Розрахунки з постачальниками та підрядниками - платниками ПДВ") або Кредит 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" (аналітичний рахунок "Розрахунки з іншими кредиторами - платниками ПДВ") • страхування малоцінних та швидкозношуваних предметів, що знаходяться в дорозі: Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" Кредит 65 "Розрахунки за страхуванням" • мито, митні збори: Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" Кредит 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" 5. Оприбуткування малоцінних та швидкозношуваних предметів, придбаних в обмін на інші активи: • при обміні на неподібні активи: Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" Кредит 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів" або Кредит 742 "Дохід від реалізації необоротних активів" • при обміні на подібні активи: Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" Кредит 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" 6. Оприбуткування раніше не врахованих на балансі малоцінних та швидкозношуваних предметів: Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" Кредит 719 "Інші доходи від операційної діяльності" 7. Оприбуткування малоцінних та швидкозношуваних предметів, виготовлених на підприємстві: Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" Кредит 23 "Виробництво" 8. Оприбуткування малоцінних та швидкозношуваних предметів, повернених на склад з експлуатації, придатних для подальшого використання: Дебет 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" Кредит 719 "Інші доходи від операційної діяльності" 9. Відпуск зі складу малоцінних та швидкозношуваних предметів (крім підприємств, що використовують рахунки класу 8) для: • виробництва продукції: Дебет 23 "Виробництво" Кредит 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" • загал ьновиробничих потреб: Дебет 91 "Загальновиробничі витрати" Кредит 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" • забезпечення збуту продукції: Дебет 93 "Витрати на збут" Кредит 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети'1 • загальногосподарських потреб: Дебет 92 "Адміністративні витрати" Кредит 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" • виконання досліджень та розробок: Дебет 941 "Витрати на дослідження і розробки" Кредит 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" • утримання об'єктів житлово-комунального господарства і соціально-культурмого призначення: Дебет 949 "Інші витрати операційної діяльності" Кредит 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" • капітального будівництва Дебет 15 "Капітальні інвестиції'" Кредит 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" 10. Відпуск зі складу в експлуатацію малоцінних та швидкозношуваних предметів на підприємствах, що використовують рахунки класу 8, для: • операційної діяльності: Дебет 80 "Матеріальні витрати" Кредит 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" • капітальних інвестицій: Дебет 15 "Капітальні інвестиції" Кредит 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" 11. Реалізація малоцінних та швидкозношуваних предметів: на суму доходу від реалізації: Дебет 31 "Рахунки в банках" або Дебет 37 "Розрахунки з різними дебіторами" Кредит 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів" • на собівартість реалізованих малоцінних та швидкозношуваних предметів: Дебет 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів" Кредит 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" • насумуПДВ: Дебет 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів" Кредит 641 "Розрахунки за податками" (аналітичний рахунок "Розрахунки за податком на додану вартість") 12. Списання малоцінних та швидкозношуваних предметів унаслідок надзвичайних подій: Дебет 99 "Надзвичайні витрати" Кредит 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" На суму відходів, отриманих від списання малоцінних та швидкозношуваних предметів унаслідок надзвичайних подій: Дебет 209 "Інші матеріали" Кредит 75 "Надзвичайні доходи" 13. Списання нестачі малоцінних та швидкозношуваних предметів: • на балансову вартість: Дебет 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей" Кредит 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" • на суму, що підлягає відшкодуванню винними особами: Дебет 375 "Розрахунки з відшкодування завданих збитків" Кредит 716 "Відшкодування раніше списаних активів" • насумуПДВ: Дебет 716 "Відшкодування раніше списаних активів" Кредит 641 "Розрахунки за податками" 14. Безоплатна передача малоцінних та швидкозношуваних предметів: • на балансову вартість переданих малоцінних та швидкозношуваних предметів: Дебет 949 "Інші витрати операційної діяльності" Кредит 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" • на суму ПДВ: Дебет 949 "Інші витрати операційної діяльності" Кредит 641 "Розрахунки за податками" 15. Передача малоцінних та швидкозношуваних предметів як внесок до статутного капіталу іншого підприємства: Дебет 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів" Кредит 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" Одночасно: Дебет 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" Кредит 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів" IV. ОБЛІК МАЛОЦІННИХ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ (МНМА) Відповідно до П(С)БО 2 оборотні активи — це кошти, 'їхні еквіваленти, не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом 12 місяців з дати балансу. Активи, що не відповідають цим критеріям, тобто призначені для використання протягом більше ніж одного року (чи операційного циклу, якщо він більше одного року), відносяться до необоротних. Виходячи з цього визначення необоротних активів предмети, що вважалися МШП відповідно до Положення № 250, але мали і мають термін корисного використання більше року, тепер відносяться до складу інших необоротних матеріальних активів і класифікуються як малоцінні необоротні матеріальні активи. Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів Украши від 30.11.99 р. № 291 (далі — Інструкція № 291) для обліку необоротних активів призначені два рахунки; 10 «Основні засоби» і 11 «Інші необоротні активи». Відповідно до Інструкції № 291 рахунок 11 «Інші необоротні матеріальні активи» призначений для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух інших необоротних матеріальних активів, що не відбиті в складі об'єктів основних засобів., що враховуються на рахунку 10 "Основні засоби". Таким чином, рахунок 11 є свого роду "розвантажувальним" для рахунка 10 і призначений для обліку цінностей, що частково відбивалися у відповідності з "старим" Планом рахунків на рахунку 12 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", а також тих матеріальних активів, які не можна віднести до основних фондів у зв'язку з їхньою специфікою (бібліотечні фонди, тимчасові (нетитульні) спорудження). По дебету рахунка 11 відбиваються: — надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) інших необоротних матеріальних активів на підприємство (по первісній вартості); — сума витрат, що зв'язана з поліпшенням об'єкта (реконструкція, модернізація), що приводить до збільшення в майбутньому економічних вигод, спочатку очікуваних від використання об'єкта; — сума дооцінки вартості об'єкта необоротних матеріальних активів. По кредиту рахунка 11 відбивається вибуття інших необоротних матеріальних активів у зв'язку з продажем, безоплатною передачею чи невідповідністю критеріям визнання активом частковою ліквідацією об'єкта і сума уцінки. До рахунка 11 Інструкцією № 291 передбачені наступні субрахунку (рахунки другого порядку): 111 «Бібліотечні фонди» 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» 113 «Тимчасові (нетитульні) спорудження» 114 «Природні ресурси» 115 «Інвентарна тара» 116 «Предмети прокату» 117 «Інші необоротні активи». Відповідно до п. 5 П(С)БО 7 підприємства можуть установлювати вартісні ознаки предметів, що включаються до складу МНМА. Це значить, що критерієм, що розмежовує, між МНМА й іншими необоротними матеріальними активами є встановлений у наказі (розпорядженні) підприємства про облікову політику вартісний критерій. На субрахунку 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" відбивається вартість необоротних активів, термін корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальні інструменти і пристосування, вартість яких погашається нарахуванням зносу по встановленій ставці (нормі) з урахуванням очікуваного способу використання таких об'єктів. Аналітичний облік необоротних матеріальних активів аналогічно обліку основних засобів необхідно вести по кожному об'єкту окремо (чи по групі однотипних об'єктів), використовуючи для цього типові форми первинної облікової документації по обліку основних засобів, затверджені наказом Міністерства статистики України від 29.12.95 р. № 352. Ця ж вимога поширюється і на інші необоротні матеріальні активи, що за станом на 01.01.2000 р. враховувалися на субрахунку 12/2 "Малоцінні та швидкозношувані предмети в експлуатації", термін корисного використання яких перевищує один рік (операційний цикл). висновок Для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать підприємству і знаходяться в запасі, використовується рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети". До малоцінного та швидкозношуваних предметам відносяться предмети терміном служби менше одного року незалежно від їхньої вартості; предмети, що по своїй вартості не відносяться до основних засобів незалежно від терміну служби, за винятком сільськогосподарських машин, будівельного механізованого інструмента, робочої і продуктивної худоби, що є основними засобами незалежно від їхньої вартості; знаряддя лову незалежно від їхньої вартості і терміну служби; спеціальний одяг, спеціальне взуття, постільні приналежності незалежно від їхньої вартості і терміну служби; бензомоторні пилки, сучкорізи, сплавний трос, сезонні дороги; формений одяг, призначений для видачі працівникам підприємства; інвентарна тара, господарський інвентар, інструменти, спеціальне оснащення, пристосування загального і спеціального призначення й інші засоби праці, що відповідно до встановленого порядку включаються до складу засобів в обороті, включаючи предмети, що придбані для здійснення прокатної діяльності. По дебету рахунка 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" відображають надходження МШП на підприємство, що враховуються по вартості їхнього придбання чи виготовлення. По кредиту відображається передача МШП в експлуатацію, списання на матеріальні витрати, загальвиробничі, адміністративні витрати, використані в процесі виробництва цінностей і списання втрат і нестачі таких предметів. Відображення на рахунках господарських операцій по придбанню і списанню МШП ведеться аналогічно рахунку 20 "Виробничі запаси". МШП терміном використання до одного року списуються на витрати в міру відпустки їх у виробництво чи експлуатацію, з метою забезпечення