.

МШП (курсова робота)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
2 20477
Скачать документ

Курсова робота

на тему:

МШП

ПЛАН

I.
Вступ

II. Критерії віднесення предметів до складу МШП чи МНМА

III. Облік МШП

1. Організація обліку

2. Придбання

3. Безоплатне одержання

4. Передача в експлуатацію

5. Реалізація

6. Інвентаризація

7. Рух МШП

IV. Облік МНМА

Висновок

Додатки

Список використаних документів

1. ВСТУП

Введення з 2000 року національних положень (стандартів) бухгалтерського
обліку (далі – П(С)БО) спричинило за собою зміни в організації обліку
фінансово-господарської діяльності підприємства.

Зокрема, згідно “нових бухгалтерських правил”, відбулася
перекласифікація активів за нововстановленими критеріями. Торкнулося це
перегрупування й активів, іменованих раніше малоцінними та
швидкозношуваними предметами, частина з яких у “новому бухобліку” як і
раніше називається малоцінними та швидкозношуваними предметами (далі –
МШП), а інша частина стала іменуватися малоцінними необоротними
матеріальними активами (далі – МНМА).

Відповідно до вимог П(С)БО основним критерієм для віднесення предметів
до складу малоцінних є термін їхнього корисного використання. І тепер
предмети, що використовуються протягом не більш одного року,
зараховуються до складу “Запасів”, а предмети, очікуваний термін
корисного використання яких перевищує один рік, — до складу “Необоротних
активів”. Іншими словами, частина МШП зі складу запасів перейшла до
складу основних засобів.

Така трансформація позначилася і на порядку відображення в
бухгалтерському обліку цих предметів, здійснюваному за новими правилами
навіть для тих активів, що продовжують іменуватися МШП.

Для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух малоцінних та
швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та знаходяться на
складі Планом рахунків передбачений рахунок 22 “Малоцінні та
швидкозношувані предмети”.

До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети, що
використовуються протягом не більше одного року або нормального
операційного циклу, якщо він більше одного року, зокрема: інструменти,
господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо.

Предмети, строк корисного використання яких більше одного року, зокрема
спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, відображаються на
субрахунку 112 “Малоцінні необоротні матеріальні активи” синтетичного
рахунка 11 “Інші необоротні матеріальні активи”. Вартість таких
предметів погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством
ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного способу використання таких
активів.

Експлуатаційні тимчасові (нетитульні) споруди облічуються на субрахунку
113 “Тимчасові нетитульні споруди”.

За дебетом рахунка 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмета”
відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені
малоцінні та швидкозношувані предмети, за кредитом — за обліковою
вартістю відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію
зі списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат
від псування таких предметів.

Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, переданих в
експлуатацію, виключається зі складу активів з подальшою організацією
оперативного кількісного обліку таких предметів за місцем експлуатації і
відповідними особами протягом строку їх фактичного використання.

П. КРИТЕРП ВІДНЕСЕННЯ ПРЕДМЕТІВ ДО СКЛАДУ

МШП ЧИ МНМА

До категорії малоцінних та швидкозношуваних предметів відносяться
предмети праці, що неодноразово беруть участь у виробничому процесі
підприємства.

До 1 січня 2000 року бухгалтерський облік малоцінних та швидкозношуваних
предметів грунтувався на методологічних принципах, викладених у
Положенні про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні,
затвердженому постановою КМУ від 03.04.93 р. № 250 (далі — Положення №
250), і Вказівках по організації бухгалтерського обліку в Україні.,
затверджених наказом Міністерства фінансів України від 07.05.93 р. № 25.

Вищевказаними документами були встановлені три основних критерії для
розмежування МШП і основних засобів:

вартість — не вище 500 грн. за одиницю незалежно від терміну служби;

термін служби — використовуються при виробництві продукції (робіт,
послуг) протягом періоду, що не перевищує одного року незалежно від
вартості;

наявність у переліку предметів, що відносяться до МШП.

При цьому п. 47 Положення № 250 містив перелік предметів, що відносяться
до МШП, а саме:

знаряддя лову (трали, неводи, сіті й ін.) незалежно від вартості й
терміну служби;

бензомоторні пилки, сучкорізи, сплавний трос, сезонні дороги, тимчасові
відгалуження лісовозних доріг, тимчасові будівлі в лісі з терміном
експлуатації до двох років (пересувні будиночки, котлопункти,
пилозаточні майстерні, бензозаправки й ін.);

спеціальні інструменти і спеціальні пристосування (для серійного та
масового виробництва визначених виробів чи для виготовлення
індивідуального замовлення) незалежно від вартості;

спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні приналежності
незалежно від їхньої вартості і терміну служби;

формений одяг, призначений для видачі працівникам підприємств, а також
одяг і взуття в установах охорони здоров’я, освіти, соціального захисту,
що утримуються за рахунок бюджету, незалежно від вартості й терміну
служби;

тимчасові (нетитульні) спорудження, пристрої і пристосування, витрати на
зведення яких включаються в собівартість будівельно-монтажних робіт;

тара, призначена для збереження товарно-матеріальних цінностей на
складах чи для здійснення технологічних процесів;

предмети, призначені для видачі напрокат незалежно від вартості;

молодняк тварин і тварини на відгодівлі, птах, кролики, хутрові звірі,
родини бджіл, а також піддослідні тварини;

багаторічні насадження, вирощувані в розплідниках як посадковий
матеріал.

Вартість МШП, що знаходяться в експлуатації (за винятком спеціальних
інструментів і пристосувань, тимчасових (нетитульних) споруджень, а
також предметів, призначених для видачі напрокат), погашалася шляхом
нарахування зносу одним із трьох способів:

щомісяця — виходячи з відповідного терміну служби;

у розмірі 50 % вартості при передачі зі складу в експлуатацію, а інші 50
% (за винятком вартості ‘їхнього можливого використання) — при вибутті
через непридатність;

у розмірі 100 % вартості — при передачі зі складу в експлуатацію.

Метод нарахування зносу, обраний підприємством, установлювався наказом
(розпорядженням) по підприємству про облікову політику на поточний
календарний (фінансовий) рік.

Вартість спеціальних інструментів і пристосувань погашалася відповідно
до встановленої норми чи кошторисною ставкою, розрахованою виходячи з
кошторису витрат на їхніх виготовлення (придбання) і запланованого
випуску продукції терміном до двох років.

Вартість спеціальних інструментів і пристосувань, призначених для
індивідуальних замовлень чи використовуваних у масовому виробництві,
дозволялося погашати в міру їхньої відпустки в виробництво чи
експлуатацію.

Вартість тимчасових (нетитульних) споруджень, пристроїв і пристосувань
погашалася щомісяця виходячи з їх: первісної (балансової) вартості за
винятком вартості матеріалів, що передбачалося одержати від розбирання
за цінами можливого використання чи реалізації., і терміну служби (якщо
термін служби перевищує тривалість будівництва – виходячи з терміну
будівництва).

Предмети вартістю до 10 грн. за одиницю списувалися на витрати в міру
їхньої відпустки у виробництво й експлуатацію.

Зазначені критерії (тимчасовий і будівельний) та перелік предметів, що
відносяться до МШП, дозволяли до 01.01.2000 р. досить чітко
розмежовувати МШП і основні засоби для цілей як бухгалтерського, так і
податкового обліку.

Введення національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку
істугно змінили підхід до класифікації таких предметів, що позначилося і
на їхньому відображенні в бухгалтерському обліку.

Визначення МШП, що містяться в П(С)БО 9 звучать так: «До складу запасів
відносяться малоцінні та швидкозношувані предмети, використовувані
протягом не більш одного року чи нормального операційного циклу, якщо
він перевищує один рік. Під операційним циклом розуміється проміжок часу
між придбанням запасів для здійснення діяльності й одержанням засобів
від реалізації зробленої з таких запасів продукції чи товарів і послуг».

У визначенні МШП, приведеному в П(С)БО 9, відсутній вартісний критерій і
немає посилання ні на який перелік предметів, а передбачається лише один
критерій при віднесенні предметів праці до складу МШП, а саме: предмети
повинні використовуватися протягом не більш одного року.

Що стосується тих предметів, що відповідно до Положення № 250
класифікувалися як МШП, але термін служби яких перевищує один рік, то
відповідно до вимог П(С)БО 7 такі предмети враховуються в складі інших
необоротних матеріальних активів, а саме як малоцінні необоротні
матеріальні активи.