сонності МШП в експлуатації підприємство організує оперативний контроль у кількісному вираженні. При поверненні МШП на склад з експлуатації такі предмети оприбутковуються за цінами можливого використання в дебет рахунка 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" зі зменшенням витрат по відповідному рахунку, на який раніше була списана вартість зазначених предметів. МШП, термін корисного використання яких більше одного року, погашаються шляхом нарахування зносу по встановлених нормах, що встановлюються підприємством самостійно з урахуванням очікуваного зносу таких предметів. Відпустка таких предметів в експлуатацію відображається по дебету рахунка 11 "Інші необоротні активи" субрахунку 113 "Малоцінні необоротні матеріальні активи", 116 "Інвентарна тара", 117 "Предмети прокату" і по кредиту рахунка 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети". Одночасно на суму зносу формується бухгалтерський запис по дебету рахунка обліку витрат і кредиту рахунка 13 "Знос необоротних активів" субрахунок 132 "Знос інших необоротних матеріальних активів". При поверненні на склад МШП, термін корисного використання яких більше одного року, що раніше були передані в експлуатацію, "їхня первісна вартість відображається по дебету рахунка 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" і кредиту рахунка 11 "Інші необоротні матеріальні активи" без сторнування нарахованого зносу. Виділення зі складу основних засобів зазначених предметів у особливу групу, незважаючи на такни же характер їх використання в підприємстві, як і основних засобів, зумовлено двома причинами. По-перше, таке виділення очищує категорію основних засобів від усякого роду дрібних предметів, коли е можливість легко їх замінити іншими з невеликим як правило терміном служби. У складі основних засобів при такому виділенні з їх складу малоцінних та швидкозношуваних предметів залишаються предмети, що утворюють виробничо-технічну базу підприємства. По-друге, таке виділення дає можливість підприємству купувати (поновлювати) малоцінні та швидкозношувані предмети за рахунок своїх оборотних коштів таким же чином, як і матеріали, в той час, як основні засоби поновлюються лише шляхом капітальних вкладень за рахунок спеціального фінансування. Малоцінні та швидкозношувані предмети належать до складу оборотних засобів. Таким чином, за своїм характером малоцінні і швидкозношувані предмети аналогічні основним засобам, а з точки зору порядку придбання їх - аналогічні матеріалам. Цим проміжним станом між основними засобами і матеріалами малоцінних та швидкозношуваних предметів і зумовлювались особливості їх обліку. ДОДАТКИ ТИПОВІ ФОРМИ ПЕРВИННИХ ОБЛІКОВИХ ДОКУМЕНТІВ ПО ОБЛІКУ МШП Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв) (форма №МШ-1) Застосовується для обліку зміни запасу інструментів (пристроїв) у роздавальних кладових на тих підприємствах, де облік ведеться за принципом встановлення постійного оборотного (обмінного) фонду. Відомість складається у двох примірниках начальником цеху разом із начальником інструментального чи планового відділу при необхідності зміни норми постійного запасу інструментів (пристроїв). Один примірник відомості знаходиться в інструментальному відділі, другий - в цеху. На підставі даних відомості вносяться зміни до картки складського обліку матеріалів (типова форма № М-12) інструментально-роздавальної кладової. Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма №МШ-2) Застосовується для обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих під розписку робітнику чи бригадиру (для бригади) із роздавальної кладової цеху для тривалого користування. Заповнюється в одному примірнику комірником на кожного робітника, що одержав ці предмети. Для обліку інструментів (пристроїв), виданих робітнику із кладової цеху для короткострокового користування, застосовується інструментальна марка, яка при здачі інструментів комірнику, повертається робітникові. На кожну інструментальну марку, в якій вказується номер інструментальної роздавальної кладової, номер цеху, табельний номер робітника, комірник видає тільки один інструмент. Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв) (форма №МШ-3) Застосовується для обліку інструментів (пристроїв), переданих на заточування або ремонт. Використовується на тих підприємствах, де заточування та ремонт інструментів (пристроїв) проводиться у централізованому порядку. Замовлення виписується у двох примірниках комірником роздавальної кладової. Один примірник залишається у комірника з розпискою виконавця, другий передається разом із інструментом до цеху виконання (заточувальну майстерню). Після заточування чи ремонту інструмента (пристрою) комірник робить відмітку у своєму примірнику про повернення інструмента (пристрою) і розписується у примірнику цеху-виконавця. Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма №МШ-4) Застосовується для оформлення поломки, та втрати інструментів (пристроїв) та інших малоцінних та швидкозношуваних предметів. Складається в одному примірнику майстром і начальником цеху (дільниці) на одного або декількох робітників. При поломці, псуванні та втраті малоцінних та швидкозношуваних предметів з вини робітника акт складається у двох примірниках. Один примірник залишається в цеху (на дільниці), а другий направляється у розрахункову частину бухгалтерії для утримання у встановленому порядку з робітника вартості поламаного, зіпсованого чи втраченого предмета. При пред'явленні робітником акту вибуття йому замість непридатного чи втраченого предмета видається придатний і записується до картки обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма № МШ-2). Акти вибуття потім прикладаються до актів списання (форми № МШ-5 і МШ-8). Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні (форма №МШ~5) Застосовується для оформлення списання інструментів (пристроїв), що стали непридатними, та обміну їх на придатні на тих підприємствах, де облік проводиться за методом обмінного (оборотного) фонду. Складається в одному примірнику комісією цеху на підставі разових актів вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма № МШ-4). Непридатний інструмент за актом здається до кладової для утилю. Акт візується начальником інструментального чи планового відділу і подається до центрального інструментального складу (ЦІС), який видає цеху інструменти (пристрої) того ж найменування, марки та розміру за актом без виписки вимог і лімітних карток. Після видачі складом інструментів (пристроїв) акт передається до бухгалтерії, де згідно з цим актом, проводиться списання, інструментів (пристроїв) зі складу, без відображення їх руху по роздавальних кладових цехів. Виданий складом інструмент (пристрій) в порядку обміну за актами у картці обліку роздавальних кладових не відображається. Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів (форма № МШ-6) Форма застосовується для обліку спецодягу, спецвзутгя та запобіжних засобів, які видаються робітникам підприємства в індивідуальне користування за встановленими нормами. Картка ведеться в одному примірнику і зберігається у комірника цеху (дільниці). У випадку втрати взятих предметів спецодягу, спецвзутгя або запобіжних засобів в особовій картці за формою № МШ-6 в рядку загубленого предмету в розділі "Повернено" робиться запис: "Акт вибуття № ___ і дата". Черговий спецодяг, спецвзутгя та запобіжні засоби колективного використання, видані робітникам та службовцям тільки на час виконання тих робіт, на які вони передбачені, повинні знаходитися у коморах і видаватися під відповідальність майстрів та інших робітників, перелік яких затверджується керівником підприємства. Черговий спецодяг, спецвзуття та запобіжні засоби записуються на окремі картки з поміткою "Чергова". При автоматизованій обробці даних з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів особова картка не ведеться. Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв (форма №МШ-7) Застосовується для обліку видачі спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів робітникам підприємств в індивідуальне користування за встановленими нормами. Заповнюється в двох примірниках комірником цеху (відділу, дільниці) окремо на видачу і на повернення спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів і оформляється відповідними підписами. Один примірник передається до бухгалтерії, другий залишається у комірника цеху (відділу, дільниці). За цією формою ведеться облік прийнятих від робітників спецодягу, спецвзуття на прання, дезінфекцію, ремонт та на літнє зберігання. Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма №МШ-8) Форма застосовується для оформлення списання морально застарілих, зношених і непридатних для подальшого використання інструментів (пристроїв), спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів по закінченню строку носки, інших малоцінних та швидкозношуваних предметів і здача їх у комору для утилю. Акт складається в одному примірнику комісією на підставі разових актів вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів (форма № МШ-4). Після здачі списаних предметів до комори для утилю акт із розпискою комірника здається до бухгалтерії. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДОКУМЕНТІВ 1. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-Х1У 2. Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. № 250 3. Вказівки по організації бухгалтерського обліку в Україні, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 07.05.93 р. № 25 4. П(С)БО 7 "Основні засоби", затверджений наказом Міністерства фінансів України"- від 27.04.2000 р. № 92 5. П(С)БО 9 "Запаси", затверджений наказом Міністерства фінансів України" від 20.10.99р. №246 6. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від ЗОЛ 1.1999 р. № 291 7. Положення по бухгалтерському обліку малоцінних та швидкозношених предметів, затвердженому листом Міністерства фінансів СРСР від 18.10.79 р. № 166 8. Наказ Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинних облікових документів по обліку малоцінних та швидкозношених предметів" від 22.05.96р. №145 9. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів і розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69, зі змінами та доповненнями 10. Лист ДПАУ "Про відображення в податковому обліку витрат на придбання малоцінних предметів" від 12.01.2001 р. №286/7/15-1117 11. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України -Київ: «А.С.К.», 2000р. 12. За ред. С.Ф. Голова Бухгалтерський облік і фінансова звітність в Україні — Дніпропетровськ: ТОВ «Баланс-Клуб», 2000 р. 13.За ред. Професора Ф.Ф. Бутинця Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник- Житомир: ЖІТІ, 2000 р. 14.Н.М. Малюга та інші ; за ред. Професора Ф.Ф.Бутинця Облік в галузях економічної діяльності: торгівля, автотранспорт, будівництво. Збірник задач і вправ. Навчальний посібник для студентів вузів – Житомир: ЖІТІ, 2001 PAGE

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020