Критерії розмежування МШП у запасах з основними засобами відповідно до
вимог старого і нового бухгалтерського обліку

Критерії

Вимоги, установлені Положенням № 250

Вимоги, установлені П(С)БО 7

П(С)БО 9

П(С)БО 7

Термін служби

Не повинний перевищувати року не залежно від вартості предмета

Не більш року чи нормального операційного циклу, якщо він перевищує рік

Очікуваний термін корисного використання (експлуатації) більш одного
року чи операційного циклу, якщо він перевищує рік

Вартісний

Ціна придбання не повинна перевищувати 500 грн. не залежно від терміну
використання

Немає

Немає

Спеціальний перелік

Наявність у переліку предметів згідно п. 47 Положення 250 не залежно
від терміну використання і вартості

Немає

Немає

Таким чином, критерієм, що розмежовує віднесення предмета до однієї з
розглянутих категорій (МШП чи МНМА) є термін його корисної експлуатації:
якщо цей термін менше 1 року, то такий предмет враховується в складі
«Запасів», а якщо більше 1 року — у складі «Необоротних активів».

Введення П(С)БО надало підприємствам право самостійно приймати рішення
про зарахування до складу МШП чи МНМА саме тих предметів, що
відповідають зазначеному критерію. І хоча такий підхід до віднесення
предметів до складу МШП без установленого вартісного критерію трохи
незвичний для бухгалтера, з економічної точки зору він цілком
обгрунтований: на двох різних підприємствах той самий предмет може
знаходитися в експлуатації протягом різних періодів і, отже, може бути
віднесений до різних видів активів.

При встановленні терміну корисного використання того чи іншого предмета
необхідно враховувати різні фактори, що можуть вплинути на інтенсивність
використання даного предмета у виробничому процесі, очікуваний фізичний
знос, а також моральний знос, що виникає в результаті зміни й
удосконалення виробництва. При цьому рекомендується також враховувати
інформацію, приведену в паспорті (при наявності) на предмет, чи
довідкову інформацію. Для документального оформлення такого рішення на
підприємстві може бути створена комісія, що визначає очікуваний термін
експлуатації конкретного виду предметів.

Таким чином, сьогодні малоцінні предмети можуть бути віднесені до складу
«Запасів» (які відповідно відбиваються в складі запасів у розділі II
активу балансу «Оборотні активи» у статті «Запаси») чи до необоротних
матеріальних активів (які у свою чергу відбиваються в розділі І активу
балансу «Необоротні активи» у статті «Основні засоби»).

III. ОБЛІК МАЛОЦІННИХ ТА ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ

(МШП)

Принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і
розкриття її у фінансовій звітності встановлені П(С)БО 9 «Запаси».

Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство
одержить у майбутньому економічні вигоди, зв’язані з к використанням, і
їхня вартість може бути вірогідно визначена. Під економічною вигодою
розуміється потенційна можливість одержання підприємством коштів від
використання активу.

Відповідно до Інструкції № 291, МШП, використовувані протягом не більш
одного року чи нормального операційного циклу, в бухгалтерському обліку
відбиваються на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети».

Згідно П(С)БО 9 при передачі МШП зі складу в експлуатацію знос не
нараховується, а вартість МШП виключається зі складу активів
підприємства (тобто списується з рахунка 22) і відноситься на витрати
звітного періоду.

1. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ МШП

Відповідно до Інструкції № 291 до МШП відносяться предмети, що
використовуються протягом не більш одного року чи нормального
операційного щ.клу, зокрема, інструменти, господарський інвентар,
спеціальне оснащення, спеціальний одяг і т.п.

Інструкція № 291 не містить вичерпного переліку предметів, що
відносяться до МШП.

При визначенні складу предметів, облік яких ведеться на рахунку 22,
можна керуватися визначеннями, наведеними в Положенні по бухгалтерському
обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, затвердженому листом
Міністерства фінансів СРСР від 18.10.79 р. № 166 (далі – Положення №
166).

При цьому, відповідно до постанови Верховної Ради України “Про порядок
тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР”
від 12.09.91р. № 1545-ХН, Положення № 166 діє в частині, що не
суперечить вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до Положення № 166 бухгалтерський облік МШП ведеться по
місцях збереження і перебування, а також по особах, відповідальних за
їхню схоронність, у розрізі наступних груп:

> інструменти і пристосування загального користування;

> спеціальні інструменти і спеціальні пристосування;

> змінне устаткування;

> технологічна тара;

> виробничий інвентар;

> господарський інвентар;

> спеціальний одяг, спеціальне взуття і запобіжні пристосування;

> постільні приналежності;

> інші малоцінні та швидкозношувані предмети.

При віднесенні предметів до складу МШП, наведених у Положенні № 166,
варто дотримуватись основного критерію — термін корисного використання
(експлуатації) цих предметів на підприємстві не повинний перевищувати
один рік.

Для організації обліку МШП рекомендується застосовувати типові форми
первинних документів, затверджені наказом Міністерства статистики
України від 22.05.96р. № 145, а саме:

о форма № МШ-1 “Відомість на поповнення (вилучення) постійного
запасу інструментів (пристосувань)”;

о форма № МШ-2 “Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних
предметів”;

о форма № МШ-3 “Замовлення на ремонт чи заточення
інструментів (пристосувань)”;

о форма № МШ-4 “Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів”;

о форма № МШ-5 “Акт на списання інструментів і обмін їх на придатні”;

о форма № МШ-6 “Особиста картка обліку спецодягу, спец, взуття і
запобЬ:сних пристосувань”;

о форма № МШ-7 “Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спец,
взуття і запобіжних пристосувань”;

о форма № МШ-8 “Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних
предметів”. Оскільки організація обліку МШП в експлуатації має визначені
особливості в залежності від видів предметів, розглянемо специфіку
обліку найбільш розповсюджених з них.

Інструменти і пристосування загального користування

До інструментів і пристосувань загального користування відносяться
механізовані і немеханізовані знаряддя праці загального призначення, а
предмети, що прикріплюються також до машин, що служать для обробки
матеріалів.

До групи інструментів відносяться: ріжучі, абразивні, слюсарно-монтажні
і подібні їм інструменти, вимірювальні прилади, ударні, що давлять і
ущільнюють знаряддя праці, включаючи механізовані знаряддя праці, що
працюють за допомогою електроенергії, стиснутого повітря (штампи,
прес-форми, моделі), і інші пристосування.

У Положенні № 166 приведені два варіанти організації обліку операцій по
видачі інструментів і пристосувань зі складу в роздавальні комори. При
першому варіанті всі операції по руху інструментів і пристосувань між
складом і роздавальними коморами підприємства оформляються первинними
документами в наступному порядку:

Операції по руху інструментів і пристосувань

Первинні документи

Одержання коморами інструментів і пристосувань зі складу

Лімітні карти чи накладні-вимоги

Повернення коморами інструментів і пристосувань на склад

Накладні-вимоги

Здача коморами негідних, зношених інструментів і пристосувань у виді
брухту, утилю

Накладні-вимоги

У цьому випадку інструменти, що прийшли в непридатність, і пристосування
списуються на підставі карток складського обліку.

При другому варіанті документальному оформленню підлягають тільки
операції по руху інструментів і пристосувань, зв’язаних зі зміною
запасів у роздавальних коморах. Цей варіант видачі інструментів і
пристосувань прийнято називати методом обліку оборотного (обмінного)
фонду інструментів в експлуатації.

При цьому варіанті комори обмінюють на складі негідні, зношені
інструменти на придатні (штука на штуку), що не приводить до кількісної
зміни запасів інструментів у коморах і тому не вимагає складання
спеціального первинного документа на обмін. Такий варіант обліку
доцільно застосовувати на підприємствах з добре організованою системою
складського обліку й інструментальним господарством.

Даний варіант організації обліку передбачає виписку первинних документів
тільки на операції по доукомплектуванню роздавальних комор відсутніми
інструментами чи поверненню на центральний склад зайвих інструментів.
Для обліку зміни запасу інструментів застосовується відомість форми №
МШ-1, на підставі якої вносяться зміни в картки складського обліку
матеріалів (типова форма № МФУ-12), що ведуться в роздавальній коморі І
на складі.

Операції по обміну складом інструментів, що прийшли в непридатність,
виробленому за принципом штука за штуку чи по заміні загублених
інструментів оформляються актами форми № МШ-5 з додатком актів про
поломку і втрату інструмента форми № МШ-4. Акт форми № МШ-5 є підставою
для одержання на складі нового інструмента замість списаного.

Оперативний облік і контроль за схоронністю інструментів., видаваних у
тимчасове користування на робочі місця, залежать від тривалості й інших
умов їхнього закріплення за виконавцями.

Первісна видача інструментів і пристосувань на робочі місця в тривале
користування виробляється відповідно до технологічних карт на підставі
вимоги майстра і відбивається в картках обліку МШП форми № МШ-2, що
відкриваються на кожного працівника, що одержав ці предмети. Одержання
інструментів і пристосувань підтверджується підписом робітника в картці
форми № МШ-2. Наступні видачі інструментів і пристосувань з роздавальної
комори замість зношених документально не оформляються, а виробляються
при пред’явленні акта вибуття форми № МШ-4.

Видача робітником інструментів у короткочасне користування контролюється
за допомогою інструментальних марок (жетонів) без реєстрації в
яких-небудь документах.

При одномарочній системі контролю робітник одержує інструмент із
роздавальної комори на підставі пред’явленої інструментальної марки з
вибитим табельним номером. Видаючи працівнику інструмент, комірник
поміщає інструментальні марки з осередку стелажа, у яких зберігався
виданий інструмент, і повертає їх робітнику після здачі інструмента в
комору.

При двухмарочній системі видачі інструментів використовуються два види
марок: з табельним номером робітника і з номенклатурним номером
інструмента. Перший використовується для визначення, кому з робітників
виданий інструмент у короткочасне користування, а другий дозволяє
установити, скільки і які інструменти видані кожному робітнику.

Господарський інвентар

До господарського інвентарю відносяться предмети конторського і
господарського оснащення: конторські меблі (столи, стільці, шафи,
портьєри), вішалки, гардероби, протипожежний інвентар.

Інвентарна тара, використовувана для постійного збереження запасів, для
обслуговування виробництва, як тару тривалого користування і нерозривно
зв’язана з характером виробництва (наприклад, бочки на пивоварних і
хімічних підприємствах), чи контейнери, предмети, що призначені для
укладання і тимчасового збереження матеріалів, переміщення продукції
усередині підприємства, відносяться до господарського чи виробничого
інвентарю.

Господарський інвентар відпускається зі складу підприємства в
експлуатацію особам, відповідальним за його схоронність, на підставі
вимог, оформлених у встановленому порядку. Облік господарського
інвентарю, отриманого зі складу, матеріально відповідальна особа веде в
двох картках, одна э яких заповнюється по номенклатурних номерах
інвентарю, а інша — по окремих особах, яким виданий інвентар у
користування.

Якщо господарський інвентар одержує зі складу безпосередньо особа, на
яку покладена відповідальність за забезпечення його схоронності в цеху,
чи відділі іншій службі, ця особа повинна здійснювати облік отриманого
інвентарю в книзі (журналі), у якій указуються найменування і коротка
характеристика предметів, дата надходження в експлуатацію, інвентарний
номер, вартість, оцінка про вибуття.

Спеціальний одяг, спеціальне взуття і засоби індивідуального захисту

До спеціального одягу, спеціальному взуттю і засобів індивідуального
захисту відносяться комбінезони, костюми, куртки, штани, халати, кожухи,
різне взуття, рукавиці, окуляри, шоломи, протигази, респіратори і т.п.

Спецодяг і спецвзуття видаються працівникам тих професій і посад, що
передбачені в типових галузевих нормах безкоштовної видачі працівникам
спеціального одягу, спеціального взуття й інших засобів індивідуального
захисту, або галузевих нормах, затверджених на підставі типових,
відповідно до встановлених норм і термінів носіння незалежно від форми
власності і галузевої приналежності підприємства, на якому працює даний
працівник.

Видача, збереження і користування спецодягом, спецвзутгям і засобами
індивідуального захисту здійснюються відповідно до порядку,
установленого Положенням про порядок забезпечення працівників
спеціальним одягом, спеціальним взуттям і іншими засобами
індивідуального захисту, затвердженим наказом Державного комітету
України по нагляду за охороною праці від 29.10.96р. № 170.

Облік видачі працівникам спецодягу і спецвзуття ведеться в особистій
картці форми № МШ-6, у якій з описом і іншими даними, що характеризують
такі предмети, відбиваються терміни їхнього носіння і відсоток
придатності. Картка форми № МШ-6 ведеться в одному екземплярі і
зберігається в місцях видачі спецодягу і спецвзуття до моменту їхнього
вибуття через непридатність чи втрати. У випадку втрати спецодягу і
спецвзуття в картці робиться запис про їхнє вибуття на підставі акта
форми № МШ-4.

Крім спецодягу і спецвзуття індивідуального користування, працівникам
може видаватися на час роботи черговий спецодяг, спецвзуття і захисні
засоби. Дані предмети видаються тільки на час виконання робіт, для яких
вони передбачені, чи можуть бути закріплені за визначеними робітниками
місцями і передаватися від однієї зміни працівників іншій. Ці МШП
повинні враховуватися на окремих картках форми № МШ-6 з оцінкою
“Чергова”.

Що стосується оформлення вибуття МШП, то для визначення їхньої
непридатності до подальшого використання, чи неможливості неефективності
проведення їхнього відновлення, ремонту, а також для оформлення
необхідної документації на списання зазначених предметів на підприємстві
створюються постійно діючі комісії. Дані комісії роблять огляд
предметів, що підлягають списанню, установлюють їхню непридатність до
відновлення і подальшого використання, визначають можливість
використання чи реалізації матеріалів, що залишаються від предметів, що
списуються, а також складають акт на списання МШП форми № МШ-5 чи № МШ-8
на підставі актів вибуття форми № МШ-4.

2. ПРИДБАННЯ

Відповідно до П(С)БО 9 придбані (отримані) МШП зараховуються на баланс
по первісній вартості.

Первісною вартістю МШП, придбаних за плату, є собівартість, що
складається з наступних фактичних витрат:

• сум, що сплачуються постачальнику (продавцю) відповідно до
договору за

винятком непрямих податків;

сум увізного мита;

• сум непрямих податків у зв’язку з придбанням МШП, що не
відшкодовуються підприємству;

• транспортно-заготівельних витрат (витрат на заготівлю МШП, оплату
тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування
МШП усіма видами транспорту до місця їхнього використання, включаючи
витрати по страхуванню ризиків транспортування МШП),
Транспортно-заготівельні витрати включаються в собівартість придбаних
МШП чи загальною сумою відбиваються на окремому субрахунку обліку
запасів. Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на
окремому субрахунку обліку запасів, щомісяця розподіляється між сумою
залишку МШП на кінець звітного місяця і сумою МШП, що вибули
(використаних, реалізованих, безоплатно переданих і т.п.) за звітний
місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, що відноситься до вибулих
МШП, визначається як добуток середнього відсотка
транспортно-заготівельних витрат і вартості вибулих МШП із відображенням
її на тих же рахунках обліку, у кореспонденції з якими відбите вибуття
цих МШП. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається
шляхом розподілу суми залишків транспортно-заготівельних на початок
звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на
суму залишку МШП на початок місяця і МШП, що надійшли за звітний місяць;
• інших витрат, безпосередньо зв’язаних дз придбанням МШП і доведенням
їх до стану, у якому вони придатні для використання в запланованих
цілях. До таких витрат відносяться прямі матеріальні витрати, прямі
витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доробку і
підвищення якісно-технічних характеристик МШП.

Не включаються в первісну вартість МШП, а відносяться до витрат того
періоду, у якому вони були здійснені (установлені):

— наднормативні втрати і нестачі МШП;

— відсотки за користування позиками;

— витрати на збут;

загальногосподарські й інші подібні витрати, безпосередньо не зв’язані з
придбанням і доставкою МШП і доведенням їх до стану, у якому вони
придатні для використання в запланованих цілях.

3. БЕЗОПЛАТНЕ ОДЕРЖАННЯ

Первісною вартістю МШП, отриманих підприємством безоплатно,
є їхня справедлива вартість. Вартість безоплатно отриманих МШП
відбивається в складі інших доходів на рахунку 745 “Доходи від
безоплатно отриманих активів” звітного періоду. Приклад

Підприємством безоплатно отриманий господарський інвентар, по
справедливій вартості 270 грн.

У регістрах бухгалтерського обліку дана операція відбивається наступними
записами:

№ п/п

Первинний документ

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

дебет

кредит

1

2

3

4

5

6

1

Прибуткова накладна

Оприбуткування госпінвентарю

22

631

270

Валовий дохід — 270 грн.

2

Договір (лист) про безоплатну передачу

Відображення доходу підприємства від безоплатного отримання
госпінвентарю

631

745

270

3

Бухгалтерська довідка

Списання суми доходу на фінансовий результат

745

793

270

4. ПЕРЕДАЧА В ЕКСПЛУАТАЦІЮ

Відповідно до П(С)БО 9 вартість МШП, переданих в експлуатацію,
виключається зі складу активів, тобто списується з балансу підприємства.

Списання вартості запасів може відбуватися за допомогою одного з методів
оцінки запасів, запропонованих у П(С)БО 9:

7. Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів

Суть цього методу полягає в тому, що вартість запасів, що вибувають
визначається окремо по кожній одиниці запасів, тобто одиниця запасів
вибуває по такій же вартості, по якій вона була оприбуткована при
надходженні.

2. Метод середньозваженої собівартості

Оцінка по середньозваженій собівартості відбувається по кожній одиниці
запасів розподілом сумарної вартості залишку таких запасів на початок
звітного місяця і вартості отриманих у звітному місяці запасів на
сумарну кількість запасів на початок звітного місяця й отриманих у
звітному місяці запасів.

3. Метод нормативних витрат

При використанні цього методу собівартість запасів, що вибувають
визначається виходячи з норм витрат на одиницю продукції (робіт,
послуг). Норми витрат установлюються підприємством самостійно з
урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих
потужностей і діючих цін. Для того щоб нормативні витрати були
максимально наближені до фактичних витрат, норми витрат і ціни повинні
регулярно (наприклад, з періодичністю один раз на місяць) перевірятися і
переглядатися підприємством.

4. Метод ціни продажів

Даний метод оцінки вартості вибуття запасів використовують підприємства
торгівлі, який заснований на застосуванні середнього відсотка торгової
націнки на товари. Собівартість реалізації в такому випадку визначається
як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і
сумою торгової націнки на ці товари. Сума торгової націнки, що
приходиться на реалізовані товари, визначається як добуток продажної
(роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка
торгової націнки. Середній відсоток торгової націнки визначається
розподілом суми залишку торгових націнок на початок звітного місяця і
торгових націнок до продажної вартості отриманих у звітному місяці
товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на
початок звітного місяця і продажної (роздрібної) вартості отриманих у
звітному місяці товарів.

5. Метод ФІФО

Оцінка запасів по методу ФІФО грунтується на припущенні, що запаси
використовуються в тій послідовності, в якій вони надходили на
підприємство, тобто запаси, придбані першими, продаються першими, а
запаси, що залишилися на кінець періоду, є запасами, що були придбані чи
виготовлені в останню чергу. При цьому вартість залишку запасів на
кінець звітного місяця визначається по собівартості останніх за часом
надходження запасів.

6.МетодЛІФО

Оцінка запасів по методу ЛІФО припускає, що запаси використовуються в
послідовності, протилежній їхньому надходженню на підприємство, тобто
першими вибувають одиниці запасів, що придбані чи виготовлені останніми,
у результаті чого на кінець періоду залишаються одиниці запасів,
придбані чи виготовлені першими. При цьому запаси, що вибувають першими,
оцінюються по собівартості останніх за часом надходження запасів.
Вартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається по
собівартості перших за часом надходження запасів.

У залежності від обраного підприємством методу оцінки запасів,
наприкінці звітного періоду вартість вибулих запасів списується на
витрати.

Це означає, що в момент передачі МШП в експлуатацію, вони списуються з
балансу, і ‘їхня вартість включається до складу витрат того звітного
періоду, в якому вони були передані в експлуатацію.

Надалі з метою забезпечення схоронності цих предметів в експлуатації,
підприємство повинне організувати контроль за рухом таких цінностей,
зокрема, вести оперативний облік у кількісному вираженні по місцях
експлуатації і матеріально відповідальним особам протягом терміну
їхнього фактичного використання.

У випадку повернення придатних для подальшого використання МШП на
сі’лад, вони оприбутковуються по дебету рахунка 22 “Малоцінні та
швидкозношені предмети” і кредиту рахунка 71 “Інший операційний доход”.
Приклад

Протягом звітного періоду зі складу підприємства відпущені МШП: на
капітальне будівництво — 96 грн.; на виробництво продукції— 740 грн.; на
загальногосподарські потреби — 83 грн.; для адміністративних потреб —
230 грн.; на забезпечення збуту продукції— 121 грн.;

4

6

L

N

d

f

?

h¬_!CJH

?$

?$

?$

??

??

??

??

??

??

2

4

??

?4

6

8

J

L

??

?L

N

P

b

d

??

?d

f

h

¦

?

??

??

?

1/4

3/4

l | :

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019